Багатоцільовий легкий броньований тягач

Найменування деталі

Конструктивна маса, кг.

Кількість деталей в констр. , шт.

Марка матеріала.

Оптова ціна матеріала грн/кг.

Метод отримання заготівлі.

Коеф. використання матеріала

трудомісткість виготовлення

нормо-хв

Основна зарплата на

1 нормо-годину

Собівартість деталі грн/шт

Сума грн.

01-01

Балансир

35,3

1

Ст30ХГТ

3

Гор.

штамп

0,68

56.1

2,61

199,5

199,5

01-02

Опорний каток

84

1

Ст20ХГНА

2,8

Гор. штамп

0,73

89,29

2,61

492

492

01-03

Торсион

28,3

1

Ст45ХН2МФА-Ш

3,3

Прокат

0,72

7.487

2,7

168,6

168,6

01-04

Кронштейн

12,7

1

Ст20ХГНА

2,6

Лиття

0,64

17.1

3

80,14

80,14

01-05

Упор

7,4

1

СТ45ХГТ

2,6

Гор.

штамп

0,65

24,22

2,94

63,8

63,8

Всього

1004,04

Таблиця 10.2 - Визначення собівартості деталей базової конструкції

Визначення собівартості вузла кріплення балансира тягача:

,

де:

C_i - собівартість i-тої деталі

n_i - кількість деталей у даній складальної одиниці

П_j - ціна покупних виробів

n_j - кількість покупних виробів

К_Т - коефіцієнт, що враховує витрати на транспортно-заготівельні роботи при доставці покупних виробів;

К_с - коефіцієнт, що враховує витрати на матеріали (кріплення, заклепки, електроди), енергію та інші прямі матеріальні витрати К_с=1,02…1,04

Т_с - трудомісткість складання вузла (визначається за формулою в хв.)

,

де:

G_c - маса даної складальної одиниці або комплекту настановних деталей, кг

D - кількість деталей в складальної одиниці, шт.

К - кількість виконуваних кріпильних з'єднань, шт.

L - загальна довжина зварних швів, м

m - кількість точок зварювання, шт.

Z - кількість заклепок, шт.

Трудомісткість складання вузла кріплення балансира

;

Собівартість вузла кріплення балансира тягача

Таблиця 10.3 Собівартість складальної одиниці

Номер деталі	Найменування деталі	Кількість на виріб,шт	Маса,кг	Вид з'єднань вхідних деталей складальних одиниць.	Трудомісткість складання складальних одиниць, хв .	Собівартість вхідних деталей і складальних одиниць, грн.	Позавиробничі витрати,грн.	Сума,грн.
01-01 Складання	Підвіска	1	250	кріпильні	67,96	1004,04	329,75	1333.79

Розрахунок собівартості базової конструкції здійснюється на підставі середньої питомої собівартості 1-го кг маси елементів, по яких знайдена собівартість:

C_k = C_y C_k

де:

C_y - середня питома собівартість 1-го кг маси основних елементів конструкції, грн / кг;

C_k - конструктивна вартість всієї конструкції, грн.

Середня питома собівартість:

де:

m - кількість найменувань основних елементів конструкції, за якої знайдено собівартість;

C_i, G_i, n_i - відповідно собівартість (грн / шт), конструктивна маса (кг) кількість в конструкції (шт) елементів i - того найменування.

Розрахунок зміни собівартості конструкції залежно від проектних рішень

Зміна марки матеріалу.

Провести заміну матеріалу балансира з Сталі 30ХГТ на сталь марки 20ХГТ з =52г/см³; Ц=2,4 грн/кг.

Зміна собівартості:

С_м=V(₁Ц₁-₂Ц₂)+ТS₀К₂/60(1+(Bn/100)),

де:

V - об'єм деталі, см³;

₁ і ₂ - щільність марки матеріалу, що застосовується відповідно до і після заміни його марки, кг/см³;

Ц₁ і Ц₂ - оптова ціна матеріалу відповідно до і після заміни його марки, грн/кг;

Зміна маси конструкції:

Т - зміна трудомісткості виготовлення внаслідок заміни матеріалу, хв;

трудомісткість виготовлення:

для балансира (30ХГТ)

Т₁=8,27G₁^0,537

для балансира(20ХГТ)

Т₂=8,27G₂^0,537

Об'єм балансира становить V=488 см³;



Результати розрахунків зводимо в таблицю 12.4

Таблиця 10.4 - Зміна витрат на виробництво при впровадженні пропонованих рішень.

Вид зміни конструкції	№ елемента	Найменування елемента	Зміна витрат
Нові елементи конструкції що вводяться	01-01	Балансир	-30,96

Визначення витрат і термінів технічної підготовки виробництва вироби.

Технічна підготовка виробництва (ТПВ) являє собою комплекс організаційно-технічних заходів щодо створення конструкції вироби та освоєння його виробництва.

Витрати на проведення ТПВ визначаються залежно від кількості найменувань розроблених (що вводяться) або змінених елементів конструкції, включає:- витрати на конструкторську підготовку виробництва - 1-й етап ТПВ;

- витрати на розробку технологічних процесів і нормування трудових і матеріальних витрат у виробництві - 2-й етап;

- витрати на проектування і виготовлення технологічного оснащення та нестандартного обладнання (НСО) для виробництва виробів - 3-й і 4-й етапи ТПВ;

- витрати, пов'язані з переплануванням обладнання, придбанням нового і реалізацією замінного обладнання в цехах у зв'язку зі зміною конструкції випущених виробів - 5-й етап ТПВ;

В цілому витрати визначаються за формулою:

;

де:

n₀, n₃, n_c, n_n - кількість найменувань елементів конструкції відповідно нововведених, запозичених з інших конструкцій, стандартних і покупних;

n_и - кількість найменувань деталей і складальних одиниць, конструкція яких змінилася;

K₃, K_c, K_n - коефіцієнти приведення відповідно до оригінальних - запозиченим, стандартним, покупним елементам, елементам конструкції

(K₃=0,4; K_с=0,25; K_n=0,2);

К_и - середній коефіцієнт зміни конструкції (К_и=0,2…0,8);

t_k, t_T, t_n, t_и - середня трудомісткість у розрахунку на одне найменування відповідно конструкторської підготовки виробництва, розробки технологічних процесів і нормування витрат у виробництві, проектування і виготовлення технологічного оснащення чол/год (t_к=60 чол/год; t_Т=50 чол/год; t_n=40 чол/год; t_и=70 чол/год);

z_k, z_T, z_n, z_и - питомі витрати (на 1 чол. год) робіт відповідно конструкторської підготовки виробництва, розробки технологічних процесів і нормування, проектування та виготовлення одного найменування технологічного оснащення, грн / чол.. ч. (z_k=7,2 грн/чол. ч.; z_T=6 грн/чол. ч.; z_n=6,4 грн/чол. ч.; z_и=10 грн/чол. ч.);

К_ос - коефіцієнт оснащеності (у серійному виробництві К_ос=3,2);

Z₀ - середні питомі витрати з придбання та переплануванні обладнання в розрахунку на одне найменування оригінальною, освоюваної у виробництві, деталі або складальної одиниці, грн / наим. (z₀=30 грн/наим).

тривалість окремого i - го етапу, ТПВ:

D_i=T_i/(r_iF_эK_внК_ив),

де:

r_i, T_i, - середня чисельність виконавців і трудомісткість виконання i - го етапу, чол., чол. год;

F_э - ефективний фонд часу роботи одного виконавця на тиждень, год. / тиж (приймаємо F_э=40 год/тиж);

К_вн - середній коефіцієнт виконання норм (К_вн=1,1…1,3); К_ив=0,8;

Трудомісткість виконання перших двох етапів ТПВ;

T_i=n_oпt_i,

де:

n_oп - кількість оригінальних найменувань та приведених до них найменувань елементів конструкції, (n_oп=n_o+n_зК_з+n_сК_с+n_nК_n+n_иК_и);

t_i - середня трудомісткість робіт i - го етапу у розрахунку на одне найменування оригінального елементу конструкції, чол. год. / наим.

Трудомісткість 3-го 4 - го етапів ТПВ:



Загальна тривалість виконання робіт по ТПВ визначається з урахуванням можливої паралельності виконання окремих етапів:

де:

ф_i - час спільного виконання робіт з i - го і попереднього етапу;

К_нi - коефіцієнт паралельності виконання i - го етапу по відношенню до попереднього.

D₀=(0,65-0)+(0,54 - 0.108)+(1,38- 0.207)+(2,43 - 0.243)=4,44 тиж.

На підставі знайдених показників тривалість етапів ТПВ і паралельності їх виконання будуємо лінійний графік ТПВ:



№ етапа

ф₂

ф₃

ф₄

D₀

Рисунок 10.1 - Лінійний графік ТПВ

Таблиця 10.6 Основні техніко-економічні показники економічної частини проекту.

Показники	Одиниці вимірювання	Значення
1. Конструктивна маса базової конструкції	кг	250
2. Собівартість базової конструкції	грн.	1004,04
3. Питома собівартість 1-кг маси конструкції	Кг. Грн.	6,7
4. Зміни: Маса конструкції; Собівартість конструкції.	Кг. грн.	-3,924 -30,96
5. Витрати на ТПВ, всього.	грн.	7642,4
6. Тривалість ТПВ, всього, у тому числі по етапах: 1-й; 2-й; 3-й; 4-й;	Тиждень	4,44 0,65 0,54 1,38 2,43
7. Питомі витрати на виконання ТПВ у розрахунку на 1 тиждень її тривалості.	грн/тиж.	428,3

ВИСНОВОК

В результаті запропонованих змін до базової конструкції, з економічної та конструкторської точки зору, отримуємо такі зміни:

1. Впровадження балансира зі сталі марки 20ХГТ в замін 30ХГТ приносить зниження собівартості на 30,96 грн. і зменшення маси на 3,924 кг.

2. При використанні всіх змін описаних вище маса конструкції складе 246,076 кг, собівартість буде складати 973,08 грн.

11 ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

11.1 Загальні питання охорони праці при роботі в обчислювальному центрі

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [1].

Завдання охорони праці - забезпечення безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці.

Охорона праці розглядається для етапу проектування спеціального математичного забезпечення системи розподільних обчислюваннь.

При розробці програмних продуктів, а також при роботі з персональним комп'ютером зростає нервово-емоційна напруга. Причиною її виникнення може бути відхилення реального результату від запланованого, невідповідність інтенсивності інформаційних потоків індивідуальним можливостям людини, несприятливий вплив виробничого середовища й інші фактори, що викликають негативні емоції. Тому для науково обґрунтованого підходу до оптимізації розумової діяльності, одержання необхідних даних оптимальних умов праці повинне здійснюватися комплексно з застосуванням знань по промисловій гігієні й ергономіці.

11.2 Характеристика робочого приміщення

Кімната з робочим місцем знаходиться на другому поверсі двохповерхового будинку.

Цей будинок за вибухопожежною та пожежною небезпекою належить до категорії В - пожежонебезпечні у відповідності з НАПБ Б 03.002-2007 [3], тому що в ньому знаходяться горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали (в тому числі пил і волокна), речовини та матеріали, здатні тільки горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, за умови, що приміщення, в яких вони є в наявності або обертаються, не належать до категорій А і Б.

Ступінь вогнестійкості будівлі ІІ згідно з ДБН В.1.1-7-2002 [5], тому що будівлі з цегли.

Приміщення відповідає класу пожежонебезпечної зони П-IIа відповідно до ПУЭ-87 [4]. Клас П-IIа - зона приміщень, в котрих є тверді або волокнисті горючі речовини. Горючий пил і волокна не виділяються.

При розробці проекту в обчислювальному центрі на нас діють такі групи шкідливих факторів: фізичне - електромагнітне випромінювання, небезпечне значення напруги в електричній мережі, недостатність або відсутність природного світла, недостатня освітленість робочого місця, нервово-психічні перевантаження, розумове перенапруження, перенапруження органів слуху, монотонність праці, емоційні перевантаження. При роботі з ЕОМ виникають такі небезпечні та шкідливі фактори, зведенні в таблицю 1

Таблиця 11.1 - Таблиця небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Найменування фактору	Джерела виникнення
Мікроклімат у приміщені	Незадовільна система природної та штучної вентиляції та опалення, підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищена вологість, рухливість повітря
Підвищена яскравість	Екран монітора комп'ютера
Знижена контрастність	Екран монітора комп'ютера
Пульсація світлового потоку	Лампи денного світла і екран монітора
Висока електрична напруга	Мережа ЕОМ

11.3 Виробнича санітарія

Мікроклімат

Параметри мікроклімату можуть змінюватися в широких межах, тоді як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка сталості температури тіла завдяки терморегуляції, тобто здатності організму регулювати віддачу тепла в навколишнє середовище. Принцип нормування мікроклімату - створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем.

Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень, що може привести до підвищення температури і зниження відносної вологості в приміщенні. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату по ДСН 3.3.6.042-99 [8]. У санітарних нормах встановлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються в залежності від пори року, характеру трудового процесу і характеру виробничого приміщення (див. таблицю 2).

Таблиця 11.2 - Параметри мікроклімату

Пора року	Параметри мікроклімату	Значення
Холодна	Температура повітря у приміщені	22-24 °С
	Відносна вологість	40-60%
	Швидкість руху повітря	до 0.1 м/с
Тепла	Температура повітря у приміщені	23-25°С
	Відносна вологість	40-60%
	Швидкість руху повітря	0.1-0.2 м/с

Об'єм приміщень, в яких розміщені працівники обчислювальних центрів, не повинен бути меншим 19,5 м³/л, з урахуванням максимального числа одночасно працюючих в зміну. Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери, приведені в таблиці 3.

Таблиця 3 - Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери

Характеристики приміщення	Питома витрата свіжого повітря, що подається в приміщення на людину на годину, м3
До 20 м3/л.	Не менше 30
20-40 м3/л.	Не менше 20
Більше 20 м3/л.	Природна вентиляція

Для забезпечення комфортних умов використовуються як організаційні методи (раціональна організація проведення робіт залежно від пори року і доби, чергування праці та відпочинку), так і технічні засоби (вентиляція, кондиціонування повітря, опалювальна система).

Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціонування, мікроклімату. Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією згідно СНиП 2.04.05-91 [9].

Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, обладнаними відеотерміналами. Повинні відповідати потребам ГОСТ 12.1.005-88 (Пункт 1.4, табл. 1) [10], СН 2152« Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и гражданских помещений », стверджених МЗ СССР [11].

Таблиця 11.4 - Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ЕОМ (оптимальні)

Пора року	Категорія робіт згідно ГОСТ 12.1.055-88	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодна Тепла	Легка-1а Легка-1а	22 - 24 23 - 25	60 - 40 60 - 40	0,1 0,1

Таблиця 11.5 - Рівні іонізації повітря в приміщенні при роботі ЕОМ (згідно СН 2152-80)

Рівні	Кількість іонів в 1.см3 повітря
Мінімально необхідний Оптимальний Максимально допустимий	n+	n-
	400 1500-3000 50000	600 3000-6000 50000

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних і негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та / або штучної іонізації, кондиціювання повітря у відповідності зі СНиП 2.04.05-91 * [9].

Вимоги до рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних і магнітних полів

Більшість учених вважає, що як короткочасна, так і тривала дія всіх видів випромінювання від екрана монітора не небезпечно для здоров'я персоналу чи обслуговуючого комп'ютерів. Проте вичерпних даних щодо небезпеки впливу випромінювання від моніторів на працюючих з комп'ютерами не існує і дослідження в цьому напрямку тривають. На електронно-променевій трубці кінескопа є потенціал близько 20 000 вольт (в 100 разів вище напруги в мережі). Цей потенціал створюється між екраном дисплея і обличчям оператора, і розганяє порошинки, що осіли на екран, до величезних швидкостей. І ці порошинки, як кулі, врізаються в шкіру того, хто сидить перед екраном.

Високочастотні електромагнітні поля зрівняються з радіацією, але вони дуже швидко зменшуються з відстанню, елементарно екрануються і управляються. Основне їхнє джерело - відхиляюча електромагнітна система кінескопа. У сучасних моніторах все випромінювання відводиться вгору і частково назад. Вперед не випромінюється нічого. Тому в приміщеннях комп'ютерну техніку розставляють уздовж стін так, щоб люди не могли знаходитися біля їх задніх стінок.

Максимальний рівень рентгенівського випромінювання па робочому місці оператора комп'ютера звичайно не перевищує 10 мкбер / год (100 мкР / год) [27], а інтенсивність ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань від екрану монітора лежить в межах 10 .. 100 мВт / м².

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045-84 [14].

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно [15] не повинна перевищувати 7,74 * А / кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мкбер / год (100 мкР / годину).

Згідно [10] вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг /; вміст оксидів азоту - 5 мг /; вміст пилу - 4 мг /.

11.4 Освітлення

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, надаючи позитивну психологічну дію на працюючого, підвищується безпека праці і знижує травматизм.

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступні: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна складати 300 лк, а комбінована - 750 лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 і 300 лк відповідно.

e_N = e_H*m_N = 1,2*0.9 = 1.1%

де e_N - значення КПО;

e_H - значення коефіцієнта природної освітленості (e_H = 1,2%) з таблиць ДНБ В.2.5-28-2006;

m_N - коефіцієнт світлового клімату, згідно того, що вікна виходять на північ;

N - номер групи забезпеченості природним світлом.

11.5 Вимоги до рівнів шуму та вібрації

У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочому місці повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 * [17]. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначаються ДСанПіН 3.3.2-007-98 [17] (рівні звуку та еквівалентні рівні звуку в приміщеннях, де працюють математики-програмісти і оператори ВДТ, не повинні перевищувати 50 дБА)

Рівні вібрації при роботі з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених в СН 3044 [19], і [17].

11.6 Техніка безпеки

Електробезпека

Електричний струм поділяється на постійний і змінний. Постійний струм приблизно в 4-5 разів менш небезпечний, ніж змінний струм частотою 50 Гц. Цей висновок випливає з порівняння значень граничних струмів, не відпускають (50-80 мА для постійного і 10-15 мА для струму частотою 50 Гц). В електричній мережі обчислювального центру на виробниче обладнання та на висвітлення подається змінний струм величиною 220В і частотою 50 Гц.

Залежно від характеру середовища розрізняють декілька типів приміщень за ступенем ураження. У нашому випадку приміщення обчислювального центру відноситься до нормальних - сухі приміщення, в яких відсутні ознаки жарких та запилених місць. За небезпеку ураження електрикою приміщення належить до приміщень з підвищеною небезпекою відповідно до ПУЕ-87 [20].

Для зменшення ймовірності ураження електричним струмом використовують системи і засоби для безпечної експлуатації електроустановок. До них відносять: електроізоляція - це шар діелектрика або конструкція, виконана з діелектрика, яким покривається поверхня струмоведучих частин. Також у нашому виробничому приміщенні використовується занулення Всі перераховані засоби сприяють максимальному зниженню можливості ураження електричним струмом.

Ергономічні вимоги до робочого місця

Робоче місце і взаємне розташування всіх його елементів повинно відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Зокрема, при організації робочого місця оператора ПК повинні бути дотримані такі основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення.

Під час користування комп'ютером медики радять встановлювати монітор на відстані 50-60 см від очей. Фахівці також вважають, що верхня з дисплея повинна бути на рівні очей або трохи нижче. Коли людина з прямо перед собою, його очі відкриваються ширше, ніж коли він дивиться вниз. За рахунок цього площа огляду значно с, викликаючи обезводнення очей. До того ж якщо екран встановлений високо, а очі широко відкриті, порушується функція моргання. Це означає, що очі не повністю, або зовсім не омиваються слізною рідиною, не отримують достатнього зволоження, що приводить до їх швидкої стомлюваності.

Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, позитивно впливає на продуктивність праці.

11.7 Пожежна безпека

Вимоги до конструктивних та планувальних рішень промислових об'єктів, а також інші питання забезпечення їх пожежної та вибухової безпеки істотно залежать від категорій приміщень по вибухопожежній і пожежної безпеки. Згідно з НАПБ Б 03.002-2007 [22] приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки поділяються на п'ять категорій. Основним профілактичним запобіжним заходом щодо пожеж і вибухів електроустаткуванням правильний вибір і експлуатація такого обладнання. Згідно з правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), приміщення поділяються на вибухонебезпечні і пожежонебезпечні. Відповідно c [20] в пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зонах встановлюється електрообладнання закритого типу, внутрішній простір якого відокремлено від зовнішнього середовища оболонки. Апаратуру управління і захисту рекомендується виконувати в пилонепроникному виконанні. Вся електропроводка повинна мати надійну ізоляцію.

Для виявлення загоряння в робочих приміщеннях використовують автоматичну систему пожежної сигналізації, яка подає сигнал на пульт пожежної охорони при виникненні вогнищ або задимленості в приміщеннях. Для гасіння невеликих вогнищ, використовують первинні засоби пожежогасіння. Згідно з ДБН В.1.1-7-2002 [22] ступінь вогнестійкості приміщення ІІ, по пожежонебезпеки - категорія "В" [29]. Тип і необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння на робочому місці в КБ [29]:

11.8 Охорона навколишнього середовища

Під охороною навколишнього середовища розуміється система заходів, спрямована на підтримку раціонального взаємозв'язку між діяльністю людини і навколишнім середовищем, що забезпечує збереження і відновлення природних ресурсів і визначає шкідливий вплив на навколишнє середовище [21].

При проектуванні в КБ з'являються відходи у вигляді паперу, картриджів принтерів. Для захисту ОС необхідно утилізувати ці види відходів: папір здати на переробку, а картриджі заправити фарбою для повторного використання.

ВИСНОВКИ

В даному дипломному проекті була проведена робота з модернізації багатоцільового легкого броньованого тягача, в частині покращення тактико-технічних характеристик.

З цією метою, для виявлення деяких основних характеристик був проведений тяговий розрахунок і виходячи з поставлених завдань підвищення швидкості був підібраний новий тип двигуна (ЯМЗ-240) номінальною потужністю 360 к.с.

Для покращення ходових якостей машини на плаву був запропонований новий тип підвіски, а саме - співвісна підвіска типу торсіон у трубі, що дозволяє позбавитись від бічного відведення машини при русі на плаву. Також виконано розрахунок геометричних параметрів підвіски та розрахунок на міцність її основних вузлів.

У технологічній частині був наведений орієнтовний маршрут обробки головного пружного елементу підвіски - торсіонного валу.

Було проведено економічний розрахунок, розглянуто питання охорони праці та навколишнього середовища.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

Гусеничные транспортеры-тягачи. Под. ред. Д-ра тех. наук проф. В.Ф. Платонова. М., «Машиностроение»,1978. - 351с.

Легкий многоцелевой гусеничный транспортер-тягач. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. Под ред. к.т.н. А.Ф.Белоусова, - М., Военное издательство Министерства обороны СССР, 1969. - 485с.

Справочник технолога-машиностроителя. В 2-х т. Т.1/Под ред. А. Г. Косиловой и Р. К. Мещерякова 4-е вид., передел. и доп. - М.: Машиностроения, 1985. 656 с.

ГОСТ 12.0.003-74* «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация».- Введен 01.01.76.

ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.- К: 2000

СНиП 2.04.05-91* «Отопление. Вентиляция и кондиционирование »

ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны »

СН 2152« Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и гражданских помещений », утвержденных МЗ СССР.

ГОСТ 12.1.006-84* ССБТ. «Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля»

ГОСТ 12.1.045-84 «Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и ??требования к проведению контроля»

«Норми радіаційної безпеки України» (НРБУ- 97).

ДБН В 2.5-28.2006 Природне і штучне освітлення. - К: Мінбуд України, 2006.

ГОСТ 12.1.003-83* «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности».

ДСанПіН 3.3.2-007-98. «Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дісплейними терміналами електронно-обчислювальних машин»

СН 3044 «Санитарные нормы вибрации рабочих мест», утвержденных МЗ СССР.

ПУЭ-87. Правила устройств электроустановок утвержденных Главгосэнергонадзором СССР 1987г.

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Від 01.07.95.

НАПБ Б.03.002-2007 Нормативний акт пожежної безпеки.- Діє з 01.01.87

ДБН.В.1.1-7-2002. «Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.»

ГОСТ 12.1.003-83* «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности».- Введен 01.01.84

ГОСТ 12.1.012-90. «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования.- Введен 01.07.91

ГОСТ 12.1.030-81* «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление».- Введен 01.07.82. Изменен 1987г.

ДСанПиН 3.3.2.-007-98. Державні санітарні правила та норми роботи візуальними дисплейними терміналами ЕОМ. Затверджених МЗ України 10.12.98.

НПАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці при використанні ЕОМ.-К.1999. Діє з 01.01.00.

ГОСТ 12.1.004-91*.ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности. Введ. 01.01.92.

ГОСТ 12.1.066-84*.ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни и требования проведения контроля. Введ. 01.01.85.

Конституція України. Розділ // Стаття 23.- від 28.06.96 р.

Закон України «Про охорону праці».- від 21.11.2002 р.

ДНАОП 0.00-1.31-99 Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ. Затверджено наказом від 10.02.99 №21

НАПБ Б 03.002-2007 Нормативний акт пожежної безпеки. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

ПУЭ-87 Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1987.

ДБН В.1.1-7-2002 Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - Діє з 01.01.03.

ГОСТ12.0.003-74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введен 01.01.76 г.

ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введен 01.07.84 г.

ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые уровни напряжения прикосновения и токов. - Введен 01.07.84 г.

ДНБ В.2.5-28-2006 Державні будівельні норми. Інженерне обладнання будинків та споруд. Природне і штучне освітлення.

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введен 01.01.90 г.

ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введен 01.01.86 г.

ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». - Введен 26.06.91 р.

Размещено на Allbest.ru