Удосконалення обліку і аудиту виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

На прийняті від господарства тварини виписують Приймальну квитанцію окремо на кожний вид тварин і на тварин підвищеної маси. На м'ясо, прийняте від господарства, також виписують приймальну квитанцію. Однак при цьому необхідно вказувати як забійну масу, так і в перерахунку її в живу (при вищій вгодованості коефіцієнт переведення становить 2,05, середній - 2,7).

Кожна партія молока і молокопродуктів, яка відправляється з господарства в рахунок виконання держзамовлення, повинна супроводжуватися Товарно-транспортною накладною спеціалізованої форми №1-сг (молоко, сировина). Характерними реквізитами цієї форми є маса молока в перерахунку на базисний вміст жиру, кислотність і температура молока, ступінь чистоти, питома вага і сорт молока, маса (нетто, тара брутто).

Після підписання здавальником і приймальником товарно-транспортної накладної «1-сг (молоко, сировина) молоко вважається прийнятим і відповідальність за нього несе заготівельна організація. При цьому перший примірник товарно-транспортної накладної залишається в господарстві, другий передається заготівельнику, третій - водієві.

При організації виїзної торгівлі необхідно перш за все одержати дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі, оформити відрядження продавцю, визначити спосіб здачі виручки, придбати торгівельний патент.

При перевезенні продукції автомашиною і при здійсненні виїзної торгівлі застосовуються первинні документи, передбачені Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Ним передбачені такі основні, необхідні при перевезенні вантажів, оформленні документи: дорожній лист і товарно-транспортна накладна. Залежно від виду вантажу, його специфічних особливостей до основних документів додаються інші документи як: ветеринарні і санітарна довідки, що свідчать про кількість і якість товару, сертифікати, свідоцтво, паспорти тощо.

При реалізації продукції окремим працівникам господарства та іншим особам зі складів за готівку використовують накладну внутрігосподарського призначення і прибутковий касовий ордер.

Організація синтетичного і аналітичного обліку. Випуск готової сільськогосподарської продукції, яка призначена для реалізації, і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності ВАТ «Племзавода ім. Літвінова». В процесі виробництва формуються витрати на виробництво сільськогосподарської продукції і її виробнича собівартість.

До виробничої собівартості сільськогосподарської продукції включають:

· прямі матеріальні витрати;

· прямі витрати на оплату праці;

· інші прямі витрати;

· загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості сільськогосподарської продукції установлюються підприємством.

За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі.

Прямими називаються ті витрати, які безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об'єкта витрат і включені до собівартості сільськогосподарської продукції.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції або є її необхідним компонентом, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт, або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат т включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

Непрямі витрати - це витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом. Такі витрати відносяться до вирощування багатьох культур, кількох груп тварин, виконання різних робіт. Для включення до собівартості ці витрати необхідно попередньо розподілити між об'єктами обліку.

Прямі виробничі витрати в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова» обліковуються безпосередньо на рахунку 23 «Виробництво», де узагальнюється інформація про виробничі витрати. Сальдо по рахунку 23 означає незавершене виробництво і відображується в активі балансу, саме тому цей рахунок включено до 2 класу «Запаси». Це ж можна віднести до рахунка 24 «Брак у виробництві».

Деякі витрати, частково пов'язані з виробничою діяльністю, обліковуються також на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів». На цьому рахунку узагальнюється інформація про витрати, що здійснено в звітному році, але які підлягають віднесенню до витрат майбутніх періодів. Подальша ж деталізація даних про витрати та вихід сільськогосподарської продукції основних галузей виробництва здійснюється в розрізі цілої системи субрахунків та об'єктів аналітичного обліку, які відкриваються до названих синтетичних рахунків.

Аналітичний облік по кожному з субрахунків ведеться за окремими видами виробництва, переділами, партіями в розрізі статей, передбачених «Рекомендаціями про планування, облік і калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств».

Непрямі витрати обліковуються на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Вкінці звітного періоду рахунок 91 закривається шляхом списання розподілених між видами продукції загальновиробничих витрат в дебет рахунка 23 «Виробництво». Отже, підприємство обліковує вироблену продукцію за скороченою (неповною) собівартістю.

Порядок обліку готової сільськогосподарської продукції за скороченою (без частки загальногосподарських і комерційних витрат) собівартістю і віднесення умовно-постійних (адміністративних) витрат прямо на рахунок 79 «Фінансові результати».

Загальногосподарські витрати, які зв'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства в цілому, обліковується на рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Процес реалізації сільськогосподарської продукції відображають на кількох балансових рахунках: 90 «Собівартість реалізації», 93 «Витрати на збут», 70 «Доходи від реалізації».

Для обліку доходів від реалізації в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації». Цей рахунок призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу.

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має такі субрахунки:

· 701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

· 702 «Дохід від реалізації товарів»;

· 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;

· 704 «Вирахування з доходу»;

· 705 «Перестрахування».

По кредиту субрахунку 701, 702, 703 відображають збільшення (одержання) доходу, по дебету - належна сума непрямих податків (акцизного збору, ПДВ та інших податків) та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Окремими групами доходів від реалізації готової продукції можуть бути:

· доходи від реалізації продукції рослинництва;

· доходи від реалізації продукції тваринництва;

· доходи від реалізації продукції переробки продукції рослинництва і тваринництва.

Для обліку собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» призначено рахунок 90 «Собівартість реалізації».

За дебетом цього рахунку відображають виробничу собівартість реалізованої сільськогосподарської готової продукції; фактична собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції (без торгових націнок), за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» має такі субрахунки:

· 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;

· 902 «Собівартість реалізованих товарів»;

· 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг»;

· 904 «Страхові виплати».

При організації аналітичного обліку по рахунку 90 «Собівартість реалізації» необхідно дотримуватись того принципу, який закладений при організації аналітичного обліку по рахунку 70 «Доходи від реалізації» тобто аналітичні рахунки як за напрямами реалізації, так і за видами реалізованої продукції, товарів, робіт , послуг повинні бути тотожними.

Для обліку витрат на збут в «ВАТ Племзавод ім. Літвінова» передбачено ведення рахунку 93 «Витрати на збут», на якому воно відображає витрати, пов'язані з реалізацією продукції; тара і пакувальні матеріали для готової продукції; доставка продукції на місце відправлення; інші аналогічні за призначенням витрати.

Списання витрат на збут на підставі бухгалтерської довідки відображають на підприємстві по кредиту 93 «Витрати на збут» і по дебету - 79 «Фінансові результати».

Зіставлення чистих доходів від реалізації, які відображені на рахунку 70 «Доходи від реалізації» та собівартості реалізованої продукції, яка відображується на рахунку 90 «Собівартість реалізації» дає змогу визначити валовий фінансовий результат (прибуток, збиток), який показується окремою статтею в Звіті про фінансові результати.

Поряд з виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції підприємство займається роздрібною торгівлею товарами. Для обліку реалізації товарів застосовується субрахунок 902 «Собівартість реалізованих товарів» і 702 «Дохід від реалізації товарів». Витрати на збут товарів відображають на рахунку 93 «Витрати на збут».

В ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» відбувається реалізація багатьох видів сільськогосподарської продукції.

Формування доходів і витрат від різних видів діяльності є передумовою формування фінансових результатів. Поняття фінансових результатів діяльності підприємства трактується в П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» передбачено рахунок 79 «Фінансові результати». По кредиту відображають суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна нарахованого податку на прибуток.

Рахунок 79 «Фінансові результати» має такі субрахунки:

· 791 «Результат операційної діяльності»;

· 792 «Результати фінансових операцій»;

· 793 «Результати іншої звичайної діяльності»;

· 794 «Результат надзвичайних подій».

2.4 Організація аудиту виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

В умовах ринкової економіки важливою формою контролю є аудит. Аудиторська діяльність в Україні регламентується Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22.05.93г.

Аудит витрат на виробництво і калькуляції собівартості продукції рослинництва

Мета аудиту - підтвердити правильність формування та достовірності відображення витрат у бухгалтерському обліку.

Завдання аудиту - встановити:

- додержання підприємством визначеного П (С) БО 16 «Витрати» їх переліку при віднесенні окремих витрат до прямих матеріальних, трудових та ін., а також загальновиробничих;

- правильність відображення в регістрах бухгалтерського обліку всіх видів прямих витрат на виробництво;

- законність формування загальновиробничих витрат та віднесення їх на рахунки бухгалтерського обліку;

- правильність калькуляції собівартості продукції.

Важливим етапом аудиторської перевірки витрат та виходу продукції рослинництва є з'ясування об'єктів та номенклатури статей витрат і документального оформлення господарських операцій.

У бухгалтерському обліку дані про витрати та вихід продукції рослинництва містяться у первинних документах, в яких відображено витрати матеріальних, грошових, трудових ресурсів і вихід продукції, зведених даних у накопичувальних відомостях, призначених для отримання узагальнюючих показників, які потім переносяться в регістри синтетичного й аналітичного обліку за кореспондуючими рахунками.

Аудитор має з'ясувати наявність правильно оформлених чотирьох груп документів: з обліку витрат праці, предметів праці, засобів праці, виходу продукції.

Аудитор з'ясовує перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції відповідно до порядку, встановленого самостійно сільськогосподарськими підприємствами з урахуванням П (С) БО 16 та Методичних рекомендацій.

При встановленні відповідності складу прямих матеріальних витрат аудитору слід пам'ятати, що до них входять вартість сировини та основних матеріалів, які становлять основу продукції, що виробляється, допоміжних і інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.

Об'єктами витрат на сільськогосподарських підприємствах є вид культур: у рослинництві - зернові і зернобобові культури, технічні та інші культури; у тваринництві - ВРХ молочного напрямку, ВРХ м'ясного напрямку та інші.

Наступним етапом аудиту є перевірка правильності розподілу підприємством виробничих витрат на прямі, що пов'язані з виробництвом конкретної продукції, загальновиробничі витрати та витрати періоду.

Витрати періоду мають відображатися на рахунку 79 «Фінансові витрати». Аудитор з'ясовує, рахунки якого класу використовує підприємство: класу 8 «Витрати за елементами», класу 9 «Витрати діяльності».

Правильність ведення обліку витрат на рахунку класу 8 відповідно до вимог фінансового обліку за елементами перевіряють за рахунками 80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати», 85 «Інші затрати».

Перевірка правильності ведення обліку витрат на рахунках класу 9 здійснюється за двома групами:

1. собівартістю реалізованої продукції, для чого використовують рахунок 90, дані для якого мають бути сформовані на основі даних рахунків класу 2, насамперед рахунку 21 «Поточні біологічні активи», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 28 «Товари» та ін.;

2. загальновиробничими витратами (91 «Загальновиробничі витрати»), рахунками для обліку витрат періоду (92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»), фінансові витрати (95 «Фінансові витрати»), втратами від участі в капіталі (96 «Втрати від участі в капіталі»), іншими витратами ( 97 «Інші витрати»), податком на прибуток (98 «Податок на прибуток») та надзвичайними витратами ( 99»Надзвичайні витрати»).

Під час перевірки складу прямих витрат на оплату праці аудитор з'ясовує включення до них заробітної плати та інших виплат працівникам, зайнятим на виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

У разі перевірки відповідності складу інших прямих витрат аудитор має підтвердити включення до них всіх інших виробничих витрат, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку, які становлять вартість кінцевої вибракуваної продукції, витрати на виправлення браку та ін.

У ході перевірки витрат виробництва слід особливо уважно простежити законність та правильність їх включення до собівартості продукції (робіт, послуг). Джерелом для перевірки правильності віднесення витрат на рахунках бухгалтерського обліку є первинні і зведені документи.

При проведенні аудиту слід враховувати нерівномірність та одночасне здійснення витрат під урожай двох суміжних років, що потребує чіткого й правильного розмежування в обліку витрат поточного року та витрат під урожай майбутніх років. Аудитор повинен встановити віднесення витрат виробництва в момент їх виникнення на окремі аналітичні рахунки конкретної культури, урожай якої буде отримано в поточному році.

Особливу увагу аудитор приділяє перевірці дотримання строків та правильності списання витрат незавершеного виробництва на культури врожаю поточного та майбутнього років. Аудитор докладно аналізує правильність списання цих витрат на аналітичні рахунки.

Достовірність аналітичного обліку витрат і виходу продукції рослинництва перевіряють на основі даних Виробничих звітів, які щомісяця складає кожний структурний підрозділ сільськогосподарського підприємства.

Аудитор має підтвердити правильність відображення витрат у регістрі аналітичного обліку з урахуванням порядку його формування. Він перевіряє правильність систематизації витрат за рахунками відображення та статтями, а також перенесення їх у Журнали-ордери № 10/2 с.-г. та 10/3 с.-г. Аудитор з'ясовує також наявність Зведеного виробничого звіту при списанні витрат на відповідний синтетичний рахунок чи оприбутковану продукцію за кількома звітами.

Синтетичний облік витрат і виходу продукції здійснюється на синтетичному рахунку 23 «Виробництво» субрахунок 231 «Рослинництво», Журнал-ордер № 12 с.-г. та 10/2 с.-г., по якому аудитор перевіряє повноту і достовірність відображення витрат рослинництва. За кредитом Журнал-ордер № 12 с.-г. відображається вихід продукції, а за дебетом списується вартість послуг, робіт з кредиту рахунків 23 «Виробництва» і 25 «Напівфабрикати». Журнал-ордер № 10/3 с.-г. використовують для обліку нарахованої оплати праці і пов'язаних із нею сум відрахувань на соціальні заходи, резервів наступних періодів, а також амортизаційних відрахувань, нестач і витрат під псування цінностей (37 «Розрахунки з різними дебіторами», 42 «Додатковий капітал», 71 «Інший операційний дохід»).

Аудитор має підтвердити повноту відображення протягом року на дебеті цього рахунку всіх витрат під урожай поточного і майбутніх років - оплату праці, насіння і посадковий матеріал, відрахування соціальні заходи, добрива, засоби захисту, витрати на утримання основних засобів. При цьому дебетується рахунок 231 і кредитуються субрахунки: 201 «Сировина і матеріали», 203 « Паливо», 23 «Виробництво».

Витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиху, підприємство має відобразити спочатку за дебетом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха» і кредитом рахунку 23 «Виробництво», а після цього віднести на фінансовий результат за дебетом субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» і кредитом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха».

Витрати у разі часткової загибелі посівів списують на збитки підприємства у частині, віднесеній на недобір продукції, що відображується за дебетом 991 «Втрати від стихійного лиха» і кредитом 23 «Виробництво». Суми страхового відшкодування за посіви, які загинули, відображають за дебетом 37 «Розрахунки з різними дебіторами» і кредитом 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій».

Заключним етапом аудиту процесу виробництва є встановлення правильності обчислення собівартості продукції рослинництва,визначення витрат на одиницю продукції. Це надзвичайно важливий аспект аудиторської перевірки. Від обґрунтованості калькуляційних розрахунків залежить об'єктивність кінцевих фінансових результатів.

Перевірка правильності визначення собівартості виробництва одиниці продукції - одне з основних завдань аудиту.

Мета аудиту - підтвердити правильність визначення витрат на вирощування продукції рослинництва.

Завдання аудиторської перевірки - встановити:

- правильність визначення витрат за кожним об'єктом калькуляції за кожним видом отриманої продукції рослинництва;

- реальність суми виробничих витрат за об'єктами обліку у виробничих підрозділах та підприємстві в цілому;

- правильність відкоригованої планової оцінки матеріальних витрат і послуг допоміжних виробництв до рівня фактичної собівартості;

- правильність віднесення на об'єкти обліку витрат, які підлягають розподілу, списанню повністю або частково, збитків від посівів, що загинули, в разі за стихійного лиха.

Перевірку правильності визначення собівартості здійснюють за конкретними видами продукції вирощених сільськогосподарських культур, робіт, виконаних у поточному році під урожай майбутнього року, та робіт з поліпшення земель, проведених за рахунок оборотних коштів підприємства. Аудит проводиться за об'єктами калькуляції. Особливо важливим при перевірці собівартості є дотримання підприємством складу витрат, які включають до виробничої собівартості за кожним видом продукції рослинництва.

Аудитор має встановити, що всі наступні витрати на виконання операцій з підготовки продукції до реалізації та її проведення віднесені на витрати зі збуту. З'ясовують правильність відображення операцій, здійснених за плату, які розглядають як виконання робіт на сторону з віднесенням у складі доходів.

Аудитор має підтвердити, що витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні витрати.

Об'єктами калькуляції за сіяними травами є кожний вид одержаної продукції - сіно, зелена маса,солома. При перевірці правильності визначення собівартості кожного виду продукції аудитор враховує використання трав для одного чи кількох видів продукції. Собівартість кормів пасовищ має визначатися діленням витрат на їх створення на кількість центнерів цих кормів.

Наступним етапом є перевірка правильності відображення в обліку продукції та повноти оприбуткування. Аудитор має підтвердити правильність проведених коригувань та повноту оприбуткування продукції. Повнота і своєчасність оприбуткування вирощеного врожаю може бути найбільш достовірно встановлена в процесі здійснення внутрішньогосподарського контролю, який охоплює усі етапи. Особливо важливим є контроль достовірності про масу намолоченого й доставленого на тік зерна.

Інформацією для перевірки є дані про умовну бункерну масу і фактичну масу бункерів, які порівнюють між собою. При перевірці повноти оприбуткування зерна особливу увагу слід звернути на правильність зважування тари при його перевезенні та списання на досушування і засміченість. Важливо з'ясувати наявність фактів віднесення певної частини зерна на витрати без попереднього аналізу його на вологість і засміченість. В кінці місяця або сезону при передаванні зерна з току в комору складають акт на усушку і засміченість та списують різницю між бункерною масою зерна, визначеною на ваговій і току, та масою зерна, переданого в комору, з урахуванням реалізації та іншого вибуття.

Для перевірки достовірності списання зерна на витрати потрібно визначити середній відсоток його вологості та засміченості до і після переробки. Різниця у вологості й засміченості зерна до і після переробки, визначена за середнім відсотком, є допустимою нормою списання його на усушку та непридатні для використання відходи. Середню норму множать на первинну бункерну масу загального валового збору даної партії і розраховують обсяг зерна, яке підлягає списанню на витрати. Необхідним етапом є перевірка правильності оформлення талонів і реєстрів та наявності фактів виконання однією особою функцій комірника, зав током і вагаря, наявність аналізів якості зерна.

У процесі перевірки оприбуткування кормів слід враховувати особливості визначення маси сіна і соломи, що здійснюється у два етапи. На першому етапі масу кормів визначають множенням об'єму скирти на нормативну масу сіна чи соломи в 1 м³. На другому етапі комісія повинна повторно визначати об'єми скирт і фактичну масу 1м³ соломи і сіна. Фактичну масу встановлюють зважуванням однієї скирти або її частини кожного типу сіна чи соломи.

При перевірці повноти оприбуткування продукції зернових культур, скошених у молочній або молочно-восковій стиглості, слід пам'ятати, що вона не відображується ні у валовому зборі зерна, ні в урожайності зернових культур.

Перевірка робіт з насінництва зводиться до встановлення виконання підприємством вимог щодо норм сортової чистоти, вологості тощо з урахуванням того, що основні показники якості насіння нормуються державними стандартами і залежно від цього поділяються на класи. Джерелами перевірки є дані первинних документів та Книги обліку насіння, акти апробації та посвідчення про кондиційність насіння. У Книзі обліку насіння перевіряють достовірність записів про його надходження, зберігання, використання та якість, звіряючи їх з даними первинних документів, на основі яких зроблено записи, проводять вибіркову інвентаризацію, лабораторні аналізи, контрольний огляд насінного матеріалу.

Аудит витрат на виробництво і калькуляції собівартості продукції тваринництва

Мета аудиту - підтвердити достовірність здійснених господарських операцій та правильність відображення їх в обліку відповідно до П (С) БО та податкового законодавства.

Завдання аудиту - встановити:

- правильність і повноту відображення витрат по кожній обліково-виробничій групі тварин у розрізі внутрішньогосподарських підрозділів і господарства в цілому;

- повноту і своєчасність оприбуткування продукції тваринництва;

- правильність визначення собівартості кожного виду продукції;

достовірність відображення в бухгалтерському обліку витрат та виходу продукції тваринництва.

До того як здійснювати перевірку витрат виробництва, собівартості та виходу продукції, потрібно встановити правильність документального оформлення господарських операцій. Аудитор має підтвердити такий порядок оформлення господарських операцій в тваринництві. На основі первинних документів про рух худоби на фермі ведуть Книгу обліку руху тварин і птиці. Наприкінці місяця за підсумками Книги заповнюють Звіт про рух худоби і птиці, де відображають кількість тварин на початок та кінець звітного періоду, їх надходження та вибуття. У Звіт включають також дані про рух тварин основного стада. Отже, цей Звіт відображує оборот стада тварин за звітний період.

При перевірці документального оформлення господарських операцій свинокомплексів аудитор має з'ясувати, чи дотримуються на підприємстві особливостей обліку поголів'я тварин, зумовлених технологією виробництва. Аудитор повинен встановити, що для відображення за день усіх операцій руху тварин і кормів підрозділу в свинокомплексі використовують Обліковий листок руху тварин та кормів.

Під час перевірки правильності документального оформлення видачі кормів аудитор повинен встановити: чи обліковується їх у Відомості витрат кормів, яка водночас є документом на списання витрачених кормів із підзвіту завідуючого фермою; чи проводять щоденну видачу кормів з урахуванням норм годівлі за раціонами і фактичної наявності закріплених тварин, чи правильно оформлений, на основі Відомостей витрат кормів, Звіт за кожним видом тварин у перерахунку на кормо-одиниці з дотриманням встановлених норм. Аудитор з'ясовує затвердження керівником підприємства щомісячно складених керівником підрозділу або фахівцем документів на списання витрат кормів.

При проведенні аудиту перевіряють дотримання строку складання акта на оприбуткування приплоду. Акт має бути оформлений у день отримання приплоду у двох примірниках з обов'язковим відображенням кількості статевих одиниць та наявності підписів ветлікаря і зоотехніка. Забій тварин або вимушене дорізування чи інше їх вибуття оформляється актом. До акту додається накладна, в якій відображають фактичний вихід продукції, що має відповідати нормам виходу з урахуванням вгодованості та повноти оприбуткування. Аудитор має зафіксувати дотримання цих вимог. При перевірці організації обліку поголів'я на підприємстві аудитор з'ясовує врахування конкретних технологічних особливостей, відповідно до яких має бути організований облік за видами і групами тварин. Склад субрахунків і аналітичних рахунків може відрізнятися.

Важливим напрямом перевірки аудитором правильності документального оформлення є операції з надходження продукції тваринництва. На фермі ВРХ щоденний облік надою молока групою доярок ведуть в Журналі обліку надою молока. Щоденне надходження і витрачення молока протягом місяця обліковує завідуючий фермою у Відомості руху молока.

Перевірки витрат і виходу продукції в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова» проводиться за галузями виробництва: скотарство свинарство і бджільництво. У розрізі цих галузей аудит витрат і виходу продукції здійснюють за такими суб'єктами:

1. ВРХ: молочного напряму - основне стадо, худоба на вирощуванні та відгодівлі, м'ясного напряму - основне стадо, худоба на вирощуванні та відгодівлі;

2. Свинарство: основне стадо, свині на вирощуванні, свині на відгодівлі;

3. Бджільництво: розплідне, медове, запилювальне-медове, запилювальне.

При перевірці витрат тваринництва аудитор має встановити правильність віднесення прямих витрат на конкретний вид продукції та розподілу загальновиробничих витрат, обґрунтованість застосування з цією метою спеціальних методів. Перевірка достовірності витрат, що включені до кошторису, є головним завданням аудитора для узгодження окремих розділів фінансового плану. Аудитор має встановити правильність відображення витрат у бухгалтерському обліку за економічними елементами за групами тварин та включення їх до собівартості відповідно до чинного законодавства. Для планування, обліку та контролю правильності визначення собівартості окремих видів продукції групування витрат тільки за економічними елементами недостатньо. Потрібно знати, з якою метою на які цілі здійснюються витрати, тобто виникає необхідність групування витрат за їх цільовим призначенням або за калькуляційними статтями. Правильність такого групування витрат має підтвердити аудитор. Аудитор повинен встановити дотримання чинного законодавства при плануванні, обліку і калькулюванні витрат тваринництва, які групуються за окремими статтями.

Перевірку правильності визначення собівартості продукції тваринництва аудитор має здійснювати за алгоритмом його розрахунку відповідно до Методичних рекомендацій. Перевірці підлягає основна та супутня продукція - молоко, приплід, приріст живої маси, мед. Аудитор з'ясовує:

- правильність оцінки побічної продукції за нормативно-розрахунковими витратами або цінами можливо реалізації чи використання.

- іншу побічну продукцію оцінюють за цінами можливої реалізації чи іншого використання;

- правильність віднесення вартості побічної продукції та визначення собівартості продукції тваринництва.

Початком перевірки організації бухгалтерського обліку матеріальних цінностей є з'ясування методу, який використовує підприємство. Найбільш прогресивним методом організації обліку і контролю за рухом матеріальних цінностей є оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод. Правильність ведення обліку цінностей у кількісних вимірниках матеріально-відповідальними особами на складах та в інших місяцях їх зберігання аудитор перевіряє на основі Книг складського обліку або Карток складського обліку матеріалів. За даними книг (карток), що складені на основі первинних документів аудитор встановлює повноту відображення операцій з надходження і вибуття цінностей.

Наступним етапом є перевірка правильності узагальнення даних звітів про рух та наявність цінностей у журналі-ордері № 10.1 с.-г., який об'єднано з відомістю. Аудитор з'ясовує правильність застосування цін, за якими відображені матеріальні цінності в обліку. Аудитор перевіряє правильність складеного розрахунку, за яким визначені відхилення фактичної собівартості від їх вартості у планово-облікових цінах за кожним синтетичним рахунком та в цілому по підприємству. Завдання аудитора є також перевірка одночасно із записами у журнал-ордер і відомість до нього правильності та повноти записів у виробничі звіти та сальдові відомості. Аудитор перевіряє правильність оформлення регістру обліку Виробничого звіту.

При перевірці достовірності показників Виробничого звіту до відображення їх у Журналі-ордері № 10 і включення в Зведений звіт аудитор з'ясовує ув'язку з іншими регістрами. При проведенні аудиту підсумки Зведеного виробничого звіту за місяць обов'язково мають бути звірені з Журналом-ордером № 10, а з початку року - з Головною книгою. Аудитор має підтвердити правильність перенесення в кінці місяця підсумкових даних особових рахунків або Виробничих звітів по тваринництву в Журнал-ордер № 10.2 с.-г., а кредитових оборотів Журналу-ордеру - в Головну книгу.

Аудитор перевіряє відповідність синтетичного і аналітичного обліку. За цими регістрами перевіряють не тільки правильність відображення операцій, а й контролюють величину витрат і вихід продукції, виконання доведених структурним підрозділам господарських завдань. Дані такого обліку необхідні для визначення собівартості виробленої продукції та складання фінансової звітності, в свою чергу, контролює аудитор.

Перевірку обліку наявності і руху продукції та матеріалів здійснюють за даними синтетичних рахунків і субрахунків класу 2 «Запаси» Плану рахунків бухгалтерського обліку: 201 «Сировина й матеріали», 203 «Паливо», 205 «Будівельні матеріали», 207 «Запасні частини», 21 «Поточні біологічні активи», 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів», 27 «Продукція сільськогосподарського призначення», 28 «Товари». За дебетом цих рахунків обліковують наявність і надходження продукції та матеріалів, а за кредитом - їх списання (витрачення).

При перевірці правильності відображення в обліку витрат та виходу продукції тваринництва уточнюють склад витрат за дебетом 23 «Виробництво» субрахунку 232 «Тваринництво», а за кредитом - вихід продукції за плановою собівартістю. За кредитом 23 аудитор з'ясовує правильність відображення протягом року виходу продукції за плановою собівартістю в кореспонденції з дебетом: 21 - на вартість оприбуткованого приплоду, приросту живої маси; 27 - на вартість оприбуткованих меду, молока та іншої продукції; 20 - на вартість оприбуткованих органічних добрив (гною). Основою на оприбуткування продукції тваринництва є акти отриманого приплоду тварин, щоденники надходження продукції, журнали обліку надою молока.

Аудит реалізації продукції рослинництва і тваринництва

Аудит реалізації сільськогосподарської продукції проводиться при підтвердженні достовірності фінансової звітності ВАТ «Племзавода ім. Літвінова», а також у формі самостійної перевірки.

Мета аудиту - перевірка достовірності та правильності відображення в обліку виручки від реалізації продукції, доходів і витрат діяльності та фінансових результатів.

Завдання аудиту - встановити:

- дотримання договірних зобов'язань щодо реалізації продукції;

- своєчасність і правильність оформлення процесу реалізації первинною документацією, що є основою для списання проданої продукції та проведення розрахунків з покупцями;

- відповідність аналітичного обліку за видами реалізованої продукції даним синтетичного обліку;

- правильність визначення собівартості реалізованої продукції та визначення результатів від реалізації;

- втрати на стадії збуту та відповідальних за це осіб;

- правильність визначення фінансових результатів;

- дотримання порядку відображення в податковому обліку сум, які включають до валових витрат і доходів.

Аудит реалізації готової сільськогосподарської продукції розпочинається з перевірки обгрунтованості плану реалізації продукції та цін на неї,повноти визначення валової й товарної продукції, показників якості, відповідності останніх вимогам державних стандартів, технічних умов.

Перевірку повноти й визначення валової продукції ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» аудитор здійснює на основі загального обсягу її виробництва, що дає змогу оцінити рівень виробничої програми.

Наступним етапом є перевірка правильності розподілу валової продукції на товарну, яка реалізується за межами і в межах підприємства, та нетоварну, яку використовують для внутрішньогосподарського виробничого споживання. Перевірку повноти та правильності визначення фактичної реалізації здійснюють за її складом та видами операцій.

Перевірка переддоговірної діяльності ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» передбачає аудитором оцінку:

1) формування замовлень на поставку продукції;

2) розробку кредитної політики підприємством для надання покупцям товарного кредиту та гарантій їх розрахунків.

При встановленні порушення договірних зобов'язань аудитор має оцінити збитки, викликані ними, враховуючи норми права, відповідно до яких під збитками розуміють понесені витрати, втрати або пошкодження майна, не отримані доходи.

Напрямом аудиту має бути встановлення втрат підприємства від реалізації продукції низької якості, недоплат з боку покупців, а також від сплати штрафів за порушення договірних зобов'язань. Аудитор з'ясовує причини та винних щодо відшкодування матеріальних збитків. Аудитор повинен проаналізувати причини невиконання договірних зобов'язань боржників з урахуванням вжитих підприємством заходів, спрямованих на прискорення розрахунків. Особливу увагу аудитор повинен звернути на графіки поставки продукції.

Аудит обліку і руху продукції на ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова» здійснюють за даними рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». За дебетом 27 відображають надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом - вибуття її внаслідок продажу, безоплатної передачі.

Правильність визначення виручки від реалізації аудитор перевіряє за рахунками доходів та витрат класів 7 і 9, зокрема за рахунками: 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційних доход», 74 «Інші доходи», 90 «Собівартість реалізації», 94 «Інші витрати операційної діяльності» та 97 «Інші витрати», перевіряє правильність накопичення доходів і витрат протягом звітного періоду на цих рахунках. При перевірці операцій з отримання доходів аудитор повинен пам'ятати, що відповідно до П (С)БО 15 дохід визнається під час зростання власного капіталу. Аудитор має впевнитися в тому, що до складу доходів ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» не включені надходження від інших осіб. Перевірки правильності визначення доходів від реалізації здійснюють в розрізі субрахунків до рахунку 70 «Доходи від реалізації»:

- 701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

- 702 «Дохід від реалізації товарів»;

- 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;

- 704 «Вирахування з доходу»;

- 705 «Перестрахування».

Основним етапом аудиту реалізації продукції є перевірка правильності відображення процесу реалізації у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку. Перевірці підлягають такі документи:

- товарно-транспортні накладні по молоку, рослинництву і тваринництву;

- квитанції, де відображають натуральну й залікову масу та суму виручки за реалізовану продукцію;

- приймально-здавальний акт при здаванні племінних тварин;

- розрахунково-платіжні відомості в разі видачі сільськогосподарської продукції працівникам підприємства в рахунок оплати праці;

- виписки банку про рух грошових коштів на рахунках;

- договори з реалізації продукції іншим підприємствам, а за кожною відправленої партією - супровідні накладні.

На основні зазначених документів аудитор звіряє дані, відображені у ф. № 2 «Звіт про фінансові результати», з даними Головної книги до субрахунку 701. Загальна сума відхилень має становити суму ПДВ. У разі невідповідності сум, відображених у Головній книзі за кредитом 701, сумам, отриманим після зменшення доходу від реалізації за ф. № 2 на суму ПДВ, аудитор з'ясовує причини такої невідповідності.

Аудитор звіряє дані Головної книги з даними Журналу-ордера № 11с.-г., який сільськогосподарські підприємства використовують для обліку реалізації готової продукції. Первинні документи ретельно перевіряють у бухгалтерії господарства та узагальнюють у необхідному розрізі у Регістрі документів щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг та Регістрі документів щодо реалізації продукції, робіт, послуг за готівку, на основі яких щомісяця складають Відомість 11-4 с.-г.

Крім того, перевіряють правильність оборотів за дебетом і кредитом 70 «Доходи від реалізації» за видами продукції і напрямами реалізації, які з початку року накопичують у Книзі аналітичного обліку реалізації продукції, робіт, послуг, записи до якої здійснюють на основі Відомості 11-4 с.-г. і Регістру 11-3 с.-г. Встановлюють накопичення в Книзі інформації щодо реалізації продукції з початку року за кожним аналітичним рахунком, які використовують для складання звітності, а також правильність складеної оборотної відомості за рахунками, відкритими у Книзі.

Перевірку достовірності аналітичного обліку реалізації проводять за кожним видом запасів за номенклатурою аналітичних рахунків.

Наступним етапом аудиту є перевірка достовірності визначення та відображення інших операцій доходів і витрат. Склад доходів від інших операційної діяльності визначається згідно з П (С) БО 3 «Звіт про фінансові результати». Інші операційні доходи від операційної діяльності та обліковуються на рахунку 71 «Інший операційний дохід» у розрізі відповідних субрахунків.

Аудитор повинен перевірити первинну, облікову та звітну документацію стосовно:

- доходів від реалізації іноземної валюти;

- доходів від операційної оренди активів;

- доходів від курсової різниці;

- одержаних штрафів, пені, неустойки;

- відшкодування раніше списаних активів;

- доходів від списання кредиторської заборгованості;

- одержаних гарантій та субсидій;

- інших доходів від операційної діяльності.

За кредитом рахунку 71 відображають суму визнаних доходів, а за дебетом - суму непрямих податків у складі цих доходів та списання чистого доходу на субрахунок 791 «Результат операційної діяльності».

облік собівартість витрати сільськогосподарська продукція



РОЗДІЛ 3 Шляхи удосконалення обліку виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції. ВАТ «Племзавод ім. Літвінова»

3.1 Аналіз показників ряду динаміки по виробництву сільськогосподарської продукції

Основна мета статистичного вивчення динаміки полягає у виявленні і вимірюванні закономірностей розвитку в часі. Це досягається за допомогою побудови і аналізу статистичних рядів динаміки.

Рядами динаміки називаються статистичні дані, що відображають розвиток явища, що вивчається, в часі.

У кожному ряду динаміки є два основні елементи:

показник часу t;

відповідні ним рівні розвитку явища, що вивчається,у;

Як свідчення часу в рядах динаміки виступають або певні дати (моменти) часу, або окремі періоди (роки, квартали, місяці, доба).

Рівні ряду динаміки відображають кількісну оцінку (міру) розвитку в часі явища, що вивчається. Вони можуть виражатися абсолютними, відносними або середніми величинами.

Залежно від характеру явища, що вивчається, рівні рядів динаміки можуть відноситися або до певних дат (моментів ) часу, або до окремих періодів. У залежності з цим. ряди динаміки підрозділяються на моментні і інтервальні.

Моменті ряди динаміки відображають стан тих явищ , що вивчаються на певні дати (моменти) часу.

Особливістю моментного ряду динаміки є те, що в його рівні можуть входити одні і ті ж одиниці сукупності, що вивчається

Інтервальні ряди динаміки відображають підсумки розвитку (функціонування) явищ, що вивчаються, за окремі періоди (інтервали) часу.

Особливістю інтервального ряду динаміки є те, що кожен його рівень складається з даних за коротші інтервали (субперіоди) часу. Властивість підсумовування рівнів за послідовні інтервали часу дозволяє отримувати ряди динаміки більш укрупнених періодів.

Статистичне відображення розвитку явища, що вивчається, в часі може бути представлене рядами динаміки з наростаючими підсумками. Їх застосування обумовлене потребами відображення результатів розвитку показників, що вивчаються, не тільки за даний звітний період, але і з урахуванням попередніх періодів. При складанні таких рядів проводиться послідовне підсумовування суміжних рівнів.

При вивченні динамічних рядів рівні зрівнюють між собою , при цьому виникають показники, які застосовують при аналізі динамічних рядів:

· абсолютний приріст;

· коефіцієнт росту;

· темп росту;

· темп приросту;

· значення 1% приросту.

Абсолютний приріст розраховується як різниця між порівняльними рівнями, показує на скільки одиниць збільшився або зменшився рівень у порівнянні з рівнем, прийнятим за базу порівняння.

?у_л = І_і - І_і-1 ? у_б = І_і - І₁

?у - абсолютний приріст або зменшення;

І_і - любий рівень динамічного ряду, починаючи з другого;

І_і-1 - рівень, попередній;

І₁ - початковий рівень динамічного ряду.

Сума чергових ланцюгових абсолютних приростів дорівнює відповідному базисному приросту за весь період.

Коефіцієнт росту показує у скільки разів збільшився рівень у порівнянні з базовим, у % - характеризує скільки % аналізуємий рівень складає від базового.

І_і І_і

Тр_л = х 100% Тр_б = х 100%

І_{і - 1} І₁

Добуток чергових ланцюгових коефіцієнтів росту дорівнює базисному коефіцієнту росту за весь відповідний період.

Темп росту - це відношення одного рівня динаміки до іншого, який прийнято за базу, виражається у % або коефіцієнті.

Темп приросту - це відношення абсолютного приросту до рівня, прийнятого за базу, виражається у % і показує на скільки % збільшився або зменшився рівень у порівнянні з базисним, прийнятим за 100%.

І_і - І₁ І_і - І_{і - 1}

Тпр_б = х 100% Тпр_л = х 100%

І₁ І_{і - 1}

Тпр = Тр - 100%

Абсолютне значення 1% приросту - представляє собою відношення абсолютного приросту, розрахованого ланцюговим способом до темпу приросту, розрахованого ланцюговим способом.

І_і - І_{і - 1}

П = Тпр_л

Так як ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» припинило займатися виробництвом продукції рослинництва для продажу, то ми будемо аналізувати продукцію тваринництва.



Таблиця 3.1.1 Показники ряду динаміки виробництва продукції тваринництва

Роки	Кількість продукції ц(кг)/гол.	Абсолютний приріст, ц(кг)/гол.	Коефіцієнт росту	Темп росту, %	Темп приросту, %	Абсолютне значення 1% приросту
		Ланц.	Баз.	Ланц.	Баз.	Ланц.	Баз.	Ланц.	Баз.
ВРХ
2006	1,83	х	х	х	х	х	х	х	х	х
2007	1,45	-0,38	-0,38	0,792	0,792	79	79	-21	-21	-0,02
2008	1,18	-0,27	-0,65	0,814	0,645	81	65	-19	-35	-0,01
2009	1,34	0,16	-0,49	1,136	0,732	114	73	14	-27	0,01
у	1,45	-0,16	х	0,914	х	-8,6	х	-0,16	х	х
Свині
2006	1,11	х	х	х	х	х	х	х	х	Х
2007	1,78	0,67	0,67	1,604	1,604	160	160	60	60	0,01
2008	0,93	-0,85	-0,18	0,522	0,838	52	84	-48	-16	-0,02
2009	1,35	0,42	0,24	1,452	1,216	145	122	45	22	0,01
у	1,29	0,08	х	1,193	х	19,3	х	0,08	х	х
Молоко
2006	17,78	х	х	х	х	х	х	х	х	х
2007	22,80	5,02	5,02	1,282	1,282	128	128	28	28	0,18
2008	20,98	-1,82	3,2	0,920	1,179	92	118	-8	18	-0,23
2009	36,77	15,79	18,99	1,753	2,068	175	207	75	107	0,21
у	24,58	6,33	х	1,318	х	31,8	х	6,33	х	х
Мед
2006	3,48	х	х	х	х	х	х	х	х	х
2007	6,89	3,41	3,41	1,979	1,979	198	198	98	98	0,03
2008	4,25	-2,64	0,77	0,617	1,221	62	122	-38	22	-0,07
2009	6,61	2,36	3,13	1,555	1,899	156	190	56	90	0,04
у	5,31	1,04	х	1,384	х	38,4	х	1,04	х	х

Висновок: Представлений фактичний ряд динаміки продукції ВРХ, свиней, молока і меду має явне колихання, із року в рік спостерігається збільшення і зменшення виробництва. Розраховані показники ряду динаміки це підтверджують. Середнє виробництво продукції ВРХ на протязі цього часу склало 1,45 ц/гол., молока - 24,58 ц/гол., а середній абсолютний приріст склав - 0,16 ц/гол і 6,33 ц/гол. відповідно. Середній темп росту і приросту показали зменшення виробництва продукції на протязі 4 років в середньому на 8,6% по ВРХ і збільшення на 31,85% по молоку.

Середнє виробництво продукції свиней на протязі всього часу склало - 1,29 ц/гол., мед - 5,31 кг, а середній абсолютний приріст склав - 0,08 ц/гол. і 1,04 кг відповідно. Середній темп росту і приросту показали збільшення виробництва продукції на протязі всіх 4 років в середньому на 19,3% по свиням і на 98,4% по меду.

Для визначення тенденції розвитку даного явища виникає необхідність дослідження ряду різними способами вирівнювання.

3.2 Аналіз собівартості сільськогосподарської продукції

Найголовнішим фактором, який впливає на прибуток, є собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції, скорочення якої сприяє збільшенню позитивного фінансового результату.

Собівартість продукції - частина загальних витрат виробництва, яка характеризує витрати Товариства в виразі на витрачені засоби виробництва та оплату праці в розрахунку на одиницю продукції або на весь її об'єм. Собівартість - важливий економічний показник, який впливає на прибуток, ціну, рентабельність.

Розраховувати собівартості необхідно для виявлення економічної ефективності виробництва, раціонального розміщення галузей тваринництва і рослинництва, планового ціноутворення на продукцію, здійснення господарських розрахунків і т. д.

Розраховується як відношення витрат на виробництво продукції до валового виробництва основних видів продукції. Включення в собівартість витрат, не пов'язаних безпосередньо з процесом виробництва, здійснюється за рахунок продукту, створеного додатковою працею. Схематично собівартість продукції можна представити як с + v + m.

При аналізі фінансових результатів від реалізації сільськогосподарської продукції використовується собівартість реалізованої продукції.

Проведемо аналіз собівартості фактично виробленої продукції у порівнянні з прогнозними даними, визначимо суму економії (перевитрат), оцінку змін у структурі витрат. Проведемо факторний аналіз собівартості 1 ц у розрізі основних статей та визначимо резерви зниження собівартості с.-г. продукції.

Таким чином, собівартість як економічна категорія об'єднує всі витрати підприємства в грошовій формі, відшкодування яких необхідне для здійснення процесу простого відтворення. Вона показує, в що обходиться кожному підприємству виробництво і збут продукції, котра випускається.

Таблиця 3.2.1

Факторний аналіз собівартості 1 ц продукції тваринництва

Вид продукції	Витрати на 1 гол., тис. грн.	Продуктивність 1 гол., ц	Собівартість 1 ц, грн.	Відхилення від 2008 року
	2008	2009	2008	2009	2008	2009	умовно	всього	У т. ч. за рахунок
									Витрат на 1 гол.	Продукт. 1 гол.
	1	2	3	4	5=1х3	6=2х4	7=2х3	8=6-5	9=7-5	10=6-7
Приріст ВРХ	1,61	3,16	1,17	1,34	1,88	4,23	3,70	2,35	1,82	0,53
Приріст свинини	1,13	2,44	0,93	1,35	1,05	3,30	2,27	2,25	1,22	1,03
Молоко	3,77	7,65	21,0	36,8	79,17	281,2	160,7	202,03	81,53	120,5
Мед	0,1	0,3	4,25	6,61	0,43	1,98	1,28	1,55	0,85	0,7

Висновок: Аналіз впливу факторів на собівартість 1 ц продукції тваринництва показав, що собівартість ВРХ збільшилась у 2009 році порівняно з 2008 роком на 2,35 тис. грн., це відбулось за рахунок збільшення витрат на 1,55 тис. грн., собівартість збільшилась на 1,82 тис. грн., а за рахунок збільшення продуктивності на 0,17 ц собівартість збільшилась на 0,53. Аналогічна ситуація відбулася і з іншими продукціями тваринництва, тобто відбулося збільшення собівартості.

Далі проведемо аналіз залежності собівартості продукції тваринництва від виробничих витрат і порівняємо з показниками СТОВ «Степове», тобто застосуємо монографічний метод - метод порівняння.

3.3 Аналіз рентабельності ВАТ «Племзавод ім. Літвінова»

Важливою економічною категорією, яка притаманна підприємствам, діючим в умовах самофінансування і самоокупності, є рентабельність.

У процесі своєї діяльності господарство повинно повернути свої витрати виручкою від реалізації продукції і отримати прибуток. Тому рентабельність - показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, яке свідчить про те, що господарство від своєї діяльності отримує прибуток. Ступінь використання основних і оборотних засобів визначається за допомогою норми прибутку, яка розраховується як відношення прибутку до середньорічної суми основних виробничих фондів і засобів.