Розробка регулятора змінної напруги з вольтододачею

Таблиця 3.1.1 Оптимальні, допустимі і фактичні параметри мікроклімату.

Висновок: Абсолютно всі параметри мікроклімату в нормі.

- Шкідливі речовини в повітрі робочої зони.

Оскільки в приміщенні де працює даний прилад ніяких виробничих операцій не відбувається, то жодної шкідливої речовини в повітрі не міститься. Приміщення регулярно вентилюється, вентиляція - природна.

- Освітлення

Згідно до ДБН В - 2 - 05 - 2006 освітленість приміщення має становити не нижче 300 лк. Приміщення освітлюється природнім та штучним освітленням, яке було встановлено згідно з санітарними нормами.

- Шум, вібрація, інфразвук, ультразвук

Згідно з ДСН 3- 32-37-99 рівень звукових коливань на робочому місці не може перевищувати 50 дБАекв. На робочому місці дані норми виконуються.

- Виробничі випромінювання

Пристрій містить магнітний елемент - понижуючий малопотужний трансформатор. Його конструкція забезпечує майже повне замикання магнітного потоку в середині сердечника. Але його частина (менше 1%) виходить на зовні. Для захисту від можливого негативного впливу цього випромінювання достатньо аби зарядний пристрій знаходився на відстані більше 50 см від робочого місця.

- Електробезпека

На робочому місці присутні таки електроприлади: ПК, електролампа. Ці пристрою згідно техніки безпеки заземлені, дроти за ізольовані. Ці прилади живляться від мережі 220В, 50 Гц.

Кількість нещасних випадкiв з смертельним наслідком при електpотpавматизмі найбiльше (складає близько 40 %), при загальній кількості біля 1%. Виникнення електротpавм може бути викликано:дотиком до частин, що проводять струм; дотиком до апаратiв, що знаходяться у аварiйному режимi;попаданням пiд напругу кроку;наближенням до апаратiв високої напруги (поразка електричною дугою). Електротравми бувають:

1. Мiсцевi електричні травми - електричні опiки, електричні знаки або мiтки (круглi або овальні плями на тiлi у мiсцях входу та виходу електричного струму), металізація шкiри, електроофтальмію (опiк роговиці очей).

2. Загальнi - електричний удар, при якому вражається весь органiзм через порушення ноpмальної дiяльностi життєво важливих органiв. Проявляється у виглядi фібриляції серця хаотичного скорочення волокон серцевих м'язів), зупинки дихання та електричного шоку - своєрідна нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на сильне роздратування електричним струмом.

Згідно ПУЕ приміщення по характеру навколишнього середовища поділяють на: нормальні, сухі, вологі, сирі, особливо сирі, жарові, пилові, та з хімічно активною середовищем. До сухих відносяться приміщення, відносна вологість яких не привищує 60%. Вологими вважаються приміщення, в яких волога виділяється непостійно а в невеликих кількостях, а відносна вологість складаю більш 60-70%. Сирими ї приміщення , відносна вологість яких довгий час привищує 76%. Особливо сирими називаються приміщення, відносна вологість яких близька до 100% (стеля, стіни, підлога покриті вологою). До жарких відносяться приміщення, температура яких під дією різних теплових випромінювань перевищує постійно чи періодично (більш доби) +300С. Пиловими вважаються приміщення, у яких по умовам виробництва виділяється технологічний пил у такій кількості , що може осідати на проводах , проникати в середину машин апаратів і т. п. Пилові приміщення поділяють на приміщення з струмопроводячим та неструмопроводячим пилом. В приміщеннях з хімічною активним чи органічним середовищем постійно чи на протязі тривалого часу мають місце агресивні пари, гази, рідини які діють на ізоляцію та струмоведучі частини електрообладнання.

Згiдно ПУЕ мережi дiляться:- по напрузi: до 1000В (~220В; ~380В) та бiльш 1000В (6, 10, 35, 110, 220кВ і т. п.)- по кiлькостi фаз: однофазні та багатофазні; - по кiлькостi проводiв: одно, 2-х, 3-х та 4-х пpоводові;- по режиму нейтpалі трансформатора напруги: з ізольованою та заземленою нейтpаллю трансформатора напруги.

Дане приміщення має категорію В по пожежній безпеці. Його класифікація П2А.

- Пожежна безпека

Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень промислових об'єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо- та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщення проводиться з урахуванням показників пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д).

Категорія А. Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.

Категорія Б. Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Категорія В. Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.

Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху в порівнянні з допустимим. Дане робоче приміщення є приміщенням типу П2а. З метою попередження виникнення пожежі в приміщенні необхідно встановити порошкову систему пожежегасіння типу «Спрут-15» («Фактор», Україна).

З ціллю проведення аналізу умов роботи у робочому кабінеті було зроблено:

- оцінку параметрів робочого приміщення;

- аналіз мікрокліматичних умов та забрудненості повітряного середовища;

- аналіз шумів та вібрацій;

- аналіз освітлення;

- оцінка електробезпеки;

- аналіз пожежної безпеки приміщення.

Так як параметри мікроклімату перебувають близько до нормативних значень, для більшої відповідності необхідно встановити в приміщенні автономний кондиціонер, що здійснює підігрів/охолодження й зволоження/сушіння.

Висновки

В даній роботі було розроблено регулятор змінної напруги з вольтододачею.

Розроблений регулятор має переваги перед іншими типами регуляторів змінної напруги за рахунок того, що трансформатор вольтодобавки розраховується не на повну потужність, а лише на потужність вольтододачі, що значно зменшує його габарити та вартість. А наявність невеликої кількості керованих елементів дозволяє створити досить просту схему керування.

При виконанні дипломної роботи мною було:

а) Вивчено принципи роботи та конструювання регуляторів змінної напруги;

б) Розроблено електричну схему регулятора;

в) Створено робочий макет.