Протокол патологоанатомічного розтину трупа поросяти

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

1.Протокол патологоанатомічного розтину трупа

1.1 Вступ

1.2 Описова частина

1.3 Заключна частина

2. Епікриз

3. Опис основних технічних моментів і особистої безпеки при розтині, знешкодження місця розтину і охорони довкілля,знищенню трупа і трупних залишків

Список використаної літератури

Додатки

1.Протокол патологоанатомічного розтину

Протокол розтину № 6

від « 15 вересня» 2014 року

Труп: Вид тварини - порося

Вік - 4 тижні

Порода - велика біла

1.1 Вступ

Розтин був проведений о 10-ій годині 15.09.2014р студенткою групи 1402-1с Сумського НАУ Кашук О.О у секційній залі кафедри вірусології, патологічної анатомії та хвороб птиці СНАУ у присутності студентів групи 1402-1с під керівництвом к.вет.н., доцента Панасенка О.С.

Труп: вид -порося.

Анамнез.

1.2 Описова частина

Зовнішній огляд.

Положення трупа на час смерті - ліве бокове, кінцівки вигнуті - передні злегка зігнуті, шия витягнута. Будова тіла пропорційна, слабка, вгодованість - нижче за середню. Грудна клітка округлої форми, симетрична. Черево рівне.

Посмертні зміни охолодження трупа рівномірне, трупне заклякання виражене. Трупні плями відсутні, кров згорнута.

Зовнішні покриви - щетина біла густа, тьмяна, чиста, добре утримується у волосяних фолікулах. Шкіра блідо - рожевого кольору, тонка, відповідає віку, еластична, помірно волога.

Похідні шкіри - копитця правильно розвинені, без деформації.

Природні отвори - очні щілини не закриті, повіки цілісні. Носові отвори - тканини білі, без змін. Слизові оболонки набрякла, в ній видно точкові і малопятнисті крововиливи.

Вушні раковини - чисті, без пошкоджень, сторонні тіла відсутні.

Анус закритий, слизова оболонка бліда, помірно волога, блискуча, цілісна.

Підшкірна клітковина - жир білий, вологий, м'який, судини добре кровонаповненні, кров на пів згорнута. Жиру не багато.

Скелетна мускулатура - об'єм м'язів нормальний, вони темно - рожеві, вологі, пружні. Малюнок мязів збережений, без набряків та крововиливів. Судини добре кровонаповненні. Морфологія міжмязевої сполучної тканини збережена.

Кістки - конфігурація правильна, щільної консистенції, міцні, цілісні (окрім кісток черепа, що мають численні переломи); окістя цілісне, щільно прилягає до кісток. Кістковий мозок не досліджували.

Суглоби - конфігурація правильна; рухомі, капсула цілісна, синовіальна оболонка, в нормі, суглобова поверхня біла, гладенька, волога, чиста, синовіальна рідина прозора в'язка.

Сухожилки та їх піхви - розвинені, міцні, біло-жовті, пошкодження відсутні.

Органи голови та шиї.

Ротова порожнина та глотка - слизова оболонка щік, ясен, твердого та м'якого піднебіння набрякла, волога, блискуча, без пошкоджень і нашарування.

Язик - розташований у ротовій порожнині, не великий за розміром, не збільшений у об'ємі, видовженої форми та загострений на кінці, слизова оболонка набрякла, рисунок м'язевих волокон виражений добре.

Зуби - білі, чисті, без пошкоджень; стирання відсутне, прикус правильний.

Слинні залози - правильної форми, не збільшені в об'ємі, щільнуватої консистенції,

Мигдалики - округлої форми, щільнуватої консистенції, слизова оболонка світло - рожевого кольору, волога, блискуча; капсула не напружена, рисунок не виражений цілісніі.

Глотка і стравохід - прохідність не порушена, вміст відсутній, слизова оболонка блідо - рожевого кольору з жовтуватим відтінком, волога, блискуча з добре вираженими поздовжніми складками.

Гортань та шийна частина трахеї - просвіт трахеї нормальний, трахеальні хрящі еластичні і цілісні.

Щитовидна залоза - локалізована на хрящах гортані, в межах норми, правильної форми, рисунок збережений; кровонаповнена, капсула напружена.

Вилочкова залоза -розміри в межах норми, рожевого кольору, краї загострені, капсула не напружена, м'якої консистенції, на розрізі : рисунок виражений, колір зберігається.

Носова порожнина - носова перегородка не потовщена, цілісна, носові раковини цілісні, вміст відсутній.

Приносові пазухи - слизова оболонка набрякла, ній видно точкові крововиливи.

Грудна порожнина

При розтині грудної порожнини органи знаходяться у природному положенні.

В грудній порожнині близько 10 мл червонуватої прозорої рідини. Реберна, (кастальна) та легенева плеври блідо - рожевого кольору, вологі, блискучі, еластичні, гладкі. Ребра та реберні хрящі без видимих змін.

Лімфатичні вузли (бронхіальні та середостінні) - в межах фізіологічної норми, щільнуваті, рожево - сірого кольору, рисунок збережений, капсула не напружена,жирова клітковина навколо лімфатичних вузлів блідо - рожева.

Серце: без стороннього вмісту, серцевий м'яз забарвлений у сіро - червоний колір , поверхня розрізу сухувата, мутна, волокниста структура стерта.

Порожнини серця симетричні, згустки крові відсутні. Струни серця цілісні.

Легені - правильної форми, частини розвинені рівномірно, часткиі чітко виражені, за розміри фізіологічні, правильної форми, м'якої консистенції, від блідо рожевого до інтенсивно - ражевого кольору. Рисунок на розрізі збережений, краї легень гострі, консистенції з поверхні на розрізі - еластична. Колір на розрізі - рожевий, рисунок збережений, співвідношення паренхіми і строми правильне. Судини наповнені кров'ю добре. Грудна частина трахеї та бронхів - просвіт трахеї не збільшений, слизова оболонка волога, від блідо - жовтого до рожевого кольору.

Черевна та тазова порожнини.

Положення органів - анатомічно правильне, купол діафрагми на рівні 7-го ребра. Діафрагма блідо - рожевого кольору.

Очеревина - (пристінкова та вісцеральна)- світло - червоного кольору, блискуча, волога, гладка. Великий та малий сальник, брижа. Кількість жиру не значна, жовтувато - білого кольору, поверхня блискучий, м'якої консистенції, еластичний, судини добре ін'єковані згорнутою кров'ю.

Селезінка збільшена, паренхіма її темно-червона, волога злегка розм'якшена, без вираженого малюнка.

Печінка: збільшена, в'яла, м'язова тканина нагадує ошпарене окропом м'ясо, темно-червоні вкраплення, та місцями виражені змертвілі клітини.

Жовчний міхур - округлої форми, стінка не напружена, заповнений не повністю. Прохідність жовчної протоки не порушена, слизова оболонка набрякла, складчаста.

Портальні лімфовузли - капсула напружена, на розрізі соковиті, червоного кольору, рисунок не виражений,краї добре сходяться.

Підшлункова залоза - положення природне, форма видовжена, нормальної величини, від блідо - жовтого до блідо - рожевого кольору м'якої консистенції, на розрізі рисунок достатньо виражений.

Шлунок - невеликого розміру містить сіру, сірувато - буру рідину, слизова потовщена, зібрана в грубі не розправляються складки, покрита сірувато білими накладаннями .

Тонкий кишечник - положення природно, прохідність не порушена, колір слизової оболонки від жовтого кольору з таким же вмістом в невелікій кількості, кашецеподібній, Рідкий з кислуватим запахом. Слизова оболонка набрякла.

Товстий кишечник - положення природне, правильне, не наповнений, вміст відсутній, прохідність кишок не порушена. Стінка товстого кишечника не потовщена, міцна, оболонки блідо - рожеві. Слизова - блідо - рожева, не набрякла, пейєрові бляшки і лімфоїдні вузлики в межах фізіологічної норми, сіро - рожеві, щільнуваті, на розрізі малюнок виражений, помірно вологі.

Нирки - ниркова клітковина у невеликій кількості ,навколо нирки жир білого кольору; локалізація нирок правильна, фіксуючі зв'язки у нормі, нирки бобовинні, сіро - червоного кольору, щільні; поверхня нирок гладка, капсула трохи напружена, відділяється з певним зусиллям, прозора, сірувата. На розрізі паренхіма вибухає.

Сечоводи - прохідність не порушена, розмір в межах фізіологічної норми, вміст відсутній, оболонки блідо - рожеві, вологі, без пошкоджень.

Сечовий міхур - пустий, правильної форми, стінка помірної товщини, слизова оболонка блідо - рожева, волога, блискуча, цілісна, гладка без нашарувань. Кровонаповнення не виражене.

Сечівник - прохідність не порушена, вміст відсутній, слизова оболонка блідо - рожева,не кровонаповненна , нашарування відсутні, цілісність не порушена, співвідношення оболонок правильне.

Придаткові статеві залози - у фізіологічному стані, щільнуваті, блідо - рожеві, на розрізі малюноквиражений.

Судини - містять еластичні згустки крові, що еластичні, темно - червоні, щолегко відділяються від стінки судин, стінки природної товщини, еластичні, слизові оболонки блідо - рожеві, нашарування відсутні, цілісність не порушена.

1.3 Заключна частина

Патологоанатомічний діагноз.

1. Крупозний гастроентерит печінки (Gastroenteritis iecoris)

2. Зерниста дистрофія серця (Degeneratione grainy cordis)

3. Некрози в печінці (Necrosis iecoris)

4. Катаральне запалення шлунка (Gastroenteritis)

Додаткові дослідження

Таким чином, на підставі клінічних ознак, патолого-анатомічних змін і результатів лабораторних досліджень слід вважати, що підсвинок загинув від сальмонельозу.

Висновок про причину смерті тварини:

На підставі анамнезу і результатів патолого-анатомічного та бактеріологічного дослідження слід визначити, що загибель свинки пов'язана

із сальмонельозом. Механізм смерті - правошлункова серцева недостатність.

2. Епікриз

Аналіз діагнозтованого на розтині захворювання: сальмонельоз.

Сальмонельоз поросят (Salmonellosis suum) - це інфекційне захворювання, яке супроводжується запаленням органів травлення і сепсисом.

Патогенез. Зараження - аліментарне від хворих і перехворілих тварин або ендогенне (сальмонели живуть в порожнині кишечника здорових свиней). Збудник розмножується в кишечнику, викликаючи запалення слизової оболонки, проникає в Пейєрових бляшки і солітарні фолікули, лімфатичні вузли і кров, обумовлюючи інтоксикацію, імунодефіцит, септицемію і загибель тварини.

Поросята часто заражаються від свиноматок , які тривалий час виділяють збудник з фекаліями. Зараження проходить переважно аліментарним щляхом. Епізоотичні дані. Хворіють частіше поросята у віці від 2 тижнів до 6 місяців. Хвороба протікає гостро, підгостро і хронічно, при цьому відзначається пригнічення, відмова від корму, ціаноз шкіри і слизових оболонок, пронос, лихоманка при гострому і ознаки пневмонії, виснаження при хронічному перебігу.

При гострому перебігу відзначається гостре катаральне або крупозне запалення шлунка і кишечника, міліарні некрози і гранульоми в печінці, гіперплазія брижових лімфовузлів, морфологічні ознаки сепсису.

В шлунку і тонкому кишечнику спостерігається катаральне запалення. В мускулатурі серця, паренхіми печінки та нирок розвивається зерниста дистрофія. Можливі крововиливи під епікардом, рідше на інших серозних оболонках. Через капсулу печінки та на її розрізі виявляють коагуляцій ним сіро - жовті або темно - червоні вкраплення, які гістологічно відповідають ареактивним некрозом , що просочені кров'ю. Селезінка збільшена, паренхіма її темно червона, волога, злегка розм'якшена без вираженого малюнка.

Хронічний перебіг хвороби спостерігається у багатьох хворих тварин. Хворі поросята відстають у рості і розвитку. Дуже часто пронос у них змінюється запором. Нерідко в рідких випорожненнях виявляється кров, при запорі плівки фібрину обволікають тверді калові маси. Відзначається короткочасне підвищення температури тіла. Хворі тварини худнуть, деякі виснажуються і настільки слабшають, що не можуть пересуватися і лише насилу піднімаються під час годування. У багатьох хвороба ускладнюється пневмоніями. Внаслідок порушення обміну речовин на шкірі з'являються струпи, опухають суглоби, виникає кон'юнктивіт. Хвороба триває від трьох тижнів до трьох місяців, іноді й довше. Нерідко хвороба ускладнюється вторинною інфекцією або інвазією. В цьому випадку хворі тварини гинуть. При лікуванні, поліпшенні умов утримання та годівлі хворих тварин деякі з них одужують, але погано ростуть, при відгодівлі мало додають у вазі. Містити таких тварин недоцільно. До того ж вони є бактеріоносіями та збудниками сальмонел.

Діагноз на сальмонельоз встановлюють з урахуванням епізоотичної ситуації, симптомів хвороби, результатів розтину і обовязкового мікробіологічного дослідженню печінки.

Диференційна діагностика. Виключають класичну чуму хворіють свині різного віку, інфаркти в селезінці, геморагічний лімфаденіт з мармуровим малюнком, негнійний лімфоцитарний енцефаліт, збудник - вірус), дизентерію та балантидіоза (немає сепсису, сальмонельозних вузликів у печінці, бактеріологічне і копроскопічне дослідження), вірусні гастроентерити (селезінка не змінена, вузликів у печінці немає, збудники - віруси).

3. Опис основних технічних моментів і особистої безпеки при розтині, знешкодження місця розтину і охорони довкілля, знищення трупу і трупних залишків

Ростин трупа поросяти ми проводили у секційній залі кафедри вірусології, патологічної анатомії та хвороб птиці,факультету ветеринарної медицини СНАУ. При проведенні розтину я була одягнена у спецодяг: халат,шапочка,нарукавники, фартух, гумові рукавички. Використовувала такі інструменти: скальпелі, ножиці, пінцети та ножиці для перерізання ребер. Труп розтинали на спеціальному секційному столі. Труп поросятм після розтину було поміщено в біотермічну яму. Стіл, інструменти, к'ювети вимили під проточною водою та обробили дезінфікуючим розчином.

Після завершення гумові рукавички зняла, руки вимила 72% господарським милом та обробила дезінфікуючим розчином

розтин труп сальмонельоз порося

Використана література

1. Зон Г.А. Патологоанатомічний розтин тварин : навчальний посібник / Г.А. Зон, М.В. Скрипка, Л.Б. Івановська. - Донецьк: ПП Глазунов Р.О., 2009. - 158с.

2. Патологічна анатомія тварин. Урбанович П.П. // П.П. Урбанович, М.К.

Потоцький, І.І. Гевкан та ін. /Навчальний посібник / Київ. Вет.інформ, 2008.-

879 с.

3. Атлас патологічної морфології тварин / М.В. Скрипка , І.І. Панікар, Н.Б.

Колич / МОН Молодьспорту України / Полтава, 2012. - 89 с.

4. НМК з патологічної анатомії /Г.А. Зон //Сайт СНАУ.- Суми, 2014.

5. Епізоотологія та інфекційні хвороби сільськогосподарських тварин/ А.А. Конопаткін, І.А. Бакулов, Я.В.Нуйкін та ін..: під ред. А.А. Конопаткіна. - М.:Колос, 1984. - С.353 - 378.

6.Патологічна анатомія сільськогосподарських тварин/ під ред.. В.П. Шишкова, А.В. Жарова.-М.: КолосС, 2003.-С.444-455.

Додатки

Сальманельозні бутони в кишечнику поросяти

Размещено на Allbest.ru