вище кривої часу ходу Х бігуна також на величину t_o виконується побудова другої кривої часу П бігуна;

Інтервал слідування відчепів через вершину горки визначаємо за формулою:

(5.18)

деV_o - швидкість розпуску состава з гірки, приймаємо 1,2 м/с.

l₁, l₂ - відповідні довжини 1-го та 2-го відчепів, приймаємо 14,73 та 13,92 м відповідно.

с.

Перевірка по умові розділення відчепів на розділових елементах.

При наявності резервів інтервалів між відчепами на розділових елементах виникає можливість підвищення швидкості їх розпуска, а відповідно можливість підвищення переробної спроможності гірки. Максимально можлива швидкість розпуска по умові відчеплення на окремому розділовому елементі визначається за формулами:

(5.19)

(5.20)

де , (5.21)

Максимально можлива швидкість розпуска по умові розділення відчепів по окремо взятому елементу дорівнює:

(5.22)

Результати розрахунків наведено в таблиці 5.11.

Таблиця 5.11 Визначення максимально можливої швидкості розпуска

Середньовзважене значення максимальної швидкості розпуску визначається по формулі:

,(5.23)

де V_0max - максимальна швидкість розпуску по умовам розділення відчепів на стрілочних переводах і-ї стрілочної позиції.

Р_і - ймовірність розділення відчепів на і-ій стрілочній позиції, визначається по формулі: Р_і = Р_стр ·К,(5.24)

де Р_стр - ймовірність розділення відчепів по окремій стрілочній зоні.

(5.25)

де n_л , n_п - кількість сортувальних колій на які можливо попасти слідуючи по даному стрілочному переводу ліворуч чи праворуч відповідно.

В стрілочну позицію входять всі стрілочні переводи, що знаходяться приблизно на однаковій відстані від вершини гірки.

Результати розрахунків наведено в таблиці 5.12.

Таблиця 5.12 Визначення максимально можливої швидкості розпуску

Таким чином, V_0max =1,5 м/с.

Середня експлуатаційна швидкість розпуску розраховується за формулою:

, (5.26)

Перевірка можливості переводу стрілок, уповільнювачів та відсутність вагонів у граничних стовпчиків виконано графічно та показала, що гірка забезпечує розпуск составу з резервом інтервалів між відчепами на розділових елементах у межах норми.

6 Розробка технології роботи станції

Технологія роботи з поїздами й нормування тривалості основних технічних операцій

Станція “Д” виконує роботу передвузлової проміжної станції з пропуску вантажних та пасажирських поїздів. Поїзда без зупинки пропускаються по І та ІІ головних коліях. Приміські й місцеві пасажирські поїзда з короткостроковою зупинкою для посадки та висадки пасажирів зупиняються на головних коліях біля пасажирських платформ. Вантажні поїзда з зупинкою для обгону, схрещення або очікування вивільнення маршрута на станцію “П” зупиняються на приймально-відправних коліях - парні на 3, 4 коліях; непарні - на коліях 5, 6.

Технологія обробки поїздів, що надходять у переробку.

При виході поїзда з сусідньої станції ДСП повідомляє працівникам СТЦ, ПТО, ПКО номер поїзда, колію та час прибуття для підготовки до зустрічі поїзда працівникам, що приймають участь в його обробці. У необхідних випадках черговий дає розпорядження щодо закріплення состава.

Передаточні поїзда зі станції Ж, а також збірні поїзда у розформування приймаються на 9 колію.

Обробка состава на колії прибуття складається з таких операцій:

технічне обслуговування вагонів;

комерційний огляд вагонів;

контрольна перевірка состава;

перевірка наявності перевізних документів.

Маршрути порожніх вагонів, що призначення для навантаження щебеню на під'їзній колії кар'єра приймаються на 7 колію.

Технологія обробки состава, що надходить у розформування наведена на рис.6.1. Загальна тривалість обробки передаточного поїзда - 35 хв.



Назва операції	Тривалість, хв	Виконавець
	До прибуття	Після прибуття
Отримання від сусідньої станції повідомлення про відправлення поїзду та інформація про прибуття поїзду, його номер та колію приймання			ДСП
Вихід на колію приймання працівників, які приймають участь в обробці состава			Працівники ПТО, ВОХР, ПКО, оператор техконтори
Списування состава на ходу поїзда у вхідній горловині			Оператор техконтори
Відпущення автогальмів, відчеплення локомотиву		2	Працівники ПТО, локомотивна бригада
Передача документів на поїзд, що прибув до техконтори		3	Ст. оператор і оператор техконтори
Розмітка натурного листа і звіряння документів		13	Приймальник, оператор техконтори
Розмітка комерційних браків в натурному листі і передача до ДСЦ		5	Працівники ПТО
Технічний огляд состава, роз'єднання й підвішування рукавів автогальм		30	Працівники ПТО
Комерційний огляд		30	Працівники ПКО, ВОХР
Загальна тривалість		35

Рис. 6.1 Графік обробки поїзда, що надходить у розформування

Технологія обробки поїздів свого формування.

Обробка состава для відправлення складається з таких операцій:

контрольний технічний та комерційний огляд вагонів;

натурне списування состава;

причеплення поїздного локомотива;

огляд та опробування автогальмів;

вручення перевізних документів локомотивній бригаді;

навішування хвостового сигнала;

відправлення поїзда.

Технологія обробки состава свого формування наведена на рис.6.2. Загальна тривалість обробки поїзда свого формування по відправленню- 40 хв.

Назва операції	Тривалість, хв	Виконавець
	До початку	Після початку обробки
Інформація працівників в ТК, ПТО й КО про колії знаходження поїзду			ДСП
Вихід на колію відправлення працівників, що приймають участь в огляді			Працівники ПТО, ВОХР, ПКО, оператор техконтори, приймальник
Натурна перевірка состава, повернення до ТК		15	Працівники ПТО, локомотивна бригада
Підготовка документів до відправлення та їх передача на локомотив		13	Оператор техконтори
Технічний огляд состава та усунення несправностей		30	Працівники ПТО
Комерційний огляд состава		30	Працівники ПКО, ВОХР, приймальник
Причеплення поїзного локомотива, опробування автогальм, передача документів й відправлення поїзду		10	Локомотивна бригада, працівники ПТО, ПКО, ВОХР, оператор ТК, ДСП
Загальна тривалість		40

Рис. 6.2 Графік обробки поїзда свого формування

Час зайняття маршруту при відправленні поїзду визначаємо за формулою:

,(6.1)

де t_о - час від момента відкриття сигнала до трогання, приймаємо 0,5 хв;

L_вих - відстань, що проходить поїзд від моменту звільнення маршрута (дорівнює сумі довжин горловини відправлення та поїзду);

V_вих - середня швидкість виходу поїзда зі станції з урахуванням розгону, приймаємо 35 км/год.

хв. Приймаємо 3 хв.

Порядок виконання маневрової роботи на станції

Маневрову роботу на станції виконує один локомотив ЧМЕ-3.

Маневровий локомотив виконує розформування й формування передаточних поїздів, причеплення та відчеплення вагонів від збірних поїздів, підборку вагонів по фронтах вантажної роботи, подачу й прибирання вагонів.

Для виконання маневрової роботи по розформуванню составів та підбірки подач на вантажні фронти використовується гірка малої потужності, що має 6 колій.

Технологічний час на розформування составу з гірки Т_р, хв розраховується за формулою:

Т_р=t_з+t_нас+t_роз+t_ос(6.2)

де t_з - тривалість заїзду маневрового локомотива у парк прибуття під состав, хвилин;

t_нас - тривалість насуву состава з парку прибуття на гірку, хвилин;

t_роз - тривалість розпуску состава, хвилин;

t_ос - тривалість осаджування вагонів з боку гірки для ліквідації “вікон” на коліях сортувального парка.

Технологічний час на виконання вище наведених маневрових операцій визначають наступним чином:

Тривалість заїзду маневрового локомотива в непарний парк під состав t_з, хвилин, виконуємо по формулі:

(6.3)

де - довжини напіврейсу відповідно від вершини гірки до упору витяжної колії № 18 та з тупика у парк прибуття під состав, приймаємо відповідно 1163 м та 1309 м;

t_н.р - тривалість зміни напрямку руху маневрового локомотива, хвилин, приймаємо 0,15 хв;

V_з - середня швидкість заїзду, км/год, приймаємо 20 км/год.

хв.

Тривалість насуву состава з парку прибуття на гірку виконуємо по формулі:

(6.4)

де l_нас - відстань від вершини гірки до середньої точки положення граничних стовпчиков парка приймання, м, приймаємо 272 м;

V_нас - середня швидкість насуву состава на сортувальну гірку, приймаємо 1,9 км/год.

хв.

Тривалість розпуску составу t_р, хвилин, розраховуємо за формулою:

(6.5)

де l_в - довжина вагону, м, приймаємо 15 м;

n_c - кількість вагонів у составі, розраховано у п. 2 - 30 вагонів;

V_р - середня швидкість розпуску состава, приймаємо 1,9 км/год.

хв.

Тривалість осаджування вагонів з боку гірки для ліквідації «вікон» на коліях сортувального парку виконуємо за формулою:

, хв(6.6)

де n_c - кількість вагонів у составі, розраховано у п. 2 - 30 вагонів;

хв.

Відповідно до наведених вище розрахунків тривалість розформування состава становить:

Т_р=7,6+8,6+20+1,8 = 38 хв.

Для подальших розрахунків приймаю час на розформування состава 38 хвилин.

Технологію роботи гірки наведено на рис. 6.3.



Назва операції	Тривалість операцій, хвилин
Заїзд	7,6
Насув	8,6
Розпуск	20
Осаджування	1,8
Усього час на розформування	38

Рис. 6.3 Технологічний графік роботи гірки

Порядок обслуговування вантажних фронтів маневровими локомотивами

Подача і прибирання вагонів виконується цілодобово. Після розформування вагони за 1 - 2 рейси подаються до складів, подача повязана з прибиранням вагонів.

Черговість обслуговування вантажних фронтів транспортно-складського комплексу станції: в першу чергу подаються вагони на той вантажний фронт, де вагони знаходяться по тривалості часу найдовше. Цей критерій зберігається послідовно для всіх груп вагонів, які прибули в одному поїзді. При такому алгоритмі досягається загальне скорочення знаходження вагонів на станції.

Скорочення простою вагонів і маневрової роботи досягається, також при використанні для змін вагонів на вантажних фронтах виставочних колій.

Нормування вантажних операцій

Нормування вантажних операцій здійснюється для визначення тривалості знаходження вагонів під вантажними операціями.

Тривалість вантажної операції при механізованому їх виконанні визначається за формулою:

, (6.7)

де m_под - кількість вагонів в подачі;

- кількість вантажу в вагоні, т;

Z_i - кількість вантажно-розвантажувальних машин, яку раціонально використати для виконання вантажно-розвантажувальних робіт (з врахуванням зони безпечної роботи вантажно-розвантажувальних машин);

П _{екс і} - експлуатаційна продуктивність вантажно-розвантажувальних машин;

Тривалість розвантаження вагонів з навальними вантажами на підвищеній колії розраховується за формулою:

Т_роз = m_под·(t _вл + t _ов + t _зл ) + t_пк , год(6.8.)

Визначення тривалості вантажних операцій виконуємо в таблиці 6.1 (при цьому під значенням Q_под приймаємо загальну вагу вантажів в кожній подачі вагонів).

Таблиця 6.1 Розрахунок тривалості вантажних операцій

Найменування складу	Загальна кількість ВРМ	Обслуг вагон	Раціональна кількість ВРМ	Пекс (т/год)	для прибуваючих вантажів	для відправляємих вантажів
					g i (т/ваг)	m под. (ваг)	Q под. (т)	t в	g i (т/ваг)	m под. (ваг)	Q под. (т)	t в
								год	хв				год	хв
Критий склад (дрібні відправки. тшв)	6	3	6	9,71	13	3	39	0,72	43	13	3	39	0,72	43
	6	3	6	9,71	13	5	65	1,17	70	13	5	65	1,17	70
	6	3	2	9,71	13	1	13	0,72	43	13	1	13	0,72	43
	6	3	4	15,43	38	2	76	1,28	77	38	2	76	1,28	77
	6	3	4	15,43					0	13	2	26	0,47	28
Зубчата крита рампа (тшв)	2	1	2	15,43	38	2	76	2,5	151	38	2	76	2,5	151
	2	1	2	15,43	38	1	38	1,3	77	38	1	38	1,3	77
Площадка 3. 5 т конт.	2	2	2	23,86	40	2	80	1,73	104	40	2	80	1,73	104
	2	2	2	23,86	40	2	80	1,73	104	40	2	80	1,73	104
Площадка для довго-мірних та великовагових (довгомір)	2	4	1	71,43	13,4	3	67	0,61	37	13,4	3	40,2	0,61	37
		4	1	71,43	13,4	2	68	0,43	26
	2	4	1	71,43	13,4	3	69	0,61	37
		4	1	71,43	13,4	3	134	0,61	37
		4	1	71,43	13,4	4	135	0,80	48
	2	8	1	71,43	13,4	4	53,6	0,80	48
	2	4	1	71,43	13,4	3	54,6	0,61	37
		4	1	71,43	13,4	3	55,6	0,61	37
		4	1	71,43	13,4	3	120,6	0,61	37
Площадка для довго-мірних та великовагових (крупнотон контейнер)	2	4	1	23,86	20,2	3	182,16	2,6	156	20,24	3	60,72	2,6	156
		4	1	23,86	20,2	3	182,16	2,6	156	20,24	1	20,24	0,9	54
		4	1	23,86	20,2	3	182,16	2,6	156
	2	4	1	23,86	20,2	2	40,48	1,7	105
Площадка для довго-мірних, великовагов (великовагові)	2	4	1	71,43	40	3	120	1,7	104	40	3	120	1,7	104
	2	4	1	71,43	30	3	90	1,3	79	30	2	60	0,9	53
Площадка для довго-мірних та великовагових (лісові)	2	4	1	50,29	44	3	132	2,7	160
Підвищена колія (вугілля)	1	2	2	55,14	74	2	148	3,1	185

Таким чином, при механізації вантажно-розвантажувальних робіт та раціональності використання вантажно-розвантажувальних машин загальний час на виконання вантажно-розвантажувальних робіт складає: критий склад (вивантаження 3 год 54 хв, навантаження 4 год 22 хв), зубчата крита рампа (вивантаження 3 год 48 хв, навантаження 3 год 48 хв), площадка середньотоннажних контейнерів (вивантаження 3 год 27 хв, навантаження 3 год 27 хв), площадка для довгомірних та великовагових вантажів з врахуванням одночасного виконання вантажно-розвантажувальних робіт двома кранами на двох фронтах (вивантаження 15 год 23 хв, навантаження 6 год 44 хв), підвищена колія (вивантаження 3 год 05 хв).

Графіки виконання технологічних операцій з вантажної і комерційної роботи

Складання технологічних графіків необхідно для оцінки тривалості виконання операцій з прийому вантажів і завантаження їх в вагони на станції відправлення (розвантаження вагонів і видачі вантажів на станції призначення). При цьому, крім тривалості безпосередньо вантажних операцій, встановлюється послідовність і тривалість причетних до них комерційних операцій.

Тривалість завантаження та розвантаження вагонів визначається за формулою (6.5) з врахуванням умови, що графіки складаються для 1 вагону з визначеним вантажем в масштабі часу.

Тривалість завантаження (розвантаження) автомобілів заданим вантажем визначається за формулою:

, год(6.9)

де, g₀ - вантажопідйомність автомобіля, т;

? - коефіціент використання вантажопідйомності автомобіля (для дрібних відправок - 0,5; для великовагових - 0,6; для тарно-штучних вантажів - 0,7; для контейнерів та навальних вантажів - 1,0).

При прийомі вантажів на місцях загального користування вантажні і комерційні операції по їх відправленню виконуєть у такій послідовності.

Відправник заповнює перевізний документ та здає його у товарну контору, де перевіряється правильність завпонення перевізного документу, наявність у плані перевезень, дію заборони навантаження на станцію призначення та відкрита ця станція для операцій з вантажем, що предявляється до перевезення. Товарний касир після перевірки передає накладну начальнику станції або завідуючому товарної контори для отримання дозволу (візи) на навантаження.

В день, зазначений у накладній, відправник ввозить вантаж на вантажний район станції й предявляє прийомосдавальнику разом з перевізним документом. Прийомосдавальник перевіряє правльність визначення загальної маси тарних та штучних вантажів в відправці та відповідність її масі, зазначеної у накладній; зважує вантаж; записує в Книгу прийому вантажу до відправлення (чим відкриває матеріальний облік вантажу на складі).

Про підхід поїздів і вантажів станція отримує разом із змінним завданням попередню (за 12 годин) інформацію з інформаційного бюро дирекції залізничних перевезень і точну, що передається у вигляді телеграм-натурних листів інформаційними центрами сусідніх розпорядних станцій через кожні 2-3 години. На підставі попередньої інформапції про вагони, що надходять під вивантаження, станція своєчасно готує фронти вивантаження, а по точним данним про рід та кількість вантажу, часу їх прибуття та отримувачах - готується до їх вивантаженню та вивозу.

На станції Д перевізні документи на відправки, що прибули до розформування надходять до технічної контори, де їх записують у Книгу здачі перевізних документів, а на вагонні листи та дорожні відомості накладають календарний штемпель з зазначенням номера поїзду, дати та часу його прибуття.

Накладні та дорожні відомості на вантажу, що прибули під вивантаження, передають у товарну контору, а вагонні листи - прийомосдавальникам на вантажний район або на підїзні колії вантажоотримувачів.

В товарній конторі документи записують у Книгу прибуття вантажів та надають їм порядковий номер. При цьому зазначають дату прибуття відправки, номер вагону й накладної, станцію та залізницю відправлення. Товарна контора повідомляє вантажоотримувача про прибуття вантажу в день прибуття або не пізніше 12 годин наступного дня.

На вантажному районі станції Д по даним вагонних листів приймосдавальник попередньо записує вантажі у Книгу вивантаження (початок матеріального обліку на складі). До початку вивантаження від оглядає вагон у комерційному відношення, звіряє відповідність номеру вагона та справність пломбувальних пристроїв. Вивантаження вагонів здійснюється під керівництвом приймосдавальника. При вивантаженні перевіряють відповідність даних вагонного листа з натурою. Час подачі вагона під вивантаження, його закінчення та місце кожної відправки прийомосдавальник зазначає у вагонному листі, який потім передає до товарної контори, де у накладній та дорожній відомості роблять запис про місце зберігання вантажу та накладають календарний штемпель про час вивантаження.

При вивантаженні вагонів на місцях незагального користування прийомосдавальник перевіряє наявність та справність пломбувальних пристроїв на вагонах та одночасно здає вагони отримувачу. Здача підтверджується розпискою сторін, що здають та приймають і памятці прийомоздавальника. Прийомосдавальник станції має бути присутнім при вивантаженні, якщо необхідна перевірка кількості та стану вантажів.

Станція призначення перевіряє масу, кількість місць та стан вантажу, що завантажено засобами відправника у вагонах, що надійшли з комерційними несправностями. Обовязково перевіряється маса, кількість місць і стан вантажу у випадку завантаження засобами залізниці.

Тривалість комерційного огляду составів по прибутті та відправленню наведено на рис. 6.4 та 6.5 відповідно.



Назва операції	Тривалість, хв	Виконавець
	До прибуття	Після прибуття
Отримання інформації і вихід працівників на колію прийому			Прийомоздавальник
Огляд поїзду в русі (з вишки, з землі, з використанням ПТУ)			Приймальник, прийомоздавальник
Сповіщення прийомосдавальників про номери вагонів з комерційними несправностями			Приймальник
Прохід до составу			Прийомоздавальник
Відчеплення локомотиву, відгородження поїзду			Працівники ПКО, локомотивна бригада
Комерційний огляд, розмітка вагонів		15	Прийомоздавальник
Усунення комерційних несправностей		15
Повідомлення про виявлення комерційних несправностей
Повідомлення про закінчення огляду
Уточнення відомостей по документах, оформлення актів загальної форми		6	Прийомоздавальник (оператор)
Пересилка актів загальної форми в СТЦ та вкладення їх до перевізних документів		4	Оператор СТЦ
Оформлення записів в Книзі ГУ-98		3	Старший прийомоздавальник
Загальна тривалість комерційного огляду		15

Рис.6.4 Графік комерційного огляду поїздів по прибутті



Назва операції	Тривалість, хв	Виконавець
	До прибуття	Після прибуття
Отримання інформації і вихід працівників на колію			Прийомоздавальник
Попередній огляд поїзду в русі
Огородження составу, технічне обслуговування		2	Приймальник
Комерційний огляд шляхом проходу по составу		20	Прийомоздавальник
Усунення комерційних несправностей		15
Повідомлення про характер комерційних несправностей та їх усунення		1 1 1
Повідомлення про закінчення комерційного огляду		1
Уточнення відомостей по документах, оформлення актів загальної форми		1 1 6	Старший прийомоздавальник (оператор)
Пересилка актів загальної форми в СТЦ та вкладення їх до перевізних документів		4	Оператор СТЦ
Оформлення записів в Книзі ГУ-98		3	Старший прийомоздавальник
Зняття огородження, причеплення локомотива, опробування автогальмів, отримання вантажних документів та відправлення поїзда		10	Працівники ПТО, локомотивна бригада, ДСП
Загальна тривалість комерційного огляду		22

Рис.6.5 Графік комерційного огляду поїздів по відправленню

Розрахунок тривалості завантаження (розвантаження) автомобілів заданими вантажами визначаємо по формулі 6.5 та наведено в таблиці 6.2. параметри автомобілів наведено відповідно до [2].

Таблиця 6.2 Розрахунок тривалості завантаження (розвантаження) автомобілів

Назва вантажів	Пекс	g0 , т	?	tпк , год	tз (в)
					год	хв
Дрібні відправки	9,71	5	0,5	0,08	0,34	20
Тарно-штучні вантажі	15,43	5	0,7	0,08	0,31	18
Середньотоннажні контейнери	23,86	5	1,0	0,08	0,29	17
Великовагові вантажі	71,43	9	0,6	0,08	0,16	9
Довгомірні вантажі	71,43	9	0,6	0,08	0,16	9
Лісові вантажі	50,29	7	0,6	0,08	0,16	10
Крупнотоннажні контейнери	23,86	7	1,0	0,08	0,37	22
Вугілля	55,14	7	1,0	0,08	0,21	12

Перероблювальна спроможність вантажних фронтів

Перероблювальна спроможність складів або вантажних фронтів - це кількість вантажів (вагонів), які можуть бути перевантажені на протязі зміни, дорби або іншого терміну. Ця спроможність обмежується засобами виконання вантажних місць і місткістю складів.

Перероблювальна спроможність вантажного фронту по засобах механізації робіт визначається за формулою:

, т/добу(6.10)

де N_вф - місткість вантажного фронту в вагонах;

g_i - середня кількість вантажу в одному вагоні, т;

t_пу - тривалість маневрової роботи по зміні вагонів на вантажному фронті, год (приймається 0,5 год);

t_в - середня тривалість вантажної операції, год;

Т_р(доб) - тривалість роботи вантажного фронту на протязі доби за винятком часу на перерви та подачу-прибирання вагонів, год (18,5 год);

Середня тривалість вантажної операції визначається за формулою:

, год(6.11)

де N_доб - добова переробка завданого вантажу, ваг (приймається рівною сумарній кількості вагонів, що прибувають та відправляються зі склада за добу);

К_оп - коефіціент, який враховує тип операцій (при подвоєних операціях - 2; при одиничних - 1);

Х - кількість подавань-прибирань вагонів до вантажного фронту.

Таблиця 6.3 Розрахунок перероблювальної спроможності вантажних фронтів по засобах механізації

Склад	Nдоб	Коп	Х	П екс	Z	tв	Lвф	Lв	N	g i	t пу	Т р (доб)	П мех
Дрібні	20	1,8	3	9,71	5	3,21	144	15	9	13	0,08	18,5	657,27
Тар-штучні	5	1,7	1	15,43	1	20,93	144	15	9	38	0,08	18,5	301,10
Всього критий склад	25	1,8	4	12,57	6	5,62	144	15	9	25,5	0,08	18,5	744,44
Контейнери 3-, 5- тонні	8	2	2	23,86	2	6,71	120	15	8	40	0,08	18,5	872,41
Великовагові платформи	3	1	1	71,43	0,9	1,40	160	15	10	30	0,08	18,5	3750,07
Великовагові напіввагони	8	1,6	1	71,43	0,9	7,96	160	15	10	40	0,08	18,5	919,91
Довгомірні	31	1,1	4	71,43	1,1	1,45	160	15	10	13,4	0,08	18,5	1616,17
Лісові	3	1	1	50,29	0,5	5,25	160	15	10	44	0,08	18,5	1527,33
Крупн конт	15	1,4	2	23,86	2,9	3,07	160	15	10	20,24	0,08	18,5	1188,18
Всього довгом великов	60	1,3	9	57,69	2	1,63	160	15	10	29,5	0,08	18,5	3203,69
Тар-штучні	6	2	2	15,43	2	7,39	30	15	2	38	0,08	18,5	188,26

Перероблювальна спроможність вантажного фронту за місткістю визначається за формулою:

, т/добу(6.12)

Результати розрахунків наведено в таблиці 6.4

Таблиця 6.4 Визначення перероблювальної спроможності вантажного фронту за місткістю

Склад	а	К пр	К с	Р п	?Т зб	?F скл	Т зб/ F скл	П міст, т/добу
Дрібні	0	2	0,5	0,4	4,5	3456	768,0	153,6
Тар-штучні	0,1	1,7	0,59	0,85	3,5	3456	987,4	548,57
Всього критий склад ангарного типу	0,1	3,7	1,09	1,25	8	3456	432,0	652,94
Контейнери	0,1	1,9	0,53	0,5	3	1920	640,0	187,13
Всього площадка переробки 3 і 5 т контейнерів	0,1	1,9	0,53	0,5	3	1920	640,0	187,13
Великовагові	0,1	1,6	0,63	0,9	3,5	1920	548,6	342,86
Довгомірні	0	1,5	0,67	1,1	5,5	1920	349,1	256
Лісові	0	1,5	0,67	1,1	5,5	1920	349,1	256
Крупнот конт	0,1	1,9	0,53	0,5	3	1920	640,0	187,13
Всього площадка переробки довгомірних і великовагових	0,2	6,5	2,48	3,6	17,5	5120	292,6	3271,2
Кол. техніка	0	1,9	0,53	0,5	3	258	86,0	22,63
Всього відкрита торцева платформа	0	1,9	0,53	0,5	3	258	86,0	22,63
Тар-штучні	0,1	1,7	0,59	0,85	3,5	602	172,0	95,56
Всього зубчата крита рампа	0,1	1,7	0,59	0,85	3,5	602	172,0	95,56

Як видно, перероблювальна спроможність вантажних фронтів відповідає обсягу вантажів, що прибуває та відправляється за станції “Д” у повному обсязі.

7 Організація взаємодії станції і під'їзної колії кар'єра

Організація передачі вагонів і обслуговування підїзної колії карєра

Взаємовідносини станції з карєром визначено в Єдиному технологічному процесі роботи підїзної колії карєру та станції (ЄТП). Єдиний технологічний процес роботи під?їзної колії та станції примикання розробляється для під?їзних колій, що належать підприємствам та обслуговуються їх локомотивами, а також, для під?їзних колій, які обслуговуються локомотивами залізниці та мають середньодобовий вантажообіг понад 100 вагонів.

При організації роботи, передачі вагонів та вантажів підїзні коліїї карєру обслуговуються двома власними локомотивами карєру, які після виконання операцій по прийому вагонів та вантажів забирають їх на карєр, виконують з ними всі види маневрової роботи по забезпеченню технології виробництва і виставляють на станцію готові состави або групи вагонів з попереднім документальним оформленням.

Операції по прийому-передачі вагонів і вантажів і документальне оформлення акту між представниками станції і підїзних колій виконуються з маршрутними поїздами паралельно з виконанням операцій по технічному і комерційному огляду.

Операції по прийму та здачі вагонів на підїзну колію здійснюється на 7 колії станції. В приймально-здаточних операціях приймають участь прийомоздавальник станції і прийомоздавальник підїзної колії. Вони здійснюють комерційний огляд составу. В процесі огляду складається натурний лист в двох примірниках. Після закінчення огляду представники двох сторін підписують натурний лист із зазначенням дати, часу приймання й здавання вагонів. Один примірник натурного листа передається до вантажної каси для складання відомості подачі та забирання вагонів, другий передається на підїзну колію. Зарахування вагонів на простій та зняття їх з простою підїзної колії здійснюється з моменту закінчення приймально-здаточних операцій.

Розмір одночасної подачі вагонів на під?їзну колію визначається ємністю передаточних колій та типом локомотива. Інтервал між подачами повинен забезпечити непреривність виконання вантажних операцій. Мінімальний інтервал визначаємо за формулою:

I_min=t_ПЗ+ t_у (7.1)

де t_ПЗ - тривалість приймально-здавальних операцій;

t_у - тривалість прибирання вагонів з під?їзної колії.

На приймально-здаточні операції, згідно Правил перевезень вантажів, виділяється по одній хвилині на вагон, але не більше 30 хв на всю групу, що подається одночасно.

Imin=30+8=38 хв.

0.3. Оперативне планування й керівництво маневровою роботою на під?їзній колії кар?єра. Контроль та аналіз її роботи.

Щодобово начальник станції та начальник транспортного цеху кар?єра в установлений час проводять спільні наради, на яких планують роботу на добу.

Добовий обсяг вантажної роботи та під?їзної колії передбачає такі дані:

розміри навантаження та вивантаження у вагонах та тоннах в цілому по станції та на під?їзній колії;

кількість та час початку й закінчення навантаження маршрутів, їх призначення та порядок забезпечення порожніми вагонами;

розміри виконання подвійних операцій;

регулювальне завдання на здачу порожніх вагонів.

На підставі добового плана роботи, положення на станції та під?їзній колії складається змінний план роботи під?їзної колії, який вміщує в себе:

завдання на навантаження із зазначенням кількості вагонів по кожному вантажному фронту, терміну подачі вагонів та закінчення навантаження, порядка забезпечення навантаження порожняком;

завдання на вивантаження із зазначенням кількості вагонів по кожному пункту, терміну подачі вагонів та закінчення вивантаження;

організацію відправницьких маршрутів із зазначенням станцій призначення для кожного маршрута, кількості та термінів подачі вагонів, закінчення навантаження, формування та здачі на станцію примикання;

розміри прийому та відправлення передаточних поїздів з зазначенням часу прибуття та відправлення кожного поїзду.

Оперативне планування і керівництво маневровою роботою на підїзній колії карєру виконує змінний майстер транспортного цеху карєру. Змінний майстер при вступі на чергування та отриманні плану роботи на зміну знайомиться з наявністю вагонів на коліях станції призначенням на карєр, з наявністю вагонів на вантажних пунктах, фронтах навантаження, положенням на вантажно-розвантажувальних фронтах, наявності на місцях працівників й готовністю засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт. Керуючись даними інформації про підхід порожніх напіввагонів та вантажів, положенням на вантажно-розвантажувальних фронтах та відомостями про хід виконання вантажних операцій, змінний майстер планує маневрову роботу так, щоб забезпечити своєчасну подачу й забирання вагонів, безперервність роботи пунктів навантаження, не допускати міжопераційних простоїв вагонів та засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт. В процесі роботи він контролює хід виконання вантажних операцій на вантажно-розвантажувальних пунктах, своєчасність виконання маневрових операцій, узгоджує свою роботу з черговим по станції «Д».

Рухом маневрового локомотива безпосередньо керує складач поїздів, він же відповідає за правильне виконання маневрів, безпеки руху, збереженність рухомого складу й вантажу.

Складач організує маневри так, щоб точно та своєчасно виконати завдання, отримане від старшого майстра трапсортного цеху. Перед початком маневрів складач поїздів знайомить локомотивну бригаду з завданням на маневрову роботу, яку необхідно виконати та способи її виконання. Подача й забирання вагонів з підїзної колії та на підїзну колію здійснюється локомотивами вітковласника поїзним порядком згідно ТРА станції «Д».

Для станції та під?їзної колії ЄТП встановлюється порядок виконання роботи за зміну та за добу. Аналіз роботи за зміну на станції проводиться начальником станції, на під?їзній колії - начальником транспортного цеху. Аналіз роботи за добу виконується спільно керіниками обох сторін. При аналізі розглядаються такі питання:

результати виконання роботи під?їзної колії та станції примикання, виконання завдання по навантаженню вагонів й маршрутів в загалі та по призначенням;

забезпечення порядку виконання операцій та норм, встановлених ЄТП;

впровадження передових прийомів роботи на станції та під?їзній колії, ефективність їх застосування;

забезпечення безпеки руху поїзної та маневрової роботи, збереженності рухомого складу та вантажів.

У результаті проведення аналізів намічаються організаційно-технічні заходи по усуненню недоліків та поліпшенню технології роботи станції й кар?єра.

Організація єдиних змін

Організація єдиних змін є однією з найважливіших форм забезпечення роботи з єдиної технології. З цією метою на станції “Д” та під?їзній колії кар?єру створені єдині зміни, які мають постійний склад працівників під головуванням чергового по станції.

Єдині зміни всю свою діяльність будують на основі загального плана роботи станції й транспортного цеху кар?єра. Склад єдиних змін наведено у таблиці 7.1

Таблиця 7.1 Перелік посадових осіб станції і кар'єра, що входять у єдині зміни

По станції	По транспорному цеху кар?єра
Черговий по станції	Змінний майстер
Складацька та локомотивна бригади	Складацька та локомотивна бригади
Оглядачі вагонів	Машиністи навантажувальних конвейерів засипки вагонів
Черговий по коліям	Прийомоздавальники
Прийомоздавальники	Старший прийомоздавальник
Товарний касир й комерційний конторщик	Машиністи екскаваторів
Оператор техконтори	Стрілочники
Сигналісти

Організація вантажної роботи на кар?єрі

Організація вантажної та комерційної роботи на підїзній колії забезпечує максимальне прискорення обороту вагонів, ритмічність вантажної роботи протягом доби, повне використання вантажопідйомності або місткості вагона, збереженність вагонів і вантажів при забезпеченні повної безпеки руху. Це досягнуто:

найбільш ефективним використанням засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт і правильної розстановки робочої сили;

завчасною підготовкою вагонів і вантажів до навантаження або вивантаження;

суміщенням вантажних і комерційних операцій;

чітким порядком оформлення вантажних документів, що передбачають усунення затримки на складання або пересилання документів;

широким впровадженням передових методів роботи, повязаних з виконанням вантажних і комерційних операцій.

Вантажна та комерційна робота на підїзній колії виконується цілодобово. Вантажно-розвантажувальними роботами на підїзній колії керує змінний майстер транспортного цеху. На підставі отриманої інформації про підхід вагонів та вантажів від завчасно забезпечує підготовку вантажно-розвантажувальних механізмів й інвентаря, робочою силою, вантажних фронтів. Протягом зміни забезпечує ритмичну й безперебійну роботу транспортного цеху. Він постійно інформує чергового по станції про хід навантаження та вивантаження, про наявність готових вагонів до відправлення.

Підготовчо-заключні операції при навантаженні й вивантаженні (огляд вагонів, підготовка до навантаження та т.і.) організуються таким чином, щоб простій вагонів, повязаний з цими операціями був мінімальний.

8 Дослідження технічного забезпечення та технології навантажування відправницьких маршрутів на станції

На під'їзній колії кар'єра працюють одні 150 тонні вагонні ваги на 1 колії, через які взважуються навантажені відправницькі маршрути з щебенем. Зазначені вагонні ваги розташовані на під'їзній колії таким чином, що при взважуванні вагонів має місце занятість вхідної горловини на під'їзну колію. Тобто при взважуванні вагонів стає неможливим подача, прибирання вагонів та слідування локомотивів з під'їзної колії кар'єра та у зворотньому напрямку. Для вирішення цієї проблеми можливо розглянути два варіанти технічного забезпечення навантаження відправницьких маршрутів під'їзної колії кар'єра: з відновленням вагів на 3 колії та з продовженням вагової колії (прокладенням тупикової колії №5 з стрілочним переводом №11).

Для проведення об'єктивного аналізу у дипломному проекті розглянуто три варіанти навантаження маршрутів щебеню з різними засобами технічного забезпечення:

при роботі одних 150 тонних вагонних вагів на 1 колії кар'єра (існуючий варіант);

при роботі двох 150 тонних вагонних вагів на 1 та 3 коліях кар'єра (з відновленням вагів на 3 колії кар'єра);

при роботі одних 150 тонних вагонних вагів на 1 колії кар'єру та при наявності тупикової колії №5 (з прокладенням колії №5 з стрілочним переводом №11).

Для проведення порівняльного аналізу варіантів та визначення доцільності їх впровадження застосовуємо метод мережевого планування та управління (МПУ).

Мереже планування та управління є одним з ефективних методів організації складних комплексів взаємопов'язаних робіт. В основі МПУ лежить мережевий графік - модель виробничого процесу в вигляді мережі, тобто фігури, яка складається з вершин та ребер. Вершини - події, що визначають можливість початку чи закінчення різноманітних робіт, а ребра - технологічні операції (роботи), що складають процес.

Позначення події зображено на рис. 8.1

i

T_Ei T_Li

k

Рис. 8.1 Зображення події

У верхньому секторі події записують номер події i; ва лівому та правому секторах відповідно найбільш ранній можливий T_Ei та найбільш пізній допустимий строк T_Li здійснення події; в нижньому секторі - номер попередньої події k.

Для складання мережевого графіка визначаємо час на виконання маневрових операцій на кар'єрі при навантаження маршруту.

За формулою 8.1 визначаємо час, необхідний на прямування локомотива з вагонами на визначену відстань

t=a+b·m (8.1)

де a, b - нормативи часу на полурейси перестановки, які залежать від відстані;

m - кількість вагонів, що прямують з локомотивом.

Результати розрахунків часу на основні маневрові пересування наведено у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 Тривалість маневрових пересувань на кар'єрі

№ пп	Найменування маневрової операції	Відстань, L, м	Кількість вагонів	а	b	t=a+bm
1	Заїзд локомотива на колію станції	310	0	1,1	0,038	1,10
2	Подача 47 вагонів на 4 колію кар'єра	1350	47	2,72	0,086	6,76
3	Виїзд локомотива з 18 ваг за стр 2 на 12 колію	380	18	1,21	0,042	1,97
4	Виїзд локомотива за стр 13	50	0	0,56	0,014	0,56
5	Заїзд локомотива на 4 колію	100	0	0,72	0,022	0,72
6	Виїзд локомотива з 18 ваг за стр 1 з 4 колії	380	18	1,21	0,042	1,97
7	Осаджування 18 ваг на 3 колію з 12 колії	350	18	1,21	0,042	1,97
8	Осаджування 18 ваг на 2 колію із-за стр 1	160	18	0,9	0,03	1,44
9	Витягування 18 ваг за стр 7	542	18	1,56	0,054	2,53
10	Осаджування 18 ваг на 1 колію	170	18	0,9	0,03	1,44
11	Прямування на станцію 18 ваг з 1 колії	1430	18	2,89	0,09	4,51
12	Прямування локомотива зі станції до стр 7	1220	0	2,56	0,082	2,56
13	Прямування локомотива за стр 7 на 4 колію	580	0	1,56	0,054	1,56
14	Витягування 18 ваг за стр 6 на 11 колію	250	18	1	0,034	1,61
15	Осаджування 18 ваг на 2 колію з 11 колії	300	18	1,1	0,038	1,78
16	Осаджування 18 ваг на 1 колію з 2 колії	70	18	0,64	0,018	0,96
17	Витягування 18 вагонів за стр. 19	320	18	1,1	0,038	1,78
18	Прямування на станцію 18 ваг з 3 колії	1430	18	2,89	0,09	4,51
19	Витягування на 12 колію за стр 12 11 ваг	250	11	1	0,034	1,37
20	Осаджування 11 ваг на 3 колію	350	11	1,21	0,042	1,67
21	Осаджування 11 ваг на 2 колію	300	11	1,1	0,038	1,52
22	Осаджування 11 ваг на 1 колію	70	11	0,64	0,018	0,84
23	Витягування 11 ваг за стр 20	250	11	1	0,034	1,37
24	Прямування 11 ваг на станцію з 1 колії	1430	11	2,89	0,09	3,88
25	Прямування 11 ваг на станцію з 3 колії	1400	11	2,72	0,086	3,67
26	Подача на ваги 2 11 вагонів з-під бункера 2	50	11	0,56	0,014	0,71
27	Подача на ваги 2 18 вагонів з-під бункера 2	50	18	0,56	0,014	0,81
28	Прямування локомотива з 3 колії на 4	320	0	1,1	0,038	1,10

Норми часу на виконання маневрових операцій визначаємо відповідно до вимог, викладених у розділі 12 Правил перевезень вантажів та відповідно до технології виконання маневрових операцій на кар'єрі.

Розроблені та визначені норми часу на виконання маневрових операцій по навантаженню 47 вагонів щебеню наведено у таблиці 8.2.

Таблиця 8.2 Норми часу на виконання маневрових операцій

№ пп	Найменування операцій	Відстань м	Кількість вагонів	Тривалість, хв
1	2	3	4	5
1	Подача 47 вагонів зі станції на 4 колію кар'єра	9 хв
	1.1 Заїзд локомотива кар'єра на 7 колію станції	310	-	1,1
	1.2 Причеплення локомотива до состава	-	-	0,2
	1.3 Подача 47 вагонів на 4 колію кар'єра	1350	47	6,8
2	Відчеплення та витягування 18 вагонів на витяжну колію (12) на 2 бункер	6 хв
	2.1 Прохід складача	-	-	2,52
	2.2 Відчеплення 18 вагонів	-	-	0,6
	2.3 Укладка гальмового башмака	-	-	0,04
	2.4 Виїзд за стр 2 на витяжку колію 12	380	18	2
3	Заїзд, відчеплення та витягування 18 ваг за стрілку 1 призначенням на 1 бункер	10 хв
	3.1 Переведення стрілки 13	-	-	1
	3.2 Виїзд локомотива за стр 13	50	-	0,56
	3.3 Переведення стр 13	-	-	1
	3.4 Заїзд локомотива на 4 колію	100	-	0,72
	3.5 Причеплення до состава	-	-	0,2
	3.6 Прохід складача	-	-	2,52
	3.7 Відчеплення 18 ваг	-	-	0,6
	3.8 Укладка гальмового башмака	-	-	0,04
	3.9 Виїзд за стр 1	380	18	2
4	Подача під навантаження, навантаження 18 ваг під 2 бункером	21 хв
	4.1 Подача 18 ваг із-за стр 1 на колію 3 під бункер 2 - 3 хв.
	4.1.1 Переведення стрілки 12	-	-	1
	4.1.2 Осаджування 18 ваг на 2 колію	350	18	2
	4.2 Навантаження під бункером 1 18 вагонів - 18 хв.
5	Подача під навантаження, навантаження 18 ваг під 1 бункером	30 хв
	5.1 Переведення стрілок 7, 9	-	-	2
	5.2 Осаджування вагонів на 2 колію	160	18	1,5
	5.3 Навантаження 18 ваг під 1 бункером	-	-	26
6	Подача на 1 ваги та взважування 18 ваг з під 1 бункера	34 хв
	6.1 Витягування 18 ваг за стр 7	542	18	2,6
	6.2 Переведення стрілки 7	-	-	0,6
	6.3 Осаджування вагонів на 1 колію	170	18	1,5
	6.4 Взважування 18 вагонів	-	18	29
7	Прибирання на станцію 18 ваг з під 1 бункера з вагової 1 колії	8 хв
	7.1 Прямування на станцію	1430	18	5
	7.2 Укладка гальмового башмака	-	-	0,04
	7.3 Прохід складача	-	-	1,52
	7.4 Відчеплення локомотива	-	-	0,6
8	Подача на 1 ваги та взважування 18 ваг з під 2 бункера	38 хв
	8.1 Витягування вагонів за стр 6 на 11 колію	250	18	1,7
	8.2 Переведення стр 6, 10	-	-	2
	8.3 Осаджування 18 ваг на 2 колію	300	18	1,8
	8.4 Переведення стрілок 19, 17	-	-	2
	8.5 Осаждування 18 ваг на 1 колію	70	18	1
	8.6 Взважування 18 ваг	-	18	29
9	Повернення локомотива зі станції	6 хв
	9.1 Прямування локомотива зі станції до стр 7	1220	-	2,6
	9.2 Переведення стр 7	-	-	1
	9.3 Прямування локомотива за стр 7	580	-	1,6
10	Прибирання на станцію 18 ваг з вагової 1 колії	11 хв
	10.1 Витягування 18 ваг за стр 19	320	18	1,8
	10.2 Переведення стрілок 9, 19	-	-	2
	10.3 Прямування на станцію	1430	18	4,6
	10.4 Укладка гальмового башмака	-	-	0,04
	10.5 Прохід складача	-	-	1,52
	10.6 Відчеплення локомотива	-	-	0,6
11	Подача 11 ваг під 2 бункер на 3 колію, навантаження вагонів	17 хв
	11.1 Переведення стр 8, 12	-	-	2
	11.2 Причеплення локомотива	-	-	0,6
	11.3 Витягування на 12 колію за стр 2	250	11	1,5
	11.4 Переведення стр 12	-	-	1
	11.5 Осаджування 11 ваг на 3 колію під 2 бункер	350	11	1,7
	11.6 Начантаження під бункером № 2 11 вагонів	-	11	10,4
12	Подача на 2 ваги та взважування 18 ваг з під 2 бункера	20 хв
	12.1 Осаджування 18 ваг по 3 колії на ваги №2	50	18	0,81
	12.2 Взважування 18 ваг	-	18	19
13	Подача на 1 ваги та взважування 11 вагонів з під 2 бункера	26 хв
	13.1 Переведення стр 16, 18	-	-	2
	13.2 Осаджування 11 ваг на 2 колію	300	11	1,6
	13.3 Переведення стр 19, 17	-	-	1
	13.4 Осаджування 11 ваг на 1 колію	70	11	1
	13.5 Взважування 11 ваг	-	11	24
14	Прибирання на станцію 11 вагонів з під 2 бункера з 1 колії (вагової)	10 хв
	14.1 Витягування вагонів за стр 20	250	11	1,5
	14.2 Переведення стр 20, 7	-	-	2
	14.3 Прямування на станцію	1430	11	3,9
	14.4 Укладка гальмового башмака	-	-	0,04
	14.5 Прохід складача	-	-	1,52
	14.6 Відчеплення локомотива	-	-	0,6
15	Відставлення 18 ваг на 3 колії, прямування локомотива на 4 колію	7 хв
	15.1 Осаджування 18 ваг на 3 колію	160	18	1,5
	15.2 Переведення стрілок	-	-	2
	15.3 Укладка гальмового башмака	-	-	0,04
	15.4 Прохід складача	-	-	1,52
	15.5 Відчеплення локомотива	-	-	0,6
	15.6 Прямування локомотива на 4 колію	260	-	1,0
16	Приймально-здавальні операції	30 хв
17	Прибирання на станцію 18 ваг з під 2 бункера з вагової 3 колії	11 хв
	17.1 Переведення стрілок	-	-	2
	17.2 Прямування на станцію	1430	18	4,6
	17.3 Укладка гальмового башмака	-	-	0,04
	17.4 Прохід складача	-	-	1,52
	17.5 Відчеплення локомотива	-	-	0,6
18	Подача на 2 ваги та взважування 11 вагонів з під 2 бункера	20 хв
	18.1 Осаджування 11 ваг по 3 колії на ваги №2	50	11	0,8
	18.2 Взважування 11 ваг	-	11	19
19	Прибирання на станцію 11 вагонів з під 2 бункера з 3 колії	9 хв
	19.1 Переведення стрілок	-	-	2
	19.2 Прямування на станцію	1430	11	3,9
	19.3 Укладка гальмового башмака	-	-	0,04
	19.4 Прохід складача	-	-	1,52
	19.5 Відчеплення локомотива	-	-	0,6

Відповідно до розроблених норм часу на виконання основних операцій складено мережевий графік, який наведено на кресленнях 7, 8.

По кожному з трьох варіантів графіків здійснюємо розрахунки резервів подій, робіт та незалежного резерву по наступних формулах:

- резерви часу для подій: R_i=T_Li - T_Ei,(8.2)

де T_Ej=max (T_Ei+t_ij) (8.3)

T_Li=min (T_Lj - t_ij) (8.4)

- повний резерв часу для роботи: R ^п _ij=T_Lj - T_Ei - t_ij(8.5)

- вільний резерв часу: R ^в_ij=T_Ej - T_Ei - t_ij(8.6)

- незалежний резерв часу для роботи: R ^н_ij=T_Ej - T_Li - t_ij(8.7)

Результати розрахунків наведено у таблицях 8.3 та 8.4

Таблиця 8.3 Резерви часу для подій

Номер події	Резерв часу, хвилин
1 варіант
10	26
14	24
2 варіант
5	16
7	16
8	16
14	24
3 варіант
5	17
8	17
9	17
14	24

Таблиця 8.4 Резерви робіт

Робота	Повний резерв часу, хв	Вільний резерв часу, хв	Незалежний резерв часу, хв
1 варіант
3.7	61	61	61
9.10	26	-	-
10.12	26	26	-
13.14	24	-	-
14.15	24	24	-
2 варіант
3.5	16	-	-
5.7	16	-	-
7.8	16	-	-
8.9	16	16	-
10.12	31	31	31
13.14	24	-	-
14.15	24	24	-
3 варіант
3.5	17	-	-
5.8	17	-	-
8.9	17	-	-
9.11	17	17	-
12.14	39	39	39
14.15	24	-	-
15.16	24	24	-

Підсумковий час, що витрачається на навантаження маршруту по трьох варіантах наведено у таблиці 8.5.

Таблиця 8.5 Тривалість навантаження маршруту з 47 вагонів з різними технічними забезпеченнями

Номер варіанту	Характеристика варіанту роботи	Загальний час, хв
1	При роботі одних 150т вагонних вагів на 1 колії без тупикової колії 5	224
2	При роботі двох 150 т вагонних вагів на 1 та 3 коліях без тупикової колії 5	173
3	При роботі одних 150т вагонних вагів на 1 колії з тупиковою колією 5	188

Як видно, з мережевих графіків найменший час на навантаження маршруту щебеню з 47 вагонів займає варіант з двома вагами, на другому місці - з тупиковою колією.

Економічну доцільність відновлення вагів №2 або прокладення нової тупикової колії № 5 розглянуто у розділі 12.

9 Ррозробка добового плана-графіка та визначення основних показників роботи станції

Нормування тривалості основних технічних операцій

Підставою для складання плану-графіка станції є відомість технічних норм на виконання операцій з поїздами, составами, вагонами та локомотивами.

Основні норми часу на виконання технічних операцій наведено у таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 Відомість норм часу на виконання технічних операцій

Назва операції	Тривалість, хв	Обґрунтування
Готування маршруту для прийняття поїзда та його заняття	6	Розрахунок, наведено в розд. 3 пояснювальної записки
Заняття поїздом маршруту відправлення та звільненість маршруту	3	Розрахунок, наведено в розд. 6 пояснювальної записки
Обробка поїзда, що надходить у переробку	30	Графік наведено в розд. 6 пояснювальної записки
Обробка поїзда свого формування у приймально-відправочному парку	40	Графік наведено в розд. 6 пояснювальної записки
Розформування состава через гірку	38	Розрахунок, наведено в розд. 6 пояснювальної записки
Подача вагонів на вантажні фронти та вантажні операції
На Вантажний Район станції й нафтобазу та у зворотньому напрямку	2,26	t=a+b·m, приймаємо 3 хв
На під'їзну колію Шиноремонтний завод, ВінЕкс+, Облдорбуд та у зворотньому напрямку	2,24	t=a+b·m, приймаємо 3 хв
На під'їзну колію Райагросервіс, Райагрохім та у зворотному напрямку	2,55	t=a+b·m, приймаємо 3 хв
На під'їзну колію Спецзалізобетон та у зворотному напрямку	2,69	t=a+b·m, приймаємо 3 хв
На під'їзну колію Кар'єра та у зворотному напрямку	3,34	t=a+b·m, приймаємо 4
Вивантаження борошна, крупи (ВінЕкс+)	39	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження нафтопродуктів	80	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження сирої гуми (ШРЗ)	42	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження с/г машин (Райагросервіс)	18	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження устаткування (Райагросервіс)	82	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження піломатеріали (Райагросервіс)	77	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження мінеральні добрива (Райагрохіи)	360	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження ядохімікатів, аміаку, аміачної води	90	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження цементу (СЗБ)	36	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження піску на підвищенній колії (СЗБ)	20	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження вугілля (кар'єр)	58	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження металу (СЗБ)	54	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження лісу (СЗБ)	68	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження солі (СЗБ)	51	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Вивантаження вибухівки (СЗБ)	60	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Навантаження борошно (ВінЕкс+)	39	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Навантаження горох (ВінЕкс+)	43	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Навантаження гуми (ШРЗ)	129	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Навантаження труб, опор (СЗБ)	70	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Навантаження шпал (СЗБ)	80	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Навантаження металобрухт (СЗБ)	53	Розд 12 Правил перевезень вантажів
Навантаження на кар'єрі (щебеню, відсіву, бутового каміння, піску)	5-35	Відповідно до ЄТП

При складанні добового плана-графіка на станції було використано 1 локомотив станції, який здійснює розформування, формування составів, подачу та збирання вагонів по вантажним фронтам. Окрім того, є 2 локомотива кар'єра, які виконують подачу, забирання вагонів призначенням на кар'єр.

За розрахункову добу станцією було прийнято шість поїздів та відправлено також, шість поїздів свого формування. Окрім того, прийнято маршрут з 47 порожніх вагонів, які були завантажені на кар'єрі щебенем та відправлені у ту ж добу.

Після складання добового плана-графіка роботи станції розраховуємо показники роботи станції.

До показників плана-графіка відносяться:

коефіцієнт здвоєних операцій, який визначається за формулою:

, (9.1)

де U_п , U_в - відповідно добове навантаження та вивантаження на станції;

U_м - кількість місцевих вагонів, що зайняті під вантажними операціями.

добовий вагонооборот станції, визначаємо за формулою:

,(9.2)

де U_пр - кількість вагонів, що прибувають на станцію;

U_від - кількість вагонів, що відправляються зі станції.

вагонів.

простій вагонів. Розрахунок цього показника наведено у таблиці 9.2.

Таблиця 9.2 Простій вагонів на станції

Годинні інтервали	Прибуло вагонів	Відправлено вагонів	Вагоно-години простою
Залишок вагонів на 0 годин N0 = 72 вагона
00-01	53	30	95
01-02	9	18	86
02-03	7	24	69
03-04	30	8	91
04-05	12	30	73
05-06	-	19	54
06-07	4	6	52
07-08	54	-	106
08-09	7	81	32
09-10	21	-	53
10-11	42	-	95
11-12	46	-	141
12-13	-	60	81
13-14	-	8	73
14-15	6	7	72
15-16	30	30	72
16-17	5	15	62
17-18	13	13	62
18-19	35	5	92
19-20	16	33	75
20-21	12	11	76
21-22	39	5	110
22-23	11	30	91
23-24	-	19	72
Усього:	452	452	1885

Простій вагонів на станції дорівнює 1885 вагоно-годин.

Середня тривалість знаходження вагонів на станції визначаємо за формулою:

, год(9.3)

де ?B_п - вагоно-години простою;

?U_п - кількість вагонів, що прибули.

Таким чином, середня тривалість знаходження вагонів на станції становить:

год.

Коефіцієнт використання маневрових локомотивів визначають за формулою:

,(9.4)

де - сумарний час роботи маневрового локомотива;

Т_м - час екіпірування локомотива з урахуванням часу прямування його до пункту екіпірування та у зворотньому напрямку (приймаю 40 хв).

На підставі даних розробленого добового плана-графіка підраховуємо час роботи маневрових локомотивів, який склав:

Т¹_м = 1340 хв;

Т²_м = 230 хв;

Т³_м = 315 хв.

Результат розрахунків коєфіціентів маневрової роботи за формулою 9.4 наведено у таблиці 9.4.

Таблиця 9.4 Розрахунок коефіцієнтів маневрової роботи

	?Тм, хв	Коефіцієнт використання локомотивів
1 локомотив станції	1340	0,9
2 локомотив кар'єра	230	0,16
3 локомотив кар'єра	315	0,23

Розглянувши завантаженність роботи станційного локомотива, можна зробити висновок, що на станції «Д» з існуючим обсягом роботи необхідно мати, як мінімум, 2 локомотива.