З таблиці видно, що за 2002 рік усіма категоріями господарств вироблено 7330 тонн м'яса (в живій вазі), що на 0,1% більше попереднього року, 36642 тонн молока (приблизно на рівні 2001 року), 23250 тис. шт. Яєць (на 10,6% більше), 100 ц вовни - 10,7% менше. Так як і в рослинництві основними виробниками тваринницької продукції в районі залишаються господарства населення.

В той же час сільськогосподарські підприємства скоротили виробництво молока на 3,1%, вовни на 23,1%, м'яса збільшено на 4,7%

Реалізація сільськогосподарської продукції

В звітному році по всіх каналах реалізовано 2602 тонни зернових культур, що складає 16,7% до рівня 2001 року, 401 тонну фруктів, що менше на 40,5%, овочів - 74 тонни, що більше в 3,7 рази, картоплі - 4 тонни, що менше на 20%, винограду 747 тонни, що менше на 41,2%, 181 тонну худоби в живій вазі(90,5% до 2001 року), 542 тонни молока та молочних продуктів (69,6%).

Державним заготівельним організаціям продано 45 тонн овочів, 264 тонни фруктів, 508 тонн винограду, 55 тонн худоби та 219 тонн молока та молочних продуктів. Решта продукції продавалась по інших каналах. 1799 тонн зернових культур, 18 тонн овочів, 86 тонн фруктів, 159 тонн винограду, 80 тонн худоби, 75 тонн молока та молочних продуктів реалізовано населенню в рахунок оплати праці (включаючи реалізацію через систему громадського харчування). Внаслідок господарської діяльності в 2002 році сільське господарство Іршавського району отримало такі фінансові результати [77,с 23]:

- виручка від реалізації продукції 3660 тис. грн.;

- собівартість реалізованої продукції 3416 тис. грн.;

- прибуток становить 244,0 тис. грн.;

- рентабельність становить 7,1%;

Отже, можна сказати, що сільське господарство Іршавського району в сучасних складних економічних умовах розвивається досить ефективно, якщо брати до уваги сучасний стан сільського господарства України. І головною галуззю, яка формує прибутки в районі є рослинництво.

1.2 Роль молочного скотарства в економічному розвитку сільського господарства Іршавського району

Виходячи з того, що зараз досить складна ситуація з виробництвом тваринницької продукції багато підприємств скоротили а то і зовсім згорнули виробництво цієї продукції, але подальший розвиток галузей рослинництва більших господарств змусить їх займатися скотарсвом з метою забезпечення полів дешевими власними органічними добривами. Про актуальність забезпечення господарств дешевими органічними добривами вже написано багато, і якраз в такому регіоні як Закарпатська область і Іршавський район зокрема це питання заслуговує найбільшої уваги. Адже грунти області є досить бідні і тому забезпечення якраз дешевими добривами може підвищити врожайність, адже зараз закуповується надзвичайно мало добрив із-за їхньої високої ціни. Також специфічною біологічною особливістю скотарства у сільському господарстві є те, що воно посідає місце перероблюючої галузі, своєрідного біологічного цеху, що здійснює переробку значної частини продукції рослинництва (корми) у цінні харчові продукти (молоко, м”ясо), технічну сировину (шкіру, щетину, м”ясокісткове борошно, органічне добриво та інші). Завдяки поєднанню галузей рослинництва і тваринництва кожне господарство набуває рис виробничого комбінату, у якому на власній сировині (кормах) виробляються різні продукти тваринництва. При цьому молочна худоба особливо високо оплачує корм продукцією. На 1 кормову одиницю від корови можна одержати продуктів, що містять 455 ккал, тоді як від свиноматки - лише 345, а курки-несучки - 197 ккал [30,с.2-4].

У раціоні молочного скотарства 60-70% кормових одиниць припадає на частку бобових трав, силосних культур, природних сінокосів і пасовищ і тільки до 25-30% займають концентровані корми. Відомо, що зернові в основному виносять з грунту поживні речовини, в той час як конюшина, лугові трави навпаки, накопичують азот та інші речовини у грунті. Ось чому скотарство забезпечуватиме накопиченню запасів поживних речовин у ґрунті.

Рівень розвитку молочного скотарства великою мірою залежить від стану економіки та кормо виробництва, яке в свою чергу перебуває в безпосередній залежності від ґрунтово-кліматичних умов й територіального розміщення та продуктивності природних кормових угідь. Отже вплив природних умов на розвиток скотарства проявляється насамперед через врожайність сільськогосподарських культур, особливо зернових і кормових.

Однією з характерних особливостей скотарства є те, що об'єктами прикладання живої і уречевленої праці в цій галузі є живі організми, а основними складовими частинами виробничих витрат - корми, жива праця, витрати на утримання приміщень.

Отже рівень та економічна ефективність виробництва продукції скотарства здебільшого залежить від ступеня використання біологічних особливостей різних порід худоби, засобів виробництва, кормів і праці тваринників.

Скотарство проявляє специфічну особливість до землі як головного засобу виробництва в сільському господарстві. Споживаючи велику кількість різноманітних кормів, воно стимулює всебічне використання не тільки орних земель, а й природних кормових угідь і цим сприяє збільшенню виходу продукції з одиниці земельної площі. Так як існують значні відмінності між природно-економічними зонами України у структурі земель сільськогосподарського користування, то це зумовлює різні напрями спеціалізації тваринництва. Так наприклад, Західний регіон, де розташовано близько 30% наявних в Україні природних сіножатей понад 19% пасовищ, має сприятливі умови для розвитку молочно-м”ясного скотарства. Порівняти можливості Закарпатської області і Іршавського району зокрема можна подивившись таблицю 1.5

Таблиця 1.5

Площа і структура сільськогосподарських угідь Західної України (господарства всіх категорій, за 2001 рік)

[75,с.15;76,с.16;77,с.16]

З таблиці видно, Закарпатська область має найбільшу питому вагу в структурі сільськогосподарських угідь сіножатей і пасовищ. Все це говорить про те, що в Закарпатській області і в Іршавському районі зокрема є сприятливі умови для розвитку скотарства. А в області ця галузь є досить перспективною, адже з наявних ресурсів скотарство теоретично забезпечено ресурсами на досить високому рівні.

Також характерною особливістю скотарства є те, що воно має повсюдне розміщення. Це зумовлюється органічним зв'язком галузей тваринництва і землеробства та використанням для годівлі худоби рослинності природних кормових угідь. Напрямок спеціалізації скотарства. Рівень його концентрації та обсяги виробництва продуктів у певних районах визначаються, разом з іншими умовами, густотою і співвідношенням сільського і міського населення. Це особливо стосується спеціалізації господарств на виробництві мало транспортабельних продуктів.

Важливою особливістю скотарства є те, що тварини перебувають на стаціонарному утриманні, постійність і ритмічність багатьох виробничих процесів на фермах (водопостачання, приготування і роздавання кормів, видалення гною, доїння корів тощо) створюють валкі можливості для впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва. Усе це дає змогу за короткий час різко підвищити продуктивність праці в галузі скотарства і досягти високої економічної ефективності виробництва продукції.

Одна з головних і найважливіших особливостей молочного скотарства - виробництво продукції, що швидко псується (молоко). При рівномірному надходженні великої кількості молока виникає потреба в спеціальних виробничих приміщеннях і обладнанні для охолодження, первинної обробки, зберігання, транспортування тощо. Нестача або недосконалість обладнання, а також затримка в транспортуванні молока призводять до великих економічних втрат[74,с.22-24].

Особливості молока як харчового продукту зумовлені його хімічним складом і особливостями окремих компонентів, які забезпечують високу поживність та біологічну цінність. У молоці більше 160 різноманітних компонентів, у тому числі 25 мінеральних речовин, понад 60 жирних кислот та 20 амінокислот, десятки ферментів, гормонів, декілька видів молочного цукру. На специфічних особливостях окремих компонентів у переробній промисловості базується виготовлення різноманітних продуктів, які мають велику біологічну цінність, дієтичні властивості та лікувальне значення. Виходячи з цього, молочна промисловість України має специфічну особливість - спеціалізується на виробництві різноманітних продуктів, отже, зумовлена організовувати різні підприємства: міські молочні, маслоробні, сироробні заводи, молочноконсервні комбінати, спеціалізовані підприємства з виробництва знежиреного молока та замінників незбираного молока тощо. Їх розміщують у конкретному регіоні України з врахуванням таких особливостей: наявності сировини, транспортабельності молочної продукції, співвідношенням обсягів вихідної сировини і готової продукції, густоти населення, особливо міського та інших чинників.

Скорочення транспортних витрат на доставку сировини та готової продукції є однією з найважливіших умов, яка визначає раціональне розміщення і розмір підприємств. У зв'язку з цим одні підприємства молочної промисловості розміщують близько джерел сировини, інші поблизу пунктів споживання.

Підприємства першої групи включають маслоробні, сироробні заводи, молочноконсервні заводи та виробників сиру і сметани. На цих підприємствах виробляють яка, потребує значно більшого обсягу перероблюваної сировини, ніж обсяг готової продукції. Так, наприклад, витрати сировини на підприємствах молочної промисловості Західного регіону для виробництва 1 тонни масла становлять 22-23 тонни, 1 тонни сиру - 9,5-10,5 тонн, 1 тонни сухого молока - 8,5 тонн, 1 тонни згущеного молока - 2,5 тонни, 1 тонни сметани - 8,5-9,5 тонн. Отже, транспортні витрати на доставку сировини в багато разів перевищують витрати на доставку готової продукції. Молочні консерви, сухе молоко, а також сир, масло при відповідних умовах можуть довго зберігатися в холодильних камерах на базах. Крім цього, вони транспортабельні, що дає можливість реалізовувати їх в інші економічні регіони.

При розміщення окремих підприємств цієї групи враховують ряд умов. Наприклад, молочноконсервні заводи доцільно розташовувати високої щільності молока, де є джерела палива, води. Підприємства з виробництва цільномолочної продукції, як правило розміщують у пунктах споживання - в містах, великих промислових центрах і курортних регіонах. Тут виробляють продукцію тривалість зберігання і реалізації якої обмежується днями або годинами. Значну частину цільномолочної продукції розливають у дрібну тару, маса якої разом з ящиками значно перевищу масу готового продукту, внаслідок чого транспортування готової продукції обходиться дорожче, ніж доставка сировини.

Слід зазначити, що витрати сировини на виготовлення сиру і сметани в декілька разів перевищують масу готової продукції. А виробляти сир і сметану на міських молочних заводах з великим радіусом завезення економічно недоцільно. Вигідніше доставляти ці продукти з районних молочних заводів безпосередньо у торгову мережу.

Роль і значення молочного скотарства в народному господарстві визначається перш за все виробництвом надзвичайно важливих і незамінних молочних продуктів для харчування населення. За рекомендаціями Київського науково-дослідного інституту гігієни харчування, норма споживання молока і молочних продуктів на душу населення України становить 390 кг одну третину за калорійністю добового раціону. У молоці містяться всі речовини пластичного та енергетичного характеру, необхідні організму людини білки, вуглеводи, жири, мінеральні речовини, вітаміни тощо.

Будучи цінним харчовим продуктом, молоко у ряді випадків є лікувально-профілактичним засобом. Його застосовують при шлунково-кишкових і серцево-судинних захворюваннях, при отруєнні сіллю важких металів, кислотами та лугами, йодом і бромом.

Молочне скотарство Західного регіону України - найтрудомісткіша галузь сільського господарства. У сумарних трудових затратах сільськогосподарського виробництва громадського сектора на частку молочного скотарства припадало в 2002 році 24.8%, а тваринництва - 47.5%[56,с.64-65].

Особливо важливе значення молочного скотарства як молоко продуктового під комплексу взагалі в економіці агропромислового комплексу полягає в тому, що його продукції щоденно поступає в реалізацію. Це дає можливість безперервно поповнювати оборотні кошти як господарств, так і підприємств молочної промисловості. Також велике значення молочної промисловості полягає в тому, що вона з одного виду сировини - молока - виготовляє багато різних харчових продуктів, які відрізняються властивостями, складом і поживністю.

За допомогою промислової переробки мало транспортабельної сировини - молоко перетворюється у транспортабельні продукти - масло, сир, сухе молоко, які можуть зберігатись протягом тривалого часу. Це дає можливість розширювати регіони збуту молочних продуктів, постачати регіони, які не забезпеченні такими продуктами місцевого виробництва. Отже, молочна промисловість і молочне скотарство зокрема сприяє поглибленню територіального розподілу праці, що дає змогу в повній мірі використовувати тих регіонів і районів, де є найкращі умови для розвитку молочного скотарства.

Продукція молочної промисловості розрахована не тільки для споживання, а й широко використовується у різних галузях харчової промисловості та громадському харчуванні як сировина для виробництва кондитерських, хлібобулочних, м'ясних виробів тощо. Окремі складові частини молока (після його переробки) використовуються в інших галуззях промисловості. Так, наприклад, казеїн застосовується для виробництва технічних виробів, молочний цукор - у медичній промисловості.

Треба зазначити, що молочне скотарство як складова молоко продуктового підкомплексу виконує важливу соціально-економічну функцію, а саме: забезпечує суспільство незамінними продуктами харчування;безперервно поповнює оборотні кошти товаровиробників і постачає сировину для інших галузей народного господарства.

З освоєнням виробничих потужностей, запровадженням ресурсозберігаючих і безвідходних технологій, розширенням асортименту виробляємо високоякісної і конкурентоспроможної продукції роль і значення молоко продуктового підкомплексу і молочного скотарства зокрема в економіці агропромислового комплексу і народного господарства України будуть постійно зростати.

Як видно з попереднього розділу молочне скотарство Іршавського району займає значну роль (в валовому виробництві), а в структурі товарної продукції досить незначну, лише 9%. Все це залежить від того, що велику частину продукції, і особливо головні виробники, домашні підсобні господарства, використовують для власних цілей. Також велика частина виробленого молока (господарствами населення) реалізовують на так званих „стихійних ринках”, де її ніхто не обліковує. Це є досить важливою проблемою сучасного функціонування молокопродуктового під комплексу, і її вирішення повинно б привести до значного збільшення обсягів реалізації по району, надходжень до бюджету , не говорячи про кардинальне покращення санітарно-гігієнічних норм, підвищення якості виробленої продукції.

Недосконалість нашого законодавства, економічних відносин , відносин між виробниками сільськогосподарської продукції і переробними підприємствами призводить до такого парадоксу - основними виробниками молока є підсобні господарства населення, частка в загальному виробництві молока в 2002 році становить 96%, то виробниками реалізованого молока виступають сільськогосподарські підприємства.

Перелік підприємств, які займаються виробництвом молока показано в таблиці 1.6

Таблиця 1.6

Перелік підприємств, які займаються виробництвом молока в Іршавському районі в 2002 році[77,с.34]

Продовжується тенденція до зменшення обсягів виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами і збільшееня виробництва молока господарствами населення(таблиця 1.7).

Таблиця 1.7

Структура поголів'я корів у Іршавському районі за 2000-2002 роки[75,с.20;76,с.21;77,с.20]

Показники	Роки
	2000	2001	2002
Всого ВРХ, голів	18036	18349	18760
В т.ч.корів, голів	12924	13220	13220

Як видно з таблиці поголів'я ВРХ і кількість корів з кожним роком зростають.

Все це пов'язано з кількістю поголів'я худоби в особистих господарствах населення і сільськогосподарських підприємствах. Порівняно з попереднім роком поголів'я ВРХ по всіх категоріях господарств зросло на 35 голів, в тому числі корів на 35 голів і становить відповідно 18760 і 13220 гол..В господарствах населення ВРХ є 16595 і корів 12519 голів, а в сільськогосподарських підприємствах відповідно 2165 і 701 голів. В сільськогосподарських підприємствах поголів'я по всіх видах тварин порівняно з попереднім роком зменшено. У розрахунку на 100 маток вихід телят від корів становив 73 голови (проти 64 у 2001 році). Падіж худоби всякого віку в сільськогосподарських підприємствах за 2002 рік (у % до обороту стада) становив 0,7%.

Питома вага молочного скотарства в сільському господарстві суспільного сектора Іршавського району характеризується такими показниками:

Таблиця 1.8

Структура виробництва і реалізації молока за 2000-2002 роки [75,76,77]

Показники	Роки
	2000	2001	2002
Вироблено всього,тис. т	36,357	36,630	36,642
Реалізовано,т	800	753	524
Частка реалізованого молока,%	2,2	2,1	1,4

Як видно у структурі виробництва і реалізації молока товарність молока з кожним роком спадає. Це спричинене нерентабельністю виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах.

Проаналізувавши сільське господарство Іршавського району, можна сказати, що в районі розвинуто практично всі галузі сільського господарства. Роль молочного скотарства є надзвичайно великою, адже молочне скотарство було, є і напевно буде однією з провідних галузей сільського господарства в Іршавському районі. Для розвитку цієї галузі є в достатній кількості потрібні чинники розвитку.

Головною проблемою на даному етапі є господарств реалізувати вироблену продукцію (молоко) по таких цінах, які забезпечили отримання прибутку. Як видно з статистичних даних товарність молока складає близько 1,5%, а це надзвичайно низький показник, хоча товарність молока в сільськогосподарських підприємствах складає приблизно 43%, це теж далеко від норми. Отже, ефективність господарювання в молочному скотарстві Іршавського району характеризується такими показниками[77,с.35]:

- виручка від реалізації 254,0 тис. грн;

- собівартість реалізованої продукції 277,3 тис. грн;

- збитки 23,3 тис. грн;

Як видно, виробництво молока в Іршавському районі є збитковим, це пов'язано з багатьма чинниками основними з яких є, як вже говорилося нестача ринків збуту, диспаритет цін на продукцію сільського господарства, недосконалість законодавства.

Отже, розв'язання вище названих проблем повинно стимулювати виробників сільськогосподарської продукції до збільшення обсягів виробництва і покращення якості їхньої продукції.

Розділ 2. Природно-кліматичні та економічні умови розвитку молочного скотарства в Іршавському районі

2.1 Природно-кліматичні умови розвитку молочного скотарства в Іршавському районі

Закарпатська область знаходиться в південно-західній частині України. Її площа 12,9 тис.км² . Земельний фонд нараховує 1275,3 тис. га, в тому числі сільськогосподарських угідь - 412,4 тис. га чи 32,3%.

В цілому Закарпатська область по ґрунтово-кліматичним умовам поділяється на три зони: низину (Ужгородський, Мукачівський, Берегівський і Виноградівський райони), передгірну (П'ячівський, Хустський, Іршавський) і гірську (Рухівський, Між гірський, Воловецький, Теречинський, Свалявський і В. Березнянський).

Як вже було сказано господарства Іршавського району відносяться до Передгірної зони.

В господарствах Іршавського району як і в цілому по Передгірній зоні переважають буроземно-підзолисті ґрунти і бурі гірсько-лісові опідзолені.

Буроземно-підзолисті ґрунти поширені переважно на плоских вершинах, пологих схилах увалів, Характерною особливістю цих ґрунтів є пиловато-грудкувата структура гумусового шару і наявність на глибині 45-50см. дуже щільного ілювіального шару слабо проникного для вологи, що негативно впливає на ріст і розвиток кореневої системи багаторічних рослин.

Кількість гумусу у верхньому шарі - 1,65 - 2,2% Ґрунти кислі і слабо забезпечені рухомими поживними речовинами. Внаслідок пилувато-грудкуватої структури і наявності слабо водопроникного ілювіального шару вода атмосферних опадів слабо проникає по просімо, застосовується над ілювієм на схилах викликає злив і розлив ґрунтів, а на вершинах - поверхневе оклеювання.

Ґрунти потребують вапнування , здійснення протиерозійних заходів. Їх бажано використовувати під багаторічні насадження, але з відповідним підбором породного і сортового складу з наступним глибоким обробітком міжрядь.

Бурі гірсько-лісові ґрунти поширені на більш крутих схилах в порівнянні з буроземно-підзолистими. Вони мають більш потужний (глибший за 80 см) і середньо глибокий (до 80 см) ґрунтовий профіль з ознаками опідзолення і часткового змиву. Гумусовий шар їх - 20--25 см глибиною зернисто-грудкуватої структури. Ці ґрунти добре проникні для повітря і води.[63,с.40-45].

Вміст гумусу в них - 2,8-3%. Вони кислі, слабо забезпечені рухомим азотом, фосфором і слабо-середньо калієм.

Бурі гірсько-лісові глибокі і середньо глибокі ґрунти придатні під багаторічні насадження, особливо під європейські сорти винограду.

За умовами зволоження передгірна зона відноситься до зони надмірного зволоження. Але розподіл опадів по території зони нерівномірний. Протягом періоду з середньодобовою температурою понад 10° випадає 460--530 мм. Річна сума опадів становить 950--1100 мм (ГТК дорівнює 1,6--1,7).

Отже, враховуючи те, що в цілому ґрунти кислі, містять мало гумусу, слабо забезпечені рухомими формами фосфору і слабо-середньою калієм, що необхідно дотримуватись правильної сівозміни, обробітку ґрунту для досягнення максимально-можливих врожаїв, при певній спеціалізації господарств.

За тепловими умовами та вологозабезпеченістю вегетаційного періоду Закарпатську область можна поділити на 3 зони: низина, передгірна і гірська. Господарства району входять до передгірної зони, яка характеризується такими агрокліматичними умовами.

Передгірна зона охоплює все передгір'я Ужгород-Хустського хребта, південну частину цього хребта а також Іршавську і Хустську угловину. До неї входить частина Берегівського, Виноградівського, Мукачівського, Ужгородського, Великоберезнянського, Перечинського, Тячівського, Хустського та Іршавський адміністративні райони і примикає невелика південно-західна частина Рахівського району.

Характеризується різноманітними кліматичними умовами, які пов'язані з формами рельєфу цієї зони. В цілому це тепла зона, сума активних температур тут коливається в межах 2700-3000°. Середня температура липня становить 19--20°, а січня -- 4--5° нижче нуля. В Іршавську та Хустську улоговини частіше, ніж в інші місця передгір'я, проникають з гір маси вихолодженого повітря, рідше бувають відлиги зимою. Проте в ряді місць Іршавщини на схилах є окремі добре захищені від холодних вітрів ділянки. Період з середньою температурою повітря понад 10° у передгірній зоні триває 170 -- 180, а з температурою понад 15° -- 115--120 днів. Останні весняні приморозки закінчуються в кінці другої декади квітня, а перші осінні -- наступають в кінці другої декади жовтня. Безморозний період триває в середньому 180 днів.

Отже враховуючи ґрунтові і агрокліматичні фактори району, основним чинником чи фактором який дасть реальний поштовх у ефективному розвитку молочного скотарства є розвиток міцної кормової бази.

А наразі в сучасних умовах важливим елементом для розвитку молочного скотарства, який не потребує великих затрат ресурсів, як матеріальних так і грошових є правильна організація польових і кормових сівозмін. Також велике значення треб приділити розвитку культурних пасовищ. Так як всі господарства мають в тій чи іншій мірі земельні ресурси, то потрібно організовувати виробництво кормів згідно науково-обґрунтованих норм, а так як Закарпатська область це є особливий регіон зі своїми специфічними агрокліматичними умовами, то це питання треба розглядати ще детальніше, тобто враховуючи ті специфічні умови, які є в кожному окремому господарстві, це і склад ґрунтів і крутизна схилів, кількість природних пасовищ і інші агро кліматичні умови.

Так, як Іршавський район знаходиться в таких агро кліматичних умовах, що найбільш раціонально і вигідно, в плані використання тваринницької продукції, займатись молочним скотарством. Адже агрокліматичні умови створили досить сприятливе середовище.

Є ґрунти, які при правильному обробітку і правильній агротехніці здатні забезпечувати достатнього кількісно повноцінних кормів. Також є достатня кількість пасовищ, що забезпечують влітку високо протеїнові зелені корми. Одним словом молочне скотарство в Іршавському районі є надзвичайно перспективною галуззю.

На Україні в 70-80-х роках було проведено спеціалізацію у тваринництві, виділені типи спеціалізованих господарств, обґрунтовано розміри молочних ферм і “непильних” господарств для різних природно-економічних зон. Значна частина спеціалізованих господарств на вирощувані молочного поголів'я і виробництва молока досягла порівняно високих економічних результатів. Найвищих успіхів у виробництві молока його промисловій переробці було досягнуто в 1986-1990рр.

Однак у 90-х роках агропромислове виробництво зазнало значного занепаду що характеризується такими особливостями.

Відбувся, на жаль, непродуманий, стихійний, занепад наявних підприємств з нагромадженими за кілька десятиліть досвідом роботи. Провелося непродумане широке розкрупнення великих колгоспів і радгоспів, що спричинило збільшення кількості господарств, але водночас господарства залишились без потрібних основних фондів, а найбільше без машин і механізмів, що забезпечують ефективне виробництво сільськогосподарської продукції.

Цей процес пройшов більш спокійніше в Закарпатській області і в Іршавському районі зокрема. Якщо подивитись в табл. 2.1, то видно, що середній розмір колективного господарства в всіх областях крім Закарпатської зменшився майже вдвічі, а середній розмір форм господарства Закарпатської області майже не змінився, становив 825 га в 1990 і 810 га в 2000р. Найсуттєвіші зменшення розміру господарства за площею сільськогосподарських угідь відбулося у Львівській області - в 2,3, Івано-Франківській - 1,9 та Тернопільській - 1,6 рази. Разом з тим господарства цих областей, як видно з таблиці, допустили найбільше зменшення поголів'я ВРХ відповідно в 4,3-3 та корів у 3,6 - 2,4 рази.

Таблиця 2.1

Середній розмір колективних господарств Західної України[56,с.123]

Області	Припадає на одиницю господарств
	1990р.	2000р.
	с/г угідь, га	ВРХ, чол.	корів, чол.	с/г угідь, га	ВРХ, чол.	корів, чол.
Волинська	2028	1565	410	1538	642	210
Закарпатська	825	510	136	810	204	66
Івано-Франківська	1031	943	219	555	223	68
Львівська	1945	1185	318	848	278	88
Евенська	1910	1481	373	1304	599	189
Тернопільська	1691	1124	219	1553	369	120
Чернівецька	1710	1345	332	1103	471	139
По Україні	2830	1523	450	2116	560	210

Така суттєва відмінність між Закарпатською областю і суміжними областями, на мою думку, настала тому, що жителі області не так прагнули до самостійного господарювання, в зв'язку з тим, що кількість землі є обмеженою, а більш-менш родючої зовсім небагато. Для успішного тобто ефективного господарювання в таких особливих агро кліматичних умовах потрібно достатня кількість сільськогосподарської техніки, правильний обробіток, достатню кількість добрив, знання вирощування тих, культур, які найоптимальніше пристосовані до цих ґрунтів. Люди усвідомили, що більш-менш великі господарства будуть краще і ефективніше функціонувати. Ці твердження є моєю точкою зору і з ними можна не погодитись як і з усіма точками зору видатних людей.

Роздрібнення господарств супроводжувалось необґрунтованим поділом тваринницьких приміщень, поголів'я худоби, засобів механізації виробничих процесів, обладнання та устаткування. У результаті значна частина ферм, особливо молочних блоків господарства залишилась без необхідних засобів механізації, устаткування та обладнання. Матеріально-технічна база господарств перебуває у критичному стані, вона старіє як фізично та морально.

Характерною особливістю аграрного сектора середини 90-х років є те, що проведено реструктуризацію колективних господарств, закладено підвалини для багатоукладної економіки сільського господарства, зросла кількість фермерських (селянських) господарств. Загальна кількість їх у західному регіоні, станом на 1 січня 2000 році, становила 5337, з них найбільше у Закарпатській області - 1400, Львівській - 1149, Тернопільській - 686 та івано-Франківській - 378. На жаль, більшість з фермерських господарство не займається молочним скотарством.

Кількість фермерських (селянських) господарств в Іршавському районі показано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Господарств станом на 1 січня 2003року.[77,с.26]

Сільрада	Кількість зареєс-трованих господарств., один

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 

дипломная работа "Молочне скотарство, перспективи розвтитку галузi" скачать

Подобные документы

• Організація скотарства і перспективи його розвитку

  Виробництво продукції скотарства й перспективи його розвитку: поголів’я тварин, кормова база, трудові ресурси, собівартість продукції. Умови підвищення інтенсифікації виробництва молочного скотарства та його ефективності для отримання більшого прибутку.
  
  курсовая работа [78,8 K], добавлен 11.05.2009
  

• Територіальна організація виробництва молока

  Дослідження географії виробництва молока. Природні та соціально-економічні чинники розвитку м'ясо-молочного тваринництва в світі. Кобиляче, овече та верблюже молоко. Молочне скотарство, регіональні особливості розвитку. Найбільші експортери продукції.
  
  курсовая работа [45,4 K], добавлен 04.03.2014
  

• Економічна ефективність виробництва молока і шляхи її підвищення (по матеріалах СТОВ а./фірма "Маяк" м. Полонного, Полонського району, Хмельницької області)

  Показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення. Виробничі ресурси господарства та їх використання. Динаміка поголів'я корів, їх продуктивності та валового виробництва молока. Перспективи розвитку молочного скотарства.
  
  курсовая работа [71,3 K], добавлен 22.04.2014
  

• Шляхи підвищення економічної ефективності інтенсифікації молочного скотарства

  Суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Методика інтенсифікації та інновацій у молочному скотарстві, економічна ефективність його розвитку на базі інтенсифікації. Індустріальні технології та прогресивні форми організації виробництва.
  
  курсовая работа [409,2 K], добавлен 27.07.2015
  

• Перспективи розвитку вітчизняного сільского господарства

  Дослідження розвитку сільського господарства в період незалежності. Спроба на основі конкретних статистичних і аналітичних матеріалів показати реалізацію економічної політики виконавчою владою з позитивної і негативної сторін. Перспективи розвитку АПК.
  
  реферат [24,3 K], добавлен 12.06.2010
  

• Організація виробництва молока

  Обґрунтування тенденції розвитку молочного скотарства і його економічної ефективності за існуючих умов господарювання, дослідження та аналіз стану галузі молочного скотарства. Прогнозування виробництва молока в досліджуваному господарстві на перспективу.
  
  дипломная работа [62,7 K], добавлен 23.05.2017
  

• Характеристика сільського господарства Ковельського району

  Сільське господарство як галузь народногосподарського комплексу. Історичний аналіз його розвитку в Україні. Особливості територіальної організації сільськогосподарського виробництва в Ковельському районі. Проблеми, перспективи та напрямки його розвитку.
  
  дипломная работа [141,5 K], добавлен 19.09.2012
  

• Сільське господарство США

  Сутність та структура сільського господарства США. Роль та місце галузі у структурі товарообігу країни та у зовнішній торгівлі. Проблеми та перспективи розвитку сільського господарства. Аналіз факторів розміщення сільського господарства в країні.
  
  курсовая работа [47,8 K], добавлен 24.01.2009
  

• Економічна ефективність птахівництва

  Природно-економічні умови розвитку птахівництва. Динаміка поголів'я птиці, її продуктивності та виробництва продукції. Суть та показники економічної ефективності виробництва продукції в галузі птахівництва, методика їх визначення та шляхи підвищення.
  
  дипломная работа [69,9 K], добавлен 11.05.2009
  

• Аналіз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку

  Продукція молочного скотарства. Система показників, за якими оцінюють виробництво продукції. Конкурентоспроможність молока українського виробництва. Обґрунтування виробної програми. Рекомендації щодо підвищення ефективності та перспективного розвитку.
  
  дипломная работа [198,7 K], добавлен 11.05.2009
  

Другие документы, подобные "Молочне скотарство, перспективи розвтитку галузi"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам