Методика обліку витрат від звичайної діяльності на підприємстві ВАТ "Промтелеком"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи обліку витрат звичайної діяльності підприємства

1.1 Сутність та класифікація витрат

1.2 Поняття звичайної діяльності підприємства та витрати, що відносяться до такого виду діяльності

1.3 Державне регулювання обліку витрат звичайної діяльності підпрємства

2. Організація та методика обліку витрат від звичайної діяльності на ВАТ "Промтелеком"

2.1 Організаційно - економічна характеристика підприємства

2.2 Управління витратами на ВАТ "Промтелеком"

2.3 Аналіз витрат звичайної діяльності ВАТ "Промтелеком"

2.4 Прийняття управлінських рішень на основі аналізу витрат

3. Впровадження сучасних засобів ораганізації обліку витрат звичайної діяльності на ВАТ "Промтелеком"

3.1 Шляхи вдосконалення управління витратами звичайної діяльності на ВАТ "Промтелеком"

3.2 Оцінка ефективності запропонованих заходів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

В умовах ринкової економіки основним в діяльності кожного підприємства є отримання максимального прибутку, тому досить важливим є аналіз управління витратами на підприємстві. Перевищенням величини витрат над величиною отриманих доходів можна пояснити високу збитковість на підприємстві. У такому разі варто звернути увагу на систему управління витратами на підприємствах, оскільки від ефективності цієї системи залежить прибутковість підприємства. Дослідження ефективного управління витратами особливо важливе в умовах інфляції, оскільки дані про теперішні витрати постійно потрібно звіряти з даними про майбутні витрати.

У системі управління економічною діяльністю торгового підприємства найбільш значущим елементом є управління витратами. Це зумовлено тим, що управління витратами - це динамічний процес, який полягає у досягненні високого економічного результату діяльності підприємства. Цей процес не зводиться лише до зниження затрат, а поширюється на всі елементи управління.

Систему бухгалтерського обліку та контролю витрат досліджували такі науковці, як М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, А.М. Турило, А.А. Турило, Г.О. Партин, Б.Ф. Усач, Ю.С. Ігуманов та К.Ф. Лученко. Вони визначають управління витратами як планомірне формування витрат на виробництво і збут продукції та контроль за їхнім рівнем.

Градов А.П. зазначав, що управління витратами - це складний динамічний процес, що охоплює управлінські дії, метою яких є досягнення високого економічного результату діяльності підприємства.

Давидович І.Є. виділяє предмет управління витратами в окрему дисципліну. У процесі дослідження системи управління витратами використовували методи порівняння та аналогії позицій різних дослідників щодо проблеми управління загалом та теоретичних аспектів управління витратами зокрема [22, c. 229].

Метою курсової роботи є дослідження існуючої методики обліку витрат від звичайної діяльності, її вдосконалення на підприємстві ВАТ "Промтелеком".

Завдання дослідження:

- визначити сутність поняття витрат та розглянути їх класифікацію;

- розглянути поняття звичайної діяльності підприємства;

- навести перелік витрати, що відносяться до звичайної діяльності підприємств;

- дослідити законодавчу та нормативно-правову базу, що регулює облік витрат;

- розглянути організаційно-економічну характеристику ВАТ "Промтелеком";

- розглянути аспекти управлінського обліку витрат на підприємстві;

- проаналізувати витрати звичайної діяльності підприємства ВАТ "Промтелеком" за 2009 - 2010 роки;

- розглянути коло управлінських рішень,які приймаються на основі аналізу витрат;

- визначити шляхи вдосконалення управління витратами звичайної діяльності на ВАТ "Промтелеком";

- оцінити ефективність запропонованих заходів;

- закріпити теоретичні та практичні знання з обліку витрат.

Об'єктом дослідження є витрати від звичайної діяльності на підприємстві ВАТ "Промтелеком".

Предмет дослідження є методика обліку від звичайної діяльності та вдосконалення їх обліку.

В першому розділі наведено основні поняття витрат, їх класифікація. Визначено поняття звичайної діяльності підприємства та наведено перелік витрат, що безпосередньо пов'язані з такою діяльністю підприємства. Перераховані основні законодавчі та нормативно-правові акти, згідно з чинним законодавством та останніми змінами у ньому, що стосуються обліку витрат від звичайної діяльності на підприємствах.

В другому розділі висвітлено практичну сторону питання обліку витрат від звичайної діяльності на підприємстві ВАТ "Промтелеком": характеристика підприємства, розглянуто процес управління витратами, проаналізовано витрати звичайної діяльності методом горизонтального аналізу, наведено приклад управлінських рішень, які були прийняті на основі горизонтального аналізу витрат.

В третьому розділі розглядаються основні проблеми та пропонується шляхи вдосконалення управління витратами звичайної діяльності підприємства ВАТ "Промтелеком".

1. Теоретичні основи обліку витрат звичайної діяльності підприємства

1.1 Сутність та класифікація витрат

Економічне розуміння витрат базується на проблемі обмеженості ресурсів і можливості їхнього альтернативного використання. Застосування ресурсів у одному виробничому процесі унеможливлює їхнє використання за

іншим призначенням. Тому, вибір конкретних ресурсів для виробництва якогось товару означає неможливість виробництва альтернативного товару. Економічні витрати будь-якого ресурсу, що застосовується у виробничому процесі, дорівнюють його цінності у найкращому з усіх можливих варіантів використання [22, с. 253].

Під витратами розуміють зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу, а під доходами -- збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу [16, с. 26].

Відповідно до вимог П(С)БО в основу визначення витрат певного періоду покладено можливість одночасного визнання доходу, для отримання якого вони здійснені, і навпаки.

Слід зазначити, що виходячи з мети та завдань управлінського обліку дещо змінюється підхід до визначення витрат виробництва. Менеджерів, у першу чергу, цікавить не просто інформація про загальні витрати підприємства, а дані про конкретні витрати для виготовлення різних видів продукції (робіт, послуг).

Тому під витратами виробництва розуміють витрачання у виробничому процесі засобів виробництва і праці для виготовлення продукції. А сукупність витрат, пов'язаних з виробництвом або придбанням певного активу утворює його собівартість.

Відповідно до цього у вітчизняному обліку, крім функціональної ознаки класифікації витрат виділяють і інші ознаки (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Традиційна класифікація витрат

Така класифікація відповідає, головним чином, податковому аспекту обліку, основним недоліком якого є його неспроможність надавати інформацію для прогнозування короткострокових управлінських рішень та контролю витрат за сферами діяльності і центрами відповідності. Тому поряд з податковим аспектом у вітчизняну класифікацію витрат слід запровадити групування, що відповідають її управлінському аспекту.

Зокрема, для цілей управлінського обліку більш коректною є класифікація, яка подана на рис. 1.2.



Рис. 1.2. Варіант класифікації витрат в управлінському обліку

Оскільки управлінські рішення, як правило, спрямовані на перспективу керівництву, в першу чергу, необхідна інформація про очікувані витрати та доходи. У зв'язку з цим виділяють очікувані (релевантні) та безповоротні (нерелевантні) витрати [16, с. 29].

Так, очікувані (релевантні) витрати -- це витрати, що мо-жуть бути змінені внаслідок прийняття управлінських рішень, тобто майбутні витрати. Точніше, це витрати, що відрізняють одну альтернативу від іншої.

Безповоротні (нерелевантні) витрати -- це витрати, які не можуть бути змінені в результаті прийнятого управлінського рішення, тобто минулі витрати.

Важливим є також поділ витрат на контрольовані і неконтрольовані. Така їх класифікація використовується при організації обліку по центрах відповідальності.

Зокрема, контрольовані витрати -- це витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або чинити на них значний вплив. Наприклад, контроль використання матеріалів та зарплати начальником цеху.

Відповідно, неконтрольовані витрати -- це витрати, які менеджер не може контролювати або впливати на них (амортизація обладнання).

Розглядаючи варіанти управлінських рішень, слід брати до уваги не лише дійсні, а й уявні витрати [16, с. 31].

Дійсні витрати -- це витрати, які вимагають реальної сплати грошей або витрачання інших активів. Ці витрати відображаються в бухгалтерських регістрах в міру їх виникнення.

Категорія уявних (можливих) витрат притаманна лише управлінському обліку і передбачає можливу вигоду, яка витрачається, коли вибір одного напряму діє вимагає відмовитися від альтернативного рішення.

В управлінському обліку розрізняють також прирістні або граничні (маржинальні) та середні витрати залежно від підходів до визначення собівартості одиниці продукції [16, с. 32].

Так, прирістні (граничні) витрати -- це додаткові витрати, які з'являються в результаті виготовлення чи продажу додаткової одиниці або партії продукції.

Середні витрати -- це витрати на одиницю продукції всього випуску.

1.2 Поняття звичайної діяльності підприємства та витрати, що відносяться до такого виду діяльності

За видами діяльності витрати та доходи поділяють на витрати і доходи від звичайної та надзвичайної діяльності.

Згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" звичайна діяльність - це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Звичайна діяльність поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну [16, с. 26].

Під операційною діяльністю розуміють основну діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою. Операційна діяльність включає основну діяльність (операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції) та іншу операційну діяльність. Прибуток від операційної діяльності розраховується шляхом вирахування з суми операційних доходів (чиста виручка від реалізації продукції, інші операційні доходи) витрат, понесених в процесі виробництва та реалізації продукції (собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати) [23, с. 268].

Фінансовою діяльністю вважається діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства. Для визначення прибутку від фінансової діяльності знаходять різницю між фінансовими доходами та фінансовими витратами [23, с. 268].

Інвестиційна діяльність - це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. На формування фінансового результату від інвестиційної діяльності впливають доходи та втрати від участі у капіталі [23, с. 268].

Відповідно, витрати, пов'язані з операційною діяльністю, групують за функціями -- витрати виробництва (реалізації), витрати на управління, збут та інші операційні витрати, а також за економічними елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати (рис. 1.3).



Рис. 1.3. Класифікація витрат відповідно до П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати"

До статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" відноситься виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів. У цій статті організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, відображають балансову вартість реалізованих цінних паперів. Підприємства, які відповідно до законодавства є страховиками, у цій статті наводять виплати страхових сум та страхових відшкодувань. Підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей, у цій статті наводять відрахування на створення (формування) за звітний період призового фонду, а також резерву, що покриває величину джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї.

До статті "Адміністративні витрати" належать загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

До статті "Витрати на збут" відносяться витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів) - витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.

До статті "Інші операційні витрати" зараховується собівартість реалізованих виробничих запасів; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до пункту 11 П(С)БО 10, втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають в процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг). У цій статті наводяться також витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, від зміни вартості біологічних активів з виділенням у рядку 091 витрат від первісного визнання біологічних активів сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності.

До статті "Фінансові витрати" належать витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БО 31 "Фінансові витрати").

До статті "Втрати від участі в капіталі" належить збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі.

До статті "Інші витрати" відносяться собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

1.3 Державне регулювання обліку витрат звичайної діяльності підприємства

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України затверджений Верховною Радою України від 16.01.2003 № 436-IV, остання редакція від 19.01.2012, також ГК регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання [1, c.1].

Питання оподаткування прибутку підприємств регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами, внесеними згідно із законами). У корені змінився механізм формування витрат у податковому обліку. Тепер, щоб відобразити витрати, підприємства повинні визначати податкову собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), яка включається до складу витрат підприємства в періоді отримання доходів від реалізації такої продукції (товарів, робіт, послуг) [2, c.1].

Головним законом в бухгалтерського обліку та звітності є Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", зі змінами та доповненнями затверджений Президентом України від 16.07.1999 р. № 996 -ХІV, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Наказ Мінфін України від 10.01.2012 р. "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування" [4, c.1].

В Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" затверджене Наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 №87 - Редакція від 10.01.2012 наведено класифікацію витрат звичайної та надзвичайної діяльності [5, c.1].

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" затверджене Наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 №87 - Редакція від 10.01.2012 визначає три види звичайної діяльності підприємств: операційну, фінансову, інвестиційну [6, c.1].

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року N 237 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за N 725/4018 регулює відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості, саме ці витрати відносяться до іншої операційної діяльності [8, c.1].

Структуру і склад витрат у бухгалтерському обліку регламентує П(С)БО 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318, із змінами [9, c.1].

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" [7, c.1], 16 "Витрати" [9, c.1], 30 "Біологічні активи" [10, c.1].

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати" затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 року № 415 регулює облік витрат, що виникають в ході інвестиційної діяльності, та їх відображення у фінансовій звітності [11, c.1].

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 30.11.99 N 291 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 09.12.2011 N 1591), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 892/4285. Визначає рахунки призначені для обліку витрат [12, c.1].

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291. Редакція від 10.01.2012. Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб. Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису) [13, c.1].

2. Організація та методика обліку витрат від звичайної діяльності на ВАТ "Промтелеком"

2.1 Організаційно - економічна характеристика підприємства

01.08.1975 року був створений структурний пiдроздiл виробничого об'єднання "Донецьквугiлля" - вузол виробничо-технологічного зв'язку - для надання технологічного зв'язку підприємствам вугiльної промисловостi, керiвникам та працiвникам цих пiдприємств, iнвалiдам тощо. Згодом список абонентiв поширився (iншi пiдприємства, бюджетнi органiзацiї та установи, населення), пiдприємство було переiменовано на "Пiдприємство виробничо-технологiчного зв'язку". В груднi 1995 року державне пiдприємство виробничо-технологiчногозв'язку ПО "Донецьквугiлля" було перетворено в процесi приватизацiї у вiдкрите акцiонерне товариство "ПРОМТЕЛЕКОМ".

ВАТ "Промтелеком" складається з 6 структурних пiдроздiлiв:

1) Петровський цех зв'язку - АТС КВАНТ ємністю 2000 номерiв;

2) Кiровський цех зв'язку - ЕАТС ємністю 2000 номерiв "КВАНТ-Е";

3) Куйбишевський цех зв'язку - ЕАТС - 2000 номерiв "ТЕСТ";

4) Будьонiвський цех зв'язку - АТС Квант - 1000 номерiв;

5) Центральний цех зв'язку - ЕАТС "Квант-Е" - 7000 номерiв;

6) Будiвельно-монтажна дiльниця;

Назва вузлiв зв'язку вiдповiдає назвi районiв, в яких вони розташованi. Загальна монтована ємнiсть всiх АТС - 14000 номерiв. Всi структурнi пiдроздiли знаходяться у мiстi Донецьку. Будiвельно-монтажна дiльниця займається розвитком засобiв зв'язку: будiвництвом нових телефонних мереж, доводить iснуючи мережi до вiдповiдностi технiчним нормам.

ВАТ "Промтелеком" надає послуги телефоного зв'язку в межах мiста Донецька та Донецькiй областi, що забезпечує 100% доходу.

Основними видами дiяльностi компанiї є : надання послуг телефонного зв'язку ( 7027,8 тис. грн. 58,1% у загальному обсязi наданих послуг); доступ до мережi iнтернет ( 3005 тис. грн. 24,8%); iнша реалiзацiя (2061,5 тис. грн. 17,1%). Прiоритетним видом дiяльностi компанiї є розвиток iнтернет послуг.

Основні економічні показники діяльності підприємства ВАТ "Промтелеком" за 2009 - 2010 роки представлені у таблиці 2.1. Інформація взята з фінансової звітності, яка наведена в Додатках А, Б, В.

Таблиця 2.1 - Основні економічні показники діяльності ВАТ "Промтелеком" за 2009-2010 рр.

№ з/п	Показники	Одиниці виміру	2009 р.	2010р.	Відхилення (+; -)	Темп зросту,%
1.	Вартість основних виробничих фондів по первісній вартості	тис. грн.	16112	17820	1708	10,6
2.	Знос основних фондів	тис. грн.	7258	8020	762	10,5
3.	Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис. грн.	10290	11213	923	8,97
4.	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис. грн.	8575	9344	769	8,97
5.	Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	6580	7462	882	13,4
6.	Валовий прибуток	тис. грн.	1995	1882	-113	-5,66
7.	Чистий прибуток	тис. грн.	23	5	-18	-78,26
8.	Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	тис. грн.	1081	1283	202	18,69
9.	Поточна кредиторська заборгованість	тис. грн.	1523	2347	824	54,10
10.	Середньооблікова чисельність персоналу	осіб	140	128	-12	-8,57
11.	Фонд оплати праці	тис. грн.	3354,0	3938,8	584,8	17,44
12.	Середня заробітна плата	грн.	2395,7	3077,19	681,49	28,45

Отже, можна зробити висновок, що у порівнянні з 2009 роком у 2010 р. вартість основних виробничих фондів по первісній вартості зросла у 2010 році на 1708 тис. грн в зв'язку з надходженням основних засобів: автомобілів, комп'ютерна техніка та інше.

Сума зносу збільшилася на 762 тис. грн або на 10,5% за рахунок вибуття та надходження нових основних засобів.

Сума виручки у 2010 році збільшилася на 8,97% тобто майже на 9% у порівнянні з 2009 роком.

Чистий дохід підприємства с клав у 2010 році 9344 тис. грн, що на 8,97% більше ніж у попередньому 2010 році. Це є позитивним для підприємства.

Собівартість реалізованої продукції зросла на 882 тис. грн або на 13,4% за рахунок збільшення матеріальних витрат, витрат на оплату праці та розширення переліку наданих послуг (інтернет).

Валовий прибуток підприємства у 2010 році зріс зменшився на 113 тис. грн в основному за рахунок зростання собівартості продукції.

Чистий прибуток підприємства зменшився у 2010 році на 18 тис. грн та склав 5 тис. грн. Ця цифра є дуже малою та навіть не значною у діяльності такого підприємства як ВАТ "Промтелеком".

Сума дебіторської заборгованості у 2010 році у порівнянні з 2009 роком зросла на 202 тис. грн.

Сума кредиторської заборгованості у 2010 році у порівнянні з 2009 роком зросла на 824 тис. грн або на 54,10%.

Середньооблікова чисельність персоналу зменшилася на 12 чоловік. А Фонд оплати праці у 2010 році зріс на 584,8 тис. грн в зв'язку зі зміною законодавства України щодо мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Також в зв'язку з цими змінами зросла і середня заробітна плата по підприємству.

Стримуючим фактором розвитку підприємства є вимоги домінуючого у галузі зв'язку ВАТ "Укртелеком" щодо виконання технічних умов за включення додаткової ємності: технічні умови не можливо проконтролювати, або пропонується придбання опціонів на включення, яке не передбачене Законом "Про телекомунікації". Національна комісія з питань регулювання зв'язку законодавчо встановлює граничні тарифи на послуги зв'язку в Україні. тому ВАТ "Промтелеком" не залежно від того, яка собiвартiсть послуг, не має права самостiйного цiноутворення на такi послуги, як встановлення телефонного апарату, абонентська плата та iн., шщо негативно впливає на економiчний ефект дiяльностi пiдприємства. Також стримуючим фактором розвитку пiдприємства є вимоги лiдерiв галузi таких як ВАТ "Укртелеком", МТС-Україна, ЗАО "Київстар-ДЖ-ЕС-ЕМ" щодо надання доступу до мiжмiського та мiжнародного телефонного зв'язку. ВАТ "Укртелеком" вимагає у емiтента за будь-яку роботу, пов'язану з прокладкою кабелю в його каналiзацiйнiй системi, проектно-кошторисну документацiю, яка в свою чергу вимагає погодження технiчних умов. Ця процедура продовжується до пiвроку.

З метою пiдвищення ефективностi управлiння пiдприємствами вугiльної промисловостi та технiчного рiвня галузевої мережi електрозв'язку, збереження її взаємодiї з загальнодержавною мережею зв'язку України, провадиться корiнна реконструкцiя технiчного устаткування i замiна його на цифрове. Все це буде сприяти пiдвищенню якостi зв'язку, збiльшенню кiлькостi послуг, пiдвищеню доходiв пiдприємства та полiпшенню фiнансових показникiв.

2.2 Управління витратами на ВАТ "Промтелеком"

Стабільність функціонування і розвитку ВАТ "Промтелеком" в конкурентному середовищі істотно залежить від організації управління витратами. Існує пряма залежність, що меншим є рівень витрат на надання одиниці послуг, то за інших аналогічних умов, вищою ефективність діяльності підприємства.

Головною метою управління витратами підприємства є підвищення конкурентоспроможності та ефективності його діяльності.

Управління витратами - це процес цілеспрямованого формування оптимального рівня витрат підприємства.

Система управління витратами - це сукупність взаємопов'язаних елементів (структури, завдань, технології, людей, цілей) та системного підходу до об'єктів управління як системи в цілому.

Стратегічна мета і завдання діяльності підприємства ВАТ "Промтелеком" можуть змінюватися залежно від зміни навколишнього підприємницького середовища та етапів розвитку підприємства. Як наприклад у 2008 році стратегічним напрямком розвитку було прийнято рішення про розширення сфери надання послуг - надання інтернет послуг споживачам. Однак очевидно, що мета і завдання управління витратами підпорядковуються загальній стратегічній меті функціонування підприємства, хоч на певних етапах економічного розвитку. Зокрема, за одних умов для сприяння досягненню основної мети діяльності підприємства, управління витратами має забезпечувати максимізацію прибутку підприємства за дотримання бажаного рівня підприємницького ризику, за інших - мінімізацію ризику за підтримання бажаного рівня прибутку. Низький рівень витрат дає змогу підприємству отримати певні конкурентні переваги на ринку збуту, вільно провадити свою цінову політику та за інших рівних умов досягати більш високих розмірів прибутку.

Однак слід мати на увазі, що зниження рівня витрат є важливим завданням, але не основною метою управління витратами підприємства. Процес тільки зниження витрат супроводжується зниженням якості наданих послуг та сервісного обслуговування покупців, відмовою від розробок та реалізації нових видів послуг, які користуються попитом, але потребують здійснення значних витрат.

Управління витратами, як складова загальної системи управління підприємством, органічно пов'язане з управлінням іншими сферами діяльності підприємства, зокрема з управління прибутком, процесами формування і використання капіталу, активів, управлінням інвестиційною та інноваційною діяльністю підприємства, його ризиками, використанням виробничих потужностей.

Витрати підприємства ідентифікують за їх видами, місцями виникнення та носіями. Ці параметри відображають напрямки процесу витрачання наявних у підприємства ресурсів.

Цілеспрямоване формування витрат на підприємстві, тобто управління

витратами, відбувається за їх місцями, об'єктами, та видами.

Зафіксовані у наведеному визначенні параметри є фундаментальними для виникнення витрат, які, виходячи з цього, утворюють базис будь-якої моделі управління витратами.

Під місцем витрат необхідно розуміти територіально-організаційну одиницю підприємства, в якій використовується робота, споживаються ресурси і здійснюються витрати.

Вимірник ресурсів характеризує необхідні для споживання або спожиті матеріали, послуги зі сторони, працю різних спеціальностей та кваліфікації, роботу різних видів устаткування, площі будівель, нематеріальні активи. При переході ресурсів у розряд витрат, простежується зв'язок між ресурсами та групуванням витрат за економічними елементами.

Процес управління витратами на ВАТ "Промтелеком" є досить складним, він складається з декількох елементів.

Розглянемо елементи управління витратами підприємства.

Облік витрат передбачає спостереження, ідентифікацію, вимірювання та реєстрацію фактів витрачання ресурсів у процесі господарської діяльності підприємства. На підприємстві облік організовано за статтями калькуляції. Основною метою організації обліку витрат є створення інформаційної бази для здійснення аналізу витрат та прийняття відповідних управлінських рішень.

Загальну схему управління витратами підприємства ВАТ "Промтелеком" наведено на рис. 2.1.



Рис. 2.1. Схема управління витратами на підприємстві

Аналіз витрат проводиться з метою визначення ступеня раціональності витрат та оцінки впливу факторів на їх обсяг. Результати аналізу дають змогу виявити резерви економії витрат підприємства та причини перевитрат, а також є базою для планування витрат.

Прийняття рішень у сфері витрат полягає в обґрунтуванні доцільності виконання певних видів робіт, надання певних послуг, виборі техніки та технології, формуванні товарного асортименту підприємства. Від рівня і значення прийнятого управлінського рішення залежить розмір необхідних для виконання цього рішення витрат. Розмір витрат, у свою чергу, впливає на величину фінансового результату діяльності підприємства.

Планування витрат здійснюється з метою визначення необхідного рівня витрат для забезпечення ефективної роботи підприємства, а також обчислення прибутку, який буде отримано за певного рівня та структури витрат. витрата облік діяльність управлінський

Організація витрат полягає у визначенні місць формування витрат і центрів відповідальності з метою відслідковування причин перевитрат або економії витрат та відповідальних за це осіб.

Мотивація полягає у спонуканні працівників підприємства до дотримання ними встановлених планових витрат і пошуку способів їх зниження. Цей процес відбувається через долучення заробітної плати, премій, перспектив службового просування до основних показників діяльності підприємства, зокрема до величини здійснених витрат.

Контроль організується за допомогою обліку та аналізу витрат. Він установлюється щодо рівня дозволених витрат, відхилення фактичних витрат від планових значень з виявленням причин відхилень, виконання встановлених норм витрачання ресурсів, зміни норм.

Система управління витратами, як і будь-яка система управління, поділяється на дві підсистеми: підсистема, яка управляє; підсистема, якою управляють, тобто об'єкт управління.

Управління витратами на підприємстві здійснюється суб'єктами управління, якими є керівники, фахівці підприємства та його структурних підрозділів - цехів.

Об'єктом управління в цій системі виступають процеси, операції, явища, які виникають під час господарської діяльності підприємства, що розглядаються з погляду витрачання ресурсів, тобто здійснення витрат, а предметом управління є самі витрати.

Система управління витратами має три аспекти: розроблення рішень (організаційний), реалізація рішень (мотиваційний), контроль (економічно-функціональний).

Організаційний аспект системи управління витратами пов'язаний із встановленням місць формування витрат і центрів відповідальності за їх дотриманням та характеризується функціями організаційного циклу, такими як прогнозування та планування.

Мотиваційний аспект системи управління витратами полягає у спонуканні працівників до дотримання встановленого плановими завданнями рівня витрат за безперервного пошуку шляхів їх зниження та складається із блоків: регулювання, організації і мотивації.

Економіко-функціональний аспект системи управління витратами полягає у моделі формування витрат в рамках функцій економічного механізму підприємства (матеріально-технічне постачання, виробництво, збут, дослідження, розробки).

Економіко-функціональний аспект управління витратами полягає у комплексі робіт з управління витратами, які безпосередньо забезпечують цілеспрямоване формування витрат. Основними елементами функціонального аспекту управління витратами є: планування; регулювання; облік; аналіз. Організаційний аспект управління витратами полягає (рис. 2.2) у визначенні місць їх формування і центрів відповідальності за дотримання встановлених норм витрат, а також у розробленні ієрархічної системи лінійних і функціональних зв'язків відповідних працівників підприємства.

Рис. 2.2 Управлінсько-функціональний аспект системи управління витратами

Мотиваційний аспект управління витратами полягає у спонуканні працівників підприємства до дотримання встановленого рівня витрат і пошуку способів його зниження.

Сьогодні система управління витратами має забезпечувати формування стійкої і довгострокової конкурентної переваги підприємства на ринку за показниками витрат.

Проведенні дослідження дають можливість зробити висновок: управління витратами - це система цілеспрямованого впливу на склад, структуру і поведінку витрат та їх чинники на всіх етапах формування і розподілу витрат, що ґрунтується на використанні об'єктивних економічних законів і функцій менеджменту, задля підвищення ефективності діяльності підприємства на основі оптимізації рівня витрат, забезпечення його конкурентоспроможності на ринку та досягнення стратегічної мети і поточних завдань його розвитку.

Таким чином, управляти витратами означає:

1) організувати облік витрат у відповідності до підрозділів;

2) аналізувати структуру витрат та її вплив на результати діяльності підприємства;

3) приймати обґрунтовані управлінські рішення;

4) планувати рівень витрат;

5) планувати прибуток з урахуванням обсягів здійснюваних витрат та змін у ринковому середовищі;

6) формувати дієву систему мотивації працівників до контролю та зменшення витрат;

7) контролювати рівень витрат та вживати заходи для їх зменшення.

2.3 Аналіз витрат звичайної діяльності ВАТ "Промтелеком"

У процесі аналізу важливо дати оцінку динаміки витрат, визначити фактори впливу на їх величину та визначити резерви зростання рентабельності господарської діяльності підприємства.

Аналізуючи звичайні витрати у зіставленні з попереднім періодом, доцільно застосовувати прийоми горизонтального аналізу.

Горизонтальний аналіз звичайних витрат за звітний період -- це дослідження змін кожного показника у часі з розрахунками абсолютних і відносних відхилень (темпів).

Використовуючи даний спосіб аналізу, дамо оцінку динаміки і структури звичайних витрат господарської діяльності підприємства ВАТ "Промтелеком" (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Динаміка витрат ВАТ "Промтелеком" за 2009 - 2010 роки

№ з/п	Показники	Одиниці виміру	2009 р.	2010р.	Відхилення (+; -)	Темп зросту,%
За функціональним призначенням:
1.	Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис. грн.	6580	7462	882	13,4
2.	Адміністративні витрати	тис. грн.	1889	1783	-106	-5,61
3.	Витрати на збут	тис. грн.	-	-	-	-
4.	Інші операційні витрати	тис. грн.	351	545	194	55,27
5.	Фінансові витрати	тис. грн.	146	196	50	34,25
6.	Втрати від участі в капіталі	тис. грн.	-	-	-	-
7.	Інші витрати звичайної діяльності	тис. грн.	5	17	12	240
За елементами:
8.	Матеріальні витрати	тис. грн.	1082	1188	106	9,8
9.	Витрати на оплату праці	тис. грн.	3312	3653	341	10,3
10.	Відрахування на соціальні заходи	тис. грн.	1122	1247	125	11,14
11.	Амортизація	тис. грн.	728	957	229	31,46
12.	Інші операційні витрати	тис. грн.	2390	2361	-29	-1,21

За даними таблиці 2.2 та ф. №2 "Звіт про фінансові результати" можна зробити висновок про наступне:

1) Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в порівнянні з 2009 роком у 2010 році сума збільшилась на 882 тис. грн. або на 13,4%. Це пов'язано з збільшенням обсягів виробництва та реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

2) Адміністративні витрати в порівнянні з 2009 роком у 2010 році зменшились на 106 тис. грн. або на 5,61%. Це є позитивним у діяльності підприємства та пов'язано зі зменшенням затрат на утримання адміністративного та управлінського персоналу, зменшення витрат, які необхідні для забезпечення їх повноцінної діяльності.

3) Витрати на збут відсутні в зв'язку з особливістю господарської діяльності підприємства ВАТ "Промтелеком".

4) Інші операційні витрати зросли на 194 тис. грн. або на 55,27% в зв'язку зі збільшенням сум безнадійної дебіторської заборгованості та відрахувань до резерву сумнівних боргів, з наявністю втрат від знецінення запасів, та наявністю визнаних штрафів та пені.

5) Фінансові витрати у 2010 році зросли на 50 тис. грн. або на 34,25% в зв'язку з зростанням витрат підприємства, пов'язаних із запозиченнями та кредитами.

6) Втрати від участі в капіталі на підприємстві відсутні, оскільки ВАТ "Промтелеком" не має дочірніх підприємств. Відсутня також і спільна діяльність з іншими підприємствами.

7) Інші витрати звичайної діяльності зросли на 12 тис. грн. або на 240%. Тут відображено витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо), а також залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів.

8) Матеріальні витрати у 2010 році порівняно з 2009 роком зросли на 106 тис. грн. або на 9,8%. Це пов'язано зі збільшенням обсіг виробництва продукції та наданням послуг.

9) Витрати на оплату праці зросли на 341 тис. грн. в зв'язку зі зміною законодавства України - підвищення рівня мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

10) Відрахування на соціальні заходи зросли на 125 тис. грн. в зв'язку з підвищенням рівня заробітних плат по підприємству.

11) Амортизація основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів зросла на 229 тис. грн. або на 31,46%. Це говорить про поступове старіння основних фондів підприємства.

12) Інші операційні витрати зменшилися на 29 тис. грн. Це є позитивним для підприємства.

2.4 Прийняття управлінських рішень на основі аналізу витрат

Ефективне управління витратами в сучасних ринкових умовах забезпечує підприємству безперечні конкурентні переваги, тому дослідження альтернативних варіантів реалізації комплексу господарських рішень повинно бути обґрунтованим. Для цього доцільно застосовувати порівняльний аналіз альтернатив та порівняльний аналіз минулого та звітного періодів.

Процес прийняття управлінських рішень складається з декількох етапів, а саме: збір та обробка інформації, розробка альтернативних рішень, вибір найкращого, та реалізація управлінського рішення.

Отже, в в'язку з цим, управлінські рішення на основі аналізу витрат підприємства можуть бути направлені на:

- Дослідити сильні та слабкі сторони існуючої системи планування;

- Визначити причини відхилень фактичних показників витрат від планових та усунути наслідки у майбутньому звітному періоді;

- Визначити основні напрямки розвитку виробництва;

- Розробити плани удосконалення виробничого процесу;

- Для виявлення резервів скорочення матеріальних витрат провести аудит існуючих постачальників підприємства;

- Для скорочення матеріальних витрат почати пошук альтернативних постачальників;

- Визначити бюджети, терміни та відповідальних осіб на майбутній звітній період діяльності підприємства;

- Для планування майбутніх витрат скласти та застосувати графіки фінансування виробничих потреб;

- Розробити план по скороченню адміністративних витрат;

- Прийняти до уваги необхідність оновлення основних фондів підприємства;

- Та інші.

3. Впровадження сучасних засобів ораганізації обліку витрат звичайної діяльності на ВАТ "Промтелеком"

3.1 Шляхи вдосконалення управління витратами звичайної діяльності на ВАТ "Промтелеком"

Управління витратами являє собою складний процес розробки та реалізації управлінських впливів, заснованих на використанні об'єктивних економічних законів, щодо формування та регулювання витрат підприємства у відповідності з його стратегічними та поточними цілями.

У вітчизняній економічній теорії і практиці виділяють наступні чинники, що впливають на рівень витрат [17, c. 252]:

1. Чинники технічного рівня виробництва: впровадження нової прогресивної технології, механізація і автоматизація виробничих процесів, використання нового виду матеріалів, зміна конструкції і технічних характеристик виробів, впровадження обчислювальної техніки, автоматизованих систем управління і т. д.

2. Чинники організації виробництва, праці і управління: розвиток спеціалізації, вдосконалення організації обслуговування і управління виробництвом, поліпшення організації праці, використання основних фондів, матеріально-технічного постачання і ін.

3. Чинники, пов'язані із зміною об'єму, номенклатури і асортименту послуг, підвищенням їх якості, зміною розміщення виробництва.

Ефективне управління витратами в сучасних умовах господарювання в Україні набуває особливого значення, як для окремого підприємства, так і для економіки країни в цілому, що пов'язано з необґрунтованим підвищенням цін на продукцію, роботи та послуги вітчизняного виробництва. Тому на порядок денний виходить завдання побудови дієвого механізму управління витратами на підприємстві ВАТ "Промтелеком", яке пропонується реалізувати шляхом застосування інструментів структурно-функціонального моделювання, що дають найбільш вірогідний результат.

Метою побудови функціональних моделей зазвичай є виявлення найбільш слабких і вразливих зон діяльності, аналіз переваг нових процесів бізнесу і міри зміни існуючої структури організації бізнесу.

Завдяки аналізу витрат на підприємстві з'являється можливість змоделювати бізнес-процес управління витратами на основі стандарту IDEF0 за допомогою case-засобу BPwin.

Особливостями цього стандарту є те, що він дозволяє подати алгоритм удосконалення у вигляді діаграми, наочно представити послідовність дій в формуванні процесу управління витратами.

Першим етапом дослідження є виявлення слабких місць в існуючій системі організації управління витратами за допомогою побудови моделі АS-IS (тобто як є). Сформована з урахуванням внутрішніх та зовнішніх чинників удосконалена модель процесу управління витратами на підприємстві ВАТ "Промтелеком" представлена на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 Удосконалена модель бізнес-процесу управління витратами на підприємстві ВАТ "Промтелеком"

Взаємодія системи з навколишнім середовищем описується як вхід (ресурс, що переробляється системою), показаний з лівої сторони. На вході даної моделі надається інформація форми 1 "Баланс", загальна характеристика про підприємство та фінансово-економічні показники. Ресурси, необхідні для проведення роботи (показано знизу) представлені менеджером підприємства, фінансистом, керівником та аналітиком. На виході отримуємо рекомендації щодо покращення фінансово-господарського стану підприємства (з правої сторони).

Аналіз процесу управління витратами на досліджуваному підприємстві засвідчив, що діюча система потребує певних удосконалень з огляду на побудовану модель АS-IS.

Процес управління витратами підприємства можна розглядати як комплекс цілеспрямованих дій, що мають на меті раціоналізацію розміру та структури цих витрат. Такій підхід до трактування даного процесу дозволяє чітко встановити його складові та взаємозв'язки між ними або, інакше кажучи, описати механізм управління витратами на підприємстві.

Отже, виходячи з побудованої моделі бізнес-процесу необхідно приділити увагу саме механізму управління витратами, що потребує удосконалення для забезпечення ефективної роботи підприємства. При цьому механізм управління витратами повинен складатися із сукупності елементів, які виконують наступні функції, що повинні перебувати у тісному взаємозв'язку: нормування, планування й прогнозування, облік і розподіл, аналіз і поточний контроль, а також регулювання. Для цього на основі стандарту IDEF0 за допомогою case-засобу BPwin слід побудувати модель ефективної системи управління витратами, тобто розробити комплекс управлінських дій на основі оптимального використання існуючого потенціалу підприємства в умовах динамічного і невизначеного середовища, який водночас являтиме собою удосконалений механізм управління витратами.

Слід зазначити, що метою функціонування системи управління витратами підприємства є довгострокове забезпечення його економічної ефективності з урахуванням впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на рівень і поведінку витрат.

Оскільки ці чинники можуть мати як позитивний, так і негативний характер впливу, тому, на нашу думку, насамперед необхідно провести аналіз формування цінності (кінцевого продукту) для споживача та проаналізувати витрати на його створення. На основі проведеного аналізу можна виявити шляхи економії або мінімізації чи оптимізації витрат. Результатом такої роботи є визначення етапів реалізації механізму управління витратами на підприємстві, що представлені на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 Етапи реалізації механізму управління витратами на підприємстві ВАТ "Промтелеком"

Основними вимогами до системи управління витратами, що притаманні також підприємству ВАТ "Промтелеком" з урахуванням їх галузевих особливостей є [20, c. 45]: недопущення зайвих витрат, комплексний характер управлінських рішень, вдосконалення інформаційного забезпечення, орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства, управління витратами на різних стадіях життєвого циклу продукції або послуги.

3.2 Оцінка ефективності запропонованих заходів

Запропонована схема реалізації механізму дозволяє значно підвищіть ефективність управління витратами на підприємстві та стати основою його сталого розвитку на майбутнє.

Таким чином, сучасні інструменти моделювання дозволяють розробити удосконалений механізм управління витратами, який виступає взаємопов'язаним комплексом заходів управлінського впливу на процес виникнення і поведінку витрат під час здійснення господарської діяльності та спрямований на досягнення їх оптимального рівня. Застосування такого механізму управління надасть змогу підприємствам ефективно функціонувати та отримувати конкурентні переваги як в поточному періоді, так і в довгостроковій перспективі.

Тому з метою пiдвищення ефективностi управлiння пiдприємствами вугiльної промисловостi та технiчного рiвня галузевої мережi електрозв'язку, збереження її взаємодiї з загальнодержавною мережею зв'язку України, провадиться корiнна реконструкцiя технiчного устаткування i замiна його на цифрове. Все це буде сприяти пiдвищенню якостi зв'язку, збiльшенню кiлькостi послуг, пiдвищеню доходiв пiдприємства та полiпшенню фiнансових показникiв.

Розрахувати економічну ефективність після змін щодо моделювання бізнес-процесу управління витратами на основі стандарту IDEF0 за допомогою case-засобу BPwin можна за такою формою:

Тек= Тбаз - Тавт, (3.1)

де Т_ек - заощадження часу або штатних одиниць ;

Т_баз - сума витрат часу при базовому варіанті обробки інформації;

Т_авт - сумма витрат часу при автоматизованій обробці інформації.

Дослідження щодо управління витратами показали наступні результати: при базовому варіанті організації та управління витратами витрачено всього 72 людо-години за два тижні, а при моделюванні бізнес-процесу управління витратами на основі стандарту IDEF0 за допомогою case-засобу BPwin - 64,85 людо-години за два тижні.

Тек= 72 - 64,85 = 7,15 годин,