Популяційна характеристика шкідників дерев Борисівського лісництва Ізяславського району Хмельницької області

Кладки яєць розташовані по всій довжині стовбура невеликими купками, які зверху покриваються виділеннями статевих залоз, і мають вигляд світло-жовтого щитка, який потім біліє. В одній яйцекладці по кілька десятків яєць. Личинка розвивається в яйці в березні. Нижній температурний поріг розвитку зародка у яйці становить 5-6.

Гусінь виходить з яєць на початку травня і входить у бруньки, що розпукуються, пошкоджуючи молоді листочки. Згодом вона повністю стягує листки пакетом (уздовж головної жилки), продовжуючи пошкоджувати їх. Живиться 8 тижнів (травень-червень), кормова норма для розвитку личинки до 2 г.

Лялькування відбувається в кінці червня - І декаді липня в місцях живлення. Стадія лялечки 10-18 днів. Лялечка без кокона. Вихід імаго на початку липня. Рекогносцирувальний нагляд проводиться в червні на стадії гусені - під час завершення об'їдання листя, та по пошкодженням (лист звертається навпіл вздовж головної жилки - як вареник).

Стаціонарний нагляд проводиться шляхом обліку по яйцекладках, які шукають на стовбурах і грубих гілках звалених модельних дерев у вересні-жовтні.

Зелена дубова листокрутка (Tortrix viridana). Метелик з розмахом крил 18-23 мм. Передні крила і груди яскраво зелені, задні крила і черевце сірі.

Літ в червні, звичайно при середній денній температурі вище +17 С0. При її зниженні до +13С0 і вечірнього мінімуму до +4С0 метелики припиняють літ і ховаються серед листків. В денні години, коли освітленість більша, метелики літають в межах всієї крони дерева, а до сходу сонця і ввечері сидять нерухомо в нижній частині, на кущах, траві. Під час яйцекладки самки тримаються в верхній частині крони і відкладають по 1-3 (частіше всього 2) яйця на потовщеннях між річними відростками стовбурової гілки, на рубцях біля основи черешків листка, в розвилках гілочок і других місцях, де кора нерівна.

Кладка яєць величиною біля 1мм покрита зверху щитками під колір дубової кори, що утворилися з спеціальних виділень потових залоз самки. Яйця під щитком оранжеві, округлої форми, діаметром біля 0,7 мм, зверху приплюснуті. Вони залишаються зимувати до весни наступного року.

Гусінь появляється в кінці квітня на початку травня. Звичайно їх поява співпадає з розпусканням бруньок ранньої форми літнього дуба. Вони проникають в бруньки і виїдають їх, потім продірявлюють листки, а в старшому віці з'їдають їх цілком.

Гусінь молодшого віку може харчуватись тільки дубом, а в завершаючому віці здатні переходити на харчування листками липи, клена, вільхи і інших листяних порід.

Гусінь линяє 4 рази і має 5 ростів. Розвиток гусені триває 20-25 днів, після чого проходить масове лялькування в листках.

Лялечка темно-бура, іноді майже чорна. Вершина черевця притуплена, а на задньому краї сидять вісім коротких слабо зігнутих на червцеву сторону щетинок, довжиною 9-10мм.

Зелена дубова листоверка світло і теплолюбна. Вона заселяє в першу чергу освітлені ділянки і окремо стоячі дерева, рідкі насадження.

Лунка срібляста (Phalera bucepahala). Метелик з розмахом крил 5-6 см. Передні крила сріблясто-сірі. В зовнішньому кутку кожного крила розміщена місяцевидна золотисто-жовта пляма, з внутрішньої сторони обрамлення дуго видною подвійною темною лінією. Задні крила з легким сіруватим відтінком.

Масовий літ починається в червні. Окремі екземпляри зустрічаються і до серпня.

Самка відкладає яйця на нижню частину листка в один шар, розміщуючи їх ближче до краю верхньої частини листка. Яєць відкладає 40-120 штук. Яйця напівкруглі, з плоскою основою. Через 12-15 днів з яєць виходять світло-жовті з темними цятками волохаті гусениці. В них велика чорна голова і сім пар ніг.

Гусінь в перших двох ростах скелетують листя, а на третій фазі росту з'їдають його цілком. Спочатку вони їдять листя дуба. Потім липу, березу, тополю, також можуть перейти на в'яз, клен, вільху і підлісні породи.

П'ядениця-шовкопряд (Biston pedaria). Метелики по зовнішньому вигляді нагадують коконопрядів. Загальний тон крил - сірий, черевце товсте, густо волосисте, вусики самців кільчасті. Гусінь велика від сірого до жовто-бурого кольору. Лялечки червоно-бурі, блискучі.

Гусінь має шість ростів і розвивається протягом 30-33 днів. Самки з редукованим крилами. Вони дуже плодовиті. Літ метеликів починається ранньою весною.

Самка відкладає яйця на скелетних гілках в кроні дерева. Гусінь пошкоджує бруньки і молоді листки дуба, в`яза, плодових і деревних порід.

Лялькування починається в червні-липні в лісовій підстилці і ґрунті. Лялечки зимують. Генерація в них річна.

Зимова п'ядениця (Operohthera bromate). Самець з розмахом крил 20-25 мм, самка з без крил літати не може. Передні крила у самця жовто-сірі з тусклими хвилястими і поперечними смужками, задні крила білувато-сірі. Самка буро-сіра з довгими ногами.

Літ починається в жовтні і триває 40-49 днів.

Максимальна активність метеликів наступає з сутінками, самці інтенсивно летять на світло. Нормальна життєдіяльність метеликів можлива лише при оптимальній температурі і невеликих короткочасних спадах нижче 0 С0. Літ і спарювання проходить навіть при дощовій погоді.

В перший день після виходу з лялечок самки швидко вилазять на дерева і відкладають яйця біля бруньок і між вузлами листків, в тріщинах і нерівностях кори тонких гілок по всій протяжності крони, а також на корі.

Яйця світло-зеленого кольору, а через 6 днів стають оранжевими. Яйця витримують дуже низьку температуру.

Гусінь вилуплюється з початком розпускання листя, і харчуються ще не розвиненими листками. Найчастіше їдять листя дуба і вільхи, трапляються випадки поїдання клена, берези, граба, клена.

Осередки п'ядениці найчастіше трапляються в грабово-осикових дібровах на сонці, поодиноким насадженням з дубом, зустрічаються в запущених плодових садках. Також вони зустрічаються разом з іншими видами листогризучих, утворюючи комплексні осередки.

Червонохвіст (Dasychira padibunda). Пошкоджує дуб, бук, граб, плодові породи дерев. Не є найбільш розповсюдженим видом шкідника, шкідник є локальним і розмножується на невеликих площах.

Літ імаго починається в кінці травня на початку червня. Метелики добре летять на світло.

Самки плодовиті - можуть відкласти до 1000 яєць. Яйця відкладаються на тоненькі гілки у вигляді незамкненого кільця, іноді на кору дерев багатошаровою купкою (при масовому розмноженні).

Стадія яйця триває до трьох тижнів, гусінь відроджується у кінці червня на початку липня. Характер пошкодження, як у золотогуза - спочатку у перших віках листя скелетується, а у старших з'їдається повністю. Кормова норма до 3,5 грам. Лялькування шкідника проходить в основному в підстилці, але при цьому його слід шукати і під корою найближчих дерев, пнів тощо. На стадії лялечки шкідник зимує.

Рекогносцирувальний нагляд слід проводити у вересні за калом, личинкам і пошкодженням.

Золотогуз (Euproctis chrysorrhoea). Поліфаг (пошкоджує переважно дуб і плодові породи дерев). Генерація розтягнута. Метелики літають у кінці червня - липні. Дуже добре летять на світло. Мають яскраво біле забарвлення. Самка відкладає яйця на нижній бік листя, перекладаючи їх у кілька шарів золотистими волосками. Максимальна плодючість самок сягає 700 штук.

Яйцекладки мають форму ковбаски жовтого кольору. У кожній кількість яєць може коливатись від 150 до 500 штук. Їх розвиток завершується за 14 - 20 діб. Розташовані на нижній стороні листя.

Відроджується у середині липня, живиться мало, при цьому тільки скелетуючи листя. В середині серпня - вересні колонії личинок 2-3 віку стягують сусідні листки пагона і формують гнізда, в яких зимують. Виходять із зимівлі під час розпускання бруньок дуба (коли листя граба вже розвинуте) і починає жадібно їсти. При похолоданні вертаються назад у гнізда. По кроні розповзаються лише при стабільно теплій погоді. Кормова норма для гусені - до 4 г листя. Проходить сім віків. Лялькування відбувається у рідких світлих коконах малочисленими групами та окремо у кроні і на стовбурах дерев. Стадія лялечки триває до 2-3 тижнів. Нагляд за шкідником найкраще проводити в кінці періоду живлення старших віків гусені або за метеликами (після парування та відкладки яєць вони гинуть, падають на підстилку, де їх добре видно). Другий термін нагляду після повного опадання листя - у цей час добре проводити детальні та стаціонарні обліки за зимуючими гніздами у кронах дерев.

Кількість гнізд підраховують візуально за маршрутними ходами. Потім валять модельні дерева та беруть на аналіз середню частину гнізд. Кількість гусені у гнізді коливається від 500 до 2000. Середнє гніздо важить 4 г - 500 штук гусені.

Можна проводити і по яйцекладкам (на межі двох поколінь) - середня вага яйцекладки 70 мг, при спалаху масового розмноження 100 - 120 мг.

Під час обліків по гніздах з гусінню слід пам'ятати про захист шкіри, органів дихання та зору - гусінь є надзвичайно сильним алергеном.

Чисельність шкідника досить сильно піддається регуляції з боку паразитів та хвороб.

Кільчастий шовкопряд (Malacosoma neustria). Генерація однорічна. Метелики літають у другій половині червня та в липні.

Самка відкладає яйця на пагонах тонких гілок спірально в декілька обертів, утворюючи кільце. Кладка містить від 100 до 400 шт. Яйця темно-сірі бочкоподібної форми.

Розвиваються в яйці, вилуплюються навесні, коли починають розпукуватися бруньки на ранній формі дуба. Спочатку пошкоджують бруньки, потім пошкоджують листя, (живиться вночі). Молода гусінь влаштовує у розгалуженнях гілок павутинні гнізда, куди ховається вдень та при зниженні температури. В цих гніздах вона і проходить линяння.

За час свого розвитку личинки проходять 5 линьок.

Заляльковується в червні в коконах у кронах дерев. Стан лялечки триває більше двох тижнів.

Розділ 2. Методика проведення дослідження

2.1 Загальна характеристика Борисівського лісництва

Борисівське лісництво знаходиться на півночі Хмельницької області, воно входить до складу Ізяславського лісгоспу і розташоване в північно-східній його частині, на території Ізяславського адміністративного району Хмельницької області біля села Борисів. На півночі Борисівське лісництво межує з лісами Славутського Держлісгоспу, на півдні - з землями Лютарської сільської ради, с. Новостав і с. Мокрець. На захід від лісництва розташовані землі Білотинської сільради (с. Білотин). На південному заході лісництво межує з землями сільської ради с. Борисів, на північному заході - з установою МХ - 58. На захід від лісництва розташоване Михельське лісництво Ізяславського держлісгоспу. На північному сході знаходиться урочище ”Комини” [25].

Північна частина області, де розташоване Борисівськоге лісництво, зобов'язана своїм походженням дії льодовика. Колись льодовикові води, розливаючись на рівнині, яка пізніше називатиметься Поліссям, і лишаючи на ній потужний шар відкладів, огинали підвищену територію Волинського лесового плато, утворивши на південь від нього ще одне вузьке зниження - так зване Мале Полісся [29] .

Територія, яку займає лісництво, становить 5939 гектарів.

Належить Борисівське лісництво до торфово-болотної області Малого Полісся, де заболоченість та заторфованість становлять відповідно 5,26 % і 4,4 %. Згідно з прийнятим лісорослинним районуванням, район розміщення лісництва відноситься до Лісостепової зони, до області Малого Полісся, а саме до його східної частини, яка включає в себе Ізяславський район.

Звужена ділянка біля м. Острога чітко розділяє Мале Полісся на дві частини - західну та східну. Східна частина включає північні райони Хмельниччини (Славутський, Ізяславський, Шепетівський, Полонський) [33]. Східна частина Малого Полісся характеризується більшим підвищенням поверхні (від 220 м до 240 м) порівняно з Поліссям, близькістю залягання кристалічних порід, наявністю еолових форм рельєфу, поширенням дерново-карбонатних та дерново-підзолистих ґрунтів на пісках та суглинках, дубово-соснових та соснових лісів, материкових лук поліського типу та значною заболоченістю.

Загальна площа лісового фонду Хмельницької області становить 285,3 тис. га. Площа усіх лісів Ізяславського району займає 28967 гектарів, територія, яку займає лісництво становить 5939 гектарів, тобто 20,5 % усіх лісів даного району. З усієї площі Борисівського лісництва лісові землі займають площу 4742,3 га, що складає 18,1 % [32] .

З усієї площі Борисівського лісництва лісові землі займають площу 4742,3 га, що становить - 18,1 % від усієї площі лісництва; нелісові землі (плодово-ягідні плантації) - 16,1 га - 0,3 %; пасовища з площею 69,1 га - 1,2 % сінокоси - 87,0 га - 1,5 %; садиби - 7,2 га - 0,1 %; болота: перехідні - 5,8 га - 0,1 %, низинні - 23,8 га - 0,4 %; води займають 2,6 га - 0,1 %; об'єкти спеціального призначення розташовані на 794,4 га - 13,4 %; дороги, просіки, а також протипожежні розриви займають 79,8 га - 1,3 % [24] .

Клімат в районі розташування лісництва помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. В цілому клімат району знаходження лісництва сприятливий для успішного росту таких деревних порід: сосна звичайна, дуб звичайний, ялина європейська, вільха чорна. Вегетаційний період триває 201 день, з 9 квітня по 27 жовтня. На території лісництва переважають вітри західного і північно-західного напрямків.

Максимальна температура повітря на території лісництва становить +34С0, а мінімальна температура -36 С0.

В Борисівському лісництві гідрологічна мережа представлена річкою Гнилий Ріг, болотами, струмками.

Теперішнім лісовпорядкуванням в Борисівському лісництві виявлено 242,7 га гідромеліоративного фонду, який представлений ділянками, покритих лісом земель (213,3 га), не покритих лісом земель (2,0 га) і боліт (29,4 га) [34].

В лісництві переважає лісова рослинність. Насадження хвойних порід становлять 59,1 % від покритих лісом земель.

Серед листяних насаджень переважаючими являються березові ліси, які займають площу 21 % покритих земель. Середній клас бонітету переважаючих порід 1а, 5, що свідчить про високу продуктивність ґрунтів і сприятливі кліматичні умови для росту основних лісоутворюючих порід.

Вільхові та березові ліси відносно рівномірно поширені в зоні дослідження і в середньому складають 15 % лісопокритої площі. В цілому особливістю лісів даної території є їх едафічна обумовленість. Переважання флювіогляціальних відкладів легкого механічного складу обумовило панування соснових лісів Pinus sylvestris L. Вони зростають на дерново-слабопідзолистих і середньо підзолистих піщаних і супіщаних ґрунтах різного ступеня зволоження. В мезорельєфі вони вкривають майже всі його елементи, зміщуючись в зниженнях автотрофними чи мезотрофними болотами. Едифікатором виступає сосна звичайна Pinus sylvestris, яка на бідних ґрунтах формує світлі насадження з одноярусним деревостаном без підліску. На багатих ґрунтах під світлий намет проникають дуб звичайний (Querkus robur L.) та граб звичайний (Caprinus betulus L.). Формується негустий підлісок із крушини ламкої (Frangula alnus Miil.), ліщини звичайної (Corilus avelana L.), бересклету бородавчастого (Euonymus verrucosa Scop.). У зв'язку з широкою екологічною амплітудою сосни основне флористичне ядро складають бореальні ( в більшій мірі ) і неморальні види (мезофіти, гідромезофіти та ксеромезофіти) [32].

Середня повнота насаджень, що ростуть - 0,71. Низькополотні насадження /0,3 - 0,4/, займають 0,4 %, що складає 8,3 га покритих лісом земель і представлені дубом звичайним - 16 га, сосною звичайною - 0,5 га і липою дрібнолистою - 1,8 га [24].

Переважаючими деревними породами в Борисівському лісництві є сосна звичайна, береза повисла та дуб звичайний. В лісництві також зростають сосна Банкса, ялина європейська, тополя канадська, граб звичайний, клен гостролистий, осика, вільха чорна, липа дрібнолиста.

шкідник дерево лісництво популяційний

Таблиця 1. Характеристика деревостоїв, підліску типів лісу

№ п/п	Тип лісу	Характеристика деревостоїв	Підлісок
1.	Свіжий сосновий бір	Сосна з березами	Горобина
2.	Свіжа дубово-соснова субір	Сосна в суміші з незначною кількістю берези, дуба	Горобина
3.	Волога дубово-соснова субір	Сосна з дубом	Горобина, крушина ламка, ліщина
4.	Сира дубово-соснова субір	Сосна з дубом	Верба вухаста, горобина
5.	Свіжий грабово-дубово-сосновий сугрудок	Сосна , дуб.	Ліщина, бересклет, бузина червона
6.	Свіжа грабово-соснова судіброва	Дуб, сосна	Ліщина, бересклети, бузина чорна
7.	Вологий грабово-дубово-сосновий сугрудок	Сосна, дуб.	Ліщина, крушина ламка, бересклети, горобина
8.	Вологий грабово-сосновий сугрудок	Сосна,дуб.	Ліщина, крушина ламка, бересклети, горобина
9.	Волога грабова судіброва	Дуб з вільхою чорною, осикою.	Ліщина, бузина чорна, крушина ламка
10.	Сирий чорно вільховий сугрудок	Вільшняки	Крушина ламка, горобина,верба вухата
13.	Волога грабова діброва	Дуб	Ліщина, бересклети, бузина чорна, крушина ламка

Переважаючими типами лісу Борисівського лісництва є: свіжий грабово-дубово-сосновий субір, яка займає площу 1629,4 га; волога грабова субдіброва з площею 714,0 га ; вологий дубово-сосновий субір площею 725,9 га.

В лісництві ліси розподілені на 2 групи. До лісів 1 групи (категорія заборонені смуги лісів по берегах рік) належать дуб звичайний, вільха чорна. До лісів 2 групи (категорія - експлуатаційні ліси) належать сосна звичайна, ялина європейська, дуб звичайний, вільха чорна (додаток 6).

Насадження сосни і модрини поширені на всій території Борисівського лісництва; ялина і ялиця зростають у кв.2, 4, 6, 8, 11, 15, 17, 18, 27, 28, 30, 34, 36, 41, 43, 49; дуб високостовбурний і дуб червоний поширені у кв.19, 35, 38, 41; граб росте у кв. 2, 3, 12, 43; ясен, клен - у кв.7, 21, 26, 18, 33, 37, 40, 43, 47, 52, 53. Береза також поширена майже на всій території лісництва; тополя, верба знаходяться у кв. 9, 17, 22, 33, 40, 42, 43; вільха чорна - у кв. 47, 50, 53; липа, горіх, плодові - у кварталах 33, 41, 50 [25].

2.2 Методика дослідження ентомофауни лісу

Для своєчасного виявлення вогнищ розмноження шкідників у лісах проводять спостереження. Існує два види спеціального спостереження рекогносцирувальний та детальний. Регулярні рекогносцирувальні обстеження проводять там, де можуть виникнути вогнища шкідників, ознаки їх життєдіяльності, що є показником початку масового розмноження.

Детальні спостереження полягають в обліку чисельності основних шкідників восени і рано навесні.

Збираючи безхребетних тварин у лісі, використовують різні прийоми:

Огляд лісової рослинності (стовбурів і гілок дерев, кущів тощо). Спочатку оглядають листя і гілки, а потім стовбур дерева. Необхідно звертати увагу як на верхню, так і на нижню поверхні листків. На стовбурах і листках можна знайти не тільки тварин, які тимчасово сидять або пересуваються на корі, а й сліди деяких комах, що перебувають або перебували під корою дерев, льотні отвори різних жуків (короїдів, довгоносиків, вусачів, златок). На листках часто можна знайти найрізноманітніші пошкодження, зроблені безхребетними, особливо комахами (різними видами гусениць, личинками пильщиків, жуками-листоїдами і їхніми личинками, попелицями, галицями, личинками горіхотворок, кліщами). Всередині листків можуть бути «міни», тобто ходи гусениць деяких молів і личинок мух. Часто на листках розташовані гали - нарости, всередині яких живуть личинки галиць, горіхотворок, пильщиків тощо. Усі пошкодження треба зібрати, щоб розглянути у лабораторії.

Оглядаючи дерева, можна знайти не тільки шкідників, а й їх ворогів: хижаків (сонечок і їхніх личинок тощо) і паразитів (їздців і мух тахін).

Струшування тварин з дерев і кущів на ентомологічні зонтики, щити, листи картону тощо. Таким способом можна зібрати різноманітних комах, павукоподібних, ківсяків тощо.

Пошук тварин під корою старих пеньків, огляд повалених і зрубаних дерев. Під корою пеньків є дуже багато безхребетних, що живляться корою або деревиною (личинки жуків-вусачів, довгоносиків, коваликів, златок). Тут живуть і хижі комахи (різні хижі жуки, личинки мух, деякі види мурашок, що влаштовують у пеньках свої гнізда), багатоніжки (кістянки), павуки, кліщі, мокриці, слимаки. Найкраще оглядати старі пеньки. На повалених вітром або зрубаних деревах можна знайти різних жуків-короїдів, розглянути (знявши кору) їхні гнізда і ходи [6].

Для виведення короїдів використовують наступні методики:

Виведення короїдів з обрубків. Вирізають з обстежуваного дерева обрубки, змащують їх краї парафіном або смолою для запобігання висихання деревини, поміщають все в мішок так, щоб він нещільно облягав обрубки. Мішок підвішують у холодному місці. Вміст мішка час від часу висипають на листок білого паперу, сортують комах, заморюють і переносять на ватник. Потрібно мати на увазі, що деревина у мішках в лабораторних умовах швидко висихає і короїди окремих видів не встигають закінчити свій розвиток.

Виведення в мішках. Цим методом користуються під час спостереження за додатковим живлення жуків. Частину стовбура обтягують мішком на металевому каркасі так, щоб мішок не прилягав до верхньої частини дерева. Періодично перевіряють вміст мішка і збирають виявлених жуків.

Виведення в дерев'яних ящиках. Ящики можуть бути різної величини. Всередині їх фарбують чорною матовою фарбою, для доступу повітря в одну з бокових стінок вставляють металеву сітку. Деревину змащують смолою і поміщують в ящик. Для виведення деяких видів жуків потрібна висока вологість, тому на дно ящика насипають до 2 см річкового піску. Час від часу перевіряють на наявність шкідників.

Збір на ловчі ями і насипи. Цей метод використовують в лісі. Свіжі зібрані гілки стоячих дерев складають на купу висотою один метр та діаметром один метр. Нагрібають листя і все це перемішують. Такі насипи приваблюють короїдів, тому час від часу потрібно оглядати гілки, просіювати підстилку, яка знаходиться під насипом і збирати жуки.

Збирання світловим самоловом. Короїди залюбки летять на світло. Користуючись цією особливістю, влітку їх можна ловити світловим самоловом Сахарова, розрахованим на ловлю нічних шкідників.

Для спостереження та дослідженнях в вогнищах стовбурових шкідників вибирають насадження з порушеною стійкістю, де спочатку проводять детальне дослідження, а потім - періодичні спостереження за найбільш небезпечними видами, які здатні збільшувати свою кількість до загрозливих розмірів і утворювати вогнища.

В цих насадженнях уточнюють видовий склад стовбурних шкідників, виявляють основні домінантні види, встановлюють пануючі екологічні комплекси їх співвідношення, визначають тип висихання та ослаблення дерев і їх причини визначають чисельність основних видів шкідників та інші показники стану їх популяцій, встановлюють тип вогнища, динаміку і тенденцію їх розвитку, здійснюють прогноз майбутнього пошкодження і планують заходи боротьби.

Детальне дослідження вогнищ стовбурних шкідників проводиться на пробних площадках і модельних деревах. Методика закладки пробних площадок у вогнищах стовбурних шкідників має свою специфіку, і заклечається в детальному описі ділянки, перерахунку дерев і вивченні характеру розподілення і обліку кількості сухостою, валежу, заселених і оброблених стовбурними шкідниками.

Для визначення чисельності стовбурних шкідників і типів висихання та заселення дерев на кожній пробній ділянці площадки беруть 2-3 заселених комахами модельні дерева і здійснюють повний аналіз. Для цього дерево зрубують, обрубують сучки і ретельно оглядають. Потім вздовж стовбура сокирою чи ножем роблять пролиску шириною долоні. На ній за виявленими ходами і комахами з'ясовують видовий склад шкідників і лінійкою вимірюють протяжність їх поселення. В межах району поселення кожного виду звертають увагу на характер розташування ходів шкідника. До обліку чисельності шкідників закладають одну середину палетку.

На палетці, раніше відміченій зарубками або крейдою, пошарово знімають кору та луб і підраховують: для короїдів - кількість маточних ходів, шлюбних камер, кількість молодого покоління, для вусачів і златок та інших - кількість личинок під корою, лялечок, молодих жуків та літальних отворів.

На основі обрубків і модельних дерев складають схему типів заселення дерев в вогнищі, вказуючи вид шкідника і їх розселення на стовбурі. За даними обрахунків і модельних дерев визначають чисельність шкідників.

Просіювання опалого листя, хвої, моху, лишайників крізь ентомологічне сито. Таким способом можна виявити багато різних дрібних комах, особливо безкрилих, павуків, кліщів, багатоніжок [20].

Збирання безхребетних тварин у мертвому рослинному покриві або лісовій підстилці. В лісі, чагарниках та інших рослинних угрупованнях буває багато опалого листя, хвої дерев, стебел і листя відмерлих трав'яних рослин. Цей шар мертвого рослинного покриву зветься підстилкою. Основним компонентом цього біоценозу є комахи різних видів. У частини з них тут відбувається весь цикл розвитку. А чимало видів комах і інших безхребетних тварин збирається у підстилці лише на зимівлю або для розвитку в стадії лялечки. Тут зимують клопи-черепашки, різні види земляних блішок та чимало інших груп комах. Є такі комахи, які ховаються у підстилці влітку, уникаючи перегріву сонячним промінням. Поруч з комахами часто зустрічаються павуки, мокриці, багатоніжки, несправжні скорпіони, м'якуни.

Збирати матеріал для вивчення фауни підстилки можна протягом цілого року, особливо в теплі періоди. В намічених місцях підстилку уважно переглядають, вибираючи руками, пінцетом або всмоктувачем тварин, і вміщують їх до морилок, пробірок чи баночок. Після цього підстилку обережно знімають і оглядають під нею ґрунт, вибираючи тварин з ґрунту. Можна використовувати також і ентомологічні сита, відсіваючи в мішок дрібні частинки рослин і безхребетних тварин. Листя перебирають на ситі, вибираючи великих комах.

Дрібних і ніжних комах (дрібних жужелиць, стабілін, ногохвісток й інших безкрилих комах ) збирають всмоктувачем (ексгаустером).

Косити сачком найдоцільніше на луках, полях, лісових галявинах, а також під тими деревами, де добре розвинений трав'яний покрив, можна обкошувати кущі й гілки крон не дуже високих дерев.

Облік ентомологічним значком у лісі застосовують нечасто, також переважно на лісових галявинах. Так виловлюють різних метеликів, бабок, деяких павуків і перетинчастокрилих.

Вночі лісових комах виловлюють на ліхтар і світлові пастки.

Ці всі методики дозволяють виявити шкідливі види комах, з'ясувати їх кількість, ступінь пошкодження деревини. Усі зібрані комахи заморюють і зберігають на ваті в сухому вигляді до обробки.

2.3 Безпека життєдіяльності людини

В Борисівському лісництві створена служба охорони праці, а також працює комісія з охорони праці.

Робота служби охорони праці проводиться відповідно до затвердженого Положення про службу охорони праці, річного та квартальних планів роботи служби. Також лісгоспом проводиться значна робота по протипожежному влаштуванню лісів: створено мінералізована служби, зроблено протипожежні розриви, перекрито позапланові дороги.

Всі робітники ДПД, водії пожежних автомобілів та посадові особи, що беруть участь у пожежогасінні проходять медичний огляд і забезпечуються індивідуальними засобами захисту - клапанами респіраторами та протигазами.

Лісництво забезпечує робітників спецодягом, засобами індивідуального захисту, а бригади що працюють в лісі - пересувними обігрівальними вагончиками. Робітники, що зайняті на рубках в забрудненій зоні забезпечуються додатковими комплектами спецодягу.

Майже 80% робіт, що виконуються в лісі - підвищено небезпечні, тому служба охорони праці працює над запобіганням нещасним випадкам, що пов'язані з виробництвом.

Всі засоби побутової хімії повинні бути недоступні для дітей і сторонніх людей. Місце їх зберігання має бути окремо від харчових продуктів. Хімічні речовини мають зберігатися у надійних ємностях. На кожній ємності має бути чіткий підпис з вказаною речовиною і терміном придатності. Не зберігаються невідомі речовини та ті, у яких закінчився термін придатності.

Вогненебезпечні речовини (ацетон) повинні зберігатися у щільно закритих посудинах, якнайдалі від вогню чи джерела тепла. Перед використанням будь-якої речовини потрібно уважно прочитати всі вимоги та рекомендації, що вказані в інструкції чи етикетці. Хімічні речовини необхідно використовувати в чітко визначених дозах, що вказані в інструкції. Невикористані залишки не можна виливати в каналізацію чи водойми. Залишки невикористаних отрутохімікатів закопують у віддаленому місці. При обробці приміщень хімічними речовинами потрібно ізолювати всі продукти харчування, людей, домашніх тварин, птахів. Після роботи обов'язково міняють одяг та приймають душ.

Служба охорони праці Борисівського лісництва відповідає за організацію роботи по охороні праці, систематичне зниження виробничого травматизму і професійних захворювань, здійснює контроль за дотриманням законодавства з охорони праці. За керівництво з охорони праці і відповідальність за загальний стан техніки безпеки і виробничої санітарії по лісництві відповідає головний інженер лісництва. В лісництві контроль і нагляд за станом охорони праці поділяють на державний, відомчий, адміністративно-громадський та громадський. Державний контроль і нагляд за охороною праці здійснюється у порядку, який встановлений Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та Міністерством лісового господарства України. Його здійснюють спеціальні Державні інспекції, а також технічна та правова інспекція профспілок.

Відомчий контроль за дотриманням охорони праці здійснюють служби з охорони праці відповідних управлінських рівнів Міністерства лісового господарства України, виробничого об'єднання держлісгоспу.

Адміністративно-громадський контроль і нагляд з охорони праці здійснюється адміністрацією спільно з профспілковим комітетом лісництва згідно з Положенням про адміністративно-громадський контроль з охорони праці.

Отже, дотримання всіх правил та інструкцій щодо правильного застосування препаратів забезпечують безпеку робітників, що займаються дослідженнями в галузі лісівництва.

Розділ 3. Характеристика результатів проведених досліджень

3.1 Кількісний аналіз шкідників Борисівського лісництва

Дослідження проводилось в Борисівському лісництві, яке належить до Ізяславського держлісгоспу. В основному на ділянках кварталів, які підлягають санітарній рубці. Вихідні дані по видовому складу шкідників ми отримали в лісництві. Дослідження проводилось протягом облікового періоду (червень-вересень 2010 р.).

Облік здійснювався шляхом закладання прямокутних пробних ділянок. Пробні ділянки закладались таким чином, щоб перетнути всі характерні місця і тим самим відобразити різноманіття лісової рослинності і заселеності насаджень шкідниками.

Загальна площа Борисівського лісництва 5939 га. За методикою загальна площа проб має становити 0,5% від усієї оглянутої площі, а це 29,695га.

Розмір кожної пробної ділянки має становити 0,1-0,25 га, а кількість оглянутих дерев не менше 100.

Лісництвом було заплановано оглянути 145 пробних ділянок по 0,25 га. Тільки 13 із них, після таксаційного опису дерев («а» - здорові дерева; «б» - дерева, які мають зовнішні ознаки ослаблення в рості, але не заселені вторинними шкідниками; «в» - дерева заселені вторинними шкідниками; «г» - дерева, на яких вторинні шкідники закінчили свій розвиток і вилетіли із них - це сухостій (мертві дерева) підлягають детальному обстеженню, оскільки кількість дерев, які відносять до категорії «в» (дерева, які відносяться до категорії «г» вже не мають потреби застосування заходів та засобів боротьби, а є мірою загально санітарною та протипожежною), становить 10% і більше.

Дослідження проводилось з метою визначення стану популяцій шкідників за наступними показниками: ступінь зустрічності пошкоджених дерев певним видом шкідника, а також порівняння популяції шкідником протягом облікового періоду.

Ступінь зустрічності (СЗ) - частина вибіркових одиниць обліку з шкідником від всієї вибірки (частина заселених дерев (ЗД) з даним видом шкідника від всіх оглянутих дерев (ОД).

Відносна щільність (ВЩ) - число особин (ЧО) на одиницю обліку (кількість оглянутих дерев (ОД).

Абсолютна щільність (АЩ) - число особин (ЧО) на одиницю площі біотопу (ПБ).

На основі досліджених нами пробних ділянок ми визначили ступінь зустрічності.

Оскільки, на кожній пробній ділянці було оглянуто 100 дерев, а всіх досліджуваних пробних ділянок - 13, тоді ОД буде дорівнювати 100*13=1300, дані по кількості заселених дерев наведені в таблиці 2.

СЗ=(ЗД/200)*100%,

Відносна щільність визначається за формулою:

ВЩ=ЧО/ОД, (екз./дер)

Абсолютна щільність визначається за формулою:

АЩ=ЧО/ПБ,(екз./га).

ПБ дорівнює 3,25, оскільки площа однієї пробної ділянки становить 0,25га, а всіх пробних ділянок 13, тобто

0,25*13=3,25 га.

Аналіз абсолютної та відносної щільності показує, що ці два показники прямо пропорційно змінюються. Найбільшу абсолютну щільність мають лубоїди та златка, так як вони уражають поверхневі тканини дерев, які часто підлягають впливу абіотичних і антропогенних факторів, особливо біотичних (бактерії, гиби). У шкідників лубу та деревини відносна та абсолютна щільності менші у зв'язку з тим, що для руху до джерела харчування необхідно подолати певні перешкоди.

З результатів проведених досліджень випливає, що найбільшу ступінь зустрічності мають малий сосновий лубоїд (8,7% облікових дерев), великий сосновий лубоїд (8,4%), велика соснова златка (5,9%), стовбурний сосновий смолюх (4,6%).

Трохи нижчий ступінь зустрічності мають шкідники лубу, камбію та деревини (чорний сосновий вусач, сірий довговусий вусач, коротковусий вусач та сосновий стовбурний смолюх), їх важче виявити і визначити чисельність популяції.

Таблиця 2. Динаміка зміни чисельності ентомофауни листогризучих Борисівського лісництва за 2009-2010 роки

№	Вид	2009р.	2010р.
		Щільн.	Домін.	Зустр.	Щільн.	Домін.	Зустр.
1	Бура листокрутка (Cacoecia lecheana)	0,7	0,01	0,4	0,5	0,01	0,4
2	Зелена дубова листокрутка (Tortrix viridana).	12	0,17	0,9	9,7	0,16	0,9
3	Осиковий пильщик (Trichiocampus viminalis)	9,3	0,13	1,0	7,6	0,13	1,0
5	Глодова листокрутка (Archips crataegana)	4,8	0,07	0,8	4,0	0,07	0,8
6	Червонохвіст (Dasychira padibunda)	6,6	0,09	0,7	5,5	0,09	0,6
7	Лунка срібляста (Phalera bucepahala)	7,9	0,11	0,9	8,0	0,14	0,9
8	Зимова п'ядениця (Operohthera bromate)	4,1	0,06	0,8	3,8	0,06	0,8
9	Монашка (Lymantria monacha)	4,2	0,06	0,7	2,4	0,04	0,6
10	Зологузка (Euproctis chrysorrhoea)	5,1	0,07	1,0	4,4	0,07	0,9
11	Вільховий листоїд (Agelastica alni)	3,3	0,05	0,7	3,1	0,05	0,7
12	Непарний шовкопряд (Zepnonfuc dispar)	3,7	0,05	0,7	3,5	0,05	0,7
13	Кільчастий шовкопряд (Malacosoma neustria )	2,1	0,03	0,7	1,3	0,02	0,6
14	П'ядениця-шовкопряд (Biston pedaria)	1,4	0,02	0.7	0,7	0,01	0,5
15	Березова вузькотіла златка (Dicerca furcata)	2,1	0,03	0.7	1,6	0,03	0,6
16	Осикова златка (Melasoma tremulae)	1,3	0,02	0,4	0,9	0.02	0,4

При порівнянні зміни чисельності популяції стовбурних та листяних шкідників протягом червня-вересня 2009-2010 рр. випливає, що показники зустрічаємості та щільності зменшились. Це пов'язано з мікрокліматичними умовами лубоїдів, вусачів, особливо сірого і коротковусого вусачів, як результат агротехнічних заходів попереднього року. Показники ступенів зустрічності великого соснового лубоїда і зеленої дубової листокрутки не змінилися протягом двох років дослідження, це можливе лише при збільшенні або розселенні популяції даного виду, що випливає з показників. Погодні умови 2009 року були більш сприятливі для розвитку популяцій комах. 2010 р. порівняно з 2009 р. характеризується нижчою вологістю, що є одним із несприятливих факторів для росту чисельності популяції.

3.2 Методи і засоби боротьби з шкідниками лісу

Для профілактики і активної боротьби з шкідниками лісу застосовуються різноманітні засоби. За принципом дії і техніки застосування їх поділяють на лісогосподарські, механічні, біологічні і хімічні, фізичні, кожен з цих методів передбачає використання ряду високоефективних засобів.

Лісогосподарські заходи боротьби з шкідниками лісу передбачають використання лісокультурних прийомів, які підвищують стійкість лісових насаджень, а також створюють несприятливі умови для розвитку і поширенню шкідників. Лісогосподарський метод є основою системи заходів по захисту лісу від шкідників. Але при цьому слід враховувати, що деякі вимоги лісогосподарської профілактики, які обмежують чисельність одних видів комах також можуть в той же час створювати сприятливі умови для поширення інших видів.

Лісогосподарські заходи мають профілактичний характер, тому найкращий результат забезпечується тоді. Коли вони проводяться протягом всього періоду вирощування лісу, доглядом за ним і користуванням його продуктами [7].

До найважливіших лісогосподарських засобів боротьби з шкідниками відносяться: вибір площі під розсадник, сівозміна, підбір деревних порід, створення культур посадкою чи посівом, спосіб обробітку ґрунту, вибір насіння і посадкового матеріалу, вибір оптимального строку посіву чи висадження, догляд за посівами і посадкою, застосування добрив, регулювання густоти культур, вирубка, реконструкція ослаблених насаджень, меліорація і охорона лісів від пожеж.

Профілактичне значення в усіх видах лісогосподарської діяльності мають санітарні правила при їх суворому дотримані. Метою правил є не тільки попередження безпосередньої шкідливості насаджень і лісопродукції від шкідників, а й зниження загального запасу цих комах в лісі і тим самим ліквідування загрози їх масового розмноження. Важливе значення мають очищення місць вирубок, правильне зберігання деревини, прибирання сміття.

При вирубування лісу потрібно відбирати дерева, які вже заселені шкідниками, вражені хворобами, а також ослаблені і суховерхі.

В хронічних вогнищах боротьба зі стовбурними шкідниками має бути направлена на зниження інтенсивності висихання насаджень, а також покращення санітарного стану лісу. В такому випадку боротьбу з шкідниками потрібно проводити систематично. В деяких випадках вирубці підлягають не тільки всихаючи, ослаблені і дуже ослаблені дерева, що являються кормовою базою для комах.

Останнім часом все більше зростає рекреаційне значення лісу. Для того, щоб знизити негативний вплив на ліс або його попередити, потрібно деякі ділянки лісу виділяти як спеціальні ділянки чи зони масового відпочинку.

Механічними і фізичними (фізико-хімічними) заходами боротьби з шкідниками розуміють являються різні винищувальні прийоми з використання фізичних, механічних засобів і ручних пристосувань. Ці засоби боротьби є трудоємними, мають обмежене поширення і можуть застосовуватись на невеликих площах, коли неможна застосовувати інші засоби боротьби. Превагою цих методів є те, що вони частково або повністю нешкідливі для навколишнього середовища та людини.

Найбільш простим і доступним методом являється збір комах на різних фазах розвитку чи вибірка уражених рослин та їх знищення. Також широко практикується зішкрібання яєць зі стовбурів дерев.

У зв'язку з тривалим періодом льоту стовбурних шкідників хімічна боротьба з ними буде ефективна при використанні препаратів, що зберігають свою токсичну здатність протягом тривалого часу. Для цієї вимоги підходить 16% мінерально-масляна емульсія гамма-ізомеру ГХЦГ. За умов неможливості використання ГХЦГ, підходить піретреїдний інсектицид, що застосовується для знищувального і захисного обробітку деревини, обприскування ловильних дерев, обробітку вирубаних решток і пеньків, а також місць зимівлі короїдів, хімічного захисту ослаблених дерев.

Обробку починають робити на початку вильоту жуків. Сигналом для обробітку слугує поява лялечок шкідників. Для обробітку деревини, яка заселена короїдами, використовують 2-3% мінерально-масляну емульсію гамма-ізомеру або 0,12-0,25% піретроїдних інсектицидів.

Для обприскування місць зимування великого соснового лубоїда використовують 2-3% емульсію гамма-ізомера гексахлорану. Обробка проводиться осінню чи рано навесні. Обробляють комлеву частину стовбура і лапи кореня, де розташовуються зимуючі жуки лубоїди. Боротьба з короїдами осінню і весною проводиться за допомогою обприскування лісової підстилки в радіусі 1-2 м.

Захист ослаблених дерев при комлевому типі їх відмирання проводять за допомогою масляної емульсії гамма-ізомера гексахлорану або піретроїда. Обробляють нижню частину стовбура дерева до висоти 3-4м.

Також для захисту рослин використовують феромони, гормональні препарати та хімічні статеві стерилізатори, які порушують важливі фізіологічні процеси у комах, впливають на розмноження і їх поведінку.

Гормони - це фізіологічно активні речовини, які виробляються залозами внутрішньої секреції. Ці речовини виділяються в кров чи міжклітинну речовину і беруть участь в регулюванні функцій окремих органів і цілих систем організму.

Гормони у комах - регулятори метаморфозу, до яких належать личинковий гормон або екдізон і ювенільний, або неотенін. Дані гормони, введені комахам в надлишковій кількості або на стадії розвитку, коли гормони мають бути відсутні, порушують процеси метаморфозу, і це призводить до безплідності чи смерті.

Використання метаморфозу для боротьби з шкідниками є високоефективним і нешкідливим для вищих тварин і людини.

Феромони - хімічні речовини, які виділяються організмами в оточуюче середовище в якості сигнальних засобів чи засобів комунікації між особинами. Розрізняють статеві, що найбільш перспективні в захисті рослин, агрегації, тривоги та інші.

В даний час синтезований і випробуваний феромон короїдів - типоферол. Він застосовується для відловлювання жуків в пастки або в поєднанні з ловильними деревами. Заселене короїдами дерево з феромонами потрібно вчасно переробити або обприскати інсектицидами до вильоту молодих жуків.

Хімічні стерилізатори або хемостерилізатори - це хімічні речовини, які викликають у комах безпліддя. Речовини, що мають здатність статевих стерилізаторів, відносяться до різних груп хімічних сполучень, з яких найвідоміші антиметаболіти і алкалуючі речовини.

Хімічні стерилізатори потрапляють в організм шкідників разом з харчовою приманкою або методом обприскування або обпилювання. Боротьба за допомогою хемостерилізаторів проводиться двома способами: масовим випуском стерилізованих самців в природну популяцію і безпосереднє стерилізування особин природної популяції.

Окремі методи боротьби діють неоднаково в різних умовах. Особливо ефективне комбінування комплексних методів, об'єднаних в систему лісозахисних заходів, коли всі методи і засоби, які застосовуються, взаємно доповнюють і послідовно замінюють один одного. Лісозахисні заходи - це непросто сукупність методів і засобів, а їх інтегрування, при якому попередження збитків досягається регулюванням чисельності і поширення шкідників [30].

Висновки

1. Проаналізовано лісовий фонд Борисівського лісництва, визначені склад та видова різноманітність шкідників. Дослідження проводилось в Борисівському лісництві (площа - 5939 гектарів, нараховує 56 кварталів), яке належить до Ізяславського держлісгоспу Хмельницької області.

2. Дослідження проводилось в основному на ділянках кварталів, які підлягають санітарній рубці. Вихідні дані по видовому складу шкідників ми отримали в лісництві. Дослідження проводилось протягом червня-вересня 2010р..

3. Проаналізовані методики дослідження ентомофауни лісництва. Запропоновані методи дослідження, до них належать: струшування тварин з дерев і кущів на ентомологічні зонтики, щити, листи картону тощо; пошук тварин під корою старих пеньків, огляд повалених і зрубаних дерев; просіювання опалого листя, хвої, моху, лишайників крізь ентомологічне сито; збирання безхребетних тварин у мертвому рослинному покриві або лісовій підстилці; дрібних і ніжних комах збирають всмоктувачем; облік ентомологічним значком у лісі застосовують нечасто, також переважно на лісових галявинах; вночі лісових комах виловлюють на ліхтар і світлові пастки.

4. Після обробки досліджувального матеріалу було виявлено види комах, що приурочені до даної території. До хвоє- та листогризучих шкідників належать: сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini), шовкопряд-монашка (Ocneria monacha), сосновий п'ядун (Bupalus piniarius), звичайний сосновий пильщик (Diprion pini), рудий сосновий пильщик (Neodiprion sertiffer); листогризучих - зимовий п'ядун (Ореrорhtera brumata); підземних частин - травневі хрущі (Melolontha melolontha), надземної частини молодих насаджень - великий сосновий довгоносик (Hylobius abiets); шишок, плодів та насіння - шишкова вогнівка (Dioryctria abietella) та інші.

5. З результатів досліджень випливає, що найбільшу ступінь зустрічності мають малий сосновий лубоїд (8,7% облікових дерев), великий сосновий лубоїд (8,4%), велика соснова златка (5,9%). Трохи нижчий ступінь зустрічності мають шкідники лубу, камбію та деревини (чорний сосновий вусач, сірий довговусий вусач, коротковусий вусач та сосновий стовбурний смолюх), їх важче виявити і визначити чисельність популяції.

6. Для профілактики і активної боротьби з шкідниками лісу застосовуються різноманітні засоби. За принципом дії і техніки застосування їх поділяють на лісогосподарські, механічні, біологічні і хімічні, фізичні, кожен з цих методів передбачає використання ряду високоефективних засобів.

7. Лісогосподарські заходи боротьби з шкідниками лісу передбачають використання лісокультурних прийомів, які підвищують стійкість лісових насаджень, а також створюють несприятливі умови для розвитку і поширенню шкідників. Лісогосподарський метод є основою системи заходів по захисту лісу від шкідників.

Література

1. Аверкиев И. С. Атлас вреднейших насекомых леса. 2-е шд., перераб.- М.: „Лесн. пром-сть", -1984.-72 с,.

2. Атлас комах України /гол. ред. Ключко 3. Ф./ під ред. Свищика В. В., Шмиговського К. А. Державне навч.-пєд. вид-во „Радянська школа". - К.: - 1962.-224с.

3. Бей-Бієненко Г. Я. Общая знтомология. - М.: Вьісшая школа, 1980. - 416 с.

4. Брадіс Є.М., Андрієнко Т.Л. Поліська під провінція // Геоботанічне районування Української РСР. - К.: Наук. думка, 1977. - С. 73-136.

5. Бродович Т. М, Бродович М. М. Атлас дерев і кущів західної України. - Львів.: Вища школа, 1973. -270 с.

6. Волошинова Н. О. Селекційні методи підвищення порід лісів на Рівненщині. /Н. О. Волошинова, О. О. Юркевич, О. Д. Лазар. - Рівне,: Рівненська друкарня, 2004. - 104 с .

7. Воронцов А. Н. и др. Технология защиты леса/ А. И. Воронцов, Е. В. Соколова. - М: Зкоиомика, 1991. - 304 с.

8. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений., в З томах. Т. 2. Вредители членистоногие (продолжение), позвоночные. Коллектив авторок. Под ред. акад. В. П Васильєва. - К.: Урожай, 1974.-608 с.

9. Гайченя П А. Стовбурні шкідники лісу. (Атлас-визначник). - К.: Урожай, 1970. - І58 с.

10. Гусев В. И. Определитель повреждений лесистых, Декоративних и плодових деревьев и кустарников. - М.: Лесн-сть пром-сть, 1984. - 472 с, ил.

11. Дербинюк Ю. М., М'якуш І. І. Лісові культури рівнинної частини західного регіону України, навч. посіби. - Львів.: Світ, 1994. - 408 с

12. Єрмоленко В. М, Ключко 3. Ф. Визначник комах. - К.: „Рад. школа", 1971.- 184 с.

13. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник / За ред. К. М. Ситника. - К.: Вища школа, 2001. - 357 с.

14. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Дітчук І.Л. Географія Хмельницької області. - Тернопіль. - 1995. - 96 с.

15. Защита леса от вредителей и болезней. Сиравочник/ А. Д. Маслов, Н. М. Верендиков, Г. И. Андрерва и др. Под ред. каид. биол. наук А. Д. Маслова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Аргопромиздат, 1988. - 414 с,.

16. Клюге Н. А. Современиая систематика насекомых: принципі систематики живых оргаиизмов, облщая систематика насекомых. - СПб: Лань, 2000. - 336 с. Лесная знциклопедия: в 2-х т. /Ред. кол. - Г. И. Воробьев и др. - М.: Сов. знциклопедия, 1986-1986.-631 с.,ил.

17. Лесные культури. /П. Г. Кальной, М. М. Гордиснко, Г. С. Корецкий. - К.: Высшая шк. Головное изд-во, 1986. - 246 с. Литвииова А. Н., Панкевич Т. IX, Молчаиова Р. В. Насекомие соснових лесов. - Ми.: Наука и техника, 1985. - 150 с.

18. Мовчан О. М. Стовбурні шкідники лісу. //Захист рослий. - 2003. - №12. С. 27-28.

19. Негробов О.П, Черненко 10. И. Определитель семейств насекомых. - Воронеж.: Узд-во Воронеж, упив ер-та, 1990. - 181 с.

20. Нуортева М. А. Вредители лесов. Пер. с финскогр/ Предисл. д-ра биол. наук проф. А. И. Воронцова. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 104 с.

21. Павловський Е. Н, Штакельберг А. А. Вредители леса. Справ очник. - М. - Л.: изд-во АИ СССР. - Т.2, 1989. - 385 с.

22. Панфілов Д-. В. В мире насекомытх. - 2-е изд. - М.: Лесн., 1977. - 197 с.

23. Падій М. М. Лісова ентомологія.: Підруч. - 2-е вид., перероб. і доп. -К.:УСГА, 1993.- 352 с, Іл.

24. Природа Хмельниччини: потенціал, охорона, проблеми. Матеріали науково-практичної конференції. 2 - 5 жовтня 2002 року. м. Нетішин.

25. Пояснювальна записка і проектні відомості Борисівського лісництва Ізяславського лісгоспу Хмельницької області. Міністерство лісового господарства. 1991 р. - 198 с.

26. Проект організації і розвитку лісового господарства. Ізяславський Держлісгосп Державного лісогосподарського об'єднання “Хмельницькліс”. /Таксаційний опис, поквартальні суми площ та загальних запасів насаджень Борисівського лісництва /. Ірпінь 2001р. - 288с.

27. Природа Хмельницької області / Під ред. К.І. Геренчука. - Львів: Вища школа. 1980. - С. 152.

28. Сборник технических указаний по лесозащите. /М.П. Спектор.-К.: Урожай, 1964.-246с.

29. Справочник по защите леса от вредителей и болезней. /Г. А. Тимченко, И. Д. Аврошеико, Н. М. Завада и др. - К.: Урожай, 1988. - 224 с.

30. Станек В. Я. Иллюстрированная знциклопедия насекомых. - М.: Просвещения, 2002. - 675 с.

31. Трав'яниста рослинність 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС / Шеляг-Сосонко Ю.Р., Устименко П.М., Дідух Я.П., Коротченко І.А., // Український ботанічний журнал. - 2000. - Т. 57. - № 4. - С. 380 - 385.

32. Юглічек Л. С. Нарис рослинності східної частини Малого Полісся // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія, 2002. - № 2 (17). - С. 30- 36.

Размещено на Allbest.ru