3. Провівши оцінку ефективності використання фінансових ресурсів на підприємстві ПАТ «Коблево» в 2010-2012 роках встановлено, що фінансові ресурси на підприємстві використовуються ефективно. Підприємство ліквідне, фінансово стійке, прибуткове та рентабельне. Також встановлено, що в 2010 році на кожну гривну вкладених в основні фонди отримано 3,056 грн. доходу, в 2011 - 2,363 грн., в 2012 році - 3,274 тис. грн., а на кожну гривну отриманого доходу вартість основних фондів складає 0,327 грн. в 2011 - 0,423 грн., в 2012 році - 0,305 тис. грн. Рівень ділової активності ПАТ «Коблево» можна охарактеризувати як середній (задовільний).

РОЗДІЛ 3.

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

3.1 Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників

Надання державної допомоги суб'єктам господарювання є одним з ефективних шляхів розв'язання економічних, соціальних і політичних проблем, досягнення національних цілей розвитку. У теперішній час в усіх без винятку країнах існує система надання такої державної підтримки. При цьому в країнах з розвиненою економікою вона регулюється нормативно-правовими актами, оскільки фактично охоплює особливі інструменти втручання державних інституцій у ринковий механізм і тому не може мати періодичний, опосередкований характер. Державна допомога суб'єктам господарювання є специфічним інститутом для українського законодавства, оскільки відсутній єдиний рамковий закон, який визначав би економічні й організаційні засади надання державної допомоги суб'єктам господарювання та контролю за її використанням.

Розвиток аграрного сектора в силу своєї специфічності в переважній більшості країн світу нерозривно пов'язаний з державною підтримкою. Важливість розвитку аграрного сектора для України обумовлюється, насамперед, необхідністю формування продовольчої безпеки, підвищенням зайнятості певної частини населення і збільшенням експортного потенціалу країни.

Державна підтримка є складовою системи державного регулювання сільського господарства, що являє собою сукупність правових, фінансово-економічних, організаційних та інших заходів держави щодо стимулюючого впливу на розвиток як сільськогосподарського виробництва, так і сільських територій у потрібному для суспільства напрямку. Трактування державної підтримки лише з позиції фінансової або бюджетної підтримки є неповним, оскільки вона може включати інформаційне забезпечення, розвиток дорадництва, системи страхування та біржового ринку.

Рівень державної підтримки має забезпечувати стабільні темпи розвитку аграрного сектора, унеможливлюючи збитковість сільськогосподарських підприємств [12].

Метою такої політики є: підтримка прибутковості сільськогосподарських товаровиробників і стабільної економічної ситуації в галузі, забезпечення продовольчої безпеки, конкурентоспроможних товаровиробників у міжнародному поділі праці, упередження негативних процесів міграції праці тощо. Ефективний механізм державної підтримки має забезпечувати не тільки прибуткове ведення сільськогосподарського виробництва, що відображає досягнення інтересів власників сільгосппідприємств, а й задоволення інтересів найманих працівників і землевласників-орендодавців [14].

Відсутність в Україні єдиного нормативно-правового документу (довготермінової стратегії), в якому було б закріплено механізм забезпечення конкурентноспроможності вітчизняної аграрної продукції з гарантіями державної підтримки, формує ситуацію невизначеності пріоритетів і цілей у механізмі державної підтримки галузі. А відтак, стає доволі проблематичною і оцінка ефективності дії цього механізму.

Основними пріоритетами в напрямах державної підтримки розвитку аграрної сфери можуть виступати:

- по-перше, нарощування обсягів виробництва продукції відповідної якості, що дозволить вирішити проблему продовольчої безпеки;

- по-друге, формування конкурентноспроможного аграрного сектора економіки, що буде виступати вагомим джерелом економічного зростання економіки;

- по-третє, активізація науково-дослідної роботи, яка, спираючись на інноваційну складову, забезпечить конкурентну перевагу вітчизняних товаровиробників у довгостроковій перспективі.

Визначення пріоритетів у механізмі державної підтримки розвитку сільського господарствам повинно враховувати відповідний етап розвитку економіки. В умовах недостатніх обсягів виробництва основних видів продукції сільського господарства, низької купівельної спроможності, обмеженого доступу суб'єктів господарювання до фінансового ресурсу, абсолютно виправданим можна вважати надання прямої державної підтримки в розрахунку на одиницю площі або голову худоби. За таких умов державна підтримка буде виконувати переважно функцію підвищення дохідності товаровиробників. Критерієм оцінки можуть виступати темпи нарощування обсягів відповідних видів продукції.

У перспективі ефективність такого виду підтримки може призвести до зниження продуктивності і ефективності господарювання, буде проявлятися «ефект дотаційної голки», що явно буде суперечити бажанню досягти певного рівня конкурентоспроможності. Розвиток ринкового механізму вимагатиме опосередкованих заходів, які не втручались би в його дію. Акцент зміститься на користь заходів державної підтримки, що, з одного боку, не викривлятимуть дію ринкового механізму, з іншого - забезпечуватимуть реалізацію суспільних інтересів. Критерієм ефективності державної підтримки виступатиме досягнутий рівень продуктивності галузі як основи формування конкурентноспроможності аграрного сектора та реального джерела економічного зростання.

На нашу думку, державна підтримка сільського господарства повинна здійснюватися з обов'язковим урахуванням досягнутого рівня продуктивності суб'єктів господарювання, щоб не відбувалося консервування структури виробництва, яка в основі матиме обмежені джерела економічного зростання аграрного сектора економіки.

Методологічною посилкою в зазначеному питанні може бути використання в якості критерію для обґрунтування рівня державної підтримки таких видів продуктивності: економічної, соціально-економічної, еколого-економічної та чистої продуктивності. Залежно від поставлених цілей на певному етапі розвитку економіки пріоритетність кожного з виду продуктивності в якості критерію може змінюватися.

У державному бюджеті 2013 року збережені програми фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які діяли у попередніх роках. Для того, щоб бюджетні кошти вчасно та в повному обсязі надходили до адресата, хотілося б докладніше зупинитися на механізмах надання фінансової допомоги.

Так, програма «Державна підтримка галузі тваринництва» включає кілька напрямів, зокрема, спеціальну бюджетну дотацію фізичним особам за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби. Дотація за молодняк, що народився в господарствах фізичних осіб, виплачується за утримання молодняку, який на момент подання фізичними особами вперше відповідних документів досяг певного віку, у розмірі 250 гривень за голову - за молодняк віком від 3 до 6 місяців; 500 гривень за голову - за молодняк віком від 6 до 9 місяців; 750 гривень за голову - за молодняк віком від 9 до 12 місяців; 1000 гривень за голову - за молодняк віком від 12 до 15 місяців. У подальшому бюджетна дотація за молодняк, що народився в господарствах фізичних осіб, виплачується фізичним особам за збереження молодняку у розмірі 250 гривень за кожні наступні три місяці його утримання до досягнення ним п'ятнадцятимісячного віку.

Для отримання дотації фізичні особи подають за місцезнаходженням господарства сільським, селищним чи міським радам копії таких документів: паспортів великої рогатої худоби і ветеринарних карток до таких паспортів, а в разі утримання 10 і більше голів молодняку - витяг з Єдиного державного реєстру тварин; паспорта особи; довідки або договору про відкриття рахунка в банку;документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Бюджетна дотація фізичним особам, фізичним особам-членам виробничих або обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, а також фермерським господарствам за вирощені та продані на забій і переробку суб'єктам господарювання, які мають власні (орендовані) переробні потужності для забою тварин, молодняк великої рогатої худоби та свині (крім свиноматок і кнурів). Слід зауважити, що ця дотація виплачується за умови вирощування тварин у власних господарствах не менш як три місяці до моменту продажу на забій. За 1 кілограм прийнятої живої ваги селянин може отримати: 2,5 гривні за молодняк великої рогатої худоби живою масою не менш як 330 кілограмів; 1,5 гривні за свиней (крім свиноматок і кнурів) живою масою від 100 до 120 кілограмів; 1 гривня за свиней (крім свиноматок і кнурів) живою масою від 120 до 150 кілограмів.

Виплата часткового відшкодування витрат фізичних осіб на закупівлю установки індивідуального доїння здійснюється у межах фактичних витрат за закуплену нову установку індивідуального доїння вітчизняного виробництва за умови утримання у своєму господарстві не менш як трьох ідентифікованих та зареєстрованих в установленому порядку корів, але не більш як 5000 гривень за одиницю.

За допомогою держави сільськогосподарські підприємства мають можливість зменшити витрати на розширення основного стада, адже в поточному році буде продовжена практика часткового відшкодування сільськогосподарським підприємствам вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності у розмірі 50 відсотків їх вартості, але не більш як 7000 гривень за голову.

Порядком використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 246, передбачено, що суб'єкти господарювання щокварталу до 5 числа наступного місяця і до 5 грудня (станом на 1 грудня) подають до обласної комісії заявку, довідку про те, що суб'єкта господарювання не визнано банкрутом, стосовно нього не порушено справу про банкрутство та не прийнято рішення про ліквідацію, видану державним реєстратором не пізніш як за один місяць до дня її подання; довідки про відсутність понад півроку заборгованості з виплати заробітної плати, а також із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), видані відповідними органами державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;довідки, видані головними управліннями агропромислового розвитку обласних держадміністрацій про те, що відповідним суб'єктам господарювання не виплачувалося відшкодування вартості корів за іншими бюджетними програмами; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком; копії відповідних платіжних документів; акт про передачу (продаж) і закупівлю худоби за договором (крім тих, що поставлені в режимі імпорту); копію звіту про стан тваринництва; виданий у встановленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин; копії племінних свідоцтв (сертифікатів); письмове зобов'язання повернути до державного бюджету в місячний строк бюджетні кошти у разі зменшення поголів'я на 1 січня двох наступних років з урахуванням приросту та обсягу закупівлі.

Для виплати часткового відшкодування вартості корів, закуплених у режимі імпорту, суб'єкти господарювання подають також копії відповідного контракту; рахунка-фактури (інвойсу); вантажної митної декларації.

Часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів. Бюджетні кошти виділяються для відшкодування суб'єктам господарювання до 50 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) завершених у 2009-2012 роках етапів будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, у яких згідно з проектом повинно утримуватися не менш як 500 голів великої рогатої худоби, або не менш як 1200 свиноматок, або не менш як 1 млн. голів птиці, та до 30 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) завершених у 2009-2012 роках етапів будівництва та реконструкції підприємств з виробництва комбікормів.

Спеціальна бюджетна дотація за поголів'я корів м'ясного напряму продуктивності виплачується за умови ідентифікації та реєстрації всього поголів'я великої рогатої худоби сільськогосподарським підприємствам (племінним заводам, племінним репродукторам та іншим сільськогосподарським підприємствам) за кожну наявну на 1 жовтня поточного року корову м'ясного напряму продуктивності у розмірі: до 1900 гривень за голову - племінним заводам; до 1000 гривень за голову - племінним репродукторам; до 600 гривень за голову - іншим сільськогосподарським підприємствам.

Для отримання дотації сільськогосподарські підприємства подають до 5 листопада поточного року управлінням агропромислового розвитку районних держадміністрацій встановлені документи.

Крім названих програм, у державному бюджеті закладені також кошти для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі, напрямки їх використання у даний час визначаються Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Потрібно звернути увагу, що перераховані види державної підтримки надаються на безповоротній основі. Фермерські ж господарства мають можливість отримати допомогу від держави також і через пільгове кредитування за програмою «Надання кредитів фермерським господарствам», для участі у якій фермерам слід подавати до Київського регіонального відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

На поповнення машинно-тракторного парку аграріїв спрямована бюджетна програма «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу». Для отримання сільськогосподарського техніки за договорами лізингу сільськогосподарським товаровиробники подають до філії філії «Київобллізинг» НАК «Украгролізинг» встановлені документи. Строк лізингу складає від 3 до 7 років. Черговість сплати лізингових платежів становить місяць, квартал або шість місяців. За користування лізинговою технікою Лізингоодержувач сплачує 7 % її невідшкодованої вартості.

Важливо, що в державному бюджеті передбачені видатки як на підтримку власне сільськогосподарського виробництва, так і на розвиток соціальної сфери села. Зокрема, в 2012 році майже 10 мільйонів гривень спрямовано на оздоровлення та відпочинок дітей працівників агропромислового комплексу. В 2012 році часткова компенсація вартості путівок тривалістю 21 день на оздоровлення та відпочинок сільських дітей складала 780 гривень. Крім того, для зменшення витрат батьків на придбання путівок залучалися також кошти фонду соціального страхування та підприємств агропромислового комплексу.

На створення умов для роботи молоді у сільській місцевості працює обласна регіональна програма підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім». Кредити надаються за рахунок коштів як державного, так і обласного та районних бюджетів.

Протягом 2010 - 2012 років важливим джерелом підтримки розвитку сільськогосподарського виробництва ПАТ «Коблево» була державна підтримка, яка у 2010 році досягла максимального обсягу в 329 тис. грн. (табл. 3.1). Основними складовими видатків та кредитування, що здійснювалися Міністерством аграрної політики України були: бюджетна дотація та державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними.

Таблиця 3.1

Отримана бюджетна дотація та державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними ПАТ «Коблево» в 2010-2012 роках, тис.грн.

Показники	Рік	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
	2010	2011	2012	2012/2010	2012/2011	2012/2010	2012/2011
Отримання субсидій, дотацій	329	196	68	- 261,00	- 128,00	- 79,33	- 65,31

В 2012 році державна дотація та державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними на підприємстві ПАТ «Коблево» становила 68 тис. грн., що на 261 тис. грн.. менше ніж у 2011 році та на 128 тис. грн. менше ніж у 2010 році.

Динаміку державної дотації та державної підтримки розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними, що отримані підприємством ПАТ «Коблево» в 2010-2012 роках зобразимо на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Динаміка державної дотації та державної підтримки розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними, що отримані підприємством ПАТ «Коблево» в 2010-2012 рр., тис. грн.

Провівши аналіз державної підтримки сільськогосподарським підприємствам, можна було б порекомендувати ПАТ «Коблево» активізувати діяльність щодо залучення державних дотацій. Наприклад, скористатися державною програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу».

Актуальною проблемою для ПАТ «Коблево» є морально застаріла матеріально - технічна база та дефіцит фінансових ресурсів на її оновлення. Коефіцієнт зносу основних засобів становить 65%. Тому лізинг в умовах браку власних фінансових ресурсів і обмеженому доступу до кредитних ресурсів є однією із ефективних форм фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств. Придбання в лізинг - це швидка і проста можливість підприємства оновити застарілу матеріально - технічну базу та як наслідок - можливість відновити або збільшити потенціал господарства та покращити якість сільськогосподарської продукції відповідно до вимог сьогодення. При правильному і обґрунтованому підході до застосування даного методу фінансування підприємства матимуть змогу використовувати модернізовану техніку та обладнання, що сприятиме їх інноваційному розвитку в перспективі. Для отримання сільськогосподарського техніки за договорами лізингу підприємству ПАТ «Коблево» необхідно подати до філії «Київобллізинг» НАК «Украгролізинг» (м. Київ, вул. Мєчникова, 16-а, 545-68-31) встановлені документи. Строк лізингу складає від 3 до 7 років. Черговість сплати лізингових платежів становить місяць, квартал або шість місяців. За користування лізинговою технікою Лізингоодержувач сплачує 7 % її невідшкодованої вартості.

Отже, підприємству ПАТ «Коблево» необхідно оновити матеріально-технічну базу за договорами лізингу.

3.2 Обґрунтування напрямків удосконалення механізму формування фінансових ресурсів сільськогосподарського підприємства

У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів головне місце займає прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, - він формує більшу частину його власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу і відповідно ріст ринкової вартості підприємства. Певну роль у складі внутрішніх джерел відіграють також амортизаційні відрахування, особливо на підприємствах з високою вартістю використовуваних власних основних засобів та нематеріальних активів; однак суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише містять засоби його реінвестування. Інші внутрішні джерела не займають значної частки у формуванні власних фінансових ресурсів підприємства.

Ефективна фінансова діяльність підприємства неможлива без постійного залучення позикових ресурсів. Використання позикового капіталу дозволяє суттєво розширити об'єм господарської діяльності підприємства, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити формування різноманітних цільових фінансових фондів та підвищити ринкову вартість підприємства.

Основним способом формалізації процесу управління фінансовими ресурсами підприємства ПАТ «Коблево» є формування бюджетів, які містять інформацію про запланований рух фінансових ресурсів підприємства, необхідну для якісної підготовки управлінських рішень у рамках визначеного інформаційного зрізу на встановлений період.

Об'єктом управління в такій системі є фінансові потоки підприємства ПАТ «Коблево». Суб'єктом управління є фінансова служба підприємства. Основними функціональними елементами в системі управління є планування, оперативне управління, спрямоване на виконання планових нормативів та контроль.

Так, при впровадженні фінансовою службою підприємства будь-якої форми планування підприємство ПАТ «Коблево» може досягти значних результатів: зменшення собівартості продукції або послуг, що надаються, й збільшення тим самим валового прибутку; збільшення основних фондів підприємства; раціонального розподілу грошових потоків у процесі діяльності (що найбільш важливо у теперішній кризовий час); і навіть, як наслідок ефективної діяльності, залучення інвестицій.

Рівень конкретизації планів за строками в рамках процесу планування діяльності визначається виходячи з потреб підприємства. Практика показує, що, як правило, за періодами реалізації плани поділяються на:

- довгострокові (більше 1 року);

- середньострокові (річні, квартальні);

- короткострокові (щомісячні).

При цьому не існує чітко визначеного інтервалу, після якого планування здобуває статус довгострокового, однак, виходячи з практики, максимальний інтервал середньострокового планування визначається як один рік

Підприємство ПАТ «Коблево» для удосконалення формування фінансових ресурсів повинно орієнтуватися на наступні її етапи:

1) планування та прогнозування грошових потоків: складання відповідних внутрішніх документів (бюджет грошових потоків, плановий звіт про рух грошових коштів, платіжний календар тощо);

2) затвердження та впровадження бюджету грошових потоків (дотримання його при організації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності);

3) контролінг виконання бюджету грошових потоків та планових показників звіту про рух грошових коштів;

4) корегування планових величин відповідно до зміни зовнішніх і внутрішніх умов реалізації бюджету грошових потоків.

Під час формування фінансових ресурсів підприємство ПАТ «Коблево» повинно особливу увагу приділити наступним пунктам:

1) збільшення та прискорення формування вхідних грошових потоків підприємства;

2) оптимізація формування вихідних грошових потоків підприємства в часі;

3) прогнозування та планування резерву ліквідності;

4) зменшення фінансових ризиків.

Управління фінансовими ресурсами підприємства зводиться до безперервного процесу обробки фінансової інформації, її аналізу і подальшої розробки і прийняття управлінських рішень за результатами аналізу.

Розглянемо планування, прогнозування фінансових ресурсів на підприємстві ПАТ «Коблево» за допомогою розрахунково-платіжного балансу. Розрахунково-платіжний баланс - таблиця, в яку заносять усі надходження грошей в організацію : виручку від продажів, кредити, позики та ін.

Складання розрахунково-платіжного балансу полягає у визначенні конкретної послідовності і термінів здійснення усіх розрахунків, що дозволяє своєчасно перерахувати платежі до бюджету, позабюджетні фонди і забезпечити фінансування нормальної господарської діяльності підприємства.

Розрахунково-платіжний баланс складається на короткі проміжки часу (місяць, 15 днів, декада, п'ятиденка). Термін визначається, виходячи з періодичності основних платежів підприємства. Найбільш доцільним є складання місячних планів з щодекадним розбиттям. Розрахунково-платіжний баланс охоплює усі витрати і надходження грошових коштів як у безготівковій, так і в готівковій формах, включаючи стосунки з бюджетом і банками. Таким чином, розрахунково-платіжний баланс дозволяє спостерігати за станом власних засобів, а також вказує на необхідність використання засобів у вигляді притягненого капіталу.

Для того, щоб скласти платіжний календар, необхідно усі доходи і витрати компанії розділити на групи по видах грошових коштів (готівка, на розрахунковому рахунку, векселі, облігації). Потім потрібно упорядкувати платежі і надходження залежно від їх термінів.

Далі працівники фінансової служби повинні визначити, якими сумами (по видах грошових коштів) компанія розташовуватиме на початок планового періоду. Для цього поточні залишки коригують на суми, які повинні поступити на фірму. Після цього розраховують залишок для кожного дня планового періоду. Формула розрахунку виглядає так:

ЗД=ЗПД+СНД-СПлД, (3.1)

де ЗД - залишок на дату;

ЗПД - залишок попереднього дня;

СНД - сума надходжень за день;

СПлД - сума платежів за день.

Після цього розраховують залишок для кожного дня планового періоду. Документ набуває чинності після підписання директором.

Для того, щоб оперативно контролювати витрати компанії, фінансовому працівникові необхідно щодня уточнювати перелік і суми планованих на чергову дату платежів. При цьому він не повинен забувати враховувати залишки грошових коштів на попередній день.

Якщо на підприємстві недостатньо грошей для оплати усіх рахунків, частину запланованих платежів можна перенести на інші дні. Відповідно до цих змін перераховують і платіжний календар. Фінансова служба повинна уточнити залишки на поточний день, а також відмітити проведені платежі і надходження. Потім невиконані зобов'язання переносять на майбутні дати.

Далі треба перерахувати залишки грошей на наступні дні планового періоду. Для цього до залишку поточного дня додають очікувані надходження і віднімають скоректовані платежі. Розрахунок проводять для кожного дня планового періоду. У таблиці 3.2 приведемо варіант щоденного розрахунково-платіжного балансу для підприємства ПАТ «Коблево». У витратній частині розрахунково-платіжного балансу відбиваються усі майбутні грошові витрати підприємства. У розділі надходження грошових коштів вказуються власні і залучені джерела надходження фінансових ресурсів.

Таблиця 3.2

Щоденний розрахунково-платіжний баланс підприємства ПАТ «Коблево»

Платіжні засоби	Сума тис. грн.	Платіжні зобов'язання	Сума тис. грн.
Залишок грошових коштів :		Виплата заробітної плати	35,7
у касі	1,5	Відрахування до фонду соціальної плати	13,5
на рахунках у банку	29,73	Платежі до бюджету і позабюджетних фондів	11,3
Надходження грошових коштів :		Оплата рахунків постачальників і підрядників	29,7
від реалізації продукції	119,8	Плата відсотків за кредити банків	1,9
від іншої реалізації	21,9
від фінансової діяльності	0	Повернення кредиту	8,9
Аванси отримані від покупців	52,0
Кредити, позики	0	Погашення іншої кредиторської заборгованості	96,3
Погашення простроченої дебіторської заборгованості	2,3
Інші	13	Разом	197,3
		Перевищення платіжних засобів над зобов'язаннями	42,93
Баланс	240,23	Баланс	240,23

Прогнозування і розробка довгострокового фінансового плану припускає наявність деякої невизначеності і багато варіантності, що пов'язано із складністю визначення майбутніх змін в кон'юнктурі ринку і діяльності підприємства і неможливістю обліку і оцінки дії тих або інших чинників. Поточні фінансові плани надають можливість точніше визначити джерела фінансування діяльності підприємства, структуру доходів і витрат, отримати інформацію про рух грошових коштів і тим самим контролювати процес вступу і витрачання грошових ресурсів підприємства і забезпечувати його платоспроможність і ліквідність. Поточні фінансові плани складаються на рік з розбиттям по кварталах і характеризують фінансову стратегію підприємства на такий період з урахуванням обсягів виробництва і реалізації, діючої системи оподаткування, середніх ставок за кредитами і депозитами, розрахунку величини формування і використання прибули (із сплатою обов'язкових платежів до бюджету і цільових фондів) і визначенням залишків фінансових ресурсів на початок і кінець планового року. Надзвичайно важливим і складним завданням, яке має бути вирішене в ході складання поточного плану, є облік усіх грошових надходжень і усіх грошових витрат підприємства.

Складемо поточний фінансовий план підприємства ПАТ «Коблево» на 2013 рік (табл. 3.3)

Таблиця 3.3

Поточний фінансовий план підприємства ПАТ «Коблево» на 2013 рік

Показник	Базовий 2012	Плановий 2013	в т.ч. по кварталах
			І	II	III	IV
Доходи у тому числі:
1. Від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	757 153,0	784410,51	196102,6	196102,6	196102,6	196102,7
Податок на додану вартість	124 919,0	129416,08	32354,0	32354,0	32354,0	32354,1
Чистий доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	632234,0	654994,4	163748,6	163748,6	163748,6	163748,6
2. Інші операційні доходи	4 911,0	123,5	30,9	30,9	30,9	30,8
3. Інші звичайні доходи	286,0	2142,3	535,6	535,6	535,6	535,5
Всього доходів	637431	657260,2	164315,1	164315,1	164315,1	164314,9
Витрати			0,0	0,0	0,0	0,0
матеріальні витрати	388 178,0	756,9	189,2	189,2	189,2	189,3
витрати на оплату праці	57 325,0	1106,9	276,7	276,7	276,7	276,8
відрахування на соціальні заходи	21 181,0	437,6	109,4	109,4	109,4	109,4
амортизація	10 483,0	901,6	225,4	225,4	225,4	225,4
інші операційні витрати	98 956,0	502,6	125,7	125,7	125,7	125,5
інші витрати	0,0	698,4	174,6	174,6	174,6	174,6
податок на прибуток	10 922,0	197,3	49,3	49,3	49,3	49,4
Всього витрат	587045	4601,3	1150,3	1150,3	1150,3	1150,4

Розробка розрахунково-платіжного балансу здійснюється у формі конкретизації фінансового плану з розбиттям і щодекадним розбиттям квартальних грошових надходжень і витрат і з урахуванням можливих витрат і змін обсягів виробництва.

Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну платоспроможність підприємства через оперативне фінансове планування. З цією метою доцільно складати баланс грошових надходжень - оперативний фінансовий план (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Баланс грошових надходжень - оперативний фінансовий план, тис.грн.

Місяць	Вступ	Витрати	Чисті грошові надходження	Залишок на початок місяця	Залишок на кінець місяця	Надлишок або дефіцит
	план	факт	план	факт	план	факт	план	факт	план	факт	план	факт
січень	54771,7	58963	52630	54960	2141,7	4003	24,7	24,7	29,4	4027,7	29,4	4027,7
лютий	54771,7	49630	51896	51500	2875,7	-1870	2166,4	4027,7	34,1	2157,7	34,1	2157,7
березень	54771,7	52643	53652	52876	1119,7	-233	5042,1	2157,7	38,7	1924,7	38,7	1924,7
Разом за квартал	164315,1	161236	158178	159336	6137,1	1900	х	х	х	х	38,7	1924,7

Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється за допомогою розрахунково-платіжного балансу, є надзвичайно важливим засобом формування фінансових ресурсів на підприємстві.

3.3 Оптимізація джерел фінансування діяльності підприємства

Нині для того, щоб підприємство нормально функціонувало і було конкурентоздатним, потрібна достатня кількість фінансових ресурсів, які забезпечать платоспроможність і фінансову стійкість.

Відомо, що джерела фінансування поділяються на власні і залучені. Дотримування певного співвідношення між власними і залученими коштами - теж одне із головних завдань фінансового менеджменту на підприємстві. Зрозуміло, що використання власних коштів значно знижує ризик в діяльності підприємства. Але, на жаль, треба зазначити, що більшість українських підприємств в тому числі і ПАТ «Коблево» відчувають брак власних фінансових ресурсів.

Основними методичними підходами до рішення завдань по оптимізації структури джерел формування капіталу являються:

1. Управління величиною ефекту фінансового левериджа;

2. Формування політики фінансування активів з урахуванням вартості, ризиків і термінів залучення капіталу;

3. Мінімальна вартість притягненого капіталу.

При першому методичному підході, основними моментами є: визначення фінансового левериджа і його складових; оцінка рівня фінансового левериджа і чинників, які його формують; оптимізація структури джерел формування капіталу шляхом управління фінансовим левериджем.

Для другого методичного підходу характерний вибір дешевших джерел фінансування активів підприємства. У цих цілях усі активи підприємства підрозділяються на три групи: необоротні активи, постійна частина оборотних активів і змінна частина оборотних активів.

При цьому підприємство ПАТ «Коблево» може використати три підходи до фінансування окремих груп активів за рахунок різних джерел формування капіталу:

- консервативний, який передбачає використання власного капіталу і довгострокових зобов'язань для формування необоротних активів і половини змінної частини оборотних активів.

- агресивний, передбачає використання власного капіталу і довгострокових зобов'язань тільки для фінансування необоротних активів. Оборотні активи в повному об'ємі формуються за рахунок короткострокових зобов'язань.

- компромісний, передбачає фінансування необоротних активів і постійної частини оборотних активів за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань. При цьому змінна частина оборотних активів формуються за рахунок короткострокових зобов'язань.

При використанні третього методичного підходу, процес оптимізації структури формування капіталу заснований на попередній оцінці вартості власного і позикового капіталу за різних умов його залучення і здійсненні багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.

Вивчивши запропоновані методичні підходи, можна зробити висновок, що одне з головних завдань формування фінансових ресурсів - оптимізація його структури з урахуванням заданого рівня його доходності і ризику - реалізується різними методами. Одним з основних механізмів реалізації цього завдання є фінансовий леверидж.

Фінансовий ліверидж визначається як механізм управління рентабельністю власного капіталу за рахунок оптимізації співвідношення використання власних і позикових фінансових ресурсів. Отже, наступним критерієм, що визначає структуру фінансових ресурсів є рівень рентабельності власних коштів. Для розрахунку коефіцієнту ефекту фінансового лівериджу застосовується наступна формула.

ЕФЛ= (1 - Cn) ? (KРa - ПС) ? (ПК/ВК), (3.1)

де ЕФЛ - ефект фінансового лівериджу;

Сп - ставка податку на прибуток;

Кра - коефіцієнт рентабельності активів;

ПС - процентна ставка за кредит;

ПК - позикові кошти;

ВК - власні кошти.

Дана формула має три основні складові:

1. Податковий коректор фінансового лівериджу (1 - Сп). Він показує, у якому ступені проявляється ефект лівериджу у зв'язку з різним рівнем оподаткування прибутку.

2. Диференціал фінансового лівериджу (КРа - ПС). Характеризує різницю між рівнем рентабельності активів (Кра) і рівнем ставки процента за кредит ПС (середньозваженою вартістю залучення позичкового капіталу).

3. Коефіцієнт фінансового лівериджу (ПК/ВК). Характеризує обсяг позичкового капіталу (ПК), який припадає на одиницю власного капіталу.

Застосувавши методичний підхід управління ефектом фінансового левериджа для ПАТ «Коблево , результати господарської діяльності якого представлені в табл. 3.5, можна зробити висновок, що чим більше доля позикових коштів в загальній структурі капіталу цього підприємства, тим ефективніше використовується власний капітал і підвищується ефект фінансового лівериджа за умови перевищення рівнем валового прибутку, генерованого активами підприємства, середнього розміру відсотка за використовуваний кредит.

Таблиця 3.5

Ефект фінансового лівериджу

Показники	Од. виміру	2011 рік	2012 рік	Відхилення(+/ -)
Ставка податку на прибуток	коеф.	0,23	0,21	-0,02
Чистий прибуток	тис. грн.	12475	7752	-4723,00
Коефіцієнт рентабельності активів	тис. грн.	0,17	0,12	-0,05
Процентна ставка за кредит	коеф.	0,16	0,2	0,04
Власні кошти	тис. грн.	107243	114995	7752,00
Позикові кошти	тис. грн.	139524	139596	72,00
Ефект фінансового лівериджу	коеф.	0,01	-0,08	-0,09

Використання кредитів комерційного банку має рацію тільки в тому випадку, якщо середня рентабельність активів підприємства перевищує середню процентну ставку за користування кредитом банку. Якщо диференціал фінансового лівериджу має позитивне значення, то будь-яке збільшення коефіцієнту фінансового лівериджу буде призводити до росту його ефекту, тобто росту рентабельності власного капіталу.

Отже, відповідно до табл. 3.5. підприємству ПАТ «Коблево» недоцільно користуватися банківським кредитом з відсотковою ставкою вище 17% у 2011 році та 12% у 2012 році.

Наступним фактором визначення оптимальної структури капіталу є рівень фінансового ризику підприємства ПАТ «Коблево».

Ефект фінансового лівериджу можна також трактувати як зміну чистого прибутку на кожну звичайну акцію (у відсотках), що породжується даною зміною прибутку до сплати податків і процентів за кредит.

, (3.2)

За допомогою формули визначимо, на скільки відсотків зміниться чистий прибуток на кожну звичайну акцію при зміні прибутку до сплати податків і процентів (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Ефект фінансового левериджу розрахований за прибутком на акцію

Показники	2011р.	2 012р.	Відхилення(+/ -)
Зміна (%) чистого прибутку на акцію	92,1	-37,86	-129,96
Зміна (%) прибутку до сплати податків і процентів	68,1	-39,38	-107,48
Ефект фінансового лівериджу	1,352	0,961	-0,39

Звідси можна зробити висновок, що чим більші проценти і менший прибуток, тим більша сила фінансового лівериджу і вище фінансовий ризик.

Отже, можна зробити такі висновки та рекомендації для підприємства ПАТ «Коблево»:

1. Якщо прибуток до сплати податків і процентів за кредит в розрахунку на акцію невеликий, то вигідніше нарощувати власні кошти за рахунок емісій акцій, ніж отримувати кредит; залучення позикових коштів є для підприємства дорожчим, ніж власних. Хоча можливі труднощі в процесі первинного розміщення акцій (невеликий розмір дивіденду).

2. Якщо прибуток до сплати податків і процентів за кредит у розрахунку на акцію великий, тоді вигідніше брати кредит, ніж нарощувати власний капітал: залучення позикових коштів для підприємства дешевше ніж залучення власних. Якщо ж в такій ситуації надають перевагу випуску акцій, то в інвесторів може скластися невірне враження про несприятливий фінансовий стан підприємства.

Ефективність збільшення в структурі фінансових ресурсів ваги позикових фінансових ресурсів визначається ростом рентабельності власного капіталу не тільки в результаті вибору оптимального рівня фінансового ризику, а позитивним впливом на рентабельність активів безпосередньо. Формування позикових фінансових ресурсів може впливати на рентабельність активів через ті фактори, що її визначають - тобто рентабельність продажів, як показник ефективності операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, а також на оборотність активів, як показник інтенсивності використання капіталу. Вплив на ці показники відбувається через вплив на розмір прибутку чистого доходу, частки оборотних активів в структурі активів. Тому, по-перше, збільшення позикових фінансових ресурсів повинно забезпечувати відносне зниження рівня використання ресурсів, по-друге, не повинно призводити до порушення платоспроможності, тобто до втрати частини прибутку. По-третє, більш ефективно впливає на розмір прибутку залучення саме фінансових кредитів за рахунок включення плати за їх обслуговування до витрат підприємства. Крім того, формування позикових фінансових ресурсів повинно призводити до інтенсифікації операційної діяльності, тобто до росту обсягів реалізації за рахунок підвищення оборотності активів.

Таким чином, вирішення питання щодо оптимізації структури та джерел формування фінансових ресурсів є частиною стратегії компанії.

Висновки до розділу 3

Проведений аналіз пошуку шляхів підвищення ефективності формування та використання фінансових ресурсів підприємства ПАТ «Коблево» призвів до наступних висновків:

1. Основними напрямками державної підтримки АПК за рахунок державного бюджету є наступні: пряма бюджетна державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників у вигляді субсидій, дотацій і компенсацій; державна підтримка короткострокового грошового кредитування сезонних витрат товаровиробників АПК на пільгових умовах (на поворотній основі), а також такі форми державної бюджетної підтримки, як відшкодування різниці в процентних ставках по кредитах, що залучаються сільськогосподарськими товаровиробниками в банках, і кошти на формування фінансово-кредитної системи обслуговування товаровиробників АПК; державна підтримка забезпечення підприємств і організацій агропромислового комплексу машинобудівною продукцією на основі довгострокової оренди або лізингу (на поворотній основі); спеціалізована державна підтримка за окремими напрямками: розвиток фермерства, створення сезонних накопичень запасних частин, фонду насіння та ін.; державне безповоротне фінансування капітальних вкладень, інвестицій в рамках державних цільових програм; поворотне державне фінансування капітальних вкладень, а також надання державних гарантій за залученими інвестиційними кредитами.

2. Підприємству ПАТ «Коблево» для удосконалення формування фінансових ресурсів повинно орієнтуватися на наступні її етапи: планування та прогнозування грошових потоків: складання відповідних внутрішніх документів (бюджет грошових потоків, плановий звіт про рух грошових коштів, платіжний календар тощо); затвердження та впровадження бюджету грошових потоків (дотримання його при організації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності); контролінг виконання бюджету грошових потоків та планових показників звіту про рух грошових коштів; корегування планових величин відповідно до зміни зовнішніх і внутрішніх умов реалізації бюджету грошових потоків.

3. Провівши аналіз методичних підходів до рішення завдань по оптимізації структури джерел формування капіталу, встановлено, що використання кредитів комерційного банку має рацію па підприємстві тільки в тому випадку, якщо середня рентабельність активів підприємства перевищує середню процентну ставку за користування кредитом банку. Для підприємства ПАТ «Коблево» недоцільно користуватися банківським кредитом з відсотковою ставкою вище 17% у 2011 році та 12% у 2012 році. Також підприємству вигідніше нарощувати власні кошти за рахунок емісій акцій, ніж отримувати кредит.

РОЗДІЛ 4.

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Характеристика шкідливих виробничих факторів на підприємстві

Питання з охорони праці є одним з найважливіших на сучасному етапі життя нашого суспільства, у період коли роботодавці ставлять для себе основним завданням як найшвидше й з мінімальним вкладенням засобів отримати найбільший прибуток, мало уваги приділяється, а часом і взагалі ігноруються вимоги безпеки праці.

Організація охорони праці на підприємстві ПАТ «Коблево включає кілька етапів:

- призначення відповідального за охорону праці;

- розроблення та затвердження документів з охорони праці;

- навчання з питань охорони праці;

- створення комісії з питань охорони праці.

На підприємстві ПАТ «Коблево» є відповідальний з охорони праці.

Завдання відповідального з охорони праці підприємства є:

- розроблення ефективної системи управління охорони праці на підприємстві та сприяння вдосконаленню діяльності в цьому напрямку кожного структурного підрозділу та кожного працівника, забезпечення професійної підтримки рішень роботодавця з цих питань;

- організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих та небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров'ю працівників;

- вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників;

- контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці;

- інформування та надання роз'яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

Питання охорони праці на підприємстві ПАТ «Коблево» відображаються в колективному договорі, в якому передбачено:

- соціальні гарантії працівникам у сфері охорони праці на рівні не нижче передбаченого законодавством;

- комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аварій та пожеж;

- обсяги і джерела фінансування заходів щодо охорони праці.

На підприємстві ПАТ «Коблево» розроблена нормативна, розпорядча, звітна та облікова документація з питань охорони праці. Нормативна документація з охорони праці являє собою обов'язкові для виконання правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи.

Розроблення нормативних актів з охорони праці здійснюється на підставі наказу керівника, яким визначаються конкретні строки, виконавці та відповідальний за розроблення необхідних документів. Для розроблення найважливіших та складних проектів може створюватися комісія чи робоча група.

Одним з найважливіших нормативних документів з охорони праці на ПАТ «Коблево» є інструкція з охорони праці.

Інструкція з охорони праці являє собою нормативний акт, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства та будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу виконуються ці роботи, трудові або службові обов'язки.

Інструкції, що розроблені та затверджені на підприємстві ПАТ «Коблево», присвоєно порядкові номери охорони праці. Інструкції з охорони праці містять такі розділи: загальні положення;вимоги безпеки перед початком роботи; вимоги безпеки під час виконання роботи; вимоги безпеки після закінчення роботи; вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Збереження здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності являється основним із завдань охорони праці в різних сферах діяльності. Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів та своєчасні методи їх попередження забезпечують покращення умов праці, підвищенню продуктивності, перешкоджають професійним захворюванням, виробничого травматизму, аварій.

Проведемо аналіз виробничого травматизму на підприємстві ПАТ «Коблево», який показав зниження травматизму за 2010-2012 роки.

Основні показники, які характеризують виробничий травматизм на підприємстві наведемо в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Основні показники виробничого травматизму на підприємстві ПАТ «Коблево» за 2010-2012 роки

показники	Рік	Абсолютний приріст	Темп приросту
	2010	2011	2012	2012/2010	2012/2011	2012/2010	2012/2011
1	2	3	4	5	6	7	8
Середньо-списочна чисельність працівників	250	253	252	2	-1	0,80	-0,40
Кількість нещасних випадків	1	1	1	0	0	0,00	0,00
Кількість днів непрацездатності	30	35	25	-5	-10	-16,67	-28,57
Коефіцієнт частоти виробничого травматизму	4,0	4,0	4,0	0,0	0,0	-0,8	0,4
Коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму	30,0	35,0	25,0	-5,0	-10,0	-16,7	-28,6

Проаналізувавши дані табл. 4.1 приходимо до висновку, що кількість нещасних випадків на підприємстві ПАТ «Коблево» за останні роки є стабільною, 1 чоловік щороку. Коефіцієнт частоти виробничого травматизму на підприємстві становить 4, коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму в 2012 році становив 25, що на 16,7% більше у порівнянні з 2012 року та на 28,6% у порівнянні з 2011 роком.

До шкідливих факторів на виробництві ПАТ «Коблево» відносяться хімічні та біологічні фактори.

Хімічні фактори небезпеки на виробництві ПАТ «Коблево» це отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур'янами, гризунами, комахами (гербіциди, пестициди, інсектициди). Дуже небезпечними є агрохімікати - пестициди, добрива, які розкладаючись, вступають у численні хімічні реакції і часто утворюються вторинні небезпечні речовини - канцерогени. Природно, що для профілактики фахових злоякісних новоутворень насамперед необхідно вилучити канцерогени із виробництва.

Ряд процесів на підприємстві ПАТ «Коблево» супроводжується значним виділення пилу. Пил, який знаходиться у повітрі називають аерозолем, а скупчення осілого пилу - аерогелями. Отруйні пили можуть можуть розчинятися в біологічних середовищах організму та викликати отруєння. Шкідливість впливу залежить від кількості вдихуваного пилу, від ступеня його дисперсності та форми порошин, їх хімічного складу. Пил може викликати респіраторні проблеми (порушення дихання).

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники - це біологічні об'єкти, вплив яких на працюючих призводить до травми або захворювання (бактерії, віруси, рослини тварини). При контактуванні з отруйними луговими рослинами - осика, пастернак, тисячолисник, або потраплянні їх соку на шкіру людини, наприклад при праці на полі, виноградниках, розвиваються гострі запалення, екземи, дерматити. Уражаються відкриті частини тіла, на якому виникають смугові висипки. Важкі дерматити викликає борщовик Сосновського. Іноді отруєння виникають під дією летючих речовин черемхи, лика, лілеї, якщо їх тримати у зачиненому приміщенні - виникає головний біль, запаморочення.

Отже, на підприємстві ПАТ «Коблево» є виробничий травматизм, умови праці на даному виробництві характеризуються такими шкідливими факторами, як хімічні та біологічні.

4.2 Характеристика небезпечних виробничих факторів в ПАТ «Коблево»

На виробництві ПАТ «Коблево» нами виявлені основні небезпечні робочі зони, завдяки яким траплявся травматизм на підприємстві. Головним їх джерелом є людина, яка порушує трудову дисципліну та техніку безпеки: використання агрегатів без захисних загороджень. Можливі травми при контакті з рухомими частинами обладнання, транспортування агрегатів, стрічкові конвеєри, які можуть використовуватися без захисних кожухів, ремінних і ланцюгових передач.

Умови праці на даному виробництві характеризуються такими несприятливими факторами, як фізичні.

До фізичних факторів відносять відповідно: небезпечний рівень напруги в електричному ланцюгу, який може пройти через тіло людини, недостатнє природне та штучне освітлення в робочій зоні, машини та рухомі механізми, окремі вузли машин мають швидко обертаючі деталі, внаслідок чого спостерігається підвищений рівень шуму та вібрації, підвищення температури, вологості, статичної електрики в робочій зоні. Все електрообладнання на виробництві працює від трифазної чотири провідної електричної системи напругою 380/220 В. За електронебезпекою молокопереробні приміщення відносяться до приміщень з підвищеною небезпекою, що пов'язано з наявністю струмопровідних бетонних полів, підвищеною вологістю.

При аналізі можливих наслідків впливу шкідливих факторів при дії на робітника частин обладнання рухомих машин, що коливаються можуть виникати рани, удари, вивихи, переломи, проникнення в організм дорідних тіл, пошкодження внутрішніх органів, ураження зорових органів і шкіряного покрову.

Небезпечні зони на виробництві пов'язані з електрикою: ремонт обладнання при включеному джерелі живлення; зона роботи теплогенератора та ходильних систем. При уражені електричним струмом можуть бути електричний удар, опіки, електричні знаки, електричний шок.

Робота більшості агрегатів на підприємстві ПАТ «Коблево» пов'язана з постійним підвищенням шуму (більше 70 дБ), а також проявами загальної та локальної вібрації від роботи машин. Довготривалий шум викликає у працівника головний біль, запаморочення, може привести до захворювання нервової та серцево-судинної системи, порушення в роботі органів зору, підвищення артеріального тиску. При дії загальної вібрації головний біль, підвищена збудженість, розлад печінки, шлунку та центральної нервової системи. При дії локальної вібрації підвищується кров'яний тиск, порушується робота м'язового апарата, серцево-судинної системи та шлункового тракту.