Виробництво біогумусу методом вермикомпостування

Таблиця 4.1 - Перелік шкідливих та небезпечних чинників у лабораторії

Шкідливі та небезпечні чинники	Джерела виникнення
Токсичні речовини -етиловий спирт, cульфатна кислота(H2SO4), соляна кислота(HCl), нітрат ртуті ( Hg(NO3)2), вуглекисли газ(CO2), сірководень(H2S), амоніак (NH3)	Лабораторія
Шум	Вентиляційна система, лабораторне обладнання
Електрична напруга (380, 220 В)	Щит управління, електроприлади
Вибухонебезпечність - етиловий спирт tспал = 130С	Лабораторія

4.3 Промислова санітарія

Шкідливі речовини, які зустрічаються у лабораторії. Характеристика шкідливих речовин, які використовуються у лабораторії при проведенні експерименту приведені у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Характеристика шкідливих речовин, які використовуються у лабораторії при проведенні експерименту

Речовина	Токсичність	ГДК, мгм3	Клас небезпеки
Сульфатна кислота( H2SO4)	Впливає на органи дихання та систему травлення	1	2
Соляна кислота	Впливає на органи дихання та систему травлення	5	2
Спирт етиловий (С2Н5ОН)	Впливає на нервову та серцево-судинну систему.	1000	3
Нітрат ртуті ( Hg(NO3)2)	Впливає систему травлення	0,01	1
Вуглекисли газ(CO2)	Впливає на органи дихання	1	1
Сірководень(H2S)	Впливає на органи дихання	05	1
Аммоніак (NH3)	Впливає на органи дихання	280	1

Метрологічні умови. Значення оптимальних та допустимих параметрів метеорологічних умов представлені у таблиці 4.3.

Вентиляція. Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату треба передбачити в основних виробничих умовах систему вентиляції та опалення. У лабораторії опалення - центральне; вентиляція:

за засобом подачі повітря - природна та штучна.

Механічна:

- по об'єму обхвату приміщення - загальнообмінна та місцева;

- по напрямку руху повітряного потоку - припливно-витяжна ;

- за часом дії - постійно діюча та аварійна.

Таблиця 4.3 - Значення оптимальних та допустимих параметрів метеорологічних умов

Період року	Категорія робіт по енерговитратам	Температура, 0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	Легка - 1б	допустимі
		20 - 24	не більше 75	0,2
		оптимальні
		21 - 23	40 - 60	0,1
Теплий	Легка - 1б	допустимі
		21 - 28	60	0,1 - 0,3
		оптимальні
		22 - 24	40 - 60	0,2

Освітлення. У лабораторії передбачене природне та штучне освітлення.

Природне - бокове. Розряд зорових робіт - III г. Нормоване значення к.п.о. для IV світлового поясу розраховується за формулою:

енIV = енIII*m*c

де: енIV - коефіцієнт природної освітленості (КПО) для IV пояса світлового клімату;

енIII - коефіцієнт природної освітленості для III пояса світлового клімату;

m - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

с - коефіцієнт сонячного клімату ( 1- 0,75).

енIII = 2; m = 0,9; с = 1

енIV = 2 ? 0,9?1=1,8%

Штучне загально - рівномірне освітлення. Нормоване значення освітленості Еmin = 200 лк.

Характеристика освітлення приведена у таблиці 4.4

Таблиця 4.4 - Характеристика освітлення

Найменування приміщення	Площа підлоги, м2	Розряд зорової роботи	Освітлення
			Природне	штучне
			Види освітлення.	КПО енIV, %	Нормована освітленість Еmin, лк
Лабораторія	110	ІІІ г	Бокове	1,8	200

У лабораторії біотехнології та репродукції УААН використовуються світильники ЛСПО з типом ламп ЛТБ-65.

Розрахунок штучного освітлення у лабораторії.

Розміри приміщення: ширина приміщення 3,5 м, довжина 5 м, висота 3 м.

Розраховуємо об'єм приміщення 3,5?5?3=52,5 м3

Потріблюємий потік світла.

Фл = Emin?k?S?z/ N?n?,

де Emin - мінімальна нормована освітленість, лк. Нормативно дорівнює 300лк.

k- коефіцієнт запасу,

S - освітлювальна площина.

z - коефіцієнт мінімальної освітленості,

n - число ламп у світильнику,

- коефіцієнт використання світлового потоку.

Розряд зорових робот - IV.

Для того, щоб знайти коефіцієнт використання світлового потоку знаходимо індекс приміщення і, який розраховується за формулою

і = А?В/h?(А+В),

А,В,h- довжина, ширина та висота приміщення.

h = Н - hсв - hр,

Н - геометрична висота приміщення, м

hсв - звіс світильника, м

hр - висота робочих поверхонь столу.

h = 3-0,2-1 = 1,8м

і = 5?3,5/1,8?(5+3,5) = 17,5/15,3 = 1,143

Фл = 3480.

Обираємо лампу ЛДЦ 80-4, довжина якої 1,5м

Розраховуємо кількість світильників

N = 300?1,8?17,5?1,1/3480?2?0,49 = 4 шт.

Розміщення ламп по приміщенню проводиться з урахуванням довжини лампи приведено на рисунку 4.1.

2l=5м отже l=2,5м; 2l=3,5м отже l=1,75м

Рисунок 4.1 - Розміщення ламп по приміщенню лабораторії

Шум. Наявні джерела шуму : термостат, центрифуга, холодильник, система вентиляції

Допустимі рівні звукового тиску та звуку представлені у таблиці 4.5.

Рівень шуму у приміщенні не перевищує можливих норм, тому не треба використовувати ніякі засоби захисту від шуму.

Таблиця 4.5 - Допустимі рівні звукового тиску та звуку

Види трудової діяльності, приміщення, робочі місця	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах зі серед негеометричними частотами, Гц	Рівні звукового тиску та еквівалентні дБА
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Крайні частоти в октавних смугах, Гц	22 45	45 90	90 180	180 360	360 720	720 1440	1440 2880	2880 5760	5760 11520	Рівень звуку 22-11520
Вимірювальні та аналітичні роботи в лабораторії	93	79	70	63	58	55	52	50	49	60

4.4 Техніка безпеки

Для зменшення дії небезпечних і шкідливих чинників на робочих місцях використовувалися колективні засоби захисту працюючих.

Для запобігання потрапляння у рухому частину центрифуги елементів одягу та кінцівок працюючих використовувався захисний ковпак, що є нерухомим та періодично відкривається. Також використовувалися запобіжні пристрої(плавкі запобіжники), для захисту електроустановок від перевантажень.

На всіх етапах проведення експерименту використовувались індивідуальні засоби захисту, такі як стерильні та нестерильні гумові рукавички, для запобігання контакту з матеріалом, голками шприців, речовинами, що використовуються для прокрашування клітин, метиловим спиртом та хромовою сумішшю, медичні маски, для запобігання потрапляння на внутрішні слизові оболонки шкідливих мікроорганізмів, які можуть потрапити у матеріал під час культивування, та випарів метилового спирту, та халати, які запобігають контакт одежі з шкідливими речовинами та мікроорганізмами. Також використовувалися захисні окуляри, які використовувалися під час вмикання та вимикання кварцової лампи.

4.5 Електронебезпека

Параметри електричної мережі:

род струму - змінний;

напруга в мережах - 220/380В

частота - 50Гц

У лабораторії біотехнології та репродукції схема нейтралі живлячої мережі - трьохфазна трехровродна.

Схемно - конструктивний захист, який гарантує безпеку дотику людини до металевих неструмопровідніх частин електричного обладнання при пробої ізоляції та виникнення електричного потенціалу на них - занулення

Клас приміщення по ураженню електричним струмом

4.6 Пожежна безпека

Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного захисту і організаційно - технічними заходами.

За вибухо-пожеженебечності приміщення відноситься до категорії Б та має ступінь вогнестійкості . Пожеженебезпечна зона приміщення ПІІа, тому допустимий рівень вибухозахисту ІІ і мінімальний ступінь захисту оболонок електричних машин ІР44.

Перелік обов'язкових засобів пожежегасіння представлений у таблиці 4.6.

Таблиця 4.6 - Перелік обов'язкових засобів пожежегасіння

Приміщення	Площа, м2	Первинні засоби пожежегасіння (тип)	Кількість, шт..
Лабораторія	17,5	Вогнегасники: ВВ - 2 Скрині з піском Азбестові ковдри	2 2 2

Категорія блисковкозахисту будівлі - .

При проведенні експерименту не виділяється небезпечних для навколишнього середовища речовин та чинників, тому не треба приймати ніяких дій по захисту навколишнього середовища.

5. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

5.1 Розрахунок собівартості та ціни науково-технічної продукції

Витрати, які входять у собівартість НДР, групуються у відповідності з їх економічним змістом за наступними елементами:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

інші витрати.

Визначення матеріальних витрат

До складу матеріальних витрат відносять: вартість сировини та матеріалів, покупних виробів та полі фабрикатів, вартість робіт та послуг виробничого характеру, виконувані іншими організаціями, вартість придбання енергії усіх видів, витраченої на технологічні потреби організацій, зв'язані з виконанням даної НДР та інші витрати.

Розрахунок вартості матеріалів здійснюється за формулою:

Sм=Рі?Ці?1,1

де Рі - витрата і-ого компоненту на весь експериментальний об'єм робіт;

Ці - вартість і-ого компоненту, грн./ од

1,1 - коефіцієнт, який враховує транспортні витрати.

Визначення витрат на матеріали представлені у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Розрахунок витрат на матеріали для виконання НДР

Найменування сировини, матеріалів, п/ф	Одиниці вимірювання	Кількість, Рі	Вартість одиниці, грн./од., Ці	Сума, грн.
1.Культура черв`яків Eisenia fetida	шт	1000	0,20	200,00
2. Натрію хлорид	кг	0,005845	21,00	0,13
3. Калію хлорид	кг	0,000746	34,00	0,03
4. Вода дистильована	дм3	8,35	2,4	20,04
5. Діфенілкарбазон	кг	0,0005	340,00*	3,4
6. Бромфеноловий синій	кг	0,00005	24,00*	0,02
7. Ртуть азотнокисла	кг	0,00332	360,00*	23,90
8. Спирт етиловий	дм3	0,7	72,00	50,40
9. Барію хлорид	кг	0,00916	11,00	0,10
10. Магнію хлорид	кг	0,00254	40,00	0,12
11. Трилон Б	кг	0,0093	56,00	0,52
12.Калій сірчанокислий	кг	0,001814	36,00	0,07
13. Натрію сульфід	кг	0,001	42,00	0,04
14. Аммонію хлорид	кг	0,02	26,00	0,52
15. Аммонію гідроокис	дм3	0,1	24,50	2,45
16. Гідроксіламін соляноксилий	кг	0,005	240,00	24,00
17. Хром кислотний темно синій	кг	0,00075	380,00	57,00
18. Натрію гідроокис	кг	0,008	34,00	0,27
19.Кислота сірчана	кг	0,000384	32,00	0,01
20. Фенолфталеін	кг	0,0025	180,00	9,00
21. Метиловий оранжевий	кг	0,00025	270,00	1,35
Транспортно -заготівельні			8	8
Усього витрат				У 401,37

Витрати на електроенергію, зв'язані з технологією проведення НДР, розраховуються за формулою:

Se= Nустj? nj?tj?Kспр?Це,

де Nустj - потужність j- ого устаткування, кВт;

nj - кількість j- ого устаткування, шт.;

tj - час роботи j- ого устаткування, години;

Kсожр - коефіцієнт попиту, дорівнює 0,72;

Це - вартість 1 кВт*година електроенергії, грн. /кВт - година.

Результати розрахунки споживаної електроенергії представлений у таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 - Споживана електроенергія

Найменування устаткування	Кількість, шт	Встановлена потужність, N кВт	Час роботи t, години	Кпопиту (0,65)	Споживаєма потужність, Е кВт - година
1.КФК	1	2,2	2	0,72	8,6
2.Холодильник	1	2,0	50	0,72	100
3.Термостат	1	1,8	68	0,72	122,4
	У 3	У 6,00	У 120		У 231

Sц= 2,2? 1?2? 0,72? 0,4 = 1,7 грн.

Sх=2,0 ? 1?50? 0,72? 0,4 = 28,80 грн.

Sт= 1,8? 1?66? 0,72? 0,4 = 34,21 грн.

Витрати на електроенергію складають 64,71 грн.

Розрахунок витрат на малоцінні та швидкозношуючіся предмети (МШП) проводиться за формулою:

Sмшп = Цк?Кк,

де Цк - ціна к - ого виду, грн./шт.

Кк - кількість к - го виду МШП, шт.

До МШП у даній роботі відносяться пробірки, мірні циліндри, мірні колби, колби для титрування, стакани хімічні.

Sмшп проб = 0,38*30 = 11,4грн.

Sмшп мірн цил = 3*6 = 18 грн.

Sмшп мірн. колби = 2,2*10 = 22 грн.

Sмшп колби для титр = 3,2*4 =12,8 грн.

Sмшп стакан хім.. = 3,5*6 = 21грн.

Sмпш піпетки = 2,5*5= 12,5

Витрати на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи

Для даної конкретної НДР витрати на оплату праці (Sоп) розраховується за формулою 4.1.4

Sоп = [O1?T1?n1?1,12]?1,2 = (O3 ? 1,12)?1,2,

де О1 - оклад 1-ого співробітника, грн./міс;

Т1 - час роботи виконавця, місяці;

1,12 - коефіцієнт, який враховує доплати до основної заробітної плати;

1,2 - коефіцієнт доплат до основної та додаткової заробітної плати, який виплачується за рахунок прибутку;

ОЗ - основна заробітна плата виконавцев НДР, грн.

Результати розрахунків наведені у таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 - Витрати на оплату праці виконавців

Склад виконавців	Кількість чол. (n1)	Оклад грн./міс О1	Час роботи міс (Т1)	Премії та доплати, грн	Основна та додаткова з/п, грн./міс	Оплата праці, Sо
Керівник проекту	1	1500	6	1080,00	10080,00	12096,00
Ст.науков-ий співробітн.	1	1800	2	432,00	4032,00	4838,40
Всього	2			У 1512,00	У 14112,00	У 16934,40

До елементу “Відрахування на соціальні заходи” відносять здійснювані у порядку та розмірах, які враховуються законодавством:

а) відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (у Пенсійний фонд) у розмірі 32% від витрат на оплату праці (5419,00грн.);

б) відрахування у фонд захисту безробіття у розмірі 2,9% від витрат на оплату праці (491,10 грн.);

в) відрахування у фонд на випадок непрацездатності у розмірі 2,1% від витрат на оплату праці ( 355,62 грн.)

Розрахунок амортизації основних фондів

Амортизаційні відрахування основних фондів розраховуються за формулою

Ar = Nal?Цсбj?tj/ 100?F,

де Nal - годова норма амортизації для j - ого обладнання групи L%;

Цсбj - балансова вартість j - ого обладнання, грн.

tj - час роботи j - ого обладнання, години

F - фонд часу для однозмінної роботи, година/ рік.

Розрахунки приведені у таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 - Розрахунок амортизаційних підрахунків

Найменування обладнання	Час роботи, години tj	Балансова вартість, грн. Цсбj	Норма амортизації, % Nal	Амортизаційні відрахування, Ar, грн.
1.КФК	2	25000,00	24	6,00
2Холодильник	504	2300,00	24	139,10
3.Термостат	504	5000,00	24	302,40

Калькуляція собівартості НДР

Результати розрахунків представлені у таблиці 5.5.

Таблиця 5.5 - Калькуляція кошторисної вартості НДР

Статті витрат	Сума, грн.	Питома вага, %
1. Витрати на оплату праці	16934,40	69,06
2. Відрахунки на соціальні заходи	6265,72	25,55
3. Матеріали	401,37	1,64
4. Паливо та енергія	64,71	0,26
5. Витрати на роботи сторонніх організацій	300	1,22
6.Витрати на МШП	97,7	0,40
7. Інші витрати: Амортизація	447,5	1,83
8. Накладні витрати: Комунальний податок	10,2	0,04
Всього собівартість НДР	24521,60	100

Комунальний податок розраховується за наступною формулою:

Нком = r?0,1?Hmin?t

r - кількість виконавців, чол.

Hmin - мінімальний неоподадковуємий мінімум, грн.

t - час проведення експерименту

Нком =3?0,1?17?2 =10,2грн.

Визначення договірної ціни.

Цmin = C + Пн

де С - собівартість НДР, грн.

Пн - нормативний прибуток, грн.

Пн = С ?( 1+ R/100)

де R - задаваємий рівень рентабельності, %

Пн = 24521,60 (1+ 35/100) = 33104,16грн.

Цн = 24521,60+33104,16 = 57625,76грн.

5.2 Визначення ефективності НДР теоретичного характеру

Для НДР даного виду корисний ефект від проведення може визначатися у двох направленнях:

а) науково-технічний ефект;

б) супутній ефект ( соціальний, екологічний)

Розрахунок науково - технічного ефекту НДР.

Таблиця 5.6 - Критерії та їх бальна оцінка

Критерії оцінки	Шкала критеріїв	Бальна шкала
Час, необхідний для проведення експерименту	1-2года та менш	+2
Технологічні показники	Нижче рівня світових зразків	-2
Можливість отримання авторських свідоцтв на винахід	Частинні можливості	0

Результати позитивні К=0, тобто розробки перспективні.

К ндр= Іn ?Tсл ?Rp/ 100

n = 2, результати досліджень можуть бути використані у подальших розробках.

Кндр= 32?2?3/100=0,54<1 - дослідження перспективні та можуть бути використані у подальших розробках.

Оцінка долі творчої праці за типовими етапами НДР.

Типові стадії проведення НДР:

планування конкретних розробок;

збір та обробка інформації;

економічний розрахунок;

експеримент;

використання математичних методів та ЕРМ;

прийняття та виконання рішення;

упровадження;

оформлення, обговорення та здача.

У даному експерименті доля творчої праці представлена таким чином:

1 етап - 10%, 2 етап - 16%, 3 етап - 6%, 4 етап - 30%; 5 етап - 8%; 6 етап - 12%; 7 етап - 10%; 8 етап - 8% (рис. 5.1)

Рисунок 5.1 - Оцінка долі творчої праці при виконанні даної роботи за типовими етапами НДР

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.

2. ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

3. Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности. - М.: Химия, 1976. - Ч. І. - 336с.

4. Лазарев Н.В. Вредные вещества в промышленности. - М.: Химия, 1976. - Ч. ІІ. - 400с.

5.Макаров Г. В. и др. Охрана труда в химической промышленности. - М.: Химия, 1980. - 568 с.

6.ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

7. Долин П. А. Справочник по технике безопасности. - Энергоатомиздат, 1984-824с.

8. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991 г.

10.ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будівель та споруд. Природне і штучне освітлення. - К.: МінбудУкр., 2006.

11. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1989.

12. ПУЭ -87. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

13. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01. 07. 92.

14. НАП Б Б.03-002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною набезпекою. Наказ МНС №633 від 03.12.2007.

15. Родионов А.И., Клушин В.Н., Торочешников Н.С. Техника защиты окружающей среды. - М.: Химия, 1989. - 512 с.

16. Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991

17. Основи охорони праці: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В.Березуцького. - Х.: Факт, 2005. - 480 с.

18. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980. -110с.

Евилевич А.З., Евилевич М.А. Утилизация осадков сточных вод. - Л.: Стройиздат, 1988. - 248 с.

19. Ас.№ 812771 СССР. Способ обработки осадков сточных вод / Я.Б. Лазовский, М.Г. Новиков, А.Я. Аузиньш, В.П. Мижуй, А.М. Сергеев. - 1981. - 2 с.

20. Благовещенская З. К., Грачева Н. К., Могиндович Л. С., Гришина Т.А. Утилизация осадка городских сточных вод // Химизация сельского хозяйства. - 1989. - № 10, с. 73-76.

21. Цинман Р.Е., Шпильфогель П.В., Вишнев В.Г., Семенова Т.А. Утилизация осадков сточных вод // Тез. докл. научн. конф. “Процессы нефтепереработки и нефтехимии”, ч. II. - M., 1989. - 164 c.

22. Ас. № 1479448 СССР. Способ переработки твердых бытовых отходов в компост / В.С. Маслов, В.Г. Корнеев, Т.М. Карюк. - 1989.

23. Ас.№ 1710538 СССР, Установка для компостирования отходов / Э.М. Гаевский. - 1992. - 3 с.

24. Покровская С.Ф. Новые тенденции в компостировании городских отходов (зарубежный опыт) // Сб. “Агропромышленное производство: опыт, проблемы и тенденции развития”. - М.: Выпуск ВНИИТЭИ, 1991. - № 4. - С. 40-46.

25. Удобрения органические. Метод определения золы // ГОСТ 26714-85.-М., 1986. - 2 с.

26. Удаление тяжелых металлов из сброженных в анаэробных условиях осадках городских сточных вод // Экспресс-информация "Микробиол. производство за рубежом". - 1989. - Вып. 3. - С.17-18.

27. Экологическая ситуация в городе Серпухове и перспективы ее улучшения. Под ред. Хакимова Ф.И., Поповой А.Ю., Керженцева А.С. М.:"ПОЛТЕКС", 2000.

28. Севостьянов С.М. Оценка токсичности обезвреженных аминокислотными реагентами осадков сточных вод и определение возможности их использования. - Автореферат дис.канд.биол. - Тольятти, 2002.

29. Поляков В.С., Фридман А.Я., Шемякина Е.В., Курочкин В.К. Новые реагенты для детоксикации и дезинфекции сточных вод // Матер. XVI Менделеевского съезда по общей и прикладной химии. М., 1998. С. 125-131.

30. СанПиН 2.1.7.573-96 «Гигиенические требования к использованию сточных вод и их осадков для орошения и удобрения».

31. ГОСТ Р 17.4.3.07-2001 «Охрана природы. Почвы. Требования к свойствам осадков сточных вод при использовании их в качестве удобрения».

32. Типовой технологический регламент использования осадков сточных вод в качестве удобрения. - М.: Минсельхоз РФ, ГУП НИИССВ «Прогресс». 2000. 20 с.

33. Вермикультура и ее эффективность: Обзор информ. / Городний Н.М., Ковалев В.Б., Мельник И.А., Повхан М.Ф., Оголенко Н.А. // Сер. Земледелие, агрохимия, с.-х. мелиорация. - Киев; Укр. НИИНТИ, - 1990. - 4 с.

34. Иванов В.Ф., Колупаев Б.И., Охотников С.И. Использование нетрадиционных субстратов в вермипроизводстве. - Химия в с/х., 1994,- № 4, с. 10-11.

35. Орурк О.И., Виноградов-Волжинский Д.В., Нагодов Д.Г., Горская Л.А. и др. Опыт культивирования дождевых червей на иле очистных сооружений // Всес. конф. «Концепции создания экологически чистых регионов». Тез. докл. - Волгоград, 1991. - с. 44.

Размещено на Allbest.ru