Дослідження продуктивності пшениці озимої селекції СГІ залежно від сортового складу в незрошуваних умовах ПОК "Зоря" Білозерського району Херсонської області
Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.06.2015 |
| Размер файла | 725,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство аграрної політики та продовольства України
ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»
Дипломна робота
на тему «Дослідження продуктивності пшениці озимої селекції СГІ залежно від сортового складу в незрошуваних умовах ПОК «Зоря» Білозерського району Херсонської області»
Виконав:
Лиховид П.В.
Херсон 2014 року
Зміст
Вступ
Розділ 1. Сучасні проблеми вирощування продовольчого зерна та особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України
Розділ 2. Умови, методика та агротехніка проведення досліджень
2.1 Кліматична характеристика регіону та погодні умови в роки досліджень
2.2 Ґрунтова характеристика дослідних ділянок
2.3 Господарсько-біологічна характеристика озимої пшениці. Методика проведення досліджень
2.4 Технологія вирощування озимої пшениці на дослідах
Розділ 3. Результати досліджень та їх аналіз
3.1 Фенологічні спостереження за розвитком сортів
3.2 Біометричні показники сортового різноманіття
3.3 Дослідження сортової мінливості елементів структури врожаю
3.4 Мінливість польової схожості і зимостійкості сортів пшениці озимої
3.5 Фітосанітарні обстеження посівів пшениці озимої
3.6 Урожайність зерна сортів пшениці озимої
3.7 Якісні показники зерна сортів пшениці озимої
3.8 Кореляційний аналіз взаємозв`язку основних біометричних елементів з урожайністю сортів пшениці озимої
Розділ 4. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу різних категорій
Розділ 5. Бізнес-план впровадження кращого варіанту досліду в виробництво
5.1 Характеристика підприємства
5.1.1 Коротка довідка про історію підприємництва
5.1.2 Місце знаходження, напрямки діяльності та спеціалізація
5.1.3 Організаційна структура, структура управління
5.1.4 Фінансово-економічний стан підприємства (основні економічні показники)
5.1.5 Перспективи розвитку підприємства
5.2 Ринкова діяльність
5.3 План маркетингу
5.4 План виробництва пропонованої продукції
5.5 Витрати за елементами (кошторис витрат на основне виробництво)
5.6 Фінансовий план
5.7 Інвестиційна діяльність
5.8 Висновки і пропозиції
Розділ 6. Охорона праці при посіві озимої пшениці
6.1 Аналіз виробничого травматизму
6.2 Організаційно-правові заходи охорони праці
6.3 Санітарно-гігієнічні заходи
6.4 Техніка безпеки при посіві озимої пшениці
6.5 Пожежна безпека
6.6 Рекомендації по поліпшенню стану охорони праці
Розділ 7. Екологічний стан та охорона навколишнього середовища при впровадженні нових сортів пшениці озимої у виробництво
Висновки та рекомендації виробництву
Список використаних літературних джерел
Додатки
Вступ
Як відомо, зерно озимої пшениці - це єдине незамінне джерело одержання сировини для виробництва величезної кількості необхідних людині харчових продуктів. На фоні загострення харчової кризи в світі зростання валового виробництва якісного зерна пшениці є чи не найважливішою проблемою сучасного сільського господарства, над вирішенням якої зараз працюють вчені і фахівці усіх передових аграрних країн світу. Україна, як одна з найбільш потужних аграрних країн Європи, не є виключенням.
Найважливішою рушійною силою прогресу в досягненні високих, сталих і, головне, якісних врожаїв є впровадження у виробництво нових сортів озимої пшениці. Застосування нових, високопродуктивних, районованих і перспективних сортів озимої пшениці з підвищеними адаптивними властивостями - ось головна запорука росту валових зборів зерна. Саме тому потрібно приділяти значну увагу вибору сорту пшениці, проводити їх випробовування у конкретних умовах вирощування і впроваджувати найкращі варіанти у виробництво.
Актуальність теми: вирішення питання продовольчої проблеми в Україні може вирішуватися багатьма шляхами, втім впровадження новітніх високопродуктивних і адаптивних сортів є чи не найперспективнішим способом розв'язання цієї проблеми.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження з сортовипробування районованих і перспективних сортів озимої пшениці в незрошуваних умовах ПОК «Зоря» Білозерського району Херсонської області проводились згідно договору з Селекційно-генетичним інститутом НААНУ з оцінки новостворених сортів і гібридів сільськогосподарських культур в незрошуваних умовах південного регіону України.
Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є оцінка існуючих та новостворених кращих сортів пшениці озимої в незрошуваних умовах Херсонської області і виділення кращих з них для впровадження у виробництво, ведення системи первинного насінництва.
Завданням досліджень є:
- проведення спостережень і вимірів з біометрії рослин, відстеження їх динаміки протягом вегетації культури;
- фенологічні спостереження за розвитком рослин, по сортам;
- визначення стійкості й адаптованості сортів до погодних і кліматичних умов господарства;
- встановлення різниці в кількісних і якісних показниках врожайності зерна озимої пшениці залежно від сорту.
Об'єкт дослідження: зміна урожайності зерна пшениці озимої та його якісних показників в залежності від сорту.
Предмет дослідження: продуктивний і адаптивний потенціал районованих сортів озимої пшениці селекції СГІ НААНУ.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше одержано довгострокові об'єктивні дані щодо продуктивного потенціалу та адаптивності нових сортів озимої пшениці селекції СГІ НААНУ в умовах Південного степу України, а також проведено детальне їх порівняння і дані рекомендації для с/г підприємств та фахівців аграрного сектору.
Практичне значення одержаних результатів: результати проведеного екологічного сортовипробування є цікавими для виробничників, які займаються вирощуванням пшениці озимої в умовах Південного степу України за традиційною технологією; впровадження рекомендацій, одержаних внаслідок проведених досліджень, здійснено на базі ПОК «Зоря» у поточному році.
Особистий внесок здобувача: дослідження проводились на базі ПОК «Зоря» сумісно з агроном-насіннєводом господарства; автором дипломної роботи самостійно проводилися спостереження за ростом і розвитком рослин, облік урожаю та аналіз снопового матеріалу відібраного на дослідах рослин, проведені статистичні аналізи отриманих даних.
Апробація результатів роботи: неодноразово приймав участь в роботі наукових студентських конференцій кафедри землеробства від 22 листопаду 2012 р, 19 березня 2013 р, та 21 листопаду 2013 р присвяченій 110 річчю від дня народження С.Д. Лисогорова на яких були розглянуті основні результати проведених наукових досліджень.
Публікації. Матеріали досліджень опубліковані:
1. Лиховид П.В. Оцінка потенціалу продуктивності та адаптивних властивостей перспективних сортів озимої пшениці в умовах південного регіону України. // Лиховид П.В., Свиридов О.В. «Перспектива» № 13, 2012р.
2. Лиховид П.В. Вплив попередників на розміри і якість врожаю зерна озимої пшениці в неполивних умовах Південного Степу України.// Лиховид П.В., Свиридов О.В. «Перспектива», № 14, 2013р.
3. Лиховид П.В. Екологічне сортовипробування кращих сортів озимої пшениці селекції СГІ НААНУ в умовах південного Степу України. //Лиховид П.В. Свиридов О.В. «Перспектива» № 18, 2014р.
Розділ 1. Сучасні проблеми вирощування продовольчого зерна та особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України
зерно пшениця агрокліматичний озимий
Сорт є одним із найважливіших факторів зростання виробництва сільськогосподарської продукції. Науковими дослідженнями встановлено, що за рахунок селекційних досягнень і впровадження у виробництво нових сортів і гібридів, урожайність окремих польових культур підвищується більше ніж на 50% [1, 2].
Кількісне і якісне поліпшення виробництва зерна пшениці озимої в Україні має забезпечуватись передусім за рахунок добору найбільш високопродуктивних та адаптивних сортів і повної реалізації їх генетичного потенціалу.
Сортовий потенціал м'якої озимої пшениці величезний [3]. Щорічно у наукових установах створюються, вивчаються і підтримуються нові оригінальні сорти і форми озимої пшениці. Описати все генетичне різноманіття пшениці озимої практично неможливо, оскільки щороку її генофонд поповнюється новими варіантами морфобіотипів з різним спектром ознак і властивостей [4].
Україна з давніх часів славиться селекційними досягненнями по озимій пшениці. При створенні нових сортів особлива увага приділяється таким важливим господарським показникам як урожайність та якість зерна. У всіх селекційних установах і підрозділах проводиться інтенсивна робота з селекції на зимостійкість, посухостійкість, стійкість до різних фітопатогенів, до вилягання. У зв'язку з тим, що Україна має високу строкатість ґрунтово-кліматичних умов, зазвичай створення сортів прив'язане до певного регіону (зони) їх поширення і вирощування. У кожній екологічній зоні створюються і використовуються сорти конкретного екотипу [4].
Серед багатьох селекційних установ України найбільших успіхів у селекції озимої пшениці досягли Селекційно-генетичний інститут НААНУ (м. Одеса), Миронівський інститут пшениці, Інститут рослинництва ім. Юр'єва (м. Харків), Інститут землеробства (м. Київ), Інститут агропромислового виробництва (м. Донецьк), Інститут фізіології рослин та генетики (м. Київ), Інститут зрошуваного землеробства південного регіону (м. Херсон) [4].
Особливо важливими для нашого регіону є досягнення Селекційно-генетичного інституту НААНУ, оскільки фахівці даної установи займаються виведенням сортів степового екотипу, найбільш адаптованих до ґрунтово-кліматичних і погодних умов Херсонської області.
Озима пшениця є однією з найбільш інтенсивних зернових культур [5]. Разом з тим генетичний потенціал даної культури реалізується недостатньо.
На сучасному етапі розвитку землеробства основним шляхом збільшення валових зборів зерна є ефективне використання сортових ресурсів озимої пшениці. В наш час значно скоротилися строки сортозаміни (до 5-6 років), що в поєднанні з удосконаленням технології вирощування дає підвищення урожайності зерна озимої пшениці [5].
Існує багато факторів, які впливають на продуктивний і адаптивний потенціал сорту. Одним із них є структура елементів урожаю, завдяки зміні якої в останні роки вдалося досягти значного приросту врожайності. В основному це стосується маси 1000 зерен, кількості зерен у колоску, подоланні не озерненості колосу, збільшення кількості продуктивних колосків [6].
Значення фактору сорту у підвищенні врожайності зерна пшениці озимої постійно зростає. Експериментально доведено, що підвищення врожайності на 50-55% зумовлено комплексом агротехнологічних заходів, і на 25-30% - біологічними особливостями сорту [7].
За результатами досліджень Пильнєва [8,9] завдяки селекційним досягненням урожайність озимої пшениці на півдні України за останні 75 років зросла на 80%, або на 26,4 ц/га. При цьому основними змінами у морфології рослин є зниження їх висоти, збільшення продуктивності основного і бічних пагонів, підвищення озерненості колоса та зростання маси 1000 зерен. Крім того, великий вплив має і зміна тривалості як вегетаційного періоду в цілому, так і окремих міжфазних періодів. Згідно даних [10], збільшення тривалості періоду колосіння - стиглість зумовило збільшення урожаю зерна від 49 до 89 кг/день.
Високий продуктивний потенціал сортів степового екотипу зумовлений ще й здатністю інтенсивно використовувати світло короткого дня [11].
Кумаков [12] вважає, що велике значення для зростання урожайного потенціалу має підвищення фізіологічної активності асиміляційного апарату і кореневої системи, а подальше збільшення маси зерна без збільшення асимілюючих органів можливе за рахунок перерозподілу продуктів фотосинтезу між колосом і соломиною до певної межі. У зв'язку з цим одним із напрямів сучасної селекції сортів озимої пшениці є пошук форм з підвищеною активністю асиміляційного апарату.
Незважаючи на те, що урожайність зерна озимої пшениці майже на 50% залежить від сортових особливостей, очевидним є факт, що одні генотипи відносяться до групи високопродуктивних, а інші - до генотипів меншої інтенсивності. Це доведено спеціальними дослідженнями по визначенню успадкування ознак потенціалу врожайності [13]. У той же час міжнародними випробуваннями сортів доведено, що жоден сорт не займає перше місце за врожайністю кожен рік або у всіх зонах вирощування. Тобто кожен сорт має свій генетичний потенціал продуктивності, який максимально розкривається лише за наявності визначених агроекологічних умов. Спадковий урожайний потенціал сорту ще не може гарантувати стабільно високої врожайності за відсутності у нього пристосовуваності до умов середовища.
Загалом величина врожаю зерна озимої пшениці залежить від таких факторів: число продуктивних рослин на одиницю площі; число продуктивних колосків на рослині; число зерен у колосі; маса 1000 зерен.
Селекційна практика показує, що великого значення зараз набуває ще й такий фактор, як синхронність розвитку пагонів різного порядку [14, 15, 16], і під час розробки моделей нових сортів можна казати про намагання «синхронізації» розвитку пагонів.
Крім усього вищевказаного, важливим напрямком селекції сортів озимої пшениці є селекція на адаптивність. Розвиток виробництва зерна пшениці на даний час багато в чому базується на постійному збільшенні адаптивності рослин, тобто здатності пристосовуватися до абіотичних і біотичних умов навколишнього середовища [4]. При цьому адаптація рослин досягається завдяки їх модифікаційній і генотиповій мінливості. В обох випадках мінливість є стрижнем формування адаптивності і продуктивного потенціалу.
Основними характеристиками, що використовуються для визначення мінливості сорту та її впливу на його адаптивність, є пластичність і стабільність.
Пластичність є фізіологічною характеристикою сорту. Вона специфічна для певної ознаки і по відношенню до певних факторів навколишнього середовища. Це здатність до адаптивної мінливості ознак організму і має в основному модифікаційний характер, проявляється в онтогенезі. Важливо враховувати, що пластичність одних ознак або властивостей через інтегрованість та кореляційні зв'язки може призвести до стабільності інших, більш складних ознак, і сприяти таким чином підвищенню адаптивності рослин і агроценозу в цілому [17].
Формулюючи узагальнене визначення адаптивності, можна сказати, що під адаптивним потенціалом розуміється здатність рослин до виживання і відтворення завдяки взаємозв'язаному функціонуванню генетичних систем онтогенетичної та філогенетичної адаптації [18]. Науковими дослідженнями доведено, що проблема поєднання адаптивного і продуктивного потенціалів можлива завдяки розумінню інтегрованості адаптивних реакцій рослин в онтогенезі і філогенезі, яка генетично детермінована.
Адаптивний потенціал озимої пшениці варто оцінювати як на рівні сорту, так і на рівні агрофітоценозу. Сорт - один із найбільш важливих факторів агроекологічної стабільності фітоценозу в аспекті його продуктивності і якості продукції. Адаптивний потенціал рослин сорту зумовлює їх екологічну стійкість і продуктивні можливості в конкретних агровиробничих умовах. З метою одержання максимального урожаю ознаки продуктивності і стійкості повинні бути узгоджені так, щоб у кожному окремому випадку вони найкращим чином відповідали умовам зовнішнього середовища [19].
Проблема поєднання високого продуктивного потенціалу та екологічної стійкості - одна з ключових проблем сучасної селекції. Кожен з існуючих на даний час сортів озимої пшениці має свої власні особливості, які виражаються в неоднаковому реагуванні на ґрунтово-кліматичні умови вирощування, агрофон, наявність доступної вологи, і як наслідок, в різній їх інтенсивності [20, 21, 22, 23, 24]. Ігнорування біологічних особливостей сортів озимої пшениці є однією з причин нереалізованого потенціалу продуктивності та величезних недоборів зерна.
Основними показниками адаптивності сортів озимої пшениці є зимо-, посухо-, жаростійкість, стійкість до вилягання і проростання в колосі, стійкість до фітопатогенних організмів.
Втім, не лише рівень урожайності є основним показником, на який спрямовується селекційний процес. Не менш важливою задачею селекціонерів є створення таких сортів пшениці, які б забезпечували високоякісне зерно за будь-яких агроекологічних умов вирощування культури. Основними показниками якості зерна пшениці є вміст сирої клейковини, вміст білку, якість клейковини (індекс деформації).
В минулому українські пшениці мали всесвітню славу, якій слід завдячувати перш за все високому вмісту сирої клейковини (35-40%) [25]. Сприяли цьому як ґрунтово-кліматичні умови, так і наявність високоякісних сортів інтенсивного типу.
Вміст і якість клейковини та білку в зерні пшениці залежить від багатьох зовнішніх факторів, таких як агрофон, збалансованість живлення, вологозабезпеченість рослин, якість обробітку ґрунту та сівби і т. д. Втім, не менш важливим тут виступає і фактор сорту. Так, в залежності від сортової приналежності та умов вирощування, вміст білку в зерні пшениці може коливатися у межах 8-9 до 20-21% [26].
Таким чином, під час створення нового сорту селекціонери на сучасному етапі розвитку науки мають переслідувати такі завдання як:
1) висока зернова продуктивність;
2) адаптивність до умов вирощування в певній агробіологічній зоні;
3) висока якість зерна;
4) максимізація виходу якісної продукції з одиниці площі за умови зменшення витрат на інші фактори виробництва (пестициди, добрива, агротехнічні заходи).
Екологічні та виробничі сортовипробування - важливий етап масового впровадження нового сорту у виробництво. Крім того, що кожен заявлений сорт проходить Державне сортовипробування, більшість дослідних станцій та науково-дослідних установ, а нерідко і виробники, також проводять екологічні сортовипробування на своїх дослідних полях. Це проводиться з метою пересвідчення в тому, що даний сорт дійсно є придатним і перспективним до використання у конкретних виробничих умовах, має заявлені оригінатором продуктивні властивості та є адаптивним для даних умов вирощування [27]. В деяких випадках НДІ або представники виробництва проводять сортовипробування у нетипових для масової практики вирощування умовах (наприклад, сортовипробування озимої пшениці в умовах вирощування у рисовій сівозміні [28]) задля того, щоб отримати об'єктивні дані про можливості впровадження досліджуваних сортів у конкретних, специфічних агровиробничих умовах.
На даний час існує достатньо дослідних даних щодо результатів екологічних сортовипробувань різних сортів озимої пшениці в умовах науково-дослідних установ та інститутів. Переважна більшість із них стосується зони Лісостепу України та високоінтенсивних сортів походженням з різних селекційних установ. Зокрема, велика кількість виробничих сортовипробувань була проведена з такими сортами Інституту фізіології рослин пшениці і генетики НААНУ як Смуглянка, Золотоколоса, Фаворитка. На дослідних ділянках в Державному сортовипробуванні ці сорти показали рекордну врожайність у 115,2, 117,3 та 124,1 ц/га відповідно [29]. А під час виробничого сортовипробування сорту Фаворитка в умовах СФГ «Ладіс» Черкаської області було одержано 131,2 ц/га зерна в умовах зрошення. Великий внесок у справу випробування сортів пшениці озимої відіграють такі наукові установи як Білоцерквівська науково-дослідна селекційна станція, Інститут рослинництва ім. Юр'єва, які проводять регулярні сортовипробування нових сортів власної селекції [30]. У 2008 році вперше на території України було проведено сортовипробування сорту шарозерної озимої пшениці Краснодарської селекції Шарада [31].
Значний внесок у справу розвитку селекції нових високоінтенсивних та адаптивних сортів степового екотипу зробили вчені Інституту зрошуваного землеробства Південного регіону НААНУ, зокрема, Орлюк А.П., Базалій В.В., Гончарова К.В., Лазер П.Н. та ін. Вченими Херсонщини було створено ряд перспективних і високо адаптивних до умов посушливого Степу України сортів озимої пшениці, таких як Овідій, Кохана, Херсонська безоста, Дріада-1. Крім того, регулярно проводяться польові сортовипробування новостворених сортів, їх порівняння з аналогами селекції інших установ [32, 33, 34, 35].
Деякі дослідники проводять крім польових ще й вегетаційні сортовипробування [36]. Так, є вегетаційні дослідження присвячені характеристикам проростання насіння різноманітних сортів озимої пшениці [37].
Існує також ряд сортовипробувальних досліджень з впливу поширених росторегуляторів (зокрема, хлормекват-хлориду) на різні за генотипом сорти озимої пшениці [38, 39], які вказують на те, що ефективність застосування росторегулюючих засобів є ефективною лише для конкретних морфотипів рослин озимої пшениці.
Великий внесок у справу наукового сортовипробування зробили вчені та селекціонери СГІ НААНУ. Ними в останні десять років було проведено ряд досліджень із сортами пшениці озимої власної селекції, направлених на вивчення толерантності різних сортів до дії росторегулюючих гербіцидів [40].
Значну частку екологічних сортовипробувань становлять досліди з порівнянням кінцевої щільності продуктивного стеблостою [41], періодів та строків вегетації рослин пшениці [42]. Особливо цікавими для виробничників є дослідження розподілу сортів різних екотипів за якісними показниками зерна [43].
На базі СГІ НААНУ було проведено дослідження з порівняльної ефективності мінерального живлення за NPK у різних сортів озимої пшениці при різних екологічних умовах вирощування, що дозволили виділити кращі високоінтенсивні сорти озимої пшениці та найбільш витривалі до несприятливих погодних умов і низьких агрофонів [44, 45, 46, 47]. Цінними також є і досліди з порівняння польової схожості різних екотипів сортів за різних агроекологічних умов вирощування [48, 49, 50].
Однією із провідних вітчизняних селекційних установ, що створює сорти пшениці озимої саме для вирощування у степовій зоні України є Селекційно-генетичний інститут НААНУ (м. Одеса). Фахівці інституту створили велику кількість високопродуктивних і адаптивних сортів озимої пшениці, що на даний час є стандартами для виробництва. Це такі сорти як Куяльник, Селянка, Одеська 267, Альбатрос одеський і багато інших. Практично всі сорти, створені в СГІ за останні роки - це сорти степового екотипу, адаптовані до посушливих умов півдня України. Саме через високу поширеність сортів одеської селекції у виробництві в господарствах Херсонської області було вирішено за доцільне провести 2-річні дослідження з сортовипробування нових і перспективних сортів селекції СГІ на базі типового господарства ПОК «Зоря» Білозерського району. Нижче наведено стислу характеристику досліджуваних сортів озимої пшениці.
Сорт-стандарт Куяльник. Різновид еритроспермум. Особливістю сорту є висока озерненість колосків, що при високій кущистості забезпечує сорту значні прибавки урожаю. Висота рослин 92-100 см. За тривалістю вегетаційного періоду належить до середньоранньої групи стиглості (270-275 днів). Зимостійкість сорту - середня. Стійкий до збудників летючої сажки, фузаріозу колосу, септоріозу. Середня урожайність сорту складає 56,3-67,7ц/га. Зерно високої якості, добрий поліпшувач борошна слабких сортів.
Сорт Ужинок. Різновид еритроспермум. Сорт універсального або інтенсивного типу, степової екології. Урожайність зерна 74,3 ц/га. Сорт середньоранній. Рослини середньо рослі (85 95 см). Сорт має вище середню морозостійкість, високу зимостійкість і жаростійкість. Стійкий до грибкових захворювань, вилягання, осипання і проростання на пні. Маса 1000 зерен 37-41 г. Належить до групи сильних пшениць.
Сорт Землячка. Різновид еритроспермум. Сорт інтенсивного типу універсального використання на різних агрофонах. Середньостиглий - вегетаційний період 280 - 286 днів. Рослини сорту середньо рослі (94 - 105 см). Сорт стійкий до вилягання, осипання та проростання зерна в колосі. Сорт є стійким до найпоширеніших хвороб: борошнистої роси, бурої, стеблової та жовтої іржі, толерантний до фузаріозу колоса. Сорт вирізняється витривалістю до низьких агрофонів та відхилень в технології вирощування культури. Підвищена озимість і морозостійкість дозволяють використовувати строки сівби в більш широкому інтервалі, ніж для інших сортів. Висока врожайність забезпечується за рахунок високої озерненості колоса та крупності зерна. Маса 1000 зерен 38 - 44 г. Максимальна врожайність - 101,4 ц/га. Сорт належить до сильних пшениць.
Сорт Безмежна. Різновид еритроспермум. Сорт інтенсивного типу універсального використання на різних агрофонах і попередниках. Середньостиглий - вегетаційний період 280 - 285 днів. Середньорослий (91 - 95 см), стійкий до вилягання, осипання, проростання зерна в колосі. Має винятково високі морозо, зимо, посухостійкості. Має польову стійкість до основних захворювань: бурої та стеблової іржі, сажкових хвороб, борошнистої роси. Відноситься до групи надсильних пшениць.
Сорт Бунчук. Різновид еритроспермум. Сорт високоінтенсивного степового екотипу, придатний для вирощування на різних агрофонах. Максимальна врожайність - 89,4 ц/га. Особливостями сорту є висока продуктивна кущистість і озерненість колоса (55 - 65 зерен у колосі). Сорт середньоранній, тривалість вегетаційного періоду 278 - 283 дні. Рослини сорту короткостеблові (85 - 95 см), стійкі до вилягання, осипання і проростання зерна на пні. Сорту притаманна висока посухо-жаростійкість, а також групова стійкість до хвороб: бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу колоса, сажкових хвороб. Рослинам сорту притаманне ериктоїдне розташування листя. Належить до типу сильних пшениць.
Розділ 2. Умови, методика та агротехніка проведення досліджень
2.1 Кліматична характеристика регіону та погодні умови в роки досліджень
Дослідження продуктивності та адаптивного потенціалу сортів пшениці озимої селекції СГІ НААНУ (м. Одеса) проводилося на базі ПОК «Зоря» Білозерського району Херсонської області. Господарство розташоване у с. Чорнобаївка, відстань до адміністративного центру (м. Херсон) складає 7 км, шлях сполучення - автотранспорт (траса М14); відстань до районного центру (с. Білозерка) - 25 км.
Територія землекористування ПОК «Зоря» характеризується помірно жарким, дуже посушливим кліматом. Середньорічна температура повітря становить +9,8 ?С. Найхолодніший місяць - січень (-3,4?С), найтепліший - липень (+22,9 ?С). Абсолютний мінімум температур становить -30?С, абсолютний максимум +39 ?С. Сума ефективних температур дорівнює 3350 ?С.
Середня тривалість без морозного періоду - 195 днів, вегетаційного - 230 днів. Останні весняні заморозки закінчуються у ІІ д. квітня, а перші осінні заморозки починаються у ІІ д. жовтня.
Найбільше опадів в середньому випадає в червні - липні (39 - 42 мм) і найменше - в лютому (16 мм). Влітку в середньому від чотирьох до восьми днів з опадами. Часті періоди без опадів. Влітку випадає більша частина опадів, переважно у вигляді зливових дощів. Зливові опади на схилах приводять до ерозії ґрунтів.
Гідротермічний коефіцієнт зони розташування господарства (ГТК) дорівнює 0,6.
Середні запаси продуктивної вологи в шарі 0 - 20 см в період посіву озимих культур не перевищують 18 мм. В несприятливі роки вони знижуються до 2 - 5 мм. За осінньо-зимовий період запаси вологи в ґрунті збільшуються в середньому до 60 - 80 мм в шарі 0 - 50 см, і до 120 - 130 мм в метровому шарі.
Агрономічна спілість ґрунтів настає переважно в ІІІ д. березня, хоча доволі часто бувають значні відхилення як у бік раннього, так і у бік пізнього достигання.
Панівними вітрами на території господарства є вітри східного і північно-східного напрямку (суховії). Суховії спостерігаються щороку, а особливо інтенсивні приблизно в 40% років. Вони наносять значної шкоди с.-г. виробництву. Якщо в період суховіїв або відсутності дощів посилюється вітер, то виникають пилові бурі.
Спостерігаються пилові бурі переважно з березня по вересень. Зимою вони як правило виникають при незначному сніговому покриві або при повній його відсутності і незначному зволоженні ґрунту.
Еродованість, тобто виніс дрібнозему в період прояву пилових бур складає не менше 0,3 т/га за 1 годину, або в середньому 6 - 10 т/га за рік. Число днів з сильними вітрами в середньому за рік складає більше 12. Річна сумарна тривалість середніх і сильних пилових бур 3 - 5 годин, рідше доходить до 20 і більше годин.
Максимальна фіксована швидкість вітру на території господарства становить 19 - 24 м/с.
Зими малосніжні з дуже частими відлигами та дощами. Сніговий покрив неглибокий і нестійкий, за зиму спостерігається близько 20 - 30 днів зі сніговим покривом. Висота снігового покриву 3 - 4 см. За період 3 - 4 днів відлиги майже весь сніговий покрив завжди сходить.
Нерідко на полях утворюється льодяна кірка, що згубно діє на озимі культури.
Глибина промерзання ґрунту за зимовий період складає в середньому 55 см, найбільша - 110 см, найменша - 11 см.
Таким чином, в кліматичному відношенні територія господарства характеризується незначною кількістю опадів, високою середньорічною температурою повітря і значним випаровуванням вологи з поверхні ґрунту. В результаті того, що опади випадають у переважній більшості у вигляді зливових дощів, на території землекористування розвинена плоскосна і лінійна ерозія.
Детальна характеристика погодних умов по роках досліджень надана у формі таблиць в додатку А.
2011-2012 рр. був несприятливим за погодними умовами для одержання високих і якісних врожаїв зерна озимої пшениці. Одним з основних чинників, що посприяли недобору врожаю зерна стала значна нестача опадів і, як наслідок, посуха у весняний період вегетації (особливо у час, який співпав з весняним відновленням вегетації - кінець березня - початок квітня), оскільки саме в цей час закладається майбутній колос. Крім того, несприятливими були й умови літнього періоду вегетації (високий температурний режим і низька вологість повітря). 2011-2012 рр. досліджень виявилися не типовими для ПОК «Зоря».
2012-2013 рр. проведення досліджень з озимою пшеницею був несприятливим періодом для росту і розвитку цієї культури і, як наслідок, формування високого врожаю належної якості. 2012-2013 рр. виявилися не зовсім типовими для кліматичних умов ПОК «Зоря». Надто довгі періоди посухи в осінній і, особливо, весняний період негативно позначилися на стані рослин. Значної шкоди нанесла тривала посуха протягом квітня - травня місяця, за які взагалі на території господарства не випали ефективні опади. Крім того, негативний вплив посухи посилювався надто жарким температурним режимом у період, починаючи з середини травня 2013 р. Висока температура повітря, низька його відносна вологість, нестача ґрунтової вологи спричинили прискорений розвиток рослин з укороченням міжфазних періодів, зумовили швидку втрату продуктивності листків через їх всихання, а отже, призвели до втрати кількості і якості нормально сформованих зерен на кожній рослині досліджуваних сортів.
2.2 Ґрунтова характеристика дослідних ділянок
Територія землекористування ПОК «Зоря» розташована в Південній частині Причорноморської низовини на правому березі Дніпра. Поверхня території має загальний ухил з Півночі на Південь, і місцеві ухили до балок і улоговин стоку.
Північна і центральна частина території господарства рівнинна з невеликою кількістю подів, які є басейнами для збору талих і дощових вод. Поди неглибокі з дуже пологими схилами. Південно-східна і Північно-західна частини території нарізані системою балок. На території господарства розвинена не лише плоскосна, але й лінійна ерозія, що проявляється у вигляді окремих ритвин, неглибоких промоїн, струйчастих розмивів.
Основна ґрунтотворна порода - лес. Горизонт видимих карбонатів в лесах у формі «білозірки» відмічається на глибині 59 - 120 см. За механічним складом леси відносяться до важкосуглинкових різновидів з перевагою фракції крупного пилу (40,35%).
Ґрунти господарства переважно темно-каштанові, залишково солонцюваті, пиловидно-середньосуглинкові. Щільність їх складення 1,38 г/см3. Сумарна шпаруватість становить 50%. Найменша вологоємність ґрунту - 21%, вологість в'янення - 9% від маси сухого ґрунту. Нижній поріг оптимальної вологості складає 70% від НВ. Ґрунтові води залягають на глибині більше 3 м.
Вміст гумусу в орному (0 - 30 см) шарі ґрунту становить близько 2,5%. Реакція ґрунтового розчину (рН) становить 7,5 (слабко лужна). Для ґрунтів характерний високий ступінь насичення основами - 98 - 100.
Профіль цих ґрунтів характеризується наявністю гумусово-елювіального, гумусово-ілювіального, карбонатно-ілювіального і гіпсового горизонтів.
Фізико-хімічні властивості ґрунтів характеризуються вузьким співвідношенням поглиненого кальцію і магнію та невеликим вмістом поглиненого натрію у верхніх горизонтах.
Ґрунти в орному шарі містять достатню кількість загального азоту, що є наслідком низької рухливості гумусу, відсутності вимивання нітратів через малу кількість опадів, поглинання аміачного азоту мінеральною частиною ґрунту. Крім того, в ґрунт постійно вноситься аміачний азот у вигляді аміачної селітри.
Вміст фосфору в орному шарі ґрунту становить 134,1 мг/100 г ґрунту. Згідно градації, запропонованої Чіріковим, за вмістом рухомих фосфатів ґрунти можна віднести до добре забезпечених, з високим вмістом фосфатів, що переходять в оцтовокислу витяжку і є доступними для рослин (14,9 мг/100 г ґрунту). Великим резервом у живленні рослин є група органічних фосфатів, на долю яких приходиться близько 30% валового вмісту фосфору.
Щодо калію, то в орному шарі ґрунту міститься від 600 до 770 мг/кг обмінного калію і приблизно 2,5 мг/100 г ґрунту водорозчинного калію. Отже, забезпеченість ґрунтів калієм є достатньою.
Важливими проблемами з точки зору ґрунту в господарстві є боротьба з солонцюватістю ґрунтів, надмірним їх ущільненням та засміченням насінням бур'янів. У той же час ґрунти мають середній рівень родючості, і завдяки впровадженню науково обґрунтованої системи землеробства на них створюються досить сприятливі умови для вирощування досліджуваної культури - озимої пшениці.
2.3 Господарсько-біологічна характеристика озимої пшениці. Методика проведення досліджень
У світовому землеробстві озима пшениця займає перше місце серед зернових культур. Світова площа вирощування її становить близько 240 - 250 млн. га, з яких в Україні (станом на поточний рік) - 6,3 млн. га. На Херсонщині станом на 2012 рік посівні площі під озимою пшеницею сягали майже 60% загальних посівних площ. Середня врожайність озимої пшениці по Україні станом на 2012 рік становить 28 ц/га, що менше, ніж у 2010 (40,2 ц/га), але на 8,2 ц/га більше, ніж у 2000 році. Це пояснюється недобором врожаю у Південному регіоні країни, де несприятливі погодні умови зумовили різке падіння продуктивності культури
Зерно озимої пшениці багате на білки і клейковину. Так, в залежності від сили пшениці, умов її вирощування та її сортових ознак, воно може містити 13 - 18% білка, 15 - 50% і навіть більше сирої клейковини, до 70% крохмалю. Саме це і визначає велику поживну цінність цієї культури та її широке застосування у всіх галузях харчової та переробної промисловості. Фуражне (низькоякісне) зерно озимої пшениці - цінний концентрований корм для всіх видів тварин.
Зерно озимої пшениці є джерелом одержання хлібу, кондитерських і борошномельних виробів, спирту, горілчаних виробів, круп, макаронних виробів. Пшеничні висівки - дуже поживний і цінний висококонцентрований корм для всіх видів сільськогосподарських тварин. В 100 кг пшеничної соломи міститься 20-22 кормові одиниці та 0,5-1,0 кг перетравного протеїну. Крім цього, солома широко застосовується у якості підстилки для тварин, для виготовлення паперу, як будівельний матеріал. У деяких випадках озиму пшеницю вирощують і для отримання високоякісних зелених кормів.
Озима пшениця належить до холодостійких культур. Насіння її здатне проростати при температурі орного шару ґрунту всього 1-2 °С, проте за такої температури сходи з'являються із запізненням і недружно, при прогріванні ґрунту до 12 - 20 °С. і достатньої вологості ґрунту (близько 15 мм продуктивної вологи у посівному шарі) сходи з'являються вже через 5 - 6 днів. Більш висока температура (понад 25 °С) несприятлива для проростання, а при температурі 40 °С, коли відносна вологість повітря сягає 30 % і нижче, насіння, яке проросло, гине через інтенсивне випаровування вологи, а те, яке набухло, втрачає схожість внаслідок дихання, витрат поживних речовин і ураження пліснявою.
Найсприятливішим для сівби пшениці є календарний строк із середньодобовою температурою повітря 14 -- 17 °С. Більшість сортів озимої пшениці, районованих в Україні, відносно стійкі проти понижених температур в осінній, зимовий та ранньовесняний періоди. При доброму загартуванні восени вони витримують зниження температури на глибині вузла кущення до мінус 15 - 18 °С, а деякі з них, наприклад, Миронівська 808 -- навіть до мінус 19 -- 20 °С. Найвищою холодостійкістю озима пшениця відзначається на початку зими, коли вузли кущення містять максимум запасних речовин -- цукрів. Навесні, внаслідок зимового виснаження, вона часто гине при морозах усього близько 10 °С. Особливо знижується її холодостійкість при різких коливаннях температури, коли вдень повітря прогрівається до 8 - 12 °С, а вночі, навпаки, знижується до мінус 8 - 10 °С.
Озима пшениця добре витримує високі температури влітку. Короткочасні суховії з підвищенням температури до 35 -- 40 °С не завдають їй великої шкоди, особливо при достатній вологості ґрунту. Протягом вегетації сприятливою середньою температурою є 16 -- 20 °С із зниженням у період кущення до 10 - 12 °С та підвищенням при трубкуванні до 20 - 22 °С, цвітінні і наливанні зерна -- до 25 -- 30 °С. Для розвитку сильної кореневої системи кращою температурою ґрунту є 10 - 20 °С [51, 52, 53].
Озима пшениця потребує достатньої кількості вологи протягом усієї вегетації. Як правило, високий урожай її спостерігається при весняних запасах вологи у метровому шарі ґрунту до 200 мм, а на період колосіння -- не менше 80 - 100 мм при постійній вологості ґрунту 70 - 80 % НВ. Вологість, більша за 80 % НВ, несприятлива для пшениці, бо погіршується газообмін кореневої системи через порушення аерації ґрунту.
Транспіраційний коефіцієнт у пшениці становить 400-500. У сприятливі за вологістю роки він знижується до 300, у посушливі -- підвищується до 600-700. Особливо високим він буває у період сходи -- початок кущення (800-1000), найменшим -- наприкінці вегетації (150-200). Більш економно витрачають вологу рослини, достатньо забезпечені поживними речовинами.
Протягом вегетації пшениця поглинає вологу нерівномірно. Найбільше вона потрібна рослинам у період трубкування, особливо за 15 днів до виколошування з тривалістю близько 20 днів, коли рослина інтенсивно росте і в неї формуються колоски та квітки. Нестача вологи в цей час зумовлює значне зниження врожаю внаслідок меншої кількості зерен у колосі та меншої маси 1000 зерен.
В умовах Степу і південного Лісостепу велике значення має вологість орного шару на час сівби пшениці. Значні запаси її у ґрунті необхідні з самого початку бубнявіння насіння, яке у м'якої пшениці відбувається при поглинанні 50 - 55 % води від сухої маси насіння, а в твердої -- на 5 - 15 % більше. Тому дружні сходи з'являються лише при наявності в посівному шарі 10 -- 15 мм продуктивної вологи, а процес кущення -- при вологості орного шару 0 - 30 см не менше 20 - 30 мм. Про високу потребу озимої пшениці у волозі свідчать витрати нею води при формуванні врожаю, які становлять за вегетацію, залежно від зони вирощування, в середньому 2500 -- 4000 м3/га. Тому нагромадження і збереження ґрунтової вологи для пшениці, особливо в Степу, є одним з важливих факторів її високої продуктивності [51, 52, 53].
За дослідними даними, коренева система озимої пшениці на родючих ґрунтах здатна проникати на глибину до 2 м. Тому для озимої пшениці найбільш придатні ґрунти з глибоким гумусовим шаром та сприятливими фізичними властивостями, достатніми запасами доступних для неї поживних речовин і вологи з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 6 - 7,5).
Коренева система пшениці найкраще розвивається на пухких ґрунтах, об'ємна маса яких становить 1,1 -- 1,25 г/см3. При об'ємній масі 1,35 -- 1,4 г/см3 ріст коріння пригнічується, а якщо вона перевищує 1,6 г/см3, корені не проникають у ґрунт або проникають лише по червоточинах та щілинах.
Надмірна пухкість ґрунту з об'ємною масою менше 1,1 г/см3 теж несприятлива для формування коріння, бо при наступному осіданні ґрунту можливе обривання коренів (що буває, наприклад, при запізнілій оранці). На таких ґрунтах втрачається багато вологи і верхній шар пересихає, що особливо небажано для посушливих районів. Найвища урожайність її спостерігається при вирощуванні на чорноземних ґрунтах, на півдні -- каштанових і темно-каштанових. Малопридатними (особливо для сортів твердої пшениці) є кислі підзолисті та солонцюваті ґрунти, а також ґрунти, схильні до заболочування, торфовища. Проте за відповідної технології і на таких ґрунтах можна вирощувати до 40 ц/га і більше зерна пшениці.
Озима пшениця належить до рослин довгого світлового дня. Вегетаційний період її залежно від району вирощування та особливостей сорту, коливається від 240 - 260 до 320 днів. Для пшениці має значення також інтенсивність освітлення. При затіненні рослин у загущених посівах нижні стеблові міжвузля надміру витягуються, і пшениця вилягає [51, 52, 53].
Дослідження продуктивного потенціалу сортів озимої пшениці проводилося протягом двох років (2011-2012, 2012-2013). Дослід - одно факторний (фактор - сорт). Кількість варіантів досліду - п'ять.
Схема досліду:
1 - Куяльник (St.)
2 - Ужинок
3 - Землячка
4 - Безмежна
5 - Бунчук
Площа облікової ділянки - 200 м2. Загальна площа досліду - 14630 м2. Кількість дослідних ділянок - 20. Повторність досліду чотирьохкратна. Метод розміщення варіантів досліду - систематичний.
Рис. 2.1. Схема дослідної ділянки
Рис. 2.2. Схема досліду
Перелік показників, ознак і властивостей, поставлених на вивчення, доцільно розбити на такі три блоки:
І блок (спостереження за погодою):
- температура повітря (середньодобова, мінімальна) - за даними ГМС;
- сума ефективних температур (більше 10 ?С) - розрахунковим методом;
- кількість опадів - за допомогою встановленого на полі опадоміру.
ІІ блок (дослідження з ґрунтом):
- визначення вологості ґрунту (% НВ) перед сівбою та після збирання культури - термостатно-ваговий метод.
ІІІ блок (спостереження та аналізи з рослинами).
Під час досліджень було проведено наступні спостереження і аналізи:
- фенологічні спостереження - сходи (з появою перших розгорнутих листочків у 75% рослин); кущення (у 10 - 15% рослин з'явиться перший листок бокового пагона з піхви листка основного стебла); дата припинення вегетації (температура нижче +5 ?С); дата поновлення весняної вегетації (відмічають з появою світлої зелені в основі верхніх листків); колосіння (з піхви верхнього листка з'являється половина суцвіття у 5 - 10% рослин); воскова стиглість (зерно набуває жовтого кольору, твердішає); загальна тривалість вегетаційного періоду (від дати сівби до воскової стиглості).
- біометричні показники - площа листової поверхні (метод заміру параметрів листків і переводного коефіцієнту); висота рослин по фазах вегетації (трубкування - колосіння - воскова стиглість).
- структура врожаю - густота продуктивного стеблостою (кількість продуктивних пагонів на 1 м2 перед збиранням); довжина колосу; кількість зерен в колосі; маса 1000 зерен (зважування 500 зерен на вагах).
- показники стійкості рослин до несприятливих умов - зимостійкість (кількість живих рослин після ВВВ/кількість рослин, що зійшли).
- фітосанітарні обстеження - наявність ураження рослин основними видами хвороб (борошниста роса, іржа, септоріоз, сажка, фузаріоз - за допомогою польового обстеження і звірення зі шкалами ураження) і шкідників (жужелиця, клоп-черепашка, трипси, злакові мухи - обстеження посівів і порівняння фактичної заселеності з ЕПШ).
- урожайність (суцільним методом) і якісні показники зерна - ІДК (на ІДК-метрі); вміст сирої клейковини у зерні (у лабораторії способом відмивання).
Для математичної обробки урожайних даних та отримання обґрунтованих висновків щодо продуктивності сортів у досліді використовувались методи математичного аналізу, зокрема, дисперсійний аналіз однофакторного досліду та кореляційний аналіз.
2.4 Технологія вирощування озимої пшениці на дослідах
Під час проведення досліджень використовувалась традиційна технологія вирощування озимої пшениці після попередника чорний пар. Усі використовувані при виконанні технологічних операцій с/г машини і знаряддя, трактори, засоби агрохімії та пестициди були промислового виробництва, не модифіковані працівниками господарства.
Так як попередником озимої пшениці був чорний пар, технологія вирощування культури складалася з двох технологічних систем: системи обробітку чорного пару, і власне системи вирощування культури.
Під час обробітку чорного пару виконувались такі технологічні операції:
- дискування на глибину 12 - 14 см в два сліди;
- внесення органічних добрив нормою 20 т/га;
- глибока полицева оранка на 28 - 30 см;
- боронування на глибину 3 - 5 см зубовими боронами для вирівнювання поверхні поля;
- осіння культивація на глибину 10 - 12 см;
- ранньовесняне боронування пару на глибину 3 - 5 см;
- п'ять культивацій на глибину 10 - 12 та 8 - 10 см з метою знищення бур'янів по мірі їх проростання і підтримки поля пару в чистому стані.
В 10 - 15 числах вересня проводили внесення мінеральних добрив під культивацію (глибина обробітку 10 - 12 см, добриво - аміачна селітра дозою 2 ц/га). З 25 вересня приступали до проведення передпосівної культивації на глибину 6 - 8 см з наступною сівбою пшениці на глибину 6 см нормою 200 кг/га, після чого проводили прикочування посівів.
З початком польових робіт навесні наступного року проводили боронування посівів на глибину 3 - 5 см, а також підживлення аміачною селітрою дозою 1 ц/га за допомогою сівалок (кореневе підживлення рослин). У фазу кущення проводили комплексну обробку гербіцидом Гранстар (20 г/га) і фунгіцидом Дерозал (0,5 л/га) проти дводольних бур'янів та основних хвороб (борошнистої роси і септоріозу листка).У фазу колосіння культури проводили другу комплексну обробку фунгіцидом Імпакт (0,5 л/га) проти іржі листя та інсектицидом Фастак (0,1 л/га) проти спектру шкідників. При проведенні комплексних обробок до робочих розчинів пестицидів додавали 0,3 ц/га сечовини.
Збирання починали з досягнення зерном вологості 12 - 14% шляхом прямого комбайнування посівів на швидкості 3 - 7 км/год. Висота зрізу - 15 см, частота обертів молотильного барабану коливалась в залежності від параметрів хлібної маси від 780 до 850 об./хв. Збирання зерна усіх сортів проводилося на протязі одного дня.
Розділ 3. Результати досліджень та їх аналіз
3.1 Фенологічні спостереження за розвитком сортів
Тривалість вегетаційного періоду та тривалість проходження окремих фаз є досить важливими адаптивними ознаками озимої пшениці, тому що інколи декілька днів (особливо у разі посухи) можуть вирішити подальшу долю врожаю. Останнім часом надається перевага сортам з тривалим періодом формуванням біомаси рослин і коротким періодом формування зерна.
Фенологічні спостереження в досліді проводились за основними фазами вегетації культури та з урахуванням періоду зимового спокою.
Сходи відмічають з появою перших розгорнутих листочків у 75% рослин. Через недостатню кількість вологи, утворення ґрунтової кірки та з інших причин сходи можуть бути недружніми. Якщо після дощів спостерігаються нові сходи, відмічались строки їх появи. Тривалість періоду сівба - сходи практично у всіх сортів за 2 роки досліджень складала 7 днів (табл. 3.1). Найбільш швидкі сходи було одержано у сорту Бунчук в 2012 - 2013 рр. - 6 днів. Найдовше сходило насіння сорту Землячка - 8 днів.
Початок кущення відмічають, коли у 10 - 15% рослин з'явиться перший листок бокового пагона з піхви листка основного стебла.
За дату припинення вегетації озимої пшениці приймають дату переходу середньої добової температури повітря через +5 ?С.
Тривалість періоду від появи сходів до припинення осінньої вегетації у всіх сортів різнилась незначно, і варіювали в межах 33 - 41 день.
Відновлення вегетації навесні відмічають з появою світлої зелені в основі верхніх листків, чи помітного початку росту рослин, у яких завчасно зрізані стебла на рівні верхньої частини піхви другого листка. Зрізи були зроблені після того, як зійшов сніг, на 10 рослинах у двох несуміжних повтореннях. Найбільш раннім відростанням навесні характеризувалися сорти Куяльник та Ужинок, найдовшим періодом спокою характеризується сорт Бунчук. Період зимового спокою у сортів по роках досліджень варіював в межах 131-139 днів.
Тривалість фази трубкування у сортів по рокам досліджень становила 20-28 днів. Вкорочена фаза трубкування відмічається у сорту Бунчук, а подовжена - в сорту Ужинок.
Колосіння відмічають, коли з піхви верхнього листка з'являється половина суцвіття у 5-10% рослин. Фенофазу визначають за стеблами верхнього ярусу, і спостерігають на фоні швидкого росту останнього міжвузля, яке ніби виштовхує з піхви верхнього листка суцвіття назовні.
Слід відмітити, що найбільш швидким настанням фази колосіння і наступним достиганням зерна відмічається сорт Бунчук, а сорти Ужинок, Землячка і Безмежна характеризуються затягнутим періодом достигання, що в наших виробничих і кліматичних умовах є негативним фактором.
Варто зазначити, що скоростиглі сорти пшениці менше уражуються бурою іржею за рахунок скорочення тривалості інфекційного періоду. Крім того, якісні показники зерна скоростиглих сортів пшениці є вищими.
Воскова стиглість характеризується такими ознаками: зерно набуває жовтого кольору, твердішає. Ознаки воскової стиглості та пожовтіння рослин можуть наступати передчасно за несприятливих умов. У цьому випадку зерно при висушуванні буває щуплим.
Тривалість вегетаційного періоду у сортів, що випробовувались, коливалась в межах від 277 до 285 днів. Найбільш ранньостиглими виявився сорт Бунчук, вегетаційний період якого склав 277 діб у 2012 - 2013 рр. досліджень, та 278 діб у 2011 - 2012 рр. Більш пізньостиглими були сорти Ужинок і Землячка (табл. 3.1).
Таблиця 3.1. Фенологічні спостереження за сортами озимої пшениці
|
2011-2012 рр. досліджень |
||||||||||
|
Сорт |
Сівба-сходи, діб |
Сходи кущення,діб |
Кущення прип. вегетації, діб |
Прип. вег. ВВВ, діб |
ВВВ-трубкування, діб |
Трубкув.- колосіння, діб |
Колосіння воскова стиглість, діб |
Воскова повна стиглість, діб |
Тривалість вегетації, діб |
|
|
Куяльник |
7 |
14 |
22 |
134 |
25 |
23 |
40 |
15 |
280 |
|
|
Ужинок |
7 |
15 |
21 |
131 |
26 |
25 |
43 |
16 |
284 |
|
|
Землячка |
8 |
14 |
19 |
136 |
Подобные документы
Особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Дослідження сортової мінливості елементів структури врожаю. Мінливість польової схожості і зимостійкості пшениці озимої.
дипломная работа [905,5 K], добавлен 28.10.2015Технологія вирощування і селекції озимої пшениці. Стан і перспектива виробництва продукції сільськогосподарської культури, використання її сортових ресурсів. Характеристика зовнішніх умов вирощування, основні напрямки селекції нових сортів культури.
курсовая работа [751,7 K], добавлен 29.11.2010Біологічні основи вирощування високих урожаїв якісного зерна та насіння озимої м’якої пшениці, її адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб). Економічна оцінку ефективності застосування різних строків сівби озимої пшениці.
дипломная работа [153,1 K], добавлен 03.02.2014Народногосподарське значення і біологічні особливості м'якої озимої пшениці. Умови і технологія вирощування культури. Характеристика рекомендованих до посіву сортів пшениці; підготовка насіння, догляд за посівами, система добрив. Збирання і облік урожаю.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 08.10.2011Оцінка умов господарства. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів. Рівні врожайності, які забезпечуються грунтово-кліматичними умовами, відповідність запланованої врожайності. Економічна ефективність при вирощуванні ярої пшениці.
дипломная работа [91,4 K], добавлен 29.04.2011Аналіз показників вирощування та зберігання озимої пшениці в ТОВ агрофірма "Україна". Проектований технологічний проект виробництва озимої пшениці. Конструктивне вдосконалення копновоза-волокуші для збирання і транспортування незернової частини врожаю.
дипломная работа [836,2 K], добавлен 26.01.2010Агробіологічні особливості вирощування озимої пшениці на богарних землях. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту, розміщення культури в сівозміні. Наукові методи програмування врожайності озимої пшениці сорту "Херсонська-86" в умовах богари.
курсовая работа [100,5 K], добавлен 04.08.2014Екологічні та географічні характеристики умов проростання пшениці. Селективна характеристика районованих сортів. Методика аналізу схожості насіння пшениці. Дослідження якості посівного матеріалу сортів Triticum Бродівського району та аналіз результатів.
дипломная работа [834,5 K], добавлен 21.12.2010Оцінка умов Ужгородського району. Ботанічна характеристика озимої пшениці. Оцінка впливу різних факторів на формування врожаю озимої пшениці. Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб і шкідників. Збирання врожаю та його зберігання.
курсовая работа [615,3 K], добавлен 27.05.2015Оцінка умов господарства СТОВ "Печанівське". Біологічні особливості культури "озима пшениця" та продуктивність реєстрованих сортів. Вимоги до умов вирощування. Розрахунок потенційної урожайності за фотосинтетичною активною радіацією та ресурсами вологи.
курсовая работа [341,2 K], добавлен 20.05.2015
