Оцінка епізоотичної ситуації та розробка профілактичних заходів щодо фасціольозу великої рогатої худоби в умовах спільного ТОВ "Цвітнянське" Олександрівського району Кіровоградської області
Оцінка епізоотичної ситуації, здійснена шляхом аналізу ветеринарної документації та проведення досліджень в спільному ТОВ "Цвітнянське" Олександрівського району Кіровоградської області. Характеристика господарства, розрахунок економічної ефективності.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.01.2014 |
| Размер файла | 115,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
В господарстві зустрічаються захворювання як заразної етіології так і внутрішні хвороби тварин. Заразні захворювання представлені інфекційними та гельмінтозами.
СТОВ "Цвітнянське" на протязі 5 останніх років (2004 - 2008) є неблагополучним по трихофітії великої рогатої худоби. Випадки цього захворювання реєструються серед худоби приватного сектору. Досить рідко реєструється бешиха свиней та актиномікоз великої рогатої худоби. Згідно журналу реєстрації хворих тварин за 2008 рік зафіксовано 5 випадків захворювання на бешиху свиней та два - на актиномікоз худоби.
Згідно графіка профілактичних ветеринарно-санітарних заходів в господарстві проводяться діагностичні дослідження на туберкульоз, лейкоз, бруцельоз, лептоспіроз, а також планові дезінфекції, дезінсекції та дератизації. Нововвезених тварин піддають карантинуванню протягом 30 днів.
Крім проведення протиепізоотичних заходів в господарстві здійснюється лікувальна робота. Вона досить ефективна і забезпечує терапевтичну ефективність 82 % та низький рівень летальності 2,4 % (дані за 2008 рік). Її ефективність значно нижча при лікуванні захворювань органів дихання (запальні процеси незаразної етіології) в телят у стійловий період. Це пояснюється тим, що під час всього курсу лікування телята залишаються в тому приміщенні, в якому їх утримували до захворювання. А зоогігієнічні показники в телятнику (особливо температура, відносна вологість та швидкість руху повітря) не відповідають загальноприйнятим нормам. Внаслідок цього знижується резистентність організму хворих телят, підвищується вартість лікування через подовження періоду надання терапевтичної допомоги.
Серед внутрішніх хвороб тварин найчастіше реєструються хвороби органів дихання запального характеру (риніт, бронхіт, пневмонія). Дані журналу реєстрації хворих тварин за 2008 рік свідчать про те, що в 90 % випадків ці захворювання зустрічаються у молодняку. Причиною є використовувана технологія утримання та протяги в приміщеннях, які викликають переохолодження тварин з наступним розвитком процесу запалення в органах дихальної системи. Також має місце післяродовий парез внаслідок погрішностей в годівлі (надмірна кількість кальцію в раціоні під час періоду сухостою). Мастити зустрічаються досить рідко, переважно в корівнику № 4, який розташований першим з підвітряної сторони. Це вказує на те, що причиною їх виникнення є протяги в приміщеннях.
На фермах немає в'їзного дезбар'єру та ветеринарно-санітарного пропускника, наявність яких має велике значення для забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя.
В структурі інвазійних захворювань свиней основне місце посідає аскароз в асоціації з метастронгільозом. Причиною захворювань є використання вигульних майданчиків без штучного покриття (асфальтного чи бетонного) та відсутність обробок останніх речовинами, що проявляють дезінфекційну та дезінвазійну дію.
Серед гельмінтозних захворювань великої рогатої худоби зареєстровано наявність фасціольозної інвазії серед відгодівельного молодняку. Причиною є випасання тварин на заболочених ділянках пасовищ. Для розвитку збудника цього захворювання є всі відповідні умови, а сприяючими факторами можна назвати:
1) сприятливі умови для життя проміжних живителів, які беруть участь у розвитку личинкових стадій фасціол, а також перезимовуючи забезпечують інвазування тварин на початку пасовищного періоду (роль природного резервуару);
2) можливість вільного доступу на дані пасовища диких тварин, які також хворіють на фасціольоз та підтримують циркуляцію збудника;
3) відсутність боротьби з молюсками (меліорація чи використання молюскоцидних препаратів);
4) безконтрольне використання пасовищ.
Отже, СТОВ "Цвітнянське" благополучне щодо більшості інфекційних захворювань, які проявляються, переважно, у вигляді спорадичних випадків. Основне місце в структурі хвороб посідають незаразні, котрі часто реєструються в молодняку. Основна причина їх виникнення - це невідповідність зоогігієнічних показників в приміщеннях до загальноприйнятих норм. Паразитарні захворювання досить поширені як серед поголів'я свиней, так і у великої рогатої худоби. Безконтрольне використання пасовищ, що містять заболочені ділянки, для випасання телят на відгодівлі, призводить до прояву фасціольозної інвазії у тварин даної вікової групи.
2.3 Результати власних досліджень та їх аналіз
Випасання тварин починають в кінці квітня (цей показник може дещо варіювати в залежності від погодних умов). Згідно відповідної документації, тварин перед вигоном на пасовища та впродовж всього року піддають ветеринарним обробкам відповідно до діючого на території господарства плану.
Значна частина пасовищ розташована біля стоячих водойм і тому на них знаходяться заболочені ділянки, які під час пасовищного періоду добре прогріваються під впливом сонячного проміння. Ці мілководні заводі містять велику кількість нерухомих рослин.
На пасовищах відсутні спеціально обладнані місця для водопою тварин, тому під час випасання вони п'ють воду із стоячих водойм.
При обстеженні заболочених ділянок пасовищ, на них виявлені молюски Lumnea truncatula. Вони мають конічну тонкостінну раковину сірувато-жовтого кольору, яка утворює 5 - 6 обертів. Устя яйцевидної форми, повернуте вправо. Самі молюски невеликого розміру (висота раковини 0,7 - 1,3 см).
При компресорному дослідженні інвазованих молюсків виявляли церкаріїв фасціол. Вони схожі на пуголовків, овальної форми, сірувато-бурого кольору, мають хвостовий придаток, за допомогою якого рухаються.
Динаміку кількості молюсків та їх інвазованість на протязі пасовищного періоду в розрізі місяців вивчали на пасовищах, де не проводилися заходи, щодо зменшення їхньої чисельності (таблиця 2.3.1.).
Таблиця 2.3.1.
Густота популяцій молюсків на заболочених пасовищах та ступінь їх інвазії личинками фасціол
|
Місяць |
Кількість молюсків на 1 м2, екз |
ЕІ, % |
|
|
Травень |
16 |
2 |
|
|
Червень |
36 |
8 |
|
|
Липень |
61 |
38 |
|
|
Серпень |
84 |
62 |
|
|
Вересень |
71 |
46 |
|
|
Жовтень |
32 |
28 |
Дані таблиці свідчать, що найменше молюсків виявлено в травні. Це ті молюски, що змогли перезимувати. Їх зараженість при дослідженні становила 2 %. Максимальна зараженість молюсків виявлена в серпні (екстенсивність інвазії становила 62 %).
При дослідженні фекалій хворих тварин встановлено, що інтенсивність інвазії змінювалася впродовж року. Це пояснюється особливостями біології розвитку паразита, а також ступенем інвазованості молюсків личинками. Кількість виявлених яєць при мікроскопії осаду промитих фекалій залежала, в першу чергу, від чисельності статевозрілих паразитів в жовчних шляхах дефінітивного господаря (таблиця 2.3.2.).
Таблиця 2.3.2.
Інтенсивність фасціольозної інвазії серед молодняку великої рогатої худоби за 2008 рік, M+m, n=5 - 8
|
Місяці |
Інтенсивність інвазії (кількість яєць в полі зору мікроскопа), екз. |
|
|
Січень |
6,1+0,3 |
|
|
Лютий |
6,4+0,4 |
|
|
Березень |
5,8+0,3 |
|
|
Квітень |
4,4+0,3 |
|
|
Травень |
3,9+0,2 |
|
|
Червень |
1,8+0,1 |
|
|
Липень |
2,9+0,3 |
|
|
Серпень |
3,5+0,4 |
|
|
Вересень |
4,3+0,2 |
|
|
Жовтень |
4,7+0,3 |
|
|
Листопад |
5,2+0,3 |
|
|
Грудень |
5,5+0,4 |
Максимальні показники ІІ за фасціольозу відмічалися в стійловий період (січень-березень). З початку пасовищного періоду відбувалося незначне зменшення виділення яєць, яке досягло мінімуму у червні, починаючи з вересня, знову відмічається значне підвищення інтенсивності гельмінтозної інвазії. Це пов'язано, на нашу думку, з особливостями біології як паразита, так і ступеня інвазії церкаріями проміжних живителів. Аналізуючи дані таблиць 2.3.1 та 2.3.2 можна помітити закономірність між екстенсивністю інвазії у молюсків та інтенсивністю інвазії в хворого молодняку худоби. Найнижчий показник інтенсивності інвазії в молодняку в червні-липні спостерігається через відсутність реінвазування протягом стійлового періоду. Внаслідок низької екстенсивності інвазії серед молюсків протягом травня та червня, інтенсивність інвазії у телят в серпні - жовтні було також низькою. Постійне збільшення кількості яєць в полі зору мікроскопа при дослідженні фекалій від хворих тварин в кінці пасовищного та початку стійлового періоду пояснюється реінвазією телят протягом всього пасовищного періоду. Максимальна екстенсивність інвазії молюсків зафіксована в серпні - вересні зумовлює найвищу інтенсивність інвазії у худоби в зимово-стійловий період.
Для профілактики фасціольозу ми використовували різні схеми боротьби з молюсками. Перша схема полягала у зміні пасовищ та двократному випалюванні сухої трави весною та восени. На пасовищах підготовлених таким чином випасали тварин першої дослідної групи. Для другої схеми боротьби використали амонійну селітру, котру внесли на заболочені ділянки. На пасовищі, обробленому таким методом, випасали тварин другої дослідної групи.
На третьому пасовищі боротьба з молюсками не проводилася. Воно було використане для випасання тварин контрольної групи.
Боротьба з молюсками забезпечила зниження густоти їх популяцій на дослідних пасовищах в порівнянні з контрольним (таблиця 2.3.3.)
Таблиця 2.3.3.
Густота популяцій молюсків та їх інвазованість в залежності від профілактичного заходу
|
Групи пасовищ |
Кількість молюсків на 1 м2 |
Відношення до кількості молюсків на контрольному пасовищі, % |
ЕІ, % |
|
|
І дослідне |
15 |
88 |
0 |
|
|
ІІ дослідне |
2 |
12 |
6 |
|
|
Контрольне |
17 |
100 |
8 |
Аналізуючи таблицю 2.3.3., можна зробити висновок, що найбільшу ефективність щодо зменшення кількості молюсків на пасовищах має друга схема профілактики, при якій застосовували амонійну селітру шляхом рівномірного розкидання гранул препарату на заболоченій ділянці з розрахунку 250 кг на 1 га. При дослідженні відповідного пасовища кількість молюсків Lumnea truncatula, виявлених на ньому, становить лише 12 % в порівнянні з контрольним пасовищем. Застосування зміни пасовищ з випалюванням сухої трави восени та весною, на загальній кількості молюсків майже не позначається, про що свідчить виявлення на кожному з них 88 % молюсків по відношенню до контрольного пасовища. Серед 50 молюсків, відібраних на першому дослідному пасовищі, личинки фасціол не виявлені в жодному. Це пояснює відсутність його контамінації яйцями фасціол протягом періоду, що становить більше тривалості розвитку всіх личинкових стадій разом зі збереженням життєздатності адолескаріями.
Після проведених профілактичних заходів на пасовищах, на них, відповідно, протягом шести місяців випасали худобу. Після закінчення цього терміну фекалії тварин дослідили на наявність яєць трематоди Fasciola hepatica, результати вказані в таблиці 2.3.4.
Таблиця 2.3.4.
Показники інвазованості фасціольозом молодняка худоби дослідних та контрольної груп, n=20
|
Групи тварин |
Екстенсивність інвазії (ЕІ), % |
Інтенсивність інвазії (ІІ), екз. в полі зору мікроскопа |
|
|
Дослідна І |
5 |
3 |
|
|
Дослідна ІІ |
15 |
3 - 5 |
|
|
Контрольна |
50 |
4 - 7 |
Як видно з вищеподаної таблиці найбільший відсоток хворих тварин після обробок пасовищ спостерігався в другій дослідній групі тварин. Метод боротьби з молюсками, що використовувався на першому дослідному пасовищі, зумовив в три рази нижчу екстенсивність інвазії в порівнянні з другим дослідним пасовищем. Відсутність боротьби з молюсками на пасовищі контрольної групи зумовило найбільше поширення хвороби серед тварин даної групи та максимальну інтенсивність інвазії. Дослідження 60 проб фекалій від тварин дослідних та контрольної груп показало наявність в 14 зразках яєць трематоди Fasciola hepatica. Екстенсивність інвазії коливалася від 3 до 7 яєць в полі зору мікроскопа.
У хворих тварин спостерігалося погіршення загального стану організму та зміни зі сторони органів травлення. При цьому відмічалося пригнічення, гіпорексія. Шкіра та видимі слизові оболонки були іктеричні внаслідок всмоктування в кров прямого білірубіну при затримці відтоку жовчі з закупорених гельмінтами жовчних проток. Розлад органів травлення проявлявся у вигляді проносів, що чергувалися із запорами. Внаслідок захворювання в телят знизився приріст живої ваги від 500 до 610 г за добу в порівнянні зі здоровими тваринами, де цей показник становив 730 г за добу.
При забої хворих тварин виявляли ознаки запалення та механічного ушкодження печінки.
При дослідженні фекалій хворого молодняку худоби були виявлені яйця овальної форми, жовтувато-золотистого кольору, не зрілі, з кришечкою на одному з полюсів.
Всім хворим тваринам для лікування застосували препарат "Роленол" в дозі 0,5 мл на 10 кг маси тіла тварин.
Через 15 та 30 днів після вимушеної дегельмінтизації проводили повторні копроовоскопічні дослідження. Отримані результати подані в таблиці 2.3.5.
Таблиця 2.3.5.
Показники інвазованості фасціольозом молодняка худоби дослідних та контрольної груп через 30 днів після дегельмінтизації, n=14
|
Результати досліджень |
ЕІ, % |
ІІ, екз. в полі зору мікроскопа |
|
|
через 15 днів |
21 |
1 - 2 |
|
|
через 30 днів |
7 |
1 |
Отже, на 30 добу після проведення дегельмінтизації яйця фасціол виявлені лише в однієї тварини, при цьому інтенсивність інвазії становила 1 екз. в полі зору мікроскопа.
Для встановлення протипаразитарної ефективності роленолу провели розрахунок екстенсефективності (ЕЕ) та інтенсефективності (ІЕ) інвазії (таблиця 2.3.6.).
Препарат застосували для чотирнадцяти хворих тварин, одинадцять з яких, через 15 днів після проведення дегельмінтизації, повністю звільнилися від гельмінтів. Екстенсефективність інвазії в даному випадку становила:
ЕЕ = (11х100): 14, ЕЕ = 79 %
Через 30 днів після лікування яйця фасціол виявлені лише при дослідженні одного зразка фекалій:
ЕЕ = (13х100): 14, ЕЕ = 93 %
Перед лікувальною дегельмінтизацією в тварин дослідних груп було виявлено в середньому 4,2 яєць в полі зору мікроскопа.
Через 15 днів після застосування роленолу хворим тваринам цей показник знизився до 1,5 екз.
Інтенсефективність за таких умов становить:
ІЕ = 100- (1,5х100): 4,2, ІЕ = 64 %
Через 30 днів після лікування кількість яєць знизилася до 1:
ІЕ = 100- (1х100): 4,2, ІЕ = 76 %
Таблиця 2.3.6.
Екстенсефективність та інтенсефективність роленолу за фасціольозу.
|
Результати досліджень після дегельмінтизації |
Екстенсефективність (ЕЕ), % |
Інтенсефективність (ІЕ), % |
|
|
через 25 днів |
79 |
64 |
|
|
через 50 днів |
93 |
76 |
Дані таблиці свідчать, що роленол забезпечує високу терапевтичну ефективність при лікуванні хворого на фасціольоз відгодівельного молодняку великої рогатої худоби.
2.4 Розрахунок економічної ефективності
Економічну ефективність застосованих схем лікувально-профілактичних заходів характеризує економічний ефект на 1 грн витрат.
1) Збиток від зниження продуктивності тварин (З2):
З2 = МЗ х (ВЗД - ВХВ) х Т х Ц
МЗ - кількість захворілих тварин, гол; ВЗД і ВХВ - середньодобова кількість продукції одержана відповідно від здорових та хворих тварин в розрахунку на одну голову, кг; Т - тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин, дні; Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн;
По першій групі:
З2 І = 1 х (0,730-0,610) х 120 х 15 = 216 грн.
По другій групі:
З2 ІІ = 3 х (0,730-0,590) х 120 х 15 = 756 грн.
По третій групі
З2 ІІІ = 10 х (0,730-0,50) х 120 х 15 = 4140 грн.
2) Економічний збиток, попереджений в господарстві в результаті профілактики і ліквідації захворювання (ПЗ)
ПЗ = МСГ х КЗ х КЗБ - З
МСГ - загальне поголів'я сприйнятливих тварин, гол.; КЗ - коефіцієнт можливого захворювання тварин в неблагополучних гуртах; КЗБ - питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.; З - фактичний економічний збиток в господарстві, грн.
КЗБ = З: МЗ
де З - загальна сума економічного збитку, грн;
Мз - число захворілих тварин, гол.
КЗБ І = 216/1 = 216 грн.
КЗБ ІІ = 756/3 = 252 грн.
КЗБ ІІІ = 4140/10 = 414 грн.
Попереджений збиток по групам буде становити:
По першій групі:
ПЗ І = 20 х 0,263 х 216 - 216 = 920 грн
По другій групі:
ПЗ ІІ = 20 х 0,263 х 252 - 756 = 570 грн
По третій групі:
ПЗ ІІІ = 20 х 0,263 х 414 - 4140 = - 1962 грн
Отриманий негативний результат вказує на те, що схема профілактики використана для тварин третьої групи є економічно не вигідною, подальші розрахунки по ній не проводимо.
Для проведення дегельмінтизації ми використали 45 мл для хворих тварин першої групи, 15 мл - для другої, що становить відповідно 5,3 та 15,8 грн.
Загальна вартість профілактичних обробок, включаючи лікувальні дегельмінтизації, становить 53,3 грн для першої дослідної групи та 450,8 грн для другої.
3) Економічний ефект, отриманий в результаті проведення лікувально-профілактичних заходів (ЕЕ)
ЕЕ = ПЗ - ВВ
ПЗ - попереджений економічний збиток, грн.;
ВВ - витрати на ветеринарні заходи, грн.
По першій групі:
ЕЕ = 920 - 63,3 = 856,7 грн.
По другій групі:
ЕЕ = 570 - 450,8 = 119,2 грн.
4) Економічний ефект від проведення лікувально-профілактичних заходів на одну гривню витрат
ЕГРН = Ее: Вв
По першій групі:
ЕГРН = 856,7/63,3 = 13,5 грн.
По другій групі:
ЕГРН = 119,2/450,8 = 0,3 грн.
Отже, після розрахунку економічної ефективності проведених заходів можна зробити висновок, що найбільш доцільно для профілактики фасціольозу великої рогатої худоби в умовах спільного товариства з обмеженою відповідальністю "Цвітнянське" використовувати одноразову зміну пасовищ в кінці липня з двократним випалюванням сухої трави восени, після закінчення пасовищного періоду, та весною, перед вигоном тварин на пасовища. При цьому затрачаючи 1 грн на ветеринарні заходи господарство попереджує економічний збиток в розмірі 13,5 грн.
Незважаючи на досить низьку економічну ефективність при застосуванні амонійної селітри (0,3 грн попередженого збитку на 1 грн затрат) підвищується кількість травостою внаслідок того, що ця речовина не тільки проявляє молюскоцидний ефект, а відносячись до азотистих мінеральних добрив, стимулює ріст надземної частини рослин. Низька економічна ефективність другої схеми профілактичних заходів в умовах даного господарства спостерігається через високу вартість застосованого молюскоцида.
Відсутність економічної ефективності при застосуванні третьої схеми профілактики пояснюється найбільшим поширенням хвороби серед тварин контрольної групи, що супроводжується досить значними економічними збитками.
3. Охорона праці
Охорона праці - комплекс правових, санітарно-гігієнічних, технічних та організаційних заходів, спрямованих на створення безпечних для здоров'я умов трудової діяльності громадян України.
Оскільки трудова діяльність в сільськогосподарських підприємствах здійснюється в умовах ринкових відносин, тому виникнення нещасних випадків під час будь-якого технологічного процесу, може викликати істотні збитки не тільки держави, але і конкретного підприємства. Незадовільні умови праці зумовлюють зниження якості та продуктивності праці, що супроводжується підвищенням її собівартості та зменшенням валового доходу. За таких умов знижується рентабельність виробництва та конкурентоздатність підприємства. Тому всебічна турбота про охорону праці, проведення активної соціальної політики стає важливою проблемою для керівників підприємств та представників профспілкових органів.
В СТОВ "Цвітнянське" Олександрівського району Кіровоградської області керування роботою з охорони праці здійснюється виконавчим директором Бойко М.І. (згідно з Законом України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року та "Положенням про організацію роботи з охорони праці і техніки безпеки на підприємствах, організаціях і закладах системи Міністерства аграрної політики України"). Він зобов'язаний створити безпечні умови праці і несе за це персональну відповідальність.
Головний інженер з охорони праці є відповідальною особою перед керівником підприємства за стан охорони праці в господарстві. В його обов'язки входить:
1. Розробка інструктажів з охорони праці (первинного, на робочому місці, поточного).
2. Проведення первинного інструктажу для кожного робітника, що вперше прибув на дане підприємство, а також інструктажів на робочих місцях.
3. Організація роботи з охорони праці на підприємстві.
4. Контроль за дотриманням техніки безпеки.
Відповідно до Положення "Про службу охорони праці" в господарстві здійснюється планування діяльності з охорони праці. Планування поділяється на перспективне та поточне. Перспективне планування містить найбільш важливі, трудомісткі довгострокові заходи, щодо охорони праці. Поточне планування здійснюється у рамках календарного року шляхом розробки заходів у розділі "Охорона праці" колективного договору.
З кожним робітником підприємства заключається договір. В ньому передбачається дотримання правил безпеки та забезпечення гарантіями в сфері охорони праці на рівні, не менше, ніж передбачено законодавством, обов'язки сторін, умови праці та відпочинку. Керівництво господарства зобов'язується створити максимально безпечні умови праці.
В господарстві дотримуються трудового законодавства. Відповідно до нього, тривалість робочого дня становить вісім годин (не більше 40 годин на тиждень), але його початок та кінець залежать від технологічного процесу в кожному підрозділі господарства. Тривалість робочого тижня для всіх працівників становить 5 днів. Один раз на рік кожен працівник має право на оплачувану відпустку протягом 24 календарних днів.
Головні фахівці господарства один раз на три роки проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Всі працівники підприємства проходять інструктажі з техніки безпеки. В залежності від характеру та часу його проведення розрізняють вступний, первинний на робочому місці, повторний та поточний інструктажі. Після проведення інструктажів з техніки безпеки всі його учасники розписуються в журналі по техніці безпеки. Особи, які поєднують професії проходять навчання, інструктажі та перевірку знань з питань охорони праці як по основній професії так і по професії по сумісництву.
В господарстві є кабінет з охорони праці, який облаштований для проведення вступного інструктажу та теоретичної підготовки з безпеки праці (лекції, бесіди, семінари).
Новоприйняті в господарство робітники після первинного інструктажу на робочому місці проходять стажування під керівництвом досвідчених працівників протягом 14 робочих днів.
До з машинами та механізмами допускаються особи старше 16-річного віку, котрі знайомі з їх будовою, принципом функціонування та правилами обслуговування. Монтаж і експлуатацію машин, механізмів і обладнання проводять відповідно до вимог експлуатаційної документації.
Робітників господарства, які працюють в сфері обслуговування тварин, інструктують про міри особистої гігієни та безпеки праці, а також з правилами догляду за здоровими та хворими тваринами (особливо при виникненні захворювань заразної етіології).
Для зменшення виробничого травматизму велике значення має плановий медичний огляд всіх без виключення працівників господарства. Вони проходять його в Олександрівській районній лікарні один раз на рік в лютому місяці. За час проходження медогляду за працівниками зберігається їх заробіток. Всі новопоступивші працівники перед початком роботи в цьому господарстві також проходять медогляд, а в подальшому разом з іншими робітниками відповідно до вказівки керівництва СТОВ "Цвітнянське". Особи, котрі не пройшли медичний огляд до роботи не допускаються.
Також контролюється стан обладнання та технічних засобів, санітарний стан приміщень як адміністративної так і виробничої зони. У темну пору доби територія освітлюється відповідно до будівельних норм і правил "Естественное и искуственное освещение" зі змінами 1986 року (СниП 11-4-79)
Працівники господарства в повній мірі забезпечені спецодягом та засобами індивідуального захисту відповідно до норм встановлених Держстандартом.
Контроль безпеки праці в СТОВ "Цвітнянське" є трьохступеневим:
ь перший ступінь полягає у щоденній перевірці дотримання вимог техніки безпеки на робочих місцях, при виявленні недоліків, розробляються та впроваджуються заходи щодо їх усунення. Це здійснюють керівники виробничих об'єктів разом зі спеціалістом з охорони праці;
ь другий ступінь включає перевірку стану охорони праці на кожному відділенні головними фахівцями господарства зі спеціалістом з охорони праці. Він проводиться один раз на тиждень, а результати перевірки доповідаються керівнику господарства і голові профспілкового комітету;
ь третій ступінь здійснюється керівником господарства разом із головою профспілкового комітету, котрі один раз на квартал перевіряють стан охорони праці та техніки безпеки на всіх структурних підрозділах господарства.
Безпечне проведення ветеринарно-санітарних заходів у тваринництві забезпечується у відповідності з Держстандартом.
В службі ветеринарної медицини охороною праці керує головний ветеринарний лікар СТОВ "Цвітнянське". Він проводить вступні інструктажі та слідкує за дотриманням правил техніки безпеки при проведенні лікувальних, санітарно-профілактичних заходів, діагностичних досліджень і патологоанатомічних розтинів трупів загиблих та вимушено забитих тварин. Також, в його обов'язки входить організація навчання ветеринарних працівників безпечним правилам роботи, забезпечення на робочих місцях наявності ветеринарних інструментів, контроль за справністю технічних та фіксаційних засобів для безпечного виконання ветеринарних робіт, створення нормального режиму праці та відпочинку працівників служби ветеринарної медицини господарства.
Розтин трупів тварин проводиться ветеринарними спеціалістами із дотриманням заходів щодо уникнення зараження персоналу, забруднення місця розтину та розповсюдження інфекції. Розтини проводять у спеціальному приміщенні.
Під час перегону корів до доїльного залу вибирають найбільш короткі маршрути руху тварин, не утворюючі заторів, виключаючи втручання обслуговуючого персоналу для їх усунення.
Для запобігання удару блискавкою під час грози не допускається перебування працівників серед худоби або на відстані менше 15 метрів від стада, що знаходиться на відкритій місцевості.
На території господарства для проїзду транспорту та техніки є дороги з твердим покриттям. Ферма огороджена залізобетонним парканом та розділена на виробничу та адміністративну зону. Проникнути на територію ферми можливо лише через санпропускник (для працівників господарства) та дезбар'єр (для транспортних засобів).
Для боротьби з шкідливими виробничими факторами використовують технічні засоби, а саме, вентиляційні установки, засоби штучного освітлення, системи опалення.
Не зважаючи на велику увагу, що приділяється в господарстві питанням охорони праці зустрічаються випадки травматизму. Здебільшого вони носять характер легких поверхневих ушкоджень з наданням лікувальної допомого на місці. Причиною є недотримання правил техніки безпеки самими "постраждалими”.
Для зниження рівня виробничого травматизму та покращення рівня охорони праці пропонуємо:
1. На всіх об'єктах встановити знаки у відповідності з Держстандартом України.
2. Ввести систему оперативного контролю стану охорони праці та техніки безпеки на всіх етапах виробничого процесу кожного структурного підрозділу даного господарства.
3. Постійно слідкувати за оснащенням кабінету з охорони праці, покращуючи його технічні аудіовізуальні засоби.
4. На базі кращої виробничої дільниці проводити обмін досвідом з охорони праці та техніки безпеки один раз на рік.
В СТОВ "Цвітнянське" відповідальним за організацію пожежної безпеки є інспектор з охорони праці. Він організовує та слідкує за обслуговуванням пожежонебезпечних об'єктів (скирти соломи). В господарстві створена служба охорони від пожеж, яка складається з його працівників. На озброєнні в пожежної служби господарства є одна пожежна машина. У кожному відділку встановлений пожежний щит, обладнаний первинними засобами пожежогасіння. З метою попередження ударів блискавкою всі приміщення та скирти мають блискавковідводи.
Територія господарства відповідає вимогам санітарно-нормативного проектування та правилам пожежної безпеки України.
Отже, в господарстві приділяється належна увага питанням організації охорони праці та безпеки життєдіяльності, про що свідчать поодинокі випадки виробничого травматизму лише через халатність самих працівників.
Висновки та пропозиції виробництву
1. Епізоотична ситуація в СТОВ "Цвітнянське" є неблагополучною щодо фасціольозу відгодівельного молодняку великої рогатої худоби.
2. Максимальну інвазованість молюсків церкаріями виявлено в серпні місяці (ЕІ = 62 %).
3. Максимальні показники ІІ за фасціольозу відмічалися в стійловий період (січень - березень) і становили 5,8+0,3 - 6,4+0,4 екз.
4. Найбільшу терапевтичну ефективність серед схем профілактики має зміна пасовищ з випалюванням сухої трави.
5. Екстенсефективність роленолу за фасціольозу худоби становила 93 %, при інтенсефективності 76 %.
6. Економічна ефективність на 1 грн витрат при застосуванні зміни пасовищ з випалюванням сухої трави, в поєднанні з лікувальною дегельмінтизацією роленолом склала 16,3 грн.
7. Щоб запобігти захворюванню тварин та розповсюдженню фасціольозної інвазії ми пропонуємо:
8. при можливості не використовувати заболочені пасовища;
9. проводити зміну пасовищ та випалювання сухої трави весною та восени;
10. для лікування фасціольозу застосовувати роленол внутрішньом'язово у дозі 0,5 мл на 10 кг маси тіла тварин одноразово.
Список використаної літератури
1. Довгій Юрій, Жиліхівський Адам "Поширення та терапія фасціольозу жуйних тварин у Житомирській області" // Ветеринарна медицина України № 7 від 2006 р”. - С. 19 - 20.
2. Періг Ж., Хом'як Р., Крушельницька Н., Стибель В. "Ефективність сучасних антигельмінтних препаратів, що застосовуються при фасціольозі жуйних” // Ветеринарна медицина України № 5 від 2007 р”. - С.42 - 43.
3. Динька Артур "Профілактика - запорука здоров'я (щодо організації протигельмінтозних заходів у господарствах Запорізької області) ” // Ветеринарна медицина України № 8 від 2008 р”. - С. 20.
4. Довгій Юрій "Вплив роленолу і тималіну на функціональний стан імунної системи великої рогатої худоби при фасціольозі" // Ветеринарна медицина України № 4 від 2001 р”. - С.21 - 22.
5. Кльосов М.Д., Меремінський А.Й., Шеховцов В.С. та ін. "Інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин". - К.: Урожай, 1980. - С 21 - 31.
6. Абуладзе К.И., Колабский Н.А., Никольский С.Н. и др. "Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных". Изд. - 3. - М.: Агропромиздат, 1990. - с.464.
7. Демидов Н.В. "Фасциолез животных". - М.: Колос, 1965. - с. 207.
8. Абуладзе К.И., Колабский Н.А., Никольский С.Н. и др. "Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных". Изд. - 2. - М.: Колос, 1982. - с.496.
9. Дьяконов Л.П., Орлов И.В., Абрамов И.В. и др. "Паразитарные болезни сельскохозяйственных животных" - М.: Агропромиздат, 1985. - с.383.
10. Галат В.Ф., Березовський А.В., Прус М.П., Сорока Н.М. "Паразитологія та інвазійні хвороби тварин ”. - К.: Вища освіта, 2003. - 462 с.
11. Чернуха В.К., Артеменко Ю.Г., Галат В.Ф. та ін. "Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин". - К.: Урожай, 1996. - С.101 - 126.
12. Філончук Олександр, Вознюк Ігор "Моніторинг та контроль фасціольозу великої рогатої худоби в Рівненській області" // Ветеринарна медицина України № 8 від 2004 р”. - С.16 - 17.
13. Демидов Н.В., Потемкина В.А. "Справочник по терапии и профилактики гельминтозов животных". - М.: Колос, 1980. - с.240.
14. Дахно Іван, Дахно Галина, Кручиненко Олег, Березовський Андрій "Терапевтична та економічна ефективність комбітрему на ранній стадії фасціольозної інвазії корів ” // Ветеринарна медицина України № 8 від 2004 р”. - С.17 - 19.
15. Галат В.Ф., Амеха Т.Г. "Епізоотологія фасціольозу жуйних тварин в Ефіопії / Науковий вісник національного аграрного університету: Наукові проблеми ветеринарної медицини ”. - К., 2000. - вип.28. - С.126 - 129.
16. Галат В.Ф., Амеха Т.Г. "Заходи боротьби з фасціольозом тварин / Тези доповіді 12 конференції Українського наукового товариства паразитологів", 2002 - С.12.
17. Филипов В.В. "Эпизоотология гельминтовсельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1988. - с. 204.
18. Алиев А.А. "Эпизоотологические факторы фасциолеза” // Ветеринария № 7 от 1981 г”. - С.40 - 41.
19. Житова Олена, Берегова Галина "Вплив Fasciola hepatica на вміст мікроелементів у печінці великої рогатої худоби за умов постійного впливу
низьких доз радіації ” // Ветеринарна медицина України № 1 від 2000 р”. - С.27 - 28.
20. Дахно Іван "Етіоторопна та імунокорегувальна терапія при трематодозах корів" // Ветеринарна медицина України № 3 від 2001 р”. - С.20 - 21.
21. Кравчук Володимир "Фасціольоз тварин карпатського регіону" // Ветеринарна медицина України № 11 від 2000 р”. - С.44 - 45.
22. Демидов Н.В. Справочник "Гельминтозы животных”. - М.: ВО Агропромиздат, 1987. - С.3 - 117.
23. Дахно Іван "Імуноморфологічні зміни в брижових лімфатичних вузлах при фасціольозі корів" // Ветеринарна медицина України № 11 від 2000 р”. - С.17 - 18.
24. Довгій Юрій, Березовський Андрій, Галат Владислав, Ваховський Ігор "Епізоотична ситуація та основи профілактики фасціольозу жуйних на поліссі" // Ветеринарна медицина України № 7 від 2001 р”. - С.32 - 33.
25. Довгій Юрій, Пінський Олег, Драгальчук Анатолій "Ефективність та вплив рафензолу на морфологічні та біохімічні показники організму тварин, хворих на фасціольоз” // Ветеринарна медицина України № 7 від 2007 р”. - С.26 - 27.
26. Березовський Андрій "Особливості терапії фасціольозу в жуйних” // Ветеринарна медицина України № 1 від 2000 р”. - С.44 - 45.
27. Сазанов А.М., Горчаков В.В. "Значение мелиорации пастбищ в профилактике фасциолеза” // Ветеринария № 9 от 1982 г”. - С.43 - 46.
28. Березовський Андрій "Особливості стратегії і тактики дегельмінтизації свійської худоби ” // Ветеринарна медицина України № 5 від 2007 р”. - С.27 - 30.
29. Коваленко О.І. "Пасовищна профілактика фасціольозу" // Ветеринарна медицина України № 5 від 1987 р”. - С.25.
30. Кравчук Володимир "Про фасціольоз (гельмінтозне захворювання великої рогатої худоби) ” // Тваринництво України № 2 від 2000 р”. - С. 20.
31. Зажарський В.В., Проценко О.В. Методичні рекомендації по визначенню економічної ефективності ветеринарних заходів. - Дніпропетровськ, 2006. - 18 с.
32. Сапронова В.О., Семьонов О.В. Методичні рекомендації до проведення семінарських занять "Техніка безпеки при обслуговуванні сільськогосподарських тварин”.
33. Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві ДНАОП 2.0.00-1.01-00 К.: Форт, 2001. - 384 с.
34. Правила охорони праці у тваринництві велика рогата худоба НПАОП 01.2-1.10-05 Харків: ФОРТ, 2005. - 66 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вивчення епізоотичної ситуації щодо вароатозу бджіл. Оцінка ураження бджіл за показниками інтенсивності та екстенсивності інвазії. Порівняння застосування варостопу та апістану для лікування вароатозу бджіл. Розрахунок ефективності проведених заходів.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 06.02.2014Оцінка епізоотичної ситуації щодо аскарозу свиней та розробка заходів боротьби з ним. Доцільність проведення дезінвазії приміщень перед постановкою у них поросних свиноматок. Порівняння ефективності дегельмінтизації свиней панакуром та піперазином.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 31.01.2014Лейкоз великої рогатої худоби як хронічна інфекційна хвороба пухлинної природи. Серологічний моніторинг та особливості прояву лейкозу великої рогатої худоби в природно-екологічних умовах Сумщини. Характеристика господарства та аналіз дослідження.
магистерская работа [203,3 K], добавлен 12.10.2011Аналіз розповсюдження, перебігу, симптоматики, патоморфологічних і гістоморфологічних змін урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби. Удосконалення методів лікування хворих тварин та розробка науково обґрунтованої системи профілактичних заходів.
дипломная работа [156,6 K], добавлен 12.10.2011Отримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби в умовах ферм. Особливості їх годівлі і утримання. Зоотехнічна характеристика стада. Параметри вирощування і догляду молодняку. Технологія переробки м’яса в умовах господарства ДПДГ "Пасічна".
дипломная работа [72,1 K], добавлен 28.05.2013Характеристика господарства та організація ветеринарної діяльності на ньому. Забезпеченість фахівцями ветеринарної медицини та ведення документації. Фінансування ветеринарної діяльності. Проведення вакцинації великої рогатої худоби проти туберкульозу.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 23.11.2012Аналіз епізоотичної ситуації щодо ботріоцефальозу. Умови утримання риби. Екстенсивність і інтенсивність інвазії. Гематологічні і біохімічні зміни крові риб з гельмінтозним ураженням. Економічна ефективність профілактичних заходів щодо захворювання.
дипломная работа [100,5 K], добавлен 31.01.2014Етіологія та патогенез лейкозу, характерні риси лейкозних і пухлинних клітин. Проведення клініко-морфологічного дослідження РІД-позитивних на лейкоз корів та вивчення розповсюдження хвороби у СВК "Ружинський" Ружинського району Житомирської області.
дипломная работа [5,3 M], добавлен 29.10.2010Симптоми, діагностика та перебіг телязіозу у великої рогатої худоби. Прогноз по відношенню до життя та відновлюваної функції правого ока тварини. Лікування, розробка протипаразитарних заходів, а також профілактика телязіозу у великої рогатої худоби.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 06.12.2011Епізоотологічний стан СТОВ "Урожай". Стронгілятози жуйних, морфологія і біологія збудника. Порівняльна оцінка ефективності антигельмінтиків альбендазолу, бровадазолу, купріхолу. Економічні збитки від хвороби, окупність ветеринарних профілактичних заходів.
контрольная работа [457,6 K], добавлен 17.02.2012
