Облік та аудит основних засобів на підприємстві

Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

В існуючому законодавстві велика увага приділяється питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища.

Держстандарт 12.0.003-74 підрозділяє небезпечні й шкідливі виробничі фактори по природі дії на наступні групи: фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні. При роботі в приміщенні офісу можуть виникати такі фізичні небезпечні й шкідливі фактори, як підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищений рівень шуму, іонізуючих та електромагнітних випромінювань, статичної електрики, ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювань, відхилення від норми різних характеристик освітленості. До психофізіологічних небезпечних і шкідливих факторів можна віднести гіподинамічні перевантаження, розумову перенапругу, перенапругу аналізаторів, емоційні перевантаження.

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
1	2	3	4
Шум	Принтери, скане-ри, системні блоки	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	Розлади серцево-судинної системи	Рівень вибро-швидкості Lv, дБ
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору,	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випро-мінюваньЕ, Вт/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Монітор	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 - 3000 n- = 3000 - 5000
Напруга в електромережі	Штучне освітлення	Поразка електрик-ним струмом	Uпр ? 36
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	--

Заходами боротьби з даними небезпечними й шкідливими виробничими факторами служать: раціоналізація освітлення, опалення, вентиляції приміщення, застосування різних захисних засобів, раціоналізація режимів праці й відпочинку.

4.2 Промислова санітарія

4.2.1 Метеорологічні умови

Метеорологічні умови в приміщеннях відповідають з урахуванням категорії ваги робіт з енерговитрат.

Метеорологічні умови у виробництві визначаються наступними параметрами: температурою (С), рухливістю повітря (м/сек), відносною вологістю повітря (%).

В даному розділі розглядається робоче місце з використанням персонального ЕОМ при виконанні дипломної роботи. Робота з комп'ютером належить до категорії Легка I а (витрата енергії при виконанні роботи до 120 ккал/годину) і не вимагає фізичних зусиль.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 5 4 = 20 м²; - об'єм: V = 5 4 3,5 = 70 м³.

Згідно з, норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м².

Метеорологічні умови обираються відповідно до вимог. При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа надані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні значення параметрів метеорологічних умов на робочому місці

Категорія робіт з енерговитрат	Період року	Температура, С	Відносна вологість, %	Рухливість повітря, м/с
Легка 1а	Холодний	2224	4060	до 0,1
Легка 1а	Теплий	2325	4060	до 0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, концентрації пилу нижче встановленого значення ГДК = 4 мг/м³, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря. Вид опалювання - центральний. Джерела надходження води - міський водопровід, діюча каналізація - господарсько-побутова.

4.2.2 Виробниче освітлення

Виробниче освітлення нормується відповідно до СНіП ІІ-4-79.

Передбачено природне і штучне освітлення в приміщенні, в якому розташовано робоче місце. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, характеристики фону і контрасту об'єкту розрізнення з фоном встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв.

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:

, (4.1)

де е_н^IV - коефіцієнт природної освітленості для IV пояса світлового клімату;

e_н^III - коефіцієнт природної освітленості для III пояса світлового клімату (2,0);

m - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

с - коефіцієнт сонячної клімату (1 ч 0,75).

.

Необхідну сумарну площу світлових отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, яке має розміри: L=5 м, В= 4 м, H=3,5 м визначаємо по формулі:

, (4.2)

де _ок - світлова характеристика вікна _ок = 13,5;

к_з - коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості в процесі експлуатації скла, к_з = 1,4;

S_п - площа підлоги приміщення; S_п = L · В = 5 · 4 = 20 м²;

к_зд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями, к_зд = 1;

- загальний коефіцієнт світлопроникнення;

- коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні, r₁ =3,0.

, (4.3)

де ф₁ - коефіцієнт, що враховує вид матеріалу, що пропускає світло ф₁ = 0,8;

ф₂ - коефіцієнт, що враховує вид палітурки; ф₂ = 0,8;

ф₃ - коефіцієнт, що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; ф₃ = 1;

ф₄ - коефіцієнт, що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; ф₄ = 0,65.

0,8·0,8·1·0,65 =0,416.

.

Отже, сумарна площа світлових отворів S₀ = 5,45 м².

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛТБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Е_min складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників ЛП033 виконання 001 прямого світла (П) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, що передбачено в приміщенні надані в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Характеристика освітлення

Площа підлоги, м2	Розряд зорових робіт	Освітлення
		природне	штучне
		Вид освітлення (верхнє, бічне)	КЕО, ен, %	Мінімальна освітленість, Еmin, лк
20	IIIв	бічне	1,8	300

4.2.3 Шум

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У приміщенні причиною шуму є апарати, прилади й устаткування (принтери, комп'ютери, факси та ін.). У відповідності з на робочому місці при рішенні завдань потребуючої концентрації уваги рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Для зниження шуму в приміщенні устаткування, апарати й прилади накриваються шумопоглинальними кришками. Стіни й стелі приміщення облицьовані звуковбирними плитами (теплоізолююче з мінеральної вати на синтетичному з'єднанні за ДСТУ 9573-72)

Відповідно до рівень вібрації для категорії 3, тип «в», в умовах «комфорту» не повинен перевищувати 75 дБ.

4.2.4 Електромагнітне випромінювання

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

- електростатичного поля;

- слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);

- рентгенівського випромінювання;

- ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

При роботі на комп'ютері на людину найбільше негативно із усього комплексу встаткування впливає дисплей, тому що він є джерелом декількох видів випромінювання, а саме: (гама), рентгенівського, радіочастотного, мікрохвильового, видимого, ультрафіолетового й інфрачервоного. Рівні цих випромінювань досить низькі й не перевищують діючих норм. Згідно з, встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м , що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран. Потрібно враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також напруга на струмоведучих ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, які вважаються несприятливими для людини. Тому, відповідно до санітарно-гігієнічних норм, у приміщенні передбачена установка іонізації повітря, що сприяє утворенню негативних іонів.

4.3 Організація безпечних умов праці

4.3.1 Ергономічні вимоги до робочого місця

Робоче місце оператора - це частина простору системи «людина-машина», воно оснащується засобами відображення інформації, органами керування, допоміжним устаткуванням та ін.

Забезпечення робочого місця оператора за дисплеєм передбачає:

1) організацію робочого місця відповідно до антропометричних характеристик;

2) виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці;

3) вимоги до світло- та кольоровотехнічних характеристик дисплеїв, до буквено-цифрової інформації дисплеїв, клавіатурі; необхідні санітарно-гігієнічні умови праці.

При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:

- відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм;

- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

- відстань від очей до дисплея 550 мм;

- простір для ніг 770 мм;

- відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

- відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;

- відстань від очей до документації 500 мм;

- оптимальна зона моторного поля 360 мм;

- висота робочої поверхні 800 мм;

- кут огляду документів 30^!.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20^!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60^°. Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.

4.3.2 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткування електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Оскільки приміщення, у якому перебувають ЕОМ, є приміщенням з підвищеною небезпекою поразки людини електричним струмом, то особливе значення мають питання електробезпечності. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення належить до приміщень з підвищеної небезпеки. Передбачено наступні міри електробезпеки: конструктивні, схемно-конструктивні, експлуатаційні. Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання можливості дотику людини до струмоведучих частин. Для усунення можливості дотику оператора до струмоведучих частин, всі вимикачі встановлені в закритих корпусах. Застосовується блоковий монтаж. Ступінь захисту встаткування відповідає IP44 згідно ПУЕ-87 і Держстандарту 14254-80. Схемно-конструктивні міри електробезпечності забезпечують безпеку дотику людини до металевих струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої їхньої ізоляції й виникнення електричного потенціалу на них. Використається мережа із заземленою нейтралью напругою 220 В и частотою 50 Гц.

Первинним джерелом постачання ПЕОМ є однофазна мережа змінного струму напругою 220 В с заземленням частотою 50 Гц. Електропостачання здійснюється від трансформатора з регульованою напругою під навантаженням. Навантаження мережі подається в розподільну шафу.

Експлуатаційні міри електробезпечності при роботі із пристроями під високою напругою включають наступні міри:

не допускається підключення й не відключення рознімань кабелів при включеній напрузі мережі;

технічне обслуговування й ремонтні роботи допускається робити тільки при виключеному харчуванні мережі;

до роботи допускаються особи, навчені та ті, котрі мають групи допуску до роботи на ПЕОМ відповідно до ПУЕ-87.

4.4 Пожежна безпека

Пожежна безпека (відповідно до Держстандарту 12.1.004-91) забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного захисту й організаційно-технічними заходами. Приміщення по пожежній небезпеці належить до категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згорають. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР 44. Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка та ін.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність плавких запобіжників в устаткуванні, блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту. Система пожежного захисту передбачає забезпечення вогнегасниками. Перелік первинних засобів пожежогасіння наведений у таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Перелік обов'язкових первинних засобів пожежогасіння

Приміщення	Площа, м2	Первинні засоби пожежогасіння (тип, найменування)	Кількість, шт.
Офісне приміщення	12	Вогнегасник хімічний повітряно-пінний (ОХВП-10)	1

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів.

4.5 Охорона навколишнього середовища

Кожний громадянин України має право на належні, безпечні і здорові умови життя, закріплені Конституцією України. 25 червня 1991 року був прийнятий Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" Ошибка! Источник ссылки не найден.

Охорона навколишнього середовища - це комплекс заходів, які охоплюють охорону, раціональне використання і відновлення об'єктів живої та неживої природи. В існуючому законодавстві багато уваги приділяється питанням охорони навколишнього середовища. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" регулює відносини в області охорони, використання та відтворення природних ресурсів, попереджує та ліквідує негативний вплив господарської діяльності на навколишнє середовище.

На робочому місці, що розглядається, відсутні відходи, що забруднюють навколишнє середовище, оскільки устаткування (ПЕОМ, принтер) не є джерелом забруднення навколишнього середовища.

ВИСНОВКИ

Виробничо-господарська діяльність підприємств забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але й за рахунок основних виробничих фондів.

Основні засоби відіграють величезну роль у процесі виробництва, тому що вони у своїй сукупності утворюють виробничо-технічну базу й визначають виробничу міць підприємства.

Відповідно до проведених досліджень на ДП “Торезький ремонтно-механічний завод” можна зробити наступні висновки.

Бухгалтерский облік ведеться на основі Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених приказами Міністерства фінансів України. Основою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В ході аналізу діяльності ДП “Торезький ремонтно-механічний завод” та самостійного здійснення елементів аудиту основних засобів (зовнішній аудит на підприємстві не проводиться) було розраховано основні показники діяльності підприємства за 2009-2010 роки.

Так, у 2010 р. радикально знизився товарообіг на ДП “Торезький ремонтно-механічний завод”. Порівняно із 2009 р. обсяг виробленої продукції у натуральному вимірюванні зменшився майже на 30% при практично незмінній чисельності працівників підприємства. При цьому прибуток підприємства від послуг перевезення зменшився майже у тричі.

Резервами зростання прибутку від операційної діяльності ДП “Торезький ремонтно-механічний завод” є: додатковий прибуток за рахунок збільшення обсягів виробництва та зниження собівартості перевезень шляхом попередження:

- непродуктивних витрат загальновиробничого характеру та ін.;

- скорочення адміністративних витрат;

- підвищення якості продукції.

Позитивним у діяльності підприємства є погашення наприкінці 2010 р. дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги у сумі 765 тис. грн., а також відсутність кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги, для попередження виникнення яких у 2009 р. було взято короткотерміновий кредит у сумі 267 тис. грн. У 2010 р. короткострокова заборгованість перед банками зросла ще на 245 тис. грн. і склала 512 тис. грн.

Щодо основних фондів, то їх структура на протязі аналізованих років істотно не змінилася, хоча, щодо абсолютних показників, то відбулося істотне зменшення основних засобів на 3236,3 тис. грн., що пов'язано із зносом та вибуттям основних фондів. Для забезпечення відтворення основних виробничих фондів важливе значення має вивчення їх стану та ефективності використання. За даними аналізу фондомісткість зростає, а фондовіддача зменшується, отже, цей негативний факт свідчить про неефективність використання основних засобів.

Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства становить 0,4, це означає, що реальний виробничий потенціал підрозділу низький і треба терміново шукати кошти для поліпшення становища. Коефіцієнт зносу швидко зростає і становить у 2010 р. 0,62. Цей показник характеризує частку вартості основних фондів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Відповідно, коефіцієнт придатності істотно зменшується до 0,38.

Негативною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість вибулих основних фондів перевищує вартість уведених в дію основних фондів. Для аналізу руху основних фондів розраховується коефіцієнт приросту основних фондів, за 2009 та 2010 р. цей показник мав від'ємне значення, що свідчить про те, що оновлення та приріст основних фондів на підприємстві відсутній. Рентабельність основних виробничих фондів показує скільки відсотків балансового прибутку отримує підрозділ на одиницю основних виробничих фондів. Цей показник з 4,08 % у 2009 р. знизився до 1,24% у 2010 р., що пояснюється одночасним зменшенням прибутку та зростанням вартості основних фондів в наслідок їх індексації у 2009 р.

Таким чином, проведений аналіз свідчить, про неефективне використання основних фондів на підприємстві та наявність тенденції до швидкого застарівання основних фондів через низький рівень їх оновлення.

У ході опитування керівництва підприємства були отримані дані про загальний стан підприємства (стан незадовільний), про стан основних засобів (значна частина основних засобів практично повністю зношені, багато об'єктів морально й фізично застаріли, підприємство планує реалізувати ті основні засоби, які воно не використовує у виробничій діяльності). Ця інформація повністю підтвердилася в ході аналізу.

Відповідно до методики аудиту основних засобів було проведено аналіз деяких показників його фінансового стану, для встановлення достовірності фінансової звітності підприємства.

На підставі даних балансу було визначено коефіцієнт абсолютної ліквідності, у 2009 р. він становив 0,019, а у 2010 році - 0,024 (норма - від 0,25 до 0,5). Отже, фактичне значення свідчить про недостатність засобів для погашення поточних зобов'язань.

Коефіцієнт загальної ліквідності становив 2,9 та 1,9 у 2009 та 2010 роках відповідно (норма - від 1 до 2.).

Значить, підприємство має достатньо оборотних засобів для погашення поточних зобов'язань, проте слід зазначити, що значна їх кількість зосереджена в дебіторській заборгованості, і в умовах фінансової кризи, що породжує кризу неплатежів, фактичний рівень загальної ліквідності може бути значно нижчим.

Коефіцієнт фінансової стабільності становить 0,79 у 2009 р. і 0,73 у 2010 р. при нормі - від 0,25 до 0,5. Отже, підприємство є фінансово незалежним.

Коефіцієнт структури капіталу становить 0,27 і 0,37 у 2009 і 2010 роках відповідно (норма - від 0,5 до 1,0), значить підприємство має достатньо власного капіталу для розрахунків по короткострокових зобов'язаннях.

Самостійно проведені елементи аудиту основних засобів показали, що внутрішній контроль на ДП “Торезький ремонтно-механічний завод” повністю виконує свої функції й заслуговує довіри. У процесі аудиторської перевірки було з'ясовано, що основні засоби перебувають у повній цілості, всі операції про їх рух повно й точно відображаються в бухгалтерському обліку, правильно й у відповідності з усіма нормами й стандартами нараховується амортизація й зносу. Метод нарахування амортизації відбитий в Обліковій політиці підприємства. Аудит достовірності фінансової звітності показав, що показники всіх форм фінансової звітності порівнянні один з одним. За результатами аудита за станом на 31.12.2010 року статті Балансу (форма № 1) відповідають даним Головної книги.

Відповідно до вищесказаного, можна зробити висновок, що інформація, відбита у звітності підприємства за 2010 рік по основним засобам визначена правильно, точно й вірогідно.

Провівши аналіз обліку, стану та ефективності використання основних засобів можна зробити наступні рекомендації:

- забезпечити бухгалтерів автоматизованим робочим місцем та необхідними програмами для скорочення обсягу ручної праці, підвищенню ефективності внутрішнього контролю;

- збільшити обсяг виробництва продукції (перевезень) за рахунок:

а) провадження в дію основних фондів і виробничих потужностей;

б) поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей:

- збільшити інтенсивне та екстенсивне використання основних фондів;

- налагоджувати продуктивну економічну діяльність.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-ХІV від 16.07.99 р.

2. Закон України «Про податок на додану вартість» від 02.04.97. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями).

3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість» від 16.01.03р. № 469-ІV.

4. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97 ВР, зі змінами.

5. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР.

6. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.93р. № 3125-12

7. Указ Президента України «Про перехід України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системи обліку і статистики» № 303 від 23.05.92 року.

8. Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" № 352 від 29.12.95 р.

9. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження типових форм первинного обліку" № 88 від 24.05.95 р.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказам Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 року

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р.

15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і змін у фінансовій звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 137 від 28.05.1999 р.

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: Затв. Мінфіном України від 27.04.2000 р. № 92 (із змінами і доповненнями), внесеними наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 року № 304.

17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»: Затв. Мінфіном України від 18.10.99 р. 242 (із змінами і доповненнями), внесеними наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 року № 304.

18. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. Мінфіном України від 30.11.99 р. № 291.

19. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. Мінфіном України від 30.11.99 р. № 291.

20. Інструкція про порядок списання основних засобів та створення постійно діючої комісії щодо списання основних засобів: Затв. Наказом Мінпромполітики України від 26.10.99 р. № 373.

21. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.94 р.

22. Щодо приведення балансової вартості окремих видів основних засобів у відповідність до ринкових цін: Лист ДПАУ від 15.12.97 року № 12111/1301--9156.

23. Щодо обкладення податком на додану вартість операцій з передачі основних засобів: Лист ДПАУ від 04.02.2000 р. № 573/6/16-1220-26.

24. Про порядок проведення ліквідації основних фондів: Лист ДПАУ від 28.03.2000 р. № 1568/6/16-1220-26.

25. Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей (крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каменя і валютних цінностей) визначений Порядком № 116: Затв. Мінфіном України від 22.01.96 р. З доповненнями від 15.12.97 р. № 1402.

26. Аудит: учеб. для вузов / В.И. Подольский, Г.Б. Поляк, и др. --2-е изд., перер. и доп .-- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.-- 655с.

27. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/ за ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця - 3-є вид., перероб. і доп.- Житомір: ЖІТІ, 2001. - 672с.

28. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник /3а ред. С.Ф. Голова. - Дніпропетровськ: ТОВ «Баланс-Клуб», 2000. - 768 с.

29. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Навч. посібник /3а ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. -- З-тє вид., перероб. і доп.-- Житомир: ЖІТІ, ПП «Рута», 2001. - 512 с.

30. Гужва В.М., “Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навчальний посібник.--К.:КНЕУ, 2001.--400 с.

31. 3авгородний В.Л. Бухгалтерский учет в Украине (с использ. нац. стандартов): Учеб. пособие для студентов вузов. - 5-е изд. доп. И перераб. - К.: А.С.К., 2001. - 848с. -(Экономика. финансы. Право).

32. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навч. посіб. для студ.-- Львів: Піча Ю.В; К.: ”Каравелла”, Львів: ”Новий-Світ-2000”, 2002. -- 504с.

33. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник - К: КНЕУ, 2001. - 334 с., іл.

34. Примакова О., Піроженко О. Основні засоби: бухгалтерський та податковий облік. -- 3-тє вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2003. - 144 с.

35. Севрук М.А. Экономический анализ в условиях самостоятельности предприятий. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 204 с.

36. Сердюк В. Н. Бухгалтерский учет: Учебно - практическое пособие. - 4-е изд., изм. и доп. - Донецк: Дон НУ,2002. - 448с.

37. Сопко В., Завгородній В. “Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник”. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 260 с.; іл.

38. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. -- 3-тє вид., перероб. і доп.--К: КНЕУ, 2000. - 578 с.

39. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. для студ, екон. спец. вищ. навч. закл. -- 6-те вид. - К.: А.С.К., 2001. -- 784 с.

40. Сук Л. К., Сук П. Л., Бухгалтерский облік: Навч. посіб. - К.: Знання, 2005 - 471 с.

41. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. - 3-тє видання, перероблене. - Львів: “Новий Світ - 2000”, 2004. - 344 с.

42. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. - 2-ге вид., доповнене і перероблене. - - К.: Алерта, 2007. - 954 с.

43. Хом'як Р.Л., Скибінська З.М. Облік на підприємствах малого бізнесу. Навчальний посібник. - Львів: «Магнолія - 2006», 2007. - 205 с.

44. Череп А.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 160 с.

45. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб.-- К.: Знання-Прес, 2002.-- 233 с.

46. Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.

47. ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

48. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

49. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991

50. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення. К.: Мінбуд. Укр., 2006. - 74с.

51. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

52. ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряжённости на рабочих местах.

53. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

54. ГОСТ 17.1.3.03-77*. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. - Введ. 01.07.78.

55. НПАОП 0.00 - 1.31 - 99 Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ.

56. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007, Київ 1998.

57. Методические указания к созданию благоприятных условий труда пользователей ПЭВМ, работающих с дисплеями на ИВЦ -Харьков: Минздрав УССР, 1986.

58. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

59. НПАОП 40.1 - 1.32 - 01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

60. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Київ -2007.

Размещено на Allbest.ru