Отже, під фінансовим станом підприємства розуміють ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності, а також своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями. У ньому знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства з управління фінансовими ресурсами. Отже, дамо характеристику фінансових ресурсів підприємства, від яких залежить його загальний фінансовий стан. Для цього розглянемо його фінансову звітність, що подана нам у вигляді табл.1 і табл.2.

Табл.1 Питома вага розділів балансу(у відсотках)(%)

За умовою нам дано наступне:

Підсумок балансу на початок періоду: 1991*N/2 (де N - № варіанту) =1991*13/2=12941.5тис. грн.

На кінець періоду рівний: 2316*N/2=2316*13/2=15054 тис. грн.

На базі вище вказаних даних(розрахунків) відповідно до питомої ваги кожного з показників балансу (табл.1) знаходжу їх абсолютні величини(тис. грн.) ,а також зміни відносно початку періоду, і вношу до табл.3 і табл.4. Вони, а також дані табл.2 є джерелами інформації для проведення аналізу фінансового стану підприємства.

Дані табл.2. знаходимо наступним чином :

Оскільки податок на додану вартість становить 20% від доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) , то сума податку становить:

На початок періоду :14579.5*0.2=2915.9 тис. грн.

На кінець періоду: 15925*0.2=3185 тис. грн.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг),ЧД, знаходимо за формулою: Дохід від реалізації продукції - Податок на додану вартість. Отже,

На початок періоду: ЧД=14579.5-2915.9=11663.6 тис. грн.

На кінець періоду: ЧД=15925-3185=12740 тис. грн.

Валовий прибуток знаходимо наступним чином: Чистий дохід від реалізації продукції - Собівартість реалізації продукції. Тому, його сума становить:

На початок періоду: 11663.6-8385=3278.6 тис. грн.

На кінець періоду: 12740-12350=390 тис. грн.

Фінансові результати від операційної діяльності (П)=(Валовий прибуток + Інші операційні доходи) - (Адміністративні витрати + Витрати на збут + Інші операційні витрати).

Звідси На початок періоду П=(3278.6+3) - (260+572+10)=2439.6 тис грн.

На кінець періоду П=(390+2) - (325+624+8)= - 565 тис. грн.

Всі результати розрахунків вносимо до табл.2.

Табл.2 Фінансові результати

Табл.3 Активи підприємства

Аналіз фінансового стану проводиться зовнішніми і внутрішніми користувачами інформації про господарську діяльність підприємства.

Зовнішні користувачі інформації - банки, кредитори, інвестори - оцінюють :

· частку власних коштів у загальній сумі джерел коштів, З позиції фінансового ризику останній зростає, якщо за даними балансу підприємства частка його власного капіталу у валюті балансу зменшується;

· вивчають динаміку структури джерел коштів, що дозволяє мати уяву про розширення або звуження діяльності підприємства.

Внутрішні користувачі інформації - керівник або власник, економічна, бухгалтерська, фінансова служба підприємства вивчають показники фінансового стану та виявлення резервів його зміцнення.

У кожного аналітика своя мета:

· інвесторів цікавить рівень стабільності доходів за акціями;

· кредиторів - платоспроможність і ліквідність підприємства;

· менеджерів (керівників) - дохідність активів (майна) та ефективність управління ними.

Табл.4 Пасиви підприємства

Аналіз фінансового стану починають з “читання” балансу та інших форм звітності, під яким розуміють попереднє загальне ознайомлення із підсумками діяльності підприємства та його фінансовим станом. Щоб уміти “читати” фінансову звітність, необхідно знати її зміст. Баланс підприємства - це таблиця, де на звітну дату у вартісній оцінці представлені залишки засобів та їх розміщення - в активі балансу, та джерела утворення і формування засобів (майна підприємства) у пасиві.

Використання балансу для аналізу базується на розумінні взаємозв'язку між розділами активу і пасиву, який представлений схемою (рис.1.). Суцільні лінії показують нормальні джерела формування активів підприємства, пунктиром виділені небажані (нераціональні) види розміщення джерел формування майна.

Активи підприємства (табл.2) складаються із необоротних та оборотних засобів. В процесі господарської діяльності вони повинні приносити дохід у вигляді прибутку або іншої економічної вигоди. Актив балансу містить інформацію на певну дату про склад та розміщення наявних в розпорядженні фірми контрольованих коштів, одержаних в результаті попередньої діяльності і які повинні стати джерело майбутніх надходжень фірми.

Рис.1. Взаємозв'язок активу і пасиву балансу.

Співвідношення оборотних і необоротних активів залежить від галузі, в якій працює підприємство. При аналізі фінансового стану підприємств торгівлі у першу чергу досліджуються оборотні активи, а потім необоротні. Значення та актуальність оборотних активів випливає з їх ролі у господарській діяльності підприємств. Сама назва - “оборотні” активи показує їх повноту участі у господарському обороті підприємства та зміну своєї форми: гроші - товар - гроші.

Рис.2. Зміна форм оборотних активів у процесі господарського обороту підприємства.

Схема руху оборотних активів у процесі господарської діяльності підприємства (рис.2) відображає перехід оборотних активів з грошової форми в матеріальну, а потім знову у грошову. Вона наочно показує значення якості оборотних активів, тобто їх стан, структуру, ефективність використання. Якісний стан оборотних активів характеризується їх відповідністю встановленим нормативам (за нормованими оборотними активами ); структура - відсутністю простроченої та сумнівної заборгованості; ефективність використання або ліквідність - прискоренням оборотності, ступенем ліквідності та рівнем рентабельності.

Зовнішній аналіз оборотних активів обмежений законом комерційної таємниці і не допускає оприлюднення нормативних і планових показників оборотних активів. він оперує лише узагальненими показниками публічної фінансової звітності.

Лише при внутрішньому аналізі можна виконати усю програму дослідження якості оборотних активів та вплив їх використання на фінансовий стан підприємства. В процесі внутрішньогосподарського аналізу, крім нормативів та інших показників бізнес-плану, використовують дані аналітичного бухгалтерського обліку товарів, матеріалів, запасів, готової продукції, розрахунків з дебіторами, грошових коштів та ін.

Необоротні активи включають статті, що відображають вкладення коштів в основний капітал, довготермінові інвестиції в акції та облігації, а також в нематеріальні активи.

Від того, наскільки оптимальне співвідношення оборотного та необоротного активів, скільки коштів вкладено в запаси матеріалів, а скільки їх у грошовій формі, значною мірою залежать результати виробничої та фінансової діяльності, а звідси - і фінансовий стан підприємства.

Дамо оцінку змінам, що відбулися в складі та структурі капіталу підприємства за даними табл.3.

Загальний капітал підприємства за звітний період збільшився на 2112.5 тис. грн. ,або на 16.32%, У тому числі за рахунок збільшення обсягу необоротних активів - на 496.34 тис. грн., або на 7.38%, приросту оборотних активів - на 1616.16 тис. грн., або на 26.02%. Тобто за звітний період в оборотні активи було вкладено у 3.26 рази (1616.16:496.34) більше коштів, аніж у необоротні активи.

Зміна структури активів підприємства в бік збільшення частки оборотних засобів може вказувати:

· згортання виробничої бази;

· викривлення результатів оцінки основних фондів унаслідок існуючого порядку їх бухгалтерського обліку;

· відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, робіт, послуг підприємства, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичне відволікання частини оборотних коштів із виробничого циклу та інше.

Підвищення суми необоротних активів вказує на інвестиційну діяльність підприємства.

Після загальної оцінки динаміки складу і структури активів підприємства детально вивчимо стан, рух і причини зміни кожного виду майна: запаси, грошові кошти, дебіторська заборгованість. «Запаси» включають статті виробничих запасів, незавершеного виробництва та готової продукції.

Виробничі запаси включають сировину, матеріали для упаковки, напівфабрикати. Ця стаття може носити назву і як товарно-матеріальні цінності. Незавершене виробництво включає засоби, вкладені в товари, що знаходяться в процесі виробництва. Готова продукція може включати як реалізовані без переробки або залишки не проданої або непоставленої продукції, що знаходиться на складі.

Із даних табл. 3. видно, що запаси за звітний період зменшились з 3105.96 до 2709.72 тис. грн. ,тобто - на 396.24 тис. грн. або на 12.76%. Причинами такого зменшення можуть бути:

· збільшення собівартості реалізації продукції;

· зменшення попиту на продукцію;

· згортання виробничої бази.

Під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Під готівкою розуміють валюту України та іноземну валюту у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України. Рух грошових коштів - це надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Відповідно поступлення і вибуття коштів за визначеними видами діяльності називають грошовими потоками.

Управління грошовими потоками є одним з найважливіших напрямків діяльності фінансового менеджера. Воно включає розрахунок часу обігу грошових коштів, аналіз грошового потоку, його прогнозування, визначення оптимального рівня грошових коштів, складання їх бюджету.

Грошові потоки формуються у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Інвестиційна діяльність - це придбання та реалізація тих необоротних активів і фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Фінансова діяльність - це діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Для аналізу руху грошових коштів ми використовували два методи аналізу: прямий і непрямий.

При використанні прямого методу аналізу руху грошових коштів розглядали рух коштів на рахунках бухгалтерського обліку (табл.3 і табл. 4).Для розкриття взаємозв'язку фінансового результату (прибутку) (табл.2) і зміни величини грошових коштів підприємства використовували непрямий метод. Суть його полягала у перетворенні величини чистого прибутку на величину грошових коштів. Тому, можемо сказати, що впродовж звітного періоду міг відбуватися наступний рух грошових коштів:

Операційна діяльність:

Відтік грошових коштів:

1. Оплата рахунків постачальників та підрядників.

2. Оплата праці персоналу.

3. Відрахування у бюджет та внески до позабюджетних фондів

4. Виплата підзвітних сум.

5. Погашення короткотермінових кредитів та займів, включаючи сплату відсотків за кредит.

6. Короткотермінові фінансові вкладення

Притік грошових коштів

1. Грошова виручка від реалізації продукції у поточному місяці.

2. Одержані короткотермінові кредити та займи.

3. Аванси, одержані від покупців та замовників, та ін.

Інвестиційна діяльність

Відтік грошових коштів

1. Придбання основних засобів та нематеріальних активів.

2. Довгострокові фінансові вкладення

3. Капітальні вкладення та ін.

Притік грошових коштів

1. Одержані довгострокові кредити та займи

2. Повернення довгострокових фінансових вкладень

3. Дивіденди та відсотки за довгостроковими фінансовими вкладеннями

Фінансова діяльність

Відтік грошових коштів

1. Видача авансів

2. На короткотермінові фінансові вкладення

3. На виплату відсотків за одержаними короткотерміновими кредитами

4. Повернення короткотермінових кредитів та ін.

Притік грошових коштів

1. Короткотермінові кредити і займи

2. Поступлення від емісії короткотермінових цінних паперів та ін.

Згідно з даними табл.3, зміни, які відбулися в складі та структурі грошових коштів, свідчать про те ,що загальна сума їх зменшилася на 691.99 тис. грн. - із 1294.15 до 602.16 тис грн., тобто на 53.47%.

Для кращого управління грошовими потоками потрібно:

· продавати якомога більше;

· прискорювати оборотність оборотних активів, уникаючи їх дефіциту, що може призвести до спаду реалізації;

· скоротити до допустимого мінімуму терміни дебіторської заборгованості;

· досягти допустимо пізніх термінів виплати кредиторської заборгованості без збитків для майбутньої діяльності підприємства;

· використовувати гнучку систему знижок з цін на товари та послуги;

· використовувати будь-які переваги, знижки постачальників.

Дебіторська заборгованість - це заборгованість підприємств, організацій, осіб даному підприємству. Це як процентна позика клієнтам.

В нашому випадку, проаналізувавши дані по дебіторській заборгованості підприємства (табл.3), можемо сказати, що за звітний період вона збільшилася з 1811.81 до 4516.2 тис. грн., тобто на 2704.39 тис. грн. або на 149.26%. Дебіторська заборгованість зросла головним чином за рахунок збільшення розрахунків за товари, роботи і послуги, строк оплати за якими не настав.

Відвернення коштів у дебіторську заборгованість призводить до фінансових ускладнень, підприємство відчуватиме брак коштів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, розрахунків із бюджетом, постачальниками. Окрім того, заморожування коштів призводить до сповільнення оборотності капіталу. Тому кожне підприємство повинно бути зацікавлене в скороченні термінів погашення платежів шляхом удосконалення розрахунків, своєчасного оформлення розрахункових документів, передоплати, упровадження вексельної форми розрахунків тощо.

Пропонуємо виконання таких загальних рекомендацій, що дозволить підприємству управляти дебіторською заборгованістю:

· контролювати стан розрахунків із покупцями при відтермінованій (простроченій) заборгованості;

· по можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців для зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями;

· вивчати фінансовий стан покупців для набуття впевненості щодо його подальшої платоспроможності;

· слідкувати за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості (значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансової стійкості підприємства);

· застосовувати попередню оплату, вексельну форму оплати;

· використовувати метод надання знижок у разі довгострокової оплати та ін.

Оцінюючи надійність дебіторської заборгованості, слід пам'ятати, що перетворення значної частини її в грошові кошти, як правило, неможливе без скорочення обсягу реалізації. Тривалість інкасування дебіторської заборгованості залежить і від стратегії ринку. Підприємство може бути зацікавленим у тому, щоби мати покупців, які затримують платежі, але сприяють тому, що підприємство є прибутковим. Тобто прибуток від реалізації компенсує те, що покупець дедалі більше використовує обсяг грошових коштів даного підприємства. В нашому випадку такої зацікавленості не спостерігається, оскільки виробництво продукції є збитковим (-565 тис. грн.), тому підприємству потрібні кошти для покриття збитку, подальшого перегляду структури виробництва і продажу продукції, і її втілення.

1.2 Аналіз пасивів підприємства

4. Аналіз фінансових результатів підприємства

Прибуток є найважливішим узагальнюючим показником оцінки ефективності функціонування кожного суб'єкта господарської діяльності, оскільки саме в прибутку відображаються результати всіх сторін діяльності: виробництво і реалізація, якість і асортимент, ефективність використання виробничих ресурсів і собівартість.

Прибуток характеризує ефективність господарювання підприємства за всіма напрямами його діяльності: виробничої, збутової, постачальницької, фінансової та інвестиційної. Він становить основу економічного розвитку підприємства, відображає довгострокову мету його діяльності.

Окрім цього є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави: у доходи бюджету здійснюються відрахування від одержаного доходу під-приємства, значною частиною якого є прибуток. Це означає, що доходи підприємства повинні задовольнити не тільки його фінансові потреби, а й потреби держави на фінансування суспільних фондів споживання, розвиток науки, освіти, охорони здоров'я, проведення екологічних заходів тощо. Таким чином, у збільшенні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава.

Для виявлення додаткових резервів збільшення прибутку, більш раціонального його використання на кожному підприємстві потрібно проводити глибокий аналіз формування прибутку, впливу факторів на відхилення фактичних результатів діяльності від очікуваних, а також розподілу та використання прибутку.

Фінансові результати поділяють за видами діяльності, унаслідок якої вони виникають, на прибутки (збитки) від звичайної та надзвичайної діяльності.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають унаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності буде виробництво та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками і замовниками, працівниками, фінансово-банківськими установами тощо.

До надзвичайної діяльності відносять операції або події, які відрізняються від звичайної і не відбуваються часто або регулярно. Це пожежа, стихійне лихо, техногенні аварії тощо.

Звичайна діяльність поділяється на операційну та іншу (фінансову та інвестиційну).

Операційна діяльність - це основна діяльність, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність - це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу.

До основної діяльності торговельного підприємства відносять операції з придбання та реалізації товарів, виробничого - придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та реалізація, інвестиційної компанії - формування портфеля інвестицій тощо.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства розпочинають із характеристики їх динаміки та оцінки виконання бізнес-плану.

Дамо таку характеристику фінансовим результатам розглядуваного нами підприємства на основі табл.2.

Розглядаючи фінансові результати даного нам підприємства, бачимо, що на початок періоду воно отримало прибуток 2439.6 тис. грн., тоді як на кінець періоду від виробництва продукції отримало тільки збитки -- -565 тис. грн. Очевидно, головними причинами збитку послугували збільшення собівартості реалізації продукції (робіт, послуг) та асортиментно-структурні зрушення, тому надалі пропонуємо поради для розв'язання саме цих факторів.

Для вибору найкращої структури продукції, яка забезпечує одержання максимального прибутку, підприємства повинні врахувати:

· обмеження, пов'язані з оборотними коштами, виробничими потужностями, а також з потребами ринку в кожному товарі, і на цій основі вносити корективи в план виробництва;

· обсяг виробництва має бути орієнтований насамперед на ринковий попит;

· наслідки для ринку, пов'язані зі збільшенням обсягу випуску одних виробів і зменшення інших;

· до якої реакції споживачів і конкурентів можуть призвести зміни асортименту.

Рекомендується скласти прогноз реакції конкретних споживачів на зміну асортименту продукції, оцінити можливості зниження ціни на окремі види продукції з тим, щоб, знизивши ціни, збільшити обсяг продажу цих видів продукції.

Резервами збільшення прибутку (кількісно вимірювані можливості його збільшення шляхом задіяння низки чинників) є, зокрема:

· зростання обсягу реалізації продукції;

· зниження собівартості продукції.

Досить суттєвим резервом збільшення прибутку є підвищення якості продукції.

Окрім прибутку від реалізації продукції, підприємства можуть мати фінансові результати від іншої реалізації. Зазвичай вони виникають за операціями з майном підприємства. До них відносять:

· прибутки (збитки) від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, виробничих запасів, фінансових активів та іншого майна;

· списання основних засобів у зв'язку з їх моральною зношеністю;

· здавання приміщень в оренду;

· утримання законсервованих об'єктів та виробничих потужностей;

· анулювання виробничих замовлень (договорів);

· припинення виробництва ,яке не дало продукції;

· прибутки (збитки) від реалізації продукції підсобного сільського господарства, надання послуг автомобільного транспорту та ін.

Якщо підприємство зазнало збитку і в даній області, то аналіз фінансових результатів від іншої реалізації проводиться, передбачаючи оцінку цих операцій з погляду законності їх здійснення, правильності оцінки майна, що реалізується, визначення затрат з реалізації та прибутку. Прибуток порівнюють за кілька звітних періодів, установлюють динаміку.

Слід мати на увазі, що в практиці роботи підприємств прибутки (збитки)від іншої реалізації можуть плануватися (наприклад, надання послуг автотранспорту, реалізація продукції підсобного сільського господарства). Фінансові результати за цими видами діяльності підлягають глибокому аналізові, у ході якого виявляють причини понадпланових збитків, розробляють заходи щодо їх усунення в майбутньому.

В умовах переходу до ринкової економіки значно зріс вплив інших доходів і витрат (фінансових результатів від позареалізаційних операцій) на формування кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства.

Прибутки і збитки від позареалізаційних операцій являють собою суми, які пов'язані з управлінням підприємством, інвестиційними та фінансовими операціями, а також суми, що стосуються надзвичайної діяльності підприємства.

У ході аналізу насамперед потрібно повести дослідження складу та структури адміністративних витрат і витрат на збут, визначити динаміку цих витрат та їх вплив на фінансові результати, що стосуються операційної діяльності підприємства.

Особливу увагу слід приділити аналізові штрафів, пені та неустойок за угодами постачання та збуту. Вивчають їх склад і динаміку, виявляють винуватців. Та обставина, що підприємство само може отримувати подібні санкції, не повинна бути пом'якшуючим моментом у порушенні ним виконання своїх договірних зобов'язань. Тому всю суму санкцій потрібно розглядати як резерв збільшення прибутку.

У складі інших доходів і витрат нерідко трапляються прибутки і збитки попередніх років, виявлені підприємством у звітному році. Якщо вони значні, то це свідчить, у кращому разі, про низький рівень звіту за попередній рік, а в гіршому - про викривлення показника собівартості продукції попереднього року. Тому їх аналізові потрібно приділити належну увагу.