Застосування з'єднань та військових частин (підрозділів) армійського корпусу в спеціальних операціях
Методики керівників НАТО по веденню спеціальних операцій (бойових дій). Класифікація спеціальних операцій та їх відмінні риси, умови використання. Сутність принципу децентралізованого застосування військ. Рейдові дії та війська, що використовуються.
Рубрика | Военное дело и гражданская оборона |
Вид | методичка |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.08.2009 |
Размер файла | 113,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
- з органами МВС і з'єднаннями (військовими частинами) Внутрішніх військ: завдання і порядок їх спільного виконання, перелік з'єднань, військових частин (підрозділів) Внутрішніх військ, які передаються в підпорядкування командиру бригади; райони (ділянки), де формування Внутрішніх військ виконують завдання залишаючись у підпорядкуванні свого командування; завдання формуванням Внутрішніх військ із пошуку та знищення ДРС та НЗФ; перелік районів, охорона та оборона яких повністю покладається на Внутрішні війська, та об'єкти, охорона яких підсилюється силами і засобами бригади; порядок участі у підтриманні режимів надзвичайного або воєнного стану; порядок організації дорожньо-комендантської служби і забезпечення безпеки дорожнього руху; порядок забезпечення дій Внутрішніх військ силами і засобами бригади; заходи щодо відселення населення із прикордонної зони (району конфлікту), створення контрольно-перепускних пунктів, таборів біженців, їх охорони і матеріального забезпечення; порядок підтримання громадського порядку в районах, у яких введено надзвичайний (воєнний) стан;
- з Державною прикордонною службою України: спільні завдання, порядок розвідки з метою виявлення ознак проникнення через державний кордон ДРС противника на НЗФ, планування проведення ним збройних провокацій, а в разі ескалації конфлікту - ознак підготовки його до нападу; порядок підсилення прикриття та охорони державного кордону; підрозділи, що виділяються для забезпечення заходів щодо підсилення режиму в межах контрольованих прикордонних районів та в пунктах пропуску через державний кордон; порядок пропуску через державний кордон своїх розвідувально-диверсійних формувань; обсяг, порядок і термін інженерного обладнання районів оборони і місцевості в прикордонній смузі та контрольованих прикордонних районах;
зі Службою безпеки України: порядок ведення розвідувальної та інформаційно-аналітичної роботи в інтересах проведення операції; заходи щодо підсилення охорони та оборони об'єктів, на які можуть бути спрямовані розвідувальні та диверсійні дії противника; порядок забезпечення правового режиму воєнного стану; порядок забезпечення засекреченим і шифрованим зв'язком державних органів і посадових осіб;
- з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій порядок залучення сил і засобів для ведення розвідки та обміну інформацією про обстановку, особливо поблизу АЕС і підприємств хімічної промисловості; питання радіаційного, хімічного, біологічного, інженерного та медичного захисту населення від наслідків воєнних дій, аварій (руйнувань), зумовлених застосуванням засобів ураження, терористичними актами та диверсіями; заходи щодо проведення аварійно-рятувальних робіт та інших невідкладних робіт за наслідками бойових дій; порядок відселення населення з небезпечних районів та їх життєзабезпечення під час ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха; порядок залучення військ до виконання окремих робіт з інженерного обладнання місцевості;
- з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування: порядок евакуації (відселення) і надання гуманітарної допомоги населенню із залученням військ (сил); порядок обміну інформацією про дії ДРС і НЗФ, оповіщення і підтримання зв'язку; порядок оборони об'єктів життєзабезпечення мирного населення; заходи щодо створення в населених пунктах комендатур і підтримування їх діяльності; порядок встановлення «комендантської години, перепускного режиму, паспортного контролю, забезпечення безпеки функціонування органів місцевої влвди та самоврядування, супроводження і охорони автомобільних колон під час переміщення населення, організації патрулювання в населених пунктах.
Під час організації всебічного забезпечення дій підрозділів з ліквідації (локалізації, нейтралізації) збройного конфлікту необхідно враховувати автономність їх дій, відсутність суцільної лінії фронту, осередковий характер бойових дій, можливість застосування з боку НЗФ диверсійних і терористичних методів боротьби.
Командири бригад під час організації всебічного забезпечення повинні узгодити порядок забезпечення боєприпасами та іншими матеріальними засобами військових частин і підрозділів інших військових формувань, а також відновлення їх озброєння і військової техніки; організувати тісну взаємодію з центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади автономної Республіки Крим та органами самоврядування з питань матеріально-технічного забезпечення військ (сил).
Особлива увага має бути приділена морально-психологічній підготовці особового складу з урахуванням специфіки збройних конфліктів.
Необхідно відзначити важливість підготовки особового складу і правовому відношенні. Військовослужбовці повинні чітко знати правові аспекти участі у спеціальній операції. Це дає можливість уникнуть протиправних дій і забезпечити впевненість у діях під час виконанні поставлених завдань.
В операційній районі (секторі відповідальності) система управління розгортається таким чином, щоб забезпечити безперервне, стійке управління частинами і підрозділами, які ведуть бойові дії, здійснюють охорону (оборону) важливих об'єктів, комунікацій, ізоляцію району збройного конфлікту, супроводження автомобільних колон, проводять заходи щодо підтримання режиму воєнного (надзвичайного) стану.
Для виконання такого обсягу завдань необхідно, щоб кількість складу на КП, ЗКП бригад, була одноковою, а не 80% і 20%, як це передбачено діючими настановами, при цьому повинна забезпечуватися робота складу у 2-3 зміни на всіх пунктах управліннях.
Підготовка командирів, штабів, частин (підрозділів) до виконання завдань становить комплекс заходів, проведення яких повинно забезпечити всебічну і своєчасну готовність до виконання завдань. З цією метою штабами з'єднань планується проведення додаткових заходів бойової підготовки штабів, частин (підрозділів). В планах передбачається відпрацювання питань підготовки штабів, частин (підрозділів) до виконання спеціальних завдань. Для цього, за відповідною тематикою проводяться КШН, ШТ., стрільби, водіння бойових машин, тактико-стройові, тактичні заняття, навчання, в тому числі і з бойовою стрільбою, та інші заходи. Особлива увага приділяється підготовці і тренуванню у спільних діях підрозділів, частин різних видів Збройних Сил, органів і внутрішніх військ МВС, СБУ, Прикордонних військ і інших військових формувань щодо виконання покладених завдань.
Оскільки у виконанні завдань спеціальної операції прийматимуть участь органи управління, з'єднання (частини) всіх силових структур, необхідно визначитись з заходами бойової підготовки щодо виконання завдань в населених пунктах, горах, навчати особовий склад діяти в складі штурмових загонів, тактичних груп, вести пошуково-ударні, спеціальні дії, нести режимно-комендантську службу і т. п.
Підготовка органів управління частин (підрозділів), повинна здійснюватись за спеціально розробленими програмами ще у мирний час.
Можливі різні варіанти підготовки частин (підрозділів) до бойових дій за місцем і часом. Підготовка командирів, штабів, частин (підрозділів) до бойових дій може здійснюватись в районах зосередження після приведення в повну бойову готовність, на визначених полігонах, навчальних центрах або у районі зосередження поблизу району збройного конфлікту.
Важливе значення для успішного виконання завдань є підготовка маршрутів висування, району зосередження та операційного району (сектору відповідальності). Яка включає:
- підготовку основних і запасних шляхів, доріг, переправ через водні перешкоди, вихідних пунктів, пунктів регулювання руху, районів привалів, відпочинку;
- підготовку районів зосередження з'єднань, частин, підрозділів;
- мережі шляхів, доріг у районах зосередження;
- місць розгортання пунктів управління;
- позицій підрозділів охорони;
- обладнання базових районів військ;
- районів розгортання пунктів управління;
- мережі шляхів, доріг маневру, підвозу і евакуації;
- позиційних районів і вогневих позицій чергових сил і засобів;
- позицій підрозділів охорони і оборони базових районів, важливих об'єктів і комунікаційне створення системи інженерних загороджень в операційній зоні;
- районів ізоляції;
- створення складів, сховищ ракет, боєприпасів, запасів матеріально-технічних засобів;
- проведення заходів щодо запобігання пожеж в районах розгортання військ та екологічних і санітарно-епідеміологічних заходів.
Практична робота у підлеглих частинах(підрозділах) проводиться з метою контролю і надання допомоги у підготовці до виконання завдань. Для її проведення командир бригади, заступники, начальники родів спеціальних військ, служб, у відповідності до плану виїжджають у підпорядковані частини і підрозділи. Необхідно підкреслити, що виявлені в ході роботи недоліки, невирішені питання, труднощі, які можуть негативно вплинути на їх готовність до виконання завдань, усуваються і вирішуються на місці.
Особливості ведення бойових дій механізованої бригади в спеціальній операції
В основу ведення бойових дій покладено загальні принципи загальновійськового бою з урахуванням ряду особливостей, які залежать від характеру збройного конфлікту, складу та специфіки дій диверсійно-розвідувальних сил і незаконно створених збройних формувань.
З'єднання і частини корпусу після приведення у повну бойову готовність у відповідності до рішення виходять в райони бойового призначення поблизу району збройного конфлікту.
Для цього з'єднання і частини здійснюють марш з пунктів дислокації (районів зосередження), полігонів в призначені райони.
Армійська авіації перебазовується на вказані аеродроми, майданчики.
В залежності від оперативної обстановки перегрупування може здійснюватися своїм ходом, залізничним, повітряним, водним транспортом або комбіновано.
Умовами оперативної обстановки визначається і послідовність перегрупування з'єднань і частин. Першими в район збройного конфлікту висуваються частини розвідки, РЕБ, з'єднання і частини, які входять до ешелону ізоляції району збройного конфлікту. В подальшому перегруповуються з'єднання і частини пошуково-ударного ешелону, за ними перегруповуються решта визначених з'єднань, частин.
З прибуттям у райони зосередження з'єднання і частини АК організовують охорону, ППО, створюється мережа шляхів, доріг, розгортається комендантська служба, а також проводяться заходи щодо завершення їх підготовки до виконання поставлених завдань.
В районах зосередження також здійснюється перепідпорядкування командувачу АК з'єднань, частин, які залучаються до проведення операції. Внутрішні війська МВС, СБУ, а в прикордонній смузі і Прикордонні війська, з'єднання, частини інших військових формувань, що залучаються до проведення операцій або дій в районі збройного конфлікту переходять в оперативне підпорядкування командувача операційної зони розпорядженням президента України - Верховного Головнокомандувача ЗС України і в подальшому вони виконують завдання у відповідності до рішення і плану спеціальної операції.
У деяких випадках війська можуть розгортатись і займати операційну зону(район), безпосередньо з пунктів дислокації, минаючи райони зосередження.
У відповідності до прийнятого рішення або за окремим розпорядженням Генерального штабу проводиться ізоляція району збройного конфлікту.
Для ізоляції району збройного конфлікту з'єднання, частини ешелону ізоляції висуваються на свої напрямки, займають визначені райони ізоляції, перехоплюють всі комунікації та інші шляхи пересування в район конфлікту. Органи сторожової охорони обладнують місця несення служби і приступають до виконання завдань щодо підтримання контрольно-перепускного режиму.
Розгортання військ і зайняття операційної зони (району) може здійснюватись при неактивній протидії противника або при активному його опорі.
В обох випадках зайняття операційної зони і розгортання з'єднань і частин АК буде включати дві фази:
завоювання територіального простору, тобто встановлення контролю над всією операційною зоною (районом);
здійснення воєнної присутності, у взаємодії з органами, військами МВС, іншими військовими формуваннями, тобто підтримання правового режиму воєнного (надзвичайного) стану, роззброєння населення, окремих збройних формувань та знищення противника, що залишився.
При неактивній протидії противника з'єднання і частини АК із районів зосередження висуваються на свої напрямки, входять у визначені райони операційної зони і займають базові райони, розташовуються біля вказаних об'єктів. При цьому на маршрутах висування організовується розвідка, похідна охорона, охорона комунікацій, комендантська служба. Висування з'єднань і частин АК буде прикриватись авіацією, частинами і підрозділами ППО, а супроводження колон - армійською авіацією.
Після розгортання і зайняття операційної зони (району) з'єднання і частини АК приступають до ведення бойових (спеціальних) дій по розгрому (роззброєнню) диверсійно-розвідувальних сил, незаконно створених збройних формувань.
У випадку активної протидії противника з створенням елементів оборони, обладнанням опорних пунктів, укріплених районів, інженерних загороджень, частини та підрозділи пошуково-ударного ешелону висуваються і розгортаються на напрямках дій, проводиться вогневе ураження противника, після чого вони входять в операційну зону і ведуть бойові дії по розгрому диверсійно-розвідувальних сил і незаконно створених збройних формувань. При цьому, з'єднання і частини АК зустрівши опір противника, не вступають з ним в ближній бій і не атакують його, а відходять на небезпечну відстань, організовують розвідку об'єктів, розгортають засоби вогневого ураження, викликають армійську авіацію, здійснюють його вогневе ураження. Одночасно частиною сил проводиться маневр з виходом на фланги і тил противника. Після надійного вогневого ураження, розгром противника завершується діями частин та підрозділів з флангів і тилу при сковуванні вогнем з фронту.
Після розгрому великих угруповань диверсійно-розвідувальних сил, незаконно створених збройних формувань і оволодіння операційною зоною з'єднання і частини розташовуються у визначених базових районах і переходять до розгрому (роззброєнню) залишків диверсійно-розвідувальних сил, незаконно створених збройних формувань, а також виконання завдань по підтриманню правового режиму воєнного (надзвичайного) стану, надання гуманітарної допомоги, повернення населення у місця проживання та виконання інших завдань.
По мірі просування пошуково-ударного ешелону в глибину території операційної зони ешелон охорони комунікацій і важливих об'єктів розгортається на визначених шляхах, дорогах, об'єктах комунікацій, інших об'єктах І організує їх охорону і оборону.
При цьому створюються позиції органів сторожової охорони по принципу позиційної кругової оборони, система вогню, інженерних загороджень, спостереження.
Дії сил і засобів ешелону охорони комунікацій і об'єктів тривають упродовж всієї операції. Для вогневої підтримки та підсилення окремих тактичних груп, інших органів сторожової охорони призначається артилерія і мобільні ударно-вогневі групи зі складу з'єднань і частин, що знаходяться в базових районах операційної зони, а також сили і засоби РВіА зі складу угруповання загальної підтримки та залучаються чергові сили армійської авіації.
В разі необхідності, за особливим розпорядженням Генерального штабу частини, підрозділи прикриття висуваються в район оперативного призначення і розгортаються поблизу державного кордону для посилення охорони або його прикриття.
Частини підрозділи прикриття спільно з органами, частинами і підрозділами Державної прикордонної служби, які безпосередньо охороняють державний кордон в районі збройного конфлікту, організовують розвідку, систему вогню, обладнують у інженерному відношенні опорні пункти, вузли оборони, позиції, блокпости, готують систему інженерних загороджень.
З початком бойових дій і переходом окремими частинами, групами противника кордону вони застосовуючи, як правило, види маневреної та мобільної оборони відбивають їх наступ. При цьому органи, частини, підрозділи Державної прикордонної служби переходять у підпорядкування командувача АК.
Ведення бойових дій по виконанню завдань щодо розгрому диверсійно-розвідувальних сил, незаконно створених збройних формувань в операційній зоні буде мати свої особливості.
Одна з основних особливостей полягає у відсутності чітко означеного фронту бойових дій, тобто, коли дії противника можна очікувати не тільки з фронту, а і з флангів і тилу, причому в любому районі операційної зони. Бойові дії будуть носити осередковий характер, у більшості випадків, тактичного масштабу при значній самостійності дій підрозділів типу батальйон, рота. Відмінною рисою операції буде наявність різних обмежень і заборони нанесення ударів авіації, ракетних військ, вогню артилерії по певних районах, об'єктах; встановлення рубежів, далі яких не можуть просуватися з'єднання і частини.
Під час ведення бойових дій з розгрому диверсійно-розвідувальних сил і незаконно створених збройних формувань можуть застосовуватися наступні способи дій:
- нанесення вогневих (авіаційних, ракетно-артилерійських) ударів у визначених вогневих районах; блокування противника, розсічення угруповань противника і розгром частинами;
- фронтальні удари у сполученні з фланговими ударами;
- десантно-штурмові дії;
- оточення і знищення угруповання противника;
- пошуково-ударні дії; проведення рейдів;
- засадні дії;
- сторожові дії;
- дії по обороні і утриманню визначених об'єктів;
- прочісування;
- оперативно-пошукові дії охоронні дії в комендантських районах та інші.
Нанесення вогневих (авіаційних, ракетно-артилерійських) ударів проводиться у визначеному вогневому районі, у якому знаходяться певні угруповання противника.
Для здійснення вогневого ураження механізовані з'єднання і частини висуваються в район визначених позиційних районів, вогневих позицій РВіА, розгортаються в бойовий порядок і організовують їх охорону (оборону) в т.ч. з флангів і з тилу, охорону шляхів висування. Після цього з'єднання і частини РВіА стрімко висуваються, розгортаються у визначених районах, наносять удари ракетами і ведуть вогонь артилерією. У відповідності до плану наносить удари армійська авіація. При цьому, в ході вогневого ураження проводиться дорозвідка об'єктів і коректування ударів і вогню.
Оточення і знищення угруповань противника полягає в його ізоляції і одночасному розгромі або роззброєнні і захопленні у полон. При цьому, з'єднання, частини пошуково-ударного ешелону швидко виходять, а за певних умов прориваються на фланги і в тил угруповання противника, створюють внутрішній і зовнішній фронти оточення. З'єднання і частини внутрішнього фронту наносять сковуючі і розсікаючі удари, розчленують його і знищують частинами.
З'єднання і частини, які утворюють зовнішній фронт оточення займають вказані позиції, прикривають з'єднання і частини внутрішнього фронту оточення з тилу і не допускають підходу резервів противника та його дій по деблокуванню оточеного угруповання.
Дії з'єднань і частин під час оточення і знищення противника супроводжуються сильним вогневим впливом на противника.
Пошуково-ударні дії становлять собою спосіб бойових дій, який полягає у послідовному огляді місцевості у визначеній смузі, визначеному районі, або напрямку дій, з метою виявлення противника (об'єкта) та подальшого його знищення (захоплення) ударами і вогнем сил і засобів вогневого ураження, або проведенням нальоту чи ударом військ у визначеному районі, напрямку дій.
Наліт - спосіб бойових дій, який полягає у раптовому нападі на завчасно вибраний або знову виявлений об'єкт противника з метою його знищення (виведення з ладу), захоплення противника, що там перебуває, а також документів, озброєння і техніки, матеріально-технічних засобів, звільнення своїх полонених або заручників.
Проведення рейдових дій (рейдів) спосіб бойових дій, який полягає у стрімкому просуванні по території, що контролюється противником і веденні бою з метою послідовного захоплення і знищення (виведення з ладу) раніше призначених або знову виявлених об'єктів.
Блокування великих формувань у визначеному районі ведеться без втягування з'єднань і частин у ближній бій. З'єднання і частини пошуково-ударного ешелону із базових районів (районів зосередження) стрімко висуваються по шляхах, дорогах, колонних шляхах на визначені рубежі блокування, розгортаються у бойовий порядок, створюють систему вогню, бойову охорону на флангах і у тилу; встановлюють інженерні загородження і не допускають виходу (прориву) противника з блокованого району. При цьому максимально використовується місцевість, а за необхідності рубіж блокування може частково обладнуватися в інженерному відношенні. На рубежі блокування також влаштовуються блокпости, позиції сторожових застав (постів), КПП і т.п. після чого в подальшому, здійснюється вогневе ураження противника.
Після вогневого ураження противника, завершення розгрому (знищення) здійснюється ударом визначеного ударного угруповання з одного напрямку чи з двох напрямків назустріч один одному, завершення розгрому проводиться в поєднанні з десантно-штурмовими діями підрозділів аеромобільних з'єднань і частин. Після виконання завдань ударним угрупованням АК в блокованому районі, підрозділи спеціального призначення проводять прочісування по розшуку окремих або невеликих груп противника, що залишилися.
Для ведення бойових, спеціальних дій в операційній зоні буде характерним ретельна підготовка з'єднань і частин до бойових дій, раптовість дій і обов'язкове проведення заходів щодо введення противника в оману. Потрібно мати на увазі, що противник буде постійно вести розвідку і матиме достатньо інформації про замисел, завдання і наміри з'єднань і частин.
В ході виконання завдань операції пріоритет повинно віддавати дальньому вогневому ураженню противника. Практично, дії з'єднань і частин пошуково-ударного ешелону будуть полягати у створені умов для сил і засобів вогневого ураження щодо виконання завдань по розгрому противника нанесенням ударів армійською авіацією, а також вогнем артилерії.
Із завершенням розгрому основних сил противника, силами СБУ, органів МВС і внутрішніх військ із залученням з'єднань і частин АК, відновлюється законність і правопорядок, забезпечується громадська безпека, створюються комендантські райони. Для ліквідації окремих груп противника, що чинять опір організується та проводяться розвідувально-пошукові дії. Виявлені групи противника блокуються і знищуються ударами авіації та вогнем артилерії.
Таким чином, спеціальна операція є важливою формою застосування армійського корпусу ОСШР у збройному конфлікті сьогодення, тому на теперішній час особливе значення в сучасних умовах реформування Збройних Сил України набуває завдання - розвитку тактики застосування з'єднань і частин армійського корпусу ОСШР. Адже саме від успішних дій з'єднань і частин армійського корпусу у повній мірі будуть залежати результати як операцій ОСШР, так і збройного конфлікту в цілому.
Рейдові дії
Пошуково-ударний ешелон - призначений для ведення бойових (спеціальних) дій з застоуванням різних способів щодо розгрому (знищення) ДРС та НСЗФ у операційній зоні (районі). Склад: найбільш боєздатні, оснащені сучасною зброєю, військовою технікою і краще підготовлені з'єднання, частини АК ОСШР, СпП, в т.ч. ВВ МВС, СБУ, а в прикордонній смузі і Прикордонних військ. ПУЕ розташовується в базових районах операційної зони (району).
Для ведення рейдів ПУЕ (рейдовому загону) визначається смуга висування, об'єкти і час виходу на них, порядок підтримки їх дій угрупуванням сил і засобів загальної підтримки, повітряних (аеромобільних) десантів, що висаджуються у тил противника або поблизу об'єкту атаки.
Ведення рейдових дій (рейдів) - спосіб застосування (ведення бойових дій) військ, який полягає: у стрімких діях ПУЕ (РЗ) по декільком визначеним об'єктам, що знаходяться під контролем, невеликим угрупуванням противника у поєднання з інтенсивним вогневим впливом по ним з метою послідовного захоплення і знищення (виводу з ладу) раніше призначених або знову виявлених об'єктів противника. Встановлення своїх базових районів, блокпостів, окремих пунктів, встановлення контролю над визначеним районом.
Рейдові дії в складі БТГР
Назва нормативу |
Можливості (нормативні показники) |
|
Вихідний район: |
- відстань від переднього краю 40-60 км або 15-20 км (в лісистій або заболоченій місцевості); - добре замаскований; - добре прикритий засобами ППО; - займається на короткий час. |
|
Маршрути висування: |
- переважно по наявним шляхам (для швидкого пересування); - завчасне і в повному обсязі розгортання комендантської служби; - інженерне забезпечення. |
|
Похідний порядок рейдового загону (БТГр): |
- похідна охорона (мр з тв, мінвзв); - ЗЗР (ідв із засобами розгородження); - колона підрозділів головних сил (мр, тр, птв, КП БТГр, зрбатр без зрав, гсадн); - колона підрозділів тилу; - колона підрозділів для дій у другому ешелоні (мр, зрав зрбатр, мінбатр без мінвзв); - повітряний ешелон. |
|
Способи подолання переднього краю противника: |
- через проломи, розриви і проміжки в оперативному шикуванні військ противника; - на суміжних напрямках із наступним виходом на його тилові комунікації; - переважно без бою. |
|
Глибина дій: |
- для БТГр - до ЗО км, а іноді й більше (у взаємодії із дшб та АА). |
|
Кількість об'єктів |
- 1-2 об'єкти. |
|
Тривалість |
-до 1 доби. |
|
Типові об'єкти, призначені для знищення: |
- ПКП, КП, ТПУ армії (корпусу, бригади); - вертольоти на майданчиках; - батареї ППО; - ракетні батареї; - батареї РСЗВ; - наземні елементи управління ВТЗ; - бази, склади; - мости, переправи, залізничні мости. |
|
Основні завдання БТГр, яка призначена для дій у складі рейдового загону: |
- знищення ПУ, засобів ППО, авіації, ракетних, реактивних підрозділів, МТЗ; - захоплення і утримання аеродромів, крупних переправ, вузлів доріг, окремих ділянок комунікацій; - вплив на морально-психологічний стан противника; - захоплення документів, зразків озброєння і бойової техніки; - підрив наземних (підземних) об'єктів і бойової техніки; - захоплення в глибині противника важливих рубежів і їх утримання до підходу головних сил. |
|
Тактика дій БТГр, яка призначена для дій у складі рейдового загону: |
- при знищенні нерухомого об'єкту - швидкий вихід до об'єкту, раптове вогневе ураження противнику, нанесення короткотривалого сильного удару, швидкий і окритий маневр до іншого об'єкту; - при знищенні рухомого об'єкту - переважно із засади, шляхом раптового використання в обмежений час всієї могутності свого вогню по найбільш важливим об'єктам в його похідних колонах із наступним завершенням їх розгрому ударами підрозділів. |
|
Що вказується рейдовому загону: |
- склад із засобами посилення; - конкретні об'єкти, які потрібно захопити або знищити (бойова задача); - район або пункт, в якому даний загін повинен відокремитись від головних сил; - напрямок рейду (дій); - строки виконання кожної із задач та час і місце (район), в якому рейдовий загін пристане до головних сил; - крім того додатково вказується: по яким об'єктам, коли і якими засобами наносяться вогневі удари в інтересах вирішення задачі (порядок підтримки вогнем артилерії і ударами авіації). |
|
Необхідні умови для ведення рейдових дій: |
- дії рейдових загонів не повинні бути ізольовані діями окремих підрозділів, а спільними і чітко організованими із своєчасним нанесенням ракетних і вогневих ударів, сміливими, із використанням повітряних десантів; - важлива роль відводиться діям бойових вертольотів, які поряд із активними штурмовими ударами ударної авіації будуть розчищати шлях рейдовому загону; - найбільш активно бойові дії повинні вестись вночі (ведення розвідки (спостереження) за об'єктами, які повинні бути знищенні, організації чіткої взаємодії і надійного взаємного розпізнавання між своїми військами, насамперед між артилерією і авіацією. |
|
Розвідка: |
- повітряна (МІ-8Т із апаратурою для перспективного фотографування на глибину до 20 км від лінії зіткнення військ); - космічна (обзорна, детальна і високодетальне фотографування); - глибинна розрідка; - військова розвідка. |
|
Інженерне забезпечення: |
- ІМР, УР-77, МТ-55, ТММ, понтонні і переправочно-десантні підрозділи; - вертольотні РЗЗ (4 Мі-8 із установками мінування ВМР-2); - ГМЗ; - засоби керованого мінування (ПД-530). |
|
Вогневе ураження противника при вводі рейдового загону: |
Три періоди: - вогневе забезпечення висування (з початком висування до виходу на передній край); - вогнева підтримка вводу рейдового загону (на глибину до 6 км і більше); - вогневе супроводження (по виклику на максимальну глибину для прикриття флангів, вогневе ураження по периметру смуги вводу). Боротьба із РУК (РОК). |
Десантно-штурмові дії
ДШД - сукупність ряду найбільш важливих та напружених боїв і ударів десантно-штурмових загонів (груп) і аеромобільних підрозділів у складі повітряних десантів, що проводяться у тісній взаємодії з визначеними угрупуваннями інших видів та родів військ для виконання важливих оперативно-тактичних (тактичних) завдань.
Мета ДШД:
а) в загрозливий період - оперативне виконання завдань по знищенню ДРГ противника та бандитських угрупувань за планом спеціальної операції у визначених районах (зонах).
б) у ході оборонної операції - виконання завдань щодо сприяння головному угрупуванню ОСШР, що обороняється, у зриві організованого наступу противника та захопленні ініціативи шляхом випередження його у маневрі військами та швидкого використання результатів нанесення масованих ударів авіації, РВіА по важливим воєнним об'єктам і перенесення бойових дій на його територію;
в) у ході наступальних операцій - виконання завдань щодо сприяння головному угрупуванню ОСШР в збільшенні темпів наступу, глибини операції, скорочення строків її проведення шляхом створення активно діючого фронту в його тилу, зриву формування резервів противника і їх перекиду в райони ведення бойових дій.
Завдання ДШД:
- участь у блокуванні і знищенні ДРГ противника, бандитських та терористичних формувань на своїй території;
- забезпечення розгортання головних сил ОСШР;
- підсилення охорони важливих державних та воєнних об'єктів у смузі відповідальності ОСШР;
- порушення системи управління військами та зброєю противника; захоплення та знищення важливих об'єктів;
- порушення системи постачання боєприпасів та матеріальних засобів;
- захоплення та утримання до підходу головних сил важливих районів, рубежів, переправ, мостів, плацдармів на водних перешкодах, гірських перевалів та проходів, вузлів комунікацій;
- швидке використання результатів вогневого ураження та завершення знищення важливих об'єктів противника;
- тимчасова ізоляція району бойових дій від підходу резервів противника або захоплення і утримання важливих районів і бар'єрних рубежів на напрямку проведення контрнаступу (контрудару) головними силами ОСШР.
Способи ведення ДШД:
Десантно-ударні дії - дії аеромобільних (десантно-штурмових) частин (підрозділів) у взаємодії з частинами АА щодо знищення (завершення знищення) розвіданих (координатних) об'єктів противника та повернення до розташування своїх військ. Ведення десантно-ударних дій одним підрозділом може здійснюватися на дальність тактичного радіусу АА (120-150 км) і визначається часом знаходження у повгрі вертольотів АА (до 2-х годин).
Десантно-рейдові дії - дії аеромобільних (десантно-штурмових) частин (підрозділів) у взаємодії з частинами АА у тилу противника на визначеному напрямку з метою дорозвідки і послідовного знищення декількох об'єктів противника. Тривалість ведення десантно-рейдових дій визначається часом необхідним для виконання поставлених десантом задач. ДРД проводяться, як правило, з базових районів, що захоплюються і утримуються десантниками в тилу противника на головних напрямках контрнаступу (контрудару) своїх військ. Завершенням цих дій може бути захоплення та утримання до підходу головних сил ОСШР важливих районів (рубежів), або повернення до розташування своїх військ.
Десантно-пошукові дії - дії підрозділів аеромобільних військ (взвод, рота) у взаємодії з АА в тилу противника у визначеному районі (напрямку) з метою пошуку та знищення елементів систем управління, постачання та комунікацій. Тривалість ведення ДПД визначається часом необхідним для виконання поставлених десантом задач.
В залежності від складу десантів, можливостей АА та наявності ВТА, умов обстановки десантування може здійснюватись одним або декількома вильотами АА (ВТА) парашутним, посадочним або комбінованим способами.
Глибина десантування ТПД: в складі батальйону - до ЗО км, в складі роти - до 15 км.
Для виконання завдань по знищенню особливо важливих об'єктів в тилу противника, дії ТПД можуть плануватись на всю глибину повного тактичного радіусу дій вертольотів (120-150 км).
Подобные документы
Етапи створення, розвиток та перспективи аеромобільних та повітрянодесантних військ, основи їх бойового застосування, повітрянодесантна підготовка. Методика розрахунку коштів на організацію тренувань та проведення заходів повітрянодесантної підготовки.
методичка [69,7 K], добавлен 17.08.2009Основні чинники воєнно-політичної обстановки. Реальні та потенційні загрози національній безпеці України. Зміст операції щодо ліквідації збройного конфлікту. Форми та способи бойового застосування РВіА в операції щодо ліквідації збройного конфлікту.
лекция [8,6 M], добавлен 14.08.2009Етапи створення аеромобільних та повітрянодесантних військ, історія їх розвитку та подальші перспективи, основи бойового застосування. Характерні завдання оперативно-стратегічних та оперативних повітряних десантів. Повітрянодесантна підготовка військ.
учебное пособие [71,2 K], добавлен 14.08.2009Характер дій незаконних озброєнь і формувань, тактика дій мотострілкових підрозділів при обороні населеного пункту. Використання гранатометів загонами незаконних формувань. Застосування гранатометів та протитанкових гранат у різних видах бойових дій.
реферат [30,0 K], добавлен 01.11.2010Бойове застосування військ РХБ захисту, їх організація, та тактика дій. Високоманеврений характер сучасного бою. Комплектність машин радіаційної, хімічної і неспецифічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки. Засоби для проведення спеціальної обробки.
методичка [137,7 K], добавлен 15.08.2009Основи загальновійськового бою - основної форми тактичних дій військ, що являє собою організовані і узгоджені за метою, місцем, часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення противника. Обов'язки особового складу відділення.
реферат [545,8 K], добавлен 14.04.2011Польові виходи підрозділів ракетних військ і артилерії як одна з основних форм польової виучки особового складу частин і підрозділів РВіА Збройних Сил України. Підготовка навчальної матеріально-технічної бази. Загальна оцінка польового виходу підрозділів.
реферат [41,0 K], добавлен 23.08.2009Формування, склад та призначення Сухопутних військ Збройних Сил України. Механізовані і танкові бригади. Роль ракетних військ і артилерії. Армійська авіація. Призначення аеромобільних частей. Роль формувань протиповітряної оборони Сухопутних військ.
презентация [1,8 M], добавлен 15.04.2014Історія створення та розвитку Збройних Сил УКраїни. Бойова діяльність українських миротворчих підрозділів. Структура та органи керування Збройними Силами. Склад сухопутних, повітряних, військово-морських військ. Професійні військові свята в Україні.
контрольная работа [31,5 K], добавлен 22.04.2011Організація військ як структура військових формувань, її види та форми. Порядок організації озброєння механізованого (танкового) батальйону. Якісні характеристики будівництва Збройних сил сучасної України, можливі шляхи їх поліпшення в умовах кризи.
лекция [23,8 K], добавлен 14.08.2009