Фізична підготовка у системі тренування юних борців вільного стилю 14-16 років

Сила, швидкість, витривалість, спритність, гнучкість розвиваються безпосередньо під час тренувальних занять боротьбою. Шляхом виконання основних і спеціальних вправ борець розвиває необхідні йому фізичні якості. У той же час, більш повноцінним і успішним вирішенням завдання з розвитку рухових якостей є застосування вправ з інших видів спорту.

Використовуючи широкий спектр засобів загально-розвиваючих вправ, одночасно потрібно мати на увазі, що не всі вони будуть ефективно і повноцінно впливати на розвиток фізичних якостей потрібних борцеві. Через це із всієї різноманітності засобів підготовки потрібно використовувати лише ті, які найбільше забезпечують необхідні для боротьби фізичні якості. Лише за умов правильного співвідношення спеціальних і допоміжних засобів фізичної підготовки з основними вправами боротьби (сутичками) можна домогтися потрібних результатів у розвитку фізичних можливостей.

Як зазначає О. Маркіянов, «зростання фізіометричних показників обумовлені здатністю організму підлітка відповідати зростанням функціональних можливостей на адекватне їх віку фізичне навантаження» [19, с. 131]. Ось чому при роботі над удосконаленням фізичних можливостей борців 14-16 років важливе місце займає правильне дозування вправ. Воно встановлюється в залежності від індивідуальних можливостей і рівня підготовленості; а також з урахуванням характеру вправ і умов, в яких проходить їх виконання.

Темп, амплітуда, вага обтяження повинні збільшуватись поступово, в процесі виконання вправ. В іншому разі це може завдати шкоди організму. Вправи, спрямовані на розвиток фізичних якостей, юний атлет виконує у ранковій розминці, на заняттях з боротьби і на спеціально організованих заняттях [23, с. 71].

У тих спортивних вправах, у яких сила спортсмена прикладається до суперника, маса його тіла впливає на досягнутий результат. Звідци випливає поняття про абсолютну і відносну силу. Абсолютна сила визначається поза залежністю від ваги тіла людини; відносна сила визначається шляхом поділу абсолютної сили на вагу тіла суб'єкта. Тому в боротьбі спортсмени змагаються за певними ваговими категоріями.

Вправи для розвитку фізичних кондицій борців мають регулюватися в залежності від вікових та природних даних спортсменів. Різкі фізичні перенавантаження можуть привести до негативних результатів (травматичних ушкоджень, гриж, порушень діяльності серцево-судинної системи).

Для успіху у поєдинках з вільної боротьби необхідно розвивати фізичні можливості м'язів тих частин тіла, які беруть найбільш активну участь у рухових діях. При цьому необхідно притримуватися наступної методики:

1) використовувати такі фізичні вправи, структура яких близька до техніки виконання рухів обраного виду спорту;

2) велику увагу приділяти розвитку м'язів живота і спини;

3) поєднувати розвиток сили з удосконаленням техніки окремих деталей та обраного виду спорту в цілому, а також з розвитком швидкості, спритності, здібності до розслаблення м'язів;

4) чергувати вправи, що сприяє розвитку різних груп м'язів.

5) регулювати навантаження, міняючи вагу обтяження, величину спротиву, амплітуду і швидкість рухів, кількість і темп повторень, вихідне положення, довжину відпочинку в процесі виконання вправ;

6) для розвитку динамічної сили застосовують обтяження, рівне 40-80% максимальних можливостей спортсмена;

7) для розвитку «вибухової» сили використовують фізичні вправи в основному балістичного характеру, наприклад стрибки без обтяжень і з обтяженнями. Вправи з набивними м'ячами, мішками з піском та інше;

8) суб'єктивною оцінкою достатності повторень кожної фізичної вправи є відчуття місцевої (м'язової) втоми;

9) вправи з максимальним обтяженням повторюються 1-2 рази;

10) відпочивати між окремими серіями повторень необхідно стільки часу, щоб суб'єкт міг виконати кожну наступну вправу достатньо інтенсивно і успішно. Звичайно інтервали відпочинку складають 1-4 хв. Для відпочинку невеликих груп м'язів необхідно менше часу. Між серіями повторень тривалість відпочинку має бути 5-7 хв;

11) відпочивати в перервах між виснажливими вправами потрібно за допомогою повільної ходи;

12) сила м'язів розвивається в значній мірі, якщо вправи виконуються в першій частині занять (безпосередньо після розминки). При цьому спочатку необхідно використовувати вправи з великими обтяженнями, а потім поступово зменшувати їх [27, с. 3-4].

На перших тренувальних заняттях, направлених на фізичний розвиток, необхідно використовувати методи, які призводять до збільшення м'язової маси. При цьому вага обтяження або величина опору повинні бути такими, щоб спортсмен міг виконати рух певною частиною тіла до появи відчуття місцевої втоми 8-10 кратним повторенням в кожній серії, з короткими перервами для відпочинку між серіями. Для кожної частини тіла рекомендується використовувати 3-4 різні фізичні вправи. Отже, загальне число повторень для м'язів однієї частини тіла буде дорівнювати 10-15. Виконання вправ за описаною методикою спонукають припливу крові до працюючих м'язів і швидкому росту їх поперечника.

Традиційно в тижневому циклі кожен день тренування має свою основну спрямованість у вирішенні завдань фізичної підготовки. При цьому ця спрямованість чергується так, щоб день удосконалення швидкісних якостей йшов після дня активного відпочинку і дня роботи з малими або середніми навантаженням.

Цілеспрямована фізична підготовка борця проходить протягом цілого року. Засоби розвитку фізичних якостей розподіляються по-різному, в залежності від періодів і етапів тренування. Загально-розвиваючі вправи переважають у перехідному і у підготовчому періодах тренування. В основному періоді з часом наближення дати змагань їх використання зменшується, а кількість спеціальних і основних вправ збільшується.

У той же час потрібно мати на увазі, що повне виключення загально-розвиваючих вправ на етапі безпосередньої підготовки до змагань веде до зниження рівня фізичної підготовленості борців і негативно впливає на їх спортивний результат [35, с. 9].

Отже, юним борцям необхідно постійно намагатися розвивати всі фізичні якості, підвищувати функціональні можливості організму, приділяти у процесі тренування особливу увагу тому, що недостатньо розвинене. Удосконалення фізичних можливостей повинно здійснюватися у чітко визначеній спрямованості та обсязі.

У системі тренування юних борців вільного стилю з кожним роком велике місце приділяється коловому тренуванню - це система спеціально підібраних фізичних вправ, методичних прийомів для зміцнення здоров'я, гармонійного фізичного розвитку й удосконалення рухових здібностей спортсменів. На заняттях застосування цієї форми дає можливість використовувати максимальну кількість різноманітного інвентарю та обладнання.

З метою вдосконалення техніки окремих рухових дій, покращення рівня фізичної підготовленості розробляються спеціальні комплекси вправ. Загальний перелік вправ залишається сталим протягом усього періоду тренуваннь, змінюється лише величина навантаження. Такі комплекси можна використовувати на будь-якому занятті у вигляді індивідуальних завдань або «колової естафети», що сприяє успішному засвоєнню спортсменами всіх вправ загальної і спеціальної фізичної підготовки.

Головним завданням використання методу колового тренування на заняттях є ефективний розвиток рухових якостей в умовах обмеженого ліміту часу, суворої регламентації і індивідуалізації фізичного навантаження, при цьому розвиток рухових якостей повинен мати тісний зв'язок із засвоєнням спеціальних вправ з вільної боротьби. Тому у комплекси колового тренування включають фізичні вправи, які за своєю структурою найбільш відповідають умінням і навичкам того чи іншого розділу програми тренування. Простота і доступність вправ дозволяє виконувати їх багаторазово й комплексно.

Висновки

1. Для досягнення високих стабільних результатів у боротьбі необхідно бути фізично розвиненим спортсменом, де важко виділити певну фізичну якість як основну у заняттях боротьбою. Будь-яка з них може виявитися вирішальною, адже необхідність проявити ті чи інші якості визначається не лише умовами ведення сутички, технічної і тактичної підготовленості борця, але й у значній мірі діями дуже різних за своїми індивідуальними особливостями суперників.

2. Для успіху у поєдинках з вільної боротьби необхідно розвивати фізичні можливості м'язів тих частин тіла, які беруть найбільш активну участь у рухових діях, та постійно намагатися розвивати всі фізичні якості, підвищувати функціональні можливості організму, приділяти у процесі тренування особливу увагу тому, що недостатньо розвинене. Удосконалення фізичних можливостей повинно здійснюватися у чітко визначеній спрямованості та обсязі.

3. Цілеспрямована фізична підготовка борця проходить протягом цілого року, де її направлність залежить від періодів і етапів тренування. Кожен день тижневого мікроциклу повинен мати свою основну спрямованість у вирішенні завдань фізичної підготовки.

4. Всі якості спортсмена взаємопов'язані між собою - вдосконалення одних сприяє покращенню інших.

5. Результати експерименту підтверджують доцільність використання запропонованого комплексу вправ у тренувальній практиці юних атлетів 14-16 років.

6. Запропонований метод колового тренування ефективний у використанні для розвитку рухових якостей в умовах обмеженого ліміту часу, суворої регламентації і індивідуалізації фізичного навантаження, при цьому розвиток фізичних якостей повинен мати тісний зв'язок із засвоєнням спеціальних вправ з арсеналу вільної боротьби.

Список використаних джерел

1. Алиханов И. Техника и тактика вольной борьбы / И. Алиханов. - М.: Физкультура и спорт, 1986. - 304 с.

2. Аулик И.В. Как определить тренированность спортсмена / И.В. Аулик. - М.: Физкультура и спорт, 1977. - 102 с.

3. Бойко В. Физическая подготовка борцов / В. Бойко, Г. Данько. - К.: Олимпийская литература, 2004. - 223 с.

4. Баквадзе Т., Силовая подготовка борца / Т. Баквадзе, В. Орлов // Спортивная борьба: Ежегодник. - М.: Физкультура и спорт, 1983. - С. 44-47.

5. Верхошанский Ю.В. Программирование и организация тренировочного процесса / Ю.В. Верхошанский. - М.: Физкультура и спорт, 1985. - 176 с.

6. Воробьев А.Н. Тренировка, работоспособность, реабилитация / А.Н. Воробьев. - М.: Физкультура и спорт, 1989. - 272 с.

7. Волков В.М. Спортивный отбор / В.М. Волков, В.П. Филин. - М.: Физкультура и спорт, 1983. - 96 с.

8. Воробьев А.Н. Тяжелоатлетический спорт: Очерки по физиологии и спортивной тренировке / А.Н. Воробьев. - М.: Физкультура и спорт, 1977. - 255 с.

9. Воробьев А.Н. Анатомия силы / А.Н. Воробьев, Ю.К. Сорокин. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 80 с.

10. Головина Л. Физиологическая характеристика борьбы: [методические рекомендации для ФПК] / Л. Головина, М. Игуменов. - М.: ГЦОЛИФК, 1992. - 88 с.

11. Годик М.А. Спортивная метрология: [учебник для институтов физической культуры] / М.А. Годик. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 192 с.

12. Запорожанов В.А. Контроль в спортивной тренировке / В.А. Запорожанов. - К.: Здоров'я, 1988. - 149 с.

13. Ивлев В. Скоростно-силовая подготовка в борьбе / В. Ивлев // Спортивная борьба: Ежегодник. - М.: Физкультура и спорт, 1980. - С. 20-23.

14. Ионов С. Рекомендации по физической подготовке борцов / С. Ионов // Спортивная борьба: Ежегодник. - М.: Физкультура и спорт, 1978. - С. 21-26.

15. Иванов В.В. Комплексный контроль в подготовке спортсменов / В.В. Иванов. - М.: Физкультура и спорт, 1987 - 256 с.

16. Каражанов Б.К. Медико-биологические и психологические особенности спортивной борьбы / Б.К. Каражанов. - Алма-Ата: Каз. ИФК, 1985. - 88 с.

17. Коц Я. Физиологические основы физических (двигательных) качеств / Я. Коц // Спортивная физиология. - М.: Физкультура и спорт, 1986. - С. 53-103.

18. Кузнецов В.В. Силовая подготовка спортсменов высших разрядов / В.В. Кузнецов. - М.: Физкультура и спорт, 1970. - 206 с.

19. Маркиянов О. Соревновательный метод совершенствования технического мастерства юных борцов / О. Маркиянов. - Чебоксары: Из-во Чувашского ун-та, 1992. - 156 с.

20. Малинский И. Функциональная подготовленность борцов: Методические рекомендации / И. Малинский. - К.: Науковий світ, 2001. - 43 с.

21. Мак-Дугалл Д.Д., Уэнгер Г.Э., Грин Г.Д. Физиологическое тестирование спортсмена высокого класса / Мак-Дугалл Д.Д., Уэнгер Г.Э., Грин Г.Д. - К.: Олимпийская литература, 1998. - 432 с.

22. Медведь А. Совершенствование подготовки мастеров спортивной борьбы / А. Медведь, Е. Кочурко. - Минск: Полымя, 1985. - 68 с.

23. Платонов В. Подготовка квалифицированных спортсменов / В. Платонов. - М.: Физкультура и спорт, 1986. - 186 с.

24. Платонов В.Н. Адаптация в спорте / В.Н. Платонов. - К.: Здоров'я, 1988. - 216 с.

25. Преображенский С.А. Вольная борьба / С.А. Преображенский. - М.: Физкультура и спорт, 1979. - 127 с.

26. Сердюк В. Физическая подготовка юных борцов / В. Сердюк, О. Юшков // Спортивная борьба. Ежегодник. - 1978. - С. 36-38.

27. Силова підготовка спортсменів: [методичні рекомендації] / Укладач Т.В. Палагнюк Т.В. - Чернівці: Рута, 2005. - 24 с.

28. Спортивная борьба: [учебник для ин-тов физ. культуры] / Под ред. А.П. Купцова. - М.: Физкультура и спорт, 1978. - 96 с.

29. Туманян Г.С. Методы и формы организации тренировки борцов / Г.С. Туманян. - М.: Физкультура и спорт, 1983. - 20 с

30. Туманян Г.С. Спортивная борьба: отбор и планирование / Г.С. Туманян. - М.: Физкультура и спорт, 1984. - 144 с.

31. Фарфель B.C. Управление движениями в спорте / В.С. Фарфель. - М.: Физкультура и спорт, 1975. - 208 с.

32. Филин В.П. Современные методы исследований в спорте: [учебное пособие] / В.П. Филин, В.Г. Семенов, В.Г. Алабин. - Х.: Основа, 1994. - 132 с.

33. Хартманн Ю. Современная силовая тренировка / Ю. Хартманн, Х. Тюннеманн. - Берлин: Штортферлаг, 1988. - 335 с.

34. Чумаков Е. Физическая подготовка борца / Е. Чумаков. - М.: Физкультура и спорт, 1996. - 106 с.

35. Шандригось В. Швидкісно-силова підготовка борців греко-римського стилю / В. Шандригось, В. Кобилянський. - Тернопіль: ТДПУ, 2004. - 40 с.

36. Шепилов А.А. Выносливость борцов / А.А. Шепилов, В.П. Климин. - М.: Физкультура и спорт, 1979. - 142 с.

Размещено на Allbest.ru