Сегментування ринку туристичних послуг

Також діти можуть відпочивати з батьками, у цьому аспекті вони становлять особливу групу. Як правило для дітей існує система скидок на розміщення, харчування та розваги.

Молодь у віці 14-25 років є перспективнішим сегментом, ніж попередній, оскільки цей сегмент надає перевагу недорогим подорожам із невисоким комфортом і активним відпочинком. Таким категоріям туристів можна запропонувати активний гірськолижний відпочинок з різними ступенями складності. Незалежно від рівня фінансових можливостей будь-який споживач може задовольнити свої потреби у відпочинку. У літні місяці в ТК «Буковель» можливими є такі види туризму: пішохідні туристські походи, водний туризм. Іншим захоплюючим видом туризму, який можна запропонувати туристам цього сегменту, є велосипедний туризм. Перевагою цього виду є те, що він дає можливість досить швидко долати значні відстані, за час короткої подорожі ознайомитися з великим географічним районом.

Для сегмента споживачів у віці 25-45 років притаманні подорожі із дітьми, тому їх вибір залежатиме значною мірою від інтересів та потреб дітей. Цей сегмент потенційних споживачів із врахуванням дітей у віці до 10 років становить значну групу, але на жаль, як уже було вказано, індустрія дитячого туризму на даному етапі знаходиться на низькому рівні. Хоча в останні роки спостерігається зростання кількості відпочивальників із дітьми у зимову пору року. Це пов'язано із популяризацією лижних видів спорту серед дітей та юнацтва. Такі споживачі, як правило, потребують пасивного відпочинку у сімейному колі.

Споживачі віком 45-60 років, подорожуючи, як правило, без дітей, є економічно активними, потребують високого комфорту та значного насичення подорожі екскурсіями. Туристи пенсійного віку потребують не тільки високого рівня комфорту, але і досить часто медичного обслуговування. Тому, цьому сегменту притаманним є оздоровчий туризм (рис. 2.6).

Рис.2.6. Динаміка та структура туристів ТК «Буковель» при здійсненні сегментації за демографічною ознакою та споживчими мотивами

Соціально-економічне сегментування. Для вибору перспективного сегмента ринку необхідно враховувати і фінансові можливості туристів, для чого потрібно провести соціально-економічне сегментування ринку. Основою такого виду сегментування є виділення сегментів споживачів на базі їх професійної приналежності, освіти та рівня доходу. Сегментація за професійною приналежністю та освітою передбачає виділення сегментів залежно від професії та освіти туристів. Але ці показники на сьогодні не є одними з найважливіших при виборі потенційних споживачів. Значний вплив на можливість вибору і здійснення подорожі споживачем має його рівень доходу. Часто у маркетингу сегментування рівнем доходу виділяють як окремий вид. Залежно від рівня матеріального забезпечення туристів змінюватимуться і їх потреби у туризмі.

Зокрема споживачі із високим рівнем доходу, як правило, вибирають дорогі тури із високим рівнем комфорту, а населення із середнім рівнем доходу - недорогі тури, розраховані на масового споживача.

Одним із найбільш перспективних сегментів для ТК «Буковель» сьогодні виступають іноземні туристи, які мають бажання і спроможність придбати будь-який туристичний продукт. Тому з метою досягнення конкурентної переваги, розробляючи конкурентну стратегію необхідно орієнтуватися на потреби та бажання даного сегменту ринку.

Буковель став наймолодшим і в той же час найбільш швидкозростаючим гірськолижним курортом України. Туристичний комплекс Буковель знаходиться за 30 км від Яремче і за 110 км від Івано-Франківська у селі Поляниця Закарпатської області. Серед усіх трас, а їх на Буковелі 61: 12 блакитних (для новачків), 41 червона (середньої важкості) і 8 чорних (для профі). Найдовша 5G довжиною 2 кілометра. Для дітей і початківців працює лижна школа. Індивідуальні зайняття коштуватимуть 120 гривень за годину, для групи від 60 до 90 гривень в залежності від кількості людей.

Буковель обладнаний найновішими підйомниками. Усього 14 (DOPPELMAYR и LEITNER)), з них один бугільний, один 2-х крісельный, один 3-х крісельный, одинадцять 4-х крісельных, мультиліфт для початківців і дітей. Осітлення схилів дозволяє кататися і в вечірній час (підйомник 1R). Буковель досить динамічно розвивається. До 2010 року планується збільшити загальну довжину трас до 278 км, а кількість підйомників до 35, що дозволить Буковеля потрапити до 20 найбільших гірськолижних курортів світу. Буковель кандидат на проведення Зимніх Олімпійських ігр 2018 року.

ІІІ. Напрями розширення ринків збуту та охоплення нових сегментів туристичного ринку ТК „ Буковель”

3.1 Шляхи підвищення ефективності функціонування гірськолижних курортів

У напрямах підвищення ефективності функціонування гірськолижних курортів 2008-2010 рр. позначені певними кроками в розвитку карпатського туризму. Відновлюються наявні бази та готелі, розбудовуються нові туристичні комплекси тощо. Проте дякувати за ці малопомітні на загальнодержавному тлі зміни місцеве населення має передовсім своїм підприємливим землякам, і аж ніяк не київським або ж регіонального розливу владним структурам.

Тож чому карпатські гірськолижні курорти розвиваються не так швидко, як хотілося б, хоч потенційні інвестори (і не лише вітчизняних) вкладають кошти в гірськолижні центри Українських Карпат?

Однією з головних проблем є незрозуміла й нестабільна ситуація навколо системи оподаткування. Попри численні й регулярні обіцянки та запевнення вітчизняних чиновників. Ще один камінь спотикання - те, що у структур, які забезпечують побут туристів, належний стан гірськолижних спусків та ін., немає одного господаря. Їх, цих маленьких власників, досить багато: лісгоспи, відомства, комунальні заклади тощо. Комерційні структури беруть гроші за послуги, але не відомо, як сплачують податки. А, наприклад, сільська рада Славського мусить позичати значні кошти на побудову сучасного водогону, яким згодом користуватимуться всі охочі.

Аналогічну проблему мали наші західні сусіди словаки. Розв'язали ж вони її шляхом створення акціонерних товариств, де кожна із зацікавлених у розвитку курорту сторін мала свою частку. Причому інвестиції окупились доволі швидко (протягом трьох-чотирьох років). Навіть послуги дорогих вертолітних бригад, які займаються евакуацією гірськолижників, виправдовують себе за рахунок погашення страховки. І хоча навряд чи найближчим часом до нас повалять туристи з Європи, проте повернути в Карпати росіян, які раніше становили чверть від загальної кількості відпочивальників у цьому регіоні, цілком реально.

Технічні стандарти облаштування схилів на гірськолижних курортах України абсолютно не відповідають сучасним вимогам. У 2003-2004 рр. у країні існувала лише одна система генерації штучного снігу. Ратраків (машини для вирівнювання та ущільнення снігових схилів) - лише декілька. Підйомники старі. Навіть якщо йдеться про недавно змонтовані витяги, то придбане за кордоном обладнання має вік не менше 20 років.

Особливе занепокоєння викликає безпека канатних доріг. Багато туристів отримують травми, практично всі відвідувачі гірськолижних центрів стають свідками аварій. За неофіційними даними, в минулому сезоні на одному з вітчизняних гірськолижних курортів трапилась аварія на канатній дорозі, яка забрала життя чотирьох осіб. На думку експертів, діючі системи безпеки, передбачені виробником, вийшли з ладу практично на всіх підйомниках і просто відключені. Якщо технічний контроль за станом канатних доріг і передбачений, то він здійснюється формально. Такий стан справ пояснюється тим, що сервісне обслуговування технічного обладнання не виділене в окрему галузь і перебуває у віданні гірськолижних центрів.

Цікавий і, вочевидь, корисний відповідний досвід наших західних сусідів - Польщі та Словаччини, а також зачорноморської Туреччини.

Польсько-Словацькі Татри - приклад двосторонньої моделі розвитку гірськолижного туризму. Так, у Польщі (зокрема курорт Закопане) йому дала поштовх продумана державна політика, яка була зорієнтована на зовнішній попит. Держава надала колосальну підтримку малому і середньому бізнесу, вручивши їм розбудову матеріальної та спеціалізованої транспортної інфраструктури. Словаччина, чиї традиції розвитку гірськолижного туризму сягають ще часів соцтабору, втратила свої позиції з розпадом країни і, не маючи централізованої підтримки держави, орієнтується у своєму розвитку на приватну ініціативу, віддавши готелі та підйомники до рук акціонерним товариствам. Гірськолижний туризм розвивається тут значно повільнішими темпами, ніж у сусідній Польщі, хоча країна має більший природно-ресурсний потенціал.

Яскравий приклад активної підтримки розвитку туризму державою - Туреччина. Турецька модель - приклад ринкової орієнтації, де, з одного боку, внутрішній попит дав поштовх розбудові гірськолижних центрів місцевого значення, а з іншого - зростання зовнішнього попиту на відповідний вид туризму стало каталізатором створення нових альтернативних гірськолижних курортів, орієнтованих на міжнародний ринок. Усі готелі в гірськолижних центрах побудовані за кошти приватних підприємців. При цьому з часу побудови нового готелю держава звільняє господарів від податків на термін від п'яти років і надає значну підтримку в рекламі вітчизняного турпродукту на міжнародному ринку.

Експерти зазначають: вихід України на світовий ринок з конкурентоспроможним «гірськолижним» продуктом значною мірою визначатиметься перспективністю політики соціально-економічної реконструкції регіону. Практична реалізація такої грамотної політики забезпечила б необхідні соціально та екологічно орієнтовані зміни у всіх галузях господарства вітчизняного Карпатського регіону.

Серед міжнародних програм особливе місце посідає Карпатська конвенція 2003 р., основна мета якої - бути інструментом сприяння стійкому розвитку регіону шляхом узгодження місцевого розвитку з природоохоронними інтересами. Зокрема через стабільний розвиток туризму. Реалізація відповідних програм також сприятиме, на думку фахівців, покращанню «туристичного» інвестиційного клімату в Карпатському регіоні, а це - використання кредитних ліній та залучення кредитів, грантів міжнародних фінансових організацій; використання міжнародних програм для малого та середнього бізнесу.

Вищевказаним проблемам зараз не приділяється належна увага й перспективам їх вирішення, що є зрозумілим не лише фахівцям, а й нашим підприємливим співвітчизникам, які прагнуть вкладати власні кошти і працювати прозоро, створюючи принагідно й нові робочі місця. Власне, сказати, що можновладців ця тема не хвилює, не можна.

Необхідна розробка відповідних загальнонаціональних та регіональних програм розвитку вітчизняної тургалузі.

3.2 Напрями розширення ринків збуту та охоплення нових сегментів ринку туристичних послуг ТК «Буковель»

На протязі 2008 року у “Буковелі” були тільки короткі схили, не надто складні. У 2009 році, із запуском нових витягів, був значно більший асортимент схилів. Якщо 2008р. було 5-6 км трас, то 2010р. - 20 км завдовжки і два, і три, і 3,5 км. За складністю траси як “зелені”, “сині”, “червоні”, так і “чорні” - для екстремалів. Прогнозується докорінно змінити думку про неможливість екстремалам кататися на Буковелі. Зрештою, якщо порівняти кількість екстремалів і лижників середнього рівня, то екстремалів близько двох відсотки, всі інші - початківці і середнього рівня. Зазвичай від рівня початківця люди різко переходять до середнього, а досягти рівня фахівців-екстремалів мало хто і прагне, і може. Тому й більшість трас має бути розрахована на середній рівень - “сині” і “червоні” траси. Кожному лижнику видаватимемо лижну карту, де буде чітко маркована кожна траса і рівень її складності. Отож вибір є залежно від того, як вмієш їздити. Кожен підйомник має складні, середні і дуже легкі траси. На перехрестях будуть знаки відповідного кольору, відповідної конфігурації: дивись, зважай на свої можливості й вибирай. Єдине, що буде спільним, - ідеально підготовлені та осніжені траси, незалежно від складності [17, с.95].

Також ТК “Буковель” доцільно залучити до співпраці якомога більше вітчизняних та зарубіжних туристичних фірм, інформування через них про початок "гарячих сезонів". Закордонним лижникам фінансова криза, не перешкода на шляху до засніжених вершин.

А також на матеріальній базі ТК “Буковель” можливе успішне впровадження та розвиток нових видів лижного спорту:

1. Гірські лижі. Один із найпопулярніших видів активного відпочинку. З роками кількість бажаючих покататися на гірських лижах не зменшилося, а скоріше збільшилося. До того ж, зараз набагато якісніше і різноманітніше гірськолижний сервіс, ніж років раніше. Майже в будь-якому гірськолижному курорті є спуски, як для професіоналів, так і для новачків, яким завжди можуть навчити правильно кататися місцеві інструктори.

2. Сноубординг - спуск по снігу із гірських схилів на спеціально обладнаній дошці. Це більше активний і екстремальний вид вигляд, ніж гірські лижі. Сноубординг як окремий вид спорту з'явився в Америці в 60-х роках XX століття. Шанувальниками новомодного захоплення стали по більшій частині серфери, що не бажали сидіти без справи в чеканні літніх днів. У нашій країні сноуборд масове визнання одержав тільки в середині 90-х років. Однак зараз в Україні можна придбати різноманітне екіпірування від ведучих світових виробників і одержати уроки катання в досвідчених інструкторів.

3. Скайфрістайл - порівняно молодий вид парашутизму, виник приблизно 10 років тому. Полягає в показі спортсменом різних фігур у вільному падінні з приземленням настил гори на сноубордній лижній дошці. Тут оцінюються краса, складність елементів, виконаних парашутистом, а також майстерність повітряного оператора, що робить зйомку спортсмена в повітрі. Відпрацьовування фігур на землі вимагають спеціального устаткування, що є не на кожній дроп-зоні, і це, так само, як і відсутність достатньої інформації про фрістайл, гальмує розвиток даної дисципліни в Україні. Скайфрістайл у ТК “Буковель” доцільно застосовувати як елемент шоу програми для відпочиваючих

4. Скайсерфінг - це стрибки із лижею на виконання різних фігур у вільному падінні. З'явившись в Україні нещодавно, скайсерфінг відразу ж став користуватися величезною популярністю. Аеродинаміка лижника сильно відрізняється від простого вільного падіння, тому стрибки із лижею вважаються практично іншим видом спорту. Тому що всі елементи виконуються в стані вільного падіння, то для оцінки стрибка необхідний повітряний оператор, щоб на основі відеозапису, зробленого цим оператором, члени журі змогли виставити свої оцінки. Таким чином, команда складається з двох членів - спортсмена-лижника і спортивного оператора.

Залучення інструкторів, створення цікавих лижних шоу, навчання туристів, розвиток місцевої інфраструктури розваг позитивно вплине як на збільшення прибутку ТК “Буковель” так і на загальний розвиток лижного спорту краю.

Висновки

Важливим заходом цільового маркетингу є сегментація ринку, тобто поділ його на групи покупців, кожна з яких потребує окремої маркетингової програми, комплексу послуг; вибір цільових сегментів ринку; позиціювання товару на ринку. Сегментацію можна проводити за різновидами кінцевих покупців, за вагомістю замовників, за головними конкурентами, використовуючи при цьому лист конкурентноздатності.

Фірма може або охопити своїм продуктом весь ринок (недиференційований маркетинг), або розробити різні ринкові пропозиції для різних сегментів (диференційований маркетинг), або зосередити свої зусилля на одному чи кількох сегментах (концентрований маркетинг). Вибір сегментів проходить під впливом конкуруючих фірм. У цьому оточенні фірма повинна твердо визначити свої позиції щодо товару, ціни, каналів розподілу, реклами, інших складових маркетингу.

За останні кілька десятків років у світі поступово зростає значення туризму і рекреації . Це пов'язано, в першу чергу, із значним ростом доходів населення економічно розвинутих країн, зростанням загальноосвітнього рівня людей, розвитком транспортного сполучення. Туризм - індустрія експорту, яка, однак, відрізняється від інших експортних галузей одним важливим аспектом. У більшості експортних галузей товари вивозяться з країни до споживача. В туристичній галузі споживач прибуває в країну для того, щоб придбати та спожити вироблені продукти та послуги.

В адміністративному відношенні туристичний комплекс «Буковель» знаходиться на території Яремчанської міськради (Паляницька сільрада) Івано-Франківської області. Фізико-географічні умови території є типовими для високогір'я середньоєвропейської частини континенту. Кліматичні умови місцевості повністю відповідають високогірній зоні.

Рекреаційна ситуація на ТК «Буковель» є високою, оскільки вся територія комплексу має хороші показники стану дерево-кущової рослинності. Пересування в літній період можливий у всіх напрямках, по гірських схилах починаючи від г.Буковель (1127м над рівнем моря), вверх на гору Чорна Клева (1241м), і аж на саму високу гору комплексу г.Довга (1372м).

Ступінь прохідності добрий, ділянки підвищених місць з сухим добре дренованим ґрунтом. Ділянка оглядається більш ніж на 40 м.

Територія туристичного комплексу відноситься до 1 класу пішохідної доступності, оскільки готель і заклади харчування розташовані неподалік від гірськолижних трас на відстані 250 м по горизонталі.

Середнє рекреаційне навантаження для відпочиваючих взимку 0,36 чол./день/га, влітку 0,072 чол./день/га. Середнє рекреаційне навантаження для території курорту взимку становитиме 0,39 чол./день/га, а влітку становитиме 0,092 чол./день/га. Максимальна кількість відпочиваючих на рік може становити від 2452800 до 6132000 осіб, враховуючи що рік містить 365 днів. Експерти зазначають: вихід України на світовий ринок з конкурентоспроможним «гірськолижним» продуктом значною мірою визначатиметься перспективністю політики соціально-економічної реконструкції регіону. Практична реалізація такої грамотної політики забезпечила б необхідні соціально та екологічно орієнтовані зміни у всіх галузях господарства вітчизняного Карпатського регіону.

Список використаної літератури

1. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг: Загальний курс.-М., К.: Видав. Дім „Вільямс”, 2001. - 608 с.

2. Войчак А.В. Маркетинговый менеджмент. - К.: КНЕУ, 1998.- 268с.

3. Вачевський М.В., Долішній М.І., Скотний С.Г. Маркетинг для менеджера.- Стрий: Просвіта, 1993.-139 с.

4. Все о маркетинге: сборник материалов для руководителей предприятий, экономических и коммерческих служб. - М.: Азимут-Центр, 1992. - 366 с.

5. Гаркавенко С.С. Маркетинг. - К.: Лібра, 1998. - 384 с.

6. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика. - К.: Вища шк.., 1994. - 327с.

7. Голубков Є.П. Маркетинг: стратеги, планы, структуры. - М.: Дело, 1995.- 192 с.

8. Завгородняя А.В., Кадзевич М.С. Маркетинг: методы и процедуры. - Л.: ЛФЭИ, 1990. - 113 с.

9. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. - К.: КНЕУ, 1997.- 160с.

10. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. С англ. - Прогресс, 1990. - 736 с.

11. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг. - К.: КНЕУ, 1998. - 152 с.

12. Кудла Н. Є. Маркетинг туристичних послуг : навч. посіб. - К : Знання, 2011. - 351с.

13. Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг: Підручник \ За ред. Л.А. Мороз. - 2-е вид. - Львів: Національний університет „ Львівська політехніка”, „Інтелект-Захід” 2002. - 244 с.

14. Основы маркетинга \ Савруков Н. Т. И др. - Л.: Политехника, 1991. - 195 с.

15. Прауде В.Р., Білий О.Б. Маркетинг. - К.: Вища шк., 1994. - 256 с.

16. Промисловий маркетинг. Теорія та господарські ситуації. Підручник. - К.: „Іван Федоров”, 1997. - 400 с.

17. Скібинський С.В. Маркетинг. Ч.І. - Львів: „Місіонер”, 2000. - 640 с.

18. Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг. - К.: КНЕУ, 1998. - 120 с.

Размещено на Allbest.ru