Особливості побудови тренувального процесу лижників-гонщиків до гонок з дуатлону

Як спеціальні педагогічні випробування використовувалися стандартні для лижників-гонщиків дистанції змагань.

Методи математичної статистики.

З метою кількісного аналізу проведених досліджень і встановлення статичної залежності нами були використані загальноприйняті (С.А. Айвазян, В.С. Мхитарян, В.С. Иванов, Л.А.Сошникова і інші) способи обробки даних з обчисленням наступних показників:

?- сума;

- середнє арифметичне;

у- середнє квадратичне відхилення;

Sх- помилка середнього арифметичного;

V- коефіцієнт варіації;

Математична обробка матеріалу проводилася з використанням ПЕОМ Pentium по стандартних програмах StatGraphics 2.1, Statistica 5.7.



2.2 Організація досліджень

Рішення поставлених задач передбачало проведення циклу паралельно-послідовних досліджень, умовно розділених на два етапи.

На першому етапі проводилося вивчення і аналіз наукової і методичної літератури, практики підготовки кваліфікованих спортсменів. Визначався вклад різних складових в спортивний результат гонки з дуатлону.

Було проведенне анкетне опитування спортсменів, аналіз щоденників самоконтролю та щорічних тренувальних планів, а також бесіди з ведучими тренерами і спортсменами України.

Перший етап досліджень (2009-2010 рр) був присвячений визначенню відмінності в структурі і динаміці рухів класичного і ковзанярського стилю пересування на лижах, для чого використовувалися дані спеціальної літератури, педагогічних спостережень. Окрім цього, нами виявлялися відмінності в дії на організм лижників навантажень, що отримуються внаслідок змагань на дистанціях однієї і тієї ж тривалості, але з використанням різних стилів пересування.

На другому етапі ( 2010-2011 рр.) проводився основний педагогічний експеримент.

Здійснювалась розробка модельних характеристик провідних лижників-гонщиків в класичному і ковзанярському стилях пересування, де враховували антропометричні показники, показники функціонального стану організму, а так само рівнів фізичної підготовленості спортсменів.

Педагогічні дослідження проводилися на лижній базі “Темп”.

На усіх етапах дослідження в якості випробовуваних притягувалися лижники-гонщики високої кваліфікації (I розряд, КМС, МС і МСМК) члени команд збірних областей Харківської, Сумської, Чернігівської, Київської, Хмельницької, Івано-Франківської і г.Киева, Харківського обласного училища фізичної культури №2, школи вищої спортивної майстерності, Харківській державній академії фізичної культури більше 100 спортсменів.

Дослідження проходили як під час змагань, так і на етапах безпосередньої підготовки до них на навчально-тренувальних зборах в м.Харкові.



Розділ 3. Дослідження впливу на організм лижників-гонщиків різних стилів пересування на лижах

Рішення конгресу FIS (1999 р.) об включення в програми змагань по лижних гонку із з'єднанням класичного та ковзанярського стилю в одну гонку - дуатлон, висунуло багато проблем, пов'язаних з методикою навчання і тренування, підборі інвентаря і лижного мастила, а також в підготовці з урахуванням поєднання обох стилів пересування.

Тому, очевидна необхідність дослідження особливостей технічної підготовки в класичному і ковзанярському стилях пересування.

Засадничим чинником становлення і вдосконалення техніки лижних ходів є правильне освоєння біомеханічної структури рухів. При схожості обох стилів в способі відштовхування руками вони відрізняються специфічними особливостями функціонування опорно-рухового апарату. Крім того, структура зусиль в циклі кожного ковзанярського ходу залежить від рельєфу місцевості і умов ковзання. Тому в цьому розділі нами були поставлені наступні завдання:

1. Визначити вклад різних складових в спортивний результат гонки з дуатлону.

2. Розробити антропометричні модельні характеристики лижників-гонщиків високої кваліфікації, що дозволяють показувати високі результати в гонках з дуатлону.

Для вирішення цих завдань були проаналізовані результати змагань в перегонах класичним і вільним стилем, а також показники педагогічних тестів, які характеризують стан різних компонентів фізичної підготовленості спортсменів.



3.1 Визначення вкладу різних складових в спортивний результат гонки з дуатлону

Останнім часом лижні гонки втрачають свою популярність і щоб це запобігти члени FIS впроваджують багато нововведень, що робить лижні гонки не тільки боротьбою між спортсменами, а й шоу для любителів і глядачів. Це, в свою чергу, викликає великий інтерес до лижних гонок населення. Тільки за останні роки було введено спринтерську гонку, спринтерську естафету, масові старти та дуатлон.

При запровадженні цих нововведень тренери і спортсмени зіштовхуються з проблемою підготовки до участі у змаганнях на цих нових дистанціях. Так в країнах: Норвегія, Швеція, Італія, Росії та інших утворюють окремі команди, де спортсмени готуються тільки до змагань на спринтерських дистанцій, класичним або ковзанярським стилем пересування.

Однією з останніх нових гонок було впроваджено змагання з дуатлону. Вивчаючи науково-методичну літературу, яка стосується цього нововведення ми не знайшли матеріал, стосовно підготовки спортсменів до цієї гонки.

В анкетному опитуванні брали участь 60 ведучих тренерів та кваліфікованих спортсменів України. Згідно розробленій анкеті (додаток А). В опитуванні приймали участь спортсмени від 18 до 30 років, тренувальний стаж яких складав від 7 до 19 років, спортивна кваліфікація від КМС до МСМК. Всі спортсмени приймали участь в гонкі-дуатлоні.

Так, визначено, що з введенням дуатлону в програму змагань тренери почали вводити в одне тренувальне заняття два лижних стиля пересування (ковзанярський та класичний):

Ш 30% опитуваних не проводять тренування з поєднанням класичного і ковзанярського ходу в одному тренуванні;

Ш 70% почали використовувати це поєднання.

Як правило, це нововведення використовують в безпосередній підготовці до змагань, в передзмагальному періоді. В передзмагальному періоді 49% опитуваних робить по 1 тренуванню з поєднанням двох лижних стилів пересування в мікроциклі, 21% по одному тренуванні в макроциклі. Це, мабуть, пов'язано з тим, по-перше - дуже мало уваги приділяється безпосередній підготовці до дуатлону; по-друге - в науково-методичній літературі інформації про побудову тренувального процесу до дуатлону недостатньо.

Згідно думки 25% опитуваних успішний виступ в дуатлоні залежить від універсалізму спортсмена - доброго володіння обома лижними стилями пересування; 7 % відповіли, що велике значення має тактично вірне проходження всієї гонки-дуатлону; 28% - що все залежить тільки від фізичної підготовленості лижників-гонщиків. Крім цього, 30% спортсменів та тренерів вважають, що побудова тренувань на основі моделі дуатлону - це запорука успіху в цій гонці. Спеціальний інвентар для дуатлону, особливо комбіновані черевики, та підготовка інвентарю згідно думки 10% опитуваних, відіграють не останню роль при успішному виступу в гонці-дуатлоні.

З відповідей опитуваних випливає, що 20% надають перевагу класичному ходу, 41% - ковзанярському. На нашу думку, така перевага є тому, що класичний стиль технічно складніший від ковзанярського і там відіграє велику роль змащення лиж (мастила ковзання та зчеплення).

Останнім часом в сніжній підготовці велика кількість тренерів в світі використовують пересування обома лижними стилями в одному тренуванні. Особливо це спостерігається в тренуваннях на вкативані.

Спочатку тренування проходить ковзанярським стилем, в цей час тренер підбирає кращий варіант змащення лиж, а потім тренування проходить класичним стилем. Згодом, якщо мастила перестають тримати - спортсмен знову робить зміну інвентарю. Згідно спостережень в 2009 році на 10% спортсменів використовують два лижних стилі в тренуванні, в 2010 році - 30%, а в 2011 році - 60% лижників-гонщиків.

За допомогою анкетного опитування у ведучих спортсменів та тренерів світу і України (додаток 1) ми зрозуміли, що в цьому нововведенні досить багато недоліків. Недоліки в тому, що у нас в країні не достатньо екіпіровки у спортсменів для участі в дуатлоні (комбінованих черевиків - вони вимушені бігти на ковзанярських); з програми змагань зникли короткі індивідуальні гонки 5км у жінок і 10км у чоловіків; на цій дистанції важко заробити на Чемпіонаті світу та Етапах Кубка світу фіспоєнти (очки для участі в етапах Кубків світу), а головний недолік, що не має наукового матеріалу, за допомогою якого, можна було б будувати підготовку до цього виду програми лижних змагань.

Крім цього, даний вид тренування повністю не відображає структуру змагань з дуатлону, як у чергуванні стилів пересування, так і в окремій величині навантажень складових змагання.

Аналіз анкетування дозволив нам зробити факторний аналіз чинників, які впливають на спортивний результат в гонці з дуатлону (рис. 3.1).

Рис.3.1. Фактори, які сприяють досягненю успіху в дуатлоні

Примітка: 1 - фізична підготовленість 28%; 2 - універсалізм 25%; 3 - методика підготовки до гонки-дуатлону 30%; 4 - тактично вірне проходження всієї дистанції 7%; 5 - підготовка інвентарю та наявність спеціальних черевиків 10%; 6 - інші причини.

На першому місці стоїть методика підготовки до гонки з дуатлону - 30%, фізична підготовленість спортсменів - 28%, універсалізм (уміння досить хорошо пересуватися класичним та ковзанярським стилем) - 25%, підготовка лижного інвентарю - 10% та інші.

3.2 Визначення відмінностей в структурі і динаміці рухів класичним і ковзанярським стилем пересування на лижах

Дані літературних джерел не дозволяють повною мірою представити відмінності в структурі і динаміці різних стилів пересування. В той же час для побудови спортивної підготовки, як на усіх етапах річного макроциклу, так особливо і на етапі безпосередньої підготовки до змагань дуже важливою є технічна підготовка лижників.

Тому нами проведені педагогічні спостереження, які здійснювалися в період навчально-тренувального і контрольного зайняття, а також під час змагань і спеціального педагогічного тестування того, що включав відеозйомку з виміром основних параметрів техніки рухів.

Як показав аналіз техніки пересування на лижах, існують відмінності між ковзанярським і класичними стилями в деяких кінематичних і динамічних характеристиках.

З аналізу цих параметрів динамічних характеристик техніки однойменних лижних ходів, нами виявлено ряд чинників, з яких ковзанярські ходи мають перевагу в швидкості. Перший - значний більший час відштовхування, яке робиться під час ковзання лижі. Другий - обумовлений напрямом відштовхування вперед-в-сторону, яке не вимагає тримаючих мазей і збільшує ковзання лиж. Ці чинники дозволяють підвищувати швидкість бігу і зменшують енергетичні витрати.

Результати проведених вимірів кінематичних показників однойменних лижних ходів (одночасного однокрокового класичного і ковзанярського), які застосовуються на однакових ділянках траси (пологі підйоми і рівнина), приведені в (таблиця. 3.1).

Таблиця 3.1 Порівняльна характеристика кінематичних параметрів техніки одночасного однокрокового класичного і ковзанярського ходу кваліфікованих лижників гонщиків (n=10)

Показники	Класичний стиль	Ковзанярський стиль	Оцінка достовірності
	у 1	Х1+m1	у 2	Х2+m2	t	P
Довжина циклу, м	0,54	8,20+0,17	1,15	13,40+0,36	12,96	Р<0,01
Тривалість циклу, с	0,05	1,18+0,02	0,07	1,87+0,02	25,63	P<0,05
Середня швидкість в циклі, м•с-1	0,28	8,00+0,09	0,46	12,40+0,14	26,01	P<0,01
Темп циклів в хвилину	2,21	51,95+0,73	1,07	31,95+0,34	25,71	P<0,05
Час вільного ковзання, с	0,03	0,37+0,01	0,04	0,44+0,01	4,17	P<0,05
Час відштовхування, с	0,03	0,80+0,01	0,08	1,46+0,03	23,29	P<0,05

Так, одночасний однокроковий класичний хід при використанні його кваліфікованими лижниками має довжину циклу 8,2 м, в той час, як у ковзанярський він досягає 13,4 м, що на 38,8% вище (р<0,01) (рис.3.2). Різниця в довжині циклу утворюється великою мірою через те, що при ковзанярських способах пересування не використовуються «тримаюча» мазь, відштовхування ногою здійснюється з ковзаючої лижі і застосовуються довші палиці, що дають можливість більшого додатка сили.

Окрім цього в одночасному однокроковому класичному ході тривалість циклу складає від 1,18 с, а в однойменному ковзанярському ході вона 1,87 с, що на 37% більше(р<0,01). Темп циклів в класичному ході дорівнює 52 за хвилину, а у ковзанярському ходу відповідно до 32 циклів, що на 20 циклів менше(р<0,05). Час же вільного ковзання у класичного ходу 0,37с, дещо коротше, ніж у ковзанярському 0,44с, але результати мають достовірні відмінності(р<0,05). Час відштовхування значно відрізняється, так в класичному ході воно складає 0,8с, а в ковзанярському - 1,46 с, що на 45% більше(р<0,05). Середня швидкість одночасного однокрокового класичного ходу на 35% нижча, ніж у ковзанярському і різниця складає 4,4м•с-1 (р<0,01).

Проведений кореляційний аналіз параметрів техніки пересування на лижах одночасним однокроковим класичним ходом (r1) (табл. 3.2) показав:

Ш тісну кореляційну залежність між часом відштовхування і тривалістю циклу (r1=0,74); тривалістю циклу і часом вільного ковзання (0,67); тривалістю і довжиною циклу (0,61).

Ш негативну кореляційну залежність швидкості і довжини циклу (-0,76); тривалості і темпу циклів (-0,87); темпу циклів і часу відштовхування (-0,71); довжини і темпу циклів (-0,66); швидкістю і часом вільного ковзання (-0,52).

Рис. 3.2. Залежність швидкості пересування на лижах від кінематичних параметрів техніки одночасного однокрокового ходу

Таблиця 3.2 Матриця кореляційної залежності кінематичних параметрів одночасного однокроковогоо класичного ходу (r1) (n=10)

Параметри класичного ходу	1	2	3	4	5	6
1	1
2	-0,76	1
3	-0,40	0,61	1
4	-0,52	0,30	0,67	1
5	-0,34	0,46	0,74	0,42	1
6	0,52	-0,66	-0,87	-0,58	-0,71	1

Умовні позначення: 1 - середня швидкість в циклі, м/с; 2 - довжина циклу, м; 3 - тривалість циклу, с; 4 - час вільного ковзання, с; 5 - час відштовхування, с; 6 - темп циклів в хвилину, кіл.раз.

Кінематичні параметри техніки пересування на лижах одночасним однокроковим ковзанярським ходом (r2) (табл. 3.3) мають:

Ш високу кореляційну залежність між тривалістю і довжиною циклу (0,73), а також показниками часу відштовхування (0,88) і часом вільного ковзання (0,72);

Ш високу негативну кореляційну залежність між темпом циклів і показниками - тривалістю циклів (-0,80); часом відштовхування (-0,83).

Таблиця 3.3 Матриця кореляційної залежності кінематичних параметрів одночасного однокрокового ковзанярського ходу (r2) (n=10)

Параметри ковзанярського ходу	1	2	3	4	5	6
1	1
2	-0,10	1
3	-0,08	0,73	1
4	0,13	0,25	0,72	1
5	-0,16	0,70	0,88	0,55	1
6	0,22	-0,66	-0,80	-0,49	-0,83	1

Умовні позначення: 1 - середня швидкість в циклі, м/с; 2 - довжина циклу, м; 3 - тривалість циклу, с; 4 - час вільного ковзання, с; 5 - час відштовхування, с; 6 - темп циклів в хвилину, кіл.раз.

В той же час кореляційної залежності між швидкістю руху і рештою кінематичних показників не встановлено.

Таким чином, кінематичні параметри одночасного однокрокового класичного і ковзанярського ходу пересування на лижах мають значні відмінності у всіх кінематичних і динамічних показниках (р < 0,01 - 0,05).

Таким чином, проведені нами дослідження кінематичних параметрів техніки однойменних лижних ходів різних стилів пересування на лижах переконують в тому, що в техніці класичного і ковзанярського стилю є значні відмінності не тільки в структурі рухів, але і в решті кінематичних показників: швидкості пересування, довжині циклу, часу відштовхування і вільного ковзання. Тому для переходу з одного стилю пересування на іншій, як в окремому занятті, так і при їх поєднанні необхідно якийсь час, і він залежить від технічної підготовленості і кваліфікації спортсмена.

3.3 Антропометричні моделі кваліфікованих лижників-гонщиків

При розробці антропометричних моделей спортсменів орієнтуються на найбільш значимі показники, що визначають здатність до досягнення видатних результатів в данних видах спорту. Зіставлення індивідуальних показників спортсменів з модельними, дозволяє визначити відповідність антропометричних можливостей спортсменів заданому рівню залежно від його спеціалізації.

За допомогою антропометричних вимірів були побудовані моделі лижників-гонщиків, що успішно виступають в змаганнях класичним і ковзанярським стилем пересування на лижах(рис. 3.3).

Як ми бачимо (таблиця. 3.4), основні відмінності в усереднених модельних характеристиках одних спортсменів від інших складають: довжина тіла (2,2%); вага (2,9%); довжина ніг (3,7%); індекс Кетле-2 (4,5%) (р<0,05).



Рис. 3.3. Порівняльна характеристика модельних антропометричних параметрів лижників-гонщиків високої кваліфікації в різних стилях пересування

Таблиця 3.4 Порівняльні модельні характеристики антропометричних параметрів кваліфікованих лижників-гонщиків в різних стилях пересування (n=10)

Показники	Класичний стиль	Ковзанярський стиль	Отримана різниця	Оцінка достовірності
	у 1	X1+m1	у 2	X2+m2	Усл.ед.	%	t	P
Довжина тіла, см	2,87	180,00+0,91	3,06	176,00+0,97	4,00	2,2	3,54	P<0,05
Вага, кг	2,71	70,00+0,88	2,00	68,00+0,63	2,00	2,9	2,53	P<0,05
Довжина рук, см	1,76	75,00+0,56	1,83	73,00+0,58	2,00	2,7	2,03	P>0,05
Довжина ніг, см	2,35	108,00+0,78	2,11	104,00+0,70	4,00	3,7	2,99	P<0,05
Індекс ноги %	0,46	42,90+0,15	0,45	41,90+0,14	1,00	2,3	0,67	P>0,05
Індекс Кетле-2, кг/м2	0,69	21,66+0,79	0,42	20,02+0,61	1,64	7,6	4,54	P<0,05

Аналіз проведених антропометричних досліджень кваліфікованих лижників-гонщиків показує, що відмінність модельних характеристик знаходиться в межах 2,2% - 7,6% і вони мають достовірні відмінності (р<0,05) по більшому числу показників.

На нашу думку, для успішного виступу в гонках з дуатлону антропометричні дані винні знаходиться в межах середніх показників класичної і ковзанярської моделей, оскільки лижникам-гонщикам треба виступати в гонках обома стилями пересування на лижах, а високих спортивних результатів (Чемпіонати країни, миру і так далі) в змаганнях, в різних стилях, добивалися спортсмени з різними антропометричними показниками.



Висновки

1. Аналіз літературних джерел і педагогічних спостережень показав, що в даний час немає чітко вироблених рекомендацій на Україні, що стосуються методики використання індивідуально-групової побудови і корекції тренувального процесу по плануванню безпосередньої підготовки до змагань кваліфікованих лижників-гонщиків для участі в змаганнях з дуатлону.

2. Аналіз анкетування дозволив нам зробити факторний аналіз чинників, які впливають на спортивний результат в гонці з дуатлону: на першому місці стоїть методика підготовки до гонки з дуатлону - 30%, фізична підготовленість спортсменів - 28%, універсалізм (уміння досить хорошо пересуватися класичним та ковзанярським стилем) - 25%, підготовка лижного інвентарю - 10% та інші.

3. Проведені дослідження кінематичних параметрів техніки однойменних лижних ходів різних стилів пересування переконують в тому, що в техніці класичного і ковзанярського стилю є значні відмінності в швидкості пересування (1,7 - 4,4 м/с), довжині циклу (0,5 - 5,2 м), темпі циклів в хвилину (12,6 - 21,1 кіл.раз), часу відштовхування (0,3 - 0,7с) і часу вільного ковзання (0,1 - 0,2 с) (р<0,01-0,05).

4. Аналіз проведених антропометричних досліджень кваліфікованих лижників-гонщиків показує, що відмінність модельних характеристик знаходиться в межах 2,2% - 7,6% і вони мають достовірні відмінності(р<0,05) по більшому числу показників.

5. Різні способи пересування на лижах пред'являють до організму спортсменів особливі вимоги по перебудові рухових навичок, що становлять основу техніки пересування на лижах, а так само до функціонування систем організму спортсмена. Це положення вимагає проведення пошуку оптимальних підходів до планування тренувального процесу, що враховує поєднання обох стилів пересування на лижах, особливо при підготовці до гонок з дуатлону.

Практичні рекомендації

Результати дослідження дозволяють дати наступні практичні рекомендації.

1. Для цілеспрямованої і ефективної підготовки передзмагання кваліфікованих лижників-гонщиків необхідно здійснювати планування тренувального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей, фізичної підготовки, технико-тактического майстерності, стилю пересування і програми змагань.

2. Стиль пересування на лижах слід враховувати залежно від програми змагань, в період, коли індивідуалізується тренувальний процес, для вдосконалення техніки пересування на лижах і розвитку загальної координаційної структури рухів лижників.

3. При побудові передзмагання мезоцикла необхідний комплексний підходу до системи управління, який повинен враховувати наступні параметри:

а) контроль за реакцією організму лижників на навантаження в окремому тренувальному занятті (оперативний контроль) і після серії занять (поточний контроль);

б) динаміку відновних процесів після різних по величині і спрямованості тренувальних і змагань навантажень;

в) індивідуальні особливості переносимості тренувальних і змагань навантажень різним стилем пересування на лижах;

г) використання медикаментозних, фізіотерапевтичних і інших засобів стимулювання працездатності і відновлення після тренувальних і змагань занять.

4. Представлені в роботі практичні рекомендації можуть використовуватися при підготовці не тільки кваліфікованих лижників-гонщиків, але і в ДЮСШ, а також як теоретичний матеріал в розділі спортивного тренування для студентів ВНЗ.



Список джерел

1. Абатуров Р.А. Планирование тренировочной нагрузки в подготовительном периоде /Р. А. Абатуров, И. Г. Огольцов// Лыжный спорт, - выпуск I, 1983,-с. 27-28.

2. Аграновский М.А. Лыжный спорт /М.А. Аграновский. - М.: Физкультура и спорт, 1982. -с. 35-68.

3. Аграновский М. П. Новое в лыжном спорте /М.А. Аграновский// - М.: Физкультура и спорт в школе, - 1969. - №1, - с.46-48.

4. Аникин Н. П. Планирование учебно-тренировочным процессом лыжников-гонщиков /Н.П. Аникин// На лыжне. - М.: Физкультура и спорт, 1970. - с.42-45-54.

5. Антонов М. Ф. Тренировка лыжников-гонщиков на предсоревновательном этапе /М.Ф. Антонов// Лыжный спорт. - М., 1977 - В. I. - 5-8.

6. Анохин П.К. Очерки физиологии функциональных систем /П.К. Анохин. - М.: Медицина, 1975. - 402с.

7. Архипов А. А. Планирование объёма нагрузки и основных средств тренировки лыжниц-гонщиц старших разрядов /А.А. Архипов// Лыжный спорт. - М.: Физкультура и спорт, 1969. В. 3. С. 28-38.

8. Афанасьев В. Р. Исследование структуры тренировочных занятий биатлонистов в недельном цикле предсоревновательного периода /В.Р. Афанасьев// Вопросы теории и методики физического воспитания. - Алма-Ата, 1972,-с.200-202.

9. Афанасьев В. Г. Тренировка биатлонистов на этапе непосредственной подготовки к соревнованиям /В. Г. Афанасьев, Е. А. Грозин// Теория и практика физической культуры. - 1973.-№2.-с.12-14.

10. Аулик И. В. Как определить тренированность спортсменов /И.В. Аулик. - М.: Физкультура и спорт, 1977. - 195 с.

11. Батепов А. И. Опыт тренировки сильнейших лыжниц-гонщиц /А.И.Батепов// Теория и практика физической культуры. - 1982.-№11.-с.23-25.

12. Баранов В. Д. Тренировка мастеров спорта по лыжным гонкам /В.Д.Баранов// Лыжный спорт. - 1971.-с.16-19.

13. Баталов А. Г. Нормирование интенсивности нагрузки /А.Г.Баталов// Лыжный спорт, вып. 2, 1986 - с.18-19.

14. Белкин А.А. Формы специальной разминки /А.А. Белкин// Теория и практика физической культуры. - 1966. - №9 . - С. 23.

15. Бергман Б.И. Лыжный спорт /Б.И. Бергман. - М.: ФиС, 1989. -с. 67-98.

16. Бутин И.М. Лыжный спорт /И.М. Бутин. Учебное пособие. -М.: Просвещение, 1988. -с. 12-18.

17. Бутин И.М. Лыжный спорт: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. Заведений /И.М. Бутин. - М. : Издательский центр "Академия", 2000. - С. 16-51.

18. Вайцеховский С. М. Пульсометрия как критерий интенсивности тренировочной нагрузки /С.М. Вайцеховский// Теория и практика физической культуры. - 1966. - №1. - с.45-46.

19. Валуев В. А. Использование контрольных тестов в тренировке лыжников-гонщиков /В.А. Валуев// Лыжный спорт. - М.: Физкультура и спорт, 1976. В.2. - с.8-10.

20. Волков Н. И. Физиологические характеристики непрерывной мышечной работы, выполняемой при разной частоте сердечных сокращений /Н.И. Волков, В.М.Зациорский, В.Д. Чепик, В.Н. Черемисов// Теория и практика физической культуры. - 1969. №4 - с.30-33.

21. Галкин В. К. Влияние соревновательных факторов на дифференцировку мышечных усилий /В.К. Галкин, А.В. Родионов// Теория и практика физической культуры. - 1971. - №8. - с.6-7.

22. Граевская Н.Д. К вопросу об унификации оценки функционального состояния спортсменов /Н.Д.Граевская, Т.И.Долматова, Г.Е.Калугина и др.// Теория и практика физической культуры. 1995. - № 2. - С. 11-15.

23. Годик М. А. Контроль тренировочных и соревновательных нагрузок /М.А. Годик. - М.: Физкультура и спорт, 1980. - с.136.

24. Горкин М.Я. Большие нагрузки в спорте /М.Я. Горкин, О.В.Качаровская, Л.Я. Евгеньева. - К.: Здоров'я, 1973. - 184 с.

25. Гурский А.В. Лыжный спорт /А.В.Гурский, Л.Ф.Кобзева, В.В.Ермаков// - М.: Физкультура и спорт, 1986. - В.2. - С. 14-17.

26. Гурский А.В. Лыжные гонки /А.В.Гурский. - Смоленск: Смоленский гос. ин-т физ. культ., 1990. - 80 с.

27. Евстратов В.Д. Техника лыжных ходов /В.Д. Евстратов, Г.Б.Чукардин, Б.И. Сергеев. Лыжный спорт. - М.: ФиС, 1989. - С. 67-78.

28. Ермаков В.В. Фазовая структура одновременного конькового лыжного хода /В.В. Ермаков, О.Ю.Солодухин, А.А.Савельев// Технико-тактическое мастерство лыжников-гонщиков высокой квалификации (сборник научных трудов). - М.: ВНИИФК. - 1986. - С. 82-94.

29. Ермаков В.В. Техника лыжных ходов /В.В.Ермаков. - Смоленск, 1990. - С. 17-26.

30. Зациорский В. М. Оценка тренировочных нагрузок методом суммарной пульсометрии /В. М. Зациорский, И. Г. Кулик// Теория и практика физической культуры. - 1966. - №2. - с.44-47.

31. Зимкин Н.В. Физиология человека /Н.В. Зимкин. - М.: Физкультура и спорт., 1964. - 600 с.

32. Иванов В. А. Тренировка лыжниц-гонщиц /В.А. Иванов. Лыжный спорт. - М.: Физкультура и спорт. 1971. С.39-41.

33. Ишмаев Н. И. Направленность воздействия тренировочной нагрузки лыжника-гонщика в зависимости от интенсивности прохождения дистанции 10 км /Н.И. Ишмаев// Лыжный спорт. - М.: ФиС, 1979 - №2, - с.30-32.

34. Кальюсто Ю-Х. Основы техники лыжных ходов: учебно-методическое пособие) /Ю-Х.Кальюсто. - Тарту, 1990. - 73 c.

35. Камаев О.И. Техническая и специальная физическая подготовка квалифицированных лыжников-гонщиков: мет.рек. /О.И.Камаев, Н.В.Блещунов, В.В.Мулик, Е.К.Камаева. - Харьков, 1989. - 24 c.

36. Камаев О.И. Теоретико-методические основы многолетней подготовки юных лыжников-гонщиков /О.И.Камаев. - Харьков: ХаГИФК, 1999. - 172 с.

37. Капланский В.Е. Из опыта подготовки юных лыжников /В.Е.Капланский // Лыжный спорт. - 1977. - Вып. 2.- С. 19-28.36.

38. Квашук П.В. Влияние нагрузок различной интенсивности на функциональное состояние юных лыжников-гонщиков /П.В. Квашук, А.Н.Корженевский// Теория и практика физической культуры. - 1989. - № 1. - С. 27-30.

39. Колчин П. К. Традиционные ходы и ход коньковый /П.К. Колчин// Лыжный спорт. - 1986. - №1. - с.26-29.

40. Котляр С.М. Особливості передзмагальної підготовки кваліфікованих лижників-гонщиків з урахуванням участі в гонках класичним та ковзанярським стилем пересування: Автореф. дис... канд. наук с фіз. вих. и спорта: 24.00.01 «Фізичне виховання та спорт» / С.М. Котляр. - Харків, 2003. - 20 с.

41. Котляр С.М. Определение функциональних возможностей с помощью специального тестирования /С.М.Котля // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: сб.науч.трудов. под ред. проф. Ермакова С.С. ХГАДИ (ХХПИ). - Харьков, 2005. - № 7. -С. 28-33.

42. Котляр С.М.Теорія і методика лижного спорту для студентів першого курсу (за кредитно-модульною системою): Методичний посібник /С.М.Котляр, В.В.Мулик. - Харків. - 2006. - 200 с.

43. Котляр С.М. Теорія і методика лижного спорту для студентів 1-2 курсу (за кредитно-модульною системою) /С.М.Котляр, В.В.Мулик, Т.В.Сидорова. - Харків. - 2007. - 75 с.

44. Кошкарев Т. Комплексный контроль в подготовке лыжников-гонщиков /Т. Кошкарев//Лыжный спорт.-1984.- Вып. 1.- С. 49.

45. Лыжный спорт. Учебник для институтов физической культуры /М.А. Аграновского// [Под общ. ред. М.А. Аграновского]. - М.: Физкультура и спорт, 1980. - 286 c.

46. Лыжный спорт. Учебник для техникумов физической культуры /Е.И. Кудрявцева// [Под ред. Е.И. Кудрявцева и др.]. - М. : ФиС. Изд.2-е, перераб. и доп. - 1983. - С. 16-33.

47. Лыжный спорт: Учеб. для институтов и техникумов физической культуры /В.Д.Евстратова, В.И.Сергеева, Г.В.Чукардина// [Под общ. ред. В.Д.Евстратова]. -М.: Физкультура и спорт, 1989. - 319 c.

48. Мищенко В.С. Функциональные возможности спортсменов /В.С. Мищенко. - К. : Здоров?я, 1990. - 200 с.

49. Мулик В.В. Многолетняя подготовка в биатлоне /В.В. Мулик. - Харьков : ХГИФК, 1999. - 175 с.

50. Мулик В.В. Критерии подготовленности тренера в лыжном спорте для работы с группами начальной подготовки /В.В. Мулик// Педагогіка, психологія та медико-біологічні пробле-ми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2003. - № 1. - С. 3-9.

51. Огольцов И. Г. Методы развития специальной выносливости в циклических видах спорта /И. Г. Огольцов, В.А.Иванов, В.А. Фурсов и др. В кн.: XIII Всесоюзная конференция по физиологической и биохимической характеристике циклических видов спорта. - Таллин, 1974. - с.169-190.

52. Огольцов И. Г. Распределение тренировочных нагрузок в микроцикле подготовки квалифицированных лыжников-гонщиков /И.Г. Огольцов, И.В.Ерёмин// Лыжный спорт. - М.: ФиС - 1982, - В. 1.

53. Огольцов И. Г. Динамика скорости в лыжных гонках /И.Г. Огольцов, А.А.Клемба// Лыжный спорт, - М.: ФиС, - 1986 - №1 - с.18-19.

54. Озолин Н.Г. Настольная книга тренера: наука побеждать /Н.Г.Озолин. -М.: Изд. АСТ, 2003. - 863с.

55. Платонов В.Н. Физическая подготовка спортсмена /В.Н. Платонов, М.М. Булатова. - К. : Олимпийская литература, 1995. - 320 с.

56. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и её практическое приложение /В.Н. Платонов. -К.: Олимпийская литература, 2004. - 808 с.

57. Раменская Т.И. Физиологическая характеристика лыжных гонок: учеб. пос. /Т.И. Раменская. - М.: ГЦОЛИФК, 1986. - 74 с.

58. Раменская Т.И. Техническая подготовка лыжника: учебно-практическое пособие /Т.И. Раменская. - М. : ФиС, 2000. - С. 12-47.

59. Раменская Т.И. Специальная подготовка лыжника: учеб. для ин-тов физ. культуры /Т.И. Раменская. - М. : Спорт Академ Пресс, 2001. - 227 с.

60. Ратов И.П. Использование технических средств и методических приемов «искусственно управляющей среды» в подготовке спортсменов /И.П.Ратов// Современная система спортивной подготовки. - М.: СААМ, 1995. - С. 323-337.

61. Спортивная метрология.// Учебник для институтов физической культуры./ Под ред. В. М. Зациорского. - М.: Физкультура и спорт. 1982. - с.25.

62. Современная система спортивной подготовки /Под ред. Ф.Л. Суслова, В.Л. Сыча, Б.Н. Шустина. - М., 1995. - 448 с.

63. Сорокин С.Г. Индивидуализация тренировочного процесса квалифицированных лыжников-гонщиков : учеб. пособие /С.Г. Сорокин. - Омск, 1994. - 34 с.

64. Фомин С.К. Лыжный спорт /С.К. Фомин. - К.: Радянська школа, 1988.- 176 с.

65. Фомин С.К. Специальные упражнения лыжника /С.К. Фомин. - К.: Здоров`я, 1988. -112 с.

66. Чукардин Г. В. Динамические характеристики основных способов передвижения на лыжероллерах /Г.В. Чукардин, Ю.А. Целищев// Лыжный спорт. - М.: Физкультура и спорт. - 1981. - №1, с.34-37.

67. Шапошников В. Д. Изменение тренировочной нагрузки лыжника-гонщика перед соревнованиями /В.Д. Шапошников// Теория и практика физической культуры. - 1966. -№1. - с.17-19.

68. Щербаков Ю.Н. Влияние объема тренировочных нагрузок и уровня физической подготовленности на результат в лыжных гонках у юношей /Ю.Н. Щербаков// Теория и практика физической культуры. - 1975. - № 2. - С. 48-50.

69. Якимов А.М. О кризисе “официальной” методики тренировки в циклических видах спорта /А.М. Якимов// Теория и практика физической культуры. -1990. - № 2.- С.43-44.

Размещено на Allbest.ru