Використовуючи вартісні показники "Обсяг товарів і послуг, наданих туристам", та знаючи середню суму одноденних туристичних витрат, можна визначити кількість туристів, які відвідали область. За матеріалами опитування проживаючих в готелях м. Чернівці, проведеними у 2008 р., в середньому один турист витрачав за один день перебування мінімум 600 грн.: проїзд, проживання, харчування, екскурсійна та розважальна програма, придбання подарунків та сувенірів тощо. В середньому він перебував у регіоні 2 дні. Звідси отримуємо наступні дані:

Ці дані були зіставлені з показниками туристичної діяльності Чернівецької області та м. Чернівці, що представлені в офіційній статистичній звітності (форма 1-ТУР), а також з даними, отриманими у результаті маркетингового дослідження ТІЦ за період 2009-2011 рр. (див. Табл.2.4) [7, с.167-169].

Таблиця 2.4

Показники туристичної діяльності Чернівецької області за даними форми 1-ТУР, маркетингового дослідження ТІЦ та методики ВТО * [7, с.168]

* розрахунок не містить даних ДІАЗ "Хотинська фортеця" про кількість екскурсантів:

- 2009 р. - 95,7 тис. вітчизняних та 16,8 тис. іноземних туристів;

- 2010 р. - 107,2 тис. вітчизняних та 19,1 тис. іноземних туристів;

- 2011 р. - 109,1 тис. вітчизняних та 19,4 тис. іноземних туристів.

Таким чином, реальна кількість туристів, які відвідали м. Чернівці та Чернівецьку область у 2009-2011 роках є значно більшою, ніж це відображено у офіційній статистичній звітності: кількість туристів, охоплених внутрішнім туризмом у 2011 році, згідно форми 1-Тур, становила 37,2 тис. ос., тоді як згідно дослідження ТІЦ - 84,9 тис. ос., а за розрахунками за методикою ВТО, даний показник більший вп'ятеро - 216 тис. ос.; іноземних туристів того ж року було обліковано за формою 1-Тур 5,8 тис. ос., згідно з маркетинговим дослідженням ТІЦ - 13,2 тис. ос., а за методикою ВТО - 34 тис. осіб.

2.3 Регіональний аналіз розвитку культурно-пізнавального туризму в Чернівецькій області

Туристичний вузол "Чернівці" охоплює територію столиці Буковини. Місто розташоване на пагорбах долини річки Прут на межі Прут-Дністровського межиріччя та Передкарпатського передгір'я. Завдяки цьому лівобережна частина Чернівців належить до Східноєвропейської рівнинної країни, а основна частина обласного центру з правого берега Прута - до Карпатської гірсько-складчастої країни.

Місто має фокусне положення в регіоні, а тому слугує транспортним вузлом і відправною точкою у заміських екскурсіях по Чернівецькій області. Туристичний потенціал міста зумовлений насамперед наявністю великої кількості пам'яток містобудування різних архітектурних стилів (класицизм, запізнілий класицизм, неоренесанс, необароко, віденська сецесія, ар-деко та конструктивізм) і багатою культурною спадщиною.

Чернівці по праву вважаються архітектурною перлиною України. На державному обліку в історичній частині столиці Буковини знаходиться 706 пам'яток архітектури,20 з яких загальнонаціонального значення. Історична забудова старого міста - це цілісний, майже недоторканий ансамбль XIX - початку XX століть, що сформувався в Австро-Угорський період історії Буковини. Центральна частина міста загальною площею 226 га має статус заповідної території. Тут зосереджено більшість пам'яток містобудування:

- колишня Резиденція митрополитів Буковини і Далмації - архітектурна перлина міста, збудована у 1864-1882 рр., сьогодні тут знаходиться Чернівецький університет;

- музично-драматичний театр ім.О. Кобилянської - творіння віденських архітекторів Фельнера і Гельмера, що з 1905 року прикрашає Театральну площу;

- Вірменська католицька церква, збудована у 1875 році за проектом Йосефа Главки, нині органний зал Чернівецької обласної філармонії;

- міська ратуша, яка з 1847 року височіє на Центральній площі й відтоді незмінно є резиденцією міського самоврядування;

- Кафедральний собор Святого Духа - головний храм православних Буковини, освячений митрополитом Євгеном Гакманом у 1864 р. та інші.

У Чернівцях є кілька музеїв:

- Чернівецький краєзнавчий музей;

- Чернівецький художній музей;

- Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту;

- Літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської;

- Літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича;

- Меморіальний музей В. Івасюка та інші.

Багатий туристичний потенціал Чернівців зумовив значний розвиток туристичної індустрії. У місті на кінець 2012 року функціонувало 23 готелі, з них - 4 "великих" на 1171 ліжко-місць та 19 "малих" на 584 ліжко-місць. Провідними закладами розміщення в Чернівцях є "великі" готелі "Черемош", "Буковина", "Турист" і "Київ". На них припадає 66% місць від загального номерного фонду готелів Чернівців [8, с.174-177].

В Чернівцях готельна мережа за кількістю ліжко-місць задовольняє потреби гостей міста, але в більшості готелів рівень обслуговування та пропоновані послуги не відповідають прийнятим в Європі стандартам. При цьому вартість проживання досить висока й постійно зростає, а комфорт і сервіс відстають від міжнародних вимог. Середньорічна завантаженість готелів міста складає 30-40%.

В останні роки в Чернівцях зростає кількість місць в закладах розміщення як за рахунок відкриття нових, насамперед "малих" приватних готелів і апартаментів, так і за рахунок реконструкції вже існуючих "великих" готелів. Як результат загальна кількість місць в закладах розміщення у 2012 р. порівняно з 2007 р. зросла у півтора рази, а кількість номерів "люкс" та "напівлюкс" збільшилась у 2,8.

Отож культурно-пізнавальний туризм у Чернівцях має усі передумови для свого розвитку. Крім того місто може використовуватись як база для здійснення заміських автобусних екскурсій по теренах Чернівецької області. У цьому випадку пізнавальні туристи здійснюють одноденні виїзди автобусним транспортом із використанням існуючої мережі автошляхів до заміських екскурсійних об'єктів, розміщуються у готелях м. Чернівці, харчуються у ресторанах при готелях або тих, що знаходяться на маршрутах екскурсій. Тобто розвиток пізнавального туризму можливий без значних капіталовкладень із використанням існуючої матеріально-технічної бази та потребує лише організаційних і маркетингових заходів [20, с.189-192].

Зона заміської рекреації Чернівецького туристичного району поширюється на прилеглі території сусідніх з обласним центром адміністративних районів в радіусі 18 км від центру Чернівців. Вона розташована на залісених південних схилах Хотинської височини з найвищою для рівнинної частини України точкою - 515 м на горі Берда, в долині річки Прут та на Чернівецькій височині, де величним кам'яним конусом височить вкрита лісом гора Цецино (537 м).

Зона заміської рекреації розрахована на відпочинок і оздоровлення насамперед чернівчан. Проте її досить розвинута матеріально-технічна база може бути використана й для туризму. Однак її рекреаційні ресурси (лісові масиви та озера) недостатньо привабливі для туристів. Тому заміська рекреаційна зона не може самостійно здійснювати туристичну діяльність.

Готельно-ресторанні та рекреаційні комплекси зони заміської рекреації знаходяться у мальовничих місцевостях у безпосередній близькості до обласного центру та неподалік від основних автошляхів. Найбільшим серед них є туристично-оздоровчий комплекс "Сонячна долина" в с. Бояни.

Заміські готельно-ресторанні рекреаційні комплекси представлені спортивно-оздоровчим комплексом "Цецино", що знаходиться на однойменній горі на околиці Чернівців, готельно-ресторанним комплексом "Під липами" у с. Шипинці, ресторанно-відпочинковим комплексом "Смерекова хата" у с. Валя Кузьмина та інші [10, с.78-81].

Туристичний район "Буковинські Карпати"

Сюди входить вся територія Путильского та гірські частини Вижницького і Сторожинецького адміністративних районів. Цікавими для туристів є місто Вижниця, с. м. т. Путила, с. м. т. Берегомет та ін. Привабливі з точки зору туристсько-рекреаційного освоєння внутрішнє Путильське низькогір'я, перевали Німчич і Шурдин та інші.

До цікавих природних об'єктів, придатних для природознавчих екскурсій, належать: печера Олекси Довбуша - відважного народного ватажка 30-40 років XVIII ст.; дивовижні скельні утворення Соколине око та Протяте Каміння; річка Смугарів з Буковинськими водоспадами. Там, де хребет Ракова прорізає річка Путила, височіє скеля Кам'яна Багачка, або Заклята скеля, про яку на Путильщині дотепер живе легенда.

У Вижниці функціонує музей Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім.В. Шкрібляка, створений у 1966 р. Фонди музею нараховують понад 7 тис. оригінальних творів, виготовлених випускниками та викладачами коледжу. Тут виставлені різьба по дереву, ткацтво, одяг та різноманітні вишивки, металева орнаментика, ювелірні прикраси, сучасні декоративно-ужиткові мистецькі вироби, живопис, графіка та ін.

З архітектурних пам'яток району виділяються дерев'яні храми Буковинських Карпат. У с. Селятин зберігся унікальний зразок сакральної дерев'яної архітектури - церква Різдва Пресвятої Богородиці - найстаріший дерев'яний храм у Буковинських Карпатах. Зведена у 30-ті роки XVII ст. без єдиного цвяха, будівля увібрала в себе елементи буковинського так званого "хатнього типу" та гуцульського купольного.

З Вижницею пов'язані імена Назарія Яремчука, Василя Зінкевича. В Путилі народився Юрій Федькович, а в с. Розтоки - письменниця Марія Матіос.

Значний природно-рекреаційний потенціал Буковинських Карпат зумовив розвиток туристичної індустрії. У районі знаходиться 25 готелів і туристичних комплексів - 13 у Вижницькому та 12 у Путильському адміністративних районах. Тут виділяються три ареали їх зосередження: Вижницько-Підзаричський, який утворився навколо Вижниці та перевалу "Німчич"; Берегометсько-Миговський, де розташований провідний в області гірськолижний комплекс "Мигове"; Путильський, розташований у самісінькому центрі Буковинських Карпат - Путильському низькогір'ї.

Проаналізувавши туристсько-рекреаційні можливості району можна зробити висновок, що Буковинські Карпати мають значний невикористаний потенціал. Його освоєння гальмується кількома несприятливими чинниками:

1) слабким розвитком туристичної індустрії;

2) незадовільним станом природи через недостатній рівень природоохоронних заходів;

3) слабкий розвиток дорожньої інфраструктури та незадовільний стан доріг;

4) відсутність продуманої маркетингової політики, яка б працювала на район в цілому [10, с.102-106].

Туристична зона "Дністровський каньйон"

Дністровська туристсько-рекреаційна зона простягнулася долиною річки Дністер в межах Заставнівського, Хотинського, Кельменецького та Сокирянського адміністративних районів. Основна спеціалізація - купально-пляжна рекреація, рибальство, водні екскурсії та прогулянки, у т. ч. на катерах і яхтах. Є умови для здійснення пішохідних і велосипедних екскурсій, спелеотуризму.

Дністер і його долина є унікальною пам'яткою природи, адже у своїй середній течії він перетинає південно-західний схил Подільської височини і утворює надзвичайно мальовничий каньйон зі стрімкими схилами та глибиною врізання від 60 до 130 м. Дністровський каньйон є одним із семи чудес природи України. Тут знаходяться відомі у всьому світі відслонення, так звані стінки, що містять у собі давні скам'янілі рештки флори і фауни, яким близько 500 мільйонів років. Русло річки дуже звивисте, на прямих та випуклих ділянках поворотів утворює зручні для купання пляжі з галькою. Його ширина змінюється у межах 60-200 м, а середні глибини становлять 1,5-3,5 м. Від села Атаки розпочинається зона підпору Дністровського водосховища де швидкість течії значно уповільнюється, а сама річка перетворюється на водосховище. Далі по течії середні глибини зростають до 22 м, а ширина русла збільшується до 800-1000 м. Тут Дністер утворює два мальовничих меандрових вузли: Перебиківський і Вороновицький. Дністровське водосховище має сприятливі водно-кліматичні умови для літньої рекреації.

Дністровський каньйон прихистив велику кількість рослин, тварин і птахів. Чимало реліктових, ендемічних і рідкісних рослин занесено до Червоної книги України. У Дністрі живе 40 видів риб, а велика кількість раків свідчить про екологічну чистоту дністровської води.

В межах зони знаходиться багато природних і культурно-історичних пам'яток. Вздовж Дністра розкидані численні історичні та археологічні пам'ятки: в селі Баламутівка Заставнівського району знаходиться печера з наскальними малюнками доби мезоліту; руїни давньоруських міст на Дністрі зберігаються між селами Непоротовим і Ломачинцями Сокирянського району, біля села Перебиківців Хотинського району, в с. Василів Заставнівського району; в Кельменецькому районі в околицях с. Бабин відомо 10 палеолітичних стоянок, в с. Комарів - поселення доби бронзи (ІІІ-ІІ тис. р. до Р. Х.), в с. Ленківці знайдені поселення різних періодів починаючи з палеоліту.

Зона багата сакральними пам'ятками. Місцем паломництва є Свято-Іоанно-Златоустівська церква (1765 р.) і монастир, на території якого є джерело мінеральної води в с. Хрещатик. Рештки печерного монастиря знайдено в с. Василів. Пам'яткою архітектури є Покровська церква та дзвіниця (1791 р.) в с. Репуженці. Біля с. Непоротове знаходиться Галицький печерний монастир ХІІІ-ХХ ст., де природні печери та гроти у вапняках були розширені й пристосовані для культових цілей [10, с.114-116].

До цікавих природних об'єктів туризму й екскурсій насамперед можна віднести численні печери розкидані вздовж Дністра: Скитська, Баламутівська, Дуча, Полякова Дуча, Змієва та ін. В Кельменецькому районі знаходиться унікальний природний об'єкт товтри - гряда вапнякових останців з висотами до 40 метрів над оточуючим платом, що мальовничо нависають над плесом Дністровського водосховища. Мають статус геологічної пам'ятки природи під назвою "Шишкові горби".

Розділ 3. Стан та перспективи розвитку культурно-пізнавального туризму в Чернівецькій області

3.1 Стан розвитку культурно-пізнавального туризму в області