Технологія і організація вантажних перевезень фанери з м. Рівне в Італію рухомим складом ТзОВ "Камаз-Транс-Сервіс"

11. Автомобілі повинні відповідати вимогам тесту на придатність до експлуатації згідно з Директивою 96/96/ЄС. Відповідно до цієї Директиви, доповненої Директивою 1999/52/ЄС, випробування на придатність до експлуатації необхідно проводити щорічно, для того щоб сертифікат відповідності було видано не більше, ніж 12 місяців тому.

Крім того, дозволи ЄКМТ для “ЄВРО-3 безпечних” вантажних автомобілів можуть використовуватися лише для транспортних засобів, які відповідають технічним вимогам, викладеним вище, та є дійсними тільки у випадку, якщо вони супроводжуються повністю заповненими сертифікатами, що підтверджують відповідність цим технічним нормам та вимогам безпеки.

Сертифікати можуть бути заповнені англійською або французькою мовами. Вони повинні супроводжуватися перекладами на дві інші мови: німецьку та мову країни реєстрації автомобіля.

Сертифікат стосовно вимог щодо шуму та викидів забруднюючих речовин для “ЄВРО-3 безпечних” вантажних автомобілів може заповнюватися виробником або уповноваженим представником виробника у країні реєстрації. У останньому випадку уповноважений представник повинен також зазначити ім'я виробника, уповноваженим представником якого він є.

Сертифікат виписується один раз для певного транспортного засобу і не потребує поновлення, крім випадків, якщо базові дані, вказані у ньому, змінилися для будь-якого виду емісій.

Сертифікат стосовно вимог безпеки для “ЄВРО-3 безпечних” вантажних автомобілів може заповнювати:

- компетентна атестаційна служба в країні реєстрації, якщо в цій країні відсутній уповноважений представник виробника;

- виробник транспортного засобу або його уповноважений представник в країні реєстрації, або

- спільно з компетентною атестаційною службою в країні реєстрації виробник транспортного засобу чи його уповноважений представник у країні реєстрації, якщо не все обладнання транспортного засобу належить виробнику транспортного засобу.

Якщо сертифікат заповнював “уповноважений представник”, він повинен також зазначити назву виробника, якого він представляє.

Сертифікат щодо вимог безпеки для “ЄВРО-3 безпечних” вантажних автомобілів необхідно поновлювати щороку шляхом проведення перевірки на придатність до експлуатації.

Оскільки вимоги безпеки пред'являються як до автомобіля, так і до його причепа, потрібно заповнювати окремі сертифікати для причепів, коли їх реєструють і проводять перевірку на придатність до експлуатації.

Ці сертифікати повинні заповнювати (згідно з вимогами, викладеними у відповідних додатках):

- Орган або Установа, призначені країною реєстрації і підзвітні їй з метою виконання Директиви 96/96/ЄС, або для нових транспортних засобів:

- компетентна атестаційна служба в країні реєстрації, якщо в цій країні відсутній уповноважений представник виробника;

- виробник транспортного засобу або його уповноважений представник в країні реєстрації, або

- спільно з компетентною атестаційною службою в країні реєстрації виробник транспортного засобу чи його уповноважений представник у країні реєстрації, якщо не все обладнання транспортного засобу належить виробнику транспортного засобу.

У будь-якому випадку, коли контрольна перевірка показала перевищення показників емісії і недодержання вимог безпеки, наведених у сертифікаті, вважається, що технічні вимоги не виконано. У такому випадку сертифікат визнається недійсним.

Для полегшення і прискорення перетинання кордону на передній частині “ЄВРО-3 безпечного” вантажного автомобіля рекомендується мати розпізнавальний знак чи мітку, форма якого наведена у Додатку 10. Знаки повинні бути зеленими (фон) та білими (край) з написом “3” білого кольору (3=ЄВРО-3).

Висновки

Мета дипломного проекту навчитись розробляти схему маршруту і організовувати перевезення вантажу в міжнародному сполученні яка б проходила через дороги зі всіма видами технічного обслуговування, з мінімальною кількістю кордон переходів і з найменшою відстанню. Для організації перевезень вантажу дипломним проектом передбачається вибрати технічно-справний рухомий склад, зробити графік руху автомобіля на маршруті, розрахунок техніко-експлуатаційних показників роботи автомобіля.

Дипломним проектом розроблялися заходи по економії паливно-мастильних матеріалів, безпеці дорожнього руху, охороні праці і навколишнього середовища. Це дозволить своєчасну, безпечну та якісну доставку вантажу до місця призначення при найменших витратах на паливно-мастильні матеріали, поліпшити умови праці і відпочинку водіїв на маршруті. Це дасть максимальні прибутки автотранспортному підприємстві

Список використаної літератури

1. Про транспорт: Закон України, 10 листопада 1994 року // Голос України-1995, 11 січня №5.

2. Про автомобільний транспорт: Закон України, 5 квітня 2001 року // Голос України-2001.- 15 травня №5.

3. Про охорону праці: Закон України 21 листопада 2002 року.

4. Збірник законодавчих та нормативних документів, що регламентують діяльність автомобільного транспорту з питань безпечних перевезень пасажирів і вантажів-К.:Основа 2001.-345с.

5. Збірник законодавчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств автомобільного транспорту всіх форм власності (випуск 2) К.:Юмана;-М.:Транспорт 1998.-127с.

6. Правила пожежної безпеки України-К.:1996р-227с.

7. Бабин Л.В. Технико-экономические изыскания и проектирование автотранспортных предприятий: Учебник. - К.: Выщ. школа, 1979-168с.

8. Бучин Е.Д. Взаемодействие внутреннего водного транспорта с морским, железнодорожным и автомобильным: Учебное пособие. -М.: Транспорт, 1971.-192с.

9. Ванчукевич В.Ф. и др. Грузовые автомобильные перевозки. -Минск: Выш. Шк., 1989.-271с.

10. Воркут А.И. Автомобильные перевозки партионных грузов.-К.:Вища школа, 1974.-184 с.

11. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки 2-е изд. Перераб. И доп. К: Вища школа. Головное изд-во, 1986.-447 с.

12. Геронимус Б.Л. Экономико-математические методы и планирование на автомобильном транспорте: Учебняк. М.: Транспорт. 1982.-192с.

13. Громов Н.Н. Управление на трансорте, М.: Транспорт, 1990.

14. Зінь Е.А. Теорія управління соціально-економічними процесами: Навчальний посібник-Рівне: УДУВГП, 1996.-53с.

15. Зінь Е.А. Керівник у системі управління //Водне господарство. Методи активного навчання. Навч. посібник /за ред. С.Т. Вознюка і Е.А. Зіня.-К.:ІЗМН, 1997.-368с.

16. Зінь Е.А., Кравчук Г.П. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Управління транспогртом міста”: -Рівне: РДТУ, 200.-27с.

17. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник.-К.: „Професіонал”, 2004-320с.

18. Иванов В.Н., Киселев С.Е., Тюрин Н.Г. Перевозки опасных грузов автомобильным транспортом. -М.: Транспорт. 1983.-269с.

19. Канарчук. В.Є. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3 кн. Кн. 2 Організація планування й управління: Підручник.- К.: Вища школа., 1994.-383 с.

20. Методичні вказівки 030-132 до виконання дипломного проекту для студентів спеціальності 7.100400 „Організація перевезень та управління на транспорті (автомобільний)” денної та заочної форм навчання, напрям „Організація вантажних перевезень” /Е.А. Зінь, Є.І. Тхорук, Рівне:

21. Организация и планирование грузових автомобильных перевозок: Учебное пособие / Под ред. Л.А. Александрова, М.: Высш. шк., 1986-336с.

22. Организация междугородных контейнерных перевозок автомобильним транспортом / Под ред. А.И. Воркута.-К.:Техника, М.: 1987.

23. Панов С.А. Совершенствование перевозок на автомобильном транспорте.-М.: Наука. 1973.150с.

24. Романенко И.А. Технико-экономические основы проектирования сетей автомобильных дорог: Учебник . М. Высш.шк., 1975.-267с.

25. Справочник по организации и планированию грузовых автомобильных перевозок / Под ред. И.Г. Крамаренко.-К.:Техника, 1991.-206с.

26. Сиякин А.Д. Грузовые и пасажирские автоперевозки: Пособие по курсовому и дипломному проектированию .-М.; Транспорт. 1985.-256с.

27. Тихомиров Н.Н. Технико-экономические изыскания и проектирование автотранспортных предприятий: Учебник. - К.: Выщ. школа, 1977-240с.

28. Шафиркин Б.И. Единая транспортная сеть и взаимодействие различных видов транспорта. -М.; Транспорт. 1976.-112с.

29. Зязев В.А., Петров В.И. Перевозки сельськохозяйствених грузов автомобильным транспортом. -М.; Транспорт. 1976.-253с.

30. Шитков В.А. Планирование автомобильних перевозок грузов мелкими партиями. .-М.; Транспорт. 1976.-112с.