Організація технологічних процесів виробництва доброякісної продукції в умовах радіоактивного забруднення

92

740

2960

Картопля, бульби

185

740

2960

Ячмінь: зелена маса

185

740

2960

солома

185

740

2960

зерно

277

1110

2960

Наведені дані очно демонструють вплив ґрунтів на формування радіаційної обстановки в різних грунтово-кліматичних умовах України. Видно, що продукцію з однаковим рівнем радіонуклідного забруднення можна отримати на чорноземах з рівнем радіонуклідного забруднення, в 10-100 разів і більше вищим, ніж на дерново-підзолистих і торфових ґрунтах, тому проблема отримання доброякісної тваринницької продукції в Лісостепу не була в такої мірі актуальною, як у регіоні Полісся. Оцінюючи властивості ґрунтів щодо їхньої здатності впливати на міграційні процеси у трофічній ланці ґрунт-рослина, можна говорити, що за наявної радіологічної ситуації в регіонах Лісостепу України продукція тваринництва може вироблятися без будь яких обмежень у технології виробництва.

Проте, незважаючи на благополучну радіаційну обстановку в регіоні Лісостепу, слід відзначити, що рівні радіонуклідного забруднення сільськогосподарської продукції в окремих районах у десятки разів перевищують доаварійний рівень, хоча і залишаються нижчими за існуючі нормативи. Тобто для даного регіону існує певна можливість значно покращити радіологічну якість продукції за рахунок впровадження протирадіаційних заходів, що відпрацьовані за післяаварійний період.

При цьому слід зважувати на те, що практично на всій території, що забруднена радіонуклідами, основним джерелом надходження радіоцезію в організм людей є молоко великої і дрібної рогатої худоби. Надходження ¹³⁷Сs з молоком при його виробництві у приватних господарствах у декілька разів більше, ніж у громадських. Це пов'язане з особливостями поведінки радіонуклідів у природних угіддях, де найчастіше випасається приватна худоба і заготовлюється сіно. Тому для виробництва чистої тваринницької продукції особливу увагу слід приділяти організації годівлі тварин кормами з окультурених угідь.

Ще довгий час ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr будуть вносити основний вклад у забруднення продукції тваринництва. Системи заходів щодо зниження у ній кількості цих радіонуклідів в основному збігаються і серед них можна виділити такі:

1) виробництво кормів з контрольованим вмістом радіонуклідів;

2) раціональне використання кормів із різним ступенем радіонуклідного забруднення з урахуванням особливостей метаболізму радіонуклідів у організмі тварин та їх господарського призначення;

3) зміна умов утримання і раціонів годівлі на заключній стадії відгодівлі худоби;

4) введення до раціонів спеціальних добавок, що зменшують перехід радіонуклідів у продукцію тваринництва;

5) технологічна переробка продукції тваринництва;

6) перепрофілювання галузей тваринництва (заміна молочного скотарства на м`ясне чи скотарства на свинарство, птахівництво тощо).

Перехід радіонуклідів з кормів у продукцію тваринництва залежить від рівня і повноцінності годівлі тварин, їх віку, фізіологічного стану, продуктивності та інших факторів. Для прогнозування початкової концентрації радіонуклідів в організмі тварин використовують такі параметри: коефіцієнт концентрації (К_К), коефіцієнт накопичення (К_Н) та кратність накопичення (F). К_К являє собою концентрацію в органі в процентах від надходження радіонукліду з добовим раціоном; К_Н--відношення концентрації нукліда в органі і раціоні; F--відношення вмісту нукліда в органі, тканині чи організмі в цілому до вмісту у добовому раціоні. Кратність накопичення радіонуклідів можна визначити за формулою: F=C/M:Q, де С--концентрація нукліда, Бк/кг, М--маса органу, кг; Q--активність радіонукліда, що надходить за добу, Бк. У високопродуктивних тварин К_К радіоцезію в молоці, як правило, нижчий, ніж у низькопродуктивних. Істотний вплив на величину К_П має збалансування раціонів годівлі тварин за основними і особливо мінеральними елементами. Інтенсивність переходу ¹³⁷Cs із кормів в молоко на порядок вища, ніж ⁹⁰Sr(табл.3) [7].

Табл.3 Усереднені дані про перехід радіонуклідів із добового раціону в продукцію тваринництва (% від вмісту в раціоні на 1 кг продукту)

Вид продукції	Кк радіонуклідів
	цезій-137	стронцій-90
Молоко коров'яче	1	0,14
Молоко кіз	10	2
Яловичина	4	0,02
Свинина	15	0,04
Баранина	15	0,2
М'ясо куряче	150	0,2
М'ясо гусей	70	-
Яйця (меланж)	3, 5	-

Встановлено певний зв'язок між вмістом клітковини у забрудненому раціоні корів при стійловому утриманні і переходом ¹³⁷Cs у молоко. Так, із збільшенням вмісту клітковини в раціоні з 1,3-1,8 до 3,1 кг/добу відмічається зменшення К_К ¹³⁷Cs від 0,9 до 0,7. Його значення в молоці корів при стійловому утриманні і випасанні на культурному пасовищі з різними рівнями забруднення трав мало відрізнялись (від 0,48 до 0,74). Проте за утримання корів на малопродуктивному природному пасовищі з рідким травостоєм можливе багаторазове підвищення концентрації ¹³⁷Cs у молоці. Це пояснюється низькою якістю трави на природному пасовищі і поїданням тваринами верхнього шару дернини з високою концентрацією радіоцезію. У середньому для стійлового періоду прийнятий К_К ¹³⁷Cs з раціону в молоко 0,7, а для пасовищногоц,9 %.

При радіаційному контролі надходження радіонуклідів в організм худоби з раціоном враховується наявність їх в окремих кормах, що входять до складу раціону, і К_К в продукції.

Для забезпечення виробництва молока і м`яса згідно з діючими нормативами встановлюють межі допустимого вмісту ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в раціонах тварин (табл. 4).

Табл.4 Гранично допустимий вміст цезію та стронцію в раціонах с/г тварин, що забезпечує дотримання вмісту радіонуклідів у продукції згідно з діючими нормами

	ДР-97	Вміст у добовому раціоні,Бк
Продукція	Бк/кг(л)
	Цезій	Стронцій	Цезій	Стронцій
Молоко корів	100	20	10000	20000
Молоко кіз	100	20	200	500
М'ясо ВРХ	200	20	5000
М'ясо свиней	200	20	1350	Для м'язової
М'ясо овець	200	20	1350	тканини не
М'ясо гусей	200	20	140	нормується
М'ясо курей	200	20	150

Границя допустимого вмісту радіонукліду в раціоні визначається за співвідношенням: ГДВ = ДР/100/К_К, де

· ГДВ--гранично допустимий вміст радіонукліду в раціоні, Бк;

· ДР--допустимий рівень вмісту радіонукліду в харчовому продукті (молоко, м`ясо), Бк/л (кг).

При цьому слід мати на увазі, що параметри надходження радіонуклідів в організм тварин і птиці змінюються залежно від віку. Це очно продемонстровано на прикладі виробництва яловичини (табл. 5).

Табл.5 Коефіцієнт концентрації радіоцезію (К_к) у м'язах худоби різного віку і гранично допустимий вміст радіоцезію (ГДВ) у раціоні мясної худоби

Вік худоби, місяців	Кк, % від добового	ГДВ, Бк/раціон
	надходження
4	36	555
6	16	1250
12	7	2850
18	5	4000
>18	4	5000

Згідно з вимогами ДР-97 вміст ¹³⁷Cs у молоці і молочній продукції для харчових потреб не повинен перевищувати 100 Бк/л і ⁹⁰Sr 150 Бк/л. Для одержання такого молока при низькій якості кормів (коли перехід радіоцезію може досягти 1 % від добового вживання з кормами) і відповідній продуктивності стада з надоєм 7-8 кг молока за добу в раціоні дійної корови повинно бути не більше 10 кБк ¹³⁷Cs. ГДВ ⁹⁰Sr в добовому раціоні дійних корів складає 20 кБк. Для зручності при практичному використанні рекомендацій розраховано нормативи ГДВ радіонуклідів у конкретних кормах на основі типових раціонів. Якщо забрудненість кормів радіонуклідами не перевищує ГДВ, добовий раціон для дійних корів складають за існуючими нормами згодовування окремих видів кормів і поживних речовин. Приблизний склад раціону для корови з надоєм 10 кг і ГДВ радіонуклідів в кормах наведені в таблиці 6. При забрудненні окремих видів кормів, що перевищує ГДВ, зменшують вміст радіонуклідів у раціоні за рахунок збільшення частки чистіших, насамперед концентрованих, кормів. З таблиці 6 видно, що біля половини ¹³⁷Cs надходить у організм ВРХ з травами (сіно та сінаж), і тому для одержання молока і м'яса, що відповідатимуть нормативним вимогам, зелену масу для сіна і сінажу для молочної худоби і молодняку на заключному етапі відгодівлі слід вирощувати на поліпшених угіддях [8].

Табл. 6 Приблизний раціон для корови з надоєм 10 кг і гранично допустимий вміст радіонуклідів в стійловий період

Складові	Маса,	Концентрація	Разом	Концентрація	Разом
раціону	кг	Цезію,	Цезію,	Стронцію,	Стронцію,
		Бк/кг	Бк/добу	Бк/кг	Бк/добу
Сіно	3	1000	3000	2600	7800
Солома	2	370	740	1850	3700
Сінаж	6	300	1800	500	3000
Буряк	10	200	2000	100	1000
Силос	10	150	1500	50	500
кукурудзяний
Концентрати	3	200	600	100	300
Разом			9640		16300

При прогнозуванні вмісту ¹³⁷Cs в молоці на основі радіометрії проб трави у пасовищний період необхідно враховувати можливе його надходження в організм корів з частинками ґрунту при випасанні. Тому важливо запобігти випасанню корів на зріджених посівах озимого жита або пасовищах із слабкою дерниною і низьким (менше 10 см) травостоєм, коли кількість радіонуклідів, що потрапляє в організм із ґрунтом, може зростати в декілька разів.

Основними умовами гарантованого одержання молока в межах вимог ДР-97 є використання кормів з поліпшених сінокосів і орних земель, а також випасання дійного стада на культурних пасовищах. Важливе значення має якісний склад раціону, вміст у ньому необхідних мінеральних речовин і вітамінів.

Ефективним способом зниження забруднення радіоцезієм продукції тваринництва є використання в раціонах кормових добавок, що вибірково зв'язують його в шлунково-кишковому тракті тварин, зокрема фероцинових препаратів. Використання їх в складі болюсів, солі-лизунця і комбікормів для лактуючих корів і великої рогатої худоби на заключній стадії відгодівлі дає змогу знизити концентрацію ¹³⁷Cs у молоці від 3 до 10 разів, в м'ясі--від 2 до 5 разів залежно від рівня радіоактивного забруднення раціонів та умов утримання.

Сучасні технології утримання м'ясної худоби з урахуванням закономірностей метаболізму радіоцезію в організмі тварин дають змогу використовувати забруднені землі Лісостепу практично без обмежень. Вже у перші роки після аварії була запропонована триетапна технологія відгодівлі великої рогатої худоби на м`ясо, що дозволяє на першому етапі відгодівлі (від 6 місяців до 12-16 міс.) використовувати корми з будь-яким рівнем радіонуклідного забруднення. На другому етапі, який триває 1-2 міс. залежно від строків реалізації тварин, застосовують корми з рівнем забруднення до 40 кБк/кг. Третій етап відгодівлі, залежно від рівня забруднення тварин, може тривати 30-60 діб з використанням кормів, на порядок “чистіших”, ніж на першому етапі, і дає змогу за цей строк практично у 5-8 разів знизити рівень ¹³⁷Cs в організмі тварин за рахунок його виведення. У жуйних тварин залежно від віку і продуктивності період напіввиведення ¹³⁷Cs складає 20-40 діб. При цьому прижиттєвий вміст ¹³⁷Cs у м'язовій тканині легко визначають за загально відомою методикою прижиттєвого визначення концентрації радіоцезію в організмі тварин.

Такий маневр з кормовою базою неможливо реалізувати при веденні молочного скотарства. Водночас за рахунок м'ясного скотарства можна економити “чисті” площі сінокосів і пасовищ для одержання молока. Нерівномірність радіоактивного забруднення території дає змогу практично в кожному господарстві зони Лісостепу знайти можливість організувати кормову базу для м`ясної худоби з одержанням кінцевої продукції згідно з вимогами ДР-97.

Якщо радіоактивне забруднення кормів перевищує допустимі рівні і не дає змоги нормувати вміст ¹³⁷Cs у добовому раціоні на рівні до 5 кБк, то вирощують і відгодовують тварин у два етапи. На першому етапі утримують тварин за прийнятою в господарстві технологією без обмежень, що дає змогу повністю використати весь ресурс кормів у господарстві, включаючи найзабрудненіші. Але на останні два місяці відгодівлі складають раціони, у котрих вміст ¹³⁷Cs не перевищує 5 кБк/добу. Від тварин на заключному етапі відгодівлі бажано одержувати максимально можливі прирости живої маси. При відгодівлі рекомендується використовувати кукурудзяний силос, сінаж з однорічних трав, коренеплоди, концентрати.

Контролювати раціони за вмістом ⁹⁰Sr при вирощуванні ВРХ на м'ясо в зоні Лісостепу не обов`язково, оскільки перехід його в м`язову тканину не перевищує 0,04 %. Важлива роль у зменшенні надходження радіонуклідів в організм тварин належить використанню сорбентів. Найефективнішим з усіх препаратів, здатних вибірково утворювати у шлунково-кишковому тракті тварин нерозчинні сполуки з цезієм, на теперішній час вважається фероцин. Фероцин та його похідні не проникають крізь стінки кишково-шлункового тракту і виводяться з організму з продуктами обміну. Токсиколого-гігієнічні дослідження переконливо підтвердили нешкідливість препарату як для тварин, яким вводять препарат, так і для людей, які споживають продукцію від цих тварин. Препарат дозволено використовувати і для вживання людям.

Від корів, що протягом 18 місяців споживали фероцин у дозі 6 г/добу на голову, за два отелення не відмічено будь-яких відхилень клініко-фізіологічних показників у корів-матерів та їх нащадків. Препарат дається тваринам один раз на добу за ретельним перемішуванням його з концентрованими кормами. При згодовуванні фероцину лактуючим коровам суттєве зниження надходження ¹³⁷Сs в молоко відмічається вже на третю добу, а максимальний ефект досягається через 15 діб (табл. 7).

Табл.7 Ефективність використання фероцетину для зниження вмісту Цезію-137 у продукції тваринництва

	Вид тварин і продукції
Показник	ВРХ	Свині	Вівці	Гуси
	Молоко	М'ясо	М'ясо	М'ясо	М'ясо
Доза, г*добу/голову	6	6	1	1	0,15
Час досягнення	15	20-30	20-30	20-30	20-30
максимального ефекту, діб
Кратність зниження кіль	8.0-10	3.0-4	3	7.0-8	4.0-5
кості цезію у продукті

Висока ефективність у зниженні надходження радіоактивного цезію в молоко та м'ясо великої рогатої худоби досягається введенням тваринам спеціальних пілюль (болюсів), що містять фероцин та інші сорбуючі компоненти. Болюси вводять коровам у рубець на початку пасовищного сезону через рот у кількості 2-3 шт. на голову за допомогою спеціальних інструментів--болюсоін'єкторів. Помітне зниження концентрації ¹³⁷Сs у молоці відмічається вже на третю добу. Максимальне зниження (до 5-7 разів) досягається на 10-15 добу. Ефект зберігається протягом 2-2,5 місяців, після чого слід повторити введення болюсів.

Кормосуміші та соляні брикети, що містять фероцин, виявились досить ефективним та перспективним засобом зниження забруднення продукції тваринництва, особливо в приватних господарствах. Під їх впливом забруднення молока знижується у 2-5 разів.

Україна має значні запаси цеолітів--кліноптилоліти Сокирнянського родовища (Закарпаття), палигорскитів, сапонітів та інших. Введення цеолітів в раціон в дозі 300-500 г на добу знижує концентрацію ¹³⁷Cs в 1,5-2 рази. Ефективніші модифіковані цеоліти, які використовуються разом з концентрованими кормами (до 10 % сорбенту в суміші).

3.3 Особливості ведення свинарства та птахівництва

У м`язи свиней переходить значно більше ¹³⁷Cs порівняно з ВРХ - 20% його вмісту в раціоні, а виводиться він значно повільніше, ніж у ВРХ. Концентрація ¹³⁷Cs на “чистих” кормах за 3 місяці знижується лише у 3-5 разів. При годівлі тварин зеленими кормами і немитими коренеплодами (40-60% раціону) забрудненість свинини різко підвищується, особливо за літньо-табірного утримання. Спостерігається значне підвищення забруднення свинини при випоюванні тваринам сироватки або молока. Враховуючи те, що заключна відгодівля свиней не є ефективним методом очищення організму, при їх розведенні слід обмежувати, а наприкінці вирощування--повністю виключати з раціонів забруднені радіонуклідами корми [9].

Під час вирощування і відгодівлі свиней широко застосовують раціони з переважанням концентратів, картоплі й коренеплодів. Картопля та коренеплоди за весь період відгодівлі можуть забезпечити 50% поживності раціону. В зв'язку з тим, що ці види кормів характеризуються більш низьким вмістом радіонуклідів, ніж грубі, можна одержувати свинину в 5-10 разів менш забруднену, ніж м'ясо ВРХ і овець.

Особливості ведення птахівництва. Для зменшення радіонуклідного забруднення м'яса курей та яєць у літній час птицю необхідно утримувати на закритих майданчиках, а до раціону включати зелень, вирощену на ріллі. В зимовий період концентрація радіонуклідів у продукції птахівництва знижується. В цей період слід лише забезпечити птицю повноцінними за мінеральними речовинами та вітамінами кормами. При виробництві яєць та м'яса бройлерів кількість ¹³⁷Cs у добовому раціоні птиці не повинна перевищувати 130 Бк.

Помічене значне надходження ¹³⁷Cs в організм людини за споживання гусятини. При розведенні гусей слід мати на увазі їхню високу здатність накопичувати та виводити радіоцезій. Рекомендується вольєрно-вигульне утримання птиці, що виключить надходження радіонуклідів з частками ґрунту. Гусей, які виросли на забрудненій території, слід перевести на "чисті" корми за один місяць до забою при вольєрному утриманні з переважно комбікормовими раціонами [9].

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Надзвичайно велику роль у міграції радіоактивних речовин у навколишньому середовищі і, відповідно, надходженні їх в сільськогосподарські рослини, відіграє рельєф місцевості та окремі ландшафтно-географічні особливості території. Ми розглянули організації технологічних процесів виробництва доброякісної продукції в умовах різного радіоактивного забруднення на території України та з'ясували, що вся проблема в радіоактивно забруднених кормах.

Ми розглядали можливість зменшення надходження радіонуклідів та етапи організації виробництва доброякісної продукції. Організація технологічних процесів в умовах забруднення території продуктами радіоактивного розпаду має базуватися на дотриманні норм гранично допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у раціонах худоби і продукції, яку від неї одержують. Згідно з тимчасово допустимими рівнями (ТДР) вмісту стронцію-90 і цезію-137 для молока - 370 Бк/кг і для яловичини -740 Бк/кг, допустимий вміст радіоізотопів у раціоні тварин, яка дає молоко не повинен перевищувати 37000 Бк/кг і тварину, яку вирощують і відгодовують на м'ясо -18500 Бк/кг. Витримати такі рівні радіонуклідів у продукції можливо кількома шляхами: зменшенням надходження радіонуклідів в організм із кормами та використання сорбентів, які сприяють виведенню нуклідів та організацією годівлі «чистими» кормами. Проте за будь-яких варіантів виробництво продукції повинно проводитися при умові повної радіаційної безпеки для людей, які працюють і проживають на такій території. В разі, якщо на території випасання худоби виявлено завищений радіаційний фон, необхідно організувати раціональну годівлю особин і вилучити можливості надходження радіонуклідів з коротким періодом розпаду в організм.

Якщо рівні радіації дозволяють людям знаходитися на такій території, тварин терміново переводять на стійлове утримання і перестають випасати. Годують кормами із минулорічних запасів, які не забруднені радіонуклідами, завезеними із території, що не постраждала від радіоактивного забруднення, або навіть тимчасово переводять на підтримуючу годівлю концентрованими кормами при забезпеченні чистою водою. Як варіант можна використати пасовища, що мають рівень забруднення більш низький.

Рекомендації щодо утримання тварин були приведені такі:

· Для ВРХ - при забрудненні окремих видів кормів, що перевищує ГДВ, зменшують вміст радіонуклідів у раціоні за рахунок збільшення частки чистіших, насамперед концентрованих, кормів. Біля половини ¹³⁷Cs надходить у організм ВРХ з травами (сіно та сінаж), і тому для одержання молока і м'яса, що відповідатимуть нормативним вимогам, зелену масу для сіна і сінажу для молочної худоби і молодняку на заключному етапі відгодівлі слід вирощувати на поліпшених угіддях;

· Для свиней - зменшити у кілька разів об'єм годівлі тварин зеленими кормами і немитими коренеплодами, тому що забрудненість свинини різко підвищується, особливо за літньо-табірного утримання. Потрібно ввести в раціон корми, що характеризуються більш низьким вмістом радіонуклідів, такі як картопля та кормовий буряк;

· Для птахів - для зменшення радіонуклідного забруднення м'яса курей та яєць у літній час птицю необхідно утримувати на закритих майданчиках, а до раціону включати зелень, вирощену на ріллі. Рекомендується вольєрно-вигульне утримання птиці, що виключить надходження радіонуклідів з частками ґрунту.

В крайньому разі, якщо не можливо виконати всі рекомендації, то іншим важливим напрямом зменшення забрудненості молока і м'яса є використання ентеросорбентів. Так, доведено, що одним із препаратів, який зменшує резорбцію радіоактивного цезію, є фероціанід, хоча тривале його використання небажане. Особливе місце серед ентеросорбентів належить природним цеолітам і препаратам, виготовленим на їх основі (хумоліт).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Гродзинський Д.М. Радіобіологія. - К.: Либідь, 2001. - 448 с.

2. Д. ГРОДЗИНСЬКИЙ, О. ДЕМБНОВЕЦЬКИЙ, О. ЛЕВЧУК - Преспективи використаня та утримання радіаційно уражених земель. Вісник. -- 2003. -- N 4

3. Кашпаров В.О. Формування і динаміка радіоактивного забруднення навколишнього середовища під час аварії на Чорнобильській АЕС та в післяаварійний період // Зб. наук. праць «Чорнобиль. Зона відчуження», НАН України. -- К.: Наук. думка, 2001. -- С. 11--46.

4. Кондратьев К.Я.,, Биненко В.И. Влияние облачности на радиацию и климат. - Л., 1984.

5. Ведення сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території України внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на період 1999-2002 рр.: Метод. рекомендації / Розроб. Б.С. Прістер та ін. -- К.: Ярмарок, 1998. -- 104 с

6. Степаненко С.Н. Современные достижения науки в области экологии. //Сб. науч. тр. Университета экологических знаний ОГНБ им. М. Горького. - Одесса, 2002. - Вып. 1. - С. 76-84

7. Царенко А.М. Экономические проблемы производства экологически чистой продукции (теория и практика). - К.: Аграрная наука. - 1998. - 256 с.

8. Пути миграции искусственных радионуклидов в окружающей среде. Радиоэкология после Чернобыля: Пер. с англ./ Под ред. Ф. Уорнера и Р. Харрисона. --М.: Мир, 1999. --512 с.

9. Коваленко Г.Д., Рудя К.Г. Радіоекологія України. --К.: "Київський Університет", 2001. --167 с.

Додатки

Коефіціенти для визначення кількості радіонуклідів в урожаї деяких культур ( за одиницю прийнято вміст ⁹⁰ Sr і ¹³⁷ Cs в 1 кг зерна ярої пшениці)

Культура	Величина коефіціента
	для 90 Sr	для 137 Cs
Пшениця (зерно) яра озима	1	1
	0,35	0,40
Жито озиме (зерно)	0,35	0,40
Овес (зерно)	1,30	0,80
Ячмінь (зерно)	1,30	1,80
Горох (зерно)	2,00	1,90
Кукурудза (зелена маса)	2,60	0,60
Віко-вівсяна суміш (зелена маса)	2,20	1,90
Картопля (бульби)	0,80	0,60

2. Орієнтовані дані забруднення деяких кормів при щільності забруднення 1 Ки/км² (з розрахунку на 1 корм. од., Ки)

Корми	Міститься в 1 корм. од.
	для 90 Sr	для 137 Cs
Овес зерно солома	1,0 (4·10-10)	1,0 (3·10-11)
	16	6,3
Ячмінь зерно солома	0,90	0,90
	15	6
Пшениця яра зерно солома	0,60	0,80
	18,70	10,00
Кормові буряки	6,20	20,80
Кукурудза на силос	21,50	4,80
Люцерна	27,59	15,10
Конюшина	41,20	16,50
Лучна трава	19,00	47,60
Сіно природних сінокосів	31,70	67,40
Сіно з окультурених луків	15,00	46,60