Оцінка ефективності модифікованого алгоритму ітеративного декодування турбокодів

Розроблена програмна модель системи передачі інформації призначена для моделювання процесу передачі інформації через канал зв'язку з використанням турбокодування й наступною побудовою залежності ймовірності помилки на біт від енергетичного відношення сигнал/шум.

Схема програмної моделі системи передачі інформації представлена на рисунку 3.3. Вона складається із джерела інформації, турбокодера, модулятора, каналу, демодулятора, турбодекодера й блоку оцінки ймовірності помилки.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.3 - Схема програмної моделі системи передачі інформації

Програмна модель системи передачі інформації працює в середовищі MATLAB [9, 10]. Алгоритми м'якого декодування складових турбокод згорточних кодів написані мовою СІ [16] і реалізовані у вигляді бібліотек, що підключають динамічно, - DLL до ядра системи MATLAB.

При запуску виводиться вікно програми, що показане на рисунку 3.4. Інтерфейс програми складається з:

1. кодера;

2. каналу;

3. декодера;

4. блоку оцінки ймовірності помилки;

5. вікна виводу результатів моделювання в графічному виді;

6. блоку для введення інформаційної послідовності й вектора помилок.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.4 - Інтерфейс програми

Оцінка достовірності результатів моделювання. Внаслідок випадковості результатів моделювання неможливо встановити досить вузькі межі, з яких помилка оцінки (тобто відхилення оцінки від правдивого значення) не виходила б з повною гарантією. Тому виникає завдання визначення за результатами моделювання таких меж, з яких помилка оцінки не виходила б із заданою ймовірністю.

При проведенні моделювання приймемо за оцінку ймовірності помилки на біт в -тім блоці частоту помилок, що будемо оцінювати в такий спосіб

(3.7)

Де - кількість помилок в -тім декодованому блоці;

- кількість інформаційних символів у блоці.

Середнє значення ймовірності помилки на біт визначається сумою великого числа незалежних випадкових величин й, відповідно до центральної граничної теореми, має розподіл близький до нормального. Будемо вважати, що перебуває в довірчому інтервалі:

(3.8)

Де - математичне очікування випадкової величини ;

- дисперсія випадкової величини ;

- множник, що залежить від коефіцієнта довіри до оцінки ( - імовірність того, що довірчий інтервал містить невідоме значення оцінки).

Значення й визначаються як

Де - оцінка середнього значення ймовірності помилки на біт ;

- оцінка дисперсії ймовірності помилки на біт .

Значення й визначаються наступними вираженнями:

(3.9)

(3.10)

Визначимо множник з умови

[100]

(3.11)

Де - рівень значимості відхилення оцінки (імовірність того, що значення оцінки вийшло за межі довірчого інтервалу);

Вираження (А. 2) можна записати в такий спосіб:

Де - границя довірчого інтервалу:

(3.12)

Таким чином, після кожного декодуємого кодового блоку визначається з (А. 1) і виробляється оцінка середнього значення й дисперсії ймовірності помилки на біт - , з використанням (3.9) і (3.10). Потім визначаються з використанням (3.11), (3.12). Моделювання закінчується при виконанні умови:

Де - задане значення границі довірчого інтервалу.

У роботі при моделюванні був обраний рівень значимості відхилення оцінки , коефіцієнт довіри . Моделювання зупинялося при досягненні . Більше значення вибиралося для більших значень енергетичного відношення сигнал/шум з метою обмеження часу моделювання до прийнятного значення.

3.2.2 Оцінка складності декодування модифікованого алгоритму ітеративного декодування турбокодів

У таблиці 3.1 наведені вираження, що визначають складність декодування згорточних кодів декодерами з різними алгоритмами декодування.

Таблиця 3.1 - Складність декодування, в опер./біт

Операції	log-MAP	min-log-MAP	SOVA
Додавання
Множення
Знаходження мінімального значення
Звертання до таблиці		-	-
Загальна кількість операцій

Складність декодування турбокодів визначається в такий спосіб:

(3.13)

Де - складність декодування турбокода;

- кількість ітерацій турбодекодера;

, - складність декодування складових кодів.

Використовуючи (3.13) була проведена оцінка складності декодування модифікованого ітеративного турбодекодера. Для порівняння також була проведена оцінка складності декодування турбодекодера з log-MAP, min-log-MAP й SOVA складовими декодерами, представлена в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Складність декодування турбодекодера (8 ітерацій), в опер./біт

?
2	1578	1162	666	1122
3	2986	2186	1178	2082
4	5802	4234	2202	4002

При цьому минулому отримані наступні результати

;

;

,

Де - складність декодування турбодекодера з min-log-MAP складовими декодерами;

- складність декодування турбодекодера з log-MAP складовими декодерами;

- складність декодування модифікованого турбодекодера.

Таким чином, складність декодування модифікованого турбодекодера приблизно дорівнює складності декодування турбодекодера з min-log-MAP складовими декодерами.

З метою підтвердження характеристик модифікованого ітеративного турбодекодера було проведене моделювання для каналу без пам'яті з АБГШ і двійковою ФМ. Для моделювання був обраний турбокод з , зі складовими згорточними кодами з пам'яттю , кількістю інформаційних символів . Кількість ітерацій - 8, глибина декодування SOVA декодера , перемежувач псевдовипадковий.

Вибір оптимального значення коефіцієнта А був здійснений експериментально. На рисунку 3.5 представлена крива залежності від значення коефіцієнта А для модифікованого турбодекодера, отримана шляхом моделювання при , з якого треба, що найменше значення досягається при виборі .

На рисунку 3.6 представлені результати моделювання різних турбодекодерів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.5 - Залежність від А

Таким чином, модифікований метод ітеративного декодування турбокодів на основі комбінування складових декодерів ітеративного турбодекодера з різними алгоритмами декодування дозволяє зменшити на 30 % складність декодування з незначним збільшенням імовірності помилки.

Криві залежності складності декодування турбокодів від кількості елементів пам'яті складових згорточних кодів для турбодекодера із двома складовими декодерами, отримані з використанням вираження (3.13) для 8 ітерацій, представлені на рисунку 3.7, з аналізу якого виходить, що зі збільшенням складність декодування значно зростає. Тому в цей час не використають турбокоди с. .

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.6 - Залежність від ітеративного турбодекодера:

1 - log-MAP складові декодери;

2 - min-log-MAP складові декодери;

3 - SOVA складові декодери;

4 - log-MAP й SOVA складові декодери;

5 - SOVA складові декодери, ;

6 - log-MAP й SOVA складові декодери, (модифікований ітеративний турбодекодер).

Проведемо порівняння складності декодування турбокодів і згорточних кодів алгоритмом Вітербі. Для згорточного коду із число станів кодера , а число можливих переходів . Число додавань дорівнює загальному числу переходів на кожному кроці декодування . Число порівнянь на кожному кроці декодування. Загальне число операцій на один біт становить

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.7 - Залежність складності декодування S згорточних кодів і турбокодів (для 8 ітерацій) від

Таким чином, складність декодування турбокодів приблизно в 100 разів вище (для 8 ітерацій), чим складність декодування згорточних кодів алгоритмом Вітербі (див. рис. 3.3). Крім того, складність декодування турбокоду із двома складовими згорточними кодами з і порівнянна зі складністю декодування згорточного коду з , а складність декодування турбокоду з і порівнянна зі складністю декодування згорточного коду з і відповідно.

3.2.3 Оцінка ефективності модифікованого алгоритму ітеративного декодування турбокодів

Проведемо оцінку ефективності розробленого методу ітеративного декодування турбокодів. Розглянемо криві залежності ймовірності помилки від для турбокода з , , (швидкість отримана шляхом виколювання перевірочних символів турбокода с) і згорточного коду з , , , що мають порівнянну складність декодування, які були отримані шляхом моделювання для каналу з АБГШ і двійкової ФМ і представлені на рисунку 3.8. Крім того, на рисунку показана крива залежності ймовірності помилки від для згорточного коду з , , .

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.8 - Залежність імовірності помилки від турбокодів ( , ) і згорточних кодів ( , )

З аналізу рисунка 3.8 виходить, що при однаковій складності декодування турбокод з , не програє згорточному коду при дБ, (енергетичний виграш становить близько 0,4 дБ при й зменшується до нуля при ). При росту енергетичний виграш збільшується. Так, для енергетичний виграш становить 0,7 дБ при й 0,8 дБ при , а для 1 дБ при й 1,3 дБ при . З порівняння кривих залежності ймовірності помилки від згорточного коду з і турбокоду із слід, що при ці коди забезпечують приблизно однакове значення для дБ (). Однак складність декодування згорточного коду з , приблизно в 15 разів вище, ніж турбокоду з , , 8 ітерацій.

Для турбокоду з , у порівнянні зі згорточним кодом з , , енергетичний виграш при становить для 0,4 дБ, для - 0,9 дБ, для - 1,3 дБ.

У таблиці 3.3 наведені значення для згорточних кодів і турбокодів, при яких (отримані шляхом моделювання для каналу з АБГШ і двійковою ФМ, , псевдовипадковий перемежувач), а також енергетичний виграш від кодування в порівнянні з некодованою передачею інформації , що був визначений як

де - енергетична ефективність системи без кодування із двійкової ФМ (дБ).

Таблиця 3.3 - Значення , при яких (, псевдовипадковий перемежувач)

R	Турбокод	Згорточний код
	?	Eb/N0, дБ	ЕВК, дБ	?	Eb/N0, дБ	ЕВК, дБ
1/3	2	1,9	7,7	9	3,1	6,5
	3	1,2	8,4	10	2,7	6,9
	4	1	8,6	11	2,3	7,3
1/2	2	3	6,6	9	3,8	5,8
	3	1,9	7,7	10	3,3	6,3
	4	1,75	7,9	11	2,7	6,9
2/3	2	6	3,6	9	4,2	5,4
	3	4,5	5,1	10	3,7	5,9
	4	3	6,6	11	3,2	6,4

На рисунку 3.9 представлені криві залежності ?_N від ?_N для згорточних кодів з , і турбокодів з , , , псевдовипадковий перемежувач, які були отримані з використанням даних таблиці 3.3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.9 - Криві залежності ?_N від ?_N для турбокодів і згорточних кодів

З аналізу рисунка 3.9 слід, що турбокоди можуть забезпечити більшу енергетичну ефективність, чим згорточні коди при однаковій складності декодування на 1,2?1,5 дБ при , і 0,8?1,4дБ при , залежно від вибору . При цьому передбачається, що турбокод з отриманий шляхом виколювання перевірочних символів коду с.

Збільшення кількості елементів пам'яті складових згорточних кодерів з до дозволяє підвищити енергетичну ефективність кодування приблизно на 0,7?1,1 дБ для , . Однак вибір не приводить до істотного підвищення ефективності кодування. Тому для доцільно вибирати з метою одержання найменшої складності декодування й - для забезпечення високої енергетичної ефективності кодування. При вибір більшого значення дозволяє істотно збільшити ефективність кодування, однак складність апаратної реалізації й затримка декодування для більших значень велика.

При виборі відбувається зменшення енергетичної ефективності турбокодування й, у цьому випадку згорточні коди забезпечують кращі характеристики, оскільки турбокод з був отриманий шляхом виколювання перевірочних символів турбокоду з , що призвело до зменшення . Підвищення енергетичної ефективності турбокодів з можливо при використанні складових згорточних кодів з або збільшенні , що призведе до збільшення як так і складності декодування, а також шляхом вибору перемежувача, що забезпечує більше рознесення символів, чим псевдовипадковий перемежувач (S-random, Dithered-diagonal, Correlation).

Для значень і криві залежності ?_N від ?_N турбокодів лежать поблизу границі ефективності ДСК (див. рис. 3.9), тому будь-які коди, декодування яких здійснюється з використанням жорстких рішень демодулятора (жорстке декодування), будуть мати меншу енергетичну ефективність у порівнянні з турбокодами.

Таким чином, у порівнянні зі згорточними кодами турбокоди при однаковому значенні (і в області малих значень ) можуть забезпечити меншу складність декодування або при однаковій складності декодування - більш високу енергетичну ефективність.

Вище була проведена оцінка системи турбокодування тільки з погляду енергетичної ефективності. Однак в умовах обмеженості частотно-енергетичного ресурсу необхідно добиватися найбільш повного використання пропускної здатності каналу, що при фіксованому способі модуляції буде залежати від швидкості коду й енергетичної ефективності кодування . Тому проведемо аналіз системи турбокодування на основі узагальненого показника ефективності - коефіцієнта використання пропускної здатності каналу (інформаційної ефективності) і виберемо найбільш доцільний варіант системи виходячи із принципу мінімуму витрат з використанням вираження (2.7). Оцінку ефективності будемо проводити для турбокодів з , , для псевдовипадкового перемежувача (див. таблицю 3.3).

Із вираження (2.5) для кожного варіанта системи визначимо узагальнений показник ефективності - інформаційну ефективність , а з (3.13) - складність декодування . Після чого проведемо аналіз за принципом мінімальних витрат з використанням (2.7). Необхідно відзначити, що при аналізі по двох показниках (, ) рішення, що обертає в максимум (мінімум) один показник, не перетворює в максимум (мінімум) інший показник. Тому кращою будемо вважати таку систему, що забезпечує максимум (мінімум) одного показника при заданому другому показнику.

Результати розрахунків представлені графічно на рисунку 3.10. Кожному варіанту системи відповідає точка на площині з координатами (, ). З аналізу рисунку 3.10 слід, що умові мінімуму при заданій , а також максимуму при заданій задовольняють системи, що лежать на лівій і верхній границях області можливих варіантів систем.

Інші варіанти, що лежать нижче й правіше кривій, цій умові не задовольняють і можуть бути відразу відкинуті. Найбільше значення досягається у випадку використання псевдовипадкового перемежувача при виборі й , і . Для й інформаційна ефективність практично однакова, тому варіант із відкинутий через більшу складність декодування.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.10 - Графічне представлення залежності від

Висновки

1. При використанні псевдовипадкового перемежувача варто вибирати варіант й , оскільки інформаційна ефективність вище, ніж у варіанта з , незважаючи на те, що складність декодування в цьому випадку у два рази перевищує складність варіанта системи з

2. Із проведеного аналізу ефективності слід, що турбокоди із псевдовипадковим перемежувачем й , дозволяють забезпечити енергетичну ефективність більшу на 0,8?1,5 дБ у порівнянні зі згорточними кодами при однаковій складності декодування.

алгоритм ітеративний декодування турбокод

4 Розрахунок техніко-економічної ефективності метод дослідження ітеративного декодування турбокодів

4.1 Загальні положення розрахунків економічної ефективності

Економічний ефект заходу НТП визначається згідно з умовами використання продукції за розрахунковий період. Сукупний економічний ефект визначається як перевищення вартості оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за строк здійснення заходу НТП.

Ет = Рт - Зт (4.1)

де Ет - економічний ефект заходу НТП за розрахунковий період;

Рт - вартісна оцінка результатів від здійснення заходу НТП за розрахунковий період;

Зт- вартісна оцінка затрат на здійснення заходу НТП за розрахунковий період.

Визначення економічного ефекту проводиться за умови обов'язкового приведення різнотермінових вартісних оцінок результатів і затрат до єдиного моменту часу - розрахункового року tр.

Приведення різнотермінових результатів і затрат усіх років періоду реалізації заходу до розрахункового року здійснюється множенням їх вартісної оцінки за кожний рік на коефіцієнт приведення (дисконтування) ?t

(4.2)

де Ен - річний норматив приведення різнотермінових результатів і затрат до розрахункового року (норматив дисконтування), рівний 0,1 (10% на рік);

розрахунковий рік;

рік, результати і затрати якого приводяться до розрахункового року.

Початковим роком розрахункового періоду є рік початку фінансування робіт щодо здійснення заходів НТП (включаючи науково-дослідні, проектні, конструкторські роботи). Кінцевим роком розрахункового періоду є рік завершення всього «життєвого циклу» заходу з НТП.

Затрати при використанні заходів НТП Зт визначаються за формулою

де затрати всіх ресурсів у t-му році;

поточні затрати при використанні заходів у t-му році без урахувань амортизаційних відрахувань;

одноразові затрати при використанні заходів (капітальні вкладення) у

t-му році;

залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів.

Чистий дисконтний дохід (ЧДД) або інтегральний ефект визначається як сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, приведених до початкового року, або як перевищення інтегральних результатів над інтегральними витратами.

4.2 Етапи виконання НДР та їх тривалість

В процесі виконання науково-дослідна робота ділиться на три етапи:підготовчий,основний,та заключаючий.

На стадії виконання підготовчого етапу були виконанні слідуючи роботи:складання календарного графіка роботи,підбір та вивчення літератури по темі,знайомство з близькими по темі роботами в різних підприємствах,підготовка матеріалів для розробки.

На стадії виконання основної частини НДР були виконанні слідуючи роботи:детальне вивчення теми,вибір вихідних данних,розробка теоретичної частини теми,аналіз методів і алгоритмів і вибір з них, раз робака схем загального вигляду.

Найбільш відповідальною частиною при плануванні НДР являеться розрахунок трудоємності праці,так як трудові затрати часто складають основну частину вартості науково-дослідних робіт і безпосередньо впливає на сроки заробітку.

Тривалість цикла по кажному етапу рабіт находять по формулі

, (4.6)

де Т - трудоємність етапа работи, людино-днів;

C_И - кількість виконувачів по етапу.

Перед тим як приступити до розгляду етапівНДР, необхідно визначити заробітну плату за одинь день роботи.

Середня встановлена заробітна плата за місяць для інженера складає 2000 грн., заробітна плата асистента складає 1400 грн. У відповідності з цим середня плата інженера і асистента за день складає:

Зд1=Зм1/22=2000/22=90,90 грн

Зд2=Зм2/22=1400/22=63,63 грн

де Зд1- середня зарабітна плата інженера за день;

Зм2- середня зарабітна плата інженера за місяць;

Зд1- середня зарабітна плата асистента за день;

Зм2- середня зарабітна плата асистентаза місяць;

Зм2- середня зарабітної плати асистента за місяць.

У відповідності з установленої Зд розраховується сума зарплати,як вираз Зд, кількість виконувачів і трудоємності етапу розробки.

Етапи виконання проекту приводиться в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 - Перелік етапів і видів дослідницьких робіт

Найменування етапів і зміси робіт	Посада виконавця	Тривалість робіт/день	Кількість виконувачів по етапу	Трудоємніст, чол/днів	Середняя зарабітна плата, грн	Сума зарплати, грн
Підготовчий етап Розробка і затвердження технічного завдання:
- Складання календарного графіка робіт; - Підбір і вивчення літератури з теми; - Знайомство з суміжними і близькими по темі роботи в різних установах; - Підготовка матеріалів довідкових даних для розробки. - складання календарного графікаробот; - Підбір і вивчення літератури з теми; - Знайомство з суміжними і близькими по темі роботи в різних установах; - Підготовка матеріалів довідкових даних для розробки.	інженер інженер інженер асистент інженер	2 7 3 4	1 1 2 1	2 7 6 4	90,90 90,90 90,90 63,63 90,90	181,8 636,3 272,7 190,89 363,3
Найменування етапів і зміст робіт	Посада виконавця	Тривалість робіт/день	Кількість виконувачів по етапу	Трудо-ємніст, чол/днів	Середняя зарабітна плата, грн	Сума зарплати, грн
Основний етап: -детальне вивчення теми; - вибір вихідних даних; - розробка теоритичної частини теми; - аналіз існуючих методів і алгоритмів і вибір з них складових поставленій задачі; - теоритичне обгрунтування нових схем (здійснення всіх необхідних схем); - непередбаченні роботи; - розробка схем загального виду; Заключний етап: - складання звіту; - висновки і прпозиції по темі; - аналіз результатів роботи; - захист роботи;	інженер інженер інженер асистент інженер асистент інженер інженер асистент інженер інженер інженер асистент інженер інженер	7 4 3 7 3 5 1 8 2 2 1	1 1 2 2 1 2 1 1 2 1 1	7 4 6 14 3 10 1 8 4 2 1	90,90 90,90 90,90 63,63 90,90 63,63 90,90 90,90 63,63 90,90 90,90 90,90 63,63 90,90 90,90	636,6 363,6 272,7 190,89 636,30 445,41 272,7 454,5 318,15 90,90 727,2 181,8 127,26 181,8 90,90
Всього:		59		79		6635,4

4.3 Розрахунок кошторису вартості науково-технічної продукції

Розрахунок цін виконанни НДР виконано у відповідності з "Типовим положенням з плануванням, відліком і калькуляцією і собівартості",затверджено постановою КМ України від 20.07.96"№830 представлено в таблиці 4.2

Тема: “Дослідження методу ітеративного декодування турбокодів”.

Срок виконання работи початок 02.09.10 закінчення 26.11.10.

Таблица 4.2 - Кошторис затрат на разробку НТП

Стаття затрат	На весь період, грн.
1. Затрати на оплату праці	6635,4
2. Відрахування на соціальне страхування 32%, в т. ч. відріхування на обовязкове страхування 2,9%, відрахування на соціальне страхування, на випадок безробіття 1,9%	2441,82
3. Малоцінний швидкозносуючий матеріал	220
4. Затраты на службове відрахування 0,5%	331,77
5. Загальногосподарські витрати	160
6. Коммунальний налог 12%	6,8
7. Загальні затрати (ст.1-ст.6)	9795,79
8. Прибуток (10%)	979,57
9. ПДВ(20%)	1959,16
10 Вартість науково - технічної продукції	12734,52

Вихідними даними для визначення ціни на проведення роботи є витрати за такими статтями калькуляції:

1. Витрати на оплату праці розраховані, виходячи з необхідного для виконання робіт складу та кількості працівників, а також їх середньомісячної заробітної плати, або посадових окладів, визначених згідно з чинним законодавством.

2. Відрахування на соціальне страхування визначені в розмірі 37% від витрат на оплату праці, в тому числі:

32% - відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із Законом України від 26.06.97 № 400/97-ВР;

2,9% - відрахування на обов'язкове соціальне страхування згідно з Законом України від 26.06.97 № 402 / 97-ВР;

1,9% - відрахування на соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до Закону України від 26.06.97 № 402/97-ВР;

3. Витрати на малоцінні швидкозношувані матеріали певні їх потребою для виконання робіт і цін, що діють на момент складання калькуляції.

Витрати на матеріали (Змбп) включають в себе:

- Папір для друку 500 листів - 60 грн.;

- Заправка картриджа лазерного принтера - 150 грн.;

- Дискети 2шт. - 10 грн.

Змбп = 40+150+6 =220 грн.

4. Витрати на службові відрахування з необхідності їх кількості та норм на оплату згідно з Постановою КМ Україні ВІД 05.01.98 № 10.

Витрати на службові відрахування - оплата проїзду в транспорті по службовій причини в робочий час становить 30 грн.

5. Загальногосподарські витрати (Зор) визначаються за фактичними витратами за наступними статтями витрат: водопостачання, опалення, освітлення, каналізація. (40 грн / чол в місяць).

, (4.7)

де Кч-кількість осіб, які виконували роботу;

Kм-кількість місяців, протягом яких виконувалася робота (робота, виконувалась протягом 3-х місяців, але при цьому асистент працював протягом 1-го місяця), грн.

6. Комунальний податок, визначений у розмірі 10% неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян згідно з Декретом КМ України "Про місцеві податки і збори" від 25.05.93 № 56-93.

(4.8)

грн.;

7. Загальні витрати (собівартість робіт) включає в себе сумарні витрати за статтями 1-6.

8. Прибуток складає 10% від сумарних витрат.

9. Податок на додану вартість (ПДВ) передбачений у розмірі 20% від договірної ціни (собівартість прибуток) згідно з Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР.

10. Ціна на науково - технічну продукцію за договором з урахуванням прибутку та ПДВ складає 12734,52 грн. [25]

4.4 Техніко-економічна і наукова оцінка виконаної НДР

Оцінимо науковий, технічний і економічний рівні проекту бальних методом оцінки.

Дана НДР виконувалася менше двох років; технічні показники на рівні кращих світових зразків, але можливості отримання авторських свідоцтв на винахід немає. За шкалою критеріїв оцінки НДР (таблиця 4.3) визначимо суму індексів оцінки, яка виходить рівною нулю.Сума індексів по всіх науково-технічних факторів, що визначає доцільність проведення роботи, задовільна. Критерії та їх оцінки дані в таблиці 4.3

4.3 - Критерії оцінки НДР бальних методом

Критерії оцінки	Шкала критеріїв	Індекс Оцінки
		Оціночний	Для данної продукції
Час, необхідний для проведення НДР (починаючи з дослідження і закінчуючи і кінчаючи виготовленням дослідного зразка)	1. 2 роки і меньше 2. 3 роки 3. 4 роки 4. 5 - 6 років 5. 7 років і більше про зразка)	+2 +1 0 -1 -2	+2
Технічні показники результатів розробки	1. Вище рівня кращих світових зразків 2. На рівні кращих світових зразків 3. Нижче рівня кращих світових зразків	+2 0 -2	0
Критерії оцінки	Шкала критеріїв	ІндексОцінки
		Оціночний	Для даної продукції
Можливості отримання авторських свідоцтв на винахід	1. Впевненість в отриманні авторських свідоцтв 2.Частичні можливості 3. Моживості нема	+2 0 -1	0

Сума індексів за всіма чинниками визначає доцільність проведення НДР.

Таблиця 4.4 - Оцінка доцільності проведення робіт .

Сума індексів	Оцінка теми
Позитивна (+) Задовільна (0) Негативна (-)	Розробка вельми перспективна Розробка перспективна Розробка неперспективна

Сума індексів по всіх параметрах оцінки дорівнює 2, отже, робота є дуже перспективною (таблиця 4.4).

Оцінка наукового, технічного та економічного рівня НДР розраховується:

, (4.9)

де J - важливість роботи для народного господарства;

n - показник виконання результатів НДР;

Т_сп - технічна складність виконання рооти;

R_Р - результативність работи;

C_НИР - вартість роботи, тис. грн.;

t_НИР - час, необхідний для проведення НДР, дні.

Коефіцієнти, що входять у вираз (4.9), визначаються наступним чином:.

1.Коефіцієнт важливості для народного господарства проведеної роботи дорівнює ;

2. Показник може приймати значення 0…3в залежності від обсягу використання результатів роботи (не використовується, частково використовується в ДКР, використовується без проведення ДКР) і дорівнює н-3;

3. Технічна складність виконання роботи відповідає коефіцієнту ;

4. Результативність НДР визначається по повноті рішення поставленої задачі, . В даному случаї ;

5. Вартість проведеної НДР, відповідно планової калькуляції

(таблиця 4.2) рівна тис., грн.

6. Час необхідний для проведення НДР, складає 59 днів відповідно таблиці 5.1.

По вираженню (4.4) визначимо оцінку наукового, технічнокого і економічного рівня НДР

(4.10)

Так як оцінка наукового, технічного і економічного рівня більше нуля, то НДР можливо вважати ефективною.

5 Охорона праці

5.1 Коротка характеристика проектованого об'єкту

Метою дипломної роботи є проведення дослідження. При виконанні даної дипломної роботи використовувалися: персональний комп'ютер ПЕОМ, принтер, високочастотний мережевий кабель, підключений до локальної комп'ютерної мережі.

Тема дипломної роботи пов'язана з інтенсивним використанням ПЕОМ на етапах дослідження. У зв'язку з цим актуальними є питання захисту користувачів ПЕОМ від різних шкідливих чинників, що виникають у процесі роботи з комп'ютерною технікою. Велике значення для забезпечення безпечних умов праці оператора ПЕОМ має правильне та достатнє освітлення робочого місця, що сприяє попередженню виникнення різних зорових порушень, підвищенню працездатності та зменшенню втомленості.

Розміри приміщення відповідно до санітарних норм визначаються розраховуючи на одне робоче місце, оснащене відеотерміналом: площа не менше 6,0 м², об'єм не менше 20,0 м³. Дипломна робота була розроблена на робочому місці з площею 14 м² та об'ємом 38 м³ , що не порушує параметри про санітарні норми.

Кімната з робочим місцем знаходиться на четвертому поверсі дев'ятиповерхової будівлі. По вибуховопожежній та пожежній небезпеці ця будівля та робоче приміщення відповідають категорії В - пожежонебезпечні, тому що у них знаходяться тверді горючі речовини та матеріали, здатні при взаємодії з киснем повітря тільки горіти. Ступінь вогнестійкості дев'ятиповерхового будинку - друга (II).

Клас приміщення по ступені небезпеки поразки електричним струмом 2d, тобто це приміщення з підвищеним ризиком ураження електричним струмом, тому що є можливість одночасного дотику людини до металевих конструкцій будівлі, які мають з'єднання з землею з одного боку, та до металевих конструкцій електрообладнання з іншого.

Мережа живлення, до якої приєднаний комп'ютер, має такі властивості:

- змінний струм 50 Гц;

- напруга у мережі 220 В;

- глухо заземлена точка нейтралі.

Визначимо, чи відповідають умови роботи АРМ оператора законодавству з охорони праці. Такими питаннями займається ергономіка.

Недотримання вимог правил безпеки приводить до того, що через деякий час працівник починає відчувати певний дискомфорт, у нього виникають головні болі і різі в очах, з'являються втома і роздратованість. У деяких людей порушується сон, погіршується зір починають боліти руки, шия, поперек та ін.

Так екран монітора повинен знаходитись на відстані 40 см від очей оператора, площина екрана повинна бути розташована прямо або під нахилом на вас, що допоможе запобігти втомі м'язів шиї і спини, кут зору який забезпечує оптимальне розрізнення символів на екрані становить 15°-20°.

Природне освітлення повинно здійснюватись через вікна орієнтовані переважно на північ і північно-схід, забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Не допускається розташування робочих місць у підвальних приміщеннях.

Для внутрішньої обробки приміщень повинні використовуватись диффузно-віддзеркалюючі матеріали з коефіцієнтом віддзеркалення від стелі 0,7-0,8; для стін 0,5-0,6; для підлоги 0,3-0,5.

Мікроклімат в приміщення з встановленим комп'ютером має відповідати наступним санітарним вимогам (ДСН 3.3.6.042-99):

- температура повітря в теплий період року - не більше 23-25°С, в холодний - 22 -24°С;

- відносна вологість повітря 40-60%;

- швидкість руху повітря - 0,1 м/с.

Для роботи також потрібно мати зручне крісло, з регулюванням по висоті, нахилу спинки і відстані її від сидіння, а щоб ноги не затікали потрібно використовувати підставку для ніг з можливістю нахилу від 0° до 30°.

5.2 Аналіз потенційних небезпек

Реалізація АРМ оператора неможлива без наявності на робочих місцях комп'ютерів, тому розглянемо, як робота з комп'ютером впливає на здоров'я людини і як можна уникнути несприятливого його впливу на людський організм (ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ Опасние и вредние производствение факторы).

Як показали результати багато чисельних наукових робіт з використанням новітньої вимірювальної техніки, монітор персонального комп'ютера є джерелом електричного поля, слабких електромагнітних випромінювань у низькочастотному, високочастотному і над низькочастотному діапазонах (2 Гц…400 Гц), рентгенівського випромінювання, інфрачервоного випромінювання, ультрафіолетового випромінювання, випромінювання видимого діапазону.

Випромінювання низької частоти негативно впливають на центральну нервову систему, викликають головний біль, нудоту, депресію, безсоння. Низькочастотне електромагнітне поле може стати причиною захворювань шкіри, хвороб серцево-судинної системи та кишково-шлункового тракту. Воно впливає на білі кров'яні тільця, що приводить до виникнення пухлин, у тому числі і злоякісних. Електричне поле великої напруженості здатне змінювати і переривати клітковий розвиток, а також визвати катаракту очей.

Значному навантаженню підлягає зоровий апарат працюючих з персональним комп'ютером, так як діяльність оператора передбачає візуальне сприйняття відображеної на екрані монітора інформації.

Факторами, що найбільше впливають на зір, є ?

1 Недосконалість способів створення зображення на екрані, в тому числі?

- неоптимальні параметри схем розгортки електронно-променевої трубки;

- несумісність параметрів моніторів та графічних адаптерів;

- недостатньо високий дозвіл монітора;

- надлишкова або недостатня яскравість зображення.

2 Непродумана організація робочого місця, яка є причиною?

- наявності полисків на лицевій панелі екрану;

- відсутність необхідного рівня освітленості робочих місць;

- не дотримування відстані від очей оператора до екрана.

У працюючих з відображеною на екрані монітора інформацією по 7 та більше годин в день вірогідність виникнення астенопії (слабкості зору) та запалення очей значно вище, ніж у людей, робота яких не пов'язана з комп'ютером.

Нерухома напружена поза оператора, що значний час прикутий до екрану, приводе до стомленості та виникнення болів у хребті, шиї, суглобах.

Інтенсивна робота з клавіатурою викликає больові відчуття у ліктьових суглобах, передпліччі, зап'ястках, кистях та пальцях рук може стати джерелом тяжких захворювань рук.

Постійні користувачі персональних комп'ютерів частіше піддаються психологічним стресам, функціональним порушенням центральної нервової системи, хворобам серцево-судинної системи та верхніх дихальних шляхів. Низькочастотні поля при взаємодії з іншими негативними факторами можуть ініціювати ракові захворювання та лейкемію.

До факторів, що дуже сильно заважають сприймати інформацію з екрану монітора, слід віднести полиски. Вони примушують несвідомо міняти положення голови та корпуса, напружувати зір, щоб прочитати потрібну інформацію на екрані. При цьому очі отримують додаткове навантаження, відбувається збільшення навантаження на шию, спину, плечі і руки, що приводить до швидкої втоми всього організму.

Ще однією несприятливою дією є акустичний шум, у тому числі й ультразвук, який супроводжує роботу комп'ютера (ДСН 3.3.6.037.99 Санітарні норми виробничого шуму ,ультразвуку та інфразвуку).

Сукупність всіх цих факторів негативно впливає на організм людини. Багато з них можна усунути шляхом організації правильного режиму і умов праці оператора.

5.3 Заходи щодо створення безпечних умов праці

Щоб уникнути навантаження на хребетний стовбур оператора, необхідно дуже уважно підійти до питання організації робочого місця. Робочі меблі при роботі з комп'ютером грають важливу роль у створенні ергономічно оптимальних умов діяльності ГОСТ12.2.033-78.ССБТ. Грамотне її використання дозволяє зменшити ступінь стомленості, збільшити працездатність, продуктивність праці, концентрацію уваги.

Правильний режим роботи має важливе значення у профілактиці професійних захворювань рук оператора. Перерви в роботі, розігрівання м'язів, потягання - все це допомагає відвернути хворобу.

На робочому місці може міститися велика кількість приладів. Тому недостатньо врахувати тільки інженерно-психологічні характеристики окремих приладів, необхідно забезпечити їхнє правильне взаєморозташування або компоновку ДНАОП 0.03.-3.01-71 «СН245-71».

Розташування приладів повинно відповідати вимогам максимальної надійності отримання інформації і зручності роботи оператора.

При компоновці приладів на робочому місці виходять з таких принципів:

1 Основна частина ЗВІ повинна розташовуватися в центральному полі зору. Об'єкти, розташовані в центральному полі зору, сприймаються в середньому з надійністю 0.8-0.9, а надійність сприймання периферійним полем складає 0.5 і нижче (ДСанПіН 3.3.2.007-98).

2 Розташування приладів повинно бути симетричним.

3 Принцип конструктивної подібності.

4 Забезпечення мінімального числа маршрутів руху оператора, що перетинаються.

5 Повне забезпечення послідовності зчитування інформації і черговість використання органів управління (ОУ). ОУ, що використовуються послідовно, не можна розташовувати на різній висоті, бо це викликає необхідність то підіймати, то опускати руки або часто нахилятися.

6 ОУ і функціонально зв'язані з ними ЗВІ необхідно розташовувати поблизу один від одного функціональними групами таким чином, щоб ОУ або рука оператора при маніпуляції не закривали індикатора. При цьому ОУ повинні розташовуватися у відповідності з послідовністю дій, що виконуються оператором.

7 ЗВІ, що використовуються дуже часто (частоту виконання операцій приймають: дуже часто-дві (і більше) операції у хвилину; часто-менше двох операцій у хвилину, але більше двох операцій в годину; рідко - не більше двох операцій в годину), вимагають точного і швидкого зчитування показань, треба розташовувати в межах ±15° у вертикальній і горизонтальній площинах від нормальної лінії погляду.

8 ЗВІ, що часто використовуються і вимагають менш точного і швидкого зчитування показань, допускається розташовувати в межах ±30° у вертикальній і горизонтальній площинах від нормальної лінії погляду.

9 ЗВІ, що рідко використовуються, розташовують в межах ±60° у вертикальній і горизонтальній площинах від нормальної лінії погляду.

10 ОУ повинні розташовуватися в зоні досяжності моторного поля.

11 Найбільш важливі ОУ і ті, що дуже часто використовуються, повинні бути розміщені в оптимальній зоні моторного поля, обмеженої по горизонталі ±30° і відстанню від переднього краю робочої поверхні 300 мм.

12 Менш важливі ОУ і ті, що часто використовуються, повинні розташовуватися в зоні легкої досяжності моторного поля, обмеженої по горизонталі ±60° і відстанню від переднього краю робітничої поверхні 400 мм.

13 ОУ, що рідко використовуються, розміщують в зоні досяжності моторного поля (рисунок 1): 1-зона для розміщення найбільш важливих і тих ОУ, що дуже часто використовуються (оптимальна зона моторного поля); 2-зона для розміщення тих ОУ, що часто використовуються (зона легкої досяжності моторного поля); 3-зона для розміщення тих ОУ, що рідко використовуються (зона досяжності моторного поля).

Рисунок 6.1 - Зони досяжності моторного поля

14 Аварійні ОУ слід розташовувати в зоні досяжності моторного поля. При цьому необхідно передбачити спеціальні засоби пізнання і відвертання їх від мимовільного і самовільного включення.

15 При роботі двома руками ОУ розміщують таким чином, щоб не було перехрещення рук.

16 При виконанні робіт стоячи організація робочого місця і конструкція обладнання повинні забезпечувати пряме і вільне положення корпуса тіла працюючого або нахил його вперед не більше, ніж на 15°.

17 Для забезпечення зручного, можливо близького підходу до столу, верстака або машини передбачається простір для стоп розміром не менше 150 мм глибиною, 150 мм висотою і 530 мм шириною.

5.4 Розрахунок напруженості роботи оператора

Людина-оператор, яку розглядують в інженерній психології як специфічну ланку системи “людина-машина”, характеризується такими показниками, як швидкодія, надійність, точність. Ці показники мають свої аналоги у машинної частини системи; необхідні значення їх визначаються на підставі загальних вимог, що пред'являються до здійснення циклу регулювання в системі “людина-машина”. Окрім цього, оператор як специфічна ланка системи “людина-машина” характеризується психічною напруженістю своєї діяльності. У відміну від попередніх, цей показник не має свого аналога у машинної частини системи.

Показником швидкодії є час рішення задачі оператором, тобто час від моменту появи сигналу до моменту закінчення здійснення керуючого впливу. У найпростіших випадках цей час пропорційний кількості інформації, що переробляється людиною:

Т=а+Б*I

деI - кількість інформації ,що переробляється.

Константи а і Б мають наступний сенс:

а - витрати часу, супутні обробці інформації від моменту появи сигналу до реалізації рішення;

Б - витрати часу на обробку одиниці інформації.

Інколи (за наявності черги сигналів) оператор не відразу приступає до обробки сигналу. В цьому випадку на очікування сигналів обслуговування витрачається деякий час ?_ож., а швидкодія оператора характеризується величиною

?_пр = ? _ож + ? _оп

Де ?_пр - час перебування інформації на обслуговуванні;

? _ож - час очікування початку обслуговування, ? _ож = 3 сек.;

? _оп - власне час обслуговування (обробки) сигналу, ? _оп = 5 сек.

Ця швидкість не повинна перевищувати пропускну спроможність оператора. Отримаємо

?_пр =3+5=8 с

Оцінка надійності і швидкодії оператора для алгоритмізованих виглядів діяльності проводиться структурними засобами, що припускають аналіз структури діяльності оператора і характеристик надійності і швидкодії окремих дій.

Необхідно відзначити, що розглянуті характеристики діяльності оператора в значному ступені залежать від засобу її виконання, тобто від навичок і вміння оператора, а також мотивів його поведінки, від зміни умов виконання діяльності. Тому до оцінки характеристик окремих дій слід підходити з великою обережністю, бо одні й ті ж дії, що входять в різні види діяльності, навіть у одного оператора можуть мати різноманітні значення, якщо мотиви, засоби і умови виконання цих дій будуть різноманітними. Це особливо потрібно пам'ятати при використанні структурних засобів оцінки надійності і швидкодії оператора, які є нечутливими до зміни означених умов, якщо при цьому тільки не міняється структура діяльності оператора.

При ергономічній оцінці діяльності людини, зайнятої в системі управління, велике значення має пропускна спроможність оператора. Органи почуттів сприймають обмежену кількість інформації, що визначається пропускною спроможністю людини, що є функцією типу задачі, ступеня участі оператора в роботі системи, обсягу інформації, що виводиться на засоби відображення, довжини її алфавіту, яскравості символів, контрастності, розмірів та ін. Наприклад, для зчитування інформації при рівній імовірності надходження будь-яких символів пропускна спроможність оператора дорівнює

Де n - число правильно впізнаних символів, n = 10;

N - довжина алфавіту (число символів, прийнятих для відображення інформації в даній системі відображення), N = 16;

Т_от - час відображення інформації, Т_от = 10.

Підрахувавши, отримаємо

С = 4 дв.од./с

Важливою характеристикою діяльності оператора є також точність його роботи. Іноді її змішують з надійністю. В якості вхідного поняття для визначення обох характеристик використовується поняття «помилка оператора», для розрахунку обох характеристик пропонуються однакові формули і т.д. Фактично ж надійність і точність представляють собою різні показники, що характеризують різні сторони діяльності оператора.

Під точністю роботи оператора слід розуміти ступінь відхилення деякого параметра, що вимірюється, встановлюваного або регульованого оператором, від свого істинного, заданого або номінального значення. Кількісно точність роботи оператора оцінюється величиною погрішності, з якою оператор вимірює, встановлює або регулює даний параметр.

Нестаток часу, що залишається на здійснення значних операцій, якщо їх виконувати з нормальною швидкістю та ефективністю, викликає у оператора стан напруженості (стресу). Напруженість - це внутрішній стан оператора перед виконанням чергової операції. Про напруженість роботи оператора в системі “людина - машина” (СЛМ) судять за величиною відхилень умов праці від нормальних . Гідністю цього підходу є і той факт, що з його допомогою можна оцінити ступінь напруженості роботи оператора вже на стадії проектування СЛМ.

Найбільший вплив на результати діяльності оператора робить характер інформаційного потоку, що надходить до нього. Тому великий інтерес представляє використання для визначення напруженості оператора гранично припустимих норм, що характеризують значення інформаційного навантаження оператора.

До них відносяться: коефіцієнт завантаженості, період зайнятості, довжина черги, час вербування інформації на обробці, швидкість надходження інформації.

Коефіцієнт завантаженості представляє величину

Де ?_р - загальний час, під час якого оператор не зайнятий обробкою інформації, що надходить, ?_р = 3 год.;

Т_деж - загальна тривалість чергування, Т_деж = 10 год.

Підставивши значення, отримаємо

? = 1 - 3/10 = 0,6

З фізіології праці відомо, що при операторській діяльності біля 25 % робочого часу повинно бути надане людині для відпочинку. Отже h ? 0.75.

Однак для операторської діяльності повинна бути забезпечена не тільки допустима завантаженість, але і певне чергування періодів роботи і відпочинку (оперативного спокою). Для врахування цього положення вводиться поняття періоду зайнятості Тзан, під яким розуміють час безперервної (без пауз) роботи. Для діяльності оператора рекомендується - 15 хв. Поява напруженості може бути викликана і наявністю черги в обробці інформації. Таке положення має місце тоді, коли нова інформація надходить до закінчення обробки інформації, що вже надійшла раніше. Причому на появу напруженості має вплив як частота появи, так і довжина черги.

Частота появи черги оцінюється показником

Де Nоч - число сигналів, оброблених в умовах черги, Nоч = 16 сигн/хв;

N - загальне число сигналів ,що надійшли, N = 45 сигн/хв, отже

? = 16/45 = 0,36

За своєю суттю коефіцієнт черги представляє собою імовірність обробки інформації в умовах черги. Експериментальні дослідження показують, що його величина не повинна перевищувати 0.4. На діяльність оператора впливає і довжина черги. Якщо значення К перевищує обсяг оперативної пам'яті, можливі випадки пропуску сигналів оператором, виникнення помилок, що сприяє появі операційної напруженості. Її середнє значення повинно бути декілька меншим і не перевищувати трьох сигналів водночас.

На діяльність оператора великий вплив має швидкість надходження інформації. Ця швидкість не повинна перевищувати пропускної спроможності оператора. Пропускна спроможність оператора істотно залежить від організації його роботи. Звичайно пропускна спроможність не перевищує 30 дв. од./с. Реально вона лежить в межах 1 - 5 дв. од./с.

Фактичні характеристики діяльності оператора не повинні перевищувати відповідних гранично допустимих норм. Перевищення їх свідчить про появу напруженості в роботі оператора.

Отже правильне поєднання ергономічних принципів (ідеальне робоче місце, раціональний режим роботи, фізичний та психологічний комфорт та інші) істотно зменшує втомленість та набагато підвищує продуктивність праці людини.

Висновки

1. Проведений аналіз показав, що на відміну від відомих послідовних каскадних кодів, турбокоди, що є паралельними каскадними кодами, дозволяють для їхнього декодування застосовувати процедуру ітеративного декодування. При цьому виявляється можливою передача інформації при енергетичному відношенні сигнал/шум близьким до гранично можливого значення, обумовленого теоремою Шенона, оскільки характеристики ітеративного турбодекодера близькі до декодера максимальної правдоподібності. Недоліком відомого методу ітеративного декодування турбокодів є його висока складність, що призводить до зниження швидкості обробки інформації за рахунок збільшення складності декодування. Виявлено протиріччя між зростаючими вимогами до достовірності переданої інформації й можливостями сучасної мікроелектроніки при реалізації методу ітеративного декодування турбокодів.

2. Досліджено алгоритм ітеративного декодування турбокодів, що відрізняється від відомого застосуванням процедури комбінування складових декодерів турбодекодера з різними алгоритмами декодування, що дозволяє зменшити складність декодування на 30 % при незначному збільшенні ймовірності помилки.

3. Достовірність отриманих результатів підтверджується збіжністю теоретичних результатів і результатів по обробці експериментальних даних, отриманих у ході функціонування розробленої програмної моделі.

Результати роботи доцільно використовувати:

- при проведенні науково-дослідних робіт з розробки методів і засобів підвищення достовірності переданої інформації;

- при проведенні конструкторських робіт зі створення нових технічних засобів і програмних виробів, спрямованих на підвищення достовірності переданої інформації;

- при вивченні навчальних дисциплін по кодуванню й передачі інформації.

Перспективним напрямком подальших досліджень є розробка методів ітеративного декодування турбокодів на основі блочних кодів.

Список використаних джерел

1. Optimal decoding of linear codes for minimizing symbol error rate. [Text]/ L. Bahl , J. Cocke, F. Jelinek, J. Raviv; IEEE Trans. Inform. Theory. - 1974. - Vol. IT -20. - P. 284 - 287.

2. Barbulescu, A. Iterative decoding of turbo codes and other concatenated codes. [Text]/ А. Barbulescu; Ph Thesis. - University of South Australia: http://www.itr.unisa.edu.au/~steven/thesis/sab.ps.gz. - 1996. - 159 p.

3. Berrou, C. Near Optimum Error Correcing Coding and Decoding. [Text]/ С. Berrou, А. Glavieux; Turbo-Codes // IEEE Trans. On Comm. - October 1996. - Vol. 44, №10. - P. 1261 - 1271.

4. Berrou, C. Near Shannon limit error correcting coding. [Text]/ С. Berrou, А. Glavieux, Р. Thitiumjshima; Turbo codes // Int. Conf. on Commun. - Geneva, Switzerland. - 1993. - P. 1061 - 1070.

5. Pietrobon, S S., A simplification of the modified Bahl decoding algorithm for systematic convolutional codes. [Text]/ S.S. Pietrobon, A.S. Barbulescu; Int. Symp. on Inform. Theory and its Applications. - Sydney, Australia. - November 1994 - P. 1073 - 1077.

6. Robertson, P. Optimal and sub-optimal maximum a posteriori algorithms suitable for turbo decoding. [Text]/ P. Robertson, P. Hoeher, E. Villebrun; Europian Trans. On Telecommun. - Mar./Apr. 1997. - Vol. 8. - P. 119 - 125.

7. Блох, Э. Д. Обобщенные каскадные коды [Текст] / Э. Д. Блох, В. В Зяблов - М.: Связь, 1976. - 240 с.

8. Витерби, А.Д. Принципы цифровой связи и кодирования [Текст] / А.Д. Витерби, Дж.К. Омура; пер. с англ.; под ред. К.Ш. Зигангирова. - М.: Радио и связь, 1982. - 535 с.

9. Дьяконов, В. MATLAB 6 [Текст]: учебный курс / В. Дьяконов - Спб.: Питер, 2001. - 592 с.

10. Дьяконов, В. MATLAB. Анализ, идентификация и моделирования систем [Текст]: специальный справочник / В. Дьяконов, В. Круглов- Спб.: Питер, 2002. -448 с.

11. Зюко, А. Г. Помехоустойчивость и эффективность систем святи [Текст] / А. Г. Зюко - М.: Связь, 1972. - 360 с.

12. Кларк, Дж.-мл. Кодирование с исправлением ошибок в системах цифровой связи [Текст] / Дж.-мл. Кларк, Дж. Кейн: пер. с англ.; под ред. Б.С. Цыбакова. - Г.: Радио и связь, 1987. - 392 с.