Сукупність теоретичних, методологічних та організаційно-практичних аспектів організації та методики обліку, аналізу і аудиту витрат СТОВ "Старокотельнянське"

5. Для організації обліку витрат на виробництво продукції рослинництва в господарстві призначений рахунок 23 «Виробництво». Аналітичний облік ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. Аналітичний облік витрат і виходу продукції ведеться у Виробничому звіті, який складається за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об'єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат.

6. Основним для бухгалтера є поділ звітності на зовнішню та внутрішню. Так, до зовнішньої належать фінансова, податкова, статистична звітність та звітність до фондів соціального страхування. Щодо внутрішньої звітності СТОВ «Старокотельнянське», то вона представлена виробничими звітами де обліковуються витрачені запаси виробництва, нарахована оплата праця та пов'язані з нею суми відповідних нарахувань, амортизаційні відрахування, а також вихід продукції рослинництва за кожною культурою.

7. Таким чином, можна сказати, господарство здійснюючи послідовно свою господарську діяльність відображає її у встановлених чинним законодавством України формах звітності як внутрішньої (управлінської) так і зовнішньої.

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1 Організація охорони праці

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці [ 36, с.14].

Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

* створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

* розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

* забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

* впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

* забезпечує належне утримання будівель та споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

* забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

* організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів з усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

* розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами підприємства з охорони праці;

* здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поведінки з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

* організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці [8, с.128].

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення нормативно-правових актів з охорони праці. Служба охорони праці створюється роботодавцем на підприємстві з кількістю працівників 50 і більше. На підприємстві з кількістю працівників менше 50 осіб функції цієї служби можуть виконувати у порядку сумісництва особи, що пройшли перевірку знань з охорони праці відповідними державними службами. Якщо кількість працівників менше 20 осіб, для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю і прирівнюється до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:

* видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

* вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

* зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників;

* надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Законодавство про охорону праці передбачає і обов'язки працівників. Зокрема вони зобов'язані:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поведінки з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" Кодексом законів про працю України створення безпечних і здорових умов праці на виробництві покладено на роботодавця, який не має права вимагати від працівника виконання роботи в умовах, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці [8, с.135].

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Крім того, фінансування профілактичних заходів поліпшення стану безпеки, гігієни праці передбачається також у державному і місцевих бюджетах, що виділяється окремим рядком.

Регулювання взаємовідносин між роботодавцем і працівником з питань охорони праці здійснюється колективним договором (угодою).

У колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів [36, с.325].

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець має забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягти працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

* за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

* за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дає йому змогу виконувати свої трудові обов'язки.

3.2 Стан охорони праці

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавних, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням в СТОВ «Старокотельнянське» здійснюються у розмірі 1% від фонду оплати праці працівників.

Суму витрат з охорони праці та навколишнього середовища у СТОВ «Старокотельнянське» представимо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Аналіз фінансування заходів з охорони праці у СТОВ «Старокотельнянське»

Як видно із таблиці 3.1 загальні витрати в 2012 році, порівняно з 2010 зменшилися на 140 грн. Витрати на одного працівника становлять 31,66 грн., що гірше 2010 року на 0,82грн. Провівши аналіз фінансування заходів з охорони праці необхідно відмітити, що вони відповідають вимогам чинного законодавства.

Вирішити питання охорони праці можливо лише за умови створення на підприємстві високої культури виробництва. Під культурою виробництва розуміється комплекс заходів, до якого належать:

- підвищення технологічного рівня виробництва (механізація, автоматизація, роботизація, комп'ютеризація, впровадження прогресивної техніки, безперервної, безвихідної технології, надійність і якість обладнання);

- особиста культура працівників (рівень загальноосвітньої і професійної кваліфікації, виховання духовного рівня особистості, фізичне виховання, особиста гігієна, ставлення до праці, самоконтроль).

Отже, підвищення виробничої культури означає поліпшення умов праці через систематичне і наполегливе удосконалення техніки і технології, організації праці і особистої культури працівників.

У СТОВ «Старокотельнянське» з метою підвищення рівня безпеки праці, зниження виробничого травматизму необхідно здійснити ряд заходів, серед яких можна виділити наступні:

- здійснювати постійний контроль за дотримання працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, а також використанням ними засобів захисту для безпечної роботи;

- проводити паспортизацію цехів, дільниць, складів, робочих місць, щодо відповідності їх вимогам безпеки;

- видавати працівникам безкоштовно (згідно з діючими нормами) засоби індивідуального захисту ( маски ,спеціальний одяг, рукавиці);

- організовувати проведення періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, зайнятих на роботах в цехах біля печей , в хімічній лабораторії, працюючих з ЕОМ;

- проводити своєчасне навчання та інструктажі працівників, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки працівники, які працюють на тяжких роботах , в цехах біля печей , в хімічній лабораторії, працюючих з ЕОМ.

Здоров'я працівників це головна турбота не тільки підприємства , а також і держави. Реалізація значних функцій якої здійснюється через діяльність галузі охорони здоров'я. Для України формування оптимальної моделі фінансового забезпечення охорони здоров'я є особливо актуальним, оскільки попри чисельності пропозицій щодо реформування системи охорони здоров'я ситуація з наданням медичних послуг населенню істотно не поліпшилася.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

У випускній роботі запропоновано шляхи вдосконалення з питань фінансового та управлінського обліку, аудиту і аналізу ефективності витрат СТОВ «Старокотельнянське» на основі узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду зроблено такі наукові висновки та рекомендації:

1.Усі витрати підприємства можна розглядати в аспекті економічних витрат (зумовлені витрати - зовнішні і внутрішні) і бухгалтерські витрати (зовнішні грошові витрати фірми).

У ринковій економіці розрізняють явні (бухгалтерські), альтернативні і безповоротні витрати.

Грошові витрати на оплату праці, придбання сировини і матеріалів, амортизацію основних фондів та інші витрати, необхідні для здійснення виробництва і реалізації продукції, є явними витратами підприємства. Оскільки вони розраховуються на основі фінансових звітів, їх називають ще бухгалтерськими. Сукупність усіх явних витрат утворює собівартість продукції, а різниця між ціною реалізації і собівартістю -- прибуток.

2.Державне регулювання витратами у сільськогосподарських підприємствах полягає у розробці, прийнятті системи законодавчих, нормативно-правових актів, що регламентують відносини в цій сфері. Функціонування будь-якого господарюючого суб'єкту значно залежить від нормативної бази, що регулює правові та економічні відносини підприємства з державою, з іншими підприємствами та організаціями, з трудовим колективом тощо.

3.Управління витратами на сьогоднішній день - це процес цілеспрямованого формування витрат за їх видами, місцями та носіями та постійного контролю рівня витрачання ресурсів і стимулювання економії. Встановлено, що від рівня операційних витрат істотно залежать ефективність функціонування підприємства та його конкурентоспроможність. Тому управління витратами є важливою функцією економічного механізму кожного підприємства.

4.Обліково-аналітична інформація в системі економічної безпеки підприємства базується на обліковій (бухгалтерській) інформації, що включає оперативні дані, а також статистичній інформації, що поряд з бухгалтерськими даними використовується для аналізу.

5.Наказ про облікову політику підприємства є результатом системної роботи керівництва та відповідних фахівців підприємства по його розробці та впровадженню. Іншими словами, облікова політика підприємства є специфічним видом діяльності організації бухгалтерського обліку.

6.Порівнюючи динаміку та показники структури активу СТОВ «Старокотельнянське» за 2010-2012 роки, можна зробити висновки, що вони змінилися. Так, спостерігається незначне збільшення величини необоротних активів на 47 тис. грн. або на 1%.

В свою чергу оборотні активи СТОВ «Старокотельнянське» збільшились на 605 тис. грн. або на 14,9%.

7.За аналізований період доходи СТОВ «Старокотельнянське» змінилися. Так величина чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг збільшилась на 2644 тис. грн. або на 51,2%. В свою чергу інші операційні доходи збільшились на 44 тис. грн. чистий прибуток підприємства збільшився на 393 тис. грн. або у 5,6 рази.

8. Величина джерел формування активів СТОВ «Старокотельнянське» за 2010-2012 роки збільшились на 652 тис. грн. або на 7,4%. Це пов'язано із збільшенням величини власного капіталу підприємства на 1559 тис. грн. або на 26,7% (зокрема його складові, а саме: статутний капітал збільшився на 3966 тис. грн., додатковий вкладений капітал - відповідно на 875 тис. грн., резервний капітал підприємства не змінив свого значення і становить 400 тис. грн.).

Це означає, витрати виробництва та обігу повинні знижуватися, а ресурси підприємства використовуватися більш ефективно.

9.Складові витрат СТОВ «Старокотельнянське» за аналізований період змінилися. Зокрема, спостерігається збільшення таких витрат як адміністративні на 1 тис. грн. та витрат на збут на 5 тис. грн. або на 23,8%. При цьому величина операційних витрат збільшилась на 2077 тис. грн. або на 25,4%. Це пов'язано із збільшенням усіх елементів операційних витрат, зокрема на 1510 тис. грн. або на 30,2% збільшились матеріальні витрати, на 249 тис. грн. витрати на оплату праці.

10.Усі записи у бухгалтерському обліку про витрати і вихід продукції проводять на підставі відповідних первинних документів. Можна виділити такі групи документів: з обліку витрат праці; з обліку витрат предметів праці; з обліку витрат засобів праці; з обліку інших витрат; з обліку виходу продукції.

11.В бухгалтерському обліку інформаційні ресурси в сфері витрат підприємства формуються за наступними рахунками: 23 “Виробництво”; 24 “Брак у виробництві”; 90 “Собівартість реалізації”; 91 “Загальновиробничі витрати”; 92 Адміністративні витрати”; 93 “Витрати на збут”; 94 “Інші витрати операційної діяльності”; 95 “Фінансові витрати”; 96 “Втрати від участі в капіталі”, 97 “Інші витрати”; 98 “Податки на прибуток”; 99 “Надзвичайні витрати”; 07 “Списані активи”.

Рахунок 23 "Виробництво" призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг).

12. У СТОВ «Старокотельнянське» застосовується паралельно журнально-ордерна та автоматизована форми обліку. Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на застосуванні журналів-ордерів, де систематизуються і накопичуються в хронологічному порядку дані з первинних документів, що відображають господарські операції безпосередньо в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку.

13.Автоматизована форма обліку СТОВ «Старокотельнянське» відбувається за рахунок програми "1 С: Бухгалтерія 8 для України" Де автоматизовано облік витрат підприємства на випуск готової продукції та розрахунок собівартості продукції і послуг. Протягом місяця облік готової продукції ведеться за плановою собівартістю, а наприкінці місяця розраховується її фактична собівартість. При розрахунку фактичної собівартості випущеної продукції автоматично формуються записи на різницю між плановою та фактичною собівартістю готової продукції і напівфабрикатів, розподіляються прямі та непрямі витрати за підрозділами.

Залежно від специфіки виробництва на підприємстві при розподілі загальновиробничих витрат застосовують різні бази розподілу.

База розподілу витрат у вигляді способу розподілу встановлюється у регістрі відомостей «Методи розподілу непрямих витрат організацій».

14.Головний інженер СТОВ «Старокотельнянське» несе відповідальність організацію охорони праці на підприємстві, тобто: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань з охорони праці; розробляє і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів; впроваджує позитивний досвід з охорони праці; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що функціонують в межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бернстайн Л.А. Аналіз фінансової звітності. М.:Фінанси й статистика, 2003. - 236 с.

2. Білик М.С., Загородній А.Г., Кіндрацька Г.І., Корягін М.В., ПартинГ.О., Полякова Л.М., Хом'як Р.Л., Висоган О.С., Воськало В.І., Чубай В.М. Облік, аналіз та аудит: Навчальний посібник. - К.,Кондор, 2008. - 618с.

3. Бондар І.Ю., Пахомов В.І. Управління витратами виробництва та собіварітсю продукції: Навч. посіб. - К.: КНТЕУ, 2000.

4. Бутинець Ф.Ф., Бондар В.П., Виговська Н.Г., Петренко Н.І. Контроль і ревізія: Підручник для студентів ВНЗ спеціальності “Облік і аудит”/ За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. - 4-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута”, 2006.

5. Бутинець Ф.Ф., Войналович О.П., Томашевська І.Л., Організація бухгалтерського обліку: Підручник для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / За редакцією д.е.н., проф.., Залуженого діяча науки і техніки України Ф.Ф. Бутинця. - 4-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2006. - 528 с.

6. Бухгалтерський облік. Бородіна В.В. М.: «Книжковий мир» - 2001р., 208 стор.

7. Глушаченко А.І. Облікова політика як елемент підвищення ефективності управлінського обліку // Облік і фінанси АПК. - 2006. - № 12. - с. 89-91.

8. Гондзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник. 4-е вид./За ред. М.П. Гандзюка. - К.: Каравела, 2008. - 384с.

9. Горобчук Т.Т. Мікроекономіка. Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.

10. Грещак М.Г. та ін. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посібник / М.Г. Грещак, О.М. Гребешкова, О.С. Коцюба; за ред.. М.Г. Грещака. - К.: КНЕУ, 2001. - 228 с.

11. Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. Посібник.- К.: КНЕУ, 2001.- 250с.

12. Донцова Л.В. Никифорова Н.А. Аналіз бухгалтерської звітності. М.:ДИС, 2006.

13. Економічний аналіз господарської діяльності/ Іваненко В.І., Болюх М.А., К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2001.- 204 с.

14. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. - М,: Бухгалтерський облік, 2006.

15. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993р. (зі змінами та доповненнями).

16. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996 - XIV // Правова бібліотека «Інфодиск».

17. Закон України «Про охорону праці» № 229-IV (229-15) від 21.11.2002, ВВР, 2003, № 2 // Правова бібліотека «Інфодиск».

18. Звітність підприємств. Навчальний посібник / За ред. професора Вериги Ю.А. - Київ: Центр навчальної літератури. 2005. - 656 с.

19. Іванюта П.В., Лугівська О.П. Управління ресурсами і витратами: Навч. посіб. - За ред. д.е.н., проф. Іванюти С.М. - К.: Центр навчальної літератури, 2009. - 320 с.

20. Івахненков С.В. Класифікація програмного забезпечення бухгалтерського обліку і контролю. // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - №7.

21. Інструкція про застосування Плану рахунків Бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291 // Правова бібліотека «Інфодиск».

22. Ковальов В.В. «Фінансовий аналіз: Керування капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності.» - М.: Фінанси й статистика, 2003р. - 432с.

23. Конституція України (із змінами) К.: Велес, 2007. - 48 с.

24. Крейнина М.Н. «Фінансовий стан підприємства. Методи оцінки».- М. .: ИКЦ «Дис», 2003 г-г- 224з..

25. Лень В.С. Управлінський облік. К.: «Знання-Прес», 2003. - 285 с.

26. Лишиленко О.В. Бухгалтерський управлінський облік. Навч. посібник. - К.: Видавництво “Центр навчальної літератури”, 2006. - 254 с.

27. Лучко М.Р., Бенько І.Д. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2006. - 311 с.

28. Маренич Т. Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції // Бухгалтерський облік і аудит. Науково-практичний-журнал. - 2009. - № 12. - с. 19-25.

29. Міцкевич А. Управление затратами и прибылью. -М.: ОЛМА-ПРЕСС Инвест: Институтэкономыческихстратегий, 2003,-192с

30. Мних Є.В., Ференц І.Д. Економічний аналіз: Навч. посібник. - Львів: Армія України, 2000. - 144 с.

31. Наказ міністерства аграрної політики України від 18 травня 2002 р. № 132 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МАП України від 6 грудня 2001 р. № 355) «Про затвердження Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств» // Правова бібліотека «Інфодиск».

32. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 503с.

33. Облік і аудит у банках: Підручник/ А.М.Герасимович, Л.М.Кіндрацька, Т.В.Кривов'яз та ін.; За заг.ред.проф. А.М.Герасимовича. Вид. 2-ге, безмін. - К.: КНЕУ, 2006.- 536с.

34. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: підруч. / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, Л.Г. Панченко та ін.; за ред. М. Ф. Огійчука. - 4-те вид., перероб. і допов. - К.: Алерта, 2007. - 979

35. Основи обліку в бюджетних установах: Навчальний посібник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2005.- 288с.

36. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання, доповнене та перероблене./ К.Н. Ткачук, М.О. Халімовський, В.В, Зацарний, Л.О. Мітюк. За ред.. К.Н. Ткачука і М.О. Халімовського. -К.: Основа, 2006. - 448 с.

37. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Інструкція по застосуванню. - К.: КНТ, 2009. - 136 с.

38. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001.

39. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. Москва, 2001. - 368 с.

40. Сльозко Т.М. Організація обліку: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 224 с.

41. Сук Л.К., Сук П.Л. Організація бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: Каравела; Піча Ю.В., 2009. - 624 с.

42. Сук П. Організація обліку витрат // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2010. - № 22. - с. 29-41.

43. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студ. вищ. навч. зал. екон. спец. - 5-те вид., допов. й переробл. - К.: А.С.К., 2000. - 784 с.

44. Ткаченко Н.М., Квачан В.В. Автоматизація бухгалтерського та податкового обліку. // Облік і фінанси АПК. - 2006. - №4.

45. Турило А.М., Кравчук Ю.Б., Турило А.А. Управління витратами підприємства: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 120

46. Фінансовий аналіз і планування господарюючого об'єкта. Балабанів И.Т., М.: «Фінанси й статистика» - 2001р., 208 стор.

47. Фінансовий облік. Є.Ю. Шара, О.О. Бідюк. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 407с.

48. Хомин П.Я. Формування звітності в підсистемах управлінського, фінансового й податкового обліку: Монографія: - Тернопіль: Економічна думка. 2004.

49. Цаль-Цалко Ю.С, Денисюк О.Г., мороз Ю.Ю. Стан і розвиток економічного потенціалу аграрного та промислового секторів національного господарства України: Монографія.- Житомир: ЖОО ГО « Спілка економістів України», 2009.- 218с.

50. Цаль-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч. посібник. - Житомир: ЖІТІ, 2002. - 647 с.

51. Цаль-Цалко Ю.С. Статистичний аналіз фінансової звітності: теорія, практика та інтерпретація. - Монографія. - Житомир: Житомирський державний технологічний університет, 2004. - 506с.

52. Цаль-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз. Підручник. - Вид. 2-ге, доповнене. Житомир: ЖООГО “Спілка економістів України”, 2009. - 516с.

53. Шкарабан С. И. Основи оперативного економічного аналізу.-левів: «Вища школа», 1988. - 136 с.

Размещено на Allbest.ru