Сучасний аудит передбачає обов'язкове вивчення і оцінку структури внутрішнього контролю як основи для планування видів, обсягу і тестів контролю та підтвердження. Це дає змогу раціонально організувати процес перевірки, забезпечує досягнення найкращих результатів при найменш можливому рівні витрат.

Система внутрішнього контролю ВАТ "Рівнехолод" складається з таких елементів, як середовище контролю, система бухгалтерського обліку та процедури контролю.

Середовище контролю -- це заходи і записи, які характеризують загальне ставлення керівництва і власників підприємства до діючої системи внутрішнього контролю, значення діючої системи внутрішнього контролю для підприємства.

До факторів середовища контролю належать:

ь діяльність керівництва (власників) клієнта;

ь політика та методи керівництва;

ь організаційна структура підприємства і методи розподілу функцій управління і відповідальності;

ь управлінські методи контролю, в тому числі кадрова політика і практика, а також порядок розподілу обов'язків.

Система бухгалтерського обліку -- це заходи і записи підприємства, шляхом яких бухгалтерські операції оформлюються в регістрах бухгалтерського обліку. Така система визначає, збирає, аналізує, підраховує, класифікує, записує, підсумовує і надає інформацію про операції та інші заходи.

Процедури перевірки по суті - це тести (процедури), що здійснюються з метою отримання аудиторських доказів для виявлення суттєвих викривлень у фінансовій звітності. Вони поділяються на детальні тести операцій і залишків рахунків та аналітичні процедури.

На основі цього будуємо структуру системи внутрішнього контролю ВАТ "Рівнехолод" (схема 1).

Теорія і практика міжнародного досвіду аудиту зобов'язує аудитора вивчити, документувати і оцінити систему внутрішнього контролю на ВАТ "Рівнехолод".

Вивчення і документування СВК на підприємстві здійснюється з допомогою таких прийомів (табл. 8).

Структура системи внутрішнього контролю на ВАТ "Рівнехолод"

Схема 1.

Таблиця 8.

Методичні прийоми аудиту

Методичні прийоми Аудиту	Контрольно-ревізійні Процедури
1	2
Докуметальні прийоми контролю Формальна перевірка	Контроль достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству, що регулює операції, поэязані з формуванням і використанням балансового прибутку, та операції щодо валових доходів і валових витрат. Вивчення наявності та правильності заповнення всіх обов'язкових реквізитів документу (згідо "Положення продокументальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05/1995 р.), до яких належать :назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції, одиниці виміру, посади осіб (відповідальних за здійснення операції), підписи, печатка.
Перевірка за змістом Арифметична перевірка Зустрічна перевірка Методичні прийоми узагальнення результатів контролю Систематизоване групування результатів контролю	Перевірка законності операції та правильності відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку. Відповідність характеру проведеної операції записам в бухгалтерському обліку. Арифметичний контроль правильності математичних розрахунків. Співвідношення документів з однаковими показниками або копій одного і того ж документу, або співвідношення зовнішніх документів з внутрішніми документами по підприємству. Систематизоване групування результатів контролю в актах комплексної ревізії, тематичної перевірки, а також у висновку аудитора відповідно до правил державної системи діловодства.

Таким чином ми бачимо, яка перевірка за, що відповідає і є суттєвішою на даному ВАТ "Рівнехолод".

РОЗДІЛ 4. ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗАЛИШКІВ НА РАХУНКАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

На підставі попереднього ознайомлення зі звітністю, головною книгою, а також у ході оцінки системи внутрішнього контролю аудитором визначаються основні господарські операції та пов'язані з ними рахунки бухгалтерського обліку, які розподіляє між господарськими процесами.

Підсумки тестування відображаються у відповідних робочих документах аудитора (табл. 9, табл. 10, табл. 11, табл. 12, табл. 13, табл. 14, табл. 15).

Програма аудиту - це документ, що містить: завдання аудиту для конкретного об'єкту (системи контролю певних господарських операцій, залишків на рахунках бухгалтерського обліку, циклу господарських операцій тощо); процедури, необхідні для виконання поставлених завдань; обсяги і терміни їх виконання.

В програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. В аудиторську програму включається також перелік об'єктів аудиту по його напрямках, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру. Преференційні стандарти вимагають, щоб програма була достатньо детальною і могла бути використана як інструкція для асистентів та контролю правильності виконаних робіт. Для підвищення якості планування, скорочення витрат часу, як правило, використовують заздалегідь розроблені стандартні програми перевірки, які аудитор повинен уважно відкоригувати з врахуванням особливостей їх застосування в умовах конкретного підприємства, оцінки системи внутрішнього контролю.

Зміни у план і програму можуть вноситись навіть під час здійснення процедур підтвердження. Усі зміни обов'язково документуються з висвітленням причин.

Відразу після закінчення звітного року аудитор, як правило, проводить тести " відсічення", перевіряючи правильність віднесення господарських операцій до звітного періоду.

Узагальнення результатів планування аудиту оформлюється меморандумом (доповідною запискою), у якому розглядаються наступні питання: короткий огляд напрямків діяльності замовника з виділенням основних партнерів (постачальників, замовників, банків тощо); оцінка властивого ризику у галузі і безпосередньо на підприємстві; оцінка ефективності внутрішнього контролю та ризику контролю; проблеми пов'язані з нетиповими господарськими операціями; призначення аудиторської групи, графік виконання робіт, використання внутрішніх аудиторів, комп'ютерів у процесі аудиту; загальні терміни виконання аудиту, строки зустрічей з керівництвом замовника, дата завершення аудиту.

Після внесення необхідних коригувань план і програма приймаються до прийняття.

Таблиця 9.

Програма виконання тестів підтвердження у відповідності із поставленими завданнями для основних засобів ТОВ .

Загальні завдання аудиту	Конкретні завдання	Тести підтвердження
Реальність існування	Основні засоби, відображені у статті балансу "Основні засоби", дійсно існують	Спостереження за здійсненням інвентаризації основних засобів Перевірка поточних господарських операцій протягом року з метою підтвердження залишків на кінець року
Повнота обліку	Кількісна перевірка основних засобів за місцями зберігання	Спостереження за інвентаризацією
		Кількісний аналіз
		Перевірка віднесення операцій з запасами до даного звітного періоду
Права і обов'язки	Право власності підприємства на основні засоби	Спостереження за інвентаризацією
		Перевірка договорів постачання, платіжних документів, документів на оприбуткування
	Основні засоби не включають найменувань, що не належать підприємству	Перевірка договорів постачання, платіжних документів, документів на оприбуткування
		Перевірка правильності врахування переходу права власності на основні засоби протягом звітного періоду
Відображення у обліку	Основні засоби, що належать підприємству, правильно представлені як активи	Перевірка правильності віднесення основних засобів на рахунки обліку, ознайомлення з переліком основних засобів
	Основні засоби, що не належать підприємству, обліковуються поза балансом	Правильність віднесення основних засобів до позабалансових рахунків

Ця програма нам показує, якими є завдання аудиту і які тести проводяться для підтвердження у відповідності із поставленими завданнями для основних засобів ВАТ "Рівнехолод".

Аналогічно аналізуємо програму виконання тестів підтвердження по рахунку "Поточний рахунок" ВАТ "Рівнехолод".

Таблиця 10

Програма виконання тестів підтвердження по рахунку "Поточний рахунок" ВАТ "Рівнехолод"

Загальні завдання аудиту	Конкретні завдання	Тести підтвердження
Реальність існування	Грошові кошти, відображені у статті балансу "Грошові кошти", дійсно існують	Перевірка платіжних документів, виписок банку
		Перевірка поточних господарських операцій з метою підтвердження залишків на кінець звітного періоду як результату
		Порівняння залишку грошових коштів із даними виписок банку, оборотній відомості, реєстрах синтетичного обліку
Відображення у обліку	Грошові кошти, що належать підприємству, представлені як поточні активи	Перевірка виписок банку, порядку відображення у обліку операцій на розрахунковому рахунку підприємства, порядку оформлення розрахунково- платіжної документації

На підставі даної програми ми бачимо, яким є завдання аудиту і які тестові програми є її підтвердженням.

Таблиця 11

Анкета вивчення середовища контролю

Питання	Відпо-відь
Філософія і стиль управління
Чи приймаються рішення і здійснюється оперативне управління однією особою?	так
Чи розглядається підприємницький ризик і здійснюється адекватне управління ним?	так
Чи має керівництво підстави для перекручення фінансової звітності?	ні
Чи надається достатня увага організації системи внутрішнього контролю?	так
Організаційна структура підприємства
Чи узгоджений розподіл прав, обов'язків і відповідальності із організаційною структурою підприємства?	так
Чи здійснюється санкціонування господарських операцій керівництвом відповідного рівня?	так
Чи проводиться контроль вищестоячими керівниками за виконанням делегованих прав і обов'язків?	так
Чи відповідає організаційна структура розміру підприємства?	так
Чи оформлені рішення зборів (нарад) протоколами?	так
Чи існує спеціальний орган (посада) внутрішнього контролю?	ні
Чи враховує існуючий розподіл прав і обов'язків: Особливості господарської діяльності? Можливі конфлікти інтересів підрозділів/ осіб?	так так
Чи встановлені: Показники оцінки результатів діяльності підрозділів/ осіб? Заходи заохочення і стягнення?	так так
Чи укладені договори про матеріальну відповідальність: Індивідуальні (повну, часткову) Колективні	так ні
Чи розроблені на підприємстві: Положення про структурні підрозділи Посадові інструкції	так так
Методи управлінського контролю
Чи застосовується система оперативного планування і звітності підрозділів?	так
Чи передбачені процедури попередження і виявлення несанкціонованих операцій, помилок у документах?	ні
Чи здійснюється інвентаризація у всіх випадках, передбачених законодавством?	так
Внутрішній контроль (аудит)
Чи здійснюються на підприємстві функції внутрішнього контролю?	ні
Чи є підпорядкованість органу внутрішнього контролю (аудиту)?	ні
Продовження таблиці 11
Чи застосовується письмова звітність про роботу органу внутрішнього контролю (аудиту)?	ні
Кадрова політика
Чи має персонал підприємства відповідний професійний рівень?	так
Чи розуміє персонал покладені на нього обов'язки?	так
Чи висока плинність кадрів на підприємстві?	ні
Зовнішній вплив
Чи підпорядковане підприємство: Міністерству Фонду державного майна України	так ні
Чи здійснюється контроль вищестоящою організацією?	так

Дана анкета показала, яке середовище на ВАТ "Рівнехолод" і тому ми бачимо, які недоліки є на даному підприємстві.

Таблиця 12

Анкета вивчення системи бухгалтерського обліку

Питання	Відпо-відь
1. Чи достатня кваліфікація облікового персоналу?	так
2. Чи здійснюється спеціалізація облікових робіт?	ні
3. Чи контролюється виконання старшими за посадою?	так
4. Чи висока плинність облікових працівників?	ні
5. Чи визначена на звітний період облікова політика?	так
6. Чи відбулися зміни облікової політики порівняно з попереднім періодом?	ні
7. Чи здійснюються встановлені процедури контролю достовірності облікової інформації: арифметична перевірка перевірка за змістом оборотні відомості аналітичного обліку до синтетичних рахунків оборотні відомості синтетичних рахунків інвентаризація інші	так так так так так так
8. Чи встановлені суттєві недоліки у системі обліку: під час попереднього аудиту перевіркою податкових органів іншими уповноваженими органами	ні ні ні
9. Чи застосовується графік документообороту?	так
10. Чи розроблений робочий план рахунків?	так
11. Чи застосовується адекватна форма обліку на підприємстві?	так
12. Чи був здійснений перехід підприємством на ведення обліку згідно П(С)БО?	так
13. Чи оформлена наказом облікова політика на підприємстві?	ні
Продовження таблиці 12
14. Чи комп'ютеризований облік на підприємстві: повністю частково	так ні

Вивчивши систему бухгалтерського обліку, ми можемо сказати, що дане підприємство має свої недоліки при веденні обліку.

Таблиця 13

Анкета процедур внутрішнього контролю

Питання	Відпо-відь
Санкціонування
1. Чи тільки начальник відділу постачання (комерційний директор) або керівник підприємства дає дозвіл на видачу матеріальних цінностей ?	так
2. Чи усі лімітно-заборні картки, вимоги або документи, що їх заміняють підписані визначеними особами і комірником ?	так
3. Чи присутній підпис на зведеній відомості заборних карток бухгалтера ?	так
4. Чи присутній підпис на РТ-6 (розрахунок амортизації основних засобів) відповідальної особи ?	так
5. Чи присутній підпис на довідці про суму амортизаційних відрахувань, що включається в собівартість продукції ?	так
6. Чи присутні підписи на актах, що засвідчують факт виконання робіт ?	так
7. Чи присутній підпис керівника і головного бухгалтера на калькуляції собівартості ?	так
8. Чи присутній підпис на калькуляції бухгалтера, який проводив калькулювання ?	так
9. Чи підписанні форми №1, 2, 5-С, 22, 11-ОФ, 1-ПВ, 2-ПВ, 3-ПВ ?	так
10. Чи присутній підпис головного бухгалтера і бухгалтера на журналі-ордері №10 ?	так
Розподіл обов'язків
1. Чи розподілені обов'язки по виписуванню документів на отримання матеріальних цінностей і осіб, які проводять відпуск ?	так
2. Чи розподілені обов'язки з обліку матеріальних цінностей, МШП, інших виробничих запасів ?	так
3. Чи розподілені обов'язки між особами, які відповідають за облік матеріалів на складі і облік використаних у виробництві матеріалів?	так
4. Чи розподілені обов'язки між особами, які визначають кількість витрачених матеріальних запасів згідно лімітних карток і осіб які ведуть зведені відомості по витрачених матеріальних цінностей ?	ні
Продовження таблиці 13
5. Чи розподілені обов'язки між особами, які ведуть відомості, та особами що відповідають за складання журналів ордерів ?	ні
6. Чи розподілені обов'язки між особами, які ведуть книгу виробництва і проводять калькулювання собівартості ?	ні
7. Чи розподілені обов'язки між особами, які ведуть облік собівартості і проводять записи в головну книгу ?	так
8. Чи розподілені обов'язки між особами, які складають калькуляцію і заповнюють форми №1, 2, 5-С, 22, 11-ОФ, 1-ПВ, 2-ПВ, 3-ПВ ?	так
9. Чи розподілені обов'язки між особами, які ведуть облік собівартості і облік витрат ТМЦ ?	так
11. Чи розподілені обов'язки між особами, які ведуть облік собівартості і облік витрат по оплаті праці ?	так
12. Чи розподілені обов'язки між особами, які ведуть облік собівартості, загальногосподарських та загальновиробничих витрат ?	ні
13. Чи розподілені обов'язки між особами, які ведуть облік собівартості і облік операцій з основними засобами ?	так
Документування і запис
1. Чи здійснюється нумерація вимог, лімітно-заборних карток у встановленому порядку ?	так
2. Чи своєчасно заповнюється первинна документація ?	так
3. Чи своєчасно відображається інформація в головній книзі ?	так
4. Чи повна облікова інформація в відомостях по витрачанню товарно-матеріальних цінностей ?	так
5. Чи в повному обсязі відображається інформація про використані матеріали в журналах-ордерах 10 ?	так
6. Чи достовірна інформація відомості по оплаті праці і табелів обліку робочого часу ?	так
7. Чи достовірна інформація у формах №1-ПВ, 2-ПВ, 3-ПВ ?	так
8. Чи повна облікова інформація наводиться по амортизаційним відрахуванням ?	так
9. Чи присутнє належне оформлення актів на виконання ?	так
Контрольні процедури
1. Чи здійснюється у встановленому порядку перевірка наявності матеріальних цінностей ?	так
2. Чи відповідає обсяг відпущених матеріалів затвердженим нормам витрачання матеріалів ?	так

Така процедура внутрішнього контролю показала намяк були розподілені обов'язки, як ведеться документація і записи обліку, а також дала нам оцінкупроцедур внутрішнього конролю.

Таблиця 14

Анкета вивчення процедур внутрішнього контролю витрат

Питання	Відпо-відь
Санкціонування
1. Чи усі документи, підписані відповідальними особами?	Так
Розподіл обов'язків
1. Чи розподілені обов'язки з обліку товарних запасів?	Так
2. Чи розподілені обов'язки по формуванню товарних запасів по різних підрозділах?	Так
Документування і запис
1. Чи обґрунтована економічно норма виробітку?	Так
2. Чи всі списані витрати належать до витрат звітного періоду?	Ні
3. Чи своєчасно заповнюються первинні документи по обліку ?	Так
Контрольні процедури
1. Чи можна всі кошти, які були витрачені підприємством віднести до витрат згідно чинного законодавства України?	Ні
2. Чи збігаються суми з обліку товарів з записами в головній книзі на відповідних рахунках?	Так

Ми можемо сказати, що анкета вивчення процедур внутрішнього контролю витрат показала, що на даному підприємстві використовується.

Таблиця 15

Робочий план рахунків підприємства ВАТ "Рівнехолод"

№ п/п	Назва рахунку	Код	Назва субрахунку	Код
1	2	3	4	5
1	Основні засоби	10	-	-
2	Знос	13	-	-
3	Виробничі запаси	20	-	-
4	Готова продукція	26	-	-
5	Товари	28	-	-
6	Грошові кошти	30, 31	-	-
7	Дебіторська заборгованість	36, 37	-	-
8	Статутний капітал	40	-	-
9	Додатковий капітал	42	Інший додатковий капітал	425
10	Резервний капітал	43	-	-
11	Нерозподілені прибутки	44	Прибуток нерозподілений	441
12	Забезпечення майбутніх витрат і платежів	47	Забезпечення виплат відпусток	471
			Додаткове пенсійне забезпечення	472
13	Короткострокові позики	60	Короткострокові кредити банків в національній валюті	601
			Короткострокові кредити банків в іноземній валюті	602
14	Дохід від реалізації	70	Дохід від реалізації готової продукції	701
			Дохід від реалізації товарів	702
			Дохід від реалізації робіт і послуг	703
15	ПДВ	64	-	-
16	Собівартість реалізації	90	Собівартість реалізації готової продукції	901
			Собівартість реалізації товарів	902
			Собівартість реалізації робіт і послуг	903
17	Адміністративні витрати	92	-	-
18	Інші витрати операційної діяльності	94	Інші витрати операційної діяльності	949
19	Фінансові результати	79	Результат операційної діяльності	791
			Результат іншої звичайної діяльності	793
20	Матеріальні витрати	80	-	-
21	Витрати на оплату праці	81	-	-
22	Відрахування на соціальні заходи	82	-	-
23	Амортизація	83	-	-
24	Інші операційні витрати	84	-	-

Таким чином ми бачимо, які плани рахунків використовуються на ВАТ "Рівнехолод" і які використовує субрахунки.

РОЗДІЛ 5. РІШЕННЯ ЩОДО ОСТАТОЧНОГО РІВНЯ СУТТЄВОСТІ

Відповідно до Програми реформування бухгалтерського обліку в Україні та графіка розробки і впровадження положень (стандартів) бухгалтерського обліку з використанням міжнародних стандартів обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.12. 1998 р. № 248, з січня 2000 року передбачено перехід усіх суб'єктів господарської діяльності України незалежно від форм власності на застосування нових національних облікових стандартів, розроблених на основі міжнародних.

Відмінності бухгалтерської (фінансової) звітності українських підприємстві можна узагальнити в три групи: склад звітності; структура і зміст звітів; оцінка статей звітності. Слід зауважити: відмінності у складі річної звітності поля гають у тому, що звіт про рух коштів і звіт про зміни у власному капіталі, як передбачені МСБО 1 "Подання фінансових звітів", не є обов'язковими в Україні. Крім того, не належить до обов'язкових консолідована бухгалтерські (фінансова) звітність щодо операцій материнського підприємства та його дочірніх підприємств (МСБО 27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 (ПСБО 1) "Загальні вимоги до фінансової звітності" включає інформацію про зміни в обліковій політиці припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності, обмеження щодо володіння активами підприємства, участь у спільних підприємствах, виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування, переоцінку статей фінансових звітів.

Видатний американський вчений і практик Роберт Монтгомері писав що факти, відображені у фінансових звітах, є предметом аудиторської перевірки. Обов'язок аудитора -- висловити думку про стан фінансової звітності в цілому у формі аудиторського висновку 1.

Основна передумова аудиту -- взаємна зацікавленість підприємства в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової інспекції і самого аудитора в забезпеченні реальності й достовірності фінансової звітності. Іншими словами, аудит -- це незалежна експертиза фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності.

В умовах ринку ніхто в діловому світі не сприймає всерйоз підприємців звітні дані яких не підтверджені аудиторським висновком.

Завдання аудитора під час перевірки фінансової звітності полягає у контролі дотримання власниками основних вимог до неї -- реальності, ясності, своєчасності та єдності методичних звітних показників.

На самому початку аудиту фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності встановлюється відповідність її чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам (затвердженим положенням (стандартам), Положенню про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, Інструкції про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності, затвердженої Мінфіном, тощо).

Під час аналізу показників фінансової звітності з метою встановлення її реальності й достовірності аудитори покликані виявляти нереальну дебіторську заборгованість. При цьому особливу увагу слід зосередити на контролі позовної давності заборгованості, що рахується на балансі як реальна, а фактично термін її стягнення через арбітраж чи суд адміністрацією підприємства пропущений і вона підлягає списанню на збитки. У такому разі аудитор зобов'язаний встановити причини утворення нереальної дебіторської заборгованості, місце її виникнення та відповідальних осіб.

Аудит встановлює також несвоєчасно погашену кредиторську заборгованість (кредити і позики, не погашені в строк; кредити за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк; поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, з оплати праці тощо).

Аудитор перевіряє правильність і своєчасність складання балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух коштів, звіту про власний капітал. Однак насамперед слід встановити відповідність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам із рахунків синтетичного обліку у головній книзі, оборотній відомості за синтетичними рахунками і балансу. Перевірка ідентичності даних синтетичного й аналітичного обліку в умовах автоматизованої системи обліку здійснюється в автоматичному режимі. При цьому кожна стаття балансу має бути проінвентаризована і підтверджена актами звірки, довідками тощо.

Під час аудиту правильності оцінки статей бухгалтерського балансу і фінансової звітності слід встановити:

-- обґрунтованість довгострокових фінансових інвестицій, відстрочених податкових активів та інших необоротних активів;

-- правильність оцінки незавершеного будівництва, виробничих запасів, готової продукції, товарів;

-- реальність відображення у балансі основних засобів і нематеріальних активів;

-- достовірність відображення в обліку заборгованості покупців і замовників за відвантажену продукцію, яка забезпечена векселями і за виданими авансами у рахунок наступних платежів та сум нарахованих дивідендів, процентів, роялті, що підлягають надходженню;

-- правильність сум статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового вкладеного капіталу, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) та вилученого капіталу;

-- взаємну погодженість показників фінансової звітності.

Необхідність аудиторської перевірки фінансової звітності пов'язана з і публікацією. Такий порядок передбачений Законом України "Про аудиторську діяльність". У ньому, зокрема, вказується, що суб'єкти підприємницької діяльності, звітність яких оприлюднюється, повинні бути перевірені на предмет достовірності такої звітності і для підтвердження зобов'язані мати аудиторський висновок.

Аудит фінансової звітності повинен підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.

Світова практика аудиту свідчить про те, що відповідальність за фінансову звітність несе керівництво суб'єкта підприємницької діяльності.

Аудиторська перевірка здійснюється у відповідності із загальноприйнятими аудиторськими стандартами, які передбачають планування і проведення аудиту таким чином, аби отримати надійну гарантію того, що баланс складений правильно і у відповідності із загальноприйнятими принципами обліку.

Після дати складання балансу аудитору слід ознайомитися з усією доступною інформацією, яка належить до фінансових справ клієнта, з проміжними фінансовими звітами, з протоколами нарад акціонерів, директорів і всіх відповідних комітетів, із доповідями про відхилення.

Аудитору слід розуміти клієнта, знати, які ділянки об'єкта схильні до найбільшого ризику і яка інформація про них, імовірно, буде придатною. Для цього аудитор налагоджує тісні робочі стосунки з клієнтом, оперативно робить запити про фінансову діяльність, про незвичайні показники й коригування звітності, про потенціальні проблеми, виявлені під час аудиторської перевірки.

На етапі аналізу наступного періоду аудитор може зіставити також останні проміжні фінансові звіти з фактичними і зробити інші порівняння, необхідні за даних обставин.

У Положенні про аудиторські стандарти (SAS) № 26 указується, що коли бухгалтер передає своєму клієнтові або іншим особам фінансові звіти, які він підготував або у підготовці яких він брав участь, то вважається, що він причетний до цих звітів, хоч його імені у цих звітах немає.

Таким чином, для кожного завдання є стандартний формат складання висновку, з якого випливає відповідний ступінь упевненості.

А тепер зупинимося на компіляції фінансових звітів.

Щоб задовольнити потребу клієнтів у послугах аудиторів, не пов'язаних із якими-небудь гарантіями точності фінансових даних, Американський інститут присяжних аудиторів встановив певний рівень професіональних послуг для приватних компаній, який називається "компіляція".

Дослівно "компіляція" означає роботу, виконану без самостійної обробки джерел. У даному разі це оформлення інформації, поданої керівництвом компанії у вигляді фінансових звітів без яких-небудь висновків. Від аудитора не вимагається проведення якихось розслідувань або процедур для одержання підтвердження правильності інформації, наданої йому клієнтом, або перевірки такої інформації. Але аудитор в цьому разі несе відповідальність, яка визначається посібником з аудиторських стандартів № 1 (розділ 100).

Однак не завжди можна зарубіжний досвід аудиту фінансової звітності сліпо запровадити в Україні без урахування місцевих ринкових умов. Аудитор повинен ознайомитися з фінансовими звітами свого клієнта для того, щоб упевнитися, чи вони без очевидних неточностей, таких, як арифметичні й канцелярські похибки, неправильне використання принципів бухгалтерського обліку, недостатнє розкриття необхідної інформації.

Під час перевірки фінансових звітів клієнт повинен надати аудитору повну інформацію, на підставі якої він міг би висловити свою упевненість у тому, що відпадає необхідність вносити суттєві зміни у фінансові звіти з тим, щоб вони відповідали вимогам норм (стандартів). При цьому аудитору слід здійснити ось що:

-- ознайомитися з принципами, прийомами і методами бухгалтерського обліку і способами їх застосування;

-- прослідкувати, як клієнт збирає інформацію для внесення у фінансовий звіт;

-- упевнитися, що фінансові звіти складені у відповідності із загальноприйнятими принципами ведення бухгалтерського обліку;

-- з'ясувати, який існує зв'язок між сальдо рахунків і який вплив на результати мають відхилення.

Складовою частиною аудиту фінансової звітності є аналіз фінансового стану, у процесі якого слід дати оцінку фінансової стійкості й платоспроможності, зокрема розрахувати коефіцієнти і показники ліквідності й фінансової активності.

Отримані коефіцієнти і показники необхідно порівняти із встановленими стандартними (оптимальними) критеріями, з даними за попередній період і аналогічними показниками на споріднених підприємствах або із середньо галузевими даними.

Отже, аудит фінансової звітності сприяє виявленню хиб, попередженню банкрутства, визначенню перспектив розвитку виробництва в умовах конкурентної боротьби.

Фінансовий стан підприємства -- це сукупність показників, які відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів. Він виявляється у платоспроможності підприємства внаслідок відповідності фактичного кругообігу коштів на всіх етапах розрахунковим показникам.

Необхідною умовою діяльності підприємства в ринковій економіці є сталий фінансовий стан, оскільки від цього залежать своєчасність і повнота погашення його зобов'язань перед персоналом щодо розрахунків з оплати праці, бюджетом, банками, постачальниками.

Неправильне використання фінансових ресурсів або їх брак негативно впливають на розрахунки з постачальниками матеріальних цінностей, викликають погіршення наслідків господарської діяльності.

Фінансова міць підприємства залежить не лише від суми доходів, наявності засобів, а ще й від ефективного їх використання, тобто від якості фінансової роботи.

А тому в умовах ринкової економіки виникає необхідність виявляти і мобілізувати внутрішні резерви поліпшення фінансового стану. В цій площині одним із важливих об'єктів аналізу є вивчення правильності використання фінансових ресурсів за цільовим призначенням.

Інформаційною базою аналізу фінансового стану підприємства служать дані про надходження і витрачання коштів:

-- виписки банків;

-- картотека рахунків, що підлягають оплаті;

-- платіжні календарі, які складаються фінансовим відділом підприємства;

-- інші дані бухгалтерського й оперативного обліку;

-- баланс;

-- звіт про фінансові результати;

-- відомості, що містяться у фінансовому плані підприємства (баланс доходів і витрат) тощо.

Баланс підприємства розкриває зміст активу і пасиву.

Актив балансу -- вартість майна і боргових прав.

Пасив -- зобов'язання підприємства за позиками і кредиторською заборгованістю або джерела утворення господарських засобів, а також власний капітал.

Перевищення вартості активів над пасивами становить вартість власних активів підприємства, до яких входить і його прибуток. Однак баланс підприємства не дає вичерпних відомостей для аналізу фінансового стану підприємства. Тому для глибшого з'ясування причин тих чи інших відхилень фінансових показників від розрахункових використовують дані фінансового плану, звіт про наявність та рух коштів підприємства, звіт про наявність і рух основних коштів і амортизаційного фонду тощо.

Для деталізації окремих питань використовують дані реєстрів синтетичного й аналітичного обліку і первинні документи, інвентаризаційні матеріали, претензійні й арбітражні документи, листування з банками, фінансовими, податковими органами тощо.

Фінансовий результат діяльності підприємства характеризує його економічну ефективність.

Під час перевірки звіту про фінансові результати аудитор з'ясовує правильність визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Для цього слід від доходу (виручки) відняти податок на додану вартість, акцизний збір, інші вирахування з доходу. Відтак чистий дохід порівнюють із собівартістю продукції (товарів, робіт, послуг) і встановлюють валовий прибуток (збиток). Останній коригується на інші операційні доходи, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Таким чином, визначаються фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток), які у свою чергу коригуються на такі показники: дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи; фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, інші витрати.

Отже, встановлюються фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток, збиток). До вищевказаного результату застосовують ставку на прибуток від звичайної діяльності, тим самим встановлюють фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток, збиток). Потім перевірці підлягають надзвичайні доходи, витрати. Віднявши від останніх податки з надзвичайного прибутку, визначають чистий прибуток (збиток). При цьому елементами операційних витрат є: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати.

В умовах формування ринкових відносин у складі вирахувань із доходів (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) числяться відповідні податки, збори, знижки, а до інших операційних доходів зараховується дохід від операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

Водночас усі визнані підприємствами або присуджені судом штрафи, пеня, неустойки і суми претензій за штрафними санкціями, строк позовної давності за якими минув, повинні відноситися на збитки звітного періоду.

Підвищення або зниження рівня платоспроможності підприємства слід встановити за зміною показника обігових коштів (обігового капіталу) як різницю між сумою поточних активів і короткостроковими боргами.

Фінансовий стан підприємства вважається стійким за наявності таких умов:

1. Власні кошти є в обсязі, не меншому від їх потреби, визначеної нормативами у фінансовому плані, й використовуються за призначенням.

2. Достатньою є сума власних коштів в оплаті товарів.

3. Прискорюється оборотність обігових коштів.

4. Безперебійно і своєчасно здійснюються розрахунки з банками, фінансовими органами, постачальниками та іншими дебіторами й кредиторами.

Виявлені недоліки у проведенні інвентаризації та відображенні її результатів у бухгалтерському обліку аудитор висвітлює в акті (висновку).

Законом України про бухгалтерський облік і звітність регулюються права й обов'язки головного бухгалтера, які є об'єктами аудиторської перевірки, оскільки вони стосуються стану обліку і контролю на підприємстві. Зокрема, аудитор перевіряє, як головний бухгалтер забезпечує контроль і відображення на рахунках господарських операцій, подає інформацію для управління підприємством, за даними бухгалтерського обліку і звітності провадить економічний аналіз і виявляє невикористані резерви поліпшення діяльності підприємства та сприяє їх використанню. Крім того, аудитор перевіряє виконання функцій головним бухгалтером щодо контролю виконання договірних зобов'язань підприємством, добору матеріально відповідальних працівників та їх підзвітність тощо.

Отже, аудиторська перевірка стану обліку забезпечує достовірність безперервного відображення господарської та фінансової діяльності підприємств для поточного інформування менеджерів, маркетологів та інших управлінців для прийняття рішень щодо ефективності господарювання та контролю за використанням капіталу і ресурсів виробництва та складання фінансової звітності.

Особливо відповідальною роботою аудитора є перевірка достовірності бухгалтерської звітності підприємства. Аудитор при цьому керується Законом України про бухгалтерський облік і фінансову звітність, а також Інструкцією про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності, затвердженою Мінфіном України.

Підприємство складає місячну, квартальну і річну бухгалтерську звітність, у якій відображаються всі активи і пасиви, які має власник.

При формував облікової політики підприємці можуть вибирати для застосування в обліку виробничих запасів, товарів такі методи (стандарти): за середньою собівартістю; за собівартістю перших за часом закупок (ФІФО); за собівартістю останніх за часом закупівель (ЛІФО).

За середньою собівартістю виробничі запаси, товари в обліку оцінюються за витратами на їх виробництво або придбання.

Оцінка запасів за методом ФІФО ґрунтується на припущенні, що матеріальні ресурси використовуються протягом звітного періоду в послідовності їх закупівлі, тобто ресурси, що надійшли першими у виробництво (в торгівлю -в продаж), повинні оцінюватися за собівартістю перших за часом закупівель з урахуванням вартості цінностей, які взято на облік на початку місяця. При застосуванні цієї методики оцінка матеріальних ресурсів, що перебувають у запасі (на складі) на кінець звітного періоду, провадиться за фактичною собівартістю останніх за часом закупівель, а до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) включається вартість здійснених раніше за часом закупівель.

Метод ЛІФО ґрунтується на протилежному принципі методу ФІФО, тобто ресурси, які надійшли першими у виробництво (продаж), оцінюються за собівартістю останніх за послідовністю часу їх закупівель. При застосуванні цього методу оцінка матеріальних ресурсів, які перебувають у запасі (на складі) на кінець звітного періоду, провадиться за фактичною собівартістю здійснених раніше за часом закупівель, а до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) включається вартість пізніших за часом закупівель.

Аудитор, перевіряючи достовірність відображення у звітності залишків товарно-матеріальних цінностей на кінець звітного періоду, встановлює, наскільки на підприємстві дотримуються обраної облікової політики.

Використовуючи нормативні акти, аудитор перевіряє правильність оцінки статей бухгалтерського балансу та фінансової звітності. Капітальні та фінансові вкладення підлягають перевірці щодо обґрунтованості витрат, показаних у балансі. До складу капітальних вкладень належать: витрати на будівельно - монтажні роботи, придбання обладнання, інструментів та інші капітальні роботи і витрати. Фінансові вкладення (придбання цінних паперів, облігацій), втрати від участі в капіталі інших підприємств оцінюють у балансі за фактичними витратами. Величину цих витрат та їх фінансування аудитор перевіряє за даними рахунків: "Капітальні інвестиції", "Довгострокові фінансові інвестиції", "Втрати від участі в капіталі" та ін.

Основні засоби підприємства - це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері. До них належать також капітальні вкладення у багаторічні насадження, на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, обладнання тощо. Аудитор перевіряє правильність їх відображення у балансі (форма № 1) та бухгалтерському обліку за даними рахунку "Основні засоби". Нематеріальні активи перевіряються аудитором за даними однойменного рахунку бухгалтерського обліку.

Сировину, основні та допоміжні матеріали, паливо, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, запасні частини, тару відображають в обліку за фактичною вартістю. Давальницьку сировину відображають за балансом за цінами, вказаними у договорі. Матеріальні ресурси, продажна ціна на які зменшилась або коли вони застаріли чи частково втратили початкову якість, відображаються у бухгалтерському балансі на кінець звітного періоду за ціною можливої реалізації, якщо вона нижча від первісної вартості заготівлі (придбання), з віднесенням різниці у цінах на результати фінансово-господарської діяльності. Зазначені цінності аудитор перевіряє за даними рахунків класу 2 "Запаси" бухгалтерського обліку: "Виробничі запаси", "Малоцінні та швидкозношувані предмети", "Товари", "Готова продукція" та ін.

Розрахунки з дебіторами і кредиторами, постачальниками, покупцями і підрядчиками та інші розрахункові відносини у бухгалтерському обліку і звітності відображають у сумах, звірених взаємно й оформлених відповідними актами. Аудитор перевіряє їх достовірність за даними рахунків класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи" та класу 6 "Поточні зобов'язання" бухгалтерського обліку: "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", "Розрахунки з покупцями та замовниками", "Розрахунки з різними дебіторами" та ін.

Курсові різниці за операціями в іноземних валютах визначаються як різниця між оцінкою валютних активів та пасивів на дату відображення їх у бухгалтерському обліку і на дату фактичного здійснення розрахунку (надходження або сплати коштів) за курсом Національного банку України і відображаються у прибутках і збитках окремо.

Прибуток (збиток) від реалізації продукції, робіт, послуг і товарів визначається як різниця між виручкою від реалізації в цінах продажу без акцизного збору, податку на додану вартість і витратами на виробництво та реалізацію. У торговельних організаціях виручка від реалізації є сумою торговельних надбавок, знижок і націнок на реалізовані товари. Аудитор перевіряє правильність відображення прибутку (збитку) у балансі (форма № 1) і звіті про фінансові результати та їх використання (форма № 2) за даними аналітичних і синтетичних регістрів на рахунку "Фінансові результати", Головної книги, рішень зборів засновників та ін.

Усі статті балансу повинні бути підтверджені матеріалами інвентаризації яка провадиться не раніше від жовтня місяця поточного року, тому аудитор перевіряє правильність їх оформлення та відображення на рахунках бухгалтерського обліку. За результатами такої перевірки аудитор може зробити висновок про достовірність даних бухгалтерського обліку і звітності на підприємстві. Достовірність звітності, що публікується, підтверджується аудиторською організацією, аудитором.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві покладена на головного бухгалтера відповідно до нормативних документів про бухгалтерський облік. Аудитор встановлює, чи є в бухгалтерії розподіл обов'язків між окремими працівниками і структурними підрозділами бухгалтерії, наявність плану удосконалення обліку відповідно до розвитку технічного прогресу на підприємстві. Одночасно перевіряють як підвищується професійна і ділова кваліфікація працівників обліку. Аудитор також визначає відповідність фактичної наявності працівників обліку штатній чисельності, укомплектованість і плинність працівників обліку, додержання трудової дисципліни. Одночасно з перевіркою рівня методичної роботи аудитор з'ясовує, чи проводяться семінарські заняття з працівниками щодо удосконалення обліку, чи забезпечені працівники обліку необхідними інструктивними і законодавчими актами і спеціальною літературою з питань обліку, контролю, економічного аналізу, застосування обчислювальної техніки.

Аудитор також з'ясовує, чи ознайомлені працівники бухгалтерського обліку з усіма ділянками роботи з обліку діяльності підприємства і чи можуть вони взаємозамінятися, а також перевіряє організацію раціоналізаторської роботи серед працівників обліку. Окремо вивчає питання, як молоді кадри висуваються на відповідальні ділянки роботи.

Перевірка доброякісності звітності і своєчасності її подання вищестоящій організації і відповідним державним органам провадиться аудитором на підставі нормативних актів про бухгалтерські звіти і баланси. При цьому аудитор перевіряє графіки подання звітності, пояснювальної записки і річного звіту, а також те, як на підприємстві виконуються зауваження податкових служб, пропозиції і рішення вищестоящої організації, фінансових органів, банків щодо поточної і періодичної звітності, зокрема з'ясовує, чи внесені корективи до балансу, зроблені при затвердженні звіту за минулий рік. Встановлюється реальність балансу, повнота і своєчасність проведення інвентаризації всіх товарно-матеріальних цінностей і розрахунків, дебіторської і кредиторської заборгованості, правильність відображення фінансових результатів. Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв'язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської та статистичної звітності. Одночасно з'ясовує, як на підприємстві здійснюються аналіз і затвердження звітності структурних підрозділів, чи обговорюється поточна і річна звітність на виробничо-технічних нарадах, зборах засновників і акціонерів, наявність протоколів про затвердження звітності і розподілу прибутків, як виконуються рішення цих нарад, зборів.

Аудитор вивчає всі зауваження щодо поточної і річної звітності, які надходять на підприємство від місцевих фінансових органів, податкових служб, з'ясовує, що зроблено керівником підприємства для усунення недоліків і поліпшення фінансово-господарської діяльності.

Для впевненості у правильності складання бухгалтерського Балансу (форма № 1), Звіту про фінансові результати та їх використання (форма № 2), Звіту про рух грошових коштів (форма № 3) та Звіту про власний капітал (форма № 4) аудитору необхідно перевірити взаємну погодженість показників фінансової звітності. Досвід показує, що для такої перевірки аудитору необхідно скласти спеціальну таблицю взаємозв'язків показників, які відображені у звітних формах.

Після того як аудитор перевірив взаємну погодженість показників фінансової звітності підприємства за рік, який контролюється, і виявив певні розбіжності, він разом із головним бухгалтером підприємства встановлює їх причини. При потребі до звітності керівником підприємства вносяться необхідні корективи. Переконавшись у достовірності фінансової звітності, яка складена за даними бухгалтерського обліку, підтвердженого первинною документацією про господарську діяльність підприємства, аудитор має підстави підтвердити правильність складання та її достовірність.

Отже, аудит фінансової звітності підприємства є надійною гарантією достовірності результатів фінансово-господарської діяльності для її оцінки за звітний період та розробки заходів щодо її подальшого удосконалення, для задоволення інформаційних потреб власників, а також податкових, статистичних та інших органів державного і господарського управління.

За допомогою даних балансу та Головної книги приймається рішення щодо остаточного рівня суттєвості (табл. 16).

Таблиця 16

Узгодженість даних балансу і Головної книги по підприємству ВАТ "Рівнехолод" станом на 2009 р.

Стаття балансу	Рахунок	Сума, тис. грн	Рахунок Головної книги	Сума, грн.
Основні засоби	10	5237,50	10	5237,50
Знос ОЗ	13	3532,80	13	3532,80
Готова продукція	26	46,6	26	46,6
Товари	28	2982	28	2982
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (Пв.)	36, 37	915,3 82,8	36, 37	915,3 82,8
Грошові кошти та їх еквіваленти	30, 31	43,6 1008,60	30, 31	43,6 1008,60
Статутний капітал	40	476,8	40	476,8
Інший додатковий капітал	425	1971	425	1971
Резервний капітал	43	129,4	43	129,4
Непокритий збиток	441	3698,80	441	3698,80

Як ми бачимо, облік ВАТ "Рівнехолод" не має перекручень і Головна книга співпадає з даними Балансу.

Важливим моментом заключних процедур є оцінка аудитором можливості підприємства продовжити свою діяльність на підставі вже перевіреної фінансової звітності.

Таке положення пов'язане із відповідальністю аудитора за своєчасне попередження інвесторів, а також із зміною підходу до оцінки статей балансу у випадку визнання підприємства банкрутом.

Методика розрахунку основних фінансово - економічних показників підприємства

До курсової роботи додаюється звітність за якою розраховуються наступні показники:

1. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) (Кнез) - нормативне значення- > 0.5. Чим більше значення даного показника, тим кращий фінансовий стан підприємства.

Отже, фінансовий стан ВАТ "Рівнехолод" має непоганий фінансовий стан тому, що коефіцієнт фінансової незалежності становить 0,57.

Показник фінансового лівериджу (Фл)- показує співвідношення між джерелами довгострокових пасивів або зобов'язань і джерелами власних коштів. Чим вище значення фінансового лівериджу, тим більша залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.



Показник фінансового левериджу показує нам, що дане підприємство не залежить від довгострокових зобов'язань.

3. Коефіцієнт фінансової стабільності (Кф.с.)- нормативне значення цього коефіцієнта 1 і більше. Якщо значення цього коефіцієнта менше 1, то менеджеру необхідно визначити причини цього зменшення і вжити відповідні заходи щодо покращення.

Отже, коефіцієнт фінансової стабільності має нормативне значення.

4. Робочий капітал - різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями.

Рк= 2рАб-4рПб;

Величина робочого капіталу ВАТ "Рівнехїолод" має позитивне сальдо, це обумовлено періодом за який аудитор перевіряє підприємство .

5. Коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кзк)- нормативне значення- > 0.1:



Отже, коефіцієнт забезпечення власними коштами показав, що ВАТ "Рівнехолод" має більше нормативне значення і тому може забезпечити себе коштами.

6. Коефіцієнт покриття (Кп)- нормативне значення цього показника більше 1, і означає, що поточні активи підприємства повинні перевищувати поточні зобов'язання для забезпечення нормального рівня платоспроможності. Якщо значення цього показника менше нормативного, робиться висновок про загрозу банкрутства підприємства.

Коефіцієнт покриття показав, що ВАТ "Рівнехолод" є платоспроможним і означає, що поточні активи підприємства повинні перевищувати поточні зобов'язання, що свідчить про високий рівень платоспроможності даного підприємства.

7. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів :

Це означає, що ВАТ "Рівнехолод" має оборотності оборотних засобів.

8. Час обороту оборотних засобів

(Чо)- кількість днів звітного періоду.

Чо= 365 днів / Ко

9. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс.лікв.)- нормативне значення - >0.2.значення даного коефіцієнта показує, яка частка поточних зобов'язань може бути ліквідована (реалізована) одномоментно (протягом короткого періоду часу).

Отже, значення даного коефіцієнта показує, що частка поточних зобов'язань не може бути ліквідована (реалізована) одномоментно (протягом короткого періоду часу).

РОЗДІЛ 6. АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК

По закінченню аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкових документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Результати з лаконічним описом виявлених порушень, помилок, відхилень, з оцінкою стану бухгалтерського обліку, достовірності звітності та законності господарських операцій повинні бути представлені в аудиторському звіті. Інформація, подана у звіті, повинна бути чіткою, надійною і компетентною, а також незалежною, об'єктивною та правдивою. Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника і його зміст не підлягає оприлюдненню.

Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Порядок складання висновку регламентується МСА 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність" та МСА 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення".