Главная База знаний "Allbest" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Шляхи вдосконалення лісовідновлення і лісорозведення в ДП "Білоцерківське лісове господарство" на засадах екологічно орієнтованого лісівництва

Шляхи вдосконалення лісовідновлення і лісорозведення в ДП "Білоцерківське лісове господарство" на засадах екологічно орієнтованого лісівництва

Вивчення історії та перспектив лісовідновлення і лісорозведення дуба звичайного як головної лісоутворювальної породи Лісостепу України. Аналіз росту та стану культури дуба, створених посівом і посадкою, вимог до проведення рубок головного користування.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид магистерская работа
Язык русский
Дата добавления 07.05.2011
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Таблиця 3.2 - Розподіл площі створених лісових культур з 2002 по 2007 рік за типами умов місцезростання

Тип умов місцезростання

Площа, га

Відсоток відносно загальної площі, %

Свіжа діброва (Д2)

92,8

100,0

Початкова густота лісових культур, що створюються в лісництві залежить від біологічних особливостей культивуємих порід, типу лісо рослинних умов, способу створення культур, виду садивного матеріалу, кількості та якості природного поновлення головних та супутніх порід, можливості здійснення ефективних доглядів за лісовими культурами. Як видно з таблиці 3.3, при створенні культур переважають схеми розміщення садивних місць 2,5х0,6 та 6,0х0,5. Перша більш властива при створенні лісових культур на площах без природного поновлення, а друга при створенні лісових культур на площах з наявним природним поновленням. Таке розміщення садивних місць дозволить швидко зімкнутися культурам в ряду і в міжряддях, що сприятиме створенню високопродуктивних насаджень і гарно очищених від сучків стовбурів.

Таблиця 3.3 - Розподіл площі створених лісових культур з 2002 по 2007 рік за розміщенням садивних місць

Розміщення садивних місць, м

Площа, га

Відсоток відносно загальної площі, %

2,5х0,5

3,3

3,6

2,5х0,6

32,8

35,3

3,0х0,5

18,0

19,4

6,0х0,5

38,7

41,7

Разом

92,8

100,0

В залежності від наявного природного поновлення створюються або чисті культури дуба, або вводяться супутні породи. Розподіл створених культур за схемами змішування наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Розподіл площі створених лісових культур з 2002 по 2007 рік за схемами зміщування

Схеми змішування

Площа, га

Відсоток відносно загальної площі, %

1рДз

72,1

77,7

1рЯсз

2,1

2,3

1рДч

1,7

1,8

5рДз3рСуп

11,3

12,2

5рДз3рГч

3,9

4,2

5рСз3рДчр

1,7

1,8

Разом

92,8

100,0

Отже, як видно з даної таблиці, найбільш часто створюються чисті дубові культури. На цих ділянках вже є природне поновлення супутніх порід, які створять „шубу” для культур дуба.

У розрізі способів створення культур, як видно з таблиці 3.5, переважає посів жолудів на постійне місце.

Таблиця 3.5 - Розподіл площі створених лісових культур з 2000 по 2005 рік за способом створення

Спосіб створення

Площа, га

Відсоток відносно загальної площі, %

Посів

47,2

50,9

Посадка

36,8

39,7

Комбінований

8,8

9,5

Разом

92,8

100,0

Створення лісових культур посівом дозволить нам в майбутньому отримати високопродуктивні, біологічно стійкі насадження, які мало чим відрізнятимуться від природних.

Розділ 4. Ріст та стан культур дуба створених посівом і посадкою

4.1 Лісівничо-таксаційна характеристика вивчених культур

Пробна площа 1.

Пробна площа розташована в кв. 37 в. 4 Сквирського лісництва ДП „Білоцерківське лісове господарство”.

По умовах місцезростання ділянка відноситься до свіжих дібров (Д2). ґрунт темно-сірий лісовий, середньо суглинистий. Рельєф рівнинний. Трав'яний покрив, крім наявної злакової рослинності, представлений і типовими для даних умов місцезростання видами - переліска багаторічна, копитняк європейський, зірочник.

Площа виділу 3,0 га, площа проби 0,0250 га.

Пробна площа закладена в культурах дуба звичайного з липою дрібнолистою. Пробна площа включила повну схему змішування. Облік дерев проводився по рядах. Під час обстеження культур біло обміряно 100 дерев дуба і 100 дерев липи. Результати переліку наведені в додатку.

При створенні лісових культур була передбачена схема змішування 1рДз1рЛп та розміщення посадкових місць 2,5х0,5 м.

На час обстеження вік культур складає 9 років.

Культури створювалися комбінованим способом. Дуб вводився посівом по три жолуді в кожну лунку, а липа - посадкою сіянців. Потрібно відразу відмітити, що в 1998 році на ділянці пройшла низова пожежа. При цьому дуб постраждав набагато менше, ніж липа. Липа утворила зі сплячих бруньок багато пагонів і зараз досить важко виділити серед них лідерний.

Збереженість культур на даний час становить 95% у дуба і 86% у липи. Стан культур як дуба так і липи добрий. За минулий рік більшість (біля 90%) обстежених екземплярів дуба дали по два прирости. У липи хоча спостерігається по одному приросту, та все ж він досить значний. Це свідчить про те, що липа добре відновилася, незважаючи на перенесену пожежу. На даний час культури повністю зімкнулися в рядах.

Якщо розглядати середні показники цих культур (табл. 4.1), то видно, що середня висота дуба складає 2,46 м, а приріст за останній рік - 54 см; у липи - 1,85 м і 50 см відповідно.

Пробна площа 2.

Пробна площа розташована в кв. 33 в. 1,2 Сквирського лісництва ДП „Білоцерківське лісове господарство”. Площа виділу 4,4 га.

По умовах місцезростання ділянка відноситься до свіжих дібров (Д2). ґрунт темно-сірий лісовий, середньо суглинистий. Рельєф рівнинний. Трав'яний покрив представлений переважно злаковою рослинністю, але на ділянці присутня також суниця лісова, переліска багаторічна, зірочник.

Пробна площа закладена в чистих культурах дуба звичайного. Облік проводився по рядах. Під час обстеження культур було обміряно 100 сіянців дуба. Результати переліку сіянців наведені в додатку.

При створенні лісових культур була передбачена схема змішування 1рДз та розміщення посадкових місць 4,0х0,5 м. Дана схема розміщення садивних місць обумовлена тим, що на ділянці є природне поновлення ясена, береста, груші, липи висотою 0,5-1,0 м.

На час обстеження вік культур складає 2 роки.

Культури створювалися посівом жолудя на постійне місце. На даний час збереженість культур на даний час становить 94%. Стан 75% сіянців дуба добрий, у них закладена верхівкова брунька, мають гарний приріст у висоту, відсутні ознаки ураження хворобами. Частина сіянців у зимовий період була пошкоджена зайцем. Середня висота сіянців складає 25 см, а приріст за останній рік - 15,3 см.

Для вивчення розповсюдження кореневих систем сіянців дуба в культурах, що створені посівом, було розкопано кореневу систему сіянця наземна частина якого мала висоту 40 см. Довжина кореневої системи склала 115 см (не виключно, що частина кореня все таки залишилась в ґрунті). Починаючи з 20 см стрижневого кореня починають розвиватися бокові корінці в загальній кількості 6 шт. По всій довжині стрижневого і бокових корінців ідуть всисні корінці. Така потужна коренева система двохрічного сіянцю свідчить про здатність забезпечити інтенсивний ріст молодої рослини поживними речовинами і вологою, а в майбутньому - біологічно стійку рослину.

Пробна площа 3.

Пробна площа розташована в кв. 33 в. 14 Сквирського лісництва ДП „Білоцерківське лісове господарство”. Площа виділу 2,0 га.

По умовах місцезростання ділянка відноситься до свіжих дібров (Д2). ґрунт темно-сірий лісовий, середньо суглинистий. Рельєф рівнинний. Трав'яний покрив представлений переважно злаковою рослинністю, бур'янами, присутня також суниця лісова, зірочник.

Пробна площа закладена в культурах дуба звичайного з горіхом чорним. Облік проводився по рядах. Під час обстеження культур було обміряно 100 сіянців дуба. Результати переліку сіянців наведені в додатку.

При створенні лісових культур була передбачена схема змішування 5рДз3рГч та розміщення посадкових місць 3,0х0,5 м.

На час обстеження вік культур складає 1 рік.

Культури створювалися посадкою самосіву дуба на постійне місце. Самосів брався з найближчого насадження і вік його складав 1-2 (дуже рідко 3) роки. Горіх чорний вводився посівом на постійне місце горіхів. На даний час збереженість культур на даний час становить 86%. Стан 55% сіянців дуба добрий, у них закладена верхівкова брунька, мають гарний приріст у висоту, відсутні ознаки ураження хворобами. Інша частина сіянців у зимовий період була пошкоджена зайцем, має всохлу вершинку. Середня висота сіянців складає 34 см, а приріст за останній рік - 12,4 см.

Для вивчення розповсюдження кореневих систем сіянців дуба в культурах, що створені посадкою, було розкопано кореневу систему чотирьох сіянців. У першого сіянця присутній тільки один боковий корінець на місці зрізу стрижневого кореня і загальний стан його поганий. У другого викопаного сіянця бокових коренів на місці зрізу взагалі не утворилося і на нашу думку він взагалі загине в цьому вегетаційному періоді. Два інші сіянці мали по 6 і 8 бокових корінці на місці зрізу, які були вкриті кореневим волосками. Їхні кореневі системи ідуть в шарі ґрунту до 25 см. Загальний стан даних сіянців задовільний. Порівняння кореневих систем викопаних сіянців з пробної площі 2 і 3 зображена на рис. 4,3. Наочно видно, що сіянець отриманий шляхом посіву жолудя на постійне місце має значні переваги над рослинами висадженими в культури.

Пробна площа 4.

Пробна площа розташована в кв. 34 в. 1 Сквирського лісництва ДП „Білоцерківське лісове господарство”. Площа виділу 5,0 га.

По умовах місцезростання ділянка відноситься до свіжих дібров (Д2). Грунт темно-сірий лісовий, середньо суглинистий. Рельєф рівнинний. Трав'яний покрив представлений переважно злаковою рослинністю, але на ділянці присутня також суниця лісова, переліска багаторічна, зірочник.

Пробна площа закладена в чистих культурах дуба звичайного. Облік проводився по рядах. Під час обстеження культур було обміряно 60 сіянців дуба. Результати переліку сіянців наведені в додатку.

При створенні лісових культур була передбачена схема змішування 1рДз та розміщення посадкових місць 2,5х0,5 м. На ділянці є природне поновлення клена, ясена, береста, верби, липи висотою близько 1 м.

На час обстеження вік культур складає 4 роки.

Культури створювалися посівом жолудя на постійне місце. На даний час збереженість культур на даний час становить 96%. Стан сіянців дуба добрий, у них закладена верхівкова брунька, мають гарний приріст у висоту, відсутні ознаки ураження хворобами. Середня висота дуба складає 67 см, а приріст за останній рік - 23 см.

Для вивчення розповсюдження кореневих систем сіянців дуба в культурах, що створені посівом, було розкопано кореневу систему двох рослин. Наземна частина обох екземплярів мала висоту 45-50 см. Довжина кореневої системи склала більше 1,60 м (частина кореня все таки залишилась в ґрунті). По всій довжині стрижневого кореня ідуть бокові корінці, на яких розміщена велика кількість всисних корінців. Потужна коренева система свідчить про здатність забезпечити інтенсивний ріст молодої рослини поживними речовинами і вологою, а в майбутньому - біологічно стійку рослину. Отже вже в 4-річному віці культури створені посівом жолудя на постійне місце опановують двохметровий горизонт ґрунту. Це дозволяє їм бути конкурентоздатними з трав'янистою рослинністю, супутніми породами, бути стійкими до хвороб і несприятливих факторів середовища.

Характеризуючи культури дуба створені посівом і посадкою можна зробити такі висновки:

- культури створені посівом, навіть у 9-річному віці, мають більшу збереженість у порівнянні з культурами, що створені посадкою;

- загальний стан культур створених посівом кращий у порівнянні з висадженими рослинами;

- приріст у висоту культур створених посівом більший у порівнянні з культурами створеними посадкою;

- кореневі системи висіяних культур уже в 2-річному віці опановують значну глибину ґрунту, що значно підвищує їх біологічну стійкість.

Пробна площа №5

Розташована в кварталі 36 виділ 12 Сквирського лісництва ДП „Білоцерківське лісове господарство”. Площа ділянки - 1,4 га. Площа пробної площі -0,18 га. Рельєф ділянки - хвилястий.

Категорія лісокультурної площі - зруб. Кількість пнів на 1 га. до 450 шт.

Тип ґрунтів - темно-сірі опідзолені на лесі. Тип умов місцезростання - Д2.

Трав'янистий покрив рідкий, розташований по ділянці куртинами. Серед злаків переважає м'ялиця лісова, поодиноко зустрічається копитень європейський та маренка запашна. В підліску переважають ліщина звичайна та бузина чорна висотою до 4,0 м. Серед підросту переважають граб звичайний, клен гостролистий та липа дрібнолиста, зрідка зустрічається ясен звичайний. Розташовані по площі куртинами середньої гущини, висотою до 4 м.

Суцільні культури дуба було створено посівом жолудя навесні 1967 року. Відстань між рядами - 3,0 м, крок у ряду - 0,7 м. Обробіток ґрунту - частковий, смугами. Агротехнічні догляди за ґрунтом полягали в прополюванні бур'янів та розпушуванні ґрунту сапками упродовж 4 років. Всього на ділянці було проведено 14 доглядів.

У 39-річному віці насадження зростає за І бонітетом та має такі середні таксаційні показники: по дубу звичайному висота 15,2 м, діаметр 16,5 см, повнота 0,75, кількість дерев на 1 га - 969 шт., запас стовбурної деревини на 1 га - 150 м3. Склад деревостану - 10Дз.

Пробна площа №6

Розташована в кварталі 5 виділ 10 Сквирського лісництва ДП „Білоцерківське лісове господарство”.

Площа ділянки 4,1 га. Площа пробної площі 0,168 га. Рельєф ділянки - хвилястий.

Категорія лісокультурної площі - зруб, кількість пнів на 1 га. - 370 шт. Тип ґрунтів - темно-сірі опідзолені на лесі.

Тип умов місцезростання - свіжа діброва.

Трав'янистий покрив на ділянці рідкий, розташований на площі нерівномірно. У трав'янистому покрові переважають злаки - грястиця збірна, костир м'який та собача кропива, які зростають куртинами. Підлісок рідкий, із ліщини звичайної та бузини чорної. Його висота до 3,0 м. Серед підросту переважають граб звичайний, клен гостролистий та липа дрібнолиста, їхня висота сягає 5 м. Підріст, розташований по ділянці рідкими куртинами.

Часткові культури дуба на цій ділянці було створено стандартними сіянцями навесні 1967 року. Відстань між рядами - 4,0 м. Крок садіння у ряду - 0,7 м. Обробіток ґрунту - частковий, смугами на глибину 18 см. Садіння вручну під меч Колєсова. Агротехнічні догляди за ґрунтом полягали в прополюванні бур'янів та розпушуванні ґрунту сапками упродовж 4 років. Всього на ділянці було проведено 14 доглядів.

У 39-річному віці насадження зростає за II бонітетом та має такі середні таксаційні показники: по дубу висота - 13,0м, діаметр - 15,0 см, повнота 0,70 одиниць, кількість дерев на 1 га. - 887 шт., запас стовбурної деревини -115 м3 на 1га; по грабу звичайному - висота - 12,4 м, діаметр - 12,0 см, повнота 0,04 одиниць, кількість дерев на 1 га - 50 шт.; запас стовбурної деревини - 5 м3. Склад деревостану - 10Дз+Гз

Пробна площа № 7

Розташована в кварталі 10 виділ 2 Сквирського лісництва ДП „Білоцерківське лісове господарство”.

Площа ділянки 3,3 га. Площа пробної площі 0,45 га. Рельєф ділянки - хвилястий. Категорія лісокультурної площі - зруб. Тип ґрунтів - темно-сірі опідзолені.

Тип умов місцезростання - свіжа діброва (Д2).

Трав'янистий покрив середньої густоти, нерівномірно розташований по площі. В ньому переважають злаки - костриця, грястиця збірна, зірочник злаковий, просянка розлога та медунка лікарська.

Підлісок середньої густини, складається із ліщини звичайної та бузини чорної розташований по площі куртинами. Їхня висота не перевищує 6,0 м. Підріст також розташований по площі куртинами і складається із дуба звичайного, граба звичайного, клена гостролистого та липи дрібнолистої, одиночно зустрічається осика. Висота підросту не перевищує 10 м.

Часткові культури дуба на цій ділянці було створено весною 1941 року посадкою сіянців під лопату. Обробіток ґрунту здійснювався вручну мотикою, смугами завширшки 0,3м на глибину 15 см. Віддаль між рядами 4,0 м. Крок садіння у ряду 0,5 м.

Догляди за сіянцями дуба полягали в прополюванні трав, обрубці гілля та вирубуванні порослі, яка заважала росту дубків упродовж перших 6 років.

У 65-річному віці насадження зростає за II бонітетом та має такі середні таксаційні показники: по дубу висота - 20,7 м, діаметр - 25,4 см, повнота 0,35, кількість дерев на 1 га. - 198 шт., запас стовбурної деревини на 1 га. - 124 м3; по клену гостролистому: висота - 20,1 м, діаметр - 23,5 см, повнота - 0,26, кількість дерев на 1 га. - 213 шт., запас стовбурної деревини на 1 га. - 93 м3. Склад деревостану - 6Дз4 Клг.

Пробна площа № 8

Розташована в кварталі 13 виділ 2 Сквирського лісництва ДП „Білоцерківське лісове господарство”.

Площа ділянки - 19,6 га. Площа пробної площі - 0,15 га.

Рельєф ділянки рівнинний. Категорія лісокультурної площі - зруб. Кількість пнів на 1 га. до 390 шт.

Тип ґрунтів - темно-сірі опідзолені на лесі.

Тип умов місцезростання - Д2. У трав'янистому покриві переважають злаки костир м'який та зеленчук жовтий, які зростають на ділянці рідкими куртинами. В підліску середньої гущини переважають ліщина звичайна та бузина чорна висотою до 3,5 м. Підріст рідкий, розташований на ділянці куртинами. До його складу входять клен гостролистий, липа дрібнолиста та одинично ясен звичайний. їхня висота не перевищує 6,5 м.

Культури дуба на цій ділянці було створено посівом жолудя навесні 1941 року. Відстань між рядами - 6,0 м, крок у ряду - 0,7 м. Догляди за саджанцями дуба полягали в прополюванні трав, обрубці гілля та вирубуванні порослі, яка заглушувала дубки упродовж перших 6 років.

У 65-річному віці насадження зростає за І бонітетом та має такі середні таксаційні показники: по дубу звичайному висота 23,0 м, діаметр 28,2 см, повнота 0,56, кількість дерев на 1 га. - 353 шт., запас стовбурної деревини на 1 га. - 230 м3; по ясену звичайному висота 21,2 м, діаметр 20,7 см, повнота - 0,10, кількість дерев на 1 га. - 87 шт., запас стовбурної деревини на 1 га. - 35 м3.; по клену гостролистому висота - 13,3 м, діаметр - 17,5 см; повнота - 0,02; кількість дерев на 1 га - 73 шт.; запас - 10 м3 на 1 га ; грабу звичайному - висота - 12,0 м, діаметр 17,6 см, повнота 0,17, кількість дерев 190 шт/га, запас стовбурової деревини - 40 м3 на 1 га. Склад деревостану - 7Дз2Грз1Яс+Клг.

4.2 Особливості росту і стану культур дуба створених посівом і посадкою

Ріст та стан дуба в культурах створених посівом жолудів і посадкою сіянців вивчено в культурах різного віку, які знаходилися в різних фазах розвитку, а саме:

· приживлювання (ПП 2 і 3);

· індивідуального росту (ПП 4);\

· зімкнення крон (ПП 1);

· пристигання (ПП 7 і 8).

Дані про ріст дуба на початкових фазах розвитку приведено в табл. 4.6.

Як видно з наведених в таблиці даних у фазі приживлювання (ПП2 і ПП3) середня висота сіянців дуба дещо менша за висоту саджанців. Проте це може бути пояснено тим, що для посадки брали з-під пологу насаджень 2-річні а то й 3-річні саджанці. Проте річний приріст по висоті дуба у культурах створених посівом вищий ніж в культурах створених посадкою. Особливо значною є різниця в однорічних культурах. Середня висота дуба в культурах створених посівом і посадкою вирівнюється вже в фазі індивідуального розвитку (ПП4), а у фазі зімкнення деревця дуба в культурах створених посівом по висоті переважають рослини, які введені садінням сіянців.

Таблиця 4.6 - Характеристика дуба звичайного в культурах, створених посівом (чисельник) і посадкою (знаменник) у фазах приживлення (ПП - 2, 3), індивідуального розвитку (ПП - 4) та зімкнення (ПП - 1)

ПП

Квартал, виділ

Вік, років

Спосіб створення культур

Розміщення садивних місць, м

Схема змішування

Середні показники саджанців (сіянців) дуба

Збереженість, %

висота, м

приріст, см

1

37/4

9

посів

посадка

2,5х0,5

1рДз1рЛп

2,46

2,10

54

36

95

78

2

33/1,2

2

посів

посадка

4,0х0,5

1рДз

0,35

0,40

23

21

94

85

3

33/14

1

посів

посадка

3,0х0,5

5рДз3рГч

0,20

0,34

19

13

95

86

4

34/1

4

посів

посадка

2,5х0,5

1рДз

0,80

0,78

27

24

96

80

Чіткою є тенденція більшої збереженості дубків введених в культури посівом жолудів. При цьому різниця збереженості у перших трьох фазах з віком збільшується від 9 до 17%. Дослідження стану дуба в культурах створених посівом і посадкою на початкових фазах розвитку показали (табл. 4.7), що питома вага рослин з добрим станом на 11-19% вища в культурах створених посівом.

Таблиця 4.7 - Стан дуба звичайного в культурах створених посівом (чисельник) і посадкою (знаменник) у фазах приживлення (ПП - 2, 3), індивідуального розвитку (ПП - 4) та зімкнення (ПП - 1)

ПП

Вік, років

Фаза розвитку

Питома вага рослин дуба за станом, %

Клас стану

добрий

задовільний

поганий

1

9

зімкнення

88

79

6

12

6

9

1,18

1,30

2

2

приживлення

77

63

15

26

8

11

1,31

1,48

3

1

приживлення

79

60

15

18

6

22

1,27

1,68

4

4

індивідуального росту

100

82

-

10

-

8

1,0

1,26

Порівняння росту дерев дуба у фазі жердняка (табл. 4.8), що в культурах створених посівом жолудя мають суттєво більші середню висоту та діаметр. Насадження створені посівом жолудя зростають по І бонітету, тоді як закладені посадкою сіянців по ІІ бонітету. Запас їх відповідно становить 150 м3 з 1 га і 115 м3 з 1 га.

Таблиця 4.8 - Лісівничо-таксаційна характеристика 39-річних культур дуба звичайного, створених посівом (ПП-5) і садінням (ПП-6)

№ пп

Кв; виділ.

Ширина міжр. м

Склад

Середні

На 1 га:

висота, м

діаметр, см

дерев, шт

запас, м3

5

35;14

3

10Дз

15,2

16,5

969

150

6

5;10

4

10Дз+ Грз

13,0 12,4

15,0 12,0

887 50 937

115 5 120

Тенденція кращого росту дерев дуба в культурах створених посівом жолудя спостерігається і в пристигаючих насадженнях (табл. 4.9). Як і в жердняковому віці бонітет культур створених посівом на 1 клас вище ніж закладених садінням.

Таблиця 4.9 - Лісівничо-таксаційна характеристика 65-річних культур дуба звичайного, створених посівом (ПП-8) і садінням (ПП-7)

ПП

Кв; виділ

Ширина міжр.,м

Склад

Порода

Середні

Бонітет

Повнота

На 1 га

висота,м

діаметр, см

дерев,шт

запас,м3

7

10;2

4

6Дз4Клг

Дз

20,7

25,4

II

0,35

198

124

Клг

20,1

23,5

0,26

213

93

0,61

410

217

8

13;2

6

7Дз2Грз

1Яс

+Клг

Дз

23,0

28,2

I

0,56

353

230

Грз

12,0

17,6

0,17

190

40

Ясз

21,2

20,7

0,10

87

35

Клг

13,3

17,5

0,02

73

10

0,85

703

285

Відповідно запас насаджень створених посівом (ПП8) більший ніж створених посадкою (ПП7). Навіть при більшій ширині міжрядь запас на ПП-8 на 24% більший ніж на ПП-7.

Розділ 5. Шляхи вдосконалення лісовідновлення і лісорозведення на засадах екологічно орієнтованого лісівництва

лісовідновлення дуб лісорозведення рубка

5.1 Лісовідновлення на засадах екологічно орієнтованого лісівництва, як основа біологічної стійкості лісів

Упродовж минулих століть ліси України формувались під значним впливом багатовекторної господарської діяльності. За період від генерального межування колишніх губерній держави (1775 - 1845 рр), площа українських лісів зменшилась майже на третину. Головною причиною зменшення лісистості була значна питома вага приватних лісів (близько 70%), з характерною для них відсутністю дієвого державного регулювання лісокористуванням (Савущик, Попов 2004). Після націоналізації лісів у 1918 р. темпи їх рубань значно впали, проте таке положення тривало не довго. Проблеми становлення держави, індустріалізація, колективізація, війна та відновлення зруйнованого обумовили нове різке зростання обсягів рубань лісів для забезпечення постійно зростаючих потреб держави у деревині. Тільки з другої половини ХХ століття розпочалось планомірне відновлення лісів, відтворення та розведення їх на непридатних для сільськогосподарського користування землях, створення захисних насаджень в значних і всезростаючих обсягах. У 1949 - 1965 роках нові насадження створювались щорічно на площі 100-200 тис. га, у 1966 - 1990 - на 55-100 тис. га, а в останні роки - по 35-40 тис. га (Лісове господарство України, 2003).

Внаслідок значних обсягів рубань лісу, масштабних лісокультурних робіт, пріоритетами яких, особливо в останні роки, були технологічні чинники та економічні показники господарювання, а також недостатній увазі біології та екології лісу на фоні посилення впливу індустріального забруднення довкілля, лісові ценози, в значній мірі, втратили властиву їм природну біологічну стійкість, що призвело до суттєвого погіршення санітарного та лісопатологічного стану лісових насаджень, зниження ефективності виконання ними меліоративних, соціальних і ресурсних функцій.

До основних ознак сучасного погіршення стану лісів України, як і Європи в цілому, належать масове всихання деревостанів, збільшення в лісових насадженнях числа осередків ентомологічних шкідників і вогнищ грибкових захворювань, послаблення гомеостатичних зв'язків між окремими компонентами лісових ценозів тощо [30]. Тільки у 2003 році в лісах підприємств Державного комітету лісового господарства України суцільні санітарні рубки у всихаючих насадженнях проведенні на площі понад 11,5 тис. га, а вибіркові - на площі майже 140 тис. га. Площа лісів, які потребують негайних заходів боротьби з хворобами та шкідниками перевищила 370 тис. га (понад 6% земель вкритих лісовою рослинністю).

Жодна з існуючих наукових концепцій не дає вичерпної відповіді щодо чинників та факторів, які обумовили сучасне погіршення стану лісів і зниження їх біологічної стійкості. Більшість науковців є прибічниками полі факторіальної теорії (Кальной, Маурер 1978; Молотков 1963; Молчанов 1972; Шинкаренко 1968), які незадовільний стан лісів пояснюють комплексом причин, серед яких частіше за інші згадується інтенсивна господарська діяльність людини та пов'язане з нею забруднення атмосфери і довкілля, глобальне потепління клімату та ряд інших. В той же час в лісових масивах поруч з всихаючими деревостанами зростають здорові насадження, що дає підстави для погляду на проблему погіршення стану лісових ценозів з іншого ракурсу, зокрема з лісокультурного. З цієї точки зору важливим є оцінка ролі та механізму впливу штучного лісовідновлення і лісорозведення на біологічну стійкість та санітарний стан майбутніх лісів.

Як відомо, санітарний стан лісів, у великій мірі, визначається їх біологічною стійкістю. В свою чергу біологічна стійкість лісових ценозів залежить від інтегрованого впливу комплексу факторів трьох груп: біотичних, абіотичних і антропогенних. При цьому, найбільш вагомо на стійкість штучних насаджень впливають антропогенні чинники, до яких в першу чергу необхідно віднести лісокультурну діяльність. Антропогенні фактори, за визначенням академіка М.А. Голубця (2003), є найпотужнішим збурювальним чинником у лісових екосистемах, які визначають і модифікують склад, структуру та форму лісових насаджень, впливають на їх системні зв'язки та функціональні властивості. Вплив антропогенних факторів на біологічну стійкість штучних насаджень (позитивний або негативний) проявляється як прямо, так і опосередковано через зміну абіотичних і біотичних факторів. Такий підхід дозволяє припустити, що до причин сучасного погіршення стану лісів України, половина з яких рукотворні, належать і помилки та прорахунки у лісовідновленні і лісорозведенні допущені у минулому, зокрема недостатня увага питанням біології та екології лісу через масштабні обсяги лісокультурних робіт. Принагідно підкреслити, що найбільше занепокоєння лісівників сьогодні викликає санітарний стан лісів, створених якраз у роки, коли основна увага приділялась продуктивності майбутніх насаджень і механізації лісокультурних робіт, а не їх біологічній стійкості та екологічності застосовуваних методів лісовідновлення. Тому з метою підвищення біологічної стійкості насаджень і недопущення погіршення їх стану в майбутньому сьогодні доцільно скорегувати сучасні пріоритети у лісовідновленні та лісорозведенні на користь екологічно орієнтованих методів відтворення лісових ресурсів.

Доречно підкреслити, що використання у лісовідновленні принципів екологічно орієнтованого лісівництва (ЕОЛ) в Україні має давню історію і внаслідок різних обставин має синусоподібний характер (Вакулюк, Самоплавський, 1998). Досить згадати, що майже до кінця ХІХ століття в Поліссі та Лісостепу України ліс, головним чином, сіяли, а не саджали. Сіяли не тому, що пріоритетними у лісовідновленні були принципи ЕОЛ, і не тільки тому, що посів насіння ближче до природи та біології лісу, а тому, що у той час через відсутність лісових розсадників не вистачало сіянців, а заготівля самосіву дичок для насаджування лісів потребувала значних витрат.

Пізніше, після впровадження суцільних рубок головного користування, тривалий час лісовідновлення було зорієнтовано на природне поновлення, появу якого забезпечували 15-20 дерев-насінників, які залишали на гектар зрубаного лісу. Однією з головних причин застосування такого методу відтворення лісових ресурсів у ті часи були також не лісівничі переваги лісів природного походження, а обставини обумовлені тим, що царський уряд Росії левову частку коштів виділяв на потреби степового лісорозведення. В певній мірі, подібна ситуація тільки в сучасній інтерпретації має місце в Україні і сьогодні. Необхідно зазначити, що згадувані та інші етапи лісовідновлення на засадах ЕОЛ в Україні змінювались періодами з протилежними акцентами.

Сьогодні, завдяки розпочатій в Україні роботі з сертифікації лісів, активно запроваджується досвід лісовідновлення європейських країн в лісогосподарську практику передових підприємств галузі. В Тетерівському ДВ ДЛГ, Радомишльському СДЛМГ, Київській ЛДС, держлісгоспах Вінниччини, Хмельниччини та Харківщини активно ведуться роботи з апробації у виробничих умовах окремих способів і прийомів лісовідновлення властивих екологічно орієнтованому лісництву, а саме:

- залишення на зрубах дерев-насінників;

- проведення комплексу лісівничих робіт зі сприяння природному поновленню, включаючи і такі лісокультурні заходи, як обробіток грунту та підсів насіння;

- використання посіву насіння (особливо осіннього) для створення штучних насаджень;

- запровадження вибіркових, поступових і вузько-лісосічних способів рубок головного користування та інші.

До об'єктивних факторів, які в сучасних умовах обумовлюють в Україні актуальність лісовідновлення і лісорозведення на засадах екологічно орієнтованого лісівництва належать наступні чинники :

1. Переважно екологічне значення лісів в Україні та орієнтація на сталий розвиток лісового господарства в державі.

2. Глобальне потепління клімату, техногенне забруднення і погіршення екології довкілля.

3. Незадовільний санітарний стан лісів, особливо насаджень штучного походження, створених не за еколого-біологічними технологіями.

4. Значене зменшення в лісовому фонді України питомої ваги природних корінних деревостанів і водночас мала частка штучних лісів подібних до них за складом, формою і структурою.

5. Необхідність диференційованого підходу до створення лісів різного цільового призначення: заповідних, рекреаційних, санітарно-гігієнічних, меліоративних, водо- і ґрунтозахисних та ін.

6. Значна частка в лісокультурному фонді України невгідь та земель, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, заліснення яких не можливе без врахування специфічних відмінностей лісових і аграрних екосистем.

Перехід до створення штучних насаджень на засадах екологічно орієнтованого лісівництва не означає зміни мети і цілей лісовідновлення і лісорозведення та основних положень чинної концепції, відтворення лісових ресурсів, яка націлена на досягнення оптимальної лісистості окремих регіонів і держави в цілому, максимальне виконання лісовими ценозами екологічних і соціальних функцій та повне забезпечення потреб населення у деревині та інших вагомих і невагомих продуктах лісу. Тому і для нових підходів відтворення лісових ресурсів в Україні на засадах ЕОЛ, актуальними залишаться традиційні загальні положення, які визначають основну мету та специфічні цілі лісовідновлення і лісорозведення з врахуванням екологічних вимог, соціально-економічних завдань та природно - кліматичних умов того чи іншого регіону.

До специфічних положень концепції лісовідновлення і лісорозведення на засадах ЕОЛ, на нашу думку, належать наступні:

1. Технології проведення лісовідновних рубань та створення лісових культур повинні максимально враховувати природу лісових екосистем і не призводити до незворотного порушення або втрати властивих їм ознак та властивостей. Особливо важливим є недопущення на зрубах змін лісових формацій, формаціями трав'янистих нелісових рослин, оскільки вони нехарактерні для природних сукцесій лісових біоценозів і, як правило, ведуть до негативних наслідків.

2. Лісовідновлення на лісових землях повинно базуватись на максимально можливому використанні природного поновлення, особливо головних лісо твірних порід, з обов'язковою участю його у формуванні створюваних насаджень.

3. При залісненні земель лісокультурного фонду із збереженими ознаками лісового біогеоценозу, перевагу слід віддавати висіву насіння на площу, який більше, відповідає природі лісового біогеоценозу, ніж садіння сіянців і саджанців, оскільки дозволяє сформувати характерну для лісових рослин кореневу систему, яка, в значній мірі, визначає біологічну стійкість і продуктивність лісових насаджень. У випадках, які унеможливлюють закладання насаджень посівом насіння, кращим способом створення лісових культур є садіння сіянців і саджанців з не травмованою кореневою системою (із закритою або напівзакритою).

4. Початкова густота лісових культур повинна забезпечувати мінімальний термін фази індивідуального росту введених в ценоз рослин і максимально наближати процес їх диференціації на початкових етапах розвитку лісового біогеоценозу до такого, який має місце в природних деревостанах.

5. Процес штучного лісовідновлення і вирощування лісових культур повинен сприяти формуванню різновікових насаджень на окремих фаціях лісокультурного фонду та тим самим зменшенню значення однієї з головних небажаних рис сучасних лісових культурценозів - нерівномірному у часі та просторі використанню потенційних можливостей абіотичних ресурсів екосистем (ґрунту, опадів, сонячної радіації тощо).

6. Серед цілей лісорозведення на нелісових землях одними з найбільш важливих є формування на таких площах ознак лісового біогеоценозу та розширення можливостей для створення в майбутньому на них насаджень близьких за формою і структурою до корінних деревостанів.

5.2 Класифікація лісокультурних площ на засадах ЕОЛ як основа для визначення методу заліснення та режиму вирощування і формування деревостанів

Практична реалізація принципів відтворення лісових ресурсів на засадах екологічно орієнтованого лісівництва потребує кардинально нової класифікації земель лісокультурного фонду, яка б враховувала еколого-біологічні та лісівничі особливості площ і слугувала єднальною ланкою між еколого-лісівничими вимогами, соціально-економічними цілями та організаційно-технологічними можливостями лісовідновлення і лісорозведення. Така класифікація лісокультурних площ повинна стати основою для розробки науково-обґрунтованих, регіонально диференційованих рекомендацій з відтворення лісових ресурсів на тих чи інших землях. Вона має враховувати специфічні цілі лісовідновлення і лісорозведення на засадах ЕОЛ (відтворення корінних деревостанів, відновлення ознак лісових біогеоценозів, втрачених внаслідок різних причин і створення сприятливих умов для закладання та вирощування на них лісових культурценозів близьких за складом і формою до природних лісів, створення лісових насаджень з метою реабілітації техногенно-порушених земель тощо).

В основу пропонованої класифікації земель лісокультурного фонду покладено ранжування площ за збереженістю ознак лісового біогеоценозу або ступені готовності мезоекосистеми (фації) до відтворення корінних насаджень. До основних ознак лісового ценозу на площах лісокультурного фонду віднесено: наявність деревної рослинності (материнського насадження, підросту, підліску), залишки деревостану (пні, деревина), склад і гущину живого надґрунтового покриву, потужність лісової підстилки, заселеність ґрунту кореневими системами дерев, відповідні лісовим формаціям зоо - і мікоценози тощо.

Оскільки однією з головних стратегічних цілей лісовідновлення і лісорозведення на засадах ЕОЛ є відтворення насаджень ідентичних природним корінним деревостанам, як таким, що максимально відповідають вимогам сталого ведення лісового господарства, основою для класифікації лісокультурних площ може слугувати збереженість ознак лісових біоценозів на землях, які підлягають залісненню. Без сумніву, ступінь збереженості ознак лісового ценозу на площі заліснення, в найбільшій мірі, визначає вибір підходів та методів відтворення на ній лісових ценозів.

Розроблена класифікація земель, що підлягають залісненню, передбачає їх поділ на шість категорій лісокультурних площ:

1. Лісові землі вкриті лісовою рослинністю.

2. Лісові землі не вкриті лісовою рослинністю із збереженими ознаками лісового ценозу.

3. Лісові землі не вкриті лісовою рослинністю з частково збереженими ознаками лісового ценозу.

4. Лісові землі не вкриті лісовою рослинністю з окремими ознаками лісового ценозу або без них.

5. Нелісові землі.

6. Техногенно-порушені землі.

До першої категорії лісокультурних площ належать стиглі та перестиглі насадження, призначені в рубку, з рідким підліском і живим надґрунтовим покривом з індикаторів даного типу умов місцезростання. На таких землях, як і на інших лісових землях, основною метою лісовідновлення є відтворення корінного для даного типу лісу деревостану шляхом проведення заходів сприяння природному насіннєвому поновленню, в тому числі і лісокультурними методами (підсів, шпиговка насіння) або створення попередніх лісових культур.

Друга група категорій лісокультурних площ об'єднує лісові землі не вкриті лісовою рослинністю із збереженими ознаками лісових біоценозів. До неї, в першу чергу, належать свіжі зруби з достатнім насіннєвим природним поновленням головних порід корінного деревостану і задовільним підростом другорядних, в живому трав'яному покриву яких незначна питома вага рудеральних та злакових рослин, нехарактерних для лісових земель. Кількість природного поновлення головних порід, яка вважається достатньою залежить від типу лісу і зони успішності природного поновлення. До цієї групи лісокультурних площ також відносять свіжі зруби та згарища, на яких очікується достатнє природне поновлення головних порід - зруби з проведеними лісівничими заходами (з деревами насінниками, мінералізацією ґрунту, вузько-лісосічні, оточені плодоносячими насадженнями тощо) і виконаними лісокультурними роботами (обробітком ґрунту, підсівом насіння) з сприяння природному поновленню.

До третьої групи лісокультурних площ входять свіжі зруби без або з незадовільним поновленням головних порід, але з достатнім природним (насіннєвим, вегетативним) поновленням другорядних деревних порід і чагарників (зруби, на яких відбулась зміна порід); свіжі зруби з незадовільним природним поновленням головних і другорядних порід; незадовільні за станом лісові культури, не переведені у вкриті лісовою рослинністю землі, пошкоджені молодняки природного і штучного походження та такі, що не відповідають лісівничим вимогам.

Четверта категорія лісокультурних площ об'єднує свіжі та старі зруби, згарища без природного поновлення головних і другорядних порід, із значною питомою вагою в живому надґрунтовому покриві злакової, осокової та рудеральної трав'яної рослинністю, відсутністю лісової підстилки і суттєвими змінами в складі ґрунтового зооценозу, а також лісові галявини, розкорчовані зруби тощо.

До категорії лісокультурних площ, “нелісові землі” належать ділянки, що вийшли з під тривалого і тимчасового сільськогосподарського користування, пустирі, поляни, сіножаті низької якості, залежні та перелогові землі, яружно-балочні системи тощо.

Шоста категорія лісокультурних площ включає техногенно порушені землі різного походження (промислові відвали, кар'єри та ін.)

5.3 Загальні та зональні вимоги до лісівничо-екологічних методів і прийомів розширеного відтворення лісових ресурсів

5.3.1 Вимоги до проведення рубок головного користування

Відтворення лісових ресурсів бажаного господарського типу, який відповідає вимогам сталого і багатофункціонального лісового господарства, вимагає одночасного проведення взаємодоповнюючих лісокультурних, лісівничих, лісозахисних і лісоексплуатаційних заходів, серед яких особливо висока ступінь інтеграції притаманна рубкам головного користування. Спосіб лісовідновних рубок визначає правила і порядок виконання цілого комплексу заходів, які повинні забезпечити:

- збереження ознак лісового біогеоценозу на площі після рубки материнського насадження;

- поступову зміну поколінь лісу шляхом одночасного рубання деревостану і створення сприятливих умов для появи нового покоління дерев бажаних порід;

- формування насаджень відповідного складу і будови;

- забезпечення природного біологічного різноманіття насаджень і їх стійкості до несприятливих умов середовища.

При цьому кожному способу рубки головного користування властиві певні технічні, просторові та часові елементи, які в кожних конкретних умовах місцезростання обумовлені відповідними екологічними вимогами. Вони визначають спосіб рубки, який придатний як для нового (майбутнього) і минулого покоління дерев на площі, так і для суміжних деревостанів. Тому під час вибору способу рубки необхідно враховувати сучасний стан деревостану і одночасно можливість створення (формування) майбутнього насадження максимально наближеного за формою і складом до корінних.

Загальною вимогою до рубок головного користування з точки зору ЕОЛ є недопущення значної втрати ознак лісового біогеоценозу (знищення природного поновлення, живого надґрунтового покриву, втрати верхнього гумусного горизонту ґрунту і лісової підстилки тощо) внаслідок їх проведення. Особливо важливим, з точки зору ЕОЛ, є забезпечення появи самосіву головних порід та його максимального збереження і в процесі рубання деревостанів в зонах успішного і задовільного природного поновлення. Тому упродовж часу відновлення деревостану, який розпочинається з проведення перших прийомів (заходів) рубок головного користування необхідно дотримуватися відповідної черговості проведення заходів зі сприяння природному поновленню або введенню деревних лісо твірних порід, з врахуванням їх вимогливості до родючості ґрунту, освітлення, морозостійкості, біології росту, особливо в молодому віці.

В процесі проведення рубки обов'язковим є збереження природного поновлення головних порід (особливо насіннєвого походження), яке необхідно максимально використати для формування майбутнього насадження. Природне поновлення супутніх і другорядних порід доцільно зберігати у кількості, що не порушує цільовий (запланований) породний склад майбутнього деревостану у початковій фазі його розвитку.

В багатоярусних і різновікових лісостанах, нижній ярус яких відповідає складу майбутнього насадження, або може сприяти розвитку нового покоління лісу, у процесі головної рубки вирубувати слід тільки дерева верхнього ярусу.

У деревостанах, що зростають в екстремальних умовах місцезростання (у верхній смузі межі лісу, на ерозійно небезпечних піщаних пагорбах, на крутих схилах і гірських розщілинах, на перезволожених площах, болотах, прируслових смугах та інших землях) рубки головного користування доцільно проводити тільки з врахуванням необхідності підтримання і збереження в них природного поновлення.

5.3.2 Вибір методу відтворення лісових ресурсів

Вибір методу відтворення лісових ресурсів залежить від зони успішності природного поновлення деревних рослин і категорії земель. В зонах успішного і задовільного природного поновлення головних порід на лісових землях вкритих лісовою рослинністю і лісових землях із збереженими ознаками лісового ценозу основним методом має бути лісовідновлення (природне або комбіноване). За шкалою оцінки успішності природного насіннєвого поновлення достатнім для залишення площі під природне лісовідновлення вважається рівномірний підріст головних порід у віці до 3 років у кількості понад 12 тис. шт./га (або понад 6 тис. шт./га 4-8-річного віку). При цьому необхідно зазначити, що з точки зору екологічно орієнтованого лісівництва така кількість насіннєвого поновлення головних порід не може вважатись достатньою для формування в майбутньому повноцінного насадження за процесами аналогічними тим, які мають місце упродовж розвитку корінних дерево станів.

У випадку меншої кількості природного поновлення, особливо насіннєвого головних порід, застосовують комбіноване лісовідновлення з використанням наявного підросту та введенням (посівом або садінням) деревних видів, яких не вистачає для повноцінного відтворення відповідних для даного типу лісу насаджень. Цей метод може застосовуватися на землях перших двох категорій (згадуваних вище: лісові землі вкриті лісовою рослинністю; лісові землі не вкриті лісовою рослинністю із збереженими ознаками лісового ценозу) і, як виняток, на лісових землях не вкритих лісовою рослинністю з частково збереженими ознаками лісового біоценозу.

На лісових землях не вкритих лісовою рослинністю з не збереженими або частково збереженими ознаками лісових ценозів (3 і 4 категорії лісокультурних площ) основним методом відтворення лісових ресурсів є штучне лісовідновлення, а на нелісових землях (5 категорія) - лісорозведення та плантаційне лісо вирощування. Останній метод відтворення лісових ресурсів може мати особливу лісівничу і економічну ефективність на нелісових землях з достатньо родючими ґрунтами (площі, що вийшли з-під сільськогосподарського користування), оскільки поряд з прискореним лісо вирощуванням і отриманням певних сортиментів деревини можна відтворити на таких площах ознаки лісових ценозів і створити передумови для формування в майбутньому насаджень аналогічних корінним деревостанам. Лісова рекультивація є основним методом реабілітації техногенно-порушених землях відтворення на них лісових ресурсів (6 категорія лісокультурних площ).

Враховуючи різноманіття природи лісу, категорій земель, цілей лісо вирощування приведені вище підходи до вибору методів відтворення лісових ресурсів мають загальний методологічний характер, який визначає головні правила лісовідновлення і лісорозведення, які можуть і повинні бути модифіковані та диференційовані стосовно до конкретних умов і еколого-лісівничих вимог.

5.3.3 Основні принципи створення і вирощування лісових культур

При створенні і вирощуванні штучних лісових насаджень слід виходити з базового теоретичного положення екологічно орієнтованого лісівництва, згідно якого природний ліс і так само лісові культурценози розглядаються як єдність лісової рослинності, інших компонентів лісових ценозів і навколишнього середовища. В лісовому біогеоценозі основними компонентами є деревостан, тому встановлення видового складу деревних порід, їх співвідношення, змішування та розміщення на площі має пріоритетне значення в процесі проектування і прийняття рішення про шляхи формування майбутніх лісових культурценозів. З точки зору екологічно орієнтованого лісівництва вибір головних, супутніх і другорядних деревних порід для створення лісових культур повинен базуватися на лісовій типології, біолого-екологічних особливостях деревних рослин і безумовно враховувати склад та форму корінних деревостанів у конкретних лісо рослинних умовах того чи іншого регіону.

При підборі порід доцільно враховувати і цільове призначення створюваних лісових культур. У разі відтворення корінних деревостанів не слід в культурценоз вводити породи інтродуценти або такі, які непритаманні корінним насадженням. Практично незалежно від цільового призначення при створенні лісових культур перевагу необхідно віддавати змішаним за складом насадження, як більш біологічно стійким, у порівнянні з чистими. Закладання чистих деревостанів у відносно багатих і багатих умовах місцезростання можливе тільки у випадку створення промислових лісових плантацій або так званого прискореного плантаційного лісо вирощування з метою отримання певних деревних продуктів лісу - пиловника, балансів, будлісу тощо.

Регулювання взаємовідносин дереві чагарників у змішаних за складом насадженнях здійснюється за рахунок відповідного співвідношення головних, другорядних і супутніх порід та певного їх змішування і розміщення на площі.

З точки зору екологічно-орієнтованого лісівництва найбільш доцільним є деревно-тіньово-чагарниковий тип змішування порід в культурах, і оскільки він, в найбільшій мірі, відповідає природі лісових ценозів і максимально сприяє стійкому функціонуванню лісової екосистеми. При цьому схема змішування повинна забезпечувати позитивну міжвидову взаємодію між деревними породами, які вводяться у лісові культури.

Початкова гущина лісових культур залежить від біологічних особливостей деревних рослин, лісо рослинних умов ділянки заліснення, категорії лісокультурної площі, виду і віку садивного матеріалу, методу відтворення лісових ресурсів тощо. Сьогодні гущина суцільних культур в залежності від природної зони, породного складу, типу лісо рослинних умов коливається в межах від 625-2500 шт./га (у разі плантаційного вирощування тополі та інших швидкорослих порід) до 4500-10000 (при створенні насаджень сосни і дуба), а для часткових культур цих порід цей показник становить 1700-4500 шт./га.

З точки зору ЕОЛ початкова гущина суцільних культур сосни і дуба повинна бути значно більшою аби забезпечити формування їх насаджень відповідно до природи лісових ценозів цих порід. Так, проведене спільно з доцентом кафедри лісової таксації С.М. Кашпором визначення початкової гущини природних насаджень сосни і дуба за даними таблиць ходу росту показало, що у 5-річному віці кількість деревних рослин певної породи в природних деревостанах дуба складає понад 33-44 тис. шт./га, в залежності від їх бонітету (рис 5.1).

Знижена початкова гущина суцільних культур, яка використовується в сучасних умовах, не сприяє найшвидшому відновленню ознак лісового ценозу на заліснюваній площі, а також своєчасному формуванню гомеостатичних зв'язків між окремими деревними рослинами та компонентами лісу на початкових фазах його розвитку.

Низька початкова гущина головних порід не завжди забезпечує панівного положення їх у фазі формування деревостану, що нерідко призводить до утворення лісових культурценозів з переважанням у складі другорядних і супутніх порід.

Рис. 5.1 - Динаміка гущини природних дубових деревостанів різних бонітетів залежно від віку

Очевидно, що з точки зору ЕОЛ початкова кількість деревних рослин головних порід, які висаджуються в культури разом з їх підростом, якщо він є, не повинна бути меншою для дуба звичайного 30 тис шт./га.

Всі ці умови в повній мірі забезпечуються в насадженнях ДП „Білоцерківське лісове господарство”, де під пологом стиглих дубових насаджень нараховується 20-30 тис.шт/га поновлення дуба та супутніх порід (табл. 5.1, 5.2 ).

Таблиця 5.1 Породний склад поновлення на пробних площах, тис. шт. /га

№ ПП

Квартал, виділ

Кількість природного поновлення

дуба

ясена

інших порід

разом

1

23, 1

0

3,5

18,0

21,5

2

19, 1

1,75

6,5

17,25

25,5

3

32, 4

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены