Облік та аналіз операцій банку в іноземній валюті

Уповноважений банк як за рахунок коштів своїх клієнтів, так і за рахунок власних коштів виконує заявки та доручення своїх клієнтів, а також задовольняє власні потреби в купівлі-продажу іноземних валют до початку Торговельної сесії. Незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу іноземних валют уповноважений банк включає до зведеної заявки на участь у Торговельній сесії.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України в розрахунках із нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:

- договір із нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;

- вантажна митна декларація, за умови, що товар ввезений на територію України;

- акт здавання-приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт;

- документи, передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо); вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором);

- заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон, на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;

- документи, які мають силу договору і можуть використовуватися контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах, для оплати за навчання, лікування, патентування, для сплати митних платежів (мита і митних зборів), а також для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;

- укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

- виконавчі документи, видані на виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження»;

- угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій в іноземній валюті;

- угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів;

- договори про отримання резидентами благодійної допомоги від нерезидентів, якщо ними передбачено повернення благодійної допомоги в розмірі невикористаного залишку або в разі нецільового використання цієї допомоги за умови, що кошти, які надійшли в Україну як благодійна допомога, були повністю продані на міжбанківському валютному ринку. На оригіналах документів, на підставі яких було куплено іноземну валюту, та на копіях цих документів, які залишаються на зберіганні в уповноваженому банку (копії мають бути засвідчені підписом керівника або заступника керівника та печаткою суб'єкта господарювання або нотаріусом), робиться позначка уповноваженого банку. Позначка має містити дату купівлі іноземної валюти, її суму, номер реєстру, що є підставою для здійснення операції, а також має бути засвідчена підписом відповідального працівника банку та відбитком його особистого штампа або печатки уповноваженого банку.

Куплену іноземну валюту перераховують за призначенням лише після того, як уповноважений банк зробить позначку про її купівлю на оригіналах зазначених вище документів. Позначки не проставляють на документах, що засвідчують особу.

Обсяг іноземної валюти, що купується та перераховується у зв'язку з виконанням резидентом зобов'язань, не може перевищувати суму фактичних зобов'язань резидента, що засвідчена відповідним документом (договором, платіжним дорученням, письмовою претензією тощо).

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за операціями, що потребують отримання індивідуальних ліцензій (дозволів) Національного банку України, є індивідуальні ліцензії (дозволи) Національного банку України на здійснення операцій із валютними цінностями, видані згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», які передбачають купівлю іноземної валюти, та документи, передбачені умовами цих ліцензій (дозволів).

Іноземна валюта, придбана у встановленому порядку через уповноважені банки на міжбанківському валютному ринку України, має використовуватися резидентом упродовж п'яти робочих днів після дня зарахування її на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві на купівлю іноземної валюти. При цьому в заяві на купівлю іноземної валюти резидент - покупець іноземної валюти повинен зазначати, що він доручає уповноваженому банку, якщо придбана іноземна валюта не буде перерахована ним за призначенням у зазначений строк, продати цю іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України.

У разі повернення на адресу резидента коштів в іноземній валюті, що були куплені на міжбанківському валютному ринку України та перераховані на користь нерезидента, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, ці кошти не можуть використовуватися з іншою метою і підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України без доручення клієнта упродовж п'яти банківських днів, починаючи з дня зарахування цих коштів на розподільчий рахунок.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України здійснюють на цьому ринку операції купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом за кожною операцією без обмеження розміру маржі та комісійної винагороди.

Операції купівлі іноземної валюти за гривню за дорученням клієнтів банку відображають в обліку за наведеною нижче схемою.

1 Перерахування клієнтом безготівкової гривні на купівлю іноземної валюти:

Дт Рахунки клієнтів (у грн.)

Кт 2900 Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку (у грн.).

2 Утримання банком із коштів, перерахованих клієнтом, суми обов'язкового збору до Пенсійного фонду України:

Дт 2900 Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку (у грн.)

Кт 2902 Кредиторська заборгованість за прийняті платежі.

3 Перерахування коштів у національній валюті продавцеві іноземної валюти:

Дт 2900 Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку (у грн.)

Кт Коррахунок (рахунки клієнтів) (у грн за договірним курсом).

4 Зарахування іноземної валюти, що куплена і отримана для клієнтів:

Дт Коррахунок (рахунки клієнтів) (в іноземній валюті, за курсом НБУ)

Кт 2900 Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку (в іноземній валюті, за курсом НБУ).

5 Зарахування придбаної іноземної валюти на рахунки клієнтів:

Дт 2900 Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку (в іноземній валюті, за курсом НБУ)

Кт Рахунки клієнтів (в іноземній валюті, за курсом НБУ).

6 Утримання комісії банку:

Дт 2900 Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку (в грн.)

Кт 6114 Комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів (у грн.).

7 Повернення клієнтові коштів у національній валюті, якщо іноземну валюту придбано за курсом нижчим, ніж заявлений клієнтом:

Дт 2900 Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку (у грн.)

Кт Рахунки клієнтів (у грн.).

Операції продажу іноземної валюти за дорученням клієнтів відображають у бухгалтерському обліку за такою схемою.

8 Перерахування клієнтом - продавцем іноземної валюти на продаж:

Дт Рахунки клієнтів (в іноземній валюті)

Кт 2900 Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку (в іноземній валюті).

9 Перерахування банком іноземної валюти її покупцеві:

Дт 2900 Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку (в іноземній валюті)

Кт Коррахунок (рахунки клієнтів) (в іноземній валюті)

10 Зарахування гривні, отриманої для клієнта за продану іноземну валюту:

Дт Коррахунок (рахунки клієнтів у грн.)

Кт 2900 Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку (у грн.)

11 Утримання комісії банку:

Дт 2900 Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку (у грн.)

Кт 6114 Комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів (у грн.)

12 Зарахування гривні, отриманої за продану іноземну валюту, на рахунки клієнтів:

Дт 2900 Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку (у грн.)

Кт Рахунки клієнтів (у грн.).

Купівля іноземної валюти за власними операціями банку відображується в бухгалтерському обліку наведеними нижче проведеннями.

1 Перерахування коштів у національній валюті банку (клієнтові) - продавцеві іноземної валюти:

Дт 3540 Дебіторська заборгованість за операціями з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку

Кт Коррахунок (рахунки клієнтів) - сума гривневого еквіваленту за договірним курсом.

2 Отримання іноземної валюти від банку (клієнта) - продавця:

а) Дт Коррахунок (рахунки клієнтів)

Кт 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів - сума іноземної валюти за курсом НБУ;

б) Дт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Кт 3540 Дебіторська заборгованість за операціями з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку - гривневий еквівалент отриманої іноземної валюти за договірним курсом;

в) Дт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти

Кт 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами - сума позитивної різниці між гривневим еквівалентом купленої іноземної валюти за офіційним курсом НБУ та її вартістю за курсом купівлі;

г) Дт 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами

Кт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів - сума від'ємної різниці між гривневим еквівалентом купленої іноземної валюти за офіційним курсом НБУ та її вартістю за курсом купівлі.

Продаж банком власної іноземної валюти банкам (клієнтам) відображується в бухгалтерському обліку наведеними нижче проведеннями.

1 Перерахування коштів в іноземній валюті банку (клієнтові) - покупцеві:

а) Дт 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Кт Коррахунок, рахунки клієнтів - сума іноземної валюти за курсом НБУ;

б) Дт 3540 Дебіторська заборгованість за операціями з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку

Кт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів - гривневий еквівалент іноземної валюти за договірним курсом

2 Отримання національної валюти від банку (клієнта) - покупця:

а) Дт Коррахунок (рахунки клієнтів)

Кт 3540 Дебіторська заборгованість за операціями з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку - у гривнях за договірним курсом;

б) Дт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Кт 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами - сума позитивної різниці між гривневим еквівалентом проданої іноземної валюти за офіційним курсом НБУ та її вартістю за курсом продажу;

в) Дт 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами банківських металів

Кт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів - сума від'ємної різниці між гривневим еквівалентом проданої іноземної валюти за офіційним курсом НБУ та її вартістю за курсом продажу.

Таким чином, облік операцій з іноземною валютою має свої специфічні особливості, які слід враховувати при здійсненні практичної діяльності з відображення валютних операцій у бухгалтерському обліку банку.

3. АНАЛІЗ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

3.1 Аналіз використання акредитивної форми розрахунків у сфері міжнародних відносин

Сучасна світова економіка характеризується значною інтегрованістю. У зв'язку з цим стає поширеною співпраця між суб'єктами підприємництва, розташованими в різних країнах. Одним з основних моментів у зовнішньоекономічних відносинах є взаєморозрахунки між сторонами - резидентами різних країн, які забезпечуються ефективною роботою банківської системи України. Забезпечення довіри до співпраці іноземних країн з українськими партнерами - важливе завдання, яке стоїть перед банківською системою України.

Якщо Україна прагне до поліпшення стосунків у сфері економічних відносин з іншими країнами, то банківським установам необхідно вдосконалювати систему міжнародних розрахунків, особливу увагу надавати саме використанню акредитивів як найнадійнішої та ефективної форми міжнародних розрахунків.

Міжнародні розрахунки в Україні протягом тривалого часу практично не були предметом наукових досліджень, не враховувались їхні характерні особливості, широкі зовнішньоекономічні зв'язки. Адже Україна перебувала у складі СРСР.

Економічні перетворення та нові напрями торговельних потоків України переконують у тому, що потреба в забезпеченні платежів та договірних зобов'язань постійно зростає. Істотно зростає й потреба в надійних інструментах міжнародних розрахунків, удосконалення експортно-імпортних розрахунків, платіжної системи України та узгодження і поєднання їх із міжнародними платіжними системами [22].

Одним із важливих напрямів діяльності банківських установ є розвиток послуг у сфері документарного бізнесу, зокрема таких, як проведення розрахунків у формі документарних акредитивів. Акредитив - це угода, в силу якої банк зобов'язується за дорученням клієнта здійснити оплату документів третій особі (бенефіціарові, на користь якого відкритий акредитив) або здійснити оплату, акцепт тратти, виставленої бенефіціаром, або негоціацію (покупку) документів. Зобов'язання банку за акредитивом є самостійним і не залежить від правовідносин сторін комерційного контракту [23].

Українські банки в запропонованому переліку послуг клієнтам досить активно використовують акредитивні форми розрахунків. На прикладі Донецької філії АТ «Укрексімбанк» можна зробити висновок про те, що обсяги операцій за акредитивами, що відкриваються за дорученням клієнтів, постійно зростають (рисунок 3.1).

Рисунок 3.1 - Тенденція обсягів акредитивних операцій Донецької філії АТ «Укрексімбанк»

Як видно з рисунку 3.1 експортні операції банку у 2011 року збільшились на 6355368 грн., що свідчить про широке користування акредитивною формою розрахунку, щодо імпортних операцій - збільшились всього на 27839 грн.

За період жовтень - грудень 2011 року обсяг операцій за експортними акредитивами збільшився майже на 54% [24]. Аналіз звітної інформації АТ «Укрексімбанк» дає можливість зробити висновок про те, що акредитивна форма розрахунків переважно використовується експортерами для гарантування оплати поставлених товарів, наданих послуг та ін. (рисунок 3.2) [24].

Рисунок 3.2 - Структура обсягу акредитивних операцій Донецької філії АТ «Укрексімбанк» на 01.01.2012 р.

Вартість послуг щодо здійснення розрахункових операцій кожен банк визначає самостійно відповідно до своєї внутрішньої політики і умов акредитива. Вартість послуг з обслуговування операцій за документарними акредитивами є досить високою на сьогодні, порівняно з іншими можливими варіантами здійснення міжнародних розрахунків (таблиця 3.1). До того ж розрахунки з відкриттям акредитива - досить тривалий процес, що потребує відволікання оборотних коштів підприємства (при використанні покритої форми акредитива) на досить тривалий термін. Проте на сьогодні - це не досить вагома перешкода для використання акредитивів українськими банками.

Таблиця 3.1 - Порівняльна таблиця тарифів на обслуговування операцій з документарними акредитивами

Послуги	ОТР	Дельта-банк	Укрсоцбанк	Приват банк	Райффайзен банк Аваль
Передача і підтвердження повідомлення за акредитивом	За згодою сторін	0,1%, min 100 грн.	150 грн.	100 грн.	150 грн.
Авізування акредитива	0,15%, min 150грн.	0,1%, min 150 грн.	0,1%, min 220 грн. max 650 грн.	450 грн.	0,15%, min 300 грн. max 600 грн.
Підтвердження акредитиву	За згодою сторін	0,2%, min 250 грн.	1%, min 200 грн.	0,15%, за згодою сторін	1%, min 300 грн.
Перевірка документів	0,30	0,25	0,20	0,30	0,30
Обробка складних умов акредитива	0,20%, min 440 грн.	250 грн.	0,2%, min 200 грн. max 1000 грн.	400 грн.	330 грн.
Відкриття акредитива	0,25%, min 550 грн.	0,2%, min 400 грн.	0,1%, min 400 грн. max 1000 грн.	0,20%, max 600 грн.	0,2%, min 250 грн. max 1000 грн.
Авізування інших умов і змін акредитива	min 150 грн.	250 грн.	min 200 грн.	0,1%, min 150 грн. max 200 грн.	200 грн.
Переказ трансферабельного акредитива	0,2%, min 330 грн.	0,2%, min 250 грн.	0,2%, min 200 грн. max 500 грн.	0,3%, min 300 грн.	250 грн.

У системі розрахунково-кредитних відносин розрахунки за акредитивами посідають сьогодні одне із важливих місць.

Більшість випадків використання акредитивів у торговельному обороті пов'язано з вирішенням складних проблем у взаємовідносинах учасників торговельних угод, забезпеченням справедливого балансу їхніх інтересів і максимальним зниженням різного роду підприємницьких ризиків при здійсненні розрахункових операцій [25].

Документарний акредитив дозволяє звести до мінімуму ризик неплатежу за відвантажений товар або надані послуги, з одного боку, та виключити невиконання зобов'язань із поставки товарів чи наданню послуг - з іншого.

Крім того, документарний акредитив легко поєднується з різноманітними формами кредитування. Міжнародні розрахунки у формі акредитива мають явні переваги порівняно з такими видами розрахунків, як попередня оплата за імпорту або оплата за фактично поставлений товар чи надані послуги за їхнього експорту [26].

Що стосується валют, то, за даними звітності Донецької філії АТ «Укрексімбанк», в акредитивних формах розрахунків переважно використовують долари США (рисунок 3.3) [24], тому що клієнти банку більше довіряють цій валюті і застосовують у своїх розрахунках саме її.

Рисунок 3.3 - Структура експортних та імпортних акредитивів АТ «Укрексімбанк» за видами валют на 01.01.2012

Як видно з рисунку 3.3 в АТ «Укрексімбанк» переважають експортні операції в євро 67% та імпортні в доларі США - 55%.

Перевагою застосування акредитива для продавця (експортера) є те, що продавець має тверду гарантію того, що отримає оплату за поставлений товар або надані послуги проти представлених документів, що оформлені відповідно до умов акредитива. Акредитив є зобов'язанням банку покупця перед продавцем; платіж не може бути затриманий або не здійснений покупцем, оскільки акредитив - це зобов'язання банку-емітента провести оплату документів, представлених згідно з умовами акредитива.

У свою чергу, покупець при розрахунках за допомогою акредитива може бути впевнений, що оплата буде проведена тільки після відвантаження товару чи надання послуг. Якщо ж надані в банк документи не відповідають умовам акредитива, то оплата за акредитивом не буде здійснена банком без відповідної згоди покупця. Крім того, відкриття акредитива може бути проведено банком за наявності відкритої кредитної лінії на клієнта, без резервування покупцем грошових коштів на окремому рахунку для забезпечення своїх зобов'язань за документарним акредитивом перед банком-емітентом [22].

Таким чином, сучасні українські банки активно впроваджують у перелік своїх послуг суб'єктам господарювання акредитивну форму розрахунків, що сприяє розвиткові зовнішньоекономічних відносин країни загалом.

На сьогодні значною перешкодою у використанні акредитивних форм розрахунків для українських клієнтів є їх підвищена вартість, порівняно з іншими формами розрахунків. Проте цей недолік компенсується низкою переваг акредитива при здійсненні міжнародних розрахунків:

- можливість уникнути авансових платежів із властивими їм недоліками;

- можливість використання як інструменту забезпечення платежів у всіх країнах світу;

- гарантія своєчасної сплати платежу за поставлені товари;

- покупець має можливість не платити доти, доки відповідні документи не засвідчать, що товар перебуває на шляху до нього;

- можливість, не порушуючи законодавчо встановлених термінів розрахунків, продовжити період оплати;

- можливість скористатися перевагами фінансування міжнародної торгівлі як дешевшої, порівняно з кредитуванням, операції;

- високий ступінь міжнародної правової надійності.

3.2 Аналіз валютної позиції АТ «Укрексімбанк»

Основним індикатором схильності банку до валютного ризику є валютна позиція - різниця між монетарними валютними активами та зобов`язаннями, вираженими в гривневому еквіваленті. Інформація для даного аналізу взята з офіційної (примітка 30.1 «Управління фінансовими ризиками») та внутрішньої фінансової звітності банку. В даному аналізі також досліджене дотримання банком лімітів відкритої позиції НБУ (Л13, Л13-1,Л13-2).

Для розрахунку чистої валютної позиції банку визначено суму монетарних активів та зобов`язань в іноземній валюті, а різниця між ними складає обсяг відкритої позиції.

До монетарних активів банку належать утримувані активи, які мають бути отримані у фіксованій сумі грошей - готівкові кошти, кредити та заборгованість клієнтів, вкладення в цінні папери, дебіторська заборгованість.

До монетарних зобов`язань банку належать грошові кошти, що мають бути повернуті кредиторам в фіксованій сумі грошей - грошові вклади клієнтів, власні боргові цінні папери, інші зобов`язання.

Отримана інформація про валютну структуру балансу дає змогу стверджувати, що основними іноземними валютами, що використовуються банком, є Долар США, Євро та Фунт стерлінгів. Результат розрахунку чистої валютної позиції банку станом на 01.01.2010 р. наведений у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Валютна позиція ПАТ «Укрексімбанк» станом на 01.01.2010, тис.грн.

Найменування валюти	Обсяги, тис. грн.
	Монетарні активи	Монетарні зобов'язання	Чиста позиція
Долар США	68834596	68644039	190557
Євро	27049691	27135680	-85989
Фунти стерлінги	18208	14715	3493
Інші	2604668	2589713	14955
Усього валютних коштів	98507163	98384147	123016

Результати розрахунку валютних позицій по окремо взятим іноземним валютам дають змогу зробити висновок, що станом на 01.01.2010 р. АТ «Укрексімбанк» мав коротку позицію по євро, довгі позиції по долару США, фунту стерлінгів та іншим валютам. При цьому сукупна позиція по всім іноземним валютам була довгою та складала близько 123 млрд. грн. Отже, девальвація гривні відносно інших валют позитивно вплинула б на зміну фінансового результату банку (розрахунок змін наведено нижче).

В таблиці 3.3 наведені результати розрахунку чистої валютної позиції АТ «Укрексімбанк» станом на 01.01.2011 рік.

З таблиці 3.3 видно, що станом на 01.01.2011 року в структурі валютних коштів банку, як і протягом 2008 року переважають кошти в доларах США та євро. Випереджаючі темпи збільшення активів в інших валютах протягом 2009 року призвели до збільшення розміру довгої валютної позиції по ним (близько 417 млрд. грн.). Дана зміна в подальшому призвела до зменшення загального обсягу відкритої довгої валютної позиції по всім валютам та зменшення схильності банку до валютного ризику. Станом на 01.01.2011 ревальвація гривні негативно вплинула б на фінансовий результат.

Таблиця 3.3 - Валютна позиція АТ «Укрексімбанк» станом на 01.01.2011, тис. грн.

Найменування валюти	Обсяги, тис. грн.
	Монетарні активи	Монетарні зобов'язання	Чиста позиція
Долар США	74037471	75613981	-1576510
Євро	43283670	43500707	-217037
Фунти стерлінгів	26427	21814	4613
Інші	2856217	2423904	432313
Усього валютних коштів	120203785	121560406	-1356621

В таблиці 3.4 наведені результати розрахунку чистої валютної позиції АТ «Укрексімбанк» станом на 01.01.2012 рік.

Таблиця 3.4 - Валютна позиція ПАТ «Укрексімбанк» станом на 01.01.2012

Найменування валюти	Обсяги, тис. грн.
	Монетарні активи	Монетарні зобов'язання	Чиста позиція
Долар США	95126244	99091798	-3965554
Євро	45317955	45304209	13746
Фунти стерлінгів	44411	42311	2100
Інші	3494089	3121899	372190
Усього валютних коштів	143982699	147560217	-3577518

З таблиці 3.4 видно, що валютна структура балансу банку дозволяє стверджувати, що станом на 01.01.2012 рік банк має відкриті довгі позиції по всім іноземним валютам. Стабільне збільшення розміру загальної валютної позиції означає, що банк не прагне повністю застрахувати себе від наслідків коливань валютних курсів, адже наявність відкритої позиції може також зумовити отримання додаткового прибутку від коливань валютних курсів.

Для додаткової наочності в таблиці 3.5 наведено динаміку та структуру чистої валютної позиції АТ «Укрексімбанк» в період з 01.01.2010 р. по 01.01.2012 р.

Таблиця 3.5 - Структура та динаміка валютної позиції ПАТ «Укрексімбанк»

Найменування валюти	Питома вага на 01.01.2010,%	Питома вага на 01.01.2011,%	Питома вага на 01.01.2012,%	Приріст за 2010 рік	Приріст за 2011 рік
Долар США	64,6	70,7	91,1	-9,27	1,51
Євро	29,1	9,7	0,4	1,54	-1,06
Фунти стерлінгів	0,1	0,2	0,0	0,32	-0,54
Інші	6,2	19,4	8,5	28	-0,14
Усього валютних коштів	100	100	100	-12,03	1,64

Проаналізувавши динаміку та структуру валютної позиції АТ «Укрексімбанк» в період з 01.01.2010 р. по 01.01.2012 р., можна зробити загальний висновок, що за аналізований період банком проводилася робота по розширенню валютної позиції як додаткове джерело отримання прибутку. Проте слід знати, що подальше розширення відкритої валютної позиції по-перше викличе застосування санкцій НБУ за перевищення ліміту Л13, по-друге, за неочікуваних коливань валютних курсів основних світових валют та зміни напряму їх руху в банку може значно зменшитися розмір прибутку або навіть виникнути збитки.

Після розрахунку величини відритої валютної позиції необхідно змоделювати зміни фінансового результату від переоцінки гривневої вартості

даної позиції при відповідній зміні курсу гривні щодо іноземних валют.

В таблиці 3.6 наведено результат сценарного стрес-тестування валютного ризику банку з припущення короткострокового (на період - 1 місяць) 10%-го їх коливання курсів валют.

Таблиця 3.6 - Зміна фінансового результату ПАТ «Укрексімбанк» в результаті коливань обмінних курсів, що встановлені на звітну дату

Найменування статті	Вплив на прибуток/збиток, тис. грн.
	на 01.01.2010	на 01.01.2011	на 01.01.2012
Зміцнення долара США на 10%	19055	-157651	-396556
Послаблення долара США на 10%	-19055	157651	396556
Зміцнення євро на 10%	-8589	-21704	1375
Послаблення євро на 10%	8589	21704	-1375
Зміцнення фунта стерлінгів на 10%	349	461	210
Послаблення фунта стерлінгів на 10%	-349	-461	-210
Зміцнення інших валют на 10%	1495	43231	37219
Послаблення інших валют на 10%	-1495	-43231	-37219

Вплив зміни курсів валют на прибуток банку обчислено без урахування податку на прибуток, оскільки дані зміни відбудуться в статті «результат від переоцінки іноземної валюти», що включатиметься в склад валового прибутку банку, з якого згодом будуть здійснені всі необхідні відрахування. Банком не проводились операції, які здійснюють безпосередній вплив на власний капітал внаслідок зміни курсів іноземних валют.

З таблиці 3.7 випливає, що найбільша схильність до валютного ризику в банку спостерігалася станом на 01.01.2012 р. по валюті - долар США. Якщо порівняти суму отриманого прибутку банку в першому кварталі 2012 року - 17,6 млн грн., то можлива зміна в 396,8 млн грн. є надто значною для банку. Проте згідно внутрішнього звіту про переоцінку валютних цінностей банку за перший квартал 2012 року сума доходів від переоцінки валютної позиції склала 36 млн. гривень, що вказує на незначні курсові коливання протягом досліджуваного періоду.

В результаті проведеного моделювання зміни фінансових результатів можна зробити висновок, що за даної структури валютної позиції найбільший вплив на фінансовий результат мала б зміна курсу долара США, оскільки розмір відкритої позиції по долару протягом періоду аналізу залишався найбільшим і зростав. Зміна курсу інших валют не викликала таких суттєвих змін фінансових результатів. Проте інформація щодо відкритої позиції по долару за 2010 та 2011 роки дає змогу стверджувати, що в цей період курс долара був прогнозованим і значних змін його значення не відбувалося.

Тому розмір втрат від коливань курсів валют був незначним. В 2012 році в світі відбулося декілька значних подій політичного, економічного характеру, що можуть в майбутньому викликати нестабільність курсів основних світових валют. Тому банку пропонується в майбутньому зменшити розмір власних відкритих валютних позицій по всім валютам та орієнтуватися на отримання прибутку з інших традиційних джерел.

Слід зазначити, що сценарний метод стрес-тестування має очевидний недолік - аналізується вплив лише одного фактора на фінансовий результат банку. Проте на практиці зміна одного фактору спричинює зміну сукупності інших (зміна валютного курсу впливає на зміну попиту та пропозиції на банківські кредити та депозити в іноземній валюті, що призводить до зміни розміру відкритої валютної позиції). Також дуже складно визначити ймовірність настання таких стресових подій, що спричинять такі зміни валютного курсу.

Наступним кроком аналізу валютних операцій АТ «Укрексімбанк» є дослідження дотримання банком встановлених НБУ лімітів відкритої валютної позиції, а також власних внутрішніх лімітів.

Згідно Положення «Про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками», затвердженого Постановою Правління НБУ №290 від 29.08.2005 р. [27] ліміти відкритої валютної позиції (далі - ліміти) - це встановлене Національним банком України кількісне обмеження у відсотках щоденної величини відкритих банком валютних позицій, а саме: загальної (довгої/короткої) в іноземних валютах і банківських металах та окремо за групами відповідних іноземних валют та банківськими металами, а також за відповідною валютою чи банківським металом, окремими активними операціями з валютними цінностями до регулятивного капіталу банку.

Нормативні значення лімітів, які діяли до 01.01.2011 наступні:

- ліміт загальної відкритої валютної позиції банку (Л13) - не більше 30%;

- ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) - не більше 20%.

- ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) - не більше 10%.

Відповідно до встановлених НБУ лімітів відкритої валютної позиції в АТ «Укрексімбанк» прийняті власні внутрішні ліміти валютної позиції, що є більш жорсткими ніж нормативи НБУ, та встановлені з метою зниження впливу курсових коливань на фінансові результати та фінансовий стан банку.

На основі інформації про регулятивний капітал банку побудовано таблицю 3.8, в якій наводяться значення фактичного значення ВВВП (Вираженої у відсотках валютної позиції). Показник ВВВП розраховується за формулою (3.1) і виступає об`єктом для порівняння з нормативними значеннями лімітів:

(3.1)

де ВВВП- виражена у відсотках валютна позиція по і-й валюті;

ВВП - обсяг відкритої валютної позиції по і-й валюті, тис грн.;

РК - розмір регулятивного капіталу банку.

Таблиця 3.8 - Відношення відкритих валютних позицій до регулятивного капіталу АТ «Укрексімбанк»

Найменування статті	Значення,%
	01.01.2010	01.01.2011	01.01.2012
Загальна коротка позиція	1,9	16,5	22,6
Загальна довга позиція	4,6	3,9	2,2
Загальна валютна позиція	6,5	20,4	24,8

Отримані дані таблиці 3.8 слід порівняти з лімітами НБУ для отримання висновку про дотримання банком даних лімітів. З таблиці видно, що загальна відкрита валютна позиція та відкрита довга валютна позиція у відсотках не перевищує значення нормативу НБУ за досліджуваний період, а загальний розмір короткої валютної позиції в двох останніх роках не відповідає нормативам. Можна зробити висновок, що управлінці банку, враховуючи минулі та майбутні курсові коливання, розробили систему лімітів, при якій за максимально несприятливих змін валютних курсів зменшення фінансових результатів не буде такою, що призведе до втрати великої частини прибутку та отримання збитків.

Проаналізувавши валютні операції АТ «Укрексімбанк» та їх зміну, можна зробити загальний висновок. В період з 01.01.2010 р. по 01.01.2012 р. структура валютної позиції у розрізі валют постійно змінювалася, а її загальний обсяг збільшувався. Обсяг валютної позиції по долару США за період аналізу збільшувався, а вид позиції постійно змінювався, в цілому її обсяг зріс близько в 20 разів. Позиція по євро була короткою, проте станом на 01.01.2011 р. валютні зобов`язання, номіновані в євро зменшилися і в результаті позиція стала довгою. Оскільки розмір прибутку банку в порівнянні з його активами та капіталом є незначним, то наявний розмір валютної позиції (в першу чергу, в доларах США) при настанні змодельованих умов може призвести до значних змін прибутку або отримання збитку. Проведений аналіз дотримання лімітів НБУ банком показав, що за досліджуваний період загальний ліміт та ліміти по коротким та довгим позиціям дотримувались не завжди, що веде за собою значні ризики та санкції НБУ.

3.3 Оцінка рівня розвитку операцій з іноземною валютою в банку

З метою оцінки ступеню розвитку операцій з іноземною валютою в АТ «Укрексімбанк» запропоновано застосовувати підхід, що дає змогу визначити позицію банку у порівнянні з іншими банками. Даний підхід полягає у формування рейтингової оцінки банківської установи на основі інтегрального показника розвитку валютних операцій.

Адаптуючи таксонометричний метод до визначення відносного рівня розвитку валютних операцій в банку, розглянемо представлену на рисунку 3.4 послідовність його реалізації.

Для наочності процедури розрахунків за таксонометричним методом з метою рейтингування банків за рівнем операцій з іноземною валютою проведемо математичну формалізацію алгоритму вирішення поставленої задачі.



Рисунок 3.4 - Послідовність етапів розрахунку інтегрального показника

Першим етапом є ідентифікація фінансових показників, що прямо або опосередковано відображають рівень розвитку валютних операцій відповідної фінансової установи. До них було включено 12 показників серед яких:

- частка коштів в інших банках в іноземній валюті( Х1);

- частка кредитів в іноземній валюті( Х2);

- часткаактивів в іноземній валюті(Х3);

- частка коштів інших банків в іноземній валюті(далі Х4);

- частка коштів клієнтів в іноземній валюті( Х5);

- частка коштів клієнтів в іноземній валюті на вимогу(Х6);

- частка боргових цінних паперів в іноземній валюті(Х7);

- частка пасивів в іноземній валюті(Х8);

- частка торгового доходу в загальному(Х9);

- відношення результату переоцінки валютних активів до власного капіталу(Х10);

- відношення відкритої валютної позиції до власного капіталу(Х11);

- відношення темпів приросту валютних активів до темпів приросту валютних пасивів(Х12).

Для порівняння було обрано банки першої групи, в яку входить АТ «Укрексімбанк». На другому етапі були розраховані дані, які характеризують значення фінансових показників, побудованих на основі фінансової звітності у розрізі кожного з розглянутих банків і представлено в додатку Д. Для отримання інформації було використано консолідовану фінансову звітність НБУ за всіма банками.

Дані таблиці є своєрідними матрицями, рядками яких є фінансові показники, що характеризують валютну діяльність банку, з яким перетинаються стовпчики - назви банків.

На третьому етапі реалізації таксонометричного підходу до визначення рейтингових оцінок банків, фінансовим показникам доцільно надати порівняльного вигляду, тобто нормалізувати обрані показники за формулою (3.2):

(3.2)

де - нормалізований і-й показник для j-го банку;

- значення і-го показника для j-го банку;

- середнє значення і-го показника для всієї сукупності розглянутих банків;

- середньоквадратичне відхилення і-го показника;

m - кількість досліджуваних банків.

Необхідність проведення нормалізації фінансових показників зумовлена різнорідністю форм вираження та одиниць виміру, в яких вони представлені. У нашому випадку усі показники були відносними, оскільки обсяги діяльності банків, що порівнювалися, значно відрізнялися, незважаючи на те, що банки знаходяться в одній групі по розмірам активів.

На четвертому етапі проводиться формування «еталонного» з точки зору оцінки рівня розвитку валютних операцій банку. На цьому ж етапі визначаємо оптимальне значення і-го нормалізованого показника за всією сукупністю розглянутих банків. Після цього проводиться розрахунок нормалізованих фінансових показників «еталонного» банку шляхом корегування визначеного оптимального значення і-го нормалізованого фінансового показника на величину середньоквадратичного відхилення.

На п'ятому етапі розраховуються квазівідстані шляхом порівняння нормалізованих абсолютних та відносних фінансових показників банків з аналогічними значеннями «еталонного» банку за формулою (3.3):

=(3.3)

де - квазівідстань між стандартизованими значеннями показників і точками еталонної j-ої групи показників;

xS_io - еталонне стандартизоване значення.

Заключним етапом реалізації таксонометричного підходу є розрахунок інтегрального показника по розглянутій сукупності комерційних банків за формулою:

;;, (3.4)

Результати розрахунків рівня розвитку валютних операцій на основі інтегрального показника відібраних банків представлено в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Значення інтегральних показників, розрахованих в порівняльному розрізі, %

Банки	01.01.2011	01.04.2011	01.07.2011	01.10.2011
Приватбанк	31,17	35,70	30,87	34,71
Укрексімбанк	24,89	25,11	29,26	27,89
Ощадбанк	71,71	73,44	63,44	66,26
Райффайзен банк аваль	36,63	40,49	37,30	38,52
Укрсиббанк	11,22	11,31	11,69	7,72
Укрсоцбанк	25,99	25,27	27,04	21,45
Промінвестбанк	33,18	40,39	45,38	37,83
Втб банк	18,23	24,60	28,36	27,70
Альфа-банк	31,99	31,87	31,98	32,37
Отп банк	13,10	13,79	13,71	14,12
"Надра"	0,02	8,14	21,69	29,37
"Фінанси та кредит"	42,08	29,94	32,34	34,87
Перший укр.міжнародний банк	34,46	32,88	36,31	36,26
Брокбізнесбанк	34,58	35,25	28,70	27,20
Кредитпромбанк	42,23	41,76	45,34	44,30
Банк форум	14,10	17,21	17,56	16,56
Укргазбанк	50,06	57,73	57,78	44,60

Оцінка рівня розвитку валютних операцій проводилась із застосуванням таксономічного показника рівня розвитку валютних операцій в порівняльному розрізі. Особливість порівняльного аналізу полягає в тому, що при визначенні значень показника-еталона використовувалися вихідні дані по всіх роках і банкам, що дозволяє найбільше повно охарактеризувати ситуацію й одержати об'єктивну оцінку.

Якісна оцінка рівня розвитку валютних операцій здійснювалася на підставі шкали Чеддока. Вона показала, що протягом усього аналізованого періоду рівень розвитку валютних операцій більшості банків був низьким, тому що їхні інтегральні показники не перевищували 0,36, крім Ощадбанка, Кредитпромбанка й Укргазбанка.

Динаміка рівня розвитку валютних операцій для всіх банків була схожою. З 1 по 4 квартал їхні інтегральні показники характеризувалися незначними коливаннями, хоча в цілому мали тенденцію до росту.

Найбільший рівень розвитку валютних операцій на початку 2011 року продемонстрував Ощадбанк, значення інтегрального показника якого перебувало на досить значному рівні відносно всіх банків першої групи. Обумовлено це в першу чергу за рахунок високих значень показників Х1-Х8, які були близькі до еталонних. Однак в третьому та четвертому кварталах значення інтегрального показника суттєво знижувалось. Пояснити це можна в першу чергу невідповідним зростанням валютних активів та зобов'язань, а також низьким значенням показника х10 (відношення результату переоцінки валютних активів до власного капіталу), хоча він і залишався в прибутковій зоні.

Найменше значення інтегрального показника було зафіксоване на початку 2011 року у банка Надра (0,02%), пов'язане це в першу чергу з надзвичайно високим значенням показника Х12 (відношення відкритої валютної позиції до власного капіталу), який показував, що на гривню власного капіталу приходилось 9 грн. відкритої валютної позиції, а як наслідок і найменше значення показника х11 (відношення відкритої валютної позиції до власного капіталу), тобто збитків від переоцінки валютних активів на одиницю власного капіталу, які склали 26 копійок. Однак протягом досліджуваного періоду спостерігалась тенденція до зростання рівня розвитку валютних операцій банка Надра, так як інтегральний показник зріс з 0% до майже 30%. Відбулось це завдяки зниженню показника х11 (відношення відкритої валютної позиції до власного капіталу) до 1,9 грн, а також х12 до -1,5 копійки на гривню власного капіталу.

Щодо Укрексімбанку, то його інтегральний показник рівня розвитку валютних операцій коливався в незначному діапазоні (близько 5%) і перебував на досить низькому рівні. Пояснюється це низькими значеннями майже всіх показників в порівнянні з еталонними, по яким розраховувався інтегральний показник, крім долі боргових цінних паперів в іноземній валюті та відношення темпів зростання валютних активів до валютних зобов'язань.

Оцінка рівня розвитку валютних операцій в часовому розрізі полягала в тому, що еталонні значення визначались по всім банкам в кожному році окремо. Перевагою даного підходу є можливість врахувати особливості конкретних умов кожного періоду. Розраховані з його допомогою інтегральні показники розвитку валютних операцій наведені в таблиці 3.10.

Таблиця 3.10 - Значення інтегральних показників, %

Банк	01.01.2011	01.04.2011	01.07.2011	01.10.2011
Приватбанк	35,81	28,05	18,41	30,79
Укрексімбанк	28,46	17,31	23,50	27,88
Ощадбанк	89,87	42,89	38,91	67,95
Райффайзен банк аваль	41,11	27,33	28,39	33,09
Укрсиббанк	19,70	3,43	2,66	8,44
Укрсоцбанк	31,68	17,39	22,62	21,26
Промінвестбанк	37,14	38,64	41,06	35,63
Втб банк	26,08	9,29	15,19	22,09
Альфа-банк	37,82	27,30	21,59	28,70
Отп банк	19,44	5,84	8,05	14,75
Надра	12,45	16,82	26,63	25,97
Фінанси та кредит	45,48	25,66	25,57	29,93
Перший укр.міжнародний банк	40,15	26,76	32,82	39,80
Брокбізнесбанк	35,84	24,88	21,67	22,40
Кредитпромбанк	42,24	32,16	38,61	35,42
Банк форум	17,92	10,09	7,42	15,06
Укргазбанк	62,96	35,24	46,44	49,92

З таблиці 3.10 видно, що виключення становив знову ж таки Ощадбанк, стан розвитку валютних операцій якого на початок періоду можна назвати високим, а протягом інших кварталів - задовільним, а також Укргазбанк, значення інтегрального показника якого перебувало за оцінкою в 0,36 і оцінювалося як задовільне.

Найвищі значення інтегрального показника мав Ощадбанк приблизно за рахунок найменшої прив'язаності в структурі активів і зобов'язань до іноземної валюти, високого ступеня залежності їхньої динаміки, а також ризику, з яким вони тісно пов'язані. Однак з другого кварталу інтегральний показник почав знижуватися, що було обумовлене зниженням показників Х10 та Х12 відносно нових еталонів.

Різким спадом інтегрального показника на початок 01.04.2011 характеризувалися майже всі банки, крім Промінвестбанку та банку Надра, які вирізнялись у відносній стабільності своїх інтегральних показників розвитку валютних операцій: перший майже його незмінністю, а другий стрімким зростанням за період дослідження.

Найгіршу динаміку продемонстрував Укрсіббанк, значення інтегрального показника якого впало майже з 20% до 3-8% на кінець досліджуваного періоду. Найбільший вклад в таку динаміку зробили показники Х2, який так і перебував на високому рівні, а також значне зростання показника Х7 - долі боргових цінних паперів в іноземній валюті, а як наслідок і валютних ризиків банку.

Таким чином, кращим рівнем розвитку валютних операцій характеризувався Ощадбанк, що володіє найнижчою у порівнянні з іншими аналізованими банками прив'язаністю до валютних операцій, має досить якісну структуру активів і зобов'язань в валюті.

Щодо Укрексімбанку, то значення його інтегрального показника рівня розвитку валютних операцій на початок і кінець періоду залишилось майже незмінним. Значний вклад в його зниження в середині року склали показники Х6 (частка коштів клієнтів на вимогу в іноземній валюті), Х10, який був одним з найгірших серед банків першої групи в цей період та Х12, що все ж залишався на невідповідному рівні і свідчить про незбалансовану валютну політику.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

В існуючому законодавстві [1] велику увагу надається питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. В законі України про охорону праці» (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди.

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

Працедавець зобов'язаний створити на робочому місці, в кожному структурному підрозділі, умови праці, відповідні нормативно-правовим актам.

З цією метою працедавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадовців, які забезпечують рішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх виконання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

- організовує атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів у разі зміни умов праці;

- упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації і автоматизації виробництва, дотримує вимоги ергономіки, використовує позитивний досвід в області охорони праці і тому подібне;

- забезпечує належний зміст будівель і споруд, виробничого устаткування і оснащення, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, які можуть привести до нещасних випадків, професійних захворювань, і забезпечує здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, дає оцінку технічного стану виробничого устаткування і оснащення;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, які діють в межах підприємства (далі - акти підприємства). Встановлює послідовність виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами і актами підприємства по охороні праці;

- здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використовуванням засобів колективного і індивідуального захисту, виконанням робіт щодо вимог по охороні праці;

- організовує пропаганду безпечних прийомів праці і співпраці з працівниками в області охорони праці;

- передбачає термінові заходи для надання допомоги потерпілим, привертає при необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Працедавець несе безпосередню відповідальність за порушення відзначених вимог.

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

В даному розділі розглядається робоче місце з використанням персонального ЕОМ при виконанні дипломної роботи.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 6 ? 10 = 60 м²; - об'їм: V = 6 ? 10 ? 3,5 = 210 м³.

Згідно [2 ], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м². В приміщенні, що розглядається, вісім робочих місць, таким чином необхідна площа: S_необх. = 6 ? 8 = 48м². Отже, приміщення відповідає вимогам [2 ]. Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі.

Приміщення пожежонебезпечне, категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згорають [3 ]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ [4 ].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4.1 [5 ]

Таблиця 4.1- Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
1	2	3	4
Шум	Принтери, сканери, системні блоки	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	Розлади серцево-судинної системи, ЦНС	Рівень виброшвидкості Lv, дБ
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору,	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Монітор	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2

Подобные документы

• Облік операцій в іноземній валюті в банку

  Класифікація валютних операцій комерційних банків. Основи побудови їх обліку та характеристика відповідних рахунків. Організація проведення обмінних операцій в іноземній валюті. Методи розрахунку та облік реалізованого результату від даної діяльності.
  
  реферат [23,3 K], добавлен 12.07.2011
  

• Облік та аналіз кредитних операцій банку

  Сутність кредиту, його види, принципи і форми. Основні принципи організації обліку кредитних операцій банку, особливості формування та аналізу його кредитного портфелю. Методичні підходи до обліку кредитних операцій банку на прикладі ПАТ "Промінвестбанк".
  
  дипломная работа [557,7 K], добавлен 20.11.2013
  

• Аналіз ефективності операцій банку по довгостроковому кредитуванню

  Діяльність комерційних банків. Теоретичні засади політики довгострокового кредитування. Суть, значення, система та операції комерційного банку по довгостроковому кредитуванню. Аналіз ефективності операцій банку на прикладі Райффайзен – банку Аваль.
  
  курсовая работа [266,8 K], добавлен 20.11.2008
  

• Облік та аналіз активних операцій банку

  Загальні підходи до організації обліку кредитних операцій комерційного банку. Теоретичні засади обліку інвестиційних операцій банку. Порядок обліку цінних паперів у торговому портфелі банку. Аналіз інвестиційних та кредитних операцій АБ "Укргазбанк".
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 18.11.2013
  

• Облік та аналіз депозитних операцій банку

  Економічна сутність, поняття та класифікація депозитних операцій. Методичні підходи до обліку депозитних операцій банку. Аналіз залучення коштів фізичних осіб ПАТ "Укрсоцбанк". Сучасний стан та перспективи розвитку депозитних операцій в Україні.
  
  дипломная работа [1,9 M], добавлен 20.11.2013
  

• Операції комерційних банків з цінними паперами на прикладі АБ "Експрес-банк"

  Здійснення операцій банку з цінними паперами. Організація проведення операцій з цінними паперами на прикладі АБ "Експрес-банк". Формування вексельного портфеля комерційного банку, оцінка його ефективності. Ринкова вартість цінних паперів в портфелі банку.
  
  дипломная работа [752,1 K], добавлен 17.10.2011
  

• Аналіз депозитних операцій банку

  Особливості впливу ринкового середовища на вклади банків. Політика банків по залученню депозитів. Сучасні проблеми розвитку вкладних операцій. Використання, характеристика та стан інформаційних систем і технологій у сфері депозитних операцій банку.
  
  курсовая работа [261,3 K], добавлен 19.06.2012
  

• Оптимізація депозитної діяльності на прикладі КБ "Райффайзен Банк Аваль"

  Здійснення депозитних операцій. Сутність вкладів та їх класифікація. Види депозитів, які відкриваються в комерційних банках України. Характеристика комерційного банку. Аналіз стану депозитного ринку та поведінки вкладника. Оптимізація роботи банків.
  
  курсовая работа [169,5 K], добавлен 06.04.2012
  

• Роль депозитів у ресурсній базі комерційних банків

  Сутність та класифікація депозитних операцій. Загальна характеристика залучених ресурсів банку, його депозитарна політика. Аналіз сучасного стану депозитних операцій та механізм їх проведення. Заохочення при залученні банками заощадження фізичних осіб.
  
  курсовая работа [54,2 K], добавлен 22.04.2012
  

• Облік та аналіз операцій банку з банківськими металами

  Теоретичні особливості операцій банку з банківськими металами, значення обліку та аналізу операцій на даному ринку. Порядок здійснення процедур аналітичного та синтетичного обліку. Ефективність роботи ВАТ КБ "Хрещатик" у звітному та попередньому роках.
  
  курсовая работа [44,2 K], добавлен 11.02.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам