Облік і аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

Журнал господарських операцій є для «Aubi» основною інформаційною базою, використовуючи яку, програма здатна формувати безліч звітних документів по синтетичному і аналітичному обліку конкретного рахунку бухгалтерського обліку .

По мірі введення журналу господарських операцій, в якому містяться всі проводки, що відображають рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, користувач може отримати за будь-який проміжок часу наступні звітні форми по синтетичному обліку:

- зведену оборотну відомість по рахунку 22;

- синтетичний розпис по рахунку;

- шахову відомість;

- баланс.

Аналітичний облік займає дуже важливе місце в бухгалтерії досить великого числа підприємств. У загальному випадку повна конфігурація «Aubi» в змозі формувати за будь-який проміжок часу облікові відомості щодо:

- матеріалів (рахунок 20);

- малоцінних та швидкозношуваних предметів (рахунок 22);

- основних засобів (рахунок 10, 11);

- зносу основних засобів (рахунок 13);

- реалізації продукції (рахунок 70, 90);

- постачальників і підрядчиках (рахунок 63);

- авансів виданих (рахунок 371);

- покупців і замовників (рахунок 36);

- інших розрахунків (рахунок 37, 68).

Після запуску програми виводиться головне меню. Під «Головним меню» програмного комплексу «Aubi» розуміється зображення на екрані, яке з'являється після того, як користувач правильно набрав пароль для роботи з програмою. Головне меню програми «Aubi»представлене у вигляді спадаючого меню, з автоматичною появою спливаючих підменю.

Панель «Головне меню» можна розділити на декілька функціональних частин.

1. Власне само Головне меню представлене сукупністю пунктів меню розташованих в горизонтальному порядку у верхній частині екрану і що автоматично розкриваються підміню.

2. У верхній правій частині екрану розташовано два функціональні вікна, в яких показані поточна ДАТА і ЧАС.

3. У нижній частині екрану є інформаційний рядок.

4. Простір, розташований в середній частині екрану між пунктами Головного меню і інформаційним рядком є основним функціональним полем екрану на якому з'являються і зникають робочі панелі програми, а також повідомлення, попередження і так далі.

Головне меню програми містить п'ять пунктів, розташованих в горизонтальному порядку:

- бази;

- довідники;

- відомості;

- настройка;

- сервіс.

Дані журналу господарських операцій з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, що формується шляхом внесення до нього інформації з первинних документів, є основою для забезпечення достовірних даних по кожному рахунку бухгалтерського обліку на підприємстві в будь-який час і в потрібній формі. Для одержання оперативних даних про стан та кількість МШП на підприємстві, просто необхідно щодня вносити інформацію про надходження цих цінностей на склад та їх вибуття.

ВАТ «Хорольський механічний завод» для удосконалення діючої і створення сучасної моделі обліку МШП необхідно виконати наступні дії:

- скласти перелік малоцінних матеріальних цінностей з виділенням їх первісної оцінки та елементів вартості: ціна, кількість, сума;

- перегрупувати перелік в порядку зростання вартості матеріалів;

- виділити МШП, на які припадає більше 80% витрат - вони будуть віднесені в групу посиленого контролю (А); матеріали, які забезпечують більш як 15% витрат будуть віднесені в групу помірного контролю (В), інші позиції (С) контролюватимуться періодично.

Дана методика дозволить зосереджувати зусилля на тих цінностях, від утримування яких очікується найбільша віддача.

Тому для забезпечення раціонального ведення обліку наявності і руху малоцінних і швидкозношуваних предметів на ВАТ «Хорольський механічний завод» необхідно встановити запропоноване програмне забезпечення перш за все на матеріальних складах, кожному працівнику відділу матеріально-технічного забезпечення, майстрам виробництва, диспетчерам, бухгалтеру матеріального відділу, заступнику директора та директору. Всі ці працівники повинні мати можливість в будь-який момент відкрити програму і отримати інформацію про залишок надходження та вибуття тих цінностей, які їх цікавлять.

Таким чином, впровадження в практику обліку ВАТ «Хорольський механічний завод» нових програмних систем, вивчення особливостей обліку із застосуванням комп'ютерної технології відбувається повільно. В зв'язку з цим потребує визнання цілісної концепції автоматизації і комп'ютеризації обліку і контролю, розробки програмного забезпечення з використанням ЕОМ та впровадження автоматизованого робочого місця (АРМ) завідуючих складами та бухгалтера по матеріалах в систему обліку матеріальних запасів, невід'ємною складовою частиною яких є малоцінні і швидкозношувані предмети.

РОЗДІЛ 3. АУДИТ МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

3.1 Організація і планування аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів

Аудит є формою незалежного контролю, що забезпечує достовірність інформації фінансової звітності [3]. Значення аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів полягає у встановленні відповідності організації обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів чинному законодавству та положенням наказу про облікову політику. Організація і планування аудиту МШП забезпечують можливість визначення достовірності оцінки малоцінних і швидкозношуваних предметів, повноти та своєчасності відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильності відображення виробничих запасів в обліку і звітності господарюючого суб'єкта.

Основною метою організації та планування аудиторської перевірки є загострення уваги аудитора на найголовніших напрямках аудиту, встановленні проблем, які необхідно перевірити більш детальніше.

Організація аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів включає в себе наступні етапи:

- укладання договору (отримання аудитором листа від замовника, здійснення попереднього обстеження у замовника, відсилання листа замовнику, підписання договору між аудитором і замовником);

- узгодження взаємних інтересів та вигод, термінів виконання аудиторської перевірки та вартості послуг, наданих аудиторами;

- добір джерел інформації та визначення методичних прийомів проведення аудиторської перевірки;

- складання програми проведення аудиторської перевірки;

- узагальнення результатів проведеної перевірки;

- підготовка та обговорення аудиторського висновку.

Весь процес організації аудиту можна розділити на п'ять основних етапів (стадій), які наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Основні етапи організації проведення аудиторської перевірки МШП у ВАТ «Хорольський механічний завод»

Етапи організації проведення аудиторської перевірки на підприємстві
I етап	II етап	III етап	IV етап	V етап
		Планування	Процес аудиторської перевірки	Підготовка аудитор-ського висновку та його підпи-сання (заключний етап)
Підго-товчий етап	Заключення договору на проведення аудитор-ської перевірки МШП	Ознайомлення із системою внутрішнього контролю, уточнення аудиторського ризику та стратегії аудиту, розробка плану та програми аудиторської перевірки і розрахунок витрат часу	Проведен-ня аудиторської перевірки, оцінка і тестування системи внутріш-нього контролю	Підтвер-дження залишків на рахунках бухгал-терського обліку, стратегія низького ризику	Зак-лючні про-цедури

Проведення аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів в Україні регламентується наступними нормативними і правовими актами (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Нормативно-довідкові документи, які використовуються в процесі аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів

Джерело інформації	Коротка характеристика	Використання інформації
Закон України «Про аудиторську діяльність»	Регулювання аудиторської діяльності	Правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні
П(С)БО 9 «Запаси»	Методика обліку МШП на підприємстві, розкриття інформації в фінансовій звітності	Нормативно - правове регулювання при дослідженні операцій, пов'язаних з рухом МШП
Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків	Організація і проведення інвентаризації МШП	Дотримання нормативних актів при здійсненні контролю за цілісністю МШП, визначення розмірів нестачі, пошкодження, установлення осіб, відповідальних за збитки
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»	Порядок обліку МШП	Дослідження господарських операцій з МШП
Наказ ДПАУ «Про затвердження Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства»	Оподаткування операцій, пов'язаних з рухом МШП	Дослідження правильності оподаткування операцій, пов'язаних з рухом МШП
Короткі вказівки щодо застосування типових міжгалузевих форм первинної документації з обліку МШП	Правила оформлення первинних документів з обліку МШП	Оцінка якості первинних документів з обліку МШП на підприємстві
Порядок ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих,	Списання МШП за кількістю та якістю	Дослідження господарських операцій зі списання МШП
виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції ( у тому числі малоцінних предметів на складах0

Джерела інформації аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів є предметною областю дослідження. Це нормативні документи, розглянуті у табл. 3.2, облікова політика підприємства та джерела, в яких зафіксована інформація, що характеризує залишки і рух МШП:

1) наказ про організацію бухгалтерського обліку та облікову політики підприємства;

2) первинні документи з обліку надходження та витрачання МШП (накладні та податкові накладні постачальників, акти приймання-передачі, акти введення в експлуатацію, прибуткові ордера, вимоги, лімітно-забірні картки та ін.);

3) облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (відомість 3.3, журнал 3, 4, 5);

4) акти та довідки попередній ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю (інвентаризаційні описи та порівняльні відомості);

5) Оборотні відомості по аналітичних рахунках та синтетичних рахунках;

6) Головна книга по рахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» та рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»;

7) Звітність (форма № 1 «Баланс», форма № 2 «звіт про фінансові результати», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»;

8) Інші джерела (розрахунок амортизаційних відрахувань, довідки бухгалтерії, платіжні доручення і т.д.).

Під час проведення аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів використовуються такі методи аудиту: економічний аналіз, інвентаризація, контрольні замірювання, вибіркові спостереження, документальна перевірка (по суті і арифметична), підтвердження, економіко-математичні методи, аналітичні і статистичні розрахунки, опитування, логічна перевірка, балансовий метод, порівняння, оцінка законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку, групування, систематизація, перевірка механічної точності, аналітичні тести та спеціальна перевірка.

До предмета аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів належать процеси та явища, відображені документально, пов'язані з рухом МШП, їх залишками, оцінкою тощо. Об'єктами аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів на ВАТ «Хорольський механічний завод» є:

- кількісне та якісне приймання МШП від постачальників, а також при внутрішньому переміщенні між цехами, дільницями, матеріально-відповідальними особами, складами та виробництвом. При цьому досліджується: повнота оприбуткування МШП за даними бухгалтерського обліку; їх відповідність за кількістю та якістю за даними супровідних приймальних документів і складених матеріально-відповідальними особами, а також повнота оприбуткування МШП, які надійшли без супровідних документів;

- умови зберігання МШП і закріплення матеріальної відповідальності. Досліджується, чи відповідає стан складського приміщення вимогам зберігання ТМЦ (наявність вагів та час їх клеймування, полиць, шаф, контейнерів, протипожежного обладнання). Закріплення матеріальної відповідальності перевіряється за даними договорів про матеріальну відповідальність, укладених між адміністрацією підприємства та конкретними працівниками;

- МШП, їх використання та цілісність - перевіряється оцінка придбаних МШП, списання їх вартості при передачі в експлуатацію, наявність контролю за їх використанням;

- первинна документація з обліку МШП досліджується щодо достовірності відображених у ній господарських операцій;

- бухгалтерський облік та звітність досліджується стосовно достовірності даних щодо залишків та руху МШП, відображених в них;

- примітки до фінансової звітності. Досліджується інформація про методи оцінки МШП, балансову (облікову) вартість МШП;

- брак та пошкодження МШП - досліджуються причини. Які зумовили виникнення негативних явищ, розмір невиробничих витрат, встановлюються особи, винні в завданні збитків;

нестача МШП та збитки, виявлені при інвентаризації, їх обґрунтованість і відповідальні особи - узагальнюється дослідження інших об'єктів, де виявлено збитки, перевіряється, чи підтверджується її розмір даними бухгалтерського обліку та іншими зібраними доказами, наскільки правильно встановлено матеріально відповідальність конкретних працівників і розмір її відшкодування

Планування аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві. Аудитор готує і документально оформляє загальний план аудиту, за яким потім здійснює аудит.

Оскільки у ВАТ «Хорольський механічний завод» облік малоцінних і швидкозношуваних предметів є частково автоматизованим, то аудитору при плануванні перевірки розробляє і документально оформляю загальний план аудиту, що враховує методику ведення обліку на підприємстві.

План проведення аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів наведено в табл.3.3.

Таблиця 3.3 План аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2008 рік

Етапи аудиторської перевірки	Зміст робіт	Джерела інформації	Строки виконання
Підготовчий етап	Ознайомлення з підприєм-ством, попередня оцінка аудиторського ризику, вирішення питань договору, обмін листом-зобов'язанням	Преса, фінансова звітність, бесіди з керівництвом і персоналом, юридична документація	06.04.2009
Організаційний етап	Укладення та підписання договору на здійснення аудиторської перевірки	Документи та інформація	07.04.2009
Планування	Визначення системи ВК; уточнення аудиторського ризику та його компонентів, уточнення стратегії аудиторської перевірки та обсягу робіт	Опитування персоналу; обстеження; попередній аудитор; документи обліку та управління	08.04.2009-09.04.2009
Планування	Розрахунок суттєвості; розробка плану та програми аудиту; розрахунок бюджету витрат часу	Вимога до організації ВК; матеріали попереднього аудиту	10.04.2009
Перевірка : підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку	Збір аудиторських свідчень; документування перевірки; оцінка аудиторських свідчень; оцінка зразка вибірки; коригування програми аудиту; виконання програми; тестування контрольних процедур	Спостереження; опитування; перерахунки; Запитні відповіді; угоди, контракти; облікова документація;вимоги до системи ВК	13.04.2009-16.04.2009
Етапи аудиторської перевірки	Зміст робіт	Джерела інформації	Строки виконання
Заключний етап	Групування виявлених помилок; аналіз суттєвості невиправлених помилок; перевірка узгодженості показників після виправлень; вибір аудиторського висновку і формування аудиторського звіту; підпис акта прийому-здачі аудиторського висновку	Кінцевий варіант звітності; підсумки аудиторської перевірки; аудиторські свідчення; протоколи про зустріч з клієнтом; протоколи обговорення результатів аудиту	17.04.2009

Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів здійснюється шляхом використання необхідних аудиторських тестів, вибіркової перевірки бухгалтерських регістрів, рахунків, первинної документації з урахуванням визначеного аудитором рівня суттєвості помилки. Операції з малоцінним та швидкозношуваними предметами є не такими складними, як чисельними, і для їх суцільної перевірки буде витрачено невиправдана кількість часу і праці. Тому при плануванні аудиту, аудитор, як правило, приймає рішення щодо проведення вибіркової перевірки

Перелік питань, які підлягають перевірці, визначається в Програмі аудиту МШП. Перелік основних аудиторських процедур, що входять до програми аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів наведено в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 Програма аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2008 рік

№ з/п	Перелік аудиторських процедур, джерела інформації	Обсяг перевірки	Виконавець	Термін перевірки, примітки
1	Перевірити відповідність даних аналітичного обліку даним синтетичного обліку, даним Головної книги, звітності	Суцільна	Герасимов С.П.	13.04.09
2	Перевірити фактичну наявність МШП. Перевірити організацію складського господарства, стан збереження МШП	Вибіркова	Герасимов С.П. Миколенко І.В.	13.04.09
№ з/п	Перелік аудиторських процедур, джерела інформації	Обсяг перевірки	Виконавець	Термін перевірки, примітки
3	Перевірити повноту оприбуткування МШП за наявності документів, які підтверджують їх придбання: - взаємна звірка господарських договорів, накладних, фактур тощо та облікових регістрів на предмет ідентичності ряду показників: номенклатури, ціни, кількості, дат оприбуткування тощо	Вибіркова	Герасимов С.П. Миколенко І.В.	13.04.09-14.04.09
4	Перевірити організацію контролю за зберіганням, використанням і погашенням довіреностей: - звірити за прибутковими документами, чи не було випадків передачі довіреностей іншим особам, зміни назви постачальників тощо; - звірити дані графи «відмітка про використання довіреностей» журналу обліку довіреностей ф. М-3 з даними первинних документів з оприбуткування МШП на склад; - перевірити своєчасність здачі до бухгалтерії невикористаних довіреностей	Вибіркова	Миколенко І.В.	14.04.09
5	Звірити правильність оформлення надходження та списання МШП: - звірити дані первинних документів із записами карток складського обліку; - взаємна звірка даних матеріального звіту та накладних, рахунків-фактур, лімітно-забірних карт з метою виявлення не вказаних у звіті первинних документів, підтвердження ціни, наявності підписів МВО тощо; - перевірити кореспонденцію рахунків на відпускання МШП у Головні книзі	Вибіркова	Герасимов С.П.	14.04.09
6	Вивчити стан матеріальної відповідальності за збитки, завдані підприємству	Суцільна	Миколенко І.В.	14.04.09
7	Перевірити достовірність інформації про МШП, що відображаються у примітках до фінансової звітності згідно з нормами П(С)БО 9	Суцільна	Герасимов С.П.	15.04.09
8	Перевірити правильність визнання МШП активами згідно з нормами П(С)БО 9: - чи є ймовірність того, що підприємство отримає економічні вигоди, пов'язані з використанням запасів; - чи достовірно визначена вартість запасів	Вибіркова	Герасимов С.П. Миколенко І.В.	15.04.09
№ з/п	Перелік аудиторських процедур, джерела інформації	Обсяг перевірки	Виконавець	Термін перевірки, примітки
9	Перевірити правильність визначення первісної вартості МШП при їх придбанні: - визначення при придбанні, виготовленні; - на підставі яких документів (висновків) визначено справедливу вартість МШП, отриманих безкоштовно, придбаних в обмін	Вибіркова	Герасимов С.П.	15.04.09
10	Перевірити правильність відображення в обліку операцій зі списання МШП	Вибіркова	Миколенко І.В.	15.04.09
11	Перевірити, який із методів оцінки МШП при відпусканні їх у виробництво, на продаж або інше вибуття застосовується на підприємстві: - згідно з наказом про облікову політику; - фактично (способом звірки даних аналітичного обліку та розрахунків)	Вибіркова	Герасимов С.П.	15.04.09
12	Перевірити достовірність даних за залишками МШП у фінансовій звітності: - чи відображаються МШП за найменшою з двох оцінок: початковою вартістю або вартістю чистої реалізації	Вибіркова	Герасимов С.П. Миколенко І.В.	16.04.09
13	Формування регістрів виявлених порушень		Герасимов С.П. Миколенко І.В.	16.04.09

При плануванні проведення аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві враховуються такі особливості:

- рівень автоматизації завдань бухгалтерського обліку;

- наявність методик проведення аудиту на підприємстві;

- доступність облікових даних;

- складність наявної автоматизованої системи обліку, контролю й аудиту.

Під час планування аудиторської перевірки аудитор оцінює ризик того, що помилки та шахрайство можуть спричинити значні перекручення у фінансовій звітності підприємства і звертається до керівництва підприємства запитом про те, чи всі помилки та випадки шахрайства документально оформленні і представлені йому.

Керівництво ВАТ «Хорольський механічний завод» відповідно до законів України несе персональну відповідальність за повноту та достовірність бухгалтерських та інших документів, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту. В разі виявлення фактів недостовірності або неповноти бухгалтерських документів аудитор (аудиторська фірма) повідомляє замовника не пізніше дня закінчення перевірки або надання інших послуг.

Таким чином, виходячи з вимог чинного законодавства, метою аудиту виробничих запасів є висловлення аудитором думки про те, чи відповідає фінансова інформація щодо руху і залишків виробничих запасів на підприємстві в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок її підготовки і надання користувачам.

Отже, організація і планування аудиторської перевірки є важливим етапом проведення аудиту, який включає в себе проміжок часу від моменту укладання договору про проведення аудиту до складання аудиторського висновку.

Розробка плану проведення аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів дає змогу підготувати програму аудиту, яка залежать від специфіки діяльності підприємства, об'єкту аудиту, його особливостей, умов, а також особливостей методики і техніки, що використовується аудитором.

3.2 Методика аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства

Матеріальні затрати у ВАТ «Хорольський механічний завод» становлять 57-68% виробничої собівартості готової продукції підприємства. Від достовірності та об'єктивності відображення в бухгалтерському обліку і звітності операцій з виробничими запасами залежить правильність визначення основних показників, які характеризують результати господарської діяльності та реальний фінансовий стан підприємства.

Окремо виділяється аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів. При перевірці даного об'єкта контролю аудитор звертає особливу увагу на порядок списання або погашення вартості МШП.

Аналіз облікової політики дає змогу встановити, яких методів дотримується підприємство з питань первісної оцінки МШП, їх переоцінки та методу оцінки вибуття.

У табл. 3.5 подано перелік основних складових облікової політики з питань обліку МШП, що є об'єктами аудиторського дослідження.

Таблиця 3.5 Перелік основних складових облікової політики з питань обліку МШП у ВАТ «Хорольський механічний завод»

№ з/п	Складові облікової політики	Положення облікової політики
1	Первісна оцінка	Придбані (отримані) або виготовлені МШП враховуються за собівартістю. Витрати, що входять до собівартості МШП (крім виготовлених власними силами), встановлені П(С)БО 9. Перелік витрат, що не входять до собівартості МШП, а відносяться до складу витрат того періоду, в якому вони були здійснені, наведений у П(С)БО 9. Витрати, що входять до собівартості МШП, виготовлених власними силами, встановлені П(С)БО 16. Перелік витрат, що не входять до собівартості таких запасів, а відносяться до складу витрат того періоду, в якому вони були здійснені, наведений у П(С)БО 16.
2	Переоцінка МШП на дату балансу	У балансі МШП відображаються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації П9С)БО 9
3	Метод оцінки вибуття запасів	Метод, що застосовується на підприємстві - собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО)

У ході перевірки визначається склад, кількість та вартість МШП на підприємстві за допомогою перевірки оборотних відомостей та інших облікових регістрів, у яких відображається назва, кількість та вартість МШП; перевіряється правильність розмежування в обліку малоцінних оборотних активів.

Аудитор особливу увагу звертає на закріплення МШП за конкретними особами в місцях їх зберігання і використання, на наявність на підприємстві відповідного маркування (фарбами, прикріпленням жетонів, проставленням штампів тощо), правильне оформлення первинними документами руху МШП. Потім переходить до перевірки суті здійснених операцій щодо руху окремих предметів.

Аудитор встановлює чи немає серед малоцінних і швидкозношуваних предметів необоротних матеріальних активів, що обліковуються на рахунку 112 «Малоцінні матеріальні активи». Виявляє чи є на підприємстві понаднормативні запаси МШП, що тривалий час не мали руху. Встановлює чи є на заводі випадки передчасної заміни спецодягу і спецвзуття, їх причини внаслідок використання МШП не за призначенням або підміни нових предметів тими, що вже були в експлуатації. перевіряє правильність відображення в бухгалтерському обліку таких операцій

Ретельній перевірці підлягають акти на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів. У комісії зі списання МШП повинні брати участь фахівці, акт затверджується керівником. На предмет списання малоцінних і швидкозношуваних предметів має бути документ, що підтверджує здавання їх у металобрухт або в утильсировину, інакше сума збитку відноситься на рахунок винних.

Перед аудитором, який проводить аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів, постає завдання встановити і підтвердити аудиторським висновком дотримання підприємством вимог чинного законодавства, яке регулює бухгалтерський та податковий облік з цього питання.

Здійснюючи аудиторське дослідження, аудитор вивчає документи, за допомогою яких відтворює ланцюг господарських фактів від придбання МШП, їх зберігання і до списання.

Вивчаючи внутрішні та загальні документи, аудитор одержує інформацію про підприємство; його діяльність; особливості технології; перелік виробничих запасів, їх потребу та наявність; кількість місць зберігання.

Особливу увагу аудитор приділяє вивченню наказів про призначення та просування по службі матеріально відповідальних осіб, а також наказів про проведення тих чи інших заходів внутрішнього контролю - ревізій та інвентаризацій. Це дає змогу аудитору встановити обсяг інформації, що підлягає дослідженню, оцінити власні можливості, а також час, необхідний для проведення перевірки.

Вивчення договорів (індивідуальних та колективних) із матеріально відповідальними особами (завідуючими складами - Микитенко В.Я., Кришталь А.В., Данильченко Н.М.) дає можливість аудитору скласти думку про дотримання вимог чинного законодавства ВАТ «Хорольський механічний завод» у роботі з цією категорією працівників.

Аудитор у процесі свого дослідження повинен чітко відстежувати інформаційні потоки, пов'язані з господарськими діями чи подіями, від прийняття рішення про здійснення господарської операції до відображення факту здійснення в первинних документах, зведених документах, регістрах обліку та звітності.

В ході вибіркової перевірки первинних документів з обліку відпуску малоцінних і швидкозношуваних предметів на виробництво за 2008 рік було виявлено факти неправильного оформлення вимог на відпуск МШП.

Залежно від мети аудиторського дослідження, завдань, передбачених договором та власних можливостей аудитор на свій розсуд обирає методику проведення аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів. Основна мета обраної методики зводиться до встановлення об'єктивної істини про досліджуваний об'єкт.

Проводити суцільну перевірку недоцільно - це потребує великих матеріальних і трудових затрат. Тому аудитор перевіряє і оцінює систему внутрішнього контролю та обліку на підприємстві, і залежно від результатів, розширює коло досліджень чи навпаки, довіряється даним підприємства і проводить лише деякі перевірочні процедури, щоб підтвердити довіру до інформації системи внутрішнього контролю.

На етапі вивчення і оцінки внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку МШП, аудитор проводить тестування, в результаті якого він з'ясовує:

- чи необхідно проводити суцільну фактичну перевірку;

- чи є необхідним проведення суцільної документальної перевірки окремих напрямків надходження і використання (руху) МШП;

- встановити необхідну кількість аудиторських процедур.

Тестування дає аудитору змогу вивчити слабкі та сильні сторони внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку на підприємстві.

Для оцінки внутрішнього контролю виконується відповідне тестування, яке передбачає три варіанти відповіді - так, ні чи інформація відсутня на поставлені питання.

Зміст тестування, проведеного аудиторською фірмою на ВАТ «Хорольський механічний завод» наведено в додатку АЗ.

Результати тестування перевірки стану внутрішнього контролю та системи бухгалтерського обліку МШП дають можливість вибрати спосіб організації аудиту: суцільний, вибірковий чи комбінований.

Аудитори, як правило, проводять вибіркову перевірку МШП, яка є більш ефективнішою в порівнянні з суцільною.

Незалежно від обраного методу організації перевірки МШП, аудитор в першу чергу перевіряє відповідність залишків та оборотів Головної книги та регістрів синтетичного та аналітичного обліку. У разі встановлення відхилень результати такого зіставлення аудитор фіксує в робочому документі, зразок якого наведено в додатку АИ, з'ясувати причини таких відхилень та їх вплив на подальші дії аудитора.

При встановленні розбіжностей аудитор з'ясовує, який із показників є достовірним, відповідає дійсності. Для встановлення об'єктивної істини, аудитор проводить опитування відповідальних осіб, проводить глибинні тести, використовуючи дедуктивний та індуктивний методи. При першому інформація вивчається від загального до конкретного (Головна книга - регістри синтетичного обліку - регістри аналітичного обліку - зведені документи - первинні документи); при іншому - інформація вивчається у зворотному напрямі.

При перевірці відповідності залишків та оборотів по МШП відхилень не виявлено, про що аудитор складає довідку довільного зразка.

За необхідності встановлення об'єктивної істини щодо залишків МШП та їх оборотів виникає потреба у застосуванні прийому сканування, який полягає в безперервному, по елементному перегляді інформації про рух малоцінних і швидкозношуваних предметів. Якщо в процесі сканування виявляється, що не всі господарські операції знайшли відображення в бухгалтерському обліку, то аудитор призупиняє роботу над проведенням аудиторського дослідження й пропонує підприємству відновити бухгалтерський облік.

Збереження МШП залежить від умов їх зберігання, тому наступним етапом контролю є перевірка стану складського господарства підприємства. Аудитор встановлює кількість і дислокацію складських приміщень, в тому числі типових і пристосованих, їх місткість, умови зберігання МШП, забезпеченість ваговимірювальними приладами. Аудитор також перевіряє:

- чи використовуються складські приміщення за призначенням;

- чи правильно розташовуються МШП на складі;

- чи відповідають складські приміщення вимогам умов зберігання цінностей;

- як охороняються складські приміщення;

- чине зберігаються цінностей просто неба або в непристосованих приміщеннях і чи не піддаються вони внаслідок цього псуванню.

Наступним етапом є перевірка оприбуткування, правильності списання, оцінки та обліку запасів. Під час перевірки аудитор:

- перевіряє правильність ведення складського обліку, обґрунтованість записів завідуючих складами у картках;

- перевіряє повноту оприбуткування, правильність списання матеріалів, які надійшли зі сторони. Порушення порядку оприбуткування. Правильність списання цінностей призводить до їх крадіжок, а також створення залишків ТМЦ, з яких потім виготовляють неприбуткову продукцію, реалізуючи її без відображення операцій в обліку з метою приховування доходів від оподаткування і привласнення отриманих коштів.

На цьому етапі аудитор за допомогою аудиторських процедур вивчає достовірність, об'єктивність та законність відображених господарських операцій із малоцінними та швидкозношуваними предметами.

Важливим є вивчення питань дотримання правил видачі довіреностей на одержання цінностей. Аудитор повинен упевнитися, чи не списують матеріальні цінності на витрати виробництва без попереднього їх оприбуткування (відміток зав складами) та без оформлення на них видаткових документів.

Особлива увага приділяється дослідженню операцій зі списання МШП. Списання ТМЦ із балансу згідно П(С)БО 9 може відбуватись у таких випадках: відпускання у виробництво; реалізація за грошові кошти; передача до статутного капіталу іншого підприємства; безоплатна передача; списання у зв'язку з невідповідністю критерію активу; списання через втрати від стихійного лиха; списання нестач у межах норм і понад норми природного убутку.

При списанні МШП у виробництво проводиться документальна перевірка, яка допомагає встановити:

а) відповідність норм у документах на списання нормативним даним (аналітичні тести);

б) відповідність кількості фактично списаних цінностей витрачанню їх за нормами.

Результати такого зіставлення можуть бути трьох варіантів:

- фактична кількість списаних МШП відповідає нормам;

- фактична кількість списаних МШП більша від норми;

- фактична кількість списаних МШП менша від норми.

Якщо списано більше, ніж передбачено нормами, то аудитор визначає причини, отримавши пояснення від технологів, начальників цехів.

Основними причинами перевитрат можуть бути:

- погана якість предметів (тоді необхідно встановити, від кого вони надійшли, хто уклав договір від клієнта, за якою ціною були закуплені МШП, встановити чи можна було закупити подібні в іншого постачальника і за якою ціною. Аудитор пропонує заходи щодо покращення стану підприємства);

- значна кількість МШП йде у відходи через недосконалість технології та обладнання.

В обох випадках документальний контроль підтверджується результатами фактичної перевірки.

Особлива увага при аудиті МШП звертається на правильне їх відображення в податковому обліку.

Операції з придбання МШП знаходять відображення у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, декларації з податку на додану вартість та декларації з податку на прибуток. Тому аудитор проводить звірку даних відображених в Реєстрі з даними первинних документів на предмет невідповідності. Однак, ця ділянка обліку є досить відповідальною, тому помилки, як правило, не допускаються, а якщо такі випадки і було, то помилки виправляються самостійно по факту виявлення.

Аудитор, який здійснює аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів протягом усієї перевірки формує робочу документацію, необхідну для: розробки плану, підтвердження виконання плану перевірки, систематизації інформації, створення основи для визначення ефективності виконаної аудитором роботи.

Перелік робочої документації аудитора наведено в табл. 3.6.

Таблиця 3.6 Перелік робочої документації з аудиту МШП ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2008 рік

№ з/п	Назва документа або розділу, за яким оформлюються документи	Джерело інформації
1	Особливі питання, на які підприємство просило звернути увагу	Підприємство
2	Аналіз активів і довідок попередніх перевірок та попереднього аудиту з питань перевірки достовірності, повноти й законності обліку МШП	Аудитор (на підставі актів (довідок) перевірки
3	Таблиця проблемних питань	Аудитор
4	Програма аудиту МШП	Аудитор
5	Тести встановлення рівня внутрішнього контролю та системи бухгалтерського обліку МШП	Аудитор
6	Витяг із наказу про облікову політику в частині обліку виробничих запасів	Підприємство
7	Схема розміщення складських приміщень	Аудитор, підприємство
8	Перелік осіб, які мають право підпису документів на відпуск МШП	Підприємство
9	Перелік матеріально відповідальних осіб	Підприємство
№ з/п	Назва документа або розділу, за яким оформлюються документи	Джерело інформації
10	Акти зустрічних перевірок розрахунків	Аудитор, підприємство, треті особи
11	Довідка про результати перевірки правильності оцінки МШП при їх надходженні та списанні	Аудитор
12	Аналіз договорів на поставку МШП та їх виконання	Аудитор
13	Результати зіставлення даних документів з оплати постачальникам і документів на оприбуткування матеріальних цінностей	Аудитор
14	Довідка про результати перевірки списання МШП: відповідність норм, проставлених у документах на списання, нормативним даним; відповідність кількості фактично списаних МШП витрачанню їх за нормами	Аудитор
15	Інші записи аудитора щодо проведених аудиторських процедур та встановлення відхилень	Аудитор
16	Довідка про результати перевірки правильності обліку ПДВ щодо операцій з малоцінними та швидкозношуваними предметами	Аудитор
17	Інші (залежно від специфіки підприємства і самої перевірки)	Аудитор

Наведений перелік свідчить про складання аудитором значної кількості робочих документів, які дають можливість у кінці перевірки систематизувати її результати, оцінити одержану інформацію з метою встановлення об'єктивної істини, достовірності, повноти і законності інформації, яка підтверджується в підсумкових документах. Опрацювання робочих документів, дає можливість аудитору зробити загальні висновки щодо проведеної роботи і скласти аудиторський висновок (додаток АК ).

Операції з малоцінними та швидкозношуваними предметами є не такими складними, як чисельними, тому їх перевірка суцільним методом вимагає витрат невиправданої кількості часу і праці. Тому у ВАТ «Хорольський механічний завод» проводилась вибіркова перевірка малоцінних і швидкозношуваних предметів, яка передбачає застосування аудиторських процедур менше ніж до 100% масивів інформації, які дають змогу аудитору отримати докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, поширити дієвість цих доказів на всю сукупність даних.

Таким чином, під час проведення аудиторської перевірки ВАТ «Хорольський механічний завод», шляхом проведення тестування було перевірено стан внутрішнього контролю на підприємстві та організацію обліку МШП. Особлива увага була звернута на відповідність складових облікової політики з питань обліку МШП на підприємстві, формуванню первісної оцінки малоцінних і швидкозношуваних предметів та методу оцінки їх вибуття, на достовірність, об'єктивність та законність відображених в обліку господарських операцій із малоцінними та швидкозношуваними предметами.

В ході проведення аудиту було виявлено недоліки в організації обліку, зокрема помилки в оформленні первинних документів з обліку МШП. Проте встановлені порушення мають обмежений вплив на фінансову звітність підприємства за 2008 рік і не змінюють її показників.

3.3 Шляхи поліпшення використання малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства

Метою управління виробничими запасами, і малоцінними та швидкозношуваними предметами як невід'ємною їх частиною, є забезпечення безперебійного процесу виробництва та реалізації продукції за дотримання оптимального запасу матеріальних цінностей.

Управління ними є складовою загальної політики управління оборотними активами підприємства, яка полягає в оптимізації розміру і структури запасів товарно-матеріальних цінностей, мінімізації витрат щодо обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом.

Виходячи з мети управління малоцінними та швидкозношуваними предметами та для підвищення ефективності їх використання, перед ВАТ «Хорольський механічний завод» ставляться такі завдання:

1) провести аналіз запасів товарно-матеріальних цінностей у минулому періоді. Зокрема, слід розглянути показники загальної суми запасів матеріальних цінностей, їх динаміки, питому вагу в обсязі оборотних активів, вивчити структуру запасів у розрізі основних груп, визначити ефективність використання різних груп виробничих запасів, розрахувати показники їх оборотності.

2) обчислити оптимальні розміри основних груп поточних запасів.

3) оптимізувати загальну суму запасів товарно-матеріальних цінностей, які включаються в оборотні активи.

4) побудувати ефективну систему контролю за рухом малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві.

5) внести зміни до змісту регістрів аналітичного обліку МШП, що дозволить підвищити їх інформаційність та аналітичність

Малоцінні і швидкозношувані предмети є найменш ліквідними оборотними активами.

Аналіз наявності та структури малоцінних і швидкозношуваних предметів наведено в табл.3.7.

Таблиця 3.7 Структура малоцінних і швидкозношуваних предметів ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2006-2008 роки

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення (+,-) 2008 року від:	2008 рік у % до:
				2006 року	2007 року	2006 року	2007 року
Виробничі запаси, тис.грн	814,0	801,0	716,0	-98,0	-85,0	87,9	89,4
питома вага, %	22,7	18,4	10,3	-12,4	-8,1	45,4	55,9
з них малоцінні і швидкозношувані предмети, тис.грн	21,0	26,0	18,0	-3,0	-8,0	85,7	69,2
питома вага, %	2,6	3,2	2,5	-0,1	-0,7	96,2	78,1
Усього оборотних активів, тис. грн	3579,0	4348,0	6935,0	+3356,0	+2587,0	193,7	159,5
питома вага, %	100,0	100,0	100,0	-	-	-	-

Розрахунки свідчать, що станом на кінець 2008 року підприємство володіло оборотними активами вартістю 6935,0 тис.грн. Порівняно з 2006 роком вона зросла на 3356,0 тис грн (193,7%), а відносно 2007 року вартість оборотних активів збільшилась на 2587,0 тис.грн (159,5%). Частка виробничих запасів у загальній вартості оборотних активів в 2008 році становила 10,3%, що на 12,4% менше рівня 2006 року і на 8,1% від 2007 року. Питома вага малоцінних і швидкозношуваних предметів у вартості виробничих запасів у 2008 році склала 2,5%, 3,2% - у 2007 році та 2,6% - у 2006 році.

Тобто, у підприємства скорочується залишок виробничих запасів на кінець 2008 року, що в свою чергу призвело до зменшення вартості МШП на 8,0 тис. грн у порівнянні з 2007 роком та на 3,0 тис. грн відносно 2006 року.

Отже, підприємство останнім часом розширює обсяги своєї діяльності. Підвищення частки оборотних активів при ефективному їх використанні призведе до прискорення оборотності сукупних активів підприємства.

Наявність у підприємства оборотних активів, їх склад та структура, швидкість обороту та ефективність використання досить суттєво впливають на фінансовий стан підприємства, стабільність його становища на фінансовому ринку, а саме:

- платоспроможність, тобто можливість погашення у встановлений строк своїх боргових зобов'язань;

- ліквідність - це вибір можливостей підприємства по сплаті заборгованості;

- можливості подальшої мобілізації фінансових ресурсів.

Ефективне використання оборотних коштів відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищення рівня рентабельності господарювання та залежить від дії множини факторів [68].

Оцінка ефективності використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, як складової частини оборотних коштів, здійснюється через показники його оборотності. Оскільки критерієм оцінки ефективності використання оборотних активів є фактор часу, то використовуються показники, які відображають:

- по-перше, тривалість обороту в днях або загальний час обороту;

- по-друге, швидкість обороту.

Методика розрахунку цих показників наведена в табл.3.8.

Таблиця 3.8 Показники ефективності використання малоцінних і швидкозношуваних предметів у ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2006-2008 року

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення (+,-) 2008 року від:	2008 рік у % до:
				2006 року	2007 року	2006 року	2007 року
Середні залишки оборотних активів, тис.грн	2251,5	3968,5	5648,5	+3397,0	+1680,0	250,8	142,3
1.1. Виробничих запасів, тис.грн	676,5	807,5	758,5	+82,0	-49,0	112,1	93,9
з них малоцінних та швидкозношуваних предметів, тис.грн	18,5	23,5	22,0	+3,5	-1,5	118,9	93,6
2. Виручка від реалізації, тис.грн	7205,0	9039,0	10278,0	+3073,0	+1239,0	142,6	113,7
2.1. Одноденна виручка від реалізації, тис.грн	23,7	29,8	33,9	+10,2	+4,1	143,0	113,7
3. Оборотність оборотних активів, дні	95	133	167	+72	+34	175,8	125,5
3.1. Виробничих запасів, дні	29	27	22	-7	-5	75,8	81,5
з них малоцінних та швидкозношуваних предметів, дні	0,8	0,8	0,6	-0,2	-0,2	75,0	75,0
4. Число оборотів оборотних активів, раз	3,2	2,3	1,8	-1,4	-0,5	56,3	78,3
4.1. Виробничих запасів, раз	10,6	11	13,6	+3	+2,6	128,3	123,6
з них малоцінних та швидкозношуваних предметів, раз	389	384	467	+78	+83	120	121,6
5.Відхилення (-), залучення (+) оборотних активів у зв'язку зі змінами їх оборотності, грн	-	+2145,6	+1152,6	-	-993,0	-	53,7

Як випливає з табл. 3.8 тривалість обороту оборотних активів за 2008 рік склала 167 днів і в порівнянні з 2007 та 2006 роками уповільнилась на 34 і 72 дні. В розрізі оборотних активів (виробничі запаси, в числі яких знаходяться МШП) спостерігаємо прискорення оборотності на 0,2 дні. Ці зміни свідчать про покращення ефективності використання малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві. На оборотність МШП випливають такі фактори як середні залишки та показник оборотності (табл. 3.9 та табл. 3.10).

Таблиця 3.9 Фактори, які впливають на оборотність оборотних активів ВАТ «Хорольський механічний завод» (порівняно з 2006 роком)

Види оборотних активів	Середні залишки оборотних активів, тис.грн	Оборотність оборотних активів, дні	Відхилення (+,-)
	2006 рік	2008 рік	2006 рік	2008 рік	скориго-ваний показник	усього	в т.ч. за рахунок
							вируч-ки	середніх залишків
Виробничі запаси	676,5	758,5	29	22	19,9	-7	-9,1	-2,1
в т.ч. МШП	18,5	22,0	0,8	0,6	0,5	-0,2	-0,3	-0,1
Усього оборотних активів	2251,5	5648,5	95	167	66,4	+72	-28,6	-100,6
Одноденна виручка, грн	23,7	33,9	-	-	-	-	-	-

Таблиця 3.10 Фактори, які впливають на оборотність оборотних активів ВАТ «Хорольський механічний завод» (порівняно з 2007 роком)

Види оборотних активів	Середні залишки оборотних активів, тис.грн	Оборотність оборотних активів, дні	Відхилення (+,-)
	2007 рік	2008 рік	2007 рік	2008 рік	скориго-ваний показник	усього	в т.ч. за рахунок
							вируч-ки	середніх залишків
Виробничі запаси	807,5	758,5	27	22	23,8	-5	-3,2	+1,8
в т.ч. МШП	23,5	22,0	0,8	0,6	0,7	-0,2	-0,1	+0,1
Усього оборотних активів	3968,5	5648,5	133	167	117	+34	-16	-50
Одноденна виручка, грн	29,8	33,9	-	-	-	-	-	-

Проведені розрахунки свідчать, що порівняно з 2006 роком причиною погіршення використання оборотних активів стало зростання середніх залишків, яке обумовило уповільнення їх оборотності на 100,6 днів. Хоча оборотність малоцінних і швидкозношуваних предметів зменшилась на 0,2 дня, в основному за рахунок збільшення виручки від реалізації та скорочення їх середніх залишків.

Якщо порівнювати з 2007 роком, показник оборотності оборотних активів, внаслідок зростання їх середніх залишків, збільшився на 34 дні. При цьому оборотність малоцінних і швидкозношуваних предметів, так як і порівняно з попереднім роком зменшилась на 0,2 дня, в основному за рахунок тих самих факторів.

Наявність у підприємства оборотних активів, їх склад та структура, швидкість обороту досить суттєво впливають на фінансовий стан підприємства, а саме на платоспроможність, ліквідність, можливість подальшої мобілізації фінансових ресурсів.

Основними шляхами поліпшення використання МШП є формування їх оптимальної величини та структури, підвищення ефективності використання, шляхом підвищення їх оборотності, які призведуть до: забезпечення безперебійної роботи підприємства, зниження обсягів вільних активів та витрат на їх фінансування, прискорення оборотності та зростання прибутку підприємства при збереженні ліквідності.

ВИСНОВКИ

Реалізація мети та завдань дослідження обліку та аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів на матеріалах ВАТ «Хорольський механічний завод» дозволяє обґрунтувати висновки і пропозиції з удосконалення обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві.

Предмети праці, що використовуються менше одного року або операційного циклу відносять до складу запасів, а ті, що служать понад один рік або нормальний операційний цикл - належать до необоротних активів. Основним критерієм такого поділу малоцінних і швидкозношуваних предметів є термін їх використання у виробничому процесі.

Раціональна організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію. Розподіл малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні передбачено наказом про облікову політику.

ВАТ «Хорольський механічний завод» є одним із провідних підприємств сільськогосподарського машинобудування в Полтавській області. Обладнання, виготовлене заводом, характеризується якісними показниками та користується попитом у вітчизняних та зарубіжних покупців. Підприємство забезпечене ресурсами на достатньому рівні, є платоспроможним і має абсолютну ліквідність. На підприємстві запроваджена скорочена журнально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку і обов'язкове проведення аудиту кожного року.

На підприємстві синтетичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, що відносяться до запасів, здійснюється на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети», який узагальнює інформацію про наявність і рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, що належать підприємству. Дебетовий залишок цього рахунку відображає вартість тих МШП, що знаходяться на складі. Основними обліковими регістрами є накопичувальні відомості, та журнали 3, 4 та 5.

Аналітичний облік МШП у ВАТ «Хорольський механічний завод» ведеться за видами предметів та однорідними групами з допомогою спеціально розробленої програми «Склад», розробленої в 2000 році за замовленням підприємства.

Інформація про операції з малоцінними та швидкозношуваними предметами у ВАТ «Хорольський механічний завод» відображається у складі виробничих запасів, а з малоцінними необоротними активами - у складі основних засобів у балансі підприємства. Залишки МШП та МНМА на кінець року містяться в Примітках до фінансової звітності.

Впровадження в практику обліку ВАТ «Хорольський механічний завод» нових програмних систем, вивчення особливостей обліку із застосуванням комп'ютерної технології відбувається повільно. В зв'язку з цим потребує визнання цілісної концепції автоматизації і комп'ютеризації обліку і контролю, розробки програмного забезпечення з використанням ЕОМ та впровадження автоматизованого робочого місця (АРМ) завідуючих складами та бухгалтера по матеріалах в систему обліку матеріальних запасів, невід'ємною складовою частиною яких є малоцінні і швидкозношувані предмети.

Під час проведення аудиторської перевірки, шляхом проведення тестування було перевірено стан внутрішнього контролю на підприємстві та організацію обліку МШП. Особлива увага була звернута на відповідність складових облікової політики з питань обліку МШП у ВАТ «Хорольський механічний завод» формуванню первісної оцінки малоцінних і швидкозношуваних предметів та методу оцінки їх вибуття, на достовірність, об'єктивність та законність відображених в обліку господарських операцій із малоцінними та швидкозношуваними предметами.