Основи обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Бухгалтерський облік в системі управління підприємством

Основне призначення БО - задоволення потреби в інформації тих осіб, які мають відношення до підприємства. Основними користувачами можуть бути: керівництво підприємства; покупці; постачальники; інвестори; банки та кредитні установи (кредитори); працівники; державні установи.

До переваг БО відносять:рахунок його даних, з'являється можливість визначити рентабельність роботи підприємства що, визначає успішність прийнятих рішень.

Прийняття управлінського рішення є тісно пов'язане з роботою бухгалтерії. саме в бухгалтерії завжди є дані у вартісній оцінці про активи та зобов'язання підприємства та техніка бухгалтерського обліку не цілком очевидна для необізнаного користувача, тому не дивлячись на велику кількість цифрового матеріалу будь-який користувач облікових даних вимушений робити деякі аналітичні групування й розраховувати показники, які не передбачені системою подвійного запису, але необхідні для формування показників оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства.

Ефективне управління передбачає проходження трьох етапів:

1. Оцінка поточного стану господарства і його зміни в порівнянні з попереднім періодом. 2. Визначення причин, які привели до зміни фінансового стану підприємства 3. Розробка програми дій на майбутнє.

метою управління є підвищення ефективності господарських процесів. Бухгалтерські дані дозволяють виявляти проблеми управління, а баланс в цьому випадку є звітом, який оцінює ефективність управління. Усвідомлення цих підходів призведе до трансформації бухгалтерського обліку з пасивного нагляду в інструмент активного впливу на господарські процеси.

2. Завдання, функції(Ф) та вимірники бухгалтерського обліку(БО)

Ф БО - це система спостереження, вимірювання і реєстрації, обробки і передачі до апарату управління інфи про госп дія-сть п-ства. 1)Інформаційна - відображує фактичний стан госп д-сті.2) Контрольна - забезпечується контроль за вик. планових завдань, збереженням і раціональним вик. госп. засобів.3) Управлінська - забезп. ек. інфою систему управління для прийняття оперативних, тактичних і стратегічних управлінських рішень. Завдання БО зумовлені вимогами управління підп.-ством і полягають у:1) Збір, обробка і відображення первинних даних про госп д-сть. 2) Систематизація даних з метою узагальнення і одержання підсумкової інфи про госп д-сть 3) забезпечення необхідними даними з метою здійснення контролю за вик планових прогнозних показників.

Для відображення госп засобів і процесів, що здійснюються на п-стві в БОзастосовуються такі вимірники:1) Натуральні - дають змогу отримати інфу про госп засоби і процеси в їх натуральному вираженні (кг см вт) дають кількісну характеристику за видами, сортами, розмірами.

2) грошові - заст. для узагальненого відображення наявності та руху майна під-ства, джерел їх формування, госп процесів і результатів д-сті в єдиному грошовому вимірнику. За його допомоги визначають заг величину та вартість основних засобів, немат активів, товарно матер цінностей та інших об'єктів.3) трудові - вик для визначення кількості затраченої праці в одиницях роб часу (год, дні) для визначення норм виробітку, продуктивності праці і контролю за фондом оплати праці.

3. Предмет бухгалтерського обліку та його об'єкти

Предметом БО є засоби господарства та господарські процеси.

Обєкти БО:1) Госп. засоби (майно п-ства (основн. засоби, тов.-матеріальні цінності, грош кошти та інші активи); 2) джерела формування госп засобів (власний капітал та зобов'язання п-ства); 3) госп процеси (постачання, виробництво, реалізація.)

1) госп засоби: а) Необоротні активи (термін експлуатації більше 1 року); б) оборотні активи (менше 1 року). активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; 2) джерела формування госп засобів: а) джерела власних засобів (власний капіталл, забезпечення зобов'язань, нерозподілений прибуток, цільове фінансування, цільове надходження) б) джерела залучених позикових засобів (поточні і довгострокові) 3) госп процеси: а) постачання (витрати на цей процес, обсяг прийнятого замовлення, розрах з постачальниками. фактична собівартість) б) виробництво (витрати п-ства на виробництво) в) реалізація (обсяг реалізованої прод, витрати пов'язані з реалізацією, розрах з покупцями).

4. Метод бухгалтерського обліку

Бо, має властивості тільки йому способи дослідження об'єктів. До них належить1) Документація - спосіб первинної реєстрації об'єктів БО при цьому кожна госп о-ція оформлюється відповідним док., який служить письмовим доказом її здійснення; 2)Інвентеризація - проводиться для підтвердження фактичної наявності тов. мат-ої.цінності та виявлення розбіжностей з даними БО.3) Оцінка - спосіб грошового вимірювання засобів та процесів 4) Калькуляція - це спосіб вартісного виірювання процесів придбання мат цінностей виробництва продукції їх реалізації та інших етапів процесу розширеного відтворення.5) Рахунки- є способом групування госп о-цій, що оформленні відповідними первинними док за ек однорідними ознаками для контролю за змінами госп засобів в процсі госп діяльності.6) Подвійний запис - відображення всіх госп о-цій в певному порядку на статтях активу та пасиву Балансу.7) Баланс - це таблиця в якій порівнюються сукупність засобів гос в грошові оцінці з джерелами їх формування і цільовим призначенням. 8)Інші форми фін звітності - Звіт про фінансові результати або Звіт про прибутки та збитки (форма №2), Звіт про рух грошових коштів (форма №3) та Звіт про власний капітал (форма №4).

5. Поняття, зміст та структура бухгалтерського обліку

Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов'язання та власний капітал у грошовому виразі на певну дату.

Баланс складається з двох частин:

- Активу, де представлені господарські засоби - Пасиву, де згруповані їхні джерела.

Основним елементом бухгалтерського Балансу є стаття (активна чи пасивна).

Статті балансу розподіляються на однойменні та комплексні. Однойменні статті відображають стан якогось одного виду господарських засобів чи джерел їх утворення. Наприклад, основні засоби, нематеріальні активи, готова продукція, статутний капітал, пайовий капітал. Комплексні статті відображають стан кількох видів господарських засобів чи джерел їх утворення. Наприклад, стаття «Виробничі запаси» об'єднує матеріали, паливо, запасні частини, напівфабрикати, комплектуючі вироби; стаття «Цільове фінансування» - показники за видами цільового фінансування і цільового надходження тощо.

Актив Балансу складається з трьох розділів:

I. Необоротні активи

II. Оборотні активи

III. Витрати майбутніх періодів Пасив складається з п 'ятирозділів:

I. Власний капітал

II. Забезпечення наступних витрат та платежів.

III. Довгострокові зобов'язання.

IV. Поточні зобов'язання

V. Доходи майбутніх періодів.

У порівнянні зі звітними формами баланс містить найбільшу кількість показників. Показники балансу, як відомо, у бухгалтерському обліку називаються статтями. Статті дають можливість усебічно оцінити діяльність підприємства. А щоб ця оцінка була об'єктивною, треба дотримуватись єдності в оцінці самих статей балансу.

6. Зміни в балансі(Б) під впливом господарських (госп.) операцій (о-ції)

Госп. засоби та їх джерела формування під впливом госп. о-цій збільш. або зменш. внаслідок чого змінюються і окремі ст. Б, залежно від характеру цих змін госп. о-ції виділяють такі типи: 1) такі о-ції в результаті яких приводяться в рух тільки ті засоби, що є в господарстві. При цьому збільш. сума одних госп. засобів і зменш сума інших на однакову величину. За цією о-цією 1 ст активу збільш, а 2-га ст. активу зменш на однакову суму. При цьому рівність активу і пасиву не порушується. загальний підсумок Б не змін.2) х-зують зміни у джерелах формування госп засобів, що призводить до змін 2-х ст. пасиву Б. 1 ст пасиву збільш інша ст. пасиву зменш на однакову величину. При цьому заг підсумок Б не змін, рівність підсумків пасиву і активу не порушується.3) х-зується надходженням і додатковим залученням госп. засобів в оборот пасиву, що зумовлює збільш залишків на 1 ст іту ж суму по відповідних ст. активу і пасиву Б. Заг підсумок Б збільш, але рівність не порушується.4) х-зують вибуття засобів з підприємства, що призводить до зменш на однакову суму залишків відповідних ст. активу і пасиву Б. Заг підсумок Б при цьому зменш, але рівність активу і пасиву залишиться не знінною. Висновок: 1) Всі госп. о-ції за харктером змін, що виникають у складі засобів та джерел їх формування поділяють на 4 типи; 2) підсумки активу і пасиву Б змін. тоді коли госп. о-ція стосується одночасно і засобів гос. і джерел їх формування, тобто при надходженні, або вибутті.3) рівність підсумків активу і пасиву Б зберігається після будь яких о-цій.

7. Класифікація балансів

Б підприємств можна класифікувати за різними ознаками.

Вступний Б - відображає початок господарської діяльності підприємства на момент його державної реєстрації.

Поточний Б - складається протягом усього часу існування підприємства.

Реорганізаційний (ліквідаційний, розподільчий, об'єднуючий) Б - складається при ліквідації підприємства, або його розподілі чи об'єднанні.

Одиничний Б - характеризує результати діяльності тільки одного підприємства.

Зведений Б - складається шляхом об'єднання сум, що відображені на окремих статтях одиничних Балансів.

Консолідовані Б - складаються на підставі Балансів підприємств, юридично самостійних, та дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Б основної діяльності - це Б юридичних осіб в межах статутної діяльності.

Б спільної діяльності - це окремий Б, який складається тим учасником, якому за угодою доручено ведення спільних справ учасників договору про спільну діяльність.

Баланс-брутто - це Б, в валюту якого включено сальдо як основних, так і регулюючих рахунків.

Баланс-нетто - це Б, в валюту якого не включено сальдо регулюючих рахунків.

Сальдовий Б - це бухгалтерський Б, в якому відображені тільки залишки за бухгалтерськими балансовими рахунками.

Оборотний Б - це оборотна відомість за синтетичними рахунками, де містяться як дані сальдо на початок і кінець звітного періоду, так і обороти за звітний період.

Шаховий Б - це Б, в якому обороти по кожному рахунку наводяться не загальними підсумками, а з зазначенням кореспондуючих рахунків.

Б підприємства - це Б юридичної особи або відокремленого підрозділу, які працюють на принципах самоокупності і самофінансування, і який характеризує його активи, капітал і зобов'язання.

Б бюджетної установи - це Бпро виконання кошторисів видатків.

Б банку - це Б кредитної установи.

8. Схеми балансових конструкцій в міжнародній практиці

Термін «баланс» походить від латинських bis - двічі та lanx - чаша ваги, звідки bilanx означає дві чаші як символ рівноваги. Бухгалтерський баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату.

Найважливішим напрямком розвитку бухгалтерського обліку є удосконалення методики складання бухгалтерської звітності та, зокрема, її ключового елемента - балансу. Сьогодні важливо дослідити еволюцію балансових теорій, які трактують форму й зміст бухгалтерських балансів як складових частин бухгалтерської звітності, з «ясувати мету та концепції бухгалтерських балансів виходячи з їх економічної природи й економічного змісту, розглянути схеми балансових конструкцій в міжнародній практиці.

Під балансовими теоріями розуміють теорії, які трактують форму й зміст бухгалтерських балансів як складових частин бухгалтерської звітності, незалежно від законодавчих норм. Мету та концепціїбухгалтерських балансів визначають виходячи

з їх економічної природи й економічного змісту. Класичними балансовими теоріями є:

теорія статичного балансу (статична балансова теорія);

теорія динамічного балансу (динамічна балансова теорія); теоріястатико-динамічного балансу.

Західноєвропейські балансові конструкції

Англійські балансові конструкції

Американські балансові конструкції

Нині використовують низку балансових конструкцій, за допомогою яких групують і узагальнено відображають у грошовій оцінці стан господарських засобів за складом й розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням. Усе це створює перепони на шляху формування глобальної інформаційної системи ділового партнерства. З огляду на це, перед бухгалтерською наукою стоїть завдання уніфікувати балансову конструкцію за єдиними принципами та формою, шляхом інтеграції ключових положень основних балансових теорій

9. Зміст і структура рахунків б/о їх зв'язок з балансом

Для оперативного керівництва пп, організ чи установою, необхідна постійна інформація про зміни господарських засобів, джерел їх формування в процесі господ д-ті.для цього потрібно кожну операцію в певній послідовності за допомогою рахунків б/о. Рахунки б/о є: способом групування госп операцій за економічно однорідними ознаками з метоюсистематичного контролю за наявності змінами госп засобів, джерел їх формування в процесі госп д-ті. Господарські операції незалежно від їх економічного змісту призводять до зб, зменшення певних видів засобів або джерел їх формування. зб або зменшення госп засобів під впливом госп операцій відображається на рах окремо. для точного уявлення про обєкт що обліковується на кожному рах записується початковий стан госп засобі (початкове сальдо) У системі рахунків крім того використовують активно-пасивні рахунки на яких обліковують як госп засоби і джерела їх формування поєднують ознаки як актив та і пасив рах. Між бухгалтерським балансом і рахунками існує тісний взаємозв'язок, оскільки вони відображають одні і ті ж господарські засоби та їх джерела. Для відображення змін цих засобів та їх джерел призначені рахунки. Рахунки відкривають на підставі даних балансу, залишки якого на початок місяця у вигляді початкового сальдо записують: на активних рахунках (що служать для обліку господарських засобів) - по дебету, на пасивних (призначених для обліку джерел засобів) - по кредиту. Подвійний запис господарських операцій на рахунках зумовлює рівність підсумків дебетових залишків активних рахунків і кредитових залишків пасивних рахунків. За цими залишками на рахунках складають баланс на наступну звітну дату (на 1-ше число наступного за звітним місяця). Схематично взаємозв'язок між балансами і рахунками можна зобразити так: Баланс Ю Рахунки Ю Баланс. Порівнюючи між собою загальні підсумки дебетових залишків активних рахунків і кредитових залишків пасивних рахунків, визначаємо що вонирівні між собою. Рівність дебетових і кредитових оборотів, а звідси - і рівність дебетових і кредитових залишків на рахунках зумовлені застосуванням в обліку способу подвійного запису. Таким чином, бухгалтерський баланс і рахунки є взаємопов'язаними елементами методу бухгалтерського обліку: за даними балансу на початок місяця відкривають рахунки для поточного обліку господарських операцій, а потім дані цих же рахунків з відображеними на них операціями і виведеними кінцевими залишками служать підставою для складання нового балансу.

10. Суть і значення подвійного запису

Зміни у складі активів підприємства та джерел їх формування обумовлені безперервно здійснюваними господарськими операціями і тягнуть за собою такі самі зміни сум на відповідних рахун­ках бухгалтерського обліку. Наприклад: надходження сировини і матеріалів на підприємства веде до збільшення залишку таких активів як матеріали. На цю саму суму одночасно зростає заборгованість перед постачаль­никами, тому бухгалтерська господарська операція має подвійне відображення на рахунках цієї суми. Подвійний запис - це спосіб відображення господарських операцій на рахунках у рівновеликій сумі за дебетом одного і кредитом іншого. Система подвійного запису-концепція що підкреслює важливість системи подвійного запису в б/о при якій будь-яка бух операція вимагає проводки по 2 рахунках

Взаємозв'язок між рахунками, що виникає внаслідок відображення одної господарської операції, називають кореспонденцією рахунків. Рахунки, що беруть участь в одній операції, називають кореспондуючими.

Відображення господарських операцій за дебетом і кредитом рахунків називається бухгалтерським проведенням. Своєю чергою, бухгалтерські проведення можна поділити на прості й складні.

Прості бухгалтерські проведення - це проведення, у яких беруть участь два бухгалтерські рахунки, один з яких дебетується, а інший кредитується.

Складні бухгалтерські проведення - це проведення, у яких беруть участь більше, ніж два бухгалтерських рахунки. Вони бувають двох типів:

1. Коли один рахунок дебетують, а два і більше рахунки кредитують;

2. Коли один рахунок кредитують, а два і більше рахунки дебетують.

11. Cинтетичні й аналітичні рахунки бухгалтерського обліку

За ступенем узагальнення господарських засобів, джерел їхнього утворення та господарських процесів у поточному бухгалтерському обліку рахунки поділяються на:

- синтетичні,

- аналітичні.

Рахунки, що групують ресурси підприємства, джерела їхнього утворення в узагальненому грошовому вимірюванні за економічно-однаковими ознаками, називаються синтетичними, а облік на цих рахунках - синтетичним.

Наприклад: такі рахунки як «Основні засоби», «Готова продук­ція», «Розрахунки з постачальниками» дають узагальнену інфор­мацію про стан таких засобів підприємства і називаються синтетичними.

Для систематичного контролю за наявністю та рухом товарно-матеріальних цінностей, коштів, зобов'язань, за своєчасністю розрахунків з постачальниками, покупцями, для прийняття управ­лінських рішень крім узагальнених показників потрібна більш докладна інформація.

Наприклад: підприємство має знати не лише загальну суму дебіторської заборгованості, а мати інформацію щодо кожного дебітора, щоб контролювати стан розрахунків з ними. Рахунки, що відкривають з метою розширення систематичного обліку для деталізації складу засобів підприємства та джерел фінансування, називаються - аналітичними, а облік, що ведеться на цих рахун­ках, - аналітичним. Записи в аналітичних рахунках і відповідному синтетичному рахунку роблять по мірі виконання господарських операцій. між аналітичними рахунками і відповідним синтетич­ним рахунком є тісний взаємозв'язок, який полягає в тому, що саль до і господарські операції, що відображуються у дебеті і кредиті синтетичного рахунка, мають бути відображені у дебеті та кредиті відповідних аналітичних рахунків.

12. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку

Інформацію поточного синтетичного і аналітичного обліку періодично узагальнюють по підприємству в цілому. Роблять це за допомогою оборотних відомостей.

Узагальнення даних обліку починається з підрахунку оборотів та залишків з дебетом і кредитом з наступним обчисленням кінцевих сальдо синтетичних та аналітичних рахунків. Оборотні відомості є способом періодичного узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку, засобом перевірки записів в обліку, а також засобом перевірки правильності складання балансу.

Розрізняють два види оборотних відомостей:

- за синтетичними рахунками; - за аналітичними рахункамиОборотна відомість характеризує кожен рахунок і показує саль­до на початок періоду, обороти за дебетом і кредитом за місяць і саль­до на кінець звітного періоду. Характерною особливістю оборотної відомості є те, що вона містить три пари однакових підсумків:

— початкових сальдо; - оборотів; - кінцевих сальдо.

13. Оцінювання в системі бухгалтерського обліку

Оцінювання - спосіб вартісного визначення господарських фактів - явищ і процесів. З допомогою оцінювання натуральні (речові та трудові) характеристики перетворюють на вартісні. Вартісне оцінювання господарських фактів - явищ і процесів є передумовою їх запису у системі бухгалтерських доказів - документів, реєстрів (рахунків) та звітності. У процесі господарювання застосовуються такі оцінювання господарських фактів: за історичною вартістю, ринковою вартістю; за фактичною собівартістю; за бізнес-плановою вартістю; за собівартістю; оптовими, договірними, роздрібними цінами; умовними цінами (у межах одного господарства); вартістю придбання - початковою вартістю тощо.?У бухгалтерському обліку діє принцип оцінювання за фактичною (історичною) собівартістю. Вона найповніше розкриває індивідуальні витрати, чим забезпечується реальна основа об'єктивного відображення майнового стану господарства та визначення результатів його роботи. Фактична собівартість у бухгалтерському обліку - основна оцінка господарських фактів.?Вартісна оцінка в бухгалтерському обліку є загальним вимірником, який дає змогу узагальнити всі господарські факти - явища та процеси.?Вартісне оцінювання є складовою методу бухгалтерського обліку та його принципом, за відсутності якої бухгалтерський облік за двоїстою (подвійною) системою не може здійснюватися.?Положенням (стандартам) про бухгалтерський облік та фінансові звіти підприємствам і організаціям визначено такі грошові оцінки активів у звітах:?Історичної собівартості. Активи відображаються за сумою сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або за справедливою вартістю компенсації, виданої, щоб придбати їх, на момент придбання.?Поточної собівартості. Активи відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка була б сплачена в разі придбання такого ж або еквівалентного активу на поточний момент.?Вартості реалізації. Актив відображається за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку можна було б отримати на поточний момент шляхом продажу активу в ході звичайної реалізації.?Теперішньої вартості. Активи відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів, які, як очікується, має генерувати об'єкт (стаття) під час звичайної діяльності підприємства

14. Калькуляція і калькулювання

Калькуляція (від лат. Calculato - обчислення) - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт і послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Калькулювання має суттєве значення в діяльності підприємства й застосовується там, де безпосередньо відбуваються процеси виробництва. Виготовлення будь-якого виду продукції, надання будь-якого виду послуг або виконання робіт не можна розпочинати доти, доки попередньо не буде визначено, на які витрати слід очікувати.

Розрізняють різні види калькуляцій:1. Планові та нормативні калькуляції є попередніми. Їх розроблюють до початку виробництва продукції та використовують під час складання кошторису. 2. Калькуляції, що складаються за даними бухгалтерського обліку, відображають фактичні витрати, називаються звітними. Вони потрібні для контролю за виконанням управлінських (планових) рішень собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого зменшення витрат. 3. Фактичні калькуляції складають у період закінчення виробництва продукції. Фактичні калькуляції підлягають співставленню з нормативними для встановлення розбіжностей між їх показниками та причин таких відхилень. Під час виявлення причин розроблюються заходи щодо зменшення або ліквідації понаднормативних витрат. Калькуляції складають щомісячно, за квартал і рік за цільовим призначенням.

15. Документація та організація документообігу на підприємстві

бухгалтерський балансовий документообіг

Бух. Документ-як документ містить інформ про здійснення госп операцій і є юридичним доказом її виконання. Бух документи поділяються за такими ознаками. за обсягом відображеної інфо: Первинні-письмові свідоцтва що фіксують і підтвержують госп операції і складаються під час здійснення або після завершення госп операціїЗведені-складені на підставі декількох первинних докумен для отримання даних (журнали-ордери, відомості)

За призначенням. Розпорядчі-розпорядження про здійснення госп операцій-виконавчі-фактичне здійснення 1 етап облікової реєстрації - документи бух оформлення з одноразовими розпорядженими ознаками - Комбіновані - однаразові ознаки, розпорядчих виконавчих док бух оформлення які є вказівкою для відображення госп операції в бух обліку (авансові звіти) Замісцем складання-зовнішні-надходять з інших з пп-внутрішні. За способом використання-разові (одноразове оформлення і відображення операцій=касові ордери, платіжне доручення) - Накопичуальні (багатораз оформлення і реєстраці операцій протягом визначеного часу. За способом використання0документи оформленні ручеим способом, механізованим. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'яз­кові реквізити:

* назву документа (форми);

* дату і місце складання;

* назву підприємства, від імені якого складено документ;

* зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

* посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документи складаються на бланках типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України, або виготовлених самостійно бланках, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм. Нижче наведено перелік типових форм які використовують на підприємствах України для документації господарських явищ і процесів

Всі документи з моменту їх створення до передачі в архів проходять певний шлях.

Процес від складання бухгалтерського документа або отри­мання документа від іншого підприємства, до його здачі в архів на­зивається документооборотом або документообігом.

Документообіг можна поділити на чотири етапи:

1) складання документів в первинних підрозділах;

2) передача оформлених документів для перевірки і опрацю­вання до бухгалтерії підприємства;

3) рух документів при обробці і здійсненні на їх підставі облікових записів;

4) рух документів від місця обробки до місця зберігання - архіву.

Треба зауважити, що ефективність прийнятих управлінських рішень на підприємстві прямо залежить від оперативності (швид­кості) організованого документообігу. Для отримання вчасної і якісної інформації необхідно організувати таку систему збору і об­робки документів, яка б забезпечувала прискорення документообігу.

З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання пер­винних документів для записів у бухгалтерському обліку наказом керівника підприємства, установи встановлюється графік документообігу, рафік документообороту оформляється у вигляді схеми або переліку робіт із створення, перевірки та обробки документів, що виконуються кожним підрозділом підприємства, установи, а також усіма виконавцями із зазначенням їх взаємозв'язку і термінів вико­нання робіт.

Працівники підприємства, установи створюють і подають первинні документи, які відносяться до сфери їх діяльності, за графіком документообороту. Для цього кожному виконавцю ви­дається витяг із графіка. У витязі наводиться перелік документів, оформлення яких відноситься до функціональних обов'язків вико­навця, терміни їх подання та підрозділи підприємства, установи, до яких передаються ці документи.

Контроль за дотриманням виконавцями графіка доку­ментообороту на підприємстві, в установі здійснюється головним бухгалтером.

16. Інвентаризація:види та порядок проведень

Інвентаризація проводиться для підтвердження фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей та виявлення розбіжностей з даними БО.

За об'єктами інвент. поділяється на:

-інв. товарно - мат. цінностей

-інв.незавершеногго в-цтва, капітального будівництва, незаверш. ремонту

-інв.цінних паперів

-інв.бланків суворої звітності

-інв.каси

-інв.витрат майбутніх періодів, резервів майб. періодів

-інв.розрах. з дебіторами і кредиторами

- інші

Інвентаризації бувають раптовими (всі ТМЦ готують до інв..в присутності інвентарної комісії)і плановими (перескладання річної бухг. звітності)

Завдання інвентаризації: - виявлення факт. наявності ТМЦ, основних засобів, немат. активів, коштів; - встановлення надлишку чи нестачі коштів; - виявлення ТМЦ, що частково втратили свою первісну в-сть; перевірка дотримання умов та порядку зберігання матеріальних і грошових цінностей.

17. Техніка та форми БО

Облікові регістри-це носії спеціального формату у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, призначені для хронологічного, системат. або комбінованого нагромадження, групування та узагальн.інфор.з первинних документів.

Обл.регіс.склад. щомісяця, підпис.головним бухг. та виконавцем. Помилки виправляються способом» червоного сторно». Дані переносяться в Головну книгу, яка від об. сальдо на поч..і кін.поточного місяця, обороти. Головна книга ведеться протягом календ. року на кожний синтетичний рахунок.

Форми БО:1.журнально-ордерна 2.меморіально-ордерна 3. Журнал-Головна 4.спрощена форма 5.автоматизована.

1. На підставі перев..і згрупованих за певною ознакою первинних докум. склад. меморіальні ордери, в яких вказують кореспонденцію рах. за здійсненою операцією

2. Найбільш поширена-на підс.згрупованих перв. докум. всі операції реєструють у відомостях і журналах, записи роблять щоденно в міру надх. первинних докум.

3. Особливість-поєднання хронологічного і систем. обліку в одному комбінованому реєстрі. Застос.на невелик. п-ствах

4. Ведеться на п-вах, які є на спрощеній системі оподаткування, мають обмежену к-сть госп. операцій

5. Дані поточного БО на підставі зафіксованих госп. операцій автоматично розносяться у машино програми, де відоб.обороти по відповідних рах. Застосов.на п-вах при використанні бухгалтером автомат. програм.

18. Облік основних засобів

Завдання БО основних засобів:

- наявність і рух оз та відоб.цих операцій в обліковій системі,

- забезпечення контролю за збереж. оз,

- своєчасне визначення величини зносу і витрат на відновлення оз.

Класифікація:1.за функціон.призначенням: виробничі, невиробничі 2.за натурально-речовим х-ром: земельні ділянки, капітальні в-ти на покращення земель, будівлі та споруди, машини та обладнання, трансп. засоби, робоча і продуктивна худоба та інші.3.за використаням: діючі, недіючі4.за належністю до п-ства: власні, орендовані.

Капітальні інвестиції-це в-и на придбання або створ. ОЗ, інших необортних мат. активів, немат. активів, а також в-и на реконструкцію. Синтетичний облік в-т на кап.інвенс.здійсн.на рахунок 15 в розрізі субрахунків. Аналітичний облік кап.інвестицій ведеться за видами оз, ін.мат. необ. активів, немат. активів.

1.відоб.ціну придбання оз, що закуплені у постачальника: Дт15 Кт63

2.Від.ПДВ: Дт641 Кт.63

3.Відоб сусу транспортно-заготів.в-т, що пов. з придбанням оз: Дт15 Кт68,63

4.від.ПДВ: Дт641 Кт68,63

5.введено в екплуа.і зараховано в склад оз по первісній в-і: Дт10 Кт15

19. Облік нематеріальних активів

Методологічні основи формування в БО інформ.про немат. активи визначено в П(С) БО» Нематеріальні активи».

Риси немат. активів:1.відсутність матеріальної форми2.висока ступінь невизначеності, розмірів майбутнього прибутку від їх використання. До нематеріальних активів відносять:

- права користування природними ресурсами,

- права користування майном,

- права на об*єкти промислової власності,

- авторські і суміжні з н вевими права,

-інші. Облік нематеріальних активдуть нарах. 12 в розрізі субрахунків. По Дт.відоб.поступлення нем. активів на п-тво, по Кт.-вибуття об*єктів. Вони поступають на п-во в результаті: - поидбання у постачальників за оплату, - безкоштовна передача від інших фіз.або юрид. осіб, - внесків засновників, - виготовлення власними сила п-ва.

1. Капітальні вкладення на придб. чи виготовлення відоб.по Дт15 субрах. 154:

2.Відображено ціну придбання у постачал.-Дт154 Кт63

3.Відображено ПДВ-Дт641 Кт63

4.Відображено інші в-и-Дт154 Кт68

5.Відображено ПДВ-Дт641 Кт68

6. Зараховано немат. активи та оприбутковано на баланс п-ва-Дт12 Кт154

20. Облік довгострокових фінансових інвестицій

Довгострокові фінансові інвестиції - це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.

Розрізняють фінансові інвестиції, які надають право власності (інвестиції в акціїінших підприємств, внески до статутного капіталу) та інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення (боргові цінні папери, довгострокові векселі тощо).

Для обліку довгострокових фінансових інвестицій використовується рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції». Рахунок призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на теріторії України та за кордоном тощо.

За дебетом рахунка відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом - їх вибуття(списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» має такі свубрахунки:

141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;

142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам»;

143 «Інвестиції непов'язаним сторонам».

Аналітичний облік ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об'єктами інвестування.

Размещено на Allbest.ru