Удосконалення системи вирощування ремонтного молодняку української чорно-рябої молочної породи у стаді племінного репродуктора ПАТ "Михайлівка" Лебединського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БІОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра розведення і селекції тварин та водних біоресурсів

ДИПЛОМНА РОБОТА

ОКР «Магістр»

на тему: “Удосконалення системи вирощування ремонтного молодняку української чорно-рябої молочної породи у стаді племінного репродуктора ПАТ «Михайлівка» Лебединського району”

Виконала: студентка VI курсу

за спеціальністю

8.09010201 “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”

Керівник: доктор с.-г. наук, професор

Хмельничий Леонтій Михайлович

Рецензент: д. б. н., професор Бондаренко Юрій Васильович

Суми - 2015

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Короткий історичний аспект створення української чорно-рябої молочної породи в Україні

1.2 Сумський внутрішньопородний тип: створення, сучасний стан та перспектива розвитку

1.3 Оцінка ремонтних телиць великої рогатої худоби різних порід за особливостями росту і розвитку

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1 Умови проведення та об'єкт досліджень

2.2 Матеріал та методи досліджень

РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

3.1 Розвиток ремонтних телиць у залежності від частки спадковості поліпшуючої породи

3.2 Зв'язок інтенсивності росту ремонтного молодняку з молочною продуктивністю

3.3 Залежність молочної продуктивності корів від віку першого плідного осіменіння телиць

3.4 Економічна ефективність залежно від живої маси ремонтних телиць при першому заплідненні

3.5 Технологія вирощування ремонтних телиць

3.5.1 Принцип спрямованого вирощування ремонтного молодняку5

3.5.2 Вирощування телят у молочний період

3.5.3 Перспективна технологія вирощування ремонтних телиць до 6-місячного віку

3.5.4 Основні причини загибелі телят

3.5.5 Вирощування телиць від 7- до 15-місячного віку

3.5.6 Вирощування телиць від 16- до 18-місячного віку

3.5.7 Стимуляція розвитку вимені

3.5.8 Годівля та утримання нетелей

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Охорона праці у галузі молочного скотарства

4.2 Заходи захисту тварин у надзвичайних ситуаціях

РОЗДІЛ 5. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

ВИСНОВКИ

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

РЕФЕРАТ

Дипломна робота магістра про наукові дослідження містить: 110 с., 14 табл. Список літератури нараховує 69 джерел.

Об'єкт досліджень - стадо племінного репродуктора ПАТ “Племінний завод “Михайлівка” Лебединського району з розведення української чорно-рябої молочної породи.

Мета роботи - дослідження ремонтного молодняку телиць за ростом та розвитком живої маси у віковій динаміці від народження до парувального віку залежно від генотипу з визначенням зв'язку між живою масою і середньодобовим приростом та продуктивністю корів за першу та кращу лактаціями.

Методи досліджень - порівняльна оцінка ремонтних телиць у віковій динаміці на основі біометричного та кореляційного аналізу селекційної інформації, на підставі яких зроблені висновки та пропозиції виробництву.

Результати досліджень. У процесі дослідження ремонтних телиць господарства встановлено вплив умовної кровності голштинської породи на приріст живої маси теличок. У термін від народження до шестимісячного віку більшою крупноплідністю характеризувалися висококровні телята за голштином, перевищуючи одноліток з іншими генотипами від 2,2 до 0,2 кг. Проте достовірна різниця виявилася лише у порівнянні з низькокровними телицями з генотипом до 25% за поліпшуючою породою (Р<0,001) та з групою ремонтного молодняку зі спадковістю від 25,1 до 50% за голштином (P<0,001). Починаючи з шестимісячного віку висококровні телиці за поліпшуючою породою, поступалися за показником живої маси одноліткам з генотипом 25,1-50%. Ремонтний молодняк усіх піддослідних генотипів у більшій або меншій мірі відстає від загального стандарту ремонтного молодняку, що, можливо, пов'язано з дещо неналежним рівнем годівлі. Телиці генотипу 25,1-50% на період парувального віку досягли найбільшої живої маси 349,7 кг, перевищуючи інші групи молодняку від 31,5 кг; P<0,001 (в порівнянні з низькокровними телицями з генотипом до 25,0% за поліпшуючою породою) до 5,9 кг; td=1,14 (з однолітками третьої дослідної групи. Але, різниця достовірна лише у перших двох випадках. Порівняльна характеристика напруги росту тварин під впливом спадковості поліпшуючої породи, засвідчила найвищу інтенсивність росту у телиць усіх голштинизованих генотипів у період від народження до 3 місяців. Встановлено додатній, та, у більшості випадків, достовірний зв'язок живої маси теличок у різні вікові періоди з надоєм, який у корів коливався у межах від 0,086 до 0,184 за першу лактацію та від 0,091 до 0,214 за кращу. Середньодобові прирости живої маси наприкінці періоду вирощування мають, порівняно, високу достовірну кореляцію і з надоєм та кількістю молочного жиру за кращу лактацію на рівні r=0,186 та 0,190.

При вивченні впливу віку при першому осіменінні встановлено, що більша частина тварин в господарстві вперше осіменилась у віці 16-21-го місяця. Разом з тим, ця вікова категорія тварин виявилася кращою за показниками величини надою за оцінкою першої, третьої та вищої лактацій. У стаді достовірно нижчий надій корів за всі враховані лактації, які були запліднені до 16-ти місячного віку в порівнянні з тваринами, які запліднились у віці 16,1-21,0 місяці, свідчить про недоцільність застосування раннього осіменіння телиць, особливо з низькою живою масою. Достовірне зменшення надою у корів стада “Михайлівка”, що отелилися перший раз у віці старшому за 40 місяців, з високодостовірною різницею від 896 кг (Р<0,001) у порівнянні з групою ІІ, до 88 кг (н/д) у порівнянні з групою ІV, свідчить про неефективність осіменіння ремонтних телиць старше за 31 місяць.

Встановлена залежність молочної продуктивності корів від віку першого осіменіння ремонтних телиць. Найвищий надій у стаді було отримано від групи тварин, що вперше осіменились у віці 16,1-21-го місяця з надоєм 4241 кг за першу та 5127 кг за вищу лактації.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

М - середня арифметична величина;

міс. - місяців;

ПАФ - приватна агрофірма;

ПЗ - племінний завод;

ПР - племінний репродуктор;

ПСП - приватне сільськогосподарське підприємство;

Сv - коефіцієнт варіації;

см - сантиметрів;

ц к.од. - центнерів кормових одиниць;

m - похибка середньої арифметичної величини;

mr - похибка коефіцієнта кореляції;

n - кількість тварин;

P - рівень вірогідності статистичного параметра;

r - коефіцієнт кореляції;

td - критерій достовірності різниці між середніми арифметичними величинами;

tr - критерій достовірності коефіцієнта кореляції.

ВСТУП

У сучасних умовах промислового ведення галузі молочного скотарства, що відрізняються інтенсивним використанням тварин та відповідним введенням у стадо первісток, особливого значення набуває проблема вирощування високоякісного ремонтного молодняку на основі врахування закономірностей його росту та розвитку. Практичний досвід селекції молочного скотарства переконує, що інтенсивний ріст і розвиток ремонтних телиць визначає майбутнє формування бажаного типу будови тіла у дорослому стані, що є запорукою наступної високої молочної продуктивності корів та відповідної оплати кормів. До того ж скороспілість телиць скорочує непродуктивний період вирощування від народження до отелення, прискорює процес відтворення стада та оцінки бугаїв-плідників за якістю потомства.

Оцінка ремонтного молодняку на перших етапах постнатального онтогенезу є важливою складовою селекційно-племінної роботи. Щоб мати змогу враховувати біологічні особливості індивідуального росту та розвитку, прогнозувати племінну цінність тварин з раннього віку, селекціонерам необхідно знати загальні закономірності зміни вагових параметрів організму в віковій динаміці.

Хоча ріст і розвиток тісно сполучені, визначають один одного, але, згідно з біологічною зумовленістю, вікові зміни будови тіла тварин значною мірою зв'язані з різною інтенсивністю росту їхнього скелету на різних етапах постнатального онтогенезу.

Найбільш інтенсивним ростом характеризується молодняк у період молочності, а надалі цей процес сповільнюється. Реалізація цієї особливості забезпечує відносний приріст живої маси від народження до віку 3 місяців на рівні 90,0 %, у наступні періоди - від 3 до 6 міс. відповідно - 50,0 %, від 6 до 9 міс. - 30,0 %, від 9 до 12 міс. - 25,0 %, від 12 до 15 міс. - 15,0 % та від 15 до 18 міс. - 12,0 %.

Розвиток у межах наведених параметрів живої маси забезпечує її приріст у ремонтних телиць на час парувального віку на рівні 80 % від мінімальних цільових стандартів, визначених на перспективу для корів-первісток української чорно-рябої молочної породи.

Ріст різних статей тіла в процесі постнатального онтогенезу відрізняється нерівномірністю. Перше плідне осіменіння телиць необхідно здійснювати при досягненні ними живої маси не менше за 400-420 кг у віці 16-18 місяців. Лише за таких умов можна одержати повноцінну високопродуктивну корову заводського стада і переконатися в тому, що вона на максимальному рівні реалізувала свій генетичний потенціал.

У зв'язку з важливістю проблеми наші дослідження будуть спрямовані на поглиблене вивчення ремонтного молодняку телиць за ростом та розвитком живої маси у віковій динаміці від народження до парувального віку залежно від генотипу з визначенням зв'язку між живою масою і середньодобовим приростом та продуктивністю корів.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Короткий історичний аспект створення української чорно-рябої молочної породи в Україні

Враховуючи, що тварини чорно-рябої породи відрізнялися комбінованим типом, мали характерні йому недоліки екстер'єру та нові соціально-економічні вимоги до рівня продуктивності та технологічності ознак, було прийнято рішення щодо створення високопродуктивної спеціалізованої української чорно-рябої молочної породи, придатної до використання в умовах інтенсивних технологій виробництва. У 1978 р. перед науковцями Україні була поставлена задача застосувати метод міжпородного відтворного схрещування, яке дозволило б за рахунок комбінативної мінливості та цілеспрямованого добору тварин із сприятливим поєднанням селекційних ознак сформувати, у порівняно короткий термін, бажаний тип молочної худоби.

Упродовж майже тридцяти років науковцями та селекціонерами України проводилася копітка робота з її створення. Як селекційне досягнення, українська чорно-ряба молочна порода офіційно була затверджена наказом Мінсільгосппроду України від 26 квітня 1996 року за № 127. На період затвердження у породі існувало три внутрішньопородні типи (центрально-східний, західний і поліський), три заводські типи (київський, західний і поліський), шість заводських ліній та 55 заводських родин [33].

Новостворений південний внутрішньпородний тип, який наразі поширений у господарствах семи південних і східних областей України, представлений двома зональними заводськими типами - придністровським і придніпровським. Повідомляється [45], що середня продуктивність апробованих корів південного типу (n=2307) перевищує за надоєм 6000 кг молока за лактацію із вмістом жиру 3,79-3,80% і 3,21-3,22% білка. Про високий потенціал тварин нового типу свідчить наявність у ньому 416 голів корів рекордисток з надоєм понад 8 тис. кг молока, 75 із них перевищили надій 10 тис. кг за 305 днів лактації

Тварини нової породи відповідають вимогам промислових технологій, мають високий генетичний потенціал продуктивності. Середній надій молока за лактацію повновікових корів центрально-східного внутрішньопородного типу на час апробації становив 6680 кг молока жирністю 3,86 %, західного - відповідно 5847 кг та 3,81 %, поліського - 5490 кг та 3,90 % та сумського - 5169 кг та 3,79 % [33]. Тварини завезені з різних регіонів добре адаптуються до умов півдня України, не поступаючись за надоєм першої лактації (6318 кг) аналогам голштинської (6596 кг) та переважаючи українську червоно-рябу молочну породу (6213 кг) [34].

Загалом, існуючі наразі всі внутрішньопородні типи української чорно-рябої молочної породи відрізняються між собою за материнською основою, за часткою спадковості поліпшуючої породи, та, у залежності від цього, неоднаковим проявом селекційних ознак продуктивності та екстер'єрного типу [35].

Повідомляється, що корови центрально-східного внутрішньопородного типу ПЗ “Бортничі” характеризувались відмінними показниками промірів статей екстер'єру у віці першого, третього та старших отелень, які відповідно становили за висотою в холці 139-141 см, глибиною грудей 73-75, шириною грудей 43-44, обхватом грудей 197-207, навскісною довжиною тулуба 155-159, шириною в маклаках 52-55 і обхватом п'ястка 18-19 см [39].

За показниками лінійної класифікації корови-первістки центрально-східного типу відрізнялися високими показниками оцінки за розвитком ознак, що характеризують молочний тип (81,2 бала), тулуб (81,9 бала), кінцівки (81,4 бала) та вим'я (80,6 бала) [30].

Дослідженнями з вивчення тривалості продуктивного використання корів української чорно-рябої молочної породи у стадах СВК “Устимівський” та ВАТ “Терезине” Київської області встановлено, що термін життя тварин вітчизняної селекції відповідно становив 2417 і 2391 день, тоді як імпортованої голштинської худоби - 1532 дні [56]. Порівняльна оцінка тварин вітчизняної селекції в стаді СВК “Устимівський” і голштинської у АФ “Світанок” засвідчила кращі показники сервіс-періоду у тварин української чорно-рябої молочної породи - 100-146, проти 132-157 днів - у голштинської [55].

Оцінюючи господарську цінність корів української чорно-рябої молочної породи за ознаками молочної продуктивності, відтворної здатності, тривалості продуктивного використання та стійкості до хвороб у порівнянні з імпортованими тваринами батьківської голштинської породи у стаді племінного заводу “Агросвіт” встановлено, що голштинські корови за чотири роки використання були продуктивнішими, однак перевага за надоєм на 234 кг виявилася невірогідною. За вмістом жиру корови вітчизняної породи були достовірно кращими - на 0,06% (Р<0,05), мали менший термін сервіс-періоду (на 19 днів), більшу тривалість господарського використання (на 0,24 лактації) перевищивши голштинів за прибутками у 2,97 рази, підтвердивши економічну доцільність свого використання [37].

При вивченні тварин західного внутрішньопородного типу вказується на здатність ремонтного молодняку до прояву високої інтенсивності росту та розвитку телиць, з висотою в холці у віці 18 місяців 119,0-120,8 см, глибиною - 61,6, шириною 42,0-42,4 та обхватом грудей 172,5-173,1 см, з живою масою у віці 18 місяців 362,9-401,7 кг залежно від генотипу. Повновікові корови західного внутрішньопородного типу у 8-ми стадах за даними екстер'єрних промірів статей будови тіла мали висоту в холці 131,3-136,4 см, глибину і ширину грудей - 67,6-79,8 і 37,1-42,7 см, навскісну довжину тулуба - 153,3-166,5, обхват грудей - 181,9-203,2, ширину в маклаках - 51,1-52,6 та обхват п'ястка - 17,6-20,2 см. Інтенсивність молоковіддачі становила 1,45-17,6 кг/хв з індексом вимені - 41,2-42,5% залежно від його форми [59].

Формування масиву української чорно-рябої худоби у північно-поліському регіоні здійснювалося за принципом відкритої популяції за участю імпортованих бугаїв-плідників, які походять від високопродуктивних жіночих предків [50]. У заводських стадах поліського типу підвищення частки спадковості за голштинською породою (від 0 до 75 %) супроводжувалося збільшенням живої маси повновікових корів (з 524 до 539 кг), висоти у холці (з 126 до 133 см), обхвату грудей (з 198 до 203 см), розмірів та індексу вимені, інтенсивності молоковіддачі, з формуванням молочного типу [48]. Сучасні тварини поліського типу української чорно-рябої молочної породи АФ „Єрчики” (n=173), мали надій за першу лактацію 5787 кг молока жирністю 4,00 % з вмістом білка 3,09 %. Від корів, що характеризувалися чітко вираженим молочним типом отримано за 305 днів лактації по 6085 кг молока та 427,2 кг сумарної продукції молочного жиру і білка [38]. Разом з тим, досвід господарств та наукові дослідження свідчать про те, що подальше підвищення у генотипах маточного поголів'я умовної частки спадковості голштинів, призводить до протиріччя “генотип-середовище”, яке супроводжується погіршенням відтворної здатності та зменшенням тривалості їхнього використання [49].

Корови бажаного центрально-східного типу української чорно-рябої молочної породи Черкаського регіону характеризувалися наступною молочною продуктивністю (648 гол.): за першу лактацію - 5808 кг молока з вмістом жиру 3,84%, за другу - відповідно 6209 кг і 3,85%, за третю і старші лактації - 6425 кг і 3,84% та за кращу - 7051 кг і 3,88% [11]. Про генетичні можливості щодо розвитку екстер'єру тварин черкаського заводського типу достатньою мірою свідчать показники промірів статей корів-первісток племінного заводу АФ “Маяк” Золотоніського району. Це досить високорослі у віці першого отелення тварини, з висотою у холці 132,5 см, з добре розвиненими грудьми у глибину (72,1 см), ширину (44,2 см) та в обхваті (190,2 см), з широким задом у маклаках (50,9 см) та, особливо, у сідничних горбах (35,9 см). Навскісна довжина крижів становить 52,7 см, а довжина тулуба - 164,6 см з живою масою 536 кг [67].

Вивчаючи тварин подільського внутрішньопородного типу на етапі його удосконалення встановлено, що масив тварин відрізняється досить різноманітною генеалогічною структурованістю, екстер'єрно-конституціональними типами, характеризується достатньою, за величиною надою молочною продуктивністю, яка варіювала залежно від лінійної належності та стада. Наприклад, за оцінкою корів племінного заводу ДП ДГ “Пасічна” середній надій за першу лактацію був на рівні 4702 кг та за повновікову - 5234 кг, а у племінному заводі “Старт” - середній надій на корову становив 6062 кг молока з вмістом жиру 3,60% та білка 3,10% [69].

За численними повідомленнями віднесені до подільського заводського типу корови відрізнялися високою технологічністю за морфологічними та функціональними властивостями вимені та тривалим продуктивним використанням [70].

Крім вищенаведених, чисельна група науковців [40,44,66,70] за даними своїх експериментальних досліджень підтвердила, що у процесі створення української чорно-рябої молочної породи та її внутрішньопородних типів потомство голштинських плідників, у порівнянні з тваринами вихідних материнських порід, відрізнялося істотним збільшенням молочної продуктивності, гармонічнішою будовою тіла, міцнішою конституцією, правильнішою поставою кінцівок з міцним ратичним рогом, вищими промірами статей висоти, ширини і глибини грудей, пропорційно розвиненим вим'ям з кращими функціональними властивостями.

Згідно Державного племінного реєстру на 1.01.2010 р. зареєстровано 263 племінних господарств з розведення української чорно-рябої молочної породи, у тому числі 108 племінних заводів і 155 племінних репродукторів із загальним поголів'ям корів 79973 гол. та середньою продуктивністю 5129 кг молока, жирністю 3,72%. Надій корів у 36 господарствах становив від 6148 до 7874 кг при 3,75% жиру у молоці [41]. Українська чорно-ряба молочна порода є найчисельнішою серед усього масиву порід в Україні, займаючи 46,6% [32].

За два останні роки кількість поголів'я тварин цієї породи в Україні дещо знизилась, проте рівень надою у нього зріс на 370 кг. Так, за даними Держплемреєстру на 01.01.2012 року у 220 племінних господарствах нараховувалось 59942 корови з середньою продуктивністю за надоєм 5499 кг жирністю 3,73% за закінчену лактацію, при цьому надій за першу лактацію становив 5368 кг та за третю і старше лактації - 5600 кг молока. У Сумській області на цю ж дату нараховувалось 11 племінних господарств, з яких шість племінних заводів з середнім надоєм корів (n=1802) за завершену лактацію 5628 кг молока жирністю 3,82%, а за першу (n=531) та третю і старше (n=685), відповідно - 5446 та 5762 кг.

Проведений за матеріалами племінного реєстру аналіз дозволив рекомендувати найбільш доцільний шлях породного удосконалення тварин цієї породи - це внутрішньопородне розведення з обмеженим залученням генофонду голштинської породи [65].

Огляд літературних джерел даного підрозділу дозволяє зробити узагальнюючий висновок, що створена українська чорно-ряба молочна порода диференційована у межах внутрішньопородних типів, ремонтний молодняк здатний до інтенсивного росту, корови володіють достатньо високим генетичним потенціалом молочної продуктивності, добрим розвитком статей екстер'єру, а за показниками тривалості продуктивного використання та відтворення переважають імпортовану голштинську худобу

чорний рябий молочний порода

1.2 Сумський внутрішньопородний тип: створення, сучасний стан та перспектива розвитку

Сумський внутрішньопородний тип української чорно-рябої молочної породи було створено за традиційною методикою відтворного схрещування корів лебединської породи з плідниками голштинської та української чорно-рябої молочної. Як селекційне досягнення тип затверджено спільним наказом Мінагрополітики України і Української академії аграрних наук за № 386/59 від 3 червня 2009 року [42].

Робота зі створення стад української чорно-рябої молочної породи проводилася у 12 районах області на 13 тисячному маточному поголів'ї. Для цього на Сумське облплемоб'єднання було завезено 29 бугаїв голштинської породи з продуктивністю матерів 7253 кг молока з вмістом жиру 3,97%. На період 1991 року в 46 господарствах Сумського регіону голштинські плідники використовувались на маточному поголів'ї більш як 50 тисяч тварин [47]. Крім того, популяція української чорно-рябої молочної породи Сумщини формувалась шляхом завозу поголів'я з різних областей України та ближнього зарубіжжя. За період із 1984 по 1996 роки було завезено 24,5 тис. голів телиць [52].

Матеріали з дослідження популяції худоби сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи на сучасному етапі селекції свідчать, що масив тварин характеризується досить різноманітною генеалогічною структурованістю. Найбільш поширені в породі сумського типу наступні лінії: Астронавта 1696981, Р.Соверінга 0198998, Монтфреча 91779, П.Ф.А.Чіфа 1427381, Валіанта 1650414, В.Б.Айдіала 0933122, Суддина 1698624, С.Т.Рокіта 252803, Елевейшна 149007, М.Чіфтейна 956792. Племінна цінність бугаїв-плідників за показниками продуктивності матерів за даними кращої лактації становила у середньому 8663-9625 кг за надоєм, 3,81-4,08% - за вмістом жиру та 335-372 кг за молочним жиром і свідчить про те, що масивом тварин регіону був успадкований високий генетичний потенціал продуктивності [53].

При вивченні росту та розвитку ремонтних телиць сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи встановлено, що вони досягали живої маси у парувальному віці 355,4-382,6 кг, яка залежала від умовної кровності за поліпшуючою породою [54].

Ознаки молочної продуктивності корів провідних селекційних стад відрізнялися мінливістю за кількісними та якісними показниками в залежності від генотипових та паратипових чинників. Надій корів у племінних стадах Сумського регіону (n=786) становив за надоєм першої та третьої лактації (4284 і 5382 кг), жирністю 3,79 і 3,84%, вмістом білка - 3,29 і 3,31% [43] з високою поживною і біологічною цінністю за вмістом його складових частин - незамінних кислот [51].

При дослідженні корів сумського внутрішньопородного типу у ПЗ ДГ Сумського інституту АПВ продуктивність висококровних корів-первісток зі спадковістю голштина 87,5% (3777,8 кг) виявилася нижчою у порівнянні напівкровними ровесницями (4112,1 кг) [60].

Про генетичний потенціал молочної продуктивності корів сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи свідчить наявність 10 корів рекордисток у племінному заводі ТОВ АФ “Владана” з величиною надою вище за 8 тис. кг молока, три з них мають надій вище за 9 тис. кг, а дві вище 10 тис. кг. У стаді племінного заводу Підліснівської філії ПрАТ “Райз-Максимко” нараховується дев'ять корів з продуктивністю за надоєм вище 7 тис. кг молока, а корова Суниця 4400120726 має надій 12913 кг, при вмісті жиру 3,85% та білка - 3,00%. У стаді агрофірми “Перше Травня” знаходиться дев'ятнадцять корів з надоєм вище за 7 тисяч кг. Стадо ПЗ агрофірми “Лан” нараховує дев'ять корів з надоєм вище 9 тис. кг молока за кращу лактацію [63].

Корови сумського внутрішньопородного типу племінного заводу “Владана” за висотними промірами статей будови тіла в середньому відповідали вимогам бажаного молочного типу (132,5-135,6 см висоти в холці), добрим розвитком грудної клітини за глибиною (72,4-74,9 см), шириною (42,8-44,6 см) та обхватом (188,7-193,4 см), шириною в маклаках (51,1-53,1 см) та сідничних горбах (35,3-36,8 см), навскісною довжиною заду (51,8-53,1 см) та тулуба (162,4-165,9 см) з живою масою 517,2-551,5 кг. Визначені показники індексів будови тіла корів у віковій динаміці лактацій свідчили про гармонійність розвитку статей екстер'єру, а рівень їхньої мінливості характерний худобі молочного типу [58].

При вивченні кореляції між статями будови тіла з величиною надою за лактацію у корів сумського внутрішньопородного типу ПЗ „Владана” та ПР АФ „Косівщинська” Сумського району, встановлено, за більшістю промірів, достовірний рівень коефіцієнтів за оцінкою першої лактації (r=0,019-0,353) та руйнування сполучної мінливості у віці третьої та старших, що потребує поглибленого подальшого дослідження екстер'єрного типу тварин новоствореної породи [46].

За показниками оцінки та мінливості екстер'єрних ознак тварин сумського типу трьох піддослідних стад, оцінених за методикою лінійної класифікації, встановлено існування істотної міжпородної та міжстадної диференціації корів за типом. Аналіз стану оцінки корів-первісток за окремими описовими ознаками показав істотну мінливість як у межах породи, так і стад. Середня оцінка ознаки положення заду (4,7-5,2 бала) з міжстадною різницею 0,5 бала свідчить про її відхиленням від бажаного розвитку на рівні ± 0,2-0,3 бала. Рівень оцінки кута скакального суглоба (4,4-4,6 бала) та ратиць (4,2-4,6 бала), свідчить про існування загальної проблеми щодо недоліків цих ознак [68].

Високопродуктивні корови сумського внутрішньопородного типу ПЗ ДГ Сумського інституту АПВ за оцінкою екстер'єру відрізнялися достатньою висотою у холці (133,4 см), глибиною (69,7 см), шириною (45,7 см) та обхватом (194,6 см) грудей, з надоєм за першу лактацію 5008 кг молока, за третю і кращу відповідно - 5771 і 6613 кг, жирністю 3,77-3,98% та виходом молочного жиру - 194,0-248,7 кг [64]. Оцінка цього ж стада за ступенем фенотипової консолідації за ознаками молочної продуктивності, екстер'єру та відтворної здатності показала незначну консолідованість за надоєм (0,172), кількістю молочного жиру (0,120), глибиною (0,208) та шириною (0,220) грудей, тоді як за рештою ознак та статей екстер'єру ступінь фенотипової консолідації була низькою [61].

Наразі новостворений масив сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи відрізняється істотною різноманітністю за умовною кровністю голштинської породи, тому і рівень продуктивності тварин залежить від частки спадковості вихідних порід. Дослідженнями встановлено залежність розвитку ознак молочної продуктивності корів від впливу спадковості поліпшуючої породи. Так, у ПЗ “Владана” вищі надої за даними перших трьох та кращої лактацій виявилися у тварин з вищими частками умовної спадковості за поліпшуючою породою (75,00-87,49% та 87,5% і >), які становили 4987-5532 і 5186-5628 та 6117 і 6321 кг молока з достовірною різницею у порівнянні з низькокровними тваринами на 368-1314 кг. У стадах ПР “Косівщинська” і ПЗ “Райз-Максимко” спостерігалася подібна закономірність, зростання продуктивності корів з різною умовною кровністю за поліпшуючою породою розпочиналося від 75% її частки і вище [62].

Повідомляється, що один із генетичних чинників впливу - умовна кровність помісних за голштинською породою корів племінного заводу “Владана”, має істотний вплив на рівень надою (43,5%) та вміст жиру в молоці (48,8%), що необхідно враховувати у селекційному процесі подальшого поліпшення тварин сумського внутрішньопородного типу за ознаками молочної продуктивності [36].

Аналіз оцінених за методикою лінійної класифікації тварини провідних племінних заводів АФ “Перше Травня” і ПрАТ “Райз-Максимко” Сумського району засвідчив існування найвищого рівня достовірного додатного зв'язку з надоєм групових ознак у 100-бальній системі лінійної класифікації. Встановлено, що надій корів-первісток піддослідних господарств ПЗ “Перше Травня” і ПЗ “Райз-Максимко” істотним чином залежить від групи лінійних ознак, що характеризують вираженість молочного типу (r=0,402 і 0,352; Р<0,001), розвиток тулуба (r=0,427 і 0,365), вимені (r=0,364 і 0,386) та від загальної оцінки за екстер'єрний тип (r=0,378 і 0,382; Р<0,001).

Позитивний зв'язок з величиною надою спостерігався у корів-первісток за рядом описових ознак екстер'єру аналогічно у межах підконтрольних господарств, відповідно за висотою у крижах (r=0,388 і 0,352), глибиною тулуба (r=0,363 і 0,324), кутастістю (r=0,395 і 0,304), шириною заду (r=0,402 і 0,358), поставою задніх кінцівок (r=0,422 і 0,355), переднім (r=0,345 і 0,323) та заднім прикріпленням вимені (r=0,222 і 0,168) та центральною зв'язкою (r=0,234 і 0,208).

Від'ємна кореляція у межах описових статей була виявлена за ознаками розміщення передніх (r=-0,183 і -0,162) та задніх дійок (r=-0,174 і -0,119), оскільки із наповненням вимені молоком воно збільшується в об'ємі та опускається. Достовірна від'ємна кореляція існує також між вгодованістю та надоєм (r=-0,231 і -0,221), що пояснюється інтенсивним типом високопродуктивних тварин спеціалізованої молочної породи, які ніколи не бувають вгодованими і часто “здоюються з тіла” при невідповідності поживності раціону рівню їхньої молочної продуктивності.

Розраховані методом однофакторного дисперсійного аналізу груп напівсибсів за батьком коефіцієнти успадковуваності ознак лінійної оцінки корів-первісток сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи у стадах підконтрольних господарств виявились недостатньо високими, але переважно достовірними за критерієм Фішера за більшістю оцінюваних ознак, з вищим ступенем у корів стада ПЗ “Райз-Максимко”.

Рівень коефіцієнтів успадковуваності корів-первісток, оцінених за новою методикою лінійної класифікації, у племінному заводі “Перше Травня” за переважною більшістю групових та описових ознак екстер'єру виявився достатньо мінливим і варіював від 0,075 до 0,345. Достатній за рівнем достовірності (Р<0,001) вплив чинить спадковість батьків на розвиток групових ознак екстер'єру дочок, що характеризують молочний тип (h2=0,254), тулуб (h2=0,298) та вим'я (h2=0,292).

Із описових ознак у тварин цього стада детермінується спадковістю на 27,7% висота у крижах, на 33,6 - ширина грудей, на 34,5 - глибина тулуба, на 32,5 - кутастість, на 27,2 - ширина заду, на 24,8 - прикріплення вимені спереду, на 26,1 - центральна зв'язка та на 32,2 % - вгодованість, що є достатнім для успішної селекції корів за екстер'єрним типом.

На такому ж рівні встановлена мінливість коефіцієнтів успадковуваності групових та описових ознак у тварин племінного заводу “Райз-Максимко” (h2=0,087-0,368; Р<0,01-0,001). Найвищі коефіцієнти за величиною і достовірністю виявлені за описовими ознаками екстер'єру - шириною грудей (h2=0,368; Р<0,001), глибиною тулуба (h2=347; Р<0,01) та вгодованістю (h2=0,307; Р<0,001).

Загалом встановлена за результатами оцінки велика мінливість розвитку лінійних статей екстер'єру та відсутність добору серед маточного поголів'я та, особливо, серед бугаїв-плідників з високою племінною цінністю за типом стали причиною низької успадковуваності більшості лінійних ознак.

Аналіз коефіцієнтів успадковуваності промірів будови тіла оцінених корів ПЗ “Владана” та ПР АФ “Косівщинська” показав значну генотипову мінливість цих ознак, яка істотно змінювалася у межах врахованих лактацій та господарств. У корів-первісток ПЗ “Владана” встановлено низькі коефіцієнти успадковуваності за промірами будови тіла (h2=0,122-242), які підвищились у віці другої лактації з мінливістю 0,236-0,445 у більшості випадків з високою достовірністю за критерієм Фішера. Самі низькі та недостовірні рівні коефіцієнтів успадковуваності промірів статей будови тіла отримано у корів за даними третьої лактації (h2=0,092-237). У корів ПР АФ “Косівщинська” були отримані вищі ступені коефіцієнтів успадковуваності статей будови тіла. Першу позицію (h2=0,199-480) зайняли тварини другої лактації, другу - третьої і старше (h2=0,191-0,349) та третю - корови-первістки (h2=0,091-257) [57].

Таким чином, на сучасному етапі селекції тварини сумського внутрішньопродного типу української чорно-рябої молочної породи характеризуються достатнім рівнем розвитку ознак молочної продуктивності, за оцінкою екстер'єру вони розвиваються у напрямку молочного типу, проте істотна мінливість цих важливих у селекційному значенні ознак залежить від частки спадковості поліпшуючої породи, а низькі коефіцієнти успадковуваності статей будови тіла свідчать про відсутність належної оцінки, добору та підбору тварин за екстер'єрним типом.

Що стосується вивчення росту та розвитку молодняку, то це питання вивчено недостатньо у ремонтних телиць сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи.

1.3 Оцінка ремонтних телиць великої рогатої худоби різних порід за особливостями росту і розвитку

Складовою частиною поглибленої селекції молочної худоби, на переконання М. В. Зубця та співавторів [16], є оцінка племінних тварин у ранньому віці та на різних етапах їхнього індивідуального розвитку. При цьому основні методи морфологічних досліджень росту тварин передбачають облік живої маси, лінійних розмірів, об'єму або поверхні. Результатами цих спостережень є показники росту і розвитку тварин, що характеризують інтенсивність обмінних процесів, які відбуваються в організмі. Внаслідок особливого значення, якого набувають для онтогенезу особини стадії ембріонального та раннього постембріонального розвитку її організму, до таких показників відносяться жива маса при народженні і в перші місяці життя, ембріональна і постембріональна інтенсивність росту.

Ефективне вдосконалення тварин селекціонованого стада за господарськи корисними ознаками набуде суттєвого прискорення, коли селекціонер буде мати надійні методи визначення (прогнозування) майбутньої продуктивності з високою ймовірністю при їх оцінці у ранньому віці [22].

За результатами досліджень [18] в умовах високого рівня консолідованості генофонду голландської породи встановлено, що висока енергія росту теличок в ранньому віці достовірно зумовила вищу молочну продуктивність дорослих корів, а існування достовірної кореляції між живою масою новонароджених теличок і молочною продуктивністю за лактацію у польської чорно-рябої та американської голштинської порід свідчить про можливість застосування показника росту за живою масою як одного із критеріїв прогнозування продуктивності молочної худоби в ранньому постнатальному онтогенезі.

Увагу дослідників в аспекті виявлення потенційних продуктивних якостей тварин привертає і така ознака, як тривалість ембріогенезу. Перебіг внутріутробного розвитку має важливе значення в онтогенезі оскільки визначає стан новонародженого організму, сформованого в процесі реалізації генетичної інформації. Тривалість ембріонального розвитку заслуговує на увагу, оскільки за повідомленням багатьох авторів ця ознака зумовлена спадковістю [17] і, як повідомляють інші дослідники, скорочена тривалість ембріогенезу має позитивний зв'язок із життєздатністю, живою масою та лінійними розмірами новонароджених телят [20].

Дослідженнями, проведеними у високопродуктивних стадах молочної худоби, встановлено, що телички, які мали скорочену тривалість ембріонального періоду, народжувались з меншою живою масою (на 5-6 %), але потім росли більш інтенсивно. У 18-місячному віці за живою масою вони перевищували показники тварин з середньою і довгою тривалістю ембріогенезу. Крім того, за першу лактацію від них одержали на 3-7 % більше молока [19].

Виявлення позитивного впливу коротшого періоду ембріогенезу на ріст, розвиток, життєздатність і рівень надою корів в порівнянні з ровесницями, у яких цей період був подовжений [21], дає підставу для раннього прогнозування продуктивності тварин.

Висока енергія росту в ембріональний період достовірно сприяла збільшенню надою молока у корів за всіма лактаціями [15]. Коефіцієнт кореляції між показниками інтенсивності внутріутробного розвитку та надоями молока становив по лактаціях від 0,274 до 0,331. Такі корови переважно були довгожительками.

Повідомляється, що ремонтні телиці голшинської та української чорно-рябої молочної порід вирощені до живої маси у 18-ти місячному віці відповідно 438,9 і 442,4 кг ставши високопродуктивними коровами мали надій за вищу лактацію 10006 і 10132 кг молока [6]. Про необхідність урахування у селекційно-племінній роботі особливостей росту та розвитку телиць української чорно-рябої молочної породи свідчать повідомлення про спадкову зумовленість цих показників [8, 7].

Велика кількість дослідників стверджує, що величина живої маси телиць на кінець періоду вирощування та початок парувального віку, позитивно корелює з послідуючою молочною продуктивністю за першу та інші лактації [9, 10].

З метою прискореного створення високопродуктивної чорно-рябої породи, придатної до використання в умовах сучасних технологій виробництва, у 1978 р. в Україні була поставлена задача застосування міжпородного схрещування, яке дозволило б за рахунок комбінованої мінливості і цілеспрямованого добору тварин із сприятливим поєднанням селекційних ознак сформувати в порівняно короткий термін бажаний тип молочної худоби. Висунута концепція передбачала створення проміжного між вихідними породами типу молочної худоби, яка б відрізнялась високими надоями і технологічністю голштинської, а жирномолочністю та задовільними м'ясними якостями - голландизованої чорно-рябої худоби ?23?.

Як відомо, тваринам голштинської породи притаманна крупність, отже відповідно й висока інтенсивність росту, яка є запорукою великих лінійних розмірів корови та відгодівельних якостей бугаїв. Тому питання щодо впливу поліпшуючої породи на ріст і розвиток телиць, відгодівельні та м'ясні якості бугайців у постнатальному онтогенезі досконало вивчалося упродовж всього терміну створення породи.

За дослідженнями, проведеними в господарствах Львівської області, встановлено, що помісні за голштином телиці перевершували чистопородних чорно-рябих ровесниць за енергією росту і живою масою у 12-міс. віці на 12 %, у 15-міс. - на 9 % (436 кг проти 401 кг) та відрізнялись кращими показниками лінійного росту ?24?.

М.Я. Єфіменко ?25?, аналізуючи досвід використання генофонду гоштинської породи, зробив висновок, що поліпшені телиці в порівнянні з ровесницями материнської породи характеризувались вищою інтенсивністю росту. Із зростанням кровності за голштинською породою помітно збільшувалася (на 7-17 %) жива маса телиць. У кращих племінних стадах телиці другого покоління у 18-місячному віці досягали 400 кг і більше живої маси та 120-122 см висоти в холці. У 3/4 - кровних за голштином первісток висота в холці дорівнювала 129 см, а у чорно-рябих ровесниць - 124 см.

Вивчення екстер'єрних особливостей голштино-симентальських телиць показало, що у всі періоди контролю вони перевершували сименталів за глибиною грудей, довжиною тулуба, голови, заду і шириною в маклаках та тазостегнових зчленуваннях, а поступалися їм за шириною грудей і лоба, висотою в крижах, обхватом п'ястка ?26?.

У дослідному господарстві Вінницького НВО “Еліта” помісні телиці відрізнялись від симентальських ровесниць скороченим ембріональним розвитком на 4,1 дня, підвищеною енергією росту в 6 міс. - на 2,4 кг (1,4 %), у 12 міс. - на 9,5 кг (3,7 %), у 18 міс. - на 2,9 кг (0,8 %). За даними дослідного господарства “Нива” жива маса ремонтних телиць української червоно-рябої молочної породи становила у новонароджених - 36 кг, у 6 міс. - 184, у річному віці - 293, у 18 міс. - 389 кг. Середньодобові прирости живої маси телиць у перше півріччя життя становили 811 г, друге - 598, третє - 526 г, за рік - 704 г, за 18 міс. - 645 г ?27?.

Про інтенсивний розвиток телиць української червоно-рябої молочної породи у стадах племінних заводів “Терезине” і “Маяк” повідомляє А.І. Коваль ?28?. Жива маса телиць у 18-місячному віці відповідно становила 400,2 та 405,8 кг. У племінних заводі “Колос” Київської області інтенсивність росту молодняку підтверджується живою масою напівкровних телиць у 18 міс., яка становить 412,6-437 кг, 5/8 - кровних - 408,0-436,8 кг, 3/4 - кровних - 398,2-424,9 кг залежно від рівня годівлі. Створення передової технології утримання і поліпшення годівлі забезпечило високу інтенсивність росту телицям племінного заводу “Христинівський”, які у 18-місячному віці досягли живої маси 421 кг. У базових господарствах з розведення української червоно-рябої молочної породи Чернігівської області молодняк практично не поступається сименталам як за інтенсивністю росту, так і за забійними якостями.

Розділ 2. МАТЕРІАЛ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1 Умови проведення та селекційна база досліджень

чорний рябий молочний порода

Науково-виробничі дослідження проведені в період з 2013 по 2014 рік у племінному репродукторі стада ПАТ “Племінний завод “Михайлівка” Лебединського району Сумської області на поголів'ї тварин української чорно-рябої молочної породи.

У підконтрольному господарстві в наявності відповідний первинний зоотехнічний та селекційно-племінний облік, який дозволив отримати всю необхідну селекційну інформацію про походження, племінні та продуктивні якості тварин на відповідно достовірному рівні.

Показники господарської діяльності племінного репродуктора ПАТ “Племінний завод “Михайлівка” представлені у табл. 2.1.

За загальною кількістю поголів'я, спостерігається певна стабільність, особливо стосовно корів.

Крім того у господарстві розводяться тварини бурої худоби - лебединська та швіцька породи.

Станом на 1.01.2014 року корів бурої худоби нараховувалось 544 голови, а української чорно-рябої молочної - 294 голови.

Створення у господарстві із року в рік належних умов годівлі та догляду дозволило суттєво наростити виробничі показники тваринницької продукції та рівень господарськи корисних ознак тварин української бурої молочної породи.

За останні три звітні роки жива маса корів-первісток зросла на 14 кг і становила у середньому 525 кг перевищивши породний стандарт на 5% або на 25 кг. Жива маса повновікових корів, яка є інтегрованим показником росту та розвитку тварин у період їхнього вирощування і екстер'єрного типу корів, суттєво збільшилась (до 611 кг) і перевищила стандарт української бурої молочної породи у цій віковій категорії на 1,8 % або на 11 кг.

Таблиця 2.1

Виробничо-економічні показники галузі молочного скотарства

Показники	2012 р.	2013 р.	2014 р.
Поголів'я ВРХ: усього голів	2443	2164	2268
у тому числі корів	820	831	838
Середня жива маса корів, кг: після першого отелення	511	508	525
після третього отелення і старше	583	594	611
Середній надій, кг від корови за даними: річного звіту	3855	3789	3791
бонітування	4056	3955	4145
Середній надій від однієї корови за І лактацію(за даними бонітування), кг	3995	3747	3864
Виробництво молочного жиру від однієї корови: за І лактацію, кг	148	145	147
% до стандарту породи	121,3	118,8	120,5
Кількість корів з надоєм 6000 кг молока і вище: голів	9	11	15
%	2,4	2,9	3,8
Жива маса телиць у віці 18 місяців, кг	383	384	391
Вік телиць при першому осіменінні, міс.	588	590	575
Середньодобовий приріст живої маси телиць до 18-місячного віку, г	700	710	720
Вихід телят від 100 корів, голів	92	95	95
Забезпеченість худоби кормами (згодовано на 1 корову за рік), ц. корм. од.	46,1	41,9	44,5
Прибуток (+), збитки (-) від молочного скотарства, тис. грн.	90	123	190
Рентабельність молочного скотарства, %	26	38	42

Про генетичний потенціал продуктивності стада судять також із наявності в ньому високопродуктивних корів та корів-рекордисток, кількість яких у даному господарстві різко зростає і становила у 2014 році 15 голів у яких надій перевищив шеститисячний рівень

Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць від народження до 18 - місячного віку становили у 2012 році 700 г, збільшившись до 720 г у 2014 році, що дозволило досягти показника 391 кг живої маси для телиць у парувальному віці.

Показники відтворювальної функції, про рівень яких свідчить вихід телят на 100 корів, наразі знаходиться на середньому рівні і становив у 2014 році 95 телят на 100 корів.

Галузь молочного скотарства у 2012-2014 роках є прибутковою, прибуток по ній становив 90-190 тис грн, який з року в рік невпинно зростає, так сомо як і показники рентабельності.

2.2 Основні методи досліджень

Оцінку корів за господарськи корисними ознаками проводили за матеріалами первинного зоотехнічного та селекційно-племінного обліку з урахуванням як наявного, так і вибувшого поголів'я тварин (форма № 2 мол).

Схема досліджень передбачала аналіз формування та порівняльну характеристику розвитку ремонтних телиць у української чорно-рябої молочної породи за закономірностями інтенсивності росту молодняку.

За часткою умовної спадковості голштинської породи тварини були розподіленні на чотири групи: І - до 25,0%; ІІ - 25,1 - 50; ІІІ - 50,1 - 75; ІV - 75,1% і більше.

Інтенсивність росту ремонтних телиць вивчали за живою масою, а також, абсолютними, середньодобовим і відносними приростами у віковій динаміці від народження до 18 місячного віку.

Відносний приріст (К) ремонтних телиць визначали за формулою С.Броді:

,

де: Wt - жива маса в кінці періоду, кг;

Wo - жива маса на початку періоду, кг;

Розрахунок економічної ефективності з розведення тварин піддослідних порід проводили методом обчислення вартості додатково виробленого молока (Е) за формулою:

Е = Ц ;

де: Ц - середня ціна реалізації 1 ц молока, грн.;

Р - середня продуктивність корів піддослідної вихідної породи, не спорідненої лінії, ц за рік;

П - середня прибавка основної продукції нового або поліпшеного селекційного досягнення, визнаних кращими за оцінкою, %;

Л - постійний коефіцієнт (0,75), пов'язаний з витратами на виробництво додаткової кількості молока;

К - чисельність поголів'я тварин нового або поліпшеного селекційного досягнення.

Достовірність статистичних параметрів позначалася відповідно до їх рівня:

* - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001

Селекційна інформація обрахована методом біометричного аналізу за допомогою програмного забезпечення на ПЕОМ за формулами Е.К.Меркурьевой [37].

РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА

3.1 Розвиток ремонтних телиць у залежності від частки спадковості поліпшуючої породи

В умовах промислового виробництва молочного скотарства питання раціональних термінів осіменіння ремонтних телиць, отелення первісток та їхньої молочної продуктивності залежно від живої маси у визначальному віці відноситься до одних із найважливіших як у селекції, так і в практичному значенні. Оскільки добре відомо та підтверджено цілою низкою тривалих досліджень, що максимальна реалізація спадково зумовленої молочної продуктивності корів можлива лише за інтенсивних умов їхнього вирощування [1, 2].

З практичної точки зору скороспілість телиць скорочує непродуктивний період вирощування від дня народження до отелення, прискорює процес відтворення стада й оцінки бугаїв-плідників за якістю потомства, що істотно визначає рівень рентабельності молочного скотарства [3, 4, 5].

Ґрунтуючись на результатах досліджень наших попередників [11, 12, 13, 14], які стверджують, що показники інтенсивності росту контролюються спадковістю поліпшуючих порід, які використовувалися при їхньому створені, ми вивчили інтенсивність росту ремонтного молодняку в залежності від частки спадковості поліпшуючої породи. Так, у табл. 3.1 наведені показники живої маси телиць української чорно-рябої молочної породи у різні вікові періоди в залежності від частки умовної кровності голштинської породи.

Таблиця 3.1

Жива маса ремонтних телиць української чорно-рябої молочної породи в залежності від частки спадковості поліпшуючої породи у 3-х місячній віковій динаміці, кг

Генотип, %	Група	n	Жива маса, кг
			ново- народженні	3 міс.	6 міс.	9 міс.	12 міс.	15 міс.	18 міс.
до 25,0	I	22	30,3±0,33	89,4±3,91	142,9±3,12	180,1±5,52	222,6±6,58	267,1±6,02	318,2±6,46
25,1 - 50	II	72	31,3±0,20	93,2±1,20	149,1±1,52	196,5±2,22	245,8±3,14	298,2±3,69	349,7±3,89
50,1 - 75	II	79	32,3±0,15	94,5±0,93	149,0±1,23	192,3±1,87	239,5±2,38	289,9±2,72	343,8±3,36
75,1 і більше	IV	60	32,5±0,16	95,8±0,86	150,1±1,40	188,6±1,93	235,2±2,73	284,4±2,82	338,1±3,35

У період від народження до шестимісячного віку спостерігається прямо пропорційна залежність між умовною часткою генотипу голштинської породи та живою масою ремонтного молодняку. Окрім того, необхідно відзначити той факт, що більшою крупноплідністю характеризуються висококровні телята за голштином, перевищуючи одноліток з іншими генотипами від 2,2 до 0,2 кг, проте достовірна різниця виявилася лише у порівнянні з низькокровними телицями з генотипом до 25% за поліпшуючою породою (Р<0,001) та з групою ремонтного молодняку зі спадковістю від 25,1 до 50% за голштином (P<0,001). Починаючи з шестимісячного віку висококровні телиці за поліпшуючою породою, поступалися за показником живої маси одноліткам з генотипом 25,1-50%. Це пояснюється тим, що висококровні за голштинською породою телиці є більш вибагливими до якості та кількості кормів, тоді як помісний молодняк з генотипом 25,1-50% зберігає більшу частку спадковості покращеної лебединської породи, яка відрізняється відмінною пристосованістю до подібних умов утримання. Як наслідок, телиці саме цієї групи на період парувального віку досягли найбільшої живої маси 349,7 кг, перевищуючи інші групи молодняку від 31,5 кг; P<0,001(в порівнянні з низькокровними телицями з генотипом до 25,0% за поліпшуючою породою) до 5,9 кг; td=1,14 (з однолітками третьої дослідної групи. Але, різниця достовірна лише у перших двох випадках. Необхідно акцентувати увагу й на тому, що ремонтний молодняк усіх піддослідних генотипів у більшій або меншій мірі відстає від загального стандарту ремонтного молодняку, що, можливо, пов'язано з дещо неналежним рівнем годівлі. Залежність абсолютного приросту від генотипу у ремонтного молодняку представлена в таблиці 3.2. Так, на початку періоду вирощування закономірно вищі абсолютні прирости мали висококровні за голштином телиці з часткою спадковості 75,1% і більше, проте, вони достовірно переважали лише низькокровних телиць зі спадковістю за голштином до 25,0% на 4,2 (Р<0,05) кг.