Проектування сівозміни на прикладі СТОВ "Агрокомплекс-98" Романівського району Житомирської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні відомості про господарство

1.1 Агрокліматичні умови зони діяльності господарства

1.2 Склад земельних угідь господарства

1.3 Існуюча організація території (система сівозмін)

Розділ 2. План трансформації земельних угідь на перспективу

Розділ 3. Проектування структури посівів та нової сівозміни на перспективу

3.1 Урожайність сільськогосподарських культур і кормових угідь за 3 останні роки

3.2 Посівні площі культур і кормових угідь та їх структура за попередній рік

3.3 Потреби господарства в продукції рослинництва на перспективу

3.4 Структура посівних площ на перспективу

3.5 Розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні господарства

3.6 Розробка чергування культур в сівозміні

3.7 Визначення продуктивності польової сівозміни

3.8 Розрахунок балансу гумусу в орному шарі ґрунті польової сівозміни за структурою посівів

3.9 Агротехнічне, економічне і екологічне обґрунтування польової сівозміни

Розділ 4. Розробка заходів освоєння сівозміни

4.1 План освоєння польової сівозміни

4.2 Розробка ротаційної таблиці на першу ротацію

Розділ 5. Складання карти-схеми забур'яненості полів сівозміни

Розділ 6. Розробка системи обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур'янами в польовій сівозміні

6.1 Обґрунтування способів обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур'янами в сівозміні (текстом)

6.2 Розробка системи обробітку та заходів боротьби з бур'янами в польовій сівозміні (таблиця)

Розділ 7. Заходи щодо охорони праці та техніки безпеки при роботі з ґрунтообробними знаряддями та машинами при застосуванні гербіцидів

Розділ 8. Природоохоронні заходи

Розділ 9. Агроекологічна і економічна оцінка системи землеробства господарства

Висновки і пропозиції господарству

Список використаної літератури і матеріалів господарства

Додатки

Вступ

Землеробство - одна з найважливіших галузей сільського господарства. Вона об”єднає всі рослинницькі галузі пов”язані з обробітком грунту, а саме: рослинництво, кормовиробництво, овочівництво, плодівництво, виноградництво та ін.

Землеробство має важливе народногосподарське значення, оскільки воно забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво - кормами, промисловість - сировиною. Правильне поєднання землеробства з тваринництвом значною мірою визначає розвиток с/г в цілому. Їх взаємодія забезпечує постійний біологічний кругообіг у системі грунт -рослина - грунт, а це зумовлює при певних додаткових умовах зберігання біологічної речовини в природі та підтримання рівня природної родючості грунту.

Сучасне землеробство - це наука про раціональне використання землі, захист від ерозії, про закономірності відтворення родючості грунту для вирощування та одержування високих і сталих врожаїв с/г культур. Землеробсво, як складова частина агрономічного циклу наук тісно пов”язана з іншими науками. Ці взаємозв”язки окремих наук зумовлені тим, що землеробство, як наука вивчає і розробляє методи регулювання водного, повітряного, поживного, світлового та теплового режимів для оптимізації факторів життя вирощуваних с/г культур. Ці завдання здійснюють за допомогою раціонального обробітку грунту та впровадження науково-обгрунтованих сівозмін, сівби та садіння культур, комплексу заходів по підвищенню родючості грунту та захисту посівів від бур”янів. В умовах інтенсивного ведення землеробства помітно посилюються процеси мінералізації органічної речовини грунту, що призводить до зниження в ньому загальних запасів гумусу. Внаслідок цього погіршцюються властивості грунту, знижується його родючість. Збереження і підвищення вмісту гумусу в грунті в сучасному землеробстві є важливим завданням с/г виробництва.

У землеробстві основним засобом виробництва є земля, а точніше грунт. Земля не відтворюваний засіб виробництва, одночасно виступає як об”єкт людської праці, як основний засіб виробництва він характеризується важливими особливостями : незамінністю, непереміщеністю, родючістю.

В основі сучасного землеробства покладено нормативно-технологічний принцип виробництва с/г продукції. З урахуванням природних і екологічних умов кожного господарства передбачається раціональне використання всіх ресурсів виробництва грунту, добрив, машин, робочої сили. Особливе значення відводиться заходам спрямованим на охоророну навколишнього середовища, захист грунтів від водної та вітрової ерозії, підвищення ефективності меліоративних земель, удосконалення методів управління продуктивністю рослин.

кормовий сівозміна грунт бур'ян

Розділ 1. Загальні відомості про господарство

Господарство СТОВ «Агрокомплекс - 98» розміщується в смт. Романів Житомирської області. Воно знаходиться на відстані 75 км від обласного центра м. Житомир та 15 км від залізничної станції с. Печанівка.

На природно-сільськогосподарському районуванні земельного фонду територія господарства належить до зони перехідного лісостепу.

Напрямок ведення господарства в рослинництві зерно-буряковий, а в тваринництві - молочно-м”ясний.

За господарством закріплено 1581,8 с/г угідь, з яких 1286,5 орної землі.

Кількість дворів становить 367. Кількість працездатного населення становить в господарстві 90 чоловік. Кількість працюючих пенсіонерів в господарстві 40 чоловік.

1.1 Агрокліматичні умови зони діяльності господарства

Територія СТОВ «Агрокомплекс - 98» знаходиться в агрокліматичному районі Житомирської області смт. Романів, що відноситься до помірно-холодного грунтово-кліматичного поясу. За багаторічними даними Житомирської метеорологічної станції.

Середньорічна температура повітря січня дорівнює -5.8?? градусів, а липня - +18.3 градусів. Середній з абсолютних річних мінімумів температури повітря -26 градусів, абсолютний мінімум за рік -34 градуси. Абсолютний річний максимум температури повітря +37 градусів. Сума опадів за період активної вегетації складають 2440, тривалість цього періоду 155 днів. За цей час випадає 330 мм атмосферних опадів. Сума опадів за рік - 550мм. Середня тривалість періоду від сходу снігового покриву до настання мікропластичного стану грунту майже співпадає з переходом середньодобової температури повітря через +5. В цей період починається вегетація більшості с/г культур і він триває приблизно 200 днів.

Весною на поверхні грунту бувають заморозки. Найпізніша дата останнього весняного приморозку припадає на 27 травня, найраніше - 4 квітня. При переході середньодобової температури повітря через +10 наступає інтенсивний ріст і розвиток всіх рослин і середні строки посіву теплолюбних культур. Це період активної вегетації, який триває 157 днів. За рік приблизно 26-30 днів з грозами, які супроводжуються зливами, іноді грозами. В окремі роки влітку наступають посушливі періоди коли зовсім не буває опадів. Перші озимі приморозки спостерігаються 14 вересня, середні - 6 жовтня, найпізніші - 7 листопада. Безморозний період триває в основному 160 днів. З переходом температури повітря нижче 0 град. (21.11) настає зима.

Зима здебільшого малосніжна. Середня висота сніжного покриву в січні становить 3 см, в лютому - 6 см. Середня глибина промерзлого грунту 53 см, найменша- 25 см. Часто взимку спостерігаються відлиги, коли температура підвищується до +9, внаслідок чого при послідуючому пониженні температури утворюється льодова кірка, що призводить до пошкодження озимих або навіть до повної їх загибелі.

Таблиця 1 Температура повітря по місяцях, (°С)

Температура	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Середня	-6,0	-4,6	-0,1	7,7	13,9	17,0	18,0	17,4	13,0	7,4	1,8	-2,7	6,9
Денна максимальна	-4	-2	3	12	18	21	23	22	17	11	4	-1	10
Нічна мінімальна	-8	-7	-3	3	9	12	14	12	9	3	0	-5	3

Характеристика післяжнивного періоду

Тривалість післяжнивного періоду становить 90 днів. Сума середньомісячних температур в цей період складає 56,6 град. Сума опадів становить 180 мм. Для післяжнивних посівів в Лісостепу використовують люпин, овес, ріпак. Після збору озимих зернових та їх площі висіваємо олійну редьку.Врожайність цієї культури сягає 150- 300 ц/га зеленої маси, що має важливе економічне значення. Особливо в інтенсивному землеробстві, тому що затрачаються менші кошти і праця на покращення та відновлення властивостей грунту за допомогою органічних добрив. Ці властивості частково відновлюються за допомогою сидератів і ми можемо більш доцільно та інтенсивно використовувати землю.

1.2 Склад земельних угідь господарства

Основою розвитку усіх галузей господарства та найбільшим багатством с/г виробництва є землі. Народоосподарське значення грунту визначається його якісними показниками. Найзначніша властивість - родючість. Грунт є основним критерієм орної землі. Найбільш продуктивно землі використовують під ріллю. Всучасний період існує 3 форми власності на землю: приватна, колективна і державна.

Таблиця 1

№ п/п	Земельні угіддя	Площа, га (станом на 1.01 поточ.року)	В % до с.г. угідь
1. 2. 3. 4.	Орні землі Сіножаті (луки), всього в т. ч. докорінного поліпшення поверхневого поліпшення Пасовища, всього в т. ч. багаторічні окультурені Багаторічні насадження, всього в т.ч. хмільники РАЗОМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ	1286.5 55 - - 205,3 35 1581,8	81.3 3.5 - - 13 2,2 100.0
5. 6. 7. 8. 9.	Ліси, всього в т. ч. полезахисні лісосмуги Чагарники Болота Під водою Польові шляхи і прогони РАЗОМ ЗЕМЕЛЬ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ	15 6 4 9,2 25,8 1641,8

У даному господарстві рілля займає 78,4 % земель приватної власності (1641,8 га). Сіножаті та пасовища займають 3,31 і 12,5, що відповідно становить 55 га та 205,3 га.

Виходячи з даного аналізу ми можем визначити ступінь розораності с/г угідь: = 81,3%. Отже ступінь розораності становить 81,3%.

1.3 Існуюча організація земельних угідь на перспективу

Організація території під вирощування с/г культур базується на правильному і зорієнтованому розміщенні культури по попереднику. Правильні сівозміни - важлива складова частина землеробства. Впровадження системи сівозмін дає змогу найраціональніше використати всі земельні ресурси в господарстві. При проектуванні системи сівозмін для господарства необхідно враховувати слідуючі фактори: грунтові умови, рельєф, наявність і врахування щільності ріллі, забур”яненість, організаційно-господарські умови.

В господарстві СТОВ «Агрокомплекс - 98» існують дві польові сівозміни : кормова та лукопасовищна.

Таблиця 2

№ п/п	Типи сівозмін	Площа, га	Кількість полів	Середній розмір поля, га
1. 2. 3. 4.	Польова сівозміна №1 Польова сівозміна №2 Кормова сівозміна Ґрунтозахисна сівозміна	380 410,9 200 295,6	6 6 4 5	63,3 68,4 50 59,1
ВСЬОГО орних земель в сівозмінах, Крім того, орні землі поза сівозмінами Разом земель приватної власності (таб.№1)	1286,5 355,3 1641,8

Розміщення угідь на території господарства визначається: умовами виробництва в галузях, вимогами різних культур до грунтів (вміст поживних речовин, вологи), особливостями окремих ділянок та іншими факторами. Всі ці питання вирішуються у кожному господарстві стосовно конкретних умов, залежно від спеціалізації, структури посівних площ, розміщення населених пунктів тощо. Проте досвід сільськогосподарських підприємств, розташованих у різних природно-економічних умовах, дає змогу виявити загальні закономірності при розміщенні угідь. Для одержання високого урожаю землі під сівозмінами треба правильно використовувати, насамперед вони повинні забезпечувати високопродуктивну роботу техніки. При цьому ставляться такі вимоги.

Рівновеликість полів. Поля мають бути рівновеликими, кожна ділянка повинна бути правильної форми, без перетинання ярами, балками, річками. дорогами, відхилення за площею від середнього поля може становити не більше 3-5%.

Конфігурація полів істотно впливає на рівень використання техніки. Оптимальною довжиною гонів є 1,5-2,0 км, але вони не повинні бути вузькими для нормального обробітку грунту у двох напрямах. Для поля площею 100 га співвідношення сторін 1:3 - 1:4 є найкращим. Бажано мати поля прямокутної форми.

Розміщення полів з урахування рельєфу. Рельєф впливає на продуктивність машин і витрати пального. Схили обробляють у поперечному напрямі, тому відповідно розміщують і поля. Якщо рельєф неоднаковий, то поля обробляють частинами.

Розміщення полів відносно садиби господарства. Краще, щоб вони мали вихід до садиби, це скорочує транспортні витрати. Але так буває рідко. Тому при нарізанні полів враховують розміщення лісосмуг, доріг, ярів, річок та інші умови.

При розміщенні бригадних ділянок, якщо сівозміна закріплюється за двома і більше бригадами, поля пропорційно розподіляють за кількістю членів бригад. Можна одній бригаді виділити парні поля, а іншій -- непарні.

Полезахисні лісосмуги запобігають водній і вітровій ерозії грунтів. Основні лісосмуги розміщують (по довжині поля) перпендикулярно або під кутом 45° до напряму панівних вітрів. Ширину між цими лісосмугами визначають з урахуванням сили вітрів та висоти лісосмуг. Поперечні лісосмуги називаються допоміжними.

Протиерозійні лісосмуги розміщують упоперек схилів крутизною 6° і більше. Залежно від місцевих умов ширина їх коливається від 9 до 60 м, вітрозахисних -- 9-12 м, водорегулювальних -- 20-60 м, біля водоймищ -- 10-20 м. У полезахисних лісосмугах повинні бути розриви на стиках -- 20-22 м, посередені -- 6-7 м через кожні 500 м.

Проектування польової дорожної мережі. Кожне поле має бути зв'язане короткою дорогою з господарським центром. Дороги влаштовують по межах полів з підвітряного боку. Густота дорожної мережі визначається величиною вантажоперевезень. Наприклад, в овочевих і прифермерських сівозмінах, де одержують з 1 га велику кількість продукції, відстань між польовими дорогами 120-150 м, а в польових -- 1000 м і більше. Ширина польових доріг -- не більше 6-8 м, а допоміжних, де тракторні агрегати не переміщуються, -- 4-5 м. При проектуванні сівозмін враховують напрям магістральних доріг. Вони мають проходити по межах полів.

Розділ 2. План трансформації земельних угідь господарства на перспективу

Виходячи з того, що господарство має значну кількість земель і при цьому їх розораність є високою (78%), то доцільно було б перевести частину земель в луки і пасовища, відвести під залуження заліснення посадки полезахисних смуг. Все це розраховується і має певні критерії. Луки і пасовища повинні поліпшуватись докорінно і поверхневими способами з розрахунку 0,4 - 0,5 га на 1 корову. Але це потребує значних коштів. Відповідно, планується луки і пасовища поліпшувати поверхневим способом, тільки незначну кількість поліпшувати докорінно.

Всі ці та інші доцільні зміни в структурі земельних угідь господарства висвітлюється в плані трансформації.

Таблиця 3

№ пп	Земельні угіддя	Площа, га
		На рік розробки проекту, таб. 1	На перспективу	Зміни (+, -)
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.	Орні землі Сіножаті, всього в т. ч. докорінного поліпшення поверхневого поліпшення Пасовища, всього в т. ч. багаторічні окультурені Багаторічні насадження, всього вт. ч. хмільники Разом сільськогосподарських угідь Ліси, всього в т. ч. полезахисні лісосмуги Чагарники Під водою Польові шляхи і прогони Інші земельні угіддя Всього земель приватної власності	1286,5 55 - - 205,3 - 35 - 1581,8 15 15 6 9,2 25,8 4 1641,8	790,9 414,2 250 164,2 264,8 180 90 - 40 40 3 9,2 25,8 4 1641,8	-495,6 +359,1 +250 +164,2 +59,5 +180 +55 - +25 +25 -3 0 0 0 0

Під час трансформації земель ми зменшили площу орної землі і відповідно рівень розораності її ( з 78% до 50%), при цьому збільшили площу пасовищ, багаторічних насаджень та сіножатей. В доцільне використання привели площу чагарників. Після трансформації землі будуть раціональніше використовуватись, при цьому не погіршуючи своєї природної родючості.

Розділ 3. Проетування структури посівів та нової сівозміни на перспективу

Структурою посівних площ називається співвідношення площ окремих культур, або їх груп вирощених у відсотках від всієї ріллі.

Сівозміна - це науково-обгрунтоване чергування с/г культур і полів у часі і на території.

Правильні сівозміни - важлива складова частина системи землеробства. Сівозміни дають можливість раціонально використовувати засоби виробництва і більш ефективно організовувати с/г роботи. Основою сівозміни є раціональна науково-обгрунтована структура посівних площ. Розробка і її обґрунтування пов”язані з спеціалізацією господарства.

При впровадженні сівозміни забезпечується рівномірне і більш продуктивне використання протягом року трудових ресурсів і техніки, підвищує ефективність всіх агротехнічних заходів.

В умовах інтенсивного землеробства правильну сівозміну слід розглядати як провідну ланку в системі землеробства. Сівозміна поєднує розміщення культур, системи обробітку грунту, захисту рослин і застосування добрив, культур технічних і меліоративних заходів, захист грунту від ерозії, збагачення грунту органічними речовинами.

3.1 Урожайність с/г культур і кормових угідь

З річних звітів господарства( за останні 3 роки) або із звітної статистичної форми 29 виписуємо дані про урожайність с/г культур, визначаємо середнє за 3 роки і проектуємо урожайність культур на перспективу. При цьому середню врожайність додають до найвищої за останні роки і ділять на два, де і буде перспективна урожайність.

Таблиця 4

№ пп	С.г. культури, сіножаті, пасовища, проміжні культури	Урожайність, ц/га
		2010	2011	2012	Середня за 3 роки	Перспективна
1 2 3 4 5 6 7	Зернові і зернобобові культури: оз. пшениця оз. жито кукурудза на зерно ячмінь соя горох Цукрові буряки Кукурудза на силос Горох +овес на силос Коренеплоди Багаторічні трави, сіно Однорічні трави, сіно	27,9 28,1 59,8 24,1 23,1 25,9 396,1 347,5 129,3 201,6 33,5 280,0	30,3 27,7 71,0 27,5 16,5 23,2 425,9 296,3 111,6 197,5 34,1 300,1	29,9 31,1 63,2 30,2 19,7 19,8 371,4 401,9 159,7 200,3 29,6 165,6	29,3 29,0 64,7 27,3 19,8 23,0 397,8 348,6 133,5 199,8 32,4 248,6	29,8 30,0 67,5 28,7 21,4 24,4 411,8 375,3 146,6 200,7 33,3 274,4

Урожайність с/г культур в господарстві є середньою в порівнянні з теоретично можливою. На перспективу плануємо збільшити врожайність майже всіх с/г культур. Середня урожайність озимої пшениці складає 29,3 ц/га, тому її потрібно збільшити до 35 ц/га і більше. Урожайність с/г культур по роках значно коливається. Це насамперед пов”язано з грунтово-кліматичними умовами, засобами захисту рослин, удобренням.

Підвищення урожайності с/г культур досягається внесенням як органічних так і мінеральних добрив, правильним обробітком грунту та ін.

3.2 Посівні площі і валовий збір с/г культур та їх структура на рік розробки проекту

Раціональна структура посівних площ повинна передбачати площу зернових і зернобобових культур до 50% і більше, технічних і просапних до 20%, кормових культур 30% і більше, в тому числі б/т не менше 25% від ріллі. Така оптимальна структура посівних площ сприяє освоєнню грунтозберігаючих сівозмін, розширенню відтворення родючості грунту, одержання запланованих зборів і стабільно високих врожаїв, екологічно чистої продукції.

Таблиця 5

№ п/п	Культури, кормові угіддя, проміжні посіви	Площа, га	В % до орної землі	Валовий збір за перспективною врожайністю, ц
1. 2 3 4 5 6 7 8 9	Зернові і зернобобові (всього) оз. пшениця оз. Жито Ярі зернові (всього) кукурудза на зерно ячмінь Зернобобові (всього) соя горох Цукрові буряки Кукурудза на силос Горох + овес на зелену масу Коренеплоди Багаторічні трави, всього Однорічні трави, всього	769,2 350 50 275,8 100 175,8 93,4 72,5 20,9 80,7 105,6 43,4 23 190 74,6	59,7 27,2 3,8 21,4 7,7 13,6 7,2 5,6 1,6 6,2 8,2 3,3 1,7 14,7 5,7	10430 1500 6750 1937,2 1551,5 447,3 33232,2 39631,7 6362,4 4616,1 6327 20888

3.3 Потреби господарства в продукції рослинництва на перспективу

Таблиця 6

№ п/п	Сільсько господарські культури і корми	План реалізації продукції (товарна продукція)	Насіння за рекомендованими нормами	Корми (додаток 2, 3.)	Інші внутрі господарські потреби	Всього
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.		9760,9 3129 450 1513,8 465,4 152,9 4050 33232,2 - - - - - -	2629,3 1207,5 172,5 585,4 543,8 120,1 - - - - - - - -	4084,4 1633,7 816,8 1021,1 - 204,2 408,4 - 9146,4 25902,9 8791,1 4332,4 37030 4299,1	2579,5 5044 150 504,5 155,1 50,9 675 - - - - - - -	19058,9 11914,2 1589,3 3624,6 1164,3 528,1 5133,4 33232,2 9146,4 25902,9 8791,1 4332,4 37030 4299,1

3.4 Структура посівних площ на перспективу

Таблиця 7

Види продукції та її загальна потреба (табл.6)	Групи і види сільсько господарських культур	Валове виробниц-тво продукції (загальна потреба збільшує-ться для зернових культур на 10%, для кукур. на силос - 40%, коренеплоди на 23%, картоплі на 13 %).	Перспективна урожайність ц/га	Посівна площа, га	% до орної землі після трансформації
				розрахункова	площа на яку потрібно скоротити чи збільшити розрахункову площу	скорегована
19059,9 11914,2 1589,3 3624,6 5133,4 1692,3 528,0 1164,3 33232,2 25920,9 9146,4	Всього ріллі після трансформації 1. Всього зернових і зернобобових з них озимих, всього в т. ч оз. пшениця оз. жито Ярі зернові, всього в т. ч. Ярий ячмінь кукурудза на зерно Зернобобові, всього в т.ч. горох соя 2. Цукрові буряки 3.Кукурудзана силос 4.Коренеплоди 5. Б/т, всього 6. Однорічні трави Всього розрахункова площа, га Різниця між розрахунковою площею та орною землею після трансформації (+,- га) Скорегована посівна площа, га Посівна площа, всього, (що відповідає площі орної землі після трансформації)	х 21149,8 9549,7 13105 1764,1 9721,3 4023,3 5698,0 1878,4 586,6 1292,3 41941,7 36289,2 112295,8 6327 20470,0	Х 29,8 30,0 28,7 67,5 24,4 21,4 411,8 375,3 200,7 33,3 272,4	Х 628,7 320 439,7 58,8 224,4 140 84,4 84,3 24,0 60,3 99,6 86,6 36,2 190 74,6 1115,7	-79,4 -46,1 -33,3 -66,1 -42,5 -23,6 -40,5 -14,4 26,1 -54,6 -48 -32,5 7,7 -11,4 495,6	442,7 240,6 313,6 25,5 158,3 97,5 60,8 43,8 9,6 34,2 45 38,6 3,7 197,7 63,2 790,9	100 57,7 30,3 27,1 3,2 19,9 12,3 7,6 5,5 1,2 4,3 5,6 4,8 0,4 25 8 790,9

3.5 Розміщення с/г культур в сівозміні господарства

Після визначення скорегованої структури посівів розробляють план розміщення культур в сівозмінах господарства. Розміщення культур в сівозміні проводиться по середньому розміру поля сівозміни з допустимим відхиленням від нього +-5%. Після розміщення культур в сівозміні, сума кожного компонента сівозміни повинна відповідати площам передбачених в структурі. Площа всіх культур, що розміщені в сівозміні повинна дати загальну площу .

Таблиця 8

№ п/п	Сівозмінні групи і види сільськогосподарських культур	Скорегована площа ,га (табл. 7 графа 7)	% до землі в обробітку по господарству (табл.7 графа 8)	Розміщується в сівозміні №1 (площа сіво-зміни в табл.2)
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.	Всього орної землі після трансформації (табл. 3, графа 4) Площа сівозміни, га (табл.2) Кількість полів в сівозміні (табл.2) Середній розмір поля, га (табл.2) Озимі зернові культури, всього в т. ч. оз. пшениця оз. жито Ярі зернові, всього в т. ч. ячмінь кукурудза - зерно Зернобобові, всього в т. ч. горох соя ВСЬОГО зернових і зернобобових Просапні: Цукрові буряки коренеплоди кукурудза на силос Багаторічні трави, всього Однорічні трави, всього Посівна площа, всього	790,9 240,6 215,1 25,3 158,3 97,8 60,8 43,8 9,6 34,2 442,7 45 37 38,6 197,7 63,2 790,9	100 34 27,1 3,2 19,9 12,3 7,6 5,5 1,2 4,3 60 5,6 0,4 4,8 25 8	380 1286,5 5 63,3 101,1 25,5 63,3 53,7 9,6 24,7 38,6 63,3

Скорегована площа с/г культур становить 790,9 га, площа зернових і зернобобових становить 57,7% від ріллі, що є раціональною структурою (442,7га). Однорічні трави займають 8% від ріллі, а багаторічні трави - 25% , що характерно для даної зони.

3.6 Розробка агрономічно, економічно і екологічно обґрунтованого чергування культур в сівозміні господарства

Агрономічне обґрунтування - кожна культура повинна розміщуватися в сівозміні після найкращих попередників і через рекомендовані агроекологічні строки.

Наприклад, озиму пшеницю і жито рекомендується розміщувати у сівозміні після конюшини або після люцерни, після зайнятих парів (вико-вівсяний, картопляний, горохово-вівсяний та інших), а також після гороху, кормових бобів, вики та інших зернобобових культур. Повертати озиму пшеницю і жито на попереднє місце потрібно через 2-3 роки (інколи через рік). Повторні посіви, як правило, не допускаються.

Ячмінь, овес, гречка, яра пшениця, як правило, розміщують в сівозмінах після просапних культур. Повертають їх на попереднє місце через 2-3 роки.

Просо і льон-довгунець - після обороту пласта багаторічних трав або безпосередньо після конюшини. Повертають на попереднє місце - просо через 2-3 роки, а льон-довгунець через 5-7 років.

Горох, кормові боби, вика - після озимих зернових або після просапних культур. Повертають через 3-4 роки.

Кормовий люпин на зерно - розміщується в сівозміні як правило, після озимого жита і на більш зв'язних ґрунтах. Повертають через 4-5 років.

Цукрові і кормові буряки - після озимих культур, які в свою чергу висівались після найкращих попередників (конюшина, люцерна, зайняті пари, зернобобові). Повертають на попереднє місце через 4-5 років.

Картопля - після озимих зернових культур та інших зернових. Повертають на попереднє місце через 3-4 роки, а при відсутності нематоди можна вирощувати повторно.

У польовій сівозміні площею 489 га планується вирощувати такі культури (га):

1. Озиму пшеницю -- 101.1

2. Озиме жито -- 25.5

3. Ячмінь -- 63.3

4. Горох -- 9.6

5. Цукрові буряки -- 24.7

6. Кукурудзу на зелений корм -- 38.6

7. Кукурудза на зерно - 53.7

8. Багаторічні трави - 63.3

Всього 380

Об'єднавши ці культури в сівозмінні групи, розрахуємо структуру посівних площ.

Таблиця 9 Структура посівних площ

Група культур	Площа посіву
	га	% від площі сівозміни
Озимі (жито і пшениця)	136.6	34.3
Ярі колосові (ячмінь)	63.3	16.6
Зернобобові (горох)	9.6	2.5
Просапні (цукрові і кормові буряки, кукурудза на з/к)	78.4	20.5
Багаторічні трави	63.3	16.5
Однорічні трави	38.6	10.1
Всього	860	100

Таблиця 10 Розробка чергування культур в сівозміні господарства

Склад сільськогосподарських культур (з плану розміщення культур в сівозміні, табл.8)	Площа, га	В % до площі сівозміни	Кількість полів в сівозміні кожної культури	Можливе чергування культур в сівозміні
				1-й варіант	2-й варіант	3-й варіант
				культура	га	культура	га	культура	га
Польова сівозміна № 1 Площа 380га. Кількість полів 6 Середня площа поля 63,3га.
1. Багаторічні трави 2.Озима пшениця 3.Озиме жито 4.Кукурудза (зерно) 5.Ячмінь 6.Горох 7. Цукровий буряк 8. Кукурудза (силос) ВСЬОГО	63,3 101,1 25,5 53,7 63,3 9,6 24,7 38,6	16,6 26,6 6,7 14,1 16,6 2,5 6,5 10.1 100	1 1,6 0,4 0,85 0,1 1,15 0,4 0,6 6	1.Б/т.	63,3	1.Б/т.	63,3	1.Озима пшениця	63,3
				2.Оз.пшен.	63,3	2.Оз/жито Оз.пшен.	25.5 37.8	2.Кукур. на силос Цукр/ бур.	38.6 24.7
				3.Цукр/бурКукурудза на силос	24,7 38,6	3.Кукуруд на силос Цукр/бур.	38.6 24.7	3.Ячмінь з підстилкою б/т.	63.3
				4.Оз/жито. Оз/пшен.	25,5 37,8	4.Озима пшениця	63.3	4. Оз/жит Оз.пшен.	25.5 37.8
				5.Кукуруд. на зерно. Горох.	53,7 9,6	5.Кукуруд на зерно Горох	53,7 9,6	5.Кукур. на зерно Горох	53,7 9,6
				6.Ячмінь з підстилкою б/т.	63,3	6.Ячмінь з підстилкою б/т.	63.3	6. Б/т.	63.3

Економічне обґрунтування сівозміни - це виробництво планової валової продукції рослинництва шляхом забезпечення планових посівних площ наявних в сівозміні культур і перспективної їх урожайності при високій якості продукції. Оптимальне виробництво зерна з 1 га сівозмінної площі повинно приблизно становити в умовах Поліссі - 15-17 ц/ га, в Лісостепу - 18-20 ц/ га, а всієї продукції (основної і побічної) - в межах 50-60 ц/ га к. одиниць.

Екологічне обґрунтування сівозміни - це розміщення культур по найкращих попередниках, додержання рекомендованих строків повернення культур на попереднє місце і забезпечення (за рахунок оптимальної структури посівів) бездефіцитного або мінімального мінусового балансу гумусу, який можна перекрити 8-10 т органічних добрив.

3.7 Визначення продуктивності польової сівозміни

Запроектовані сівозміни повинні бути обґрунтованими і відповідати агротехнічним і організаційно-економічним вимогам. При визначенні продуктивності сівозміни враховують перспективну врожайність сільськогосподарських культур.

Продуктивність сівозміни визначають за виходом з одного гектара сівозмінної площі: зерна, всієї продукції (основної і побічної) в кормових і зернових одиницях та перетравного протеїну (в ц). Кількість побічної продукції визначається за співвідношенням її до основної продукції.

Для визначення виходу продукції в кормових одиницях і перетравного протеїну всю валову основну і побічну продукцію (крім льону) переводять в кормові одиниці та визначають вихід протеїну, використовуючи для цього перевідні коефіцієнти поживності кормів. Потім визначають загальний вихід продукції в кормових одиницях з одного гектара сівозмінної площі. Для визначення продукції в зернових одиницях з одного гектара сівозмінної площі необхідно всю валову основну і побічну продукцію перевести в зернові одиниці, використовуючи для цього перевідні коефіцієнти. Важливим показником економічної оцінки сівозміни є виробництво зерна, в натуральному виразі на один гектар сівозмінної площі та на один балогектар. Для визначення цих показників необхідно вирахувати валовий вихід зерна в центнерах і поділити на площу орної землі в сівозміні та на загальну кількість балогектарів.

Таблиця 10

№№ полів	Сільськогосподарські культури	Площа, га	Урожай-ність, ц/га	Валовий збір продукції, ц	Валовий збір, в ц/к.од.	Валовий збір, в ц/з.од.	Збір протеїну,в ц
			осн.	поб.	осн.	поб.	осн.	поб.	осн.	поб.	осн.	поб.
1	Багаторічні трави	63.3	33.3		2107.8		1053.9		842.8		132.791
2	Озима пшениця	63.3	29.8	41.7	1886.3	2639.6	2244.6	327.9	1886.3	263.9	22635.6	1319.8
3	Кукурудза(зерно)	53.7	67.5	108	3624	5799.6	4783.6	2203.8	3624	869.4	27542.4	8119.4
	Горох	9.6	24.4	31.7	234.2	304.3	274	91.2	426	41.1	4578.6	1065
4	Озиме жито	25.5	30	60	765	1530	849.1	336.6	688.5	153	7650	765
	Озима пшениця	37.8	29.8	41.7	1126.4	1576.2	1340.4	315.2	1126.4	157.6	13516.8	788.1
5	Цукровий буряк	24.7	411.8		10171.4		2441.1		2644.5		13247.3
	Кукурудза(силос)	38.6	375.3		144865		2897.3		2897.3		20281.1
6	Ячмінь з підсівом б/т	63.3	28.7	37.3	1816.7	2361	2051.8	779.1	1453.3	354.1	14533.6	3069.3
	ВСЬОГО	380	х	х	х	х	179368	4053.8	15589.1	1839.1	138764.5	15126.6

Валове виробництво продукції в сівозміні.

1. Зерна (фізична маса) - 9452,6 ц

2. В кормових одиницях (основна і побічна продукція) - 15798,3 ц

3. В зернових одиницях (основна і побічна продукція) - 11043.6 ц

4. Протеїну (основна і побічна) - 1533,9 ц

5. Всього балогектарів - 20140.

Виробництво продукції на 1 га сівозмінної площі

1. Зерна (фізична маса) - 25,0 ц

2. В кормових одиницях - 41,5 ц

3. В зернових одиницях - 45.8

4. Протеїну - 4,04

5. Зерна на 1 балогектар - 0.46

3.8 Розрахунок балансу гумусу в орному шарі ґрунтупольової сівозміни № 1 за структурою посівів

Таблиця 11

Групи культур	Площа, га	Мінералізація гумусу, т	Відновлення гумусу, т	Баланс гумусу, т
		на 1 га	всього	на 1 га	всього
1. Культури суцільного способу сівби (зернові, бобові, круп'яні, льон, однорічні трави та ін.).	253.4	1.0	253.4	0.5	126.7	-126.7
2. Просапні культури	63,3	2.0	126.6	0.25	15.8	-47.5
3. Багаторічні трави	63,3	-		1.0	63.3	+63.3
ВСЬОГО	380	х	380	х	205.8	-110,9

Для визначення загального виробництва органічних добрив, щоб забезпечити розширене відтворення родючості грунту використовують коефіцієнт гуміфікації органічних добрив в умовах Лісостепу України - 0,5, тобто з однієї тонни гною в ґрунті може утворитися при певних умовах 40 або 50 кг гумусу. Поділивши мінусовий баланс гумусу в сівозміні на ці відповідно коефіцієнти, визначаємо загальну потребу органічних добрив для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в орному шарі ґрунту.

-110,8 : 5 = 22,16 т

Для розширеного відтворення родючості ґрунту визначену загальну кількость органічних добрив необхідно збільшити на 15-20%.

22,16 + 4.43 = 26,59 т = 2659 ц

Після цього визначаємо необхідну середню кількість органічних добрив на 1 га площі сівозміни.

2659 : 380 = 7 т/га

Отже, на 1 га площі сівозміни необхідно вносити в середньому 7 т гною.

3.9 Агротехнічне, економічне і екологічне обґрунтування польової сівозміни

Ведення сівозміни - це складні організаційні й агрономічні заходи, спрямовані на продуктивне використання земель господарства, одержання високих врожаїв с/г культур з мінімальними затратами праці та коштів.

Під правильною сівозміною розуміють встановлення раціональних структур посівних площ науково-обгрунтованим чергуванням с/г культур в просторі і часі. Правильне чергування культур є агрономічною основою у поєднанні з відповідною системою обробітку грунту і удобренням забезпечує підвищення врожаю.

Конюшина - основна бобова культура, є добрим попередником для даних культур. Роль конюшини полягає в тому, що вона поширюється на всю ротацію сівозміни. Багаторічні трави накопичують в грунті велику кількість органічних речовин, покращуються властивості грунту, він стає більш структурним та забезпеченим азотом. Запровадження конюшини в сівозміні є одним з основних заходів покращення протиерозійної стійкості грунту і засобів боротьби із збудниками хвороб і шкідниками. У даній сівозміні впроваджуємо 1 поле конюшини ( 1 використання). Вона є кращим попередником для озимої пшениці.

Попередником для озимої пшениці можуть бути як чистий пар так і зайняті пари. Озима пшениця є добрим попередником для кукурудзи на силос та цукрових буряків. Ці рослини добре поєднуються, бо обидві є просапними з подібним вегетаційним періодом.

Економічною основою ведення сівозміни є виробництво продукції з 1 га землі при найменших затратах праці і коштів, найраціональніше використання землі, робочої сили і засобів виробництва заздалегідь.

Розділ 4. Розробка заходів для освоєння сівозміни

Після введення сівозміни (розробки структури посівів, оптимального чергування культур в сівозміні, системи обробітку ґрунту, захисту рослин тощо) і перенесення границь полів в натуру (нарізка границь полів на території сівозмінного масиву) розробляють заходи щодо освоєння сівозміни, до них належить план освоєння сівозміни, в якому показують фактичні попередники (культури) в кожному полі за два останні роки і перехід до прийнятого чергування культур. Цей перехід називають перехідним періодом, який може тривати - 1-3 роки.

Головним завданням цього періоду є виробництво запланованих валових зборів культур сівозміни, не зниження планової (перспективної) врожайності.

4.1 План освоєння польової сівозміни № 1

В сівозміні прийняте таке чергування культур:

1. Багаторічні трави

2. Озима пшениця

3. Кукурудза на зерно; Горох

4.Озиме жито; Озима пшениця

5. Цукрові буряки; Кукурудза на силос

6. Ячмінь з підсівом б/т.

Площа 380 га. Середня площа поля 63.3 га

Таблиця 12

№ поля	Фактичне розміщення культур (береться в господарстві)	Перехідний період (розробляється студентом)
	2012 р.	2013 р.	2014 р.	2015 р.	2016 р.
	культури	га	культури	га	культури	га	культури	га	культури	га
І	Б/т Одн/трави	27.7 35.6	Озима пшениця	63.3	Б/т	63.3	Оз. пшениця	63.3	Кукурудза (силос) Горох	57.3 9.6
ІІ	Оз. пшениця	63.3	Цук. Бур.	46.5	Оз. пшениця	63.3	Кукурудза (силос) Горох	57.3 9.6	Оз. жито Оз. пшениця	25.5 37.8
ІІІ	Цук. бур. Кукурудза (силос)	24.7 38.6	Ячмінь	63.3	Кукуруруд. (зерно) Горох	53.7 9.6	Оз. Жито Оз. пшениця	25.5 37.8	Цук. Буряк Кукурудза (зерно)	24.7 35.6
IV	Озиме жито Озима пшениця	25.5 37.8	Кукурудза на зерно	60.8	Оз. Жито Оз. пшениця	25.5 37.8	Цук. Бур. Кукурудза (зерно)	24.7 35.6	Ячмінь з б/т	63.3
V	Кукурудза (зерно) Коренеплоди	60.8 2.7	Соя Кукурудза на силос	34.4 38.6	Цук. Буряки Кукурудза (силос)	24.7 32.6	Ячмінь з б/т	63.3	Б/т	63.3
VI	Ячмінь з б/т	63.3	Однорічні трави	63.3	Ячмінь з б/т	63.3	Б/т	63.3	Оз. пшениця	63.3
ВСЬОГО	380		380		380		380		380

Після складання плану освоєння сівозміни розробляють ротаційну таблицю для цієї ж сівозміни на одну ротацію (кількість років ротації сівозміни відповідає кількості полів).

4.2 Ротаційна таблиця польової сівозміни № 1 на першу ротацію

Таблиця 13

№ полів	Розміщення культур в сівозміні в перший рік ротації	Послідуючі роки ротації
		2 й	3 й	4 й	5 й	6 й
І	Б/т	Оз. пшениця	Кукурудза (зерно) Горох	Озиме жито Оз. пшениця	Кукурудза (силос) Цукр. Буряки	Ячмінь з б/т
ІІ	Оз. пшениця	Кукурудза (зерно) Горох	Озиме жито Оз. пшениця	Кукурудза (силос) Цукр. Буряки	Ячмінь з б/т	Б/т
ІІІ	Кукурудза (зерно) Горох	Озиме жито Оз. пшениця	Кукурудза (силос) Цукр. буряки	Ячмінь з б/т	Б/т	Оз. пшениця
IV	Озиме жито Оз. пшениця	Кукурудза (силос) Цукр. Буряки	Ячмінь з б/т	Б/т	Оз. пшениця	Кукурудза (зерно) Горох
V	Кукурудза (силос) Цукр. Буряки	Ячмінь з б/т	Б/т	Оз. пшениця	Кукурудза (зерно) Горох	Озиме жито Оз. пшениця
VI	Ячмінь з б/т	Б/т	Оз. пшениця	Кукурудза (зерно) Горох	Озиме жито Оз. пшениця	Кукурудза (силос) Цукр. Буряки

Розділ 5. Складання карти-схеми забур'яненості полів сівозміни № 1

Для розробки цілеспрямованих і ефективних заходів боротьби з бур'янами, необхідно знати які бур'яни є на кожному полі сівозміни. Для цього проводять обстеження полів, у виробничих умовах обстеження полів проводять візуальним методом. результатами оперативного обстеження приймають рішення щодо потреби у проведенні запланованих заходів (хімічного прополювання, міжрядного обробітку тощо) на початку вегетації.

Первинними матеріалами для складання карти забур'яненості полів є результати обстеження. У разі нанесення на карту даних про всі види бур'янів із зазначенням їх скорочених назв і виду карта забур'яненості штучно ускладниться і за кількістю другорядних деталей агроном не зможе розгледіти суттєвого у стані забур'яненості. Тому доцільно скласти карту за ступенями і типами забур'яненості.

Таблиця 13 Шкала ступенів забур'яненості посівів

Бал	Характеристика забур'яненості	Ступінь забур'яненості
1	У посівах зустрічаються одиничні екземпляри бур'янів	Слабкий
2	Бур'яни трапляються в посіві в незначній кількості, небагато екземплярів їх зазвичай губляться у масі культурних рослин	Середній
3	Бур'яни зустрічаються в посіві по різному, але культурні рослини переважають	Сильний
4	Бур'яни переважають у посівах культурних рослин, глушать їх	Дуже сильний

У межах кожного поля малюють коло, в якому на нижній половині показують біологічну групу бур'янів, яких найбільше, замальовують відповідним кольором і виставляють бал забур'яненості, а в інших секторах кола показують інші біологічні групи бур'янів. Ці дані використовують при розробці системи обробітку ґрунту і застосуванні гербіцидів. Визначення забур'яненості всіх посівів (полів) проводять щорічно два рази: у фазу повних сходів і перед збиранням культури і показують на карті-схемі з таким розрахунком, щоб в межах кожного поля вмістилося стільки кругів, скільки є полів в сівозміні, тобто карта-схема забур'яненості посівів (полів) повинна використовуватися протягом ротації сівозміни.

Таблиця 14

№ поля	С/г культура	S, га	Види бур'янів	Бал забур'яненості	Ярусність розміщення	Біологічна група
1	Б/т	63.3	Пирій повзучий Буркун білий	2 1	Середній нижній	Кореневищні Стрижнекореневі
2	Озима пшениця	63.3	Ромашка не пахуча Волошка синя	2 2	Нижній середній	Зимуючі
3	Кукурудза (зерно) Горох	53.7 9.6	Мишій сизий Паслін чорний Лобода біла	2 1 1	Середній Нижній середній	Ярі пізні Ярі пізні Ярі ранні
4	Озиме жито Оз. пшениця	25.5 37.8	Метлюг звич. Вика озима	2 2	Середній середній	Озимі
5	Кукурудза (силос) Цукр. буряк	38.6 24.7	Плоскуха звич. Пирій повзучий	2 1	Середній середній	Ярі пізні Кореневищні
6	Ячмінь з б/т	63.3	Буркун білий Талабан пол	1 2	Нижній середнй	Стрижнекореневі Зимуючі

Рис. 1

Розділ 6. Розробка системи обробітку грунту і комплексних заходів боротьби з бур'янами в польовій сівозміні №1

6.1 Обгрунтування способів обробітку та засобів боротьби з бур'янами

Основне завдання обробітку грунту - захист посівів від бур'янів, шкідників, хвороб, нагромадження вологи, створення оптимального повітряно - водного режиму, загортання мінеральних і органічних добрив, збільшення польової схожості насіння, запобігання водної і вітрової ерозії, підвищення родючості грунту.

Спосіб обробітку - це коли один і той же захід або прийом проводиться різними способами і різними робочими органами. Основний обробіток - оранка, як захід, або прийом бути полицевий і безполицевий, виконується з плугом з передплужником (культурна оранка), з плугом грунтовим , дисковими плугами.За способом проведення є : - загінна, гладка,фігурна оранка(за формою ділянки поля).

Завданням обробітку грунту є : боротьба з бур'янами, а також система заходів пов'язана з сівозміною,системами удобрення та меліоративними заходами.

Агротехнічні заходи бувають : запобіжні, профілактичні, провокаційно - знищувальні.

Застосування гербіцидів повинно бути страховим заходом, а не основним. При цьому слід враховувати, що ефективність хімічних засобів боротьби з бур'янами підвищується при внесенні сумішей гербіцидів в поєднанні їх з фунгіцидами,,мінеральними добривами і мікроелементами.

Наприклад, комплексна обробка посівів озимої пшениці гербіцидом Діален супер - 1,25 л./га, фунгіцидом Сунак - 0,5кг/га + аміачна селітра 15кг/га.

На посівах кукурудзи вносять гербіцид Фронтьєр - 1,4 л/га з обов'язковим загортанням грунту.

При застосуванні хімічних препаратів проти хвороб,шкідників та бур'янів з метою активізації біологічних процесів, що проходять в рослині, необхідно врахувати біологічні властивості с/г культур і бур'янів, фазу їх розвитку та ряд інших умов.

Гербіциди недоцільно застосовувати на посівах кормових культур: багаторічні трави, вико-вівсяної та інших сумішок на сіно і зелений корм, кукурудза на зелений корм, кормового люпину на зелений корм і сило та інші.

При вирощуванні багаторічних трав на насіння для боротьби з повитицями застосовують Раундап через 7-10 днів після першого укосу на зелений корм чи сіно, а другій укіс (уже очищений від повитиць) використовують на насіння. Для боротьби з одно- та багаторічними злаковими бур'янами посіви конюшини та люцерни обробляють гербіцидом Поаст, 2-3 кг/га при висоті рослин культури 10-15 см.

На полях чистого, чорного і раннього парів бур'яни знищують за допомогою гербіцидів суцільної дії : Ураган або Глісол, Гліфос, Раундап, Буран, Гліфосат, Гліфоган та інших.

Потрібно дотримуватись умов техніки безпеки і охорони при роботі з отрутохімікатами.

Мінімальний вважається такий обробіток грунту, який забезпечує зниження енергетичних витрат , зменшення кількості і глибини обробітків з поєднанням операцій в одному робочому процесі,зменшення оброблювальної поверхні поля.

Мінімалізація обробітку грунту - це якісно новий етап у розвитку науки і практики землеробства. Теоретичною основою мінімалізації обробітку грунту є виявлення закономірності змін властивостей, режимів і кліматичних факторів. Це передбачає зменшення негативного впливу обробітку на грунт.

6.2 Розробка системи обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур'янами в освоєній польовій сівозміні №1

Таблиця 14

Сільськогосподарські культури за схемою чергування в сівозміні	Назва агроприйомів (основний обробіток ґрунту, передпосівний догляд за посівами)	Строки, глибина та інші вимоги до якості обробітків, знаряддя	Застосування гербіцидів (строки, види гербіцидів, доза, машини)
			Восени	Весною	Під час догляду за посівами
Поле І. основні види бур'янів: Пирій повзучий, буркун білий Крутизна схилу 3° Ступінь змитості 3°
Б/т	Ранньовесняне боронування для поліпшення аерації, зменшення джерел розповсюдження хвороб і шкідників.	1 декада квітня, відсутність агрегатів БЗСС-1,0 на глибину 1,5-2 см
	Боронування	Вслід за першим укосом на глибину 1,5-2 см. БЗСС-1,0 після другого укосу на глибину 10 см вслід за збиранням БДТ-3.
	Оранка з боронуванням	Через 5 днів після дискування на глибину 20 см ПЛН-5-35
Поле 2. основні види бур'янів: Ромашка не пахуча, волошка синя Крутизна схилу 3° Ступінь змитості 3°
Озима пшениця	Посів	Глибина 4-5 см. Норма висіву 5.5 млн шт/га. Спосіб звичайний рядковий.
	Ранньовесняне боронування з нормальною густотою рослин	1 декада квітня
	Внесення пестицидів	Фаза кущення до виходу в трубку		Агрітокс 1,5 л/га	Фальком 0,5 кг/га
	Лущення стерні	Після збирання на глибині 6-8 см. ЛДГ-10
	Повторення лущення	Після проростання бур'янів на глибину 8 - 10 см
	Оранка для знищення шкідників бур'янів і хвороб	Третя декада серпня на глибину 25 см. ПЛН - 5 - 35
Поле 3. Основні бур'яни: мишій сизий, паслін чорний, лобода біла
Кукурудза на зерно Горох	Ранньовесняне боронування зябу, закриття вологи	1 декада квітня, глибин 6-8 см. БЗСС-1,0
	Культивування з розпушенням грунту	2 декада квітня на глибину 8-10 см
	Перед посівна культивація	Глибина 5 - 8 см
	Внесення гербіцидів	На глибину 4 см		Дуал Голд 1,3 л/га
	Посів	УПС - 8 - 0,2
	Досходове боронування	На 8 день після посіву БЗСС - 1,0
	Рихлення	1 декада червня на глибину 8 - 10 см
	Внесення гербіцидів	На глибину 4 см		Агрітокс 1,5 л/га
	Дискування поля	Глибина 8 - 10 см. БДТ - 1,0
	Зяблева оранка	Глибина 16 см. ПЛН - 5 - 35
Поле №4 Основні бур'яни: Метлюг звичайний,Вика озима
Озиме жито Озима пшениця	Обробіток грунту,сівба,знищення бур'янів такі ж само як і в полі №1
Поле № 5. Основні бур'яни: плоскуха звичайна, пирій повзучий
Кукурудза на силос Цукровий буряк	Ранньовесняне боронування,закривання вологи.	1 декада квітня глибина 6 - 8 см. БЗСС - 1.0
	Культивування з боронуванням	Глибина 8 - 10 см.ЛК - 4.
	Перед посівне культивування	Глибина 5 - 8 см
	Посів кукурудзи	Загортання насіння на 4 см. Норма висіву 50 - 60 ц/га
	Досходовий обробіток для знищення кірки	На 8 день після посіву БЗСС - 1.0 з однаковою швидкістю
	Рихлення міжрядь	Глибина 8 - 10 см.
	Внесення гербіцидів			Гліфосон 2,5 л/га
	Дискування	БДТ 1,0 глибина 8 - 10 см.
	Зяблева оранка	Глибина 26 - 27 см ПЛН - 5 - 35
Поле № 6. Основні бур'яни: буркун білий, талабан польовий
Ячмінь з б/т	Ранньовесняне боронування	Глибина 3 - 4 см. 1 - 2 декада квітня,СТ - 21 + БЗТС - 1
	Передпосівна культивація	Глибина 5 - 6 см
	Посів	Норма висіву 5 млн шт./га глибина 3-4 см.
	Знищення кірки	БЗСС - 1.0 з одночасною швидкістю.

Розділ 7. Заходи щодо охорони праці та техніки безпеки при роботі з ґрунтообробними знаряддями та машинами

При роботі з ґрунтообробними машинами допускаються люди,які досягли відповідного віку і прийшли інструктаж по техніці безпеки . Всі рухомі частини машин та ґрунтообробні знаряддя повинні бути ізольовані і роботи повинні проводитись згідно агротехнічних умов.

Пестициди потрібно зберігати в захищеній шафі в закритих приміщеннях від сторонніх осіб. Особи до вісімнадцяти років,вагітні жінки ,інваліди,люди, що не пройшли медичне обстеження та інструктаж по техніці безпеки до роботи з пестицидами категорично не допускаються.

Працюючих з пестицидами повинні забезпечити спец одягом та ЗІЗ. Пару з під пестицидів забороняється використовувати для зберігання кормів і харчів. Вирощування пестицидів забороняється залишати без нагляду. Після роботи с пестицидами потрібно дотримуватись засобів особистої гігієни. При отруєнні,потерпілому потрібно надати першу медичну допомогу і відправити до медичного закладу.

На складах, під час перевезення,та в місцях приготування робочих рідин пестициди необхідно надійно зберігати та охороняти. Не можна залишати без нагляду невикористані залишки пестицидів і рідин. В місцях роботи з отрутохімікати забороняється допускати сторонніх осіб,особливо дітей. Вихід на роботу людей в поле дозволяється лише в установленні для кожного пестициду строки.

Розділ 8. Природоохоронні заходи

На сучасному етапі розвитку землеробства природоохоронні заходи являються одним з найважливіших його аспектів. Погіршення екологічного стану в першу чергу пов'язана з використанням агрохімікатів. Переважна кількість негативних наслідків застосування пестицидів пов'язана з тим,що на практиці порушують науково - обґрунтовані регламенти і їх використання(доза витрат,кількість обробок,строки збирання врожаю,строки виходу на ділянки оброблені засобами захисту рослин),не враховують ступінь небезпечності препарату порівняно з пестицидами аналогічної,екологічної ефективності та інші умови дослідження високоякісного високоякісного врожаю при зменшенні негативних факторів для навколишнього середовища і здоров'я людей.

Останнім часом розроблені системи хімічного захисту рослин на основі сучасного асортименту пестицидів та оптимального їх чергування протягом вегетації. При застосуванні пестицидів особливу увагу необхідно приділити якості обробок,яка залежить від справності агрегату. Хімічну обробку посівів та інших об'єктів треба проводити лише після обов'язкового попереднього їх обстеження спеціалістами по захисту рослин і визначення екологічної і агроекологічної доцільності такої обробки.

При правильній організації робіт по хімічному захисті рослин,навіть мінімальні дози витрат дають змогу досягти необхідної ефективності обробки. Застосування максимальних,нерідко випадкових високих доз призводить до знищення корисної ентомофауни,забруднення навколишнього середовища і продуктів харчування. Посіви необхідно обробляти в обґрунтовані строки. Для запобігання негативних наслідків застосування пестицидів важливе значення також має правильний вибір способу обробки. Під час робіт з пестицидами всі працюючі повинні користуватися виданими їм засобами захисту . В інтенсивному с/г. забруднення може відбуватися в наслідок поверхневого змиву агрохімікатів,водної ерозії та інфільтрації забруднювачів за межі кореневмісного шару і нагромадження токсичних речовин в продукції рослинництва. Одним з найефективніших заходів щодо зменшення вмісту радіонуклідів у рослинах є вапнування грунтів.

Ерозія - це процеси руйнування верхніх,найбільш родючих,шарів грунту і підгрунтя дощовими водами або вітрами . Вона виникає під впливом природних і антропогенних факторів ,використання комплексів протиерозійних факторів ,подальша інтенсифікація землеробства і послідовне освоєння науково-обгрунтованої системи його ведення, підвищення родючості грунту впровадження інтенсивних технологій прогресивних форм організації виробництва і стимулювання праці сприяють підвищенню врожайності с/г культур і поліпшенню якості вирощуваної продукції. Для запобігання водної ерозії треба поліпшити водопроникність грунту, зменшити водозбірну площу, запобігати нагромадженню дощових вод, створити перешкоди на шляху руху води, які б розширили їх потоки і відводили їх в місця безпечні для ерозії. Стік малих вод значно зменшується при глибокому обробітку, внаслідок збільшення його водопроникності. Важливу роль в системі природоохоронних відіграє раціональне використання органічних і мінеральних добрив. В результаті господарської діяльності необхідно не тільки зберігати родючість грунту, а й приймати міри щодо їх підвищення. Для досягнення цього в кожній сівозміні треба щорічно вносити 40-60 т/га органічних добрив на 1 поле з засівами сидератів. При цьому на 10-13% більше нагромаджується гумусу, ніж при застосуванні одного гною. Інтенсивність гуміфікації органічних добрив значною мірою залежить від типу грунту і дотримання оптимальних норм їх внесення.

Розділ 9. Агроекологічна і економічна оцінка системи землеробства господарства

Система землеробства - це не тільки форми використання грунту для вирощування різних культур, а й комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямованих на ефективність використання землі, зберігання та підвищення родючості грунту, отримання високих та стабільних врожаїв основних польових культур та створення окремих умов для розвитку рослин.

Завдання агроекологічної системи землеробства - вирощування екологічно чистої продукції рослинництва та тваринництва, особливо для дитячого харчування. На сучасному етапі розвитку напрямок господарства в системі землеробства зерно-буряковий.

Структура посівних площ встановлена спеціалізацією господарства і природно-економічними умовами. Ці фактори забезпечують вихід найбільшої кількості і найвищої якості с/г. продукції з кожного гектара землі найменшими затратами праці і коштів. В останні роки в господарстві почали застосовувати інтенсивні технології вирощування с/г. культур,що сприяє відтворенню родючості грунту завдяки внесенню органічних та мінеральних добрив,якісному обробітку грунту,застосування хімічних,біологічних і інших заходів боротьби з бур'янами і шкідниками с/г. культур,здійснення меліоративних заходів та досягнення високого рівня механізації землеробства.