Облік участі у виставках

10

Багато підприємств беруть активну участь у вітчизняних та міжнародних виставках. Розглянемо бухгалтерський та податковий облік цих заходів.

Перше, що спадає на думку при слові “виставка”, особливо читачам, які застали епоху “розвиненого соціалізму”, - це ВДНГ. Місце, де радянським громадянам демонструвалися досягнення народного господарства. У наш час значення цього слова дещо змінилося і сприймається по-іншому. Багато підприємств з метою просування своєї продукції або послуг стараються максимально часто брати участь у подібних заходах, щоб привернути до себе увагу потенційних споживачів. Тож участь у виставках до певної міри перегукується з рекламою.

Спершу з'ясуємо, що таке виставка. Згідно з Постановою N 1065 виставка - захід, пов'язаний з демонстрацією продукції, товарів і послуг, який сприяє просуванню їх на внутрішній і зовнішній ринок з урахуванням його кон'юнктури, створенню умов для проведення ділових переговорів з метою укладення договорів про поставку або протоколів про наміри, створення спільних підприємств, отримання інвестицій”. Схожим заходом є ярмарок, безпосередньо пов'язаний з роздрібною або оптовою торгівлею, який проводиться регулярно у певному місці і в певний термін. Як ми бачимо, ярмарок більш орієнтований на реалізацію, а не на просування продукції. Проте досить часто проводяться виставки-ярмарки, що одночасно і рекламують товари і реалізовують їх безпосередньо у місці проведення.

Як і будь-яка господарська операція, участь у виставці передбачає оформлення певних первинних документів, на підставі яких формуються записи у регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Прийнявши рішення взяти участь у виставці, керівництво підприємства видає наказ, в якому доцільно зазначити такі істотні моменти: найменування виставки, місце проведення, терміни, розпорядження відповідним відділам підприємства провести підготовчі роботи для участі, призначити відповідальних осіб. Якщо виставка проходить в іншому місті, видається наказ для скерування у відрядження працівників. Також укладають договір з організатором, в якому записують усі істотні умови участі підприємства у виставці. Оплата здійснюється на підставі виставленого рахунка-фактури. Після закінчення підписується акт виконаних робіт, видається податкова накладна (у разі якщо організатор є платником ПДВ).

Безкоштовна роздача рекламних матеріалів не включається до ВД і не обкладається ПДВ.

Витрати на відрядження працівників підприємства до місця виставки відносять до валових витрат.

Вивезення товарів, призначених для демонстрації на виставках, звільнено від оподаткування.

Виставкове обладнання

Як правило, організатор виставки надає певне виставкове обладнання клієнтам на період проведення заходу. Проте часто підприємству доводиться своїми силами виготовляти забраклі стенди й інше обладнання для найбільш вдалого розташування виставкових зразків. У бухгалтерському обліку витрати на створення виставкового обладнання відносять до витрат на спорудження основних фондів у разі, якщо вартість стенда перевищує граничну вартість об'єкта ОФ, встановлену обліковою політикою підприємства, і очікуваний термін служби становить понад один рік. Якщо ж вартість об'єкта не перевищує цю межу, то він відноситься до малоцінних необоротних матеріальних активів. Решту витрат на виставкове обладнання списують на поточні витрати операційної діяльності. Податковий облік цих витрат подібний до бухгалтерського, тільки вартісна межа віднесення виставкового обладнання до ОФ становить 1 000 грн. і ці витрати збільшують балансову вартість групи 3 ОФ згідно з пп.8.2.2. Закону про прибуток. Якщо витрати не перевищують 1 000 грн., то ця сума відноситься до ВВ підприємства. В бухобліку це відображається на рахунку 112.

Подеколи організатори виставки пропонують узяти в оренду виставкове обладнання для організації експозиції. У такому разі в бухгалтерському обліку витрати з оренди відображаються за рахунком 93 як витрати на збут, а в податковому, згідно з пп.7.9.6, відносяться до складу валових за датою нарахування орендного платежу, визначеного у договорі. Якщо у документах, що стосуються виставки, не згадуються терміни “прийом”, “презентація”, “свято”, то й обмеження, передбачені пп.5.4.4. Закону про прибуток, не застосовуються.

Виставкові зразки

Найголовніше, що підприємство планує продемонструвати потенційним клієнтам, - це продукція, представлена виставковими зразками. Ці зразки можуть бути або повноцінним видом продукції, яку надалі буде реалізовано, або продукцією, виготовленою лише “на показ” і не придатною для подальшого використання за призначенням. У першому випадку ТМЦ, представлені на виставці, обліковують як звичайні товари (рахунок 28) або як готову продукцію (рахунок 26). У другому випадку в бухгалтерському обліку ці витрати відносяться до витрат на збут (рахунок 93 або рахунок 84) згідно з П(С) БО 16 “Витрати”. У податковому обліку витрати на придбання, виготовлення виставкових зразків, що не підлягають реалізації, відносять до складу ВВ як пов'язані з підготовкою, організацією та веденням виробництва і продажем продукції. Якщо виставка не підпадає під визначення “прийому”, “презентації” і “свята”, то 2% ліміт за абз.2 пп.5.4.4. Закону про прибуток не застосовується.

Рекламні матеріали та зразки: безкоштовна роздача

Демонструючи товари і продукцію, кожне підприємство хоче, щоб його зразки запам'яталися потенційному покупцеві, і він обов'язково почав їх купувати. Проте кожен відвідувач виставки за відносно невеликий проміжок часу переглядає чимало всього представленого. Для того, щоб він не забув саме про ті чи інші конкретні експонати, кожен учасник виставки виготовляє візитки, буклети, рекламні листівки, прайс-листи, каталоги тощо. Все це розмаїття об'єднується в поняття “рекламні матеріали”. Вони призначені виключно для безкоштовної роздачі і навряд чи хтось почне їх пропонувати на виставці за гроші. Якщо виникає факт безкоштовної роздачі, то відразу з'являється запитання, як у такій ситуації бути з валовими доходами та витратами і ПДВ. Хочемо заспокоїти наших читачів: безкоштовна роздача рекламних матеріалів не включається до ВД і не обкладається ПДВ, витрати включаються до ВВ і ПДВ, сплачений при придбанні, - до податкового кредиту. Підтверджує цей факт і Лист ДПАУ N 3428: “Щодо оподаткування самостійного виготовлення (придбання) і розповсюдження матеріального носія реклами, який включає інформацію про товари (роботи, послуги), які продаються (виконуються, надаються) компанією і який не можна використовувати ні в господарській діяльності, ні інакше, крім застосування його як носія (джерела) інформації (наприклад прайс-листи, рекламні проспекти, брошури, каталоги, буклети тощо), mo у рекламодавця витрати, пов'язані з виготовленням (придбанням) і розповсюдженням рекламної продукції, яку можна використовувати виключно як носій інформації про товари (роботи, послуги), включаються до складу валових витрат відповідно до першого абзацу пп.5.4.4. Закону про прибуток. Оскільки згідно з пп.7.4.1. Закону про ПДВ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, то суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні матеріальних ресурсів, вартість яких відноситься до складу валових витрат v частині, що відноситься до виробництва оподатковуваної продукті (товарів, робіт, послуг), включаються до складу податкового кредиту. Якщо ці матеріальні носії реклами є виключно засобами розповсюдження інформації, то таке розповсюдження рекламного продукту за своєю суттю не підпадає під поняття продажу товарів (робіт, послуг), визначення якого встановлено п.1.4. Закону ПДВ”.

Крім виключно інформаційних матеріалів, компанії можуть роздавати й інші товари (про що також згадується у листі N 3428):

1) продукцію власного виробництва;

2) матеріальні цінності, які придбані підприємством для власного використання у господарській діяльності, а потім роздаються як подарунки (наприклад канцелярські товари з логотипом підприємства).

З'ясуймо, що у такому разі відбувається з валовими витратами і ПДВ. Відповідно до другого абзацу пп.5.4.4. Закону про прибуток, витрати на придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безкоштовну роздачу зразків товарів або безкоштовне надання послуг з рекламною метою, включають до ВВ у сумі не більше 2% від оподатковуваного прибутку платника за попередній звітний (податковий) рік. Щодо ПДВ, то в Законі про ПДВ немає жодних обмежень щодо віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі витрат на придбання (виготовлення) вищезгаданої продукції. Але все-таки платникам податків варто звернути увагу на Лист N 5436, у якому ДПАУ робить висновок: “Якщо витрати щодо придбаних товарів, які використовуються як зразки товарів і безкоштовно роздаються, не відносяться на витрати рекламних заходів господарської діяльності, то операції з безкоштовної передачі товарів (зразків) за межами встановленого відсотка не можуть розцінюватися як використання у господарській діяльності”. Не можна вважати це твердження беззаперечним, адже будь-яка роздача з рекламною метою безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю. Але й не можна виключати, що підприємству доведеться обстоювати свою позицію у спорі з податківцями.

Далі з'ясуємо, що у нас відбуватиметься з валовими доходами та податковими зобов'язаннями. Пункт 1.31 Закону про прибуток прирівнює безкоштовну передачу товарів до продажу, що, своєю чергою, тягне за собою включення до ВД сум, визначених виходячи з договірних цін, але не менших від звичайних, що діють на момент такого продажу. Таким чином, підприємство мало б визначити звичайні ціни на власну продукцію або товари (роботи, послуги), канцтовари з логотипами, безкоштовно передані на виставці, і включити до ВД. У 2004 році побачила світ Постанова N 11/508, в якій ВГСУ робить висновок: “Законодавство не містить норм, відповідно до яких сума безкоштовно наданих (розданих) товарів повинна бути включена до складу валових доходів платника податків, який здійснює таку безкоштовну роздачу товарів”, то і включати до ВД цю суму немає підстав. Твердження доволі спірне, бо не узгоджується с п.1.31 Закону про прибуток, але може придатися платникам податків як додатковий аргумент у спорі з податківцями.

Є також Лист N 5837, який допоможе платникові податків уникнути податку на прибуток: “У разі здійснення безкоштовного розповсюдження товарів (робіт, послуг) з рекламною метою, у разі якщо таке розповсюдження можна чітко ідентифікувати як рекламу, то таке безкоштовне надання товарів (робіт, послуг) не включається до складу валових доходів платника податків”. Своєю чергою, Закон про рекламу трактує безкоштовну роздачу зразків рекламованих товарів як заходи рекламного характеру, а саму рекламу - як інформацію про товар, поширювану будь-яким способом і в будь-якій формі.

Отож, на нашу думку, є аргументи для невключення до ВД (в рамках 2% за абз.2 пп.5.4.4. Закону про прибуток) безкоштовно розповсюджених рекламних матеріалів і зразків. Щодо податкових зобов'язань, то жодних шансів не нараховувати ПДВ немає, бо Закон про ПДВ чітко трактує безкоштовну передачу ТМЦ як продаж і оподатковувати її слід за загальними правилами.

У бухгалтерському обліку всі безкоштовні роздачі відносяться до витрат на збут відповідно до П(С) БО 16 “Витрати”.

Витрати на транспорт і відрядження

Участь у міжнародній виставці

Продемонструвавши в Україні всі переваги своєї продукції, деякі підприємства приймають рішення виходити на міжнародні ринки збуту і взяти участь у виставці за кордоном. Спробуємо з'ясувати нюанси обліку зарубіжних “гастролей”.

Перше, з чого починається робота, - це укладення контракту на участь у виставці та сплата внеску. Якщо організатором є підприємство - резидент України, то особливих запитань не виникає. І ВВ, і ПК враховуються аналогічно до участі у виставці на території України. Якщо ж організатором виступає нерезидент України, то податковий облік буде побудовано трохи інакше. По-перше, віднести до ВВ суму внеску за участь у виставці підприємство зможе лише на дату підписання акта виконаних робіт, спираючись на пп.11.2.3. Закону про прибуток: “Датою збільшення валових витрат платника податків при здійсненні ним операцій з особами, що є нерезидентами, є дата оприбуткування платником податків товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх або допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг) - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (зокрема часткової чи авансової)”.

Щодо ПДВ, то ця операція не є об'єктом обкладення ПДВ виходячи з пп.3.1.1. Закону про ПДВ, оскільки місце поставки послуг у цьому разі - за межами митної території України. ДПАУ своїми листами N 9263 і N 11819 чітко роз'яснила: “Послуги, отримані від нерезидента, місце надання яких перебуває за межами митної території України, що підтверджено первинними документами, не підпадають під об'єкт обкладення ПДВ”.

Якщо виставка відбувається за кордоном, то для переміщення виставкових зразків, обладнання, рекламних матеріалів треба перетнути митний кордон. А це передбачає певний порядок декларування цінностей. Відповідно до Стамбульської конвенції та Митного кодексу припускається тимчасове вивезення товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях чи інших подібних заходах з умовним звільненням від оподаткування. Підприємства, в особі керівника або іншої посадової особи, гарантує повернення на митну територію цінностей, вивезених для забезпечення участі у виставці. Максимальний термін повернення - 1 рік з моменту вивезення. Але митниця у кожному конкретному випадку визначає термін тимчасового вивезення (ввезення) у рамках максимального. У такому разі податки і збори при вивезенні не сплачуються.

Якщо під час виставки виставкові зразки було продано, то підприємство мусить переоформити вивезення у режимі “експорт”. А ось щодо рекламних і безкоштовних матеріалів, то згідно з п.7.3 Порядку про тимчасове ввезення представницькі та рекламні товари, які будуть витрачені під час виставки (ярмарку) з презентаційною та рекламною метою, підлягають митному оформленню відповідно до митного режиму імпорту (або експорту) згідно із законодавством. Хоча Стамбульська конвенція передбачає звільнення від оподаткування рекламних та безкоштовних матеріалів і має пріоритет перед національним Порядком про тимчасове ввезення, підприємству, найімовірніше, доведеться обстоювати у суді свою позицію, якщо воно вирішить не декларувати безкоштовно роздані матеріали.

Розглянемо на конкретному прикладі бухгалтерський та податковий облік участі у виставках. Усі контрагенти - резиденти України є платниками податку на прибуток на загальних підставах.

Приклад. ТзОВ “Трейдекспо”, що займається реалізацією соків, узяло участь в двох виставках: в Україні та в Німеччині. Внесок за участь: в Україні - 2 400,00 грн. з ПДВ, у Німеччині - 1000,00 євро (курс 7,20 грн. за 1 євро). Придбано виставкове обладнання вартістю 6 000,00 грн. з ПДВ, яке передбачається використовувати надалі. Придбано для безкоштовної дегустації на виставках соки на 3 000,00 грн. з ПДВ. На виставці в Україні було використано продукції на 1 200,00 грн., у Німеччині - на 1800,00 грн. Придбано і безкоштовно роздано ручки з логотипом підприємства на 600,00 грн. з ПДВ (в Україні - на 200,00 грн., у Німеччині - на 400,00 грн). Виготовлено і роздано рекламної продукції (прайс-листи, буклети тощо) на 1 200,00 грн. з ПДВ. Сплачено транспортній організації за доставку на обидві виставки обладнання 3 000,00 грн. з ПДВ територією України і 6000,00 грн. без ПДВ за кордоном. Витрати на відрядження становили 8000,00 грн. Оподатковуваний прибуток підприємства за минулий звітний рік - 120 000,00 грн. Відповідно 2% ліміт щодо безкоштовної роздачі на поточний рік становить: 120 000,00: 100 х 2 = 2 400,00 грн. Платниками податку з реклами є постачальники ТзОВ “Трейдекспо”. Бухгалтерський та податковий облік відображено у таблиці 1.

Таблиця 1. Облік операцій, пов'язаних з виставкою в Україні і за кордоном

Нормативна база