собівартість цукру, що зберігається; собівартість жому, що зберігається; собівартість меляси, що зберігається.

Переходячи до розгляду оперативного аналізу у цій підсистемі, зазначимо, що його параметри є логічним завершенням аналізу у попередніх підсистемах. Отже, його проводять за такими показниками: якість цукру; собівартість 1 кг білого цукру; собівартість 1 кг жовтого цукру; собівартість 1 т жому; якість меляси; собівартість 1 кг меляси. Порівнюючи оперативний аналіз із тим, який ведеться на практиці, зазначимо, що на практиці нема методики оперативного визначення собівартості виробленої продукції [44]. Це, передусім зумовлено тим, що запропонований метод побудови оперативного обліку й аналізу виробничої діяльності ґрунтується на побудові моделі системного оперативного обліку й аналізу, і як базовий параметр цієї моделі є собівартість виробленої продукції.

З наведених вище результатів дослідження системного оперативного обліку та аналізу витрат та втрат господарської діяльності цукрового підприємства, можна зробити такі висновки:

1. Оперативний облік витрат господарської діяльності цукрового підприємства можна розбити на три підсистеми за місцями виникнення витрат та втрат.

2. Кожна підсистема характеризується відповідними параметрами, серед яких можна виділити: головні і другорядні, змінні і постійні.

3. Сама наявність витрат та втрат у процесі господарської діяльності має об'єктивний характер.

4. Для ведення оперативного обліку й аналізу необхідно контрольні параметри цих підсистем зводити у звітні таблиці, для щоденного контролю підсистем. З'ясовано, що параметри, які описують підсистему, пов'язані між собою, і, маневруючи їхніми співвідношеннями, можна зменшити витрати та втрати в цих підсистемах.

5. Найбільш придатним в цьому відношенні є нормативний метод обліку витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції, при якому отримують об'єктивну оперативну інформацію про всі відхилення від нормального ходу виробництва. Це зумовлено рядом обставин. По-перше, сутність нормативного обліку полягає в роздільному обліку виробничих витрат за нормами, змінами норм і відхиленнями від них. По-друге, при нормативному обліку на відміну від інших методів обліку витрат і калькуляції собівартості продукції відхилення від норм визначається у більшості випадках безпосередньо в ході виробництва з вказанням місць їх виникнення, причини і конкретних винуватців, що робить нормативний облік важливим засобом управління ефективністю виробництва. По-третє, оскільки основним показником, який здійснює вплив на зміну рівня ефективності, є собівартість продукції, нормативний облік є, перш за все, засобом управління собівартістю, з допомогою якого в оперативному обліку знаходять відображення факти, які впливають на собівартість продукції.

6. Важливим моментом нормативних витрат є систематизація нормативної інформації. Доцільно зводити норми всіх прямих витрат безпосередньо в нормативні таблиці (картки) по кожному виду продукції.

7. Облік відхилень від діючих норм, є найбільш складним елементом в побудові і організації оперативного обліку витрат виробництва. Для обліку відхилень на всіх етапах і фазах виробництва від моменту виявлення і реєстрації його до включення в собівартість одиниці продукції, необхідно вирішити ряд методичних і організаційних питань: по-перше, відбір облікових номенклатур (місць, видів, причин відхилення) і їх класифікація; по-друге, організація оперативного обліку (ведення документації) відхилень; по-третє, поточний облік відхилень; по-четверте, сумування відхилень за центрами обліку витрат (групування, перегрупування і зведення); по-п'яте, розрахунок долі відхилень в собівартості одиниці продукції.

РОЗДІЛ III ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО ОБЛІКУ Й АНАЛІЗУ ВИТРАТ ТА ВИХОДУ ПРОДУКЦІЇ ЦУКРОВОГО ГОСПОДАРСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ

3.1. Побудова загальної моделі організації оперативного обліку й аналізу витрат та виходу продукції цукрового господарства

Уміло організований оперативний облік та аналіз господарської діяльності підприємства є запорукою успішного вирішення виробничих завдань. Безперечно, що такий оперативний облік й аналіз повинен ґрунтуватися на новітніх методах його ведення. Сучасна методика створення оперативного обліку й аналізу застосовується на основі відповідної моделі обліку й аналізу витрат господарської діяльності підприємства. Такий метод ведення оперативного обліку й аналізу дає змогу:

по-перше, коректувати норми витрат та втрат в процесі виробництва;

по-друге, своєчасно виявляти й усувати причини виникнення відхилень від норм витрат та втрат;

по-третє, оперативно проводити тестування виробництва на здатність працювати рентабельно;

по-четверте, оперативно визначати собівартість виробленої продукції від варіації вхідних параметрів;

по-п'яте, об'єктивно визначати потребу реорганізації та зміни технологічного процесу виробництва.

Модель оперативного обліку й аналізу витрат господарської діяльності підприємства на підставі викладених вище положень побудовано в праці [27]. Параметром розробленої моделі була собівартість 1 кг цукру. Постають питання: як можна організувати оперативний облік й аналіз витрат і втрат за цією моделлю; за якими параметрами треба вести облік. Розгляду цих питань і присвячений даний параграф. Його актуальність зумовлена ще й тим, що досі оперативний облік вели лише частково за окремими центрами витрат і він не був цілісною системою всієї господарської діяльності. Це обумовлювалось трудомісткістю процесу ведення оперативної документації, низьким рівнем автоматизації виробництва. Отже, технологія ведення оперативного обліку й аналізу витрат повинна бути максимально простою та автоматизованою.

Для отримання необхідної інформації про господарську діяльність всі дані про операції потрібно згрупувати відповідно до їхнього економічного змісту і реєструвати. Реєструють їх за допомогою облікових реєстрів, які забезпечують контроль за збереженням документів і необхідну наочність даних, що в них відображені. Щоб успішно функціонувала модель, яка описує оперативний облік й контроль , перш за все необхідно побудувати блок-схеми організації оперативного обліку й аналізу та проаналізувати їх.

Згідно з результатами, що наведені в третьому розділі, в цукровому виробництві можна побудувати моделі, які будуть описувати оперативний облік або аналіз. Логічно, що отримані моделі відрізнятимуться. Ця відмінність, зокрема, полягатиме в природі параметрів, які описують відповідні моделі, а також у базах довідкової інформації, які використовують для ведення обліку чи аналізу. Узагальнену блок-схему ведення як оперативного обліку, так і аналізу можна описати у вигляді, показаному на рис.3.1.1. Як бачимо, відмінність полягає лише в тому, що оперативний аналіз використовує базу довідкових даних, які охоплюють результати попереднього ведення господарської діяльності, та інші статистичні дані. Розглянемо детальніше блок-схеми як оперативного обліку, так і контролю. На рис.3.1.2 зображена блок-схема організації оперативного обліку згідно з побудованою моделлю виробітку цукру, жому, меляси. Як бачимо з рисунка першій підсистемі слід виділити три групи показників,а отже,і відповідну кількість груп первинної документтації.

Рис.3.1.1. Узагальнена блок-схема технології ведення оперативного обліку й аналізу витрат цукрового господарства

Тобто відбувається процес заповнення накладних з приймання сировини та відповідних відомостей про фактичну кількість, вартість та цукристість сировини, а отже, кількості цукру, що міститься в ній.

Рис.3.1.2. Блок-схема організації ведення оперативного обліку витрат

Як для попередньої групи облікових даних, так і для цієї, потрібна довідкова база даних. Вона містить інформацію про коефіцієнти якості сировини залежно від її цукристості та забрудненості, а отже, її вартості; коефіцієнти втрат сировині і її цукристості залежно від температури та тривалості зберігання, та статистичні дані про нормативи втрат сировини і цукру. Останню групу первинних документів у цій підсистемі складають звітні первинні результати, що є підсумковими для даної підсистеми. В цих звітних документах ведуть облік про загальну кількість прийнятої сировини, облік витрат на придбання сировини, облік кількості цукру, що є в сировині, облік витрат під час зберігання і подавання на переробку сировини, а також облік про кількість сировини, її цукристість, забруднення, вартість 1 т сировини, та загальну суму витрат на придбання її для кожної фізичної чи юридичної особи. Отже, ці облікові параметри є узагальнюючими, їх визначають за відповідними перерахунками з попередніх облікових даних. Ці узагальнюючі облікові показники є вхідними даними до другої підсистеми. Частини з них є вхідними даними до бухгалтерського обліку.

Аналогічно до попередньої, в другій підсистемі системного оперативного обліку цукрового виробництва також можна виділити три групи звітних первинних документів [27]. До першої належать облікові дані про фактичну кількість сировини, яка надійшла на переробку, порівняно із тою кількістю, яка є на виході з першої підсистеми, а також її цукристість у сиропі порівняно з цукристістю сировини. Ці облікові дані формують у звітні таблиці, де ведуть облік цих параметрів щогодини і підсумовують по змінах. До другої групи звітної документації належать такі: відомість про втрати цукру під час технологічного процесу; відомість про облікові параметри технологічного процесу; відомість про контроль параметрів технологічного процесу, а також відомість характеристики виробленої продукції. Для формування цієї групи облікових параметрів використовують інформативну базу параметрів технологічного процесу. Третя група звітної документації в цій підсистемі є підсумковою, це відомості про кількість переробленої сировини і виробленого цукру, відомість обліку якості виробленого цукру, а також відомість характеру роботи зміни. Як легко зауважити, деякі облікові параметри є вхідними до третьої підсистеми та бухгалтерського обліку.

У третій підсистемі ведуть облік кількості виробленої продукції, яка надійшла на склад та кількість, яку відправлено споживачу. Отже, в цій підсистемі ведуть облік виробленої продукції за такими відомостями: відомість кількості та якості цукру, який надійшов на зберігання; відомість кількості цукру, яка зберігається і відправлена споживачеві; відомість кількості та собівартості виробленого жому; відомість кількості та собівартості виробленої меляси. Низка облікових параметрів у цих відомостях є розрахунковими і для їх визначення використовують облікові параметри попередніх підсистем.

Поряд з оперативним обліком витрат треба вести й оперативний аналіз витрат. База аналізуючих показників формується за дещо іншим принципом, ніж облікові. Ця відмінність полягає у механізмі визначення аналізуючих оперативних параметрів, тобто для їхнього визначення використовують інформаційну базу даних, яка формується не тільки з даних господарських операцій, які відбуваються, й з тих, що вже відбулись [21]. Іншими словами, база нормативних показників складається з результатів оперативного, послідуючого, статистичного та бухгалтерського обліку й аналізу. На рис.3.1.3 показано блок-схему функціонування оперативного аналізу витрат на цукровому виробництві. Як зазначено вище, на вихід цукру із сировини, а отже, і його собівартість, впливає такий параметр, як якість сировини. Методологію його визначення описано в другому розділі. Відомо, що він є функціонально залежним від таких змінних, як цукристість сировини, її забрудненість, вміст у ній зеленої маси. Тому для визначення такого параметра, як якість сировини, необхідно вводити нормативно-довідкову базу даних, яку можна зобразити як графічно, так і у вигляді таблиці.

Отже, на вході блок-схеми організації ведення оперативного контролю витрат є такий параметр, як якість сировини, визначений шляхом зіставлення цукристості сировини, її забрудненості та вмісту в ній зеленої маси з даними бази довідкової інформації.

Рис.3.1.3. Блок-схема організації ведення оперативного аналізу витрат цукрового господарства

За даними цієї бази даних розраховують нормативну базу даних втрат сировини і цукру в ній для даної цукристості сировини під час зберігання. Відхилення фактичних втрат від нормативних визначають під час подавання сировини на переробку, зважування сировини після миття і обчислення цукристості стружки. Як бачимо, на виході першої підсистеми є такі параметри, як поточна собівартість 1 кг продукції та відхилення від її нормативного значення. Як легко зауважити, що нормативну поточну собівартість 1 кг цукру визначають на базі даних нормативів витрат і втрат сировини та її цукристості. За результатами нормативної довідкової бази даних розраховують нормативну базу втрат цукру під час технологічного циклу. Поряд із цим за результатами відхилень від норм втрат в першій підсистемі корегують норми втрат продукції під час технологічного циклу. У другій підсистемі визначають відхилення втрат цукру від норм, а також відхилення від норм виходу меляси. Водночас визначають нормативну собівартість виробленої продукції і порівнюють її з фактичною. Як підсумок, на виході другої підсистеми є відхилення фактичної собівартості продукції від нормативної.

Отже, бажаного ефекту можна досягти лише тоді, коли вести одночасно оперативний облік і аналіз. Тобто модель, яка є відображенням такої цілісної системи, як оперативний облік і аналіз повинна описувати облікові та аналітичні параметри - показники. Як бачимо, взаємозв'язок цих параметрів є досить складним і багатофункціональним. Для успішної організації та ведення оперативного обліку й аналізу у цукровому виробництві, слід також розглянути принципові аспекти організації введення та обробки даних оперативного обліку й аналізу в умовах автоматизованого робочого місця АРМ - обліковця.

Запит "бухгалтер-ЕОМ" на стадії оперативного обліку включає набір формалізованих процедур, які забезпечують:

введення даних відповідно до структури первинного документа;

контроль вхідних реквізитів на підставі заданих методів забезпечення достовірності інформації;

контроль збалансованості документів;

друкування протоколу вхідних даних оперативного обліку;

корегування даних первинного документа;

алгоритмічну обробку показників документа;

формування первинних документів на підставі введених показників;

організація хронологічного масиву даних;

виведення на друк машинного первинного документа.

Важливою особливістю АРМ обліковця є використання на етапі оперативного обліку різних описів-запитів "обліковець-ЕОМ", які визначають порядок введення й обробки даних первинного документа, доступного для кожного користувача.

Розглянемо схему організації введення й обробки первинних документів у АРМ обліковця, яка показана на рис. 3.1.4.

Як бачимо із схеми, на підставі запиту на вході і обробку даних ведеться пошук у масиві описів заданого опису конкретної форми первинного документа. Ідентифікація опису документа відбувається за номером запиту. Опис форми первинного документа містить параметри, які дають змогу організувати необхідний порядок введення, контролю і запису первинних документів у хронологічний масив даних.

Для введення показників первинного документа необхідно визначити його структуру. Відомо, що будь-який документ можна навести у вигляді сукупності розділів табличної форми. Відповідно розділи складаються з рядків, а ті - з різної кількості показників. Рядки можуть повторюватись і мати однакову структуру, або траплятися тільки один раз і мати індивідуальну структуру. Тому для опису структури розділів і рядків первинного документа треба використовувати коди.

Для визначення структури рядка є елемент "порядковий номер показника", кожне значення якого забезпечує включення в структуру рядка відповідного показника. У цьому випадку для шукання форми первинного документа зі структури коду опису документа використовується тільки чотири розряди, які містять номер форми, останні розряди коду застосовуються для упорядкування записів параметрів у процедурах введення, контролю й обробки даних оперативного обліку.

Розробка облікової інформації є не кінцевою ціллю, а лише частиною облікової функції. Важливим завданням стає передавання інформації до конкретного споживача так, щоб той правильно сприйняв її і зрозумів потенціальну користь. Це є суттєвим, оскільки погано відтворена навіть цінна інформація може бути не сприйнята. Успіх облікової функції в такому випадку залежить від правильної побудови комунікаційних процесів.

Рис.3.1.4. Схема організації введення первинних документів в АРМ обліковця

Однак ця проблема не має ні теоретичного, ні широкого практичного застосування в обліку. Лише в декількох працях [8; 23; 31] приділено увагу цій проблемі, але і там головним чином розглядаються внутрішні зв'язки в обліку. В умовах розподіленої обробки даних застосування теорії комунікації суттєво вплине на організацію обліку в сучасних умовах. Крім того, сам облік можна зобразити як інтегровану систему збору, обробки, зберігання і передавання облікової інформації. Окрім цього, основні принципи теорії комунікації дають змогу виробити найбільш оптимальні обсяги, терміни і напрямки інформаційних потоків в обліку.

3.2. Модель алгоритму рішення ведення оперативного обліку й аналізу витрат та виходу продукції

Для побудови моделі оперативного обліку й аналізу витрат господарської діяльності цукрового підприємства, згідно з працею Мниха Є.В. [27] оперативний облік й аналіз розбивали на три підсистеми. До першої підсистеми належать оперативний облік витрат і втрат під час отримання, зберігання та подання сировини на переробку. До другої підсистеми можна віднести сам цикл переробки сировини, а до третьої віднести витрати і втрати, обумовлені зберіганням виробленої продукції. Ці три підсистеми описуються обліковими та аналітичними параметрами, які є тільки характерними для кожної підсистеми, так і тими, які є спільними для всіх підсистем. Логічно, що серед параметрів, які описують ці підсистеми, є як суто облікові, так і аналітичні. Відразу ж виникають питання щодо організації ведення цієї звітної документації. Зауважимо, що для успішного впровадження такої моделі оперативного обліку й аналізу витрат та виходу продукції (тобто організації оперативного обліку) потрібно таке:

автоматизувати вимірювальні процеси;

автоматизувати ведення первинної документації;

створити комп'ютерну мережу;

визначити посадових осіб, які відповідають за стан ведення звітної документації та її аналіз.

Для опису організації оперативного обліку й аналізу витрат розглянемо алгоритм рішення. В загальному блок-схема для рішення на ЕОМ відтворює блок-схеми організації ведення оперативного обліку й аналізу. Першим етапом є ввід вхідних даних.

1. Виходячи із другого розділу, легко зауважити, що первинною документацією виступає накладна на приймання сировини. В ній відображається інформація про кількість прийнятої сировини, юридична особа, яка здала сировину та час заповнення даної накладної. Отже вхідними даними виступають наступні параметри: Sik- кількість сировини зданої і-здатчиком, прийнятої по к-накладній; tk- час заповнення к-накладної. На даному етапі формується блок первинних документів (накладних) по прийманню сировини.

2. Другим етапом є визначення забрудненості сировини аі і її цукристості Сі, де і - означає номер чи код здавальника сировини. Величина аі визначає процентний вміст землі bі зеленої маси zi у прийнятій сировині. Як і на попередньому етапі, так і на даному, формується блок первинних документів (актів на відбір цукрового буряку для визначення загального забруднення і цукристості).

3. Третім етапом є формування поточної документації по і - здавальнику сировини у вигляді схеми 3.2.1. Це викликано необхідністю проводити аналіз сировини, прийнятої за добу для кожного і-здавальника сировини. За параметрами Sik, Cі, bі, zi сировини, за допомогою виразу: Ні = 100-bi-zi - Ясі, де значення Ясі визначають за допомогою виразу (2.4), обчислюють якість сировини і вносять в колонку №6. Виходячи із договору, який укладений між підприємством і здавачем сировини на поставку сировини, з допомогою виразу (2.6), при визначеній якості сировини проводиться розрахунок фактичної вартості 1 т сировини (Vik). Потім розраховують витрати на придбання сировини (Bik), розраховують кількість цукру (Nцік), яка міститься в даній кількості сировини, і розраховують поточну нормативну собівартість 1 кг цукру (PNSіk). Виходячи із якості сировини, її направляють в той чи інший кагат (Мік) на зберігання.

4. Наступним етапом є заповнення паспортної таблиці для кожного кагату. Кагати відрізняються один від одного якістю сировини, що зберігається в ньому. Розглянемо, наприклад, кагат №11, до якого поступає сировина, якість якої коливається в межах 75-77%.

Рис. 3.2.1. Блок-схема заповнення табл. 2.1

Колонка №2 є підсумковою колонкою кількості сировини та цукру в ній прийнятого на зберігання протягом доби, а саме,

n n

? Sikj - колонка №2, ? Nцikj - колонка №6.

j=1 j=1

В колонках 3,4,5,7 наводяться середні значення величин zikj, bikj, Cikj, NPSikj за добу. Слід правда відмітити, що в розрахунок нормативної поточної собівартості (NPSikj) включені витрати, пов'язані із заготівлею сировини, вони розраховуються на 1 т заготовленої сировини Під час зберігання сировини, два рази на добу (в нічний та денний час) визначається температура зберігання сировини. Згідно температури зберігання, два рази на добу проводиться перерахунок нормативних втрат сировини NVSikj(T), нормативних втрат цукру NVCikj(T), а отже фізичної ваги сировини що зберігається Sikj (T), кількості цукру Nцikj(T), та нормативної поточної собівартості 1 кг цукру (NPSikj(T). При досягненні певної величини нормативних втрат сировини, її цукристості, або величини собівартості продукції, сировину необхідно передавати на переробку. Логічно, що чим вища якість сировини, тим довший термін може бути її зберігання, щоб досягнути відповідної величини нормативних втрат (рис 3.2.2). В цьому випадку необхідно проводити порівняння тієї кількості сировини Sikj(D), яку передали на переробку із тією, яку фактично прийняли FSikj(D), на переробку. Останню визначають по електронних вагах у бурякопереробному відділенні. Аналогічна процедура і по визначенню втрат цукру з тією лише відмінністю, що фактичний вміст цукру Fnцikj(D), у сировині визначають по цукристості бурякової стружки По різницях між кількістю сировини, яку прийняли на зберігання і кількістю, яку переробили, визначають фактичні втрати сировини (FVSikj=Sikj-Fsikj), і цукру в ній ( FVCikj=Nцikj-FNцikj). По різниці між нормативним і фактичним значенням визначають відхилення від норми втрат сировини (VNSikj=NVSikj-FVSikj) , і цукру в ній (VNCikj=NVCikj-FVCikj) і по величині відхилення приймають відповідне рішення.

Дні зберігання сировини в кагаті

Рис.3.2.2. Залежність втрат сировини чи її цукристості від днів її зберігання для чотирьох значень її якості 1< 2< 3< 4

В наведеній таблиці після закінчення подачі сировини на переробку проводиться підсумок втрат сировини та її цукристості, і визначаються причини відхилень їх від нормативних значень.

По даних табл.3.2.1 і 3.2.2 проводиться формування зведеної поточної документації (відомості, які наведені в другому розділі).

При передачі сировини в переробку (в другу підсистему) проходить визначення фактичних втрат сировини і її цукристості, тому необхідно на виробництві проводити їх списання по акту "Про передачу буряків у переробку." Загальну блок-схему ведення оперативного обліку й аналізу витрат в першій підсистемі можна подати у вигляді, який наведено на рис.3.2.4.

Друга підсистема оперативного обліку й аналізу витрат охоплює технологічний цикл виробництва цукру із сировини. Такий цикл є найбільш трудомістким і характеризується найбільшими потенційними втратами цукру.

Рис.3.2.3.Блок-схема заповнення табл..3.2.2

Окрім того, у цій підсистемі треба вводити облікові параметри, що стосуються побічної продукції.

Для успішного впровадження моделі оперативного обліку й аналізу витрат, обліковий процес потрібно автоматизувати, тобто дані з автоматичних ваг на вході (кількість сировини, яку переробляють) і виході підсистеми (кількість отриманого цукру, жому і меляси) повинні вводитися автоматично в базу даних комп'ютера. Така модель потребує автоматизації і самого процесу отримання цукру із сиропу.

Ця підсистема згідно з даними другого розділу характеризується такими параметрами: кількість цукру, ц; кількість меляси, ц; відсотковий вміст цукру в мелясі, %; кількість виробленого жому, ц; відсотковий вміст цукру в жомі, %; відсотковий вміст цукру у стічних водах, %; об'єм витраченої води для очищення сировини, м³; кількість витраченого вапна, ц; витрати палива, ц; витрати на обслуговуючий персонал, грн. Щоб об'єктивно проаналізувати таку підсистему, потрібно контролювати параметри, які характеризують втрати цукру і до яких слід віднести: вміст цукру в мелясі; вміст цукру в жомі; вміст цукру в стічних водах; ступінь очищення цукру. Ці параметри треба визначати після кожної випарки й узагальнювати для кожної зміни (табл. 2.3.1, 2.3.4).

Для об'єктивного контролю втрат цукру необхідно в табл.2.3 ввести колонку норм втрат цукру. Тільки шляхом зіставлення цих норм втрат із фактичними, можна проаналізувати причини відхилень від норм. Ці норми втрат автоматично вносить комп'ютер у таблицю після заповнення колонки "бурякова стружка" тієї ж таблиці. Таким чином, зіставляючи втрати цукру з їхніми нормами, головний технолог щогодини буде мати об'єктивну картину втрат цукру і зможе оперативно визначати причини відхилень від норм та приймати обґрунтовані заходи з метою їх усунення. Зауважимо, що дані колонки "Втрати цукру" необхідно автоматично визначати за допомогою оптичного методу вимірювання вмісту цукру. Для обліку виробленої продукції в цій підсистемі треба контролювати параметри, які характеризують кількість отриманого цукру, жому і меляси.

Рис. 3.2.4. Блок-схема ведення оперативного обліку й аналізу витрат в першій підсистемі господарської діяльності цукрового підприємства

Технологія отримання цукру полягає у безперервному знецукрюванні бурякової стружки, пресуванні жому і поверненні в дифузійну установку всієї жомопресованої води, вапняково-вуглекислому очищенні дифузійного соку, трьох кристалізаціях і очищенні цукру третьої кристалізації.

На знецукрювання стружки в цій технології суттєво впливає якість бурякової стружки і води, температура і pH середовища, дифузія, величина відбору соку, життєдіяльність мікроорганізмів тощо. Тому для об'єктивної оцінки витрат і втрат, а також якісного та кількісного контролю параметрів технологічного процесу необхідний автономний режим контролю за цими параметрами та автоматичне їх визначення і внесення у поточні таблиці 2.3-2.8. За контроль цих параметрів відповідає технолог. За даними цих таблиць технолог і приймає рішення. За умови автоматизації технологічного процесу колонки в табл. 2.3.1 - 2.3.4 автоматично будуть зчитуватись. Їх заповнюють для кожного варіння цукру, тобто щогодини.

Кількість виробленого цукру визначають в кілограмах після переробки відповідної маси сировини, її зчитує комп'ютер з електронних ваг. Сировину перед переробкою зважують і дані електронних ваг також автоматично заносяться у відповідну звітну таблицю. Після цього автоматично визначається відсотковий вихід цукру з цієї сировини. Таким чином, визначають фактичні втрати сировини, в технологічному циклі.

Аналогічно обчислюють фактичні втрати цукру, зумовлені втратою сировини і втратами цукру під час зберігання. Це досягають тим, що визначають цукристість сировини (бурякової стружки) перед її переробкою.

Отже, розглянуті вище підсистеми пов'язані між собою, і механізмом їх взаємозв'язку є такий параметр, як якість сировини. У цій підсистемі якість готової продукції визначають за такими показниками: забарвлення; вологість; вміст сахарози; вміст редукційних елементів. Їх величина залежить від дотримання параметрів технологічного процесу. Відповідно до технологічного циклу розроблена програма контролю параметрів буде визначати, які параметри технологічного процесу не відповідають нормам і які заходи слід вживати для вирішення цієї ситуації. У звітній таблиці поряд із параметрами цієї підсистеми будуть об'єктивно висвітлені у рядку зауваження щодо роботи зміни після переробки сировини.