Оцінка фінансового стану позичальника – проблеми та шляхи розвитку (на базі матеріалів АКБ "Приватбанк")

Застава, згiдно чинного законодавства України, є способом забезпечення зобов'язань, зокрема, отриманих позик. У цьому випадку банк набуває права у разi невиконання позичальником зобов'язання щодо повернення кредиту та процентiв за ним задовiльнити свої вимоги за рахунок вартостi заставленого предмету. Тому предмет застави повинен володiти наступними характеристиками:

1. Висока лiквiднiсть. Пiд лiквiднiстю у даному разi розумiють здатнiсть заставленого активу до конвертацiї у грошовi засоби.

2. Здатнiсть до тривалого зберiгання. (щонайменше, протягом термiну дiї кредитного договору).

3. Вiдносна стабiльнiсть ринкових цiн на заставлений предмет та наявнiсть реальної вартостi предмета застави.

4. Низькi витрати на зберiгання (утримання) та можливу реалiзацiю застави.

Предметом застави можуть бути майно та майновi права. В залежностi вiд об'єкта застави розрiзняють декiлька видiв застави:

1) застава товарно-матерiальних цiнностей: при застосуваннi цiєї форми в якостi предмета застави виступають партiї сировини, матерiалiв, готової продукцiї. Перевагу надають товарам, торгiвля котрими проводиться на бiржi, тобто таким, на якi легко визначити ринкову цiну. Прийнятнiсть товарно-матерiальних цiнностей для застави зумовлюється якiстю цiнностей та доступнiстю кредитора до здiйснення контролю за їх збереженням. Критерiями якостi товарно-матерiальних цiнностей вважають вищенаведенi характеристики предметiв застави. Також умовою використання товарних запасiв у виглядi застави є можливiсть їх страхування.

2) застава дебiторських рахункiв: прийнятнiсть даного виду застави визначається такими критерiями, як якiсть товарiв та послуг, що реалiзуються, та фiнансова стiйкiсть покупця. У зв'язку з цим банки аналiзують динамiку покупця, що характеризує повернення окремих цiнностей, а також динамiку, структуру та тривалiсть дебiторської заборгованостi стосовно кожного платника.

3) застава цiнних паперiв: в заставу приймають державнi цiннi папери та папери пiдприємств та фiрм. Обов'язковою умовою тут постає висока лiквiднiсть цiнних паперiв. Якщо за предмет застави використовують, наприклад, акцiї фiрм, то у даному випадку мова не йде про акцiї, емiтованi підприємством-позичальником, а про тi акцiї, котрi вiн придбав на ринку цiнних паперiв, позаяк вкладення капiталу у цiннi папери є його реальним майном.

4) застава векселiв: можливе широке застосування даного виду застави з розвитком комерцiйного кредитування та вексельного обiгу в Україні. Головна вимога до векселя як до предмета застави полягає в обов'язковостi вiдображення реальної товарної угоди. Слiд враховувати також строк платежу за векселем, якiсть та асортимент товарiв, що продаються в кредит.

5) застава депозитiв, що знаходяться у тому ж банку: найбiльш зручний i найбiльш привабливий для банку вид застави, оскiльки застава пропонується одразу у грошовiй формi, банк має пряму змогу контролювати стан предмета застави, а у разi невиконання позичальником своїх вимог заставлений депозит просто використовується банком для погашення боргу.

6) застава нерухомостi (iпотека): зазвичай використовується при наданнi великих довгострокових кредитiв, так званих iпотечних позик. Iпотекою визнається застава землi, нерухомого майна, при якiй земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи. Предметом iпотеки може бути майно, пов'язане iз землею -- будiвля, споруда, квартира, пiдприємство (його структурнi пiдроздiли) як цiлiсний майновий комплекс, а також iнше майно, вiднесене законодавством до нерухомого.

7) застава дорогоцiнних металiв: в якостi предмета застави приймають монети, зливки, вироби iз золота, срiбла, платини, дорогоцiннi каменi, коштовностi тощо. Цей вид застави у даний час застосовується дуже рiдко.

8) застава рухомого майна: обладнання, машини, механiзми, iнвентар, транспортнi засоби, худоба та iнше -- для промислових, комерцiйних та iнших фiрм, фермерських господарств; предмети довготривалого вжитку (в т. ч. особистi транспортнi засоби) -- для iндивiдуальних позичальникiв.

Якщо розглядати заставу майна бiльш широко, то банк в якостi застави може приймати i права позичальника на володiння заставленим майном.

Предмет застави може залишатися у володiннi як заставодавця (позичальника), так i заставодержателя (банку-кредитора). Природньо, що кращим випадком для банку щодо контролю та впевпеностi у збереженнi предмета застави є передання останнього на зберiгання заставодержателю. У даному разi рухоме майно, заставлене пiд забезпечення отримуваної позики, передане у володiння заставодержателевi, є закладом. У випадку залишення предмета застави у заставодавця пiд замком та печаткою заставодержателя таку заставу називають твердою.

При оцiнцi предмета застави банку слiд мати на увазi, що реальна вартiсть заставленого майна повинна бути не меншою суми кредиту та витрат щодо виконання кредитного договору та договору застави. Як правило, загальна заборгованiсть за кредитом з метою зниження ризику кредитування не повинна перевищувати 7075% вартостi заставленого предмета -- тодi кредит вважається забезпеченим.

Банку слiд також перевiрити, чи пропоноване в заставу майно не є вже ранiше заставленим, тобто у жодному разi не припускати можливого перезаставлення, оскiльки у разi неповернення суми боргу позичальником звернення стягнення на заставлене майно може бути не задоволене, i кредитний ризик таким чином значно зросте.

Гарантiя -- це форма забезпечення надаваної позики у виглядi договору, котрий укладається мiж банком-кредитором та третьою особою гарантом про вiдповiдальнiсть за повернення позичкового боргу клiєнта шляхом надiслання у банк гарантiйного листа та прийняття цього листа банком до виконання. Можна також вважати встановленими договiрнi стосунки в частинi гарантiї, якщо у договорi мiж банком та отримувачем кредиту є посилання на наданий банку гарантiйний лист. Гарантами можуть виступати будь-якi фiнансово стiйкi органiзацiї або банки. Вважаються найменш ризикованими позики, наданi пiд гарантiї уряду або iнших банкiв. Строк дiї гарантiї передбачають зазвичай на 1015 днiв довшим вiд термiну повернення боргу. Гарант несе субсидарну вiдповiдальнiсть, тобто кредитор має право вимагати задоволення заборгованостi у повному обсязi або окремiй її частцi вiд гаранта тiльки у разi неможливостi їх задоволення за рахунок боржника. Якщо позичальник при настаннi термiну погашання позики не має коштiв на розрахунковому рахунку, непогашений кредит стягується у безспiрному порядку з рахунку гаранта.

Порука -- також форма забезпечення кредиту, згiдно якої поручитель на пiдставi письмово укладеної угоди зобов'язується перед банком-кредитором вiдповiдати за виконання позичальником свого боргу у повному обсязi або його частцi. Якщо iнше не обумовлене договором поручительства, то:

а) у разi невиконання зобов'язань боржник та поручитель несуть вiдповiдальнiсть перед банком як солiдарнi винуватцi боргу;

б) поручитель вiдповiдає в тому ж обсязi, як i боржник, зокрема, за сплату процентiв, вiдшкодування збиткiв, сплату неустойки;

в) особи, якi спiльно дали поручительство, несуть вiдповiдальнiсть перед банком солiдарно.

Поступка (цесiя) на користь банку вимог та рахункiв позичальника третiй особi як наступна форма забезпечення означає передавання прав банковi змiнювати напрямок грошового потоку вiд реалiзацiї товарiв та послуг на погашання кредиту при настаннi термiну його повернення. Цесiя виконується на пiдставi укладеної мiж банком та позичальником угоди, в котрiй зазначаються сума вимог та рахункiв, що пiдлягають перепоступцi, та iншi умови. Коли позичальник має розрахунковий рахунок у даному банку, то угода про перепоступку не є обов'язковою, а момент перепоступки можна передбачити у кредитному договорi.

Ще одним методом захисту банкiв вiд кредитних ризикiв у своїй дiяльностi та однiєю з можливих форм забезпечення надаваних позик є така галузь, як страхування окремих випадкiв, вiрогiдних у взаємовiдносинах мiж кредитором та позичальником. Оскiльки комерцiйним банкам чинним законодавством забороняється власна дiяльнiсть у сферi страхування, банки для вiдстоювання своїх iнтересiв звертаються до страхових компанiй.

Даний спосiб широко застосовується практично у всьому свiтi. Страхування операцiй та дiй, пов'язаних з наданням кредитiв, передбачає повне передання вiдповiдальностi та ризику органiзацiї, котра страхує кредит.

До кредитних ризикiв, котрi можна застрахувати, вiдносять:

а) страхування ризикiв забезпечення кредитiв;

б) страхування пiдприємницьких ризикiв позичальника, що стосуються використовуваної ним позики;

в) страхування банкiвських кредитiв та контрактiв, пiд якi надаються кредити.

г) страхування забезпечення кредитiв, що передбачає можливiсть застрахувати заставлюване матерiальне майно, цiннi папери, (акцiї, сертифiкати, векселi тощо).

Безпосереднiм видом страхування вiд кредитних ризикiв для комерцiйних банкiв є страхування банкiвських кредитiв та контрактiв, пiд якi надаються кредити. Дана послуга страхових компанiй України виникла на етапi перехiдної економiки. Вона складається з наступних видiв:

1) страхування ризику неповернення кредиту: договiр страхування укладається мiж страховиком та банком. У договорi передбачається рiвень вiдповiдальностi страховика, котрий не повинен перевищувати 90%. Страхова сума визначається як загальний борг позичальника за кредитом. За цим видом страхування можливi два варiанти:

а) мiж банком та страховиком укладається загальна угода, згiдно якої банк передає на страхування ризики неповернення кредитiв за всiма кредитними договорами;

б) на страхування передаються тiльки окремi ризики.

Зрештою, страхування ризику неповернення кредитiв у даний час майже не використовується, оскiльки банки не хочуть бути страхувальниками та сплачувати страховi премiї, хоча за цiєю формою договору iнтереси банкiв захищаються.

2) страхування вiдповiдальностi позичальникiв за неповернення кредитiв:

даний договiр укладається мiж страховиком та позичальником. Страхова сума також дорiвнює загальному борговi клiєнта. Даний вид страхування зараз доволi поширений, проте у зв'язку з впливом цiлого ряду негативних чинникiв економiчної стагнацiї, полiтичної хиткостi та податкової дискримiнацiї, зростанням обсягiв непогашених заборгованостей його не можна вважати ефективним. Застосовуються й iншi юридичнi форми, наприклад, договiр поступки банковi позичальником-страхувальником права вимоги страхового вiдшкодування при настаннi страхового випадку тощо.

3) страхування ризику несплати процентiв: не набув поширення, оскiльки вищевказанi види страхування передбачали цю форму як їх складову частину.

4) страхування вiдповiдальностi за невиконання умов контрактiв: даний вид страхування також з'явився у перехiдний перiод розвитку економiки i слугував забезпеченням кредитiв, надаваних банками. Договiр укладався мiж страховиком та партнером банку по контракту, за яким надавався кредит.д.еколи укладались чотирьохстороннi договори, сторонами яких виступали банк, страховик, позичальник та партнер по контракту.

Загалом страхування надаваних банком кредитiв вiд ризику їх неповернення трактується як форма недостатнього забезпечення, тому при управлiннi банками кредитними ризиками їм слiд розглядати даний метод зниження ризикiв як допомiжний у поєднаннi з iншими.

У даному роздiлi варто побiжно згадати й такий метод захисту вiд кредитних ризикiв, як надання банками дисконтних позик, тобто попереднє утримання плати за користування кредитом з суми надаваної позики. Такий спосiб гарантує банковi отримання процентiв за кредитом, але питання про повернення основної суми боргу залишатиметься вiдкритим, якщо не будуть використанi й iншi засоби зниження ризику. Даний метод застосовується iноземними банками. В Українi надання дисконтних позик заборонене.

Звичайно, пiсля виконання усiх процедур, пов'язаних iз наданням кредиту, банк повинен контролювати цiльове використання позики та поточний фiнансовий стан клiєнта.

Після обгрунтування та впровадження зовнішніх процедур гарантування повернення кредитів позичальникам, комерційний банк повинен створити резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків [7] (далі -- резерв під кредитні ризики), який є спеціальним внутрішнім резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності. Створення резерву під кредитні ризики -- це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.

Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.

З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна" [13].

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.

Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.

Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах [13].

Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні".

Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість.

Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.

Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями (табл.1.5):

За станом погашення позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом (у т. ч. за строковими депозитами та операціями репо) та відсотків за ним на підставі кредитної історії позичальників та їх взаємовідносин з банком обслуговування боргу вважається (табл.1.6):

Сума гарантій та вартість предмета застави береться до розрахунку резервів під кредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції (табл.1.10 -- 1.11):

Таблиця 1.10. Коефіцієнти безумовних гарантії до розрахунку резервів під кредитні ризики

Таблиця 1.11

Розрахунок чистої вартості застави позичальника

Розділ 2. Аналіз процесів кредитування юридичних осіб в АКБ “Приватбанк"

2.1 Загальна характеристика діяльності АКБ “Приватбанк"

Закрите акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк" (ЗАТ КБ “Приватбанк”), зареєстровано в Національному банку України 19 березня 1992 року, реєстраційний номер -- 92 [79]. Форма власності -- колективна. Ідентифікаційний код по ЕДРПОУ -- 14360570. Місцезнаходження банку відповідно установчим документам: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50.

За станом на 31.12.2002 року в банку працювало 15 826 співробітників у порівнянні з 10 342 співробітниками станом на 31.12.2001 року. На сьогоднішній день у банку працює понад 28 тисяч співробітників, з них 3 650 -- у головному офісі банку. Середній вік співробітників банку складає 34 роки. Більшість працівників Приватбанку (75%) мають вищу освіту, яка відповідає профілю займаної посади. У банку створені сприятливі умови для одержання вищої і післядипломної освіти, понад 50% співробітників щорічно підвищують свою кваліфікацію.

Зараз Приватбанк є одним з банків України, що найбільш динамічно розвиваються, і займає перші позиції банківського рейтингу країни. За станом на 1 січня 2006 року розмір чистих активів Приватбанку складає 22,058 млрд. грн. Статутний фонд банку складає 1,13 млрд. грн, власний капітал -- 2,272 млрд. грн. Кредитний портфель банку складає 14,2 млрд. грн, у тому числі кредити фізичним особам -- 6,356 млрд грн. (з них -- 3,07 млрд. грн. іпотечних кредитів). Фінансовий результат Приватбанку за підсумками роботи за 2005 рік складає 472,042 млн грн.

За станом на 1 квітня 2006 року розмір чистих активів Приватбанку складає 24,891 млрд. грн. Статутний фонд банку складає 1,13 млрд. грн., власний капітал -- 2,823 млрд. грн. Кредитний портфель банку складає 17,276 млрд. грн., у тому числі кредити фізичним особам -- 7,491 млрд. грн. Фінансовий результат Приватбанку за підсумками роботи за перший квартал 2006го року склав 38,349 млн. грн.

Впроваджуючи нові види банківських послуг і постійно удосконалюючи комплекс банківського обслуговування, на сьогоднішній день банк обслуговує 306 тисяч корпоративних клієнтів та приватних підприємців і понад 10,7 мільйонів рахунків фізичних осіб. Обсяг залучених банком коштів юридичних осіб на 1 квітня 2006 року складає 6,679 млрд. грн, у тому числі депозитний портфель юросіб -- 8,374 млрд. грн. Обсяг коштів фізичних осіб, залучених Приватбанком на 1 квітня 2006 року складає 10,823 млрд. грн. (найбільший показник серед всіх українських банків), у тому числі депозитний портфель физосіб -- 8,374 млрд. грн.

Наприкінці 2005 року в рамках рейтингу Best Bank Award журналу "Global Finance" Приватбанк третій рік підряд визнається "Кращим банком в Україні". "Global Finance" також у черговий раз визнав Приватбанк кращим банком України за підсумками щорічного рейтингу Best Emerging Market Banks 2005. Авторитетний міжнародний фінансово-аналітичний журнал "The Banker" за підсумками проведених у 2000 і 2002 роках досліджень привласнив Приватбанку звання "The Bank of Year". Інший впливовий журнал -- "Euromoney" п'ять років поспіль -- у 1999, 2000, 2001, 2002 і 2005 роках визнає Приватбанк кращим банком України.

У ході дослідження ринку банківських послуг, проведеного компанією GFKUSM, 19,8% опитаних жителів України назвали Приватбанк найбільш привабливим для себе українським банком. Приватбанк також має найвищий рівень пізнавання серед населення і найвищий показник привабливості: понад 26% опитаних, котрі знають бренд Приватбанку, вважають його послуги і якість обслуговування найбільш привабливими.

Приватбанк також є лідером серед українських банківських установ по кількості клієнтів: його послугами користуються понад 16% населення України.

Технологічна інфраструктура АКБ "Приватбанк" за станом на 01.05.2006 року характеризується як:

кількість філій і відділень по Україні -- 2 010;

кількість автоматів самообслуговування (банкоматів) по

Україні -- 3 153 (в 1,5 рази більше ніж банкоматів у всіх банків банківської системи України разом);

кількість платіжних POSтерміналів у мережі торгівлі і послуг

України -- 16 626 (48% від загальної кількості терміналів всіх банків банківської системи України в торгівельній мережі разом);

кількість емітованих пластикових карток для безготівкових

розрахунків і роботи з автоматами самообслуговування -- 9 566 600

(49% від загальної кількості емітованих пластикових карток всіма банками банківської системи України);

кількість рахунків юридичних осіб -- 224 704;

кількість рахунків фізичних осіб-підприємців -- 174 997.

Відповідно зміні Статуту Банку наприкінці 2003 року і зміні складу засновників, нові засновники Банку мають частки в статутному фонді, приведені в табл.2.1 [79]:

Таблиця 2.1

Структура акціонерних часток у статутному фонді банку

№ п/п	Найменування засновника	Частка в статутному фонді, %
1.	Товариство з обмеженою відповідальністю “Солм Лтд”	12,015
2.	Товариство з обмеженою відповідальністю “Віст Лтд”	14,286
3.	Боголюбов Генадий Борисович	31,892
4.	Коломойский Ігор Валерійович	31,892
	Фізичні особи (кожний з яких володіє менш ніж 2% акцій)	9,915
УСЬОГО	100,00

У табл. Г.1 -- Г.3 Додатку Г приведені звітні баланси і звіти про фінансові результати АКБ “Приватбанк" за 2000 -- 2005 роки [78 -- 80]. У табл. Г.4 -- Г.5 Додатку Г приведені звітний баланс і звіт про фінансові результати АКБ "Приватбанк" за 1 квартал 2006 року.

Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ „Приватбанк” згідно з даними табл. А.1 -- А.7 Додатка А є лідером і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України [80]:

Обсяг валюти активів балансу -- 21 664,360 млн. грн. (1 місце);

Обсяг власного капіталу -- 2 307,466 млн. грн. (1 місце);

Обсяг статутного капіталу -- 189,228 млн. євро (2 місце);

Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля

16 763,230 млн. грн. (1 місце);

Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

9 966,027 млн. грн. (1 місце);

Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

4 016,333 млн. грн. (3 місце);

Обсяг балансового прибутку -- 472,042 млн. грн. (1 місце);

Прибутковість статутного капіталу -- 41,774% (11 місце);

Прибутковість активів балансу -- 2,179% (6 місце);

За результатами 1 кварталу 2006 року положення АКБ "Приватбанк" як лідера в банківській системі України характеризується [80]:

Обсяг валюти активів балансу -- 24 575,03 млн. грн. (1 місце);

Обсяг власного капіталу -- 2 343,282 млн. грн. (1 місце);

Обсяг статутного капіталу -- 258,98 млн. євро (1 місце);

Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля

18 963,63 млн. грн. (1 місце);

Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

10 807,111 млн. грн. (1 місце);

Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

4 641,742 млн. грн. (3 місце);

Обсяг балансового прибутку -- 18,066 млн. грн. (10 місце);

Прибутковість статутного капіталу -- 1,142% (94 місце);

Прибутковість активів балансу -- 0,074% (96 місце);

На рис.2.1 -- 2.2 приведена динаміка абсолютного росту валюти балансу і капіталу АКБ „Приватбанк" у 2000 -- 2005 роках, а також динаміка статутного капіталу банку.

Рис.2.1 Динаміка абсолютного росту валюти балансу і капіталу

Рис.2.2 Динаміка відносних часток власного капіталу у валюті балансу АКБ „Приватбанк" у 2000 -- 2005 роках

На рис.2.3 приведене порівняння базових індексів росту валюти пасивів балансу і власного капіталу в АКБ „Приватбанк" у 2000 -- 2005 роках.



Рис.2.3 Базові індекси росту валюти пасивів балансу і власного капіталу в АКБ „Приватбанк" щодо рівня 2000 року.

Як показав індексний аналіз (рис.2.3):

у 2000 -- 2002 роках індекси росту власного капіталу були вище індексів росту валюти пасивів балансу в АКБ ”Приватбанк" на 10%;

с 2003 року індекси росту власного капіталу в АКБ „Приватбанк" стали значно перевищувати індекси росту валюти пасивів балансу, у підсумку чого на кінець 2005 року зафіксований індекс росту валюти балансу за 2000 -- 2005 року -- 6,0 при рівні індексу росту власного капіталу за 2000 -- 2005 року -- 8,0, тобто перевищення темпів складає вже 23%.

На рис.2.4 приведені результати аналізу виконання АКБ „Приватбанк" вимог нормативу Н1 [17] по мінімальному рівню капітала в євро (регулятивний капітал не менше рівня 8 млн. євро на 01.01.2007).



Рис.2.4 Аналіз виконання АКБ „Приватбанк" нормативу Н1 капіталу (не менше 8 млн. євро)

Як показує аналіз даних, приведених на рис.2.4, рівень регулятивного капіталу в АКБ „Приватбанк" перевищує норматив у 8 млн. євро з 2000 року, досягнувши станом на 01.01.2006 року рівня більше 350 млн. євро. Таким чином, нарощування власного капіталу АКБ „Приватбанк" у 2000 -- 2005 роках виконувалося винятково в інтересах банку в сегменті багаторазового перевищення нормативів НБУ [17].

На рис.2.5 приведені дані по рентабельності активів і власного капіталу АКБ „Приватбанк" у 2000 -- 2005 роках.



Рис.2.5 Рентабельність активів і власного капіталу в АКБ „Приватбанк” у 2000 -- 2005 роках

Як показують результати, приведені на рис.2.5, із другої половини 2004 року і протягом 2005 року рентабельність власного капіталу в АКБ „Приватбанк” зросла з рівня 1020% до рівня більшого 40%, тобто дивідендна прибутковість акціонерів АКБ „Приватбанк" стала постійно вище альтернативної ставки відсотків по депозитах у банківській системі України. Таким чином, інвестування коштів у статутний фонд банку стало вигідним.

На рис.2.6 приведена динаміка нормативів адекватності регулятивного й основного капіталу Н2 і Н3 в АКБ „Приватбанк" у 20012005 роках. Як показує аналіз, станом на початок 2006 року АКБ „Приватбанк" характеризується як добре капіталізований банк [17], у якого:

розмір регулятивного капіталу відповідає встановленим мінімальним вимогам (не менш 8 млн. євро) -- фактично становить більше 350 млн. євро;

співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зваженим на відповідні коефіцієнти по ступені ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), перевищує його нормативне значення і складає не менше ніж 17 відсотків -- фактично складає 19,57%;

співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу Н3) більше ніж його нормативне значення і складає 8 відсотків і більше -- фактично складає 10,3%.

Рис.2.6 Динаміка нормативів адекватності регулятивного й основного капіталові Н2 і Н3 в АКБ „Приватбанк" у 20012005 роках

Таким чином, аналіз формування основи ресурсної бази -- власного капіталу в АКБ „Приватбанк" у 2000 -- 2005 роках показав:

1. Рівень статутного капіталу зріс з 140 млн. грн. (2000 рік) до 1130 млн. грн. (2005 рік), сумарний рівень статей загального власного капіталу зріс з рівня 280,2 млн. грн. (2000) до рівня 2 272,3 млн. грн. (2005).

2. Відносний рівень власного капіталу у валюті пасивів балансу зріс з рівня 7,76% (2000 рік) до рівня 10,3% (2005 рік).

3. Дивідендна прибутковість акціонерів АКБ „Приватбанк" складає не менш 40% річних, що вище альтернативної ставки депозитів, тобто інвестування коштів у статутний фонд банку стало вигідним.

2.2 Аналіз кредитного портфелю та управління кредитним ризиком в АКБ “Приватбанк”

На графіках рис.2.7 наведена динаміка росту обсягів інвестиційно-кредитного портфелю АКБ “Приватбанк" у 2001 -- 2006 роках. Як показують графіки -- кредитування юридичних осіб є найбільш вагомою часткою активних операцій банка. Але з 3 кварталу 2004 року (системна криза депозитної бази банків за рахунок політичних ризиків виборів Президента України) -- АКБ “Приватбанк" почав пріоритетно нарощувати частку кредитування фізичних осіб, що особливо виражено у 1 кварталі 2006 року, коли обсяги кредитів юридичним особам зменшились на 2 млрд. грн., а водночас обсяги кредитів фізичним особам зросли на 1,2 млрд. грн. і обсяги міжбанківських кредитів зросли на 0,9 млрд. грн. Таким чином, АКБ “Приватбанк" виконує диверсифікацію кредитів по зменшенню обсягів, наданим одному позичальнику, що суттєво зменшує ризик одночасного неповернення кредитів багатьма позичальниками.

Рис.2.7 Динаміка обсягів та структура кредитно-інвестиційного портфелю АКБ “Приватбанк" у 2001 2006 роках

Рис.2.8 Порівняльна динаміка структури кредитноінвестиційного портфелю АКБ “Приватбанк" у 2003 -- 2006 Роках

Наведена на рис.2.8 динаміка структури інвестиційно-кредитного портфелю АКБ “Приватбанк" показує, що зміни у структурі характеризуються наступним:

вагова частка кредитів, наданих юридичним особам, зменшилась з рівня 67,3% (4 квартал 2003 року) до 41,55% (1 квартал 2006 року);

вагова частка кредитів, наданих фізичним особам, підвищилась з рівня 28,18% (4 квартал 2003 року) до 39,48% (1 квартал 2006 року);

вагова частка наданих міжбанківських кредитів підвищилась з рівня 1,88% (4 квартал 2003 року) до 13,17% (1 квартал 2006 року);

вагова частка активів, вкладених в цінні папери, підвищилась з рівня 2,63% (4 квартал 2003 року) до 5,81% (1 квартал 2006 року);

На рис.2.9 наведена динаміка обсягів створених резервів під ризики кредитних операцій у 2001 -- 2006 роках. Як показує аналіз наведених характеристик, відносна процентна частка резервів до загальної суми кредитів зросла від рівня 10,18% у 2001 році до рівня 12,9% у 2004 році та зменшилась до рівня 10,31% у 2006 році, тобто незбалансований заставою кредитний ризик становить не менше 10%.

Рис.2.9 Динаміка обсягів виданих кредитів та створених резервів під кредитні ризики в АКБ “Приватбанк" у 2001 2006 роках

Згідно “Звіту про класифіковані кредитні операції за формами власності та розрахунку резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями АКБ “Приватбанк" [13], на рис.2.10 -- 2.18 побудована графічна структура кредитного портфелю АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року

Рис.2.10 Загальна структура кредитів та кредитних зобов'язань в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року



Рис.2.11 Структура “стандартних” кредитів та кредитних зобов'язань в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року

Рис.2.12. Структура кредитів та кредитних зобов'язань “під контролем" в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року



Рис.2.13. Структура “субстандартних" кредитів в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року

Рис.2.14. Структура “сумнівних” кредитів в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року.



Рис.2.15. Структура “безнадійних” кредитів в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року

Рис.2.16. Структура кредитів та створених резервів під кредитні ризики в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2004 року



Рис.2.17. Структура кредитів та створених резервів під кредитні ризики в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року

Рис.2.18. Процент покриття кредитної заборгованості заставою в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року

Як показує аналіз графіків рис.2.10 2.17 найбільш вразливішим місцем в кредитному менеджменті АКБ “Приватбанк" з точки зору забезпечення мінімізації кредитного ризику є адміністрування наступних видів кредитів:

а) Кредити, надані фізособам в інвестиційну діяльність:

вагова частка в “безнадійних” кредитах -- 42,39%;

вагова частка в “сумнівних” кредитах -- 23,25%;

вагова частка в “субстандартних" кредитах -- 12,91%;

б) Кредити, надані фізособам в поточну діяльність:

вагова частка в “безнадійних” кредитах -- 33,12%;

вагова частка в “сумнівних” кредитах -- 18,16%;

вагова частка в “субстандартних" кредитах -- 10,09%;

в) Кредити, надані юрособам за врахованими векселями:

вагова частка в “безнадійних” кредитах -- 8,57%;

вагова частка в “сумнівних” кредитах -- 20,51%;

вагова частка в “субстандартних" кредитах -- 26,95%;

г) Кредити, надані юрособам за внутрішніми торгівельними операціями:

вагова частка в “безнадійних” кредитах -- 6,12%;

вагова частка в “сумнівних” кредитах -- 14,65%;

вагова частка в “субстандартних" кредитах -- 19,25%.

2.3 Аналіз процедур оцінки фінансового стану позичальників -- юридичних осіб в АКБ “Приватбанк" на протязі життєвого циклу кредиту

2.3.1 Оцінка фінансового стану позичальника ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” для видачі короткострокового кредиту в оборотні кошти

Позичальник -- відкрите акціонерне товариство ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” розташоване за адресою:

70050, Запорізька область, смт. Кам'яне Вільнянського району

Статутний фонд Товариства 57 070 грн. розподілений на 5707000 простих іменних акцій номіналом по 0,01 гривні (1 коп).

Форма власності -- колективна (20).

Код ЄДРПОУ -- 05467607

Код діяльності ПО КВЕД -- 14.11 0.

Основний вид діяльності -- добування та обробка граніту. Янцівські граніти -- сірі граніти з кварцовими білими прожилками -- відносяться до груп відносно дешевих гранітів (вартість 1 м2 полірованої плитки 10 мм товщини не вище 21$/м2 при вартості червоночорних гранітів Криворізького басейну відповідної товщини не менше 30$/м2)

Аналіз фінансовоекономічного стану підприємства і керування його фінансами проводиться на основі його фінансових звітів:

Форма №1 “Баланс" -- звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату [25].

Форма №2 “Звіт про фінансові результати", що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний і попередній періоди [26].

У табл.2.2 приведена динаміка статей балансу ВАТ "Янцівський гранітний кар'єр" за 1999 -- 2000 роки. У табл.2.3 приведена динаміка статей звітів про фінансові результати ВАТ "Янцівській гранітний кар'єр " за 1999 -- 2000 роки.

Таблиця 2.2

Баланс ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” за 1999 2000 роки

Таблиця 2.3. Фінансові результати ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” у 19992000 роках

а) Аналіз складу і джерел утворення майна (активів)

Основні результати проведеного ретроспективного аналізу динаміки активів і пасивів балансу підприємства у вертикальному і горизонтально-хронологічному розрізах, дозволяють констатувати наступне:

1. За звітний період (2000 рік) у структурі пасивів балансу (джерел) виникли наступні зміни:

при загальному падінні валюти балансу на -- 30,94% (з 10,437 млн. грн. до 7, 208 млн. грн), власний капітал зменшився на -- 39,82% за рахунок зменшення раніше створеного фонду додаткового капіталу на 42,42% (на -- 3,878 млн. грн);

у звітному періоді підприємство покрило збиток базового періоду 202,2 тис. грн і отримало капіталізуємий чистий прибуток + 54,7 тис. грн.;

довгострокові кредитні ресурси практично залишилися на одному рівні як в базовому (71,5 тис. грн), так і в звітному періодах (62,5 тис. грн);

якщо у базовому періоді власний капітал становив долю 87,15% в валюті пасивів балансу, то у звітному -- тільки 75,94%;

кредиторська заборгованість незначно впала на -- 0,75%, але становить долю 10,77% в валюті балансу замість 7,5% в базовому періоді (на початок 2000 року);

векселі видані, які становили в базовому періоді долю 0,28% в валюті балансу, в звітному періоді різко підвищилися та становлять долю 8,68% в валюті балансу внаслідок зростання з 29,2 тис. грн. до 625,8 тис. грн. (на 2043%);

таким чином запозичені поточні зобов'язання зросли у звітному періоді на 31,71% і становлять долю 23,16% замість 12,16% у базовому періоді;

У такий спосіб підприємство ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” впроваджує у своїй діяльності механізми виключно комерційних позичок (видані векселі та кредиторська заборгованість), не застосовуючи механізмів банківського кредитування.

2. У структурі активів за звітний період (2000 рік) виникли наступні істотні зміни:

необоротні активи зменшилися на 68,37% за рахунок руху основних фондів:

а) сальдо вибуття (продаж ОФ) по первісній вартості на суму 3,0 млн. грн;

б) зменшення залишкової вартості за рахунок підвищення зносу (на 529,9 тис. грн);

доля необоротних фондів в валюті балансу активів у звітному періоді впала з 76,51% (базовий період) до 61,8% при падінні фактичної суми необоротних активів з 7,984 млн. грн. (базовий період) до 4,454 млн. грн. (звітний період);

загальна доля оборотних активів в валюті балансу зросла з 23,32% (базовий період) до 38,2% при зростанні суми оборотних активів на + 13,1% (з 2,434 млн. грн. до 2,753 млн. грн);

доля виробничих запасів в валюті балансу активів зросла з 6,95% (базовий період) до 11,45% при зростанні суми виробничих запасів на + 13,76% (з 0,725 млн. грн. до 0,825 млн. грн);

доля готової продукції в валюті балансу активів зросла з 2,04% (базовий період) до 8,35% при зростанні суми готової продукції на + 182,2% (з 0,213 млн. грн. до 0,601 млн. грн);

доля дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зросла в валюті балансу активів з 10,16% (базовий період) до 10,91% при падінні суми дебіторської заборгованості на -- 25,85% (з 1,061 млн. грн. до 0,787 млн. грн);

дебіторська заборгованість базового періоду за розрахунками з бюджетом (експортне відшкодування ПДВ) в звітному періоді зросла з 0,03 млн. грн. до 0,121 млн. грн. (на 299,6%) становлячи долю 1,69% проти 0,29% у базовому періоді;

сума грошових коштів в касі у звітному періоді в валюті балансу зросла з 1,38% до 4,38%і;

Таким чином, проведений аналіз активів валюти балансу свідчить про падіння активів балансу за рахунок різкого зменшення (ліквідації) основних фондів та зносу основних фондів.

б) Аналіз фінансових результатів діяльності

Результати ретроспективного аналізу результатів фінансової діяльності і структури витрат підприємства, дозволяють констатувати наступне:

отриманий доход за реалізовану продукцію зріс на +3,94% (на +0,336 млн. грн) з рівня 8,553 млн. грн. (за 1999 рік) до 8,889 млн. грн. (за 2000 рік);

доля чистого доходу від реалізації продукції (мінус податок ПДВ) становить долю 83,33% від отриманого доходу за реалізовану продукцію, доля загальної собівартості реалізованої продукції зросла у звітному періоді з 68,72% (базова) до 81,06% при абсолютному зростанні собівартості у звітному періоді на + 22,6% з рівня 5,877 млн. грн. (1999 рік) до 7, 206 млн. грн. (2000 рік);

відповідно, доля реалізаційного прибутку впала у звітному періоді з 15,2% (базова) до 2,27% при абсолютному падінні реалізаційного прибутку у звітному періоді на -- 84,47% з рівня 1,3 млн. грн. (1999 рік) до 0, 202 млн. грн. (2000 рік);

доля адміністративних витрат зросла у звітному періоді з 4,89% (базова) до 6,98% при абсолютному зростанні адміністративних витрат у звітному періоді на + 48,47% з рівня 0,418 млн. грн. (1999 рік) до 0,621 млн. грн. (2000 рік);

доля витрат на збут зросла у звітному періоді з 5,46% (базова) до 6,52% при абсолютному зростанні витрат на збут у звітному періоді на + 24,22% з рівня 0,467 млн. грн. (1999 рік) до 0,58 млн. грн. (2000 рік);

загальні фінансові результати від операційної діяльності у звітному періоді характеризуються збитком -- 0,935 млн. грн. зрівнянні зі збитком у базовому періоді -- 0,007 млн. грн., тобто операційна діяльність характеризується наростаючою збитковістю;

операційна збитковість звітного періоду погашена прибутком від реалізації основних фондів на суму + 1,285 млн. грн.;

завдяки продажу основних фондів у звітному періоді чистий прибуток до розподілу у звітному періоді становить 0,35 млн. грн. (доля -- +3,95%), що, після покриття збитків попереднього періоду у сумі 0, 202 млн. грн., відповідає доходності акції підприємства +32,81% при 18% (згідно варіанту роботи) розподілі чистого прибутку до виплати дивідендів;

відносне зменшення собівартості виробництва у звітному періоді характеризується наступними показниками:

а) доля загальних витрат (виробнича собівартість + собівартість управління та збуту) підвищилась з 84,0% (базовий період) до 93,86% від валового реалізаційного доходу, при цьому абсолютне зростання загальних витрат становить + 16,13% з рівня 7,185 млн. грн. (базовий період) до 8,344 млн. грн.;

б) в структурі виробничої собівартості відмічається у звітному періоді підвищення долі матеріальних витрат з 47,13% (базовий період) до 60,65% (звітний період) від валового реалізаційного доходу при значному абсолютному підвищенні суми матеріальних витрат на + 33,77%;

в) структурна доля витрат заробітної плати з відрахуваннями у звітному та базовому періоді практично співпадають;

г) структурна доля амортизація та собівартості управління і збуту у звітному періоді знизилися на 1113% відносно базового періоду;

Результати розрахунків коефіцієнтів -- показників фінансового стану згідно алгоритмів [53], [57] наведені в табл.2.4 2.8

Таблиця 2.5

Таблиця 2.6

Таблиця 2.7

Таблиця 2.9

Результати 2000 року

Як видно з результатів розрахунків показників ліквідності, платоспроможності та джерел покриття виробничих запасів ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” (табл.2.6 -- 2.8):

на звітну дату показники покриття запасів з стійкого фінансового стану переведені в зону кризового фінансового стану, тобто розмір запасів не відповідає зменшенню капіталу підприємства за рахунок продажу активів (основних фондів), що потребує швидкої реакції, враховуючи певну кризу з реалізацією (падіння дебіторської заборгованості та зростання готової нереалізованої продукції);

показники платоспроможності та ліквідності знаходяться близько до діапазону нормативів для коефіцієнтів ліквідності, за виключенням показника абсолютної ліквідності, тобто необхідно підвищити норматив готівкових грошей на розрахунковому рахунку та в касі, та падіння показника строкової ліквідності за рахунок відміченого падіння рівня дебіторської заборгованості, тобто кризи з реалізацією;

Як видно з результатів розрахунків показників рентабельності та фінансової стійкості в ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” (табл.2.6):

рентабельність активів та власного капіталу по чистому доходу, відповідно, у звітному періоді підвищилась відносно базового, з 68,29% до 102,77% та з 78,36% до 135,34%;

навпаки, рентабельність активів та власного капіталу по валовому реалізаційному прибутку, відповідно, у звітному періоді знизилась відносно базового, з 12,46% до 2,8% та з 14,29% до 3,69%;

рентабельність власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування з негативного збитку у базовому періоді піднялася до +1,9% у звітному періоді;

наведений рівень рентабельності власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування дуже низький, бо відповідає строку окупності власного капіталу 52,6 років, що робить підприємство інвестиційно-непривабливим;

всі показники фінансової стійкості (фінансування, маневреності, незалежності), хоча і зменшилися після часткового продажу основних фондів, і відповідному зменшенню капіталу, одначе відповідають у звітному періоді відносно стійкому стану підприємства;

Як видно з результатів розрахунків показників майнового стану та ділової активності в ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” (табл.2.5):

коефіцієнт трансформації активів у виручку від реалізації підвищився у звітному періоді на +51,5% (з 0,68 у базовому періоді до 1,03 у звітному періоді);

фондовіддача основних фондів підвищилася у звітному періоді на +87,8% (з 0,9 у базовому періоді до 1,69 у звітному періоді);

коефіцієнт оборотності обігових коштів зменшився на 8,2% (з 2,93 у базовому періоді до 2,69 у звітному періоді), що відповідає зростанню періоду 1го обороту обігових коштів з 124,66 дня до 135,65 днів;

коефіцієнт оборотності запасів коштів зменшився на 18,5% (з 6,15 у базовому періоді до 5,01 у звітному періоді), що відповідає зростанню періоду 1го обороту запасів з 59,35 дня до 72,87 дня;

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зріс на +40,2% (з 6,72 у базовому періоді до 9,42 у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1го обороту дебіторської заборгованості з 54,33 дня до 38,76 дня;

коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості зріс на +23,6% (з 7,51 у базовому періоді до 9,28 у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1го обороту (погашенню) кредиторської заборгованості з 48,58 дня до 39,33 дня;

мобільність активів зросла з 0,233 (базовий період) до 0,382 (звітний період), що відповідає зростанню долі оборотних коштів в активах з 0, 393 (базовий період) до 0,523 (звітний період), відміченому при аналізі активів та коефіцієнту покриття запасів;

в результаті продажу частини зношених основних фондів загальний коефіцієнт зносу основних фондів зменшився з 0,654 (базовий період) до 0,393 (звітний період).

Отримані характеристики ділової активності, що свідчать про негативні процеси у розвитку підприємства, тому інвестиційна привабливість є низькою.

Згідно з результатами аналізу попереднього розрахунку підприємству необхідний кредит розміром 400 000 грн. (табл.2.7) для тимчасового покриття залученим банківським капіталом величини запасів в оборотних коштах.

Підприємство ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” подає заявку на кредит 400 000 грн. на 1 рік під 25% річних. В якості застави на загальну суму

800 000 грн. надається (баланстабл.2.1):

готова продукція вартістю 601,8 тис. грн.;

дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 121,5 тис. грн.;

частина дебіторської заборгованості за відпущену продукцію на суму 78 тис. грн. (з загальної суми 786,7 тис. грн);

Експертний аналіз з боку банку дає наступну діагностику:

а) Згідно показників табл.1.1 по класам кредитоспроможності:

по коефіцієнту незалежності = 0,759 -- клас 1 (>0,6);

по коефіцієнту абсолютної ліквідності = 0,189 -- клас 2 (0,15 -- 0,2);

по коефіцієнту строкової ліквідності = 0,659 -- клас 2 (0,4 -- 0,7);

по коефіцієнту покриття = 0,659 -- клас 3 (<1,0);

Таким чином -- середній клас кредитоспроможності 2 клас

б) Згідно показників табл.1.2, враховуючі 2 клас кредитоспроможності та

невисоку рентабельність підприємства, клас позичальника -- В.

в) Згідно таблиці 1.4 -- кредитна операція відноситься до класу “субстандартна”.

г) Згідно табл.1.5 -- для субстандартних кредитів рівень заліку застави

становить всього 20% від її балансової вартості.

Тобто, рівень застави для надання кредиту в 400 000 грн. повинен бути піднятий до 2 млн. грн.

д) Таким чином, підприємство ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” повинно надати в заставу додатково основних фондів на суму 1,2 млн. грн. з наявних 4,3 млн. грн. (баланс -- табл.2.1). Інакше банк відмовить у наданні кредиту, чи може надати кредит на суму 160 000 грн. замість 400 000 грн.

е) Варіант ризикового кредитування банком з еквівалентним підняттям ставки кредитування з 25% до 40% річних -- вочевидь не може бути прийнятий підприємством, оскільки підвищена сума процентів на 80 000 грн. з ' їдає весь плановий прибуток підприємства.

2.3.2 Оцінка ефективності довгострокового кредитування по лінії ЕБРР інвестиційного проекту виробництва нового препарату „Пантолайф” на Тернопільській фармацевтичній фабриці

Фармацевтична продукція, що випускається Тернопільською фармацевтичною фабрикою -- самостійним підрозділом ТОВ “Юніфарма" (м. Київ), задовільної якості, її ціна приваблива для покупців, вона користується дуже високим попитом серед населення країн СНД у першу чергу за рахунок прийнятних цін.

Зараз у номенклатурі випускаємих ліків і фабрики постійно нараховується більше 60 лікарських препаратів (Додаток Л). ТОВ “Юніфарма" вдалося зберегти технологію виробництва складних, багатокомпонентних препаратів (наприклад, пасти Теймурова), виробництво яких не під силу іншим невеликим підприємствам.

В додатку Ж наведені баланси та звіти про фінансові результати діяльності ТОВ „Юніфарма" за 2003 -- 2005 роки. На основі аналізу данних звітності підприємства оцінювання сильних і слабких сторін, маркетингових можливостей та загроз ТОВ “Юніфарма" проведено за допомогою матриці SWOTаналізу (таблиця 2.9).

SWOTаналіз ТОВ “Юніфарма" показав, що підприємство має ряд сильних сторін і можливостей на фармацевтичному ринку, займає досить стабільне становище на ньому та має можливості для свого подальшого розвитку. В таблиці показані конкретні напрями з потенціювання сильних сторін і можливостей за умови врахування й обмеження впливу слабких сторін і загроз, що забезпечить підприємству конкурентні переваги.

Таблиця 2.10. Матриця SWOTаналізу ТОВ “Юніфарма”

	Сильні сторони (S) 1. Досвід роботи на ринку 2. Висока швидкість доставки 3. Широка дистриб'юторська мережа 4. Наявність електронної пошти, зв'язок через Webвузли 5. Наявність на фірмі власного програмного забезпечення (програма комплексного обліку усіх виробничих процесів)	Слабкі сторони (W) 1. Наявність зношених основних засобів на Тернопільській фабриці 2. Відсутність спеціального маркетингового підрозділу 3. Низька частка фармацевтів в структурі штату
Можливості (О) 1. Зниження вартості медикаментів, що пропонуються 2. Наявність необхідних фінансових ресурсів 3. Наявність тісних контактів з постачальниками препаратів	SOстратегія 1. Розширення участі на ринку 2. Привернення уваги можливих клієнтів 3. Автоматизація системи збуту на основі встановлення модулів у постійних партнерів	WOстратегія 1. Створення маркетингової групи на підприємстві 2. Завершення реконструкції основних виробничих цехів 3. Навчання персоналу
Загрози (Т) 1. Низька купівельна спроможність населення 2. Нестача обігових коштів у основних груп клієнтівюридичних осіб	STстратегія 1. Формування асортиментної політики, тісно пов'язаної із диверсифікацією в напрямку розширення асортименту ліків 2. Використання принципів цінової диск римінації клієнтів 3. Перегляд системи надання товарних кредитів і політики встановлення відсотків за ними	WTстратегія 1. Надання відстрочок

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 
•  4 
•  5 
•  6 

дипломная работа "Оцінка фінансового стану позичальника – проблеми та шляхи розвитку (на базі матеріалів АКБ "Приватбанк")" скачать

Подобные документы

• Аналіз банком кредитоспроможності позичальника на базі матеріалів АКБ "Приватбанк"

  Теоретичні основи, шляхи розвитку нових технологій і процедур оцінки фінансового стану позичальників-юридичних осіб в комерційному банку. Аналіз кредитного портфелю, управління кредитним ризиком та процесів кредитування юридичних осіб в АКБ "Приватбанк".
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 11.07.2010
  

• Рейтингова оцінка кредитних можливостей позичальника - ДП АТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 6"

  Теоретичні основи оцінки фінансового стану позичальників-юридичних осіб в комерційному банку. Аналіз ризиків процесів банківського кредитування та основних заходів зменшення рівня ризику. Методологія рейтингової оцінки кредитоспроможності позичальника.
  
  курсовая работа [1,6 M], добавлен 11.07.2010
  

• Оцінка кредитоспроможності позичальника як засіб зниження кредитного ризику комерційного банку

  Сутність та економічний зміст кредитних ризиків у взаємодії з кредитоспроможністю позичальника. Визначення кредитоспроможності та показники, що її характеризують. Шляхи зниження кредитного ризику на основі удосконалення оцінки кредитоспроможності.
  
  курсовая работа [267,4 K], добавлен 25.11.2010
  

• Оцінка кредитоспроможності позичальника

  Зміст і значення оцінки кредитоспроможності позичальника, кредитного ризику та виявлення джерел погашення позичальником відсотків і заборгованості за кредитом. Доцільність видачі кредиту. Основні методи оцінки кредитоспроможності, їх недоліки та переваги.
  
  курсовая работа [66,4 K], добавлен 04.04.2012
  

• Оцінка кредитоспроможності потенційного позичальника

  Визначення переваг і недоліків статистичних методів аналізу кредитоспроможності позичальника. Характеристика моделей комплексної оцінки фінансового стану клієнта: правило "6С", PARSER, CAMPARI, PARTS, МEMO RISK, система 4FC, правило "5С" поганих кредитів.
  
  реферат [27,0 K], добавлен 28.05.2010
  

• Оцінка кредитоспроможності позичальника. Проблеми та шляхи їх вирішення в Україні

  Розвиток кредитної системи країни, перехід на ринковий характер економіки та сучасні проблеми оцінки установами банків кредитоспроможності позичальника. Основні критерії оцінки кредитоспроможності інвестиційного проекту, шляхи вдосконалення кредитування.
  
  доклад [322,2 K], добавлен 04.05.2012
  

• Оцінка кредитоспроможності клієнта комерційного банку

  Опис процесу надання кредиту позичальнику-юридичній особі на прикладі ВАТ КБ "Надра". Методика визначення кредитоспроможності, оцінка фінансового стану позичальника в даному банку. Розробка заходів щодо удосконалення кредитування юридичних осіб.
  
  курсовая работа [57,1 K], добавлен 01.12.2010
  

• Шляхи вдосконалення методики оцінки кредитоспроможності позичальника

  Поняття та критерії кредитоспроможності позичальника. Зарубіжний та вітчизняний досвід оцінки кредитоспроможності. Аналіз методики оцінки кредитоспроможності позичальників-юридичних осіб АКБ "Укрсоцбанк". Шляхи вдосконалення оцінки кредитоспроможності.
  
  дипломная работа [117,5 K], добавлен 11.10.2010
  

• Оцінка кредитоспроможності фізичних осіб

  Розробка кредитної політики банку та сутність, види, принципи банківського кредитування. Етапи кредитного процесу та методи оцінки кредитоспроможності позичальника. Заходи щодо мінімізації втрат від кредитного ризику. Контроль кредитної діяльності банку.
  
  курсовая работа [118,6 K], добавлен 09.07.2009
  

• Аналіз кредитних відносин та їх ефективність

  Організація кредитних операцій комерційного банку ВАТ "Брокбізнесбанк". Поняття платоспроможності і кредитоспроможності клієнта. Способи забезпечення виконання зобов'язань. Аналіз фінансового стану позичальника. Банкрутство та ліквідація підприємства.
  
  дипломная работа [686,9 K], добавлен 22.02.2012
  

Другие документы, подобные "Оцінка фінансового стану позичальника – проблеми та шляхи розвитку (на базі матеріалів АКБ "Приватбанк")"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам