Ресурсний потенціал Херсонської області для розвитку гастрономічного туризму

Різко виражена сезонність клімату та народний календар визначили існування багатьох обрядових страв: паска, кутя, узвар, коливо, макорженики, млинці, вареники, пироги, тощо.

Важливим елементом української гастрономічної культури є алкогольні напої -- різноманітні горілки, коньяки, вина, міцні настоянки. Багато рецептів алкогольних напоїв відомі українцям з давніхдавен - це самогон, калганівка, спотикач, медовуха, сливянка, вишняк, та інші. Особливо вирізняється медова горілка з перцем, у якій поєдналися суперечливі смаки, що втілюють багатогранність українського національного характеру.[14]

3.2 Пропозиції щодо удосконалення гастрономічного туризму в Херсонській області

Гастрономічний туризм дуже популярний у сучасному світі вид подорожі і відпочинку. Багато хто з нас знає, або чув про країну, чи місцевість саме завдяки її етнічній кухні або кулінарним традиціям. Таким чином, і виникає поняття «гастрономічний туризм - це різновид туризму, пов'язаний з ознайомленням та дегустацією національних кулінарних традицій країн світу». Вирушаючи у гастрономічну подорож країнами та континентами турист знайомиться з особливостями місцевої кулінарії, її традиціями, куштує унікальні для приїжджої людини страви або напої. Організація гастрономічних турів сприяє відродженню національних кулінарних традицій будь-якої країни. Під час гастрономічних турів турист має гарну нагоду відвідати ресторани національної кухні; взяти участь у гастрономічних фестивалях; ознайомитися з історією та рецептурою національної кухні відповідно до сезонів; спробувати себе у приготуванні національних страв.

Одним з перспективних напрямків розвитку ринку туристичних послуг є винний туризм - спеціалізований вид туризму, пов'язаний з ознайомленням з історією, технологією та культурою споживання алкогольних напоїв у певному регіоні та дегустацією алкогольних напоїв безпосередньо у виробника, а також відвідування спеціальних закладів та заходів, як дегустаційні зали, вині підвали, винні виставки, конкурси, фестивалі, тощо.

Вино і подорожі завжди були тісно взаємопов'язаними, адже пригощання гостей національними напоями, в першу чергу вином, є елементом гостинності практично у всіх народів світу. Фахівців - виноробів і організаторів туристичного бізнесу об'єднує і той фактор, що вино - це мистецтво, яке по праву можна вважати культурною спадщиною і необхідно зберігати для наступних поколінь. [15]

Справедливим також є те, що винна промисловість і туризм знаходяться у різних сферах економічної діяльності, значно відрізняються за мікроекономічними характеристиками, є суттєві відмінності у технології, організації та управлінні виробництвом, механізмах економічної діяльності, нормативній базі і т. ін. Винне виробництво значною мірою залежить від сировинної бази, спеціалізується на випуску стандартизованої однорідної продукції, прибуток створюється за рахунок додаткової вартості та зростання обсягів. Туризм як галузь сфери послуг характеризується перш за все орієнтацією на задоволення споживачів, комплексною взаємодією різноманітних підприємств та диференційованою ціновою політику. Проте, через широкий діапазон економічних, технічних, культурних, соціальних, професійних та маркетингових факторів ці дві галузі економіки поєднуються у винному туризмі із взаємною користю та значними вигодами для регіонів та країн.

Розуміння переваг такої інтеграції визначає проблематику досліджень та практичної діяльності у напрямку винного туризму. За повідомленнями світових інформаційних агентств популярність винного туризму зростає. На сьогоднішній день тільки в Італії налічується приблизно п'ять мільйонів активних винних туристів, прибутковість цього бізнесу - близько 2.5 мільярдів євро на рік. Експерти вважають, що винний туризм використовує тільки 20% потенціалу і може легко подвоїти обороти в найближчому майбутньому.[16]

На правому березі Дніпра, зовсім поруч з Каховської ГЕС розташувалося

Виноробне господарство князя П.Н.Трубецкого.

Кажуть, ясновельможний князь виграв ці землі в карти. Пізніше замість кошари з вівцями побудував тут стайні. (Як і деякі сьогоднішні херсонські князьки).

І молодого сенатора, літератора і бібліофіла Петра Микитовича Трубецького осінило. Через чотири роки після заснування виноробного заводу, його продукція виграла «Гран-Прі» на Всесвітній виставці вина в Парижі. Після цього пам'ять про заповзятливого винороба буде вічно жити в серцях вдячних херсонців. Загинув же ясновельможний князь не вином, чи не від удару копитом улюбленого скакуна і навіть не від канделябра за картковим столом за пересмикнуть туза. Пал смертю героя дійсний статський радник ще від однієї своєї невгамовну пристрасть. Ловеласа застрелив ревнивий чоловік, коли той вибирався з вікна спальні своєї племінниці ... Ну, загалом, цей масон був справжнім херсонцем.

Тепер в 8-ми підвалах, що носять його ім'я зберігається понад 10 000 пляшок, серед яких близько 7 000 вин - рідкісні екземпляри.

Бочки, які надають винам особливий смак, виготовлені зі столітнього дуба. Тільки 5 разів дозріває в них вино.

За часів совдепії винзавод князя Трубецького прославився такими легендарними марочними винами, як «Перлина Степу» і «Оксамит України». Радянські винороби хто не шукає нових шляхів, а просто поміняли етикетки Трубецьких вин «Аліготе» і «Каберне». На міжнародних дегустаціях і виставках ці вина отримали 33 срібні і золоті медалі. Дозріваюче вино не любить температуру більше +8, оштукатурених стін в підвалах, гучних голосів і спалахів фотокамер. Ці 7 пляшок з 200-річним напоєм, напевно, вже зіпсувалися.

Однак Указ про загальну тверезості президента СРСР Горбачова (Меченого) від 01.06.1985 змусив викорчувати і спалити 80% всіх місцевих виноградників. З наслідками цього винного свавілля галузь бореться досі, роблячи ставку на особливий вид туризму.

На дегустації можна вибрати той напій, який підходить особисто (без ізжогового післясмаку і чи нудотно-солодкою липкості в роті).

Є в цьому місці і прекрасний готель з вікнами на Дніпро. Але замовляти номера через столичних поціновувачів вина потрібно за рік вперед. Є і фірмовий магазин. Ціна однієї пляшки поки ще не дорівнює ціні корови, але 1 кг свинячої вирізки замість нього легко можна купити.[17]

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Херсонська область має велику перспективу. Уже сьогодні область гідна того, щоб відкривати світові свої унікальні природні багатства, самобутність історії, культури, народних звичаїв і традицій і гостинно приймати туристів, які подорожують по Таврійської землі.

Херсонська земля дбайливо зберігає сторінки своєї історії - тут Ви зможете пройти шляхом «із варяг у греки», відправитися на пошуки самого південного міста-порту Київської Русі, перенестися в часи правління татаро-монголів і Литовського князівства, відвідати місця доленосних битв. Тільки тут ви можете побачити спадщина світового рівня - царські кургани: ритуальні священні місця, в яких знаходили останній спочинок вожді кочових племен. Таємниці херсонських курганів не менше цікаві, ніж таємниці єгипетських пірамід. Вітер херсонських степів ще несе тупіт копит кочівників і свист шабель славних українських козаків. Тут ви зможете відвідати місця легендарних козацької вольниці - Олешківської, Кам'янської Січі.

Починаючи з XIX століття освоювати херсонські землі приїжджали представники практично всіх європейських країн, привносячи свою культуру і спосіб господарювання, розвиваючи територію. І сьогодні в області з населенням більше мільйона чоловік у взаєморозумінні та повазі проживають представники понад 115 національностей і народностей, відроджуються численні православні, католицькі, мусульманські, лютеранські, іудейські храми, пам'ятники історії і культури.

Сучасна Херсонщина має унікальні лікувально-оздоровчі та курортно-рекреаційні можливості - це єдина область України, яка омивається водами Чорного і Азовського морів, рукотворним Каховським морем і солоним озером Сиваш -Гнілим морем, що славиться своїми цілющими грязями, термальними джерелами. Азовське море і озеро Сиваш омивають з двох сторін відносно молоде творіння природи - косу Арабатська стрілка.

Розташована на перехресті доріг і часів, Херсонська область привертає увагу любителів старовини своїм багатою історичною спадщиною. В живих водах наших озер ще в давні часи лікували свої рани герої-козаки, а сьогодні тут зведені сучасні лікувальні комплекси.

Незабутні романтичні враження дарують туристам подорожі по островах Джарилгач і Бірючий, по берегах Тендрівської, Джарилгацької, Ягорлицької заток. Біосферний заповідник Асканія-Нова по праву заслужив назву перлини степового краю півдня України. Арабатська стрілка, яка омивається Азовським морем і озером Сиваш, славиться своїми цілющими грязями, термальними джерелами. Між Чорним морем і гирлом Дніпра знаходиться загадкове місце - Нижньодніпровські піски - природний об'єкт, що привертає тисячі туристів.

Гастрономічний туризм дуже популярний у сучасному світі вид подорожі і відпочинку. Багато хто з нас знає, або чув про країну, чи місцевість саме завдяки її етнічній кухні або кулінарним традиціям. Таким чином, і виникає поняття «гастрономічний туризм - це різновид туризму, пов'язаний з ознайомленням та дегустацією національних кулінарних традицій країн світу». Вирушаючи у гастрономічну подорож країнами та континентами турист знайомиться з особливостями місцевої кулінарії, її традиціями, куштує унікальні для приїжджої людини страви або напої. Організація гастрономічних турів сприяє відродженню національних кулінарних традицій будь-якої країни. Під час гастрономічних турів турист має гарну нагоду відвідати ресторани національної кухні; взяти участь у гастрономічних фестивалях; ознайомитися з історією та рецептурою національної кухні відповідно до сезонів; спробувати себе у приготуванні національних страв.

Одним з перспективних напрямків розвитку ринку туристичних послуг є винний туризм - спеціалізований вид туризму, пов'язаний з ознайомленням з історією, технологією та культурою споживання алкогольних напоїв у певному регіоні та дегустацією алкогольних напоїв безпосередньо у виробника, а також відвідування спеціальних закладів та заходів, як дегустаційні зали, вині підвали, винні виставки, конкурси, фестивалі, тощо.

Вино і подорожі завжди були тісно взаємопов'язаними, адже пригощання гостей національними напоями, в першу чергу вином, є елементом гостинності практично у всіх народів світу. Фахівців - виноробів і організаторів туристичного бізнесу об'єднує і той фактор, що вино - це мистецтво, яке по праву можна вважати культурною спадщиною і необхідно зберігати для наступних поколінь. [18]

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЖДЕРЕЛ

1. Всеукраїнська науково-практична конференція Здобутки, проблеми та перспективи розвитку готельно- ресторанного та туристичного бізнесу”

2. http://vinebook.livejournal.com/2649.html

3. Інноваційний розвиток гастрономічного туризму в Україні.

4. http://www.vcgarant.com/ua/page/472-hastronomycheskyy-turyzm-kak-alternatyva-pryvichnomu-otdikhu.html

5. http://korysne.co.ua/scho-take-hastronomichnyj-turyzm/

6. Василевська Я.В. Природно-заповідний фонд Херсонської області як об'єкт рекреаційного природокористування / Я.В. Василевська // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіональний збірник наукових праць. - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012. - Вип.13(2). - С.125-128.

7. Вирлич А.Є. Памятники природы Херсонской области. -Симферополь, 1984.

8. Василевська Я.В. Вісник Дніпропетровського національного університету.Серія «Геологія. Географія». - 2008. - Т.16, №3/2. - С.80-86.

9. Бунтова Н.В. Особливості управління кадровим потенціалом готельного підприємства / Наталія Василівна Бунтова // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №7. - С.161-169.

10. Статистичний щорічник Херсонської області за 2011 рік / [за ред. В.А. Вознюка]. - Херсон: головне управління статистики у Херсонській області, 2012. - 523 с.

11. Обласна програма розвитку туризму та курортів на 2011-2015 роки

12. Програми формування позитивного іміджу та розвитку зовнішньоекономічної діяльності Херсонської області на 2016 - 2018 роки

13. Туризм реалії та перспективи сталого розвитку.

14. Антоненко В.Г. Міжнародний туризм як чинник взаємодії та взаємозбагачення культур.// Філософські нариси туризму. За ред. проф.Пазенка B.C. - К., 2005. - С.223- 233.

15. Про затвердження Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України

16. Басюк Д.І. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції"Здобутки, проблеми та перспективи розвитку готельно-ресторанного татуристичного бізнесу". - м. Київ, 29-30.10.2012 р. - К.: НУХТ, 2012. - 409 с.

17. http://color-geraffe.livejournal.com/47318.html

18. Розміщення продуктивних сил України (1998)

Размещено на Allbest.ru