Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника "Терра"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кабінет міністрів України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Навчально-науковий інститут лісового

і садово-паркового господарства

Факультет садово-паркового господарства

та ландшафтної архітектури

Кафедра лісовпорядкування та лісовідновлення

Курсовий проект

на тему: ”Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника «Терра»”

Упорядкувала

Забалуєва Катерина Володимирівна

Керівник: Бровко Ольга Федорівна

Київ 2012

Зміст

Розділ 1. Загальні відомості про лісовий розсадник, природні та економічні умови району діяльності

1.1 Підпорядкування та місцезнаходження розсадника

1.2 Природні умови

1.3 Економіка району. Ринок декоративної продукції

1.4 Основні виробники та покупці ринку декоративного розсадництва

1.5 Висновки

Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника

2.1 Технічне завдання

2.2 Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

2.3 Розрахунок площ виробничих та допоміжних частин

2.4 Організація території розсадника

2.5 Споруди, обладнання та оснащення

Розділ 3. Основи агротехніки

3.1 Проект сівозмін

3.1.1 Господарські вимоги до сівозмін

3.1.2 Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування

3.2 Обробіток ґрунту

3.2.1 Первинне освоєння площі

3.2.2 Система основного обробітку грунту в полях сівозмін та їх обгрунтування

3.3 Система застосування добрив

3.3.1 Запроектована система добрив та її обґрунтування

3.3.2 Види, дози, терміни та технологія внесення добрив

Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування декоративного садивного матеріалу

4.1 Особливості вирощування сіянців

4.1.1 Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок вартості насіннєвого матеріалу

4.1.2 Агротехніка виробничі витрати вирощування сіянців

4.2 Особливості вирощування укорінених живців

4.3 Особливості вирощування декоративних саджанців

4.3.1 Види, потреби та вартість садивного матеріалу для шкілок розсадника

4.3.2 Агротехнічні і виробничі витрати вирощування декоративних саджанців насіннєвого походження

4.3.3 Агротехнічні і виробничі витрати вирощування декоративних саджанців вегетативного походження

4.4 Особливості вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою

4.5 Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника

4.5.1 Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу

4.5.2 Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців

Розділ 5. Організація й охорона праці в розсаднику

5.1 Організація праці

5.2 Охорона праці та техніка безпеки

Список використаної літератури

• Вступ

На даний час в лісовому господарстві стоїть ряд завдань, які слід вирішувати досить швидко. Одним з головних шляхів вирішення цих завдань є спеціалізація і організація виробництва, переведення його на технологічно-сучасну основу. Вирішення однієї проблеми дає змогу вирішити і ряд інших питань. На сучасному етапі вирішення можна знайти при створенні лісорозсадників з високопродуктивним посадковим матеріалом. Найперспективнішим є вирощування посадкового матеріалу в закритому грунті або мікроклональним способом. Так це виглядить, бо при застосуванні способів менші витрати на їх створення, менше займають площі. Мікроклональне розмноження зменшує строк цвітіння при подальшому вирощуванні. Розвиток лісорозсадницької справи на Україні об'єктивно потребує принципово нового підходу і тому вище сказане є майбутнім лісорозсадницької справи організації розсадників. Але для цього потрібне об'єднання зусиль господарств в справі заготівлі насіння і вирощування садивного матеріалу.

Постійний розсадник - це такий підрозділ в системі лісового господарства, площа якого дозволяє забезпечити потребу декількох суміжних господарств в садивному матеріалі. Для його створення слід застосувати комплексну механізацію, підбір сівозміни, зрошення, систему внесення добрив, організувати комплексне господарство. Також умовою для вдосконалення, є структура приміщень, які служать невід'ємною частиною для повної роботи підрозділу держлісгоспу. Слід побудувати приміщення для зберігання і стратифікації насіння, знарядь та інвентаря, ядохімікатів, погреби, кладочки, для від починку робітників, ряд інших немало важливих приміщень. На кожний розсадник повинен бути складений організаційно-технічний план, вивчені грунти, кліматичні умови, рельєф та ін. В даний час в держлісгоспах організована достатня кількість таких розсадників. В розсадниках щорічно вирощується 440 млн. шт. сіянців і 15 млн. шт.. саджанців, близько половини з них шпилькові. Подальше збільшення виробництва садивного матеріалу, та покращення його якості, а також зменшення собівартості можливе лише при вирощуванні садивного матеріалу в великих базисних розсадника. Складання організаційно-технічного плану такого розсадника і є основною метою нашої курсової роботи.

Отже, проаналізувавши дане господарство можна сказати, що перспектива його знаходиться на належному рівні. Вся проблема заключається у фінансуванні підприємства та бажанні включити всі міроприємства в дію.

Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району його діяльності

1.1 Підпорядкування та місцезнаходження розсадника

Назва та приналежність: «Терра» знаходиться в приватному користуванні.

Місце знаходження: Дніпропетровська обл. Криничанський р-н.

Загальна площа: 36,0 га

Адреса: поштова - Дніпропетровська обл., Криничанський р-н. с. Світлогірське, вул. Кірова, 126, телефон - 80979270485.

Відстань до залізничної станції: 22 км

до обласного центру: 50 км

до районного центру: 2 км

до найближчого населеного пункту: 2 км

до найближчого джерела водопостачання: 2 км.

Організації, підприємства, які використовують навколишні угіддя та землі: ТОВ «Барвінок», ТОВ «Алігатор», ТОВ «Левмас».

1.2 Природні умови

Для Дніпропетровській області характерний хвилясто-рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Природні ресурси багаті і різноманітні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевих руд, гранітів.

На території, відведеній під розсадник, сформувалась ковилово-типчакова-степова рослинність за умов посушливого клімату, чорноземи південні. Характерною рисою цих чорноземів є ущільнення перехідних горизонтів з деяким збільшенням у них вмісту мулистих часток, що зростає з півночі на південь. Глибина гумусованості профілю становить 60-70 см.

Гумусовану частину профілю можна розділити на гумусовий, верхній перехідний та нижній перехідний горизонти. Грунт має нейтральну реакцію.

Клімат - помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю. Середньорічні температура січня становить від - 5°С в південно-західній частині до -6,5°С на північному сході, липня - відповідно +23,5°С та 22°С. Термін вегетаційного періода становить 210 днів. Рівень опадів становить 400-450 мм. Такі кліматичні умови максимально сприяють розвитку сільськогого господарства.

1.3 Економіка району. Ринок декоративної продукції

Основними галузями промисловості Дніпропетровської області є чорна металургія й машинобудування (насамперед важке), а також хімія й електроенергетика. Область є провідним виробником в Україні марганцевої (100%) і залізної руди (90%), дає до 2/3 сталевих труб і до 70% прокату від загальноукраїнського рівня. Таким чином, регіон є основною металургійною й машинобудівною базою в Україні.

Характеризуючи сільське виробництво Дніпропетровської області, треба відзначити, що головною галуззю є рослинництво, спеціалізацією якого можна вважати виробництво зернових (насамперед пшениці), соняшника й цукрового буряка.

Сільськогосподарську діяльність в області здійснюють 1100 сільгосппідприємств різних форм власності та 3534 селянських (фермерських) господарств.

У колективних сільгосппідприємствах здійснені заходи з реформування відносин власності, на їх базі створені нові формування ринкового типу:

· 199 приватних підприємств;

· 941 господарське товариство;

· 39 сільськогосподарських виробничих кооперативів;

· 540 селянських (фермерських) господарств.

Проведення аграрної реформи стало підґрунтям для розвитку сільського господарства. Розвивається інфраструктура аграрного ринку.

Основними видами діяльності підприємства є:

· Виробництво продукції квітникарства, розсадників і овочівництва з подальшою її реалізацією;

· виконання ремонтно-будівельних робіт з благоустрою і озелененню території Дніпропетровської області.

Структурними підрозділами підприємства є:

· дільниця по вирощуванню декоративних культур розсадника;

· дільниця по вирощуванню квіткової продукції;

1.4 Основні виробники та покупці ринку декоративного розсадництва

На території Дніпропетровської області розташовано 8 постійних розсадників системи Держкомлісгоспу України, загальною площею 164,2 га, а також садові центри, підприємства та приватні розсадники, середньою площею 10 га кожне.

Асортимент рослин на ринку декоративного розсадництва:

· декоративні та декоративно-листяні рослини;

· хвойні кущі та дерева;

· листяні кущі та дерева;

· плодові дерева;

· ліані;

· контейнерні культури;

· бонсай;

· живі огорожі;

· квіткові рослині;

· виткі рослини;

· газони.

Основними видами діяльності виробників є:

· виробництво продукції квітникарства, розсадників і овочівництва з подальшою її реалізацію;

· виконання ремонтно-будівельних робіт з благоустрою і озелення території Дніпропетровської області.

Основними покупцями на ринку декоративного розсадництва є аграрні заклади області, ландшафтні компанії, дачники і садоводи.

Виробники садивного матеріалу області співпрацюють з іншими компаніями на Україні, а також Росії та Білорусії.

1.5 Висновок

Дана зона є рентабельною для створення декоративного розсадника, хоча має як переваги, так і недоліки.

Багаті на гумус грунти, незначна конкуренція на ринку збиту в регіоні, географічне положення - все це сприяє створенню продуктивного розсадника.

Звичайно, кліматичні умови не можна віднести до позитивних факторів, але недостатню кількість опадів можна компенсувати зрошувальною системою. Хоча, на побудову якої потрібно виділити значні кошти і це потрібно враховувати при заснуванні розсадника.

Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника

2.1 Технічне завдання

1. Призначення та виробнича потужність у розрізі відділень

1. Сіянців деревних порід

1.1.Береза повисла - 578тис.шт.

2. Укорінені живці.

2.1.Верба біла - 50 тис .шт.

3. Саджанців насіннєвих та живцевих

3.1. Ясен звичайний «Pendula» - 48 тис. шт.

4. Cаджанців щеплених

4.1. Робінія псевдоакація «Umbraculifera» - 56тис.шт.

5. Саджанців із закритою кореневою системою

5.1. Скумпія шкіряста «VelvetCloak» - 81тис.шт.

6. Здерев'янілих тазелених живців.

6.1. Ялівець середній - 64 тис шт.

2. Відповідно до планового (проектного) завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника.

3. Розробити проект організації території розсадника та визначити площі допоміжних частин.

4. Скласти перелік будівель, обладнання та оснащення необхідного для нормальної діяльності розсадника.

5. Розробити та обгрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень.

6. Запропонувати та обгрунтувати системи основного обробітку грунту.

7. Розробити та обгрунтувати проект системи внесення добрив.

8. Розробити та обґрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу у розрізі виробничих відділень та порід. Скласти технологічні карти та визначити виробничі витрати.

9. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції.

10. Скласти план реалізації продукції розсадника.

11. Розрахувати потребу в постійних і тимчасових робітниках розсадника для виконання планового завдання.

2.2 Характеристика відведеної під розсадник ділянки

Площа на якій планується створити постійний розсадник деякий час знаходилася під сільськогосподарським користуванням. Макрорельєф переважно рівнинний з деякими перепадами висоти. Ґрунт чорнозем типовий, вміст гумусу 3-4 %. Реакція ґрунтового середовища нейтральна. Ґрунтові води знаходяться на глибині 4-6 м. Зараженість ґрунту грибковими захворюваннями відсутня. Ця територія характеризується широким різномаїттям трав. Тут зростають горошок мишачий (Vicia cracca), зірочки низькі (Gagea minima), цикорій дикий (Cicorium intybus), шавлія поникла (Salvia nutans), васильок синій(Centaurea cyanus), пирій повзучий (Erytrigia repens), чебрець повзучий (Thymus serpyllum), тонконіг вузьколистий (Poa angustifolia), кропива дводомна (Urtica dioica), полин звичайний (Artemisia vulgaris), полин гіркий (Artemisia absintium), кульбаба лікарська(Taraxacum officinale), ковила волосиста (Stipa capillata), волошка маршала (Centaurea Marschalliana) та ін.

Територія розсадника межує з балкою та сільськогосподарськими угіддями. Ґрунти не заражені збудниками грибкових захворювань.

2.3 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин розсадника

Для організації території розсадника необхідно виходячи з планового завдання на виробництво садивного матеріалу розрахувати площі відділень розсадника. Почнемо розрахунок з посівного відділення: для розрахунку площі ми скористуємося розрахунковою таблицею 2.3.1.

Таблиця 2.3.1. Розрахунок площі посівного відділення

№	Назва породи	Термін вирощування сіянців, років	Щорічний плановий відпуск сіянців, тис.шт.	Кількість полів у сівозміні, шт.	Схема висіву насіння, см	Площа посівного відділення, га
						загальна	одного поля	щорічногопосіву
1	Береза повисла	2	578	3	30*30* 30*60	3,8	1,3	1,3
Усього			1,3

Починаємо заповнення таблиці 2.3.1.: стовпчики 2, 3 та 4 ми беремо з планового завдання. Кількість полів у сівозміні (стп.5) ми умовно приймаємо 3 штуки. Схему висіву (стп.6) ми приймаємо з урахування багатолітнього досвіду вирощування посадкового матеріалу. В даному разі для берези повислої, я використала посів стрічковий чотирьох борозенковий для листяних порід з схемою посадки 30x30x30x60 см, який показано на рисунку 2.1.

Рис.2.1

Загальну площу посівного відділення ми обчислюємо за допомогою формули для стрічкових посівів:

де S_n - площа посівного відділення окремої породи, м²;

N - кількість сіянців, які щорічно продукуються (планове завдання), шт.;

В - ширина посівної стрічки плюс ширина міжстрічкової відстані, м;

C - плановий вихід сіянців з 1м посівної борозенки, шт.;

К - коефіцієнт, що визначає відношення кількості полів у прийнятій сівозміні до кількості полів, які щорічно відводять під посів даної породи.

Плановий вихід сіянців з 1м посівної борозенки для берези звичайної становить 17 шт.

Площу одного поля (стп.8) ми обчислюємо шляхом ділення загальної площі посівного відділення даної породи (стп.7) на кількість полів у сівозміні (стп.5), таким чином ми маємо для берези повислої - 3,8/3=1,3га. Площу щорічної сівби (стп.9) ми визначаємо як добуток одного поля сівозміни (стп.8) на кількість полів, що щорічно засіваються 1,3*1=1,3.

Таблиця 2.3.2. Розрахунок площі декоративних шкілок відділу вирощування та формування декоративного садивного матеріалу

№ пп	Назва породи	Термін нвирощуваня, років	Щорічний відпуск саджанців,тис.шт.	Відпад за період вирощування,тис.шт	Потрібно посадити з урахуванням відпаду,шт..	Схема розміщення, м2	Площа,м2	Кількість полів у сівозміні,шт.	Площа під породу у відділенні,га
							Живлення 1 саджанця	Одного поля сівозміни
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Шкілка насіннєвих (живцевих) саджанців
1	Ясен звичайний «Pendula»	3	48	7,2	55200	1,0*0,5	0,5	27600	4	11,0
Шкілка щеплених саджанців
2	Робінія псевдоакація Umbraculifera	2	56	11,2	67200	0,9*0,4	0,36	24192	4	9,7
Полігон контейнерої культури (саджанців із закритою кореневою системою)
3	Скумпія шкіряста «Velvet Cloak»	4	81	4,05	85050	-	-	-	4	0,85
Шкілка архітектурних форм
4	Маслинка срібляста	5	1220	-	1220	1,0*2,0	2,0	2440	5	1,2
Усього по відділу								22,75

Починаємо заповнення таблиці 2.3.2.: стовпчики 2, 3 та 4 ми заповнюємо з проектного завдання. Відпад саджанців за період їх вирощування у шкільному відділені (стп.5) умовно приймають у таких межах: для насіннєвого походження - 15%, для шкілки щеплених саджанців - 20% від загальної кількості, передбаченої для щорічного відпуску (стп.4). У стп. 6 вказується кількість рослин, що необхідно висадити в шкільне відділення (стп. 4+стп. 5), 48000+7,2=55200 - насіннєве походження; 56000+11,2=67200 - шкілка насіннєвих саджанців; у стп. 7 наводиться схема розміщення сіянців (живців) у рядках та між рядками: для ясена звичайного - 1,0*0,5=0,5; для робінії псевдоакації - 0,9*0,4=0,36. За схемою розміщення рослин встановлюється площа живлення одного саджанця (стп.8). Площа одного поля сівозміни визначається як добуток площі живлення одного саджанця (стп.8) на їх загальну кількість (стп.6). Для ясена звичайного вона становить 55200*0,5=27600м²; а для робінії псевдоакації вона становить 67200*0,36=24192м². У стп. 10 вказується кількість полів у прийнятій сівозміні, для ясена звичайного - 4 шт., для робінії псевдоакації - 4 шт.

Загальну площу по деревній та плодовій шкілці (стп. 11) ми визначаємо за допомогою формули:

S=N*P*K,

де S - загальна площа, га;

N - загальна кількість щорічно висаджуваних рослин, шт.;

P - площа живлення одного саджанця, м²;

K - кількість полів у сівозміні.

Отже, зробивши підстановку ми отримуємо:

а) для насіннєвої шкілки:

S=55200*0,5*4=110400²=11,0 га;

б) для шкілки щеплених саджанців:

S=67200*0,36*4=96768м²=9,7 га.

Заключним етапом визначення площі шкільного відділення є підбиття суми по 11 стовпчику.

Таблиця 2.3.3.Розрахунок площі маточної плантації розсадника

Назва породи	Розміщення рослин на площі, м	Площа живлення однієї рослини, м2	Кількість рослин на1 га, шт.	Плановий вихід живців з	Планове завдання на заготівлю живців, ттис. шт.	Площа, га
	У рядку	між рядками			однієї рослини, шт.	1 га, тис. шт.		плантації	змінного поля	усього
Ялівець середній	0,5	1,0	0,5	20000	20	400	64	0,16	0,16	0,32
Усього										0,32

Розміщення рослин на плантації в рядку і між рядками (стп. 2 і 3) встановлюється з урахуванням особливостей вирощування породи та наявних засобів механізації. Кількість рослин, необхідну для висаджування на 1 га (стп. 5), визначають шляхом ділення його площі (у м²) на площу живлення однієї рослини. Вихід живців з одного куща ялівця середнього (стп. 6) 20 шт. Плановий вихід живців з 1 га плантації (стп. 7) розраховується як добуток кількості рослин на 1 га (стп. 5) на число живців, які одержують з одного куща ялівця (стп. 6). Для визначення площі плантації (стп. 9) потрібно скористатись плановим завданням на заготівлю живців (стп. 8) розділити на їх плановий вихід з 1 га (стп. 7). Під змінене поле(стп. 10) відводиться така сама площа, як і під плантацію (стп. 9).

2.4 Організація території розсадника

При розміщенні постійного декоративного розсадника особливу увагу треба звернути на рельєф ділянки, родючість ґрунтів, глибину залягання ґрунтових вод, наявність джерела водопостачання, адже всі ці чинники безпосередньо впливають на ефективність виробництва та на якість отриманої продукції.

Таким чином, під посівне відділення, яке складається з трьох полів по 1,3 га кожне і загальною площею 3,8 га центральну частину ділянки розсадника тому, що тут найбільш родючі ґрунти і ця частина найбільш захищена від вітру. Деревну шкілку саджанців насіннєвого походження, що складається з чотирьох полів по 2,8 га кожне і загальною площею 11,0 га я розмістила в північній частині розсадника тому, що тут помірно зволожений та родючий ґрунт. На півдні розсадника розміщені чотири поля шкілки щеплених саджанців, загальна площа 9,7 га. В центрі розсадника я розмістила плантацію саджанців з закритою кореневою системою і маточну плантацію тому, що ці ділянки найбільш близькі до водоймища.

Господарську ділянку площею 0,6 га я розмістила також в центральній частині розсадника.

На території розсадника я запроектувала мережу доріг, що забезпечує під'їзд машин та агрегатів до кожного поля та допоміжних частин розсадника. Найголовніші дороги - це магістральна та окружна. Перша розміщується посередині розсадника, друга по зовнішнім краям розсадника і призначена для руху транспорта навколо відділень розсадника. Основні дороги проектуються між відділеннями розсадника. Ширина даних доріг становить 10 м, такі розміри надають можливість руху транспортних засобів у двох напрямах та розвертатися. Крім основних доріг для зручності потрібно створити також другорядні (міжпольові) дороги, які прокладаються паралельно довшим сторонам полів. Ці дороги проектуються шириною 5 м. Вони використовуються для проїзду транспорту в одному напрямку.

Для захисту полів розсадника від несприятливої дії суховійних вітрів створюю лісові смуги. Закладаються вони по периметру розсадника із зовнішньої сторони окружної дороги. Лісосмуга створюється з швидкоростучих порід за деревно-тіньовим типом змішування з 2 рядів.

Живопліт закладається з зовнішньої сторони лісосмуги на відстані - 1 м від крайнього ряду. Посадка одного ряду чагарника - 0,4 м. Живопліт виконує функцію захисту розсадника від проникнення на його територію домашніх та диких тварин.

План організації території виконується у масштабі 1:5000. Визначаються розміри допоміжних частин. Обчислення площі допоміжної частини розсадника ми здійснюємо за допомогою таблиці 2.4.1.

Таблиця 2.4.1. Розрахунок площі допоміжних частин розсадника

№	Назва допоміжної частини	Розмір, м	Площа, га
		довжина	ширина
1.	Дороги: а) магістральна	450	10	0,4
	б) кільцева	2360	10	2,4
	в)основна	1365	10	1,4
	г) допоміжна	1810	5	0,9
Усього доріг	-	-	5,1
2.	Лісова смуга	2410	7	1,8
3.	Господарська ділянка	85	70	0,6
4.	Дендрарій	40	75	0,3
5.	Компостник	60	35	0,2
6.	Огорожа	2450	0,5	0,2
7.	Водойма	95	40	0,4
8.	Прикопна ділянка	85	30	0,3
9.	Павільйон зберігання та реалізації продукції	85	25	0,2
Усього	-	-	9,1

Коефіцієнт використання площі розсадника за цільовим призначенням:

К=Sпр./Sзаг.= 26,9/36,0= 0,75

Загальну площу розсадника ми отримуємо в результаті додавання допоміжної та продукуючої частин розсадника. Результати обчислень ми приводимо у таблиці 2.4.2.

Таблиця 2.4.2. Розподілення площі розсадника за видами користування

№	Назва господарської частини	К-ть полів у сівозміні	Площа, га
			одного поля	загальна
І. Продукуюча частина
1	Посівне відділення	3	1,3	3,8
2	Шкілка насіннєвих (живцевих) саджанців	4	2,8	11,0
3	Шкілка щеплених саджанців	4	2,4	9,7
4	Полігон контейнерної культури			0,85
5	Шкілка архітектурних форм			1,2
6	Маточна плантація	2	0,16	0,3
Усього	26,9
ІІ. Допоміжна частина
5	Дороги			5,1
6	Господарська ділянка			0,6
7	Огорожа			0,2
8	Лісова смуга			1,8
9	Дендрарій			0,3
10	Водоймище			0,4
	Компостник			0,2
12	Прикопна ділянка			0,3
13	Павільйон зберігання та реалізації продукції			0,2
Усього	9,1
Загальна площа розсадника	36,0

План організації постійного декоративного розсадника для управління «Терра». Масштаб 1:5000 Загальна площа 36,0 га.

Експлікація

Умовні позначення	Найменування відділення, ділянки, споруди	Площа
		га	%
Продукуюча частина
1.Відділ розмноження деревних рослин
	Посівне відділення	3,8	14,1
	2.Відділ вирощування та формування дерев і кущів
ПККДР	Полігон контейнерної культури	0,85	3,2
	Шкілка саджанців насіннєвого походження	11,0	40,9
.	Шілка щеплених саджанців	9,7	36,1
	Шкілка архітектурих фом	1,2	4,5
	3.Маточний відділ
Мат. діл	Маточна ділянка	0,32	1,2
	Разом	26,9	74,7
Допоміжна частина
	Дороги	5,1	56,0
	Лісова смуга	1,8	19,8
	Огорожа	0,2	2,2
Госп. діл.	Господарська ділянка	0,6	6,6
	Павільйон зберігання та реалізації продукції	0,2	2,2
	Компостник	0,2	2,2
Вод.	Водойма	0,4	4,4
	Дендрарій	0,3	3,3
	Прикопна ділянка	0,3	3,3
	Разом	9,1	25,3
Загальна площа	36,0	100

2.5 Споруди, обладнання та оснащення

Для забезпечення нормальної виробничої діяльності постійного декоративного розсадника необхідно мати деякі капітальні споруди та обладнання для технологічних операцій у відділеннях розсадника.

У таблиці 2.5.1. приводимо перелік споруд, які я вважаю будуть доцільні на території розсадника.

Таблиця 2.5.1. Перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд

№	Назва споруди	Номер типового проекту, марка	Вартість побудови проекту, грн
1	Адміністративне приміщення (контора)	411-1-18	509330
2	Складське приміщення для лісового насіння місткістю 2,5 т, обладнане для стратифікації насіння	411-1-52	134408
3	Намет для л/г машин	411-1-35/71	394108
4	Склад для зберігання знарядь	411-1-36/71	522039
5	Склад для отрутохімікатів	705-2-2/75	166120
6	Будинок з санітарно-побутовими приміщеннями	-	299238
7	Насосна станція	СПН -50-80	-
8	Шишкосушарня	411-1-97	233839
9	Водоймище місткістю 100 м3	416-7-40	103116

В таблиці 2.5.2. приводимо орієнтовний перелік машин, механізмів, знарядь, допоміжного пожежного обладнання й інвентаря, яке ми вважаємо потрібним для повноцінного виконання операцій, що проводяться в розсаднику.

Таблиця 2.5.2. Перелік обладнання, інструментів та інших матеріалів.

№	Назва обладнання, знарядь інструментів, матеріалів.	Призначення	Кількість, шт..	Ціна за одиницю, грн..	Загальна вартість, грн..
1	Трактор ДТ-75	Комплекс робіт на грунті	2	95640	191280
2	Трактор МТЗ-82	Комплекс робіт на грунті	2	110350	220700
3	Плуг ПЛН-4-35	Оранка грунту	2	15000	30000
4	Культиватор-рослинопі--дживлювач КРН-4,2	Міжрядний та суцільний обробіток грунту з підживленням	2	19500	39000
5	Борона БЗСС-1,0	Боронування грунту	1	2650	5300
6	Викопувальна скоба НВС-1,2	Викопування сіянців	2	10900	21800
7	Розкидач добрив навісний НРУ - 0,5	Внесення мінеральних добрив	2	8725	17450
8	Причіп розкидач РОУ - 5	Внесення органічних добрив	2	8750	1750

Розділ 3. Основи агротехніки

3.1 Проект сівозмін

Для збереження і підвищення родючості грунту, поновлення його структури, покращення фізичних властивостей, накопичення вологи, очищення полів від бур`янів, хвороб та шкідників ми повинні застосовувати сівозміни.

Під сівозміною розуміють послідовне, науково-обгрунтоване чергування культур і парів у часі та певне розміщення їх на площі, яке супроводжується відповідною для конкретних умов агротехнікою і спрямоване на оптимальне використання площі за цільовим призначенням.

3.1.1 Господарські вимоги до сівозмін

У практиці відомо, що тривале вирощування однієї культури (монокультури) призводить до зменшення врожаю та погіршення родючості ґрунту за рахунок:

винесення ґрунту та зниження його родючості;

розпилення верхнього шару ґрунту і руйнування його структури;

зменшення товщини родючого шару гранту;

розвиток специфічних для даної культури хвороб, шкідників, бур'янів;

послаблення діяльності корисних та посилення впливу шкідливих для рослини мікроорганізмів.

Науково обґрунтовані сівозміни дозволяють:

- підтримувати та підвищувати родючість ґрунту;

- відновлювати та поліпшувати структуру ґрунту;

- нагромаджувати і раціонально використовувати вологу та елементи мінерального живлення;

3.1.2 Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування

Схеми прийнятих сівозмін мають бути розроблені з урахуванням грунтово-кліматичних умов які склались на даній території, тобто - степу, а саме:

- збереження вологи та структури;

- підтримання та підвищення родючості грунтів;

- покращення їх водно-фізичних властивостей.

Для цього в систему сівозміни вводимо пар чорний.

Таблиця 3.1.1. Перехідна таблиця приведення полів посівного відділення до нормальної сівозміни.

Роки користування	№ полів
	1	2	3
2012	Попередник - тимчасове с/г користування + Пч
2013	с/г	с/г	Пч
2014	с/г	Пч	С1
2015	Пч	С1	С1

Таблиця 3.1.2. Ротаційна таблиця нормальної сівозміни посівного відділення розсадника.

Роки користування	№ полів
	1	2	3
2015	Пч	С1	С2
2016	С1	С2	Пч
2017	С2	Пч	С1

Умовні позначення:

- Пч - пар чорний;

- с/г - землі в сільськогосподарському користуванні;

- С1 - сіянці першого року;

- С2 - сіянці другого року.

Таблиця 3.1.3. Перехідна таблиця приведення полів шкільного відділення до нормальної сівозміни.

Роки користування	№ полів
	1	2	3	4
2012	Попередник - тимчасове с/г користування + Пч
2013	с/г	т	с/г	Пч
2014	т	с/г	Пч	Сж1
2015	с/г	Пч	Сж1	Сж2
2016	Пч	Сж1	Сж2	Сж3

Таблиця 3.1.4. Ротаційна таблиця нормальної сівозміни шкільного відділення розсадника насіннєвого походження.

Роки користування	№ полів
	1	2	3	4
2016	Пч	Сж1	Сж2	Сж3
2017	Сж1	Сж2	Сж3	Пч
2018	Сж2	Сж3	Пч	Сж1
2019	Сж3	Пч	Сж1	Сж2

Умовні позначення:

- Пч - пар чорний;

- с/г - землі в сільськогосподарському користуванні;

- Сж1,2,3 - саджанці 1,2,3-го року вирощування.

Таблиця 3.1.5. Перехідна таблиця приведення полів відділення щеплених саджанців до нормальної сівозміни.

Роки користування	№ полів
	1	2	3	4
2012	Попередник - тимчасове с/г користування + Пч
2013	с/г	т	с/г	Пч
2014	Т	с/г	Пч	Д
2015	с/г	Пч	Д	Сщ1
2016	Пч	Д	Сщ1	Сщ2

Таблиця 3.1.6. Ротаційна таблиця нормальної сівозміни шкільного відділення (саджанців щеплених).

Роки користування	№ полів
	1	2	3	4
2016	Пч	Д	Сщ1	Сщ2
2017	Д	Сщ1	Сщ2	Пч
2018	Сщ1	Сщ2	Пч	Д
2019	Сщ2	Пч	Д	Сщ1

Умовні позначення:

- Пч - пар чорний;

- с/г - землі в сільськогосподарському користуванні;

- Сщ1,2 - саджанці щепленні 1,2-го року;

- Д - дичка.

3.2 Обробіток ґрунту

3.2.1 Первинне освоєння площі

Територія відведена під розсадник вийшла з-під тимчасового с/г користування. Тому потрібно провести деякі первинні заходи для приготування території під вирощування декоративних культур. А саме обробити грунт за зяблевою системою.

Цей захід включає в себе такі прийоми: лущення, осінню культурну оранку і ранньовесняне боронування. Влітку або восени лущать дернину в двох напрямках на глибину 8-12 см. З появою бур'янів проводять культурну оранку на глибину до 30 см, а наступного року утримують поле під чорним паром.

3.2.2 Система основного обробітку ґрунту в полях сівозміни

За даних ґрунтово-кліматичних умов найсприятливішою є чорнопарова система обробітку ґрунту, бо це ефективний засіб нагромадження вологи, поліпшення фізичних властивостей ґрунту та боротьби з бур'янами.

Обробіток ґрунту за системою чорного пару починають восени прийомами зяблевої системи обробітку ґрунту. Зяблева система включає такі прийоми: лущення, осінню культурну оранку і ранньо-весняне боронування. Навесні, з метою затримання вологи, проводять боронування ґрунту в двох напрямках важкими та середніми боронами. Для утримання ґрунту в пухкому стані, нагромадження вологи та очищення від бур'янів площу культивують з одночасним боронуванням у продовж літа 3 - 4 рази. Першу культивацію потрібно здійснити на глибину 10 - 12 см, а потім її поступово зменшують і доводять до глибини 5 - 7 см. Така послідовність проведення культивацій руйнує капіляри і дозволяє утворити мульчуючий шар, який захищає від висушування нижні горизонти ґрунту.

Восени, приблизно за 20 днів до висівання насіння або висаджування рослин, проводять глибоке розпушування ґрунту плугами без полиць з одночасним боронуванням. Безпосередньо перед сіянням ґрунт культивують на глибину загортання насіння та боронують.

Також обробіток ґрунту за системою чорного пару у зоні Степу доцільно поєднувати із заходами снігозатримання та осіннього волого-зарядкового поливу.

3.3 Система застосування добрив

3.3.1 Запроектована система добрив та її обгрунтування

Для підвищення якості врожаїв та швидкості росту рослин потрібно вносити добрива.

З метою підвищення продуктивності площ розсадника потрібно запроектувати систему добрив, що задовольнить потребу у елементах кожний вид рослин, що представлені в асортименті розсадника.

У постійному лісовому розсаднику ми застосуєм систему добрив, що має три складові:

а) основне (допосівне) добриво, доза якого вноситься під основну оранку;

б)припосівне (передсадивне) добриво, що вноситься безпосередньо з насінням;

в)післяпосівне добриво - підживлення рослин у період вегетації.

Таблиця 3.4 Дози внесення добрив у полях сівозміни розсадника

№	Вид добрив	Кількість діючої речовини в добривах	Норма внесення добрив в поля сівозмін за діючою речовиною, кг/га	Доза внесення добрив у туках, кг/га	Площа внесення добрив, га	Потреба в добривах на всю площу, кг
			Пч	С1	С2+1	У
Посівне відділення - береза повисла
1	Гній			25		25	-	1,3	32500
2	Сульфат амонію	20	-	20	20	40	200	1,3	260
3	Суперфосфат гранульований	19,5	50	70	80	200	1026	1,3	1334
4	Сірчанокислий калій	46	30	20	20	70	152	1,3	198
Шкілка насіннєвих саджанців - ясен звичайний «Pendula»
1	Гній		-	30	-	30	-	2,8	84000
2	Сульфат амонію	20	-	25	25	50	250	2,8	700
3	Суперфосфат гранульований	19,5	50	100	-	150	769	2,8	2153
4	Сірчанокислий калій	46	30	30	-	60	130	2,8	364
Шкілка щеплених саджанців - робінія псевдоакація «Umbraculifera»
1	Гній		-	35	-	35	-	2,4	72000
2	Сульфат амонію	20	-	30	-	30	150	2,4	360
3	Суперфосфат гранульований	19,5	50	100	-	150	769	2,4	1846
4	Сірчанокислий калій	46	30	30	-	60	130	2,4	312

3.3.2 Види, дози, терміни та технологія внесення добрив

Існує 5 видів добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, а також меліоративні.

За вмістом елементів мінерального живлення добрива прийнято поділяти на повні та неповні.

Повні містять у собі всі основні елементи мінерального живлення (органічні, органічно-мінеральні, рідше мінеральні), а неповні - один, максимально два елементи (прості мінеральні).

За характером дії добрива поділяють на прямі, внесення яких безпосередньо збільшує в ґрунті вміст елементів мінерального живлення (органічні, органо-мінеральні, мінеральні) і непрямі,застосування яких опосередковано сприяє збільшенню елементів живлення в ґрунті (бактеріальні), або покращує умови для поглинання тих, що містяться в ґрунті (міліоративні).

До органічних добрив належать гній, гноївка, пташиний послід, торф, різні компости, сапропель та зелена маса (сидерат). Вплив органічних добрив на поживний режим рослини триває 2 - 3 роки. Норми внесення органічних добрив вказують у тонах на гектар:

- гній - 15 - 20 т/га один раз у 2 - 3 рокита 20 - 30 т/га один раз у 3 - 4 роки:

Мінеральні добрива

Мінеральні добрива - це речовини, які у своєму складі не мають органічних сполук, але містять один або кілька елементів мінерального живлення.

Органо-мінеральні добрива

До органо-мінеральних добрив належать органо-мінеральні гранули, компости збагаченні мінеральними добривами та ін. Часто органо-мінеральні добрива вносять разом із насінням у посівні рядки або садивні ямки, що значно поліпшує ріст і збільшує вихід садивного матеріалу з одиниці площі. На гектар посіву вносять 1 - 1,5 т перегною, збагаченого 120 - 150 кг суперфосфату. Для нейтралізації вільної кислоти, що міститься у суперфосфаті, до суміші додають 30 - 40 кг попелу, який одночасно є однією з форм комплексних добрив.

Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування декоративного садивного матеріалу

4.1 Особливості вирощування сіянців

Головним завданням вирощування сіянців є одержання високоякісного садивного матеріалу для проведення лісокультурних робіт при лісорозведенні та штучному лісовідновленні. Високоякісний садивний матеріал повинен мати певні розміри, добре розвинені органи і оптимальне для кожного виду відношення маси кореневої системи до маси надземної частини. Одержання такого садивного матеріалу можливе при дотриманні конкретної для певних умов агротехніки вирощування сіянців. Вона має враховувати еколого-біологічні особливості видів деревних рослин, закономірності росту та потребу в елементах мінерального живлення, сприяти формуванню оптимального режиму розвитку молодих рослин. Агротехніка вирощування сіянців у відкритому грунті передбачає проведення таких робіт:

- основний та передпосівний обробіток грунту;

- висів насіння;

- догляд за посівами до появи сходів;

- догляд після появи сходів;

- викопування та зберігання садивного матеріалу.

4.1.1 Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок вартості насіннєвого матеріалу

Розрахунок кількості та вартості насіння для посівного відділення ми проводимо за допомогою розрахункової таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Розрахунок кількості та вартості насіння

№	Порода	Клас якості	Норма висіву насіння на 1п.м, г	Довжина посівних борозенок, м	Потреба в насінні, кг	Ціна 1кг насіння,кг	Вартість насіння, грн
1	Береза повисла	1	3,5	34667	121	21-00	2541-00

Починаємо заповнення таблиці: стовпчик 2 заповнюємо з проектного завдання. Клас якості насіння ми приймаємо перший. Норма висіву насіння на 1 м посівної борозенки беремо з додатка 11, для берези вона становить 3,5 г. Довжину посівних борозенок (стп.5) визначаємо за допомогою формули:

де n - кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;

B - ширина стрічки плюс між стрічкова відстань, м;

S_пос - площа сівби, га

n - кількість посівних борозенок у стрічці становить для берези - 4 шт;

B - для берези становить 1,5м;

S_пос - площа щорічного посіву для берези становить 1,3 га.

Отже зробивши підстановку ми отримали

Пр = 10000*4*1,3/1,5=34667

Потім визначаємо потребу в насінні за формулою:

В = (м * д)/1000;

де м - норма висіву насіння на один метер посівної борозенки;

д - довжина посівних борозенок;

отже зробивши підстановку ми отримали:

В = (3,5 * 34667)/1000 = 121 кг;

Вартість одного кілограму насіння ми беремо з додатку 20, і він для берези становить 21- 00 грн/кг.

Вартість насіння (стп.8) ми визначаємо як добуток вартості одного кілограму насіння (стп.7) помножену на потребу в насінні (стп.6). Для берези становить 121*21-00=2541-00грн.

Стосовно зберігання та підготовки насіння до сівби, то березу повислу слід замочувати в холодній воді, після чого просушити насіння в затінку і виконати протруювання насіння. Нижче приведено щорічні витрати на зберігання та підготовку насіння берези до висівання.

Таблиця 4.2. Щорічні витрати на зберігання та підготовку насіння до висіву

№	Вид роботи	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Норма виробітку	Розряд робіт	Потреба в	Вартість робіт, грн	Термін виконання роботи
					Тарифна ставка	л/д	м/з
Береза повисла
1	Замочування в холодній воді	кг	363	263	II 10-24	1,4	-	14-34	IV
2	Просушування насіння в затінку перед сівбою	кг	121	212	I 9-52	0,57	-	5-43	IV
3	Протруювання насіння	кг	121	118	V 14-64	1,03	-	15-08	IV
Разом	-	-	-	-	3,0	-	34-85	-

4.1.2 Агротехніка і виробничі витрати вирощування сіянців

Особливості вирощування сіянців берези зумовлені надзвичайно малим розміром її насіння і ніжними сходами. Насіння не загортають, а лише притрушують, тому навіть незначне висихання верхнього шару грунту уповільнює його проростання або навіть призводить до загибелі сходів.

Сіянці берези краще вирощувати на легкосуглинкових і супіщаних чорноземах. Висівати насіння берези можна в усі агротехнічні строки.

Перед висіванням насіння берези повислої змішують з перегноєм-сипцем або торфовою потертю у співвідношенні 1: 3. Висіяне з домішками насіння засипають снігом. Весною, як тільки розтане сніг, посіви покривають шаром чистої соломи або очерету і в разі потреби поливають. При появі окремих сходів частину покриття знімають, а решту - розріджують. Під щільним шаром покриття сходи гинуть протягом 1-2 днів. Подальший догляд за посівами включає поступове розпушування покриття, зрошення, знищення бур'янів і розпушування грунту. У степових розсадниках посіви протягом першого місяця поливають майже щодня.

Стандартних розмірів сіянці досягають переважно у 2-3 річному віці. Викопувати сіянці можна як восени, так і навесні.

Таблиця 4.3. Вартість щорічних витрат на вирощування сіянців берези повислої в посівному відділенні розсадника

№	Назва роботи	Обсяг робіт	Одиниця виміру	Марка машин та знарядь	Пункт норми виробітку	Норма виробітку	Тарифний розряд, ставка, грн.	Витрати	Вартість,грн.	Термін виконання роботи
								Машинозмін	людиноднів	Конеднів	Машинозмін	людиноднів	Конеднів
Береза повисла І поле пар чорний
1	Внесення органічних добрив	1,3	га	МТЗ-82 РПТУ-2	18,3,1	8,9	IV/16-80	0,15	0,15	-	21-00	2-52	-	Х
2	Внесення мінеральних добрив	1,3	га	МТЗ-82 АРУ-0,5	18.3.2	14,2	ІV/16-80	0,09	0,09	-	12-60	1-51	-	Х
3	Зяблева оранка	1,3	га	МТЗ-82 ПЛН-3-35	18,2,2	2,5	IV/16-80	0,52	0,52	-	72-80	8-74	-	Х
4	Ранньовесняне закриття вологи	1,3	га	МТЗ-82 9БЗСС-1	18,2,5	38,0	III/14-88	0,03	0,03	-	4-20	0-45	-	IV
5	4-х кратна культивація ґрунту	5,2	га	МТЗ-82 КРН-4,2	18,2,4	18,1	III/14-88	0,29	0,29	-	40-60	4-32	-	V-VIII
Всього	-	-	-	-	-	-	1,08	1,08	-	151-20	17-54	-	-
ІІ поле сіянці першого року вирощування
1	Ранньовесняне закриття вологи	1,3	га	МТЗ-82 9БЗСС-1	18.2.5	38,0	ІІІ/14-88	0,03	0,03	-	4-20	0-45	-	IV
2	Культивація грунту	1,3	га	МТЗ-82 КРН-4,2	18.2.4	18,1	ІІІ/14-88	0,07	0,07	-	9-80	1-04	-	IV
3	Шлейфування грунту (ШБ-2,5)	1,3	га	вручну	18.5.3	6,0	ІІ/10-24	-	0,22	0,22	-	2-25	4-40	IV
4	Висів насіння	34,6	тис. пог.м	Вручну СЛ-1	18.5.12	16,6	ІІІ/11-44	-	2,08	-	-	23-80	-	IV
5	Прикочування грунту котком	1,3	га	МТЗ-82 3КВГ-1,4	18.4.2	9,6	ІІ/10-24	0,14	0,14	-	19-60	1-43	-	IV
6	Мульчування посівів	1,3	га	МТЗ-82 МСН-0,75	18.43	1,9	ІІІ/14-88	0,68	0,68	-	95-20	10-12	-	V
7	Полив сіянців дощувальною установкою	1,3	га	ДТ-75 ДДН-70	18.4.5	1,6	VІ/22-32	0,81	0,81	-	145-80	18-08	-	V
8	Затінення посівів щитами площею 2 м2	6500	шт	вручну	18.5.24	150	ІІ/10-24	-	43,3	-	-	443-39	-	V-VI
9	Зняття щитів площею 2 м2 з кілків	6500	шт	вручну	18.5.25	350	ІІ/10-24	-	18,6	-	-	190-46	-	V-VI
10	Культивація посівів (4-х кратна)	5,2	га	Т-25 МВН-2,8	18.4.6	4,3	ІV/16-80	1,21	1,21	-	72-60	20-33	-	V-VIII
11	Розпушування грунту легкою сапкою з прополюванням бурянів руками при середній засміченості на грунтах (30% 4-х кратна)	15,6	тис.м2	вручну	18.5.21	0,12	ІІ/10-24	-	130,0	-	-	1331-20	-	V-VII
12	Прибирання буряну після прополювання з віднесенням на відстань до 30м	15,6	тис.м2	вручну	18.5.22	4,1	І/9-52	-	3,8	-	-	36-18	-	V-VII
Всього	-	-	-	-	-	-	2,94	200,94	0,22	347-20	2078-73	4-40	-
ІІІ поле сіянці другого року вирощування
1	Культивація посівів (4 кратна)	5,2	га	Т-25А МВН-2,8	18.4.6	4,3	ІV/16-80	1,21	1,21	-	74-40	20-33	-	V-VIII
2	Розпушування грунту легкою сапкою з прополюванням бурянів руками при середній засміченості на грунтах (30% 4 кратна)	15,6	тис.м2	вручну	18.5.21	0,12	ІІ/10-24	-	130,0	-	-	1331-20	-	V-VIII
3	Прибирання буряну після прополювання з віднесенням на відстань до 30м	15,6	тис.м2	вручну	18.5.22	4,1	І/9-52	-	3,80	-	-	36-18	-	V-VIII
4	Обприскування осівів отрутохімікатами (3-х кратний)	3,9	га	МТЗ-82 ОН-400	18.4.7	14,1	VІ/22-32	0,28	0,28	-	39-20	6-25	-	V-VII
5	Полив сіянців дощувальною установкою	1,3	га	ДТ-75 ДДН-70	18.4.5	1,6	VІ/22-32	0,81	0,81	-	145-80	18-08	-	VI
6	Викопування садивного матеріалу	1,3	га	ДТ-75 ВПН-2	18.4.10	0,88	V/19-12	1,48	1,48	-	266-40	28-30	-	IV
7	Вибирання підораних сіянців, облік, сортування, зв'язування в пучки та прикопування на тимчасове зберігання на середніх грунтах	578	тис.шт	вручну	18.5.32	7,5	ІІ/10-24	-	77,1	-	-	789-50	-	IV
Всього	-	-	-	-	-	-	3,78	214,6	-	525-80	2229-8	-	-
Разом по породі:	-	-	-	-	-	-	7,8	416,7	0,22	1024-2	4326-1	4-40	-

4.2 Особливості вирощування укорінених живців

Укоріненні живці можна отримати із зимових здерев'янілих та зелених (літніх) напівздерев'янілих стеблових живців. Вербу білу розмножують зимовими здерев'янілими стебловими живцями.

Розмноження зимовими здерев'янілими стебловими живцями.

Це найлегший і найдешевший спосіб вегетативного розмноження. Його широко використовують для вирощування багатьох деревних порід (тополя, верба, смородина, виноград та ін.). Живці одержують з 1-2-річних, добре здерев'янілих, вегетативних (утворених із пнів на спеціальних маточних плантаціях), сильнорослих пагонів із середньої частини крони, які зрізають восени після листопаду або навесні до початку вегетації. Практика показала перевагу осінньої нарізки пагонів, які зберігають у вологому піску, погребах або у снігу. Весною перед садінням їх ріжуть на живці завдовжки 25-30 см. Краще для живців брати середню частину пагона з добре розвиненими бруньками. Товщина живця у верхній частині повинна бути не менше 5-7 мм. Верхній зріз живця роблять над брунькою прямим, а нижній - під кутом 45° під брунькою. Зв'язані у пучки живці по 50-100 шт. обробляють стимуляторами росту або кільцюють для утворення калюсу на нижній (базальній) частині. Підготовлені живці висаджують для укорінення у відділення живцевих саджанців або безпосередньо у шкілку для вирощування саджанців..

4.3 Особливості вирощування декоративних саджанців

4.3.1 Види, потреба та вартість садивного матеріалу для шкілок розсадника

Потреби шкілки розсадника ми визначаємо за допомогою розрахункової таблиці 4.3.

Таблиця 4.4. Розрахунок потреби та вартості садивного матеріалу для шкіл розсадника

№	Порода	Вік, років	Площа садіння, га	Схема розміщення садивних місць, м	Потреба в сіянцях, тис.шт.	Ціна за 1 тис.шт., грн..	Загальна вартість садивного матеріалу, грн
					На 1 га	На всю площу
Шкілка насіннєвих (живцевих) саджанців
1	Ясен звичайний «Pendula»	3	2,76	1,0*0,5	20,0	55,2	70-00	3864-00
Шкілка щеплених саджанців
2	Робінія псевдоакація «Umbraculifera»	2	2,41	0,9*0,4	27,8	67,0	22-00	1474-00
Усього	5338-00

Заповнення таблиці: стовпчик 2 та 3 заповнюю з планового завдання. Площа садіння (стп.4) виписую з таблиці 2.2., для ясена звичайного вона становить 2,76 га, а для робінія псевдоакація 2,41 га. Також з цієї таблиці беру дані для заповнення стовпчиків 5 та 7. Потребу на 1 га(стп.6) визначаю діленням обсягу посадки на всю площу (стп.7) на площу садіння (стп.4) і отримую для ясена звичайного - 55,2/2,76=20,0тис.шт/га, а робінії псевдоакації - 67,0/2,41=27,8 тис.шт/га. Ціну за 1 тис.шт. сіянців (стп.8) беру за діючими цінами на садивний матеріал у лісогосподарських підприємствах - додаток 20, і для ясена звичайного становить 70,0 грн/1тис.шт., вартість робінії псевдоакації у додатку не зазначена, тому беру вартість липи дрібнолистої, вона становить 22,0 грн/1 тис.шт. Загальну вартість садивного матеріалу обчислюю як добуток потреби в сіянцях на всю площу (стп.7), на його ціну (стп.8). Для ясена звичайного становить - 55,2*70,00=3864,00, робінії псевдоакації - 67,0*22,0=1474,0. На кінець підбиваю суму по вартості садивного матеріалу(стп9), загалом вона становить 3864,0+1474,0=5338,0.

4.3.2 Агротехнічні і виробничі витрати вирощування декоративних саджанців насіннєвого походження

Саджанці, які призначені для озеленення населених пунктів повинні мати правильно сформовану крону, прямий штамб і здорову, добре розгалужену кореневу систему. Технологія вирощування декоративних дерев і чагарників включає в себе ряд специфічних робіт по догляду за наземною частиною саджанців. Найкращим сезоном посадки рослин в шкілку є весна. Всі загальні догляди такі ж як і при посівах.

Формування штамба дерев починається з моменту посадки рослин у першу шкілку. При формуванні штамба враховують особливості розвитку головного пагона. Починаючи з другого року, пагони в зоні штамба вкорочують до 10-15 см. Такий прийом формування штамба називають пінцируванням, а укорочені пагони - пагонами потовщення. У саджанців цієї породи у рік висаджування до початку сокоруху зрізають всю наземну частину на так званий зворотній ріст. З відрослих від пенька 2-3 пагонів залишають найміцніший, а решту зрізають. Новий лідерний пагін, завдяки швидкому росту, утворює рівний, прямостоячий без розгалужень стовбурець. Для його потовщення пінцирують бічні пагони в зоні штамба з наступним вирізанням пагонів потовщення на кільце. Формування крони саджанців горобини починають на другий рік. Формування крони починають з закладання крони, після того як саджанці досягнуть заданої висоти і товщини.

Крону саджанців для озеленення закладають на висоті 1,8-2,2 м. Рано навесні відраховуючи 12-18 шт. бруньок і відрізають лідерний пагін. Верхня брунька забезпечує утворення пагона подовження, а бічні - бокових гілок. Пагони, які утворилися на наступний рік з залишених бруньок до початку вегетації зрізають також на 5-7-му зовнішню бруньку. При цьому пагони, розміщені вище по стовбуру зрізають на 1-2 міжвузля вище ніж нижчі пагони. Цей прийом сприяє наданню кроні більш компактної форми.

Таблиця 4.5. Розрахунок щорічних витрат на вирощування декоративних саджанців насіннєвого походження ясена звичайного «Pendula» в шкільному відділенні розсадника

№	Назва роботи	Обсяг робіт	Одиниця виміру	Марка машин та знарядь	Пункт норми виробітку	Норма виробітку	Тарифний розряд, ставка, грн.	Витрати	Вартість,грн.	Термін виконання роботи
								Машинозмін	людиноднів	Конеднів	Машинозмін	людиноднів	Конеднів
І поле - пар чорний
1	Внесення органічних добрив	2,8	га	МТЗ-82 РПТУ-2	18,3,1	8,9	IV/16-80	0,31	0,31	-	43-40	5-21	-	Х
2	Внесення мінеральних добрив	2,8	га	МТЗ-82 АРУ-0,5	18.3.2	14,2	ІV/16-80	0,20	0,20	-	28-00	3-36	-	X
3	Зяблева оранка	2,8	га	МТЗ-82 ПЛН-3-35	18,2,2	2,5	IV/16-80	1,12	1,12	-	156-80	18-82	-	X
4	Ранньовесняне закриття вологи	2,8	га	МТЗ-82 9БЗСС-1	18,2,5	38,0	III/14-88	0,07	0,07	-	9-80	1-04	-	IV
5	4-х кратна культивація ґрунту	11,2	га	МТЗ-82 КРН-4,2	18,2,4	18,1	III/14-88	0,62	0,62	-	86-80	9-23	-	V-VIII
Всього	-	-	-	-	-	-	2,32	2,32	-	324-80	37-66	-	-
ІІ поле - саджанці І року вирощування
1	Ранньовесняне закриття вологи (боронування)	2,8	га	МТЗ-82, 9БЗСС-1	18,2,5	38	III/14-88	0,07	0,07	-	9-80	1-04	-	IV
2	Передсадивний обробіток ґрунту (культивація)	2,8	га	МТЗ-82, КРН-4,2	18,2,4	18,1	III/14-88	0,15	0,15	-	21-00	2-23	-	IV
3	Перевезення сіянців на однокінних підводах на відстань до 1 км:	55,2	тис. шт.	Гужовий транспорт	18,5,9	50	III/11-44	-	1,10	1,10	-	12-58	22-00	IV
6	Підготовка сіянців до садіння в школу	55,2	тис. шт.	Вручну	18,5,15	6,5	III/11-44	-	8,49	-	-	97-13	-	IV
7	Садіння сіянців	2,8	га	ДТ-75М СШН-3/5	18.4.8	2,10	V/19-12 3 V/14-64 2,5ІІ/10-24	1,33	1,33 3,99 3,33	-	239-40	25-43 58-41 34-10	-	IV
8	Культивація грунту 4-х кратна	11,2	га	Т - 16М КФП - 1,5	18,4,9	1,4	IV/16-80	8,0	8,0	-	320-00	134-40	-	V-VIII
9	Розпушування ґрунту легкою сапкою з прополюванням бур'янів руками при середній засміченості.(3рази) 30%	25,2	тис. м2	Вручну	18,5,21	0,12	II/10-24	-	210,0	-	-	2150-40	-	V-VIII
10	Обприскування саджанців отрутохімікатами	2,8	га	МТЗ-82 ОН-400	18,4,7	14,1	VI/22-32	0,20	0,20	-	-	4-46	-	VI-VII
Всього	-	-	-	-	-	-	9,75	236,66	1,10	590-20	2520-1	22-0	-
3 поле - саджанці другого року вирощування
1	Культивація грунту 3-х кратна	8,4	га	кінним культиватором	18.5.6	1,4	IV/12-80	-	6,0	6,0	-	76-80	120-0	V-VIII
2	Розпушування ґрунту легкою сапкою з прополюванням бур'янів руками при середній засміченості.(3рази) 30%	25,2	тис. м2	Вручну	18,5,21	0,12	II/10-24	-	210,0	-	-	2150-4	-	V-VIII
3	Підживлення ґрунту мін. добривами (2 рази)	16	тис. м2	вручну	18.5.31	1,30	ІV/12-80	-	12,92	-	-	165-38	-	V-VII
4	Пінцирування секатором бокових пагонів: (2 рази) слабогіллястих - дворічних	110	тис.шт.	Вручну	18,5,41	1,95	II/10-24	-	56,62	-	-	579-79	-	V-VIII
5	Перше видалення дикої порості	55	тис.шт.	Вручну	18,5,49	1,2	II/10-24	-	46,0	-	-	471-04	-	V-VIII
6	Друге видалення дикої порості	55	тис.шт.	Вручну	18,5,49	0,86	II/10-24	-	64,19	-	-	657-31	-	V-VIII
7	Обприскування саджанців отрутохімікатами	2,8	га	ОРМ	18,3,14	1,1	V/14-64	-	2,55	-	-	37-33	-	V-VI
8	Зрізування пагонів потовщення на кільце	55	тис.шт.	Вручну	18,5,42	0,7	IV/12-80	-	78,86	-	-	1009-4	-	V-VIII
Всього	-	-	-	-	-	-	-	477,14	6,0	-	5147-4	120-0	-
4 поле - саджанці третього року
1	Закладання крони	55	тис. шт.	Вручну	18,5,39	0,63	IV/12-80	-	87,62	-	-	1121-54	-	V-VII
2	Культивація грунту 3-х кратна	8,4	га	кінним культиватором	18.5.6	1,4	IV/12-80	-	6,0	6,0	-	76-80	120	V-VIII
3	Розпушування ґрунту легкою сапкою з прополюванням бур'янів руками при середній засміченості.(3рази) 30%	25	тис. м2	Вручну	18,5,21	0,12	II/10-24	-	210,0	-	-	2150-40	-	V-VIII
4	Пінцирування секатором бокових пагонів: слабогіллястих - чотирирічних (двічі)	110	тис. шт.	Вручну	18,5,41	1,95	II/10-24	-	56,62	-	-	579-79	-	V-VIII
5	Перше видалення дикої порості	55	тис. шт.	Вручну	18,5,49	1,2	II/10-24	-	46,0	-	-	471-04	-	V-VIII
6	Друге видалення дикої порості	55	тис. шт.	Вручну	18,5,49	0,86	II/10-24	-	64,19	-	-	657-31	-	V-VIII
7	Зрізування пагонів потовщення на кільце	55	тис. шт.	Вручну	18,5,42	0,7	IV/12-80	-	78,86	-	-	1009-41	-	V-VII
8	Формування крони дерев	55	тис. шт.	Вручну	18,5,40	0,5	IV/12-80	-	110,4	-	-	1413-12	-	V-VII
9	Викопування садивного матеріалу	55	тис. шт.	Вручну	18,5,34	0,2	II/10-24	-	276,0	-	-	2826-24	-	IV
10	Прикопування деревних і плодових саджанців для зимового зберігання: дворічні	48	тис. шт.	Вручну	18,5,38	0,56	II/10-24	-	85,71	-	-	877,67	-	IV
Всього	-	-	-	-	-	-	-	1021,4	6,0	-	11183-3	120	-
Разом по породі	-	-	-	-	-	-	12,07	1737,5	13,1	915-00	18888-6	262	-

4.3.3 Агротехніка і виробничі витрати вирощування декоративних саджанців вегетативного походження