Облік та аналіз прибутку на підприємстві

Нестача «швидких» активів для погашення короткострокових зобов'язань становить 4083 та 3021 тис. грн.

Для оцінки ліквідності підприємства розрахуємо загальний показник ліквідності (Fl):

;(3.14)

;

Загальний показник ліквідності відображає відношення суми всіх ліквідних коштів підприємства до суми всіх платіжних зобов'язань за умови, що різні групи ліквідних коштів і платіжних зобов'язань входять у зазначені суми з ваговими коефіцієнтами, що враховують їхню значимість із погляду строків надходження коштів і погашення зобов'язань.

Як можна побачити з наведених розрахунків середньозважена вартість зобов'язань перевищує середньозважену суму оборотних активів підприємства як на початок року так й на кінець, що свідчить про неліквідність підприємства.

Кількісну оцінку ліквідності підприємства виконують за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов'язань. До них належать:

1) коефіцієнт покриття;

2) коефіцієнт швидкої ліквідності;

3) коефіцієнт абсолютної ліквідності;

4) чистий оборотний капітал.

Слід зауважити, що ці коефіцієнти характеризують тільки моменту поточну (короткострокову) ліквідність й не відображають загальної ліквідності.

Коефіцієнт покриття дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства доводиться на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче. Коефіцієнт розраховується по формулі:

(3.7)

Коефіцієнт швидкої ліквідності враховує якість оборотних активів і є більше строгим показником ліквідності, тому що при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи. Він розраховується по формулі:

(3.8)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується по формулі:

(3.9)

Чистий оборотний капітал визначається по формулі:

(3.10)

Розрахунок показників ліквідності, що характеризують діяльність підприємства, представлений у таблиці 3.6.

З даних таблиці 3.6 видно, показники короткострокової ліквідності в 2010 році погіршилися тв.а їх значення за менші за нормативні значення. Зокрема коефіцієнт покриття на кінець 2010 року складає 0,453 при нормативі 1. Тобто підприємство може погасити свої поточні зобов'язання за рахунок оборотних активів тільки на 45,3%.

Таблиця 3.6 - Показникі ліквідності активів ПАТ "Хіммаш"

Показник	Норм. значення	2009 р.	2010 р.	Відхилення від
				нормативу	2009 р.
Коефіцієнт покриття	1	0,607	0,453	-0,547	-0,155
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,6	0,250	0,248	-0,352	-0,002
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0	0,002	0,010	0,010	0,008
Чистий оборотний капітал, тис.грн.	>0	-3017,0	-4094,0	-4094,0	-1077,0

Чистий оборотний капітал у підприємстві повністю відсутній, більш того має від'ємне значення, що свідчить про те, що джерелами іх формування є тільки запозичені джерела.

Такчим чином за результатами аналізу ліквідності можна зробити висновок, що в теперішній час підприємство є неліквідним.

3.1.4 Аналіз фінансової стійкості

Однієї з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є стабільність його діяльності в довгостроковій перспективі. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Тому для уточнення фінансового стану підприємства визначимо рівень його фінансової стабільності на підставі наступних показників:

1) Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) () характеризує частку власних засобів підприємства (власного капіталу) у загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність

2) Коефіцієнт фінансової залежності (Кзал) є зворотним щодо коефіцієнта фінансової автономії:

3) Коефіцієнт фінансового ризику (Кфр) показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу, дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості:

4) Коефіцієнт маневреності власного капіталу () показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в оберті, тобто в тій формі, що дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована:

(3.11)

Розраховані коефіцієнти наведемо таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Розрахунок коефіцієнтів капіталізації ПАТ "Хіммаш"

Показники	Критичне значення	Рівень показника	Зміни
		2009 р.	2010 р.
1	2	3	4	5
Коефіцієнт фінансової автономії	0,5	0,3965	0,3597	-0.0368
Коефіцієнт фінансової залежності	2	2,52	2,79	0.27
Коефіцієнт фінансового ризику	Оптимальне ? 0,5, критичне = 1	1,52	1,73	0.21
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Зріст в динаміці	-0,595	-0,997	-0.402

Як можна побачити з наведених даних, всі показники фінансової стабільності мають значення менш за критичне та за 2010 рік погіршилися, тобто можна сказати, що підприємство фінансово нестабільне.

Важливим показником, що характеризує фінансову стабільність підприємства є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів. Матеріальні оборотні кошти підприємства являють собою запаси, вартість яких відображається в другому розділі активу балансу. Кількісне значення даного показника визначається підсумовуванням даних за наступними балансовими статтями: виробничі запаси, тваринні на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари. Вартість матеріальних оборотних коштів підприємства розраховується за формулою:

,(3.12)



Значне зменшення цього показника обумовлено зменшенням готової продукції на складах підприємства більше ніж у два рази, а також зменшенням виробничих запасів до 976 т. грн.

Для характеристики джерел формування запасів використовується кілька показників, які і характеризують види джерел:

1) власні оборотні кошти () - цей показник характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних активів. Даний показник можна розрахувати за формулою 3.16:

,(3.13)

2) власні оборотні кошти та довгострокові позикові джерела формування запасів (функціонуючий капітал) розраховуються за формулою 3.17:

,(3.14)

3) загальна величина основних джерел формування запасів (формула 3.18):

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідає три показники забезпеченості запасів джерелами формування ():

1) надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних коштів (формула 3.19):

,(3.15)

2) надлишок (+) або недолік (+) власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів (формула 3.20):

,(3.16)

ФТ2010= -4187-1572=-5759 (тис.грн.)

3) надлишок (+) або недолік (+) загальної величини основних джерел формування запасів:

,(3.17)

ФО2009= -368-2753=-3121 (тис.грн.)

ФО2010= -1864-1572=-3436 (тис.грн.)

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний тип фінансової стійкості підприємства:

,(3.18)

Для зручності визначення типу фінансової стабільності представимо показники у вигляді таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 - Зведена таблиця показників за типами фінансової стійкості

Показники	Тип стійкості
	Абсолютна стійкість	Нормальна стійкість	Хитке положення	Кризове положення
1	2	3	4	5
ФС	ФС ? 0	ФС < 0	ФС < 0	ФС < 0
ФТ	ФТ ? 0	ФТ ? 0	ФТ < 0	ФТ < 0
ФО	ФО ? 0	ФО ? 0	ФО ? 0	ФО ? 0

У таблиці 3.9 визначений тип фінансової стабільності ПАТ "Хіммаш".

Як можна побачити з наведених в таблиці 3.9 даних, визначений трикомпонентний показник типу фінансової стійкості, також підтверджує цей висновок, що підприємство є фінансово нестабільним, тому що згідно з трикомпонентним показником фінансова стійкість підприємства визначається як кризова.

Таблиця 3.9 - Класифікація типу фінансової стійкості ПАТ "Хіммаш"

Показники	На кінець звітного періоду, 2009 р.	На кінець звітного періоду, 2010 р.
1. Загальна кількість запасів (З)	2753	1572
2. Наявність власних оборотних коштів (Кв.об.)	-3017	-4431
3. Величина функціонального капіталу (Кв.дп.)	-3017	-4187
4. Загальна величина джерел (Кзаг.)	-368	-1864
5. ФС= Кв.об. - З	-5770	-6003
6. ФТ=Кв.дп. - З	-5770	-5759
7. ФО=Кзаг. - З	-3121	-3436
8. Трикомпонентний показник типу фінансової стійкості	(0;0;0)	(0;0;0)

В цілому, за результати аналізу фінансового стану, можна зробити наступні висновки: частка власних коштів у загальній сумі коштів, які було авансовано у діяльність підприємства за аналізований період зменшилась на 3,68% (про це свідчить зменшення показника коефіціенту фінансової автономії з 0,3965 до 0,3597). Значення коефіцієнту на кінець 2010 р. знаходиться нижче норми, тобто стан підприємства можна характеризувати як стійка залежність від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт фінансової залежності зростає в динаміці - протягом 2010 року він збільшився на 0,27, та становив 2,79, при притичном значенні 2.

Коефіцієнт фінансового ризику надає загальну оцінку фінансової стійкості та показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. У 2009 р. на кожну гривню власних коштів підприємства припадало 1,52 грн. залучених коштів, а на кінець 2010 р. - 1,73 гривні. Це ще раз свідчить про погіршення фінансового стану організації.

Підприємство має дуже низький рівень маневреності власного капіталу, та, знов таки, на кінець аналізуємого періоду спостерігається тенденція до зниження.

Підприємство має дуже велику кількість короткострокових зобов'язань та в 2010 до них додались ще й довгострокові зобов'язання у розмірі 244 т. грн. З показників коефіцієнтів типу фінансової стійкості бачимо, що у 2009-2010 р.р. стан підприємства характеризується як кризовий - це обумовлено зростанням кредиторської заборгованості та зменшенням власного капіталу (за рахунок вилучення додаткового капіталу). Слід зазначити, що підприємству необхідно використовувати у своїй господарській діяльності позикові кошти довгострокового фінансування, що збільшить рентабельність власного капіталу. Але потрібно використовувати їх із розумом, щоб сума коштів, що може бути притягнута підприємством не потягла зо собою втрати фінансової стійкості. Нажаль в нашому випадку про підприємство не можна назвати фінансово незалежним.

Трикомпонентний показник фінансової стійкості говорить про кризовий стан, в якому знаходиться підприємство. В 2010 році підприємство зменшило суму непокритих збитків, але показники фінансової стійкості лише погіршилися.

3.1.5 Аналіз ділової активності підприємства

Аналіз ділової активності підприємства дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, яка характеризується швидкістю обігу фінансових ресурсів підприємства. Аналіз виконується на підставі даних балансу та звіту про фінансові результати за наступними показниками:

1) Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації)::

,(3.23)

За 2009 р. повний цикл виробництва та оберту, який приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, було здійснено приблизно на 50% , а за 2010 р. - на 0,7 рази, тобто, кожна грошова одиниця активу за 2009 р. принесла 0,52 грн. реалізованих товарів, а за 2010 р. - 0,71 грн. Зріст коефіцієнту оборотності у динаміці (що і спостерігається по розрахунках) свідчить про ефективність використання майна з точки зору отримання доходу (прибутку).

2) Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

3) Термін оберту дебіторської заборгованості:

,(3.20)

Середній строк сплати замовниками рахунків за надані послуги та тривалість відстрочки платежів, яка була надана замовникам, складає 36 днів у 2009 та 2010 р.р.

4) Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:

5) Термін оберту кредиторської заборгованості:

,(3.21)

Виходячи з отриманих даних бачимо, що кількість обертів для сплати заборгованості за рахунками постачальників за матеріали, комплектуючі частини та обладнання з 6,48 у 2009 р. зменшилась до 5,56 у 2010 р., а кількість днів для погашення кредиту збільшилась з 56 до 65 днів. У порівнянні з періодом оберту дебіторської заборгованості бачимо, що умови, на яких підприємство працює зі своїми покупцями та замовниками набагато м'якше ніж із постачальники. Таким чином ми маємо наступні напрямки роботи - скорочення терміну оберту дебіторської заборгованості, та отримання більшого часу на погашення кредиторської заборгованості.

6) Для характеристики ефективності керування запасами треба розрахувати коефіцієнт оборотності запасів:

Таким чином, у 2009 р. запаси здійснили 3,63 обертів на рік, тобто 3,63 раз запаси перенесли свою вартість на виконані роботи та послуги, відповідно, період оберту запасів складає 99,17 днів, у 2010 р. та спостерігаємо вже 2,85 оберти на рік, а період обороту запасів склав 126,12 днів. Дані свідчать про нераціональне використання адміністрацією ресурсів підприємства. В цілому, чим вище коефіцієнт оборотності запасів, а отже, менший період оберту, тим менше коштів залучено до цієї найменш ліквідній статті оборотних коштів. Як бачимо у 2010 році є тенденція до зменшення запасів.

Необхідно також визначити тривалість операційного циклу підприємства та тривалість оборотності оборотного капіталу.

7) Тривалість операційного циклу підприємства:

,(3.22)

8) Тривалість оборотності оборотного капіталу:

,(3.23)

У середньому, за 2009 рік, на випуск продукції, її продаж та оплату підприємство витрачало 110 днів, іншими словами, впродовж 110 днів грошові кошти були зв'язані у запасах. В 2010 році ця ситуація ще більш погіршилась - термін виріс до 137 днів. Підприємству треба прагнути скоротити тривалість операційного циклу.

Якщо провести аналіз усіх показників оборотності в цілому, можна зробити низку висновків: умови, за яких підприємство отримує поставки матеріалів та обладнання значно гірші, ніж умови, на яких підприємство надає послуги та виконує роботи замовникам. Збереження такої тенденції призвело до дефіциту грошових коштів (значення коефіцієнту тривалості оборотності оборотного капіталу у 2009 р. приблизно 54 дні , а у 2010 р. - 72).

Період оборотності запасів перевищує періоду оборотності дебіторської заборгованості, отже підприємство «зв'язує» гроші в запасах.

В цілому слід зазначити, що ділова активність підприємства погіршилася.

Загальний висновок за результатами аналізу фінансового стану - фінансовий стан ВАТ "Хіммаш" є дуже незадовільним. Фінансові ресурси використовуються нераціонально, активи вилучаються з обороту. Підприємство знаходиться на грані банкрутства.

3.2 Аналіз прибутковості діяльності підприємства

3.2.1 Порядок формування прибутку підприємства

Узагальнююча оцінка фінансового стану підприємства виробляється на основі таких результативних показників, як прибуток і рентабельність. Ці показники характеризують усі сторони господарської діяльності підприємства.

В аналізі використовуються показники прибутку до оподаткування і чистого прибутку.

Прибуток до оподаткування містить у собі фінансові результати від реалізації продукції, від операційної, фінансової й іншої звичайної діяльності, від надзвичайних подій. Схема формування прибутку до оподаткування представлена на рисунку 3.1.

Чистий прибуток - це та частина прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток.

Задачею аналізу фінансових результатів є оцінка рівня і динаміки прибутку, а також виявлення і кількісна оцінка впливу різних факторів на її величину.

На зміну балансового прибутку впливають фактори, що поділяються по ступені підпорядкованості на фактори першого і другого порядку.

До факторів першого порядку відносяться зміни:

1) прибутку від реалізації продукції;

2) прибутку (збитку) від позареалізаційних операцій.

До факторів другого порядку відносяться зміни:

1) обсягу реалізації продукції;

2) структури реалізації продукції;

3) собівартості реалізованої продукції;

4) витрат на збут;

5) адміністративних витрат;

6) цін реалізації.

Обсяг реалізації продукції може робити позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо продукція збиткова, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Рисунок 3.1- Схема формування балансового прибутку

Структура продукції також може робити як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку збільшиться, і навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

Собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати і витрати на збут знаходяться в зворотній залежності з величиною балансового прибутку: їхнє збільшення приводить до зменшення балансового прибутку.

3.2.2 Аналіз прибутку

Для аналізу і оцінки рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльності підприємства складемо таблицю 3.10.

Інформаційною базою для аналізу прибутку підприємства ПАТ "Хіммаш" є:

1) баланс підприємства (форма № 1) (Додатки А,Б);

2) звіт про фінансові результати та їх використання за попередні та звітній періоди (форма № 2) (Додатки А,Б);

Аналізуючи рівень прибутку, необхідно звернути увагу на виявлення факторів і причин відхилення фактичного значення показника від запланованого або базисного. У ході аналізу також визначаються резерви збільшення прибутку підприємства.

Аналіз проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період зі звітними даними за попередній період. Результати аналізу наведені в таблиці.

Таблиця 3.10 - Аналіз рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльності ПАТ "Хіммаш"

Показники	2009 р.	2010 р.	Відхилення
			абсол.	відн., %
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн.	5919,0	8911,0	2992,0	150,5
Собівартість реалізованих продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн.	6152,0	8660,0	2508,0	140,8
Валовий прибуток від реалізації, тис.грн.	-233,0	251,0	484,0	-107,7
Адміністративні витрати, тис.грн.	1335,0	1510,0	175,0	113,1
Витрати на збут, тис.грн.	170,0	164,0	-6,0	96,5
Прибуток від реалізації продукції (за повною собівартістю), тис.грн.	-1738,0	-1423,0	315,0	81,9
Прибуток (збиток) від іншої операційної діяльності, тис.грн.	1824,0	-282,0	-2106,0	-15,5
Загальний прибуток (збиток) від операційної діяльності, тис.грн.	86,0	-1705,0	-1791,0	-1982,6
Прибуток (збиток) від фінансової діяльності, тис.грн.	-404,0	-484,0	-80,0	119,8
Прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності, тис.грн.	24,0	132,0	108,0	550,0
Прибуток (збиток) до оподаткування, тис.грн.	-294,0	-2057,0	-1763,0	699,7
Податок на прибуток, тис.грн.	115,0	43,0	-72,0	37,4
Чистий прибуток (збиток), тис.грн.	-409,0	-2100,0	-1691,0	513,4

З наведених даних можна побачити, що в 2010 році чистий доход від реалізації продукції збільшився на 50,5% та склав 8,9 млн.грн. Також зросла собівартість реалізованих товарів, але темпи її зростання (40,8%) були меншими за темпи росту доходу, що дозволило підприємству отримати валовий прибуток от реалізації 251 тис.грн. Але, як вже раніше зазначалося, цього прибутку було недостатньо для покриття адміністративних витрат та витрат на збут, тому підприємство отримало збиток від реалізації продукції за повною собівартістю в сумі в сумі 1423 тис.грн.

Також слід зазначити що на відміну від прибутку від іншої операційної діяльності в 2009 році, в 2010 році підприємство отримало збиток в сумі 282 тис.грн. Загалом збиток від операційної діяльності в 2010 р. склав 1705 тис.грн., порівняно з прибутком 2009 року в сумі 86 тис.грн.

За рахунок збільшення заборгованості за кредитами, у підприємства зросли збитки від фінансової діяльності з 404 тис.грн. до 484 тис.грн.

Тільки від іншої операційної підприємство отримало в 2010 році прибуток в сумі 132 тис.грн.

Але з урахуванням збитків по іншим видам діяльності в 2010 році в цілому підприємство отримало фінансовий результат до оподаткування в вигляді збитків 2057 тис.грн. що в 7 разів більш збитку 2009 р.

Вплив окремих видів прибутку на загальний фінансовий результат до оподаткування можна побачити на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 - Вплив окремих видів прибутку на загальний фінансовий результат до оподаткування ПАТ "Хіммаш"

Як можна побачити з даних рис.3.2, в 2010 році на формування від'ємного фінансового результату найбільш вплинули збитки від іншої реалізації продукції за повною собівартістю.

3.2.2 Факторний аналіз фінансових результатів

Як вже було сказано в підрозділі 3.2.1, на формування фінансових результатів, прибутку або збитку, впливають фактори першого та друго рівня, переліе яких наведений на ри. 3.1.

Взаємозв'язок цих факторів з прибутком прямий, за винятком собівартості, зниження якої приводить до зростання прибутку.

Для аналізу впливу цих факторів, а ток інших, на чистий прибуток підприємства визначемо їх значення за 2009 та 2010 роки в таблиці 3.11.

Таблиця 3.11 - Склад чинників, що впливають на прибуток ПАТ "Хіммаш"

Показники	На кінець 2009 р.	На кінець 2010 р.	2009 р. від 2010 р.
Чистий дохід (виручка) від реалізації послуг (В)	5919	8911	2992
Собівартість реалізованої продукції (С)	6152	8660	2508
Інші операційні доходи (ІОД)	4821	1662	-3159
Адміністративні витрати (АВ)	1335	1510	175
Витрати на збут (ВЗ)	170	164	-6
Інші операційні витрати(ІОВ)	2997	1944	-1053
Інші доходи (ІД)	37	154	117
Фінансові витрати (ФВ)	404	484	80
Інші витрати (ІВ)	13	22	9
Податок на прибуток (ПНП)	115	43	-72
Непокриті збитки (НП)	409	2100	1691

Вплив факторних показників на прибуток (результативний показник) можна представити у вигляді адитивної моделі:

,(3.24)

Використовуючи дані звітів про фінансові результати та за умови знання показнику індексу цін, можна визначити вплив на розмір чистого прибутку зміни цін, обсягу реалізованих послуг.

За даними Державного Комітету Статистики індекс роста цін в 2008 році склав 123,8%.

Визначимо вплив факторів на зміну виручки від реалізації. Загальна зміна виручки від реалізації визначається за формулою 3.32:

,(3.25)

Тобто, на кінець 2010 р. виручка від реалізації послуг збільшилася на 2992 тис. грн. Ця зміна є результатом впливу двох факторів: підвищення ціни реалізації і зміни об'єму реалізації продукції.

Розрахунок впливу цих факторів можна визначити в такий спосіб:

,(3.26)

,(3.27)

Таким чином, зростання цін сприяло збільшенню виручки від реалізації за 2010 р. на 1713.11 тис. грн., а за рахунок зміни об'єму реалізованої продукції, у вартісному виражені, за 2010 р. виручка збільшилася на 1278,89 тис. грн.

Аналогічно розраховується вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції:

,(3.28)

Припустимо, що собівартість продукції змінилася лише за рахунок зовнішніх факторів, а саме за рахунок загальної зміни цін на сировину та матеріали:

,(3.29)

,(3.30)

Таким чином, у 2010 р. за рахунок збільшення обсягу випуску, собівартість змінилась на 843,15 тис. грн., за рахунок зміни цін - на 1664,85 тис. грн.

Виходячи з розрахунків, зміна цін вплинула на чистий прибуток у складі двох показників: виторгу та собівартості. Вплив зміни цін на розмір чистого прибутку у складі виручки від реалізації сприяє зростанню чистого прибутку, а зріст собівартості сприяє зменшенню прибутку. З огляду на це, вплив зміни цін на розмір чистого прибутку можна визначити в такий спосіб (формула 3.38):

,(3.31)

Отже, за рахунок збільшення цін непокриті збитки змінилися в 2010 р. на 37 тис. грн.

Розрахуємо вплив зміни розмірів інших операційних витрат, витрат на збут, адміністративних витрат, фінансових витрат та інших витрат на зміну розміру чистого прибутку (непокритих збитків).

При визначенні впливу даного фактора варто врахувати, що це фактор зворотного впливу стосовно прибутку. У зв'язку із цим у розрахункову формулу 3.39 додається знак «-».

,(3.32)

де- зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини зазначених витрат.

Розраховані дані свідчать про те, що зменшення витрат призвело до збільшення прибутку у 2010 р. на 795 тис. грн.

Вплив величини інших операційних доходів на зміну розміру чистого прибутку розрахуємо за формулою 3.40:

,(3.33)

де- зміна чистого прибутку за рахунок зміни суми фінансових доходів.

Розмір чистого прибутку зменшився протягом 2010 р. на 3159 тис. грн. внаслідок зменшення інших операційних доходів.

Визначимо вплив інших доходів - формула 3.41:

,(3.34)

Розмір чистого прибутку збільшився на 117 тис. грн. у 2010 р. внаслідок збільшення інших доходів.

Визначимо вплив величини витрат на податок на прибуток. У цьому випадку справедливою є формула 3.42:

,(3.35)

де - зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини витрат за податком на прибуток.

Зменшення розміру витрат з податку на прибуток спричинило зростання розміру чистого прибутку в 2010 р. - на 72 тис. грн.

Розраховані показники впливу факторів на чистий прибуток підприємства відобразимо в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12 - Вплив факторів на чистий прибуток (збиток) звітного періоду

Показники	Значення, тис.грн.
Зміна цін	48,2
Обсяг реалізованої продукції	1278,9
Обсяг виробленої продукції	-843,2
Адміністративні, інші операційні, фінансові, інші витрати та витрати на збут	795,0
Інші операційні доходи	-3159,0
Інші доходи	117,0
Податок на прибуток	72,0
Усього	-1691,0

З даних таблиці 3.12 можна побачити, що найбільш негативно на фінансові результати вплинули зменшення інших операційних доходів - сума впливу - 3159 тис.грн. та зростання собівартості продукції - 843,2 тис.грн. Позитивно на прибуток вплинуло збільшення обсягу реалізованої продукції - на 1278,9 тис.грн., зменшення операційних витрат - на 795 тис.грн., зростання інших доходів - на 117 тис.грн. зменшення податку на прибуток - на 72 тис.грн. та збільшення цін на продукцію - на 48,2 тис.грн.

Загальний вплив складає 1692 тис.грн., на яку збільшився збиток підприємства.

3.2.3 Аналіз рентабельності підприємства

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників: рентабельності активів, рентабельності власного капіталу, рентабельності діяльності та рентабельності продукції. Для аналізу рентабельності застосовують дані звіту про фінансові результати підприємства - форма 2.

1) рентабельність активів показує, наскільки ефективне підприємство використає свої активи для одержання прибутку (формула 3.20):

РА (3.36)

2) рентабельність власного капіталу характеризує ефективність вкладення коштів у дане підприємство (формула 3.44):

РВК (3.37)

3) рентабельність діяльності характеризує ефективність господарської діяльності підприємства (формула 3.45):

РД (3.38)

4) рентабельність продукції характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності (формула 3.46):

РП (3.39)

Розраховані показники рентабельності наведені в таблиці 3.13.

Таблиця 3.13 - Аналіз рентабельності підприємства

Показник	Норм. значення	2009 р.	2010 р.	Відхилення від
				нормативу	2009 р.
Коефіцієнт рентабельності активів	>0	-0,036	-0,167	-0,167	-0,131
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	>0	-0,078	-0,441	-0,441	-0,364
Коефіцієнт рентабельності діяльності	>0	-0,069	-0,236	-0,236	-0,167
Коефіцієнт рентабельності продукції	>0	-0,227	-0,138	-0,138	0,089

Як можна побачити з даних таблиці 3.13, як в 2009 р. так і в 2010 році всі коефіцієнти рентабельності мають від'ємне значення. Тобто ці показники відображають не рівень рентабельності, а рівень збитковості підприємства. І , як можна бачити, збитковість діяльності підприємства зростає по всім показникам. Єдиним, по якому збитковість трохи зменшилася є збитковість продукції за повною собівартістю.

Проведений аналіз фінансового стану, показників прибутковості показав, що підприємство працює дуже неефективно й потребує застосування антикризових заходів з метою підвищення ефективності діяльності та недопущення банкрутства та ліквідації підприємства.

3.3 Заходи щодо підвищення прибутковості діяльності підприємства

Проблема вибору фінансової стратегії діяльності підприємства є актуальною, виходячи з необхідності прийняття рішень у ринкових умовах. Передусім потрібно визначити фінансову стратегію діяльності підприємства як рекомендацію відносної доцільної зміни його фінансово-господарського стану у довгостроковій перспективі, формованій на базі кількісних характеристик фактичного стану у поточному та наступних роках.

Вибір стратегії розвитку підприємства передбачає комплексне дослідження сукупності економічних показників, які охоплюють усі аспекти фінансово-господарського стану.

Виявлення та формування проблемної ситуації є одним з найбільш складних та відповідальних етапів процесу дослідження підприємства. Проблема, яка правильно сформульована є на пів вирішеною.

Виходячи з аналізу показників діяльності ПАТ "Хіммаш", які розраховані у пунктах 3.1 та 3.2 третьому розділі дипломного проекту, ми бачимо, що підприємство знаходиться на грані банкрутства і потрібні негайні кардинальні дії для збереження підприємства.

За даними звіту про фінансові результати підприємством у 2009 та 2010 роках отримано збитки у розмірі 409 та 2100 тис. грн.

Однією з причин збитків є реалізація продукції підприємства за цінами нижчими від повної собівартості. З урахуванням того, що ціна складається на ринку, підприємству необхідно виробляти й реалізовувати такий обсяг продукції, який би при діючих цінах забезпечив беззбиткову діяльність. Цього можна добитися за рахунок збільшення обсягів реалізації, так як при зростанні обсягів реалізації, собівартість продукції зменшується за рахунок розподілу умовно-постійних витрат на більшу кількість продукції.

Для визначення критичного об'єму для підприємства можна використовувати формулу 3.48:

(3.40)

де: Впост - умовно-постійні витрати;

Впер - умовно-перемінні витрати;

РПфакт - фактичний об'єм продаж.

Отже, можна побачити, що для забезпечення функціонування підприємства необхідно зробити та реалізувати продукції на суму 13535,5 тис.грн. тобто на 51,9% більш ніж фактично за 2010 рік.

З урахуванням того, що підприємство збільшило в 2010 році, в порівняні з 2009 р. обсяг виробництва та реалізації продукції на 51%, збільшення в подальшому реалізації продукції до 13535,5 тис.грн. є цілком можливим.

Крім цього, для рішення проблем, що склалися, підприємству необхідно:

1) Зниження трудомісткості та матеріалоємності продукції.

Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання, а також збільшення кількості основних робочих. За даними на 2010 рік на підприємстві працює 88 чоловік, з яких 1/3 - основні робітники, 2/3 - допоміжні, тобто частка основних робітників дуже низька, тому на них лягає велике навантаження. Пропонується збільшити частку основних робітників до 1/2, щоб відношення між основними і допоміжними робітниками складало 50% : 50%.

Економне використання матеріальних ресурсів і зниження матеріалоємності виробів є одним з найважливіших важелів підвищення ефективності виробництва.

Матеріальні ресурси займають 60% в структурі витрат на виробництво продукції. Звідси зрозуміло значення економії цих ресурсів, раціонального їх використання. І знов на перший план виступає застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів. Важливим є підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю сировини, яка надходить від постачальників та матеріалів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів.

2) Реалізація зайвого майна та майна, що не використовується.

На даному підприємстві є виробничі площи та обладнання, що не використовуються, а також дуже багато застарілого обладнання, яке можна продати без будь - якої шкоди для виробництва, це допоможе скоротити простої. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу. У такий спосіб у результаті одноразових капітальних вкладень підприємство може забезпечити собі високоефективну діяльність у майбутньому.

3) Залучення коштів інвесторів.

Поєднання високого технічного та кадрового потенціалів ПАТ "Хіммаш", зручне географічне розташування підприємства, сучасна транспортна інфраструктура створюють сприятливі умови для залучення інвестицій.

Таблиця 3.14 - Основні показники проекту технічного переозброєння виробництва на ПАТ "Хіммаш"

Назва інвестиційного проекту	Проект технічного переозброєння виробництва для збільшення випуску агрегатів з мідною трубою, випарники, конденсатори, випарні апарати і теплообмінна апаратура
Суть та мета інвестиційного проекту	Збільшення об'ємів виробництва в до 35 тн на місяц.
Характеристика проекту	Термін досягнення проектного обсягу - 2010-2012 рр.
Вид діяльності, що інвестується	Машинобудування
Фінансові показники	Термін окупності - 7 років. Рентабельність - 10%. Планові розрахунки накопиченого прибутку на наступні 7 років (чистий прибуток), тис.: 1) $65; 2) $180; 3) $305; 4) $365; 5) $365; 6) $365; 7) $365
Загальна вартість проекту, тис. дол. США	2000
Потреба у інвестиціях, %	92 %
Форма власності, частка державної власності	Колективна власність (Відкрите акціонерне товариство)
Ресурсне забезпечення проекту, %	100%
Стадія готовності / розробки інвестиційного проекту	100%

Пропонується розробка інвестиційного проекту технічного переозброєння виробництва для збільшення випуску агрегатів з мідною трубою, випарники, конденсатори, випарні апарати і теплообмінна апаратура до 35 тн на місяць на ПАТ «Хіммаш». Реалізація даного проекту передбачає залучення коштів інвесторів з метою покращення виробничого процесу (автоматизації та модернізації обладнання, використання сучасних технологій, зменшенню простоїв, тощо), зниження собівартості, збільшення об'ємів випуску продукції, і, як наслідок, збільшення прибутку підприємства.

Основні показники проекту технічного переозброєння виробництва на ПАТ "Хіммаш" представлені в таблиці 3.14.

В результаті прийняття даного інвестиційного проекту обсяги виробництва продукції за 3 роки збільшаться до 35 тн, агрегатів з мідною трубою, випарники, конденсатори, випарні апарати і теплообмінна апаратура на місяць.

Це дозволить зменшити собівартість продукції та при збережені рівня діючих цін вийти на прибуток від реалізації продукції за повною собівартістю в сумі 365 тис.дол. США за курсом НБУ на дату складання проекту.

4) Збільшення статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу підприємства здійснюється за рішенням засновників та учасників господарських товариств за умови оплати всіх раніше випущених акцій за номінальною вартістю та повного внесення учасниками своїх вкладів до статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу підприємства здійснюється з метою:

а) мобілізації ресурсів для фінансування реальних інвестиційних та інноваційних проектів, планів санації;

б) поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства;

в) мобілізації капіталу для придбання корпоративних прав інших підприємств;

г) зменшення ринкової ціни акцій для залучення коштів дрібних інвесторів.

Таким чином, ПАТ "Хіммаш" для зміцнення своєї фінансової стійкості і незалежності пропонується збільшити статутний капітал до 6 млн.грн. шляхом додаткової емісії акцій за існуючої номінальної вартості.

Отримані від підписки на акції кошти, може використати на фінансування операційної діяльності, зокрема на механізацію та автоматизацію обладнання.

5) Реструктуризація кредитів із короткострокових в довгострокові.

Для забезпечення безперервного розвитку підприємства потрібен капітал. Потреба у капіталі зростає зі зростанням обсягів операцій, причому не рівномірно, а хвилеподібно, і задовольняється за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх джерел. Залучення довгострокових кредитів свідчить про продуману фінансову стратегію підприємства. Довгострокові фінансові кредити залучаються на такі цілі:

а) збільшення оборотного капіталу при розширенні виробництва;

б) фінансування капітальних вкладень для придбання, реконструкції, модернізації основних засобів;

в) нове будівництво промислових об'єктів - будівель.

Для ПАТ "Хіммаш" доцільно буде залучати кредити з метою фінансування капітальних вкладень для оновлення основних засобів.

Реалізація всіх запропонованих заходів сприятиме:

1) збільшенню продуктивності праці,

2) притоку грошових коштів в поточну операційну діяльність;

3) зниженню собівартості продукції;

4) скороченню витрат по амортизації основних виробничих фондів;

5) зниження витрат на електроенергію, оскільки всі ковальські виробництва, що здійснюють електронагрів металу в процесі виробництва, є дуже енергоємними;

6) збільшення обсягів виробництва продукції;

7) скорочення витрат і часу освоєння та підготовки виробництва нових видів продукції, що сприятиме залученню нових потенційних замовників.

Наслідком цих змін виступає реальна можливість збільшення якості продукції, її конкурентноздатності, зниження її собівартості і за рахунок цього підвищення прибутковості та загальної ефективності діяльності підприємства.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

В існуючому законодавстві [1] велику увагу надається питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. В законі України про охорону праці» (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди.

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

Працедавець зобов'язаний створити на робочому місці, в кожному структурному підрозділі, умови праці, відповідні нормативно-правовим актам.

З цією метою працедавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадовців, які забезпечують рішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх виконання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

- організовує атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів у разі зміни умов праці;

- упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації і автоматизації виробництва, дотримує вимоги ергономіки, використовує позитивний досвід в області охорони праці і тому подібне;

- забезпечує належний зміст будівель і споруд, виробничого устаткування і оснащення, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, які можуть привести до нещасних випадків, професійних захворювань, і забезпечує здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, дає оцінку технічного стану виробничого устаткування і оснащення;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, які діють в межах підприємства (далі - акти підприємства). Встановлює послідовність виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами і актами підприємства по охороні праці;

- здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використовуванням засобів колективного і індивідуального захисту, виконанням робіт щодо вимог по охороні праці;

- організовує пропаганду безпечних прийомів праці і співпраці з працівниками в області охорони праці;

- передбачає термінові заходи для надання допомоги потерпілим, привертає при необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Працедавець несе безпосередню відповідальність за порушення відзначених вимог[1 ].

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

В даному розділі розглядається робоче місце з використанням персонального ЕОМ при виконанні дипломної роботи.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 6 Ч 10 = 60 м2; - об'їм: V = 6 Ч 10 Ч 3,5 = 210 м3.

Згідно [2 ], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м2. В приміщенні, що розглядається, вісім робочих місць, таким чином необхідна площа: Sнеобх. = 6 Ч 8 = 48м2. Отже, приміщення відповідає вимогам [2 ]. Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі.

Приміщення пожежонебезпечне, категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згорають [3 ]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ [4 ].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4.1 [5 ]

Таблиця 4.1- Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
1	2	3	4
Шум	Принтери, сканери, системні блоки	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	Розлади серцево-судинної системи, ЦНС	Рівень виброшвидкості Lv, дБ
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору,	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Монітор	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 - 3000 n- = 3000 - 5000
Напруга в електромережі	Штучне освітлення	Поразка електрик-ним струмом	Uпр ? 36
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	--

4.4 Промислова санітарія

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [6 ]. При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Iа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа надані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Период роки	Категорія виконуваних робіт по енерговитратах	Температура, 0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	I а	23 - 25	40 - 60	0,1
Холодний	I а	22 - 24	40 - 60	0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації [n+ = (1500 ч 3000), nЇ = (3000 ч 5000)] в см3 повітря [2 ], концентрації пилу нижче встановленого значення ГДК = 4 мг/м3, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря [7 ]. Вид опалювання - центральний. Джерела надходження води -- міський водопровід, діюча каналізація -- господарсько-побутова [8 ] .

Передбачено природне і штучне освітлення в приміщенні, в якому розташовано робоче місце. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, характеристики фону і контрасту об'єкту розрізнення з фоном встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:

 % ( 4.1 )

де еN - коефіцієнт природної освітленості;

eн - коефіцієнт природної освітленості для III розряду зорових робіт;

mN - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

номер групи забезпеченості природним світлом

Необхідну сумарну площу світлових отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, має розміри: L=10 м, В= 6 м, H=3,5 м визначаємо по формулі:

м2; (4.2)

ок- світлова характеристика вікна ок = 13,5;

кз - коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості в процесі експлуатації скла, кз = 1,4;

Sп - площа підлоги приміщення; Sп = L·В= 10 · 6 = 60м2;

кзд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями, кзд = 1;

- загальний коефіцієнт світлопроникнення;

(4.3)

коефіцієнт, що враховує вид матеріалу, що пропускає світло 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид палітурки; 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; 1;

коефіцієнт, що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; 0,65;

- коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні, r1 =3,0;

0,8·0,8·1·0,65 =0,416

Сумарна площа світлових отворів S0 = 16,36 м2

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛТБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Еmin складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників ЛП033 виконання 001 прямого світла (П) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, що передбачено в приміщенні надані в таблиці 4.3 [9 ].

Таблиця 4.3- Характеристика освітлення

Площа підлоги, м2	Розряд зорових робіт	Освітлення
		природне	штучне
		Вид освітлення (верхнє, бічне)	КЕО еN %	Мінімальна освітленість, Еmin, лк
60	IIIв	бічне	1,8	300

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У відповідності з [10] на робочому місці при рішенні завдань потребуючої концентрації уваги рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Відповідно з [11] рівень вібрації для категорії 3, тип „в”, в умовах „комфорту” не повинна перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер). Шумопоглинальні засоби застосовуються не спаленні або тяжко спаленні спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата та інші.

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

- електростатичного поля;

- слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);

- рентгенівського випромінювання;

- ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Згідно [12], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [13], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [14]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран.

При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:

- відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм;

- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

- відстань від очей до дисплея 550 мм;

- простір для ніг 770 мм;

- відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

М - відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;

- відстань від очей до документації 500 мм;

- оптимальна зона моторного поля 360 мм;

- висота робочої поверхні 800 мм;

- кут огляду документів 30!.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60° [14,15]. Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.

4.5 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткуванні і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Рід струму - змінний, напруга в мережі 220 / 380В. ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення ставиться до приміщень з підвищеної небезпеки [16].

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ.

4.6 Пожежна безпека

Категорія приміщення по вибухо-пожежонебезпеки - В [3 ], вогнестійкість будівлі - II [4 ]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР44[17].

Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка і т.д.

Згідно [18] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність плавких запобіжників в устаткуванні, блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту [19].

Система пожежного захисту передбачає забезпечення вогнегасниками -ВВК-8.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації.