Методологічні засади обліку, економічного аналізу, внутрішнього та зовнішнього аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів та малоцінних необоротних активів на підприємствах хлібопекарської галузі на прикладі ДП АТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Кафедра обліку і аудиту

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА

На тему: "Методологічні засади обліку, економічного аналізу, внутрішнього та зовнішнього аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів та малоцінних необоротних активів на підприємствах хлібопекарської галузі на прикладі ДП АТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12"

Спеціальність "Облік і аудит"

Київ - 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

1.1 Розкриття економічної сутності МШП та інших необоротних активів

1.2 Огляд законодавчої та нормативної бази з обліку МШП та інших необоротних активів

РОЗДІЛ II. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ДП ВАТ "КИЇВХЛІБ" ХЛІБОКОМБІНАТ № 12, АНАЛІЗ ЙОГО ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗА 2006-2007 РОКИ

2.1 Техніко-економічна характеристика ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12, його виробнича структура та схема управління

2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників підприємства за 2006-2007 роки

2.3 Облікова політика Хлібокомбінату № 12

РОЗДІЛ ІІІ. ФІНАНСОВИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

3.1 Фінансовий та податковий облік МШП та інших необоротних активів на ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12

3.2 Висновки і пропозиції за розділом

РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ МШП ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

4.1 Теоретичні основи економічного аналізу МШП та інших необоротних активів

4.2 Економічний аналіз малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів на Хлібокомбінаті №12

4.3 Висновки та пропозиції за розділом

РОЗДІЛ V. ВНУТРІШНІЙ І ЗОВНІШНІЙ АУДИТ МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ ТА АУДИТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

5.1 Теоретичні основи внутрішнього та зовнішнього аудиту МША та інших необоротних активів

5.2 Практичний аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів на ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Хлібопекарна галузь промисловості є однією з важливих галузей української економіки. Від її розвитку залежить забезпечення населення життєво необхідною продукцією, , тому і особливої уваги набувають питання пошуку шляхів подолання проблем цієї галузі.

Перехід до ринкових відносин вимагає від хлібопекарних підприємств нових підходів до управління господарською діяльністю. Формування ринкових відносин передбачає конкурентну боротьбу між різними товаровиробниками, перемогти в якій зможуть ті із них, хто найбільш ефективно використовує всі види наявних ресурсів.

Хлібопечення відноситься до матеріаломістких галузей промисловості, тому одне з важливих місць в управлінні господарською діяльністю підприємств цієї галузі посідає управління матеріальними запасами. Джерелом інформації для прийняття управлінських рішень служить науково обґрунтована та відпрацьована на практиці система бухгалтерського обліку.

Реформування бухгалтерського обліку в Україні є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Трансформація обліку здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію до світового економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства України до європейського рівня. Процес реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку зумовив суттєві зміни в організації та методології обліку запасів хлібопекарних підприємств. Підприємства отримали значні можливості у виборі облікової політики щодо запасів. В процесі реформування системи обліку та впровадження національних стандартів обліку змінюються вимоги щодо обліку і аналізу, розширюються поставлені перед ними завдання.

Ефективність успішного функціонування хлібопекарських підприємств значною мірою залежить від якості, оперативності, достовірності й аналітичності інформації, на основі якої приймаються важливі управлінські рішення

Економічні перетворення, які відбуваються в Україні, нерозривно пов'язані з пошуком принципово нових методів управління виробництвом і, зокрема, матеріальними ресурсами хлібопекарної галузі. Особливої актуальності набуває проблема подальшого удосконалення бухгалтерського обліку та економічного контролю виробничих запасів хлібопекарних підприємств з максимальним наближенням їх до методології міжнародних стандартів.

Це вимагає адекватних змін у структурі господарського обліку, і, відповідно, зумовлює необхідність вдосконалення системи облікової інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Введення з 2000 року національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку спричинило за собою зміни в організації обліку фінансово-господарської діяльності підприємств.

Зокрема, згідно "нових бухгалтерських правил", відбулася перекласифікація активів за нововстановленими критеріями. Торкнулося це перегрупування й активів, іменованих раніше малоцінними та швидкозношуваними предметами, частина з яких у "новому бухобліку" як і раніше називається малоцінними та швидкозношуваними предметами, а інша частина стала іменуватися малоцінними необоротними матеріальними активами).

Відповідно до вимог П(С)БО основним критерієм для віднесення предметів до складу малоцінних є термін їхнього корисного використання. І тепер предмети, що використовуються протягом не більш одного року, зараховуються до складу "Запасів", а предмети, очікуваний термін корисного використання яких перевищує один рік, -- до складу "Необоротних активів". Іншими словами, частина МШП зі складу запасів перейшла до складу основних засобів.

Така трансформація позначилася і на порядку відображення в бухгалтерському обліку цих предметів, здійснюваному за новими правилами навіть для тих активів, що продовжують іменуватися МШП.

Малоцінні предмети можуть бути віднесені до складу "Запасів" (які відповідно відбиваються в складі запасів у розділі II Активу Балансу "Оборотні активи" у статті "Запаси") чи до необоротних матеріальних активів (які у свою чергу відбиваються в розділі І Активу Балансу "Необоротні активи" у статті "Основні засоби"). Тому дуже важливо правильно визначити та віднести малоцінні активи або до складу необоротних активів, або до складу запасів, від чого і буде в подальшому залежати оцінка та порядок здійснення обліку, аналізу та аудиту малоцінними активами.

Головною передумовою успішного здійснення виробничого процесу, як головної ланки діяльності господарського суб'єкту, є наявність та раціональне використання запасів.

Практика доводить - процес обліку використання виробничих запасів є доволі трудомісткою ділянкою. Тому не дивно, що на багатьох підприємствах спостерігаються певні недоліки, а на деяких - і запущеність в обліку, що веде до великих втрат запасів. Все це зайвий раз підтверджує, що до цього часу залишаються невирішеними багато важливих питань, пов'язаних з розробкою науково обґрунтованої системи обліку використання виробничих запасів.

Об'єктом дослідження є чинна система обліку, аналізу і аудиту матеріальних малоцінних та швидкозношуваних предметів і малоцінних необоротних активів на підприємстві хлібопекарної галузі промисловості - ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12.

Предметом дослідження є методологічні та організаційні питання обліку, аналізу та аудиту МШП та малоцінних необоротних активів на Хлібокомбінаті № 12. Метою магістерської роботи є вдосконалення організаційних і методичних засад бухгалтерського обліку, економічного аналізу матеріальних малоцінних та швидкозношуваних предметів і малоцінних необоротних активів на Хлібокомбінаті № 12 для забезпечення його ефективного функціонування за сучасних умов господарювання.

Для досягнення мети дослідження поставлені такі завдання:

дослідити економічну сутність МШП та малоцінних необоротних матеріальних активів;

розглянути особливості методики обліку МШП та малоцінних необоротних матеріальних активів, притаманні ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12 і визначити напрямки можливого її вдосконалення;

визначити та обґрунтувати можливість підвищення ефективності обліку МШП та малоцінних необоротних матеріальних активів на досліджуваному підприємстві при застосуванні бухгалтерських програм;

розкрити особливості організації та розробити пропозиції щодо вдосконалення методики аналізу МШП та малоцінних необоротних матеріальних активів на Хлібокомбінаті № 12;

розкрити особливості організації та розробити пропозиції щодо вдосконалення методики внутрішнього аудиту МШП та малоцінних необоротних матеріальних активів на Хлібокомбінаті № 12;

досліджено методичні аспекти зовнішнього (незалежного) аудиту МШП та малоцінних необоротних матеріальних активів.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є підручники, навчально-методичні посібники, наукові статті, законодавчі акти України, нормативна документація та галузеві інструкції, що регламентують організацію обліку та аналізу використання малоцінних ті швидкозношуваних предметів і малоцінних необоротних активів, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, облікові дані ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12.

Магістерська робота складається з вступу, 5-и розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ I. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

1.1 Розкриття економічної сутності МШП та інших необоротних активів

Сьогодні колишні малоцінні та швидкозношувані предмети поділяються на дві категорії: малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) та малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА).

Активи підприємства в бухгалтерському обліку поділяють на оборотні та необоротні. До оборотних належать грошові кошти, необмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи дванадцяти місяців з дати балансу.

Усі інші активи вважаються необоротними. Отже, необоротними є активи, що тривалий час утримуються підприємством з певною метою.

Необоротні активи - це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі і забезпечують її функціонування та термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.

Усі вони розділені на три групи:

1. Основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи.

3. Нематеріальні активи

Згідно з П(С)БО 7 та Інструкцією №291 "Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій" до ОЗ належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації), який перевищує 1 рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

У визначенні нічого не говориться про мінімальну вартіть предметів, що не включається при придбанні (спорудженні, виготовлені) до складу ОЗ. Проте підприємства мають право самостійно встановлювати границю вартості предметів, які входять до складу малоцінних необоротних активів.

Згідно П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі і адміністративних цілей чи надання в оренду іншим особам.

Всі інші необоротні активи, що не увійшли ні до складу нематеріальних активів, ні до складу основних засобів, можна сміливо відносити до складу другої групи (інші необоротні матеріальні активи) і відповідно відображати на рахунку 11.

МНМА, відповідно до п. 5 П(С)БО 7, належать до основних засобів, а отже, є активами, очікуваний строк використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більший за рік).

Необоротні активи, що входять до кожної з трьох груп, дуже різноманітні по своєму призначенню, способу використання, термінам служби і т.д. Це вимагає здійснення наступної, ще більш детальної їхньої класифікації (угруповання). Поділ основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів на підгрупи здійснено в повній відповідності з Планом рахунків, тобто для кожній окремій підгрупі відповідає свій субрахунок 10, 11 і 12 рахунків.

Склад необоротних активів (назва і кількість групи) цілком збігаються з переліком рахунків 1 класу Плану рахунків (рахунка 10, 11 і 12). Рахунок 13 "Знос необоротних активів" відображає суму зносу матеріальних чи нематеріальних ресурсів, тих що відносяться до необоротних активів, причому по кожній групі окремо (на окремих субрахунках 131, 132 і 133).

Термін корисної експлуатації є основним визначальним критерієм віднесення матеріальних і нематеріальних ресурсів до складу необоротних активів. Більшість установ самостійно визначає термін корисної експлуатації необоротних активів. Відбувається це, як правило, у момент їхнього придбання (зарахування на баланс) і надалі не переглядається. Визначення терміну корисної експлуатації здійснюється комісією, створеною за наказом керівника, з урахуванням технічних характеристик об'єкта, зазначених у його паспорті, практики використання аналогічних об'єктів, передбачуваної інтенсивності експлуатації об'єкта в даній установі й інших факторів.

Відповідно до П(С)БО 9, МШП входять до складу запасів. Запаси - це активи, які утримуються для подальшого подажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Малоцінні та швидкозношувані предмети - це актив, що використовується протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший від одного року.

Критеріі віднесення предметів до складу МШП чи МНМА

До категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів відносяться предмети праці, що неодноразово беруть участь у виробничому процесі підприємства.

До 1 січня 2000 року бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних предметів грунтувався на методологічних принципах, викладених у Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженому Постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250, і Вказівках по організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 07.05.1993 р. № 25.

Вищевказаними документами були встановлені три основних критерії для розмежування МШП і основних засобів:

1) вартість -- не вище 500 грн. за одиницю незалежно від терміну служби;

2) термін служби -- використовуються при виробництві продукції (робіт, послуг) протягом періоду, що не перевищує одного року незалежно від вартості;

3) наявність у переліку предметів, що відносяться до МШП.

При цьому п. 47 Положення № 250 містив перелік предметів, що відносяться до МШП, а саме:

· знаряддя лову (трали, неводи, сіті й ін.) незалежно від вартості й терміну служби;

· бензомоторні пилки, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг, тимчасові будівлі в лісі з терміном експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти, пилозаточні майстерні, бензозаправки й ін.);

· спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного та массового виробництва визначених виробів чи для виготовлення індивідуального замовлення) незалежно від вартості;

· спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні приналежності незалежно від їхньої вартості і терміну служби;

· формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємств, а також одяг і взуття в установах охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, що утримуються за рахунок бюджету, незалежно від вартості й терміну служби;

· тимчасові (нетитульні) спорудження, пристрої і пристосування, витрати на зведення яких включаються в собівартість будівельно-монтажних робіт;

· тара, призначена для збереження товарно-матеріальних цінностей на складах чи для здійснення технологічних процесів;

· предмети, призначені для видачі напрокат незалежно від вартості;

· молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птах, кролики, хутрові звірі, родини бджіл, а також піддослідні тварини;

· багаторічні насадження, вирощувані в розплідниках як посадковий матеріал.

Вартість МШП, що знаходяться в експлуатації (за винятком спеціальних інструментів і пристосувань, тимчасових (нетитульних) споруджень, а також предметів, призначених для видачі напрокат), погашалася шляхом нарахування зносу одним із трьох способів:

а) щомісяця -- виходячи з відповідного терміну служби;

б) у розмірі 50 % вартості при передачі зі складу в експлуатацію, а інші 50 % (за винятком вартості їхнього можливого використання) -- при вибутті через непридатність;

в) у розмірі 100 % вартості -- при передачі зі складу в експлуатацію.

Метод нарахування зносу, обраний підприємством, установлювався наказом (розпорядженням) по підприємству про облікову політику на поточний календарний (фінансовий) рік.

Вартість спеціальних інструментів і пристосувань погашалася відповідно до встановленої норми чи кошторисною ставкою, розрахованою виходячи з кошторису витрат на їхнє виготовлення (придбання) і запланованого випуску продукції терміном до двох років.

Вартість спеціальних інструментів і пристосувань, призначених для індивідуальних замовлень чи використовуваних у масовому виробництві, дозволялося погашати в міру їхньої відпустки в виробництво чи експлуатацію.

Вартість тимчасових (нетитульних) споруджень, пристроїв і пристосувань погашалася щомісяця виходячи з їх: первісної (балансової) вартості за винятком вартості матеріалів, що передбачалося одержати від розбирання за цінами можливого використання чи реалізації., і терміну служби (якщо термін служби перевищує тривалість будівництва - виходячи з терміну будівництва).

Зазначені критерії (тимчасовий і будівельний) та перелік предметів, що відносяться до МШП, дозволяли до 01.01.2000 р. досить чітко розмежовувати МШП і основні засоби для цілей як бухгалтерського, так і податкового обліку.

Введення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку істотно змінили підхід до класифікації таких предметів, що позначилося і на їхньому відображенні в бухгалтерському обліку.

Визначення МШП, що містяться в П(С)БО 9, звучать так: "До складу запасів відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, використовувані протягом не більше одного року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з таких запасів продукції чи товарів і послуг".

У визначенні МШП, приведеному в П(С)БО 9, відсутній вартісний критерій і немає посилання ні на який перелік предметів, а передбачається лише один критерій при віднесенні предметів праці до складу МШП, а саме: предмети повинні використовуватися протягом не більш одного року.

Що стосується тих предметів, що відповідно до Положення № 250 класифікувалися як МШП, але термін служби яких перевищує один рік, то відповідно до вимог П(С)БО 7, такі предмети враховуються в складі інших необоротних матеріальних активів, а саме як малоцінні необоротні матеріальні активи. До них відносяться предмети, термін експлуатації яких - більше 12 місяців, але при цьому вони не враховуються у складі основних засобів. До таких предметів, зокрема, відносяться спеціальні інструменти i спеціальні пристрої.

Відповідно до п. 5.2 П(С)БО 7 підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що віднесені до МНА. Тобто ця межа встановлюється керівником підприємства i відображається в Наказі про облікову політику. Оскільки розмір вартісної межі впливає на об'єкт обкладання податком на прибуток, поставитися до її документального оформлення слід досить серйозно. Ніяких рекомендацій щодо суми діючі нормативи (стандарти) не містять. За наявності відповідного наказу будь-яка сума (i 100, i 1000 грн.) є обгрунтованою. Виходити, звісно, необхідно із здорового глузду, щоб вартість МНА не була порівнянною з загальною сумою валових витрат.

Зміна вартісної межі (як у бік збільшення, так i зменшення) є зміною облікової політики i можлива тільки з наступного звітного року.

Критерії, які дозволяють виділяти МШП у запасах та основних засобах наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Критерії розмежування МШП у запасах з основними засобами відповідно до вимог бухгалтерського обліку

Критерії	Вимоги, встановлені П(С)БО
	П(С)БО 9	П(С)БО 7
Термін служби	Не більш року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує рік	Очікуваний термін корисного використання (експлуатації) більше одного року чи операційного циклу, якщо він перевищує рік
Вартісний	Немає	Немає
Спеціальний перелік	Немає	Немає

Таким чином, критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з розглянутих категорій (МШП чи МНМА), є термін його корисної експлуатації.

Якщо цей термін менше 1 року, то такий предмет враховується в складі "Запасів", а якщо більше 1року -- у складі "Необоротних активів".

Введення П(С)БО надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що відповідають зазначеному критерію.

При встановленні терміну корисного використання того чи іншого предмета необхідно враховувати різні фактори, що можуть вплинути на інтенсивність використання даного предмета у виробничому процесі, очікуваний фізичний знос, а також моральний знос, що виникає в результаті зміни й удосконалення виробництва. При цьому рекомендується також враховувати інформацію, приведену в паспорті (при наявності) на предмет, чи довідкову інформацію. Для документального оформлення такого рішення на підприємстві може бути створена комісія, що визначає очікуваний термін експлуатації конкретного виду предметів.

Таким чином, сьогодні малоцінні предмети можуть бути віднесені до складу "Запасів" (які відповідно відбиваються в складі запасів у розділі II Активу Балансу "Оборотні активи" у статті "Запаси") чи до необоротних матеріальних активів (які у свою чергу відбиваються в розділі І Активу Балансу "Необоротні активи" у статті "Основні засоби").

Оскільки кожному об'єкту основних засобів присвоюється інвентарний номер, то їх прийнято називати інвентарним об'єктом.

1.2 Огляд законодавчої та нормативної бази з обліку МШП та інших необоротних активів

При організації бухгалтерського обліку та аудиту МШП та інших необоротних активів необхідно користуватись законодавчими та нормативними документами України, а саме:

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 - XIV ВР від 16 липня 1999 р. визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності в Україні.

Бухгалтерський облік є обов'язковим, видом обліку, який ведеться, підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність є складовою частиною бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона розрахована насамперед на таких користувачів інформації, як інвестори, кредитори та інших, які не можуть вимагати звітів з урахуванням їх конкретних потреб.

2. Закон України „Про аудиторську діяльність" №3125-ХІІ від 22 квітня 1993р. визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні

3. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР та Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР. Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 i п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вартість малоцінних необоротних матеріальних активів, що враховуються на рахунку 112, включається до складу валових витрат як вартість запасів згідно (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями);

4. Закон України „Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 3 квітня 1997р. із змінами і доповненнями визначає платників податків, об'єкти, базу і ставки оподаткування, порядок обліку звітності та сплати податку до бюджету.

5. Інструкція "Про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів, документів та розрахунків", затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69. Для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов'язань.

6. Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291. Для обліку МНМА визначено субрахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи". За дебетом рахунка відображається надходження МНМА за первісною вартістю; сума витрат на поліпшення об'єкта (реконструкція, модернізація); сума дооцінки. За кредитом рахунка відображається вибуття МНМА внаслідок продажу, безплатної передачі і списання через непридатність до подальшої експлуатації. Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів визначено рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

7. Положення "Про порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", затверджене Постановою КМУ № 116 від 22.11.99 p. визначає механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

8. Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" від 21.06.96 р. № 193. Цей Наказ визначає перелік та форму типових первинних документів ,які можуть використовуватися підприємствами при обліку сировини та матеріалів.

9. Наказ Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352 "Про затвердження типових форм первинного обліку" визначає перелік та форму типових первинних документів ,які можуть використовуватися підприємствами.

10. Наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів" від 22.05.96 р. № 145 затверджено основні типові форми первинних документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності" Наказ Міністерства фінансів №83 від 31.03.1999р. визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

12. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87 зазначено, що у статті "Інші необоротні активи" наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до статті "Необоротні активи".

Вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів показується у статті "Виробничі запаси".

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансовий результати", затверджене Наказом Міністерства фінансів №87 від 31.03.1999р. визначає зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

14. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за №288/4509 (далі - П(С)БО 7). П(С)БО 7 набрало чинності з 01.07.2000 р. Дане положення визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи.

15. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. №246 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за №751/4044 (далі - П(С)БО 9). П(С)БО 9 застосовується до операцій починаючи з 01.01.2000 р., дане положення визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси. Оскільки МШП входять до складу запасів, то П(С)БО 9 регулює питання обліку МШП.

16. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19"Об'єднання підприємств", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 1999 р. N 163, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня 1999 р. за N 499/3792 (В текст внесено зміни та доповнення Наказами Міністерства фінансів України від 28 січня 2000 р. №15) визначена справедлива вартість придбаних МШП та інших необоротних матеріальних активів

17. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356. Ці Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку (крім регістру позабалансового обліку) методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ), їх філій, відділень, представництв незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності (далі - підприємства), на накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу і зобов'язань, доходів, витрат, фінансових результатів.

18. Видача, зберігання і користування спецодягом, спецвзутгям і засобами індивідуального захисту здійснюються відповідно до порядку, установленного Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29.10.96р. № 170

РОЗДІЛ II. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ДП ВАТ "КИЇВХЛІБ" ХЛІБОКОМБІНАТ № 12, АНАЛІЗ ЙОГО ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗА 2006-2007 РОКИ

2.1 Техніко - економічна характеристика ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12, його виробнича структура та схема управління

Історія заводу та його структура

Дочірнє підприємство АТ „Київхліб" „Хлібокомбінат № 12 здано в експлуатацiю в 1976 роцi. Споруджено його за проектом Київського iнституту "Укрдiпрохарчопром". Підприємство має два основних виробництва: хлібобулочне та кондитерське. Нині, це сучасне високомеханізоване підприємство, на якому постійно проводяться реконструкції, монтується нове устаткування, підвищується технічний рівень, постійно ведеться робота над оригінальними рецептурами, розширенням асортиментного ряду та поліпшенням якості продукції.

На сьогоднішній день асортимент солодкої продукції налічує більше 100 найменувань - це торти, фото-торти, кекси, рулети, тістечка, торти на замовлення, печиво, в тому числі діабетичні та дієтичні, а асортимент хлібобулочних виробів налічує більше 35 найменувань, в тому числі короваї, хліб "Обрядовий", дієтичні та діабетичні вироби.

Юридична адреса ДП АТ „Київхліб" „Хлібокомбінату № 12": Україна м. Київ, вул. Чаадаєва, 5.

Проектна потужність підприємства - 135 тон за добу та 1800 тон кондитерських виробів за рік. Фактична потужність у 2006 році - 80 тон хлібобулочних на добу та 1581,4 тон кондитерських за рік.

Майно підприємства складається з основних засобів та оборотних коштів, які є власністю АТ „Київхліб" і знаходяться у ДП „Хлібокомбінат № 12" на правах господарського відання. Підприємство, здійснюючи право господарського відання, володіє, користується і розпоряджається наділеним власником майна згідно з чинним законодавством, Статутом АТ та відповідно до мети своєї діяльності.

Розмір статутного фонду підприємства - 996,4 тис. грн.

Загальний опис підприємства

Основним напрямком діяльності підприємства є виробництво та реалізація хлібобулочних та кондитерських виробів.

Споживачі продукції підприємства - населення м. Києва та області.

Обсяги реалізації в 2006 році - 78097,5 тис. грн.

На балансі підприємства тільки власні основні засоби. На теперішній час всі основні засоби є діючими і повністю забезпечують стабільну виробничу діяльність.

Завданням підприємства є виживання в умовах ринкової економіки, утримання та збільшення частки ринку, збільшення обсягів виробництва та реалізації, оновлення асортименту продукції для задоволення попиту покупців та збільшення прибутків. Підприємство повністю виконує запити клієнтів щодо постачання продукції. Вся продукція, яка виготовляється на підприємстві, конкурентноспроможна.

Основними конкурентами є інші дочірні підприємства АТ „Київхліб".

Для конкурентної боротьби підприємство займається пошуком шляхів підвищення якості продукції та розширення асортименту, впровадження нової упаковки, поліпшення дизайну, зниження собівартості продукції, надійність постачання, створення більш сприятливих умов для покупців.

Виробнича структура та організація управління підприємством.

Організаційна структура управління виробничою службою хлібокомбінату №12 на 2007 рік показана на рис. 2.1.



Рис. 2.1. Виробнича структура хлібокомбінату №12

Основними виробничими цехами (дільницями), витрати яких безпосередньо беруть участь у формуванні собівартості виробленої продукції по рахунку 23 „Виробництво" є:

Хлібобулочний цех;

Кондитерський цех;

Картонажна дільниця;

Обслуговуюче господарство (гуртожиток).

Допоміжними і обслуговуючими виробничими підрозділами є6

ь Котельня;

ь Компресорна;

ь Компресорні бригади хлібобулочного та кондитерського цехів з технічного обслуговування устаткування;

ь Виробнича служба;

ь Відділ головного енергетика;

ь Відділ головного механіка;

ь Фізико-хімічна лабораторія - відділ технічного контролю;

ь Санітарно-бактеріологічна лабораторія;

ь Відділ головного технолога;

ь Відділ матеріально-технічного постачання.

Підрозділами, безпосередньо пов'язаними зі збутом продукції підприємства, є:

ь Відділ маркетингу;

ь Відділ збуту;

ь Автотранспортна ділянка (в частині витрат підприємства, що займається перевезенням готової продукції);

ь Фірмова торгівельна мережа.

Підрозділи, здійснюють управління підприємством в цілому є:

ь Заводоуправління;

ь Бухгалтерсько-фінансовий відділ;

ь Відділ головного енергетика;

ь Відділ головного механіка;

ь Фізико-хімічна лабораторія - відділ технічного контролю;

ь Відділ організації праці, заробітної плати та соціального розвитку;

ь Відділ кадрів та підготовку кадрів;

ь Відділ охорони праці та техніки безпеки;

ь Юридична служба;

ь Відділ АСУВ;

ь Автотранспортна ділянка (в частині витрат на автотранспорт, що займається перевезенням працівників адміністрації);

ь Господарський відділ.

Організаційна структура підприємства наведена на рис. 2.2.



Рис. 2.2. Організаційна структура хлібокомбінату №12 на 2007 рік.

Директор регулює діяльність підприємства в цілому. Головному інженеру та заступникам директора безпосередньо підпорядковуються інші цехи, відділи та служби хлібокомбінату.

Свою виробничо-господарську діяльність Хлібокомбінат № 12 спрямовує на виконання стратегічних планів ВАТ "Київхліб" в цілому, а також керуючись, насамперед, інтересами колективу підприємства.

Техніко - економічна характеристика продукції ДП АТ Хлібокомбінат №12.

Результати діяльності хлібокомбінату № 12, яких було досягнуто у 2006-2007 роках відображені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Основні показники діяльності хлібокомбінату № 12 у 2006-2007 рр.

1	Показник	Одиниця виміру	По хлібокомбінату
			план	факт	Абсолютне відхилення	Темп приросту, %
			2006р.	2007р.
2	Обсяг продукції в діючих цінах відповідного року	тис. грн.	76747,8	90492,8	13745,0	17,91
3	В порівняльних цінах	тис. грн.	87383,5	88996,0	1612,5	1,85
4	Хлібобулочні виробів:	т	27414,7	28966,5	1551,8	5,66
5	в т.ч. хліб	т	11687,8	14797,3	3109,5	26,60
6	булочні вироби		15059,5	13704,8	-1354,7	-9,00
7	здобні вироби		667,4	464,4	-203,0	-30,42
8	булочні і здобні вироби масою 500г і менше	т	15700,1	14155,0	-1545,1	-9,84
9	Кондитерські вироби:	т	1518,4	1604,5	86,1	5,67
10	в т.ч. торти і тістечка	т	1307,6	1372,1	64,5	4,93
11	кекси	т	204,7	226,3	21,6	10,55
12	печиво	т	6,1	6,1	0,0	0,00
13	Чистий дохід від реалізації	тис. грн	78132,4	99584,7	21452,3	27,46
14	Чисельність всього	чол.	893	914	21,0	2,35
15	В т. числі ПВП		869	883	14,0	1,61
16	Фонд оплати праці, всього	тис.грн.	17546,9	21673,4	4126,5	23,52
17	Продуктивність праці на 1-го працівника	тис.грн./чол.	100,6	100,8	0,2	0,23
18	Середньорічна вартість основних засобів	тис. грн.	21306,35	21204,5	-101,85	-0,48
19	Фондовіддача	грн.	4,1	4,2	0,1	2,33
20	Середньорічні залишки обігових коштів	тис.грн.	6296,8	10963,1	4666,3	74,11
21	Коефіцієнт оборотності оборотних активів		12,41	9,08	-3,33	-26,83
22	Тривалість одного обороту оборотних засобів	дн.	29,01	39,65	10,64	36,67
23	Власний капітал	тис. грн.	17887,6	19438,3	1550,7	8,67
24	Середньорічна вартість активів	тис. грн.	28315,8	36661,5	8345,7	29,47
25	Собівартість реалізованої продукції	тис.грн.	60721,5	78756,2	18034,7	29,70
26	в т.ч. матеріальні витрати	тис.грн.	42404,1	48825,2	6421,1	15,14
27	Частка прямих матеріальних витрат у собівартості	%	69,8	62,0	-7,8	-11,22
28	Витрати на 1 грн. товарної продукції	коп.	77,72	79,08	1,36	1,75
29	Валовий прибуток	тис. грн.	17410,9	20828,5	3417,6	19,63
30	Прибуток(збиток) від операційної діяльності	тис. грн.	1534,6	-928,0	-2462,6	-160,47
31	Чистий прибуток, всього	тис. грн.	510,0	-1497,00	-2007
32	Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації	%	4,3	2,6	-1,7
33	Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності	%	2,5	-1,2	-3,7
34	Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком	%	0,8	-1,9	-2,7
35	Рентабельність капіталу за чистим прибутком	%	2,9	6,2	3,3
36	Рентабельність активів	%	1,8	-4,1	-5,9

Обсяг виробництва хлібобулочних виробів зріс проти попереднього року на 1551,8 т, або на 5,66 %. Обсяг виробництва хліба зріс на 3109,5 т, або на 26,60 %. Обсяг виробництва булочних та здобних видів продукції зкоротився.

За 2007 рік підприємство досягло росту у виробництві кондитерських виробів - на 5,67 % зріс обсяг виробництва.

Обсяг продукції у діючих цінах у 2007 році збільшився порівняно з попереднім роком на 13745,0 тис. грн., або на 17,91%. Це пояснюється збільшенням оптово-відпускних цін на хлібобулочні вироби; за рахунок збільшення випуску кондитерських виробів.

Фонд оплати праці збільшився у 2007 році на 4126,5 тис.грн., або на 23,52% порівняно з 2006 роком.

За 2007 рік збільшилася собівартість реалізованої продукції на 29,70 %

У 2007 році рентабельність продукції знизилася з 2,5 % до -1,2 % у звязку з підвищенням цін на сировину і матеріали, паливо і електроенергію, транспортних та інших витрат.

Прибуток від операційної діяльності продукції за 2007 рік склав -928,0 тис.грн. і зменшився на 2462,6 тис.грн. порівняно з попереднім роком.

Чисельність промислово-виробничого персоналу у 2007 році зросла на 14 чоловік.

Оборотні активи підприємства обернулися за 2007 рік 9,08 рази, тривалість одного обороту оборотних активів становила 39,65 днів.

Прискорення обертання оборотних коштів підприємства призводить як до підвищення ефективності їх використання, так і та ефективності діяльності в цілому. За умов прибуткової роботи підприємства наслідком прискорення обертання оборотних коштів є збільшення величини виробленої продукції та річного прибутку. У випадку, коли існують обмеження попиту на продукцію, що виробляє підприємство, прискорення процесу обертання призводить до вивільнення з обороту певної суми оборотних коштів і появи можливості їх використання в іншому напрямку діяльності підприємства з метою отримання додаткового прибутку або досягнення певного соціального ефекту.

Викликає занепокоєння зменшення оборотності оборотних активів, що пов'язано зі зменшенням чистого доходу від реалізації продукції.

Підсумовуючи отримані результати, я дійшла висновку, що порівняно з 2006 роком у 2007 році оборотність оборотних активів зменшилась на 3,33 рази, а тривалість обороту зросла на 36,67 дні. Знизилася рентабельність продукції, що є негативним для підприємства і пов'язано з отриманням збитку у 2007 році порівняно з попереднім періодом, що є наслідком підвищення собівартості продукції.

2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників підприємства за 2006-2007 роки

Показники ліквідності

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу та дає змогу визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобовязяння. Ліквідність - це здатність підприємства вчасно розраховуватися за борговими зобов'язаннями шляхом перетворення всіх активів у грошові кошти. Розглянемо показники ліквідності хлібокомбінату № 12 за 2006-2007 рр. у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Показники ліквідності Хлібокомбінату № 12

Показник	Рік	Відхилення
	2006	2007
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,06	0,04	-0,02
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,32	0,22	-0,1
Коефіцієнт критичної ліквідності	0,42	0,73	0,31
Коефіцієнт покриття заборгованості	0,86	1,05	0,19
Коефіцієнт покриття заборгованості за рахунок дебіторів	0,84	0,69	-0,15

Значення коефіцієнту поточної ліквідності зменшилося на 10 %, що вказує на те, що підприємство спроможне лише 22% своїх зобов'язань погасити за рахунок грошових коштів, поточних фінансових вкладень та дебіторської заборгованості, цей показник значно відрізняється від норми, що становить 1.

Значення коефіцієнту абсолютної ліквідності нижче за рекомендовану величину (0,2) і вказує на те, що лише 6% від суми поточних зобов'язань у 2006 році підприємство спроможне погасити негайно, за 2007 рік відбулося його зменшення на 2%, це пов'язано зі збільшенням поточних зобов'язань.

Значення коефіцієнта критичної ліквідності 0,73 у 2007 році також поступово наблизилося до прийнятного рівня (0,7), це вказує на те, що 73% своїх зобов'язань підприємство може погасити за рахунок оборотних активів за вирахуванням виробничих запасів .

Коефіцієнт покриття заборгованості заборгованості за рахунок дебіторів знизився на 19%, що говорить про те, що хлібокомбінат здатен за рахунок дебіторів покрити лише 69 % поточних зобов'язань.

На рівні підприємства рентабельність є основним показником ефективності роботи. Рентабельність - це прибутковість, доходність. Оцінка прибутковості підприємства наведена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Оцінка прибутковості підприємства

Показник	Рік	Відхилення
	2006	2007
Рентабельність продукції,%	2,53	-1,17	-3,7
Рентабельність продаж,%	0,65	-1,50	-2,15
Рентабельність власного капіталу,%	2,62	-8,37	-10,99
Рентабельність загальна (активів)	1,82	-4,61	-6,43

Рентабельність активів (характеризує частку чистого прибутку на 1грн. активів) у 2006 році становила 1,82 %, або 0,018 грн. чистого прибутку з 1 грн. активів, а у 2007 - 4,61%, або 0,046 грн., можемо зробити висновок, що за даний період рентабельність зменшилася на 0,064 грн., що є негативним для підприємства і пов'язано з отриманням збитку у 2007 році порівняно з попереднім періодом, що є наслідком підвищення собівартості продукції.

Рентабельність власного капіталу (характеризує частку чистого прибутку на 1грн. власного капіталу) у 2006 році становила 2,62%, або 0,0262 грн. чистого прибутку з 1 грн. власного капіталу, а у 2007 - -8,37%, або 0,0837 грн. збитку на 1 грн. власного капіталу, можемо зробити висновок, що за даний період рентабельність зменшилася на 0,1099 грн.

Рентабельність продаж (характеризує частку чистого прибутку на 1грн. виручки) у 2006 році становила 0,65%, або 0,0065 грн. прибутку з 1 грн. виручки, а у 2007 - -1,50%, або 0,0150 грн. збитку з 1 грн. виручки, можемо зробити висновок, що за даний період рентабельність зменшилася на 0,0215 грн., що є негативним для підприємства.

Рентабельність продукції (характеризує частку прибутку від операційної діяльності на 1грн. собівартості) у 2006 році становила 2,53%, або 0,0253 грн. прибутку з 1 грн. собівартості, а у 2007 - -1,17%, або 0,0117 грн. збитку з 1 грн. собівартості, можемо зробити висновок, що за даний період рентабельність зменшилася на 0,037 грн.

Проаналізувавши дані підприємства за 2 роки, можемо зробити висновок, що загальна прибутковість зменшилась у 2006 році порівняно з попередніми періодами, а у 2007 році був отриманий збиток у сумі 1497,0 тис. грн..

Оборотні кошти - грошові кошти, які не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації продукції або споживання протягом операційного циклу або дванадцяти місяців від дати балансу. Оборотні засоби знаходяться у безперервному обороті і забезпечують безперервність виробництва Оцінку оборотності оборотних коштів проведемо за допомогою таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Оцінка оборотності оборотних коштів

Показник	Роки	Відхилення
	2006	2007
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	12,41	9,08	-3,33
Термін обороту оборотних активів	29,01	39,65	10,64
Коефіціент оборотності запасів	11,61	23,51	11,90
Термін обороту запасів	31,44	15,53	-15,91
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	44,47	42,33	-2,14
Термін погашення дебіторської заборгованості	8,10	8,50	0,40
Віддача власного капіталу	4,03	5,34	1,31
Фондовіддача необоротних активів	3,60	4,65	1,05
Фондовіддача основних засобів	3,67	4,70	1,03

Значення коефіцієнтів обертання свідчить про кількість обертів, яку здійснили за рік певні активи чи капітал підприємства. Оборотні активи підприємства обернулися за 2007 рік 9,08 рази, тривалість одного обороту оборотних активів становила 39,65 днів; оборотність запасів - 23,51, тривалість одного обороту - 15,53 днів; оборотність дебіторської заборгованості - 42,33 та відповідно 8,50 днів.

Прискорення обертання оборотних коштів підприємства призводить як до підвищення ефективності їх використання, так і та ефективності діяльності в цілому. За умов прибуткової роботи підприємства наслідком прискорення обертання оборотних коштів є збільшення величини виробленої продукції та річного прибутку. У випадку, коли існують обмеження попиту на продукцію, що виробляє підприємство, прискорення процесу обертання призводить до вивільнення з обороту певної суми оборотних коштів і появи можливості їх використання в іншому напрямку діяльності підприємства з метою отримання додаткового прибутку або досягнення певного соціального ефекту.

Викликає занепокоєння зменшення оборотність оборотних активів, запасів та оборотнтості дебіторської заборгованості, що пов'язано зі зменшенням чистого доходу від реалізації продукції.

2.3 Облікова політика Хлібокомбінату № 12

Структура бухгалтерії

Головний бухгалтер складає звітність про фінансово-господарську діяльність та забезпечує її зберігання відповідно до термінів, встановлених законодавством , подає до державної податкової інспекції декларації по податку на додану вартість, про прибуток підприємства, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з нарахуванням та оплатою податків, слідкує за оплатою належних сум податків у встановлені строки. Структура бухгалтерії представлена на рисунку 2.

Рис.2.3. Структура бухгалтерii ДП АТ "Київхліб"Хлібокомбінат № 12

Згідно "Наказу про облікову політику підприємства" основними засобами на підставі п. 4 П(С)БО 7 "Основні засоби" визнаються матеріальні активи, що підприємство отримує з метою використання в процесі виробництва, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних чи соціально-культурних функцій, якщо очікуваний термін корисного використання таких об'єктів перевищує 1 рік.

Облік основних засобів підприємства здійснюють відповідно П(С)БО 7 "Основні засоби".

Класифікація основних засобів по групах зроблена відповідно до п. 5.1 П(С)БО 7.

З метою встановлення справедливої вартості об'єктів основних засобів станом на 01.07.2000 р. проведена переоцінка основних засобів. Окремим наказом затверджена відомість їх переоцінки, при цьому встановлено термін служби основних засобів та їх ліквідаційну вартість.

Усі основні засоби, що потрапляють на баланс, оцінюються по первісній вартості. Одиницею обліку основних засобів вважається об'єкт основних засобів. Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного за кошти, визначається відповідно до п. 8 П(С)БО 7 "Основні засоби".

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін на інші активи (у тому числі на інші основні засоби), визначається на рівні договірної ціни за договором бартеру (товарообміну), при цьому обмінювані активи вважаються неподібними, а справедлива вартість переданих активів - рівною договірній.

По всіх об'єктах основних засобів, що зараховуються на баланс підприємства, термін корисної служби і щомісячна норма амортизації кожного об'єкта визначається в акті введення таких об'єктів в експлуатацію. Ліквідаційна вартість всіх основних засобів прирівняна до нуля.

Нарахування амортизації основних засобів здійснюється прямолінійним методом щомісячно. Метод нарахування амортизації основних засобів може змінюватись у разі зміни умов отримання економічних вигод від їх використання.

Суми будь - яких ремонтів і поліпшень основних засобів відносяться відповідно до п. 8.7.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" на валові витрати підприємства в межах не більше 10% від балансової вартості групи на початок року. Надається адміністрації підприємства в особі головного інженера підприємства право визначення (у рамках установлених законодавством меж) по кожному конкретному ремонту суми, що відноситься на валові витрати, а також суми, що включається в балансову вартість об'єкта з метою подальшого нарахування.

Згідно Наказу про облікову політику підприємства облік запасів підприємства здійснюється відповідно до П(С)БО 9 "Запаси". Запасами визнаються активи підприємства, що утримуються для однієї з цілей:

- споживання під час виробництва, виконання робіт, надання послуг, а також для забезпечення функціонування адміністрації підприємства (сировина, матеріали, паливо, комплектуючі і т.п.);

- для подальшого продажу в звичайних умовах господарської діяльності (продукція і товари).

Одиницею обліку запасів для цілей відображення в бухгалтерському обліку вважається вид запасів (визначається по найменуванню).

Придбані (отримані) запаси зараховуються на баланс по собівартості, визначеній відповідно до П(С)БО 9 "Запаси". У балансі запаси відображаються по їх первісній вартості, до особливого розпорядження адміністрації підприємства вважається чиста вартість реалізації запасів рівною їх первісній вартості. У зв'язку з цим до особливого розпорядження адміністрації підприємства переоцінку запасів не роблять.

Щорічно станом на 01 листопада проводиться суцільна інвентаризація запасів.

Оцінка запасів, крім товарів у роздрібній торгівлі, при їхньому вибутті здійснюється на підприємстві по методу FIFO.

Облік наявності запасів на складі ведеться матеріально-відповідальною особою на підставі карток складського обліку матеріалів. В бухгалтерії ведеться оборотна відомість, яка періодично звіряється з картками складського обліку, які ведуться на складі матеріально-відповідальною особою і робляться відповідні відмітки.