Емісія облігацій підприємств: теорія і практика (на базі підприємства ПАТ "Укртелеком", м. Київ)

Размещено на http://www.allbest.ru

КУРСОВА РОБОТА

з «Фінансового менеджменту підприємств»

на тему

Емісія облігацій підприємств: теорія і практика (на базі підприємства ПАТ «Укртелеком», м.Київ)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ РОБОТИ В ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ»

1.1 Основні показники фінансово-господарчої діяльності ПАТ «Укртелеком»

1.2 Організація фінансового менеджмента в ПАТ «Укртелеком

РОЗДІЛ 2.ТЕОРЕТИЧНА СУТНІСТЬ ОБЛІГАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Законодавче регулювання емісії та обігу облігацій підприємств в Україні

2.2 Сутність облігацій як інструменту залучення довгострокових фінансових ресурсів підприємства

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЗАЛУЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ В ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» З ЗАСТОСУВАННЯМ ОБЛІГАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Емісія, розміщення та обіг облігацій ПАТ «Укртелеком» у 2008 - 2014 рр

3.2 Виконання зобов'язань по залученню фінансових ресурсів з застосуванням облігацій в ПАТ «Укртелеком» у 2008 - 2014 рр

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Під фінансовими ресурсами розуміють акумульовані підприємством грошові кошти з різних джерел, які надходять у господарський обіг і призначені для покриття його потреб.

Формування фінансових ресурсів підприємства здійснюється, зазвичай, за рахунок різних джерел: власного капіталу підприємства, позичених і залучених фінансових ресурсів .

При цьому власні кошти - це кошти підприємств, які постійно знаходяться в обігу й кінцевий строк використання яких не встановлений. Формуються вони за рахунок власного капіталу, тобто тієї частини активів підприємства, яка залишається після виконання його зобов'язань.

Позичені кошти - це ті, що одержує підприємство на визначений термін, за плату й на умовах повернення. Формуються вони, переважно, за рахунок коротко- і довгострокових кредитів банків.

Залучені кошти - це кошти, які не належать підприємствам, але внаслідок діючої системи розрахунків постійно перебувають в їх обігу. Формуються вони за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості підприємства.

Позичені кошти підприємство отримує з ринку банківського кредитування та ринку боргових цінних паперів.

В дійсній роботі проаналізована теорія та практика запозичення фінансових ресурсів з використанням боргового інструменту ринку цінних паперів - облігацій підприємства.

РОЗДІЛ 1.ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ РОБОТИ В ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ»

1.1 Основні показники фінансово-господарчої діяльності ПАТ «Укртелеком» у 2006-2014 рр.

Публiчне акцiонерне товариство «Укртелеком» -- одна з найбiльших компанiй України, яка надає повний спектр телекомунiкацiйних послуг в усiх регiонах країни. Найбiльш сильнi позицiї товариство має на ринку послуг доступу до мережi Iнтернет та фiксованої телефонiї. ПАТ «Укртелеком» є лiдером ринку швидкiсного фiксованого доступу до мережi Iнтернет та займає домiнуюче становище на ринку фiксованої телефонiї [7].

Компанія надає практично всі види сучасних телекомунікаційних послуг:

місцевий, міжміський та міжнародний телефонний зв'язок;

доступ до мережі Інтернет, зокрема послугу «ОГО!» - швидкісний доступ для абонентів мережі фіксованого телефонного зв'язку;

мобільний зв'язок за технологією UMTS/WCDMA (через оператора «ТриМоб»)

послуги передачі даних і побудови віртуальних приватних мереж;

постійне IP-з'єднання по виділеній лінії;

апаратний і віртуальний хостінг;

надання в користування виділених некомутованих каналів зв'язку;

ISDN, відеоконференц-зв'язок;

проводове мовлення;

телеграфний зв'язок.

Iсторiя створення ПАТ «Укртелеком» бере початок у 1993 роцi, коли було зареєстро-ване Українське об'єднання електрозв'язку «Укрелектрозв'язок» (з 1994 року -- Укртелеком). Пiзнiше, у 1998 роцi, вiдповiдно до затвердженої Кабiнетом Мiнiстрiв України програми об'єднання «Укртелеком» було реорганiзоване в єдине державне пiдприємство, а у сiчнi 2000 року, пiсля проведення корпоратизацiї, його було перетворено на вiдкрите акцiонерне това-риство. Згiдно з вимогами Закону України «Про акцiонернi товариства» 14.06.2011 Загаль-ними зборами акцiонерiв було прийнято рiшення про перейменування компанiї на публiчне акцiонерне товариство «Укртелеком». Сьогоднi ПАТ «Укртелеком» - сучасне пiдприємство з розвиненою iнфраструктурою. У складi компанiї функцiонують 34 фiлiї (у т.ч. 27 регiональ-них фiлiй). У груднi 2005 року ВАТ «Укртелеком» отримав лiцензiю на надання послуг рухо-мого (мобiльного) телефонного зв'язку з правом технiчного обслуговування та експлуатацiї телекомунiкацiйних мереж i надання в користування каналiв електрозв'язку за технологiєю UMTS/WCDMA. Реалiзацiєю проекту з надання послуг нового мобiльного стандарту займа-ється фiлiя «Утел». З 1 листопада 2007 року компанiя ПАТ «Укртелеком» розпочало продаж послуг мобiльного зв'язку третього поколiння. Мережа мобiльного зв'язку Укртелекому по-будована у вiдповiдностi з лiцензiйними умовами i працює за технологiєю UMTS/WCDMA. Код мережi стiльникового мобiльного зв'язку - 91. У рамках виконання рiшення Загальних зборiв акцiонерiв, якi вiдбулися 14 червня 2011 року, ПАТ «Укртелеком» заснувало ТОВ «ТриМоб», якому передано всю дiяльнiсть з надання послуг рухомого (мобiльного) зв'язку. До ТОВ «ТриМоб», єдиним засновником та учасником якого є Укртелеком, переведено всi матерiальнi та нематерiальнi активи, якi використовуються для органiзацiї та надання послуг мобiльного зв'язку, i необхiдний квалiфiкований персонал. ТОВ «ТриМоб» є окремою компанiєю, що з 01.01.2012 забезпечує надання послуг мобiльного зв'язку стандарту UMTS, якi ранiше надавалися вiд iменi ПАТ «Укртелеком» [7].

12 жовтня 2010 р. Кабінет Міністрів України оголосив дату та стартову ціну продажу контрольного пакету «Укртелекому». Конкурс було призначено на 28 грудня 2010 р. Стар-това ціна 92,791% акцій компанії - 10,5 млрд грн. Компанія ТОВ «ЕСУ», дочка австрійсь-кого інвестиційно-фінансового консорціуму EPIC (через Epic Telecom Invest Ltd. з Кіпру), стала єдиним претендентом на купівлю акцій «Укртелекому [8].

11 березня 2011 ФДМУ продав компанії ТОВ «ЕСУ» 92,791% акцій телекомунікацій-ної компанії «Укртелеком» за 10 млрд 575,1 млн гривень. Решта акцій належить 61 170 фі-зичним та юридичним особам.

Компанія ESU була створена в грудні 2005 року в м. Києві під назвою RBScom. У липні 2006 року, після приходу австрійського інвестиційного фонду EPIC, компанія змінила назву на EPIC Services Ukraine, або, скорочено, ESU [8].

ESU має офіси по всій Україні. Філії компанії розташовані в Києві, Одесі, Львові, Донецьку і Харкові, а центри обслуговування - у Чернівцях, Івано-Франківську, Кіровограді, Ужгороді, Миколаєві та Херсоні.

До основних видів діяльності компанії відносяться: розгортання і модернізація мереж мобільних операторів, технічна підтримка, мережеві сервіси, постачання обладнання, послуги логістики та консалтинг.

17 січня 2013 року 100% пайового фонду ТОВ «ЕСУ» було придбано кіпрською компанією UA Telecominvest Limited, яку було створено в жовтні 2012 року. Таким чином UA Telecominvest Limited отримала контроль над 92,7906% акцій «Укртелеком».

04 жовтня 2013 року ПАТ «Укртелеком» став частиною Групи СКМ (Р.Ахметова). У результаті завершення операції купівлі 100% акцій компанії UA TELECOMINVEST LIMITED (Кіпр), якій належать корпоративні права ТОВ «ЕСУ» ( володіла 92,79% акцій ПАТ «Укртелеком»), Група СКМ стала мажоритарним акціонером компанії. В зв'язку з цим змінено склад Наглядової Ради (Нетудихата Леонід Іванович - новий Голова Наглядової ра-ди, члени Наглядової Ради - Ілля Архипов, Стюарт Пауль Рейч, Катерина Лапшина та Люд-мила Павленко) та керівництво ПАТ "Укртелеком" (Лаша Мікава - Голова ПАТ «Укртеле-ком», Ігор Кравець - Директор ПАТ «Укртелеком») [7].

Становище ПАТ «Укртелеком» на ринку [7].

На сьогоднi чисельнiсть населення України становить 45 439 822 осiб, налiчується 16958,7 тис. домогосподарств та 29 786 населених пунктiв, кiлькiсть населених пунктiв, в яких є АТС, складає - 11 200. Наявнiсть фiксованих телефонiв в домогосподарствах становить 42,5%.

ПАТ «Укртелеком» посiдає чiльне мiсце на ринку зв'язку України. Так, чистий дохiд ПАТ “Укртелеком” склав у 2013 роцi 6 334 483 тис. грн. Показник EBITDA у 2013 роцi склав - 1 190 911 тис. грн. Середньоспискова чисельнiсть штатних працiвниiкв ПАТ “Укртелеком” становила 56 936 осiб. Мережа ПАТ «Укртелеком» налiчує наявних основних телефонних апаратiв - 8 718,0 тис. номерiв, вiльна (резервна) ємнiсть мережi складає 2 121 тис. номерiв.

Фiксований сегмент телекомунiкацiйного ринку України має певний потенцiал для зростання з огляду на те, що на сьогоднi лише 50% домогосподарств мають фiксоване пiдключення до телекомунiкацiйних мереж, у той час як у деяких країнах Європи ця цифра наближається до 100. У черзi на забезпечення фiксованим зв'язком знаходяться понад 300 тис. домогоспо-дарств, мешканцi яких не мають можливостi скористатися гарантованим доступом до теле-комунiкацiйних послуг. Вiдтак, у разi прийняття на державному рiвнi рiшень щодо розвитку регiонiв, можна прогнозувати зростання частки фiксованого зв'язку на вiтчизняному телеко-мунiкацiйному ринку.

Iнформацiя про основнi види продукцiї (товари, роботи, послуги), за рахунок продажу яких товариство у звiтному перiодi отримало бiльше 10% доходу:

- мiсцевий трафiк та абонентська плата (без ПДВ) - 2 882 678 тис. грн. (з ПДВ), питома вага у структурi доходiв товариства - 46%;

- iнтернет послуги (без ПДВ) - 1 326 348 тис. грн. (з ПДВ), питома вага у структурi доходiв товариства - 21%.

Чистий дохiд вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг):

- мiсцевий трафiк та абонентська плата - 2 882 678 тис. грн.;

- iнтернет послуги - 1 326 348 тис. грн.;

- мiжмiський трафiк - 535 304 тис. грн.;

- послуги, наданi iноземним операторам - 417 763 тис. грн.;

- оренда каналiв та плата за доступ до лiнiй фiксованого зв'язку - 332 264 тис. грн.;

- мiжнародний трафiк - 223 667 тис. грн.;

- доходи вiд операцiйної оренди активiв - 208 103 тис. грн.;

- користування доступом до проводового радiомовлення - 179 769 тис. грн.;

- доходи вiд реалiзацiї товарiв - 21 738 тис. грн.;

- iншi доходи - 206 849 тис. грн.

Всього: 6 334 483 тис. грн.

Структура собiвартостi за 2013 рiк:

- витрати на оплату працi та вiдрахування на соцiальнi заходи - 2 053 063 тис. грн. (46%);

- знос основних засобiв - 779 293 тис. грн. (18%);

- комунальнi послуги - 413 440 тис. грн. (9%);

- матерiали - 379 538 тис. грн. (9%);

- оренда каналiв та плата за доступ до лiнiй фiксованого зв'язку - 247 247 тис. грн. (6%);

- послуги, наданi iноземними операторами - 178 650 тис. грн. (4%);

- технiчне обслуговування та ремонт - 145 794 (3%);

- витрати на оренду - 80 048 тис. грн. (2%);

- амортизацiя нематерiальних активiв - 30 419 тис. грн. (1%);

- iнше 129 669 тис. грн. (3%).

Всього: 4 437 161 тис. грн.

ПАТ “Укртелеком” надає телекомунiкацiйнi послуги на всiй територiї України як фiзичним особам, так i пiдприємствам та органiзацiям всiх форм власностi. Для продажу послуг переважно використовується власна мережа збуту, хоча для продажу окремих послуг використовуються i непрямi канали збуту.

Можливими факторами ризику в господарськiй дiяльностi товариства є:

- продовження замiщення послуг фiксованого зв'язку мобiльним;

- збiльшення рiвня проникнення Iнтернет та замiщення спiлкування в телефоннiй мережi на спiлкування в мережi Iнтернет (Skype, соцiальнi мережi тощо);

- «Змiна поколiнь» - поступове зменшення кiлькостi споживачiв, якi звикли до користування фiксованим зв'язком;

- посилення конкуренцiї на ринку послуг швидкiсного доступу до Iнтернет та подальше зменшення ARPU внаслiдок жорсткої цiнової конкуренцiї;

- погiршення економiчного стану України, зменшення попиту на послуги;

- коливання валютного курсу, що може призвести до подорожчання обладнання.

Ринок телекомунiкацiй України протягом тривалого часу демонструє зростання обсягу доходiв, хоча у 2013 роцi темпи цього зростання значно уповiльнились. За 2013 року загальнi доходи телекомунiкацiйної галузi України склали 48,1 млрд. грн. У порiвняннi з попереднiм роком зростання склало 0,2%.

Рiзнi сегменти телекомунiкацiйного ринку розвиваються нерiвномiрно. Протягом тривалого часу головним чинником зростання телекомунiкацiйного ринку України був сегмент мобiльного зв'язку, але у 2013 роцi доходи вiд цих послуг зменшились на 0,5%. Проте вплив мобiльного зв'язку на ситуацiю на ринку фiксованого телефонного зв'язку залишається значним. Вiдбувається перетiкання трафiку з фiксованих мереж в мобiльнi, крiм того, спiлкування по фiксованому телефону замiщується спiлкуванням у мережi Iнтернет за допомогою рiзних комунiкаторiв та з використанням соцiальних мереж. Такi процеси вiдповiдають свiтовим тенденцiям.

Замiщення послуг фiксованого телефонного зв'язку послугами стiльникового зв'язку та послугами на базi мережi Iнтернет все бiльше впливає на бiзнес товариства. Доходи вiд послуг мiжмiського та мiжнародного телефонного зв'язку постiйно зменшуються.

Основними чинниками зростання доходiв ринку у 2013 роцi були: збiльшення доходiв вiд послуг доступу Iнтернет, а також вiд послуг мiсцевого телефонного зв'язку за рахунок пiдвищення тарифiв. Мобiльний зв'язок залишається найбiльшим сегментом телекомунiка-цiйного ринку України. У 2013 роцi в структурi доходiв галузi вiн займав 65%. Доходи вiд фiксованого доступу до Iнтернет займають 10% в структурi доходiв галузi, але темпи їх зростання склали 5%. При цьому Укртелеком є лiдером на даному сегментi ринку як за кiлькiстю абонентiв, так i за обсягом доходiв.

Домiнуючими гравцями на ринку телекомунiкацiйних послуг є оператори мобiльного зв'язку. Двом найбiльшим операторам мобiльного зв'язку (Київстар та МТС) належить приблизно 58% доходiв галузi. Двом iншим найбiльшим гравцям ринку (Укртелеком та Астелiт) належить 24% доходiв галузi.

Рiзнi сегменти телекомунiкацiйного ринку розвиваються нерiвномiрно. Протягом тривалого часу головним чинником розвитку телекомунiкацiйного ринку України був мобiльний зв'язок. Розвиток ринку мобiльного зв'язку значно впливає на ситуацiю на ринку фiксованого телефонного зв'язку. Вiдбувається перетiкання трафiку з фiксованих мереж на мобiльнi, що вiдповiдає свiтовим тенденцiям.

Постачальники за основними видами сировини та матерiалiв, що займають бiльше 10 вiдсоткiв в загальному об`ємi постачання: компанiя «ISKRATEL Telekomunikacijski sistemi d.o.o.» (Словенiя), ПАТ «Одескабель», ТОВ «Укрком Лайн», ПрАТ «Пiоком», ДП «ЕС ЕНД ТI Україна», ТОВ «Хуавей Україна».

ПАТ "Укртелеком" постiйно проводить монiторинг свiтових тенденцiй та тенденцiй розвитку телекомунiкацiйного ринку України та на пiдставi їх аналiзу розробляє власну стратегiю розвитку. Постiйна модернiзацiя та розширення власної телекомунiкацiйної мережi, впровадження нових послуг, дозволяє задовольняти зростаючi вимоги споживачiв до сучасних телекомунiкацiйних послуг та ефективно конкурувати на ринку телекомунiкацiй.

Частки основних гравцiв ринку в доходах галузi у 2013 роцi:

- Група Vimpelcom (Київстар) - 34%;

- МТС Україна - 24%;

- ПАТ "Укртелеком" - 15%;

- Астелит ("Life") - 9%;

- Iншi - 18%.

Основнi конкуренти компанiї у 2013 роцi, за кiлькiстю абонентiв:

а) Фiксований телефонний зв'язок

- Вега - 5,3%;

- Vimpelcom (ТМ Київстар) - 1,3%;

- Датагруп - 1,0%.

б) Широкосмуговий доступ до Iнтернет

- Vimpelcom (ТМ Київстар) - 10,5%;

- Воля - 7,9%;

- Трiолан - 3,5%.

Ринкова частка ПАТ «Укртелеком» на телекомунiкацiйному ринку України (по дохо-дам) у 2013 роцi за даними Державної служби статистики України:

- Ринок телекомунiкацiй - 15%;

- Мiсцевий телефонний зв'язок - 61%;

- Мiжмiський та мiжнародний телефонний зв'язок - 76%;

- Комп'ютерний зв'язок - 28%, в т.ч. Iнтернет 29%.

В Додатках А, Б, В наведені таблиці фінансових звітів ПАТ «Укртелеком» у 2010 - 2014 рр. (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів).

На рис. 1.1 наведені графіки динаміки впливу збитків ПАТ «Укртелеком» в фінкризі 2008 року та післякризовому періоді на зменшення сумарного власного капіталу у 2006 -2014 рр., рівень якого досяг у 2012 -2014 рр. значення (-3 млрд.грн), вибравши практично всі ство-рені за попередні роки капіталізовані резервні фонди страхування у власному капіталі.

На рис. 1.2. наведені графіки динаміки падіння обсягів довгострокового кредитування та залучення коштів від емісії облігацій та коштів короткострокового кредитування для покриття ресурсами необоротних активів ПАТ «Укртелеком» у 2010-2014 рр. Як показує аналіз даних, наведених на рис. 1.2:

у 2012 році банківські установи припинили довгострокове кредитування (кредит 2004 року) ПАТ «Укртелеком» у зв”язку з збитковістю діяльності та перевели залишки неповернених довгострокових кредитів в короткострокові кредитні заборгованості;

оскільки у 2010 -2011 році суми власного капіталу +довгострокових кредитів + облігаційних займів вистачало для покриття необоротних активів, то у 2013 році ПАТ «Укр-телеком» різко нарощує обсяги облігаційних займів, як альтернативи нестачі довгострокових кредитів.

Як показує аналіз динаміки співвідношення власних та запозичених коштів ресурсів пасивів балансу ПАТ «Укртелеком» у 2010-2014 рр. (рис. 1.3) у 2013-2014 рр. обсяг обліга-ційних довгострокових займів почав перевищувати обсяги залучених довгострокових та короткострокових банківських кредитів.

Рис. 1.1. Динаміка впливу збитків ПАТ «Укртелеком» в фінкризі 2008 року та післякризовому періоді на зменшення сумарного власного капіталу у 2006 -2014 рр.

Рис. 1.2. Динаміка падіння обсягів довгострокового кредитування та залучення коштів від емісії облігацій та коштів короткостроко-вого кредитування для покриття ресурсами необоротних активів ПАТ «Укртелеком» у 2010-2014 рр.

Рис. 1.3. Динаміка співвідношення власних та запозичених коштів ресурсів пасивів балансу ПАТ «Укртелеком» у 2010-2014 рр.

1.2 Організація фінансового менеджмента в ПАТ «Укртелеком»

Фінансовий менеджмент - це організація управління фінансовими потоками з метою найбільш ефективного використання власного і залученого капіталу і одержання максимального прибутку [3].

Фінансовий менеджмент - це розробка фінансової стратегії і тактики на основі аналізу фінансової звітності за допомогою системи показників і прогнозування доходів в залежності від зміни структури активів і пасивів підприємства.

Апарат управління фінансами - важлива частина загального апарату управління господарюючого суб'єкта. На великих підприємствах може бути створена фінансова дирекція на чолі з фінансовим директором чи головним фінансовим менеджером. Вона створюється за рішенням правління акціонерного товариства чи дирекції підприємства.

Функції фінансової дирекції [5]:

забезпечення фінансування господарської діяльності підприємства;

розробка фінансової програми розвитку підприємства;

визначення інвестиційної політики;

визначення кредитної політики;

встановлення кошторисів витрат грошових коштів для всіх підрозділів підприємства;

розробка валютної політики і забезпечення валютної доходності;

фінансове планування, участь в складанні бізнес-плану;

здійснення розрахунків з постачальниками, підрядчиками, банками, бюджетом;

забезпечення страхування від фінансових ризиків;

проведення трастових, лізингових та інших операцій;

аналіз фінансово-господарської і зовнішньоекономічної діяльності;

ведення фінансового обліку, складання бухгалтерського балансу та інших фінансових документів.

В залежності від розмірів підприємства і поставлених цілей перераховані функції можуть деталізуватись і розширюватись. Фінансовий менеджер і фінансова дирекція - це вища ланка управління фінансовим персоналом.

Завданням фінансового персоналу є пошук коштів і формування фондів та використання їх з метою отримання максимального прибутку для свого підприємства.

Обов'язки фінансового персоналу є наступними [4]:

прогнозування і планування. Фінансовий персонал повинен взаємодіяти з працівниками інших відділів, під час прогнозування і складання перспективних планів.

здійснення основних інвестиції та прийняття фінансових рішень. У підприємств, які мають успіх, спостерігається зростання обсягу продаж, що потребує інвестицій у виробництво. Фінансовий персонал повинен допомогти визначити оптимальний розмір продаж і обрати найкращий спосіб фінансування для придбання активів.

взаємодія та управління. Фінансовий персонал повинен взаємодіяти з іншими працівниками з метою забезпечення найбільш ефективної діяльності підприємства.

діяльність на фінансовому ринку. Фінансовому персоналу доводиться мати справу з операціями на ринку грошей та капіталів.

Згідно організаційній структурі ПАТ «Укртелеком» питання фінансового менеджменту підприємства покладені на заступник Голови Правління з питань економіки та фінансів, якому підпорядковані 3 департаменти [7]:

Департамент економічного забезпечення;

Фінансовий департамент;

Контрольно-ревізійний департамент

Рис. 1.4. Організаційна структура керівництва ПАТ «Укртелеком» [7]

Фінансовий департамент ПАТ «Укртелеком» (financial department). Фінансове забезпечення компанії здійснюється фінансовим департаментом, що очолюється директором фінансового департементу. До основних функцій фінансового департамента ПАТ Укртелеком віднесені:

- складання планів фінансування;

- прогноз руху готівки;

- операції страхування ризиків;

- розробка кредитної політики;

- банківські операції, в тому числі операцій з іноземною валютою;

- операції з цінними паперами;

- робота з дебіторами;

- фінансовий аналіз тощо.

Проведений аналіз показав, що фiнансування ПАТ «Укртелеком» здiйснюється за рахунок власних коштiв. Робочого капiталу для поточних потреб Товариства достатньо. Для оновлення iснуючої мережi, її розширення, модернiзацiї використовується використовується залучення позикового капiталу. Пiдтримування оптимальної структури капiталу та забезпе-чення лiквiдностi товариства досягається шляхом залучення: комерцiйних та товарних креди-тiв, боргових цiнних паперiв, фiнансового лiзингу.

Основними завданнями полiтики ПАТ "Укртелеком" щодо фiнансування дiяльностi є:

- забезпечення конкурентоспроможнi пiдприємства на ринку телекомунiкацiйних послуг;

- визначення та розвиток приорiтетних напрямiв iнвестування;

- забезпечення збалансованостi у функцiонуваннi всiх ланок пiдприємства;

- модернiзацiя мереж зв'язку;

- використання додаткових залучених коштiв з дотриманням вимог оптимальної вар-тостi грошових ресурсiв та здатностi вчасно їх повертати;

-доведення рiвня телекомунiкацiйних послуг до середньоєвропейського.

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНА СУТНІСТЬ ОБЛІГАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Законодавче регулювання емісії та обігу облігацій підприємств в Україні

Згідно статті 7 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» [1] облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у

передбачений проспектом емісії строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії.

Перехід права власності на облігації емітента до іншої особи не є підставою для звільнення емітента від виконання зобов'язань, що підтверджуються облігацією.

Облігації можуть існувати виключно в бездокументарній формі.

Емітент, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку [2], може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації:

1. Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.

2. Цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг відповідно до вимог, встановлених проспектом емісії, а також шляхом сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом емісії облігацій.

3. Дисконтні облігації - облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації, яка виплачується власнику облігації під час її погашення становить доход (дисконт) за облігацією.

Облігації можуть розміщуватися з фіксованим строком погашення, єдиним для всього випуску. Дострокове погашення облігацій за вимогою їх власників дозволяється у разі, коли така можливість передбачена проспектом емісії (для державних облігацій

України - умовами їх розміщення), яким визначені порядок встановлення ціни дострокового погашення облігацій і строк, у який облігації можуть бути пред'явлені для дострокового погашення.

Погашення відсоткових та дисконтних облігацій здійснюється виключно грошима. Погашення цільових облігацій здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання пос-луг, а також сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбаче-них проспектом емісії облігацій.

Облігація має номінальну вартість, визначену в національній валюті, а якщо це передбачено проспектом емісії - в іноземній валюті. Мінімальна номінальна вартість облігації не може бути меншою ніж одна копійка.

Емітент може розміщувати іменні облігації та облігації на пред'явника. Обіг обліга-цій дозволяється після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій.

Статтею 8 Закону [1] визначені наступні особливості облігацій підприємств:

1. Облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу. Облігації підприємств підтверджують зобов'язання емітента за ними та не дають право на участь в управлінні емітентом.

2. Не допускається розміщення облігацій підприємств для формування і поповнення статутного капіталу емітента, а також покриття збитків від господарської діяльності шляхом зарахування доходу від продажу облігацій як результату поточної господарської діяльності.

3. Юридична особа має право розміщувати відсоткові та/або дисконтні облігації на суму, яка не перевищує трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою третіми особами.

4. Проспект емісії облігацій, емісія яких здійснюється акціонерним товариством, може передбачати можливість їх конвертації в акції акціонерного товариства (конвертовані облігації).

5. Рішення про розміщення облігацій підприємств приймається відповідним органом управління емітента згідно з нормами законів, що регулюють порядок створення, діяльності та припинення юридичних осіб відповідної організаційно-правової форми. Кошти, залучені від емісії цільових облігацій підприємств, використовуються на цілі, визначені проспектом емісії таких облігацій.

6. Реєстрацію випуску облігацій підприємств здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку [2].

7. Емітент облігацій підприємств може прийняти рішення про продовження визначених проспектом емісії строків обігу та погашення облігацій у разі викупу ним усього відповідного випуску (серії) облігацій або згоди на продовження таких строків усіх власників відповідного випуску (серії) облігацій. У разі такого викупу його ціна не може бути меншою ніж номінальна вартість облігацій.

Тривалість періоду, на який можуть бути продовжені строки обігу та погашення облігацій підприємств, не може перевищувати тривалості періоду, визначеного проспектом емісії таких облігацій. Повторне продовження строків обігу та погашення облігацій підприємств не допускається.

Згідно «Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу», затвердженого Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у 2013 році [2], наведені нижче терміни вживаються у таких значеннях:

- поняття: «андеррайтинг», «базовий проспект емісії», «відсоткові облігації», «викуп цінних паперів», «випуск цінних паперів», «дисконтні облігації», «емісія», «конвертація цінних паперів», «міжнародна фінансова організація», «міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів», «обіг цінних паперів», «облігація», «облігації міжнародних фінансових організацій», «облігації підприємств», «перший власник», «приватне розміщення цінних паперів», «проспект емісії цінних паперів», «погашення емісійних цінних паперів», «публічне розміщення цінних паперів», «строк обігу облігацій», «цільові облігації» - відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» [1];

- власники облігацій - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на облігації відповідно до законодавства;

- дефолт - неспроможність емітента облігацій виплатити власникам облігацій у строк, встановлений проспектом емісії, відсотковий дохід за облігаціями та/або погасити частину чи повну вартість облігацій;

- дострокове погашення облігацій - сукупність дій емітента та власників облігацій щодо припинення обігу облігацій на підставі прийнятого емітентом рішення про дострокове погашення, виплати їх власникам ціни дострокового погашення облігацій, що встановлюється у порядку, передбаченому проспектом емісії облігацій, та не може бути меншою, ніж номінальна вартість таких облігацій, або постачання (надання) товарів (послуг) до настання строків погашення облігацій, передбачених проспектом емісії облігацій, та анулювання облігацій у порядку, передбаченому проспектом емісії облігацій;

- емітент облігацій - юридична особа - резидент, яка від свого імені розміщує облігації і бере на себе зобов'язання, що випливають з умов емісії цих облігацій, перед їх власника-ми/міжнародна фінансова організація, яка отримала дозвіл центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на здійснення емісії облігацій, яка від свого імені розміщує облігації та бере на себе зобов'язання, що випливають з умов емісії цих облігацій, перед їх власниками;

- серія облігацій - сукупність облігацій одного емітента в межах одного випуску -облігацій, що мають один реєстраційний номер, однакові умови розміщення та строки укладення договорів з першими власниками, обігу, виплати доходу та погашення і надають їх власникам однакові права.

Облігації можуть існувати виключно у бездокументарній формі. Емітент може розміщувати звичайні (незабезпечені) та забезпечені облігації.

Облігації можуть вважатися забезпеченими, якщо емітентом укладаються відповідні договори поруки чи страхування ризиків непогашення основної суми боргу та/або невиплати доходу за облігаціями або якщо емітенту видається гарантія щодо погашення основної суми боргу та/або виплати доходу за облігаціями.

Облігації вважаються забезпеченими порукою, якщо емітент визначив їх такими в рішенні про розміщення облігацій та проспекті їх емісії та уклав відповідний договір поруки з поручителем щодо забезпечення виконання зобов'язання щодо погашення основної суми боргу та/або виплати доходу за облігаціями.

Облігації вважаються забезпеченими гарантією, якщо емітент визначив їх такими в рішенні про розміщення облігацій та проспекті їх емісії та гарант (банк, інша фінансова установа) гарантує перед власниками облігацій виконання емітентом зобов'язання щодо погашення основної суми боргу та/або виплати доходу за облігаціями.

Облігації вважаються забезпеченими страховкою, якщо емітент визначив їх такими в рішенні про розміщення облігацій та проспекті їх емісії та уклав зі страховиком відповідний договір страхування ризиків непогашення основної суми боргу та/або невиплати доходу за облігаціями.

Емітент повинен враховувати, що розмір забезпечення, отриманого від поручите-ля(ів), гаранта(ів), не має перевищувати розміру власного капіталу такого(их) поручителя(ів), гаранта(ів).

Емітент повинен враховувати, що у разі, якщо розмір забезпечення, отриманого від страховика, перевищує розмір власного капіталу такого страховика та/або якщо страхова сума за окремим предметом договору страхування перевищує 10 відсотків суми сплаченого статутного капіталу і сформованих вільних резервів, такий страховик зобов'язаний укласти договір перестрахування.

Емітент може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації:

1) емітент має право розміщувати відсоткові та/або дисконтні облігації на суму, яка з урахуванням суми випусків незабезпечених облігацій цього самого емітента, реєстрація яких не скасована на дату прийняття рішення про розміщення облігацій, не перевищує трикрат-ного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою третіми особами у разі розміщення забезпечених відсоткових та/або дисконтних облігацій;

2) емітент відсоткових облігацій повинен виплачувати відсотковий дохід за облігаціями в розмірі та в строк, що встановлені рішенням про розміщення таких облігацій та проспектом їх емісії.

Відсотковий дохід за облігаціями, номінальна вартість яких визначена в іноземній валюті, виплачується в іноземній валюті, у якій виражена номінальна вартість цих облігацій, з урахуванням законодавства про валютне регулювання або в національній валюті за валютним (обмінним) курсом іноземної валюти, у якій виражена номінальна вартість цих облігацій, встановленим Національним банком України на дату нарахування відсоткового доходу.

Емітент може визначити розмір відсоткового доходу за відсотковими облігаціями, щодо яких прийнято рішення про публічне розміщення, під час розміщення таких облігацій у межах, визначених рішенням про публічне розміщення та проспектом емісії облігацій, шляхом прийняття відповідного рішення;

Стосовно кожного розміщення облігацій емітент приймає окреме рішення про розміщення облігацій. Рішення про розміщення облігацій приймається органом управління емітента, повноваження якого підтверджуються установчими документами емітента.

Публічне розміщення облігацій здійснюється шляхом їх пропозиції заздалегідь не визначеній кількості осіб на підставі опублікування в офіційному друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку проспекту емісії облігацій.

Публічне розміщення облігацій здійснюється на фондовій біржі емітентом самостійно або через андеррайтера(ів), що уклав(ли) з емітентом договір про андеррайтинг.

Облігації, які пропонуються для публічного розміщення, є такими, що вільно оберта-ються. Першими та наступними власниками таких облігацій можуть бути будь-які юридичні та/або фізичні особи.

У разі публічного розміщення облігацій договори з першими власниками укладаються до дати, визначеної проспектом їх емісії, але не пізніше одного року з дати початку укладен-ня таких договорів. Якщо облігації, передбачені до розміщення, випускаються різними сері-ями, строк укладення договорів з першими власниками у процесі публічного розміщення окремої серії облігацій не може перевищувати одного року з дати початку укладення таких договорів.

Приватне розміщення облігацій здійснюється шляхом безпосередньої письмової пропозиції таких облігацій заздалегідь визначеному колу осіб, кількість яких не перевищує 100. Першими власниками облігацій, що пропонуються для приватного розміщення, можуть бути юридичні та фізичні особи - учасники приватного розміщення, коло яких заздалегідь визначено в рішенні про розміщення облігацій.

Облігації, які пропонуються для приватного розміщення, вважаються такими, що мають обмежене коло обігу серед учасників такого розміщення, крім облігацій, які пропонуються для приватного розміщення з метою переведення в такі облігації зобов'язань акціонерного товариства.

Обіг облігацій дозволяється після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій.

Перехід права власності на облігації емітента до іншої особи не є підставою для звільнення емітента від виконання зобов'язань, що підтверджуються облігацією.

Під час обігу облігацій власник облігацій має право звернутися до емітента з пропо-зицією/вимогою викупити оплачені власником облігації.

Емітент зобов'язаний здійснити викуп облігацій у їх власників у випадках, що визна-чені у проспекті емісії як випадки обов'язкового викупу облігацій. При цьому проспект емісії має містити порядок викупу облігацій, зокрема порядок прийняття рішення про викуп облігацій у їх власників, порядок повідомлення власників облігацій про здійснення викупу облігацій, порядок встановлення ціни викупу облігацій і строк, протягом якого облігації можуть бути пред'явлені їх власниками для викупу.

Порядок здійснення емісії облігацій:

1. Особливості здійснення емісії облігацій підприємств

а) Облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу. Гранична сума, на яку емітент облігацій має право розміщувати облігації, установлюється законодавством України.

Не допускається розміщення облігацій для формування і поповнення статутного капіталу емітента, а також покриття збитків від господарської діяльності шляхом зараху-вання доходу від продажу облігацій як результату поточної господарської діяльності.

б) Облігація має номінальну вартість, визначену в національній валюті, а якщо це передбачено проспектом емісії, - в іноземній валюті. Мінімальна номінальна вартість облігації не може бути меншою, ніж одна копійка, якщо номінальна вартість облігації визначена в національній валюті.

в). Емісія облігацій шляхом їх публічного розміщення здійснюється за такими етапами:

1) прийняття загальними зборами або іншим уповноваженим органом емітента рішення про:

публічне розміщення облігацій;

визначення за потреби органу емітента (виконавчого органу, наглядової ради), якщо це не визначено статутом, якому надаються повноваження щодо:

залучення до розміщення андеррайтера;

зміни дат початку та закінчення укладення договорів з першими власниками у процесі публічного розміщення облігацій;

внесення змін до проспекту емісії облігацій;

прийняття рішення про дострокове закінчення укладення договорів з першими власниками в процесі публічного розміщення облігацій (за умови, що на запланований обсяг облігацій укладено договори з першими власниками та облігації повністю оплачено);

затвердження результатів укладення договорів з першими власниками у процесі публічного розміщення облігацій;

затвердження результатів розміщення облігацій;

затвердження звіту про результати публічного розміщення облігацій;

прийняття рішення про відмову від розміщення облігацій;

прийняття рішення про проведення конвертації облігацій;

прийняття рішення про випуск облігацій з метою проведення конвертації облігацій існуючого випуску (серії);

затвердження результатів конвертації облігацій;

прийняття рішення про відмову від проведення конвертації облігацій;

прийняття рішення про анулювання викуплених облігацій;

прийняття рішення про дострокове погашення облігацій;

прийняття рішення про продовження строків обігу та погашення облігацій;

повернення внесків, внесених в оплату за облігації, у разі визнання емісії недійсною або у разі незатвердження у встановлені законодавством строки результатів укладення договорів з першими власниками у процесі публічного розміщення облігацій;

визначення розміру відсоткового доходу за відсотковими облігаціями під час розміщення таких облігацій у межах, визначених рішенням про публічне розміщення облігацій та проспектом емісії облігацій.

Загальні збори або інший уповноважений орган емітента можуть визначити уповноважених осіб емітента, яким надаються повноваження проводити дії щодо забезпечення укладення договорів з першими власниками у процесі публічного розміщення облігацій;

2) прийняття уповноваженим органом емітента у разі потреби рішення про залучення андеррайтера(ів) до розміщення облігацій;

3) укладення у разі потреби попереднього договору з андеррайтером;

4) укладення попереднього договору з Центральним депозитарієм цінних паперів про обслуговування випуску цінних паперів;

5) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви і всіх необхідних документів для реєстрації випуску облігацій та проспекту їх емісії;

6) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску облігацій, проспекту їх емісії та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій;

7) внесення за потреби уповноваженим органом емітента змін до проспекту емісії облігацій;

8) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви та всіх необхідних документів для реєстрації змін до проспекту емісії облігацій (у разі прийняття уповноваженим органом товариства рішення про внесення таких змін);

9) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку змін до проспекту емісії облігацій (у разі прийняття уповноваженим органом товариства рішення про внесення таких змін);

10) укладення у разі потреби договору з андеррайтером;

11) присвоєння облігаціям міжнародного ідентифікаційного номера;

12) укладення з Центральним депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування випусків цінних паперів;

13) надання до Центрального депозитарію цінних паперів копій рішення про публічне розміщення облігацій, зареєстрованого проспекту емісії облігацій, зареєстрованих змін до проспекту емісії облігацій (у разі наявності) та оформлення і депонування тимчасового глобального сертифіката в Центральному депозитарії цінних паперів;

14) розкриття емітентом інформації, що міститься в зареєстрованому проспекті емісії облігацій та змінах до проспекту емісії облігацій (у разі внесення таких змін), у повному обсязі відповідно до нормативно-правового акта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що встановлює порядок розкриття інформації на фондовому ринку;

15) укладення договорів з першими власниками у процесі публічного розміщення облігацій.

Протягом установленого в проспекті емісії (змінах до проспекту емісії) строку першим власником подається заява про придбання облігацій, укладається договір купівлі-продажу облігацій відповідно до умов публічного розміщення. Перший власник здійснює повну оплату облігацій відповідно до умов розміщення, але не пізніше моменту затвердження уповноваженим органом емітента результатів публічного розміщення облігацій;

16) затвердження результатів укладення договорів з першими власниками у процесі публічного розміщення облігацій уповноваженим органом емітента;

17) затвердження результатів публічного розміщення облігацій уповноваженим органом емітента;

18) затвердження звіту про результати публічного розміщення облігацій уповноваженим органом емітента;

19) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати публічного розміщення облігацій;

20) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати публічного розміщення облігацій та анулювання тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій;

21) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій;

22) оформлення та депонування глобального сертифіката в Центральному депозитарії цінних паперів;

23) розкриття інформації, що міститься у зареєстрованому звіті про результати публічного розміщення облігацій, у повному обсязі відповідно до нормативно-правового акта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що встановлює порядок розкриття інформації на фондовому ринку;

Акціонерне товариство може здійснити емісію облігацій для переведення своїх зобов'язань в облігації, при цьому:

1) емісія облігацій та реєстрація випуску і проспекту емісії облігацій Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку здійснюються відповідно до цього Положення з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом;

2) емісія облігацій для переведення зобов'язань акціонерного товариства може бути здійснена виключно щодо грошових зобов'язань акціонерного товариства, крім зобов'язань з виплати заробітної плати, а також зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) емісія облігацій для переведення зобов'язань акціонерного товариства може бути здійснена за умови отримання письмової згоди кредиторів, зобов'язання акціонерного то-вариства перед якими будуть переведені в облігації. Рішення про надання згоди приймається кредитором (уповноваженим органом кредитора, якщо кредитор є юридичною особою);

4) для переведення зобов'язань в облігації уповноважений орган акціонерного това-риства приймає рішення про приватне розміщення облігацій.

Рішення про приватне розміщення облігацій з метою переведення зобов'язань акціо-нерного товариства в облігації може прийматися за умови відсутності мораторію на задо-волення вимог кредиторів або у разі, якщо таке переведення зобов'язань передбачено планом санації. Загальна номінальна вартість випуску облігацій має бути не більша ніж розмір зобов'язань акціонерного товариства, на переведення яких в облігації дали згоду його кредитори. Склад та розмір зобов'язань акціонерного товариства визначаються на дату прийняття рішення про розміщення облігацій.

До переліку осіб, серед яких емітент має намір розмістити облігації, можуть бути включені лише кредитори акціонерного товариства, що дали письмову згоду на переведення зобов'язань акціонерного товариства в облігації;

5) розміщення і оплата облігацій здійснюються за номінальною вартістю шляхом укладення між акціонерним товариством (емітентом) і його кредиторами (учасниками розміщення) договорів про заміну первісного зобов'язання зобов'язанням за облігаціями (новацію);

6) зобов'язання акціонерного товариства перед кредитором, для переведення яких прийнято рішення про розміщення облігацій, вважаються припиненими з моменту набуття кредитором права власності на облігації та реєстрації звіту про результати розміщення облігацій.

2.2 Сутність облігацій як інструменту залучення довгострокових фінансових ресурсів підприємства

Облігації - це один з видів боргових цінних паперів, що підтверджують наявність кредиторсько-дебіторських взаємовідносин між емітентом і власником облігацій. У цих взаєминах емітент є позичальником грошей, а власник облігації - кредитором.

У світовій практиці існує ціла система поділу облігацій на види залежно від тих чи інших критеріїв. На рис. 2.1 представлені найбільш поширені ознаки класифікації облігацій, які існують у світовій практиці. Цей перелік не є вичерпним. Існують облігації з розширенням, серійні облігації, з фіксованою, змінною та індексованою ставкою тощо. Надамо характеристику деяким видам облігацій, що представлені на рисунку 2.1 [5].

Рис. 2.1. Класифікація облігацій [5]

В основі поділу облігацій на вітчизняні та іноземні покладені ті ж самі критерії, які використовуються при поділі акцій на аналогічні види: місце юридичної реєстрації головного офісу емітента та територія, на якій знаходяться в обігу випущені ним облігації.

Певне значення для облігацій має строковість. Строкові облігації - це облігації, які випускаються на конкретно визначений строк, після закінчення якого емітент бере зобов'язання їх погасити. Найпоширенішим терміном обігу для короткострокових облігацій є 1 рік, середньострокових - від 1 до 5 років, довгострокових - понад 5 років; безстрокових (цільових позик) - термін конкретно не визначається, але дохід за такими облігаціями виплачується 1 раз на квартал або 1 раз на півроку і протягом "життя" цих облігацій річний розмір відсотків може змінюватися. Емітент при випуску безстрокових облігацій зобов'язання за їх погашення на себе не бере, тому такі облігації ще називають "вічними"; є облігації з правом дострокового погашення, при випуску яких емітент повідомляє, що резервує за собою право на довгострокове погашення боргу.

У різних країнах у поняття "строкові" вкладається різний зміст. Наприклад, у США короткостроковими є облігації, що випускаються строком до 2 років, середньострокові - від 2 до 10 років, довгострокові - понад 10 років. У Великобританії - відповідно до 5 років - короткострокові, від 5 до 15 - середньострокові та понад 15 років - довгострокові. Чим вищий показник стабільності розвитку економіки даної країни, тим тривалішим є термін середньострокових і довгострокових облігацій [4].

За відсотковими облігаціями дохід сплачується у вигляді відсотка, який нараховують згідно з номінальною вартістю конкретної облігації. У зарубіжній економічній літературі такі облігації називають облігаціями з премією, тому що відсоток є винагородою, яка сплачується емітентом за користування позикою понад номінальну вартість і є свого роду премією власнику облігації за те, що він її придбав; дисконтні випускаються з терміном до 1 року і дохід за ними створюється як різниця між ціною, за якою облігація погашається емітентом, і ціною, за якою вона продається емітентом; за конвертованими грошовий дохід не виплачується, а замінюється безкоштовною видачею нових цінних паперів. У практиці розвинутих країн короткострокові конвертовані облігації особливо часто випускаються державою і місцевими органами влади. Погашення одних облігацій шляхом видачі нових є вигідним для емітента, так як є способом продовження термінів користування позиченими грішми; безпроцентні облігації є цільовими позиками, часто безвідсотковими облігаціями, що випускаються з метою накопичення коштів для будівництва об'єктів місцевого значення, важливих для населення. При погашенні таких облігацій відсотки в грошовій формі не сплачуються, а замість цього власнику облігацій продають відповідну кількість товарів за пільговими цінами.

За забезпеченими облігаціями емітент гарантує виконання своїх зобов'язань повернути основну суму боргу і виплатити доходи. Такі облігації є надійними, відсотки за ними встановлюються меншими, ніж за незабезпеченими облігаціями, які є прямими борговими зобов'язаннями, що не висувають майнових претензій до компаній. Забезпеченням таких облігацій є загальна платоспроможність компаній.

Залежно від цілей розрізняють облігації вільного обігу (на пред'явника) - можуть вільно переходити з власності одних інвесторів у власність інших на умовах угоди, з обмеженим обігом (іменні) - випускаються, коли емітент не завжди зацікавлений, щоб випущені ним облігації перебували у вільному обігу і без права обігу - інвестори, які придбали такі облігації, залишаються їх власниками до моменту погашення без права продавати, обмінювати чи дарувати їх.

Відсотки за облігаціями, купонні виплати розраховують за розробленою методикою. Відсотки за облігаціями відносяться на витрати компанії, виплачуються не тільки при можливій відсутності прибутку, а й у разі збитковості підприємства.

Для виплат відсотків за облігаціями і погашення їх вартості на підприємстві створюється відкладений фонд (фонд погашення), у який підприємством перераховуються згідно з договором грошові суми для того, щоб мати ще до моменту погашення певні фінансові ресурси і згодом виплачувати відсотки. Розмір погашення залежить від умов випуску облігацій.

Ринкові ціни облігацій у вторинному обігу залежать не тільки від рівня прибутковості альтернативних інвестиційних проектів, а й від прибутковості самої облігації, терміну, на який вона випущена, у тому числі терміну, що залишився до погашення облігації. У цьому разі чим більший цей термін, тим за інших рівних умов дорожчою є облігація. Якщо облігація випущена з дисконтом, то при наближенні дати погашення величина дисконту буде зменшуватися.