Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Запорізький державний університет

Курсова робота

на тему: КОРЕЛЯТИВНІ ЗВ'ЯЗКИ БІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ГІБРИДІВ ТА ЛІНІЙ СОНЯШНИКА В РІЗНИХ УМОВАХ ВИРОЩУВАННЯ

Виконав студент

Цапук Н.О.

Запоріжжя 2005

Зміст

Вступ

1. Стан питання за літературними даними

1.1 Становлення соняшника як самостійної олійної культури

1.2 Народно-господарче значення соняшника

1.3 Адаптивний потенціал - основа технології селекції ліній і гібридів

2. Матеріали і методи досліджень

2.1 Умови проведення експерименту

2.2 Матеріали проведення експерименту

2.3 План експерименту і методи аналізу

2.4 Функціональна залежність і кореляція

2.5 Коефіцієнт кореляції

2.6 Розрахунок коефіцієнта кореляції

3. Експериментальна частина

3.1 Аналіз біометричних показників досліду 2003 року

3.2 Результати екологічного сортовипробування гібридів та сортів соняшнику у 2004 році

3.3 Результати екологічного сортовипробування материнських та батьківських ліній соняшнику у 2004 році

4. Охорона праці

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Рослинна олія, отримана із насіння соняшника, вживається в їжу для різних цілей у харчовій і інших галузях промисловості. Одним з основних завдань дослідницьких установ нашої країни в області сільського господарства є введення нових сортів соняшника, які забезпечують одержання високого збору олії і по якості найбільшою мірою задовольняючих вимоги споживача.

Для селекції необхідні селекційно-оріентовані знання, зокрема, знання про особливості розвитку, формування, генетичної організації продукційного процесу, генетичного захисту врожаю, біогенезу речовин, взаємоз'вязків між різними ознаками.

Велике місце займають питання статистичної обробки практичних даних, порівнюючи оцінки результатів спостережень і використання цих даних в селекції соняшника.

Мета роботи - вивчення кореляцій та мінливості ознак висоти, розмірів насіння, маси 1000 насінин, врожайності та інших ознак гібридів та ліній соняшнику.

Завдання роботи:

1. Зробити виміри параметрів: довжина, товщина, ширина сім'янок

2. Провести кореляційний аналіз отриманих біометричних даних за програмою Ехсеl

3. Зробити висновки про екологічні умови, в яких вирощується соняшник

Об'єктами дослідження служили кореляційні зв'язки деяких морфологічні ознак гібридів та ліній соняшнику.

Основними методами дослідження були: спостереження, вимірювання насіння та рослин, та статистична обробка результатів в Ехсеl, аналіз отриманих результатів, а також робота з літературними джерелами.

1. Стан питання за літературними даними

1.1 Становлення соняшника як самостійної олійної культури

соняшник гібрид кореляція екологічний

В пору цвітіння, коли тисячі рослин соняшника, маючи великі золотаві диски, усі як один обернені до сонця, цим неповторним видовищем неможливо не замилуватися. Назва рослини на багатьох мовах співзвучна і має один корінь: на Україні соняшник ніжно називають сонечком, в Болгарії - сълеогляд, у сербів - солнцекрет, поляки називають його слунцем, на німецькій мові соняшник - зоненблюме (сонячна квітка), на англійській мові - сонфлоуер (квітка сонця).

Прародичі соняшника - дикоростучі гіллясті однолітні рослини, які й зараз ростуть в основному на півдні і заході США і в північних районах Мексики, утворивши густі зарості на протязі багатьох кілометрів. Заморська дикоростуча рослина мало походить на сучасний соняшник. Це кущ з безліччю стебел, на верхівках яких вже в червні з'являються невеликі, діаметром 2-3 см квіткові кошики світло-оранжевого або вишнево-червоного забарвлення квітучі до глибокої осені. [1]

Вважають, що в XVI столітті соняшник був завезений в Європу іспанською експедицією, вирощений з насінь у Мадридському ботанічному саду в 1510 році, який отримав назву Helianthus.

За даними академіка Володимира Леонтьєвича Комарова (1869 - 1945), першим про соняшник згадує іспанський ботанік Микола Монардес в 1582 році. Шведський натураліст Карл Лінней (1707 - 1778) додав до родового імені соняшника геліантус видове аннус, що означає однолітній. Так наукова назва соняшника Helianthus annus перекладається як сонячна квітка однолітня.

В Росії в кінці ХІХ - на початку ХХ століття організовується цілий ряд досвідчених установ, що займаються вишукуванням шляхів підвищення врожайності соняшника. Починається наукова селекційна робота. Основою для створення цінних селекційних сортів стали місцеві форми або сорти.

Новатором в селекції олійного сорту соняшника в Росії була Саратовська селекційна станція (зараз Інститут сільського господарства Південного Сходу). [2]

Після 1917 року селекційна робота з соняшником розвивається в досвідчених установах Харкова, Ростова, Воронежа, Омська і інших міст. [3, 4]

Величезний внесок в підвищення олійності насіння понад 50% (починаючи з 36%) вніс В.С. Пустовойт. Василь Степанович Пустовойт змусив сонячну рослину “робити” на людину майже в два рази продуктивніше, ніж це було раніше, ввів в практику селекції більш сучасний метод відбору, який назвав методом резервів (часто його називають методом половинок) [5, 6].

Основним напрямком селекційної роботи в даний час є одержання гібридів, які мають стійкість до головних патогенів і шкідників соняшника, створення нового морфотипу соняшника, установлення корелятивних зв'язків біометричних показників. [7; 8, 9, 10, 11, 12]

Світові досягнення в селекції і агротехніці соняшника дозволяють значно збільшити виробництво насіння для задоволення потреби людей у рослинній олії, а тварин у кормах. [13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21]

1.2 Народно-господарче значення соняшника

Соняшник - це одна з основних олійних культур, оброблюваних в світі. Соняшникова олія висококалорійний харчовий продукт, який володіє гарною смаковою якістю, широко застосований в харчовій промисловості (для виготовлення в овочевих і рибних консервах, маргарину, різних кондитерських виробів, в хлібопекарському виробництві). Одиниця соняшникової олії по поживності рівноцінна восьми аналогічним одиницям картоплі, чотирьом хліба, двом-трьом одиницям цукру.

Соняшникова олія містить у середньому 90% ненасичених жирних кислот - лінолієвої і олеінової, а також до 10% насичених кислот - пальмітинової і стеаринової. Найбільшу цінність для організму людини представляють ненасичені кислоти, особливо лінолієва, кількість якої в олії соняшника складає 55 - 60%, олеінової - 30 - 31% суми усіх жирних кислот.

В соняшниковій олії більше ніж в тваринних жирах міститься вітаміну Е (токоферола), який додає йому антиокисметільні властивості. Чим вище міститься цього вітаміну, тим стійкіше олія до гіркості. В олії, отриманій з насіння сучасних, широко розповсюджених високоолійних сортів соняшника, у порівнянні з низькоолійними, більше лінолієвої кислоти і вітаміну Е. [22]

Сучасний рівень селекції вимагає поглиблення теоретичної обгрунтованності технологій селекційного процесу. Селекція - наукомістка технологія і тому її ефективність визначається глибиною знань біологічних особливостей об'єкта селекції, що реалізовані в конкретних методах і технологіях окремих напрямків селекції. Для селекції необхідні селекційно-орієнтовані знання, зокрема, знання про особливості росту, розвитку, формоутворення і генетичної організації продукційного процессу, генетичного захисту врожаю, біогенезу речовин, які визначають якість товарної продукції конкретної культури. Суть специфічності знань, необхідних для реалізації селекційного процесу і, які є об'єктом теорії селекції М.І. Вавілов вбачав у наступному: “На базі основних дисциплін вона (селекція) розробляє свої методи, установлює закономірності, яким підкоряються процеси формоутворення, що веде до створення сорту” [23].

З біологічної точки зору гібрид (сорт) це макросистема рослин з індивідуальними особливостями системних процесів (самоорганізації, саморозвитку, само відтворення). Макросистеми рослин у рості, розвитку, формоутворенні виступають як цілісність і всі макроознаки є кооперативною взаємодією щодо їх узгодженості. Тому селекція за макроознаками хоча і базується на мінливості окремих рослин за морфологією, але не зводиться до неї, а припускає необхідність обліку стану генетичної організації макропроцессів, виникаючої на їхній основі. Становлення організації макросистеми, у свою чергу, неможливо зрозуміти поза її зв'язком з функціональною диференціацією рослин макросистеми й узгодження їхньої динаміки з динамікою зміни фізичного середовища, тобто розуміння самої суті норми реакції. Форми культурних (лінії, гібриди, сорти) і диких рослин ідентичні за структурними формами, етапами і механізмами розвитку, процесах формоутворення і суттєво різняться за організацією процесів, а тим самим відрізняються кількісною вираженістю організації процесів і ознак та властивостей, які їх відображають. Форми зі зміненим епігенотипом створені в результаті тисячолітньої селекції на організацію макропроцецесів, що визначають комерційну цінність культурних рослин.

Врожайність соняшнику на Україні в 2004 році по різних областях коливалася від 6,8 ц/га в Автономній республіці Крим до 16,3 ц/га в Львівській, за винятком Ровненськой 29,4 ц/га, що було пов'язано з малою площею посіву 0,4 тис. га. Середня врожайність по Україні склала 11,2 ц/га. А в Запорізькій області -10,5 ц/га. Причому врожайність соняшнику вище в недержавних господарствах, ніж в державних майже у всіх областях. [24]

Збільшення валових зборів товарного соняшнику повинне бути досягнуте, в першу чергу, за рахунок упровадження у виробництво високопродуктивних, екологічно пластичних, стійких до основних фитопатогенам гібридів соняшнику. [25]

1.3 Адаптивний потенціал - основа технології селекції ліній і гібридів

Сьогодні недостатньо вивести високопродуктивний хороший сорт для кожного регіону. Для створення ефективного стійкого агроценозу в кожному господарстві, а при перетнутому рельєфі і на кожному полі, необхідно обробляти декілька сортів або гібридів однієї культури. Сільськогосподарське виробництво потребує широкого спектру адаптованих до різних умов генотипів. Тому необхідна інтенсифікація селекційного процесу, для чого потрібна добре розвинена загальна, приватна і екологічна генетика [26].

Адаптація - це здатність макросистеми оптимально реагувати на зміну зовнішнього середовища. Для культурних рослин оптимальність співвідносима до реалізації макропроцесів (продукційного, генетичного захисту врожаю і формоутворення якості продукції). Реакція передбачає наявність генетичних механізмів зміни стану організації процесів росту, розвитку, формоутворення макроознак. У силу біологічних особливостей рослина реагує на зміну середовища узгодженням динаміки внутрішніх процесів з динамікою факторів фізичного середовища. Фенотипові виявляється реакція в мінливості кількісних ознак. Кількісні ознаки це відображення характеру, динаміки, інтенсивності, організації процесів росту, розвитку, формоутворення і специфіки організації його макропроцесів. За фізичною природою кількісні ознаки це лінійні, об'ємні параметри структур життєвої форми, їх маса і число, тривалість процесів і їхніх етапів. За результатами дослідження Кириченко В.В. [27] адаптивність, норма реакції, гетерозис являють собою явища, в основі яких лежать генетичні механізми, що відносяться до системних процесів, зокрема самоорганізації, саморозвитку, саморегулювання. Кількісно оцінити характер, стан організації процесів можливо тільки через аналіз мінливості кількісних ознак, що відображають їх. Взаємодія всіх генетичних процесів, тобто генетичної організації, виявляється в епігенетичній мінливості і спадковості кількісної ознаки. [28]

Гостра необхідність генетичного захисту урожаю висуває ряд вимог, зокрема до тих частин генетики кількісних ознак, які пояснюють механізм і природу адаптивності рослин. [28]

Проблема продуктивності має першорядне значення для теорії і практики селекції - створення високопродуктивних сортів і гібридів. Продуктивність агрофітоценозів значною мірою залежить від умов вирощування, тобто від комплексу агротехнічних заходів. Вона пов'язана з так званою модифікаційною мінливістю, яка виникає як реакція рослин на певні чинники зовнішнього середовища. Модифікаційна мінливість не успадковується, проте, як писав Н.І. Вавілов “.в рішенні питання про врожайність даного сорту і якість зерна має вирішальне значення” [23].

Перед селекціонерами стоїть задача не тільки підвищити продуктивність рослин, але і поєднувати стійкість до абіотичних і біотичних умов середовища [29]. У зв'язку з цим необхідно провести оцінку стабільності, пластичності, а також адаптивної реакції самих генотипів з метою оптимізації спадкування цих важливих властивостей рослин [30].

Адаптація рослин - це здатність генетичних систем приймати стан, що забезпечує продуктивність у відповідь на зміну умов зовнішнього середовища.

Великі розбіжності є при селекційній оцінці стабільності генів. Так Еберхарт і Рассел запропонували рахувати оптимальний сорт з високим середнім значенням ознаки, коефіцієнтом регресії, близьким до одиниці і якнайменшими відхиленнями від лінії регресії. Проте роботами Мазера і Джінкса показано, що в результаті відбору можна добитися будь-якого поєднання середнього значення ознаки до средової чутливості. Найприйнятнішою є точка зору Фінлея і Вілкинсона. Оптимальним автори назвали такий сорт, який маючи високу загальну адаптивну здатність, дає найбільший врожай в сприятливих середовищах і забезпечує максимальну стабільність. Алтухов [31] вважає, що сорт з середньою, але стабільною врожайністю представляє велику економічну цінність, ніж спеціалізований сорт з потенційно високою, але сильно коливається врожайністю. На думку Жученко А. [29], у виробництві реалізується лише 10-30% потенційної продуктивності інтенсивних сортів, що пов'язане з їх недостатньою екологічною стійкістю. Одночасний відбір на продуктивність і стабільність по суті є спробою отримання селекційної аналогії двох форм природного відбору (рушійний і стабілізуючий) [32], тобто того досконалого механізму, який створила природа для виділення самих пристосованих форм. На думку Ерліха і Горба [33], генетична інформація стає осмисленою тільки тоді, коли вона «розшифровується» в результаті контакту з навколишнім середовищем. Насправді про цінність інформації судять тільки по її розшифрованій формі, а не по оригіналу. Природний відбір впливає на фенотип, а не прямо на генотип, який лише визначає реакції організму, що розвивається, на зовнішнє середовище. Відбір, направлений на збереження пристосованості до даного специфічного середовища, може приводити до елімінації генотипів, обумовлюючих відхилення у фенотипу. Він може також усувати особин, недостатньо «стабілізованих» для того, щоб протистояти впливам середовища.

Розглядаючи генетику популяції, можна відзначити, що на відміну від внутригеномного межгеномний генетичний баланс сприяє перш за все збільшенню гомеостатичних властивостей особин і екологічної пластичності популяції в цілому [34]. Тому поєднання гомозиготного балансу з гетерозиготним створює можливості для поєднання високої конкретної пристосованості із збільшеною екологічною пластичністю. [35] Подібне поєднання, поза сумнівом, корисне для переживання вигляду в боротьбі за існування. Але задовільна екологічна пластичність необхідна для сучасних сортів, оскільки кожний з селекційних центрів обслуговує велику зону, в межах якої умови, не контрольовані людиною, помітно розрізняються. [36, 37]

Селекція на функціональну спеціалізацію (продуктивність, генетичний захист урожаю, якість товарної продукції) неминуче призводить до диференціації і спеціалізації макросистем, а це відповідно, до збільшення ролі інтеграційних процесів, до зміни функціональної і генетичної організації макросистеми в індивідуальному розвитку. Тому без сумніву можна стверджувати, що з ростом рівня успіху в селекції конкретної культури, з досягненням в спеціалізації сортів і гібридів постає необхідність поглиблення знань про адаптивність та взаємодію різних ознак між собою у різних умовах.

Досвід останніх десятиліть двадцятого сторіччя показав, що недостатність ефективних температур під час вегетації, та надлишок опадів під час дозрівання та уборки соняшника або високі температури повітря та посухи в фазу цвітіння та наливу насіння неодмінно ведуть до втрат врожаю. [38, 39, 40]. Значні недобори насіння цієї культури, обумовлені одним з вищезгаданих факторів, визначають актуальність створення форм, тим або іншим засобом ухиляючись від його несприятливого впливу.

Одним з основних шляхів вирішення цієї проблеми є створення гібридів с коротким вегетаційним періодом. [41]. Але довжина вегетаційного періода в значній мірі пов'язана з рівнем продуктивності, між ціми показниками спостерігається стійка зворотня корреляция. [42, 43, 44]. Відомі і інши роботи в яких вивчались кореляції між ознаками. Наприклад Diaz Carrasco H. з співавторами [45] встановлювали наявність кореляцій між урожаєм насіння і низькою агрономічних показників (висота рослин, діаметр стебла, число листя, діаметр кошика, число насіння в кошику і маса 1000 насіння. Найбільша пряма кореляція була між урожаєм насіння і діаметром кошика (0,83) і масою 1000 насіння (0,63).

Воскобойник Л.К., Марин И.В. [46, 47] проаналізували 34 с ЦМС і 22 відновники і більше 300 гібридів. Встановлено, що врожайність не має стабільної кореляції ні з однією ознакою. Високий зв'язок між числом квіток і числом сім'янок на кошик і з масою 1000 насіння. Відзначено, що біля оптимальної моделі гібрида більшість ознак повинна знаходитися не в максимумі, а в оптимальному поєднанні, що знижує негативну дію на інші корелюючі ознаки.

Метою нашої роботи є - встановлення кореляцій між деякими господарськими та морфологічними ознаками, які ймовірно впливають на кінцевий продукт - врожай насіння.

2. Матеріали і методи досліджень

2.1 Умови проведення експерименту

Роботу проводили на базі Інституту олійних культур УААН, в лабораторії селекції високоолеїнових гібридів соняшнику, та прикладної генетики. Врожай гібридів було узято з робочих журналів лабораторії, а розміри сімянок отримані самостійно при вивченні середніх зразків.

Данні по врожайності гібридів та ліній у 2004 році були отримані з лабораторних журналів, а маса 1000 насінин була розрахована самостійно. Потім було проаналізовано отримані результати.

Посіви соняшнику розміщувалися по попереднику - озимій пшениці. Передпосівна культивація проводилася на глибину 6-8см з одночасним внесенням гербіциду трефлана в дозі 5 кг/га. Поле маркірувалося в двох напрямах шестирядним навісним маркером.

Посів проводили ручними саджалками на глибину 7-8 см. Уздовж кожної смуги (ярусу) досвідчених ділянок залишали доріжку шириною 2,1 м.

Обробку міжрядь проводили культиваторами в поєднанні з ручною прополкою.

У розплідниках конкурсного і попереднього випробування гібридів загальна площа складає: ділянок 44,1м2, облікова площа - 25,5 м2. Ділянки шестирядні пятнадцатигніздні (0,7х0,7м) по дві рослини в гнізді, повторність - 4х кратна, 2 і 4 повторності рендомізовані.

Впродовж вегетаційного періоду проводили наступні спостереження:

1. фенологічні спостереження (50% прояви фази) - сходи, бутонізація, цвітіння, фізіологічне дозрівання;

2. біометричні вимірювання: висота рослин, діаметр кошика, тип нахилу кошика, число листя.

Збирання врожаю з облікової площі ділянки здійснювалося однофазним способом. Збір урожаю проводився методом суцільного обмолоту. Врожай насіння приводився до стандартної вологості (10%) і перераховувався на одиницю площі (т/га).

Після очищення насіння з кожної ділянки відбирався зразок для лабораторних оцінок, які включали визначення вологості, лушпинності, маси 1000 насіння, олійність і інші показники.

Визначення змісту масла в насінні проводили з використанням ЯМР-аналізатора (АМВ). Вихід масла з одиниці площі обчислювали шляхом множення абсолютно сухого урожаю на олійність насіння.

Статистична обробка експериментальних даних проводилася методом дисперсійного аналізу [48, 49].

2.2 Матеріали проведення експерименту

Матеріалами були гібриди селекції Інституту рослинництва м.Харкова, Селекційно-генетичного інституту м. Одеса, ВНІІМК і Інституту овочівництва і рільництва м. Нові-Сад, та лінії які використовувалися у селекції в лабораторії високо олеїнових гібридів соняшнику.

Данні по врожайності були узяті із лабораторії селекції високо олеїнових гібридів соняшнику 2003 та 2004 роках.

Вимірювання та аналіз насіння було здійснено на матеріалі відібраних зразків у польових умовах з дослідних ділянок при визначенні врожайності.

2.3 План експерименту і методи аналізу

Однім з головних завдань вивчення корелятивних зв'язків біометричних показників гібридів є вивчення питання, які ж показники впливають на накопичення в насінні живильних речовин: ширина, довжина або товщина насіння? Його рішення можна прискорити шляхом організації досліджень по розробленій системі. Вона включає наступні етапи: підбор гібридів соняшника, зміна біометричних показників насіння, виявлення різних біометричних показників між кращими зразками гібридів, вивчення корелятивних зв'язків. Далі вивчався вплив середовища та умов вирощування на показники врожайності та крупнисті насіння. У 2004 році було закладено дослід по вивченню одних і тих самих ліній (як генетично однорідного матеріалу) у двох зонах: на полях Інституту олійних культур в Запорізькому районі та в господарстві в Херсонський області.

На першому етапі був підібраний вихідний матеріал. При остаточному вибору зразків було віддано перевагу тим із них, які розрізняються між собою по мінімальному числу ознак, крім досліджуваного.

За допомогою штангенциркуля виміряли ширину, довжину і товщину насіння. Насіння брали з окремого пакета, інформацію із якого переносили в журнал. Данні по вимір біометричних показників заносили в журнал.

Для аналізу корелятивних зв'язків використовувалась комп'ютерна програма Excel. Достовірна кореляція, коефіцієнт якої складає 0,6 і більше. [50, 51]

Для аналізу ознак, отриманні данні по трьом значимим ознакам: ширині, довжині і товщині насіння були піддані кореляційному аналізу попарно. Отриманні коефіцієнти кореляції і їх імовірності представлені в таблицях.

Дані 2004 року отримані з журналів були доповнені вимірюванням маси 1000 насінин кожного зразка та вимірами лушпінності насіння.

Маса 1000 насінин проводилась так: було узято три проби з кожного зразка-ділянки у яки відраховувалось по 1000 насінин. Проби зважували, отримані результати усреднялись по кожній ділянці. До таблиць вносились данні про сорт, або лінію в цілому, тобто середнє по двох, або трьох повтореннях.

Лушпиннисть вимірювали загальноприйнятним способом. Навіску насіння проварювали на гарячій паровій бані 20 хвилин, а потім насіння лускали и лузку відділяли від ядра. Все це висушували у термостаті при 100 ^оС, а потім зважували. По отриманих вагах перераховували процент лузги. Дані також приведені у таблицях.

2.4 Функціональна залежність і кореляція

Наявність зв'язків між ознаками, що варіюють, виявляється на усіх рівнях організації живого. Тому природне прагнення використовувати цю закономірність в інтересах людини, додати їй більш-менш точне кількісне вираження.

Для опису зв'язків між змінними величинами застосовують математичне поняття функції f, яка ставить у відповідність кожному визначеному значенню незалежної змінної X, що називається аргументом, певне значення залежної змінної Y:

y = f(x).

Тут х - аргумент, а y - відповідне йому значення функції f(x).

Такого роду однозначні залежності між змінними величинами Y і X називають функціональними.

Однак такого роду однозначні, або функціональні, зв'язки між змінними величинами зустрічаються далеко не завжди.

Причиною “виключень” є той факт, що кожна біологічна ознака представляє собою функцію багатьох змінних: на нього впливають генетичні фактори і середовище, що і обумовлює варіювання ознак. Тому залежність між біологічними ознаками має не функціональний, статистичний характер, коли в масі однорідних індивідів певному значенню однієї ознаки, розглянутого у якості аргументу, відповідає не одне і те ж числове значення, а ціла гама варіацій, які розподіляються в ряд числових значень другої ознаки, розглянутої в якості залежної змінної, або функції. Такого роду залежність між змінними величинами називається кореляційною або кореляцією.

Функціональні зв'язки легко знайти і вимірити на одиничних і групових об'єктах, однак цього не можна зробити кореляційними зв'язками, які можна вивчати тільки на групових об'єктах методами математичної статистики. Кореляційний зв'язок між ознаками буває лінійний і нелінійний, позитивний і негативний, Завдання кореляційного аналізу зводиться до встановлення напрямку і форми зв'язку між ознаками, які варіюють, виміру її тісноти і, нарешті, до перевірки вірогідності вибіркових показників кореляції.

Залежність між змінними Y і Х можна виразити аналітично (за допомогою формул і рівнянь) і графічно (як геометричне місце точок в системі прямокутних координат).

2.5 Коефіцієнт кореляції

Спряженість між змінними величинами Y і X можна встановити, зіставляючи числові значення однієї з них з відповідними значеннями другої. Якщо при збільшенні однієї змінної збільшується друга, це вказує на позитивний зв'язок між цими величинами, і, навпаки, коли збільшення однієї змінної супроводжується зменшенням значення другої, це вказує на негативний зв'язок. Подібний взаємозв'язок установлюють при наявності однозначних відносин між змінними Y і X, коли мова йде про приріст або зменшення функції по заданим значенням аргументу. Інша ситуація спостерігається у випадку варіювання ознак. Тут приходиться досліджувати не приріст або зменшення функції, а сполучену варіацію (коваріацію), виражаючи її в вигляді взаємно зв'язаних відхилень варіант від їх середніх .

Коваріація (cov) є усереднена величина добутків відхилень кожної пари спостережень від їх середніх тобто .

Недолік коефіцієнта коваріації полягає в тому, що цей коефіцієнт не враховує випадки, коли ознаки, які корелюють, виражаються різними одиницями виміру. Недолік, властивий коваріації, усувається, якщо замість відхилення , використати їх відношення до середніх квадратичних відхилень . У результаті виходить показник, який називають емпіричним коефіцієнтом кореляції r:

(3.1)

Коефіцієнт кореляції можна обчислити, не прибігаючи до розрахунку середніх квадратичних відхилень, що спрощує обчислювальну роботу, по наступній формулі:

(3.2)

Коефіцієнт кореляції - відвернене число, лежаче в межах від -1 до +1. При незалежному варіюванні ознак, коли зв'язок між ними цілком відсутній r = 0. Чим сильніше спряженість між ознаками, тим вище значення коефіцієнта кореляції. Отже, при >0 цей показник характеризує не тільки наявність, але і ступінь спряженості між ознаками.

Розрахунок коефіцієнта кореляції

Цей розрахунок проводять різними способами і по різному в залежності від числа спостережень (об'єму вибору).

При наявності нечисленних вибірок коефіцієнт кореляції обчислюють безпосередньо по значенням спряжених ознак, без попереднього групування вибіркових даних в варіаційні ряді. Для цього служать приведенні вище формули. Найбільш зручними, особливо при наявності багатозначних і дробових чисел, якими виражені відхилення варіант від середніх , служать наступні робочі формули:

(3.3)

(3.4)

(3.5)

де ;

;

.

Тут - парні варіанти спряжених ознак X і Y; - середні арефметичні; - різниця між парними варіантами спряжених ознак Х і Y; n - загальне число парних спостережень, або об'єм дімерної вибіркової сукупності.

З цих формул випливає, що обчислення коефіцієнта кореляції необхідно спочатку розрахувати велечини

а також (при використанні формули (3)) ще і (обов'язково з урахуванням знаків) і . [50, 51, 48]

3. Експериментальна частина

3.1 Аналіз біометричних показників досліду 2003 року

Всі отримані данні були приведені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 - Біометричні показники гібридів соняшнику

Гібриди	Ширина	Довжина	Товщина	Вага 1000 насінь	Врожай т/га
Круиз	0,559	1,07	0,398	66,2	2,85
Одесский оранжевий	0,53	0,866	0,328	51,2	3,02
Надёжный	0,55	1,107	0,381	76,3	3,82
Хортица	0,528	0,924	0,382	57,8	3,41
Оливко 3	0,52	0,932	0,348	62	3,17
Ант	0,546	0,976	0,348	55	2,82
Оливер	0,584	0,948	0,372	57,8	3,13
Одесский 149	0,548	0,972	0,388	59,7	2,49
Славянин	0,555	1,162	0,371	75,2	3,3
Красень	0,612	0,909	0,416	68,5	3,13
Свиточ	0,607	1	0,427	68,3	2,98
Эней	0,594	0,983	0,403	75,8	3,72
Сивер	0,549	0,951	0,399	63,8	3,54
Дарий	0,531	0,997	0,39	63,3	3,16
Ковчег	0,601	1,061	0,472	61,2	3,18
Кий	0,615	0,939	0,404	67,2	3,24
Ной	0,573	0,94	0,381	62,9	3,44
Этюд	0,591	0,971	0,415	60,9	3,22

В першій колонці тобто ширина сім'янок самий великий показник це 0,615 у гібрида Кий, а самий низький 0,502 у гібрида Victor. Розбіжність цих показників не велика, це говорить про пристосованість усіх гібридів до створення великого врожаю, та можливо про оптимальні розміри сім'янки. В другій колонці данні по виміру довжини сім'янок. Тут самий великий показник у гібрида Словянин 1,162 і самий низький у Одеського оранжевого 0,866. У таблиці бачимо суттєву рiзницю мiж показниками. Це говорить про те, що саме довжина сiм'янки буде впливати на врожайність.Третя колонка за результатами виміру товщини сім'янок показала, наступні данні: високий показник у гібрида Ковчег 0,472, низький у гібрида Одеський оранжевий 0,328. Робимо висновок, що товщина сiм'янок суттєво впливати на врожайність не буде.

Коефіцієнт кореляції між ознаками маса 1000 насінин та довжина насіння дорівнює 0,63, маса 1000 насiнин та ширина дорівнює 0,33 та маса 1000 насiнин i товщина дорівнює 0,31. Порівнюємо біометричні показники з вагою 1000 сім'янок. У гібрида Кий, який має великий показник по ширині, за вагою 1000 сім'янок має низький коеффіцієнт кореляції. Те ж саме і з товщиною сім'янки. Маса з 1000 сім'янок має середній коефіціент кореляції тільки з довжиною сім'янки, а врожайність гібридів не корелює з яким-небудь розміром сім'янки. Тобто знову робимо висновок, що на урожайність гібридів буде впливати довжина сiм'янки.

В таблиці №2 можна побачити при кореляційному аналізі попарно: довжина і товщина, три вірогідні кореляції, коефіцієнти яких дорівнюють 0,6 і більше, а саме у гібридів: Дарий -0,61, Кий -0,81, Этюд 0,66. При кореляційному аналізі попарно: ширина і товщина, можна побачити також три вірогідні кореляції: у гібрида

Таблиця 4.2 - Кореляції між біометричними ознаками соняшнику

Гібриди	Кореляція	Відношення
	Ширини та довжини	Довжини та товщіни	Ширини та товщіни	Шир.до дов.	Дов. до товщ.	Шир. до товщ.
Круиз	0,19	-0,46	0,17	0,52243	2,68844	1,40452
Одес.оранж.	0,52	-0,57	-0,42	0,61201	2,64024	1,61585
Надёжный	-0,29	0,21	-0,17	0,49684	2,90551	1,44357
Хортица	0,05	-0,3	-0,41	0,57143	2,41885	1,3822
Оливко 3	-0,5	-0,45	0,11	0,55794	2,67816	1,49425
Ант	-0,01	-0,14	-0,1	0,55943	2,8046	1,56897
Оливер	-0,01	-0,35	-0,4	0,61603	2,54839	1,56989
Одесский 149	-0,17	-0,05	0,1	0,56379	2,50515	1,41237
Славянин	-0,35	0,03	0,63	0,47762	3,13208	1,49596
Красень	-0,5	-0	0,13	0,67327	2,1851	1,47115
Свиточ	0,09	-0,15	0,68	0,607	2,34192	1,42155
Эней	0,56	0,2	0,02	0,60427	2,43921	1,47395

Славянин 0,63, Свиточ 0,68 та у гібрида Сивер -0,79, коефіцієнти яких дорівнюють 0,6 і більше. Це говорить про те, що цi показники будуть впливати на урожайність гібридів соняшника. При кореляцiйному аналiзi попарно: ширина i довжина вірогідних кореляцій ми не спостерiгаємо. Це говорить про те, що на урожайність цi показники впливати не будуть.

З отриманих результатів можна зробити наступні висновки:

1. Встановлена суттєва кореляція між ознаками маса 1000 сім'янок та довжина сім'янки.

2. Встановлена відсутність кореляції між врожайністю гібридів та розмірами сім'янки.

3. З отриманих результатів видно, що для врожаю соняшника серед гібридів важливою є довжина сім'янки, тому що варіабельність інших розмірів сім'янки не досить велика. Тому стає цікавим пошук збільшення цих параметрів.

3.2 Результати екологічного сортовипробування гібридів та сортів соняшнику у 2004 році

У екологічне сортовипробування 2004 року були узяти найкращі та перспективні гібриди та сорти соняшнику селекції інституту олійних культур. В посушливих та більш екстремальних умовах Херсонської області вирощувались експериментальні перспективні сорти соняшнику Е-95, Е-97, Ран-4, БЕ-3, БЕ-4, БЕ-5, М-1. В той же дослід був включений вже досить відомий, та гарно зарекомендувавший себе сорт Прометей.

Сорт створено в Інституті олійних культур методом міжсортової гібридизації з наступним поліпшуючим добором. Занесений до Реєстру сортів рослин України в 2001 році.

За тривалістю вегетаційного періоду (до 95 днів) сорт відноситься до скоростиглої групи. Висота рослин до 180 см. Маса 1000 насінин - 55-70 г. Лушпинність насіння -20-22 %, олійність - 50-52 %.

Сорт має імунітет проти вовчка, несправжньої борошнистої роси, іржі, відносно стійкий проти гнилі.

На виробничих посівах сорту густота рослин до збирання не повинна перевищувати 45-50 тис. рослин на гектарі.

Особливо доцільне використання сорту в регіонах з низькою вологозабезпеченістю (у Криму, південних і південно-східних областях України). Так, у Луганській області за два роки досліджень сорт Прометей мав урожайність до 24 ц/га - на рівні гібридів Світоч, Одеський 249, Харківський 58.

Разом із сортами в екстремальних умовах випробовувалися експериментальні гібриди соняшнику Успіх, КГ-1, Адалар, Людмила, Премьер. Разом з ними було включено вже занесені до реєстру гібриди соняшнику Надёжний та Запорожский 28.

Гібрид Запорожский 28 створено в Інституті олійних культур, занесено до Реєстру сортів рослин України у 2001 році. Трилінійний гібрид соняшнику середньоранньої групи стиглості з тривалістю вегетаційного періоду 110-115 днів.

Висота рослин - 160-180 см. Гібрид комплексно стійкий проти вовчка, несправжньої борошнистої роси, не обсипається. Потенційна врожайність гібрида - 35-38 ц/га, олійність насіння - 51-52%. За продуктивністю не поступається простим міжлінійним гібридам, має високу екологічну пластичність і характеризується високою посухостійкістю. За роки досліджень урожайність гібрида по різних регіонах України склала від 24,2 до 44,6 ц/га. Оптимальна густота стояння рослин на товарних посівах до збирання - 55-60 тис/га. Гарний медонос. Добре реагує на внесення мінеральних добрив.

Інститут олійних культур рекомендує гібрид як базовий для вирощування в Запорізькій області.

Гібрид соняшнику Надёжный створено спільно ВНДІОК (м. Краснодар) та Інституту олійних культур. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 2004 року. Трилінійний гібрид соняшнику ранньостиглої групи з тривалістю вегетаційного періоду до 105 днів.

Висота рослин - 170-180 см. Кошик опуклої форми, діаметром 20-23 см. Насіння має темне забарвлення з сірою смугою, маса 1000 насінин 60-65 г., лушпинність - 20-22 %. Гібрид комплексно стійкий проти вовчка, несправжньої борошнистої роси, іржі, відносно стійкий проти фомопсису та білої гнилі. Потенційна врожайність гібрида - 35-38 ц/га, олійність насіння - 50-52%. Середня врожайність за роки випробувань становила 28,6 ц/га. За продуктивністю не поступається простим міжлінійним гібридам, має високу екологічну пластичність і характеризується високою посухостійкістю. Оптимальна густота стояння рослин на товарних посівах до збирання - 50-55 тис/га. Добре реагує на внесення мінеральних добрив.

Результати сортовипробування цих сортів та гібридів включені у таблицю 4.2.1. По врожайності з них кращий показник має сорт Прометей, та на рівні з ним іде сорт Ран-4, який не поступається і по іншим показникам. Але серед сортів

Таблиця 3.3 - Екологічне сортовипробування сортів та гібридів (Херсонська обл. 2004р)

Назва гібрида	Урожай насіння, ц/га	Олійність %	Вихід олії, т/га	Маса 1000 насіння, г	Лушпиннісь насіння %	Висота рослин, см
Е -95 (сорт)	2,38	48,06	1,14	55,9	24,4	160
Е-97 (сорт)	2,47	48,47	1,20	54,1	23,8	145
Ран-4 (сорт)	2,74	49,09	1,35	55,2	21,5	148
БЕ-3 (сорт)	2,50	43,17	1,08	53,2	27,2	168
БЕ-4 (сорт)	2,13	44,07	0,94	55,0	24,7	153
БЕ-5 (сорт)	2,41	45,89	1,11	53,8	26,7	168
М-1 (сорт)	2,33	45,24	1,05	49,3	24,9	160
Прометей (сорт)	2,76	48,18	1,33	62,9	24,3	143
Успех	2,53	47,99	1,21	52,4	30,7	168
КГ-1	2,24	37,28	0,84	51,5	32,2	136
Надёжный	2,71	46,48	1,26	52,3	25,6	176
Запорожский 28	2,34	44,70	1,05	38,7	29,2	150
Адалар	1,96	41,18	0,81	41,3	25,5	168
Людмила	2,36	46,88	1,11	45,6	22,0	167
Премьер	2,08	45,49	0,95	41,5	25,9	169

НСР0,05= 0,13 ц/га

Можна відмітити сорти Е-95 та Е-97, які хоч і нижчі за врожайністю, але мають досить високу олійність та більш скоростиглі ніж інші. За крупністю насіння найкращій показник у сорту Прометей.

Серед гібридів найкращу врожайність показав гібрид Надійний, в нього ж був сама велика маса 1000 насінин і як з'ясовано кореляціями між ознаками по даним 2003 року і саме велике за розміром насіння.

За результатами цього досліду видно, що дійсно гібриди менш пристосовані до несприятливих умов вирощування, а сорти мають більш високий рівень адаптивного потенціалу. Це досить гарно розуміють прості фермери, яки віддають перевагу сортам, тому що не мають можливості забезпечити потрібні умови вирощування для рослин.

В цьому досліді було вивчено декілька ознак, пов'язаних з продуктивністю. Усі можливі пари ознак були проаналізовані на наявність кореляційних зв'язків. Коефіцієнти кореляції представлені у таблиці 3.4. Досить значимі коефіцієнти кореляції були між ознаками врожаю насіння, олійності, виходу олії з одиниці площі. Маса 1000 насінин як зясувалося досить сильно була пов'язана з урожайністю, виходом олії з одиниці площі і зовсім не пов'язана з олійністю, лушпинністю, та висотою рослин.

Таблиця 3.4 - Кореляційні зв'язки між ознаками гібридів та сортів в досліді з Херсонської області 2004 року

Ознаки	Урожай насіння, ц/га
Олійність %	0,61	Олійність %
Вихід олії, т/га	0,94	0,85	Вихід олії, т/га
Маса 1000 насіння, г	0,65	0,36	0,59	Маса 1000 насіння, г
Лушпиннісь насіння %	-0,20	-0,59	-0,41	-0,21	Лушпиннісь насіння %
Висота рослин, см	-0,12	0,15	-0,03	-0,32	-0,09

Лушпинність виявилася пов'язаною лише з олійністю, а висота рослин не пов'язана з жодною ознакою. Врожай насіння був пов'язаний з усіма ознаками, крім висоти рослин та лушпинності. Ці коефіцієнти дозволяють робити висновок у можливості створення сортів з меншою висотою рослин та лушпинністю, які будуть мати високу врожайність.

Деякі з гібридів були включені в досліди лабораторії на полях з високим рівнем агротехніки у Інституті олійних культур, до того ж тут випало набагато більше осадків, що привело до досить оптимальних умов вирощування рослин. Результати цих дослідів приведені у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Сортовипробування гібридів (м. Запоріжжя 2004 р.)

№ п/п	Густота стояння рослин тис. на га	Назва гібриду	Врожай насіння, ц/га	Олійність, %	Вихід олії, т/га
1	80	Людмила	3,41	50,01	1,71
2	80	Надёжный	2,89	50,15	1,45
3	80	Успех	2,71	48,44	1,31
4	80	Адалар	2,91	49,21	1,46
5	40	Людмила	3,18	46,8	1,49
6	40	Адалар	3,35	44,4	1,49
7	40	Надёжный	2,58	44,4	1,15

Випробування проводились при двох густотах стояння рослин. Якщо порівняти врожайність по двом густотам стояння рослин, то видно, що різні гібриди реагують по різному на зміну густоти стояння. Найменше відрізняється врожайність гібриду Людмила. Але отримані данні свідчать, про те що вирощування гібридів більш доцільно на більшому загущенні посівів. Це в першу чергу обумовлено наявністю вологи у вегетаційний період. В обох зонах саме наявність води є тим фактором, що обмежує можливості розвитку рослин. Причому відомо, що опадів більше буває у Запорізький області, ніж у Херсонський, так само було і в рок досліду.

Якщо порівняти результати отримані в двох екологічних зонах зрозуміло, що кожна с зон має свої особливі умови, тому, що врожайність усіх гібридів значно підвищилась при вирощуванні в більш сприятливих агротехнічних та кліматичних умовах Запоріжжя.

3.3 Результати екологічного сортовипробування материнських та батьківських ліній соняшнику у 2004 році

Для отримання гібридів завжди застосовують лінії материнські та батьківські, кожна з яких піддержується як гомозиготна за всіма ознаками. Тому вивчення ліній у різних умовах вирощування має дуже велике значення для ведення селекційного процесу. Знання про властивості кожній з цих ліній можуть до деякої міри спрогнозувати поведінку їх гібридів в цих умовах. Крім того вивчення ліній в різних екологічних умовах дасть змогу оцінити можливість вирощування самих ліній у цих умовах.

В цьому досліді вивчались дві густоти стояння рослин 40 та 56 тис.на га, та два регіони вирощування: Херсонська та Запорізька області. Херсонська область відрізнялась більшою нестачею вологи, та менш родючими грунтами.

Випробовувались дві материнські лінії(ЗЛ-102А, ОД3369), дві батьківські лінії (КЛВ-80/1, ЗЛ-678В) та два простих невосстановлених гібрида, які застосовуються у якості материнських форм для трилінійних гібридів (ОД1036х3369 та Кубанський 93). Батьківські лінії мають медіальне розгалуження і тому звичайно менший розмір насіння. Розмір насіння в цьому досліді ми вивчали за допомогою маси 1000 насінин. Найбільшим був цей показник у простого гібрида Кубанського 93 у більш сприятливих умовах Запоріжжя та при густоті стояння рослин 40 тис/га. Найменший розмір насіння був у батьківський лінії ЗЛ-678В вирощеній у Херсонський області при густоті стояння рослин 56 тис/га. Всі дані за цім дослідом представлені у таблиці 3.6..

З отриманих результатів можна зрозуміти, що з погіршенням водопостачання та інших екологічних умов, з підвищенням густоти стояння рослин зменшується маса 1000 насінин. Звичайно реакція у кожного генотипу своя. Так найбільш чутливими для умов були прості гібриди, а найменш чутливі батьківські форми.

Таблиця 3.6 - Екологічне сортовипробування ліній (Херсонська обл. та місце Запоріжжя) 2004 р.

Область посіву	Назва лінії	Густота рослин тис/га	Урожай насіння, ц/га	Олійність %	Вихід олії, т/га	Маса 1000 насіння, г	Лушпиннісь насіння %	Висота рослин, см
Херсонська обл	ЗЛ-102А	40	1,13	35,00	0,40	45,3	22,6	136
		56	1,50	39,69	0,60	43,8	29,5	140
	ОД3369	40	1,13	43,65	0,49	49,1	20,0	144
		56	1,42	37,66	0,53	40,5	22,6	150
	ОД1036х3369	40	1,40	36,54	0,51	44,8	19,6	136
		56	1,70	43,45	0,74	42,9	21,4	144
	Кубанський 93	40	2,83	49,59	1,40	52,3	19,1	144
		56	2,14	52,87	1,13	49,6	22,9	154
	КЛВ-80/1	40	0,49	32,49	0,16	25,9	30,9	128
		56	0,42	32,45	0,14	22,6	31,8	133
	ЗЛ-678 В	40	0,33	39,48	0,13	16,6	23,3	104
		56	0,27	37,63	0,10	15,5	26,8	112
Запоріжжя, ІОК	ЗЛ-102А	40	1,27	37,96	0,48	52,3	21,4	156
		56	1,88	37,93	0,71	51,1	26,8	162
	ОД3369	40	1,81	41,70	0,76	45,9	21,4	165
		56	1,73	43,74	0,76	46,4	21,7	185
	ОД1036х3369	40	1,41	36,92	0,52	37,1	19,9	185
		56	2,04	38,41	0,78	38,1	19,7	210
	Кубанський 93	40	3,02	51,66	1,56	57,0	16,5	190
	КЛВ-80/1	40	0,85	41,47	0,41	30,1	28,9	148
		56	1,13	41,50	0,47	31,2	29,0	152
	ЗЛ-678 В	40	0,32	36,59	0,12	21,4	29,9	120
		56	0,29	36,76	0,11	20,9	30,1	125

Лушпинність насіння це теж дуже важливий показник для селекції. Підвищення лушпинності спостерігалось при підвищенні густоти стояння рослин. Лушпинність усіх зразків була вища в умовах Херсонської області.

Олійність ліній в супереч лушпинності була більша при збільшенні густоти стояння рослин, та у деяких ліній при вирощуванні на Запоріжжі. Але вплив умов вирощування та густоти стояння рослин на різні зразки все ж таки досить не однозначний. Так наприклад у лінії ЗЛ-103 на Запоріжжі густота стояння рослин не вплинула на олійність. А лінія ОД-3369 в умовах Херсону показала більшу олійність при меншій густоті стояння рослин.

Всі пари вивчених ознак були проаналізовані на наявність кореляційних зв'язків. Отримані коєффіціенти занесені у таблиці 3.7 - 3.11. В таблиці 3.7. проаналізована частина досліду, а саме лінії вирощені при густоті стояння рослин 40 тис/га у Херсонській області. В таблицю 3.8 включені тіж самі лінії тільки вирощені при густоті стояння 56 тис/га. Аналізуючи ці данні можна сказати, що коефіцієнти в обох таблицях досить подібні і рослин у нашому досліді по відношенню до впливу на кореляційні зв'язки у подальшому можливо не звертати уваги на густоту вирощування.

Таблиця 3.7 - Кореляційні зв'язки між ознаками ліній при густоті посіву 40 тис/га в досліді з Херсонської області 2004 року

Ознаки	Урожай насіння, ц/га
Олійність %	0,75	Олійність %
Вихід олії, т/га	0,99	0,82	Вихід олії, т/га
Маса 1000 насіння, г	0,79	0,50	0,73	Маса 1000 насіння, г
Лушпиннісь насіння %	-0,64	-0,69	-0,61	-0,68	Лушпиннісь насіння %
Висота рослин, см	0,70	0,36	0,64	0,94	-0,42

Отримані коєфіцієнти по лініях по деяких парах ознак відрізняються від визначених за дослідом по сортах та гібридах в таблиці 4.2.2. Так виявилась більша кореляція, яка є суттєвою для наступніх ознак: маса 1000 насінин та олійність, Урожай, олійність, вихід олії, маса 1000 насінин з лушпинністю, Висота виявилась у сильному зв'язку з усіма ознаками крім лушпинності. А в сортах та гібридах висота не була ні з чім пов'язана.

Таблиця 3.8 - Кореляційні зв'язки між ознаками ліній при густоті посіву 56 тис/га в досліді з Херсонської області 2004 року

Ознаки	Урожай насіння, ц/га
Олійність %	0,82	Олійність %
Вихід олії, т/га	0,97	0,92	Вихід олії, т/га
Маса 1000 насіння, г	0,98	0,71	0,93	Маса 1000 насіння, г
Лушпиннісь насіння %	-0,65	-0,64	-0,64	-0,55	Лушпиннісь насіння %
Висота рослин, см	0,88	0,56	0,83	0,91	-0,50

Об'єднавши усі типи вирощування рослин в Херсонській області провели також попарний кореляційний аналіз, результати якого відображені у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Кореляційні зв'язки між ознаками ліній в досліді з Херсонської області 2004 року

Ознаки	Урожай насіння, ц/га
Олійність %	0,77	Олійність %
Вихід олії, т/га	0,98	0,85	Вихід олії, т/га
Маса 1000 насіння, г	0,87	0,59	0,80	Маса 1000 насіння, г
Лушпиннісь насіння %	-0,59	-0,57	-0,56	-0,61	Лушпиннісь насіння %
Висота рослин, см	0,76	0,47	0,71	0,86	-0,32

Порівнюючи отримані дані можна сказати, що на коефіцієнти кореляції вивчаємих пар ознак зміна густоти вирощування ліній з 40 до 56 тис/га не впливає.

Для вивчення впливу на коефіцієнт кореляції між ціми парами ознак місця вирощування були вираховані усі коефіцієнти кореляції тих самих ліній, що і в вище, але в умовах вирощування на Запоріжжі. Отримані коефіцієнти занесені до таблиці 3.10.

Якщо порівняти коефіцієнти з вище приведеними таблицями можна помітити, що вони також суттєво не відрізняються від умов Херсонської області.

Якщо підвести ітог усім вираховуванням кореляції у 2004 році можна сказати, що вивчені пари ознак мають сталі кореляції у тих самих зразків. Тобто місце, або густота вирощування не впливають на кореляційний зв'язок ознак, він буде інший тільки, якщо взяти для вивчення інший матеріал. Кореляційний зв'язок зумовлений тільки генетичною природою вивчаємого матеріалу. Але це не відноситься до самих показників вони все ж таки дуже залежать від умов вирощування.

Таблиця 3.10 - Кореляційні зв'язки між ознаками ліній в досліді з Запоріжжя 2004 року

Ознаки	Урожай насіння, ц/га
Олійність %	0,71	Олійність %
Вихід олії, т/га	0,97	0,84	Вихід олії, т/га
Маса 1000 насіння, г	0,85	0,54	0,80	Маса 1000 насіння, г
Лушпиннісь насіння %	-0,83	-0,49	-0,79	-0,75	Лушпиннісь насіння %
Висота рослин, см	0,83	0,41	0,74	0,63	-0,85

Для легшого сприйняття впливу на врожай результати приведені в окремій таблиці 3.11.

Ці дані свідчать про наявність досить вагомого впливу густоти стояння та умов вирощування на різні селекційні лінії. Так лінія ЗЛ-102А збільшує врожайність з підвищенням густоти стояння рослин в обох екологічних середовищах, та при вирощуванні з однією густотою в більш сприятливих умовах Запоріжжя. Така ж тенденція спостерігається у лінії ОД-3369, простого гібриду ОД1036х3369, та батьківський лінії КЛВ-80/1. Батьківська лінія ЗЛ-678 не дає збільшення врожаю при зміні як густоти стояння так і умов вирощування.

За цими даними можливо зробити наступній висновок: для більш врожайного матеріалу більшим є і вплив умов вирощування на врожайність, а лінії з меншою врожайністю і страждають від умов менше, а іноді і зовсім несприятливі умови не ведуть до зменшення урожайності.

Таблиця 3.11 - Вплив густоти стояння та місця вирощування на врожайність ліній.

Назва ліній	Прибавка з підвищенням густоти стояння рослин у Херсонський _бл....	Прибавка з підвищенням густоти стояння рослин у Запорізький обл.	При густоті 40 тис.га прибавка врожаю в Запорізьська обл. порівняно з Херсонською	При густоті 56 тис.га прибавка врожаю в Запорізьська обл. порівняно з Херсонською
ЗЛ-102А	0,37*	0,61*	0,14	0,38*
ОД-3369	0,29*	-0,08	0,68*	0,31*
Од(1036х3369)	0,30*	0,63*	0,01	0,34*
Кубанський 93	-0,69*	----	0,19	----
КЛВ-80/1	-0,07	0,28*	0,32*	0,72*
ЗЛ-678В	-0,06	-0,03	-0,01	0,02

Примітка: *- достовірно з вірогідністю 95%

Вирощування гібридів, сортів та селекційних ліній впливає на розміри насіння та їх врожайність. Врожайність більшості вивчених зразків значно підвищилась при вирощуванні в більш сприятливих агротехнічних та кліматичних умовах Запоріжжя.

Більш пристосованими до складних екологічних умов є сорти соняшнику, ніж гібриди. Вирощування гібридів потребує належної кількості опадів та інших екологічних умов.

Висновки

1 Встановлена суттєва кореляція між ознаками маса 1000 сім'янок та довжина сім'янки.

2 Встановлена відсутність кореляції між врожайністю гібридів та розмірами сім'янки.

3 Для врожаю соняшника серед гібридів важливою є довжина сім'янки, тому що варіабельність інших розмірів сім'янки не досить велика. Тому стає цікавим пошук збільшення цих параметрів.

4. Вирощування гібридів, сортів та селекційних ліній впливає на розміри насіння та їх врожайність. Врожайність більшості вивчених зразків значно підвищилась при вирощуванні в більш сприятливих агротехнічних та кліматичних умовах Запоріжжя.

5. Більш пристосованими до складних екологічних умов є сорти соняшнику, ніж гібриди. Вирощування гібридів потребує належної кількості опадів та інших екологічних умов.

6. Місце, або густота вирощування не впливають на кореляційний зв'язок всіх можливих пар між ознаками: урожай, висота рослин, лушпинність, олійність, вихід олії та маса 1000 насінин; він буде інший тільки, якщо взяти для вивчення інший матеріал.

Перелік літератури

1. Пустовойт Г.В., Слюсарь А.Л. Использование диких видов Helianthus в селекции // Бюл. ВИР. - 1977. - Вып. 69. - С.11-19.

2. Плачек Е.М. Подсолнечник // Труды саратовской областной сельско-хозяйственной опытной станции. Отчёт Селекционного Отдела.- Выпуск У-й,- Саратов.- 1915.-C.58-74.