Вдосконалення СК-5 "Нива-Еффект"

СК-5 "Нива" - марка самохідного зернозбирального комбайна. Загальні відомості про роботу головних агрегатів: жатки, молотарки, двигуна, пристрою для збирання незернової частини врожаю, ходової частини. Модернізація комбайну СК-5МЭ-1 "Нива-Эффект".

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.03.2012
Размер файла 2,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

зернозбиральний комбайн нива

Комбайни мають давню історію. У 1868 р. російський агроном Андрій Романович Власенко перший в світі створив зернозбиральну машину, яка зрізувала колоски, обмолочувала їх і збирала зерно із збоїнами в скриню. Однак ідея А. Р. Власенка не знайшла виробничого застосування і майже до 30-х років XX століття застосовували в нашій країні і за рубежем лише багатофазний спосіб збирання зернових культур.

Перші радянські комбайни були виготовлені в липні 1930 р. на заводі «Комунар» в м. Запоріжжі. Комбайни випускалися під маркою «Комунар». Це були причіпні, безмоторні комбайни, з шириною захвату жатки 4600 мм і молотарки 796 мм.

У 1932 р. на Саратовському заводі «Саркомбайн» почали випускати комбайни СЗК, будова яких була такою, як і комбайнів

«Комунар». У цьому ж році став до ладу завод-велетень «Ростсельмаш» в м. Ростові, який почав виробництво причіпних комбайнів С-1. Це вже були комбайни з двигунами, шириною захвату жатки 6100 мм і молотарки 915 мм. З ініціативи СРСР у 1932 р. були вперше проведені міжнародні випробування зернозбиральних комбайнів в одному з радгоспів на Північному Кавказі. Крім радянських, тут були представлені комбайни США, Англії, Франції, Німеччини та інших країн. Випробування показали, що СРСР став однією з провідних країн у комбайнобудуванні.

З 1936 р. по 1941 р. Люберецький завод виготовляв комбайни СКАГ-5А з шириною захвату жатки 2540 мм і молотарки 1240 мм.

Особливо бурхливо почало розвиватися комбайнобудування в нашій країні після Великої Вітчизняної війни. У 1947 р. на заводі «Ростсельмаш» почали випускати причіпні моторні комбайни С-6. Цей рік став роком народження самохідних комбайнів, виробництво яких було зосереджено на заводах Таганрога і Тули. До 1955 р. випускали комбайни С-4, а з 1955 р. по 1958 р. -- С-4М. У цей же період заводи Ростова і Запоріжжя випускали потужні комбайни РСМ-8 -- моторні, причіпні, з шириною захвату жатки 6000 мм та молотарки 1320 мм.

З 1958 р. по 1962 р. господарствам поставляли комбайни СК-3, а потім -- СК-4. Останні на всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) в 1964 р. нагороджено призом «Гранд-Прі». Випускали також їх модифікації СКП-3 (СКП-4), СКПР-3 (СКПР-4) та СКГ-3 (СКГ-4).

У 1965 р. розпочато виробництво начіпних комбайнів НК-4, вузли і агрегати якого монтували на самохідне шасі СШ-75.

Після збирання врожаю комбайни демонтували, а шасі СШ-75 використовували на різних сільськогосподарських роботах. З 1969 р. начіпний комбайн випускають під маркою ІТК-5.

Красноярський завод у 1969 р. розпочав виробництво комбайнів СКД-5 «Сибиряк», обладнаних двома молотильними апаратами і призначених для збирання важкообмолочуваних культур. Пропускна здатність молотарки -- 5 кг/с хлібної маси. їх випускають під маркою СК.Д-5М.

Рік 1971. На заводах Ростова і Таганрога розпочато виробництво комбайнів СК-5 «Нива» і СК-6 «Колос». Вони увібрали в себе останні досягнення науки і техніки. Але й сьогодні ці комбайни вже не повністю задовольняють вимоги сільськогосподарського виробництва. Тому у постанові липневого (1978 р.) Пленуму ЦК КПРС відмічається: «У найкоротший строк здійснити заходи по модернізації вироблюваних зернозбиральних комбайнів з тим, щоб усунути їх конструктивні недоліки і підвищити продуктивність. У найближчі роки організувати виробництво більш потужних комбайнів досконалих конструкцій».

Вчені, конструктори, винахідники і спеціалісти працюють над удосконаленням комбайнів у двох напрямках.

Перший -- дальше вдосконалення конструкцій і технології збирання зернових культур (збільшення пропускної здатності, універсалізація, автоматизація, вдосконалення технологічного процесу роботи і поліпшення умов праці).

Другий -- створення нових технічних засобів, які дали б можливість такі операції, як вилучення з вороху зерна і його очищення, виконувати в стаціонарних умовах -- на току. При цьому можна було б уникнути втрат зерна за молотаркою комбайна, що навіть при дотриманні агротехнічних вимог становлять 1,5%. Наприклад, випробовують засоби, які на полі скошують (або підбирають валки) хлібну масу і дещо подрібнюють. Потім її звозять на тік, де на стаціонарному агрегаті домолочують, виділяють з вороху і очищають зерно. Створюють машини, що зрізують хліб, обмолочують, виділяють зерно з грубого вороху, а дрібний («невійку») збирають у візки, відвозять на тік, де очищають зерно.

Ведуть також роботи по удосконаленню технології та технічних пристроїв для збирання незернової частини врожаю. Однак досягти високопродуктивного використання наявних машин і одержати належний економічний ефект від їх використання -- ось основне завдання. Виконати його можуть лише висококваліфіковані спеціалісти, які добре знають будову комбайнів, роботу та їх регулювання, вміють швидко знаходити і усувати несправності, систематично вивчають та впроваджують у виробництво досягнення науки і передового досвіду.8...10 днів.

1. Загальні відомості

СК-5 «Нива» -- марка самохідного зернозбирального комбайна, вироблюваного в СРСР заводом «Ростсельмаш» з 1970-го року. Позначення СК-5 -- Самохідний Комбайн продуктивністю 5 кг/с. Комбайн СК-5 «Нива» є найпоширенішим зернозбиральним комбайном в СРСР і, свого роду, «візитною карткою» вітчизняного с.-х. машинобудування. Комбайн є глибокою модернізацією комбайна СК-4, який вироблявся в 1960-х роках.

Комбайн СК-5 (рис. 1.1) складається з таких головних агрегатів: жатки 2, молотарки 4, двигуна 1, пристрою 5 для збирання незернової частини врожаю, ходової частини 3. Комбайни також обладнано гідравлічною системою і системою сигналізації.

Жатка розміщена фронтально перед молотаркою. Це дає можливість заїжджати комбайном у загінку в будь-якому місці.

Дизельний двигун переміщує комбайн і приводить у дію його робочі органи і агрегати.

Комбайни СК-5 (рис. 1.1) складається з таких головних агрегатів: жатки 2, молотарки 4, двигуна 1, пристрою 5 для збирання незернової частини врожаю, ходової частини 3. Комбайни також обладнано гідравлічною системою і системою сигналізації. Жатка розміщена фронтально перед молотаркою. Це дає можливість заїжджати комбайном у загінку в будь-якому місці. Дизельний двигун переміщує комбайн і приводить у дію його робочі органи і агрегати. Переїжджають з поля на поле без будь-якого розбирання і складання. Лише при переїздах на значні відстані по автотрасах жатку від'єднують від молотарки і вантажать на спеціальний візок, який буксують комбайном. Це роблять для зменшення габаритів. Гідравлічна система і система сигналізації забезпечують зручність керування комбайном та надійність його робочого процесу.

Робочий процес відбувається так. Під час руху по полю подільник 1 (рис. 1.7.2) відокремлює смугу хлібостою по ширині захвату жатки.

Рис.1.1 Комбайн СК-5М «Нива»

Мотовило 27 підводить стебла до різального апарата. Зрізані стебла мотовилом укладаються на шнек, а він спіральними витками переміщує їх з боків до середини. Тут стебла захвачуються пальцевим подавальним механізмом 2 і спрямовуються до похилого транспортера 23, що подає їх до приймальної камери молотарки, де хлібну масу підхоплює бітер 22 і транспортує до молотильного апарата. Якщо разом з стеблами потрапило каміння, вони відокремлюються і надходять до каменевловлювача 21, який звільняють на кінцях загінок.

У молотильному апараті 20 хлібна маса обмолочується, при цьому значна частина вільного зерна просипається на стрясну дошку 19, а ворох подається на бітер 18, який дещо пригальмовує швидкість його руху і спрямовує на соломотряс 8. Тут з вороху виділяються зерно, збоїни, колоски (обмолочені та необмолочені), полова і спрямовуються на стрясну дошку, а солома залишається на клавішах. Отже, все вимолочене зерно разом з домішками, що виділилися у молотильному апараті і соломотрясі, надходять на стрясну дошку, а з неї -- на пальцеву решітку 15 зерноочистки.

Зерно просипається крізь отвори верхнього і нижнього решіт 14 і потрапляє до шнека 16, яким подається до елеватора 5, що транспортує його в бункер 6. З останнього зерно вивантажується у транспортні засоби шнеком 3. Недомолочені колоски просипаються крізь отвори подовжувача 12 у колосовий шнек 13. Сюди ж потрапляють також домішки з нижнього решета. З колосового шнека колоски подаються елеватором до шнека 7, яким вони спрямовуються в молотильний апарат для повторного обмолочування.

Легкі домішки (пил, полова) відокремлюються від зерна повітряним потоком, утвореним вентилятором 17. Збоїни, що сходять з подовжувача 12, половонабивачем 11 спрямовуються у пристрій для збирання незернової частини врожаю. Сюди ж потрапляє полова, яка видувається вентилятором, і солома, що сходить із соломотряса. Залежно від типу пристрою солому, збоїни і полову можна збирати різними способами. Якщо комбайн обладнано начіпним копнувачем, незернова частина врожаю збирається в копиці. При роздільному збиранні до молотарки приєднують валкову жатку (ЖВН-6, ЖНС-12 та ін.). При цьому молотарку відключають (знімають відповідні паси і ланцюги). Для підбирання валків жатку комбайна обладнують підбирачем, який підбирає із стерні хлібну масу і спрямовує її до шнека. Далі процес відбувається так само, як при прямому комбайнуванні. Робочий процес комбайна СК-6 відбувається аналогічно. Особливість полягає лише в тому, розподіляється на дві частини і переміщується на обидва боки що зерно шнеком комбайна до завантажувальних шнеків, які транспортують його в бункери. Вивантажувальний пристрій загальний для обох бункерів.З 70-х років вимоги до збирання зернових культур змінились. На ринку машин для збирання зерна з'явилась іноземна техніка, яка вражає своїми характеристиками, а також і своїми цінами. Іноземці пропонують надійність та стабільність в процесі збирання, вищі показники, та менші затрати. Технологія наших машин с тих часів вже застаріла. І перед вітчизняними конструкторами постала задача вдосконалення своєї техніки, вихід на новий рівень технології та збереження коштів на теренах України.

В 2004 році після ряду модернізацій виходить нова «Нива-Эффект» СК-5МЭ-1 (рис.2.1).

В даний час в комбайна з'явилася нова, комфортніша кабіна зі встановленим кондиціонером. Змінився і колір комбайна: замість традиційного червоного використовується зелений. При виробництві комбайна довелося відмовитися від послуг деяких постачальників, тепер на нім коштують імпортні ремені і гідравліка. Ще один приклад модернізації - задній міст тепер має таку ж ширину, як і передній. Таким чином комбайн став стійкіший, йому не треба робити дві колії, крім того, менше менше травмується грунт. На початку 2000-х очікувалося, що "Нива" буде замінена сучаснішими комбайнами виробництва ВАТ "Ростсельмаш". Проте стійкий попит на цей недорогий, простий і надійний комбайн показує, що попит на нього буде і найближчими роками. Використання цього комбайна особливе вигідно на землях з низькою врожайністю і на наділах маленької площі. Так використання на таких наділах продуктивніших, масивніших і дорожчих машин не окупиться.

Рис. 2.1 Комбайн СК-5МЭ-1 «Нива-Эффект»

Тисячі цих машин продовжують успішно працювати на полях, серед тих, що є сьогодні на ринку зернозбиральних комбайнів, демонструючи кращі якості техніки «Ростсельмаш». Завдяки співвідношенню продуктивності, доступної ціни і низьких витрат на експлуатацію, швидкої окупності, комбайн є одним з найдоступніших рішень для прибирання зернових культур.

Кабіна. Тиша і прохолода. Спочатку виконана в спартанському дусі, нова кабіна приємно здивує своїм комфортом. Кондиціонер працює в двох режимах: вентилювання і кондиціонування, забезпечуючи приємну прохолоду. Сидіння підвищеної комфортності (аналогічно «Дон-1500Б»), обігрів, кондиціонер, губчастий килимок, герметична кабіна, сучасний звукоізоляційний матеріал, створюють необхідний комфорт для ефективної роботи комбайнера.

Надійність. Упевненість в стабільній роботі комбайна. Гидросоєдіненія стали герметічнєє і чистіше після заміни паяних з'єднань на з'єднання за допомогою кільця, що врізається. Це гарантує надійну герметичність при багатократному монтажі і демонтажі.

Гумові ущільнення замінені на фторкаучукові -- вони дають меншу усадку і набагато довговічніше. Ремені німецької фірми Optibelt, надійність яких доведена світовою практикою, з 2001 року використовуються у всіх комбайнах Ростсельмаш. Всі елементи гідросистеми поставляються лише з перевірених підприємств, в їх числі виробу авіаційних і оборонних підприємств. Конструкція граблин мотовила стала жорсткішою і надійнішою після заміни зварних труб на цілісних.

Двигун. Економічність і непримхливість. Новий двигун Д-260.1 з турбонаддувом і вбудованим теплообмінником, володіє великим ресурсом і меншою витратою палива. Повністю збалансований більший запас моменту, що крутить, що має, двигун став працювати равномернєє навіть при високих навантаженнях. Збільшений до 25% запас моменту, що крутить, дозволяє працювати в найскладніших умовах.

Ходова частина. Плавний хід, підвищена прохідність. Провідний міст -- плавний гідростатичний привід провідних коліс істотно полегшує управління, дає плавну зміну швидкості, рівний хід і хорошу маневреність. Тепер можна рухатися з швидкістю навіть 0,1 км/год. Міст керованих коліс -- ширина колії моста керованих коліс доведена до ширини провідних коліс. Тепер, колеса йтимуть «слід в слід», що значно понизить негативний вплив на грунт і поліпшить прохідність.

Обслуговування. Простота і зручність Для зручності виміру тиску в основній гідросистемі і гідросистемі рульового управління введені місця для під'єднування манометра. Додаткова сходинка забезпечує можливість зручного переходу з майданчика сходів на молотарку при обслуговуванні двигуна і гідроагрегатів. Поручні сходи і рукоятки проризинянні, запозичені від «Дон-1500Б», підвищили зручність і безпеку переходів.

Нове.Подрібнювач-розкидання. В доповненні до універсального подрібнювача-розкидання ПУН-5 введене нове подрібнювач-розкидання, що має просту і надійну конструкцію, меншу вагу. Подрібнювач має два режими роботи: подрібнення-розкидання соломи по полю і укладання соломи у валок. Спрощення конструкції значно збільшило надійність і зручність використання подрібнювача.

Технічні характеристики комбайна СК-5МЭ-1 «Нива-Эффект»

Тип комбайна Т-образний, самохідний, однобарабанний, колісний

Пропускна спосібність молотарки при відношенні зерна до маси 1:1,5

кг/сек 5,5

Продуктивність зерна при відношенні маси зерна до маси соломи 1:1,5

(чистого часу роботи) т/год 7,2

Робоча швидкість км/год 0…10

Транспортна швидкість км/год до 20

Маса комбайна сухого(конструкційна)

-з жаткою захватом 5м і копнувачем кг 8087±3%

-з капотом соломотряса кг 7857±3%

Те ж, обладнане для агрегатування з пристроєм для перевезення жатки

-з копнувачем кг 8122±3%

-з капотом соломотряса кг 7892±3%

Габаритні розміри з копнувачем, жаткою 5м

-в робочому положенні

довжина мм 10490

ширина мм 7410

висота мм 3970

- транспортне положення

довжина мм 10920

ширина мм 5390 (4130)

висота мм 3970

База мм 3540±13

Дорожній просвіт (між кожухом и зерн. шнеком) мм 380

Мінімальний радіус (по зовнішньому колесу) м 7,5

Ємність зернового бункера м3 3

Час вивантаження повного бункера

-для зерна вологістю 16% хв. 2

-для зерна підвищенної вологості хв. 3

1.1 Загальна будова

Будь-який самохідний комбайн складається з таких основних агрегатів: жатної частини 1 (рис. 6.1), молотарки 7 з бункером для зерна 2, двигуна 4 (дизеля), пристрою для збирання НЗВ (у цьому разі копнувача 5), ходової частини 6 та кабіни 3 з органами керування.

Рис. 2.1. Технологічна схема комбайна СК-5МЭ-1 «Нива-Эффект»:

1 -- мотовило; 2 -- пальцьовий механізм; 3 -- транспортер похилої камери; 4 -- приймальний бітер; 5 -- молотильний барабан; 6 -- вивантажувальний шнек; 7 -- бункер; 8 -- розподільчий шнек; 9 -- зерновий елеватор; 10 -- шнек малий колосовий; 11 -- колосовий елеватор; 12 -- відбійний бітер; 13 -- верхнє решето; 14 -- соломотряс; 15 -- копнувач; 16 -- подовжувач верхнього решета; 17 -- шнек колосовий; 18 -- нижнє решето; 19 -- шнек зерновий; 20 -- очисний вентилятор; 21 -- стрясна дошка; 22 -- підбарабання; 23 -- шнек жатки; 24 -- різальний апарат

2.2 Технологічний процес роботи. СК-5МЭ-1 «Нива-Эффект»

Переміщуючись по полю, завдяки подільникам (див. рис. 6.2), мотовилу, різальному апарату, шнеку із пальцьовим механізмом та похилому плаваючому конвеєру зрізує і спрямовує хлібну масу в приймальну камеру молотарки. Тут приймальний бітер направляє хлібну масу у молотильний зазор між бильним барабаном підбарабарабанням, де і обмолочується зерно. Грубий ворох, що виходить із молотильного зазору, гальмується відбійним бітером і спрямовується ним на клавішний соломотряс, де залишкове вимолочене зерно сепарується, а солома транспортується у копнувач.

Зерно, що виділилось у молотильному апараті та на соломотрясі, надходить на вітрорешітний очисник, де за допомогою решіт і повітряного потоку, створюваного вентилятором, очищається від домішок і необмолочених колосків очищене зерно надходить у бункер, колоски -- на повторний обмолот у той самий молотильний апарат, а полова полово набивачем спрямовується у копнувач. Такий процес роботи зернозбирального комбайна характерний для більшості вітчизняних і зарубіжних комбайнів. Таку конструктивно-компонувальну схему робочих органів називають класичною.

В даній курсовій роботі модернізується начіпна валкова жатка ЖВР-10А.

Дана валкова жниварка призначена для скошування зернових культур з утворенням одинарних валків з однаковим розташуванням колос у них.

Жниварка причіпна, фронтальна навішується на енергозасіб спеціальний. Застосовується в степовій і лісостеповій зоні з рівнинним рельєфом при будь-якій густоті хлібостою.

Стебла зернових культур у валку повинні бути розташовані під кутом 20...30о до осі валка з рівномірним розподілом колось по його ширині.

Валки повинні бути прямолінійними і розміщені на такій відстані, щоб не утруднялася робота комбайна з підбирачами.

2. Обґрунтування пропонованої модернізації й опис пристроїв

В даній роботі модернізується комбайн російського заводу «Ростсельмаш» СК-5МЭ-1 «Нива-Эффект». Метою модернізації є розширення функціональних можливостей ,зменшення маси машини, збільшення її продуктивності, зменшення енергозатрат та матеріальних затрат.

Машина модернізується по таким вузлам:

1) модернізація валкової жатки ЖВР-10 і навішенням її за СК-5МЭ-1;

2) модернізація молотильного пристрою, зміною його конфігурації;

3) встановлення додаткового лопатевого вентилятора для більшої очистки зерна від вороху.

2.1 Модернізація валкової жатки ЖВР-10

Пропонована жниварка забезпечує утворення одинарного валка за один прохід, містить рами з апаратом, що ріже, валкоутворюючий транспортер, виконаний із двох рознімних секцій.

Метою модернізації є розширення функціональних можливостей валкової жниварки і можливістю навішення її на СК-5МЭ-1 «Нива-Эффект».

Зазначена мета досягається тим, що рами двох секцій транспортера виконані пересувними уздовж апарата, що ріже, і постачена реверсним механізмом привода.

У залежності від обраного способу роботи валкової жниварки відповідним чином розташовуються і секції валкостворюючого транспортера. Відповідно до цього переналагодженню піддаються також елементи їхнього привода. Так, наприклад, при підготовці жниварки з утворенням одного валка за один прокіс секції 7, 8 валкостворюючого транспортера 3 установлюють по краях жниварки з отриманням центрального викидного вікна 15. При цьому приводний вал 18 лівої секції 7 з'єднують безпосередньо з контр приводним валом 25, а реверс редуктора встановлюють у положення для обертання його вала в напрямку проти годинної стрілки.

Утворення двох валків за один прокіс жниварки в порівнянні з раніше описаним положенням елементів жниварки, досягається лише зміною обертання реверсного редуктора 16 і поворотом на 180о галузей ременя 27 на ведучому шківі 31.

Для утворення одного здвоєного валка з двох суміжних прокосів спочатку від'єднують ведучий вал 18 лівої секції 7 валкостворюючого транспортера 3 від контр привода 25 і потім, впливаючи на гідроциліндр 21, переміщають ліву секцію транспортера до кінця вправо. У цьому положенні кінці секції з'єднують замками, а на кінці вала 18 установлюють змінну зірочку і ланцюговим контуром з'єднують її з зірочкою вала 19. Потім обидві секції 7, 8 валкостворюючого транспортера 3 переміщають у крайнє ліве положення і змінюють напрямок обертання редуктора 16 на зворотне. При такому настроюванні жниварка робить перший прокіс. Для другого прокосу обидві секції 7, 8 валкостворюючого транспортера 3 гідроциліндром 21 переміщають до кінця вправо, а напрямок обертання редуктора 16 у порівнянні з першим прокосом змінюють на зворотне.

При роботі жниварки на будь-якій схемі рама жниварки завдяки наявності осьового шарніра 9 легко пристосовуються до змін рельєфу поля, що дозволяє скошувати хлібну масу на низькому її рівні.

2.2 Модернізація молотильного пристрою

Модернізується молотильний пристрій.

Рис. 3.1 Схема уловлення колосся та каміння

1- ручка, 2 - щиток, 3- порожнина каменеуловлювача.

Модернізація молотильного пристрою проходить наступним чином, барабанний пристрій замінюється на ново розроблений пристрій «похилих транспортерів»,. Вони виконують обмолот колосків по принципу перетирання (як лодоня об лобоню). Транспортери виконуються з масивніших елементів, так як вони діють в агресивних умовах, постійного обмолоту.

Один транспортер , той що знизу обертається по ходу входження колосків, і своїм рухом затягують колосся далі по транспортеру. Верхній транспортер рухається в протилежному напрямку, створюючи обертання і перетирання колосків. Умовою виконання цієї дії є те, що швидкість нижчого транспортера 1 більша за швидкість верхнього транспортера 2.

Ця умова необхідна , щоб своїим рухом транспортер 2 не виштовхував зрізану масу. Поверхня транспортерів виконана з зубцями, щоб більше захвачувати масу,а також транспортер 1 має на своїй поверхні отвори для просипання вороху та обмолоченого зерна. Маса яка залишилась на транспортері подається далі на соломотряс. В свою чергу обмолочене зерно просипається вниз, де встановлено допоміжний очисний вентилятор, для відділення зерна від вороху, а далі потрапляє маса на страсну дошку.

2.3 Встановлення допоміжного очисного вентилятора

Після модернізації молотильного пристрою, виникає потреба додаткової очистки зерна від вороху, тому як молотильний пристрій більше діє на зрізану масу, подрібнюючи її в більшій мірі. Ми встановлюємо додатковий вентилятор відразу ж під решетом молотильного пристрою, що дає змогу більш якісно очистити зерно.

Обираємо вентилятор за умови, яку взято за (Войтюк Д.Г.) :

даними для вибору вентилятора є швидкість vп на виході з горловини, витрата повітря Qп, що подається в канал, і повний тиск, який має створити вентилятор.

Швидкість на виході з горловини вентилятора витримують такою, щоб вона перевищувала критичну швидкість vп тих компонентів маси, які потрібно видалити, тобто

vп= бп vкр,

бп - коефіцієнт перевищення швидкості.

Критична швидкість для зерна пшениці становить 8,9…11,5м/с.

Рекомендовано такі значення бп для соломи завдовжки 200 мм - 1,1-1,7; полови - 1,9-3,7; збоїни - 2,5-5,0; обмолочених колосків - 1,5-3,0.

Витрати повітря Qп, що подається, або продуктивність вентилятора, беруть, виходячи з допустимої маси домішок, які видаляються одиницею маси повітря , за виразом:

Qп= mп/л.

Масу mп розраховують за масою зерна m3, яку пропускає очисник за 1с, виходячи з цього:

mп=е mз,

де е - коефіцієнт, який визначає масову частку полови, яку потрібно видалити.

Коефіцієнт е для комбайнового очищення становить від 0,2 до 0,25; для зерноочисних машин попереднього очищення - від 0,05 до 0,1; остаточного очищення - від 0,03 до 0,05.

Коефіцієнт концентрації л= 0,15 - 0,30.

Повний тиск Н знаходять за динамічним hд і статичним hст, тобто:

Н=hд+hст

Динамічний тиск визначається кінетичною енергією одиниці об'єму повітря;

hдп (vп2/2).

Статичний тиск визначаємо витратами у вентиляторі:

hст=(1,5…3,0)vд

Рис 3.2 Схема модернізованого комбайна:

1- Жатка ЖВР-10; 2-молотилний пристрій; 3- додатковий вентилятор.

3. Правила техніки безпеки при виконанні роботи. Введення

В експлуатацію жаток і комбайнів та їх експлуатувати може лише персонал, який має необхідну кваліфікацію і допуск відповідно до встановлених вимог. До експлуатації машин допускаються особи: які пройшли відповідний інструктаж; які мають розумові і фізичні здібності для цього; від яких можна очікувати, що вони будуть надійно виконувати покладені на них завдання. Ознайомтесь з відповідними законами і приписами щодо запобігання нещасним випадкам. Носіть одяг, що щільно прилягає до тіла, і міцне взуття. Перевірте наявність усіх запобіжних обладнань і частин обшивки і закрийте їх. Відкиньте вгору драбину і заблокуйте її передбаченими для цього елементами від самовільного відкидання. Закрийте задню драбину у верхньому положенні.

Переконайтесь у тому, що в наявності є необхідне обладнання: вогнегасник, запобіжники, лампочки, медична аптечка, знак аварійної зупинки, противідкатні упори і бортовий інструмент. Ніколи не засовуйте руку в шнек. Відрегулюйте висоту крісла комбайнера і дзеркала. Перед початком роботи необхідно ознайомитися з усіма приладами керування та їх функціями (під час роботи буде уже пізно). Дотримуйтесь умов запуску двигуна.

Перед запуском двигуна встановіть переключення передач у нейтральне положення (холостий хід). Включення будь-якої передачі не допускається.

Перед запуском двигуна дайте попереджувальний сигнал. Запускайте двигун не раніше ніж через 3 с після попереджувального сигналу. Запускайте двигун тільки з сидіння комбайнера. Ніколи не запускайте двигун шляхом короткого замикання на стартер, бо комбайн може негайно почати рух. Ніколи не запускайте двигун у закритому приміщенні через небезпеку отруєння. Перед зрушенням з місця огляньте зону навколо комбайна і забезпечте достатню видимість. Для надійності обов'язково включіть звуковий попереджувальний сигнал. Курити на комбайні і під час збиральних робіт заборонено!

При працюючому двигуні комбайнер завжди повинен бути в кабіні! Комбайнер, перед тим, як покинути кабіну виключіть двигун! Забороняється підніматися на комбайн і сходити з нього під час руху! У випадку функціональних неполадок рульового керування і гальм негайно зупиніть комбайн і ліквідуйте несправності. Ніколи не включайте комбайн з демонтованими запобіжними пристроями. Ніколи не засовуйте руки в зони, де знаходяться частини, що рухаються. Щоразу перед початком руху перевіряйте дію гальм. Регулярно ретельно перевіряйте гальмову систему. Регулярно перевіряйте рівень гальмівної рідини. Використовуйте гальмівну рідину тільки рекомендованої марки і оновлюйте її відповідно припису. Обережно поводьтесь із гальмівною рідиною, вона отруйна. Видаляйте гальмівну рідину відповідно припису. Рух комбайна по дорогах Перед початком руху по дорогах загального користування включайте проблискові маячки. Під час руху на комбайні повинен знаходитися тільки комбайнер.

Рух по дорогах дозволяється лише з опорожненим зерновим бункером і демонтованою жаткою. У якості причепа на тягово-зчіпному пристрої дозволяється перевозити тільки візок для транспортування жатки. Щоразу перед початком руху проконтролюйте надійність блокування вивантажувального шнека. Перед рухом по дорогах завжди складайте вгору драбину і фіксуйте її. Витягніть задню драбину із обладнання фіксації і закріпіть у верхньому положенні.

Нові гальма діють дуже сильно. Тому натискайте на педаль повільно, бо комбайн буде підніматися на керованому мосту. З цієї причини рух під гору вимагає особливо обережного виконання. Заборонено використовувати гальмування тільки одним з ведучих коліс (собачка на педалі повинна бути заблокована). Ніколи не залишайте комбайн з працюючим двигуном без нагляду. Перед тим, як покинути кабіну, виключіть двигун. При всіх функціональних несправностях у системі рульового керування або гальмівному механізмі негайно зупиніть комбайн і ліквідуйте несправність. Ніколи не переставляйте рульову колонку під час руху.

Комбайн можна буксирувати тільки за допомогою буксирувальної штанги. Швидкість при буксируванні не повинна перевищувати 10 км/год. Буксирування дозволено тільки на малі віддалі, тільки при холостому ході і застосовується для виведення комбайна найкоротшим шляхом із зони інтенсивного руху. У якості тягового транспортного засобу використовуються трактори тягового класу 14 кН і вище. При переїздах без візка для транспортування жатки, але з начіпленим соломоподрібнювачем, необхідно повністю відкинути вниз розподільчий щиток. У районі високовольтних ліній електропередач забороняється підніматися на комбайн вище площини кабіни комбайнера. Ігнорування цього правила -- небезпечно для життя! Перед рухом на крутих схилах необхідно знизити частоту обертання двигуна, бо він може вийти з ладу. При русі на комбайні заднім ходом завжди користуйтесь допомогою регулювальника. Закріплюйте качановідокремлювач та інші адаптери, що належать до комплекту комбайна, на передбачених для них пристосуваннях і обладнаннях для транспортування. Перед кожним перегоном переконайтесь у тому, що все обладнання для взаємного блокування жатки і візка для транспортування жатки зафіксовано. Перед транспортуванням жатки дорогами загального призначення демонтуйте стеблопіднімачі. Складіть носки подільника і стеблоподільника, встановіть обладнання для захисту пальців.

Під час операції зчіпки між з'єднуваними транспортними засобами не повинно бути нікого! Проводьте зчіпку або від'єднання візка для транспортування жатки на рівному майданчику. Перед зчіпкою встановіть дишло на висоті тягово-зчіпного обладнання транспортного засобу, що тягне, перемістіть важіль ручного гальма в напрямку, протилежному напрямку руху, і зафіксуйте у відповідному положенні. Відкрийте тягово-зчіпне пристосування комбайна. Узгодьте дії з регулювальником і подайте комбайн заднім ходом. Після зчіпки витягніть важіль ручного гальма і відпустіть його. Підключіть кабель до електрообладнання візка для транспортування жатки. Закріпіть запобіжний трос гальма за допомогою карабінного гака в отворі, що знаходиться поряд з тягово-зчіпним пристроєм комбайна. Перевірте функціонування ліхтарів покажчиків повороту, ліхтарів сигналу гальмування і задніх габаритних ліхтарів на візку для транспортування жатки. Переконайтесь в тому, що візок для транспортування жатки причеплений правильно. На дорогах забороняється рух комбайна заднім ходом з причіпленим візком для транспортування жатки. Якщо необхідно поставити візок для транспортування жатки на стоянку на схилі, то затягніть ручне гальмо і підкладіть під колеса противідкатні упори.

Висновок

В даній роботі прослідили історію виникнення, випуску та модернізації комбайна СК-5МЭ-1 «Нива-Эффект».

Після розроблення та введення модернізацій м машину, ми добились більшого результату. Модернізація машини зменшила масу, що дуже важливо для наших часів, більш якісний обробіток зерно стеблової маси та її очищення. Модернізували жатку ЖВР-10, яка навішується на даний комбайн, що дало змогу збільшити функціональні можливості машини. Модернізація молотильного пристрою потребує менших затрат матеріалів при виготовленні, що в свою чергу веде до збільшення економічної ефективності, так як машина потребує менших грошових затрат.

В даній роботі виконано цілі, які ставить наш час перед зернозбиральними машинами, що дає змогу ввести його на вітчизняний ринок, з новими можливостями.

Використана література

1. А. Ф. Головчук, В. І. Марченко, В. Ф. Орлов. Експлуатація та ремонт с/г техніки. Книга 3. Машини сільськогосподарські. «Грамота», Київ, 2005.

2. Д.Г. Войтюк, В.М. Барановський, В.М. Булгаков та ін.; за ред.. Д.Г. Войтюка - К.: Вища освіта, 2005. - 464с.: іл.

3. Камирин А.И. Технология машиностроения. Машгиз, 1949

Размещено на www.allbest.ru


Подобные документы

  • Аналіз існуючих технологій та засобів механізації для збирання зернових. Модернізація конструкції зернового бункера зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич". Визначення річного економічного ефекту від впровадження запропонованих технологічних рішень.

    курсовая работа [168,0 K], добавлен 19.02.2011

  • Аналіз показників вирощування та зберігання озимої пшениці в ТОВ агрофірма "Україна". Проектований технологічний проект виробництва озимої пшениці. Конструктивне вдосконалення копновоза-волокуші для збирання і транспортування незернової частини врожаю.

    дипломная работа [836,2 K], добавлен 26.01.2010

  • Народнохозяйственное значение производства зерна и основные направления развития зернового хозяйства. Производственные и экономические показатели работы СПК "Полесская Нива". Современные технологии совершенствования возделывания зерновых культур.

    курсовая работа [88,6 K], добавлен 27.12.2011

  • Характеристика и анализ деятельности СПК "Нива", агроэкологическая оценка земель. Расчет структуры посевных площадей, подбор и размещение сельскохозяйственных культур. Разработка системы удобрения и химической мелиорации. Обработка почвы в севооборотах.

    курсовая работа [140,9 K], добавлен 20.09.2014

  • Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва. Організація роботи машино-тракторного парку, ремонтної майстерні та інших обслуговуючих та переробних підрозділів. Результати виробничо-фінансової діяльності ТОВ "Агрофірма Хлібна нива".

    отчет по практике [288,4 K], добавлен 26.03.2012

  • Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Золота нива". Структура посівних площ господарства. Агрохімічний аналіз грунтів. Характеристика рослинництва, насінництва та кормовиробництва господарства. Захист від шкідників, зберігання і обробка продукції.

    отчет по практике [67,0 K], добавлен 16.12.2010

  • Визначення потреби риб у поживних речовинах: протеїнах, вуглеводах, вітамінах. Різновиди кормів для риб рослинного и тваринного походження. Характеристика рибного господарства ЗАТ "Блакитна Нива", впровадження механізації процесів годівлі риби в ньому.

    дипломная работа [50,6 K], добавлен 23.10.2010

  • Характеристика землепользования хозяйства, состояние животноводства и растениеводства. Необходимый состав машинотракторного парка, расчет программы ремонтно-обслуживающих работ. Проектирование реконструкции ремонтной мастерской хозяйства ТОО "Нива".

    дипломная работа [99,8 K], добавлен 17.10.2010

  • Характеристика фермерского хозяйства ООО АНП "Скопинская нива". Эпизоотология и инфекционные болезни сельскохозяйственных животных. Дезинфекция и дератизация животноводческих помещений. Анализ мероприятий по профилактике инвазионных болезней животных.

    отчет по практике [26,8 K], добавлен 30.11.2013

  • Изучение опыта работы племенной конефермы СПК "Полесская нива" Столинского района Брестской области. Особенности организации пастбищ и уход за ними. Анализ обеспеченности коннозаводства постройками. Численность поголовья племенных жеребцов и конематок.

    статья [1,2 M], добавлен 28.03.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.