Озеленення інтер’єру та офісу

1

Міністерство освіти і науки України

Криворізький державний педагогічний університет

Факультет мистецтв

Курсова робота на тему: «Озеленення інтер'єру та офісу»

Виконала: студентка четвертого курсу

факультету мистецтв гр.ХГ-05-2

Ушакова А. О.

Науковий керівник : Балюк Л. В.

Кривий Ріг

2008 р.

Зміст

Вступ

1. Історія кімнатного квітникарства

2. Експеримент по створенню зимових садів. Чарівний «ящик Уорду»

3. Політичний погляд на рослинництво

Висновки до першого розділу

II. Кімнатні рослини і екологія житла

1. Оздоровчі рослини

2. Запашні рослини

Висновки до другого розділу

III. Класифікація і групи рослин

1. Декоративнолисті кімнатні рослини

2. Декоративно квітучі кімнатні рослини

3. Декоратівно квітучі горшечні рослини

4. Кактуси

5. Групи рослин для внутрішнього озеленення

Висновки до третього розділу

IV. Композиції для внутрішнього озеленення приміщень

1. Головні положення

2. Методи і способи озеленення приміщень

3. Рослини в інтер'єрі

Висновки до четвертого розділу

V. Рослини в будинку: кімната за кімнатою

1. Вітальня

2. Ванна кімната

3. Їдальня

4. Спальня

5. Кухня

6. Зимовий сад

7. Передпокій

Висновки до п'ятого розділу

VI. Типи ємкостей і освітлення

1. Типи ємкостей

2.Осітлення

Висновки до шостого розділу

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Актуальність теми: людина здавна прикрашала свій дім квітами, будь то були спочатку зрізані прості польові квіти або кімнатні овочі у горщиках, а вже потім навіть відігравали певну роль у політиці держав. Квіти - це не тільки втіха для очей, а і історична спадщина. Рослини використовувались не тільки як домашнє оздоблення, а й різних галузях. В мистецтві широко використовувались рослинні орнаменти як в живописі, так і в текстилі, в медицині, різноманітних національних обрядах, святах. В зміну нашого відношення до кімнатних рослин зробило свій внесок і НАСА: його співробітники у 1980-і роки з'ясували, що сциндапсус, хлорофітум, плющ, хризантема та алое - високоефективні очисники повітря. Загалом квіти несуть як естетичну роль в житті людини, так і психологічну.

І зараз популярність кімнатних рослин продовжує зростати. Звідусіль знайдуться рослини: вражаючі зимові сади в громадських будівлях, маленькі горщики на підвіконнях, безліч яскравих квітів в рослинних магазинах. В наші дні купують більше квітучих, ніж декоративнолистих рослин. Частіше віддається перевага більш ефектним рослинам, але недовговічним видам вічнозелених. Існує багато прийомів, методів, способів аранжування кімнатних рослин як в інтер'єрі, так і в офісах, державних установах та ін.

Об'єкт дослідження: аранжування кімнатних рослин в приміщенні.

Предмет дослідження:

Мета дослідження: дослідження аранжування, озеленення інтер'єру, багатоманітність композицій.

Гіпотеза: вивчення прийомів, методів, способів озеленення і аранжування кімнатних рослин в приміщенні

1. Історія кімнатного квітникарства

Історія кімнатного квітникарства бере свій початок з глибокої старовини: людині завжди хотілося мати поряд з собою красиві рослини, що прикрашають його будинок. Поняття "кімнатна рослина" існує з моменту, коли людина здогадалася кинути сім'я не на полі, а в горщик із землею. Першими видатними колекціонерами рослин були солдати єгипетського фараона Тотмеса III (3,5 тис. років назад). На розписах в храмі Карнака вони зображені такими, що несуть 300 рослин, узятих в якості трофеїв в Сирії. Храми древньої Еллади прикрашали вазони з рослинами. Перші культурні сорти орхідеї були виведені в Китаї 2500 років тому і там же більше 1000 років тому зародилося мистецтво бонсаї, яке перейшло до Японії і знайшло в країні Висхідного Сонця справжнє визнання. У подальші епохи мистецтво вирощування рослин виступає в нерозривний зв'язок з іншими видами мистецтва: для прикраси інтер'єру і екстер'єру будівель, при створенні тканин. Найпоширеніший орнамент - рослинний, який надає найбільші можливості для створення всіляких мотивів, прийомів виконання, для оригінального трактування форми. До найбільш поширених форм з якнайдавніших часів відносяться: акант, лотос, папірус, хміль, лавр, виноградна лоза, плющ, дуб. Так рослинний світ проник в образотворче мистецтво.

Відкриття нових земель принесло услід за собою і відкриття нових декоративних рослин. Основна кількість "чудасії" потрапила в Європу під час колоніальних завоювань в кінці XVII - початку XVIII ст., тоді з Америки везли кактуси і орхідеї. З Індокитаю - цитрусові, з Індії - рослини, що давали прянощі. У північних країнах з відсутністю зелені в зимові місяці вічнозелені рослини не могли не викликати захоплення. Пригадаєте трояндовий кущ Кая і Герди. Це не вигадка письменника-казкаря Андерсена. Різноманітність декоративних кімнатних рослин досягалася за рахунок введення в кімнатну культуру дикорослих представників тропічної флори.

Перші кімнатні рослини: папороть адіантум, філодендрон лазячий і пеперомія магнолієлистна були привезені до Англії капітаном судна «Слава Баунті» Блаем (у перекладі з англійської мови «баунті» означає «щедрість, подарунок»).

Перша виставка квітів в Лондоні була проведена в 1827 г.; тепер це головна виставка квітів в Англії. Вона проводиться щорік в травні в парку одного з районів Лондона -- Челсі -- і визначає нові тенденції і віяння в квітникарстві і садівництві.

У Англії проводиться і ще одна знаменита щорічна виставка квітів. На початку липня на території дворцово-паркового ансамблю Хемптон-корт недалеко від Лондона показують нові, неабиякі види і сорти рослин, а також проводять Британський фестиваль троянд.

2. Експеримент по створенню зимових садів. Чарівний «ящик Уорда»

Перша згадка про виняткові результати, отримані при вирощуванні рослин в закритому приміщенні, відноситься до XIII століття. Взимку 1240 р. до Кельну прибув голландський король Вільгельм, якому влаштували пишний прийом в приміщенні, прикрашеному деревами і чагарниками в повному квіті, ніби влітку. Це був найперший в Європі зимовий сад. Видовище було настільки незвичним, що його творця видатного садівника Альберта Магнуса звинуватили в чаклунстві. Але експеримент по створенню зимових садів виявився настільки успішним, що незабаром європейські монархи в прагненні перевершити один одного примушували своїх садівників будувати спеціальні приміщення і вирощувати в них дивовижні рослини. Правда, спочатку це були види, що мають практичний інтерес для імператорських кухонь, наприклад, апельсини (по-французьки "orange"), а приміщення, в яких їх містили, почали називати оранжереями. Хоча були виключення - картопля і соняшник, наприклад, заздалегідь завозилися з Америки як квіти. Не встояв перед спокусою і Петро I і побудував Петергофі невеликий павільйон для зимового вмісту цитрусових, які влітку розташовувалися на свіжому повітрі.

В середині XIX століття змінити ситуацію допомогло одне, здавалося б, незначний винахід англійця Н. Уорду. Містер Уорд дуже полюбляв тропічні рослини, присвячував їм весь свій вільний час. У його колекції було немало рідкісних видів, привезених зі всього світу. Всі вони прекрасно зростали і квітнули, але містер Уорд був незадоволений: йому здавалося, що він міг досягти більшого, але йому заважало насичене гаром повітря Лондона. Можна було без кінця удосконалювати земельні суміші і застосовувати нові добрива, а ось з повітрям нічого поробити було не можна: лондонці топили каміни і печі вугіллям. Клуби диму витали в сирому повітрі, змішуючись з туманом англійської столиці, жирна кіптява бруднила стіни будинків, старовинні картини і білосніжні манишки джентльменів. Зі всім цим містер Уорд ще міг примиритися, але втрачав самовладання і хмурнів, якщо бачив шар гару на ніжному листі своїх улюблених рослин. Бурмочучи прокльони, він знову і знову намагався очистити їх, вже не сподіваючись знайти вирішення цієї проблеми. Йому хотілося заховати своїх улюбленців, просто накрити чим-небудь… Так, з відчаю і безсилля народився воістину геніальний винахід: містер Уорд вирішив накрити рослини скляним ящиком. Він відмітив, що в невеликій скляній камері навіть ніжні папороті відчувають себе краще. Незабаром з'ясувалося, що, окрім захисту від гару і кіптяви, вживання цього пристосування дозволило підтримувати усередині стабільну температуру і високу вологість повітря. У тераріумі - так назвав свій винахід його творець - можна було тримати навіть ті рослини, які вважалися непридатними до розміщення в кімнаті. Весь цвіт британської спільноти був схвильований цим відкриттям. У моду входить встановлювати «ящик Уорду» для вмісту папоротей та іншої екзотики в кімнатах. У 1834 р. Уорд сконструював першу «валізу» для перевезення рослин, яку без побоювання можна було встановити на палубі корабля. Рослини менше потребували поливу і були захищені від солоних бризок і сонця. Тепер в Європу можна було без втрат привозити ніжні тропічні створіння: папороті, орхідеї, бромелієві. У Англії поголовне захоплення орхідеями набрало вигляду справжньої манії: на аукціонах за них платили просто безумні гроші! Викликаний ажіотаж порівнянний лише з "золотою лихоманкою". Тепер в райони їх зростання, насамперед це Південна Америка, вирушають справжні експедиції. Настав райський час для ботаніків: новий вигляд описувався десятками і сотнями, виділялися нові роди і сімейства. Все більшу увагу до представників тропічної флори проявляли і садівники.

3. Політичний погляд на рослинництво

Наприклад, камелії з Південного Китаю змогли потрапити в європейські оранжереї лише після перемог Англії в "опіумних" війнах, поселення британців в Гонконзі і активізації торгівельних стосунків з Китаєм. Після здобуття молодими державами Південної Америки незалежності від іспанської корони і встановлення дипломатичних стосунків з ними став можливий і ввезення зразків флори цих країн. Нерідко в дипломатичній пошті можна було знайти яку-небудь екзотичну рослину цілком або його насіння. Так, в 1714 р. посланий з метою шпигунства французький офіцер А. Фрез'є привіз до Франції чилійську суницю, яка стала родоначальницею всіх сучасних великоплідних сортів, відомих як "полуниця". Європейські держави досить швидко усвідомили, що кімнатні рослини - величезне багатство, і ввели в своїх колоніях заборони на вивіз тропічних рослин. При цьому рослини не лише вивозилися. Спочатку їх вивчали, потім багато хто з них перевозив в колонії, що знаходяться вже в інших частинах світу. Така історія, наприклад, кавового дерева. Після заключення Урехтського миру між Голландією і Францією король Людовик XIV отримав воістину царський дарунок - живець кавового дерева з Амстердама. Він став родоначальником всіх(!) французьких колоніальних кавових плантацій. Ваніль, каучукове і гвоздикове дерево, чорний перець і багато інших рослин почали свій переможний хід по тропічних країнах через європейські оранжереї, тобто встигли побувати кімнатними рослинами.

В кінці ХХ століття законодавцями квіткової моди по праву можна назвати кактуси. Любителі всіляких форм і колючок, переважно чоловіки, об'єдналися в клуби. Багатьом приватним колекціям могли заздрити найбільші оранжереї миру при Ботанічних садах. А відомий зараз у всьому світі помідор в XVIII столітті прикрашав кімнати і оранжереї. "Сеньйора" почитали як квітучу рослину, а ось плоди вважалися отруйними.

Висновки до першого розділу

Людина здавна прикрашала свій дім квітами, будь то були спочатку зрізані прості польові квіти або кімнатні овочі у горщиках, а вже потім навіть відігравали певну роль у політиці держав. Квіти - це не тільки втіха для очей, а і історична спадщина. Рослини використовувались не тільки як домашнє оздоблення, а й різних галузях. В мистецтві широко використовувались рослинні орнаменти як в живописі, так і в текстилі, в медицині, різноманітних національних обрядах, святах. В зміну нашого відношення до кімнатних рослин зробило свій внесок і НАСА: його співробітники у 1980-і роки з'ясували, що сциндапсус, хлорофітум, плющ, хризантема та алое - високоефективні очисники повітря.

Проводяться численні виставки квітів

II. Кімнатні рослини і екологія житла

1. Оздоровчі рослини

Людина завжди оточувала себе рослинами, навіть не розуміючи, і не вникаючи при цьому, на скільки корисні є вони. У сучасних панельних будинках із залізобетону вологість повітря набагато нижча за норму - майже як в пустелі. І тут на допомогу може прийти унікальна рослина, здатна перетворити пустелю на оазис, - циперус. Він сам дуже любить вологу, тому горщик з ним ставлять в піддон з водою. Такі піддони з будь-якими вологолюбними рослинами добре мати у всіх кімнатах - вони прекрасно впливають на стан повітря. Водно-газовий обмін в приміщенні покращують антуріум, маранта і монстера.

Співробітники Американського агентства по аеронавтиці і космічним дослідженням (НАСА) з'ясували, що хлорофітум, плющ, хризантема і алое є високоефективними очисниками повітря.

Багато кімнатних рослин володіють фітонцидними (бактерицидними) властивостями. У приміщенні, де знаходяться, наприклад, цитрусові, розмарин, мирт, хлорофітум в повітрі міститься значно менше мікробів. А частки важких металів, які теж є в наших квартирах, поглинають аспарагуси. Немає потреби говорити про те, як погано відчуває себе людина в задушливому приміщенні. Причому справа тут не в недоліку кисню як такого, катастрофічно не вистачає його негативних іонів, число яких, до речі, швидко зменшується, коли в кімнаті працює телевізор або комп'ютер. Але, виявляється, є кімнатні рослини, які виділяють такі ж іони, роблячи повітря свіжим і легким для дихання. Це хвойні бонсаї (кипарис, туя, кріптомерія).

Бажано щоб в будинку був хоч би один кущ герані. Герань дезинфікує і дезодорує повітря. А то, що герань допомагає при головному болі і здатна виганяти з будинку злих духів і нечисть, відомо ще спрадавна.

Але, мабуть, краще всього підтримує і коригує біополе людини троянда. Кущик кімнатної троянди допоможе вам позбавитися від зайвої втоми і дратівливості. Особливо ефективна дія троянди тоді, коли в тій же кімнаті зростають базилік, острогін (естрагон) і м'ята-меліса. В цьому випадку в кімнаті буде майже цілюще повітря.

Так само рекомендується вирощувати в горщиках лук і часник. Крім того, що ці рослини дезинфікують повітря, вони ще і значно покращують сон. Особливо рекомендується мати їх в своїй спальні тим, хто схильний до різних кошмарних сновидінь. Корисно мати в своєму кімнатному садку карликовий гранат (він стимулює імунну систему людини), алое і всю ту зелень, яку із задоволенням споживаний влітку: петрушку, селеру, кинзу і кріп. Це той нормальний мінімум рослин, який бажано мати кожному, хто хоч трохи піклується про себе і своїх рідних. Якщо людина знаходиться в одній кімнаті з гипеаструмом, то він, поза сумнівом, відчуває свіжість і не піддається нервозності - це надійний помічник при стресі. Аналогічно діють і деякі інші рослини, наприклад алое, кротон, хамедорея витончена, хлорофітум, адіантум, гибіскус.

А якщо людині не вистачає упевненості в собі? Благотворний вплив кімнатного плюща, що дає вам відчуття упевненості в собі, мабуть, пов'язаний з його зовнішнім виглядом і енергетичним полем, а також із здатністю усувати токсини, що містяться в повітрі, такий же ефект надає орхідеї, папороть. Тонізуючу і м'яку дію, що бадьорить надають такі рослини, як кала, жасмин, товстянка і мініатюрна троянда. Вони розсіюють депресію і апатію. Під впливом цих рослин партнери, що охолонули один до одного, можуть, наприклад, відродити свої відчуття.

Хто б міг подумати, що цикламени випромінюють енергію, яка штовхає нас на нові ідеї, допомагає нам здолати стереотипи мислення? До подібних рослин відносяться так само гибіскус, декоративний ананас, бугенфілія і орхідея черевичок Венери. Але в цикламенів є властиві лише ним особливості: вони допомагають запальним людям впоратися з емоціями, дарують відчуття захищеності.

Для вирішення суперечок згодяться рослини, які дивним чином налаштовують людей на мирний лад, допомагаючи вирішувати конфлікти. Узумбарські фіалки, наприклад, - типові "миротворці". Апельсинові дерева, жасмин, драцена, монстера, лавр і маранта надають аналогічну дію.

Геть безініціативність! Такий девіз можна проголосити, лише якщо на столі або на підвіконні ви розставите, наприклад, бальзамін або імпатієнс, гелкфіну, мирт, хавортію, пуансеттію. Енергія антуріуму настільки велика, що навіть найбоязкіші люди під її впливом стають сміливішими.

2. Запашні рослини

Небагато з кімнатних рослин, навіть квітучих, пахнуть. Всі кімнатні рослини вирощені в неприродних умовах. Але ті з них, які виділяють аромати, можуть викликати у нас різні відчуття, настрої, навіяти спогади. Ймовірно, не випадково, щоб додати таємничість романтичної зустрічі, зачарувати, колись давним-давно виникла «мода» прикріплювати до плаття букетик запашних квітів. Можна скористатися не лише букетиком фіалок або лаванди, але і гілочками розмарину або мирта. Останнім часом мирт придбав особливу популярність. Багато дівчат хочуть отримати в дарунок на день народження деревце мирта, щоб опісля декілька років зрізати його запашні гілочки для гостей, яких вони запросять на своє весілля. Хоча останнім часом цей звичай зустрічається все рідше, проте мирт як і раніше залишається одним з улюблених рослин.

Квітки хойі (Hoya carnosa, а також Hoya bells) випускають сильний солодкий аромат, який декілька заперечує суворому виду цього плюща з його темно-зеленим шкірястим листям і м'ясистими квітками, схожими на воскові.

Взимку в багатьох квартирах розцвітають гіацинти. Їх аромат як би провіщає весну. Проте, він такий сильний, що не всі можуть жити з ними в одній кімнаті. Втім, запахи, як і інші відчуття, кожною людиною сприймаються по-своєму.

Цариця квітів троянда добре знайома кожному квітникареві. Існує безліч сортів, які можна вирощувати у горщиках. Влітку краще винести рослину в сад або на балкон, в інший час воно наповнюватиме ваш будинок своїми пахощами.

Сильний і солодкий аромат гарденії, який від них виходить, цілком відповідає благородній зовнішності цієї рослини. От настільки інтенсивного запаху рекомендується містити рослину в досить просторих приміщеннях.

Гарденія трохи нагадує запах жасмину. Цей красивий кущ неможливо не відмітити, навіть гуляючи в нічну пору. Проте в кімнаті він стає дуже сильним, так що може навіть викликати запаморочення. Тому краще містити жасмин у великому і добре провітрюваному приміщенні.

Терпкий, строгий і трохи різкий аромат примули звучить трохи ностальгічно. Його ніяк не можна назвати неприємним, але він дуже інтенсивний. Найсильніше він стає, якщо доторкнутися до рослини.

Цілий букет запахів дарують пеларгонії. Вони настільки ж всілякі, наскільки і зовнішність цієї рослини. Серед них можна зустріти аромат троянди, м'яти, лимона, мускатного горіха і ще багато і багато інших. Деякі запахи, можливо, хтось визнає неприємними, але це вже справа смаку.

Особливо слід згадати сукуленти і орхідеї. Одні з них майже не володіють запахом, інші виділяють прекрасний аромат. Орхідея - дуже капризна рослина. Їй потрібні вологий, теплий мікроклімат і ретельний догляд. Щоб орхідеї квітнули довше, їх можна поставити в ємкості, наповнених водою і галькою або використовувати гідрогорщик (метод «Гідропоніка»). Це підвищить вологість повітря і стане додатковим елементом в інтер'єрі.

Бонсаї - мистецтво вирощування дерев в мініатюрі. Правильно сформоване деревце-бонсаї є зменшеною копією відповідного дорослого дерева: модрина, з віком що все нижче схиляє свої гілки до землі, вишня із зігнутими гілками - вся увага на те, наскільки явно виражені типові ознаки дерева-орігинала.

Кімнатними бонсаї можуть стати багато рослин, властивості яких в природному вигляді сильно розрізняються. Але все бонсаї, виходячи з правил їх вирощування і кінцевих розмірів, володіють спільними властивостями: зменшуючи розмір тіла, квітникар збільшує духовний сенс життя рослини. Бонсаї добре мати в будинках, де люди надмірно трепетно відносяться до матеріальних благ, вихваляючи їх над останніми цінностями життя. Рослини вбирають ту, що потрапляє в атмосферу будинку енергію будь-яких думок, слів і відчуттів людей про що б то не було матеріальному, визволяючи простір для помислів про духовне, про вічне. При цьому бонсаї симетричної форми допомагають таким людям-матеріалістам, які, вважаючи гроші і матеріальні блага своєю основною опорою, все ж допускають існування інших цінностей. Бонсаї несиметричної форми хороші для матеріалістів, що зовсім не допускають існування якихось інших цінностей, окрім матеріальних. Бонсаї каскадної або напівкаскадної форми здатні очистити атмосферу від енергії людей, що просто загрузнули в мирській метушні, дивлячись на яких видається, що вони прагнуть не до Сонця, а до ядра Землі, кудись вниз. Але бонсаї абсолютно будь-яких форм допоможуть зменшити в атмосфері будинку енергію залежності людей від земних благ, вносячи до неї дзвінку нотку духовності, завдяки чому сама атмосфера почне схиляти людей до помислів про вічне.

Вплив на емоційний стан. Зменшивши розмір тіла рослин, посилюється духовний сенс його існування, тому бонсаї допомагають побачити духовний, невидимий сенс будь-яких явищ, розвиваючи бачення тонких закономірностей в явищах життя. Завдяки присутності таких рослин в будинку люди починають звертати увагу на знаки, підказки, що посилаються життям. Бонсаї роблять серце людини чуйним, а розум чистіший, розвиваючи здатність передбачення подій свого життя. Така властивість робить ці рослини корисними для надзвичайно приземлених людей, що не визнають іншу форму життя, тому бонсаї може стати відмінним дарунком для прагматика.

Навіть якщо під тонким впливом бонсаї чоловік не навчиться бачити прояву духу в матерії, то неодмінно стане більше значення додавати своїм відчуттям, що поступово приведе до розвитку інтуїції, здатності розшифровувати сни. А якщо мрієте безпомилково визначати характери людей, з якими спілкуєтеся, тоді бонсаї може бути прекрасним доповненням робочого місця психолога, лікаря, вчителя і для всіх, хто втомився помилятися в людях. Краще всього бонсаї виглядає на рівні очей.

Висновки до другого розділу

Кімнатні рослини тільки добре впливають на емоційний стан людини, а і покращують її фізичне та психологічне здоров'я. Багато кімнатних рослин володіють фітонцидними (бактерицидними) властивостями. Існують і такі, які покращують сон, позбавляють від втоми та дратівливості, надають упевненості та енергію. А бонсаї взагалі універсальна рослина: споглядаючи її, можна вивільнитися від мирських проблем та зануритися у свій внутрішній світ, бонсаї роблять серце людини чуйним, а розум чистіший, розвиваючи здатність передбачення подій свого життя. Ці рослини поглинають негативну енергію і думки, вивільнюючи простір для думок чистих.

III. Класифікація і групи рослин

Існує чотири основні групи рослин, в кожної з яких є свої особливості. Єдина найбільш істотна відзнака декоративно квітучі рослин від рослин трьох останніх груп полягає в тому, що рослини цієї групи грають свою роль в кімнаті лише обмежений час, тоді як всі останні за наявності відповідних умов можуть бути постійними мешканцями.

1. Декоративнолисті кімнатні рослини

Декоративнолисті рослини при правильному догляді можуть жити в кімнатних умовах дуже довго. Листя зелене круглий рік, хоча деякі види потребують прохолодного приміщення в зимовий час, а в деяких інших листя з віком стає менш привабливим. Декоративні круглий рік.

Коли в 1950-і роки почався бум кімнатних рослин, найпопулярнішими були декоративнолистні рослини. Більше інших було поширено плющі і фікуси, за ними слідувала безліч інших.

В наші дні декоративнолисті рослини розділяють популярність з квітучими, але ті, в яких найпривабливіше саме листя до цих пір використовують як фон в більшості колекцій кімнатних рослин. Ці рослини вирощують не ради квітів, а ради краси листя або стебел; в таких рослин красивими можуть бути як окреме листя (наприклад, монстера делікатесна і бегонія королівська), так і рослина в цілому (наприклад, аспарагус і папороть нефролепіс).

Деякі з рослин цієї групи, такі, як зебріна, сансевієрія і пеперомія, утворюють дрібні квіти, але все таки в основному ці рослини вирощують ради листя і спільного зорового ефекту, який вони створюють своєю зовнішністю. Це не означає, звичайно, що декоративнолисті рослини використовують лише як фон для яскраво забарвлених квітучих. Такі рослини з цієї групи, як кротон, колеус, бегонія королівська, корділіна верхівкова, драцена окаймована і ін., самі можуть похвалитися яскраво забарвленим листям, яке вони демонструють круглий рік. Ще більше видів з строкато забарвленим листям - смугастими, плямистими, з білою або кремовою серединою і так далі. Досить згадати лише поширені сорти традеськанції, диффенбахії, аглаонеми, хлорофітума, сциндапсуса і плющів. Намічається зростаюча тенденція до вирощуванню ряболистих форм традиційних рослин - таких, як фікус Бенджаміна, фатсія японська, монстера делікатесна і гептаплеурум деревинний, які починають витісняти своїх зелених батьків.

Останніми роками з'явилися не лише нові сорти і різновиди традиційних рослин - протягом 1980 - 90-х років в магазинах почали продавати абсолютно нові роди рослин. У багатьох місцях зараз можна побачити радермахеру, а також брейнію, леею і епіфіти. Декоративнолисті рослини повинні жити в будинку. Деякі з них із задоволенням проведуть зимову відпустку в прохолодній кімнаті поза родинним кругом, але доля декоративно квітучі рослин - помийне відро в кінці сезону, животіння у вигляді цибулини або насильницьке виселення в сад - не для них. Дійсно, при правильному догляді багато хто з них здатний пережити своїх господарів. Вірно і інше: деякі види з віком втрачають привабливість. Добре відомий приклад цьому - колеус, але є й інші. Так, двух-трьохлітнія гянура і гипоестес втрачають нижнє листя і стають потворними. Крім того, деякі капризні декоративнолистні рослини втрачають листя в несприятливих умовах. У подібному випадку можна порадити вкоренити держак або купити інший екземпляр і замінити рослину. Єдина дійсно «недовговічна» декоративнолистна рослина - каладіум, який щозими проводить в сплячці у вигляді бульби. Давати спільні рекомендації по догляду за декоративнолистними рослинами неможливо - деякі з них дуже вимогливі, інші виключно витривалі. Традиційні види з вічнозеленими, великими і блискучими листям зазвичай вибагливі. Строкато забарвлені різновиди вимагають більше уваги, а рослини з м'ясистим листям потрібно рідше поливати.

2. Декоративно квітучі кімнатні рослини

Квітучі кімнатні рослини при правильному вмісті можуть жити в кімнатних умовах невизначено довгий час. Листя після цвітіння не відмирає, але може втратити свою привабливість. Деякі види потребують прохолодного приміщення зимою, а інші слід виносити влітку на відкрите повітря. Декоративні круглий рік.

Квітучі кімнатні рослини грають усе більш головну роль в аранжуваннях. Вони не лише додають барвистості композиціям з горшечних квітів або кімнатному садку, але і роблять цікавішими. Звичайно, протягом століть джерелом живих фарб в будинку були і залишаються зрізані квіти, але в квітки в горщику є одна перевага: він дає можливість спостерігати, як бутон розвертається в квітку, а у багатьох випадках дозволяє стежити за появою нових бутонів.

Існують дві групи декоративно квітучих рослин: одні використовують для недовговічних композицій - це декоративно квітучі рослини у горщиках, а інші займають міцне місце у вашому будинку. Рослини другої групи називають декоративно квітучими кімнатними рослинами.

Цих рослин дуже багато, і вони розрізняються за розміром, зовнішністю і запахом. Можна виростити ефектну стрелицію з суцвіттям завдовжки 15 см або стапелію гігантську з кольорами розміром з супову тарілку, а можна купити каланхое або геліотроп, в яких окремі квіточки зовсім крихітні. Така рослина, як сенполія Pip Squeek, може поміститися в підставці для яєць, а для дорослого дурману знадобиться велика діжа. Квітучі рослини можуть пахнути (гарденія, олеандр або жасмин),а можуть мати огидний запах (стапелія).

Для будь-якої пори року можна підібрати квітучу рослину: взимку вітальню оживляють каланхое і рожевий жасмин, навесні квітнуть спатіфіллум і антуріум, влітку - гибіскус і дзвіночок. Афеландра і олеандр квітнуть восени, а багато інших рослин - наприклад, сенполії, недоторки, брунфельсії, - при деякому умінні можна змусити квітнути майже круглий рік. Не всі з декоративно квітучих рослин вирощують ради квітів, по крайній мірі, три (цитруси, ардизію і дюшенею) вирощують заради плодів.

Квітка гибіскуса живе лише один день. На іншому кінці шкали знаходиться квітка ехмєї, яка не в'яне протягом декількох місяців. Період цвітіння може бути короткочасним, а може тривати майже цілий рік, але рано чи пізно він закінчується. В більшості випадків після цвітіння рослини виглядають непривабливо. Такі види краще всього вирощувати в групі горшечних або в кімнатному садку, щоб їх буденний вигляд після цвітіння ховався ефектнішими сусідами. В деяких квітучих рослин таке приголомшливо красиве листя, що їх варто вирощувати тільки ради листя. До таких видів відносяться афеландра, бромелієвиї, пеларгонії з чудернацькою формою листя, санхеція, піттоспорум і спарманнія. Всіх їх можна вирощувати в якості таких,які зберігають декоративність протягом цілого року одиночних рослин. Існує декілька спільних правил вирощування декоративно квітучих кімнатних рослин. Майже всі вони більш вимогливі до освітлення, чим декоративнолистні рослини. У 1980-і роки вибір декоративно квітучих кімнатних рослин збільшився (наприклад, з'явилися яскраво забарвлені і різноколірні недоторки і сенполії), а люди стали більш схильні до авантюр (важкі для вирощування орхідеї і ряд бромелієвих тепер можна купити в супермаркетах).

3. Декоратівно квітучі горшечні рослини

Квітучі горшечні рослини використовують в кімнатних умовах для створення тимчасових композицій і після оцвітіння прибирають. Багато хто з таких рослин викидає, але цибулини або бульби деяких рослин можна зберігати в приміщенні до наступного сезону, а деякі можна висадити в теплицю або в сад. Декоративні деякий час.

На відміну від квітучих кімнатних рослин, члени цієї групи можуть лише на якийсь час оселитися у вітальні, кухні або передпокої. Коли квіти бліднуть, дні рослин визнані закінченими і подальша їх доля залежить від конкретного вигляду. Багато рослин викидають, зберігають до наступного року, переносячи їх в сад або в прохолодну кімнату, треті зберігають у вигляді цибулин, поки не прийде час висаджувати їх знов.

Недовговічність, безумовно, великий недолік, так що на перший погляд популярність таких рослин може здатися дивною. Насправді вона не так вже й дивна, бо в цій групі опиняються деякі з найбільш ефектних квітучих рослин - пуансеттія, азалія, глоксинія, цинерарія, хризантема і гіацинт.

Іншою важливою групою квітучих горшечних рослин є садові цибулинні - гіацинт, крокус, тюльпан і нарцис - найбільш поширені з ранніх весняних кольорів, використовуваних також для прикраси будинку. Останні рослини з цієї групи важко якимсь чином класифікувати. Тут є і ефектні: цинерарія, глоксинія і бегонія, і швидко зростаючі в'юнкі тунбергія і глориоза, і безліч красивих однорічних, наприклад, екзакум і броваллія, що вирощуються з насіння. Сюди ж відносяться кущі - гранат і мініатюрні троянди, що скидають на зиму листя. Є також ряд кімнатних (непридатних до умов відкритого ґрунту) цибулинних рослин.

Опісля декілька тижнів або, можливо, місяців квіти зблякнуть, листя обпаде (що трапляється майже зі всіма видами), і рослина може загинути. Нічиєї провини в цьому не буде - така властивість рослин цієї групи. Пуансеттії зберігають свої яскраві голівки протягом декількох місяців, більшість найбільш розповсюджених рослин квітнуть протягом 4-7 тижнів - це означає, що до таких рослин потрібно відноситися швидше як до замінників зрізаних рослин, що довго живуть, чим як до дуже недовговічним кімнатним рослинам.

Звичайно, якщо квіти в'януть і листя опадає протягом декількох днів, причиною можуть бути ваші помилки у догляді. Всі квітучі горшечні рослини полюбляють хороше освітлення, прохолоду і вологу землю; злий ворог для них - тепле повітря.

4. Кактуси

Кактуси -- рослини-суккуленти, м'ясисті стебла яких покриті групами пухнастих волосків. Майже всі кактуси не мають звичайного листя, у більшості є колючки. Вони здатні дуже довго жити в кімнатних умовах. Багато кактусів квітнуть. Декоративні круглий рік.

Кактуси, мабуть, частково втратили популярність, якою вони користувалися років п'ятдесят тому. Вони вже не очолюють списки рослин, самих купуємих рослин, але їх до цих пір можна побачити в мільйонах будинків, і вони все ще залишаються найнезрозумілішими зі всіх кімнатних рослин. Прийнято вважати, що кактуси відмінно себе відчувають, якщо їх взагалі не доглядати. Чи навряд знайдеться інший живий організм який можна помістити в будинку в такі ж погані умови, як кактус. Тому мільйони ледве живих кактусів роками містяться як прикраси, зовні майже не змінюючись і лише декілька збільшуючись в розмірі. Адже всім відомо, що кактуси в природі живуть в пустелі, прекрасно переносять засуху і постійну спеку, і при успіху зацвітають раз в сім років.

Велика кількість дрібнозернистого піску може насправді погубити кактуси. Літня жара повергне їх в сплячку. Для нормального розвитку і регулярного цвітіння їм потрібна така зимова температура, від якої кидає в тремтіння, а влітку багато їх віддали б перевагу не перегрітим задушливим кімнатам, а відкритому повітрю. Запорошений пустинний кактус оживе і - залежно від вигляду - можливо, квітнутиме не рідше за нарцис.

При всьому різноманітті розмірів і форм стебел і кольорів у всіх кактусів є деякі спільні властивості. Всі вони (окрім переськи і молодої опунції) не мають листя. На стеблах розташовані ареоли - подушковидні майданчики, від яких відходять колючки або волоски.

Серед кактусів можна виділити дві групи - пустинні кактуси і тропічні кактуси.

Пустинні кактуси: природна середовище існування - жаркі напівпустельні райони Америки. Лише небагато видів цієї групи можуть жити на одному піску. Майже всі кактуси належать до цієї групи, так що можна вибирати з сотень видів. Більшість видів легко розмножується живцями. Потребують мінімального поливу або з жовтня по березень можуть обходитися без води. Потребують прямого сонячного світла, без якого не квітнутимуть. Можна розміщувати на південних вікнах.

Лісові кактуси: природне місце існування - тропічні ліси Південної Америки, де вони зростають як епіфіти на деревах. Всі вони мають ампельну форму і листоподібні стебла. Потребують обмеженого поливу і підгодівлі в зимовий період. У найжаркішу пору року слід притіняти. Можна розміщувати на північних і східних вікнах.

5. Групи рослин для внутрішнього озеленення

Знайомитися з рослинами легко в систематичному ладі. Існують наступні групи рослин для внутрішнього озеленення: злаковидні, кущисті, види з прямостоячими стеблами, столбовидні, дерева, хибні пальми, ліани, в'юнкі рослини, ампельні, розеткові і кулясті рослини. Злаковидні рослини (лепеха, осока і ін.) мають довге, вузьке листя, зібране пучком. В кущистих рослин декілька стебел, зростаючих із землі. До цієї групи відносяться бегонія королівська, гипоцирта, маранта і ін. Рослини з прямостоячими стеблами, зростаючими вертикально вгору, можуть досягати дуже великої висоти (наприклад, фікус каучуконосний). Столбовидні називаються рослини з товстими вертикальними стеблами без плоского листя або з таким листям, яке не приховує колоновидне стебло. До цієї групи входять кактуси, нотокактус Ленінгхауза, хавортія Рейнварда, цереус перуанський. Дерева часто складають основу композицій або розміщуються окремо. Вони мають центральне стебло, а розміри їх -- від маленьких до високих, під стелю: афеландра, лавр, фікус Бенджаміна, цитрус. В хибних пальмах (бокарнєї, диффенбахії, драцени, юки) листя частіше розташоване лише у верхній частині ствола, що і створює ефект «пальми».

Ліани -- рослини з порівняно м'яким стеблом, завжди направленим вгору; деякі з них здатні витися довкола опори, чіплятися за неї (пасифлора, філодендрон списоподібний). Стебла в'юнких рослин зручно направляти в різні сторони, таким чином можна формувати привабливий спільний вид них класи рослини. Добре виглядають в приміщеннях плющ, сциндапсус, фікус карликовий, філодендрон лазячий. Ампельні рослини вирощують як висячі, із звисаючими плетямі-віточками, або як грунтопокровні. У багатьох з них красиве листя і квіти, вони краще виглядають у висячих корзинах або в горщиках, встановлених на високих полицях і столиках. Це такі рослини, як бегонія повисла, зігокактус, дзвіночок рівнолистний, очиток Моргана, фітонія.

Розеткові рослини -- невисокі, вони хороші в групах з рослинами більшими за них. Розрізняють плоскі, суккулентні і воронкоподібні розеткові рослини. В плоских розеткових рослин крупне листя розташоване майже горизонтально; у дану підгрупу входять глоксинія, примула, сенполія. Суккулентні розеткові рослини (алое карликовий, молодила кровельне, ечеверія щетиниста) мають м'ясисті горизонтальне і вертикальне листя на стеблах. До підгрупи воронкоподібних відносяться більшість рослин сімейства бромелієвих. У них підстави стрічкоподібного листя утворюють як би вазу, це розкидисті, крупні рослини -- фрезія, нідуларіум, ехмея.

Кулясті рослини не мають плоского листя, стебло їх може бути майже гладким або покритим волосками і колючками. Приклади кулястих рослин: кактуси, астрофітум, мамілярія, пародія, ферокактус, ехінокактус Груссона.

Висновки до третього розділу

Класифікують кімнатні рослини на чотири основних класи - це декоративнолисті кімнатні рослини, декоративно квітучі кімнатні рослини, декоратівно квітучі горшечні рослини і кактуси. Також розрізняють кімнатні рослини по групам: злаковидні, кущисті, види з прямостоячими стеблами, столбовидні, дерева, хибні пальми, ліани, в'юнкі рослини, ампельні, розеткові і кулясті рослини.

IV. Композиції для внутрішнього озеленення приміщень

1. Головні положення

Існують два принципові підходи до того, як можна використовувати кімнатні рослини. В рамках першого підходу до рослин рекомендують відноситися як до зелених домашніх тварин і розташовувати їх окремо в умовах, що найбільш відповідають їх потребам. За цими «домашніми-тваринами» ніжно слідкують при їх житті і оплакують після кончини.

В рамках другого підходу кімнатні рослини розглядають як жива прикраса, покликана зробити кімнату затишнішою. Для цієї мети підбирають відповідні до обстановки рослини, які потім розставляють поодинці або групують для досягнення максимального ефекту. Тимчасові рослини, наприклад, квітучі горшечні, при такому відношенні жаліють не більше, ніж спочатку красивий, але потім такий, як зів'ялий букет.

Існує всього декілька правил розташування рослин. Вони повинні відповідати навколишньому оточенню - крупні рослини слід поміщати в просторі кімнати, маленькі горщики - на крихітних підвіконнях. Ефектна рослина може стояти осібно, проте непоказні завжди слід збирати в групу. Перш за все, слід врахувати, що по характеру і розмірам рослинні композиції надзвичайно багатоманітні - від настільної мініатюри до крупної об'емно-просторової композиції зимового саду. І кожному типові інтер'єру відповідають свої моделі композицій. Ці особливості зв'язані, перш за все, з архітектурним плануванням сучасних типових будівель.

Одиночна рослина. Рослина, що окремо стоїть, часто використовують для залучення уваги як елемент, який конкурував би в цьому відношенні з іншими предметами в кімнаті. Одиночна рослина приваблює увагу своїм листям або кольорами. Її можна поставити прямо в горщику або приховати горщик в красивому кашпо. Більшість звичайних рослин вимагаєте згуртованості, щоб вони привертали увагу. Але деякі рослини краще виглядають якщо їх розташувати окремо від інших на видному місці. Це рослини-солітери. Безумовно, найважливіше - правильно вибрати таку рослину, але слід звернути увагу і на ємкість, в яку воно висаджене, і на місце, де воно знаходитиметься, на освітленість і фон.

Рослина, що притягує погляд. Фокусна рослина має крупні розміри і вже тому звертає на себе і як би фокусує увагу. З цією метою його в основному і використовують; інколи такою рослиною можна прикрити порожнє місце або розділити кімнату на частини. В якості рослин цього типу найчастіше використовують пальми, хибні пальми і інші деревовидні рослини, а декоратори найчастіше удаються до слідуючого списку:

Араукарія різнолиста

Гревіллея потужна

Дифенбахія

Драцена

Пальми

Фатсія

Фікус Бенджаміна

Фікус каучуконосний 'Decora'

Фікус ліроподібний

Циперус

Шефлера променелиста

Юкка

Ліани. Багато ліан прекрасно виглядають як одиночні рослини, а найбільш швидкорослі можуть з часом перетворитися в чудові крупні екземпляри. Декоративнолисті ліани умовно ділять на три групи: з оригінальною формою листової пластинки (монстера, роїциссус, фатсхедера, плющ), оригінально забарвлені і ряболисті (сциндапсус розписний, епіпремнум золотистий, перець шафрановий, різні види філодендронів) і такі, що поєднують обидва ці ознаки (сингоніуми, ряболисті форми плющів, монстери, фатсхедери, деякі з філодендронів). Є декілька спільних правил, слідуючи яким, можна досягти найбільшого ефекту і гармонії. Для боротьби з одноманітністю приміщення краще використовувати два-три види ліан. Декоративнолисті ліани погано виглядають на строкатому фоні, тому він має бути без малюнка, спокійних тонів. Дрібне листя одних видів втрачається на тлі крупного листя інших видів. Потужні монстери, фатсхедери і філодендрони здатні задавити елегантніші сингоніуми, перці і роїциссуси. Листя ліан завжди має бути чистим, адже саме вони привертають увагу, несуть декоративне навантаження. Верхнє або нижнє підсвічування підкреслює малюнок листя, підсвічування ззаду - їх скульптурність. Дзеркальний фон додає композиції додатковий об'єм і виразність, сприяє більш рівномірному освітленню (мал. ).

Як опору можна використовувати високі міцні палиці, обернуті мохом або пальмовим волокном, різного роду шнури, шпалери, петлі для драпіровки великої плоскості.

Філодендрон гітароподібний

Філодендрон списоподібний

Циссус.

Рослини з різноколірним листям. В багатьох поширених кімнатних рослин листя строкате, і найбільш яскраво забарвлені різновиди часто використовують як одиночні рослини. До них відносяться:

Бегонія королівська

Каладіум

Кодієум

Корділіна верхівкова

Нідуларіум

Ампельні рослини. Деякі ампельні рослини достатньо декоративні, і їх можна розмістити не лише у складі композицій, але і в підвісних кошиках або на високих столиках окремо від інших рослин. До ампельних рослин відносяться, наприклад:

Зігокактус

Колумнея

Нефролепіс

Хлорофітум

Квітучі рослини горщиків. Деякі квітучі горшечні рослини настільки декоративні, що їх краще розміщувати окремо. Горшечна група - це рослини в горщиках або в індивідуальних контейнерах, встановлених близько один до одного з метою створити ефект великої плями зелені. При такому розташуванні видно, що рослини сидять в окремих горщиках. До них відносяться, наприклад:

Бегонія ампельна

Глоксинія

Гортензія

Цибулинні

Пеларгонія

Пуансеттія

Рододендрон Симса

Цикламен

2. Методи і способи озеленення приміщень

Окрім цікавішого зовнішнього вигляду, композиція з горшечних рослин володіє ще рядом переваг. Рослини легко поливати, коли вони зібрані разом, чим коли вони розставлені по всій кімнаті. Рясне листя і випару з великої площі ґрунту збільшують вологість повітря, що життєво необхідне для найбільш ніжних рослин. Складання власних композицій приносить власникам кімнатних рослин велике задоволення.

Стандартна композиція

От чотирьох до дванадцяти глиняних або пластикових горщиків з рослинами, що розрізняються по відтінках і по зовнішності, складають в приємну для ока групу. Зазвичай декоративнолисті рослини використовують для надання композиції певних контурів, а квітучі додають в неї колірні плями. На задньому плані поміщають більш високі рослини, або рослини з темнішими або крупним листям.

Було б грубою помилкою вважати, що «професіонально» виглядають лише ті композиції, які створюють враження буйства фарб і форм. Дослідний декоратор часом використовує тільки декоративнолисті рослини, добиваючись декоративного ефекту в результаті поєднання різного по контуру листя і їх строкатого забарвлення в деяких рослин.

Професійна композиція

Цей тип композиції, дуже шанобливий декораторами-професіоналами, є «старшим братом» стандартної композиції. Зазвичай такі композиції розміщують в громадських будівлях, але їх зменшені варіанти можуть підійти для порожнього кута в кімнаті. Важливою складовою частиною професійної композиції є кашпо - вони мають бути різної висоти і привабливо виглядати. Найдальше має бути найвищим або його потрібно встановити на підставку, щоб зростаюча в нім висока рослина була видна щонайкраще. У кашпо на передньому плані поміщають квітучу рослину, яка у міру відцвітання замінюють іншим. У середній частині групи поміщають ампельну рослину, яка красиво обплітає судину, де зростає.

Піддон з галькою. При вмісті рослин в приміщенні з центральним опалюванням, що потребують високої вологості повітря, корисно розміщувати їх на низькому піддоні, в який насипаний шар гальки. Піддон може бути зроблений з будь-якого водонепроникного матеріалу. Глибина піддону близько 5 см, довжина і ширина можуть бути будь-які.

На дно піддону насипається шар гальки заввишки 2-2,5 см і заливається водою, так щоб нижні камінчики були мокрі. Зверху на камені ставляться рослини. Кращим місцем для такого піддону є полиця над батареєю центрального опалювання. При такому розміщенні вологість повітря довкола рослин збільшується у багато разів. Поливати рослину дуже легко - надлишок води виливатиметься з горщиків прямо в піддон.

Колекція. Горщики з близькоспорідненими рослинами можна виявити в будинках, як починаючих любителів, так і досвідчених квітникарів. У початківців це найчастіше кактуси або інші сукуленти, акуратно розставлені на підвіконні. У досвідченого квітникаря це коштовна колекція папоротей, узумбарських фіалок, орхідей - залежно від інтересів господаря. У Великобританії колекції зазвичай розміщують в місцях з природним освітленням;у США поширені столики для рослин, що освітлюються люмінесцентними лампами.

Колекції, як маленькі, так і великі, мають одну спільну властивість. На відміну від стандартної композиції, в котрій важливий спільний декоративний ефект, основна мета колекції - підкреслити індивідуальність, рідкість або красу кожної рослини.

Вертикальне озеленення. Здвоєні рами, підвіконня, під якими знаходяться опалювальні прилади, спільний дефіцит корисної площі заставляють віддати перевагу вертикальному озелененню з частковим використанням горизонтальної плоскості (рис 1). Живі стіни з швидкорослих в'юнких рослин, а також декоративні решітки-ширми з розташованими на них кольорами застосовні як в житлових приміщеннях, так і для оформлення фойє і холів. Для цього ємності з рослинами кріплять на кронштейнах в капітальних стінах і колонах, поміщають на декоративні грати, засклені перегородки і екрани, які слугують опорою для повзучих і в'юнких рослин - таким чином, простір як би удається розділити на окремі зони або куточки. Там, де дозволяє архітектурне планування будівлі, можна використовувати для підвісного озеленення ніші, арки, входи в будівлі і віконні отвори. Також для вертикального розставляння використовують кутову підставку, на кожну полицю якої ставлять по горщику; при цьому краще використовувати один вид ампельної рослини, яка утворює колону з листя або квітів. Дуже красиві підвішені до стелі “рослинні люстри” -- вазони з рослинами, укріплені на металевих стійках -- тримачах. Такий “вертикальний” варіант дозволяє максимально озеленювати приміщення і при цьому не позичати площу на підлозі. Чим просторіше приміщення, тим більше мають бути квіти і тим більше їх кількість (рис 2).

Зелене вікно. Зелене вікно перетворює найзвичайніше вікно у виставку кольорів і зелені, розташованих на різних рівнях. Для створення зеленого вікна полиці з прозорого пластика укріплюють уздовж вікна на зручній висоті, на кожну полицю потім виставляють горщики. Воно дає можливість похвалитися колекцією кактусів або інших сукулентів, квітучих рослин і так далі.

Кімнатний садок. Кімнатний садок - це контейнер, заповнений декількома рослинами. Горщики при такому способі розміщення не видно: вони можуть бути приховані від очей усередині контейнера або рослини можуть бути висаджені прямо в контейнер, без горщиків.

Вирощування рослин таким чином (у вигляді кімнатних садків) до цих пір не набуло широкого поширення, можливо, тому, що багато хто все ще вважає за краще вирощувати рослини поодинці, а не в групі, хоча більшість рослин краще зростають в кімнатному садку, ніж в горщиках, що окремо стоять, оскільки при цьому коріння краще захищене від перепадів температури, вище вологість, вода під є кожним горщиком. Такі живописні рослини, як бегонія або колеус, можна і в домашніх умовах вирощувати так само, як в саду на клумбі - групами, проте їх майже завжди містять в кімнатних умовах у вигляді одиничних екземплярів в окремих горщиках.

Слід вибрати контейнер, в який помістяться декілька кімнатних рослин. Він має бути декоративним, приємного кольору і цікавої форми. В заповнений землею контейнер висаджуються різні рослини, або розставляються в нім невеликі горщики з рослинами поверх шару торфу, піску, гальки або гравію, заповнюється проміжки між горщиками вологим торфом, щоб краї горщиків були не видні і кімнатний садок готовий!

Садком може бути миска з п'ятьма маленькими рослинами або бути велика квіткарка з цілим лісом з рослин, але у будь-якому випадку переваги і принципи композиції залишаються однаковими. Деякі переваги кімнатного саду ті ж, що в композиції з рослин горщиків - створення сильного візуального ефекту, використання квітучих і непоказних на вигляд декоративнолистих рослин, прикриття потворних оголених стебел і пошкодженого листя, полегшення поливу і підвищення вологості довкола крон. Але найголовніше те, що в даному випадку дійсно створюється сад.