Генезис та сучасний стан олімпізма та олімпійського руху

Огляд літературних джерел про олімпійський рух. Сутність та ідеї олімпійського руху та олімпізму. Поняття та значення олімпійської хартії. Олімпійський рух і механізм його дії, міжнародні спортивні федерації. Факельна естафета в Торіно та Солт-Лейк-Ситі.

Рубрика Спорт и туризм
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.09.2010
Размер файла 2,5 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

27 листопада 2005 року після запалювання вогню в Священному гаї храму Гери в Олімпії факельна естафета прошла по території Греції і 6 грудня 2005 року після подорожі по Адріатичному морю прибула на територію Італії.

Подальші два місяці Олімпійський вогонь прошел по містах країни по маршруту: Рим, Палермо, Неаполь, Трієста.


Рисунок 4.1 Маршрут факельної естафети по території Італії

8 грудня 2005 року Олімпійський вогонь був освячений Папою Римським Бенедиктом XVI. 18 грудня факельна естафета прибула до Генуї, 5 січня в Барі.

Далі факельна естафета прошла по території Військової академії в Модене (14 січня), по Великому каналу Венеції (17 січня) і ряду інших міст.

10 лютого 2006 року Олімпійський вогонь прибув в Торіно. На останніх етапах естафети в ній взяли участь найбільш відомі італійські спортсмени. За рухом Олімпійського вогню спостерігали понад 10000 глядачів.

Одним з найурочистіших моментів на церемонії відкриття XX зимових Олімпійських ігор 2006 років був момент запалювання вогню в Олімпійській чаші - символу світу, братерства і Ігор.

Етой честь була удостоєна 37- літня мати двох дітей, власниця 10 Олімпійських винагород, 23 винагород різної гідності, отриманих на Чемпіонатах світу, багатократна Олімпійська чемпіонка на змаганнях по лижному спорту - Стефанія Бельмондо.

Рисунок 4.2 Олімпійський факел XX Зимових Олімпійських

Ігор 2006 років

Факел

На різних етапах факельної естафети в ній взяли участь атлети, велосипедисти, наїзники, лижники, бобслей, каноїсти і навіть гондольєри.

У руках спортсменів був алюмінієвий факел, вагою біля 2-х кг, створений проектувальниками з інноваційною внутрішньою системою згорання, створюючий фантастичний ефект невагомості і здатний горіти навіть за будь-яких несприятливих кліматичних умов (сильний вітер, дощ або сніг) полум'ям яке охоплювало його вершину.

4.2 Факельна естафета Солт-Лейк-Ситі

З травня 1999 року НОК США і Організаційний комітет Олімпійських ігор приступили до детальної розробки маршруту факельної естафети XIX зимових Олімпійських ігор 2002 роки, яка повинна була пройти по території країни. Маршрут факельної естафети (у листопаді 2001 року в Олімпії був засвічений Олімпійський вогонь) повинен був пройти по п'яти областях 46 штатів протягом 65 днів, здолавши відстань в 21725 км. або 13500 миль (церемонія відкриття Ігор відбулася 8 лютого 2002 року).

При цьому маршрут факельної естафети повинен був пройти по 300 містам США, де протягом дня (у кожному місті) проходили урочисті зустрічі факелоносцев (опівдні і увечері).

У факельній естафеті повинні взяти участь понад 12000 атлетів, вибраних серед 96 національних спортивних федерацій і союзів на конкурсній основі серед 125000 кандидатів. У жовтні 2000 року і в березні 2001 року були проведені випробування маршруту факельної естафети. У групі супроводу під час випробувань було 17 транспортних одиниць, а при проведенні факельної естафети - 50 (штат групи - 150 чоловік). Ці події були широко висвітлені в ЗМІ.

При розробці маршруту факельної естафети організатори Ігор врахували досвід її проведення на Іграх 1996 років (Атланта, США), 1998 років (Нагано, Японія), і 2000 років (Сідней, Австралія).

Основна група, яка взяла участь в розробці деталей маршруту факельної естафети по території США, складалася з 2-х провідних фахівців і 3-х помічників членів Оргкомітету Ігор (ОКОЇ) 2002, а також з 20 чоловік групи підтримки, представників міста Солт-Лейк-Ситі. Ця група постійно координувала свої дії з представниками міст, по яких пролягав маршрут факельної естафети. Були враховані і питання безпеки руху естафети на всьому її протязі.

У подальшому після подій 11 вересня 2001 року були прийняті крутіші заходи безпеки по всьому маршруту руху Олімпійського вогню.

Жителям США через ЗМІ про маршрут факельної естафети було оголошено 4 грудня 2001 року.

Основні етапи факельної естафети:

· Білий дім і Пентагон;

· Статуя Свободи і міст «Золотих воріт»;

· Пам'ятники і національні парки;

· Лижні курорти.

Рух факельної естафети проходило з використанням таких транспортних засобів як літак і повітряна куля, поїзд, автомобіль і велосипед, катер і каное. Де б не відбувалися події, вогонь факельної естафети був постійно забезпечений цілодобовою охороною.

На всіх етапах факельної естафети її учасників привітно зустрічали жителі всіх населених пунктів країни, по яких проходила естафета. У руках жителів були і національні прапори, і емблема Ігор, і талісман. Серед жителів, які вітали факелоносцев, були і дорослі, і діти, люди різних професій і соціальних груп, різних національностей і рас, атеїсти і віруючі. Це було національне свято країни.

Рисунок 4.3 Олімпійський факел XIX Зимових

Олімпійських Ігор 2002 роки

4 лютого Олімпійський вогонь прибув в штат Юту, штат гірських масивів і красивих озер. У Солт-Лейк-Ситі в місто-організатор XIX зимових Олімпійських Ігор факельна естафета прибула 7 лютого 2002 року. На урочистій зустрічі учасників факельної естафети, все хто був присутній на церемонії, пригадали про тих, хто загинув від рук терористів 11 вересня 2001 року.

Під час урочистого відкриття Ігор 8 лютого 2002 року факельна естафета завершилася запалюванням вогню в Олімпійській чаші центральної спортивної арени Солт-Лейк-Ситі.

Витрата бюджету на виконання програми факельної естафети в лютому 2000 року склала 25 млн. доларів. Головними інвесторами цієї програми виступили компанії «Coca-Cola» і «Шевроле», забезпечивши 2/3 бюджету. Окрім цього фінансову підтримку організаторам Ігор надали компанії авіаліній «Дельта» і «AT&T», банки і спортивні організації США

Висновки

Всебічний аналіз розвитку олімпізму в нашій країні дає всі підстави твердити про його потужний і наступальний рух. Якщо вдатися до цифрових показників, то помітимо, що лише за 15 років від дня створення Національного олімпійського комітету України, або лише за три літні і три зимові Олімпіади, Україна має майже такі здобутки у медалях, які досягли за сто років участі в Олімпійських іграх Австрія, Аргентина, Чехія, Єгипет, Португалія, Іспанія, Греція, Норвегія, Канада й інші країни.

Близько десяти діячів українського олімпійського руху нагороджені найвищими відзнаками Міжнародного Олімпійського Комітету. Двоє наших земляків - члени МОК, до 40 осіб у керівних органах Міжнародних спортивних федерацій.

Україна за 15 років участі у засіданнях МОК неодноразово виступала з конструктивними пропозиціями, спрямованими на пожвавлення олімпійського руху у світі. Нашу країну відвідують високі посадові особи МОК та інших Міжнародних спортивних організацій. Тут проводяться масштабні різнопланові заходи всесвітнього рівня.

Напередодні Олімпійських ігор у Атланті один з оглядачів, прогнозуючи остаточний розподіл місць, назвав Україну "темною конячкою", яка може посунути назад так званих фаворитів. І не помилився.

Він же, напередодні Афінської Олімпіади, маючи на руках підсумки Олімпіади в Сіднеї, де ми припустилися багатьох помилок, писав, що такі пострадянські держави, як Україна, котра жила ніби-то старим багажем, можуть розраховувати на місця лише у третій десятці. Коли ж стали відомі остаточні результати виступів, цей спеціаліст визнав, що знову помилився. На цей раз говорив про існування так званого "українського парадоксу". В чому він полягає, розшифрування ми не одержали.

На наше глибоке переконання, весь "парадокс" полягає у великому праце-любстві наших людей, їхньому бажанні жити і бути не гіршими від тих, хто населяє так званий цивілізований світ.

Можна тільки позаздрити тій силі й енергії, яка з'являється у нашого народу, який піднявся з колін і розбудовує власну державу на свій розсуд для майбутніх поколінь.

Подальша історія олімпійського руху в Україні обіцяє бути не менш захоплюючою.

Список використаних джерел

1. А. Суник, Российский спорт и олимпийское движение на рубеже XIX--XX веков, М., 2001;

2. Б. Базунов «Эстафета олимпийского огня»; Москва 1990.

3. Базунов Б. А., Боги стадионов Эллады, М., 2002;

4. Базунов Б. Эстафета олимпийского огня; Москва 1990.

5. Барвинский В., Вилинский С. Рождено Олимпиадой; Москва 1985.

6. Власов Р.М. Робота над собою. - М., 1999.

7. Все о спорте. - Москва, 1988.

8. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта; Москва 1987.

9. Павлов С.П. Олимпийская энциклопедия. - М., 1990.

10. Политика Олимпиад. Коллекция фактов -- Washington Profile, 11 апреля 2008 года.(рус.)

11. Сергей Арутунян. Олимпийская политика. Спорт-ревю, № 17 (412), 25 апреля-1 мая 2008

12. Сергей Шилов. Спартакиада. Лучшие из лучших -- «Великая эпоха», 20 апреля 2008 года.

13. Шанин Ю. От эллинов до наших дней; Москва 1995.

14. Штейнбах В. Л. Век олимпийский, в 2-х томах, М., 2002.

15. Энциклопедический словарь юного спортсмена. - Москва, 1996.

16. Ю. Бойков. PR-кампании Олимпийских игр на сайте pr-club.com.

17. Юрий Теппер. Олимпийские метаморфозы. -- «Отечественные записки», 2006, № 6

Додаток А

Талісмани літніх олімпійських ігор

Талісмани зимових олімпійських ігор

Додаток Б

Годы и места проведения

Игры

Год

Город

Страна

Количество

Количество

стран-участниц

спортсменов-участников

спортивных дисциплин

видов спорта

I

1924

Шамони

 Франция

16

280

14

4

II

1928

Санкт-Мориц

 Швейцария

25

464

14

4

III

1932

Лейк-Плэсид

 США

17

252

14

4

IV

1936

Гармиш-Партенкирхен

 Германия

28

646

17

4

--(1)

1940

Гармиш-Партенкирхен

 Германия

--(1)

1944

Кортина д'Ампеццо

 Италия

V

1948

Санкт-Мориц

 Швейцария

28

669

22

4

VI

1952

Осло

 Норвегия

30

694

22

4

VII

1956

Кортина д'Ампеццо

 Италия

32

821

24

4

VIII

1960

Скво-Вэлли

 США

30

665

27

4(2)

IX

1964

Инсбрук

 Австрия

36

1091

34

6(3)

X

1968

Гренобль

 Франция

37

1158

35

6

XI

1972

Саппоро

 Япония

35

1006

35

6

XII

1976

Инсбрук

 Австрия(4)

37

1123

37

6

XIII

1980

Лейк-Плэсид

 США

37

1072

38

6

XIV

1984

Сараево

 Югославия

49

1272

39

6

XV

1988

Калгари

 Канада

57

1423

46

6

XVI

1992

Альбервиль

 Франция

64

1801

57

6

XVII

1994(5)

Лиллехаммер

 Норвегия

67

1739

61

6

XVIII

1998

Нагано

 Япония

72

2302

68

7(6)

XIX

2002

Солт-Лейк-Сити

 США

77

2399

78

7

XX

2006

Турин

 Италия

80

2508

84

7

XXI

2010

Ванкувер

 Канада

82

86

7

Додаток В

Літні олімпійські ігри

Зимні олімпійські ігри


Подобные документы

  • Фізична культура народу як частина його історії. Право брати участь в Олімпійських іграх. Відродження ідей олімпізму. Створення П'єром де Кубертеном основ олімпійського руху. Створення Міжнародного олімпійського комітету. Олімпійський вогонь та нагороди.

    реферат [22,7 K], добавлен 03.12.2016

  • Історія Олімпійських ігор, які були започатковані в Стародавній Греції. Програма, підготовка та участь давньогрецьких атлетів в перших Олімпійських іграх. Мета та цілі олімпізму. Відродження Олімпійського руху сучасності. Діяльність П’єра де Кубертена.

    реферат [40,6 K], добавлен 19.12.2013

  • Початок історії олімпійського руху в Україні. Національний олімпійський комітет України. ХХ зимові Олімпійські ігри у Турині (Італія). Талісмани та логотип Олімпійських Ігор в Турині, оригинальній вигляд медалей. Результати Туринських Олімпійських Ігор.

    реферат [893,9 K], добавлен 07.12.2008

  • Історія виникнення гуманістичних ідеалів олімпізму. Значущість олімпійської системи освіти. Сутність Фейр Плей як основи освітніх програм, його принципи і випадки їх недотримання. Проблема чесної гри і рівенства шансів в конкурентній боротьбі олімпізму.

    курсовая работа [63,8 K], добавлен 17.05.2011

  • Вивчення досвіду впровадження олімпійської освіти серед дітей у закладах освіти. Специфіка організації елементів олімпійської освіти. Оцінка ставлення та готовності впровадження олімпійської освіти серед майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту.

    статья [42,8 K], добавлен 24.04.2018

  • Вивчення міфів про виникнення Олімпійських ігор. Олімпіади у Давній Греції. Учасники та програма ігор. Відродження Олімпійських ігор. Створення Міжнародного олімпійського комітету. Літні і зимові ігри. Звершення Національної команди України на Олімпіадах.

    реферат [517,9 K], добавлен 16.12.2014

  • Вплив олімпійського руху на розвиток конкурсного бального танцю. Конкурсний бальний танець як танцювальний спорт. Деталізація технічних компонентів, координація їх використання, володіння простором танцювальної зали як основа якості бального танцю.

    статья [23,1 K], добавлен 22.02.2018

  • Характерні ознаки проведення Олімпійських ігор починаючи з III-го періоду до сьогодення. Проблеми і протиріччя олімпійського спорту на світовій арені. Аналіз політичних і спортивних аспектів його розвитку. Успіхи українських спортсменів на Олімпіадах.

    курсовая работа [57,3 K], добавлен 12.10.2013

  • Виникнення Олімпійських ігор в Давній Греції. Особливості проведення Олімпійських ігор в Давній Греції. Відновлення Олімпійських ігор царем Еліди Іфітом і законодавцем Спарти Лікургом. Істмійські ігри, що влаштовувалися на честь Посейдона на Істмі.

    доклад [15,2 K], добавлен 23.03.2012

  • Поняття та особливості готельних ланцюгів. Сучасний стан готельних мереж світу. Аналіз організаційної структури світового готельного господарства. Сучасний стан та найважливіші проблеми готельного бізнесу в Україні, рекомендації щодо їх покращення.

    курсовая работа [60,7 K], добавлен 22.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.