Вегетаційні поливи становлять основу режиму зрошення виноградників. За їх допомогою цілеспрямовано регулюються водний та поживний режим грунту в період вегетації усувається негативна дія посухи. Проводять їх частіше і меншими нормами (400 - 800 м3 / га) залежно від вологості грунту. Вони активізують фотосинтез, посилюють ріст і плодоношення кущів, при- скорюють закладання суцвіть для утворення урожаю наступного року, а в посушливі роки підвищує зимостійкість рослин. Висока ефективність зроше- ння винограду досягається при поєднанні вологозарядкових і вегетаційних поливів.

Краплинне зрошення з агротехнічної точки зору найповніше задовольняє потреби винограду у воді. За допомогою мережі поліетиленових трубопрово- дів і крапельниць, встановлених на середині віддалі між кущами, вода подається кожній рослині (локально) невеликими нормами 5 - 12 л/ год (по краплях), чим досягається значна її економія (у два-три рази). Внесення доб- рив з поливною водою в кореневмісний шар грунту дає можливість рослинам використовувати їх ефективніше, ніж при інших способах поливу, що змен- шує норми внесення добрив наполовину. Цей спосіб поливу можна застосо- вувати на виноградниках із складним рельєфом, він не заважає одночасному проведенню інших операцій (культивація, обприскування, підв'язування пагонів). Незаперечними перевагами краплинного зрошення є повна автоматизація технологія поливу та вирівняна вологість грунту (80 - 90 % НВ) протягом активної вегетації винограду.

При наземних способах поливу та дощуванні рослини під час поливу потрапляють у стресові умови, коли за короткий час вологість грунту зро- стає від 70 до 100 % НВ. Краплинне зрошення створює рослинам добрі умо- ви, внаслідок чого активізується фізіологічні процеси, значно зростає уро- жайність винограду. Подальше технічне удосконалення системи краплин- ного зрошення (спрощення системи очищення води, зниження вартості будівництва та ін.) дасть можливість широко впроваджувати його у виногра- дарство півдня України. Особливо ефективне воно у фермерських господарствах та на присадибних ділянках.

Вагому віддачу від зрошення виноградників одержують, коли дотримуються строків, норм і та якісно проводять поливи. Це досягається ретельним техно- логічним контролем за зрошення. Для цього в господарствах з великими пло- щами зрошуваних насаджень організовано агромеліоративні лабораторії. До початку поливів працівники лабораторій визначають основні водно-фізичні властивості грунту, елементи поливного режиму і техніки поливу. Під час вегетації кущів періодичним визначення вологості грунту на зрошуваних ділянках встановлюють строки та норми поливів і контролюють їх якість (фактичну глибину зволоження,витрати поливної води на 1 га та ін.).

В Інституті винограду і вина «Магарач» (Нілов М.Г., Рамазанов Т. М., 1995) на основі методології фітомоніторингу створено спосіб і прилад для визначення потреби винограду в поливах, що дає змогу проводити оперативне керування водним режимом виноградника згідно з алгоритмами фітомоніторингу. Це дозволяє цілеспрямовано вирощувати урожай із заданими параметрами величини та якості винограду.

9. Потреба і вартість садивного матеріалу

Потреба садивного матеріалу розраховують по кожному кварталу, потім вираховують загальну потребу по сортах на різних підщепах з урахуванням страхового фону 10 %, необхідного для заміни зіпсованих під час транспортування саджанців. Ціна одного саджанця на рівні 50 грн за столові сорти.

Розрахунок потреби садивного матеріалу рекомендується проводити в такій послідовності :

1. Визначають кількість посадкових місць у кварталі шляхом множення кількості рядів на кількість місць в ряду. Кількість рядів визначають шляхом поділу кварталу на ширину міжряддя. Розмір кварталу 100 * 250 м розрахунок ведуть так :

100 : 3,5 = 28 рядів

Кількість посадкових місць визначають діленням довжини ряду на відстань між кущами. З отриманої частки віднімають число посадкових місць, на яких планується міжкліткова дорога. При довжині кварталу 250 м, а ширині 100 м доцільно зробити 5 кліток з 4 міжклітковими дорогами дорогами шириною 4 м. У цьому випадку кількість посадкових місць дорівнює:

250 м : 2 м = 125 - 8 = 117місця.

2. Визначають кількість посадкових місць по сортах. Для цього кількість посадкових місць в ряду :

28 рядів * 117місця = 3276 місць (з 1 кварталу ) .

3276 місць * 3 = 9828 * 0,10 % = 982,8 + 9828 = 10810,8 (для одного Молдова сорту з 3кварталу);

3276 місць * 2 = 6552 * 0,10 % = 655,2 + 6552 = 7207,2 (для Мускату Олександрійського, Мрії, Кардинала сортів по 2 квартали)

Для 4 сортів з 9 кварталів:

3276 місць * 9 = 29484 * 0,10 % = 2948,4 + 29484 = 32432,4

Таблиця № 3 Потреба в садивному матеріалі для закладання винограднику і його вартість

10. Догляд за виноградником до початку плодоношення

Загальна мета формування й обрізування кущів винограду така: прискорити вступ рослин у плодоношення; надати кущам певної форми, яка б відповідала природним і кліматичним умовам їх вирощування, сприяла найкращому використанню рослинами тепла та повітря, широкому застосуванню механізмів з догляду за насадженнями, захисту від хвороб і шкідників; підтримувати надану кущам форму протягом їх експлуатації: спрямовувати поживні речовини, які надходять з грунту, та асиміляти листків на формуванні пагонів, суцвіть і грон для одержання високих сталих та доброякісних урожаїв. Завдання формування й обрізування змінюється залежно від віку виноградних насаджень. У період повного плодоношення куща, що протягом кількох десятиріч, вирішують три головних завдання: обмеження проявлення поздовжньої полярності, регулювання сили росту й окремих частин, а також раціональне розміщення їх у просторі. У період старіння кущів, на початку припинення життєдіяльності, головним завданням є продовження їх можливо високого продуктивного періоду.

10.1 Формування молодих кущів винограду

Кордонні форми (фр. Cordon - шнур, канат) характеризуються наявністю штамба (іноді двох), від голови якого розгалужені один-два або три-чотири постійних рукави (плечі кордону) з розміщеними на них ріжками з плодови- ми ланками. Кордони бувають горизонтальні (одно- і двобічні), а при о зелен- ні будівель і споруд застосовують також одно - і двоярусні, вертикальні й похилі.

Під час садіння на саджанці залишають один пагін з двома-трьома вічками або два пагони з двома-трьома вічками на кожному. На весні другого року один з пагонів (які виросли на кущі), вдало розміщений, обрізують на сучок з двома-трьома вічками, а всі інші видаляють секатором, бажано через дворічну деревину, щоб не завдати ран у зоні щеплення.

Після розвитку зелених пагонів, коли вони будуть завдовжки 10 - 15 см, залишають два з них: один найдовший і вдало розміщений - для формування штамба, другий - резервний; всі інші обламують. У період росту залишені пагони кріплять до при штамбового кілка й ретельно видаляють на них пасинки і вусики. На весні третього року вегетації з вибраного пагона формують штамб необхідної висоти, а пасинки і вусики на ньому та резервний пагін видаляють (зрізують). Як тільки вічка на штамбі проростають, залишають два верхніх (майбутні плечі кордону); всі інші обламують. Коли залишені пагони досягнуть середини віддалі між кущами в ряду, їх кріплять горизонтально до дроту шпалери. На весні четвертого року ці пагони обрізують трохи менше (на 10 - 15 см) половини віддалі до сусіднього куща, щоб протилежні руками не перепліталися, міцно кріплять штамб вертикально до кілка, а плечі кордону - горизонтально до дроту шпалери. Коли пагони з вічок на кордоні розів'ються і будуть завдовжки 8 - 10 см, їх обламують, залишаючи необхідні для формування ріжків: перший від штамба не ближче 15 см до згину, а наступні через 25 - 30 см один від одного. Пагони, вибрані для ріжків, мають бути розміщені з верхнього боку плеча кордону. На п'ятий рік з пагонів на плечах кордону формують ріжки, залишаючи по два - три вічка на кожному. Після проростання вічок на ріжках залишають по два-три пагони, а й зайві обламують. У цьому разі пагін, призначений для нижче по довжині ріжка і повернутий назовні від основи плеча. На шостий рік на ріжках формують плодові лози (стрілки) яких закріпляють горизонтально до дроту шпалери. За короткого обрізування пагонів плодової ланки закріплення їх викликається. За сприятливих умов, коли пагони сильно ростуть, доцільно застосовувати методи прискореного формування, що наближає вступ кущів у період повного плодоношення на один-два роки. Це дає значну економічну вимогу і за раціонального використання прийомів сприяє не пригніченню, а навпаки, кращому розвитку рослин. Якщо на другий або третій роки вегетації пагін, призначений для формування штамба, значно перевищує необхідну довжину, його згинають на висоті штамба, закріплюють горизонтально до дроту шпалери і формують (обрізують) на плече кордону. Друге плече кордону формують у наступному році з пагона, що розів'ється нижче згину (його треба залишити при обламуванні). Ріжки на плечах кордонів формують, як про це сказано вище. Якщо плече коротке, його можна подовжити за рахунок крайнього пагона. Прискорити створення двобічного кордону на штамбі можна також за допомогою стимульованих до росту пасинків. Зокрема, на другий рік вегетації кущів коли у другій половині липня вирощуваний для штамба пагін досягне необхідної довжини, його прищипують. З двох верхніх пасинків (нижчерозміщені видаляють) у наступному році формують плечі кордону. Прискорити формування плодових ланок можна, якщо пагони, призначені для вирощування ріжків, прищипнути над третім-четвертим вузлами. З пасинків, що розів'ються на весні наступного року формують плодову лозу (стрілку) і сучок заміщення.

Можливі й інші схеми прискореного формування кущів винограду. Ефектив- ність їх застосування зумовлюють сильний ріст пагонів, своєчасне виконання прийому і наявність підпор. Для заміни пошкодженого штамба використову- ють пагін, що розвивається із сплячої бруньки його основи.

Виведення високо штамбового двобічного горизонтального кордону:

1- Кущ у перший рік садіння; 2 - кущ на другий рік; 3 - кущ на третій рік; 4 - кущ на четвертий рік; 5 - кущ на п'ятий рік; а - на весні; б - влітку; в восени.

10.2 Утримання грунту

Залежно від грунто - кліматичних умов і способу культури винограду виділяють такі системи утримання грунту на виноградниках: чорний пар; паро сидеральна система; задерніння або залуження; мульчування.

Вибір системи утримання грунтів способів його обробітку на виноградниках зумовлюється рельєфом місцевості (рівнина, схили), способами культури (укривна, неукривна, богарна, поливна), водозабезпеченністю зони, типом грунту, підгрунтя, його родючістю та механічним складом.

Основні завдання обробітку грунту на виноградниках - створення сприятливих фізичних, механічних та хімічних властивостей і повітряного режиму; нагромадження вологи в грунті, її збереження і економічне витрачання, накопичення поживних речовин за рахунок природної родючості грунту; створення сприятливих умов для діяльності грунтових мікроорга- нізмів; загортання мінеральних і органічних добрив, знищення бур'янів, запобігання ерозії, полегшення боротьби з шкідниками і хворобами; у зоні зрошуваного виноградарства - проведення наземних поливів і збереження вологи у грунті.

Старанний і своєчасний обробіток грунту на молодих виноградниках забезпечує добру приживлюваність рослин, швидкий їх ріст та ранній вступ у плодоношення. На плодоносних виноградниках він посилює ріст кущів, дає змогу збирати високі і сталі врожаї ягід високої якості.

У більшості районів України система обробітку грунту на виноградниках зводиться до утримання його за типом чорного пару.

Восени на виноградниках проводять оранку міжрядь на глибину 25 - 30 см, одночасно розпушуючи грунт у рядах. Виконують цю роботу за допомогою універсальних машин ПРВМ-3 або ПРВМ-4 на неукривних виноградниках корпусами плугів, що працюють всклад. Під осінню оранку вносять за прийнятою схемою мінеральні та органічні добрива.

У жовтні - листопаді проводять поновлення плантажу (безполицеве глибоке розпушування) машиною ПРВМ-53000 з одночасним внесенням добрив. Починають цей захід з часу вступу кущів у пору плодоношення і проводять раз у 3 - 5 років. Глибина поновлення плантажу - 55 - 60 см. Останнім часом на широкорядних виноградниках застосовують скобу типу ПРВМ-15000, яка забезпечує високу якість глибокого розпушування грунту.

Навесні на неукривних виноградниках проводять розпушування грунту на глибину 18 - 22 см з боронуванням та між кущовим обробітком, а потім протягом літа 3 - 5 разів культивують міжряддя. Глибина першої культи- вації - 12 - 14 см, а наступних поступово зменшується до 6 см. Це перешкод- жає утворенню ущільненого шару і зменшує випаровування вологи. Грунт у міжряддях обробляють за допомогою плуга-розпушувача ПРВМ-3 з прист- роєм ПРВМ-11000.

10.3 Удобрення винограднику

З 1 т урожаю винограду виносить 6,5 кг азоту, 3 кг фосфору і 7,5 кг калію. Урожайність сорту Молдова середня (12 т / га), забезпеченість грунту азотом низька, калієм і фосфором - низька. Для розрахунку норм добрив використовують коефіцієнти (з додатку 4):

1,25 - для азоту; 4,0 - фосфору; 2,5 - калію. Норми добрив у переведенні на поживну речовину становлять (кг / га):

азоту - 12 т * 6,5 кг = 78 кг * 1,25 = 97,5

фосфору - 12 т * 3 кг = 36 кг * 4,0 = 144

калію - 12 т * 7,5 кг = 90 кг * 2,5 = 225.

Розрахунок

Перед закладанням насаджень.

Щоб знайти кількість добрив на 1 га, туків потрібно площу, що удобрюється 225 га по множити на норму внесення добрив на 1 га: Органічні добрива : 225 га * 20 т = 4500, Фосфорні добрива : 225 га * 150 т = 33750, Калійні добрива : 225 га * 100 т = 22500.

Щоб знайти загальну потребу в добривах потрібно площу, що удобрюється 225 га по множити на кількість добрив на 1 га, туків: Органічні добрива : 225 га * 4500 = 1012500 т, Фосфорні добрива : 225 га * 33750 = 7593750 т , Калійні добрива : 225 га * 22500 = 5062500 т.

Під молоді плодові насадження

Щоб знайти кількість добрив на 1 га, туків потрібно: Азотні добрива Аміачна селітра його діюча речовина 34,4 %, норма внесення добрива на 1 га в д. р. дорівнює 97,5 : 97,5 д. р. - Х 34,4 д. р - 100 %, дорівнює 97,5 д. р. * 100 % = 9750 : 34,4 д. р = 283,4 т, Фосфорні добрива Суперфосфат аманізований його діюча речовина 16 %,норма внесення добрива на 1 га в д. р. дорівнює 144 : 144 д. р. - Х 16 д. р. - 100 %, дорівнює 144 д. р. * 100 % = 14400 : 16 д. р. = 900 т, Калійні добрива Сульфат калію його діюча речовина 18 %, норма внесення добрива на 1 га в д. р. дорівнює 225: 225 д. р. - Х 18 д. р. - 100 %, дорівнює 225 д. р * 100 % = 22500 : 18 = 1250 Органічні добрива гній норма внесення 20 т на 1 га, по множити на 75 га тому, що 225 га : 3 (1 раз в 3роки вносяться органічні добрива), 75 га * 20 т = 1500 Щоб знайти загальну потребу в добривах потрібно площу, що удобрюється 225 га (органічні добрива 75 га) по множити на кількість добрив на 1 га, туків і поділити на 1000 кг : Органічні добрива 75 га * 1500 = 112500 : 1000 кг = 112,5 т, Азотні добрива 225 га * 283,4 т = 63765 : 1000 кг = 63,8 т, Фосфорні добрива 225 га * 900 т = 202500 : 1000 кг = 202,

Таблиця № 4 Розрахунок потреби в добривах і витрати на їх придбання

Перед закладанням виноградника

Під молоді плодові насадження

10.4 Потреби в гербіцидах

Розрахунок

Щоб розрахувати загальну потребу в гербіцидах «Баста, 20 в.р.» потрібно площу для кожного сорту по множити на норму внесення препарату на 1 га:

Площа для сорту Молдова дорівнює 75 га * 3, 0 - 5,0 = 225 - 375, Площа для сорту Мускат Олександрійський 50 га * 3, 0 - 5,0 = 150 - 250, Площа для сорту Мрія : 50 га * 3, 0 - 5,0 = 150 - 250, Площа для сорту Кардинал: 50 га * 3, 0 - 5,0 = 150 - 250,

Курс 1 долару дорівнює 8 грн.: 6860,25 - 11433,75 = 54882 - 91470 грн. 4573,5 -7622,5 = 36588 - 60980 грн.

Таблиця № 5 Розрахунок потреби в гербіцидах

10.5 Потреба в отрутохімікатах

Розрахунок

Щоб розрахувати загальну потребу потрібно кратність їх внесення по множити на норму витрат на 1 га, кг і помножити на загальну площу:

ДНОК, 40 % р.п. (фунгіцид): 2 рази * 15,0кг = 30 * 225 га = 6750, Еупарен, 50%(фунгіцид): 4 рази * 2,0 - 3,0 = 8 - 12 * 225 га = 1800 - 2700 , Децис, 25 % (інсектицид): 2 рази * 0,4 - 0,6 = 0,8 - 1,2 * 225 га = 180 - 270.

Курс 1 долару дорівнює 8 грн:

ДНОК, 40 % р.п. (фунгіцид) ціна 2,7 (у.о) дорівнює 21,6 грн., Еупарен, 50%(фунгіцид) ціна 18,58 (у.о) дорівнює 148,64 грн., Децис, 25 % к.е (інсектицид) ціна 109,32 (у.о) дорівнює 874,56 грн.

Таблиця № 6 Розрахунок потреби в отрутохімікатах

11. Баланс території виноградника

Розрахунок

Садозахисні насадження: окружні смуги 750 м + 750 м +300 м + 300 м = 2100м * 20 м (ширина) = 42000м : 10000 м = 4,2 га, вітроломні лінії 250 м + 250 м +250 м = 750 м * 10 м (ширина) = 7500 м : 10000 м = 0,8 га; Окружні дороги 750 м +16 м + 400 м +26 м + 750 м + 16 м + 300м + 28 м +120 м = 2406 м * 10 м = 24060 м : 10000 м = 2,4, міжквартальні дороги 3 * 250 м + 100 м * 6 + 16 м = 1366 м * 8 м (ширина) =10928 м : 10000 м = 1,1 га, міжкліткові дороги 4 (дороги) * 9 (кварталів) = 36 дорог * 100 м (довжина) = 3600 м * 4 м (ширина міжкліткової доорги) = 14400 м : 10000 м =1,4 га; Магістральна дорога 750 м + 16 м = 766 м * 10 м (ширина) = 7660 м : 10000 м = 0,7 га. 225 га - х 240,7 га - 100 % дорівнює 225 га * 100 % = 22500 : 240,7 га = 93 %.

Таблиця № 7 Баланс території виноградника

12. Технологічна схема для закладання і догляду за насадженнями до початку товарного плодоношення

Предпосадкова підготовка грунту та влаштування огорожі території виноградника, площа - 10 га

Ремонт насаджень

13. Економічні показники виноградника в роки повного плодоношення

Розрахунок

Щоб розрахувати валову продукцію потрібно площу кожного сорту помножити на урожайність сорту кожного сорту: Сорт Молдова його площа 75 га, а урожайність 12 т / га, а отже :75 га * 12 т / га = 900 т, Сорт Мускат Олександрійський його площа 50 га , а урожайність 5 - 10 т / га, а отже : 50 га * 5 - 10 т / га = 250 - 500 т, Сорт Мрія його площа 50 га , а урожайність 8 - 9 т / га, а отже : 50 га * 8 - 9 т / га = 400 - 450 т, Сорт Кардинал його площа 50 га , а урожайність 7,5 - 10 т / га, а отже : 50 га * 7,5 - 10 т / га = 375 - 500 т. Щоб знайти вартість продукції в грн., потрібно валову продукцію по множити на сердню ціну за 1т, грн. : Сорт Молдова його вартість середня за 1 кг 20 грн., а за 1 т - 2000грн , 900 т * 2000 = 1800000 грн., Сорт Мускат Олександрійський його вартість середня за 1 кг 20 грн., а за 1 т - 2000грн , 250 - 500 т * 2000грн = 500000 - 1000000 грн., Сорт Мрія його вартість середня за 1 кг 20 грн., а за 1 т - 2000грн , 400 - 450 т * 2000грн = 800000 -900000 грн., Сорт Кардинал його вартість середня за 1 кг 20 грн., а за 1 т - 2000грн , 375 - 500 т * 2000грн = 750000 - 1000000 грн.

Таблиця № 8 Вартість валової продукції

Висновок

На основі використаної літературі та проведенних розрахунків я зробила висновки, що вирощування винограду це трудоміська робота. Виноград дуже корисний для людини за рахунок вітамінів, органічних кислот, пектинових речовин.

Із розрахунку баланса теріторії видно, що теріторія під насадження займає 225 га - 93 %, садозахисні смуги займають (окружні і вітроломні разом) 5 га - 2 %, окружні дороги займають 2,4 га - 0,9 %, міжквартальні 1,1 га - 0,4%, міжкліткові 4,4 га - 1,8%, господарська дільниця займає 5 га - 2 %, загальна площа під виноградники 240,7 га.

Список використаної літератури

1. Виноградарство / М. О. Дудник, М. М. Коваль, І. М. Козар та ін..За ред.. М. О. Дудника. - К.: Урожай, 1999. - 288 с;

2. Виноградарство: Навч. посібник / О. П. Дикань, А. О. Бондаренко, В. В. Заморський, О. Г. Палеха. За ред.. О. П. Дикань. - Сімферополь: Бізнес-інформ, 2001. - 408 с.;

3. Географічна енциклопедія України / Київ: Українська енциклопедія ім.. М. П. Бажана, 1993;

4. Формирование плодоносноти и урожаявиноградного куста / А. П. Дикань - К.: Изд-во УСХА, 1991. - 251 с.;

5. Сорта винограда / Е. Н. Докучаева, Е. С. Комарова, Н. Н. Пипиленко и др.; Под ред.. Е. Н. Докучаевой. - К.: Урожай, 1986 - 272 с.;

6. Технологические карты возделывания винограда / Под ред. А. Д. Лянного. К.: Урожай, 1986 - 158 с.;

7. Вредители, болезни и сорняки на виноградниках / Ж. А. Чиченадзе, Н. А. Якушина, А. С. Сорокина, Е. П. Странишевская - К.: Аграр. Наука, 1995. - 303 с.

8. Почвы Крымской области / Издательство «Крым», Симферополь, 1969. - 89 с.

Размещено на Allbest.ru