Методи управління активами і пасивами комерційного банку

введення обмежень на концентрацію кредитних вкладень за галузями економічної діяльності, надання бланкових кредитів;

обмеження максимальних сум і строків кредитної операції в залежності від виду забезпечення і його ринкової вартості;

виконання економічних нормативів, встановлених Національним банком України, що обмежують ризики кредитно-інвестиційної діяльності Банку.

Внутрішні ліміти щодо проведення кредитних операцій Банком дотримуються.

Кредитний ризик позабалансових фінансових інструментів визначається як можливість зазнавати збитків через те, що інша сторона, яка приймає участь в операції, не виконує контрактних зобов'язань. Банк застосовує таку ж саму кредитну політику щодо умовних зобов'язання, як і до балансових фінансових інструментів: встановлено процедури затвердження, контролю рівня ризику та процедури його моніторингу. Також Банком встановлені процедури управління концентраційним ризиком, забезпечення збереження заставленого майна і уникнення зменшення його ринкової вартості, примусового повернення боргів.

Кредитний ризик Банку помірний, що обумовлюється задовільною диверсифікацією кредитної заборгованості, дотриманням Банком належних процедур здійснення активних операцій, які передбачені нормативними актами НБУ та внутрішніми положеннями Банку, низьким рівнем прострочених кредитів, достатнім рівнем забезпеченості кредитних операцій. Для ефективного управління кредитними ризиками Банк формував резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями. Резерви під втрати за кредитними операціями за станом на кінець дня 31 грудня 2008 року є достатніми і покривають можливі збитки.

Керівництво Банку достатньо розуміє ключові аспекти кредитного ризику і здатне ефективно ним управляти, однак якість управління кредитним ризиком потребує вдосконалення за наступними напрямками:

посилення контролю за станом збереження заставленого майна, дійсністю заставлених майнових прав,

детальний аналіз джерел погашення позичальниками заборгованості, надання пріоритету при оцінці кредитного ризику показникам платоспроможності та кредитоспроможності клієнтів перед видом та вартістю забезпечення,

посилення роботи з контролю за цільовим використанням позичальниками кредитних коштів.

Динаміка змін у кредитному портфелі банку протягом 2006-2008 рр. наведена в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Кредитний портфель АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» у 2006 -2008 рр.

НайменуванННапрт Наймену-вання статті статті	2006	Частка у загальному обсязі, %	2007	Частка у загальному обсязі, %	Відхи-лення	2008	Частка у загальному обсязі, %	Відхи-лення
	(тис. грн)		(тис. грн)			(тис. грн)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Овердрафт	23974	1,39	52841	1.65	28867	102400	1.72	49559
у тому числі:
Сумнівні	0	0	0	0	0	257	0	257
Прострочені	3	0	110	0.003	107	815	0.004	705
Враховані векселi	116254	6,75	111951	3.69	-4303	117986	1.89	0
у тому числі:
Кредити,що спрямовані в поточну діяльність	1510359	87,73	2764966	86.54	1254607	4981909	83.72	2216943
у тому числі:
Сумнівні	14359	0,83	20465	0.64	6106	22506	0.37	0
Прострочені	7153	0,42	7293	0.22	14	20286	0.34	0
Кредити, що спрямовані в інвестиційну діяльність	14448	0,84	32689	1.02	18241	-32689	-0.54	-65378
Прострочені	90	0	0	0	-90	150	0.002	150
Іпотечні кредити	56542	3,28	232410	7.27	175868	722622	12.14	490212
у тому числі:
Сумнівні	0	0	0	0	0	96	0.0016	96
Прострочені	0	0	0	0	0	904	0.015	0
Усього кредитiв	1721577	100	3194857	100	1473280	5950085	100	2755228
Резерви пiд заборгова-ність за кредитами	-57313		-94096	0	-36783	-163535	0	-69439
Усього кредитiв за вирахуванням резервів пiд кредити	1664264	0	3100761	0	1436497	5786550	0	2685789

У порівнянні з 01.01.2007 р. кредитний портфель збільшився на 2755228 тис.грн. (з 3194857 тис.грн. до 5950085 тис.грн.), тобто збільшився в 1,8 рази.

Виважене управління кредитним ризиком дало змогу Банку впродовж 2008 року не зазнати втрат від непогашення кредитів позичальниками.

З метою попередження проблем Банком застосовуються наступні заходи: щоденний аналіз фінансового стану позичальника, перевірка застави, контролюється рух коштів по рахунках клієнтів, відслідковуються обороти по рахунках в інших банках, перевіряються залишки по товарах в обороті.

Претензійно-позова робота за простроченою та сумнівною кредитною заборгованістю та заходи, що використовуються для виправлення проблем ведуться в достатньому обсязі.

Кредити надаються в гривнях та іноземній валюті, причому значна перевага надається кредитуванню в національній валюті. За видами валют кредитний портфель розподіляється наступним чином:

в іноземній валюті -34,4%;

в національній валюті -65,6%, що значною мірою зменшує ризик суттєвого знецінення активів внаслідок девальвації національної грошової одиниці.

Банк займається головним чином короткостроковим кредитуванням. В структурі кредитного портфеля значне місце посідають кредити суб'єктам господарської діяльності (85,5%).

Слід зауважити, що на протязі року в Банку була присутня концентрація кредитних вкладень за окремими видами економічної діяльності та у розрізі одного контрагента.

Звертаємо увагу, що в кредитних справах не завжди є достатньо обґрунтовані бізнес-плани та техніко-економічне обгрунтування кредитного заходу та розрахунку економічного ефекту, що свідчить про нездійснення банком розрахунків ефективності використання кредитних коштів позичальниками; недостатній аналіз джерел погашення кредитної заборгованості ускладнює прогнозування ризику неповернення кредитних коштів. Крім того, в кредитних справах інколи відсутня документація, яка б підтверджувала проведення працівниками банку аналізу та контролю за цільовим використанням кредитів.

Протягом звітного року якісний склад кредитного портфелю змінився за рахунок збільшення короткострокової заборгованості і збільшення довгострокової заборгованості, відбулось також збільшення простроченої сумнівної заборгованості. Тенденція щодо збільшення обсягів кредитних вкладень свідчить про необхідність подальшого посилення банком оперативного контролю за рухом кредитних коштів та моніторингу фінансового стану позичальників.

Достовірність розрахунку резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями клієнтів підтверджується даними оборотно-сальдового балансу.

Резерви формуються банком у тій валюті, в якій враховується заборгованість. Контроль розміру фактично сформованого резерву за кредитними операціями проводиться за даними місячного балансу банку.

За станом на кінець дня 31 грудня 2008 року загальний обсяг кредитного портфелю Банку за даними балансу складає з урахуванням позабалансових зобов'язань 7254364 тис. грн.

В порівнянні з попереднім роком кредитні операції Банку збільшилися на 3147471 тис. грн. чи на 76,64%. Збільшення обсягу кредитного портфеля Банку відбулося в основному за рахунок збільшення обсягу довгострокових кредитів, наданих юридичним і фізичним особам (на 2149192 тис. грн.) та збільшення обсягу короткострокових кредитів, наданих юридичним особам (на 498251 тис. грн.).

Найбільшу питому вагу в кредитному портфелі Банку за станом на кінець дня 31 грудня 2008 року займають довгострокові кредити, надані юридичним особам - 36,72%, та довгострокові кредити, надані фізичним особам - 22,72%.

Загальний чистий обсяг кредитного портфеля Банку (за вирахуванням резервів, сформованих для відшкодування можливих втрат від кредитних операцій) складає 7080781 тис. грн.

Позабалансові зобов'язання Банку за станом на кінець дня 31 грудня 2008 року дорівнюють 929573 тис. грн. (12,81% кредитного портфелю) і складаються з наступних статей:

зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам - 746688 тис. грн.. або 10,29% загального кредитного портфелю. Зазначені зобов'язання мають в основному відзивний характер та майже не впливають на портфельний кредитний ризик і на загальний стан Банку;

гарантії, надані банкам і клієнтам - 109103 тис. грн. або 1,50% загального кредитного портфелю;

авалі, що надані клієнтам - 37662 тис. грн. або 0,52% загального кредитного портфелю;

непокриті акредитиви - 36119 тис. грн. або 0,50% загального кредитного портфелю.

Міжбанківський кредитний портфель Банку за станом на кінець дня 31 грудня 2008 року складає 374706 тис. грн. або 5,16% загального кредитного портфелю і складається з наступних статей:

кошти банків у розрахунках -6578 тис. грн. або 0,09% загального кредитного портфелю;

короткострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках - 6845 тис. грн. або 0,09% загального кредитного портфелю Банку;

короткострокові кредити, що надані іншим банкам - 361383 тис. грн. або 4,98% загального кредитного портфелю.

Якість кредитного портфелю характеризується наступними показниками:

Стандартні - 2355848 тис. грн. або 32,48% кредитного портфелю Банку;

Під контролем - 3455093 тис. грн. або 47,63%;

Субстандартні - 1309539 тис. грн. або 18,05%;

Сумнівні - 108926 тис. грн. або 1,50%;

Безнадійні - 24958 тис. грн. або 0,34%.

Значних змін в якості кредитного портфеля Банку протягом 2008 року не відбулося.

У порівнянні з попереднім роком обсяг стандартних кредитів в кредитному портфелі Банку зменшився на 1,11%.

Питома вага негативно класифікованих кредитів (сумнівних, безнадійних) в загальному кредитному портфелі Банку зменшилася з 2,25% на початок 2008 року до 1,84% за станом на кінець дня 31 грудня 2008 року. За станом на кінець дня 31 грудня 2008 року прострочені та сумнівні доходи, нараховані Банком за кредитними операціями, складають 10087 тис. грн., протягом 2008 року вони збільшилися в 2,17 разів.

Сума сформованого резерву під сумнівні доходи за кредитними операціями за станом на кінець дня 31 грудня 2008 року становить 7699 тис. грн. Претензійно-позовна робота Банку по поверненню заборгованості позичальників знаходиться на прийнятному рівні.

Суттєвих відхилень від вимог Національного банку України та внутрішніх положень Банку щодо процедур, обґрунтованості надання кредитів, забезпеченості кредитних операцій та їх відображення в бухгалтерському обліку встановлено не було. Якість кредитного портфелю Банку за станом на кінець дня 31 грудня 2008 року в цілому задовільна.

Рівень забезпечення кредитного ризику заставою задовільний. Кредити в основному забезпечені нерухомим і рухомим майном.

Отже, аналіз кредитних операцій АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» показує, що у 2008 році в порівнянні з попередніми роками кредитні операції збільшилися майже на 77%. За видами економічної діяльності найбільш значна частка кредитів спрямована на кредити фізичним особам. Також важливим моментом є те, що кредитні операції банку носять досить ризиковий характер.

Оцінка показників ефективності управління активами банку

При аналізі стану будь-якої компанії важливим моментом є визначення того, наскільки ефективно менеджмент веде управління активами, що довірені йому власниками компанії. По балансу компанії можна визначити характер активів, що використовуються компанією. Наприклад, якщо в балансі з'явились великі суми грошових коштів, то можна зробити припущення, що існують надлишкові кошти, які можуть бути використані з більшою користю.

Для виявлення тенденцій в використанні існуючих у компанії активів, використовується ряд коефіцієнтів, що характеризують такі показники діяльності, як доходи, витрати, прибуток (збиток) - різниця між доходами і витратами, чистий прибуток - після сплати податку.

Першим показником, який слід розглянути і детально проаналізувати є доходи банку [6, c.234].

Детальний аналіз доходів здійснюється постатейно за кожною групою доходів (табл. 2.5.).

Дані табл. 2.5. свідчать, що за аналізований період доходи комерційного банку збільшилися на 342535 тис. грн. Це відбулося завдяки зростанню процентних доходів на 288716 тис. грн, комісійних доходів - 74936 тис.грн та доходів від торгівлі іноземною валютою та цінними паперами на 67179 тис.грн

Значно зменшилися процентні надходження від цінних паперів - на 3723 тис.грн, хоча у 2007 році в порівнянні з 2006 роком спостерігалась тенденція до збільшення цього показника на 6317 тис.грн.

Майже не змінилась структура доходів. На протязі 2006 -2008 рр. частка процентних доходів займає найбільш питому вагу і коливається в межах 86-88% загальної структури. Зросла частка торговельного доходу відповідно з 8,9% у 2006 році до12,6% у 2008 році, у тому числі за рахунок торгівлі цінними паперами - з 0,13% до 6,9 %.

Можна зробити висновок, що даний комерційний банк активізував роботу щодо одержання процентних доходів через оптимізацію свого кредитного портфеля, але водночас він не приділяв належної уваги розвитку банківських послуг, які могли б приносити доходи.

Таблиця 2.5 - Порівняльний аналіз постатейної структури і динаміки доходів АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» за 2006 -2008 рр.

Статті доходів	2006 рік	2007 рік	Відхил.	2008 рік	Відхил.
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	тис.грн	%	тис.грн
1. Процентні доходи, всього	243908	88.74	370809	88.88	126901	659525	86.81	288716
У тому числі:
від кредитів наданих	219140	79.73	339959	81.48	120819	620285	81.64	280326
від коштів, розміщених у банках	21977	7.99	21742	5.21	-235	33855	4.45	12113
від цінних паперів	2791	1.02	9108	2.18	6317	5385	0.70	-3723
2. Комісійні доходи	57574	20.95	99447	23.84	41873	174383	22.95	74936
3.Торговельний дохід	24415	8.88	28672	6.87	4257	95851	12.62	67179
У тому числі:
від іноземної валюти	24008	8.74	28635	6.86	4627	43555	5.73	14920
від цінних паперів	365	0.13	37	0.01	-328	52296	6.88	52259
4. Інші операційні доходи	6524	2.37	17704	4.24	11180	4344	0.57	-13360
5. Разом доходів	274847	100	417185	100	142338	759720	100	342535

Аналіз дохідності з урахуванням зазначених коефіцієнтів здійснюється за допомогою даних таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Фінансові показники АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» за 2006 -08 рр.

Показник	2006 рік	2007 рік	Відхил.	2008 рік	Відхил.
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	тис. грн	%	тис. грн
1. Активи разом, А	2284103	100	4421711	100	2137608	7340279	100	2918568
У тому числі:
дохідні активи, Ад	2029178	88,8	3854580	87,17	1825402	7099073	96,71	3244493
2. Разом доходів, Д	146793	100	221056	100	74263	438436	100	217380
3. Коефіцієнт дохідності активів	0,064	*	0,049	*	-0,014	0,059	*	0,0097
4. Коефіцієнт дохідності, Кд(Ад)	0,072	*	0,057	*	-0,014	0,061	*	0,0044

За даними розрахунків, проведених у таблиці 2.6, найбільше значення має коефіцієнт дохідності продуктивних активів: станом на 2008 р. на 1 грн дохідних активів надійшло 6 коп. доходів

За допомогою методу ланцюгових підстановок можна оцінити вплив відповідних факторів на зміну даного коефіцієнта. Для цього розрахуємо скоригований коефіцієнт [9, c.155]:

К1 = Д1: Ад0 = 438436: 3854580= 0,113744

Вплив величини сукупних доходів визначається як різниця між скоригованим коефіцієнтом та значенням коефіцієнта дохідності Кд(Ад) станом на 31.12.2007 р.:

F(1) = К1 - Кд(Ад)0 = 0,113744-0,0573489=0,056395

Отже, збільшення величини доходів за аналізований період на 217380 тис. грн призвело до зростання дохідності банку на 0,056.

Вплив другого фактора - величини дохідних активів - визначається як різниця між значенням коефіцієнта Кд(Ад) станом на 31.12.06 р. та скоригованим коефіцієнтом К1:

F(2) = Кд(Ад)1 - К1 = 0,0617596-0,1137=-0,05194

Отже, величина дохідних активів за зазначений період зросла на 3244493 тис. грн, що призвело до зниження коефіцієнта дохідності, але в цілому є позитивним фактором, оскільки збільшення дохідних активів веде до зростання суми доходів банку.

Сукупний вплив двох факторів на коефіцієнт дохідності:

F(1) + F(2) = [К1 - Кд(Ад)0] + [Кд(Ад)1 - К1] = 0,056-0,051=0,005

Аналогічно загальному аналізу доходів банку здійснюється аналіз рівня витрат за окремими операціями за період, що аналізується.

Відповідно до принципу прибутковості доходи банку повинні перевищувати витрати, тому загальна оцінка динаміки витрат банку містить аналіз коефіцієнтів, які характеризують стабільність діяльності та її прогнозування. До таких показників належать:

коефіцієнт дієздатності банку Кд, який визначається співвідношенням витрат і доходів. Оптимальне значення Кд не повинно перевищувати 0,95, збільшення до 1,0 і вище свідчить про погіршення дієздатності банку, тобто він стає збитковим;

коефіцієнт режиму економії витрат Ке, який є співвідношенням темпів збільшення витрат і темпів зростання доходів. Рівень показника Ке < 1 свідчить, що банк дотримується режиму економії, в іншому випадку - не дотримується. Розглянемо динаміку витрат (див. табл. 2.7)

Дані таблиці 2.7 показують, що темпи зростання доходів (198,3 %) значно випереджають темпи зростання витрат банку (163,2 %), а витрати на 1 грн доходів зменшилися з 0,95 грн до 0,76 грн, темп зростання Кд становити 82 %. Це свідчить про дотримання банком режиму економії, який понизився в 0,82 раза.

Таблиця 2.7 - Динаміка показників витрат АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» у 2006 - 2008 рр.

Показники	2005 тис.грн	2006 тис.грн	Темп зростання, %	2007 тис.грн	Темп зростання, %
1. Витрати банку, тис. грн	140163	206346	147,21	336749	163,19
2. Доходи банку, тис. грн	146793	221056	150,59	438436	198,33
3. Коефіцієнт дієздатності Кд (ряд. 1: ряд. 2)	0,95	0,93	97,76	0,768	82,28
4. Коефіцієнт режиму економії Ке (162,8: 134,6)	*	*	0,98р.	*	0,82р.

Важливу роль в аналізі витрат банку відіграють фінансові коефіцієнти, що характеризують величину сукупних витрат та її складових, які припадають на 1 грн. активів банку, у тому числі дохідних активів.

Коефіцієнтний аналіз витрат здійснюється на підставі даних таблиці 2.8.

За результатами розрахунків, наведеними у таблиці 2.8,значення коефіцієнтів значно не змінилось, лише зменшилось з 0,07 до 0,05 за аналізований період. Тобто витрати на 1 грн дохідних активів банку зменшилися на 2 коп., що є позитивним явищем.

Таблиця 2.8 - Показники витрат АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» у 2006 - 2008 рр.

Показник	2006 рік	2007 рік	Відхил.	2008 рік	Відхил.
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	тис. грн	%	тис. грн
1. Активи банку, А	2284103	100	4421711	100	2137608	7340279	100	2918568
У тому числі дохідні активи, Ад	2029178	88,83	3854580	87,17	1825402	7099073	96,71	3244493
2. Разом витрат, В	140163	100	206346	100	24	336749	100	24
3. Коефіцієнт витрат Кв(А) на 1 грн активів	0,06	*	0,05	*	-0,01	0,05	*	0,00
4. Коефіцієнт витрат Кв(Ад) на 1 грн дохідних активів	0,07	*	0,05	*	-0,02	0,05	*	-0,01

Доходи і витрати банку є чинниками першого ряду щодо формування прибутку. В узагальненому вигляді прибуток є різницею між доходами, отриманими банком за відповідний період унаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими за той самий період для забезпечення цієї діяльності.

Основними показниками, які характеризують прибутковість банку, є такі:

- норма прибутку на капітал (рентабельність капіталу);

- рентабельність (прибутковість) активів;

- рентабельність витрат;

- чистий спред;

- чиста процентна маржа;

- рівень іншого операційного доходу.

Ці показники та розглянуті вище коефіцієнти загальної дохідності активів та дохідності процентних активів дають змогу досить повно охарактеризувати діяльність банку з погляду її ефективності [11, c. 36].

Таблиця 2.9 - Основні показники, що характеризують прибутковість АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» у 2006 - 2008 рр.

Назва показника	2006	2007	Відхил.	2008	Відхил.
Рентабельність (прибутковість) активів, %	0,29	0,33	0,04	1,38	1,05
Рентабельність витрат, %	4,73	7,12	2,398	30,19	23,06
Чистий спред	4,41	3,53	-0,87	2,86	-0,67
Чиста процентна маржа	3,05	1,91	-1,14	2,41	0,49

Отже, що стосується прибутковості активів,то за аналізований період спостерігається чітка тенденція до збільшення цього цього показника. Як бачимо, лише у 2008 році рентабельність активів складає 1,38%, що є більше 1% і свідчить про те, що в порівнянні з минулими роками банк починає ефективно використовувати наявні ресурси. Показник рентабельності витрат нам також показує, що у 2008 році в порівнянні з попередніми роками сума прибутку на одиницю витрат значно збільшилась. Показник чистого спреду на протязі аналізованого періоду коливався від 4,4 % у 2007 року до 2,86% - у 2008, що є задовільним результатом в порівнянні з оптимальним значенням цього показника, яке складає 1,25%. Що стосується чистої процентної маржі, то оптимальним значенням цього показника є 4,5%, і він слугує для покриття витрат і ризиків. У нашому випадку цей показник є меншим 4,5%, але у 2008 році в порівнянні з 2007 спостерігається його підвищення до 2,41%, тоді як у 2007 році він зменшився з 3,05% до 1,91%.

Основними причинами зменшення процентної маржі є: зниження процентних ставок за кредитами; подорожчання ресурсів; хибна процентна політика.

Аналіз структури прибутку свідчить про те, що основним джерелом прибутку для банку є чистий процентний дохід, тобто вкладення в активи є ефективними, а приріст прибутку досягнуто саме за рахунок ефективного управління активами.

Таким чином, аналіз показників ефективності управління активами банку дає змогу побачити чи ефективним було управління активами на протязі аналізованого періоду.

Отже, у 2006-2008 роках у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» спостерігається значне підвищення аналізованих показників ефективності, що свідчить про ефективну політику банку щодо управління активами.

2.3 Аналіз пасивів АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»

Пасиви банків - частина бухгалтерського балансу, що відображає в грошовому вираженні джерела утворення коштів банку. Залежно від характеру джерел коштів усі пасиви банку різняться за термінами залучення і вартістю. Від вартості й термінів залучення коштів залежить спроможність банку забезпечити їх раціональне розміщення і врешті-решт допустимий прибуток акціонерів банку.

Основним джерелом коштів банку, як правило, є депозити фізичних і юридичних осіб, а крім того, кошти центральних (національних) банків, кредити, залучені в інших комерційних банках, облігаційні позики, розміщені на ринку.

Особливістю пасивів комерційного банку порівняно з іншими компаніями є висока частка коштів, залучених на різних умовах, що значно перевищує власні кошти банку. У різних країнах центральні (національні) банки, інші контролюючі органи встановлюють нормативи співвідношення власних та залучених коштів, що коливаються від 1:10 до 1:100 [13, c. 156].

Згідно інформації, яка знаходиться в додатку Б (таблиця Б.2) проведемо аналіз пасивів АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ».

Кошти банків в 2006 році становили 346 235 тис грн. В наступні 2 роки кошти банків зросли і становили відповідно 598 093 тис. грн. та 1 300 485 тис.грн. В 2008 році в структурі зобов'язань кошти банків становили 19,58 %, що на 4,37 % більше від попереднього.

Темп росту коштів банів в 2007 році порівняно з 2006 р. складав 172,74 %, а темп росту коштів у відсотковому виразі в 2008 р. порівняно з 2007 р. склав 217.44 %. Темп приросту має показник відповідно 72,74 % та 117,44 % за 2006 - 2008рр.

Найбільшою часткою у структурі зобов'язань Сбербанку є кошти клієнтів. В загальній структурі вони представлені більш ніш на 75 % (в 2006 р. вони становили 1 615 887 тис. грн., в 2007р. - 3 166 511, 2008 р. - 5 029 539). Відповіно за 2 роки сума коштів клієнтів зросла на 3 413 652 тис. грн.

Темп росту за 2006-2008 рр. складав 195.96 % та 158.84 % відповідно. Темп приросту в 2007 році становив - 95.96 %, в 2008 % - 58,84 %

Ощадні (депозитні) сертифікати емітовані в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» були представлені в структурі зобов'язань в 2007 р. (в загальній структурі 0.08 %).

Боргові цінні папери, емітовані банком є наступним показником в струтурі зобов'язань. В 2006 р. вони складали 10 964 тис. грн. (0,52 % від усіх зобов язань). У 2007 році вони збільшились на 2 241 тис грн. ї становили вже 13 205 тис. грн.(0,34 % загальної структури). У 2008 році боргових цінних паперів, емітованих банком в балансі представлено не було. Темп приросту за 2007 рік боргових цінних паперів складав 20,44 %.

Наступний показник - нараховані витрати до сплати. В 2007 році, порівняно з 2006 р. вони зросли на 26 433 тис грн. та становили 55 030 тис грн. Через рік в 2008 році нараховані витрати до сплати зросли до 102 886 тис. грн.(1.55 % загальної структури). Темп росту склав в 2007 році 192,43 %, в 2008 р. - 186,96 %. Приросту - 92,43 % та 86,96 % відповідно.

Відстрочені податкові зобов'язання в 2006 році складали - 3 220 тис.грн.( 0,15 %- від загальної структури). В 2007 р.вони зменьшились на 300 тис грн., а в 2008 грн. - зросли на 1 124 тис.грн. і склали 4 134 тис. грн. ( 0.06 % від усіх зобов'язань. Темп приросту склав приблтизно (-10%) та 42% за 2007 та 2008рр. відповідно.

Інші зобов'язання за 2006-2008рр. зросли на 117548 тис.грн. і склали 205 250 тис.грн.- що складає 3,09% від усієї структури. Темп росту на 2008 рік склав 218,05%.

Усього зобов'язання банку в 2007 році склали 3 933 041 тис.грн., що на 1840436 тис. грн. більше за 2006 рік. В 2008 році зобов'язання склали 6 642 294 тис.грн.. Темп приросту за 2008 рік становив 68,88%.

Проаналізувавши структуру пасивів ми можемо бачити що майже всі показники зминюються з тенденцією на покращення. Розглянувши статутний капітал можно зазначити що протягом трьох років його зростання склало більш ніж 130%, так у 2006 році сумма становила 136 245 тис грн, а у 2008 цей показник був вже 519000 тис грн.

Резерви банку з 2006 року до 2008 також збільшились, що вказує на фінансову стійкість та надійність, особливо на це вказує високі темпи приросту за перші два звітні роки, які складали 176,2 % приросту. Резерви переоцінки основних засобів та необоротних активів вказують на деяке зменьшення показника у 2007 році, але у наступному ці показники збільшуються на 86,62 %.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років у 2007 зменьшився відносно показника 2006 року з 35 713 до 30 тис грн, але вже у 2008 темп приросту склав 286,7 %, що у свідчить про сабільність та фінансовий зріст цієї установи на фінансовому ринку. Те саме відбувається і у структурі прибутоку звітного року, що очікує затвердження. Ці показники за два роки збільшилися на 121,87% та 591,28% за 2007 та 2008 роки відповідно.

Власний капітал є одним з найголовніших показників діяльності банківської установи, та у нашому аналізі видно, що цей показник на протязі трьох років збільшувався, та на кінець 2008 року складає 697985 тис грн, що вказує на темпи приросту у 42,83% відносно до попереднього року. Загальні показники пасивів вказують на значне збільшення та стабільність зросту їх протягом звітних років. Так у період 2006-2007 року цифри змінились з 2 284 103 до 4 421 711 тис грн відповідно, що складає 93,59% зросту показників, а у період з 2007 по 2008 рік зей зріст склав 66,01%, що у грошовому еквіваленті є 7 340 279 тис грн.

Після проведення аналізу ми бачимо що протягом трьох звітних років у нашому банку спостерігається зростання фінансових показників, що підтверджує стабільність та розвиток банківської установи, і це є дуже важливим фактором економічного розвитку у кризовий час.

Аналіз фінансової стійкості банку.

Розглянемо першу групу коефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість банку. Для цього спочатку визначимо, з нашого погляду, найважливіші з них, приведемо алгоритм їх розрахунку та розкриємо їх економічний зміст (табл. 2.10.).

Після цього на основі даних балансу, наведеного в додатках А, Б, В, розрахуємо вибрані показники, проаналізуємо їх рівень, тенденції і зробимо висновок про рівень фінансової стійкості банку.

Отже, як свідчать дані таблиці, основними коефіцієнтами, які характеризують фінансову стійкість банку, є:

- коефіцієнт надійності;

- коефіцієнт фінансового важеля;

- коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів;

- коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом;

- коефіцієнт мультиплікатора капіталу [27, c. 349].

Таблиця 2.10 - Основні показники, що характеризують фінансову стійкість банку

№ п/п	Найменування показника	Алгоритм розрахунку за балансом	2006	2007	Відхил.	2008	Відхил.
1	Коефіцієнт надійності,%		9,8	13	3,2	11	-2
2	Коефіцієнт фінансового важеля		10,93	8,05	-2,88	9,52	1,47
3	Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів - достатність капіталу, %		11	9	-2	8,4	-0,6
4	Коефіцієнт захищеності власного капіталу		0,34	0,18	-0,16	0,16	-0,02
5	Коефіцієнт захищеності дохідних активів	де НАД - недохідні активи; Ад - дохідні активи; ЗБ - збитки	-0,008	-0,011	-0,003	0,054	0,057
6	Коефіцієнт мультиплікатора капіталу		16,76	10,5	-6,26	14,14	3,64

З наведених у таблиці 2.10 даних бачимо, що коефіцієнт надійності (співвідношення капіталу банку і залучених коштів за мінімально допустимого значення не менше 5,0 %) дещо зменшився, порівняно з 01.01.2008 р. і станом на 01.01.2009 р. становив 11,0 %, а станом на 01.01.2008 р. зріс до 13,0 % порівняно з 01.01.2007 р., в якому коефіцієнт надійності становив 9,8%. Таким чином, банк має забезпеченість власним капіталом і, отже, високу надійність, тобто він досяг того рівня, за якого не залежить від стихій у залученні вільних коштів грошового ринку, бо має вдосталь своїх, дешевших, які можна розміщати в кредити господарюючим суб'єктам та в інвестиції.

Дані тієї ж таблиці показують, що коефіцієнт фінансового важеля при максимально допустимому співвідношенні 1: 20 становив на 31.12.2008 р. 1: 9,5; а на 31.12.2007 р. - 1: 8,5. Це свідчить також і про те, що банк має помірну ділову активність щодо залучення вільних коштів на грошовому ринку. Порівняно з 2007 роком коефіцієнт фінансового важеля 2006 року був дещо вищим і становив 1:11.

Таблиця 2.11 - Вихідні дані та розрахунок основних коефіцієнтів фінансової стійкості банку

Назва показників	Умовні позначення	2006 р.	2007 р.	Темп змін	2008 р.	Темп змін
Власний капітал	К	191 498	488 670	297 172	697 985	209 315
Засновницький (акціонерний) капітал	Какц	136 245	419 000	282755	519 000	100 000
Залучені кошти	Зк	1 962 122	3 764 604	1 802 482	6 330 024	2 565 420
Активи загальні	Аз	2 284 103	4 421 711	2 137 608	7 340 279	2 918 568
Активи дохідні	Ад	2 029 178	3 854 580	1 825 402	6 650 286	2 795 706
Активи недохідні	Ан	254 925	567131	312206	689 993	122 862
Активи капіталізовані	Ак	65 021	83 328	18 307	116 735	33 407

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів у 2007 р. дещо знизився порівняно з аналізованим періодом 2006 р. з 0,11 до 0,09 (або відповідно з 11% до 9%) за оптимального значення не менше 10% і підтверджує вище встановлену тенденцію його високої ролі. В 2008 році коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів становив 8,4%, це озачає що він зменшився на 0,6% порівняно з показником 2007 р.

Дані таблиці 2.10. свідчать про зниження захищеності власного капіталу. Це підтверджується зростанням відповідного коефіцієнта з 0,34 в 2006 році до 0,16 у 2008 році. Коефіцієнт захищеності власного капіталу становив в 2007 р - 0,18.

Також банк значно посилив захист дохідних активів власним капіталом. Так, якщо на кінець 2006 р. цей коефіцієнт має негативне значення (-0,008), а в 2007 р. взагалі знизився до показника -0,11, то вже на кінець 2008 року він зріс до позитивного значення (0,054). Це свідчить про те, що розмір власного капіталу за мінусом недохідних активів не покривав дохідних активів, а в 2008 р. покривав, на що вплинуло два фактори: зростання капіталу на і скорочення недохідних активів на

Отже, банк за 2 роки поліпшив менеджмент пасивів і активів, підвищивши забезпеченість власними коштами і скоротивши обсяг недохідних активів.

Що стосується коефіцієнта мультиплікатора капіталу, який характеризує ступінь покриття активів акціонерним капіталом, то за оптимального співвідношенні 12,0-15,0 разів в кінці 2006 р. він становив 16,76. Через рік цей коефіцієнт знизився на 6,26 і становив 10,5.

Станом на 31.12.2008 р. коефіцієнт мультиплікатора капіталу зріс до оптимального показника - 14,14. Це свідчить, насамперед, що темп зростання активів перевищує темп зростання акціонерного капіталу і, по-друге, - про наявність тенденцій зниження використання «потужностей» із залучення їх з акціонерного капіталу. Ця сама тенденція зберігається, якщо зіставити темп зростання власних коштів у цілому (капітал - брутто), то вони зросли за рік, порівняно із зростанням у цілому всіх активів, що не є ризикованим у даному випадку, але це вже сигнал про необхідність поліпшити менеджмент власного капіталу.

Отже, крім коефіцієнта мультиплікатора капіталу, всі основні показники взяті нами для аналізу фінансової стійкості банку, мають тенденцію до поліпшення (коефіцієнт надійності, участі власного капіталу у формуванні активів, захищеності власного капіталу, захищеності ним дохідних активів) або стабілізації чи незначної зміни

Звідси можна зробити висновок, що фінансова стійкість банку достатньо забезпечена його капіталом і останній може захищати банк від імовірних ризикованих втрат сьогодні і в близькому майбутньому.

Ліквідність комерційного банку - це можливість і здатність банку виконувати свої зобов'язання перед клієнтами і різними контрагентами в аналізованих періодах. Ліквідність балансу як ступінь покриття зобов'язань активами і ліквідність самих активів забезпечується дотриманням насамперед обов'язкових економічних нормативів Національного банку України. Взяті ряд найбільш суттєвих, прийнятих в економічній літературі показників дають можливість достатньо повно розкрити ліквідність балансу банку[30, c. 59].

Як свідчать дані, наведені в розрахунковій таблиці 2.12, банк забезпечував за аналізований період не дуже високий фактичний рівень коефіцієнтів миттєвої ліквідності. В 2006 р. банк показав результат 22% за норми НБУ не менше 20 %, а в наступні 2 роки банк показав коефіцієнти 15% і 11% відповідно за 2007 і 2008 рр., що є нижче за норму. Коефіцієнт загальної ліквідності складав відповідно 109 %, 112 % і 111% за норми не менше 100 %, і це забезпечувало спроможність банку погашати будь-які зобов'язання і борги перед клієнтами.

Дещо знизилася забезпеченість робочих активів високоліквідними: з 28 % на 1 січня 2007 р. до 17 % на 1 січня 2009 р. (коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів на 01.01.2008 складав 25%) за нормативної вимоги НБУ не менше 20 %. Це виникло через зростання робочих активів і скорочення високоліквідних. Отже, це зниження - сигнал про необхідність активізації управлінських заходів, спрямованих на усунення появи ризикового фактора, який також контролюється НБУ.

Таблиця 2.12 - Основні показники, що характеризують ліквідність банку

№ п/п	Найменування показника	Алгоритм розрахунку за балансом	2006	2007	Відхил.	2008	Відхил.
1	1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності		0,22	0,15	-0,07	0,11	-0,04
2	2. Коефіцієнт загальної ліквідності зобов'язань банку		1,09	1,12	0,03	1,11	-0,01
3	3. Коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів		0,28	0,25	-0,03	0,16	-0,09
4	4. Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов'язань		0,98	0,99	0,01	0,98	-0,01
5	5. Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів (для визначення незбалансованої ліквідності)		1,03	0,98	-0,05	1,15	0,17
6	6. Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов'язань		0,27	0,25	-0,02	0,17	-0,08

Доповнюючим показником ресурсної ліквідності є коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів. Як видно із таблиці 2.12., цей показник спочатку зменшився з 103 % до 98 % ( 2006 і 2007 рр. відповідно), а потім зріс в 2008 році до 115 %. Це означає, що ризик ліквідного погашення основного обсягу зобов'язань перед клієнтами банку має зростаючу тенденцію. Отже, видані кредити забезпечені переважаючим обсягом залучених депозитів і банкові не загрожує незбалансована ліквідність.

Як показує коефіцієнт генеральної ліквідності, продовжує залишатися на середньому рівні спроможність банку погашати зовнішні зобов'язання за залученими і позиченими коштами високоліквідними активами та через продаж нерухомості (майно і незавершені капітальні вкладення). Він дещо скоротився з 27 % в 2006 році до 17 % в 2008 але цей рівень поки що є не критичним.

Таким чином, розрахована і розглянута в таблиці 2.12. система показників банку показала, що він дотримувався в 2006-2008 рр. нормативних вимог НБУ щодо ліквідності і забезпечував активами свою здатність погашати будь-які вимоги за своїми зобов'язаннями перед клієнтами, що розмістили свої гроші в цьому банку на поточних, вкладних, депозитних рахунках, а також перед кредиторами по господарській діяльності та акціонерами.

Власні кошти банку складаються з основного, додаткового капіталу та відрахувань. При цьому сума додаткового капіталу не повинна перевищувати суму основного капіталу.

В склад основних власних коштів входять:

- статутний капітал,

- резервний фонд,

- нерозподілений прибуток (приб. мин. років та поточн. року),

- кредити від НБУ,

- субординований борг,

- інше.

Перш ніж провести аналіз власних і залучених коштів, встановлюють їх загальний рівень, динаміку і співвідношення. На наступному етапі аналізу окремо розглядається склад, структура і тенденція змін окремо власних і залучених коштів. Головними є показники питомої ваги окремих видів власних коштів, бо вони свідчать про роль кожного виду власних коштів, темп зміни може бути >100% і <100% і свідчить, в якому напрямку розвивається формування кожного окремого джерела.

Власні кошти мають кількісну і якісну характеристику

Питома вага від валюти балансу = Власні кошти / Валюта балансу, (нормальне значення не нижче 8%) [37, c. 84].

В 2008 році цей показник становив: 697 985/7 340 279=9%

В 2007 році - 488670/4421711=11%

Як правило в новостворених банках, які не мають іміджу обсяг власних коштів може сягати і 30%, їм на початку діяльності необхідно розвивати технічну базу, формувати склад спеціалістів, організовувати рекламу, тобто для залучення коштів зі сторони необхідні значні власні кошти.

Бувають випадки, що розмір власних коштів опускається до 2-3% у банках на межі банкрутства. Рівень цього показника в питомій вазі вже характеризує місце і долю банків.

Величиною власних коштів нетто = Власні кошти - Відвернені або Вилучені кошти.

Вилученими з обороту є кошти вкладені в основні засоби, незавершене капітальне будівництво, нематеріальні активи, вкладання в придбання малоцінних предметів на складі, господарчі матеріали, перерахування авансів дебіторам для одержання від обладнання та інше.

В 2008 році показник власних коштів нетто складав 581250 тис.грн (697 985-116 735), що на 175908 тис. грн. Більше за показник 2007 р. (405342 тис.грн.)

Формула свідчить, що банк не має негативного значення власних коштів нетто, інакше він не зможе нормально функціонувати і повинен залучати або позичати кошти на стороні. В таких випадках банку нічим не тільки утримувати апарат, але майже неможливо здійснювати кредитні та інвестиційні операції.

Якість власних коштів характеризується показником коефіцієнтів імовірності.

Іммобілізація означає відвернення, вилучення власних = Іммобілізовані кошти / Власні кошти брутто[37, c.89].

Порівнюючи показники 2008 та 2007 рр. ми побачемо, що показник майже не змінився ( відхилення за рік складає 0,01)

На 31.12.2008 рік - 116 735/697 985=0,16

На 31.12.2007 рік - 83328/488670=0,17

Якщо звернути увагу на групу зобов'язань, в склад яких входять залучені і запозичені кошти, то їх можна поділити на три групи:

депозити до вимоги,

стокові депозити,

інші зобов'язання або кредити.

Порівняльний якісний аналіз структури залучених і запозичених коштів за певний період дає змогу оцінити роботу банку із залучення нових джерел коштів. При формуванні залучених коштів банк має дуже обережно підходити до різноманітних джерел, оскільки майже всі залучені кошти є платними для банку. Залучені кошти банку є одночасно його кредитними ресурсами, тому доцільно залучати таку суму коштів, яку в подальшому можна розмістити в активах як кредити. Значне перевищення залучених коштів над кредитами може призвести до збитковості кредитних операцій комерційного банку.

Залучені кошти, з точки зору платності, можна поділити на “дешеві” і “дорогі”. Найбільш дешевими є депозити до вимоги (клієнтські рахунки), але передбачити використання клієнтами грошей з цих рахунків неможливо, тому більш надійними є строкові депозити, а особливо юридичних і фізичних осіб. Вони дають можливість банкам виходячи із строків вкладів, видавати кредити.

Проте обсяг строкових депозитів не може бути безкінечним, оптимальним вважається 65% структури залучених коштів, а 80% - це вже банкрутство, в таких випадках % сплачені по них не покривають % одержані по кредитам. Оскільки на сьогоднішній день банки мають кредитні ресурси, але не можуть їх розмістити, бо відсутня реальна ліквідна застава [43].

В 2008 році у структурі залучених коштів фізичних осіб - клієнтів АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» 42% становлять вклади в гривнях, 52% - у доларах США та 6% - вклади в євро. Загальна кількість укладених Банком депозитних договорів перевищує 111 тис.

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ І ПАСИВАМИ АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»

3.1 Концепція удосконалення кредитно-депозитних операцій банку

Підсумовуючи наведений матеріал в даній дипломній роботі можна вивести рекомендації, що сприяють удосконалення кредитно-депозитних операцій банку.

По-перше, банку можна порадити поліпшити організаційну структуру, тобто приділити увага розвитку менеджменту, зокрема, створити, наприклад, службу внутрішнього аудита, що дозволило б знизити зловживання усередині банку.

По-друге, банку необхідно оцінювати ліквідність балансу шляхом принаймні щонедільного розрахунку коеффіцієнтів ліквідності. У процесі аналізу балансу на ліквідність можуть бути виявлені відхилення убік як зниження мінімально припустимих значень, так і їхній суттєвого перевищення.

По-третє, банк повинний визначати потребу в ліквідних засобах хоча б на короткострокову перспективу. Як уже відзначалося, прогнозування цієї потреби може здійснюватися двома методами. Один з них припускає аналіз потреб у кредиті й очікуваному рівні внесків кожного з ведучих клієнтів, а інший - прогнозування об'єму позичок і внесків. Обоє розглянутих методи мають недолік: вони спираються на середній, а не граничний рівень ліквідності. Це може бути достатнім для оцінки ліквідності банківської системи в цілому, але воно не підкаже керівництву окремого банку, яка повинна бути його касова готівка на наступній тижні, щоб покрити вилучення внесків і заявки на кредит. Тільки аналіз рахунків окремих клієнтів банку дозволять йому визначити потреби в готівці на даний момент.

У вирішенні цієї задачі допоможе також попереднє вивчення господарських і фінансових умов на місцевому ринку, специфіки клієнтури, можливостей виходу на нові ринки, а також перспективи розвитку банківських послуг, у тому числі, відкриття нових видів рахунків, проведення операцій по трасту, лізингу, факторингу і т.д. Причому, крім місцевих факторів, необхідно враховувати також і загальнонаціональні. Наприклад, зміни в грошово-кредитній політиці, у законодавстві і т.д.

Вивчення всього цього, а також прогнозування допоможе банку більш точно визначити необхідну частку ліквідних засобів в активі банку. При цьому банк повинний спиратися на свій досвід.

В управлінні активами банку варто звернути увагу на наступні моменти:

Управління готівкою повинно бути більш ефективним, тобто необхідно планувати припливи і відтоки готівки і розробити графіки платежів.

Терміни, на які банк розміщає засоби, повинні відповідати термінам залучених ресурсів. Не припустимо перевищення коштів на рахунках активу над коштами на рахунках пасиву.

Акцентувати увага на підвищенні рентабельності роботи в цілому і на доходності окремих операцій зокрема. Так в управлінні кредитним портфелем необхідно:

- контролювати розміщення кредитних вкладень по ступені їхнього ризику, форм забезпечення повернення позичок, рівню прибутковості. Кредитні вкладення банку можна класифікувати з урахуванням ряду критеріїв (рівень кредитоспроможності клієнта, форма забезпечення повернення кредиту, можливість страхування позичок, оцінка надійності кредиту економістом банку та ін.) Частка кожної групи кредитів у загальній сумі кредитних вкладень комерційного банку і її зміна є основою для прогнозування рівня коефіцієнта ліквідності, вони показують можливості продовження колишньої кредитної політики банку, необхідність її зміни. Угруповання позичок по окремих позичальниках, що здійснюється за допомогою ЕОМ, дозволяє щодня контролювати рівень коефіцієнтів ліквідності й аналізувати можливості подальшої видачі великих кредитів самостійно банком чи шляхом участі в банківських консорціумах;

- аналізування розміщення кредитів по термінах їхнього погашення, здійснюване шляхом угруповання залишків заборгованості по позичкових рахунках з врахуванням термінових зобов'язань чи оборотності кредитів по шістьох групах (до 1 міс.; від 1 до 3 міс.; від 3 до 6 міс.; від б до 12 міс.; від 1 до 3 років: понад 3 роки), що є основою для прогнозування рівня поточної ліквідності балансу банка, розкриття "вузьких" місць у його кредитній політиці;

- аналізувати розміщення кредитів по термінах на основі бази даних. Зокрема, розроблений метод аналізу майбутнього погашення і майбутньої видачі кредитів у найближчі 30 днів по окремих клієнтах і видам позичок (на основі кредитних договорів і оборотності кредитів), що дозволяє контролювати вивільнення ресурсів чи виникнення потреби в них. Такий аналіз можна робити щодня, а також з врахуванням даних кредитних договорів, що знаходяться на стадії пророблення. Результати аналізу можуть використовуватись комерційними банками для оперативного вирішення питань по купівлі чи продажу ресурсів. Такий аналіз розкриває глибинні, приховані процеси, виявляє ті тенденції, що при інших незмінних обставинах можуть викликати падіння рівня ліквідності і платоспроможності комерційного банку, дає можливість попередити ці наслідки шляхом внесення корективів у політику банку.

- ретельніше вивчати кредитоспроможність позичальників;

- обмежити розмір кредиту, наданого одному позичальнику частиною власних засобів;

- видавати кредити можливо більшому числу клієнтів при збереженні загального обсягу кредитування;

- підвищити зворотність кредитів, у тому числі за рахунок більш надійного забезпечення;

- вжити заходів по стягненню простроченої позичкової заборгованості і нарахованих відсотків за користування кредитами;

Застосовувати методи аналізу групи розрахункових рахунків клієнтів і інтенсивності платіжного обороту по кореспондентському рахунку банку. Результати такого аналізу є основою для аргументованого перегрупування активів балансу банку.

Змінити структуру активів, тобто збільшити частку ліквідних активів за рахунок достатнього погашення кредитів, розчищення балансу шляхом виділення на самостійний баланс окремих видів діяльності, збільшення власних засобів, отримання позик в інших банків і т.п.

Працювати над зниженням ризику операцій. При цьому необхідно пам'ятати, що термінові міри, що починаються кредитними інститутами для підтримки своєї ліквідності і платоспроможності, як правило, пов'язані з ростом витрат банку і скороченням їхнього прибутку [49].

Управління ризиками незбалансованості балансу і неплатоспроможності банку знижує можливі збитки банків, створює міцну основу для їхньої діяльності в майбутньому. Система управління ризиками незбалансованості балансу і неплатоспроможності банку орієнтується на вимоги Національного банку країни про дотримання комерційними банками встановлених норм ліквідності і платоспроможності. Для розпізнавання ризиків незбалансованості ліквідності балансу і неплатоспроможності комерційного банку потрібно створення спеціальної системи щоденного контролю за рівнем наведених вище показників ліквідності, аналізу факторів, що впливають на їх зміну. Для цього доцільно створення бази даних, що дозволяє оперативно одержувати всю необхідну інформацію для виконання аналітичної роботи, на основі якої буде формуватися політика банку. Як джерела для формування бази данных нами розглядаються укладені кредитні і депозитні договори, договори про позики в інших банків, дані про потребу в кредиті під товари відвантажені, термін оплати яких не наступив, щоденне зведення оборотів залишків по балансових рахунках, щоденна відомість залишків по особових рахунках, зведення по позабалансових рахунках, зведення про оборотність кредитів і т.п.

В управлінні пасивами банку можна порекомендувати:

Застосовувати метод аналізу розміщення пасивів по їх термінах, що дозволяє керувати зобов'язаннями банку, прогнозувати і змінювати їхню структуру в залежності від рівня коефіцієнтів ліквідності, проводити зважену політику в області акумуляції ресурсів, впливати на платоспроможність.

Розробити політику управління капіталом і резервами.

Стежити за співвідношенням власного капіталу до залученого.

Проаналізувати депозитну базу банку:

- звернути увагу на структуру депозитів: термінові й ощадні депозити більш ліквідні, чим депозити до запитання;

- визначити стратегію підтримки стійкості депозитів. Частиною такий стратегії виступає маркетинг - підвищення якості обслуговування клієнтів, для того щоб вони залишалися вірними банку і під час кризових ситуацій. Підвищення терміну ощадних депозитів, їхньої середньої суми також зм'якшує коливання депозитів під час криз.

- враховувати не тільки стабільність, але і джерело депозитів, тобто депозити фізичних осіб більш надійні, чим депозити юридичних осіб, у силу різниці у розмірах внесків.

- привести у відповідність облік кредитних ресурсів;

- скоротити зобов'язання до запитання за допомогою перегрупування пасивів по їхніх термінах.

У цілому ж, для розпізнавання ризиків незбалансованості ліквідності балансу і неплатоспроможності комерційного банку потрібно створення спеціальної системи щоденного контролю за рівнем наведених у першому і другому розділах показників, аналізу факторів, що впливають на їхню зміну. Для цього доцільно створення бази даних, яка дозволяє оперативно одержувати всю необхідну інформація для виконання аналітичної роботи, на основі якої буде формуватися політика банку. У якості джерел для формування бази даних банком можуть розглядатися кредитні і депозитні договори, договори про позики в інших банків і т.п. [26, c. 195].

Удосконаленняя управлінням депозитними операціями - це сукупність стратегічних і тактичних заходів, які проводить комерційний банк з метою залучення тимчасово вільних грошових коштів клієнтів, та утворення на цій основі кредитних ресурсів. Надійність і сталість джерел формування кредитних ресурсів забезпечується на основі багатоманітності видів та умов (аж до індивідуалізації) проведення депозитних операцій стосовно конкретних юридичних і фізичних осіб [29, c.268].

Ефективне управління депозитними операціями передбачає розширення мережі та видів депозитних рахунків, задоволення потреб клієнтів в найрізноманітніших банківських послугах, забезпечення гарантій вкладень через систему страхування депозитів тощо. Режим функціонування депозитних рахунків у банку має відповідати потребам максимального спрощення порядку проведення депозитних операцій

Передумовою здійснення науково обґрунтованого управління депозитними операціями комерційного банку є попередній аналіз стану, структури і використання ресурсної бази та пасивних операцій.