Главная База знаний "Allbest" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Агроекономічний аналіз системи землеробства і технології вирощування сої в умовах ТОВ "Аріадна" Поліського району Київської області

Агроекономічний аналіз системи землеробства і технології вирощування сої в умовах ТОВ "Аріадна" Поліського району Київської області

Стан та перспективи виробництва сої в світі та в Україні. Народногосподарське значення культури, біологічні особливості та сортовий потенціал сої в Україні. Місце, умови та методика виконання роботи. Розрахункова технологічна карта вирощування сої.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 26.11.2014
Размер файла 2,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Таблиця 3.5

Господарська ефективність системи землеробства в ТОВ "Аріадна" у 2013 році

№ п/п

Польові культури

Площа,

га

Урожайність,

ц/га

Валовий збір

продукції, ц

Вміст в 1га кормових

одиниць, ц

Валовий вміст кормових одиниць в основній і побічній продукції, ц

основна

продукція

побічна

продукція

основна

продукція

побічна

продукція

основна

продукція

побічна

продукція

1

Озима пшениця

80

36,8

75,6

2944

6048

24,7

16,5

3296

2

Соя

70

17,7

22,8

1239

1596

15,1

9,6

1729

3

Цукрові буряки

50

218,9

117,5

10945

5875

54

25

3950

4

Ярий ячмінь

35

25,0

102,4

875

3584

17,5

38,9

1974

5

Ярий ріпак

30

20,2

83,5

606

2505

4,5

12,3

504

Таблиця 3.6

Економічна ефективність галузі рослинництва у ТОВ "Аріадна" у 2013 році

С-г культура

Площа,

га

Урожай-ність основної продукції,

т/га

Валовий збір основної продукції,

т

Реаліза-ційна

ціна,

грн. /т

Вартість валової продукції, грн. /га

Вартість валового збору з усієї площі, тис. грн

Виробничі витрати

Чистий прибуток

Рівень рентабельності, %

на 1 га, грн.

на всю площу, тис. грн

на 1 га, грн.

на всю площу, тис. грн

Озима пшениця

80

3,7

296

2400

8880

710,4

3500

280

5380

430,4

154

Соя

70

1,8

126

5800

10440

730,8

2450

171,5

7990

559,3

326

Цукрові буряки

50

22,9

1145

2800

64120

3206

31450

1572,5

32670

1633,5

104

Ярий ячмінь

35

2,5

87,5

2000

5000

175

1715

60,025

3285

115

192

Ярий ріпак

30

2

60

3800

7600

228

3536

106,1

4064

122

115

Найвищий рівень рентабельності, незважаючи на відносно низьку урожайність, було отримано при вирощуванні сої - 326 %, що обумовлено високою реалізаційною ціною - 5800 грн/т. На другому місці за даним економічним показником продукція зерна ярого ячменю - 192 %, що на 38 % вище за рівень рентабельності зерна озимої пшениці. Хоча реалізаційна ціна пшениці та отримана урожайність була вища, проте затрати на вирощування її вдвічі перевищували затрати на вирощування ячменю. Рентабельність ярого ріпаку склала 115 %, що дає можливість стверджувати про високий рівень економічної ефективності вирощування даної культури. Найнижчий, але позитивний, рівень рентабельності було встановлено при вирощуванні цукрового буряку - 104 %, незважаючи на досить високу урожайність коренеплодів 22,9 т/га. Ціну реалізації було висвітлено після перерахунків на середній показник, оскільки цукор після переробки коренеплодів реалізували за вартістю, яка істотно відрізняється від вартості побічної продукції (жом, меляса та ін.). Даний рівень економічної ефективності останньої культури обумовлений високими виробничими витратами, а тому необхідно удосконалити технологію вирощування цієї та інших культур за рахунок введення високоінтенсивних адаптованих до даних умов сортів і гібридів. Рівень рентабельності від вирощування вищезазначених культур складає 178 %, що свідчить про досить високу економічну ефективність виробництва даної продукції у господарстві.

4. Аналіз фактичної технології вирощування культури у господарстві з оцінкою відповідності одержаної урожайності її ресурсному забезпеченню та плановій урожайності

Система землеробства - це сукупність взаємопов'язаних принципів, правил, прийомів, заходів організаційно-економічного, агротехнічного, меліоративного характеру із використанням землі на певній території за землевпорядкуванням для виробництва сільськогосподарської продукції, відтворення і підвищення родючості ґрунту за наявних кліматичних умов. Система землеробства вміщує сукупність систем організації території і здійснення виробничого процесу вирощування рослинної продукції за такими провідними ланками, як сівозміна, система обробітку ґрунту, система удобрення, захисту рослин, система насінництва, система машин і знарядь та ін. Засобом поєднання різнорідних ланок систем землеробства є агрофітотехнології. Одним із принципів упорядкування систем землеробства за місцевих природних умов є агрокліматична класифікація систем землеробства [22].

4.1 Система основного і передпосівного обробітку ґрунту

Сучасні поняття щодо сутності системи ведення сільського господарства зводяться до наукового обґрунтування організаційних, економічних і технологічних принципів ведення сільськогосподарського виробництва. Складовою основою системи ведення господарства, безперечно, є система землеробства [6].

Раціональні сучасні системи землеробства передбачають широке застосування досягнень науки і техніки - хімізації, селекції, меліорації, комплексної механізації, енерго-, ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій, що забезпечують отримання сталих, високих і якісних урожаїв вирощуваних культур.

У ТОВ "Аріадна" розроблена система механічного обробітку грунту для польової сівозміни господарства (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Система обробітку ґрунту в польовій сівозміні

С. - г. культури

Основний обробіток

Передпосівний обробіток

Післяпосівний

заходи

глибина

строки

с. - г. машини

заходи

глибина

строки

с. - г. машини

заходи

глибина

строки

с. - г. машини

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Озима пшениця

лущення стерні

6-8

після збирання попередника

ЛДГ-15

культивація

4-6

перед сівбою

КПС-4

коткування

вслід за сівбою

ЗККШ-6

оранка

22-25

за 3-4 тижні до посіву

ПЛН-5-35

Соя

лущення

6-8

після збирання попередника

ЛДГ-15

вирів. з одночасним закр. вологи

3-4

фізична стиглість ґрунту

БЗТС-1,0

коткування

вслід за сівбою

ЗККШ-6

оранка

20-22

після відростання бур'янів

ПЛН-5-35

після сходове боронування

з появою сходів

БЗС-1,0

Цукровий буряк

лущення стерні

8-10

після збирання попередника

ЛДГ-15

культивація

2-4

перед сівбою

УСМК-5,4

коткування

вслід за сівбою

ЗККШ-6

зяблева оранка

25-27

після відростання бур'янів

ПЛН-5-35

Ячмінь

ярий

дискування

10-12

після збирання попередника

БДТ-7

вирів. з одночасним закр. вологи

3-4

фізична стиглість ґрунту

ШБ-2,5

коткування

вслід за сівбою

ЗККШ-6

оранка

20-22

після відростання бур'янів

ПЛН-5-35

культивація

5-7

перед посівом

КПС-4

Ярий ріпак

дискування

10-12

після збирання попередника

БДТ-7

вирів. з одночасним закр. вологи

3-4

Фіз. стиглість ґрунту

ШБ-2,5

коткування

вслід за сівбою

ЗККШ-6

оранка

20-22

після відростання бур'янів

ПЛН-5-35

культивація

5-7

перед посівом

КПС-4

Система обробітку ґрунту, що розроблена і впроваджена в господарстві для польових сівозмін дозволяє створити оптимальні умови для росту і розвитку рослин та для формування гарних врожаїв.

Підготовка ґрунту під культури у даному господарстві включає основний і передпосівний обробітки. Основний обробіток проводять восени, після збирання попередника. Для знищення пожнивних решток проводили дискування (лущення стерні). Потім, після проростання бур'янів застосовували оранку на глибину 22-25 см. Весняний обробіток включав закриття вологи і вирівнювання ґрунту та передпосівну культивацію.

Після сівби проводять коткування посівів. Догляд за посівами у господарстві передбачає міжрядні механічні обробітки для просапних культур, а також хімічний захист польових культур від шкідливих організмів (хвороби, шкідники, бур'яни).

4.2 Система удобрення ґрунту у сівозміні господарства

Питання раціонального використання мінеральних добрив при вирощуванні певних сільськогосподарських культур на сьогодні є актуальним для збереження сталості навколишнього середовища. Зокрема, останнім часом в практиці сільського господарства широко розповсюджене використання високих доз азотних добрив. Думки вчених з приводу внесення азотних добрив суперечливі, оскільки, відомо, що високий вміст азотних добрив у ґрунті негативно впливає на рослини. Так, змінюється гормональний статус рослини, утворюється багато паренхімних та мало склеренхімних клітин, знижується проникність мембран, швидкість відтоку асимілянтів із листка. Це відбивається на кількісному та якісному складі продуктів фотосинтезу [2-4].

Дози добрив повинні забезпечити, по-перше, потребу культури в них для одержання запланованого врожаю, а по-друге, підвищення вмісту необхідних елементів живлення в ґрунті до оптимального рівня.

У ТОВ "Аріадна" існує система удобрення ґрунту у польовій сівозміні (табл.4.2).

Таблиця 4.2

Система удобрення ґрунту в польовій сівозміні господарства

№ п/п

С. - г. культури

Урожайність

ц/га

Строки внесення

Всього на 1 га

Всього внесено NРK

Винесено урожаєм

Баланс

+ (-)

Основне

Рядкове

Підживлення

Органічні т

Мінеральні NРK

1

Озима пшениця

36,8

Р-35

K-35

10 т гною

-

N-40

10

N-40

Р-35

K-35

N-90

Р-60

K-95

N-126

Р-43

K-90

N-36

Р+17

K+5

2

Соя

17,7

Р-40

K-40

Р-10

N-20

-

-

N-20

Р-50

K-40

N-20

Р-50

K-40

N-116

Р-28

K-35

N-96

Р+22

K+5

3

Цукровий буряк

218,9

10т гною

Р-20

K-10

N-10

Р-10

K-10

N-10

10

N-20

Р-30

K-30

N-70

Р-65

K-80

N-59 Р-21 K-89

N+11

Р+44

K-9

4

Ярий ячмінь

25,2

Р-35

K-50

-

N-45

-

N-45

Р-35

K-50

N-45

Р-35

K-50

N-63

Р-28

K-56

N-18

Р+7

K-6

5

Ярий ріпак

20,2

Р-35

K-35

-

N-35

-

N-35

Р-35

K-35

N-35

Р-35

K-35

N-68

Р-24

K-74

N-33

Р+11

K-39

З існуючої системи удобрення рослин в сівозміні господарства, можна зробити висновок, що удобрення більшості культур не відповідає їх технології вирощування і ця система не дозволяє отримати високі і сталі врожаї. Тому необхідно збільшувати норму внесення добрив. Серед мінеральних добрив в господарстві використовується аміачна селітра (N - 30 %), суперфосфат (Р2О5 - 19 %), комбіновані добрива, з калійних добрив використовується калійна сіль (К2О - 40 %). З органічних добрив використовують гній, який отримують з молочно - тваринницької ферми із сусіднього господарства за домоленістю. Система удобрення в господарстві передбачає внесення на 1 га сівозміни 6 т органічних добрив. Нестачу потрібно покрити за рахунок мінеральних добрив.

4.3 Підготовка насіння до сівби, строки, способи сівби, глибина загортання насіння сої

Сівбу сої у господарстві розпочинають, коли грунт на глибині загортання насіння прогріється до 12-14С, що приходиться на першу декаду травня у даній грунтово-кліматичній зоні.

Фенологічним показником цього строку є цвітіння яблуні. При більш ранньому посіві в непрогрітий грунт насіння уражується хворобами і, як правило, дає зріджені, недружні сходи. Запізнення з сівбою також призводить до зниження польової схожості насіння через пересихання верхнього шару грунту.

Перед сівбою насіння сої протруюють фунгіцидами: проти кореневих гнилей пероноспорозу, плісневих грибів білої та сірої гнилей - бенлатом, 50%, або фундазолом, 50% з. п. - 3 кг/т зерна, або вітаваксом 200ФФ - 2,5 л/т.

Перед посівом (в день посіву) насіння сої обробляють ризоторфіном (200т/га) і мікроелементами (0,5-1,0% розчином молібденовокислого амонію) та стимуляторами росту.

Відмічено, що активний симбіоз бобових рослин з бульбочковими бактеріями не лише підвищує рівень продуктивності культури, але і підвищує вміст білка в насінні і зеленій масі рослин сої. Так при середньому збільшенні врожаю за рахунок інокуляції ризоторфіном на 3,7 ц/ га та білка на 2,4% додатковий збір сирого протеїну складатиме 380 кг/ га [4,8,15]. Причому поряд із збільшенням вмісту білка покращується його якісний склад.

Тому, безпосередньо перед сівбою у господарстві насіння сої обробляють напіввологим способом із розрахунку 5-7л води і З л ЖКУ на 1 тонну насіння з добавкою відповідної норми висіву гектарної порції ризоторфіну. У господарстві проводять заходи, які запобігають попаданню прямого сонячного проміння на інокульоване насіння сої, оскільки це зменшує відсоток виживання бактерій перед потраплянням їх у грунт.

Соя дає своєчасні і дружні сходи при загортанні насіння на невелику глибину (3-5 см) у вологий, добре прогрітий шар грунту. Для сівби сої застосовують сівалки ССТ-12А. Сіють сою широкорядним способом з міжряддям 45 см.

Норма висіву сої в умовах, де розташоване господарство (зона Полісся) становить 550-650 тис. схожих насінин на 1 га. Вагова норма відповідно становить 80-100 кг/га. Насіння загортають на глибину 4-5 см. Зазвичай норма висіву насіння (з обліком їхньої польової схожості й виживання рослин до збирання) буває на 30-35 % більше оптимальної густоти стояння дозрілих рослин сої.

4.4 Післяпосівний обробіток грунту і догляд за посівами

Системи захисту сільськогосподарських культур мають бути спрямовані не тільки на збереження врожаю, але й на екологічні, санітарно-гігієнічні, соціальні аспекти їх оптимізації. Тобто системи повинні відповідати глобальній стратегії - гармонійному поєднанню інтересів людини і можливостей природи [22].

Традиційно захист рослин від збудників хвороб, шкідників і бур'янів забезпечувався застосуванням пестицидів, і на даний час відмова від них вважається недоцільною, оскільки призводить до зниження продуктивності посівів в середньому на 30 %.

В господарстві із заходів хімічного захисту використовується протруювання насіння, а також обробка культур проти бур'янів, шкідників та хвороб.

Сою засмічену бур'янами до сходів у фазі розеток бур'янів обприскують розчином гербіциду Амінної солі 2,4Д (4-6 Кг/га), також вносять Раундап (6-8 кг/га).

За якісного обробітку грунту і позитивної дії гербіцидів, догляд за соєю у господарстві обмежується одним міжрядним розпушуванням на глибину 5-6 см. Якщо гербіциди неефективно спрацювали або й зовсім не подіяли, то проводиться до сходове та післясходове боронування середніми та легкими боронами упоперек посіву та два міжрядних обробітки.

За період вегетації посіви сої у фазі 1-3 справжніх листків обприскують базаграном, 48% в. р. або базаграном новим, 48% в. р. - 1,5-3,0 л/га; у фазі 2-4 справжніх листків сої відповідно, блазером 2с, 24% в. р. к. - 1,5-2,5 л/га при висоті бур'янів 5-8см. Проти багато - і однорічних злакових бур'янів у фазі 4-5 справжніх листків сої застосовують фюзілад, 25% к. е. - 4 л/га. фюзілад супер, 12,5%к. е. - 4 л/га.

Проти павутинного кліща застосовують Бі-58 новий, 40% к. е. - 1 л/га, золон (фозалон), 35% ке. - 2-2,5 л/га, карате, 5% к. е. - 0,4 л/га, маврік 2Ф, 25% к. е. - 0,5 л/га, омайт, 30% к. е. - З л/га; омайт, 57% к. е. - 1,5 л/га; сірку молоту, порошок (20-30 кг/га).

Проти паросткової мухи у фазі сходів рекомендується використовувати Бі-58 новий, 40% к. е. - 1 л/га. У період формування першої - другої пари трійчастих листків проти тютюнового трипсу посіви обприскують Бі-58 новий, 40% к. е. - 1 л/га; золоном, 35% к. е. - 2 л/га; шерпою, 25% к. е. - 0,64-0,8 л/га.

Проти листогризучих шкідників, а саме: гусінь совок, п'ядунів, лучного метелика, жуків бульбочкових довгоносиків застосовують: Бі-58 новий, 40% к. е. - 1 л/га; золон, 35% к. е. - 2,5л/га; арріво, 25% к. е.0,32 л/га; шерпу, 25% к. е. - 0,31 л/га. При появі на листках перших ознак аскохітозу, пероноспорозу, церкоспорозу, антракнозу і бактеріозу посіви сої обприскують бордоською рідиною (4 кг га за мідним купоросом). Витрата робочої рідини при наземних обробках - 300 - 400 л/га.

4.5 Збирання урожаю

Ознаки дозрівання сої - пожовтіння й опадання листків, побуріння стебел і бобів. Сою на зерно і насіння збирають при вологості не більше 16%. Насіння повинно набути властивий сорту колір, затвердіти. Дозрілі боби сої не розтріскуються. У суху погоду збір проводять прямим комбайнуванням "Джон Дір" з переобладнаною жниваркою для забезпечення мінімальної висоти зрізу (7-8 см). Можна також використовувати й комбайни інших марок: СК-5"Нива" з хедером ХПС-4,2, ХС-5-120, ХС-1500, "Дон-1500”, "Обрій" та іншими. Для зменшення дроблення насіння, частоту обертання барабана зменшують до 500-600 об. /хв. при вологості насіння вище 12% і до 300 - 400 об. /хв. - при низькій вологості.

У вологу погоду й на засмічених полях іноді у господарстві застосовують десикацію, з метою прискорення дозрівання сої. Її проводять при побурінні нижніх і середніх бобів на рослинах. Посів обприскують розчином хлорату магнію (20-30 кг/га) або реглона супер (2-3 л/га). При цьому висихає і соя, і бур'яни, знижується вологість насіння, зменшуються витрати на їхнє сушіння. Збирання проводять через 7-10 днів після десикації.

4.6 Післязбиральна доробка та зберігання продукції рослинництва

Це основний спосіб доведення бункерного зерна до продовольчих і насінних кондицій в господарствах. Виконують на спеціальних пунктах, що являють собою комплекси зерноочисного і зерноочисно-сушильного обладнання в будівлях легкого типу.

Зерноочисні агрегати ЗАВ-50 і ЗАВ-25 використовують для післязбиральної обробки зерна колосових, зернобобових, круп'яних та інших культур з доведенням до базисних кондицій (без додаткової обробки на заготівельних пунктах). Продуктивність агрегатів становить відповідно 50 і 25 т (по пшениці) за годину основного часу. Найбільш поширеним в господарствах країни є зерноочисні агрегати ЗАВ-40 і ЗАВ-20. З метою підвищення продуктивності, зменшення втрат зерна і поліпшення умов праці персоналу ці агрегати реконструюють. Для цього використовують комплект обладнання Р8-УЗК-50.

До комплекту обладнання Р8-УЗК-50 належить вібровідцентровий зерновий сепаратор Р8-БЦС-50 з вентилятором, пиловідокремлювач ЦОЛ-6, комплект зернопроводів, аспіраційна система, електроапаратура і монтажні складові частини. Реконструйований агрегат може працювати за чотирма технологічними схемами: очищати зерно на одній або двох паралельних лініях, з трієрними блоками або без них в кожній лінії.

Продуктивність вдосконалених зерноочисних агрегатів ЗАВ-40 і ЗАВ-20 зростає відповідно в 1,6 і 2,2 рази, і економія приведених затрат також суттєва. Значно поліпшуються умови праці механіка-оператора.

Найбільше відповідають вимогам потоковості і комплектності виконання основних і допоміжних технологічних операцій зерноочисно-сушильні комплекси КЗС-50, КЗС-25Ш і КЗС-25Б продуктивністю на очищенні зерна відповідно 50, 25 і 25 т за годину основного часу [21].

Комплекси КЗС-25Ш і КЗС-25Б відрізняються тим, що перший містить шахтну зерносушарку типу СЗШ-16, а другий - дві барабанні СЗСБ-8А.

Всі уніфіковані комплекси типу КЗС мають відділення для приймання і тимчасового зберігання зерна, сушильне і очисне. Відділення приймання і тимчасового зберігання забезпечує приймання зернового вороху з транспортних засобів, попереднє його очищення, тимчасове зберігання зерна в аерованих місткостях, рівномірну подачу його на сушку і очистку, а також зберігання сухого очищеного зерна базових кондицій. Кожний зерноочисно-сушильний комплекс обслуговують механік і працівник.

Обмолочене комбайном зерно негайно очищають від соломистих та інших домішок і при необхідності досушують до вологості 10-14%.

Первинну очистку насіння сої проводять на машинах ОВП-20А і ОВС - 25. Встановлюють верхні решета з круглими отворами діаметром.7,5-8 мм, а нижні 5-6, або продовгуватими отворами шириною 4-4,5 мм.

Зберігання насіння сої вище стандартної вологості неприпустиме, оскільки воно швидко псується і втрачає схожість. Тому кондиційне насіння з вологістю до 14% в подальшому очищають та сортирують на машинах вторинної очистки, СМ-4, "Петкус-Гігант”, К-531, СВУ-5А [21].

ТОВ "Аріадна" не має спеціальних складських приміщень для тривалого зберігання товарної продукції рослинництва, тому одразу після збору та доочистки, всю товарну продукцію даного господарства реалізовують.

5. Розрахункова технологічна карта вирощування сої відповідно до ресурсного забезпечення господарства

Технологічна карта - це документ, який складається по кожній культурі, як правило, на умовну площу (100 га) на кілька років вперед, а щороку коригується залежно від змін у технології, техніці, організації праці та виробництва, вартісних показників. Карта відображає технологію виробництва продукції, необхідну для цього техніку, робочу силу, матеріально-грошові витрати, а також обсяги робіт, норми виробітку і розцінки оплати праці [17].

Таблиця 5.1

Технологічна карта вирощування сої в ТОВ "Аріадна"

Назва робіт

Строк

Склад агрегату

Вимоги до якості

1

2

3

4

Основний обробіток

Лущення стерні дисковими знаряддями.

Одразу після збирання попередника.

ЛДГ-10+ Т-150.

6-8 см

Лущення лемішними знаряддями.

При появі сходів бур'янів.

ДТ-75+ППЛ-10-25

10-12 см

Зяблева оранка.

Через 4-5 днів.

Т-150+ПЛН-5-35

25-27 см

Весняний обробіток грунту

Боронування з вирівнюванням.

При настанні стиглості ґрунту

ДТ-75+БЗСС-1.0+ШБ-2.5

В 2смуги.

Приготування мін. добрив.

Перед внесенням

МТЗ-80, АІР-20

Культивація + внес. мін. добрив.

Перед сівбою

МТЗ-80 + КПС-4

Глибина 6-8 см, аміачна селітра

Сівба

Сівба з внес. амофосу

1 - декада травня

МТЗ-82 +ССТ-12Б

Глибина 3-5 см.

1

2

3

4

Догляд за посівами

Боронування сходів

При появі сходів

ДТ - 75+ БЗСС-1.0

Впоперек посіву глиб.2-3 см.

2 міжрядні обробітки

При появі бур'янів, та ґрунтової кірки.

Т-70+УСМК-5.4

Обпр. проти соєвої плодожерки

При появі шкідників

ОП-2000-2-01

Обпр. проти хвороб.

При перших озн. можл. спалаху хвороби

ОП-2000-2-01

Збирання врожаю

Пряме комбайнування

При пожовтінні 70-80% бобів.

"Нива”+ХПС-4.2

6. Розробка заходів щодо поліпшення технології вирощування сої в господарстві на основі аналізу фактичної технології та теоретичного її обґрунтування

Вирощування сорту Легенда передбачає вагомі переваги в порівнянні з іншими сортами. Бажана обробка насіння препаратами азотфіксуючих бактерій. Надранній сорт дозволяє проводити пізню сівбу травень - червень, коли на той час масово відростуть однорічні та багаторічні буряни, і дає можливість, використавши гербіциди суцільної дії на основі гліфосату за 3-4 дні до або через 2-3 дні після сівби для їх знищення, виключити застосування механічної передпосівної обробки ґрунту. Сівба до кінця червня дає можливість організаційно краще провести її - використати вивільнену техніку, опади в травні - червні і висіяти насіння у вологий ґрунт. Оскільки культура соя є чудовим попередником для інших культур, то травневі посіви сорту Легенда можна використати для сівби озимого ріпаку в серпні по нульовий технології або після мінімального поверхневого обробітку, а червневі посіви для сівби озимої пшениці.

Підготовка ґрунту. Традиційна технологія включає 1-2 лущення на глибину 8-10 см., внесення добрив та оранку. Застосування мінімального обробітку ґрунту зменшує кількість механічних обробок, ущільнення ґрунту, витрати палива і загальні витрати на одиницю продукції. При нульовій технології сою висівають в пожнивні рештки, застосовуючи страхові гербіциди. Ґрунтові гербіциди доцільніше вносити після сівби із заробкою в ґрунт боронами на глибину З см, з метою підвищення ефективності азотфіксуючих бактерій.

Застосування добрив. Соя добре використовує післядію мінеральних і органічних добрив, в симбіозі з бульбочковими бактеріями фіксує молекулярний азот 60-70 % від потреби. Дози і співвідношення добрив розраховують виходячи із наявності поживних речовин в ґрунті і запланованого урожаю. Фосфорно-калійні добрива краще вносити під основний обробіток ґрунту. Стартові дози добрив вносять до сівби, або роздільно від насіння при сівбі. Ризоторфіном насіння обробляється напіввологим способом у день сівби на критих площадках, в коморах або в затінку, куди не досягають прямі сонячні промені. Оброблене насіння висівають протягом доби.

Сівба. Сорт Легенда краще сіяти при прогріванні верхнього шару ґрунту до температури 10-15°С. Цей сорт можна сіяти від 20 квітня до кінця червня. При виборі строку сівби враховують наявність вологи у посівному шарі ґрунту залежно від зони вирощування. В центральних, західних і північних регіонах перші строки сівби сорту Легенда дещо пізніші - друга декада травня, пізні строки сівби можливі до середини червня. Для сівби можна використати сівалки вітчизняного та закордонного виробництва, що забезпечують відповідну норму висіву. Глибина заробки насіння 3-4 см у вологий ґрунт, при пересиханні верхнього посівного шару ґрунту її збільшують до 5-6 см.

Догляд за посівами. Технологія вирощування ультрараннього сорту Легенда передбачає знищення бур'янів в посівах при потребі за допомогою страхових гербіцидів проти дводольних та злакових бур'янів.

Збирання проводиться у фазу повної стиглості при вологості 14-16%, щоб запобігти травмуванню насіння. Сою збирають прямим комбайнуванням. Вихід подрібненої соломи в сорту Легенда невеликий, тому під час лущення стерні поживні рештки добре заробляються в ґрунт. Після збирання сої можна сіяти озимі культури, застосувавши мінімальну або нульову технології.

7. Заходи з охорони праці і навколишнього середовища у господарстві

Перед вченими і практиками виникає низка актуальних завдань щодо санітарної охорони грунту. Основні з них такі:

1) охорона грунту від забруднення побутовими викидами та відходами, які є шкідливими для здоров'я людини через вміст у них патогенних мікроорганізмів, яєць гельмінтів, комах - переносників інфекційних хвороб;

2) гігієнічна оцінка методів збирання, вивезення, знешкодження та утилізації промислових, сільськогосподарських і побутових викидів та відходів;

3) розробка й уніфікація методів дослідження з нормування та гігієнічної оцінки вмісту шкідливих речовин у грунті та деякі інші [11].

Розв'язати завдання можна на основі аналізу результатів наукових досліджень у цій галузі та розроблення якісно нових принципів і методів оцінки ступеня забруднення та самоочищення грунту й організації проведення санітарного нагляду. Вирішуючи такі санітарно-епідеміологічні питання, як вибір території для будівництва населених пунктів, полів зрошення, розміщення санаторно-курортних, лікувальних, дитячих та інших установ, враховують характеристику грунтового покриття, оскільки грунт прямо та опосередковано впливає на умови життя і здоров'я населення. Тому, незважаючи на те, що грунт є предметом вивчення фахівців медичного профілю, останні враховують і беруть на озброєння досягнення спеціалістів-грунтознавців. У вивченні процесів забруднення та самоочищення грунту важливе значення має склад і властивості грунту [11].

Таким чином, інтенсивна урбанізація, її шкідливий техногенний вплив на агроекосистеми, підсилений згубною дією ЧАЕС, антиекологічний розвиток АПК (комплекс перелічених вище чинників) поставили на межу екологічної катастрофи не тільки агросферу (складову довкілля, яку визначають культурні рослини, свійські тварини і пов'язані з ними групи різних організмів, а також оброблений під сільськогосподарські рослини грунт), а й усе природне середовище України, що тотожно економічному і соціальному розвалу. Це зумовлено суто технократичною концепцією розвитку вітчизняного АПК, екстенсивною, енерго - та ресурсомісткою моделлю ведення аграрного виробництва, яка не забезпечує конкурентоспроможного функціонування, раціонального агропри-родокористування, сталого розвитку агроландшафтів і культурних екосистем. Одним із основних шляхів подолання екологічної кризи, що склалася в АПК країни, є інтеграція інтересів екології та економіки в усіх сферах сільськогосподарського виробництва.

Тому і в теорії, і на практиці неправомірно окремо підходити до розв'язання екологічних та економічних проблем, розриваючи зв'язок процесів їх виникнення. Адже науково доведено тісну взаємозалежність досягнутого рівня раціоналізації агроприродокористування, стану навколишнього природного середовища та агроресурсного потенціалу країни.

У ТОВ "Аріадна" заходам охорони праці приділяють особливу увагу. Відповідно до існуючого законодавства про працю жоден працівник в господарстві не допускається до роботи, якщо він не пройшов інструктаж з техніки безпеки та охорони праці.

Своєчасність підготовки контролює інженер з охорони праці. Теоретичне навчання здійснюють за програмою "Охорона праці" об'ємом 10 годин. До роботи з пестицидами у господарстві не допускаються підлітки, чоловіки старше 55 років, вагітні жінки і матері, що годують. При роботі з пестицидами працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту. Відповідно до існуючих вимог усі приводи, передачі, рухомі деталі, робочі органи обладнані захисними огородженнями, які надійно захищають від виходу з небезпечної зони стружки металів, викиду частини зруйнованого робочого органа. Усі трактори і машини, що працюють у сезон по 24 години на добу обов'язково обладнуються іскрогасниками, вогнегасниками і лопатою та заземлюючими пристроями. Всі автомобілі і трактори в господарстві обов'язково забезпечуються аптечками швидкої допомоги.

На кожному виробничому підрозділі існує куточок по техніці безпеки, де знаходиться відповідна література, а також документація по оперативному контролю.

Щомісячно спеціалісти та керівники підрозділів звітуються про стан охорони праці у своїх підрозділах.

Щорічно з працівниками проводиться курсове навчання за відповідними програмами по охороні праці.

Режими технологічних процесів обробітку ґрунту і сівби забезпечують узгодження роботи машинно-тракторних агрегатів, виключаючи виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

При хімічному обробітку рослин і дезактивації технічних засобів та будівель, також при роботі з пестицидами працівників забезпечують спецодягом з засобами індивідуального захисту.

Режим виробничих процесів забезпечує узгодженість роботи машин, виключаючи виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів завантаження машин, відповідаючи їх продуктивності.

Висновки і пропозиції виробництву

На основі проведеного агроекономічного аналізу системи землеробства та технологій вирощування сільськогосподарських культур можна зробити наступні висновки:

Ґрунтово-кліматичні умови господарства недостатньо сприятливі для отримання найбільш наближеної до потенційно-можливої урожайності сої. Проте виробництво сої у даному господарстві є економічно рентабельним та економічно доцільним. Розміри прибутку при вирощуванні сої навіть за класичною технологією дозволяють отримати рівень рентабельності значно вищий порівняно з іншими культурами господарства: 326 % порівняно із вирощуванням ярого ячменю - 192; озимої пшениці - 154; ярого ріпаку - 115 та цукрових буряків - 104 % рентабельності.

Таким чином, проаналізувавши перспективи подальшого виробництва сої у ТОВ "Аріадна" ми пропонуємо ряд заходів направлених на отримання максимально наближеної до потенційної урожайності сої та підвищення її значення з агротехнічної, екологічної та економічної точки зору:

1. В умовах достатнього та надмірного зволоження, де розміщене господарство, з метою отримання стабільних врожаїв сої з високими показниками товарної та насіннєвої якості необхідно висівати ультра - та середньоранні сорти сої, такі як Аннушка,. Легенда та Діона.

2. Необхідно розробити систему удобрення культур з урахуванням ступеня забезпечення поживних речовин у ґрунті та біологічних особливостей.

3. Для підвищення рівня врожайності сої потрібно покращувати родючість ґрунтів за рахунок добрив, а також переглянути існуючу та запровадити у виробництво нову науково - обґрунтовану сівозміну.

4. Збільшити частку площ під бобовими культурами у загальній структурі посівів. Оскільки вони збагачують ґрунти азотом і поліпшують структуру сівозміни, тому є гарними попередниками майже під усі сільськогосподарські культури, мають агротехнічне значення для господарства, а також відіграють важливу роль у збереженні навколишнього середовища.

Список використаної літератури

1. Агробиологические особенности возделывания сои в Украине / [Ф.Ф. Адамень, В.А. Вергунов, П.Н. Лазер, И.Н. Вергунова] - К.: Аграрна наука, 2006. - 456 с.

2. Адамень Ф.Ф. Минеральное питание и урожайность семян сои / Адамень Ф.Ф., Саенко Н. П, Сусский А. Н // Сел. хоз. в Южной степи: Научн. Тр. Крымского НПО "Элита". - К.: Аграр. наука, 1994. - С.106 - 108.

3. Адамень Ф.Ф. Теоретическое обоснование минерального питания растений сои в условиях юга Украины / Ф.Ф. Адамень. - Симферополь: Таврида, 1995. - 140 с.

4. Адамень Ф.Ф. Эффективность инокуляции сои / Ф.Ф. Адамень. - Симферополь: Таврида, 1995. - 42с.

5. Алімов Д.М., Білоножко М.А., Бобро М.А. та ін. Рослинництво.К. Урожай. 2001

6. Алімов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва.К. 1995

7. Бабич А.А. Соя на корм. 1974

8. Баранов В.Ф. Соя для умеренного климата. Краснодар. 2001

9. Буланов Ю.Б. Соя подарок бога человечеству. 2002

10. Гриник І.В., Бардаков А.Г., Бакун Ю.О. та ін. Наукові основи агропромислового виробництва чернігівської області. Чернігів 2004

11. Дегодюк Е.Г. за ред, Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва, К. "Урожай” 1992

12. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко Н.А. Рослинництво, К. 2001

13. Крутило Д.В. Поширення та екологічні особливості бульбочкових бактерій сої в різних регіонах України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біологічних наук: спец.03.00.16 "Екологія, біологічні науки"/ Д.В. Крутило. - Київ, 2006. - 22 с.

14. Лебідь Є.М. Технічні та олійні культури / Є.М. Лебідь, А.В. Черенков, О.В. Ільєнко та ін. // Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. - К.: Аграр. Наука, 2004. - С.306-308.

15. Левандовський Л.І. Соя і проблема кормового білка / Л.І. Левандовський // Пропозиція. - 2000. - № 6. - С.43-47.

16. Лещенко А.К. Селекция, семеноведение и семеноводство сои / А.К. Лещенко. - К.: Урожай, 1985. - 118 с.

17. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур: Навч. посіб. / В.В. Лихочвор. - 2-ге вид. випр. - К.: Центр. навч. літ., 2004. - 808 с.

18. ЛещенкоА.К. Культура сої. 1978

19. Коренев Г.В., Подгорный П.И., Щербак С.Н. Растениеводство с основами селекции и семеноводства, М. Колос 1973

20. Пенчуков В.М., Медянников Н.В., Каппушев А.У. Культура больших возможностей. 1984

21. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С. Зберігання і переробка продукції рослинництва.К. 2002

22. Стецишин П.О., Пандус В.В., Краснянська В.О. та ін. Посібник технолога сільськогосподарських підприємств.К. 2002

23. Січкар В.І. Фізіологічна реакція сортів сої на посуху і підвищену температуру / Січкар В.І., Ляшок А.К., Мусич В.М. // Физиология и биохимия культур. растений. - 2001. - № 6. - С.497-503.

24. Січкар В.І. Холодостійкість різних генотипів сої на ранніх фазах росту / В.І. Січкар, В.М. Мусич, В.Ф. Мар'юшкін // Физиология и биохимия культ. растений. - 2000. - № 1. - С.55-59.

25. Соя - универсальная культура / [Под ред.В.Г. Михайлова]. - К.: Урожай, 1981. - 89 с.

Размещено на Allbеst.ru

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены