1429

Разом залишок і отримано

19680

2069

Середній відсоток ТЗВ

10,5%

Відпущено

16178

1699

Залишок на кінець місяця

3502

370

Дт Кт ?

91 20 441

23 20 1258

Таблиця №5 "Розрахунок середнього відсотка та суми ТЗВ для запасних частин"

Дт91 Кт20 ?659

Таблиця №6 "Розрахунок середнього відсотка та суми ТЗВ для МШП"

Дт Кт ?

23 20 7

91 20 328

92 20 84

93 20 26

Підсумкові дані стосовно надходження і вибуття запасів за синтетичними рахунками (субрахунками) записують у Відомість 5.1 Відомість ведеться у розрізі матеріально відповідальних осіб, місць зберігання і використання. Записи у Відомість 5.1 здійснюються на основі звітів матеріально відповідальних осіб щодо надходження запасів на склади, в цехи, на дільниці і їх використання, вибуття із місць зберігання за звітний період. Далі дані переносяться до Головної книги за кожним рахунком окремо, а потім до відповідних форм фінансової звітності.

Розділ 3. Шляхи удосконалення обліку виробничих запасів

3.1 Облік виробничих запасів за МСФЗ

а) утримуються з метою подальшого продажу під час звичайної діяльності (тобто товари);

б) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу виготовлюваного продукту (тобто промислова продукція, а також роботи/послуги у стадії незавершеного і завершеного виробництва);

в) утримуються як сировина і матеріали, призначені для виробничого споживання з метою подальшого продажу виготовлюваного продукту або виконаних з їх допомогою/використанням робіт або наданих послуг (це запаси, що перебувають на складах до передачі їх у виробництво, сировина і матеріали).

IAS 2 не застосовується до оцінки запасів, які мають у своєму розпорядженні виробники продукції сільського і лісового господарства, сільгосппродукції на момент її збору, а також корисних копалини тією мірою, якою вони оцінюються за чистою продажною ціною відповідно до прийнятої методики обліку в цих галузях. Зі сфери застосування даного МСФЗ також виключаються запаси товарних брокерів і трейдерів, оскільки вони оцінюють наявні запаси за справедливою вартістю мінус витрати на продаж. Не застосовується IAS 2 і до оцінки незавершеного будівництва.

Відповідно до IAS 2 запаси слід вимірювати за найменшим з двох показників: собівартістю (Cost) або чистою вартістю реалізації (Net realisable value).

Оцінка за собівартістю означає оцінку активу за сумою сплачених (або таких, що підлягають сплаті) грошових коштів чи їхніх еквівалентів або за справедливою вартістю іншого відшкодування, переданого постачальникові на дату придбання (цей підхід називають Historical cost). Витрати на придбання можуть складатися з: купівельної ціни, імпортних мит і інших невідшкодовуваних податків, витрат на транспортування, переробку й інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням. Торгові (оптові) знижки, надані постачальниками після оплати поставок, а також кошти, що повертаються постачальниками з інших причин, від підсумкової суми витрат на закупівлю віднімаються. Треба зазначити, у П (С) БО 9 (на відміну від IAS 2) про жодні знижки не згадується. Національними стандартами передбачено знижки в обліку продавця, але нічого не сказано про те, як обліковувати ці знижки покупцеві.

Чиста продажна ціна (net realisable value1 - NRV) - це, як випливає з IAS 2, можлива при нормальному ході справ ціна продажу, яка визначається розрахунковим шляхом, за мінусом витрат на завершення виробництва та витрат, необхідних для здійснення продажу.

Отже, для того щоб визначити можливу чисту продажну ціну запасів, треба попередньо оцінити витрати з доведення цих активів до стану, в якому вони використовуються за призначенням і реалізуються на сторону. Тобто це означає, що збиток у цьому випадку визнається раніше, ніж він фактично утворюється, а тому ці витрати віднімають від поточної ринкової (справедливої) вартості активу.

При розрахунку чистої продажної ціни враховується призначення запасів. Справедлива вартість частіше визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні активи, ніж за ціною укладених компанією договорів з контрагентами. Чиста продажна ціна може не відображати ринкову ціну, у разі коли компанія відвантажує контрагентам товари за цінами, що не відповідають поточному стану ринку таких активів. У разі коли запаси передбачається використовувати з метою виконання вже укладених контрактів, при визначенні чистої продажної ціни рішення виноситься виходячи з цін, зазначених у таких договорах.

Чиста продажна ціна розраховується на кожну номенклатурну одиницю наявних запасів або ж постатейно, проте іноді допускається їх групування. Це можливо, якщо йдеться про запаси, що належать до одного асортименту продукції, яка випускається, та мають однакове призначення (кінцеве використання), або про такі, які не можуть бути оцінені у відриві від інших статей цього асортименту.

Сума перевищення списується на витрати поточного/звітного періоду. Якщо на дату балансу собівартість запасів виявляється вищою за їх чисту вартість реалізації у результаті псування, старіння, зниження цін на продукцію, що реалізовується, або втрати потенційних економічних вигід від їх використання іншим шляхом, то компанія повинна зменшити балансову вартість запасів до величини їх чистої продажної ціни.

Обов'язковість приведення балансової вартості запасів до рівня чистих продажних цін зумовлена міркуванням, що активи не повинні обліковуватися вище за суми, очікувані від їх продажу на сторону.

У кожному подальшому періоді оцінка чистої продажної ціни переглядається. Коли перестають існувати обставини, що раніше зумовили необхідність списання вартості запасів, сума зменшення повинна бути відновлена, але в межах попередньої уцінки. У результаті їх нова балансова вартість буде меншою від двох оцінок: за собівартістю або за переглянутою чистою продажною вартістю.

3.2 Удосконалення обліку запасів