Особливості координаційних можливостей у юнаків та дівчат, які займаються гирьовим спортом

Найчастіше використовують скорочений набір кольорових карток - 8 штук. (Повний же набір складається з 73 кольорових карток). Випробовуваного просять вибрати одну з 8 карток, розкладених на білому фоні з найбільш приємним йому кольором. На його вибір не повинні впливати ні смак, ні мода. Цю картку відкладають убік. Після чого просять знов вибрати з тих, що залишилися, поки не залишиться жодної. Через деякий час процедура повторюється (не згадуючи раніше вибрані кольори)

До основних кольорів відносяться: синій, жовтий, червоний і зелений. Ще 4 додаткових: фіолетовий, такий, що є сумішшю червоного і синього; коричневий - суміш жовто-червоного і чорного; сірий - не містить жодного кольору, він психологічно і фізіологічно нейтральний; і, нарешті, чорний - заперечення кольору.

Таким чином, колір, який викликає у випробовуваного найбільшу симпатію, стоїть на першому місці. Восьме місце займає антипатичний колір. Позиція на початку ряду означає перевагу, далі розташована зона байдужості, і, нарешті, зона неприйняття. За відсутності конфлікту і хорошому емоційному стані основні кольори повинні займати перші позиції. Додаткові кольори на першому місці говорять про наявність тривожності, стресу, страху, засмучення. Якщо основний колір стоїть на 6-м-коді місці, тривожність виявляється і позначається одним знаком оклику (!). Якщо в 7-ій позиції коштує основні кольори, ставлять два знаки окликів (!!); якщо основний колір в 8-ій позиції, ставлять три знаки (!!!). В разі приміщення основного кольору на 6-ій і 8-ій позиції, основного кольору на 6-ій і 8-ій позиції, основний колір на 1-м-коді місці є показником компенсації. У тих випадках, коли показник компенсації - це додатковий колір, результати тесту негативні. Якщо сірий, коричневий або чорний кольори займають 3-у позицію, ставлять один знак (!) оклику, якщо 2-у позицію - ставлять два знаки (!!), якщо 1-у позицію - ставлять три знаки (!!!). Чим більше знаків, тим прогноз не благо приємний.

Основними кількісними показниками стану особи по тесту Люшера є: рівень напруженості, який характеризується інтенсивністю тривоги, визначуваної по методиці кількістю невідповідностей позицій кольорів у виборі певному нормативу. На підставі керівництва Люшера побудований алгоритм підрахунку невідповідностей, кожне з які позначається знаком (!). Кількість (!) вагається від 0 до 12). Прогноз напруженості визначається по різниці знаків (!) першого і другого виборів; ) Загальний енергетичний баланс (вегетативний коефіцієнт) запропонований К.Шипошем (1980). Він відображає можливості організму або швидко і адекватно реагувати на раптові і стресові дії, або адекватно відновлювати свої ресурси без патологічних наслідків. Аналіз шкільної успішності та кількості пропущених занять через хворобу. Успішність дітей основної і контрольної групи ми визначали за середнім балом успішності, які вони отримували в кінці I семестру 2013-2014рр і в кінці II семестру 2013-2014 рр. Було визначено такі рівні успішності: високий - ( 9-12 балів), середній - (6-8 балів), низький - (2-5 балів). Кількість пропущених занять через хворобу ми визначали в кінці I семестру 2013-2014 рр і в кінці II семестру 2013-2014рр.



2.2 Організація дослідження

Для реалізації завдань дослідження було взято класи 2А, 2Б і 2В Шестеринського НВК І-ІІI ступенів - села Шестеринці, Лисянського району, Черкаської області.

Загальна кількість обстежуваних становила 44 особи. Вік дітей - 7-8 років. Після констатуючого експерименту нами було сформовано одну основну (ОГ=20) і одну контрольну (КГ=24) групи.

Дослідження рівня уваги проводилось в перший семестр перед осінніми канікулами (24-го жовтня 2013 р) та в другий семестр перед весняними канікулами (22-го березня 2014 року) в кінці шкільних занять, коли в дітей була помітні ознаки втома.

Тест на виявлення тривожності (Люшера) у дітей проводився шкільним психологом в перший семестр перед осінніми канікулами (25-го жовтеня 2013р) та в другий семестр перед весняними канікулами (23-го березня 2014 року) в кінці шкільних занять

Успішність дітей основної і контрольної групи ми визначали за середнім балом успішності, які вони отримували в кінці I семестру 2013р і в кінці II семестру 2014р. Кількість пропущених занять через хворобу ми визначали в кінці I семестру 2013р. і в кінці II семестру 2014рр.

Дослідження проводилося в три етапи:

На першому етапі (вересень-листопад 2012 рр.) аналізувалося питання процесу фізичного виховання в загальноосвітній школі, зокрема рекреаційна рухова активність учнів молодшого шкільного віку.. Вивчалась література рекреаційної активності молодших школярів в режимі дня і методи її дослідження. Особливе місце займало вивчення особливостей дитячої працездатності в режимі дня, способів профілактики шкільної дезадаптації.

Другий етап дослідження (жовтень - грудень 2013р.) були визначені методи для оцінювання здоров'я, стійкості уваги, тривожності та успішності. Розроблялась програма профілактики шкільної дезадаптації для дітей молодшого шкільного віку. Було проведено початкове дослідження по виявленню готовності дитини до школи.

На третьому етапі (травень 2014 р.) була проведена кінцева діагностика рівня готовності до школи та визначення ефективності програми корекції шкільної тривожності. Також обговорювались матеріали досліджень, готувались висновки, оформлювалась робота.



РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА МЕТОДИКИ СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ ГИРЬОВИКІВ-ЖОНГЛЕРІВ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ВУЗІ

3.1 Характеристика рівня продуктивності і стійкості уваги, тривожності, успішності та кількості пропусків занять через хворобу дітей молодшого шкільного віку

Для вивчення рівня стійкості та продуктивності уваги ми використовували дані, отримані за допомогою методики «Кільця Ландгольта». Дослідження проводили в кінці першого семестру.

Рис. 3.1. Результати продуктивності та стійкості уваги дітей.

Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок, що у більшості дітей (50% опитуваних) - наявна середньопродуктивна, але не стійка увага; у (25% опитуваних) - низькопродуктивна, але стійка; у (15% опитуваних) - середньопродуктивна і середньостійка увага; у (10% опитуваних) - низькопродуктивна і нестійка увага. Отримані данні підтвердили висновки вчителів та батьків щодо зниження продуктивності та стійкості уваги молодших школярів (рис. 3.1).

Крім того, нами вивчався рівень психоемоційного стану дітей.

За результатами тесту Люшера був виявлений рівень тривожності школярів молодших класів.

Рис. 3.2 Результати тривожності дітей.

Критерії оцінки в процентах отриманих результатів розподілені так 24%: - низькій рівень тривожності; 36% - середній рівень; 40% - високій рівень. У діагностуванні брали участь 44 учні молодших класів.

Як ми бачимо, за результатами дослідження тривожності в школі за допомогою тесту Люшера, показники свідчать про те що, діти з середнім і високим рівнем тривожності схильні переживати тривожність різного ступеня інтенсивності, перебуваючи в школі: у процесі навчання, перевірки та оцінки знань, а так само, в процесі спілкування і взаємодії з вчителями та однолітками. Тобто, 76 % від усього числа випробовуваних розцінюють ситуацію шкільного навчання як загрозливу їх престижу, самооцінці, статусу, і т.п. (рис. 3.2)

Нормальний рівень тривожності в школі становив 24 % дітей. Школа і шкільні вимоги, труднощі не є для них травмуючими, що створює умови для нормального функціонування, розвитку дитини в процесі навчання, встановлення дружніх контактів і взаємин.

Також був визначений рівень успішності та кількість пропущених занять через хворобу молодших школярів.

Рис. 3.3 Результати успішності дітей.

У більшості дітей (10%) - успішність відмінна; у (40%) - добра; у (30%) - задовільна і у (10%) - незадовільна (рис. 3.3).

Як ми бачимо, за результатами аналізу пропусків занять через хворобу критерії оцінки у відсотках отриманих результатів розподілені так: у 34% дітей - до 5 днів пропусків; 59% - від 5 до 15 днів пропусків і у 7% - дітей від 15 до 30 днів пропусків (рис. 3.4). Відсутність пропусків занять через хворобу або їх епізодичний характер є свідченням високої опірності організму дитини адекватно реагувати на умови що постійно змінюються і зберігати певну стійкість до несприятливих факторів або патогенних організмів.

Якщо дитина часто хворіє навіть легкими захворюваннями, це є свідченням зниження можливостей організму.

Рис. 3.4 Результати пропусків занять через хворобу.

3.2 Програма профілактики шкільної дезадаптації дітей молодшого шкільного віку

Основна мета реалізації програми - профілактика проявів шкільної дезадаптації дитини молодшого шкільного віку.

Основні завдання реалізації програми:

1. Набуття та закріплення молодшими школярами знань про основні складові здоров'я та навичок дотримання правильного режиму дня.

2. Підвищення та дотримання молодшим школярем оптимальної рухової активності.

3. Формування позитивної мотивації до навчання.

4. Відновлення та розвиток емоційної сфери, пізнавальних та психічних процесів - сприйняття, пам'яті, уваги, уяви та розвиток особистісної сфери - формування адекватної самооцінки, підвищення впевненості в собі.

Програма включає комплекс вправ ранкової гімнастики, фізкультпаузи, дихальні, масажні, фізичні вправи, а також вправи для зняття зорової втоми. Також в методиці було використано кольоро- та сміхотерапію, що забезпечує розвиток емоційної стабільності та стресостійкості дітей та позитивно впливає на формування сприятливих стосунків в дитячому колективі.

Таблиця 3.1 Особливості організації профілактичної роботи для дітей в режимі дня.

№	Форма роботи	Час проведення	Особливості організації
1.	Ранкова гігієнічна гімнастика	8.00	Проводиться перед початком навчального дня. Тривалість 15 хв.
2.	Точковий самомасаж, самомасаж вушних раковин,	8.45 - 8.55	Проводиться на перерві, після першого уроку у добре провітреному приміщенні.
3.	Фізкультпауза	9.15 - 9.23	Проводиться на перерві, після другого уроку Тривалість 5-10 хв.
4.	Динамічна перерва	10.30 - 11.20	Проводиться після третього уроку Тривалість 15-20 хв. (рухова активність, 6-8 хв. - рухова гра, по групова індивідуальна робота з розвитку рухів 5 хв., самостійна рухова активність)
5.	Пальчикова гімнастика, гімнастика для очей	12.00 - 12.15	Проводиться після повернення з їдальні. Тривалість 5-10 хв.
6.	Психологічне розвантаження: - сміхотерапія - кольоротерапія	12.45 - 13.00	Проводиться після четвертого уроку для заспокоєння нервової системи, корекції зору, доцільно використовувати посібники зеленого кольору
7.	Дихальна гімнастика	13.45	Проводиться після п'ятого уроку на перерві. Тривалість 10 хв., на свіжому повітрі, у добре провітрюваному приміщенні

Практичний аспект проведення профілактичної роботи.

Комплекс ранкової гігієнічної гімнастики

1. Ходьба, легкий біг 30-40 с, ходьба 20 с.

2. В. п. - о. с.; руки зігнуті до плечей. На рахунок 1-2 - праву руку вгору; 3-4 - ліву руку вгору; 5-6 - праву руку до плеча, 7-8 - ліву руку до плеча. Виконувати з ходьбою на місці. 3. В. п. - о. с.; руки на поясі. На рахунок 1-2 - навприсядки, руки вниз, у сторони; 3-4 - в. п. (4-7 разів).

4. В. п. - стійка, ноги нарізно, руки за голову. На рахунок 1-2 -навприсядки, з поворотом вправо, руки в сторони; 3-4 - в. п.; 5-6 - навприсядки, з поворотом вліво, руки в сторони; 7-8 -в. п. (4-6 разів).

5. В. п. - о. с.. На рахунок 1-2 - два нахили вправо; ліву руку вгору, праву - вниз, вздовж тулуба; 3-4 - два нахили вліво, праву руку вгору, ліву вниз, уздовж тулуба (4-6 разів).

6. В. п. - сидячи на підлозі, руки на поясі, ноги разом, носки відтягнуті. На рахунок 1-2 зігнути ноги, 3-4 - в.п. (5-7 разів).

7. В. п. - лежачи на спині, руки вгору. На рахунок 1-4 - підтягнути зігнуті в колінах ноги до грудей, руками взятися за гомілку; 5-8 - в. п. - розслабитися (4-6 разів).

8. В. п. - лежачи на спині - "їзда на велосипеді" (по 8 разів).

9. В. п. - лежачи на спині, руки вздовж тулуба. На рахунок 1-2 - сісти, руки на пояс; 3-4 - в. п. (6-8 разів).

10. В. п. - присівши на всій стопі, руками взятися за гомілку. На рахунок 1 - випрямити ноги, торкнутися чолом колін; 2 -в. п. (6-8 разів).

11. В. п. - о. с. На рахунок 1 -- стрибок на правій нозі, ліва нога вперед - вгору, оплеск руками під лівою ногою; 2 - в. п.; З - стрибок на лівій нозі, права -- вперед, угору, оплеск під правою ногою; 4 - в. п. (6-8 разів).

12. Легкий біг і ходьба 20 с. Руки дугами вперед-угору, в сторони, вдих; руки через сторони у в. п., видих (4-6 разів)п

Фізкультпауза Під час проведення фізкультпаузи використовувались фізичні вправи з музичним супроводом, у сучасних ритмах. мета якої тренувати м'язи рук, вчити виконувати нескладні силові вправи вчити узгоджувати рухи рук і ніг.

1. Боксер виходить на ринг

В. п. - руки на поясі, ноги нарізно, 1-4 - чотири кроки вперед. 5-8 - чотири кроки назад. Повторити двічі.

2. Боксер показує м'язи

В. п. - руки на поясі, ноги разом. 1 - крок вправо, зігнута в лікті права рука виноситься вбік вгору, кулак стиснутий. 2 - повернутися у вихідне положення. 3-4 - те саме лівою рукою. По два рази в кожен бік.

3. Боксер ховає обличчя

В. п. - кулаки на поясі, ноги разом. Рахунок з проміжковим "і". 1-і - права зігнута в лікті рука виноситься вбік-вгору, права та ліва руки зустрічаються перед грудьми, голова нахилена до кулаків. 2-і - те саме, але з лівої руки. Повторити по два рази кожною рукою.

4. Боксер наносить удар

В. п. - ноги нарізно, руки на поясі. 1 - випад на праву ногу. 2 - ліва рука її стиснутим кулаком рвучко виноситься вперед. 3-4 - випад на ліву ногу, правою - удар. Повторити 4 рази.

5. Вітання переможця

В. п. - руки на поясі, ноги на ширині плечей. 1 - крок правою ногою вбік, руки вгору, долоні розкриті. 2 - повернутися у в. п. 3-4 - те саме з кроком лівої ноги. Повторити по 2 рази в кожен бік.

Точковий самомасаж біологічно активних зон організму за методикою А. Уманської

Кінчиком вказівного або середнього пальця легко натискати на зону і робити обертові рухи, спочатку за годинниковою стрілкою, а потім проти (3-4 оберти в кожну сторону).

Цей метод застосовують у будь-якому віці, починаючи з раннього.

Добре розім'явши всі ділянки та витративши всього 3-4 хв, мобілізуємо захисні сили дитини.

Такий масаж краще робити вранці, ввечері та в середині дня, тобто через кожні шість годин.

Якщо при масажі в одній із зон дитина відчує біль, то це сигнал тривоги в організмі. Таку процедуру необхідно провадити кожні півгодини, поки біль не пройде.

7 зона - у ділянці груднини, контролює кровотворення та органи грудної клітки. Контрольна точка знаходиться на три пальці нижче ямочки, посередині груднини.

2 зона - у ділянці ямки на шиї.

3 зона - на передній поверхні шиї, місце припинення пульсації сонної артерії. Контролює активність руху крові, що надходить до голови. Контрольний рух - прогладжування шиї.

4 зона - задня поверхня шиї та частина потилиці. Контролює всі судинні реакції організму. Контрольні рухи - прогладжування задньої частини шиї та потилиці зверху донизу.

5 зона -у ділянці сьомого шийного хребця. Контролює стан хребцевого стовбура та бронхів. Контрольна точка - власне 7 шийний хребець.

6 зона - у ділянці носа. Контролює слизову ділянку носа та прилеглих пазух. Пов'язана з багатьма внутрішніми органами.

7 зона - у ділянці очей. Контролює пам'ять, настрій, інтелект. Конп рольна точка - на переніссі, на початку брів.

8 зона - ділянка вуха та місце його кріплення до голови. Контролю! органи слуху, пов'язана з багатьма внутрішніми органами. Контрольні точка -- козельок, по краю вуха та під вухом.

9 зона - кисть. Пов'язана з багатьма органами. Контрольна точка кісному куті між великим та вказівним пальцями. Загальнотонізуюча, загально зміцнювальна та знімає набряк носоглотки.

Точковий масаж збільшує викид у кров та на поверхню слизових оболонок біологічно активних речовин, підвищуючи опірність організму.

Виконуючи масаж у ділянці вуха, можна провести ще декілька вправі

Самомасаж вушних раковин Це вже друга методика А. Уманської, що добре себе зарекомендувала практиці, який теж був використаний в нашій програмі. Цей масаж особливо корисний при загартуванні горла, порожнини рота. Він стимулює функцію наднирників.

* Швидко загніть вуха вперед спочатку мізинчиком, а потім іншими пальцями. Притисніть вушні раковини до голови потім відпустіть. Гнучкість сприяє загальному зміцненню здоров'я.

* Захопіть кінчиками великого та вказівного пальців обидві мочки вух потягніть їх з силою вниз, потім відпустіть. Повторити 5-6 разів.

* Ввести великий палець у зовнішній слуховий отвір, а вказівним при тиснути козельок. Здавлювати та повертати його протягом 20-30 с

Закінчується ранковий комплекс проведенням стимулювальної гімнастики в добре провітреному приміщенні на килимі (без взуття). Для цього діти піднімаються зі стільчиків та переходять в іншу кімнату.

Вправи для пальчикової гімнастики (виконуються сидячи чи стоячи.

1. Стискання пальців в кулак і розтиснення (по 20 разів):

а) долонями вгору;

б) долонями вниз;

в) обох рук одночасно;

г) правої і лівої по черзі.

2. Обертання кистями рук (по 10 разів):

а) в правий, потім лівий бік;

б) всередину (обома кистями);

в) назовні.

3. Вигинання кистей рук (по 10-15 разів):

а) одночасно;

б) правою, лівою по черзі.

4. Прогинання кистей рук (по 10-15 разів):

а) одночасно; б) правою, лівою по черзі.

5. Чергування прогинання і вигинання.

6. Зіткнення подушечок пальців -- «Пальчики вітаються» (по 10-15 разів):

а) пальці правої руки -- з великим пальцем правої руки;

б) пальці лівої руки -- з великим пальцем лівої руки;

в) те ж саме одночасно двома руками.

г) пальці правої руки -- з відповідними пальцями лівої.

7. Згинання і розгинання пальців в кулак по черзі (по 10 разів):

а) правої руки;

б) лівої руки-спочатку починаючи з великого, потім починаючи з мізинця

в) обох рук одночасно.

8. «Ножиці» -- розведення пальців в сторони (по 10 разів):

а) правої, потім лівої руки;

б) обох рук одночасно;

в) з'єднавши долоні разом.

9. Вправа «Замок» -- долоні разом, пальці переплетені (по 10-20 разів):

а) стискання долонь з силою;

б) обертання (поворот вправо-вліво);

в) нахили вправо-вліво -- згинання і розгинання в променезап'ясткових суглобах;

г) розгортання долонь назовні і вивертання в зворотну сторону, не розчіплюючи переплетених пальців.

д) «Сонячні промені» -- руки в «замку» підняті догори, долоні міцно стиснуті, пальці з силою розгинаються і стискаються знову.

10. Вправи зі зімкнутими долонями (по 5-10 разів):

а) зімкнуті долоні перед грудьми нахиляються вправо-вліво;

б) рух зімкнутими долонями перед грудьми вперед-назад;

в) зімкнуті долоні витягнуті вперед --розведення кистей в сторони, не розмикаючи зап'ястків;

г) зімкнуті долоні підняті догори -- розведення кистей, не розмикаючи зап'ястків -- «Квітка».

11. «Ліхтарики» -- обертання вільними кистями рук (по 10 разів).

14. Струшування розслабленими кистями:

а) руки догори;

б) руки в сторони;

в) руки зігнуті в ліктях, кисті спущені вниз.

Самомасаж кистей і пальців рук

1. Надавлювання міцно стиснутими чотирма пальцями однієї руки на основу великого пальця, середину долоні, основу пальців другої руки.

2. Розтирання долонь шестигранним олівцем з поступовим збільшенням зусиль.

3. Розтирання долонь рухами вгору-вниз.

4. Розтирання бокових поверхонь зчеплених пальців.

5. Розминання, потім розтирання кожного пальця вздовж, потім впоперек.

6. Волоський горіх покласти між долонями, робити кругові рухи, поступово збільшуючи натиск і темп. Можна виконувати вправу з двома горіхами, перекочуючи один через інший, однією рукою, потім другою.

7. Розминання кисті правої руки пальцями лівої і навпаки, потім почергове розтирання.

Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.

Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.

Вправи для втомлених очей

Вправи лля профілактики втомлених очей проводились після третього уроку вчителем з фізичного виховання.

Коли очі втомилися, відразу потрібно робити такі вправи:

1. Заплющити міцно очі, а потім розплющити їх. Повторити цю вправу 4-6 разів. 2. Погладжування повік протягом 1 хв. кінчиками (подушечками) пальців. 3. Колові рухи очима вниз. Повторити вправу 10 разів.

4. Витягнути вперед руку. Стежити поглядом за нігтем пальця, повільно наближаючи його до носа, а потім так само, повільно відсуваючи назад. Повторити вправу 5 разів.

5. Подивитися у вікно, знайти найвіддаленішу точку і затримати на ній погляд протягом 1 хв.

6. На шибку наклеїти чорний квадратик, що за розмірами відповідає клітинці шкільного зошита. Прикривши одне око рукою - ЗО с дивитися на цей квадратик з відстані ЗО см, а потім на ЗО с переводити погляд у далину, за вікно, Вправу треба повторювати 2-3 рази в день по 4-5 хв. кожним оком.

7. Поводити очима за годинниковою стрілкою. Вправу роблять 2-3 рази на день, потім поступово збільшують до 12-15.

Дихальна гімнастика

Комплекс вправ "Подорож до лісу"

1. "Паротяг". Ходьба з поперемінними рухами зігнутими в ліктях руками і примовлянням: "чух-чух-чух". Зупинитися, піднятися на носочки, вдихнути через ніс, видихнути "ту-у-у-у".

2. "На лужку" - розминка. Руки вгору до сонечка - вдихнути носом, присісти - видихнути через рот.

3. "Високі дерева та низькі кущики". Руки вгору, піднятися на носочки -вдихнути; руки вниз, сісти на п'ятки - видихнути.

4. "Нюхаємо квітку" - повільний вдих носом і різкий, ривками видих через рот на уявні пелюстки.

5. "Гуси полетіли" - повільна ходьба. Вдихнути - руки в різні боки, видихнути - "га-га-а-а".

6. "Пугач". Вдихнути носом, видихнути "ух-ух-х".

7. "Комарики". Затримати дихання, плескати в долоні, ніби ловити комарів. Хто більше комариків спіймає на одному диханні.

8. "Зозуля". Тривалий вдих, видих - "ку-ку-ку".

9. "Загубились". Тривалий вдих, видих - "агов-ов-ов!"

10. "Паротяг". Повторити вправу 1.

Кольоротерапія

Спираючись на рекомендації фахівців, ми рекомендуємо використовувати колір по-різному, тобто "опромінювати" або "купатися" з ним, "одягатися", візуалізувати, "вдихати" чи медитувати з ним. Заняття проводилось в спеціальній кімнаті для кольоротерапії. Крім того, ми застосовували "кольоровий пляж", експериментувати, грати з кольором (розфарбувати себе вигаданим пензликом). Можна використовувати кольорові тканини, прикладаючи їх до тіла.

Надає відповідної чарівності та викликає цікавість використання різноколірних електричних лампочок.

Середня тривалість опромінення становить 5-15 хв., але для більшості кольорів (виняток червоний) час може збільшуватися до 30 хв.

Кольорове опромінення дуже сильно діє на шкіру.

Частіше використовується зелений колір. Це - єдиний колір, яким можна опромінюватися безмежно. Це колір збалансованості та гармонії заспокійливий, він позитивно діє на нервову систему, корисний для очей лікує застуду, головний біль. "Опромінюючи" дитячі серця, зелений колір заспокоює їх.

Кольоротерапію корисно поєднувати з повторенням формул самонавіювання, наприклад: "Я дивлюсь на зелений колір. Це колір природи. Він проходить крізь мою шкіру, доходячи до мого серця. Я насичуюся ним, Я буду здоровим та розумним, буду спокійно приймати незнайоме, гарно вчитися, пізнавати все нове, сміливо долати перешкоди".

Частіше використовується зелений колір. Це - єдиний колір, яким можна опромінюватися безмежно. Це колір збалансованості та гармонії заспокійливий, він позитивно діє на нервову систему, корисний для очей лікує застуду, головний біль. "Опромінюючи" дитячі серця, зелений колір заспокоює їх.

Кольоротерапію корисно поєднувати з повторенням формул самонавіювання, наприклад: "Я дивлюсь на зелений колір. Це колір природи. Він проходить крізь мою шкіру, доходячи до мого серця. Я насичуюся ним, Я буду здоровим та розумним, буду спокійно приймати незнайоме, гарно вчитися, пізнавати все нове, сміливо долати перешкоди".

Жовтий колір. Під час дихальних вправ "пропускають" промені жовтого кольору через шлунок, очищуючи його.

Синій - знімає напруження, допомагає при застудах, лікує очі, вуха легені, ніс. Нежить лікується синім, синьо-фіолетовим або синьо-зеленим кольором, "обмальовуючи" голову вигаданим пензликом у синє забарвлення.

Зелено-блакитний колір надає відчуття спокою, задоволення, безпеки

Сміхотерапія

Для поліпшення психічного стану шкільним психологом проводилась сміхотерапія. Основним завдання Сміхотерапія - розкрити у дитини здатності до внутрішнього розслабленню, дати йому можливість відновити життєві ресурси, показати шлях до поліпшення самопочуття, навчити відчувати припливи життєвої енергії, на клітинному рівні збагачуватися додатковими притоками кисню.

Було виділено основні педагогічні поради щодо використання сміхотерапії:

· реалізація педагогічного потенціалу літературних гуморесок;

· запровадження цікавих, жвавих ігор, які швидко викликають бурхливі позитивні емоції у дітей;

Сміхотерапія дає дитині:

· Впевненість в собі і своїх силах

· Внутрішнє розкріпачення і відхід від скутості

· Життєрадісне сприйняття навколишнього світу і адекватне ставлення до прісходящему

· Товариськість і підняття рівня комунікабельності

· Бадьорий настрій і внутрішній спокій душі

· Підвищений інтерес до пізнань і відкриттю нових вражень

· Гармонізацію моторики рухів / що особливо важливо для благополучного дитячого фізичного розвитку



3.3 Ефективність програми профілактики шкільної дезадаптації дітей молодшого шкільного віку

Для реалізації завдання нашого дослідження, була введена контрольна і основна групи, які характеризувались подібними розладами шкільної адаптації в першу чергу за рівнем уваги, тривожності, успішності та пропусків занять через хворобу. На відміну від КГ, в ОГ навчання проходило разом з запропонованою нами програмою профілактики шкільної дезадаптації.

Спочатку було проаналізовано динаміку змін продуктивності та стійкості уваги дітей ОГ і КГ на початку та в кінці дослідження.

Рис.3.1 Продуктивність та стійкість уваги дітей ОГ на початку та в кінці дослідження.

Аналіз результатів експерименту показав, що у ОГ кількість дітей з низькопродуктивною та не стійкою увагою на початку дослідження становило 20%; середньо продуктивна, але не стійка увага - 30%; низькопродуктивна, але стійка - 50%, а в кінці експерименту у 70% дітей - середньо-продуктивна та стійка увага і низькопродуктивна, але стійка увага у 30%.

В кінці дослідження кількість дітей з низькопродуктивною та не стійкою увагою становило 10%, середньо продуктивна, але не стійка увага - 30%; низькопродуктивна, але стійка - 20%, а під кінець експерименту у 40% дітей - середньо-продуктивна та стійка увага і низькопродуктивна, але стійка увага у 30%.( рис.3.1).

В КГ на початку дослідження діти з низькопродуктивною та не стійкою увагою становили 20%, в кінці - 10%; середньо-продуктивна, але не стійка увага на початку спостерігалося в 30% дітей і у 50% учнів наприкінці експерименту; діти з низькопродуктивною, але стійкою увагою на початку становили 30%, в кінці - 30%; діти з середньо-продуктивною та стійкою увагою на початку становили 20%, а в кінці - 10% (рис. 3.2).

Рис.3.2 Продуктивність та стійкість уваги дітей КГ на початку та в кінці дослідження.

Як бачимо, у дітей ОГ, які брали участь у програмі профілактики щкільної дезадаптації, спостерігається вищий рівень сформованості готовності до школи й адаптованості порівняно із початком експерименту. У дітей КГ значно погіршились результати.

В оцінці рівня тривожності дітей ми використовували тест Люшера.

Отримані дані дозволяють прослідкувати динаміку показників усередині кожної групи і мають велике значення для профілактики шкільної дезадаптації дітей.

Рис. 3.3 Тривожність дітей ОГ на початку та в кінці даного обстеження.

Аналізуючи результати рівня тривожності в кінці дослідження, звертає на себе увагу різна динаміка змін співвідношення рівнів тривожності в кожній з груп. Так, в основній групі відбулось поліпшення співвідношення різних рівнів тривожності, а саме: в основній групі діти з високим рівнем тривожності становили на початку 40%, а в кінці 20%, дітей з середнім рівнем тривожності зменшилось з 30% до 20%, кількість дітей з низьким рівнем збільшилось з 30% до 50% (Рис. 3.3).



Рис. 3.4 Тривожність дітей КГ на початку та в кінці даного обстеження.

За допомогою шкільних оцінок за I і II семестри було проаналізовано динаміку змін успішності дітей в середині ОГ і КГ.

Рис. 3.5 Успішність дітей ОГ на початку та в кінці обстеження.

Відповідно до даних, ми відзначаємо, що діти ОГ з відмінним рівнем успішності становило 10%, а в кінці - 20%, добра на початку і в кінці становила 60% дітей, задовільна на початку становила 20%, а в кінці зменшилась до 10%, дітей з незадовільною на початку було 10%, в кінці вже не було виявлено.( рис. 3.5)



Рис. 3.6 Успішність дітей КГ на початку та в кінці обстеження.

В кінці дослідження КГ з відмінним рівнем успішності становило - 10%, добра зменшилась з 60% до 50% дітей, задовільна залишилась не змінною - 20%, і незадовільна зменшилась з 20% до 10% ( рис. 3.6).

Порівняльна характеристика динаміки рівнів показників пропусків занять через хворобу усередині контрольної і основної груп показана на рис. 3.7, 3.8.

Рис. 3.7 Показники пропусків занять через хворобу дітей ОГ на початку та в кінці обстеження.



Аналізуючи результати показників рівня пропусків занять через хворобу дітей ОГ на початку та в кінці обстеження характерною особливістю дослідження виявилось те, що в основній групі кількість дітей, що пропускали заняття через хворобу до 5 днів збільшилась з 20% до 40%, кількість дітей, що пропускали заняття через хворобу від 5 до 15 днів збільшилась з 50% до 60%, а кількість дітей, що пропускали заняття через хворобу від 15 до 30 днів зменшилась з 30% до 20%, що підтверджує ефективність запропонованої програми профілактичних заходів в режимі дня дітей молодшого шкільного віку.

У контрольній групі кількість дітей, що пропускали заняття через хворобу до 5 днів зменшилась з 20% до 10%, кількість дітей, що пропускали заняття через хворобу від 5 до 15 днів залишилась незмінною - 50%, а кількість дітей, що пропускали заняття через хворобу від 15 до 30 днів збільшилась з 20% до 40% (рис. 3.8.)

Рис. 3.8 Показники пропусків занять через хворобу дітей КГ на початку та в кінці обстеження.



Для того щоб виявити ефективність програми профілактики шкільної дезадаптації було сформовану 2 групи: основну та контрольну, які мали подібні показники шкільної дезадаптації. За цією програмою навчалася тільки ОГ.

За допомогою діагностичних методів ми продовжили роботу з дослідженням динаміки змін в середині кожної групи на початку та в кінці дослідження.

Аналіз результатів дослідження продуктивності та стійкості уваги показав, що у дітей ОГ, які брали участь у програмі профілактики щкільної дезадаптації, спостерігається вищий рівень сформованості готовності до школи й адаптованості порівняно із початком експерименту. У дітей КГ значно погіршились результати.

Аналізуючи результати рівня тривожності було відзначено, що в ОГ діти з високим рівнем тривожності становило на початку 40%, а в кінці 20%, дітей з середнім рівнем тривожності зменшилось з 30% до 20%, кількість дітей з низьким рівнем збільшилось з 30% до 50%. У контрольній групі після експерименту кількість дітей з високим рівнем тривожності збільшилась з 40% до 50%, відсоток дітей з середнім рівнем виріс на 10%, кількість дітей з низьким рівнем зменшилась на 20%.

Дослідження успішності дітей дали нам такі дані: діти ОГ з відмінним рівнем успішності становило 10%, а в кінці - 20%, добра на початку і в кінці становила 60% дітей, задовільна на початку становила 20%, а в кінці зменшилась до 10%, дітей з незадовільною на початку було 10%, в кінці вже не було виявлено. В кінці дослідження КГ з відмінним рівнем успішності становило - 10%, добра зменшилась з 60% до 50% дітей, задовільна залишилась не змінною - 20%, і незадовільна зменшилась з 20% до 10%.

Аналізуючи результати показників рівня пропусків занять через хворобу в основній групі, кількість дітей, що пропускали заняття через хворобу до 5 днів збільшилась з 20% до 40%, кількість дітей, що пропускали заняття через хворобу від 5 до 15 днів збільшилась з 50% до 60%, а кількість дітей, що пропускали заняття через хворобу від 15 до 30 днів зменшилась з 30% до 20%. У контрольній кількість дітей, що пропускали заняття через хворобу до 5 днів зменшилась з 20% до 10%, кількість дітей, що пропускали заняття через хворобу від 5 до 15 днів залишилась незмінною - 50%, а кількість дітей, що пропускали заняття через хворобу від 15 до 30 днів збільшилась з 20% до 40%.

ВИСНОВКИ

1. До сучасних засобів профілактики проявів шкільної дезадаптації фахівці відносять фізичні вправи та методи, які оздоровлюють організм, поліпшуючи роботу різних функціональних систем людини. Існує велика кількість різноманітних методик, програм для профілактики шкільної дезадаптації, зокрема, позашкільні заняття видами спорту, ранкова гімнастика М.Єфименко, віброгімнастика за А. Мишулиним, точковий масаж біологічно активних зон організму за методикою А. Уманської, різні дихальні гімнастики та гімнастики для зняття втоми очей. Одним з перспективних напрямків сприяння здоров'ю є вправи із використанням сміху.

2. За даними констатуючого експерименту було виявлено низький рівень продуктивності та стійкості уваги молодших школярів. Отримані дані показали, що у більшості дітей (50% опитуваних) - наявна середньопродуктивна, але не стійка увага; у 25% опитуваних - низькопродуктивна, але стійка. В 76 % від усього числа дітей при виявленні тривожності, розцінюють ситуацію шкільного навчання як загрозливу їх престижу, самооцінці , статусу, і т.п. і тільки 24% дітей мали низький рівень тривожності. До того ж діти часто хворіють та пропускають заняття: у більшості дітей (10%) - успішність відмінна; у (40%) - добра; у (30%) - задовільна і у (10%) - незадовільна. Критерії оцінки у відсотках отриманих результатів пропусків занять через хворобу розподілені так: у 34% дітей - до 5 днів пропусків; 59% - від 5 до 15 днів пропусків і у 7% - дітей від 15 до 30 днів пропусків. Отримані дані свідчать про необхідність проведення профілактичної роботи з учнями початкових класів

3. Розроблена програма включала використання ранкової гімнастики, яка проводилась перед початком навчального дня, після першого уроку використовували точковий масаж та масаж вушних раковин, після другого уроку - фізкультпауза та після третього уроку - динамічна перерва. Після повернення дітей з їдальні діти виконували пальчикову гімнастику та гімнастику для очей. Після четвертого уроку діти відвідували кімнату кольоротерапії та сміхотерапії, а після п'ятого уроку виконували дихальну гімнастику.

4. Ефективність програми підтверджено експериментально. Так, вивчення продуктивності уваги показало що, у ОГ кількість дітей з низькопродуктивною та не стійкою увагою на початку дослідження становило 20%, а в кінці експерименту у 70% дітей. В КГ на початку дослідження діти з низькопродуктивною та не стійкою увагою становили 20%, в кінці відбулось погіршення результатів - 10%.

Аналізуючи результати рівня тривожності в кінці дослідження, звертає на себе увагу той факт що, в основній групі поліпшення співвідношення різних рівнів тривожності, а саме: в основній групі діти з високим рівнем тривожності становили на початку 40%, а в кінці 20%, тоді як у контрольній групі після експерименту кількість дітей з високим рівнем тривожності збільшилась з 40% до 50%.

5. Аналізуючи результати рівня успішності та рівень пропусків занять через хворобу, характерною особливістю дослідження виявилось збільшення в 2 рази в основній групі кількості дітей з відмінним рівнем, тоді як у КГ цей показник залишився незмінним - 10%.

Аналізуючи результати показників рівня пропусків занять через хворобу дітей ОГ на початку та в кінці обстеження характерною особливістю дослідження виявилось те, що в основній групі кількість дітей, що пропускали заняття через хворобу до 5 днів збільшилась з 20% до 40%. У контрольній групі цей показник зменшився у 2 рази, що підтверджує ефективність запропонованої програми профілактичних заходів для дітей молодшого шкільного віку.



Список використаної літератури

1. Абасов З.А. Понятийно-терминологический аппарат инновационной педагогической деятельности / З. А. Абасов // Философия образования. 2006. - №1(15). - С. 56-62.

2. Алексеев С. М. Пути повышения двигательной активности школьников средствами физической культуры и спорта во время их досуга / С. М. Алексеев // Научно-исследовательский институт физической культуры и спорта Республики Белорусь. Научные труды НИИ физической культуры и спорта Республики Беларусь: сборник научых трудов. - Минск: БГУФК, 2006. Вып. 6.- С. 336- 338.

3. Андреева Е. В. Структура двигательной активности младших школьников и стратегия ее коррекции / Е. В. Андреева, А. Л. Благий, М. В. Чернявский / Современный олимпийский спорт и спорт для всех: материалы XI международного научного конгресса (Минск, 10-12 октября 2007 г): в 4 ч. - Минск: БГУФК, 2007. -Ч. 2.- С. 109 - 110.

4. Андрєєва О. В. Проблеми та перспективи впровадження рекреаційно - оздоровчих занять в загальноосвітніх школах / О. В. Андрєєва, М. В. Чернявський // Теорія і методики фізичного виховання і спорту, 2005. - №4. - С.34 - 36.

5. Андрєєнкова В. Л. Профілактика делінквентної поведінки молодших школярів як соціально-педагогічна проблема.//Педагогічна освіта: теорія і практика. Педагогіка. Психологія: Зб. Наук. Пр. /Редкол.: Бех І.Д., Огнев'юк В.О, Кононко О.Л. - К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2009. - №11 (спецвип., ч. 1). - 212 с.

6. Аносов І.П.,. Антоновська Л.В, Сидоряк Н.Г., Станішевська Т.І., Горна О.І., Маньковська Л.М.- Вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: практикум. - Мелітополь: 2012. - 121 с.

7. Антипов А. В. Методы предварительной подготовки школьников к игровым видам спорта / А. В. Антипов, А. В. Ратников / Теория и практика физической культуры, 2008. - №12.- С. 47.

8. Афанасенко В. В. Системный подход к образованию и оздоровлению детей / В. В. Афанасенко, Т. Ю. Черкесов, Е. В. Пнакунова та ін. // Физическая культура, воспитание, образование, тренировка : сб. науч. работ. 2007. - №4. - С. 15 - 16.

9. Безверхня Г. В. Фактори, що впливають на формування мотивації рухової активності школярів / Г. В. Безверхня // Спортивний вісник Придніпров'я, 2008. - №3-4. - С. 99 - 102.

10. Бондар М. С. Успішна адаптація як умова гармонійного розвитку особистості / М. С. Бондар // Сучасна школа України (вкладка). - 2011. - № 6. - С.1 - 72.

11. Бурдіна В. Психологічна готовність та адаптація дітей до навчання в школі //Психологічна газета. - 2007. - № 19. - C. 13-29

12. Васьков Ю. В. Сучасні педагогічні інновації на уроках фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах / Ю. В. Васьков // Слобожанський науково- спортивний вісник: науково - теоретичний журнал, 2010. - № 3.- С. 142 - 145.

13. Ведмеденко Б.Ф. Теорія і методика виховання інтересу в учнів до занять фізичною культурою / Б. Ф. Ведмеденко. - К. : АПН України, 2005. - 701 с.

14. Велитченко Л.К. Педагогічна взаємодія і методичні основи психологічного аналізу. - Ніжин 2006 р - 302 с.

15. Волов В. Т. Инновационные принципы системы образования / В. Т. Волов // Педагогика: нaучно - теоретический журнал. 2007. - №7. - С. 108 - 114.

16. Вольянська С. Є. Моніторинг упровадження освітніх інновацій у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / С. Є Вольянська // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: збірник наукових праць. - Харків, 2008. - №8. - С. 45 - 49.

17. Галиця І. Інноваційні механізми активізації педагогічного і наукового процесів / І. Галиця, О. Михайлов, О. Галиця // Вища школа, 2011. - №708.- - С. 31 - 37.

18. Гордієнко В . Психологія особистості в біографії, подіях, портретах. - Видавний дім «Києво-Могілянська академія» 2007 р - 304 с.

19. Глазирін Д. Д. основи диференційованого фізичного виховання / Д. Д. Глазирін. - Черкаси : Відлуння - плюс, 2003. - с.351.

20. Глоба Г. В. Інноваційна система фізичного виховання школярів з використанням аеробних технологій / Г. В Глоба // автореф. дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.02 / Харківська ДАФК. - Харків, 2007.- 20 с.

21. Давиденко О. В. Енергетична характеристика режимів рухової активності молодших школярів / О. В. Давиденко, В. П. Семененко, С. В. Трачук // Матеріали міжнар. метод. конф. «Олімпійський спорт, фізична культура, здоров'я нації в сучасних умовах». - Луганськ, 2004. - 272 с.

22. Даниленко Л. І Управління процесом здійснення інноваційної діяльності в системі загальної середньої освіти / Даниленко Л. І. // Післядипломна освіта в Україні. 2003. - №3. - С.70 - 74.

23. Діхтяренко З. Формування наполегливості молодших школярів засобами рухливих ігор (духовно-моральна цінність українського народу) у позакласній роботі / З. Діхтяренко // Спортивний вісник Придніпров'я. - Дніпропетровськ: ДДІФКС, 2004. - № 6. - С. 14 - 17.

24. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології / І. Дичківська // Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2002. - 320 с.

25. Древаль Г. Інновації у початковій школі: теорія і практика /Г. Древаль // Початкова школа. 2008. - № 3. - С. - 45.

26. Дубогай О. Д. Навчання в русі: здоров'я зберігаючи педагогічні технології в початковій школі / О. Д. Дубогай. - К.: Шкіл. Світ, 2005. - 112 с.

27. Дутчак М. В. Спорт для всіх в Україні : теорія і практика / М. В. Дутчак - К.: Олімп. л-ра, 2009. - 279 с.

28. Закон України "Про фізичну культуру і спорт" від 24.12.1993 р.

29. Єрьоменко Е. А. "Тренування в хортингу" / Е. А. Єрьоменко // Навчально-методичний посібник, Київ, 2009. - С. 43 -51.

30. Єрьоменко Е. А. "Принципи виконання й методика вивчення базових технічних елементів хортингу" / Е. А. Єрьоменко // Методичний посідник, Київ, 2009. - С. 95 - 98.

31. Карачевська Н. Моделювання навчально -ігрового середовища на уроках фізичної культури в початковій школі: навчально-методичний посібник / Н. Карачевська. - Івано-Франківськ, 2007. - С. 79 - 83.

32. Козлова К. П. Деякі аспекти фізичної активності та способу життя дітей шкільного віку / К. П. Козлова // Збір. Наук. праць МСНУ. - Л., 2006. -Т.1. - С. 156 - 158.

33. Киреев В. Л. Новый подход к преподаванию теоретических знаний / В. Л. Киреев // Физическая культура в школе. - 2010. - №7. - С. 10 - 11.

34. Короткова Е. А. Управление инновациями в образовании/ Е. А Короткова // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка, 2010. - №1.- С. 2 - 4.

35. Когут И. А. Двигательный режим и физическое состояние детей 6 - 7 лет, обучающихся в школах различного типа: автореф. дис. к.н.ф.в.с.: спец. 6.010201 НУФВСУ / И. А. Когут. - Київ, 2006. - 20 с.

36. Кругляк О. Я. Рухливі ігри та естафети в школі / О. Я. Кругляк // Методичний посібник. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. - 80 с

37. Круцевич Т. Ю. Мотиваційний підхід до організації процесу фізичного виховання у школі / Т. Ю Круцевич // Наукові записки. Педагогіка: зб. наун. праць. - Тернопіль, 2004. - С.35 - 39.

38. Kостов К. Социально-педагогические проблемы на физического воспитание в I - III класе / К. Kостов // Вопросы на физкультурною тему.1989. - №8. - С. 49 - 53.

39. Куц О. С. Новітні методико-педагогічні технології зміцнення та збереження здоров'я учнівської молоді. Навч. - методичний посібник для учителів фізичної культури / О. С. Куц. - Львів, 2003. - 248 с.

40. Лебедева М. П. Научно-методические основы воспитания личной физической культуры у младших школьников / М. П. Лебедева : РГПУ им. А.И. Герцена. Дисс. на соиск. уч. ст. канд. пед. наук, 2000. 181 с.

41. Левшина Л. Н. Мотивационный механизм формирования физкультурной активности личности / Л. Н. Левшина // Вопросы теории и практики физической культуры и спорта. Мн. 2003. - Вып.23. - С. 24-28;

42. Лукьяненко В. П. Современные подходы в организации внеклассной работы с детьми младшего и среднего школьного возраста / В. П. Лукьяненко. - М.: Советский спорт, 2007. - 95с.

43. Маліков М. В. Методи оцінки функціонального стану і фізичної працездатності оганізму / М. В. Маліков (Методичний посібник для викладачів і студентів вищих закладів освіти). - Запоріжжя, 2001. - 85с.

44. Матюхіна М. В. Психологія молодшого школяра / М. В. Матюхіна - М.: Просвещение, 2000. - С. 289 - 312.

45. "Міжнародна спортивна програма хортингу", затверджена Міжнародним Комітетом МГО "Міжнародна Федерація Хортингу", 2009 р.

46. Мойсеєнко Р. О. Здоров'я дітей шкільного віку та першочергові заходи з метою його поліпшення / Р. О Мойсеєнко // Охорона здоров'я України. 2002.- С. 7 -11.

47. Москаленко Н. В. Теоретико - методичні засади інноваційних технологій в системі фізичного виховання молодших школярів: автореф. дис. д-ра наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.02 / Національний університет фізичного виховання і спорту України. - Київ, 2009. - 42 С.

48. Неділько В. ПСтан фізичного здоров'я дітей шкільного віку та шляхи його підвищення / Т. М. Камінська, Руденко С. А., Пінчук Л. П. // Перинатология и педиатрия. 2009. -- № 2. -- С. 72 - 74.

49. Пшоник Д. І. Новітні підходи з фізичної культури у молодшій школі / Д. І. Пшоник // Збірник наукових праць студентів та магістрантів факультету фізичної культури. - Кам'янець-Подільський: [б. в.], 2007. - Вип. 2. - С. 93 - 96.

50. Розенова М. Молодший школяр: психологічні основи навчання та виховання / М. Розенова // Підручник для директора. 2008. - N 3. - С. 26 - 37.

51. Рябінін С. П. Швидкісно-силова підготовка у спортивних єдиноборствах: навчальний посібник / С. П. Рябінін, А. П. Шумілін - Красноярськ: Сибірський федеральний університет, Інститут гуманітарних наук, 2007. - 153 с.

52. Самоха Р. А. Використання інноваційних технологій на уроках фізичної культури та секційних заняттях з боротьби / Р. А. Самоха // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. - Вип.8. - Кн.2. - К., 2005. - С.131-133.

53. Северина С. М. Успішна адаптація як умова гармонійного розвитку особистості / С. М. Северина // Психолог. - 2008. - № 40. - С. 21 - 24.

54. Селевко Г. К. Воспитательные технологи / Г. К. Селевко - М.: НИИ школьных технологий. 2005. - 320 с.

55. Сухорекська О.В. Психологічна готовність дошкільнят до навчання в школі //Психологічна газета. - 2007. - № 20. - C. 3-16

56. Склянова Н. А. Научно - инновационное направление в школьном физическом воспитании / А. Н. Склянова, С. Б. Петренко. // Теория и практика физической культуры: научно - теоретический журнал, 1994. - № 10.- С. 44- 45.

57. Смоліус Г. Г. Фізична культура: Експериментальна навчальна програма для учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів / Г. Г. Смоліус, В. М. Єрмолова, Л. І. Іванова та інші. - К.: Наук. світ, 2006. - 77 с.

58. Толкачёв А. И. В блочно-модульном варианте планирования / А. И. Толкачёв // Физическая культура в школе. - 2011. - №6.- С. 9 - 15.

59. Толмачова І. М. Організація навчальної взаємодії як фактор становлення суб'єктності молодшого школяра / І. М. Толмачова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка та психологія : зб. ст. - Ялта : РВВ РВНЗ КГУ, 2006. - Вип. 10. В 2 ч. Ч.2. - С. 136-141.

60. Томенко О. А. Рівень рухової активності школярів та шляхи його підвищення в умовах загальноосвітньої школи / О. А. Томенко // Педагогіка, психологія та медико - біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. монографія / [за ред. проф. C. C. Єрмакова]. - Х. : ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - № 2. - С. 141-146.

61. Трачук С. В. Подходы к повышению двигательной активности младших школьников в процессе физического воспитания / С. В. Трачук // XII Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский спорт и паралимпийский спорт и спорт для всех ». - М., 2008. - С. 297-298.

62. Хрипко І. Динаміка показників психофізичного розвитку молодших школярів під впливом занять з традиційними та інноваційними засобами фізичної культури / І. Хрипко // Молода спортивна наука України: збірник наукових праць з галузі фізичного виховання, спорту і здоров'я людини. - Львів: ЛДУФК, 2012. - Вип. 16 : в 4 т. - Т. 2.- С. 201 - 205.

63. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів: [підручник] / Б.М. Шиян. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - Ч. 1. - 272 с.

64. Шкільова Г. М. Система завдань як умова забезпечення успішності процесу адаптації молодшого школяра до вимог навчального процесу / Г. М. Шкільова // Вісник держ. ун-ту ім. Франка. - Житомир, 2011. - Вип. 58. - С. 13 - 16.

65. http://www.horting.org.ua/node/1545

Размещено на Allbest.ru