Бухгалтерський облік сучасного туристичного підприємства

Аналіз функціонування сучасного туристичного ринку і перспективи його розвитку. Характеристика туристичної фірми "Руада" і її місце в галузі. Особливості ведення бухгалтерського обліку туристичної фірми, звітність підприємства, аналіз обліку операцій.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 12.01.2011
Размер файла 153,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1

Зміст

  • РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика галузі діяльності 3
    • 1.1 Особлівості функціонування сучасного туристичного ринку і перспективи його розвитку 3
    • 1.2 Характеристика туристичної фірми «Руада» і її місце в галузі 14
  • РОЗДІЛ 2. Звітність підприємства та її аналіз 18
  • РОЗДІЛ 3. Облік операцій з оплати праці на підприємстві 35
  • РОЗДІЛ 4. Опіс господарської діяльності підприємства 50
  • ВИСНОВКИ 63
  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 66
  • Додатки 69

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика галузі діяльності

1.1 Особливості функціонування сучасного туристичного ринку і перспективи його розвитку

Туристичний ринок - це ринок послуг, оскільки послуги виступають основним предметом обміну і складають 80% всього об'єму продажів на розвинених туристських ринках. Туристська послуга - сукупність цілеспрямованих дій у сфері обслуговування, які орієнтовані на забезпечення і задоволення потреб туриста або екскурсанта, що відповідають цілям туризму, характеру і спрямованості туристичної послуги, туру, туристського продукту і що не суперечать загальнолюдським принципам моралі і доброго порядку.

Туристським послугам властиві чотири характеристики, які відрізняють послугу від товару:

1) невідчутність;

2) нерозривність виробництва і споживання;

3) мінливість;

4) нездатність до зберігання.

Проте туристським послугам разом із специфічними характеристиками послуг властиві також і відмітні особливості:

* виділення достатньо чітко виражених туристських зон;

* створення туристського пакету зусиллями багатьох організацій, кожна з яких має власні методи роботи, специфічні споживи і різні комерційні цілі. Досягнення успіху на ринку можливо лише в тому випадку, якщо всі учасники туристичного обслуговування вироблять і дотримуватимуться загальних цілей;

* подолання покупцем відстані, що відокремлює його від туристичної послуги і місця її споживання;

* залежність туристичної послуги від таких змінних, як година і простір. Велике значення має чинник сезонності. Маркетингові заходь туристської організації розрізнятимуться в пік сезону і у міжсезонні. У міжсезонні необхідні додаткові заходи стимулювання попиту: низькі ціни, різні додаткові послуги;

* значний вплив на якість туристичної послуги роблять зовнішні чинники, що мають форс-мажорний характер, тобто незалежні від волі і дій продавця і покупця: погода, природні умови, політика, міжнародні події. [28]

Ці специфічні особливості, властиві туристичним послугам, відбиваються і на діяльності організацій індустрії туризму (таблиця. 1.1).

Таблиця 1.1

Характеристики послуг і пов'язана з цим специфіка управління організаціями індустрії туризму

Відмітна характеристика

Зміст характеристики

Специфіка управління організаціями індустрії туризму

Невідчутність послуг

Невловимість або нематеріальний характер послуг означає, що їх неможливо: продемонструвати, побачити, спробувати, транспортувати, зберігати, упаковувати або вивчати до моменту їх отримання

Для зміцнення довіри клієнтів організація, що надає послуги, може: по можливості підвищувати відчутність своїх послуг шляхом рекламної діяльності (брошури, каталоги, сайти в Інтернеті і ін.), підкреслювати значущість своєї послуги; привертати увагу споживачів до отримуваних вигод від покупки; запросити яку-небудь знаменитість для реклами своєї послуги і так далі

Нерозривність виробництва і споживання

Надати послугу можна тільки тоді, коли і споживання з'являється клієнт. З цієї точки зору виробництво і споживання послуг тісно взаємозв'язані і не можуть бути розірвані

Багато послуг вимагають тісного прямого контакту з тим, хто їх надає. Клієнт не просто споживає послугу, він підключається до її виробництва. Доля покупця у сфері обслуговування означає, що постачальник повинний піклуватися про тих, що він проводити і як. Поведінка продавця, його професійний досвід і знання під година споживання клієнтом послуги зумовлюють вірогідність її повторення

Мінливість

Якість надання послуг варіюється і залежить від рівня професіоналізму виробника, компетентності, доброзичливості, ввічливості комунікабельності персоналу, а також від обліку індивідуальних вимог шкірного покупця.

Дотримання стандартів обслуговування і розробка власної політики контролю за якістю обслуговування споживачів. Розробка фірмового стилю організації: назва організації, товарний знак, фірмовий колір, логотип. Проведення систематичного навчання персоналу для підвищення його професійного рівня і якості обслуговування.

Нездатність до зберігання

Послуги неможливо провести про запас або складувати. Виникає проблема досягнення рівноваги між попитом і пропозицією.

Встановлення диференційованих цін, знижок, використання інших стимулів. Введення системи попередніх замовлень на послуги.

Складнощі функціонування організацій індустрії туризму полягають в тому, що оцінка якості туристичних послуг споживачем достатньо суб'єктивна і залежить відрізних чинників: загальноекономічних; культурного і суспільно-психологічного характеру; соціально-демографічних; особово-поведінкових. Значній вплив на попит у сфері туристських послуг надають такі зміни в суспільній психології споживання, як інформованість, рівень утвореної; висока вимогливість до комфорту і якості послуг; індивідуальність; екологізація мислення споживача; мобільність; фізична і розумова активність на відпочинку; прагнення отримувати від життя калейдоскоп вражень. Сукупність всіх цих чинників і визначає виникнення і характер поведінкових особливостей споживачів туристичних послуг, які можуть бути виражені такими показниками, як:

* частотність туризму (кількість туристичних поїздок, що здійснюються в досліджуваний період, на душу населення);

* переваги у виборі дестінації;

* найбільш переважна форма організації туру, категорія готелю;

* уявлення туриста про ціну готельної послуги, туру;

* уявлення про торгівельну марку туристичної організації;

* комунікативна поведінка туриста;

* роль зовнішніх подразників в процесі ухвалення рішення про місце мешкання (виборі готелю) і покупку туру. [27, 31]

Вибір туристською організацією найбільш ефективних засобів по залученню споживача до туристського продукту неможливий без чіткого опрацьовування самого процесу ухвалення рішення про покупку туристського продукту потенційним туристом. Вирішення споживача про покупку туристського продукту припускає оцінку і вибір єдиного туристського продукту з альтернативного ряду і вибір відповідного набору різних послуг, пропонованих організаціями індустрії туризму.

Процес покупки конкретного туристського продукту починається задовго до здійснення акту купівлі-продажу. Ухвалення рішення споживачем схильне до впливу ряду чинників, воно вирішує проблеми різного масштабу і складності, проте має стійку структуру, що включає наступні стадії.

1. Усвідомлення споживи в подорожі, формування поїздки.

2. Пошук інформації.

3. Предпокупочна оцінка альтернатив. Покупець оцінює варіанти, розглядаючи туристську пропозицію як певний набір властивостей. Кожен споживач виділяє свої, відмінні від інших, пріоритетні характеристики, на підставі особистих потребі мотивів.

4. Покупка і споживання.

На ухвалення залишкового рішення про покупку можуть зробити вплив 2 чинники, це відношення інших людей до вибраного напряму подорожі, відношення до репутації туристської організації, що реалізує тур продукт (таблиця1.2.)

Таблиця 1.2.

Пріоритеті вибору споживачами туристичних фірм при здійсненні

Пріоритет вибору

Число туристів, що віддали перевагу туристичній фірмі на основі даного пріоритету %

Ради друзів і знайомих

31,6

Ціна

26,7

Наявність ліцензії у організації

18,1

Набор послуг, що надаються

15,6

Терміни і досвід роботи організації на туристському ринку

14,8

Особистий досвід спілкування з організацією

13,0

Ради фахівців, що працюють в індустрії туризму

11,3

Доброзичливість співробітників фірми

8,8

Рейтинг туристської фірми

4,7

Реклама

3,7

Інформація про туристську фірму в спеціальних довідниках і в Інтернеті

3,4

Хороший офіс

2,5

Зручне місцерозташування

2,5

Інше

5,9

Споживання в індустрії туризму зазвичай відкладається на деякий термін. Традиційне споживання мало цікавило продавця, орієнтованого насампередна покупку, проте в умовах зростаючої конкуренції відбувається переорієнтація туристичних організацій на задоволення і збереження споживачів.

5. Післепокупочна оцінка альтернатив, тобто оцінка ступеня задоволення від досвіду споживання. [31]

За даними 2008 р., туризм знов довів свою стійкість. Згідно відомостям, що поступили в Усесвітню туристичну організацію (ВТО) з офіційних джерел зі всього світу, загальне число міжнародних туристських прибуттів склало майже 715 млн. Це на 22 млн. більше, ніж в 2007 р., або майже на 19 млн. перевищує показник 2006 р., який, на думку багатьох експертів, був рекордним. Таким чином, попередні підсумки 2008 р. указують на наступні зміни в світовому туризмі: Європа міцно утримує перше місце, а на другу строчку рейтингу вийшов Азіатсько-тихоокеанський регіон, частка якого на світовому ринку туризму піднялася з 15,5% в середині 90-х років XX ст. до 18,3% в даний час. При цьому Азіатсько-тихоокеанський регіон потіснив американський ринок -- частка останнього за минулі вісім років скоротилася з 19,7 до 16,8%. Зростання об'ємів туристських прибуттів на Близький Схід і африканський континент виявилося нижчим за середньосвітовий рівень, але при цьому обидва регіони закінчили 2008 р. з позитивною динамікою.

Більше 132 млн. міжнародних туристичних прибуттів було зареєстроване в Азіатсько-тихоокеанському регіоні, який багато експертів вважають за «туристський напрям майбутнього». Лідером серед субрегіонів стала Північно-східна Азія, де зростання склало майже 12%. За нею слідує Південно-східна Азія (зростання близько 4%) і Південна Азія (зростання на 2%). Таким чином, збулися передбачення фахівців ВТО, згідно яким Китай, включаючи ті, що приєдналися до нього Сянган і Аоминь, стає одним з найбільш значущих і привабливих туристських центрів в світі. Серед інших держав регіону слід зазначити Мальдіви, Шрі-Ланку і Іран, що зберегли колишні темпи приросту туристського потоку, а також Індію, число гостей якої знизилося на 6,6%.

Американський регіон з'явився єдиним, який завершив рік з негативним результатом. При цьому слід зазначити, що зниження в порівнянні з 2007 р. дещо сповільнилося і склало 0,6%. Разом з тим Північна Америка (США, Канада, Мексика) поліпшили свої показники. Це пояснюється позитивними результатами розвитку туризму в Канаді -- зростання на 0,4% в порівнянні з 2006 р. Ця цифра скоротилася з 14,6 до 12%. Карібські острови другий рік підряд переживають спад туристського потоку, який знизився в 2008 р. на 3% (у 2008 р. зменшення склало 1,9%). Це, ймовірно, з'явилося наслідком проблем, які переживають авіакомпанії США. Ще помітніший спад -- на рівні 7% -- стався на південноамериканському ринку. Єдиним американським субрегіоном, де зареєстровано зростання(на 10%), стала Центральна Америка. Але це відносно невеликі об'єми в порівнянні з іншими субрегіонами.

Понад 60% всіх прибуттів іноземних туристів і 70--75% здійснюваних в світі поїздок доводиться на промислово розвинені країни.

У 2008 р. збільшилася середня тривалість подорожей на 3,2% і склала 9,4 ночей (10,4 дня). На 10,6% виріс рівень рас ходів при подорожах по Європі, що пов'язане з інфляційним) процесами і з переходом низки країн на євро, який спричинив підвищення цін на туристські послуги. По цілях поїздок лідирують пляжні тури, пов'язані з перебуванням уводи (круїзи, озерний туризм), лікувальні тури і подієвий туризм.

Довгострокові перспективи розвитку туризму представляються фахівцям оптимістичними. Згідно прогнозу Усесвітньої туристичної організації до 2010 р. в світі щорічного подорожуватимуть близько 1 млрд. чоловік, до 2020 р. -- до 1,5 млрд., а доходи від туризму можуть скласти приблизно 2 трлн. дол. США.

Для 83% країн світу туризм в даний час є одним з п'яти основних джерел доходу, а для 38% країн туризм -- це головне джерело доходу. Туризм займає перше місце в світі серед решти всіх секторів економіки по кількості робочих місць. Якщо в 1998 р. у сфері туризму було зайнято115 млн. чоловік, то прогнозується, що в 2020 р. в світі буде створено 550 млн. робочих місць.

В даний час туризм в різних країнах розвинений дуже нерівномірно. Переважно туристи виїжджають з високорозвинених країн, що є, по термінології Всесвітньої туристичної організації, країнами -- постачальниками туристів. До цієї групи входять держави, де відсоток населення, що виїжджає в закордонні поїздки, вище десяти. Кількість таких країн невелика (12--17), проте їх список постійно поповнюється. До недавнього часу в їх число, окрім високорозвинених раїн Західної і Північної Європи, Північної Америки і Японії, входили держави Східної Європи, району Персидської затоки. Сьогодні їх місце активно займають нові індустріальні країни, держави, що розвиваються, досягли високого ступеня розвитку, - Республіка Корея, Сінгапур і ін.

Основний обмін туристами здійснюється між країнами -- постачальниками туристів, в той же час з тих же країн формується основний потік туристів в держави, що розвиваються. Виїзний туризм в країнах, що розвиваються, представлений слабо.

Всі фахівців області туризму сходяться на думці, що в основі розвитку туризму лежить економічний і соціальний прогрес. Детальніший аналіз дозволяє серед численних чинників, що впливають на розвиток туризму, виділити головні:

* політичні

* економічні

* соціально-демографічні

* культурно-пізнавальні

* науково-технічні. [27]

Політичні чинники. Стабільна політична обстановка в країні -- необхідна умова функціонування туристського бізнесу. Крім того, для розвитку туризму в тій або іншій країні важливий тип міжнародних відносин, що склався з іншими державами; стан торгівельного і платіжного балансу даної країни і її партнерів; міжнародний стан в світі або окремо узятому регіоні.

Економічні чинники. Зростання доходів населення в економічно розвинених країнах дозволяє населенню цих країн більше витрачати грошей на подорожі. Аналіз доходів туристів з низки європейських країн дозволив виявити, що в Туристському потоці майже всіх країн по матеріальному положенню переважають представники середнього класу (від 40% в Нідерландах до 59% в Італії), а також широко представлена категорія осіб з високими доходами (Нідерланди, Німеччина, Великобританія), що пред'являють попит на висококомфортабельні умови розміщення і обслуговування.

Для населення країн з високим рівнем життя характерні високі витрати на туризм. По витратах населення на туризм всі країни світу умовно можна розділити на три групи:

1) витрати перевищують 500 дол. США на одного жителя;

2) витрати складають від 150 до 500 дол. США на одного жителя:

3) витрати складають менше 150 дол. США на одного жителя.

На розвиток туризму значний вплив роблять зовнішньоекономічна діяльність держав, процеси інтеграції і глобалізації, що відбуваються у всіх галузях світової економіки. Це сприяє зростанню ділової активності населення планети і появі нового вигляду ділового туризму.

Проте такі явища в економіці, як посилювання митних формальностей, фінансова нестабільність (інфляція, стагнація), економічні страйки, можуть значно стримувати діяльність організацій індустрії туризму.

Соціально-демографічні чинники. На розвиток туризму впливає зростання чисельності населення, особливо міського. Міський стиль життя, на думку психологів, відрізняють стрес, анонімність, відсутність контактів з людьми, відривши від природи. В зв'язку з цим туризм для жителів міст є пошуком душевної рівноваги.

Для багатьох країн світу характерна тенденція зміни співвідношення робочого і вільного часу. Скорочення робочого часу одночасно супроводиться підвищенням інтенсивності праці і вірогідності виникнення стресової ситуації. Одним із засобів відновлення і підтримки працездатності є туризм. Із збільшенням кількості вільного часу в житті людей позначилися дві головні тенденції -- дроблення відпускного періоду і зростання нетривалих поїздок, тобто туристичні поїздки стають менш тривалими, але частішими.

Крім того, на розвиток туризму роблять вплив такі чинники, як старіння суспільства, пізніший вступ до браку, підвищення частки самотніх людей, збільшення числа працюючих жінок, відкладання народження дитяти, зростання числа бездітних сімейних пар.

Збільшення середньої тривалості життя і зниження народжуваності привели до збільшення питомої ваги літніх людей (у 2008 р. в світі налічувалося 595 млн. людей літнього віку). Цей сегмент ринку є дуже привабливим для організацій індустрії туризму, оскільки пенсіонери володіють практично необмеженим вільним часом і високою купівельною спроможністю. Враховуючи важливість цього сегменту ринку, ВТО присвятила одну зі своїх конференцій питанням розвитку туризму для «осіб третього віку», в ході якої були розроблені ряд рекомендацій для працівників туристської індустрії, а саме: у програмах для даної групи туристів передбачити додаткові заходи безпеки; медичне обслуговування; дієтичне живлення; культурні заходи; прогулянки; відповідні зросту фізичні навантаження; надання ясній і чіткій інформації про організацію відпочинку.

Серед інших змін, що мають відношення до туризму, слід виділити широке залучення жінок до сфери суспільної праці. Багато хто з них прагне зробити кар'єру. Відповідно це приводить до того, що жінки почали пізнішим одружуватися і народжувати дітей. Прагнення отримати матеріальну незалежність приводить до того, що швидкими темпами росте число жінок, мандрівних з діловими цілями. Туристські організації намагаються врахувати особливі вимоги такої групи споживачів (у деяких готелях виділяють спеціальні поверхи для обслуговування жіночої клієнтури, наприклад готель «Нью-отані» в Токіо).

У крупних містах збільшується кількість самотніх людей, які відрізняються високим рівнем освіти, прагненням до професійного зростання, мобільністю, високими вимогами до комфорту і якості життя. В даний час ряд крупних європейських туристських компаній розглядує таких туристів як одну з перспективних зростаючих цільових груп туристського ринку, створюючи для них спеціалізований туристський продукт.

Культурні чинники. До них відноситься задоволення культурних, освітніх і естетичних потреб, що сприяє розвитку прагнення у людей до пізнання, дослідження життя, традицій, культури і історії інших країн і народів. Слід зазначити, що прихильність до тих або інших типів організації відпочинку і відповідно задоволення своїх культурних потреб вельми істотно розрізняється по країнах. Наприклад, багато жителів Великобританії (46%), Бельгії (35%), Німеччини(32%) віддають перевагу відпочинку біля теплого моря; відпочинок в містах приваблює японців (51%), іспанців (33%), французів (25%); у подорожах по країнах проводять свій відпочинок жителі Італії (41%) і Франції (32%).

Науково-технічний прогрес. В даний час завдяки науково-технічному прогресу зменшується час перебування в дорозі при подорожах на далекі відстані; удосконалюються стандарти сервісного обслуговування на транспорті, який стає все більш комфортабельним для пасажирів; з'являються нові прямі авіарейси, швидкісні магістралі (автомобільні, залізничні). [27, 28]

При обслуговуванні туристів використовуються сучасні комп'ютерні технології управління, можливості глобальних комп'ютерних мереж, що дозволяють сформувати туристський продукт для клієнта в короткий проміжок часу з урахуванням різних тарифів і систем заохочення постійних клієнтів. Подальший розвиток туризму неможливий без будівництва нових і реконструкції існуючих об'єктів туризму з урахуванням останніх досягнень науки і техніки; підвищення культури і якості обслуговування на основі індустріалізації, технологізації і комп'ютеризації індустрії туризму; раціонального використання наявних матеріальних ресурсів; застосування сучасних технологій обслуговування туристів.

Розвиток туризму значно залежить від інформованості туристів про можливі місця відпочинку і подорожей. Розвиток засобів масової інформації і їх можливостей дозволив туристським організаціям пропагувати як туризм в цілому, так і окремі туристські продукти або послуги.

У найближче десятиліття туризм залишиться найбільшим джерелом створення нових робочих місць у ряді регіонів миру. Прогнозується подальша диференціація пропозиції туристського продукту, що має на меті все більш широкий обхват споживачів різноманітними можливостями і потребами. Продовжиться подальший процес концентрації капіталів, створення крупних інтернаціональних компаній і корпорацій, збережеться тенденція інтеграційних процесів в індустрії туризму.

Фахівці ВТО, розглядаючи перспективи України як туристський центр, серед ключових чинників успішного розвитку туризму в нашій країні називають політичну стабільність і економічне зростання. В даний час по привабливості пропонованого туристського продукту Україна може вийти на передові позиції, зрозуміло, за умови нормалізації цін, розвитку інфраструктури і грамотної маркетингової політики на всіх рівнях управління індустрії туризму. [31]

1.2 Характеристика туристичної фірми «Руада» і її місце в галузі

Повна назва: туристична фірма «Руада»».

Юридична адреса: м. Київ, вул. Владимирская, 19а, оф. 1.

Фактична адреса: м. Київ, вул. Владимирская, 19а, оф. 1.

Сфера бізнесу (вид діяльності) підприємства: туристична діяльність (Згідно з КВЕД туристична діяльність належить до секції Про, класу 92).

Фірма «Руада» пропонує організацію туристичних турів по основних напрямах:

* гірськолижні тури до Польщі, Болгарії, Словаччини, Австрії, Швейцарії, Андорри.

* відпочинок на морі (В'єтнам, Камбоджа, Таїланд, Маврикій, ЮАР, Туреччина, Єгипет, Туніс, ОАЕ).

* відпочинок і лікування на Мертвому і Червоному морях (Ізраїль, Йорданія).

* екскурсійні тури

* відпочинок в Україні (Крим, Карпати).

Крім того, фірма пропонує додаткові послуги:

* авіаквитки по мінімальних тарифах, по цінах авіакомпаній, без додаткових зборів і такс;

* професійну консультацію фахівців з підбору маршруту із зручними стиковками і оптимальних цін;

* максимальний пріоритет обслуговування, завжди вільний телефон;

* безкоштовну доставку авіаквитків в слушний для клієнтів час і місце;

* будь-яку форму оплати (готівка, безготівкова форма, кредитна карта);

* можливість відстрочення платежу;

* постійне інформування про спеціальні пропозиції і розпродажі авіакомпаній;

* On-line консультації, можливість замовлення авіаквитків через Інтернет;

* бронювання Vip-залів в аеропортах України і за кордоном;

* замовлення автомобілів і готелів;

* паспортно-візовий консалтинг;

* організацію участі у виставках і ярмарках;

* ж/д квитки з доставкою;

* туристичні путівки по спеціальних цінах, із спеціальними знижками для постійних клієнтів.

Успіх в технології продажів туристського продукту був досягнутий фірмою завдяки добре відсадженій системі реалізації і гнучкій агентській політиці. По кожному туру розроблена обширно інформаційна база (листівки, брошури), що дає можливість клієнтові отримати достатній об'єм інформації для ухвалення рішення про вибір напряму і конкретного туру. Набуваючи туристської путівки, клієнти підписують з фірмою договір, в якому вказаний ретельно відпрацьований набір умов, що дозволяє попередити можливі недоліки і конфлікти в обслуговуванні.

У зв'язку з великим об'ємом туристського обороту фірма має можливість встановлювати помірні ціни на всі види туристського продукту, використовувати всі можливі види знижок для мінімізації вартості туристського обслуговування.

Через основоположну концепцію багатопрофільності своєї діяльності фірма «Руада» здійснює прийом великого потоку туристів. Вона пропонує широкий набір туристських маршрутів, відмінне розміщення і живлення по помірних цінах. Ефективно використовуючи методи кооперації з екскурсійним бюро, провідними музеями, «Руада» здійснює обслуговування туристів на високому рівні.

Організаційна структура фірми постійно удосконалюється адекватно її стрімкому розвитку. В даний часу фірмі працює 12 фахівців. Сформовано декілька підрозділів відповідно до профілю робіт (таблиця. 1.3). Всі співробітники мають належну професійну освіту, підготовку і досвід роботи. Організаційна структура фірми приведена на мал. 1.1.

Таблиця 1.3

Штатний розклад фірми «Руада»

Найменування посади

Кількість чоловік

Генеральний директор

1

Бухгалтерський відділ

Головний бухгалтер

1

Фахівець

1

Відділ реалізації гірськолижних маршрутів

Фахівці

2

Відділ іноземного туризму і подорожей

Фахівці

4

Екскурсійний відділ

Фахівці

2

Екскурсоводи

1

РАЗОМ

12

1

Фірма веде агресивну рекламну політику, постійно знаходячи найбільш ефективно працюючі рекламні простори в газетах, журналах, використовує зовнішню рекламу, радіо і телебачення. Велика увага приділяється рекламі іміджу: розроблені витончений і лаконічний фірмовий стиль, прапори, логотипи. Видаються на високому поліграфічному рівні каталоги туристського продукту, активно використовуються методи оперативного рекламного супроводу окремих турів.

Продумана рекламна політика, значні засоби, що витрачаються на неї, приносять позитивний ефект - об'єм туристського продукту фірми постійно збільшується. Туристські маршрути відрізняються оригінальністю і високим рівнем обслуговування. Керівництво фірми уважно стежить за достатньо непостійним попитом на туристські послуги, ретельно вибирає для своїх клієнтів готелі, організовує живлення, цікаві екскурсії.

Фірма проявляє значний інтерес до туристського суспільного життя, бере участь у всіх важливих туристських заходах, виділяє час і значні засоби для участі не лише в Росії, але і за кордоном.

Фірма «Руада» має право здійснювати будь-які види діяльності, направлені на досягнення мети фірми і не заборонені законодавством.

Час роботи офісу з 10.00 до 18.00.

РОЗДІЛ 2. Звітність підприємства та її аналіз

Метою фінансового аналізу підприємства є оцінка фінансового стану підприємства з урахуванням динаміки його змін, що склалися за наслідками господарської діяльності. Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є бухгалтерська (фінансова) звітність підприємства за два останні календарні роки (додатки 1, 2).

Складемо порівняльний аналітичний баланс з урахуванням особливостей складу кожного розділу активу і пасиву балансу для більш повного та точного аналізу фінансового стану підприємства (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Аналіз змін статей пасиву і активу балансу

Показники

Код рядка

2007 рік

2008 рік

Зміни

Абс. величина, тис. грн.

Відносна величина, %

Абс. величина, тис. грн.

Відносна величина, %

В абс. величина, тис. грн.

В структ. %

Темпи росту, %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Необоротні активи

Нематеріальні активи:

залишкова вартість

010

1,30

0,02

1,25

0,02

0,05

0,00

96,15

первісна вартість

011

1,35

0,02

1,35

0,02

0,00

0,00

100,00

знос нематеріальних активів

012

0,05

0,0007

0,05

0,0007

0,00

0,00

100,00

Незавершене будівництво

020

2985,10

52,60

3222,80

56,04

237,70

3,44

107,96

Основні засоби:

залишкова вартість

030

2671,00

47,08

2504,80

43,56

-166,20

-3,52

97,82

первісна вартість

031

4206,90

74,15

4534,70

78,86

327,80

4,71

107,79

Знос

032

1535,90

1535,9

2029,90

35,30

494,00

8,23

132,16

Довгострок фін інв:

в кап ін підприємств

040

16,00

0,28

16,00

0,28

0,00

0,00

100,00

ін фін інвестиціі

045

-

-

5,75

0,10

5,75

0,10

-

Усього необоротних активів

080

5673,40

100,00

5750,60

100,00

77,25

0,00

101,36

Оборотні активи

Запаси:

виробничі запаси

100

338,60

5,4

111,30

1,37

-227,30

-7,69

83,02

Дебітор. заборг.

чиста реалізац варт

160

2488,50

40,16

2883,70

35,58

395,20

-0,5

115,88

первісна вартість

161

2488,50

40,16

2883,70

35,58

395,20

-0,5

115,88

Дебіт. заборг. розрах

з бюджетом

170

-

-

587,70

7,25

587,70

6,35

-

за видан авансами

180

56,40

0,90

-

-

-56,40

-0,90

-

Інша дебітор. заборг.

210

1667,90

26,62

1205,50

14,87

-462,40

-11,75

72,28

Гр.кошти

в нац валюті

230

1713,10

27,34

3316,30

40,91

1603,2

13,91

193,58

в іноз валюті

240

1,00

0,12

1,20

0,01

0,20

0,11

120,00

Усього оборотних активів

260

6265,50

100,0

8105,70

100,0

1840,20

0,00

129,37

Власний капітал

Статутний капітал

300

20,00

0,36

20,00

0,27

0,00

-0,09

100,00

резервний капітал

340

4325,40

78,63

5481,00

73,18

1155,60

-5,45

126,72

Нерозп прибуток

350

1155,50

21,01

1989,00

26,56

833,50

5,55

172,13

Усього власного капіталу

380

5500,90

100,00

7490,00

100,00

1989,10

0,00

136,16

Забезпечення наступних витрат і платежів

Цільове фінансув

420

-

-

243,80

100,00

243,80

243,80

-

Усього

430

-

-

243,80

100,00

243,80

243,80

-

Довгострокові зобовязання

Довгостр кред банк

440

278,00

10,21

278,00

10,39

0,00

0,18

100,00

Довгостр фін зобов

450

2495,60

89,70

2397,40

89,61

-98,2

-0,09

96,07

Усі довгостр зобов

480

2773,60

100,00

2675,40

100,00

-98,20

0,00

96,46

Поточні зобов'язання

Короткострок кр банків

500

1090,20

29,75

1291,60

37,50

201,40

7,75

118,47

кред заборг за т.р.п.

530

1932,10

52,73

1756,50

50,96

-175,60

-1,77

90,91

Поточні з-ння за розрахунками:

з бюджетом

550

359,00

9,80

96,90

2,81

-262,10

-6,99

26,99

зі страхування

570

0,90

0,02

-

-

-0,90

-0,02

-

з оплати праці

580

60,40

1,65

60,00

1,74

-0,40

0,09

99,34

Інш поточні зобов'язання

610

221,80

6,05

242,10

7,02

20,30

0,97

109,34

Усього поточних зобовязань

620

3664,40

100,00

3447,10

100,00

-217,30

0,00

94,07

За даними таблиці видно, що вартість майна підприємства збільшилась на 16,06% або на 1917,40 тис. грн., що може свідчити про збільшення підприємством господарського обороту - що є позитивним для підприємства.

В структурі сукупних активів підприємства питому вагу займають майже порівну необоротні активи (41,50%) та оборотні активи (58,50%). Підприємство має важку структуру активів, що свідчить про значні накладні витрати та про високу чутливість до зміни виручки. При цьому треба зазначити, що в порівнянні з попереднім звітним періодом питома вага необоротних активів в майні підприємства знизилась на 6,02 %. Вартість оборотних активів виросла на 1840,20 тис. грн. (темп росту склав 129,37 %). При цьому доля їх в структурі активів підприємства збільшилась на 6,02 %. Такі зміни можуть бути наслідком сповільнення оборотності оборотних засобів, що є негативною тенденцією.

На початок звітного періоду найбільший вклад в формування оборотних активів внесла дебіторська заборгованість за послуги (51,27 %). На кінець періоду при збільшенні абсолютного значення заборгованості на 464,1 тис. грн. темп росту склав 114,45 %. Взагалі її доля в складі оборотних активів зменшилась на 5,92 % і складає 45,36 %. Питома вага грошових коштів та їх еквівалентів в структурі оборотних активів на початок року - 1,68 %, а на кінець звітного періоду дещо зменшилась і складає 1,50 %.

Структура активів з високою долею заборгованості та низькою долею грошових коштів може свідчити про проблеми, пов'язані з маркетинговою політикою підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків.

Досить значна частка в структурі оборотних активів належить виробничим запасам на початок періоду - 47,04 %. Це свідчить про спад активності підприємства , сповільнення оборотності оборотного капіталу, а на кінець року спостерігається їх збільшення: питома вага запасів зросла на 6,10 % і склала - 53,14 %, що не є позитивним.

Зобов'язання підприємства як на початок, так і на кінець звітного періоду майже на 30 % складались із поточних зобов'язань, що свідчить про нераціональну структуру балансу та про існування ризику втрати фінансової стабільності. На протязі звітного періоду сума зобов'язань зменшилась на 5,81 %. Поточні зобов'язання підприємства на початок періоду складалися в основному з кредиторської заборгованості за надані послуги (52,73 %), а на кінець року бачимо зменшення питомої ваги кредиторської заборгованості до 50,96 %. Довгострокові зобов'язання на початок року складали 23,23%, а вже на кінець зменшились до 19,31%.

Власний капітал на початок року в структурі пасивів складав 46,08 %. На кінець звітного періоду питома вага власного капіталу зросла на 7,97 % і склала 54,05 %.

Для більш повного аналізу майна необхідно також оцінити стан основних засобів, що використовується, за допомогою наступних показників:

Коефіцієнт зношування основних засобів (Кз.н.):

(2.1)

2007 р. - К з.н = 1535,9/4206,9=0,37%;

2008 р.- К з.н =2029,9/4534,7=0,45 %.

Після розрахунку даного показника можна сказати, що знос основних засобів зріс 0,08 %. В 2008 році, у порівнянні з 2007 роком, зросли коефіцієнти зношування та вибуття основних засобів, що свідчить про старіння основних засобів. Проаналізувавши коефіцієнт можна зробити наступний висновок, що в 2007 та 2008 роках підприємство придбало дуже незначну частину нових основних засобів.

Підводячи підсумок можемо стверджувати, що протягом розглянутого періоду для фірми «Руада» є характерним: зростання активності, збільшення оборотності оборотного капіталу, порівняно нормальний господарський оборот, старіння основних засобів, доволі раціональна структура балансу.

Фінансова стійкість підприємства - одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства, яка характеризує ступінь захищеності інтересів кредиторів та інвесторів, які довгостроково вкладають кошти в діяльність підприємства.

Фінансова стійкість пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, зі ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Вона характеризує стабільність діяльності підприємства в довгостроковій перспективі.

Для оцінки оптимальності співвідношення власного і залученого капіталу можна використовувати наступні показники.

1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) (Ка) - характеризує частку власного капіталу в загальній сумі капіталу, авансованого в діяльність підприємства:

(2.2)

2007 р.- К а. = 5500,9 /11938,9 = 0,46;

2008 р.- К а. =7490,0 /13856,3 = 0,54.

Значення 0,54 говорить про досить стійке, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. Критичне значення коефіцієнта - 0,5. Чим вище значення, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство.

2. Коефіцієнт фінансової залежності (Кф.з) - характеризує рівень фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел:

(2.3)

2007 р.- К ф.з. = 11938,9 /5500,9 = 2,17;

2008 р.- К ф.з. = 13856,3 /7490,0 = 1,85.

Зменшення цього показника в динаміці свідчить про зростання фінансової залежності.

3. Коефіцієнт фінансового ризику (Кф.р) - характеризує співвідношення залучених коштів і власного капіталу:

(2.4)

2007 р.- К ф.р. = 6438,0 / 5500,9 = 1,17;

2008 р.- К ф.р. = 6366,3 / 7490,0 = 0,85.

Критичне значення коефіцієнта фінансового ризику - 1, тому значення 0,85 говорить про зменшення фінансового ризику підприємства.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Км) - показує, яка частка власного капіталу знаходиться в мобільній формі, а яка капіталізована:

(2.5)

2007 р.- Км. = (-172,5) / 5500,9 = -0,03;

2008 р.- Км. = 1739,4 / 7490,0 = 0,23.

Таким чином підприємство має низьку маневреність власного капіталу. Коефіцієнт має бути досить високим (не менше 0,5) для забезпечення гнучкості при використанні власних коштів підприємства; позитивною тенденцією вважається невелике зростання його в динаміці.

5.Чистий робочий капітал (Рк) - характеризує співвідношення між обіговими активами і короткостроковими зобов'язаннями.

Рк = обігові активи - короткострокові зобов'язання (2.6)

2007 р.- Рк = 6265,5;

2008 р.- Рк = 8105,4 - 243,8 = 7864,9

Збільшення робочого капіталу є позитивним для підприємства. Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити короткострокові зобов'язання, але й має фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій. Рівень достатності чистого робочого капіталу визначається шляхом порівняння з аналогічним показником інших підприємств.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства використовуються багато взаємопов'язаних показників. На практиці неможливо досягти покращення одразу всіх показників, так як покращення одного призводить до погіршення іншого. Розрахунок показників наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Показники фінансової стійкості

Показники

Роки

Норма

Зміни

2007

2008

Коефіцієнт автономії

0,46

0,54

?0,5

0,08

Коефіцієнт фінансової залежності

2,17

1,85

?2

-1,15

Коефіцієнт ризику

1,17

0,85

?0,5

-0,32

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

-0,03

0,23

>0

0,26

Робочий капітал, тис. грн.

6265,5

7861,9

> 0, ріст

1596,4

Виходячи із результатів таблиці 2.3 можемо говорити про зростання коефіцієнта автономії на початок періоду - 0,46, а вже на кінець періоду 0,54. Тобто загальна сума капіталу на 54 % сформована за рахунок власник коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності за рік дещо зменшився і становить 1,85 що є досить позитивним. Підприємство є доволі ризиковим, адже на гривню власних коштів припадає лише 1,17 грн. у 2007 р. та 0,85 грн. у 2008 р. запозичених, але зменшення даного коефіцієнта вже є позитивним. Отже, фірма «Руада» є певним чином залежної від кредиторів, але є фінансово досить стійкою з позиції забезпечення власними коштами.

«Руада» має довгострокові зобов'язання, користується короткостроковими кредитами банків. З одного боку, підприємство має певну залежність від зовнішніх інвесторів та кредиторів, проте водночас це є свідченням досить продуманої та доволі ефективної стратегії, адже підприємство розвивається.

Дане підприємство відрізняється низьким рівнем маневреності власного капіталу у 2007р - <0. Так у 2007 році коефіцієнт маневреності склав -0,03. Це свідчить про недостатність оборотних коштів на підприємстві, що обумовлено високою часткою власних коштів у структурі пасивів підприємства та не досить гнучкою політикою щодо використання власних коштів. В 2008 році покращився на 0,26 пунктів та склав 0,23.

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які характеризують можливість своєчасних та повних розрахунків по короткостроковим зобов'язанням перед контрагентами.

Для характеристики ліквідності фірми «Руада» необхідно провести аналіз ліквідності балансу шляхом групування активів та пасивів по ступеню їх ліквідності (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4

Аналіз ліквідності балансу фірми «Руада»

Актив

2007 р

2008 р

Пасив

2007 р

2008 р

Платіжні засоби

2007 р

2008 р

Л 1

105,1

121,7

П 1

1932,1

1756,5

-1827,0

-1827,0

Л 2

4121,1

6279,9

П 2

1732,3

1934,4

2388,8

2388,8

Л 3

2038,4

1704,1

П 3

2773,6

2675,4

-735,2

-735,2

Л 4

5673,4

5750,6

П 4

5500,9

7490,0

172,5

172,5

Баланс

11938,9

13856,3

Баланс

11938,9

13856,9

0

0

Результати розрахунків показують, що на підприємстві співставлення підсумків груп по активам та пасивам має наступний вигляд:

2007 рік Л1<П1, Л2>П2, Л3<П3, Л4>П4

2008 рік Л1<П1, Л2>П2, Л3<П3, Л4<П4

Як бачимо, протягом розглянутих періодів підприємство має недостачу найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань. Така нестача коштів складала у 2007 р. 1827 тис. грн. Дефіцит коштів має тенденцію до спадання, так вже у 2008 році він склав 1634,8 тис. грн. Щодо швидкореалізуємих активів, то ситуація значно краща, адже немає нестачі коштів, а також спостерігається зростання, з 2388,8 тис. грн. у 2007 р. до 4345,5 тис. грн. у 2008 р. Активів, які повільно реалізуються, у підприємства не вистачає і спостерігається тенденція зростання. Щодо активів, які важко реалізуються, то в 2007 р. вони складали 172,5 тис. грн., а вже в 2008 р. спостерігається їх нестача. Таким чином фірма «Руада» має певні проблеми та нестачу коштів, що призводить до суттєвого погіршення фінансового стану підприємства.

Розрахуємо показники ліквідності і результат занесемо до таблиці 2.5.

1) Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

(2.7)

2007 р. Кабс.л = 105,1 / 3664,4 = 0,029

2008 р. Кабс.л = 121,7 /3690,9 = 0,033

2) Коефіцієнт швидкої ліквідності:

(2.8)

2007 р. Кшв.л = 4226,2 / 3664,4 = 0,80

2008 р. Кшв.л = 6401,6 / 3690,9 = 1,15

Коефіцієнт загальної ліквідності:

(2.9)

2007 р. Кпок = 6264,6 / 3664,4 = 1,71

2008 р. Кпок = 8105,7 / 3690,9 = 2,20

Таблиця 2.5

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

Показники

Роки

Норма

Зміни

2007

2008

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,029

0,033

0,2 - 0,35

0,004

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,80

1,15

0,7 - 0,8

0,58

Коефіцієнт загальної ліквідності

1,71

2,20

1 - 2

0,49

Як видно із наведеного розрахунку коефіцієнт загальної ліквідності склав у 2007 році 1,71. Спостерігаємо тенденцію до його росту і на кінець аналізуємого періоду він досяг значення 2,20. Дане значення є високим, що є позитивним. Тобто у підприємства вистачає оборотних коштів для погашення короткострокових зобов'язань, що водночас свідчить про нормальну структуру капіталу. Щодо коефіцієнту швидкої ліквідності , то у 2007 році він склав 0,80 а у 2008 році збільшився на 0,35 пунктів і становить 1,15. Бачимо, що він відповідає нормальному рівню, навіть вище. Отже, «Руада» має можливість погасити короткострокові зобов'язання за рахунок поточних активів за відрахування запасів лише на 115 % при необхідній мінімальній нормі 70 %. Це є доказом раціонального використання фінансових ресурсів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2007 році майже у 10 разів нижче рекомендованого оптимального значення, хоч на кінець 2008 року він виріс до 0,033; він значно менший рекомендованої норми, це свідчить про те, що на початок періоду підприємство лише на 2,9 % могло погасити всі свої борги, а на кінець року його платоспроможність збільшилась до 3,3 %.

Таким чином, бачимо, що фірма «Руада» має задовільну платоспроможність майже з усіх позицій її аналізу. За проведеним аналізом бачимо що підприємство може лише на 30% погасити свої борги. Так як коефіцієнт абсолютної ліквідності менше норми (0,2). Коефіцієнт швидкої ліквідності відповідає нормальному значенню, крім того у фірми нормальна структура балансу, структура капіталу, спостерігається досить раціональне та ефективне використання своїх ресурсів. Можемо говорити про те, що «Руада» має нормальну платоспроможність.

Важливим узагальнюючим показником, який характеризує кінцевий результат діяльності підприємства є прибуток. Саме від розміру прибутку, отриманого підприємством, залежить формування оборотних коштів, виконання зобов'язань перед бюджетом, платоспроможність підприємства, доходи акціонерів тощо.

Аналіз прибутку проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період з фактичними даними за попередній період. Для цього заповнюється таблиця 2.6.

Таблиця 2.6

Звіт про фінансові результати

Показники

Код

рядка

2007 рік

2008 рік

Зміни

Абс. вел.,

тис.грн.

Відн.

вел., %

Абс. вел.,

тис.грн.

Відн.

вел., %

В абс.вел

тис.грн.

В структ. %

Темпи

росту, %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Фінансові результати

Дох від реаліз прод

010

13719,6

20311,8

100,00

100,00

6592,2

0,00

148,05

Податок на додану вартість

015

2257,2

3301,2

16,45

16,26

1044,0

-0,19

146,25

Чистий дохід від реалізації продукції

035

11462,4

17010,6

83,45

83,75

5548,2

0,30

148,40

Собіварт реаліз прод

040

9596,6

15330,8

69,95

75,48

5734,2

5,53

159,75

Валовий

Прибуток

050

1865,8

1679,8

13,60

8,27

-186,0

-5,33

90,03

Ін операц доходи

060

1371,3

2874,2

10,00

14,15

1502,9

4,15

209,60

Адмін витрати

070

890,2

635,8

6,49

3,13

-254,4

-3,36

71,42

Витрати на збут

080

132,4

-

0,97

-

-132,4

-0,97

-

Ін операц витрати

090

337,3

1012,2

2,46

4,98

674,9

2,52

300,09

Фін результати від операц діяльності

Прибуток

100

1877,2

2906,0

13,68

14,31

1028,8

0,63

154,81

Інші фін доходи

120

-

78,9

-

0,39

78,9

0,39

-

Інші доходи

130

31,3

-

0,23

-

-31,3

-0,23

-

Фін витрати

140

472,8

469,2

3,45

2,31

-3,6

-1,14

99,24

Ін витрати

160

31,3

366,0

0,23

1,80

334,7

1,57

1169,33

Фін рез від звич діяльн до оподатк

прибуток

170

1404,4

2149,7

10,24

10,58

745,3

0,34

153,07

Фін рез від звич діяльності

Прибуток

190

1404,4

2149,7

10,24

10,56

745,3

0,34

153,07

Надзвичайні

Витрати

205

-

160,7

-

0,79

160,7

6,79

-

Чистий

Прибуток

220

1404,4

1989,0

10,24

9,79

584,6

-0,45

141,63

Елементи операційних витрат

Матеріальні затрати

230

8822,2

13160,4

74,79

80,67

4338,2

5,88

149,17

Витр. на оплату праці

240

1147,6

1641,9

9,73

10,19

494,3

0,46

143,07

Відрах на соц.. заходи

250

26,4

34,5

0,23

2,14

8,10

1,91

130,68

Амортизація

260

1059,1

494,0

8,98

3,01

-565,1

-5,97

46,64

Інші операц. витрати

270

740,0

782,6

6,27

4,53

42,6

-1,74

105,76

Разом

280

11795,3

16113,4

100,00

100,00

4318,1

0,00

136,61

Важливим показником, що характеризує економічну ефективність функціонування підприємства, є рентабельність.

Існує багато коефіцієнтів рентабельності, які використовуються в залежності від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства, що в свою чергу, визначає вибір оціночного показника (прибутку). Це може бути чотири різних показники:

· валовий прибуток (стр. 050. ф.№2);

· операційний прибуток (стр.100 ф.№2);

· прибуток до оподаткування (стр.170. ф.№2);

· чистий прибуток (стр.220 ф.№2).

В залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, розрізняють дві групи коефіцієнтів рентабельності:

рентабельність капіталу;

рентабельність продаж.

До першої групи відносять:

1. Рентабельність активів (Ra) - характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку.

(2.10)

Цей показник важливий насамперед для інвесторів.

2. Рентабельність власного капіталу (RE) - характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує власний капітал.

(2.11)

Цей показник важливий насамперед для власників.

До другої групи входять:

1. Валова рентабельність реалізованої продукції (RG) - характеризує ефективність виробничої діяльності, а також ефективність політики ціноутворення.

(2.12)

2. Операційна рентабельність реалізованої продукції (Rо) - показує рентабельність підприємства після відрахування витрат на виробництво та збут товарів, тобто затрат, які не відносяться до операційної діяльності.

Якщо, наприклад, валова рентабельність не змінюється, а операційна в динаміці - зменшується, то це може свідчити про збільшення адміністративних та збутових видатків.

(2.13)

3. Чиста рентабельність реалізованої продукції (RN) - характеризує повний вплив структури капіталу і фінансування підприємства на його рентабельність.

Якщо операційна рентабельність не змінюється, а чиста рентабельність зменшується, це може свідчити про збільшення фінансових видатків, отримання збитків від участі в капіталі інших підприємств або про підвищення суми податкових платежів, що сплачує підприємство.

(2.14)

Для оцінки рентабельності не існує абсолютних загальноприйнятих значень тому, що ці показники різко коливаються за галузями. Але ріст показників рентабельності в динаміці є позитивною тенденцією.

Розрахунок показників рентабельності наведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Аналіз показників рентабельності

№ п/п

Назва показника

2007 рік

2008 рік

1

Рентабельність активів,%

0,11

0,15

2

Рентабельність власного капіталу,%

0,22

0,31

3

Валова рентабельність реалізованої продукції ,%

0,14

0,08

4

Операційна рентабельність реалізованої продукції,%


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.