Грошово-кредитна політика Національного банку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПВНЗ «Європейський університет»

Житомирська філія

Кафедра «Фінанси»

Контрольна робота

З дисципліни «Державне регулювання»

на тему «Грошово-кредитна політика НБУ»

Житомир - 2011

Зміст

Вступ

1. Нормативно-правові засади проведення грошово-кредитної політики НБУ

2. Структура і зміст основних засад грошово-кредитної політики

3. Сучасні інструменти та механізми грошово-кредитної політики НБУ

Висновок

Додатки

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Список використаної літератури

Вступ

Основні засади грошово-кредитна політика Національного Банку України

Пріоритетним завданням державної влади будь-якої країни є забезпечення стійкого довгострокового економічного розвитку задля підвищення добробуту населення та зміцнення потенціалу розвитку її майбутніх поколінь.

Зусилля всіх владних структур мають спрямовуватися на досягнення головної цілі, а політика окремих органів влади та інструменти її реалізації повинні бути часткою скоординованої загальнодержавної політики, елементи якої не суперечать один одному, а доповнюють та підвищують ефективність всієї системи державного регулювання економіки.

Успіх державної політики в фінансовому секторі багато в чому залежить від скоординованості як стратегічної, так і тактичної складових грошово-кредитної та фіскальної політики, дій уряду та Національного банку України як на рівні вироблення політики, так і на рівні проведення поточних операцій, їх взаємоузгодженості, підпорядкованості короткострокових вигод та інтересів довгостроковим загальнодержавним цілям.

На різних рівнях влади, в тому числі на найвищому, час від часу порушується питання недосконалості координації грошово-кредитної і фіскальної політики. Також постійно наголошувалось на необхідності впровадження узгоджених заходів уряду та Національного банку щодо забезпечення надійної грошової стабілізації, практика довела, що засобами лише одного відомства забезпечити підтримання макроекономічної стабільності часто є неможливим. Водночас досі чітко не визначено на яких рівнях і в чому проявляється недосконалість координації грошово-кредитної і фіскальної політики та які механізми мають бути задіяні, щоб у майбутньому уникнути можливих негативних наслідків для економіки від неузгодженості цілей цих політик та їх проведення.

Грошово-кредитна політика як складова частина економічної політики держави сприяє досягненню прогнозованих соціально-економічних показників шляхом реалізації монетарних цілей і завдань інструментами грошово-кредитного і валютного регулювання. З огляду на важливу роль, яку відіграє монетарна політика центрального банку в загальнодержавній політиці, особливої актуальності набуває питання визначення її ефективності. Розв'язання цього питання потребує насамперед з'ясування економічної сутності категорій «грошово-кредитна політика» та «ефективність грошово-кредитної політики», а також визначення критеріїв та оціночних показників, які б об'єктивно відображали ступінь ефективності проведення монетарної політики в Україні.

Відповідно до Закону України «Про Національний банк України» грошово-кредитна політика визначається як сукупність заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

У цілому категорія «ефективність» характеризує дієвість, економічну результативність, успішність і корисний результат від досягнення поставленої мети. На мікрорівні ефективність кількісно визначається як співвідношення доходів і витрат, пов'язаних із здійсненням певного виду діяльності. Загальна ефективність оцінюється з точки зору того, яким чином одержані результати співвідносяться з поставленими цілями.

Щодо ефективності грошово-кредитної політики, то це питання, незважаючи на його актуальність, залишається малодослідженим, а серед існуючих підходів щодо аналізу ефективності монетарної політики немає єдиного розуміння критеріїв і показників, що її характеризують. Зокрема, за одним із підходів ефективність грошово-кредитної політики пропонується оцінювати за результатом, який визначається збалансованістю попиту і пропозиції грошей як головної умови зміцнення національної валюти. Серед фінансистів-практиків зустрічається таке розуміння ефективності монетарної політики, результатом реалізації якої є відсутність в економіці бумів і спадів, наявність стабільного розвитку і передбачуваної ситуації на грошових ринках. За іншим, більш поширеним підходом, ефективність грошово-кредитної політики характеризується відповідністю одержаних результатів поставленим цілям.

Головною метою запропонованої контрольної роботи є дослідження правового формування грошово-кредитної політики НБУ та ефективність інструментів регулювання.

гроші кредит політика національний банк

1. Нормативно-правові засади проведення грошово-кредитної політики НБУ

Грошово-кредитна політика, як складова частина економічної політики держави, сприяє досягненню прогнозованих соціально-економічних показників шляхом реалізації монетарних цілей і завдань інструментами грошово-кредитного і валютного регулювання. Відповідно до чинного законодавства грошово-кредитна політика є комплексом заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Грошово-кредитну політику в Україні визначає та проводить Національний банк України. Законодавчо-нормативні засади розроблення та реалізації грошово-кредитної політики в Україні визначені Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України», Положенням «Про зміст, порядок розробки Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за їх виконанням». Грошово-кредитна політика реалізується відповідно до Основних засад грошово-кредитної політики, які щорічно розробляються Радою Національного банку України, функціями якої є також здійснення контролю за її проведенням та внесення уточнень до Основних засад грошово-кредитної політики у разі зміни основних параметрів економічного та соціального розвитку України.

Відповідно до Закону України «Про Національний банк України» Рада Національного банку України до 15 вересня розробляє Основні засади грошово-кредитної політики і вносить до Верховної Ради України для інформування. Законом визначено, що Основні засади грошово-кредитної політики являють собою комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, які дають можливість Національному банку України за допомогою інструментів (засобів та методів) грошово-кредитної політики здійснювати регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної передумови для економічного зростання і підтримки високого рівня зайнятості населення.

Правління як керівний орган Національного банку України приймає рішення щодо економічних засобів та монетарних методів, необхідних для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до прийнятих рішень Ради Національного банку з цих питань та необхідності забезпечення стабільності і купівельної спроможності національної валюти. Законом України «Про Національний банк України» визначено, що основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:

Ш визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;

Ш процентну політику;

Ш рефінансування комерційних банків;

Ш управління золотовалютними резервами;

Ш операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;

Ш емісія власних боргових зобов'язань та операції з ними.

Вибір зазначених засобів та інструментів здійснюється Правлінням Національного банку України залежно від цілей та завдань монетарної політики, а також ситуації на грошово-кредитному ринку.

Відповідно чинної законодавчо-нормативної бази основною метою грошово-кредитної політики утримання стабільності національної грошової одиниці як важливої передумови фінансової і макроекономічної рівноваги та сталого соціально-економічного розвитку країни. Досягнення цієї мети базується на виконанні прогнозних показників монетарної сфери, які спрямовані на здійснення за допомогою інструментів грошово-кредитної політики регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці як основної цілі грошово-кредитної політики Національного банку України.

2. Структура і зміст основних засад грошово-кредитної політики

Основні засади грошово-кредитної політики - комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, що дають можливість Національному банку України з допомогою інструментів (засобів та методів) грошово-кредитної політики здійснювати регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної передумови для економічного зростання і підтримки високого рівня зайнятості населення.

Основні засади грошово-кредитної політики ґрунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та Основних параметрах економічного та соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції розміру дефіциту державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торговельного балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Правові, економічні та організаційні засади формування прогнозних і програмних документів економічного та соціального розвитку України визначаються Законом України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України».

Основні засади грошово-кредитної політики розробляються на основі:

Ш прогнозів економічного і соціального розвитку України на короткостроковий та середньостроковий періоди;

Ш показників проектів зведеного та державного бюджетів України на плановий рік;

Ш аналізу очікуваних результатів грошово-кредитної політики за рік, що передує тому, на який розробляються Основні засади грошово-кредитної політики.

Основні засади грошово-кредитної політики розробляються щорічно. Їх зміст складається із викладення:

Ш стислого огляду макроекономічної, фіскальної та монетарної ситуації в Україні за минулий і поточний роки, а також проблем, які мають місце у розвитку економіки та соціальної сфери;

Ш очікуваних змін зовнішньоекономічної ситуації та їх вплив на стан грошово-кредитного та валютного ринків;

Ш оцінки можливого впливу заходів державної політики у році, на який розробляються Основні засади грошово-кредитної політики, на розвиток економіки та динаміку цін;

Ш основних параметрів грошово-кредитної політики на плановий рік та наступні 3 роки.

В Основних засадах грошово-кредитної політики відображається також визначення та характеристика цілей грошово-кредитної політики на наступний рік та більш тривалий період (3 роки) з урахуванням макроекономічної ситуації і стану грошово-кредитної сфери; основних напрямів і механізмів забезпечення реалізації цілі грошово-кредитної політики; узгодженості грошово-кредитної політики з економічною політикою Уряду.

Підготовка основних засад грошово-кредитної політики передбачає здійснення аналізу (див. додатки 1 по 4):

Ш економічного і соціального розвитку України за минулий та поточний роки. В тому числі: динаміки валового внутрішнього продукту за його складовими; інфляції та факторів її формування; проведення фіскальної політики; зміни в соціальній сфері, які включають в себе зайнятість населення, його доходи та інше;

Ш розвитку основних секторів економіки: домашніх господарств, не фінансових підприємств і організацій; державних фінансів; фінансового сектору;

Ш грошово-кредитного ринку та реалізації грошово-кредитної політики у минулому та поточному роках. Динаміка та джерела формування монетарної бази та грошової маси; структура грошової маси; монетарні коефіцієнти; кредити в реальний сектор економіки;

Ш стану валютного ринку України, його міжбанківського та готівкового сегментів, політики Національного банку України щодо здійснення інтервенцій, рівня та динаміки обмінних курсів, змін купівельної спроможності гривні. Стан міжнародних резервів Національного банку України, джерела їх формування;

Ш використання інструментів, за допомогою яких здійснювалось регулювання грошово-кредитного ринку;

Ш прогнозу макроекономічного розвитку України, включаючи: валовий внутрішній продукт за його складовими; рівень інфляції; показники бюджету; платіжний та торгівельний баланс; ринок праці; доходи населення та заробітну плату.

Для розробки Основних засад грошово-кредитної політики аналітичні та інші матеріали готуються структурними підрозділами Національного банку базуючись на основних критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та Основних параметрах економічного і соціального розвитку України на відповідний період, а також на підставі власних досліджень. Відповідно до «Положення про зміст, порядок розробки Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за їх виконанням» визначено перелік аналітичних та інших матеріалів, які готують ті чи інші структурні підрозділи Національного банку України для розробки Основних засад грошово-кредитної політики.

Зокрема, Департамент економічного аналізу та прогнозування і Департамент статистики та звітності готують інформацію з питань аналізу економічного і соціального розвитку України за минулий і поточний роки та щодо перспектив макроекономічного розвитку України на прогнозний рік; Департамент готівково-грошового обігу - щодо стану готівкового обігу в країні з метою визначення факторів впливу на динаміку та обсяги надходжень та видачі готівки з кас банків; Департамент валютного регулювання - з питань валютно-курсової політики і валютного ринку; Департамент монетарної політики - щодо основних параметрів грошово-кредитної політики, стану грошово-кредитного ринку, механізмів та інструментів його регулювання; Департамент платіжного балансу - щодо стану та можливої динаміки показників платіжного балансу України; Департамент методології банківського регулювання та нагляду - щодо розвитку банківської системи України.

Підготовлені у зазначеному порядку та узагальнені матеріали подаються до Апарату Ради Національного банку. Для підготовки проекту Основних засад грошово-кредитної політики створюється робоча група з числа членів Ради Національного банку. Рада Національного банку згідно зі статтею 33 Бюджетного кодексу України розглядає проект Основних засад грошово-кредитної політики на наступний рік і до 1 квітня подає його до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України для врахування при складанні проекту Державного бюджету України. Рада Національного банку у термін до 15 вересня вносить розроблені Основні засади грошово-кредитної політики на наступний рік та більш тривалий період на розгляд Верховної Ради України для інформування.

Контроль за виконанням Основних засад грошово-кредитної політики здійснюється Радою Національного банку шляхом аналізу інформації про стан виконання Основних засад грошово-кредитної політики, яка надається Правлінням Національного банку щоквартально протягом перших 25 днів кварталу, наступного за звітним.

Результати аналізу розглядаються на засіданні Ради за доповіддю керівника робочої групи, створеної для аналізу стану виконання Основних засад грошово-кредитної політики. За підсумками аналізу Рада Національного банку може надати Правлінню Національного банку відповідні рекомендації.

3. Сучасні інструменти та механізми грошово-кредитної політики НБУ

Національний банк України, виконуючи свою регулятивну функцію, підтримує рівновагу на грошово-кредитному ринку за допомогою законодавчо визначених механізмів та інструментів в межах методів прямої та вибіркової дії. Відповідно до чинного законодавства основними з них є:

Ш визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;

Обов'язкові резервні вимоги є одним із монетарних інструментів, що використовується центральними банками для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком. У вузькому значенні під обов'язковими резервами розуміють активи банку, які використовуються для забезпечення його гарантованої ліквідності. Дія цього інструмента полягає у зміні центральним банком нормативу резервування, в межах якого банки зобов'язані частину залучених коштів зберігати на рахунку у центральному банку.

Враховуючи деякі особливості, цей інструмент центральними банками використовується для довгострокового регулювання ліквідності банків та грошової маси в обігу. Крім того, використання цього інструменту потребує обережності в застосуванні поряд з ним більш гнучких інструментів грошово-кредитної політики, наприклад, операцій на відкритому ринку.

Ш процентна політика;

Процентна політика є важливою складовою грошово-кредитної політики, а офіційні процентні ставки - інструмент впливу центральних банків на їх економічний розвиток. Така значимість процентної політики пов'язана із роллю, яку виконують процентні ставки в економіці: вони слугують суб'єктам економіки інформаційними індикаторами для прийняття рішень щодо заощаджень, інвестицій та споживання, надають їм можливість еластично реагувати на зміну ринкової кон'юнктури шляхом переливання капіталів між сферами та галузями економіки, збалансовуючи на цій основі попит і пропозицію на фінансовому та товарному ринках.

Дія процентної політики як інструменту центрального банку полягає в установленні та періодичній зміні центральним банком офіційних процентних ставок за його операціями. Важливу роль у процентній політиці відіграє облікова ставка центрального банку, яка є основною офіційною ставкою та орієнтиром для суб'єктів економіки офіційної вартості ресурсів. Змінюючи облікову процентну ставку, центральний банк впливає на пропозицію грошей. Передавальний механізм цього зв'язку в умовах недостатньої ліквідності банківської системи розпочинається у разі підвищення облікової ставки із подорожчання кредитів рефінансування центрального банку, яке позначається на зростанні ставок за кредитами суб'єктам економіки (населенню та суб'єктам господарювання) та зменшенні попиту на дорогі кредити рефінансування з боку банків, так і на банківські кредити з боку населення.

В Україні основні принципи проведення процентної політики визначені в Положенні «Про процентну політику Національного банку України»

Відповідно до ст. 2 Положення Національний банк з метою ефективного управління грошово-кредитним ринком, обсягами грошової маси в обігу та виконання функцій кредитора останньої інстанції встановлює за своїми операціями такі процентні ставки:

· облікова ставка - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку.;

· кредити овернайт - процентна ставка, за якою Національний банк надає банкам кредити строком на один робочий день з метою згладжування тимчасових коливань ліквідності банків та оперативного регулювання грошово-кредитного ринку.;

· рефінансування - процентна ставка, за якою Національний банк надає банкам на визначений строк кредити рефінансування. Національний банк установлює процентну ставку за кредитами рефінансування (ставку рефінансування) під час проведення з банками кількісного тендера, яка визначається на основі облікової ставки та залежно від строку та виду рефінансування і не може бути меншою, ніж облікова ставка.;

· депозити овернайт - процентна ставка, за якою Національний банк залучає тимчасово вільні кошти банків строком на один робочий день;

· залучення тимчасово вільних коштів банків - процентна ставка, за якою Національний банк залучає тимчасово вільні кошти банків відповідно до визначених строків понад один робочий день шляхом розміщення депозитних сертифікатів з метою вилучення надлишкових коштів банків, регулюючи обсяг грошової маси в обігу.

Ш рефінансування комерційних банків - операції Національного банку з надання банкам кредитів у встановленому порядку. Економічна сутність механізму рефінансування на мікрорівні полягає у підтримці ліквідності банків, а на макрорівні - у розширенні грошової маси в економіці країни.

Ш управління золотовалютними резервами;

Ш операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;

Ш регулювання імпорту та експорту капіталу;

Ш емісія власних боргових зобов'язань та операції з ними.

Висновок

В представленій контрольній роботі ми розглянули порядок розробки Основних засад грошово-кредитної політики Національного банку України. І ми можемо зробити висновок про те, що в процесі розробки національне законодавство має ряд неточностей та постійна зміна розрахункових макроекономічних показників які істотно впливають на грошово-кредитну політику:

Щодо цілей грошово-кредитної політики в Україні, то відповідно до основної функції Національного банку України, прописаній в Конституції України та в Законі України «Про Національний банк України» нею є стабільність грошової одиниці. Проте в чинному законодавстві не визначено ні сутності категорії «стабільність грошової одиниці», ні її кількісних цільових параметрів чи критеріїв, за якими можна аналізувати її досягнення. Це не лише утруднює визначення ефективності грошово-кредитної політики, але й робить не прозорою ціль монетарної політика через її незрозумілість для суб'єктів економіки, яка є основою довіри до дій та політики центрального банку.

В Основних засадах грошово-кредитної політики щороку визначаються кількісні змінні індикатори фінансової сфери (прогнозні показники монетарної сфери) спрямовані на здійснення за допомогою інструментів грошово-кредитної політики регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці як основної цілі грошово-кредитної політики Національного банку України.

Такими змінними індикаторами фінансової сфери протягом 2003-2006 рр. були індекс споживчих цін, монетарна база, грошова маса та обмінний курс гривні до долара США. Із 2007 р. з переліку прогнозних показників фінансової сфери вилучено монетарну базу. Крім цього, в Основних засадах зазначено, що зростання грошової маси не має статусу монетарної цілі і відхилення від неї не вимагає автоматичного коригування грошово-кредитної політики, а є лише приводом для детальнішого аналізу. Тобто основними прогнозними показниками монетарної сфери на сьогодні є обмінний курс та індекс споживчих цін.

Проведений аналіз рівня виконання змінних індикаторів фінансової сфери, визначених Основними засадами грошово-кредитної політики у 2003-2007 рр., показав, що протягом досліджуваного періоду жодного разу фактичні їх значення не відповідали плановим одночасно за всіма показниками, а найбільше невиконання спостерігалося у темпів зростання грошової маси і грошової бази.

Так, показники темпів зростання грошової маси і бази перевищували їх прогнозні значення, передбачені Основними засадами грошово-кредитної політики у 2003 р. відповідно на 10 і 20%, у 2005 р. - на 28 і 21%. У 2006 році показник монетарної бази знаходився в межах прогнозованого значення, а монетарна маса зросла на 3% або на 20,3 млрд. грн. більше її максимального прогнозованого значення. У 2007 році показник грошової бази серед прогнозних показників монетарної сфери не визначався, а його фактичне значення зросло на 46% порівняно з 2006 роком. Грошова маса збільшилася у 2007 році на 52% проти попереднього року, що на 19% перевищило прогнозований показник, визначений в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2007 рік.

За досліджуваний період прогнозований показник обмінного курсу показав стійку тенденцію до ревальвації, причому більшими темпами, ніж це передбачалось прогнозними значеннями цього індикатора монетарної політики на відповідний рік. Про це свідчать показники фактичного обмінного курсу національної валюти до долара США, який був нижчим за прогнозований у 2003-2005 рр. відповідно, на 0,15, 0,06 і 0,14 коп. Протягом 2006-2007 рр. обмінний курс гривні щодо долара США підтримувався на стабільному рівні 5,05 грн. за дол. США в межах визначеного коридору валютного курсу, який у 2006 р. становив 5,0-5,2, а у 2007 - 4,95-5,25 грн. за дол. США. Як відомо, стабільність національної валюти має дві складові: зовнішню (курсову) та внутрішню (інфляційну). Щодо інфляційної складової стабільності гривні, то в кількісному вимірі показник індексу споживчих цін за 2003-2007 роки демонстрував тенденцію до зростання, темпами, що перевищували відповідно на 1,2, 6,0, 3,3, 2,1 та 9,1% прогнозований показник інфляції, передбачений Основними засадами грошово-кредитної політики.

Таким чином, як показала практика, одночасне виконання всіх прогнозованих індикаторів грошово-кредитної політики в Україні неможливо. Це зумовлено тим, що зазначені показники виявилися несумісними через те, що їх одночасне досягнення вимагало застосування різноспрямованого інструментарію та заходів центрального банку для регулювання грошово-кредитного ринку. Зокрема, в умовах діючого в Україні валютного режиму, що базується на прив'язці курсу гривні до долара США, відкритості української економіки та значних надходжень іноземного капіталу, Національний банк для підтримки курсової стабільності змушений проводити валютні інтервенції з купівлі валюти, що позначається на зростанні грошової маси та перевищенні запланованого інфляційного показника. Ситуація ускладнюється і сучасними економічними умовами, які характеризуються значними зовнішніми ціновими шоками, структурними змінами в економіці, нерозвиненістю внутрішнього фінансового ринку та недостатньою узгодженістю монетарної та фіскальної політики. Останній чинник зумовив те, що інфляційні тенденції останніх років на 2/3 зумовлені немонетарними чинниками. Дія усіх зазначених чинників у сукупності зумовила дилему трьох цілей грошово-кредитної політики - монетарної, інфляційної та курсової.

Як правильно зазначають А. Гриценко та Т. Кричевська, змінні індикатори грошово-кредитної політики не можуть відігравати роль цілей грошово-кредитної політики, оскільки кожен із них для досягнення встановленого значення потребує відповідної до конкретних умов зміни інших, які відіграють у такому випадку роль інструмента досягнення мети. Ураховуючи це прогнозні показники монетарної сфери в сукупності не можуть бути показниками, за якими можна провести оцінку ефективності грошово-кредитної політики через неможливість їх одночасного виконання в умовах, що склалися в Україні. Розв'язання зазначеної проблеми потребує конкретизації в чинній законодавчій та нормативній базі цілі монетарної політики та кількісних показників, які б характеризували її досягнення.

Слід зазначити, що у вітчизняній нормативній базі з 2005 р. вже були зроблені перші кроки в цьому напрямі. Так, в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2005 р. уперше були прописані положення, відповідно до яких «головним орієнтиром грошово-кредитної політики визначено індекс споживчих цін. Регулювання обмінного курсу спрямовується на підтримання цінової і фінансової стабільності. Показники монетарної бази і грошової маси визначено проміжними орієнтирами, які використовуються для вирішення поточних завдань монетарного забезпечення макроекономічної рівноваги».

Крім того, в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2006 р. показник індексу споживчих цін було визначено головним орієнтиром, що відображає рівень і тенденції стабільності грошової одиниці, а цінову стабільність - головним критерієм ефективності грошово-кредитної політики. Тоді як до 2005 року, відповідно до положень Основних засад грошово-кредитної політики на 2002-2004 рр., цільові фінансові індикатори грошово-кредитної політики були, де-юре, рівно пріоритетними. Тобто, у зазначеному нормативному документі не визначались основні та проміжні кількісні орієнтири грошово-кредитної політики.

Проте зазначені зміни щодо нормативного визначення індексу споживчих цін головним орієнтиром грошово-кредитної політики не було поширено на Основні засади грошово-кредитної політики на 2007-2008 рр. Обґрунтуванням цьому слугує той факт, що остаточному переходу до використання інфляційного орієнтира як головної цілі грошово-кредитної політики має передувати певний перехідний період, протягом якого Національний банк спрямовуватиме свої зусилля на підтримку як зовнішньої стабільності національної валюти через регулювання обмінного курсу, так і внутрішньої цінової стабільності. У цей період має бути створено низку макроекономічних, фінансових та інституційних умов, серед яких: макроекономічна та фінансова збалансованість, поступовий перехід до режиму вільного плавання обмінного курсу, достатній розвиток ринку цінних паперів, трансмісійних механізмів, комунікації центрального банку із суб'єктами господарювання і населенням.

Також вже 10 років Верховна Рада України не розглянула Проект Закону України «Про засади удосконалення грошово-кредитної політики та діяльності банків України з метою забезпечення економічного зростання» від 20.10.1999 № 4122

Додаток 1

Показники, що характеризують стабільність грошової одиниці

№	Показники	Три роки, що передують поточному	станом на поточну дату
з/п		рік	рік	рік
	Інфляція
	Дефлятор ВВП (середній за рік)
2.	Індекс споживчих цін
	в середньому за рік, %
	грудень до грудня попереднього року, %
3.	Індекс цін виробників
	в середньому за рік, %
	грудень до грудня попереднього
	року,%
4.	Базова інфляція
	в середньому за рік, %
	грудень до грудня попереднього року, %
	Обмінний курс гривні до іноземних валют
5.	Офіційний обмінний курс гривні до долара США,
	середньорічний
	на кінець року
6.	Офіційний обмінний курс гривні до євро,
	середньорічний
	на кінець року
7.	Офіційний обмінний курс гривні до російського рубля,
	середньорічний
	на кінець року
8	Реальний ефективний обмінний курс гривні

Додаток 2

Показники, які характеризують динаміку грошових агрегатів

№ 3/П	Показники	Три роки, що передують поточному	станом на поточну дату
		рік	рік	рік
1.	Монетарна база, млн. гривень
	зростання до попереднього року, %
2.	Гроші в обігу поза банками (М0), млн. гривень
	зростання до попереднього року, %,
	питома вага в структурі (М3), %
3.	Переказні кошти в національній валюті, млн. гривень
	зростання до попереднього року, %
	питома вага в структурі (М3), %
4.	Грошова маса (М1), млн. гривень
	зростання до попереднього року, %
5.	Переказні кошти в іноземній валюті, млн. гривень
	зростання до попереднього року, %
	питома вага в структурі (М3), %
6.	Інші кошти в банках у національній та іноземній валюті, млн. гривень
	зростання до попереднього року, %
	частка у загальному обсязі строкових коштів, %
7.	Грошова маса (М2), млн. гривень
	зростання до попереднього року, %
8.	Цінні папери, крім акцій, у національній та іноземній валютах, млн. гривень
	зростання до попереднього року, %
	питома вага в структурі (М3), %
9.	Грошова маса (М3), млн. гривень
	зростання до попереднього року, %
10.	Грошова маса в іноземній валюті, млн. дол. США
	зростання до попереднього року, %
11.	Питома вага іноземної валюти в грошовій масі (М3), % (рівень доларизації)
12.	Рівень монетизації, %
13.	Грошовий мультиплікатор (відношення М3 до монетарної бази)
14.	Швидкість обігу грошей, (відношення номінального ВВП до агрегату М3)

Додаток 3

Показники, які характеризують соціально-економічне становище України

№ 3/П	Показники	Три роки, що передують поточному	станом на поточну дату
		рік	рік	рік
І.	Реальний сектор
1.1	Номінальний ВВП, млн. грн.
	Кінцеве споживання
	приватне
	державне
	Валове нагромадження
	в т.ч. валове нагромадження основного капіталу
	Чистий експорт товарів та не факторних послуг
1.2	Реальний ВВП, % рік до року
	Кінцеве споживання
	приватне
	державне
	Валове нагромадження основного капіталу
ІІ.	Зовнішній сектор
2.1	Баланс рахунку поточних операцій, млн. дол. США
	Експорт товарів та послуг
	Імпорт товарів та послуг
	Доходи (сальдо)
	Поточні трансферти (сальдо)
2.2	Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій, млн. дол. США
	Прямі інвестиції
	Середньо та довгострокові кредити
	Короткостроковий капітал
2.3	Валовий зовнішній борг, млн. дол. США
	короткостроковий
	довгостроковий
2.4	Державний прямий та гарантований борг, млн. грн.
	- у % до ВВП
	Прямий зовнішній борг, млн. дол. США
	- у % до ВВП
	Гарантований зовнішній борг, млн. дол. США
	- у % до ВВП
2.5	Корпоративний зовнішній борг, млн. дол. США
	- у % до ВВП
ІІІ.	Державні фінанси
3.1	Доходи державного бюджету, млн. грн.
	- у % до ВВП
3.2	Видатки державного бюджету, млн. грн.
	- у % до ВВП
	у т.ч. на обслуговування боргу, млн. грн.
	- у % до ВВП
3.3	Надходження від приватизації, млн. грн.
3.4	Дефіцит державного бюджету, млн. грн.
	- у % до ВВП
IV.	Гроші та кредит
4.1	Обсяг торгів на Міжбанківському валютному ринку, млн. дол. США
	- продаж
	- купівля
4.2	Операції з готівкою, млн. дол. США
	- продаж
	- купівля
4.3	Валові міжнародні резерви НБУ, млн. дол. США
	зростання до попереднього року, %
4.4	Випуск коштів в обіг, млн. гривень
	- через валютний ринок
	- через фондовий ринок
	- через кредитний ринок
4.5	Облікова ставка НБУ:
	встановлена,%
	середньозважена,%
4.6	Фактична ставка за інструментами, усього,%
4.7	Нормативи обов'язкового резервування:
	За строковими коштами і вкладами (депозитами) юридичних і фізичних осіб у національній та іноземній валюті
	За коштами вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб у національній та іноземній валюті на вимогу і коштами на поточних рахунках
4.8	Процентні ставки комерційних банків, %:
	середньозважені
	за кредитами
	- в національній валюті
	- в іноземній валюті
	за депозитами
	- в національній валюті
	- в іноземній валюті
	на кінець року
	за кредитами
	- в національній валюті
	- в іноземній валюті
	за депозитами
	- в національній валюті
	- в іноземній валюті
4.9	Заборгованість за кредитами, наданими комерційними банками, млн. гривень
	- в національній валюті
	частка у загальному обсязі наданих кредитів, %
	зростання до попереднього року, %
	- в іноземній валюті
	частка у загальному обсязі наданих кредитів, %
	зростання до попереднього року, %
4.10	Вклади населення, усього в млн. гривень
	У тому числі
	- в національній валюті
	частка у загальному обсязі наданих вкладів, %
	зростання до попереднього року, %
	- в іноземній валюті
	частка у загальному обсязі наданих вкладів, %
	зростання до попереднього року, %
V.	Банківська система
5.1	Кількість банків за реєстром
	у т.ч. з іноземним капіталом
	зростання до попереднього року, %
5.2	Сплачений статутний капітал діючих комерційних банків, млн. гривень
	зростання до попереднього року, %
	у т.ч. іноземний
	частка у загальному сплаченому статутному капіталі банківської системи, %
	зростання до попереднього року, %
5.3	Загальні активи комерційних банків, млн. гривень
	у т.ч. банків з іноземним капіталом
VI.	Соціальні показники
6.1	Середньорічна чисельність наявного населення, тис. чол.
	зміни у % до попереднього року
6.2	Чисельність працівників зайнятих у всіх сферах економічної діяльності (на кінець періоду), тис. чол.
	зміни у % до попереднього року
6.3	Чисельність зареєстрованих безробітних, тис. чол. (на кінець періоду)
	рівень зареєстрованого безробіття, (на кінець періоду), %
6.4	Доходи населення, млн. грн.
	Реальний доход у % до попереднього року
	Реальний наявний доход у % до попереднього року
6.5	Витрати на придбання товарів та послуг, млн. грн.
6.6	Заощадження, млн. грн.
6.7	Середньомісячна заробітна плата штатних працівників, грн.
	реальне зростання, у % до попереднього року
	питома вага оплати праці в доходах населення, %

Додаток 4

Прогнозні макроекономічні, фінансові та монетарні показники

№з/п	Показники	Поточний рік	Наступний рік	Три роки, що слідують за наступним
				рік	рік	рік
1.	Валовий внутрішній продукт
	номінальний, млн. гривень
	реальний, % до відповідного періоду минулого року
2.	Реальні грошові доходи громадян, % до відповідного періоду минулого року
3.	Дефіцит (профіцит) державного бюджету, млн. гривень
4.	Платіжний баланс, млн. гривень
	баланс рахунку поточних операцій, млн. дол. США
	сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій, млн. дол. США
5.	Монетарна база, млн. гривень
	зростання до попереднього року, %
6.	Грошова маса (М3), млн. гривень
	зростання до попереднього року, %
9.	Швидкість обігу грошей, (відношення номінального ВВП до агрегату М3):
	Інфляція
10.	Індекс споживчих цін
	в середньому за рік, %
	грудень до грудня попереднього року, %
11.	Індекс цін виробників
	в середньому за рік, %
	грудень до грудня попереднього року, %
12.	Обмінний курс гривні до долара США
	середньорічний

Список використаної літератури

1. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р., зі змінами і доповненнями

2. Закон України «Про Національний Банк України» № 679-XIV, 20.05.1999р. , зі змінами і доповненнями

3. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07.12.2000р., зі змінами і доповненнями

4. Рішення Ради Національного банку «Основні засади грошово-кредитної політики» // Затвердженні 07.07.2006 № 13

5. Герасимович А. М. Алексеєнко І.М., Парасій-Вергуненко І. М. «Аналіз банківської діяльності» - Підручник . - К.: КНЕУ, 2004. - 599 с.

6. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л. «Фінансово-економічний словник». - К.: Знання, 2007. - 1072 с.

7. Міщенко В. І., Кірєєва О. І., Шаповалова М. М. «Вдосконалення координації грошово-кредитної політики»: Інформаційно-аналітичні матеріали - К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2005 - 96 с.

8. Петрашко Л. П. «Міжнародні фінанси»: Навч. метод посібник для самостійного вивчення дисциплін - К.: КНЕУ, 2003. - 221 с.

9. Петрашко Л. П. Валютні операції: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2001.-- С. 3

10. Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., «Фінанси підприємств» - К.: КНЕУ, 2008 - 552 с.

11. Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Соляр В. В., Маслов С. І. «Основи банківської справи» Навчальний посібник. - К.: Центр Навчальної літератури, 2005. - 410 с.

12. Стельмах В. С. «Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін - К.: Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009 - 404 с.

Размещено на Allbest.ru