Шляхи вдосконалення лісовідновлення і лісорозведення в ДП "Білоцерківське лісове господарство" на засадах екологічно орієнтованого лісівництва

2,25

5,75

19,5

27,5

4

11, 7

1,25

7,25

16,75

25,25

5

14, 3

0,75

4,5

21,5

26,75

6

17,6

3,0

6,25

23,5

32,75

За такої гущини деревних порід в культурах значно меншою є небезпека заглушення їх іншими деревними рослинами у молодому віці, суттєво більшою є вірогідність, що внаслідок природного добору створення насаджень буде більш стійким і продуктивним. Одночасно з цим за достатньої гущини головної породи можна уникнути необхідності проведення освітлення та про чисток.

З точки зору ЕОЛ особливе значення має технологія робіт з відтворення лісових ресурсів. При традиційному створенні лісових культур питання технології робіт та собівартості їх проведення мають, як правило, пріоритетне значення, що призводить до недостатнього врахування природних особливостей формування лісостанів. Так, нерідко з метою покращення умов для механізації лісокультурних робіт проводиться корчування пнів на зрубі, яке призводить до втрати окремих ознак лісових ценозів (втрати будови і родючості ґрунту, знищення лісової підстилки, корисних мікроорганізмів, вилучення пнів та частини коревих систем). В той же час уникнути цього можна за рахунок зрізання із залишення понижених пнів (зрізань врівень із землею) дерев під час рубання материнського насадження. Майже основним стало застосування на дерново-підзолистих ґрунтах часткового обробітку ґрунту борознами, внаслідок якого рослини висаджуються в найменш родючий підзолистий горизонт, що не сприяє їх розвитку і росту.

Підготовка нелісових земель до заліснення навпаки, повинна бути спрямована на знищення нехарактерних для лісових ценозів ознак: злакової та рудеральної трав'яної рослинності, ґрунтової „підошви” і повернення на площу притаманних для лісових земель особливостей: мікоризи, лісової підстилки тощо.

На лісових землях вкритих лісовою рослинністю, не ущільнених і вкритих лісовою підстилкою доцільно створювати культури (попередні ) без обробітку ґрунту або з обробітком, який не призводить до суттєвих порушень лісового ґрунту (фрезування, дискування).

У всіх випадках, які дозволяють застосувати суцільний обробіток ґрунту особливо на нелісових землях, йому слід віддавати перевагу. На площах, що вийшли з-під тривалого сільськогосподарського користування а також в умовах Степу перевагу слід віддавати глибокому обробітку ґрунту, який полегшує проникнення кореневих систем дерев у більш глибокі та краще зволожені шари ґрунту. На всіх площах, які дозволяють створювати лісові культури посівом насіння цьому способу необхідно віддавати перевагу, як такому, що в більшій мірі відповідає природі лісових ценозів. У разі недоцільності посіву насіння культури краще створювати садінням сіянців і саджанців із закритою або не травмованою кореневою системою.

Загалом слід застосовувати такі технології відтворення лісових ресурсів, які в найбільшій мірі забезпечують створення сприятливих умов для розвитку лісових ценозів і не допускають небажаних змін природного середовища на площах заліснення.

5.4. Природний метод лісовідновлення дібров в Європі

Природний метод лісовідновлення, на думку лісівників Європи, найбільш відповідає екологічним вимогам та засадам ведення сталого лісового господарства. Адже, застосовуючи природний метод відновлення, перш за все зберігається генетичний потенціал популяцій та видів зокрема, а це в свою чергу впливає на інтенсивність росту та здоров'я лісових насаджень.

Згідно з вченням європейської лісової науки, першим етапом природного оновлення лісу є головна рубка насадження. Щоб досягти успіху та отримати великій кількості природне поновлення, необхідно ретельно планувати всі лісокультурні заходи, починаючи з кінцевої рубки насадження. Як відомо, ревні породи плодоносять не регулярно (таблиця 5.2), і тому надзвичайно важливо планувати кінцеву рубку на урожайний рік і тим самим забезпечити достатню кількість насіння для майбутнього лісового поновлення.

Щоб збільшити процент проростання опалого насіння слід провести підготовку ґрунту, особливо важливо при вирощуванні бука лісового.

Природне поновлення дуба звичайного та деяких інших деревних порід вважається успішним, якщо кількість молодих дерев рівномірно розміщених по площі складає 10000 - 30000 штук на 1 га.

Таблиця 5.2 Урожайність листяних деревних порід Великобританії

Назва деревної породи	Початок плодоношення	Інтервал плодоношення	Вік спаду інтенсивності плодоношення	Час опадання насіння
вільха	15-25	2-3	-	Вер.-бер.
ясен звичайний	20-30	3-5	80	Вер.-бер.
бук лісовий	50-60	5-15	160	Вер.-лист.
береза повисла	15	1-3	60	Сєрп.-січ.
черешня	10	1-3	-	Лип.-серп.
граб звичайний	10-30	2-4	-	Лист.-квіт.
липа дрібнолиста	20-30	2-3	-	Вер.-лист.
клен гостролистий	25-30	1-3	-	Жовт.-лют.
дуб звичайний	40-50	3-6	140	Листопад
дуб скельний	40-50	2-5	140	Листопад
каштан кінський	30-40	1-4	60	Жовт.-лист.
клен явір	25-30	1-3	70	Вер.-жовт.

Надзвичайно популярним в країнах Європи на даний час являється „Shelterwood" метод. Суть цього методу полягає в тому, що після кінцевої рубки деревостану на ділянці залишають найкращі дерева насінники, які рівномірно розміщені по площі. Кількість дерев насінників залежить від деревної породи на яку ведеться господарство та конкретних лісівничих цілей. Зазвичай кількість дерев для дуба звичайного та бука лісового складає 30 штук на гектар. Обов'язково в даному випадку проводиться обробіток ґрунту (в основному дискування вузькими смугами) перед прогнозованим урожайним роком чи перед опаданням насіння. Позитивним аспектом цього методу являється те, що залишені дерева виконують не тільки роль насінників, а й захищають молоде поновлення протягом перших років життя від несприятливих умов навколишнього середовища (сонячних опіків, заморозків тощо). Коли молоде поновлення досягне висоти 3 метра - залишені материнські дерева вирубуються. Слід відмітити, що цей метод найбільш повно відповідає всім екологічним та лісівничим вимогам.

5.5 Основні напрями та заходи з вдосконалення лісовідновлення дібров, їх обґрунтування та умови застосування

Основною метою відтворення дібров в районі діяльності підприємства є створення насаджень дуба звичайного максимально наближених за складом і формою до корінних деревостанів. Враховуючи особливості лісових земель, з точки зору екологічно орієнтованого лісівництва відновлення дуба повинно здійснюватися з використанням біолого-екологічного моніторингу площ. Тому особливі вимоги пред'являються до лісовідновних рубок. У цьому контексті на особливу увагу заслуговує запровадження складних способів рубок головного користування, або вузько лісосічних (з шириною 20-25 м) з широтною орієнтацією. Запровадження складних рубок сприятиме збереженню на площах в більшій мірі ознак лісових ценозів після рубання материнських насаджень, а також створюватиме умови для появи (у разі урожаю жолудів) та збереженню самосіву головних і другорядних порід. З метою збільшення частки природного поновлення дуба у лісовідновленні дібров необхідно ширше запроваджувати лісівничі і лісокультурні заходи сприяння його появі. З лісівничих заходів сприяння на особливу увагу заслуговує мінералізація ґрунту та огороджування зрубів. Окрім цього, рубання насаджень після врожайних років доцільно проводити у пізньо осінній та зимовий періоди. З лісокультурних заходів сприяння доцільно враховувати наступні: обробіток ґрунту під наметом відведених у рубку насаджень та підсів жолудів. Лісокультурні заходи у разі відсутності врожаю можна замінити закладанням попередніх культур дуба шпигуванням жолудів за 1-2 роки до головної рубки. При створенні попередніх культур ширина міжрядь не повинна перевищувати 3-4 м, а в ряду крок шпигування 0,3-0,5 м.

Заходи сприяння природному поновлення і створення попередніх культур дуба найбільш доцільні на площах з високим лісівничим потенціалом. За лісівничим потенціалом насадження дуба звичайного в умовах свіжої діброви можна поділити на три групи. До першої групи слід віднести насадження з повнотою 0,8 і вище, часткою дуба у складі 8 і більше одиниць і зруби після них. До другої грипи площ із збереженим лісівничим потенціалом належать деревостани дуба з повнотою 0,6-0,8, часткою дуба у складі 6 одиниць і більше та зруби після них. До третьої групи нами рекомендовано віднести площі з частково збереженим лісівничим потенціалом: насадження з повнотою 0,5 і менше та участю в них дуба звичайного 5 одиниць і менше.

Рис. 5.3 Огороджування зрубів з природним поновленням

При відтворенні дібров на лісових землях, з точки зору біологічної стійкості та продуктивності майбутніх насаджень, велике значення має спосіб створення культур. Пріоритетним в районі діяльності підприємства, як свідчать проведені нами дослідження, є висів жолудів. З точки зору екологічно орієнтованого лісівництва створення культур посівом жолудів найбільш доцільно застосовувати на площах з високим і збереженим лісівничим потенціалом. На площах з частково збереженим і не збереженим лісівничим потенціалом краще культури створювати посадкою сіянців із закритою кореневою системою.

5.6 Основні напрями та заходи з вдосконалення лісорозведення дібров, їх обґрунтування та умови застосування

Основною метою лісорозведення дібров на нелісових землях є відтворення в найкоротші терміни ознак лісових ценозів на заліснюваних площах. Досягнення цієї цілі можливе такими шляхами. Згідно першого шляху при залісненні нелісових земель доцільно вводити максимальну кількість компонентів майбутніх лісових ценозів: головних і другорядних порід деревостану, чагарників, окремих елементів фіто і міко ценозів. При цьому в умовах свіжих дібров висаджувати 1-2 ряди дуба чередуючи їх з одним рядом підгінних порід з чагарниками. З підгінних порід краще використовувати липу, граб, клен. Початкова гущина культур повинна бути 6,5-8 тис. шт. на га (2,5-3,0х0,5-0,75 м).

Інший шлях може бути запозичений з досвіду швецьких лісівників. В дібровних умовах нелісові землі шведськими лісівниками заліснюються шляхом створення густих, чистих за складом культур дуба, що створюються посівом мікоризованих жолудів. Початкова гущина таких культур складає 12-20 тис. шт. посівних місць на гектар. Такі культури відрізняються швидким ростом на початкових етапах розвитку, раднішим змиканням в ряду і міжряддях і швидко формують ознаки лісових земель на заліснюваних площах. В цьому випадку роль підгону виконують відсталі в рості екземпляри дуба. В таких культурах швидко іде процес диференціації дерев, після закінчення якого лісівниками відбирається 300-400 дерев майбутнього за якими в подальшому здійснюється індивідуальний лісівничий догляд.

Рис. 5.4 Загальний вигляд лісових культур дуба, створених за шведським методом

Рис .5.5 Густі лісові культури дуба звичайного на нелісових землях

Загальні висновки та пропозиції

Проведені дослідження дозволили сформувати наступні висновки:

1. Лісівниками підприємства накопичений значний досвід створення культур дуба. На особливу увагу заслуговує досвід відтворення насаджень посівом жолудів.

2. В останні роки має місце тенденція збільшення обсягів лісокультурних робіт, яка потребує внесення адекватних змін в лісокультурну справу.

3. У контексті сучасних вимог до лісовідновлення і лісорозведення особливий інтерес належить методам, що базуються на засадах екологічно-орієнтованого лісівництва, максимально можливого використання природного насіннєвого поновлення головних порід і заміни посадки посівом, як способу, що більш відповідає природі лісу.

4. Проведені дослідження засвідчили перевагу культур створених посівом жолудя в порівнянні з культурами створених посадкою сіянців.

5. У зв'язку з різким зростанням обсягів лісокультурних робіт на особливу увагу заслуговує осінній посів жолудів на лісокультурну площу, більш широке запровадження складних рубок головного користування та заходів сприяння природному поновленню.

6. Штучне поновлення використовувати у випадках, коли не можна розраховувати на поновлення головної породи, а також під час лісорозведення на нелісових землях.

7. Доцільно більш широко використовувати вибіркові, поступові і вузько-лісосічні рубки головного користування з метою більш повного збереження ознак лісових ценозів та створення необхідних умов сприяння природному поновленню.

8. Доцільним є розширення асортименту вирощуваних сіянців для лісокультурних робіт, що дасть можливість підвищити біологічну стійкість створюваних лісових культур на нелісових землях. Важливим моментом є запровадження технології вирощування сіянців з закритою кореневою системою

9. Використовуючи досвід європейських лісівників, слід запровадити відтворення насаджень дуба звичайного за шведською технологією методом густих культур посівом і враховувати лісівничий потенціал відтворюваних площ.

10. За лісівничим потенціалом насадження дуба звичайного в умовах свіжої діброви можна поділити на три групи. До першої групи слід віднести насадження з повнотою 0,8 і вище, часткою дуба у складі 8 і більше одиниць і зруби після них. До другої групи - площ із збереженим лісівничим потенціалом, належать деревостани дуба з повнотою 0,6-0,8, часткою дуба у складі 6 одиниць і більше та зруби після них. До третьої групи нами рекомендовано віднести площі з частково збереженим лісівничим потенціалом: насадження з повнотою 0,5 і менше та участю в них дуба звичайного 5 одиниць і менше.

Список використаних літературних джерел

1. Лісовий кодекс України. - К.: - Право, 2006. - 56 с.

2. Державнв програма „Ліси України на 2002-20015 роки”. - К.: ДП ХНЗ „ФЕД”, 2003. - 31 с.

3. Вакулюк П.Г., Самоплавський В.І. Лісовідновлення та лісорозведення в рівнинних районах України. - Ф., Поліфаст, 1998, 507 с.

4. Вакулюк П.Г. Вирощування лісонасаджень стійких шкідників і хвороб/ Лісовий і мисливський журнал/ №3 2005, с. 14-15.

5. Вакулюк П.Г. Створення лісових культур у дібровах. - Фастів: Поліграфіст, 2000. - 56 с.

6. Гвоздяк Р.И., Гордиенко М.И., Гойчук А.Ф. Дуб черешчатый в Украине. К.: Наукова думка. 1993. 222 с.

7. Генсирук С.А., Шевченко С.В., Бондарь. В.С. и др. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии. - К.: Наук. думка, 1981. - 360 с.

8. Генсірук С.А. Ліси України / Львов, 2002. - 496 с.

9. Голубець М.А. Сучасні проблеми лісознавства, лісівництва та лісового господарства / Наукові праці ЛАНУ. - Вип. 2. - Львів: НУ „Львівська Політехніка”. - 2003. - с.20 - 26

10. Гордієнко М.І., Гордієнко Н.М. Лісівничі властивості деревних рослин. К.: ТОВ „Вістка”, 2005, 816 с.

11. Гордиенко М.И., Карпенко В.И., Гордиенко Н.М. Культуры дуба в дубравах. К.: «Урожай»., 1993. 350 с.

12. Гордієнко М.І., Карпенко В.І. Липа дрібнолиста і культури з її участю. - К.: Сільгоспосвіта, 1996. - 224 с.

13. Гордієнко М.І., Корецький Г.С., Маурер В.М. / Лісові культури / - К.: Вид-во «Сільгоспосвіта», 1995. - 328 с.

14. Жуков А.Б. Дубравы СССР: в 4 т. / М.-Л.: Гослесбумиздат, 1950. - Т.1: Дубравы УССР и способы их восстановления. - 352 с.

15. Кальной П.Г., Маурер В.М., К вопросу о причинах усыхания дуба черешчатого в зеленой зоне г. Киева // Лесной журнал. - 1978. - №5.- 4 с.

16. Кожевников П.П. Дубовые леса лесостепи. Труды ВНИИЛМ, вып. I. - М.: 1939. - 220 с.

17. Концепція реформування та розвитку лісового господарства України. Лісовий і мисливський журнал. - 2005. - №4. - с., 3-5.

18. Кощеев А.Л. Распространение и лесоводственные свойства древесных пород и кустарников для полезащитных насаждений. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1950. - 96 с.

19. Лесное хозяйство на рубеже ХХІ века. - М.: Экология, 1991. - 333 с.

20. Лісове господарство України. / Під. ред. М.М. Ведмідя. - К.: Держкомлісгосп України. - 2003. - С. 6.

21. Лісове господарство України. ДКЛГ України. К.: Видавничий дім „ЕКО-інформ”, 2005. - 48 с.

22. Лосицкий К.Б. Восстановление дубрав. - М.: Сельхозиздат, 1963. - 360 с.

23. Лосицкий К.Б. Дуб. - М.: Лесная промышленность, 1981. - 101с.

24. Матеріали 3- ї Міжнародної конференції з питань захисту лісів у Європі (Лісабон, 2-4 червня, 1998 р.). - Держкомлісгосп України. - 29 с.

25. Маурер В.М., Колодій Ю.О. Лісовідновлення на засадах екологічно орієнтованого лісівництва як основа біологічної стійкості лісів // Науковий вісник НАУ. Зб. наукових праць. - Захист лісу. - К.: НАУ. - 2005. - Вип. 83 - С. 52-58.

26. Мегалинский П.Н. Результаты исследования естественного возобновления в лесхоззагах УССР и рекомендации по его использованию // Тезисы докладов на Укр. республик. научно-производ. конфер. „Единая технология лесозаготовительных и лесовосстановительных работ как основа производства комплексных предприятий”. - К.: Выгода. - 1963. - С. 27-31.

27. Мелехов И.С. Биология, экология и география возобновления леса // Возобновление леса. - М.: Колос. - 1975. - С. 4-21.

28. Мелехов И.С. Лесоведение: Учебник для вузов. - М.: МГУЛ, 1999. - 398 с.

29. Молотков П.І. Нові матеріали про всихання рівнинних насаджень //Питання екології гірських лісів Карпат. - К.: Держсільгоспвидав,1963. -Т.3. - с.39 - 56

30. Молчанов А.А. Причины ухудшения состояния дубрав // О мерах по улучшению состояния дубрав в европейской части РСФСР. - Пушкино. - 1972. - с.94 - 99.

31. Нестеров В.Г. Общее лесоводство. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1954. - 656 с.

32. Новосельцев В.Д., Бугаев В.А. Дубравы. - М.: Агропромиздат, 1985. - 214 с.

33. Програма дій “Порядок денний на ХХІ століття” / переклад з англійської: ВГО “Україна, Порядок денний на ХХІ століття”. - К.: Інтелсфера, 2000. - 360 с.

34. Программа действий. Повестка дня на 21 век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро. - Женева: Центр «За наше будущее». - 1993. - 70 с.

35. Пятницкий С.С. Жизнедеятельность, долговечность и возобновляемость лесных насаждений в степи // Зап. Харьк. с.-х. ин-та. - 1955. - №10. с. 3-15.

36. Савущик М.П., Попов М.Ю. До проблеми оптимізації лісистості в Україні / Науковий вісник НАУ. Зб. наукових праць. - Вип. 70. - Лісові культури. - К.: НАУ. - 2004. - с.30 - 37

37. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. / За ред. В.Є. Свириденка. - К.: Арістей, 2004. - 544 с.

38. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство.- М.-Л.: Гослесбумиздат, 1955. - 600 с.

39. Усцький І.М., Ткачук В.І., Шкудор В.Д. Динаміка стану соснових насаджень Західного Полісся та ефективність заходів щодо його покращення // Лісівництво і агролісомеліорація. 2004.Вип.106. - Харків: - 2004. - с.123 - 131

40. Шинкаренко И.Б. О некоторых причинах притупления и усыхания молодняков сосны в Изюмском бору // Лесоводство и агомелиорация. - К.: Урожай,1968. - Вып.14. - с.46 - 56

41. Юркевич Н.Д. Дубравы Белорусской ССР и их восстановление. Минск: АН БССР, 1951. - 216 с.

ДОДАТОК

Перелікова відомість обстеження лісових культур на пробній площі № 1 Кв. 37, в.4. вік культур 9 років. Культури створені посівом жолудя і посадкою сіянців липи

Дуб звичайний	Липа дрібнолиста
№ пп	Н, м	Д, см	крона	Приріст, см	Н, м	Д, см	крона	Приріст, см
			вздовж	впоперек				вздовж	впоперек
1.	2,50					2,25
2.	2,15					2,10
3.	2,05					1,10
4.	1,70					0,00
5.	2,30	1,5	76	80	42	1,50	0,5	40	45	40
6.	2,20					1,00
7.	2,70					1,40
8.	2,30					2,20
9.	2,35					1,95
10.	2,40	2	80	100	54	1,80	1	40	50	62
11.	1,80					0,00
12.	2,80					2,10
13.	1,80					2,10
14.	2,05					2,20
15.	2,10	1,5	90	120	26	1,15	0	30	35	35
16.	3,00					0,00
17.	0,00					0,00
18.	2,60					1,50
19.	1,50					2,00
20.	3,10	2,5	110	130	60	2,50	1	70	80	60
21.	3,30					1,50
22.	2,50					1,40
23.	2,50					1,20
24.	2,45					0,95
25.	2,80	2	60	60	55	0,00
26.	1,30					1,55	0,3	45	45	40
27.	1,80					1,75
28.	2,55					0,75
29.	2,80					0,80
30.	3,50	2,5	90	100	80	1,60	0,5	60	65	55
31.	2,40					0,00
32.	2,50					1,80
33.	2,20					1,60
34.	1,55					1,65
35.	2,80	1,5	70	60	70	2,00	1	55	80	53
36.	2,00					2,50
37.	2,80					2,25
38.	2,30					2,45
39.	1,65					2,10
40.	2,00	1,5	80	90	30	1,75	0,5	45	60	40
41.	1,80					2,25
42.	2,25					2,40
43.	3,00					0,00
44.	2,95					0,00
45.	2,30	1,5	40	50	62	1,90	0,6	70	80	50
46.	2,30					1,70
47.	2,10					2,30
48.	2,35					0,00
49.	3,00					1,50
50.	3,10	2,5	90	100	75	2,20	1	90	100	85
51.	3,05					1,70
52.	3,50					2,25
53.	3,00					0,00
54.	2,90					2,60
55.	2,50	1,5	80	110	75	3,00	2	90	120	75
56.	2,15					3,05
57.	0,00					2,25
58.	2,70					1,75
59.	2,50					2,10
60.	2,45	2	100	120	50	2,45	1,5	60	70	50
61.	0,00					2,25
62.	1,25					2,30
63.	0,00					2,00
64.	2,05					1,55
65.	2,95	3	90	90	35	1,50	0,3	40	60	35
66.	2,10					1,90
67.	2,35					1,75
68.	3,00					0,00
69.	3,10					2,00
70.	2,45	2,5	70	110	60	2,10	1	90	100	60
71.	2,80					2,25
72.	1,30					1,15
73.	1,80					0,00
74.	2,55					1,50
75.	2,80	2	90	120	55	0,95	0	30	30	35
76.	2,30					1,80
77.	2,20					1,30
78.	2,70					1,50
79.	2,50					0,00
80.	2,20	1,5	60	80	40	1,10	0	25	40	30
81.	0,00					1,30
82.	2,70					1,45
83.	3,50					2,30
84.	3,00					2,55
85.	2,90	2	100	130	80	2,20	1	60	60	50
86.	2,50					1,80
87.	2,15					2,25
88.	2,50					3,10
89.	2,70					2,40
90.	2,45	2	75	110	40	0,00
91.	3,10					2,25	1	50	65	45
92.	1,90					1,40
93.	3,20					1,45
94.	3,35					1,90
95.	2,40	2	90	110	50	2,60	2	60	80	60
96.	2,80					2,40
97.	2,00					1,60
98.	2,80					0,80
99.	2,30					0,90
100.	1,65	1	40	50	35	1,55	0,3	55,00	65	30

Перелікова відомість обстеження лісових культур на пробній площі № 2 Кв. 33, в.1,2. Вік культур 2 роки. Культури створені посівом жолудя на постійне місце

№ пп	Висота, см	Приріст, см	Стан рослини
1.	45		добрий
2.	0		0
3.	30		добрий
4.	35		добрий
5.	40	18	добрий
6.	35		добрий
7.	36		добрий
8.	23		добрий
9.	20		задовільний
10.	40	15	добрий
11.	40		добрий
12.	10		поганий
13.	17		задовільний
14.	0
15.	22	9	добрий
16.	13		поганий
17.	32		добрий
18.	45		добрий
19.	22		добрий
20.	20	7	задовільний
21.	24		добрий
22.	19		добрий
23.	16		задовільний
24.	26		добрий
25.	42	19	добрий
26.	19		добрий
27.	0		0
28.	25		добрий
29.	22		добрий
30.	30	18	добрий
31.	10		поганий
32.	0		добрий
33.	10		поганий
34.	19		добрий
35.	26	12	добрий
36.	13		добрий
37.	27		добрий
38.	25		добрий
39.	17		задовільний
40.	33	18	добрий
41.	15		задовільний
42.	26		добрий
43.	23		добрий
44.	23		добрий
45.	18	9	задовільний
46.	23		добрий
47.	21		добрий
48.	14		добрий
49.	17		добрий
50.	42	21	добрий
51.	43		добрий
52.	32		добрий
53.	29		добрий
54.	23		добрий
55.	30	15	добрий
56.	20		добрий
57.	17		задовільний
58.	25		добрий
59.	35		добрий
60.	40	24	добрий
61.	26		добрий
62.	18		задовільний
63.	12		добрий
64.	23		добрий
65.	26	12	добрий
66.	0		добрий
67.	24		добрий
68.	29		добрий
69.	16		задовільний
70.	18	7	задовільний
71.	16		добрий
72.	36		добрий
73.	22		добрий
74.	62		добрий
75.	26	13	добрий
76.	20		добрий
77.	0
78.	36		добрий
79.	26		добрий
80.	37	20	добрий
81.	18		добрий
82.	12		задовільний
83.	23		добрий
84.	26		добрий
85.	41	24	добрий
86.	32		добрий
87.	33		добрий
88.	23		добрий
89.	17		задовільний
90.	42	26	добрий
91.	43		добрий
92.	32		добрий
93.	29		добрий
94.	23		добрий
95.	22	10	добрий
96.	20		добрий
97.	40		добрий
98.	38		добрий
99.	10		поганий
100.	17	9	задовільний

Перелікова відомість обстеження лісових культур на пробній площі № 3 Кв. 33, в.14. Вік культур 1 рік. Культури створені посадкою сіянців. Сіянці бралися з-під пологу насаджень.

№ пп	Висота, см	Приріст, см	Стан
1.	20		задовільний
2.	35		добрий
3.	27		добрий
4.	30		добрий
5.	30	16	добрий
6.	35		добрий
7.	46		добрий
8.	34		добрий
9.	40		добрий
10.	33	12	добрий
11.	38		добрий
12.	33		добрий
13.	0		добрий
14.	20		задовільний
15.	18	3	поганий
16.	45		добрий
17.	40		добрий
18.	0		добрий
19.	16		поганий
20.	16	4	поганий
21.	0		добрий
22.	20		задовільний
23.	0		добрий
24.	0		добрий
25.	0		добрий
26.	0		добрий
27.	19	8	поганий
28.	35		добрий
29.	8		поганий
30.	32	12	добрий
31.	56		добрий
32.	50		добрий
33.	38		добрий
34.	40		добрий
35.	44	18	добрий
36.	40		добрий
37.	34		добрий
38.	29		задовільний
39.	15		задовільний
40.	33	17	добрий
41.	0		добрий
42.	26		добрий
43.	18		задовільний
44.	30		добрий
45.	30	15	добрий
46.	32		добрий
47.	38		добрий
48.	53		добрий
49.	40		добрий
50.	32	19	добрий
51.	55		добрий
52.	56		добрий
53.	62		добрий
54.	23		добрий
55.	50	16	добрий
56.	65		добрий
57.	30		добрий
58.	24		задовільний
59.	45		задовільний
60.	60	20	добрий
61.	20		задовільний
62.	27		добрий
63.	30		добрий
64.	43		добрий
65.	38	15	добрий
66.	39		добрий
67.	0		добрий
68.	18		поганий
69.	40		добрий
70.	16	6	поганий
71.	0		добрий
72.	21		задовільний
73.	0		добрий
74.	19		задовільний
75.	9	3	поганий
76.	51		добрий
77.	38		добрий
78.	43		добрий
79.	35		добрий
80.	15	5	задовільний
81.	0		добрий
82.	26		добрий
83.	32		добрий
84.	30		добрий
85.	52	21	добрий
86.	32		задовільний
87.	54		добрий
88.	23		задовільний
89.	66		добрий
90.	24	10	задовільний
91.	38		добрий
92.	46		добрий
93.	34		добрий
94.	40		добрий
95.	33	16	добрий
96.	38		добрий
97.	33		добрий
98.	0		добрий
99.	0		добрий
100.	31	13	добрий

Перелікова відомість обстеження лісових культур на пробній площі № 4 Кв. 34, в.1. Вік культур 4 роки. Культури створювались посівом жолудя на постійне місце.

№ пп	Висота, см	Приріст, см	Стан
1.	73		добрий
2.	110		добрий
3.	70		добрий
4.	50		добрий
5.	115	41	добрий
6.	60		добрий
7.	46		добрий
8.	63		добрий
9.	64		добрий
10.	60	24	добрий
11.	60		добрий
12.	60		добрий
13.	80		добрий
14.	40		добрий
15.	46	21	добрий
16.	47		добрий
17.	40		добрий
18.	70		добрий
19.	50		добрий
20.	110	26	добрий
21.	60		добрий
22.	52		добрий
23.	40		добрий
24.	41		добрий
25.	53	13	добрий
26.	39		добрий
27.	105		добрий
28.	60		добрий
29.	45		добрий
30.	73	17	добрий
31.	71		добрий
32.	80		добрий
33.	46		добрий
34.	73		добрий
35.	65	14	добрий
36.	43		добрий
37.	0		добрий
38.	0		добрий
39.	44		добрий
40.	64	20	добрий
41.	78		добрий
42.	64		добрий
43.	44		добрий
44.	65		добрий
45.	52	17	добрий
46.	72		добрий
47.	54		добрий
48.	0		добрий
49.	53		добрий
50.	81	30	добрий
51.	75		добрий
52.	140		добрий
53.	70		добрий
54.	80		добрий
55.	83	26	добрий
56.	52		добрий
57.	96		добрий
58.	75		добрий
59.	69		добрий
60.	82	28	добрий

Размещено на Allbest.ru